CC BY
14
УДК 339.9.01
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ I ЛАНЦЮГ1В ВАРТОСТ1:
НОВА пАРАДИгМА ГЛОБАЛ1ЗАЦН
© 2018 ЧЕРКАС Н. I.
УДК 339.9.01
Черкас Н. I. Теоретичш аспекти розвитку глобальних мереж i ланцюгiв вартосп: нова парадигма глобалiзацii'
Метою cmammi е систематизац/я сучасних уявлень про зм/ну парадигм глобал/заци та м/жнародно! конкурента внасл/док поширення глобальних мереж iланцюг/в вартостi. Розвитокглобальнихланцюг/в вартостi (ГЛВ) в/дбувався внасл/док двох «розподтв» глобал/заци: (1) глобальна конкуренц/я проявляеться на р'вш сектор'в i компанш (з середини XiX ст.); (2) виникае концепщя торг/вл/ завданнями (наприк/нц/ XX ст.). У роботi проанал/зовано вплив глобал/заци на м/жнародну конкурентоспроможн/сть ЕС i кра:н, що розвиваються, у торг/влi кнцевою продукц/ею та завданнями. Модель враховуе в/дм/нност/ заробтно!плати, розрив у технолог/ях i торговельнi витрати, що дозволяе ощнити пор'юняльш переваги окремих сектор/в або сегмент/в ГЛВ. Визначено ознаки концепцИглобальних мереж виробництва: «Импорт для виробництва» й «iмпорт для експорту», якi визначають м/жнародну конкурентоспроможн/сть на основi створення внутр/шньо! доданоi вартостi. Окреслено, що конкурен-тоспроможнсть економ/ки визначаеться позиц/ями кра!ни у ГЛВ, а тдвищення продуктивностi компанш залежить в/д !х залучення у сегменти (завдання) iз високим р/внем доданоi вартостi.
Ключов'! слова: «нова парадигма» глобал'ваци, м/жнародна конкурентоспроможн/сть, глобальмланцюги вартостi, торг/вля завданнями. Рис.: 5. Табл.: 1. Ббл.: 16.
Черкас Наталiя IzopiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент, докторант кафедри м/жнародно: економ/ки, Кивський нац/ональний економ/чний ун/верситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки!в, 03057, Укра!на) E-mail: [email protected]
УДК 339.9.01
Черкас Н. И. Теоретические аспекты развития глобальных сетей производства и цепочек стоимости: новая парадигма глобализации
Целью статьи является систематизация современных представлений об изменении парадигм глобализации и международной конкуренции в результате распространения глобальных сетей и цепочек стоимости. Развитие глобальных цепочек стоимости (ГЦС) происходило в результате двух распределений глобализации: (1) глобальная конкуренция проявляется на уровне секторов и компаний (с середины XIX в.) (2) возникает концепция торговли заданиями (в конце XX в.). В работе проанализировано влияние глобализации на международную конкурентоспособность ЕС и развивающихся стран в торговле конечной продукцией и заданиями. Модель учитывает различия заработной платы, разрыв в технологиях и торговые расходы, позволяет оценить сравнительные преимущества отдельных секторов или сегментов ГЦС. Определены признаки концепции глобальных сетей производства: «импорт для производства» и «импорт для экспорта», которые определяют международную конкурентоспособность на основе создания внутренней добавленной стоимости. Определено, что конкурентоспособность экономики определяется позициями страны в ГЦС, а повышение производительности компаний зависит от их вовлечения в сегменты (задания) с высоким уровнем добавленной стоимости. Ключевые слова: «новая парадигма» глобализации, международная конкурентоспособность, глобальные цепочки стоимости, торговля задачами.
Рис.: 5. Табл.: 1. Библ.: 16.
Черкас Наталия Игоревна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры международной экономики, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 339.9.01
Cherkas N. I. The Theoretical Aspects of the Development of Global Production Networks and Value Chains: the New Paradigm of Globalization
The article is aimed at systematizing the contemporary perceptions of the changing paradigms of globalization and international competition as a result of the spread of global networks and value chains. The development of global value chains (GVC) occurred as a result of two distributions of globalization: (1) global competition is manifested at the level of sectors and companies (from the mid-nineteenth century) (2) the concept of trade in tasks arises (at the end of XX century). The publication analyzes the impact of globalization on the international competitiveness of both the EU and the developing countries in the trade of final products and tasks. The model takes into consideration differences in wages, technology gap and trade costs, and provides for assessing the comparative advantages of individual sectors or segments of GVC. Features of the conception of global production networks have been identified as: «imports for production» and «imports for exports», which define international competitiveness on the basis of creation of the intrinsic value added. It is determined that the competitiveness of the economy is determined by the country's positions in the GVC, and the increase in productivity of companies depends on their involvement in the segments (tasks) with a high level of value added.
Keywords: «new paradigm» of globalization, international competitiveness, global value chains, trade in tasks. Fig.: 5. Tbl.: 1. Bibl.: 16.
