CC BY
32
I. М. Кочешкова,
Н. В. Трушина
канд. екон. наук,
1нститут економти npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Kuïe РЕВЕРСИВНА ЛОГ1СТИКА ПРОМИСЛОВИХ В1ДХОД1В
Постановка проблеми. В остант роки поширю-ються екологiчно-орieнтованi методи лопстичного уп-равлiння: «зелене» (екологiчне) управлшня ланцюгом поставок (Green Supply Chain Management); застосу-вання логiстичних пiдходiв до управлiння вiдходами, тобто розробляються та вдосконалюються концепщ! реверсивно! лопстики та рецикпiнгу.
Слiд взяти до уваги, що утилiзацiя вiдходiв важ-лива не тальки з точки зору захисту довкшля, а й з точки зору максимiзацiï прибутку промислового щд-приемства, тому необхщшсть впровадження реверсивно'1 логiстики е дуже актуальною проблемою та потре-буе орieнтацiï на новi концепщ! управлiння вiдходами.
Вивчен1сть проблеми. Якщо з питань логiстики на-разi iснуe доволi багато дослiджень та вщповщних публiкацiй, то проблемам реверсивно'1 логiстики при-свячено не так вже й багато праць. Серед таких праць треба вiдмiтити роботи М. Бублика [1], Р. Ворошно! [2], М. Григорак [3], С. Гриценка [4], I. Коблянсько! [5, 6], Т. Коропецько! [1], 6. Мшенша [6], Я. Монiна [7], Н. Пактхи [8], Ю. Чичкан-Хлшовки [3]. 6 доволi цiкавi дослщження вiдносно реверсивно'1 логiстики у деяких галузях промисловостi [9-10].
Тобто реверсивна лопстика промислових вщхо-дiв — це науковий напрям, в якому проводилося недо-статньо дослщжень, у першу чергу через незатребува-шсть у виробниюв. Багато промислових пщприемств уникають органiзацiï зворотних потоюв, осюльки вва-жають це дуже витратним процесом. Саме тому ре-версивна логiстика промислових вiдходiв, ïï прин-ципи, проблеми, шляхи к вирiшення потребують по-дальших наукових розробок. Все це значною мiрою обумовило вибiр теми даного дослщження та його цшьову спрямовашсть.
Метою статт1 е дослiдження принцитв реверсивно'1 логiстики промислових вiдходiв та виявлення юну-ючих проблем i шляхiв !х вирiшення.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Реверсивна лопстика використовуе комплекс лопстичних шструменив у вирiшеннi еколого-економiчних проблем природокористування та охорони довкшля, щд-вищення iмiджу промислового пiдприeмства. Таким чином вона е сучасною концепщею управлiння вщхо-дами промислових пщприемств як потоками ресуретв, яка мае враховувати:
— економiчнi i сощальш аспекти ефективностi такого управлшня;
— запроваджувати технологи використання вщхо-дiв, яю пiдлягають рециклiнгу, у виробництвi або спо-живачами як новi продукти;
— контролювати цей процес.
Тобто реверсивна лопстика повинна повшстю вщповщати м1жнародному символу вторинно! пере-робки — стрiчцi Мебiуса, що наглядно демонструе систему замкнутого виробничого циклу, коли у вироб-ничому кругооб^ основою стають вiдходи.
До основних завдань реверсивно! логiстики промислових вiдходiв вiдносяться:
закупка спецiалiзованого транспорту для переве-зення вiдходiв;
оптимiзацiя транспортних маршрутiв вщ мюць збору до мiсць переробки, утилiзацil та/або захоро-нення вiцхоцiв, внаслщок чого буцуть мiнiмiзованi ви-трати на !х перевезення;
своечасна утктзащя вiцхоцiв, яю можуть бути повторно використаш;
оперативне видалення, знешкодження та захоро-нення вiцхоцiв, яю не можуть бути утктзовань
Ефективна та економiчно-обГрунтована оргашза-цiя збору, переробки, перевезення, збертання або ви-далення, знешкоцження та захоронення вiцхоцiв дозволить мiнiмiзувати витрати промислового пщприем-ства та зменшити шюдливий вплив на довкшля та здо-ров'я населення ветх складових управлiння вщходами.
