CC BY
158
Андрш Олександрович Олефiр,
канд. юрид. наук,
асистент кафедри цивльного, господарського та еколог'чного права Полтавський юридичний шститут Нац'юнального юридичного унверситету iменi Ярослава Мудрого, м. Полтава
ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ КОМЕРЦ1ЙНО1 ТАеМНИЦ! У ГОСПОДАРСЬКИХ В1ДНОСИНАХ
У статт1 дано господарсько-правову характеристику комерщйног таемнищ та ноу-хау, визначене гх спгввгдношення з патентним захистом I мгсце в систем1 охорони ттелектуальног власность Запропоновано тдходи до вдосконалення правового забезпечення цих вгдносин I захисту корпоративног безпеки суб'ектю господарювання.
Ключовi слова: штелектуальна власшсть, шноващя, комерцшна таемниця, ноу-хау (секрет виробництва), патент, корпоративна безпека.
В «економщд знань» основним активом е не матер1альш засоби, а штелектуальна власшсть та шноваца, що виступають ефективним засобом подолання економ1чних криз. До реч1, вага фактор1в, що зумовили економ1чне зростання США протягом останшх 50-ти роюв, е такою: техшчний прогрес - 49 %, праця - 27 %, каштал - 24 % [14, с. 58].
В умовах ринку 1 посилення конкуренцп дедал1 бшьшого значення набу-вають таю поняття, як дшова шформащя, секрет виробництва, комерцшна таемниця, ноу-хау, конфщенцшна шформащя, шформащя обмеженого доступу. Важливою умовою шновацшного розвитку е гаранта прав приватних власни-юв, баланс комерцшних штерес1в 1 справедливого задоволення сощальних потреб. З огляду на те, що лише патентний захист неспроможний задоволь-нити потреби дослщниыв [10, с. 79- 94], окр1м формальних 1 забезпечених публ1чною охороною правових засоб1в, на перший план виходять приватнопра-вов1, зокрема, режим охорони комерцшно! таемнищ. Це сприяе шдвищенню дов1ри м1ж сторонами вщносин, а отже, штенсифжацп шновацшних процес1в,
зменшенню часових i грошових витрат на переговори. Застосування приватних засобiв захисту об'екпв iнтелектуальноí власност не передбачае 1х формалiза-цп в законi, що надае суб'ектам господарювання можливiсть створювати власнi системи корпоративного збереження шформацп.
Рiзним аспектам проблеми захисту комерцiйноí таемницi в дослщжен-нях придiляють увагу так фахiвцi, як Г. Андрощук, I. Давидов, О. Давидюк, Д. Задихайло, П. Крайньов, Г. НЫфоров, В. Рубанов, Е. Соловйов, В. Чаплигш, А. Чернявський та ш. Проте на сучасному еташ вiдчуваеться нестача комплек-сних дослiджень цього правового явища, корисних iнноваторам i шдприем-ствам, якi активно захищають корпоративну безпеку.
У статт зроблена спроба визначити правовi ознаки, структурнi елементи та мехашзми, за допомогою яких використання комерцшно'1" таемницi в госпо-дарськiй дiяльностi позитивно впливатиме на шновацшний розвиток i корпоративну безпеку суб'екив господарювання.
Iнформацiя подшяеться на ту, що мае вщкритий i обмежений доступ. До останньо'1' належать державна й iнша охоронювана законом таемниця, службова та комерцшна iнформацiя. Комерцiйна iнформацiя, за умови наявност вщпо-вiдних юридичних ознак, може виступати комерцшною таемницею чи ноу-хау.
У ст. 39 Угоди ТР1ПС закршлено, що при забезпеченш ефективного захисту вiд недобросовкно'1" конкуренцп держави повиннi надавати захист нероз-голошуванiй iнформацií, а також даним, що надаються Уряду i урядовим установам. Фiзичнi та юридичш особи повиннi мати змогу перешкоджати тому, щоб iнформацiя, яка законно знаходиться шд IX контролем, розголошувалась, збиралась, використовувалась iншими без '1'хньо'1' згоди у спосiб, що суперечить чеснш комерцiйнiй практицi.
