CC BY
188
шструментом тако! перев1рки зарекомендував себе обгрунтований метод струкгурно-ргвневого анатзу балансу тдприемств. Виявилося, що зктавлення коефщенпв змши в час питомо! ваги окремих груп активгв (1 пасивгв) в загальнш !х сум1 дозволяе знайти (у рая значних ввдхилень цих коефщенпв вщ середшх величин) т статт балансу, об'екгивтсть розрахунку яких не викликае дов1ри 1 потребуе додатково! ретельно! перев1рки 1 можливого коригування даних фшансово! звггностг
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. 25 ключевых книг по экономике: история экономических учений от ХУШ в. до наших дней: анализ и комментарий / пер. с фр. А. Бейтон, А.
Казорла, К. Долло, А. М. Дре. - Челябинск : Урал,
1999. - 559 с.
2. Бланк И. А. Управление активами / Бланк И. А.- К. : Ника-Центр, 2000. - 720 с.
3. Всемирная история экономической мысли : в 6 т. Т. 2. От Смита и Риккардо до Маркса и Энгельса / гл. ред. В. Н. Черковец. - М. : МГУ им. Ломоносова М. В. ; Мысль, 1988. - 574 с.
4. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика : пер. с англ. / Дойль П. ; под ред. Ю. Н. Каптуревского. - СПб. : Питер, 1999. - 560 с.
5. Маркова В. Д. Стратепчний менеджмент / Маркова В. Д., Кузнецова С. А. - М. : Новосиб!рськ,
2000. - 263 с.
6. Шершньова З. £. Стратепчт управлшня / Шершньова З.£. - К. : КНЕУ, 2004. - 112 с.
Аннотация. Статья посвящена анализу действующей системы управления экономической деятельностью предприятий железнодорожной отрпсли и оценке достоверности их информационной базы.
Ключевые слова: управление экономической деятельностью, оценка информационной базы, конкурентоспособность предприятия.
Summary. The Article is dedicated to analysis acting managerial system by economic activity enterprise railway отрпсли and estimation to validity their information base.
Keywords: economic activity management, estimation of the information base, competitiveness of the enterprise.
Експерт редакцшно'1 колегй' к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 342.738:656.2(477)
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПРАВОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 СТАНУ КОМЕРЦ1ЙНО1 (КОНФЕДЕНЦ1ЙНО1) ТАСМНИЩ НА ШДПРИеМСТВАХ ТА УСТАНОВАХ «УКРЗАЛ1ЗНИЦ1»
Чередниченко О.Ю., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
У статтi розглянуто питання стану комерцтно1 (конфеденцшно1) таемнищ в системi «Укрзалiзницi», необхiднiсть кодифжаци, збереження та використання комерцтно'1 тформацИ на тдприемствах та установах залгзничного транспорту, надано рекомендацИ щодо систематизацИ роботи в цьому напрямку з метою уникнення нанесення економiчноi шкоди галузi.
Ключовi слова: комерцта тформацщ тдприемства, залЬничний транспорт
Вступ. Сьогодт в Украш, як i в шших крашах свггу, в процеа тдприемницько1 даяльносп, при створенш нових технологш, в результат! iнтелектуальноï пращ, виникають насичеш найр!зномангттшими ведомостями шформацшш об'екти, що мають комерцшну щнтсть. Це можуть бути методики робгт, перспективт техтчт ршення,
результата маркетингових досл!джень тощо, нацшеш на досягнення гадприемнидького успху.
1нформащя стала першоосновою життя сучасного сустльства, предметом та продуктом його дальносп, а процес створення, накопичення, збереження, передач! та обробки, в свою чергу, стимулював прогрес в галуз! знарядь ïï виробництва. У зв'язку з новими шформащйними досягненнями,
© Чередниченко О.Ю. В1сник економ1ки транспорту i промисловост № 29, 2010
державнi кордони практично стають прозорими для обиу шформаци. При цьому, чим бiльше зазначена галузь залучаеться в комерцшний обiг, тим бiльше виникае потреба в захисп штереот власниюв комерцшно1 таемниц1. Проблема захисту комерцшно1 таемниц1 мае багато аспекпв, серед яких найважлившими е визначення правового положення комерцшно1 таемнищ, юридичне закршлення права на комерцшну таемницю та створення правових гарантш реал1заци цього права, регулювання вщносин, як1 виникають в сферi обпу комерцшно1 таемниц1.
До одна з основних транспортних галузей державного значення належить Державна адмiнiстрацiя зал1зничного транспорту Украши («Укрзалзниця») — орган управлшня залiзничним транспортом загального користування, щдвщомчий Мiнгрансзв'язку. До сфери управлiння Укрзатзнищ входять шiсть залiзниць — Донецька, Львiвська, Одеська, Пiвденна, Пiвденно-Захiдна та Придншровська, а також iншi об'еднання, щдприемства, установи i органiзацii залiзничного транспорту за перелшом, визначеним Мштрансзв'язку. Укрзалiзниця, централiзовано управляе процесом перевезень у внутршньому i мiжнародному сполучент та регулюе виробничо-господарську даяльтсть залiзниць у сферi оргамзаци цього процесу. [8]
Вiтчизняна транспортна система ушкальна не тшьки у Свропейському спiвтовариствi, а й у свт. Безпрецедентна вона й за сво1м значенням для економiки кра1ни й транспортного комплексу: обсяг перевезень залзницями в загальнш транспортнiй системi кра1ни становить майже 80% вантажообиу й близько 40% пасажирообороту. Укра1на входить до першо! свпово! десятки кра1н з iнтенсивностi перевезення вантажiв та пасажирiв. [8]В той же час, незважаючи на статут природнього монополюта, вдалого геграфiчного розташування (територiею держави проходять дек1лька мiжнародних транспортних коридорiв у напрямках Захвд-Од, Пiвдень-Пiвнiч) «Укрзалзниця» працюе на ринку надання транспортних послуг в умовах жорстоко! конкуренцй, як з нацiональними авто перевiзниками так i закордонними. Тому для збереження вказаних позицш в транспортнш системi як кра!ни так i Свропейському спiвтовариствi «Укрзалiзниця» повинна постшно працювати над стратегiею подальшого розвитку сво!х щдприемств та установ, впроваджувати новi технологи та розробки в обласп залiзничного транспорту. В умовах економiчнноl кризи, трансформаци залiзничноl галузi до вимог евростандартiв, найважливiшим завданням «Укрзалiзницi» е пошук нових форм отримання прибутку, збереження та розширення кiлькостi клiентiв, збiльшення уваги щодо комерцiалiзацii щдприемств та установ. Для цього повинна кнувати та дiево працювати система захисту результатiв пращ та методик, що сприяють и ефективнiй,
результативнш роботi, и дiяльностi, тобто система захисту конфеденцшно1 шформаци.