Основними функцiями реверсивно! логiстики промислових вiдходiв е органiзацiя:
— збору;
— переробки;
— збертання, а при необхщносп !х перевезення;
— процесу утктзацп вiцхоцiв та управлшня ним;
— видалення, знешкодження i захоронення вщхо-цiв, яю не пщлягають утилiзацil;
— контролю впливу на довкшля та здоров'я лю-дини вiцхоцiв в процесi управлшня ними.
Реверсивна лопстика промислових вiдходiв включае рух таких основних матерiальних потоюв, а саме вiцхоцiв, яю:
— переробляються або повторно використову-ються, в результатi чого тдприемство отримуе додат-ковий прибуток;
— утилiзуються з отриманням певних вицiв продукций;
— неприцатнi до утилiзацil.
Суб'ектами реверсивно! логiстики промислових вiцхоцiв е:
■ пщприемства — виробники;
■ пщприемства, яю збирають вiцхоци чи займа-ються !х рециклiнгом;
■ споживачь
Пiцприемства-виробники або пiцприемства, яю збирають вiцхоци чи займаються !х рециклiнгом, можуть створювати сво! логiстичнi вiдцiли, але найбшьш ефективною з економiчно! точки зору е передача лопстичних функцш аутсорсинговим компашям або групi таких компанш.
До об'ектiв реверсивно! логiстики промислових вiдходiв можна вiднести потоки вiдходiв, що з'явля-ються в результата процесiв виробництва (наприклад, виробничi вщходи, промисловi скиди), яю пiсля вщ-повiдно! переробки придатнi до повторного використання на стадп виробництва цього ж пщприемства або !х можуть використовувати на шших промислових щд-приемствах або в шших галузях економiки.
Основш проблеми реверсивно! лопстики про-мислових вiдходiв — це вщсутшсть:
— канапiв зворотного руху вiдходiв;
— спецiалiзованого транспорту для перевезення вiдходiв;
— пiдприeмств з переробки вiдходiв та вщповщно! технiки, яю задовольняють екологiчним i економiч-ним вимогам;
— шформацшних технологiй, що забезпечують ефективну оргашзащю руху в зворотному напрямку або розробка окремих модулiв, штегрованих в iснуючу iнформацiйну систему;
— своечасно! та повно! шформацп щодо зворотного руху вiдходiв;
— фахiвцiв для розробки оптимального руху мате-рiапьних та iнформацiйних потоюв, що дозволять мь нiмiзувати витрати на органiзацiю i роботу каналу.
Вс цi проблеми реверсивно! лопстики промисло-вих вiдходiв потребують комплексного тдходу до !х вирiшення, бо системи, яю будуть будуватися тшьки з урахуванням вдосконалення зворотних потоюв, зазда-легiдь приреченi на неефективну економiю витрат. Дieва система реверсивно! лопстики повинна вклю-чати шформацшне забезпечення, тобто постiйнiй збiр даних i !х ефективний аналiз.
Доступшсть iнформацi! — це один iз головних чинниюв нормального функцiонування каналу. А якщо на органiзацiйному етат формування реверсивного руху промислових вiдходiв не буде достатнiх об-сягiв iнформацi!, канал не буде оргашзовано зовсiм.
Також значну роль вдаграе наявнiсть статистич-но! шформацп щодо обсягiв, розташування промислових вiдходiв, iнновацiйних технологiй для !х рецик-лiнгу для здiйснення планування i прогнозування ефективностi реверсивно! лопстики.
Слщ зазначити, що для ефективно! органiзацi! ло-гiстично! схеми утктзацп вiдходiв особливого зна-чення набувае управлшня iнформацiйним потоком, що включае не тальки цi данi, але й данi про необхщ-шсть i можливiсть використання певних видiв вторин-но! сировини на пщприемствах та iн.