На пiдставi приписiв ст. 505 ЦК Украши та ст. 39 Угоди ТР1ПС сформу-люемо риси комерцiйноí шформацп, за наявност яких вона одержуе правову охорону як об'ект штелектуально1" власностп 1) секретнiсть (дiйсна, потен-цiйна) у тому розумiннi, що вона як едине щле або у точнш сукупностi компонент не е доступною для о^б у колах, що звичайно мають справу з такою iнформацiею; 2) комерцшна щншсть, зумовлена п секретшстю; шформа-цiя невiдома третiм особам, для яких становить саме комерцшний штерес; 3) законний володiлець шформацп застосовуе щодо не!' активнi заходи (тех-нiчнi, органiзацiйнi, юридичнi) зi збереження секретностi.
Об'ектами комерцiйноí таемнищ, залежно вiд сфери використання, е така шформащя: 1) науково-технiчна (конструкторськi, технологiчнi ршення, рецептура, алгоритми дiй); 2) управлшська (розподiл прав i обов'язкiв мiж працiвниками, способи взаемодп суб'ектiв господарювання та IX структурних пiдроздiлiв); 3) економiчна (данi про кон'юнктуру ринку, його учасниыв, форми збуту продукцп, рекламу); 4) фiнансова (найбiльш прибутковi форми iнвестування, цiннi папери, особливост податкових i митних систем, кредитування).
Слвд ураховувати, що постановою КМУ № 611 вщ 09.08.1993 р. затвер-джений перелж ведомостей, що не становлять комерцшну таемницю (документа про платоспроможшсть; вщомост про чисельнiсть i склад пращвниыв, заробiтну плату, вiльнi робочi мюця; установчi документи тощо), та яы шд-лягають розкриттю в порядку, визначеному Законом Украши «Про доступ до публiчноí шформацп» ввд 13.01.2011 р.
Шд комерцшною шформащею слвд розумiти нематерiальний об'ект, що може волод^и окремими рисами об'ектiв iнтелектуальноí власностi (новизна, оригiнальнiсть, iншi риси, притаманш винаходу, кориснiй моделi, промисловому зразку тощо), ^ як правило, супроводжуеться речами (документами, зразками продукци, устаткуванням). Але за умови наявност трьох ознак, за якими комерцшна шформащя одержуе правову охорону, можна вести мову про самостшний об'ект права iнтелектуальноí власност -комерцшну таемницю. Стосовно останньоí у володшьця виникають майновi права iнтелектуальноí власностi, а предметом юридичноí охорони е комерцшна нерозголошувана шформащя, ширша за секрети виробництва, крiм вiдомостей, якi мають особистий або некомерцшний характер. На думку фахiвцiв, важливим внеском в iнновацiйний процес е новий повсякденний досввд, дiяльнiсть менеджерiв, iнженерiв, споживачiв, окрiм цього, шновацшний процес не обмежуеться лише сферою технологш [16]. Тому особли-вктю угод про передачу комерцiйноí таемницi е те, що на компенсацшнш основi передаеться право на використання знань i досввду [2]. На думку I. Томберга, шформащя - це 80 % шновацш [15, с. 7].
Комерцшна таемниця е загальною формою правовоí охорони об'екпв iнтелектуальноí власностi, поряд iз патентною, реестрацiйною, особливою (топологи штегральних мiкросхем), авторським правом i сумiжними правами. З цього погляду в Закош Украши «Про державне регулювання дiяль-ностi у сферi трансферу технологiй» вiд 14.09.2006 р. ноу-хау неправильно визначено як самостшний об'ект технологи, поряд iз об'ектами права штелек-туальноí власность Тому не слiд ототожнювати комерцшну таемницю з ноу-хау або включати и до змкту останнього [13, с. 71-72].
Основним видом комерцiйноí таемнищ е ноу-хау, що мктить нау-ково-технiчну iнформацiю, на основi якоí створюються iнновацií. Саме комерцiалiзацiя ноу-хау потребуе державноí шдтримки для демонстра-цií iнвесторам комерцшного потенцiалу технологи. Дослiдники пропону-ють розум^и пiд ноу-хау сукупнiсть професшних знань i досвiду, набутих у процес виготовлення продукту (може мктити в собi не тiльки секретш формули i процеси, але також усю необхвдну для використання патенту технологш, пов'язану з процесом виготовлення, що патентуеться) [2; 6]. Об'ек-том ноу-хау е шформащя науково-техшчного характеру (конструкторсью, технолопчш, проектш, експлуатацiйнi рiшення).
Видiляють такi форми ноу-хау: а) предмети (незапатентоваш промис-ловi зразки, прилади, iнструменти); б) техшчна документацiя (розрахунки,
креслення, незапатентоваш винаходи); в) шструкци до процесу виробництва, пояснення до патентГв, методика оргашзаци роботи на пiдприeмствi [6]. На думку О. М. Давидюка, багатограншсть природи технологи, наяв-нiсть двох основних форм 11 прояву - матерiально! та iнформацiйноí -доз-волябть зробити висновок про те, що !! можна вГднести як до матерiальних активiв, так i до нематерiальних [5, с. 43].