Зпдно з даними Комiсii Конгресу США з мiжнародноl торгiвлi, американсью компанii щорiчно втрачають бiльше 70 млрд. доларiв через недобросовiсну конкуренцш iноземних компанiй, у тому числ через промисловий шпiонаж. За пдрахунками американських фахiвцiв, втрата 20% шформаци, що становить комерцшну таемницю, веде до розорення щдприемства протягом мкяця в 60 випадках iз 100. Це в повнш мiрi стосуеться i структур «Укрзалiзницi», ознайомлення з планами та дями яко! для корегування свое1 транспортно1 стратеги защкавлеш конкуренти-перевiзники.
Постановка проблеми у загальному вигляди Питання щодо змiсту шформаци, яка становить комерцшну таемницю завжди викликало багато дискусш. Наприклад, щодо кореляци понять комерщйно1 таемницi (конфвденцшнох шформаци та iнформацii взагалi) та штелектуальнох власностi. Iнформацiя, зпдно з законодавством Украiни, е об'ектом права власносп, але вона одночасно може бути й об'ектом права iнтелектуальноl власност!
Закон Украiни "Про шформащю" щд поняттям "шформащя" розумiе документам або публiчно оголошенi вiдомостi про пода та явища, що ввдбуваються у суспiльствi, державi та навколишньому природному середовищi.
Деталiзоване визначення поняття
"шформащя" мiститься в iншому Закон Украiни "Про захист еконотчно1 конкуренщГ' - це вiдомостi в будь-якш формi й виглядi та збережет на будь-яких носiях (у тому числ листування, книги, помiтки, шюстраци (карти, дiаграми, органiграми, малюнки, схеми тощо), фотографи, голограми, к1но-, ввдео-, мiкрофiльми, звуковi записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове вадтворення 1х елементiв), пояснення осiб та будь-як1 iншi публчно оголошенi чи документованi вiдомостi. [1]
Що стосуеться використання понять «дiловi секрети», «виробничi секретив», «торгiвельнi секрети» тощо, в Украш законодавцем визначено, що ва цi види секретiв можна об'еднати в один узагальнюючий термш - комерцшна таемниця, що i знайшло свое закрiплення на законодавчому рiвнi. Зпдно зi статтею 155 Господарського Кодексу Украши, серед об'екпв прав iнтелектуальноl власностi у сферi господарювання е й комерцiйна таемниця. Зокрема, вiдомостi, пов'язанi з виробництвом, технолопею, управлiнням, фiнансовою та шшою дiяльнiстю суб'екта господарювання, що не е державною таемницею, розголошення яких може завдати шкоди iнтересам суб'екта господарювання, можуть бути визнанi його комерщйною таемницею. [9] Саме вказана категорiя ведомостей налчуеться майже на кожному структурному об'екп залiзничного транспорту,
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 29, 2010
науково-дослвдницькш чи учбово-виробнич1й установ1 галузг
Проте, наявтсть у склад1 назви "комерцшна таемниця" слова "таемниця" вносить певну неоднозначмсть в тлумачення цього поняття. Зпдно з1 статтею 30 Закону Украни "Про шформащю", шформаця з обмеженим доступом подляеться на конфщенцшну та таемну. При цьому конфщенцшна шформаця - це вщомосп, як1 знаходяться у володшш, користувант або розпорядженш окремих ф1зичних чи юридичних оаб 1 поширюються за !хтм бажанням вщповщно до передбачених ними умов. До таемно! належить шформаця, що мктить вщомосп, як1 становлять державну або шшу передбачену законодавством таемницю, розголошення яко! завдае шкоди особ1, сусп1льству 1 держав! [1]
Таким чином, комерцшну таемницю, в залежносп вщ змюту ведомостей, як1 вона мютить, можна розглядати як конфщенцшну шформащю, так 1 шшу передбачену законодавством таемницю, крш державно! таемнищ
Аналiз остантх дослгджень та публтацш. Питанню стану комерцшно! (конфеденцшно!) таемниц п1дприемства присвячеш пращ Андрошука Г. А., Крайнева П.П., Кирдяшово! Е., Клименко П.М., Сафаралиева Г.К., Бердашкевича А.П. Дозорцева В. А. [12,13,14,16,19,20]
Видтення невиршених частин загальног проблеми. Проте потребуе полальшого виршення щлий ряд невиргшених питань, серед яких вщсуттсть четкого визначення поняття "комерцшна таемниця" з урахуванням штерес1в як юридичних, так 1 ф1зичних оаб; розробки мехатзму здшснення прав власносп на шформащю, вщнесену до комерцшно! таемнищ; методики визначення !! вартосп; визначення органу державно! виконавчо! влади, що буде формувати й реал1зовувати державну поллику щодо охорони прав на комерцшну таемницю тощо.
