CC BY
33
УДК 658.8:33.011:004.4 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-137-146
Ю. O. Шкригун,
астрантка, ORCID OOOO-OOO2-7623-B213, e-mail: shkrigun.y@gmail.com,
1нститут економти npoMU^oeocmi HAH Украг'ни, м. Кшв
TEOPETO4HI ШДХOДИ ДO ВИЗНАЧЕННЯ ПOНЯТТЯ «ЦИФРOВА ЛОГ1СТИКА»
Постановка проблеми. В yмовaх глобально!' тpaнcфоpмaцiï eкономiки на мiкpо- на мaкpоpiвнях значно тдвищуеться pоль логicтики як науки. Цe обyмовлeно нeобхiднicтю фоpмyвaнь iнновaцiйних пiдходiв до оpгaнiзaцiï логicтичних ^овдив, пото-кiв i послуг, знaчeнням логicтичного cepвicy та pa-цюнального у^авлЫм запасами, зpоcтaнням вимог до обслуговування cпоживaчiв у вiдповiдь поши-peнню iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйних i цифpових тeхнологiй [1-11]. Miнливicть глобaльноï eкономiч-ноï та cоцiaльноï cитyaцiй зумовлюе шобхаднють пpоaктивноï cтpaтeгiï та полiтики у лопстичнш cфepi дiяльноcтi суб'екпв гоcподapювaння з ypaxy-ванням нeобхiдноcтi зaбeзпeчeння гнучкост^ та ди-фepeнцiйовaноcтi окpeмих acпeктiв логicтичноï д!я-льноcтi.
В умовах Iндycтpiï 4.0 зм!нюеться кон^п^я логicтики, що зумовлюе доцiльнicть доcлiджeння наукового cтaновлeния дeфiнiцiï чepeз eволюцiю поняття, pозгляд i cтaновлeиня логicтики, як науки, pо-зумшня взaемозaлeжних складових тepмiнy з мeтою пpогнозyвaння коpeктноï логicтичноï полiтики та дь яльност зокpeмa. Логicтикa та ланцюги поставок в Iндycтpiï 4.0 можуть бути пpeдcтaвлeнi, як спшьш кiбep-фiзичнi cиcтeми [12]. Hiмeцький компет ero-пepтiв з Iндycтpiï 4.0 визначае кiбep-фiзичнi cиcтeми (Cyber-Physical Systems, CPS) як «cиcтeми, як! бeз-поcepeдньо пов'язують peaльнi (ф!зичш) об'екти та ^овдси з об'ектами та ^овдсами обpобки iнфоpмa-ujï (вipтyaльними) за допомогою вiдкpитоï, частково глобaльноï та завжди взaемопов'язaноï iнфоpмaцiй-ноï мepeжi» [13].
Зпдно з ^огнозом eкcпepтiв пpоцecи д!джита-лiзaцiï здатн вплинути на cфepy логicтичноï д!яль-ност пiдпpиемcтвa шляхом cкоpочeния вш^ат на 34,2% та пiдвищeнням доход!в на 33,6% [14]. За да-ними eкcпepтiв Конcaлтинговоï гpyпи «Camelot» до основних пepeвaг цифpовоï лопстики 100% опи-туваних eкcпepтiв ввдносять cкоpочeння витpaт, 94,1% - зpоcтaючy гнучкють, 88,2% видшяють зни-жeння часових витpaт, 82,2% наголошують на збшь-шeннi якост та вapiaтивноcтi послуг [15].
Анaлiз остaннiх дослщжень i публiкaцiй. По-точний хapaктep eкономiчного pозвиткy та тюний cоцiaльно-eкономiчний зв'язок зумовлюе значну на-укову увагу до комплeкcного pозyмiння поняття лопстики.
Актyaльнicть пpоблeмaтики пiдтвepджyетьcя доcлiджeниями, як! пpeдcтaвлeнi iнозeмними та вгт-чизняними вчeними. Ряд дослвднишв pозглядaють поняття лопстики, як мiждиcциплiнapний науковий нaпpям або науку (Б. Ашкш, I. Бажин, А. Гаджинсь-кий, М. Гpигоpaк, В. Дибська, А. Колобов, С. Kp^ кавський, Р. Лapiнa, В. Литвинeнко, I. Лувднко, Л. Mipоиiн, I. Омeльчeнко, Б. Плотин, Ю. Понома-pьовa, А. Родмков, С. Сapкиcов, А. Смехов, К. Тань-ков, А. Тунаков). Дeякi вчeнi aкцeнтyють увагу на pозглядi поняття, як iитeгpовaноï функци у^ав-лшня мaтepiaлопотокaми, ^овдсами виpобництвa, збуту та звоpотного зв'язку (Т. Вань, М. Залманова, О. Новшов, М. Оклaндep, А. Сeмeнeнко, Ж. Шe-валье), зокpeмa хapaктepизyючи цю функщю з точки зоpy ми^^н^ва yпpaвлiиня (Ю. Hepyш); сукупшсть piзних вид!в д^яльност (Г. Плахута, I. Рeшeтиiковa), пpоцeciв планування, peaлiзaцiï та коитpолю (Дж. Бyшep); iнтeгpaльного iнcтpyмeитy мeнeдж-мeнтy (В. Сepгеев).
Зпдно з думкою нayковцiв, класична логicтикa pозyмiетьcя чepeз пpизмy pозyмiння як концeпцiï yпpaвлiиня. Подшяючи твepджeиня Н. Рeковоï й О. Ткaчeнко, логicтикa можe бути пpeдcтaвлeнa як система потокових пpоцeciв, що дозволяе eфeк-тивно yпpaвляти складною cиcтeмою, вpaховyючи особливосп кожного ïï ланцюжку i визначати фак-тоpи лопстичного хapaктepy, як! впливають на eфeктивиicть д^яльносп в цшому.
Стpiмкa цифpовiзaцiя eкономiчного та сощаль-ного cepeдовищa зумовлюе нeобхiдиicть iнтeгpaцiï piзних тдход!в до поняття лопстики, aктyaлiзaцiï окpeмих складових у контeкcтi cьогодeиня. Зокpeмa, С. Kpикaвcький наголошуе, що лопстика можe бути пpeдcтaвлeнa, як «наука ^о оптимaльнe yпpaвлiиня мaтepiaльиими, iнфоpмaцiйними та фшансовими потоками в eкономiчних адаптивних cиcтeмaх !з си-нepгiчними зв'язками» [16]. У взаемозв'язку !з Ы-дycтpiею 4.0 поняття eкономiчних адаптивних сис-тeм можe бути додав^но та пошиpeно до цифpових в умовах двджитал!зацп.
Пpоблeмaтицi цифpовоï тpaнcфоpмaцiï лопс-тики пpиcвячeно pоботи таких вчeиих, як А. Kоpо-льова, В. Вacилeнок, А. ^углова, С. Алeкcaшкiнa, В. Heгpeевa, С. Пластунова, зокpeмa pозглядy тдхо-д!в до побудування новоï модeлi взаемодп та сис-тeмноï оптимiзaцiï бiзнec-пpоцeciв на основ! вико-pиcтaиня цифpових тeхнологiй на вс!х eтaпaх фоp-
мування ланцюга додано!' цiнностi продуктов i по-слуг, як забезпечують створення шформащй-hoï платформи для цифрово1 економiки (Б. Левш, О. Gфiмова).