Ноу-хау класифжують за такими критерiями:
1) залежно ввд набуття патентного захисту: а) шформащя, на яку можуть бути видаш патенти, але шдприемство не бажае !х одержати; б) непатентоспро-можна iнформацiя; в) шформащя не захищена патентом у держав^ вiдведенiй лiцензiатовi;
2) залежно вщ виду виконувано! роботи, у результат яко! отримано ноу-хау: науково-дослщш, конструкторськi, технологiчнi i виробничi, розрахунковГ проектнi;
3) залежно вiд ступеня оборотоздатности а) невiддiльнi вiд конкретно! фiзично! особи-фахiвця (iндивiдуальнi навички та вмшня); б) невiддiльнi вiд конкретного шдприемства (традицп провадження господарсько! дiяльностi, культура виробництва); в) вГддГльнГ вщ пiдприемства, ФГзично! особи (тех-шчна iнформацiя), при цьому результатами штелектуально! дГяльностГ можна визнати ноу-хау лише третього типу;
4) залежно вГд форми Гснування: матерiальна або нематерiальна форма.
Таким чином, пГд ноу-хау варто розумГти технiчну, виробничу, конструк-
торську iнформацiю про порядок виконання операцш, виробництво, реалГза-цГю, експлуатащю, вдосконалення, зберiгання технолог!!, продукци (послуг) або шших iнновацiйних об,ектiв, яы мають статус комерцiйно! таемницi та виступають фактором конкурентоспроможностi суб'екта господарювання. Водночас, використання ноу-хау як предмета державно! шдтримки потребуе звуження його змкту.
ВолодГючи всiма ознаками, притаманними штелектуальнш власно-стГ (це об'ект творчо! дГяльностГ, iдеальна природа, матерiалiзуючись, не породжуе захист за правом штелектуально! власностГ для речГ, в якш втГ-люються, крГм певних виняткГв), комерцГйна таемниця, як i !! пГдвид ноу-хау, володГе певними специфГчними ознаками: унГверсальна за предметом форма правово! охорони штелектуально! власностГ: будь-яка шформащя та охороноспроможш рГшення, публГчна охорона яких з тих або шших причин е недощльною (класичний приклад - комерцГйна таемниця на склад напою «Coca-Cola», патентування якого призвело б до розкриття рецептури i неконтрольованого використання шшими виробниками [8, с. 41-42]); пра-вова охорона не потребуе виконання будь-яких формальностей (державна реестращя, сплата мит), залежить вГд дш правовласника, при цьому не мае значення спосГб фжсаци шформацп: письмово, усно, при демонстраций перевГрка охороноспроможностГ комерцшно! таемнищ вГдбуваеться не
в порядку спещально1 попередньо1 процедури, а тод^ коли право порушено; обов'язкова наявшсть трьох критерпв охороноспроможностi; необмеженiсть термiну правово!" охорони (^ie доти, доки зберiгаeться фактична монопо-лiя особи на шформащю, тобто мають мiсце всi критерп правово!" охорони; задовольняе потреби суб'екив господарювання, iнтересам яких не ввдпо-вiдаe строковiсть патентного захисту); е готовою для практичного засто-сування у господарськш дiяльностi; допустимiсть множинност власникiв однieï й тieï ж шформацп; оборотоздатшсть (передача у власшсть i корис-тування); конфiденцiйний характер предмета комерцшно1 таeмницi; для ïï використання суб'ект господарювання мае волод^и спецiальними знан-нями; змiст ноу-хау, як правило, визначаеться в локальному положенш про комерцшну таемницю, установчих документах; правовий режим охорони реально дie лише на еташ розробки продукту, а шсля випуску в обп часто може бути вшьно скопшований (неефективний щодо зворотноТ шженерп).
