CC BY
106
8. Шaмoвa, Т. I. Управлшня oсвiтнiми системами: навч. пoсiбник для студ. вищ. пед. навч. зaклaдiв [Текст] / Т. I. Шaмoвa, И. I Трeтьякoв, Н. И. Капустш; пiд ред. Т. I. Шa-мoвoй. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2002. - 320 с.
9. Higgins, J. M. Organizational Policy and strategic Management: Text and Cases; 2nd ed. [Text] / J. M. Higgins. -Chicago: The Dryden Press, 1983. - Р. 3.
10. Рoжнoвa, Т. G. Управлшня прoфeсiйнo-техшчним навчальним зaклaдoм на засадах шшвацшних тexнoлoгiй [Текст]: дис. ... канд. пед. наук / Т. G. Po:®™-ва. - К., 2012. - 285 с.
References
1. Zolokot- s'ka, L. (2015). Upravlns'ka diyal'nist' kerivnykiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv: finansovyy menedzhment [Upravlns'ka diyal'nist' kerivnykiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv: finansovyy menedzhment]. Vezha-Druk, 152.
2. Drucker, P. F. (1973). Management: Tasks, Responsibilities, Practices [Management: Tasks, Responsibilities, Practices]. Harper & Row, 715.
3. Andrushchenko, V. P. (2007). Formuvannya doslidnyts'koyi kul'tury molodykh naukovtsiv: monohrafiya
[Formuvannya doslidnyts'koyi kul'tury molodykh naukovtsiv: monohrafiya], Kiev: Ped. Dumka.
4. Zyazyun, I. A. (2008). Filosofiya pedahohichnoyi diyi [Filosofiya pedahohichnoyi diyi], Cherkasy : ChPU im. B. Khmel'nyts'koho, 461.
5. Kremen', V. (2003). Osvitnya polityka v konteksti sotsial-demokratychnykh tsinnostey. [Osvitnya polityka v konteksti sotsial-demokratychnykh tsinnostey], 54, 4-5.
6. Nayn, A. Ya., Klyuev, F. N. (1998). Problemy razvytyya professyonal'noho obrazovanyya: rehyonal'nyy aspect [Problemy razvytyya professyonal'noho obrazovanyya: rehyonal'nbiy aspekt]. Yzd-vo chelyabynskoho yn-ta razvytyya professyonal. obrazovanyya, 264.
7. Slastenin, V. A. (2003). Pedahohika [Pedahohika]. Vydavnychyy tsentr «Akademiya», 576.
8. Shamova, T. I. (2002). Upravlinnya osvitnimy systemamy [Upravlinnya osvitnimy systemamy. VLADOS, 320.
9. Higgins, J. M. (1983). Organizational Policy and strategic Management [Organizational Policy and strategic Management]. The Dryden Press, 3.
10. Rozhnova, T. Ye. (2012). Upravlinnya profesiyno-tekhnichnym navchal'nym zakladom na zasadakh innovatsiynykh tekhnolohiy [Upravlinnya profesiyno-tekhnichnym navchal'nym zakladom na zasadakh innovatsiynykh tekhnolohiy]. Kiev, 285.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, проф. Чернишова С. Р.
Дата надходження рукопису 28.03.2015
Золокотська Лiана Олександрiвна, астрант, кафедра педагопки вищо! школи та управлшня навчаль-ними закладами, 1нститут менеджменту i психологи Ушверситету менеджменту освгги НАПН Укра1ни, вул. Артема, 52-а, м. Ки1в, Украина, 03053 E-mail: lianora70@gmail.com
УДК 378.046-021.68:347.78 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41399
ТЕОРЕТИЧН1 ПОЛОЖЕННЯ СУТНОСТ1 ТА ЗМ1СТУ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНО1 ВЛАСНОСТ1 НАУКОВО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
© О. В. 1саенко
У cmammi до^джено сучасний стан eymnocmi правового захисту ттелектуально'1' власностi науково-педагогiчних працiвникiв, що знайшло своереальне вiдображення у суттевому збшьшент K^m^i пуб-лiкацiй з цiеi проблематики; обтрунтовано актуальтсть вдосконалення як охорони прав ттелектуально'1' власностi, так i правовий захист; до^джено теоретичнi та практичнi аспекти зазначено'1' тематики з метою вдосконалення yправлiння правовим захистом прав iнтелектyальноi власностi науково-педагогiчних працiвникiв тощо
Ключовi слова: наyково-педагогiчнi працiвники, правовий захист, ттелектуальна властсть, iнтелектy-альна дiяльнiсть, ефективнiсть правового захисту
The article deals with the current state of the essence of legal protection of intellectual property of academic staff, which has a real reflection of the significant increase in the number ofpublications on the subject; the urgency of improving as intellectual property protection and legal protection; the theoretical and practical aspects into the issue with a view of improving the management of legal protection of intellectual property rights of academic staff etc
Keywords: academic staff, educators, legal protection, intellectual property, intellectual activity, efficiency of legal protection
1. Вступ фактором цих процеав е формування й нарощення
Свггова практика процеав економiчного зрос- штелектуального потенщалу сустльства. Для активь тання багатьох кра!н доводить, що визначальним заци штелектуально! дшльносп, штеграци И у свгго-
в1, европейсьш та внутршш ринки необхщна державна тдтримка вс1х процес1в формування штелектуа-льного потенщалу сустльства. Головну роль каталь затора та генератора щлеспрямовано! суспшьно! тра-нсформащ! в економ1ку знань вщграе штелектуальна елгга кра!ни, частиною яко! е науково-педагопчш пращвники заклад1в шслядипломно! педагопчно! освии (дал - ППО).
Упродовж останнiх десятилпь у свт спосте-р1гаеться тенденцiя до продовження навчання тсля здобуття освгга у вищих навчальних закладах (дал1 -ВНЗ). За цих умов суттево змтюються / вимоги суспыьства до якостг функщонування закладгв ППО. Ц заклади мають забезпечувати такий р1вень тдвищення професюнал1зму пращвнишв освггаьо! сфери, якого самотужки вони не спроможш досягти, що потребуе постшного зростання професюнал1зму науково-педагопчних пращвнишв (дал - НПП), як1 становлять бшьшу частину персоналу цих навчальних заклад1в. Забезпечення штегращ! високотехноло-пчних засоб1в тдвищення ефективносп !хньо! про-фесшно! д1яльност1 за умови сталого правового захи-сту, а також оптим1зац1я структурування д1яльносп (змюту, р1вшв 1 термшв) забезпечить, на нашу думку, генерування динам1ки розвитку штелектуального потенщалу заклад1в ППО.