З огляду на це, метою даною статт е аналiз та узагальнення iснуючих визначень понять «логютика», «логютика в цифровiй економщ», «цифрова логютика»; i на щй пiдставi формулювання автор-ського пiдходу до трактування термiна «цифрова ло-гiстика».
Виклад основного матерiалу. Поняття «логю-тика» мае давне iсторичне корiння, його походжен-ня е досi нез'ясованим. Вiд грецького «логiстика» перекладаеться як «майстернють рахувати» та озна-чае «те саме, що й математична логiка» [17].
Найбiльш поширеними е двi версiï походження зазначеного термша. За однiею з них це поняття походить ввд грецького слова «logistikos» - обчислю-вати, розмiрковувати; за iншою - ввд французького «loger» - постачати, розквартировувати. Серед iH-ших варiантiв наявш, зокрема, вiд давньогерман-ського «laubja» - склад, зберiгання [18]. G поширена думка, що поняття «логютика» виникло в стародав-нiй Грецп, де державних контролерiв називали ло-гiстами. У Римськш iмперiï цей термш вживали для позначення правил розподшу продуктiв. Пiзнiше це поняття стало використовуватися у вiйськовiй на-ущ, через розумiння логiстики, як мистецтва управ-лiння збройними силами i забезпеченням.
Вiзантiйський iмператор Леонтас VI у пращ «Основи вшськового мистецтва» зазначав: «Справою логютики е утримувати армiю, належно озбро-ювати та органiзовувати, постачати вшськовими за-собами, своечасно i належно тклуватися про ïï потреби, кожний похiд вiдповiдно готувати. Це озна-чае розраховувати час i простер, територiю у зв'язку iз пересуванням армiй так само, як i правильно ощ-нити силу противника, й щ функдiï ввдповвдно до руху та розподiлу власних збройних сил» [19].
У Вiзантiï у IX-Х ст. логiстика була наукою про оргашзащю та управлiння матерiального забезпе-чення вiйськ. Шзшше, у XVIII-IX ст., першим автором праць з логiстики вважають военного iсторика та теоретика А. Жомш, який визначав логiстику як «практичне мистецтво руху вiйськ». BiH стверджу-вав, що логiстика стосуеться «не тшьки перевезень, а й планування, управлiння, постачання, визначення мюць дислокацiï вiйськ, будiвництва мостов, шляхiв та iH.» [20]. У своему творi «Трактат про мистецтво вшн» А. Жомiнi розглядае логiстику як третю гiлку вiйськовоï науки поряд iз стратегiею та тактикою [21]. Крiм военно-практичних трактувань термiна «логютика», е наукове формулювання - матема-тичне. Нiмецький фiлософ, фiзик, математик В. Лейбнщ називав логiстику «математичною лоп-кою», «формальною логiкою». Це значення було офiцiйно закрiплено на фшософському конгресi в Женевi (1904 р.). З середини 50-х роив поняття «логютика» увшшло в економiчну термiнологiю США
як логютика тдприемства. Американський фахiвець iз системного аналiзу, професор О. Моргенштерн розглядав логiстику як «частину вчення про оргашзащю та економiку виробництва, що охоплюе заго-■пвельну, виробничу та дистрибуцiйну логiстику» [19]. Через 20 роив в розвинених крашах Зах1дно! Свропи (Франци, Англи, Нiмеччини, 1тали) актуаль зувалися та розпочалися науковi до&тдження зазна-ченого поняття.
В Укрш'ш поняття «логiстика» вперше було вжито видатним украшським економютом-матема-тиком С. Слуцьким у контекстi розгляду праксеоло-гп (вiд грец. справа, дiяння - галузь наукових до-ошдженъ, що вивчае загальнi умови й методи правильно!, ефективно! та ращонально! людсько! дiяль-носп) у пращ «Етюд до проблеми побудови фор-мально-праксеологiчних засад економiки» (1926 р.) [22].
У сучасному контекст^ логiстика - вчення про планування, управлiння i контроль руху матерiаль-них, iнформацiйних i фiнансових ресурив в рiзних системах [23]. Оргашзащя логютично! дiяльностi зумовлена цiллю та правилами логютики, а саме: продукт повинен бути необхвдний споживачевi, продукт повинен бути ввдповвдно! якосп, продукт повинен бути в необхвднш юлькосп, продукт повинен бути доставлений у потрiбний час, продукт повинен бути доставлений у потрiбне мюце, продукт повинен бути доставлений з мшмальними витратами, продукт повинен бути доставлений конкретному споживачевi [24]. В умовах глобальних трансформа-щйних перетворень перед логiстичною дiяльнiстю пiдприемств поширюються виклики та загрози, а саме: необхiднiсть постойного пошуку шляхiв i засо-бiв зниження витрат, постойного оновлення i модер-шзаци матерiально-технiчного та цифрового оснащения тдприемств для високо! конкурентоспро-можност на свiтовому ринку; забезпечення стабшь-ност логiстичних ландюгiв i формування ефектив-них важелiв управлшня та зворотного зв'язку з шн-цевим споживачем в умовах пандемп.
Зокрема, вченi видiляють 4 фази розвитку ло-гiстики:
1. Фаза старту «логютики» (середина 50-х роив у США):
- логютика ^зична дистрибущя) як допо-мiжна функщя, пiдпорядкована виробництву;
- iдентифiкацiя окремих дiй та етапiв фiзично! дистрибуцп.
2. Фаза визначення i концептуалiзацi! теорп ло-гiстики, науковi пращ, першi iмплементування на практицi (60-11 роки XX ст. у США, початок 70-х роив у Захвднш Сврот).
3. Фаза змш прiоритетiв i створення основних вимiрiв iнтегрованоl логiстики (розширення ролi логютики, розгляд поняття як системно! детермшанти ефективносп, концепци та методу управлiння, планування, iнтеграцi! логютичних систем) (II половина 70-х роив i перша половина 80-х роив XX ст.).
4. Фаза динамiчного розвитку логiстики як ш-тегровано1 глобалiзованоl концепцп управлiння тд-приемством i системи ринкових зв'язкiв (загальне використання переваг логiстики на практищ) (ш-нець 80-х i 90-ii роки XX ст.).
У науковш лiтературi розглядаються рiзнi рiвнi (етапи) розвитку логiстики на пiдприемствi, серед яких етап становления логiстики як науки, початко-вий етап розвитку лопстики, етап впровадження пiдходiв лопстики, реалiзацil концепцп логiстики, здiйснення професшно! лопстично1 дiяльностi [25].
З огляду на думку науковцiв, на сьогодення сфера логiстики та, зокрема, ланцюги поставок, е од-
ними з найважливших бiзнес-аспектiв, що е безпо-середньо пов'язаними iз поняттям 1ндустрп. Що зу-мовлюе можливiсть розгляду поняття Логiстики 4.0 [26-27], як четвертого перюду розвитку логiстики (двджитатзащя). З огляду на iсторичне тдгрунтя, до основних характеристик попередиiх ер становлення логiстики можна вiднести (рис. 1).