На сучасному етапi мае мкце зростання ролi ноу-хау, порiвняно з патентами, що пояснюеться такими причинами: зниження штересу до патенту-вання нововведень як самостiйний фактор: шдвищення темпу оновлення технологiй, тривалкть процедури отримання патенту; часте незаконне використання патенпв (розкриття шформацп про сутшсть винаходу дае змогу iмiтувати iнновацiï конкурентiв); суб'екти господарювання патентують вина-ходи тiльки на висококонкурентних ринках, де шноващя може бути ввд-творена; до недолтв патентно!" системи традицiйно вiдносять монопольне регулювання високих прибуткiв, розвиток псевдошновацш, гальмування науково-технiчного прогресу, витратнiсть на еташ реестрацп та пiдтримання чинност патенту; економiко-правова ефективнiсть режиму комерцшно1 таем-ницi: швидке скорочення термов морального старiння ново!" технiки (технологи) призвело до того, що фiрми в щлому рядi випадыв не подають заявки на винаходи, якщо в межах термiнiв морального старшня можна зберегти ix у таемнищ, або по кiнцевiй продукцп, з якою виходять на ринки, ïx не можна вiдтворити; випередження конкурент у швидкостi виходу на ринок з новим продуктом, принаймш, на один цикл; нерозголошення технолопчно1 стратеги; патентування е тiльки одним iз можливих способiв просування розробки на ринок [2]; стимулювання шновацшно1 пропозици, елементiв яко1 недостатньо для того, щоб стати об'ектом патентування, але в щлому вона мае комерцшну щншсть; ввдтворення ново!" теxнiки неможливе без знання ноу-хау, яке виступае супроввдною теxнiчною документащею для технологи, що в загальнш формi стала доступною необмеженому колу о^б, тому ноу-хау часто е обов'язковим предметом лщензшних договорiв; якщо розробка використовуеться в межах корпораци (секрет виробництва); правовий режим комерцшно1 таeмницi е ефективним на початкових стадiяx розробки.
У щлому правова охорона штелектуально!" власностi за допомогою патенив i режиму комерцшно! таeмницi мають особливi предмети: щодо
елементу виробничого процесу, використання якого важко встановити, то патент надасть слабкий захист через складшсть доведення самого факту використання такого винаходу, якщо ж винахвд легко виокремити в готовому продукт!, то патент не захистить в1д несанкщонованого використання. Симптоматично, що патентним захистом у США користуються лише кшька галузей, до того ж шновацшний бум, переважно, мае м1сце в шших. Бшьше того, сукупна корисшсть в1д патентного захисту для шдприемств, що ним користуються, становить лише 15-25 % в1д !х витрат на науков1 дослвдження 1 розробки. На думку науковщв, як занадто слабкий, так 1 занадто сильний захист патент1в обмежуе шновацп [4, с. 167- 168].
Господарський обп комерцшно! шформацп забезпечують майнов1 права штелектуально! власност на комерцшну таемницю, що належать особ1, яка правом1рно надала шформацп такого статусу. Зпдно з1 ст. 29 Закону Укра-!ни «Про шформащю» вщ 01.10.1992 р., шформащя з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона е предметом сусшльного штересу, 1 право громадськост знати цю шформащю переважае потенцшну шкоду в1д !! поширення. Д. В. Задихайло шдкреслюе, що на особливу увагу заслуговуе формування стратеги «ново! економши», яка базуеться на знаннях, шфор-мацшних технолопях 1 сталих швестищях у шдвищення якост1 людських ресурс1в [7, с. 131-132]. На думку В. М. Пашкова, для гарантування сощ-ально! безпеки держава повинна постшно утримувати баланс м1ж сферами публ1чного та приватного [12, с. 86].
Захист шформацп, що мктить комерцшну таемницю, в1д несанкщоно-ваного використання мае важливе правове значення: з моменту втрати кон-ф1денц1йност1 майнов1 права особи на секрет виробництва припиняються. До способ1в легально д1знатися комерцшну таемницю належать: незалежне ввдкриття, зворотний техшчний анал1з, добросов1сне придбання. Використання комерцшно! таемнищ шшого суб'екта господарювання е неправо-м1рним за умови, якщо вщомост1, що !! становлять, були з1бран1 незаконно - без згоди на те власника комерцшно! таемнищ. Адмшктративно-госпо-дарськ1 санкцп за неправом1рне збирання, розголошення та використання комерцшно! таемнищ передбачеш Законом Укра!ни «Про захист в1д недо-бросов1сно! конкуренц1!» в1д 07.06.1996 р.