Cherkas Nataliia I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of International Economics, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: [email protected]
MHaMi4Hm розвиток шформацшних технологш npM3BiB до радикального переформатування свь iTOBOi економжи, пришвидшення та шдвищення ефективност комушкацш, удосконалення лопстики й управлшня виробничим процесом. Глобальна фраг-ментацш виробництва та послуг дозволила делегувати частину завдань та еташв створення товару чи надання послуги закордонним фшалам або зовншшм партне-
рам, таким чином шдвищуючи фшансову ефектившсть та суттево пришвидшуючи шлях в1д розробки до реаль заци. Внаслцок цих процейв виникли глобальш мережi виробництва та ланцюги створення додано! вартостЬ У сучаснш економiчнiй реальност головний дохц не обов'язково отримуе власне виробник певного товару чи постачальник послуги, а дуже часто левова част-ка додано! вартосп створюеться на еташ розробки та
маркетингу / реалiзащ! продукци. Таким чином, у свiтi сформувалися новi парадигми глобалГзаци, мiжнародно! конкуренци та ланцюгiв додано! вартостi, якi вимагають переосмислення та нових пiдходiв до оцшки таких по-казникiв, як iмпорт, експорт i '1х структура. Мiжнародна конкурентоспроможнiсть на сьогоднi визначаеться не експортом готово! продукци, а доданою вартктю, що генеруеться на рiзних етапах виробництва. Вiдповiдно, усвiдомлення, передбачення цих тенденци та створен-ня умов для ефективно! участi вГтчизняно! економiки в глобальних мережах е одним iз головних завдань уряду Укра!ни. Саме тому метою стати е систематизацш су-часних уявлень про змшу парадигм глобалiзацi! та мiж-народно! конкуренци внаслiдок поширення глобальних мереж i ланцюгiв вартостГ
Зростання мiжнародно! торгiвлi широко визна-еться вагомим чинником економiчного розвитку [1-4]. Недавш кризовi явища спричинили значне сповГльнен-ня динамiки свггово! торгiвлi, тому на сьогоднi кнуе стурбованiсть економiстiв i полiтикiв, що зниження темшв зростання експорту й iмпорту становитиме за-грозу перспективам зростання у найбли^ роки [5, с. 4-6]. Сучасш науковi дискуси зосередженi на причинах уповкьнення свггово! торгiвлi. Провiднi мiжнароднi аналiтичнi структури обережно оцшюють перспективи зростання розвинених економiк, натомiсть для кра!н, що розвиваються, динамiка розвитку прогнозуеться бкьш сприятливою [6; 7]. До загроз сповкьнення поширення глобалiзацi! належать: политика протекцюнГз-му, що, зокрема, турбуеться про збкьшення робочих мкць у розвинених кра!нах i шдвищення популярностi авторитарних лiдерiв [6]. Серед заходiв стимулюван-ня зростання розвинених економж фахiвцi називають пом'якшення монетарно! полiтики, фiскальнi стимули, iнвестування у розвиток шфраструктури та сприяння розвитку малого бiзнесу.
На сьогоднi спостериаеться зменшення част-ки мiжнародно! торгiвлi у свiтовому ВВП [7]. З'ясування причин зниження темшв зростання глобального ВВП та експорту допоможе зрозушти, чи варто вважати це уповкьнення тимчасовим явищем, що пов'язане з економiчними циклами, або наслiдком структурних змiн у глобальнiй дiяльностi. На думку ба-гатьох дослiдникiв [1, с. 55-60; 5, с. 21-22; 8, с. 95-96], структурна причина зменшення глобально! торпв-лi може бути пов'язана iз роллю глобальних ланцюпв вартостi (ГЛВ). ГЛВ - це сукупшсть процесiв i бГзнес-функцiй економiчних суб'ектiв у рiзних кра!нах свiту, що ведуть до виготовлення юнцевого продукту / послуги [3, с. 7]. Глобальна фрагментацш виробничих процесiв стала одним iз ключових чинникiв прискорення зростання свггово! торгiвлi починаючи з 1990-х рр. [9, с. 6-7]. Проте нещодавш дослдження вказують на те, що екс-пансiя ГЛВ могла стабшзуватись ще до початку кри-зи, що спричинило структурне зниження еластичностi торгiвлi вiдносно ВВП [5, с. 18-25]. Вцповцно, сучасне сповкьнення глобально! торгiвлi може вцбуватись вна-слiдок змiн, пов'язаних iз ГЛВ, на вiдмiну вiд ци^чних чинникiв.
3i зростанням фрагментацГ! мiжнародного виробництва у рiзних кра!нах збкьшуеться частка ва-
лових торговельних потоюв у загальнiй доданiй вартостГ Якщо мiжнароднi компанГ! вирiшують скоро-тити ланцюги постачань або здшснюють решоринг (по-вернення виробництва в кра!ну), вiдповiдно, знижують-ся валовi торговельнi потоки, та зменшуеться рiзниця мiж валовою вартiстю торгiвлi та торпвлею доданою вартiстю (англ. TiVA - Trade in Value Added) [6]. Нимало дослцниюв ГЛВ прогнозують, що у найближчi роки в^буватиметься перехiд вiд ланцюгiв постачань i3 ви-соким рiвнем фрагментацГ!, що охоплюють багато кра!н, до бкьшо! орiентацi! на регiональнi виробничi мережi [2, с. 32; 10, с. 2010].