2. Постановка проблеми дослвдження
Забезпечення стабшьного розвитку Укра!ни як демократично!, сощально!, правово! держави немож-ливо без створення д1ево! системи правового захисту НПП, надежно! оргашзащ! 1 здшснення управлшня системою ППО. Протягом останшх рошв в Укра!ш було сформовано структуру оргашв, як1 прямо чи опосередковано забезпечують д1яльшсть у сфер1 правово! охорони та захисту прав штелектуально! влас-носп (дал1 - 1В).
Так, у Верховнш Рад1 Укра!ни у склад1 !! Комь тету з питань науки 1 освгга д1е шдкомггет з питань 1В. У судовш влад1, представленш судами загально! юрисдикцп та спещал1зованими судами, запровадже-но спещал1защю судд1в, як1 займаються врегулюван-ням прав взаемовщносин у цш сфер1. Проте, чинна система не в повному обсяз1 пристосована до функ-щонування в ринкових умовах, не сформовано !! оп-тимальну структуру, зокрема, для правового захисту прав 1В науково-педагопчних пращвнишв ППО. 1с-нуе гостра потреба у вдосконаленш ще! системи, на-самперед, це стосуеться Г! функцш та структури. Ви-ршення цього складного 1 водночас надзвичайно важливого завдання значною м1рою залежить в1д ви-значення вах складових ще! системи, забезпечення !х взаемоди, створення правових та оргашзацшних засад функщонування.
3. Огляд джерел
Посилення уваги до питань 1В знайшло свое реальне вщображення у суттевому збшьшенш шль-косл публжацш з ще! проблематики. Серед впчиз-няних науковщв, як1 дослщжують проблеми захисту прав 1В як об'екта кримшально -правово! охорони, можна назвати таких, як М. Братасюк, В. Мельник,
0. Мельник, В. Паламарчук, О. Супрун, О. Тротн, А. Шульга та iH., а також заруб1жних учених, зокрема Л. Бентт, Т. Волкова, Ю. Громова, В. Дозорцева, М. Коршунова, Б. Шермана та ш. Проте, на нашу думку, важливо придiлити особливу увагу розкриттю правово! природи 1В як результату iнтелектуальноi дiяльностi (далi - 1Д), адже саме цим визначаеться стратегiя i тактика формування сустльного штелек-туального капiталу та забезпечення сощально -економiчного прогресу нащонального розвитку.
Економiко-правовi аспекти формування штелектуально! власносп дослвджував в наукових пра-цях £. Хадакiвський [1]. Водночас, результати досль дження правового забезпечення комерцiалiзацii ре-зультатiв дослщжень i розробок викладенi в наукових працях С. Прилипка, Ю. Атаманова, Д. Задихайла [2].
Науково-теоретичне щдгрунтя авторського до-слвдження становлять пращ вчених у галузi теорй' держави i права, конституцiйного права, адмшстра-тивного права, державного управлiння, права соща-льного забезпечення (В. Авер'янова, В. Антропова,
1. Беленчук, Д. Бахраха, Н. Болотшо!, В. Гаращука, С. Дубинського, Т. Коломоець, В. Колпакова, Л. Кулачок, О. Петришина, С. Прилипко, А. Пухтецько!, С. Смирнова, Ю. Юрченко, I. Ярошенко та iн.).
Наразi правоввдносини у сферi штелектуально! власностi в Укра!ш регулюються окремими положенными Конституцп Укра!ни, нормами Цивiльного, Кримшального, Митного кодексiв Укра!ни, Кодексу Укра!ни про адмiнiстративнi правопорушення. В Украш також дшть бiльше 10 спещальних закотв у сферi iнтелектуальноi' власносп та 100 пгдзаконних axmie, затверджених постановами КМУ або наказами вщповвдних центральних органiв державно! виконав-чо! влади, в яких переважно зазначено мехашзми реалiзацii законодавчих норм [3].
4. Проввдш теорегичнi положення щодо захисту штелектуальноТ власностi науково-педагопчних пращвнишв шслядипломноТ педаго-пчноТ освiти
Економiчний розвиток сучасного сустльства неможливо уявити без об'ектiв 1В, сфера розповсю-дження яких - не пльки i не спльки особисте вико-ристання, ск1льки суспшьне виробництво. Зауважи-мо, що об'екти права 1В мають нематерiальний характер, що зумовлюе певнi особливосп майнових прав на них. Зокрема, не юнуе обмеження кола оаб, як1 одночасно можуть !х використовувати. До того ж майновi права на результати 1Д обмеженi у чаа та просторi. Цi особливосп зумовили необхiднiсть окремого правового регулювання договiрних в1дно-син у сферi 1В. Будь-яка органiзацiя (п1дприемство, установа, заклад тощо) як майновий комплекс вклю-чае в себе двi групи елеменпв: матерiальнi та нема-терiальнi. Вщсоток нематерiальних активiв у вартостi активiв найбiльших органiзацiй свiту становить вщ 30 до 60 % (цей показник мае стшку тенденцiю до зростання) [4].
На меж1 ХХ-ХХ1 ст. в УкраМ посилилась ува-га до питань захисту прав 1В, що зумовлено кардина-льними перетвореннями, а також переходом економь
ки ввд «сощалютичного планування» до етапу «рин-кового господарювання». Це вимагало проведення змш у всьому спектр! вщносин власносп, зокрема, 1В, яка ратше вважалася прерогативою держави. Ввдповщно виникла погреба формування якюно нового п1дгрунгя для ще! власносп, насамперед, правового.
Основи нащонально! сисгеми регулювання щ-е! сфери були закладеш в 1990-х рр., ввд яко! зале-жигь фундамент шновацшно! модел1 розвигку Укра-!ни, И модершзацп, шдвищення конкурентоспромож-носп у свгговш сощально-економ!чнш систем! 1стори-ко-правовий анал1з розвигку управл1ння в сфер! правового захисту акгуал1зуе проблему нормативно -правового забезпечення оргатв управлшня. Водночас особливо! уваги потребуе, на нашу думку, врахування насладив юторичних спроби держави щодо структури-зацп та шституцюналзац!! освггньо! системи.
Анал1з особливостей системи правового захисту пращвнишв освггньо! галуз1 свадчить, що тсля проголошення незалежносп Укра!ни розпочався но-вий етап !! реформування як базово! засади розбудо-ви демократичного сустльства. Зокрема, було розбу-довано оргашзацшну структуру оргашв, як1 прямо чи опосередковано забезпечують д!яльнють у сфер! пра-вово! охорони та захисту прав 1В, а також почалося формування спещального законодавства, що регулюе правовадносини у сфер! 1В.
Початком становлення законодавства Укра!ни, що регламентуе правовий захист 1В вважаеться при-йняття Закону Укра!ни «Про власшсть» (1991 р.), яким результати 1Д уперше були визнаш об'ектами права власностг. Проте й ниш низку положень вггчи-зняних нормативно-правових акпв багато в чому не узгоджено, вони мають фрагментарний, розр1знений характер, залишаються комплексно не регулюваними вадносини, пов'язаш з 1В. Водночас численш норми цих акпв переважно декларативш 1 мютять окрем1 суперечлив1 положення, що ускладнюе !х практичну реал1зац1ю.