Внаслвдок незаконного розкриття комерц1йно! таемнищ !"! волод1лець зазнае таких негативних економ1чних насл1дк1в: знижуються можливост1 продажу лщензш, втрачаеться пр1оритет у дослвдженнях, зростають витрати на переор1ентац1ю д1яльност1 досл1дницьких п1дрозд1л1в; труднощ1 п1д час закушвель сировини, 1нших компонент1в нормально! виробничо! д1яльност1; обмежуеться кооперац1я на ринку, зменшуеться 1мов1ршсть укладання контр-акт1в на виг1дних умовах, проблеми шд час виконання догов1рних зобов'язань. До 1нших причин необх1дност1 надання шформацп захисту як комерцшнш таемнищ сл1д в1днести так1: суб'ект господарювання мае статус шновацшного
та досягнув високого рiвня науково-виробничо!" дiяльностi; без створення корпоративно!" та контрактно!" систем захисту комерцшно'1 таeмницi претензп до правопорушникiв е безшдставними; це один iз найбшьш важливих шсти-тутiв права штелектуально!" власностi для тих держав, що намагаються залу-чити iноземнi швестицп.
Вiдсутнiсть в Украïнi спецiального нормативного акта, який би регламен-тував порядок правово!" охорони комерцiйноï таемнищ, негативно впливае на шновацшне швестування. Слiд ураховувати, що збереження конфвденцшного статусу комерцiйноï iнформацiï не суперечить ще!" ÏT державно!" реестрацп', прикладом чого е правовий шститут ексклюзивност даних (охорони реестрацш-них даних, наданих для одержання дозволу на виведення лжарського засобу на ринок), шд яким розумшть спещальний правовий режим, спрямований на охо-рону iнновацiйниx об'eктiв, що передбачае обмеження (заборону) використання реестрацшно'1 шформацп' оригшального лiкарського засобу (даних випробу-вань або дослiджень стосовно безпечност й ефективностi) виробниками гене-ричних препарата для ïx державно!" реестрацп', та надання публiчно-правового захисту правам власника реестрацшного посвiдчення на лжарський засобiв на власний розсуд використовувати даш власних дослiджень стосовно зареестро-ваного препарату в межах визначеного законом строку [9].
Юридична охорона шформацп', яка використовуеться у xодi здшснення пiдприeмницькоï дiяльностi, умовно подшяеться на два види: активну i пасивну. Пасивна характеризуеться тим, що власник шформацп' надае 1и режиму вiдкритостi для всix зацiкавлениx о^б, встановлюючи для них обмеження щодо ïï використання у комерцiйниx щлях на пiдставi виключ-них прав (патентне i авторське право). Активна форма застосовуеться щодо комерцшно'1 таемнищ, коли власник шформацп' встановлюе обмежений режим доступу до не!'. Зокрема, О. Орлюк говорить про два значення захисту прав - широке (правовий мехашзм реалiзацiï прав штелектуально! влас-носи на в^х стадiяx обiгу об'екта) та вузьке (лише захист порушених прав) [11, с. 24-29]. Шд захистом штелектуально! власноси розумiють сукупнiсть заxодiв, що ïx застосовуе правомочна особа самостшно чи шляхом звернення до компетентних оргашв, яы спрямованi на недопущення або припинення порушення, оспорювання, невизнання чи посягання на права штелектуаль-но'1 власностi або оxоронюванi законом штереси у вказанiй сферi [3, с. 119]. Г. Андрощук i П. Крайнев позитивно ставляться до захисту комерцшно'1 таемнищ на пiдприeмствi шляхом регулювання трудових ввдносин та вста-новлення правил у локальних нормативних актах [1].
Науковщ наголошують на важливосп комплексного застосування напра-цьованого арсеналу правових засобiв, який дозволив би залежно вщ вну-трiшньо'ï та зовшшньо!" ситуацiй оптимiзувати управлiння економжою на тих засадах, що е найбшьш ефективними в масштабi як усie'ï економiки, так i окре-мих ï"ï кластерiв [7, с. 131-132, 136-137].