Логгстика 1.0. 1ндус^я 1.0 була першою про-мисловою револющею. Вона почалася як результат мехашчного транспортування, коли промисловiсть змiнилася ввд ручного виробництва до механiчного, з ввдкриттям парово1 машини у другш половинi XVIII ст. [28].
Лопстика 2.0
Автоматизащя вантажу
Логiстика 3.0
Промислова роботизована рука
Логiстика 1.0
Мехашзащя перевезень
Рис. 1. Взаемовщношення попередн1х ер лог1стики
Побудовано автором на основi джерела [29].
Актуалiзацiя термiну логiстики або логiстики 1.0 була пов'язана виключно з вшськовими застосу-ваннями, згодом у 60-х роках фокус уваги було змь нено до бiзнес органiзацiй [30]. На той час увага була зосереджена виключно на оптишзацп транспортування та перемщення вантажiв (як фiзичного розподiлу) всерединi оргашзацл, що було покра-щено за допомогою мехашчно1 обробки транспортних шструменпв. Логiстика 1.0 вiдповiдала про-мисловим потреби, якi створювали замовники.
Логгстика 2.0. Протягом 1960-х роив 1ндуст-рiя 2.0 акцентувала важливiсть масового виробництва, що вимагало автоматизацл обробки ванта-жiв. Автоматизацiя обробки вантажiв вважалася еволюцiею в галузi логiстики i отримала назву «Лопстика 2.0» [28].
Протягом 1980-х роив компанп почали взаемо-дiяти одна з одною, щоб керувати та координувати фiзичнi потоки - всередин та за межами сво1х орга-нiзацiй. Це зумовило появу термша «управлiння ланцюгом поставок» [31; 32].
Фокус уваги Лопстики 2.0 був спрямовано на процес координацп мiж рiзними сторонами, що на-139
Еконотчний вiсник Донбасу № 3(65), 2021
лежать до одного ланцюга. Цей процес координацп був iнновацiйним на той час, що квалiфiкувало Ло-гiстику 2.0, як револющю у розвитку галузг
Логгстика 3.0. Третя промислова револющя (Iндустрiя 3.0) почалася в 1968 р., коли був виготов-лений перший промисловий робот. Також, тодi в промисловост були представленi машини з число-вим керуванням (Numerically Controlled, NC). З боку лопстики третя лопстична револющя (Лопстика 3.0) виникла завдяки «системам логiстичного управ-лiния» [28]. Було змiнено фокус на «Управлiння потоками^), де основна увага була спрямована не тшьки на фiзичний потш. Набув значення розгляд робочих процесiв на адмшстративних рiвнях кож-но! оргашзацл. Зокрема, грошовi потоки, потоки по-слуг, персоналу, потiк рiшень та щей i усiх аспектiв, що створюють щннють для клiеита [33]. Зпдно з думкою експерт^в, Лопстика 3.0 може бути визна-чена, як «гнучкий потш», що робить його еволюцш-ним, а не револющйним поняттям.
Можна зробити висновок, що трансформащя рiзних логiстичних епох вщбуваеться пiсля кожно1 промислово1 революцл, як наслiдок економiчних,
соцiальних умов, але не одночасно з промисловою револющею.
Логгстика 4.0. Iндустрiя 4.0 привела до впро-вадження ново! сфери в ланцюгах поставок. Нова сфера застосування зазначае, що продукти можна ввдстежувати завдяки процесу прозоростi в«х залу-чених сторiн, починаючи ввд вiдправлення до кiнця життевого циклу продукту.
Завдяки кiберфiзичним системам ввдстежу-ються логiстичнi процеси в реальному житп та ко-пiюються у вiртуальному свiтi для децентралiзова-ного процесу прийняття рiшень. Шляхом викорис-тання датчишв в системах IoT (Internet of Things) для стлкування та взаемодп з «речами», а також з людьми в системi в режим реального часу [28], iнтеграцi! апаратних систем i хмарних обчислень, як централь зованого блоку зберйання даних складовi лопстич-
но! сфери iнтегруються у розумну логiстику з фокусом на iндивiдуалiзованi послуги i продукти.
З шшого боку, Логiстика 4.0 була визначена як термш, що включае технологи та концепцп в лан-цюжку створення вартосп оргашзацп [33] починаючи з постачальнишв i зашнчуючи шнцевим корис-тувачем, з метою максишзащ! цiнностi доставлено! продукцп. Можна зазначити, що фокус перспективи ланцюга створення вартост! пов'язано з охопленням потреб шнцевих користувачiв i клiентiв, а не лише з прогнозуванням вимог ринку. Логiстика 4.0 тдви-щуе рiвень гнучкостi лопстики для задоволення ри-нкового попиту, що сильно коливаеться. Це збшь-шення гнучкостi робить клiента ближче до компанi!, що, у свою чергу, покращить можливостi отишза-цл виробництва. Збiльшення зниження витрат на збе-рiгання та виробництво призводить до досягнення кращого рiвня задоволеност споживачiв (рис. 2).
Рис. 2. Взаемозв'язок ер логiстики
Узагальнено та побудовано автором на пiдставi джерела [29].
У контекст! актуальности питання, багато уваги придiляеться визначенню сутносп поняття логiс-тики (рис. 3). З урахуванням комплексностi, iнтегро-ваносп та взаемозв'язку складових понять дефшщп, на разi не iснуе единого тдходу до визначення, що зумовлено рiзними науковими школами та фокусом уваги рiзних вчених. Так, у робот! науковця Н. Хви-щуна [16], визначення термiну логiстики групу-ються за такими категорiями, як:
■ Комплексний напрям в наущ.
■ Мiждисциплiнарний науковий напрямок.
■ Теорiя планування, управлiння i контролю.
■ Науково-практичний напрям господарювання.
■ Мистецтво управлiння.
■ Сукупнiсть видiв дiяльностi з управлiння.
■ Процес планування, реалiзацi! i управлiння.
■ 1нтегральний iнструмент менеджменту. Фокусом !х уваги е матерiальнi, трудовi, сер-
вiснi, iнформацiйнi, фiнансовi потоки, iнтегрований та синергiчний взаемозв'язок мiж ними [34].
В останнш час, як показуе аналiз, у науковий обй введено поняття цифрово! логiстики. Можна сказати, що сутнють зазначаеться як лопстична система цифрового типу, де експортно^мпортш това-ропотоки набувають формату цифрово! субстанщ! i е «сукупнютю комунiкацiйних технологiй, регуля-
Теорiя
• концепщя управлiння;
• наука або науковий напрям;
• методологiя управлiння
Дiяльнiсть
• вид д1яльност1;
• шструмент менеджменту;
• форма ринкових взаемоввдносин учасник1в
Управлiнська дiяльнiсть
• процес управлшня;
• функцiя управлiння;
• управлшня процесами
Система управлiння сукупшстю потокiв
• теор1я та практика управлшня рухом сукупносп потошв;
• iнтегрована система управлiння матерiальними потоками;
• система управлшня потоковими процесами
Рис. 3. Систематизащя ¡снуючих визначень поняття «лопстика»
Побудовано автором на основ! джерела [25].