За цих умов, на думку В. Гаець 1 В. Семиноже-нка, вад Укра!ни сьогодш вимагаеться: динашчний економ1чний розвиток на основ! шновацш, глибока та комплексна модершзащя економ1ки та сустльства в цшому, що мае охопити наукову, технолопчну, оргашзацшну й виробничу сфери та здшснюватись вадповадно до ново! економ1чно! доктрини; побудова сустльства знань, у якому дом1нують високотехно-лопчш галуз1 та штелектуальш послуги, а формування прибутшв вадбуваеться, насамперед, за рахунок освгги, науки та шновацш [5].
Ниш промислова економша поступаеться м1с-цем штелектуальнш та шформацшнш економщ, ш-новацшному розвитку, за якого науково-техшчна шформащя стае товаром та предметом догов1рних вадносин, а творче мислення мае таку ж щншсть, як професшна падготовка. За цих умов менеджмент будь-яко! оргашзацп, спрямований на конкурентоз-датшсть, мае шукати шновацшш пропозицп, а стра-тепю розвитку будувати на забезпеченш охорони прав 1В як одного з чиннишв майбутнього устху.
Використання 1В в д1яльност1 оргашзацп з точки зору економши е !! комерщал!защею, тобто 1В
розглядають як товар 1 як каштал. 1нтелектуальний каштал (дал1 - 1К) - це тдсумок знань уах пращвнишв оргашзацп, що забезпечують !! конкурент переваги: (аде!, розробки, проекти, технолог!!, методи, в!дносини з користувачами послуг, бази даних тощо). Окр!м знань та !нформац!!, до 1К належить !нфра-структура, що забезпечуе !х використання, передачу та збереження.
1К як варпсть орган!зац!! за винятком матер!а-льних актив!в, не може юнувати поза нею ! е знання-ми, яш оц!нюються та перетворен! у прибуток. Час-тина 1К, яку адентифшовано, заф!ксовано та докумен-товано так, що з нею можна ознайомитись, е штелек-туальними активами. Б!льшу частину 1К становлять знання та досв!д роб!тник!в, але вони не заф!ксован! !, вадповадно, орган!зац!я ними не волод!е (штелектуальш активи також створен! сшвробггниками, але оргашзащя ними волод!е) [6].
До середини XIX ст. авторське право поширю-валося тадьки на конкретш твори мистецтва. Ство-рення ун!верситет!в, публ!чних б!бл!отек, розвиток книжково! торг!вл! сприяли тому, що об'екти автор-ського права стали об'ектами випдного вкладання кап!талу, а твори штелектуально! пращ набули ознак товару. Загалом об'ектами 1В визнаються: результати лтгературно-художньо! творчост! (твори науки, лтге-ратури, мистецтва), результати науково-техшчно! творчост! (винаходи, корисш модел!, промислов! зра-зки), засоби !ндив!дуал!зац!! учаснишв цивадьного обороту (комерц!йн! найменування, торговельн! марки, географ!чш визначення), а також нетрадицшш об'екти тако! власност! тощо.
З 1 ачня 1995 року набрала чинносп Угода про торгов! аспекти прав на 1В (TRIPS), якою 1В включено до предмету свггово! торг!вл!. Водночас TRIPS ставить певш вимоги до законодавства у сфер! 1В - тобто вводить мшмальш стандарти у ц!й сфер!. Нин! ва результати 1Д е об'ектами цив!льного права, але лише той творчий результат, який вадповадае ви-могам чинного законодавства, е об'ектом права.
На сучасному еташ не лише зростае значения 1В, а й зм!нюеться сутн!сть цього поняття «штелекту-альна власшсть» внасладок розвитку сучасно! глобально! мереж! комушкацш, яке супроводжуеться зрос-танням р!вня електронно! торпвл1 1В виступае об'ектом найр!зноман!тн!ших угод - вад класично! куп!вл!-продажу та традиц!йних авторських ! лщен-з!йних договор!в до вкладення в установчий кап!тал ! комерцшно! концес!!.
Появу поняття «штелектуальна власшсть» пов'язують з французьким законодавством к!нця XVIII ст., зокрема з теор!ею природного права, яка отримала св!й розвиток у роботах французьких фадо-соф!в-просв!тител!в (Вольтера, Дадро, Гельвещя, Гольбаха, Руссо та ш.). Зг!дно з ц!ею теор!ею право творця будь-якого об'екту е невад'емним його приро-дним правом, яке пов'язано !з самою суттю творчо! д!яльност! й !снуе незалежно вад визнання цього права державною владою. З часом у Франц!! (1791 р.) було прийнято патентний закон, який засвадчив, що будь-яка нова адея належить тому, хто !! створив, а промисловий винахад е власн!стю його творця. У
npo^ci ®paH^3bKoi peBoiK^i ocTaroHHo c^opMyBa-Bca noriag Ha TBopnicrb aK Ha HeBig'eMHe npaBO ik-guHH i Ha Heo6xigHicrb noro KpuguHHoro 3axncTy. BogHonac nmioca npo Te, aK Mo®Ha 3a6e3neHHTH kom-npoMic Mi® IB aBTopa i imepecu cycniibcTBa ^ogo 11 BHKopncTaHHH [5].
noHHHaroHH 3 26.04.1970 p., yKpalHa e HieHoM BcecBiTHbo! opraHi3a^i iHTeieKTyaibHoi BiacHocTi (gaii - BOIB). ^h CTaTyc 3o6oB'a3ye yKpaiHy BHKoHy-BaTH hopmh BcecBiTHboi geKiapaqii 3 iHTeieKTyaibHoi BiacHocri, cxBaieHoi BOIB 26.06.2000 p., y aKin Tep-MiH «npaBa iHTeieKTyaibHoi BiacHocri» o3Hanae no cyTi npaBa, 3aKpinieHi y ct. 27 3araibHoi geKiapa^i npaB iKguHH, npuHHaToi Opram3aqieK O6'egHaHux Haqin y 1948 p. y Hin 6yio HaroiomeHo, ^o Ko®Ha ik-guHa Mae npaBo Ha BiibHy ynacrb y KyibrypHoMy ®Hrri cycniibcTBa, Hacoiog®yBamca Mucre^rBoM, 6paTH ynacrb y HayKoBoMy nporpeci Ta KopHcryBarnca noro 6iaraMH, Ha 3axucT cboix MarepiaibHux i MopaibHux iHTepeciB, ^o BucrynaKTb pe3yibTaroM HayKoBux, lireparypHHx i xy-go®Hix TBopiB, aBTopoM aKux BoHa e [7].