З огляду на те, що адмшктративний 1 юрисдикцшний мехашзми захисту комерцшно! таемнищ е недостатньо ефективними, зупинимося на внутр1шньо корпоративних заходах. По-перше, це закршлення в основоположних документах суб'екта господарювання (статуту засновницькому та колективному договорах, правилах внутр1шнього трудового розпорядку) таких положень: право педприемства на володшня та захист комерцшно! таемнищ; класи-фжащя шформацп, яка йому належить, перелш ведомостей, що становлять комерцшну таемницю, визначення !"! складу 1 порядку захисту; зазначення особи (органу товариства), яка затверджуе порядок захисту вказано! шформацп та мае право вимагати вед сшвробггниыв виконання встановленого на шдприемств1 порядку збереження комерцшно! таемнищ; вказ1вка на те, що шдприемство мае право не виконувати вимоги правоохоронних оргашв та шших оргашв державно! влади, якщо щ вимоги виходять за меж1 !х повнова-жень, пов'язаних 1з доступом до комерцшно! таемнищ; порядок формування статутного фонду внесками учасниыв у форм1 штелектуально! власностГ !х оцшки та припинення участ в товариствь
По-друге, наказом кер1вника суб'екта господарювання затвердити перелш ведомостей, як1 педлягають захисту як комерцшна таемниця (в середньоста-тистичного педприемства такими ведомостями е наступш: умови залучених чи запланованих кредит1в; комерцшш найменування контрагент; обсяги виробництва (мкяць, квартал, р1к); розм1р прибутку (м1сяць, квартал, р1к), його розпод1л; завдання 1 тактика переговор1в з контрагентами; умови господарських договор1в; рег1они збуту продукцп; напрями маркетингових досл1джень), перел1к особисто! 1нформац1!, що може збер1гатися на робо-чому м1сц1. Варто зазначити, що у ведносинах 1з державного регулювання д1яльност1 у сфер1 трансферу технологш вид1ляеться така ознака ноу-хау, як визначешсть (вичерпний опис, на педстав1 якого перев1ряють !! ведповедшсть критер1ям не загальнов1домост1, 1стотност1), а такий критерш, як вжиття заход1в з правово! охорони даних ведомостей, не згадуеться.
По-трете, розробити 1 затвердити положення про комерцшну таемницю, в якому врегулювати так1 основш питання: 1) грошова оцшка комерцшно! таемнищ та методика !! оцшювання, строки збереження; 2) допуск до роботи з комерцшною таемницею пращвниыв, 1нших ос1б; 3) порядок збереження комерцшно! таемнищ при укладанш господарських договор1в, розм1щенн1 реклами; 4) взаемод1я структурних п1дрозд1л1в п1дприемства п1д час здшс-нення д1яльност1 з захисту корпоративно! безпеки; 5) застосування техшчних способ1в захисту комерц1йно! таемниц1 та фжсацп правопорушень; 6) в1д-поведальшсть прац1вник1в за недотримання правил корпоративно! безпеки, порядок ведшкодування шкоди.
По-четверте, затвердити шструкщю з орган1зацГ! роботи з документами, що мктять комерцшну таемницю, в якш урегулювати правила дшо-
водства, порядок вщнесення шформацп до комерцшно'1 таемнищ, облш, розмноження, пересилання, зберпання, перюдичш перевiрки ïï наявностi та знищення. При шдготовщ господарських договорiв слiд брати до уваги постанову КМУ i НБУ «Про типовi плаижш умови зовнiшньоекономiчниx договорiв (контрактiв) i типовi форми захисних застережень до зовшшньо-економiчниx договорiв (контрактiв), якi передбачають розрахунки в шо-земнiй валютЬ» вщ 21.06.1995 р., якою затвердженi форми застереження про конфвденцшшсть.
По-п'яте, закршити в типовому трудовому договорi (контракт^ умову про нерозголошення комерцiйноï таемнищ пращвником або передбачити шдпи-сання акту про забезпечення конфщенцшност шформацп.
Отже, з метою стимулювання шновацшного розвитку i захисту корпоративно!' безпеки суб'екив господарювання варто запропонувати так змши до законодавства: 1) закршити дефшщш поняття «ноу-хау (секрет виробництва)» з вказiвкою на те, що виключне право на секрет виробництва дie до тих шр, поки стосовно даного ноу-хау дie режим комерцшно'1 таeмницi; 2) доповнити легальне поняття комерцшно'1 таемнищ (ноу-хау) такою обов'язковою ознакою, як визначешсть (вичерпний опис, на пiдставi якого перевiряeться незагальновiдомiсть та ктотшсть iнформацiï); 3) доповнити ПК Украши наступними видами податкових шльг: а) звшьнення малих пiдприeмств вiд сплати податку на додану варткть товарiв, вироблених з використанням у власному виробництвi ноу-хау (секретiв виробництва), що реалiзуються суб'ектами малого пiдприeмництва в межах строку дп виключних прав на вказаш результати iнтелектуальноï дiяльностi, але не бiльше 5 роыв; б) звiльнення малих пiдприeмств ввд сплати податку на прибуток у формi сум доxодiв вiд реалiзацiï товарiв, отриманих вiд використання ноу-хау (секреив виробництва) у власному виробництвi з дати початку ïx використання, в межах строку ди виключних прав на вказанi результати штелектуально!" дiяльностi, але не бшьше 5 рокiв; 4) постановою КМУ затвердити примiрне (типове) положення про комерцшну таемницю в господарськш оргашзацп, в якому визначити загальний порядок застосу-вання юридичних, органiзацiйниx i техшчних засобiв забезпечення ïï кон-фiденцiйностi; 5) у Кодексi закошв про працю Укра'1ни закрiпити обов'язок пращвника не розголошувати (збирати, використовувати) комерцшну таемницю, що належить роботодавцю, без спещального дозволу, а також дозво-лити зазначати в трудовому договорi умову, згщно з якою для особи може встановлюватися заборона працювати певний строк (до 5 роыв) на шд-приемствах, яш е конкурентами попереднього роботодавця за умови, якщо пращвник мав доступ до комерцшно'1 таемнищ останнього; розширити види дисциплшарних стягнень i визначити правовi засади використання засобiв техшчного контролю за дiяльнiстю пращвнишв.