тор1в цифрових перетворень, мереж, месенджер1в, хмарних технологш 1 платформ» [35].
Питання може бути розглянуто з р1зних точок зору (рис. 4). Цифрова лопстика - це пошук, зберь гання та спос1б передачу а також цифров1 техноло-
ги, що забезпечують виявлення та прогнозування потреб, оптишзаци маршрутов, напрям1в матер1аль-них та шформацшних потошв, у тому числ1 скоро-чення часу юнування в ланцюгах поставок [36].
Лопстика, у якш вс системи штегроваш та функцюнують лише у в1ртуальному простор!
Цифровий сервю
Рис. 4. Ключов1 складов! поняття цифрова лог1стика
Узагальнено та побудовано автором на шдстав1 джерел [36-41].
Наявне представления як цифрового сервюу. Клieнти майдаичика - це «постачальники» та «по-купщ» перевезеиня та супутшх транспортиих по-слуг. Дiалог мiж ними ввдбуваеться тальки в цифровому формата За рахунок цього забезпечуеться максимальна прозорють та оперативнiсть роботи. Фор-мування замовлення, погодження заявок та оформ-лення всiх первинних документов вiдбуваeться елек-тронно, а функцп вiдправника вантажу, на початко-вому етапi, полягають у заповненн полiв форми замовлення [37].
Цифрова логютика може бути розглянута через точку зору логiчного та закономiрного переходу вiд епохи автоматизацп до епохи цифровiзацiï. Цифрова економша (цифровiзацiя) проникае у ва види дiяльностi, пов'язанi з виробництвом товарiв та по-слуг та спираеться на цший комплекс технолопчних досягнень останнiх рошв:
■ 1нтернет речей (Internet of Things - IoT / Machine-to-Machine - M2M);
■ Управлiния великими даними (Big Data);
■ Штучний iнтелект (Artificial intelligence, AI);
■ Системи бiзнес-аналiтики (Business intelligence, BI);
■ Пошук та обробка даних (Data mining);
■ Технолопя блокчейн (Block Chain);
■ Хмарш сервiси (Cloud Services);
■ Електронна комерцiя (E-Commerce);
■ 3D-друк (3D Printing).
До основних досягнень можливо також вiнести так1 iнновацiï, як дрони, роботи, нанотехнологiï, без-пiлотнi транспортнi засоби, системи супутниковоï навiгацiï, системи розпiзнавания мовлення, облич та зображень тощо [38].
G думка, що цифрова логютика - це логютика, у якш в« системи штегроваш та функцюнують лише у вiртуальному просторi; вона оперуе такими поняттями, як вiртуальний продукт, вiртуальна по-слуга, вiртуально-транспортно-логiстична система. Загальна властивiсть - це обмеження всiх процесiв лише вiртуальним простором [39]. Цифрова логютика руйнуе оперативну розрiзненiсть. Це впливае не лише на вартюну складову рiвияння цiнностi, а й сприяе зростанню за рахунок можливост! надавати персоналiзовану, орiентовану на клiента логiстику з бшьш коротким циклом та винятковою задоволеш-стю клiентiв [40].
Логютична технологiя 5PL (Fifth Party Logistics), або вiртуальна логiстика, - модель лопстики як «едине вшно», за якого вантажовласник може отримати весь спектр логiстичних послуг на одному ресурс за рахунок використання глобального iнформацiйно-технологiчного простору [41].
Базуючись на теоретичних положеннях [1-11; 25-27; 42; 43; 44], пропонуеться авторське визначення поняття «цифрова логютика», яке можна роз-глядати з трьох позицш:
- як сучасну парадигму розвитку пiдприемств в умовах цифрово!' економiки;
- як цифрову систему управлшня сукупностi штегрованих логiстичних процесiв, потоков i послуг з використанням цифрових технологiй;
- як практичний iнструментарiй управлiння ло-гiстичними потоками (матерiальними, трудовими, транспортними, iнформацiйними, фiнансовими тощо) з увагою до синерпчного ефекту окремих складових з використанням цифрових технологiй, урахуванням впливу дiджиталiзацi! на змiну пове-дiнково! та зелено! самосвiдомостi у«х учасникiв ринку, у тому чи^ концевого споживача.
Висновки. У контекст! стрiмкоi цифровiзацi! багатьох взаемозалежних сфер життя та господар-сько! дiяльностi зокрема особливо! уваги набувае поняття цифрово! логютики. Враховуючи еволюцiю зазначеного питання вiд поняття логiстики е доцшь-ним ретроспективний аналiз становления сутност! термiну, розгляд пiдходiв представникiв рiзних на-укових шкiл, зовнiшнiх факторiв впливу.
Через iсторичний контекст розглянуто перiоди, фази, ери розвитку логютики.
У робот! виконано аналiз та узагальнення ви-значень понять «логютика», «логютика в цифровш економiцi», «цифрова логютика». Враховуючи im^-грований характер цифрово! логютики, надано ав-торський пiдхiд до трактування iз пропозищею роз-глядати дане поняття через призму економiчних, со-щальних, самосввдомих змiн учаснишв ринку, вини-каючих унаслiдок процесiв дiджиталiзацi!. Акценто-вано увагу на важливостi аспекту «зелено!» сввдомо-сп, яка е одним iз важелiв змiн у сощально! ввдповь дальностi та споживчо! поведiнки.
Розгляд питання визначення сутност! цифрово! логютики дае можливють для аналiзу та прогнозу-вання перспектив логютично! сфери, що е невiд'ем-ною складовою дiяльностi суб'екпв господарю-вання в умовах мiнливо! економiки iз частою змiною векторiв спрямованостi та актуалiзацii ризишв подiй по типу «Чорного лебедя».
До основних перспектив розвитку цифрово! логютики експерти ввдносять, там спрямування як:
- зростаюча популярнiсть пiдходу "безпосеред-ньо споживачевi" (D2C), що сприяе значному пiдви-щенню попиту на послуги доставки, адже не у кожного виробника може бути в наявност! автопарк. На тенденщю продовжуе впливати ситуацiя пандемп COVID-19, що завдала серйозного удару по здшс-ненню продажiв через посереднишв;
- новi розробки змщнюють позицп технологi! 1нтернету речей (IoT);
- поширення використання технологi! Штучного 1нтелекту (AI) у наближення до повного iмпле-ментування технологи для самокерованих грузовиков у режим реального часу;
- зростання рiвня iнформованостi суспшьства щодо проблем змiни клiмату, вiдновлюваностi ре-сурав, питанню вуглецевого слiду (carbon footprint) наразi е однiею з найважливших та найгучнiших по-
вicтoк i вимaгaтимe вiд лoгicтичниx кoмпaнiй «зеле-да!'» caмoycвiдoмлeнocтi;
- пiдвищeння знaчyщocтi лoгicтики «ocтaнньoï милi», як oднieï з ocнoвниx зoн зpocтaння для лoгic-тичниx кoмпaнiй з тoчки зopи цифpoвiзaцiï, om^ni-зaцiï, пoшyкy тайбшьш eфeктивнoï пoлiтики 6уду-вaння дoвгocтpoкoвиx, лoяльниx тa мaкcимaльнo пepcoнaлiзoвaниx взaeмoвiднocин з шнцевим ст-живaчeм.