На тепергшнш час, в Укра!т майже ввдсутш фундаментальт роботи в цьому напрямку 1, як слвдство, практичний досвщ та навички повадження з комерцшною шформащею формуеться безсистемно, практично самотужки кожним власником комерцшно! таемнищ.
Що стосуеться визначення органу державно! виконавчо! влади, який повинен формувати й реатзовувати державну пол1тику щодо охорони прав на комерцшну таемницю Законом Укра!ни "Про Службу безпеки Укра!ни" в статт 25 визначено, що до обов'язюв СБУ вщнесено "сприяти у порядку, передбаченому законодавством, щдприемствам, установам, оргатзац1ям та шдприемцям у збереженш комерцшно! таемнищ, розголошення яко! може завдати шкоди життево важливим 1нтересам Укра!ни"[11] .Як бачимо, формулювання дано! норми не дозволяе чггко визначити, чи е СБУ саме тим органом державно! виконавчо! влади, який буде формувати 1 реал1зовувати державну поллику щодо охорони прав на комерцшну таемницю, чи т, чи щ
функци належать шшому державному органу. Кр1м того, законодавець не визначае, що розум1еться п1д поняттям "сприяти", а також мехашзм реатзаци цього "сприяння".
Таким чином метою статт е звернення уваги науковц1в та практиков з числа не тшьки фах1вщв зал1зничного транспорту, кер1вниюв транспортного комплексу держави, а 1 вщповщних мшстерств та ведомств, правоохоронних оргатв до необхвдносп розробки та впровадження системних заходав, алгоритму (модел1) щодо порядку кватфшаци, збереження та використання комерцшно! (конфеденцшно!) шформаци на щдприемствах та установах зал1зничного транспорту, надання рекомендаци щодо систематизаци роботи в цьому напрямку з метою уникнення нанесення економчно! шкоди галуз1 зал1зничного транспорту. Вивчення та впровадження досвщу заруб1жних кра!н.
Виклад основного материалу. Комерцшна таемниця е одним з найдавтших способ1в охорони результапв штелектуально! дальности Давш майстри збернали секрети свое! професшно! дальност задовго до виникнення перших правових засоб1в охорони виключних прав. Ц секрети передавались з поколшня у поколшня. Правова охорона комерцшнш шформаци надавалася ще в Давньому Рим1, де законом передбачався подвшний штраф за примушення раб1в розкривати секрети сво!х господар1в.
Сучасне розумшня комерцшно! таемниц почало розвиватись в Англи гад час промислово! революци. У США перше задокументоване судове ргшення стосовно комерцшно! таемнищ датуеться 1837 роком.
У Росшськш 1мпери вперше правов1 норми, спрямоваш на захист т.зв. промислово! таемнищ, були прийняп ще в перюд царування Олександра II. Збереження «промислово! таемнищ» розглядалось як д1евий зааб захисту п1дприемц1в вщ недобросовюно! конкуренции Поняття комерцшно! таемниц припинило кнування з прийняттям радянською владою у 1917 рощ Декрету «Про робпничий контроль».
У радянський перюд дяло правило про обов'язковкть найширшого та безоплатного поширення кожного досягнення, отриманого на окремому п1дприемств1, про «обмш досвщом» на адмЫстративнш основ! Ще в 1930 рощ XVI з'!зд ВКП(б) передбачив необхвдтсть боротьби 1з секреттстю. Хоча очевидно, що подбна вщкрипсть обмежувалась сферою цившьно! продукци, а таемниця кнувала 1 захищалась адмшстративними заходами, хоча й не мала характеру правово! категори.
Повернення шституту захисту комерцшно! таемнищ до впчизняного законодавства вщбулось лише наприкшц1 кнування СРСР. Уперше захист комерцшно! таемнищ був визнаний у Закош СРСР «Про тдприемства в СРСР» (№1529-1 ввд 04.06.90), у
Ксник економ1ки транспорту 1 промисловосп № 29, 2010
якому мiстилася спец1альна стаття, якою визначався терм1н «комерцшна таемниця педприемства» та загальнi риси правового ii режиму. Пед комерц1йною таемницею педприемства розумДлись «пов'язат з виробництвом, технологiчною iнформацiею, управлiнням, фiнансами та шшою даяльтстю педприемства вiдомостi, що не е державними таемницями, розголошення (передача, витiк) яких може завдати шкоди його iнтересам». Склад i обсяг вiдомостей, що становлять комерцшну таемницю, порядок ix захисту мали визначатися керiвником пiдприемства, що в принцип практикуеться i в наш час. Види дiяльностi педприемств, ведомост про якi не можуть становити комерц1йно! таемницi, визначалися Радою Мiнiстрiв СРСР «з метою запобиання приховуванню пiдприемством ведомостей про забруднення навколишнього середовища та Дншу негативну дшльшсть, яка може завдати шкоди сусшльству». Ведповедальшсть за розголошення ведомостей, яю становлять комерцiйну таемницю педприемства, i за порушення порядку охорони таких ведомостей встановлювалась iншими законодавчими актами СРСР.
Крiм того, у 1991 рощ було прийнято Основи цивельного законодавства Союзу РСР i республДк. Стаття 151 Основ була спещально присвячена «секретам виробництва» та встановлювала загальнi ознаки цiеi категори, умови надання правового захисту та окремi особливост правового режиму. Включення ще! норми ведбулось на виконання мiжнародного зобов'язання, взятого на себе СРСР в Угода про торговД ведносини меж СРСР та США вед 01.06.1990 р. В Основах було закреплено умови, за яких власник шформаци, яка складала секрет виробництва (ноу-хау), набував права захисту вед ii незаконного використання третми особами. ЦД умови були запозиченД Дз згаданоi Угоди. У свою чергу, ведповедне положення Угоди фактично дублювало визначення «комерщйноi таемнищ» Дз УнДфДкованого Закону про комерцшну таемницю США.