Список лггератури:
1. Андрощук Г. А. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны / Г. А. Андрощук, П. П. Крайнев. - К. : Изд. дом «Ин Юре», 2000. - 400 с.
2. Бубенко П. Т. 1нтелектуальна власшсть : навч. посгб. / П. Т. Бубенко, В. В. Величко, С. М. Глухарев. - Х. : ХНАМГ, 2011. - 215 с.
3. Гумега О. Захист прав гнтелектуально! власностГ в Укра!нГ: пошук шляхГв удоскона-лення / О. Гумега // ТеорГя Г практика гнтелектуально! власностГ. - 2014. - № 6. - С. 118-125.
4. Гуриев С. Мифы экономики: заблуждения и стереотипы, которые распространяют СМИ и политики / С. Гуриев. - М. : ООО «Юнайтед Пресс», 2011. - 294 с.
5. Давидюк О. М. Технологгя як об'ект господарсько-правового регулювання : моногр. / О. М. Давидюк. - Х. : Ф1НН, 2010. - 176 с.
6. Дмитришин В. С. Розпоряджання майновими правами гнтелектуально! власностГ в Укра-!нг : навч. посгб. / В. С. Дмитришин. - К. : 1н-т гнтел. власн. г права, 2008. - 248 с.
7. Задихайло Д. В. Стратеггя держави в систем! законодавчого регулювання економгчних вгдносин / Д. В. Задихайло // Вгсник Академ!! правових наук Укра!ни. - 2006. - № 1 (44). -С. 129-138.
8. Мгкульонок I. О. 1нтелектуальна власнгсть : навч. посгб. / I. О. Мгкульонок. - К. : НТУУ «КП1», 2012. - 238 с.
9. Олефгр А. О. Особливостг правового регулювання ексклюзивностг даних на сучасному етапг [Електронний ресурс] / А. О. Олефгр // Щотижневик «АПТЕКА». - 2014. - 31.10.2014. -Режим доступу : http://www. р(1а.ар1ека.иа/агйс1е/311599. - Заголовок з екрана.
10. Олефгр А. О. Правове регулювання гнтелектуально! власностГ та гнновацгйних вгдносин в Угодг про асоцгацгю Укра!ни та 6С / А. О. Олефгр // ТеорГя г практика гнтелектуально! власностГ. - 2014. - № 5. - С. 79-94.
11. Орлюк О. П. Захист прав гнтелектуально! власностГ: проблеми правозастосування / О. П. Орлюк // 1нтелектуальна власнгсть. - 2007. - № 2. - С. 24-29.
12. Пашков В. М. Правовий господарський порядок г урядова фармацевтична полгтика, !! наслгдки та уроки / В. М. Пашков // Вгсник Нацгонально! академг! правових наук Укра!ни. -2009. - № 2 (57). - С. 84-95.
13. Право гнтелектуально! власностГ: акад. курс : пгдруч. для студ. вищих навч. закладгв / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнгк-Сгверський та гн. ; за ред. О. П. Орлюк, О. Д. Свя-тоцького. - К. : Вид. Дгм «1н Юре», 2007. - 696 с.
14. Сажин Д. Государственная поддержка развития промышленности и технологий в США / Д. Сажин // Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - № 12. - С. 12-16.
15. Томберг И. Топ 7 энергетических инноваций / И. Томберг // Периодический бюллетень Ин-та общественного проектирования. - 2011. - № 5. - С. 6-7.