Пepcпeктиви пoдaльшиx дocлiджeнь пoлягaють y визнaчeннi тepмiнiв «лoricтичнa дiяльнicть тд-пpиeмcтвa», «тpaнcфopмaцiя лoгicтичнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa», «yпpaвлiння лoгicтичнoю дiяльнi-стю», «opгaнiзaцiя лoгicтичнoï дiяльнocтi», «y^aB-лiння тpaнcфopмaцieю лoгicтичнoï дiяльнocтi тд-пpиeмcтв» з ypaxyвaнням цифpoвиx пepeтвopeнь.
Лiтерaтyрa
1. Дpaчyк Ю. З., Зaлoзнoвa Ю. С., Tpymrnrn H. В. Впpoвaджeння лoгicтичниx тexнoлoгiй нa пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтвax в yмoвax глoбaлiзaцiï pинкy. Теорiя та практика регюнального розвитку: кoлeктивнa мoнoгpaфiя / зa зaг. peд. К.Ф. KoBan^ чyкa, Л.М. Свбчук. flprnpo: Гepдa, 201б. С. 379-387.
2. Tpyшкiнa H. В., Дpaчyк Ю. З., Зaлoзнoвa Ю. С. Лoгicтичнi кoнцeпцiï нa пpoмиcлoвoмy mдпpиeмcтБi в yмoвax глoбa-лiзaцiï pинкy. Проблеми економim. 201б. № 3. С. 228-238.
3. Tpифoнoвa О. В., Tpyшкiнa H. В. Упpaвлiння pизикaми лoгicтичнoï дiяльнocтi пpoмиcлoвиx mдпpиeмcтв. Бiзнес 1н-форм. 2018. № 12. С. 2б8-274.
4. Zaloznova Yu., Trushkina N. Logistics management system of the enterprise. Modern Management: Logistics and Education: monograph / The Academy of Management and Administration in Opole. Opole: Publishing House WSZiA, 2018. P. 170-17б.
5. Zaloznova Yu., Trushkina N. Scientific and methodological support of improvement of the management system of logistic activities of the enterprise. Економiчнi тновацп: зб. наук. праць. Одeca: 1нстшут п^блем pинкy тa eкoнoмiкo-eкoлoгiчниx дoc-лщжень HAH У^ши, 2018. T. 20. Вип. 3 (б8). С. 57-б7. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2018.20.3(68).57-67.
6. Koev S. R., Tryfonova O., Inzhyievska L., Trushkina N., Radieva M. Management of Domestic Marketing of Service Enterprises. IBIMA Business Review. 2019. Vol. 2019. P. 1-13. https://doi.org/10.5171/2019.681709.
7. Tryfonova O., Trushkina N. Application of information technologies in logistic activities of enterprises. Conceptual aspects management of competitiveness the economic entities: collective monograph / Edited by M. Bezpartochnyi, I. Britchenko. In 2 Vol. / Higher School of Social and Economic. Przeworsk: WSSG, 2019. Vol. 1. P. 161-172.
8. Zaloznova Yu., Trushkina N. Management of logistic activities as a mechanism for providing sustainable development of enterprises in the digital economy. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. No 1. P. 63-80. DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.01(4).
9. Sandiuk H., Lushpiienko Yu., Trushkina N., Tkachenko I., Kurganskaya E. Special Procedures for Electronic Public Procurement. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. 2019. Vol. 22. Special Issue 2. Business laws and legal rights: research and practice. P. 1-6. URL: https://www.abacademies.org/articles/special-procedures-for-electronic-public-procurement-1544-0044-22-SI-2-351.pdf.
10. Trushkina N. Transformation of customer relationship management in the digital economy. Digital economy and digital society: monograph / Edited by T. Nestorenko, M. Wierzbik-Stronska; Katowice School of Technology. Katowice: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Technicznej w Katowicach, 2019. P. 311-316.
11. Hryhorak M., Trushkina N., Popkowski T., Molchanova K. Digital transformations of logistics customer service business models. Intellectualization of Logistics and Supply Chain Management. 2020. Vol. 1. P. 57-75. DOI: https://doi.org/10.46783/smart-scm/2020-1-6.
12. Ivanov D., Dolgui A., Sokolov B., Werner F., Ivanova M. A dynamic model and an algorithm for short-term supply chain scheduling in the smart factory industry 4.0. Int. J. Prod. Res. 2015. Vol. 54. No. 2. P. 386-402.
13. Bartodziej C. J. The Concept Industry 4.0. Technical University of Berlin and Tongji Univerisyt in Shanghai, 2017.
14. Wolfgang Lehmacher, F. Betti, Beecher Paul, C. Grotemeier, and M. Lorenzen. Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains. Wold Economic Forum. URL: https://www.weforum.org/whitepapers/impact-of-the-fourth-industrial-revolution-on-supply-chains, 2017.
15. Camelot Management Consultants. How does digital transformation impact logistics - now and in the future? written by Zsolt Simon & Dr. Sebastian Kapser 06/01/2021 URL: https://blog.camelot-group.com/2021/06/how-does-digital-transformation-impact-logistics-now-and-in-the-future/.
16. Хбищун H. В. Суттсть шняття "лoгicтикa": peтpocпeктивний aнaлiз. Ефективна економжа. 2012. № 11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_11_43.
17. Оклaндep M. A., Хpoмoв О. П. Пpoмиcлoвa лoгicтикa. Кшб: Цешр нaвчaльнoï лiтepaтypи, 2004. 222 с.
18. Eкoнoмiчнa eнциклoпeдiя: У 3 т. / Tepнoпiльcькa aкaдeмiя нapoднoгo гocпoдapcтвa; тд peд. С. В. Moчepнoгo. Кшб: Aкaдeмiя, 2001. T. 1. 863 с.
19. Лoгicт: iCTopk пигання. URL: http://osvita.work.ua/ua/articles/426/.
20. Eкoнoмiчнa eнциклoпeдiя: У 3 т. / Tepнoпiльcькa aкaдeмiя нapoднoгo гocпoдapcтвa; тд peд. С. В. Moчepнoгo. Кшб: Aкaдeмiя, 2001. T. 2. 848 с.
21. Остщев В. I. Вступ дo cпeцiaльнocтi «Лoгicтикa». XapraB: Хapкiвcькa нaц. aкaдeмiя мicькoгo гocпoдapcтвa, 2008.
106 с.
22. Ш^сенка Е. В. Лoгиcтикa: пepcoнaл, тexнoлoгии, пpaктикa. 1-е изд. Mocквa: Инфpa-Инжeнepия, 2011. 224 с.
23. ^влю^еим И. В. Лoгиcтикa : кpaткий тeopeтичecкий кypc. Ульяшвск : УлГTУ, 2011. 95 с.
24. Kp^aBraErn G. В. Лoгicтикa. Оcнoви тeopiï. 2-е вид., дoп. i пepepoбл. Львiв: HУ «^BiB^ra пoлiтexнiкa», 1нтелект-Зaxiд, 2006. 456 с.