y BcecBiTHin geKiapa^i iHTeieKTyaibHoi Biac-HocTi Big 26.06.2000 p. HaroiomyeTbca, ^o b XXI cto-piHHi cBiT cTaHe cBigKoM npucKopeHoi iHTerpa^i eKo-HoMiKH pi3HHx KpalH i po3BHTKy cycniibcTBa, 3acHoBa-Horo Ha 3HaHHax. 3a TaKux yMoB IB BHKoHyBaTHMe 3Ha-hho 6iibmy poib b ®HTregiaibHocTi iKguHH, Hi® 6ygb-koih paHime 3a bck li icTopiK, a npaBa IB e kikhobhm i HeBig'eMHHM iHcTpyMeHToM y BupimeHHi ocHoBHoro 3aBgaHHa po3BHTKy gia Bcix. Bygb-aKHH ToBap hh noc-iyra, Ha gyMKy I. Bep6u, ^o KopucTyKTbca xona 6 Mi-HiMaibHHM nonHToM Ha puHKy, o6oB'a3KoBo Mae aK cbok cKiagoBy IB [8].
IHTeieKTyaibHa BiacHicTb (IB) y 3bHHanHoMy po3yMiHHi - цe npaBa Ha pe3yibTaTH po3yMoBoi, TBop-hoi giaibHocTi b HayKoBin, xygo®Hin, BHpo6HHHin Ta iHmux o6iacTax giaibHocTi. IB e o6'eKToM цнвiIbнo-npaBoBHx BigHocHH ctocobho npaBa Ko®Horo BoiogiTH, KopucTaTHca Ta po3nopag®aTuca pe3yibraraMH cBoei I,2, aKi e npaBoM HeMaTepiaibHHM, 36epiraKTbca 3a noro TBopuaMH Ta Mo®yTb BHKopucroByBaTHca iHmHMH oco6aMH iume 3a y3rog®eHHaM 3 aBTopoM, 3a bhh^tkom BHnagKiB, nepeg6aneHux 3aKoHoM. BuxogaHH i3 3a3Ha-HeHHx 6a3oBHx ^HHocreä, IB - цe npaBa KpuguHHoi oco6h Ha pe3yibTaTH I^, a TaKo® npupiBHam go TaKux 3aco6u iHgHBigyaii3a^i KpuguHHux oci6, npogy^ii, nociyr to^o.
3 ypaxyBaHHaM 6araToMaHiTHocTi HanpaMiB I^,, y
CroKroibMcbKiH KoHBeH^i 3 iHTeieKTyaibHoi BiacHocTi (1967 p.) go c$ep ^ei giaibHocTi, a BignoBigHo h go li pe3yibTaTiB, Ha aKi nomupKeTbca noHarra «iHTeieKTy-aibHa BiacHicTb», 6yio BigHeceHo: HayKoBi BigKpHrra Ta HayKoBi TBopu; npoMucioBi 3pa3KH i Kopucm Mogeii; iiTepaTypHi i xygo®Hi TBopu; BHKoHaBcbKy giaibHicTb apTucTiB, 3ByKo3anuc, pagio- i TeieBi3iHHi nepegani; ToBapHi 3HaKH, 3HaKH o6ciyroByBaHHa, ^ipMoBi Ha-HMeHyBaHHa Ta KoMep^HHi o3HaneHHa; 3axucr Big He-go6pocoBicHoi кoнкypeнцii [9].
Po3riag noHarra «iHTeieKTyaibHa giaibHicTb» cnpuae riu6moMy 3'acyBaHHK cyTi noHaTTa «iHTeieKTyaibHa BiacHicTb», 3oKpeMa IB Mo®Ha BH3HaHHTH He iume aK 3gaTHicTb IKgcTBa go po3gyMiB i pa^o-
HaibHoro ni3HaHHa, a h aK TaKe cTaBieHHa iKgcTBa go HaBKoiumHboro cBiTy, ochobhhh 3MicT aKoro cTa-HoBHTb nparHeHHa go 3MiH i nepeTBopeHb ^oro cBiTy b iHTepecax iKgen Ha ocHoBi noro ni3HaHHa. BignoBigHo, aK 6ygb-aKHH iHmun Bug giaibHocTi, I^ Mae MeTy cBoro 3gincHeHHa, 3aco6u, pe3yibTaTH i caM npo^c. Ii pe3yibTaTH Ha пpaктнцi, BucTynaKHH bht-BopoM пpoцecy MucieHHa, MaTHMyTb HeMaTepiaib-hhh xapaKTep.
Ba®iHBe Mi^e b I^, Haie®HTb TBopnocTi, a ^ o6'eKTHBHo nopog®ye He iume b HeMaTepiaibHux, a h y MaTepiaibHux o6'eKTax HoBy aKicTb, ^o Ha6yBae He TiibKH o3HaK Ta BiacrHBocTen KopucHocTi gia cycniibcTBa, a h BiacHoi opuriHaibHocTi, HenoBTopHocri, ecTe-THHHocTi to^o. TaKHM hhhom, pe3yibTaTH I^ cnpuaKTb eKoHoMiHHoMy po3BHTKy cycniibcTBa, gyxoBHoMy i Ky-ibTypHoMy po3BHTKy noro HieHiB.
CneKTp HanpaMiB I^, Hag3BHHaHHo mupoKHH i 6araTorpaHHHH. B eKoHoMiHHoMy acneKTi oco6iHBoro 3HaneHHa, aK pi3HoBug I^,, Ha6yBae HayKoBa giaibHicTb, cnpaMoBaHa Ha Bupo6ieHHa Ta cucTeMarroa^ro hobhx 3HaHb, aKi e pe3yibraTOM ni3HaHHa, nepeBipeHHM npaK-thkok. TaKHH cTaH 3yMoBieHHH thm, ^o:
• 3 po3bhtkom iKgcTBa HayKoBi 3HaHHa Bce 6iibme Ha6iH®aKTbca go ageKBaTHoro Bigo6pa®eHHa gincHocTi, cTBopKKTb 6iibme Mo®iHBocTeä gia li pea-ibHoro nepeTBopeHHa;
• HayKoBHM 3HaHHaM npuraMaHHa o6'eKTH-BHicTb, to6to He3aie®HicTb Big oco6ucToro iKgcbKoro cnpuHHarra;
• cuCTeMarroa^a hobhx 3HaHb, ioriHHo op-ram3oBaHa 3 BHKopHcraHHaM cneцiaIbнoi TepMiHoiorii, MareMarHHHoi cuMBoiiKH to^o, HayKoBi 3HaHHa, icHyKTb y HaHcnpHariHBimiH $opMi gia ix nepegani, cnpuHHarTa i тpaнc$opмaцii y HoBi ToBapu, nociyru to^o.