Цд положення були перенесет й у ведповедне законодавство тода ще Украiнськоi РСР - Закон УРСР «Про педприемства в Украшсьюй РСР» (№887-XII вед 27.03.1991) та Основи цивельного законодавства УРСР. Так, у ЗаконД «Про педприемства в Украшсьюй РСР» (стаття 30) (з жовтня 1992 року - Закон Украши «Про педприемства в УкрашД») було дослДвно ведтворено положення аналогДчного Закону СРСР (лише Дз замДною Ради МЫстрДв СРСР на КабДнет МшютрДв Украiни). Також з'явилася норма (стаття 32) про ведповедальшсть службових осДб оргашзацш та оргашв, що проводять перевДрку педприемства, за розголошення комерщйноi таемнищ педприемства. Закон Украши «Про педприемства в УкраМ», у тому числД його положення щодо комерщйноi таемнищ, даяли до 1 сДчня 2004 року, коли набув чинност Господарський кодекс Украiни[12].
Необхедно визнати, що в крашах свету, де використовуються шформацшш об'екти, якД
представляють комерцшну цшшсть, немае единого щдходу до визначення поняття тако! шформаци. Застосовуються р1зн1 визначення: "делов1 секрети", "виробнич секрети", "торпвельш секрети", "конфщенцшна шформащя", "комерцшна таемниця", «ноу-хау» тощо [14].
Поняття комерцшно1 таемниц е значно ширшим за сво1м обсягом шж «ноу-хау» або «секрети таемнищ». Комерцшна таемниця включае у себе «ноу-хау» як один з можливих компонента. Пвд «ноу-хау» след розумти ведомост1 про ршення у будь-яких сферах практично].' даяльносп (технщ, економщ, оргатзаци тощо), що допускае практичне використання та е придатним для учасп в економчному обпу в силу неведомосп та недоступносп невизначеному колу оаб. Пропоноване ршення може являти собою як результат ново].' розробки, так i вже накопичет з часом знання, досвщ, навички. На вiдмiну вiд iнших видiв шформаци, що можуть становити комерцшну таемницю, «ноу-хау» полягае у виршенш практично).' задачi, у рекомендацй' до да, воно не мае чисто тзнавального або iнформацiйного характеру, це мае бути ршення, що допускае здайснення.
Одне з найповнiших визначень терм1ну «ноу-хау» було запропоновано в проект росiйського Федерального закону «Про комерцшну таемницю» (у варiантi, що був схвалений Федеральними зборами та ведхилений Президентом РФ у 1999 рощ): «ноу-хау -охоронюват в режимi комерцiйноï таемницi результата штелектуально1 дiяльностi, якi можуть бути передай шпмй особi та використанi нею на законнiй пiдставi».
При цьому, «ноу-хау» чiтко визначено як рiзновид комерцiйноï таемницi, якому властивi також такi загальнi ознаки як дайсна чи потенцiйна комерцiйна цшшсть у силу невiдомостi третiм особам, ведсуттсть вiльного легального доступу, вживання адекватних заходiв охорони.
Основнi ознаки «ноу-хау» знаходимо також у законодавствi Свропейського Союзу (яке хоча й стосуеться специфiчноï сфери трансферу або передачi технологiй, у цiлому вдало щдкреслюе особливостi «ноу-хау»). Так, Регламентом Комки £С №772/2004 вiд 27 квггня 2004 щодо застосування частини третьо].' статтi 81 Договору [про заснування Свропейського Спiвтовариства] до категорш угод про передачу технологiй «ноу-хау» визначаеться як «сукупнiсть незапатентовано].' практично].' шформаци, що е результатом досвщу або випробувань i яка е:
• секретною, тобто не загальновщомою або легко доступною;
• значимою, тобто важливою та корисною для виробництва товарiв за угодою;
• визначеною, тобто описаною у достатньо повний споаб так, що можна п^твердети, що вона вёдповёдае критерым секретностi та значимосп» (Official Journal L 123, 27.4.2004, p. 11. Набув
Вкник економши транспорту i промисловост1 № 29, 2010
HHHHocri 1 rpaBHa 2004 poKy Ta 3aMiHHB PergaMeHi №240/96) [15].
TepMiH «Hoy-xay», ^o HeogHopasoBo B®HBaeibca b yKpaiHcbKoMy 3aKoHogaBciBi (y aKoMy, npoTe, Bigcyrae noro BH3HaneHHa), noxoguib Big aHrgincbKoro Bupa3y «know -how» a6o «3HaK> aK 3po6uiH» Ta Bgago po3KpuBae cyTb Kareropii, HiTKo BH3HanaroHH yragirapHy cnpaMOBaHicrb nponoHOBaHHx pimeHb, ix xapaKTep aK peKoMeHgauin go gii. ynepme TepMiH «know-how» 3'aBHBca y 1916 poцi b CfflA y pimeHHi b cygoBin cnpaBi «,3i3eHg npoTH BpayHa» i 3 Toro Hacy nonaB mupoKo 3acrocoByBaTncb y BCboMy CBiTi, craB 3BHHHHM b eKoHoMiHHoMy o6iry. Ag®e, Bupa3 «Hoy-xay» e npo$ecioHagi3MoM, no6yTOBHM ®aproHoM, ^o Ha6yB noBcrogHoro nomupeHHa y 3B'a3Ky 3i cBoero o6pa3mcro, BHpa3HicTro.