25. Зaлoзнoвa Ю. С., Tpymrnrn H. В. Teopeтичнi acпeкти лoгicтики: eвoлюцiя poзвиткy тa cyчacнi пiдxoди. Вкник Кам'янець-Подтьського нащонального утверситету iменi 1вана Ояенка. Сер.: Економiчнi науки. Kaм'янeць-Пoдiльcький, 2018. Вип. 13. С. 228-236.
26. Trushkina N., Dzwigol H., Serhieieva O., Shkrygun Yu. Development of the Logistics 4.0 Concept in the Digital Economy. Economic Herald of the Donbas. 2020. № 4 (62). P. 85-96. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-4(62)-85-96.
27. Трушкiна Н. В., Шкригун Ю. О. Управлшня лопстичною дiяльнiстю тдприемства в цифровш економiцi: теоретичш засади. HayKoei тноваци та nepedoei технологи. 2021. № 2(2). С. 152-166. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274 -2021-2(2)-152-166.
28. Domingo L. The Challenges of Logistics 4.0 for the Supply Chain Management and the Information Technology. Norwegin University of Science and Technology, 2016.
29. Sally S Kassem, Mohammad Amr, Mohamed Ezzat. Logistics 4.0: Definition and historical background. Conference paper: october 2019. URL: https://www.researchgate.net/publication/336916467_Logistics_40_Definition_and_Historical_Background? enrichId=rgreq-954db237fbfD3af74f7c808ff24cf41b-XXX&enrichSource=Y292ZXJQYWdl0zMzNjkxNjQ2NztBUzo4MTk50DQ0 NTY00TUxMDRAMTU3MjUxMDkzNzI30Q%3D%3D&el=1_x_3&_esc=publicationCoverPdf.
30. Lummus R. R. and Vokurka R. J. Defining supply chain management : a historical perspective and practical guidelines Defining supply chain management : a historical perspective and practical guidelines. Ind. Manag. Data Syst. Emerald. 1999. Vol. 99, no. 1. Р. 11-17,
31. Amr M. A., Eljazzar M. M., Kassem S. S. and Ezzat M. Merging supply chain and blockchain technologies. Proceedings of 28th International Conference for Management of Technology: Managing Technology for Inclusive and Sustainable Growth. 2018. Р. 224-228.
32. Sheffi Y. and Klaus P. Logistics at large: jumping the barriers of the logistics function. Proceedings of the Twenty-sixth Annual Transportation and Logistics Educators Conference. 1997. No. October. Р. 1-26.
33. Wang K. New challenges and opportunities. 2016. No. Iwama. Р. 331-412.
34. Barreto L., Amaral A., and Pereira T. Industry 4.0 implications in logistics: an overview. Manufacturing. 2017. Vol. 13. Р. 1245-1252.
35. Афанасенко И. Д., Борисова В. В. Цифровая логистика: учебник для вузов. СПб.: Питер, 2018. 272 с.
36. Василенок В. Л., Круглова А. И., Алексашкина Е. И., Негреева В. В., Пластунова С. А. Основные тренды цифровой логистики. Научный журнал НИУ ИТМО. Серия Экономика и экологический менеджмент. 2020. № 1. URL: http://economics.ihbt.ifmo.ru/file/article/19478.pdf.
37. Паладьев О. Что такое Цифровая Логистика. Грузовые перевозки.. 04.02.2021. URL: https://niejournal.ru/digital-logistics/.
38. Отраслевой портал Logistics.ru Что такое логистика простыми словами и ее значение в бизнесе. URL: https://logistics.ru/academy/chto-takoe-logistika-prostymi-slovami-i-ee-znachenie-v-biznese#_Toc12816161_.
39. Никишов С. И. Цифровая трансформация логистики. Москва: Издательский дом «Дело» РАНХиГС, 2019. 112 с.
40. НАФО. Национальная ассоциация фасилити операторов. Логистика предприятий что это: Логистика - что это такое? И кто такие логисты и логистические компании? URL: https://нафо.pф/raznoe/logistika-predprijatij-chto-jeto-logistika-chto-jeto-takoe-i-kto-takie-logisty-i-logisticheskie-kompanii.html#i-21.
41. Мжельская И. В., Подставкина А. М. Направления и перспективы цифровизации сферы логистических услуг. URL: https://elar.rsvpu.ru/bitstream/123456789/31418/1/978-5-8295-0699-5_2020_083.pdf.
42. 1ванова М. I. Концептуальш тдходи до визначення дефшщй «лопстика». Вкник економiчноi науки Украти. 2015. № 1. С. 68-71.
43. Королёва А. А. Экономические эффекты цифровой логистики. Экономика. 2019. № 1. С. 68-76.
44. Лёвин Б., Ефимова О. Цифровая логистика и электронный обмен данными в грузовых перевозках. Проблемы управления мир транспорта. 2017. Т. 15. № 2. С. 142-149.
References
1. Drachuk, Yu. Z., Zaloznova, Yu. S., Trushkina, N. V. (2016). Vprovadzhennia lohistychnykh tekhnolohii na promyslovykh pidpryiemstvakh v umovakh hlobalizatsii rynku [Introduction of logistics technologies at industrial enterprises in the conditions of market globalization]. Teoriia ta praktyka rehionalnoho rozvytku [Theory and practice of regional development]. (рр. 379-387). Dnipro, Herda [in Ukrainian].
2. Trushkina, N. V., Drachuk, Yu. Z., Zaloznova, Yu. S. (2016). Lohistychni kontseptsii na promyslovomu pidpryiemstvi v umovakh hlobalizatsii rynku [Logistic concepts at the industrial enterprise in the conditions of market globalization]. Problemy ekonomiky - Problems of the economy, 3, рр. 228-238 [in Ukrainian].
3. Tryfonova, O. V., Trushkina, N. V. (2018). Upravlinnia ryzykamy lohistychnoi diialnosti promyslovykh pidpryiemstv [Risk management of logistics activities of industrial enterprises]. Biznes Inform - Business Inform, 12, рр. 268-274 [in Ukrainian].
4. Zaloznova. Yu., Trushkina. N. (2018). Logistics management system of the enterprise. Modern Management: Logistics and Education. (рр. 170-176). Opole, Publishing House WSZiA.
5. Zaloznova. Yu., Trushkina. N. (2018). Scientific and methodological support of improvement of the management system of logistic activities of the enterprise. Ekonomichni innovatsii - Economic innovations, Vol. 20, Issue 3 (68), рр. 67-67. Odessa, Institute of Market Problems and Economic and Environmental Research of the National Academy of Sciences of Ukraine. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2018.20.3(68).57-67.
6. Koev, S. R., Tryfonova, O., Inzhyievska, L., Trushkina, N., Radieva, M. (2019). Management of Domestic Marketing of Service Enterprises. IBMA Business Review, Vol. 2019, рр. 1-13. DOI: https://doi.org/10.5171/2019.681709.
7. Tryfonova, O., Trushkina, N. (2019). Application of information technologies in logistic activities of enterprises. Conceptual aspects management of competitiveness the economic entities: collective monograph. Edited by M. Bezpartochnyi, I. Britchenko. In 2 Vol. Vol. 1, рр. 161-172. Przeworsk, WSSG.