Ha pi3Hux icTopuHHux eTanax y cycniibcTBi Big-6yBaiuca 3MiHH b po3yMiHHi 3MicTy noro MaTepiaibHoro i gyxoBHoro Hanai, ix npiopuTeTiB i cniBBigHomeHHa Mi® co6ok. TaK, aK^o gia aHTHHHoro cBiTopo3yMiHHa, He roBopaHH npo toh npuKiag, ^o cTaB KiacuHHHM «xii6a i BugoBH^», BeiHKe 3HaneHHa MaB npннцнn $a-TyMy, to6to HeBigBopoTHocTi Ta HiTKo BH3HaneHoi noc-iigoBHocTi thx nogin, ^o Maiu Big6yTuca, to Ha Me®i nepexogy go hoboI epu (800-200 pp. go h. e.) Big6yBa-ioca B®e noBepHeHHa go ycBigoMieHHa 6yrra 3araioM, Me®i IKgcbKoro cBiTy Ta noro ^HHocTen [10]. 3a3Ha-hhmo, ^o y MHHyioMy B3araii nmioca He cTiibKH npo pe3yibTaTH I^ i npaBa Ha ii pe3yibTarn, cKiibKH npo HagaHHa oco6ihbhx npuBiieiB thm, hhI iHTepecu cTocy-Baiuca hobhx ToBapiB i puHKiB, hobhx raiy3en npoMuc-loBocTi Ta TexHoiorin to^o.
CTpiMKe 3pocTaHHa poii Ta 3HaneHHa I^ y po3-BHTKy cycniibcTBa 3arocTpKe npo6ieMy cTBopeHHa HaginHoi Ta e^eKTHBHoi cucTeMH oxopoHH Ta 3axucTy npaB Ha o6'eKTH IB. y 3araibHoMy po3yMiHHi oxopo-Ha npae IB - BcTaHoBieHHa cucTeMH npaBoBux HopM, ^o peryiKKTb BigHocuHH ^ogo cTBopeHHa i bhko-pucTaHHa o6'eKTiB iHTeieKTyaibHoi BiacHocTi, a 3a-xucm прae № - cyKynHicTb 3axogiB, cnpaMoBaHux Ha BH3HaHHa Ta BigHoBieHHa npaB iHTeieKTyaibHoi BiacHocTi y BunagKy ix nopymeHHa [11]. TaK, £. Xaga-KiBcbKHH BBa®ae, ^o «^oxopoHa i 3axucT e HeideH-
тичними д1ями, тому що, по-перше, вони мають р1зш цш ,а по-друге, здшснюються р1зними орга-шзацшними структурами» [1].
На думку, Л. Бент та Б. Шермана «.. .нематер1альш блага з давшх чаав користуються правовою охороною. Але лише наприкшщ XVIII ст. вони стали визнаватися незаперечно самостшним об'ектом власносп... Право штелектуально! власнос-п мае тривалу 1 багату юторш, хоча у тих, хто зна-йомий !з недавшми скандалами навколо використан-ня музичних твор1в в 1нтернет1 або правового статусу генетично змшених об'екпв, може скластися д1амет-рально протилежне враження» [11].
Свггова практика передбачае охорону та захист будь-яко! власносп, зокрема й штелектуально!. Прагнення Укра!ни стати повноцшним гравцем на свгговому ринку спонукае до того, аби в нас запра-цювали норми та правила, чинш в шших державах, зокрема з питань захисту прав 1В науково-педагопчних пращвнишв. I хоча результати !хньо! 1Д сьогодш визнаються як об'екти права 1В, ще донеда-вна не було умов для !х повно! реал!зацп. Сьогодш ситуащя певним чином змшилася.
Необхвдшсть охорони прав штелектуально! власносп зумовлена:
• забезпеченням штересш творщв шляхом надання !м обмежених у час прав контролю над ви-користанням власних твор1в;
• стимулюванням 1Д, заохоченням творчо! активност1 та впровадженням Г! результата у ште-ресах сощально-економ1чного прогресу сустльства;
• актив!защею швестицшно! та шновацш-но! д!яльносп, впровадженням досягнень НТП та нововведень у ва сфери сустльного життя;
• створенням цившзованого ринкового середовища та захистом ввд недобросовюно! конкуренции
• захистом економ1чно! безпеки держав за умов глобал1зацп свггогосподарського розвитку, створенням сприятливих умов для трансферу нових технологш;
• поширенням шформацп, уникненням втрат внасл1док дублювання зусиль, спрямованих на пошук шлях1в виршення нагальних науково-технолопчних 1 сощально-економ!чних проблем, а також захистом штереав сустльства щодо в1льного доступу до свггово! штелектуально! скарбниц!
Ниш стратепя правово! охорони, зокрема результата дослвджень 1 розробок, розвиваеться в двох напрямах, а саме: захист вгд конкурент1в через отри-мання монопольних прав на об'екти права 1В; «на-пад» на конкурент1в («патентна повшь», «облога»). Остання здшснюеться шляхом отримання монопольних прав на результати дослвджень 1 розробок, яш до цього не мали правово! охорони 1 якими користуються або мають нам1р користуватися конкурента. На-буття прав на таю об'екти спонукае вах, хто викори-стовуе аналопчш, але не захищеш об'екти, придбати в правовласника дозввд на продовження користуван-ня ними.
Захист прав 1В е одним !з етатв управлшпя !! формуванням. Без наявносп ефективно! системи за-
хисту вс результати попередшх дш, що пов'язаш з !! створенням, правовою охороною 1 використанням можуть бути зведеш нашвець. Фактор захисту прав набувае особливого значения у зв'язку з1 швидким розвитком технологш, як1 зумовлюють появу нових способ1в незаконного використання штелектуальних продукта. Ефективтсть захисту прав у сфер1 1В залежить, на нашу думку, ввд досконалосп нормати-вно-правово! бази; сформовано! шфраструктури на-цюнально! системи правово! охорони штелектуально! власностц ефективност! п!дготовки та шдвищення квал!ф!каци фах!вц!в; !нформац!йного забезпечення и д!яльност!.
Нин! кардинально зм!нилися види та обсяги штелектуальних продукт!в, як! отримують правовий захист - ус! найновш! результати 1Д набувають або вже набули статусу об'екта цившьно-кримшального чи ад-м!н!стративно-правового регулювання. Найбшьш по-ширеними е загальний (цившьно-правовий) та адмшс-тративно-правовий способи захисту прав 1В.