y HayKoBHx npauax Ta iHo3eMHoMy 3aKoHogaBCTBi (3oKpeMa, pociftcbKoMy) napagegbHo B^HBaroTbca TaKo® TaKi TepMiHH aK «ceKpeiu BHpo6HHuTBa» Ta «Bupo6HHHa TaeMHuua» (pimeHHa y c$epi внpo6ннцтвa), «npo^ecinm ceKpeiu» (b ogHoMy 3 npoeKTiB nacTHHH HeTBepToi Цнвigbнoro KogeKcy P®, ^o Mae CTocyBaracb iHTegeKTyagbHoi BgacHocri, npo^ecinHHM ceKpeToM BH3HaroTbca «BigoMocTi 6ygb-aKoro xapaKTepy (TexmHHi, eKoHoMiHHi, opram3auiHHi to^o) npo cnoco6u 3gificHeHHH npo^ecifiHoi giagbHocri). npoTe, цi BapiaHTH He Mo®Ha BH3Haru BgagHMH, ocKigbKH bohh He ageKBaTHo, He tohho oKpecgK>K>Tb noHaria «Hoy-xay». BigoMun pocincbKHn HayKoBeub y c$epi iHregeKryagbHoi BgacHocri B.(3p3opueB y cboix npauax 3anponoHyBaB hobhh TepMiH - «ceKpeTH npoMucgy». npu цboмy nig «npoMucgoM» BiH po3yMie npo^ecinHy giagbHicTb y 6ygb-aKifi nignpHeMHHUbKiH c$epi [19].
y Mi®Hapogmn npaKiuui Ta aKTax, a TaKo® b 3aKoHogaBcrBi rno3eMHux KpaiH, HaHHacrime B®HBaeTbca TepMiH «trade secret», aKun, aK npaBugo, nepeKgagaroTb aK «roproBun ceKpeT». Ha Kopucib uboro cBignaTb BH3HaneHHa uboro TepMiHy b Mi®HapogHux aKTax (HanpHKgag, b yrogi TRIPS) Ta 3aKoHogaBcrBi oKpeMHx KpaiH, HacaMnepeg CfflA.
y 1997 poui KoMnama «Coca-Cola» 3agumuga iHgincbKHH phhok gga Toro, ^o6 3axnciHra «ceKpeTHy $opMygy» cBoix HanoiB. KoMnaHia npaurornaga b iHgu 25 poKiB i phhok 3 550 MgH. noieHuinHux cno®HBaniB 6yB npu6yTKoBHM. npo6geMa BHHHKga, Kogu b lHgu 6ygo npHHHaro 3aKoH, ^o BHMaraB nepegaH TexHogorin, aKHMH Bogogigu iHo3eMHi KoMnaHii, iHgincbKHM nignpueMcrBaM. iHgincbKHn ypag BHMaraB, ^o6 Coca-Cola nepegaga 60% cBoix aKuin iHgincbKin gonipmn KoMnaHii Ta po3Kpuga cBoro TexHogoriro (ceKpeTHy ^opMygy) a6o npunuHuga giagbHicTb Ha Tepuropii' IHgii. Coca-Cola 6e3ycnimHo goBoguga, ^o ii' ceKpeTHa $opMyga 6yga KoMepuinHoro TaeMHuuero, a He TexHogoriero. Cynepenui 6ygo noKgageHo Kpan, Kogu Coca-Cola noKHHyga cboi iHBecruuii b IHgii 3 BeguHe3HHMH gga ce6e BiparaMH, age He po3Kpuga cBoro KoMepuinHy TaeMHuuro. y3aragi, $opMyna Coca-Cola e HanacKpaBimuM npuKgagoM Mo®guBoi nepeBaru
pe®HMy KoMepuinHoi TaeMHuui nepeg nareHiHHM 3axucToM, ocKigbKH caMe ua TaeMHuua 36epirae cBoro cugy B®e 6igbme cTogiTTa, Togi aK gia 6ygb-aKoro naremy gaBHo 6 y®e 3aKiHHugacb.
«yKp3agi3Huua^», aK opraH gep®aBHoro 3HaneHHa, Mae 3HaHHun 6ararogiTHm gocBig ^ogo po6oTH, BHKopucTaHHa Ta 36epe®eHHa BigoMocTen, ^o MicTarb gep®raeMHuuro. B ir crpyKTypi, Ha npaBax caMocrinHux oguHuub, HaginyeTbca BignoBigHi nigpo3gigu ^o npauroroTb 3 TaeMHoro iH^opMauiero, 3aHMaroTbca Mo6igi3auinHoro roToBHicrro, a cniBpo6iTHHKH BKa3aHux crpyKTyp hh oco6u ^o npauroroTb 3 TaKoro Kareropiero BigoMocren Marorb BignoBigHi gonycKa. 3aBgaHHa BKa3aHux opramB Ta ^yHKqioHagbHi o6oB'a3KH ix cniBpo6iTHHKiB HiTKo 3'acoBaHo Ta pergaMeHToBaHo 3aKoHogaBHHMH i HopMaruBHHMH aKTaMH, age ®ogHoro BigHomeHHa bohh He MaroTb go po6oTH 3 KoMepuinHoro TaeMHuuero.