8. Zaloznova, Yu., Trushkina, N. (2019). Management of logistic activities as a mechanism for providing sustainable development of enterprises in the digital economy. Virtual Economics, Vol. 2, No 1, рр. 63-80. DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.01(4).
9. Sandiuk, H., Lushpiienko, Yu., Trushkina, N., Tkachenko, I., Kurganskaya, E. (2019). Special Procedures for Electronic Public Procurement. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues, Vol. 22, Special Issue 2. Business laws and legal rights: research and practice, рр. 1-6. Retrieved from https://www.abacademies.org/articles/special-procedures-for-electronic-public-procurement-1544-0044-22-SI-2-351.pdf.
10. Trushkina, N. (2019). Transformation of customer relationship management in the digital economy. Digital economy and digital society: monograph. Edited by T. Nestorenko, M. Wierzbik-Stronska; Katowice School of Technology. (рр. 311-316). Katowice, Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Technicznej w Katowicach.
11. Hryhorak, M., Trushkina, N., Popkowski, T., Molchanova, K. (2020). Digital transformations of logistics customer service business models. Intellectualization of Logistics and Supply Chain Management, Vol. 1, pp. 57-75. DOI: https://doi.org/10.46783/smart-scm/2020-1-6.
12. Ivanov, D., Dolgui, A., Sokolov, B., Werner, F., Ivanova, M. (2015). A dynamic model and an algorithm for short-term supply chain scheduling in the smart factory industry 4.0. Int. J. Prod. Res., Vol. 54, No. 2, pp. 386-402.
13. Bartodziej, C. J. (2017). The Concept Industry 4.0. Technical University of Berlin and Tongji Univerisyt in Shanghai.
14. Wolfgang Lehmacher, F. Betti, Beecher Paul, C. Grotemeier, and M. Lorenzen. Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains. Wold Economic Forum. Retrieved from https://www.weforum.org/whitepapers/impact-of-the-fourth-industrial-revolution-on-supply-chains, 2017.
15. Camelot Management Consultants. How does digital transformation impact logistics - now and in the future? written by Zsolt Simon & Dr. Sebastian Kapser 06/01/2021. Retrieved from https://blog.camelot-group.com/2021/06/how-does-digital-transformation-impact-logistics-now-and-in-the-future/.
16. Khvyshchun, N. V. (2012). Sutnist poniattia "lohistyka": retrospektyvnyi analiz [The essence of the concept of "logistics": a retrospective analysis]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 11. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_11_43 [in Ukrainian].
17. Oklander, M. A., Khromov, O. P. (2004). Promyslova lohistyka [Industrial logistics.]. Kyiv, Center for Educational Literature. 222 p. [in Ukrainian].
18. Mochernyi, S. V. (Ed.). (2001). Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]: In 3 volumes. Ternopilska akademiia narodnoho hospodarstva. Kyiv, Akademiia. Vol. 1. 863 p. [in Ukrainian].
19. Lohist: istoriia pytannia [Logist: the history of the issue]. osvita.work.ua. Retrieved from http://osvita.work.ua/ua/ articles/426/ [in Ukrainian].
20. Mochernyi, S. V. (Ed.). (2001). Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]: In 3 volumes. Ternopilska akademiia narodnoho hospodarstva. Kyiv, Akademiia. Vol. 2. 848 p. [in Ukrainian].
16. Khvyshchun, N. V. (2012). Sutnist poniattia "lohistyka": retrospektyvnyi analiz [The essence of the concept of "logistics": a retrospective analysis]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 11. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_11_43 [in Ukrainian].
17. Oklander, M. A., Khromov, O. P. (2004). Promyslova lohistyka [Industrial logistics.]. Kyiv, Center for Educational Literature. 222 p. [in Ukrainian].
18. Mochernyi, S. V. (Ed.). (2001). Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]: In 3 volumes. Ternopilska akademiia narodnoho hospodarstva. Kyiv, Akademiia. Vol. 1. 863 p. [in Ukrainian].
19. Lohist: istoriia pytannia [Logist: the history of the issue]. osvita.work.ua. Retrieved from http://osvita.work.ua/ua/articles/ 426/ [in Ukrainian].
20. Mochernyi, S. V. (Ed.). (2001). Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]: In 3 volumes. Ternopilska akademiia narodnoho hospodarstva. Kyiv, Akademiia. Vol. 2. 848 p. [in Ukrainian].
21. Ospishchev, V. I. (2008). Vstup do spetsialnosti «Lohistyka». Kharkiv, Kharkiv National University Academy of Municipal Economy. 106 p. [in Ukrainian].
22. Panasenko, E. V. (2011). Logistika: personal, tekhnologii, praktika [Logistics: personnel, technologies, practice]. 1st ed. Moscow, Infra-Engineering.224 p. [in Russian].
23. Pavlyuchenko, I. V. (2011). Logistika: kratkiy teoreticheskiy kurs [Logistics: a short theoretical course]. Ul'yanovsk, UlGTU. 95 p. [in Russian].
24. Krykavskyi, Ye. V. (2006). Lohistyka. Osnovy teorii [Logistics. Fundamentals of theory]. 2nd ed., ext. and reworked. Lviv, Lviv Polytechnic National University, Intellect-West. 456 p. [in Ukrainian].
25. Zaloznova, Yu. S., Trushkina, N. V. (2018). Teoretychni aspekty lohistyky: evoliutsiia rozvytku ta suchasni pidkhody [Theoretical aspects of logistics: evolution of development and modern approaches]. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Ser.: Ekonomichni nauky. Kamianets-Podilskyi - Bulletin of Kamyanets-Podilsky National University named after Ivan Ogienko. Ser.: Economic Sciences. Kamenets-Podolsky, Issue 13, p. 228 236 [in Ukrainian].
26. Trushkina, N., Dzwigol, H., Serhieieva, O., Shkrygun, Yu. (2020). Development of the Logistics 4.0 Concept in the Digital Economy. Economic Herald of the Donbas, № 4 (62), pp. 85-96. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-4(62)-85-96.
27. Trushkina, N. V., Shkryhun, Yu. O. (2021). Upravlinnia lohistychnoiu diialnistiu pidpryiemstva v tsyfrovii ekonomitsi: teoretychni zasady [Management of logistics activities of the enterprise in the digital economy: theoretical principles]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii - Scientific innovations and advanced technologies, 2(2), pp. 152-166. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274 -2021-2(2)-152-166 [in Ukrainian].
28. Domingo, L. (2016). The Challenges of Logistics 4.0 for the Supply Chain Management and the Information Technology. Norwegin University of Science and Technology.
29. Sally, S. Kassem, Mohammad, Amr, Mohamed, Ezzat. (2019). Logistics 4.0: Definition and historical background. Conference paper: october. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/336916467_Logistics_40_Definition_and_ Historical_Background?enrichId=rgreq-954db237fbfD3af74f7c808ff24cf41b-XXX&enrichSource=Y292ZXJQYWdlOzMzNjkxNjQ 2NztBUzo4MTk5ODQ0 NTY0OTUxMDRAMTU3MjUxMDkzNzI3OQ%3D%3D&el=1_x_3&_esc=publicationCoverPdf.