Рацiоналiзувати процеси реверсивно! лопстики вiдходiв, скоротити обсяги кошпв на !х переробку або знищення можливо за рахунок профшактичних захо-дiв щодо запобiгання виникненню вiдходiв чи принай-мнi зменшення !х обсягу та шюдливо! дП. Заходи по-переджувального характеру також дозволяють усунути або значно зменшити кошти, з якими пов'язанi деяю методи утктзацп чи знищення вiдходiв. Отже, вщповщно до засад рацюнального використання вiдходiв профiлактичнi дП повинш включати:
— мiнiмiзацiю вiдходiв;
— попередження виникнення вiдходiв;
— обмеження обсягу вiдходiв.
Хоча деяю з вищенаведених профшактичних за-ходiв, на перший погляд, здаються подiбними, але !х iнтерпретацiя е вiдмiнною, осюльки рiзноманiтнi заходи мають рiзний змiст, мету та набiр конкретних дш. Реалiзацiя профшактичних заходiв у сферi управлiння вiдходами часто може бути результатом виконання «еколопчного балансу» мiж пiдприeмством та дов-юллям. Екологiчний баланс характеризуе i оцшюе слабю (шкiдливi) сторони впливу пщприемства на довкшля, а також мютить вiдповiднi заходи щодо зменшення негативного впливу, тобто е основою стра-тегiчного планування структурних змiн у логiстичних
пщсистемах. Екологiчний баланс мае охоплювати не тшьки складовi елементи логiстичних систем, але також зв'язки м1ж ними, !х взаемодiю та вiдносини з довюллям у просторi та чась Тальки тодi заходи щодо зменшення негативного впливу промислових вiдходiв, !х реверсивно! логiстики будуть бшьш ефективними порiвняно з технологiями очищення, що, як правило, призначеш до боротьби з одним певним видом за-бруднення. Еколопчний баланс передбачае впрова-дження технологiчних iнновацiй на промислових щд-приемствах, бшьш безпечних для довкшля та е значно дешевшою формою його охорони.
У свт iснуе багато прикладiв об'еднання реверсивно! логiстики iз виробничою на сучасних тдпри-емствах, яю застосовують безвiдходнi екологiчно чисп технологи виробництва, серед яких виробничi тдпри-емства в Селезп (Польща) [11], переробнi [12] i торговi центри [13] у Великобритании
Сталеплавильний комбiнат <^» у Польщi е про-мисловим пiдприемством iз дуже складною структурою, бо виробництво сталi вимагае великих обсягiв основно! та додатково! сировини, а також енерп!, але воно також дае значш обсяги вiдходiв. Пд час всього технологiчного циклу сталеплавильного виробництва виникае понад 110 рiзновидiв вiдходiв, причому майже всi вони е небезпечними для довкшля, але, як правило, мають певну споживчу цшшсть, тому повинш бути утилiзованi. За останш роки на комбшата <^» до-сягнуто досить високий рiвень утилiзацi! цих вiдходiв, що перевищуе 89% !х обсягу.
Польсью юридичнi норми, якими регулюються використання вiдходiв, передбачають дуже високу плату за накопичення та складування вiдходiв, тому сталеплавильний комбiнат зацiкавлений у пошуку i розробщ нових методiв рециклiнгу вiдходiв. Особлива увага придшяеться органiзацi! шформацшних потоюв про вщходи [14].
Без сумшву, ефективне управлiння вщходами по-лягае, перш за все, в запоб^анш !х виникненню. Якщо промислове пщприемство немае тако! можливосп, то тодi потрiбно вибрати найбшьш ефективний метод утилiзацi! та знищення вiдходiв, який не тальки змен-шить !х шюдливий вплив на довкшля, але й одночасно дозволить знизити лопстичш витрати та полшшити рь вень логiстичного обслуговування ктенив.
Враховуючи, що стратегiчнi i тактичш рiшення стосовно реверсивно! логiстики промислових вiдходiв приймаються на рiзних щаблях управлшня, е досить складними i пiдлягають численним нормативно-регу-люючим положенням зi сторони державно! та мюцево! влад, то певною мiрою ефектившсть реверсивно! ло-гiстики промислових вiдходiв залежить, в першу чер-гу, вiд обiзнаностi осiб, що приймають ршення, про особливостi функдiонування м1жнародно!, нащональ-но! та локально! економiки вiдходiв, а також вiд !хньо! екологiчно! свiдомостi та культури.