Торпвля у межах ГЛВ набула розвитку впродовж останнк десятилГть, що передбачало поширення ланцюпв постачань мiж кра!нами i3 високим рiвнем техно-логiй та кра!нами i3 низьким рiвнем доходiв. Розвиток ГЛВ, на думку Р. Балдвша, вiдбувався унаслiдок двох «розподшв» глобалiзацi! (англ. 1st and 2nd unbundling), що передбачав перерозподк глобального виробництва [11]. Перший «розподк» розпочався у другш полови-нi Х1Х ст. та характеризувався такими перюдами прискорення глобалiзацi!: 1) з 1850-х по 1914; 2) з 1960-х по 2000-нГ Зниження витрат на перемщення товарiв, людей та цей завдяки розвитку технологiй призвели до географiчно! кластеризацГ! виробництва, а також до географiчного роздку виробництва та споживання товарiв. Це також мало наслцком посилення шдустрь алiзацi! пiвнiчних кра!н (США та Зах^но! бвропи) та деiндустрiалiзацi! пiвденних кра!н (особливо 1ндГ! та Китаю). Вцповцно, пiвнiчнi кра!ни завдяки просторовш кластеризацГ! стали осередками iнновацiй, технолопч-ного прогресу та зростання. Для першого «розподГлу» глобалiзацГ! характерними були таю ознаки: iндустрiа-лiзацiя / деiндустрiалiзацiя, мiжнародна дивергенцiя / конвергенцш, активiзацiя мiжнародно! торгiвлi, стрiмке економiчне зростання, урбанiзацiя та внутрiшня дивер-генцiя, що по-рiзному проявлялись у кра!нах Пiвночi та Пiвдня (табл. 1).
Шд час першого «розподГлу» глобалГзацГ! глобальна конкуренцiя проявляеться на рiвнi секторiв i компа-нiй, а дохiднiсть секторiв, як правило, розподкяються вiдповiдно до штенсивносп використання продуктив-них факторiв. Другий «розподГл» i так звана «нова парадигма» змшюють основи цге! логгки.
Для кращого розумгння обох парадигм насампе-ред розглянемо схематичну структуру, що пояснюе парадигму торггвлг кгнцевою продукцгею (рис. 1). Варто зазначити, що парадигма першого «розподГлу» глобалГзацГ! фокусуеться на секторах, на вгдмгну вгд завдань, i на спаднгй вартостг торггвлг товарами, а не гдеями. Розглянемо приклад секторгв i компанш кра!н 6С та ре-шти свиу.
Вздовж горизонтально! осг наведено сектори 6С вгдповгдно до !х конкурентоспроможностГ найбкьш конкурентоспроможнi знаходяться лгворуч (наприклад, комерцшш лiтаки), а найменш конкурентоспроможш -праворуч (наприклад, взуття). Крива A позначае продук-тившсть компанш-члешв 6С вгдносно решти компанiй
Таблиця 1
Перший «розподт» глобалiзацii
№ з/п Основы характеристики Перiоди прискорення глобалiзацii
Перша хвиля Друга хвиля
1 1ндустр1ал1зац1я/ де1ндустр1ал1зац1я 1ндустр1алвацт краТн П1вноч1, дешдустр1алвацт П1вдня Дешдустртлвацт краТн П1вноч1, ¡ндустр1алвац1я П1вдня
2 М1жнародна дивергенцт / конвергенцт Значн розб1жносп дохода м1ж краТнами П1вноч1 та П1вдня Конвергенцт р1вня дохода, принаймш, м1ж П1внтчю та ¡ндустр1альним П1вднем
3 Актив1зац1я мжнародно! торг1вл1 Строке зростання торпвл1 товарами М1жнародш потоки товара \ капталу
4 Строке економтне зро-стання Висок темпи зростання у краТнах П1вдня Висок темпи зростання у краТнах П|вдня, помине зростання Пвноч1
5 Урбан1зац1я Швидка урбаызаця П1вноч1 Продовження урбанвацп П1вноч1, строка урбанвацт ¡ндустр1альних краТн П1вдня
6 Внутршня дивергенцт Економтна нер1вшсть внаслщок ¡ндустр1ал1зацГГ та урбанвацп Зростання безроб1ття на нер1вносп розподшу дохода краТн П1вноч1
Джерело: складено автором за [
свпу (кра!н Пiвдня). Конкурентоспроможнi компани 6С можуть собi дозволити гнучку щнову полiтику та шд-вищення рiвня якостi за умов високо! заробино! плати. Граничний сектор позначений як г', у якому розрив за-робино! плати дорiвнюe розриву продуктивности тому у секторi г' компани 6С та Пiвдня мають однаковий рЬ-вень конкурентоспроможностi - висою заробiтнi плати 6С компенсуються вищою продуктивнiстю працi. У секторах 6С 1з рiвнем конкурентоспроможностi вищим,
Розрив зароб^ноТ плати
мiж краТнами Пiвночi таГНвдня
«Виграшнi» сектори
Фактичний розриву оплатi працi
шж г' (лiворуч вiд г'), компани 6С можуть конкурувати 1з Швднем з точки зору цiни, якост тощо. Для секто-р1в, що знаходяться праворуч вiд г', Швденш компани мають конкурентну перевагу, осккьки недолiки !х про-дуктивностi бкьш нiж компенсуються вiдмiнностями у заробггнш платi. Такий пiдхiд, однак, иноруе вагомий аспект глобгшзаци - торговi витрати. Для врахуван-ня торгових витрат потрiбно додати окремi корективи у концепцию вiдмiнностей продуктивностi.