B toh ®e Hac, 3agi3HHHHa ragy3b Haginye 3HaHHy KigbKicrb iH^opMauiHHHx MacuBiB aKi Mo®Ha KBagi^iKyBaTH aK KoMepuifcy TaeMHuuro, He3Ba®aroHH Ha neBHi npo6geMH 3 ix KBagi^iKauiero, ^o o6roBoproBaguca HaMH paHime. Cgy®6a craTucTHKH Ha 3agi3Huuax, ^o 6ygo cTBopeHo BignoBigHo go HaKa3y reHepagbHoro gupeKropa «yKp3agi3Huui» №392-Ц Big 01.11.2006 poKy, b 3aBgaHHa aKux Bxogarb opraHi3auia Ta Kompogb oneparHBHo-craTHcTHHHoro o6giKy i 3BiTHocri Ha 3agi3Huui, cBoenacHe 3a6e3neneHHa gocroBipHoro iH^opMaqiero KepiBHHKiB 3agi3Huui i ii crpyKiypHux nigpo3gigiB TaKo® He oniKyeTbca nnraHHaM cHcreMaTH3auii, KoHipoga 3a BHKopHciaHHaM KoMepuinHoi iH^opMauii. B pe3ygbiari, nignpueMcTBa Ta yciaHoBH ragy3i caMory®KH BupimyroTb BKa3aHi npo6geMHi nnraHHa. 3aKoH yKpaiHu "npo iH^opMauiro" BH3Hanae, ^o rpoMagaHH, ropuguHHi oco6u, aKi BogogiroTb iH^opMauiero, b ToMy Hucgi KoMepuinHoro xapaKTepy, ogep®aHoro Ha BgacHi Komru, a6o TaKoro, aKa e npegMeioM ix npo^eciftHoro, gigoBoro, Bupo6HHHoro, 6aHKiBcbKoro, KoMepuinHoro Ta iHmoro iHTepecy i He nopymye nepeg6aHeHoi 3aKoHoM TaeMHuui, caMocrinHo BH3HaHaroTb pe®HM gocryny go Hei, BKgronaroHH Hage®HicTb ii go Kareropii KoH^igeHuinHoi, Ta BcraHoBgroroib gga Hei cucreMy (cnoco6u) 3axHcry [1].
CKgag i o6car BigoMocien, ^o ciaHoBgarb KoMepuinHy TaeMHuuro, BH3HanaroTbca cy6'eKioM rocnogaproBaHHa BignoBigHo go 3aKoHogaBciBa. 3rigHo 3 nocraHoBoro Ka6iHery MiHicrpiB yKpaiHH Big 9 cepnHa 1993 p. № 611 "npo nepegiK BigoMocien, ^o He ciaHoBgarb KoMepuinHoi TaeMHHui", He Mo®yib 6yTH BigHeceHi go KoMepuinHoi TaeMHuui:
• yciaHoBHi goKyMeHTH, goKyMeHiu, ^o go3Bogaroib 3anMaTuca nignpueMHuubKoro hh rocnogapcbKoro giagbHicrro Ta ii oKpeMHMH BugaMu;
• iH^opMauia 3a BciMa BcraHoBgeHUMH ^opMaMH gep®aBHoi 3BiTHocTi;
• gaHi, Heo6xigHi gga nepeBipKH o6nucgeHHa i cngaTu nogaTKiB Ta iHmux o6oB'a3KoBux ngaTe®iB;
BicHHK CKOiiOMiKii TpaHcnopTy i npoMHC^OBOCTi № 29, 2010
• вiдомостi про чисельнсть i склад працюючих, ххню заробпну плату в цiлому та за професшми й посадами, а також наявнсть вiльних робочих мiсць;
• документа про сплату податв i обов'язкових платежiв;
• iнформацiя про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов працi, реадазацею продукцii, що завдае шкоди здоров'ю, а також iншi порушення законодавства Украши та розмри заподiяних при цьому збиткiв;
• документи про платоспроможтсть;
• вiдомостi про участь посадових осiб педприемства в кооперативах, малих педприемствах, спiлках, об'еднаннях та шших органiзацiях, як1 займаються педприемницькою дiяльнiстю[17].
Таким чином, вiдомостi, яю можуть бути веднесене до комерцшно! таемницi, наприклад педприемства, повиннi мати таю ознаки:
• не мютити державно1 таемницi;
• не наносити шкоди штересам суспiльства;
• ведноситись до виробничо1 дiяльностi педприемства;
• мати дееву або потенщйну комерцшну дшнесть та створювати переваги в конкурентней боротьбц
• мати обмеження в доступе тощо.
З цього перелжу не потребно робити висновок про те, що до комерцшно! таемнищ варто ведносити значну юльюсть ведомостей. Надмрне "утаемничування" може викликати втрату клеенпв, а отже прибутку, оскельки умови ринку потребують постшних клешев, широко1 iнформацii про даяльтсть органiзацii.
Загальн умови захисту прав штелектуально! власносп, зокрема комерцшно! таемнищ, визначаються Цившьним кодексом Украши. Реалезащя майнових прав штелектуально! власносп на комерцшну таемницю забезпечуеться:
• правом на використання комерцшно! таемнищ;
• виключним правом дозволяти використання комерцшно! таемнищ;
• виключним правом перешкоджати неправомерному використанню комерцшно! таемнищ, в тому числе забороняти таке використання.
Впроваджуючи систему захисту комерцшно! таемнищ, и власник повинен враховувати економечну доцедьтсть тако! системи. Тут важливими стають два моменти:
• витрати на забезпечення економчно! безпеки повинш бути, як правило, меншими в поревнянш з можливими збитками;
• заходи безпеки мають сприяти педвищенню економечно! ефективносте педприемництва.
Основними документами для ведення комерцшно! даяльносп педприемством е Статут педприемства та Установчий договер, зареестроване у
встановленому законодавством порядку.