30. Lummus, R. R. and Vokurka, R. J. (1999). Defining supply chain management : a historical perspective and practical guidelines Defining supply chain management : a historical perspective and practical guidelines. Ind. Manag. Data Syst. Emerald, Vol. 99, no. 1, pp. 11-17,
31. Amr, M. A., Eljazzar, M. M., Kassem, S. S. and Ezzat, M. (2018). Merging supply chain and blockchain technologies. Proceedings of 28th International Conference for Management of Technology: Managing Technology for Inclusive and Sustainable Growth, pp. 224-228.
32. Sheffi, Y. and Klaus, P. (1997). Logistics at large: jumping the barriers of the logistics function. Proceedings of the Twenty-sixth Annual Transportation and Logistics Educators Conference, No. October, pp. 1-26.
33. Wang, K. (2016). New challenges and opportunities. No. Iwama, pp. 331-412.
34. Barreto, L., Amaral, A., and Pereira, T. (2017). Industry 4.0 implications in logistics: an overview. Manufacturing, Vol. 13, pp. 1245-1252.
35. Afanasenko, I. D., Borisova, V. V. (2018). Tsifrovaya logistika [Digital logistics]. Saint Petersburg, Piter. 272 p. [in Russian].
36. Vasilenok, V. L., Kruglova, A. I., Aleksashkina, Ye. I., Negreyeva, V. V., Plastunova, S. A. (2020). Osnovnyye trendy tsifrovoy logistiki [Main trends in digital logistics]. Nauchnyy zhurnal NIUITMO. Seriya Ekonomika i ekologicheskiy menedzhment-Scientific journal of NRU ITMO. Series Economics and Environmental Management, 1. Retrieved from http://economics.ihbt.ifmo.ru/ file/article/19478.pdf [in Russian].
37. Paladev, O. (2021). Chto takoye Tsifrovaya Logistika [What is Digital Logistics]. Gruzovyye perevozki - Freight transport. Retrieved from https://nieiournal.ru/digital-logistics/ [in Russian].
38. Otraslevoy portal Logistics.ru Chto takoye logistika prostymi slovami i yeye znacheniye v biznese [Industry portal Logistics.ru What is logistics in simple words and its importance in business]. Retrieved from https://logistics.ru/academy/chto-takoe-logistika-prostymi-slovami-i-ee-znachenie-v-biznese# Toc12816161 [in Russian].
39. Nikishov, S. I. (2019). Tsifrovaya transformatsiya logistiki [Digital transformation of logistics]. Moscow, Publishing house "Delo" RANEPA. 112 р. [in Russian].
40. NAFO. Natsional'naya assotsiatsiya fasiliti operatorov. Logistika predpriyatiy chto eto: Logistika - chto eto takoye? I kto takiye logisty i logisticheskiye kompanii? [NAFO. National Association of Facility Operators. What is enterprise logistics: Logistics -what is it? And who are logisticians and logistics companies?]. Retrieved from https://нафо.рф/raznoe/logistika-predprijatij-chto-jeto-logistika-chto-jeto-takoe-i-kto-takie-logisty-i-logisticheskie-kompanii.html#i-21 [in Russian].
41. Mzhelskaya, I. V., Podstavkina, A. M. Napravleniya i perspektivy tsifrovizatsii sfery logisticheskikh uslug [Directions and prospects of digitalization of the sphere of logistics services]. Retrieved from https://elar.rsvpu.ru/bitstream/123456789/31418/1/978-5-8295-0699-5_2020_083.pdf [in Russian].
42. Ivanova, M. I. (2015). Kontseptualni pidkhody do vyznachennia definitsii «lohistyka» [Conceptual approaches to the definition of "logistics"]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1, рр. 68-71 [in Ukrainian].
43. Koroleva, A. A. (2019). Ekonomicheskiye effekty tsifrovoy logistiki [Economic effects of digital logistics]. Ekonomika -Economy, No. 1, рр. 68-76 [in Russian].
44. Levin, B., Efimova, O. (2017). Tsifrovaya logistika i elektronnyy obmen dannymi v gruzovykh perevozkakh [Digital logistics and electronic data exchange in freight traffic]. Problemy upravleniya mir transporta - Transport world management problems, Vol. 15, No. 2, рр. 142-149 [in Russian].
Шкригун Ю. О. Теоретичш шдходи до визначення поняття «цифрова лопстика»
Ретроспективний анатз суп термша «лопстика», розгляд рiзних наукових тдходш, юторичний контекст еволюцшного розвитку лопстики може бути розглянуто як теоретичне тдгрунтя для визначення цифрово! лопстики. У контекста поши-рення цифровiзaцü та посилення взаемозв'язку та швидкосп взаемодл учасниюв ринку лопстичних послуг, комплексне ро-зумшня суп цифрово! лопстики та перспектив !! подальшого розвитку стае запорукою ефективно! дшльносп тдприемств. У статл наведено ключовi склaдовi поняття та основнi тенденцй розвитку цифрово! логiстики. Акцентовано увагу на вaжливостi урахування змiн споживчо! сaмосвiдомостi, зокрема еколопчно! вiдповiдaльностi, як результату впливу цифровiзaцп на ри-нок, враховуючи кiнцевого персонiфiковaного споживача.
Ключовi слова: логiстикa, цифрова лопстика, цифрова економша, становлення концепцй, еволюцшний розвиток, теоре-тичнi пiдходи, систематизацш, клaсифiкaцiйнi ознаки, iсторичне пiдrрунтя.
Shkrygun Yu. Theoretical Approaches to the Definition of "Digital Logistics"
A retrospective analysis of the essence of the term "logistics", consideration of different scientific approaches, the historical context of the evolutionary development of logistics can be considered as a theoretical basis for the definition of digital logistics. In the context of the spread of digitalization and strengthening the relationship and speed of interaction of market participants in logistics services, a comprehensive understanding of the essence of digital logistics and prospects for its further development is the key to effective business. The article presents the key components and main trends in the development of digital logistics. Emphasis is placed on the importance of taking into account changes in consumer consciousness, in particular environmental responsibility, as a result of the impact of digitalization on the market, taking into account the final personalized consumer.
Keywords: logistics, digital logistics, digital economy, concept formation, evolutionary development, theoretical approaches, systematization, classification features, historical background.
Шкригун Ю. О. Теоретические подходы к определению понятия «цифровая логистика»
Ретроспективный анализ сущности термина «логистика», рассмотрение различных научных подходов, исторический контекст эволюционного развития логистики может быть рассмотрен как теоретическая основа для определения цифровой логистики. В контексте распространения цифровизации и усиления взаимосвязи и скорости взаимодействия участников рынка логистических услуг комплексное понимание сути цифровой логистики и перспектив ее дальнейшего развития становится залогом эффективной деятельности предприятий. В статье представлены ключевые составляющие понятия и основные тенденции развития цифровой логистики. Акцентировано внимание на важности учёта изменений потребительского самосознания, в частности, экологической ответственности, как результата влияния цифровизации на рынок, учитывая конечного персонифицированного потребителя.
Ключевые слова: логистика, цифровая логистика, цифровая экономика, становление концепции, эволюционное развитие, теоретические подходы, систематизация, классификационные признаки, историческая основа.
Стаття надшшла до редакци 01.09.2021 Прийнято до друку 24.09.2021