рограшш» сектори
т
Основний розрив у технолопях Пiвнiч / Пiвдень за секторами
Сектори, розташоваш вiдповiдно до зменшення порiвняльних переваг £С
Рис. 1. Парадигма першого «розподiлу» глобалiзацм
Примiтка: Фактичний розрив у оплат - це спiввiдношення заробiтноí плати €С до заробiтноí плати краТн Пiвдня.
Джерело: складено за [11].
Витрати на продукцию 6С на ринках швденних кра!н будуть вищими через додатковi витрати на торгiвлю, тому переваги продуктивност 6С галь-муються вартiстю торгових витрат. Це показуе крива Ат (т - торговi витрати). Наприклад, у секторi г' без ура-хування торгових витрат, компани 6С та Пiвдня були однаково конкурентоспроможними, однак для криво! Ат швденш компани матимуть перевагу на швденному ринку (Ат знаходиться нижче розриву оплати пращ).
гх - це граничний сектор продуктивност 6С на шв-денному ринку iз торговельними витратами. Витрати торгiвлi мають аналогiчний вплив на конкурентоспро-можнiсть товарiв Пiвдня на ринках 6С, що показуе крива А/т. Для кра!н Пiвдня гт - це граничний розрив за-робiтно! плати та продуктивностi з урахуванням торгових витрат. Сектори, що перебувають мiж граничними конкурентоспроможними секторами 6С (гх) та Швдня (гт), переважно належать до товарiв внутрiшньо! торгш-
г
г
лг, оскгльки компани 6С бГльш конкурентоспроможт на ринках 6С, нiж швденнг компани, тодi як компани Пгв-дня бГльш конкурентоспроможт на пгвденному ринку. Отже, виробництво та споживання для секторгв вгд zx до zm поеднане у територгальному вимгрг.
Розглянемо змгни, якг передбачае перший «розпо-дГл» глобалгзаци, внаслгдок зниження торгових витрат. Граничний конкурентний сектор 6С змгщуеться вправо, що супроводжуеться зростанням виробництва й експор-ту 6С у цих секторах. Граничний конкурентний сектор Пгвдня змгщуеться влгво, i це призводить до того, що виробництво 6С у секторах, що ранГше належали до вну-тршньо! торггвлг, зменшуеться i замГщуеться гмпортом. Отже, якщо мГжнародна конкуренцГя вГдбуваеться на ргвнг секторгв, а витрати на торггвлю розподГленг бГльш-менш ргвномгрно, то переможцями глобалгзаци у кра-1нах 6С стануть сектори, що були початково найбГльш конкурентоспроможними (а отже, 1х працГвники). Про-грашнг компани - це, вгдповгдно, найменш конкурентоспроможт сектори 6С та 1х працгвники. Такий результат приблизно в1дпов1дае досвгду краш бвропи [12].
Звичайно, глобалГзацГя не була единою рушгйною силою змгн конкурентоспроможностг окремих секторгв.
Постiйне технчне вдосконалення безумовно вщграва-ло вагому роль у змш динамжи попиту на робочу силу краш 6С [13]. У крашах iз менш регульованими ринками працi низькоквалiфiкованi працiвники кра1н Пiвночi вiдчули значне зниження доходiв. У крашах iз високим рiвнем регулювання ринку пращ наслцком стало скоро-чення рiвня зайнятостi та пiдвищення безробiття серед низько-квалiфiкованих працiвникiв [7].
В окремих галузях iз кiнця 1980-х рокiв розпочався другий "розподк" (або "нова парадигма" глобаль зацй), рушiями якого стало швидке падiння кому-нiкацiйних i координацшних витрат i вiдмiнностi оплати пращ мiж крашами Пiвночi та Швдня (рис. 2). Пришвид-шення глобалГзацп в1дбулось знову приблизно з 1990 року, коли виробничi цикли, що ранше були обleднанi на одному шдприемствГ зазнали просторово'1 фрагментаци. Зо-крема, розробка продукци, виробництво комплектуючих, складання, маркетинг i послуги досить часто виконують-ся рiзними компан1ями та у ршних крашах. Прискорен-ня другого "розподку" глобалГзацп вiдбуваeться завдяки розвитку високих технологiй, що дають змогу координу-вати комплексну дiяльнiсть на вцсташ [2, с. 2017].