Документами, яю регламентують взаемоведносини усередиш щдприемства е Колективний договiр, Правила внутр1шнього трудового розпорядку та Перелiк ведомостей, як1 мiстять комерцшну таемницю педприемства. Статут щдприемства - це основний документ, в якому обов'язково повинно бути зафiксовано положення про те, що педприемство мае право на комерцшну таемницю та оргатзащю и захисту. В стагутi повинно бути встановлено, хто визначае порядок захисту комерцiйноï таемницi. Зафiксованi в Статуп положення надають пiдприемству можливiсть вимагати захисту його iнтересiв у державного та судового органу, включати вимоги про захист комерцiйноï таемницi у ва види угод, домагатися вщшкодування заподiяноï шкоди у випадку викрадення комерцiйноï таемницi, видавати нормативнi документи що стосуються питань охорони комерцiйноï таемницi, створювати структурнi пiдроздiли для захисту своеï комерцiйноï таемницi. В Колективному договорi необх1дно передбачити взаемш обов'язки адмiнiстрацiï та колективу пращвниюв п1дприемства щодо забезпечення збереження комерцiйноï таемницi [8].
На залiзничному транспорт традицшно використовувався терм1н - «службова таемниця^», як рiзновид конфеденцiйноï таемнищ Вш регламентуе в1дносини м1ж оргаМзащею та ïï прац1вником, що виникають з приводу iнформацiï, яка отримана в службовому порядку (тобто у зв'язку з виконанням працiвником сво1'х службових обов'язк1в) та в1дноситься до даяльносп установи чи оргатзаци i ïï результата. Службову таемницю складають вiдомостi, як1 не повиннi розголошуватись працiвником у силу службових ведносин, у тому числi в силу обов'язкв, що мають трудовий або адмiнiстративно-правовий характер. Пiдставою виникнення обов'язку дотримуватись
конфiденцiйностi шформаци е трудовий договiр. Суб'ектом обов'язку дотримуватись службово!' таемницi е фiзична особа - посадова особа або пращвник, який уклав трудовий договiр з органiзацiею. Порушення службовоï таемнищ тягне за собою дисциплiнарну ведповедальшсть, яка також може полягати у ведшкодувант збитк1в. Слiд вiдмiтити що практика застосування терм1ну службова таемниця, робота з нею та ïï захист широко використовувалися в системi Мiнiстерства шляхiв сполучення (МШС) СРСР. 1снуе вона i в системi «Укрзалiзницi^> та е бедьш звичним терм1ном для залiзничникiв.
Що стосуеться ситеми захисту комерцiйноï таемнищ то, на нашу думку, умовно видаляють два види охорони шформаци, тобто два види iнформацiйноï безпеки: пасивну й активну. Пасивна охорона характеризуеться тим, що власник шформаци надае ]й режим вiдкритостi, доступносп для вс1х зац1кавлених осiб, але цi особи не можуть використовувати ïï в комерц1йних цiлях. Саме
BiciiiiK економiки транспорту i промисловостi № 29, 2010
власников1 належить виключне право дозволяти кому-небудь використовувати цю шформащю. Таку охорону шформаци встановлюють патентне та авторське право. Захист 1нтереав власника iнформацii у випадку и несанкцюнованого використання реал1зуеться в судовому порядку на педстав1 законодавства Украни. Приклада шформацшних об'екпв, на яю кн власники поширюють пасивну охорону, досить багато: винаходи, корисн модел1, промислов1 зразки (дизайн), товарн знаки, ф1рмов1 найменування, музичш, драматичш, аудюв1зуальш, лпературт, письмов1 здобутки р1зного характеру, комп'ютерт програми, лекци тощо.
Активна охорона шформаци, що бшьше походить для охорони комерцшно! таемниц вед несанкцюнованого власником використання, пов'язана з тим, що власник встановлюе певний режим доступу, наприклад, обмежуе доступ до шформаци вузьким колом фах1вщв з числа персоналу, оргатзуе режимт зони на педприемст, використовуе носи шформаци, що роблять неможливим несанкщоноване кошювання тощо. Прикладом шформаци, що може педпадати пд активну охорону, та становити комерцшну таемницю можуть служити ведомосп типу "ноу-хау", тобто ведомосп техн1чного характеру - режими, методики, технолопчт карти тощо, результати р1зних дослвджень, методи управлшня, а також шформацшн1 об'екти, що мають настльки значну комерцшну цштсть, що власник - з мркувань дощльносп або безпеки - надае цш шформаци режим обмеження доступу. 1з цього приводу след ведмпити юнуючу практику саме активних захода охорони такого роду ведомостей в систем! «Укрзалзнищ».
Разом з тим, педприемства, установи та оргатзаци зобов'язан подавати перетчеш ведомосп органам державно! виконавчо! влади, контролюючим 1 правоохоронним органам, шшим юридичним особам ведповедно до чинного законодавства, за !х вимогою. Так, зокрема, право ознайомлюватись з ведомостями, що становлять комерцшну таемницю, та одночасно обов'язок дотримуватись режиму щею таемнищ, тобто не розголошувати Г! третм особам, встановлет законами Укра!ни «Про державну податкову службу в УкраТш», «Про Антимонопольний комтет Укра!ни», «Про запобиання та протидю легалзаци (ведмиванню) дохода, одержаних злочинним шляхом», «Про фшансов1 послуги та державне регулювання ринк1в фшансових послуг», «Про державну контрольно-рев1зшну службу в Украш», «Про мшцш», «Про статус судда», «Про Службу безпеки Украши», «Про прокуратуру», «Про зовтшньоекономчну дальтсть», «Про природн монополи», Митним кодексом Укра!ни тощо.
Висновки та пропозици. Необидно зважати на досить невеликий досвед Укра!ни щодо захисту комерцшно! таемнищ В умовах планово!
сощал1стично! економжи СРСР для комерцшно! таемнищ - атрибута ринкових ведносин - не кнувало ан економчно!, ан юридично! основи. Комерцшна таемниця в колишньому СРСР замшювалась системою ведомчо! секретности Тому важливим е вивчення досвщу компанш проведних кра!н свпу, адаптац1я шоземного законодавства, що стосуеться захисту комерцшно! таемнищ до укра!нських реалш.