16. Lundvall B. A. National Systems of Innovation: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning / B. A. Lundvall. - London: Pinter Publishers, 1992. - 320 p.
Олефир А. А. К проблеме использования коммерческой тайны в хозяйственных отношениях.
В статье дана хозяйственно-правовая характеристика коммерческой тайны и ноу-хау, определено их соотношение с патентной защитой и место в системе охраны интеллектуальной собственности. Предложены подходы к совершенствованию правового обеспечения этих отношений и защиты корпоративной безопасности субъектов хозяйствования.
Ключевые слова: интеллектуальная собственность, инновация, коммерческая тайна, ноу-хау (секрет производства), патент, корпоративная безопасность.
Olefir A. The problem of using trade secrets in economic relations.
Problem setting. In a market economy and increased competition between enterprises become increasingly important concepts such as business information, trade secrets, know-how, confidential infor-
mation, the information with restricted access. Given the fact that only one patent protection is unable to meet the needs of researchers, in addition to formal public protection and secured legal means we would like to pay attention at private legal measures, particular, the mode of trade secrets.
Recent research and publications analysis. Different aspects of the protection of trade secrets were investigated by specialists such as G. Androschuk, J. Berzhye, I. Davydov, O. Davydyuk, D. Zady-haylo, P. Kraynov, G. Nikiforov, S. Nikiforov, V. Rubanov, E. Solovyov, L. Hoffman, V. Chaplygin, A. Cherniavsky and others. However, at present there is a lack of comprehensive research of this legal phenomenon, equally useful for innovators and businesses that actively protect corporate security.
Paper objective. This article is planned to determine the legal characteristics, structural elements and mechanisms by which the use of trade secrets in business have a positive impact on innovation development and corporate security entities.
Paper main body. On the basis of requirements of Art. 505 Civil Code of Ukraine and art. 39 of the TRIPS Agreement we formulated commercial information signs under which it receives legal protection as an object of intellectual property: (1) privacy (real or potential) in the sense that it is as a whole or in a precise combination of aggregate and its components are not generally known or available to persons in the circles that normally deal with such information; (2) commercial value (not purely industrial or industrial), due to its secrecy; this information is unknown to others, which is a commercial interest; (3) the lawful holder of the information provides active special measures (technical, organizational, legal) to preserve secrecy. The objects of trade secrets, depending on the fields may be the following types of information: (1) scientific and technical; (2) management; (3) commercial; (4) financial.
At this stage, there is a growing role of know-how, compared with patents, because as their special advantages and drop interest in patenting innovations as an independent factor, as well as economic and legal efficiency mode of trade secrets. Under the know-how necessary to understand the technical, manufacturing, engineering knowledge, experience and skills related to the design, development, manufacture, sale, operation, maintenance, repair, improve technology and other innovative objects which have the status of trade secrets, and a factor of competitiveness entity.
Given the fact that the administrative and jurisdictional mechanisms for the protection of trade secrets are more or less clear, we focused on internal corporate events. First, this is consolidation in the basic documents of the entity (statute, founding and collective agreements, work rules on trade secret law) such provision as law on ownership and protection of trade secrets. Second, the order of the head of the entity to approve the list of information to be protected as a trade secret. Third, develop and adopt regulations on trade secrets. Fourth, to approve the regulations on the organization of the documents containing trade secrets. Fifth, to include in a labor agreement (contract) the condition of non-disclosure of trade secrets or employee expected signing of enhancing privacy protection.
Conclusions of the research. In order to stimulate innovation growth and protection of corporate security entities we should propose changes to the legislation: (1) secure the definition of the concept of «know-how (secret production)» indicating that the exclusive right to the secret of acting as long as the relation of production secrets operating mode of trade secrets; (2) add Tax Code of Ukraine following types of tax benefits: (a) exemption of small businesses from paying value added goods produced using in-house production know-how (secrets), sold small businesses within the term of exclusive rights to these intellectual activities, but not more than 5 years; (B) exemption of small businesses from paying income tax amounts in the form of sales of products derived from the use of know-how (secrets) in-house production from the beginning of their use, within the term of the exclusive rights to these intellectual activities, but not more than 5 years; (3) adopt by the Cabinet of Ministers exemplary (typical) provision of trade secrets in business organizations, which determine the general procedure for the use of legal, organizational and technical means to ensure the confidentiality of trade secrets.
Key words: intellectual property, innovation, trade secrets, know-how (secret production), patent, corporate security
Hadiüwrn do pedKomiïi 10.03.2015 p.
114
© Orn^ip A. O, 2015