Рис. 2. Схематичне зображення першого та другого «розподшв» глобалiзацii Джерело: складено за [10, с. 77-85; 11].
У новгй парадигмг другого розподГлу глобалгзаци, на вгдмшу вгд першого, конкурентоспроможшсть кра1н 6С визначаеться завданнями, а не секторами (рис. 3). Як г ра-нГше, завдання розташованГ вГдповГдно до порГвняльних переваг гз урахуванням торгових витрат (найбГльш кон-курентоспроможш завдання 6С знаходяться лгворуч). Зггдно з традицГйними подходами глобальна конкуренцГя вгдбуваеться мгж компанГями, якг виконують комплекс завдань. Швидкг темпи розвитку шформацшних техно-логГй та зниження витрат на комунГкацГю суттево змен-шили витрати на торгГвлю окремими завданнями, однак цей ефект не поширюеться на всг види завдань.
УтеорГ! мгжнародно! торпвлг, що в основному зо-середжена на готовГй продукцГ1, виникае нова концепцГя - «торггвля завданнями» (англ. trade in tasks), коли кра'ши / компанГ! спещалгзуються у певних сегментах ланцюга вартостГ. Отже, «нова парадигма»
у теори торггвлг розмгщуе завдання, а не товари, компанГ! та сектори у певному конкурентному середовищг. Виникае конкуренцГя мгж працгвниками, якг виконують однаковг завдання у рГзних кра'1нах гз залученням вну-тршнГх г зовшшшх ресурсгв.
Парадигма першого «розподГлу» розглядае роз-межування переважно кГнцево! продукцГ!. ОскГльки ви-трати на доставку не вГдрГзняються радикально залеж-но вгд виду товару, доцГльно припустити, що зниження торгових витрат однаково впливае на всГ сектори. У ви-падку завдань спостерггаеться вгдмшна ситуацГя. Для окремих завдань, наприклад транспорты послуги, змен-шення мГжнародних координацГйних витрат е менш вгдчутним, поргвняно з послугами Кол-центргв. Другий «розподГл» глобалгзаци ставить пгд сумнгв едине про-сторове розмГщення комплексу завдань, тому важливо розглядати вплив глобалгзаци саме на окремг завдання, а не на сектори.
Розрив зароб1тноТ плати мiж краТнами niBH04i i Пiвдня
Розрив продуктивностi з урахуванням торгових витрат
Фактичний розрив у оплат працi
Початковий розрив продуктивное^ з урахуванням торгових витрат (завдання краТн Пiвдня на ринках £С)
7m
Д/т Початковий розрив
продуктивное^ з урахуванням торгових витрат (завдання краТн Пiвдня на ринках £С)
«Завдання», розташованi вiдповiдно до зменшення порiвняльних переваг £С
Рис. 3. «Нова парадигма» глобалiзацм: торпвля завданнями
Джерело: складено за [11; 14].
Для кюстрацп цих вкмшностей (рис. 3) нов1 крив1 A зображеш у вигляд1 стрибк1в, що в1дпов1дають нижчш вартост1 торг1вл1 для окремих завдань. авдання, що ранше належали до товар1в вну-тршньо! торг1вл1, перем1щуються у сектор зовшшньо'1 торг1вл1. Окрем1 i3 цих завдань 6С починае експортува-ти (поле 1), натомкть 1нш1 - 1мпортувати (поле 2). Для певних завдань можуть спостерггатись значне зниження витрат торпвл^ що позначаеться на ix конкурентоспро-можност1. Зокрема, конкурентн1 переваги краш П1вдня у завданнях поля 3 незначно змшились п1сля зниження торгових витрат [11]. Компанп з розвинених економ1к розпочали офшоринг в1дпов1дних техн1чних, маркетин-гових та управлшських ноу-хау разом 1з етапами ви-робництва. Як насл1док, другий «розподк» глобал1зацИ спричинив революц1ею ГЛВ i модиф1кував м1жнародн1 кордони знань. Промислова конкурентоспроможшсть на сьогодн1 все бкьше визначаються структурою м1жнарод-них виробничих мереж, а не кордон1в краш [10, с. 182].