Загальний (цившьно-правовий) споаб захисту прав 1В у формат! судового розгляду мае ввдбуватися як «останнш зааб» у розв'язанн! суперечки, реал!за-ц!я якого пов'язана з великими витратами часу. Саме тому б!льшють конкурент!в прагнуть уникнути ризи-ку судових вирок!в, як! можуть зупинити !хню д!яль-н!сть, ! намагаються не порушувати наявного права. Однак ус! нацюнальш системи охорони 1В мають бути пвдкршлеш, на нашу думку, правоохоронною тфраструктурою для забезпечення розгляду як ци-в!льно-правових, так ! крим!нально-правових пору-шень, та кадрово укомплектован! фах!вцями з ввдпо-в!дною пвдготовкою й досввдом.
Порушеннями в!дпов!дно до чинного законо-давства, що визнаються карним злочином, е: незакон-ний випуск п!д сво!м !м'ям чи присвоення авторства на чужий тв!р науки, л!тератури чи мистецтва; присвоен-ня авторства на чуж об'екти права власност!; розго-лошення без згоди автора зм!сту винаходу, корисно! модел! чи зразка до офщшно! публжацп про них; не-законний зб!р з метою використання ввдомостей, що становлять комерц!йну таемницю (промислове шпи-гунство), якщо це завдае великого матер!ального збит-ку суб'ектов! д!яльност! тощо. За порушення вимог д!ючого законодавства в сфер! штелектуально! власност! Кримшальним кодексом Укра!ни передбачено крим!нальну в!дпов!дальн!сть за злочини в ц!й сфер!.
Адмтстративно-правовий споаб захисту прав полягае в розгляд! та розв'язанн! суперечки органом державного управлшня. Засобом такого захисту е скарга, яку у встановленому адмшстративним законодавством порядку, подають у ввдповвдний орган державного управлшня. Типовими видами адмь шстративних стягнень можуть бути: попередження, штраф, виправш роботи, адм!н!стративний арешт.
Нин! важливого значення набувае штернацю-нальний характер нових наукових знань, зокрема !х м!жнародний обм!н. Ц! знання, виступаючи штелек-туальним продуктом, е нематер!альною (зм!стовною) ц!нн!стю, яка в процеа використання яка не витрача-еться. Суттевою в!дм!нн!стю наукових знань е те, що вони також являють собою продукт прагнення людс-
тва до тзнання нового як i прагнення до власного збереження та творчо! 1Д у сферi духовностi, моралi, культури, мистецтва - на перший план виводяться духовт потреби, знання, творчiсть, йдеться про так званий людський капiтал. Його у рiзноманiтних формах i проявах вiдрiзняють риси творчостi, iндивiдуа-льностi та унiкальностi, як1 вщображають особистiснi якостi суб'eктiв цieï дiяльностi. Права на результати 1Д не мають екстериторiальностi: права, як1 визна-ються у межах однieï держави, для шших держав не юнують, якщо вiдсутнi спецiальнi мiжнароднi угоди. Нездатнють охороняти результати 1Д лише внаслщок володiння ними е, на нашу думку, нарiжним каменем законодавства в галузi IB.
Те, що сьогоднi називаеться правом 1В, не е монопольним предметом цив№ного законодавства, хоча цивiльно-правовi конструкцiï, безумовно, утво-рюють центральну його частину. Гостро постае пи-тання про необхвдшсть посилення ролi держави у захисп 1В, що належить приватним особам, але через залучення до економiчного обiгу безпосередньо за-безпечуе загальнонацюнальт iнтереси. Зауважимо, що через значну к1льк1сть порушень авторських i сумiжних прав Украша втрачае iнтелектуальнi ресур-си та зазнае величезних економiчних збитк1в [7].
Нинi загальновизнано, що розвиток конкурен-тоспроможного державного сектора шд впливом гло-балiзацiï можливий лише шляхом iнновацiйного роз-витку всiх факторiв i чинник1в 1Д людини, яка грун-туеться на найновших наукових знаннях, технолоп-ях, високш квалiфiкацiï працiвникiв i менеджерiв, науковiй органiзацiï працi, урахуваннi i прогнозуван-нi суспiльних потреб, виборi найоптимальнiших шлях1в ïï реалiзацiï. Проте правове врегулювання функцiонування державного сектора економiки нинi е фрагментарним, яке традицшно зводиться до ви-значення сукупностi об'ектiв державно1' власностi як основи законодавчого врегулювання. Такий шдхщ не ввдображае суспiльних ввдносин як цшсно1' системи, як1 базуються на державнш власностi та виникають у процеа виробництва, розподiлу, обмiну, споживання матерiальних i нематерiальних благ i послуг [2].
Нинi склалися об'ективнi передумови, що дали змогу забезпечити розроблення унiверсальноï системи охорони не ильки окремих видiв, а й уае1' сукупностi результапв 1В, зокрема права власностi НПП на результати 1Д. У цьому контекстi необхвдно зазначити, що в юридичнш лiтературi обговорюеться також пи-тання правового захисту тих результапв 1Д, що практично не щддаються формалiзацiï (таемницi виробництва, оргашзацшт та економiчнi пропозицй' тощо) [9].
Широке коло питань, пов'язаних iз забезпе-ченням правового захисту прав 1В науково-педагопчних працiвникiв закладiв ППО знаходиться сьогодт у центрi наукових обговорень за участю полггишв, науковцiв, керiвникiв державних оргашв, громадськостi. Особливiстю науково-педагогiчноï дiяльностi працiвникiв закладiв ППО, зокрема проду-кування iнтелектуальних освiтнiх продуктiв i послуг, е сама специфжа 1'хньо1' професiйноï дiяльностi, що розглядаеться нами як така, що пов'язана з продуку-ванням iнтелектуальних продуктiв.
Науково-педагопчш працiвники - це професю-нали, як1 безпосередньо беруть участь у щдвищент р1вня професiйних знань за допомогою результапв вла-сно1' науково-педагопчно1' дiяльностi в планi його практичного використання (продукти, процеси, методи, системи, проекти, науково--педагопчт джерела).
Сучасний НПП закладiв ППО мае вщповщну вищу освiту та науковий ступiнь, висок1 iнтелектуальнi здабносп, е професiоналом у свош галузi знань, вмiе використовувати сво1' знання, умшня та навички для досягнення намiчених результапв i генерування нових вдей, а також мае досввд викладання для «доросло1» аудиторй' тощо. Цш категорй' працiвникiв притаманне прагнення щдвищити рiвень знань та навичок, профе-сiйна допитливiсть та шщатива, що е важливими чин-никами ефективного здiйснення 1Д [13].
Людський потенщал накопичуеться аналогiчно матерiальному через освпу, знання, навички i досввд, що е основою трудово1' i творчо1' дiяльностi.
Основними суттевими характеристиками НПП закладiв ППО е:
- освта;
- науковий стутнь;
- рiвень квалiфiкацiï; наявнiсть професшних здi-бностей та навичок;
- досв1д у галузi освiти дорослих; особист1 пси-хометричт показники розвитку;
- професiйнi та особиспсш схильност1; природне покликання до того чи шшого виду занять, а також фь зичнi та фiзiологiчнi можливост1 реалiзацiï власного професшного потенцiалу.