Пвдсумовуючи викладене, необхедно зауважити, що коли шформаця стае об'ектом власносп, виникають певш питання щодо правомрносп !! використання 1 збереження. Це пов'язують з тим, що власнкть звичайна або шформацшна - це певного роду монопол1я особи на об'ект права. Монопол1я дозволяе отримувати прибутки за дозвш використовувати об'ект. З метою розробки та впровадження системи, типового, дшчого алгоритму збереження та використання комерцшно! шформаци на щдприемствах та установах р1зних форм власносп, на нашу думку, було б дощльно ведпрацювати його на приклад1 (на баз!) зал1зничного транспорту, як щлостного, державного органу, з централ1зованою формою управлшня, що працюе з метою отримання прибутку вед процесу перевезень та вже мае певн напрацювання в цьому напрямку.
Для ведпрацювання едино! утф1ковано! модел1 кодифжаци, збереження та використання комерцшно! шформаци було б дощльно залучити можливосп Юридично! служби «Укрзалзнищ», Служби статистики, Техн1чно! служби та !х педроздшв на зал1зницях. Псля чого провести узагальнення та вивчення досведу зал1зничник1в з залученням 1 використаням фах1вщв юриспв та практик1в виробництва. В основу системи можуть бути покладет ведповедш положення Закону "Про державну таемницю" N 3855 вед 21 ачня 1994 року, адаптоват до завдань захисту комерцшно! таемнищ Запропоновану модель та рекомендаци щодо и втшення надати законодавцям для розробки нащонально! законодавчо! бази збереження та використання комерцшно! шформаци.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон Укра!ни "Про шформацш" 2.Закон Укра!ни "Про авторське право 1 сум1жш права"
3.Закон Укра!ни "Про господарсью товариства"
4. Закон Укра!ни "Про шдприемництво" 5.Закон Укра!ни "Про захист економчно! конкуренци"
б.Закон Укра!ни "Про науково-техн1чну шформащю"
7.Закон Укра!ни "Про охорону прав на промислов1 зразки"
8. Закон Укра!ни "Про залзничний транспорт"
9. Господарський Кодекс Укра!ни
Ксник економ1ки транспорту 1 промисловост № 29, 2010
10.Закон Украши "Про приеднання Украïни до Договору Всесвiтньоï оргатзаци iнтелектуальноï власностi про авторське право"
11.Закон Украши "Про Службу безпеки Украши"
12. Андрошук Г.А., Крайнев П.П. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны. - Монография. - К.: Издательский Дом «Ин Юре»
13.Кирдяшова Е. "Информация как объект интеллектуальной собственности" // "Законодательство и практика средств массовой информации" № 11 (39). - М.,1997
14.Клименко П.М. 1нформаця як об'ект iнтелектуальноï власносп, що потребуе охорони // Недержавна система безпеки шдприемництва як суб'ект нацiональноï безпеки Украши: Зб. Матерiалiв наук.-практ. конф., Киïв, 16 - 17 травня 2001 року. -К. : Вид-во £вроп. ун-ту
15.Конвенщя про заснування Всесвгтньо! органезаци штелектуально! власносп педписана в Стокгольме 14 липня 1967 року та змшена 2 жовтня 1979 року
16.Сафаралиев Г.К., Бердашкевич А.П. Анализ правовой концепции режима коммерческой тайны / "АКДИ Экономика и жизнь". - М., 2004
17. Постанова Кабшету МЫстрев Украши вед 9 серпня 1993 р. № 611 «Про перелк ведомостей, що не становлять комерцшно! таемнищ»
18. Гражданское право: Том I. - М.: Волтерс Клувер, 2004. - 623-538; Том II. Полутом I. - М.: Волтерс Клувер, 2004
19. Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей. - М.: «Статут»
20. Зенкин И.В. Право Всемирной торговой организации. - М.: Междунар. отношения, 2003
Аннотация. В статьи рассмотрены вопросы состояния коммерческой тайны в системе «Укрзализныци», необходимость кодификации, сохранения и использования коммерческой информации на предприятиях и учреждениях железнодорожного транспорта, предоставлены рекомендации относительно систематизации работы в этом направлении с целью избежания нанесения экономического вреда отрасли.
Ключевые слова: комерческая информация, предприятие, железнодорожный транспорт.
Summary. Questions of the condition of the commercial secret are considered In article in system "Ukrzaliznyci", need to codifications, conservations and use to commercial information on enterprise and institutions of the rail-freight traffic, is given recommendations for systematizations of the work in this direction for the reason avoiding the fixing of the economic harm to branches.
Keywords: commercial information, enterprise, rail-freight traffic.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 658.15
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАШИНОБУД1ВНОГО
КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Шифрта Н. I., асшрант (ХНЕУ)
Обтрунтовано необхiднiсть фiнансово-економiчного вiдновлення машинобудiвного комплексу Укра'ти. Проведено ретроспективний анал1з виробничого потенщалу, надано характеристику сучасного стану машинобудiвних тдприемств та окреслено прiоритетнi напрямки ¡х стабтзацИ та подальшого розвитку.
Ключовi слова: машинобудування, промислова продукця, фтансовий стан, тенденци розвитку.
Постановка проблеми та и зв'язки з вщбувалися за роки незалежносп Укра!ни науковими чи практичними завданнями. характеризуються повельшстю та незавершешстю. Процеси структурно! перебудови щдприемств, яке Внутршне становище бельшосп машинобудевних
© Шифрша Н1. Ксник скоиомпки транспорту 1 промисловосп № 29, 2010