Концепц1я м1жнародних мереж виробництва та ланцюг1в постачань мктить так1 вагом1 складов1: (1) <<1мпорт для виробництва» (англ. I2P - importing to produce); (2) «импорт для експорту» (англ. I2E - importing to export) [14]. «1мпорт для виробництва» широко за-стосовуеться у зовнiшнiй торгiвлi, адже використання шоземно! промiжноi продукци для виробництва е час-тиною мiжнародниx виробничих мереж. Процеси виробництва, навггь послуг внутрiшньоi торгiвлi, зокрема будДвництво, виконуються за допомогою комплексу зо-внiшнix чинникiв та технологш, що е елементами про-мiжноi продукцii. I2P охоплюе ус1 iмпортнi промiжнi матерiали, у тому чит сировину, послуги й обладнання [15, с. 183]. Лидерами iмпорту промiжноi продукци у свь тi у 2016 рощ були США, Китай та Шмеччина (рис. 4). У Кита'1 частка промiжноi продукци у загальному iмпор-тi становила 13 %, тодi як для США та Шмеччини пере-вищувала 20 %. Серед 40 краiн-лiдерiв iмпорту промiж-но'1 продукци Украша займае 37 позицш iз вiдповiдною часткою у загальному iмпортi 45 % [7].
«1мпорт для експорту» тксшше пов'язаний iз кон-цепцieю ГЛВ та включае промiжну продукцiю, що ви-користовуеться для виробництва товарiв i послуг, якi потiм експортуються [14]. Тут краiна-iмпортер може розглядатися як вузол у бкьш масштабнш мiжнароднiй виробничiй мережi, навiть якщо ця мережа не е формальною та не координуеться центральною компашею.
Нами розглянуто одну крашу «Внутршня еконо-мiка» та и зовнiшню торгiвлю, що вимiрюеться тради-цiйною статистикою (рис. 5). Перша ключова особли-вiсть торгiвлi 12Е та 12Р - це виокремлення кiнцевоi та промiжноi продукцii у виробництв^ експортi й iмпортi. Кшцева продукцiя та послуги реалiзуються для приватного, державного споживання та швестицш (будинок iз назвою «Внутршне кiнцеве споживання»). Частина промiжноi продукци використовуеться для внутршньо-го виробництва («Внутршш фабрики та офiси»). Кшцева продукцш, що йде на експорт, залишаеться у краiнi призначення, на вцмшу вiд промiжноi продукци.
Друга особливiсть торгiвлi 12Е та 12Р полягае у ви-окремленш додано'1 вартостi та промiжноi продукци для кожного з еташв. Випуск внутрiшньоi продукци - це сума внутршньо'1 додано'1 вартостi та промiжноi продукци (внутрiшньоi та шоземно''). Мiжнародний рух експорту подкений на кiнцевi товари та послуги та про-мiжнi товари та послуги, що додатково класифжуються як тристороння композицiя iз доданоi вартостi, промiж-но'1 продукци внутрiшнього та зовншнього походження. Класифiкацiя iмпорту враховуе додану варткть та про-мiжну продукцш краши-партнера, а також промiжнi товари з шших краш свггу.
Третя ключова особливiсть торгiвлi 12Е та 12Р -це виокремлення внутршнього та зовнiшнього призначення продукци. Вцповкно, можна за-значити таю чотири категори: внутршня кшцева про-дукщя, що реалiзуеться на (1) мкцевому ринку та (2) за кордоном, та внутршня промiжна продукщя, що реа-лiзуеться на (3) мкцевому ринку та (4) за кордоном. Ц
x
z
z
Млрд дол. США 350
300
250
200
150
100
50
0
%
50 40
Кража
1мпорт npoMi>KHo'i продукци, млрд дол. США
Частка у загальному iмпортi, %
Рис. 4. 1мпорт промiжноi' продукци, 2016 р.
Джерело: складено за [7].
m g О
н т CK а с .Q т и к у ей ос ОС 'и к
H CK С CK ш н у H
а т
н LK с
а * а С а
н
а H *
н а Ч H CK
|_ H CK
ч а
m ф сс 5 1 О
н т CK а с .Q т U 'и к у ей ос ОС 'и к
H CK с ф н у H
а т Ci
СГ н CK с
а g а С а
СП н
а S H * ,
н а ч H CK S
с H CK
а
КНцевий '¡мпорт
Пром'жний '¡мпорт
Юнцевий експорт
Пром'жний експорт
Внутршы фабрики та нфки Кнцева продук^я та послуги
Внуткiшня додана варпсть Внуткiшня пкнмiжна пкндукцiя 1ннземна пкнмiжна прндукфя
npoMiwHa продук^я та послуги
Внутршня додана варпсть Внутршня пкнмiжна пкндукцiя 1ннземна пкнмiжна пкндукцiя
ь т 5
и 'н р а н О ос
а £ ос
в S ОС
а о к
н р у
а п к д
д у о
о я д р
д н о п
я 3 р а
н п н
3 т *
у н S
т В о
у н В р с
ь т 5
и 'н р а н О ос
а £ ОС
в s ОС
а о к
н р у
а п к д
д у о
о я д р
д н о п
я з р а
н п н
3 т *
'а у н S
т В о
у н В р с
Рис. 5. Схема торгiвлi «импорт для експорту» (12Е) та «импорт для виробництва» (12Р)
Примлтки: С - споживання (англ. Consumption); I - 1нвестицп (англ. Investment); G - видатки уряду (англ. Government expenses); ROW - реш-та краТн CBiTy (англ. Rest of the World). Джерело: складено за [14].