Нинi ведеться пошук тако1' моделi захисту прав 1В ще1' категорiï працiвникiв, яка б найкраще забезпечу-вала правовий захист i сприяла здiйсненню 1'хньо1' нау-ково-творчо1' д1яльност1 у вiльному, правовому середо-вищi, захищеному ефективними дiевими шструментами як державних органiв, так i недержавних учасник1в. Створення такого середовища розглядаеться в як необ-х1дна умова розвитку НПП заклащв ППО.
Водночас рiвень такого захисту розглядаеться нами в як чинник, в1д ефективност1 якого значною мi-рою залежить цившзацшний розвиток як системи ви-що1' освiти, так i суспiльства в цшому. Правовий захист громадян Украши в будь-як1й галузi 1'хньо1' продуктивно!' дiяльностi е одним iз важливих напрямiв дiяльностi держави. Держава мае обов'язки щодо створення умов для повного здшснення громадянами права на працю, гарантуе рiвнi можливост1 у виборi професй' та трудово1' дiяльностi, реалiзуе програми навчання, подготовку кад-р1в в1дпов1дно до суспiльних потреб.
Проте, незважаючи на вживанi заходи, система правового захисту 1В, ще не повною мрою ввдповвдае 1нтересам утвердження демократично1', соцiальноï, пра-вово1' держави, розвитку громадянського суспiльства, Здiйснення ефективного управлтня правовим захистом НПП. Так, змкт законодавчих i нормативно-правових акпв, що визначають правовi засади управлшня у сферi захисту 1В не повною мiрою задовольняе потреби НПП (знання змюту цих акт1в, встановлення комунiкацiйних зв'язк1в з правозахисниками, оперативтсть та достовiр-нiсть надання правових послуг, швидкий доступ до консультативних послуг тощо).
Це зумовлюе необхвдшсть подальшого реформу-вання управл1ння у сфер1 захисту прав 1В, зокрема нау-ково-педагопчних пращвниюв ППО. Правовий захист НПП е собою iитегроваиою даяльшстю державних 1 недержавних оргатв 1з здшснення заход1в оргатзацш-но-правового та економ1чного характеру в напрям1 на-дання персонально ор1ентовапо! (адресно!) сукупносп життево важливих правових послуг.
5. Апробащя результапв досл1дження.
РеалЬовано комплексний пвдхвд до визначення засад проектування ун1версально! системи захисту прав 1В науково-педагопчних прац1вник1в шляхом обгрунтувапня положень щодо сутносп та зм1сту правового захисту !хльо! 1В. Виявлення та узагаль-нения оргашзацшно-педагопчних умов 1Д ще! кате-гор1! пращвниюв шдтвердило особливост1 здiйснения такого захисту та стало пвдгрунтям для розроблення сайту з метою надання консультативних послуг щодо захисту прав 1В у режим1 он-лайн (рис. 1).
Рис. 1. Надання консультативних послуг у режимi он-лайн
Таке консультування методолопчно пов'язане з визначенням економп часу професшно! д1яльност1 НПП та п1знання сут1 правового захисту 1В, яким ми вважаемо зростання ефективност1 !х-ньо! сусшльно значущо! д1яльност1 на основ1 шдвищення правових знань, а також управлшня цим процесом. За результатами експериментально! пе-рев1рки на р1зних етапах такого консультування, як складово! педагопчного експерименту, р1зниця у квдьюсному вим1рюванн1 визначених 1ндикатор1в часу знаходиться в межах 12-23 % (середнш вибь рковий показник вив1льнення часу становить бли-зько 17,5 %).
6. Висновки
Зм1ни в соц1ально-економ1чн1й сфер1 зумов-люють необх1дн1сть трансформацп системи права, яка мае ввдповвдати стану та ступеню розвитку сусш-льних в1дносин. Змiцнения структурних зв'язк1в м1ж наукою та и застосуваииям в осв1т1 мае життево важ-ливе значення для !! сталого розвитку.
Актуальною проблемою сучасного пер1оду е оптимальне поеднання на законодавчому, адмшстра-тивному та зм1стовому р1внях двох сфер д1яльност1; осв1ти 1 науки. Таке поеднання мае сприяти ефектив-н1шому функц1онуванню цих сфер, взаемодоповнен-ню та концентрац1! 1нтелектуальних 1 фшансових ресурс1в, п1двищенню конкурентоспроможиостi, пре-стижносп осв1ти та науки.
Урегулювання правових в1дносин у середови-щ1 д1яльност1 НПП закладiв ППО вимагае чггко! ко-ординацi! та законодавчого забезпечення, а механiзм правового врегулювання потребуе ретельного ви-вчення. Актуальшсть цього питаиия зумовлено тим, що об'екти права штелектуально! власносп е основою шновацшного розвитку будь-яко! держави, що визначае !! економiчиу могутн1сть та конкурентоспро-можшсть !Т товарiв та послуг на мштародному ринку.
Зясовано, що вдосконалення оргашзацшно-правового врегулюваиия iнтелектуально! сфери мае передбачити таю напрями: падвищення статусу штелектуально! д!яльносл через прийняття спецiальних про-грам, збiльшення державного фшалсування цих сфер; роз-ширення мереж шновацшно! iнфраструктури; розвиток ш-формацiйно-iнновацiйного середовища д!яльносп НПП закладiв ППО.
Запропоновано практи-чну реалiзац!ю он-лайн консу-льтацiй НПП закладiв ППО щодо захисту прав !х штелек-туально! власностi як складову системи упраишня цим захистом. Доведено, охорона штелектуально! власносп сприяе використанню та подальшому розвитку наукових досягнень, шдтримуе та зберiгае нащона-льний потенщал у сферi штелектуально! д!яльносп.
Запровадження механiзмiв захисту прав на результати штелектуально! д!ялъносп науково-педагопчних пращвниюв закладiв ППО - завдання, котре не можна виршити за короткий перiод часу, осюльки воно передбачае не лише зм1ну законодавчо! системи та становлення правових мехаиiзмiв, а й час-ткову перебудову сусшльно! сввдомосп.
Лiтература
1. Хадакгвський С. I. Ьтелектуальна власшсть: еко-помiко-правовi аспекти [Текст]Ж навч. поаб. / С. I. Хадаюв-ський, В. П. Яко-бчук, I. Л. Литвинчукю - К.: «Центр учбо-во! лггератури», 2014. - 276 с.
2. Правове забезпечення комерцiалiзацi! результата дослiджепь i розробок [Текст]: матерiали наук.-практ. конф. / редкол.: С. М. Прилипко, Ю. С. Атаманова, Д. В. Задихайло. - Х. : НД1 ПЗ1Р, 2012. - 223 с.
3. Офщшлий сайт Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua
4. Бовин, А. А. Интеллектуальная собственность: экономический аспект [Текст]: уч. Пособие /
А. А Бовин, Л. Е. Чередникова. - М.: Новосибирск, 2001. - 216 с.
5. Геець, В. М. 1нновацшш перспективи Укра!ни: монографш [Текст] / В. М. Геець, В. П. Семшоженко. -Харюв: Константа, 2006.- 272 с.
6. Полторак, А. Основы интеллектуальной собственности [Текст] / А. Полторак, П. Лернер. - М.: Изд. дом „Вильямс", 2004 - 208 с.
7. Крачко, А. В. Захист предмепв, що мютять об'екти штелектуально! власностi при перемщенш через митний кордон [Текст] / А. В. Крачко // Митна справа. -2005. - № 1.
8. Загальна Декларацш прав людини [Текст] / Вгс-ник Уповноваженого Верховно! Ради Укра!ни з прав людини. - 1999. - № 1. - С. 10.
9. Верба, I. I. Основи штелектуально! власносп [Текст] / I. I. Верба, В. О. Коваль; за ред. С. В. Чекш. -К.: НТУУ «КПЬ, 2013. - 262 с.
10. Ершова, Е. А. Гражданско-правовая роль особых нематериальных активов [Текст] / Е. А. Ершова // Законодательство. - 2002. - № 12. - С. 10.
11. Лесков, Л. В. Знание и власть. Синергетическая краталогия [Текст] / Л. В. Лесков. - М.: СИНТЕГ, 2001. - 100 с.
12. Бентли, Л. Право интеллектуальной собственности: Авторское право [Текст] / Л. Бентли, Б. Шерман; пер. с англ. В. Л. Вольфсона. - СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. - 142 с.
13. Чернишова, С. Р. Формування кадрового потен-щалу системи тслядипломно! педагопчно! освгги: науко-во-практичш основи: монографш [Текст] / С. Р. Чернишова. - НАПН Укра!ни, Ун-т менедж. освгги. К.: Педагопчна думка, 2012. - 472 с.
14. Reill, J. Geistiges Eigentum - Definition [Electronic resource] / J. Reill, F. Schmidt. - Available at: http://www. microsoft.com/germany
References
1. Khadakivs'kyy, Ye. (2014). Intelektual'na vlasnist' [Intelektual'na vlasnist']. «Tsentr uchbovoyi literatury», 276.
2. Prylypko, S. M., Atamanova, Yu. Ye., Zadykhay-lo, D. V. (In) (2012). Pravove zabezpechennya komer-tsializatsiyi rezul'tativ doslidzhen' i rozrobok materialy nauk.-prakt. konf. Kharkiv: NDI PZIR.
3. Ofitsiynyy sayt Derzhavnoyi sluzhby statystyky Ukrayin. Available at: http://ukrstat.gov.ua
4. Bovyn, A. (2001). Yntellektual'naya sobstvennost': ekonomycheskyy aspekt [Yntellektual'naya sobstvennost': ekonomycheskyy aspekt]. Moscow: Novosybyrsk, 216.
5. Heyets', V. (2006). Innovatsiyni perspektyvy Ukrayiny [Innovatsiyni perspektyvy Ukrayiny]. Kharkiv: Konstanta, 272.
6. Poltorak, A. (2004). Osnovy intellektual'noy sobstvennosty [Osnovy intellektual'noy sobstvennosty]. Moscow: Yzd. dom „Vyl'yams", 208.
7. Krachko, A. (2005). Zakhyst predmetiv, shcho mistyat' ob"yekty intelektual'noyi vlasnosti pry peremishchenni cherez mytnyy kordon [Zakhyst predmetiv, shcho mistyat' ob"yekty intelektual'noyi vlasnosti pry peremishchenni cherez mytnyy kordon].
8. Zahal'na Deklaratsiya prav lyudyny (1999). Visnyk Upovnovazhenoho Verkhovnoyi Rady Ukrayiny z prav lyudyny, 10.
9. Verba, I. (2013). Osnovy intelektual'noyi vlasnosti [Osnovy intelektual'noyi vlasnosti]. Kiev: NTUU «KPI», 262.
10. Ershova, E. (2002). Hrazhdansko-pravovaya rol' osobykh nemateryal'nykh aktyvov [Hrazhdansko-pravovaya rol' osobykh nemateryal'nykh aktyvov], 10.
11. Leskov, L. (2001). Znanye y vlast'. Synerhe-tycheskaya kratalohyya [Znanye y vlast'. Synerhetycheskaya kratalohyya]. Moscow: SYNTEH, 100.
12. Chernyshova, Ye. (2012). Formuvannya kadrovoho potentsialu systemy pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity [Formuvannya kadrovoho potentsialu systemy pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity]. Kiev: Pedahohichna dumka, 142.
13. Layonel, B. (2004). Pravo yntellektual'noy sobstvennosty: Avtorskoe pravo [Pravo yntellektual'noy sobstvennosty: Avtorskoe pravo]. SPb.: Yuryd. tsentr Press, 142.
14. Reill, J. Geistiges Eigentum - Definition. Available at: http://www.microsoft.com/germany
Рекомендовано до публжаци д-р пед. наук Чернишова Е. Р.
Дата надходження рукопису 23.03.2015
1саенко Олександр Васильович, стажер-дослвдник, кафедра економши та управлшня персоналом, ДВНЗ «Ушверситет менеджменту освгш НАПН Укра!ни, вул. Артема, 52-а, м Ки!в, Укра!на, 03053 Е-mail: legoffice@mail.ru
УДК 378.22
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41400
ROLE IN FORMING OF PROFESSIONAL MOBILITY IN THE FUTURE MASTERS OF PEDAGOGICS IN TERMS OF EUROPEAN INTEGRATION
© N. Korobko
This article describes the relevance of the formation offuture professional mobility Masters of Pedagogics in terms of european integration processes. Analyzed the concept of «professional mobility» scientists of different sciences. Posted copyright definition of «professional mobility». The role ofprofessional mobility in terms of european integration Keywords: professional mobility, european integration, Master of Pedagogics
У сmаmmi описано актуальтсть формування профестно'1 мобiльносmi майбуттх магiсmрiв педагогти вищо'1 школи в умовах евроттеграцшних процесiв. Проаналiзовано поняття «професшно'1 мобiльносmi» вченими р1зних наук. Подано авторське визначення поняття «професшна мобшьнкть». Розкрито роль професшно '1 мобiльносmi в умовах евроiнmеграцii
Ключовi слова: професшна мобшьнкть, евроiнmеграцiя, магiсmр педагогти вищоi школи