чотири групи позначен стрГлками, що залишають «Фабрику» справа (рис. 5). Остання особливгсть торггвлг 12Е та 12Р полягае у виокремленнг постачання (гмпорт) та продажГв (експорт) промГжно! продукцГ!. Для багатьох кра'1н зовшшш мережг постачань характеризуються зна-чною гетерогеншстю, що визначае позицг! кра'ши у ГЛВ.
Початкова парадигма глобалгзаци (перший «роз-подГл») все ще тривае, адже не вГдбулось повно! фраг-ментацг! ланцюггв вартостг для кожно'1 галузг. Варто зазначити, що кра!ни ПГвночГ забезпечують передачу знань Г ноу-хау лише у межах сво!х виробничих мереж г ГЛВ г контролюють 1х збереження. Саме це стало при-
чиною виникнення "економiчного дива" лише в обмеже-нш кiлькостi кра'н. Близько половини населення свпу проживае у кра'нах, що розвиваються, у яких вГдбува-еться стрiмка iндустрiалiзацiя, отже, зростання доходiв створюе попит на сировиш товари. Зростаючий попит, своею чергою, спричиняе так зваш "сировинш суперцикли" [16], що згодом викликають злети зростання у багатьох кра'нах-експортерах сировини, яю не залу-ченi у ГЛВ.
Наступним кроком глобалiзацii експерти вважа-ють третш "розподiл", що призведе до поширення "вГрту-ально'1 миращГ - виконання дистанцiйних завдань ви-сококвалiфiкованими пращвниками iз використанням телеробототехнiки (англ. ГекгоЬоГк^) [10, с. 283-290]. Такi приклади на сьогодш вiдомi в шженерп, космiчних технологшх i медицинi. Таким чином, третш "розподк" глобалiзацii може спричинити залучення працiвникiв однiеi кра'ни до надання послуг у шшш краiнi, зокрема це стосуеться послуг, яю на сьогоднi потребують фГзич-но'1 присутностi.
ВИСНОВКИ
Пiдсумовуючи, зазначимо, що глобалiзацiю мож-на розглядати з точки зору мiжнародноi фрагментаци i розподку виробництва. Перший "розподк" (складав-ся з двох хвиль: 1) 1850-1914 рр.; 2) 1960-2000) перед-бачав розташування фабрик вГддалено вiд споживачiв (у рiзних кра'нах / регiонах). Пiд час другого "розподь лу" (в окремих галузях iз кiнця 1980-х рокiв, активiзацiя iз середини 1990-х рокiв), стало економiчно доцкьно сегментувати рiзнi етапи виробництва та розмктити у кра'нах iз меншими витратами.
На прикладi секторiв i компанiй кра'н 6С та ре-шти свiту нами проаналiзовано вплив глобалГ-зацГ1 на 1х мiжнародну конкурентоспроможнiсть у торгiвлi кiнцевою продукцiею та завданнями. "Нова парадигма" глобалiзацii передбачае, що конкуренто-спроможнiсть економiки визначаеться не високотехно-логiчним експортом, а позицiею кра'ни у ГЛВ. Концепцш "торгiвлi завданнями" розмщуе певнi сегменти ланцюга вартосп (завдання) у мiжнародному конкурентному середовищГ Промисловi компани в умовах "ново'1 пара-дигми" досягають успшв у шдвищенш продуктивностГ за умови учасй у ГЛВ у сегментах Гз високим рiвнем додано'' вартосй.
Варто зазначити, що "нова парадигма" глобалГза-цГ1 не заперечуе попередню. МГжнародна конкуренцш на рГвнГ компанш Г надалГ вГдГграе вагому роль, а обся-ги мГжнародно'1 фрагментаци, зокрема у секторГ послуг, залишаються невисокими. ТакГ глобальнГ тенденци на сьогодш становлять значш виклики для кра'н, що розвиваються, яю спецГалГзуються на сировинних, низько-технолопчних Г складальних процесах виробництва. Усшшне реформування економГки Укра'ни для шдви-щення конкурентоспроможностГ повинно бути спрямо-ване не на пГдтримку експорту сировини чи навГть готово' продукци, а на забезпечення умов для максимального створення внутршньо' додано'1 вартостГ у кра'нГ для
ефективно'1 участГ у глобальних мережах виробництва, що становитиме основу наших майбутнГх дослГджень. Вплив глобалГзацГ1 для рГзних секторГв Г завдань дина-мГчно змГнюеться, тому одним Гз ключових елементГв успГшно'1 реакцГ1 державно'1 полГтики мае стати гнучкГсть реформ Г регулювання виклиюв внаслГдок "розподшв" глобалГзацГ1. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Hoekman B. The Global Trade Slowdown: A New Normal. London : CEPR, 2015. 349 p.
2. Braga C., Hoekman B. Future of the Global Trade Order. Lausanne : IMD, 2016. 170 p.
3. Gereffi G., Fernandez-Stark К. Global Value Chain Analysis: A Primer. Durham, North Carolina : Duke University CGGC, 2016. 34 р.
4. Черкас Н. I. Структурно-секторальна модель експорту: об'ективш чинники економiчного зростання Укра'ши. Актуа-льт проблеми економ1ки. 2012. № 1. С. 111-119.
5. Constantinescu C., Mattoo А., Ruta М. The global trade slowdown: Cyclical or structural? Policy Research Working Paper. 2015. No. 7158. 46 р.
6. Organisation for Economic Co-operation and Development. URL: http://www.oecd.org/industry/ind/global-value-chains .htm
7. World Development Indicators. URL: http://databank. worldbank.org/data/reports.aspx?source=world-development-indicators
8.Baldwin R. The great trade collapse: Causes, consequences and prospects // Geneva: CEPR, 2009. 235 p.
9. Черкас Н. I. Економiчний вимiр ефективносп учас-п краТн у глобальних ланцюгах вартостк Економ1ка розвитку. 2017. № 4 (84). С. 5-16.
10. Baldwin R. The Great Convergence // Harvard University Press, 2016. 344 р.
11. Baldwin R. Globalisation: the great unbundling (s). Economic Council of Finland Working paper. 2006. No. 20 (3). Р. 5-47.
12. Timmer M., Los В., Stehrer R., Vries G. Fragmentation, incomes and jobs: an analysis of European competitiveness. Economic policy. 2013. No. 28 (76). Р. 613-661.
13. Egger H., Egger Р. International outsourcing and the productivity of low-skilled labor in the EU. Economic Inquiry. 2006. No. 44 (1). Р. 98-108.
14. Baldwin R., LopezGonzalez J. Supplychain Trade: A Portrait of Global Patterns and Several Testable Hypotheses. The World Economy. 2015. No. 38 (11). Р. 1682-1721.
15. Koopman R., Wang Z., Wei S. Estimating domestic content in exports when processing trade is pervasive. Journal of development economics. 2012. No. 99 (1). С. 178-189.
16. Forbes, 2016, New Commodity Super Cycle? URL: https:// www.forbes.com/sites/adamsarhan/2016/06/08/new-commodity-super-cycle
REFERENCES
Baldwin, R. "Globalisation: the great unbundling (s)" Economic Council of Finland Working paper, no. 20 (3) (2006): 5-47.
Baldwin, R. The Great Convergence Harvard University Press,
2016.
Baldwin, R. The great trade collapse: Causes, consequences and prospects Geneva: CEPR, 2009.
Baldwin, R., and Lopez-Gonzalez, J. "Supplychain Trade: A Portrait of Global Patterns and Several Testable Hypotheses" The World Economy, no. 38 (11) (2015): 1682-1721.
Braga, C., and Hoekman, B. Future of the Global Trade Order Lausanne: IMD, 2016.
Cherkas, N. I. "Ekonomichnyi vymir efektyvnosti uchasti krain u hlobalnykh lantsiuhakh vartosti" [An Economic Measure of the Efficiency of Participation in Global Cost Chains]. Ekonomika rozvytku, no. 4 (84) (2017): 5-16.
Cherkas, N. I. "Strukturno-sektoralna model eksportu: obiek-tyvni chynnyky ekonomichnoho zrostannia Ukrainy" [Structural-sectoral model of export: objective factors of Ukraine's economic growth]. Aktualniproblemy ekonomiky, no. 1 (2012): 111-119.
Constantinescu, C., Mattoo, A., and Ruta, M. "The global trade slowdown: Cyclical or structural?" Policy Research Working Paper, no. 7158 (2015).
Egger, H., and Egger, R. "International outsourcing and the productivity of low-skilled labor in the EU" Economic Inquiry, no. 44 (1) (2006): 98-108.
"Forbes, 2016, New Commodity Super Cycle?" https://www. forbes.com/sites/adamsarhan/2016/06/08/new-commodity-su-per-cycle
Gereffi, G., and Fernandez-Stark, K. Global Value Chain Analysis: A Primer Durham, North Carolina: Duke University CGGC, 2016.
Hoekman, B. The Global Trade Slowdown: A New Normal London: CEPR, 2015.
Koopman, R., Wang, Z., and Wei, S. "Estimating domestic content in exports when processing trade is pervasive" Journal of development economics, no. 99 (1) (2012): 178-189.
"Organisation for Economic Co-operation and Development" http://www.oecd.org/industry/ind/global-value-chains.htm
Timmer, M. et al. "Fragmentation, incomes and jobs: an analysis of European competitiveness" Economic policy, no. 28 (76) (2013): 613-661.
"World Development Indicators" http://databank.world-bank.org/data/reports.aspx?source=world-development-indica-tors.
O ^
LU
OQ ^
o
LU
o
CL
<
£2 <
<
LQ
O
S
i 0 X
s
u