Таким чином, широкомасштабна переробка вщ-ходiв, ефективне застосування iнструментiв реверсивно! лопстики можливi за умови створення вщповщно! iнфраструктури, до яко! вщноситься й логiстична система як цЫсна iнтегрована господарська система збору, складування, утилiзацi! i рециклiнгу з елемен-тами обслуговування: iнформацiйного, маркетингового, транспортного, комерцшного.
При створенш вiдповiдно! iнфраструктури реверсивно! лопстики промислових вiдходiв треба врахову-
106
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
вати той факт, що основш обсяги цих вiдходiв нако-пичено у старопромислових репонах [15], в яких пе-реважно знаходяться середш та малi мiста i3 монопро-мисловою економiкою. Тому створення тако! шфра-структури мае базуватися не тшьки на економiчних розрахунках, а й враховувати сощальну складову. В кшцевому рахунку вона спроможна не тшьки позитивно вплинути на стан довкшля, але й стати додатко-вим джерелом прибутку для цих мют, вивести !х iз де-пресивного стану.
Висновки. У результатi дослщження встановлено, що комплексне використання виробничих вiдходiв промислових пiдприемств е одним з головних напря-мiв еколого-економiчноl дiяльностi на шляху до ра-цiонального природокористування та сталого роз-витку.
Основним напрямом вирiшення проблеми нако-пичення промислових вiдходiв е перехщ пiдприемств усiх сфер економiки з лiквiдацiйних на утилiзацiйнi методи управлшня вщходами. Враховуючи, що проми-словi вiдходи можуть бути використаш внаслщок !х ре-циклiнгу, особливу увагу слщ придiлити формуванню та розвитку вщповщно! iнфраструктури, за рахунок чого можна виршити проблеми:
— економп паливно-енергетичних i матерiальних ресуретв;
— мiнiмiзацil негативного впливу на довкшля;
— переходу пщприемств на маловщходш та без-вiдходнi виробництва;
— повернення в виробничий об^ вiдходiв для виробництва продукцп.
Впровадження iнструментiв реверсивно! лопс-тики в дiяльнiсть вiтчизняних промислових пщприемств дозволить мiнiмiзувати витрати на процес про-ходження потоюв вiдходiв з одночасною пiдтримкою необхiдного рiвня екологiчно! безпеки дiяльностi щд-приемств, що е одшею з найважливших вимог сталого розвитку нашо! кра!ни.
Список використаних джерел
1. Бублик М.1., Коропецька Т.О. Реверсивна лопстика як елемент мехашзму регулювання техноген-них збитюв промислових пщприемств. URL: http: //ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/16725/1/24-Bublyk-40-42.pdf.
2. Воронша Р. М. Логiстика рециклшгу. Логк-тика. 2008. № 623. С. 28—33.
3. Григорак М.Ю., Чичкан-Хлшовка Ю.М. Тео-ретичнi засади реверсивно! лопстики. Вкник Нащона-льного утверситету «Львiвська полтехтка». 2007. № 580: Лопстика. С. 36—42.
4. Гриценко С.1. Можливоси маркетингу та лопстики в сталому розвитку репошв Укра!ни. Вкник економтног науки Украти. 2017. № 1 (32). С. 36—39.
5. Коблянська I.I. Система оцшки ефективноси управлшня промисловими пщприемствами на засадах еколого-орiентованоl лопстики. В1сник Схгдноевропей-ського утверситету економки i менеджменту. СерЯ Економжа i менеджмент. 2010. № 1 (7). С. 169—176.
6. Мшенш 6.В., Коблянська I.I. Лопстичне управлшня промисловим виробництвом у контекстi розвитку «зелено!» економiки в Укра!ш. Економкт. 2012. №1. С. 8—12.
7. Монин Я.Г. Использование реверсивной логистики в отраслях утилизации вторичных материалов
в регионах. Риск:ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. 2014. № 1. С. 94-97.
8. Павлiха Н.В. Застосування лопстичного тд-ходу з метою управлшня потоками вiдходiв в репош. Научные труды ДонНТУ. 2004. Вип. 75. С. 139-145.
9. Бойченко С., Лейда К., 1ванченко О. Еколоп-стика, утктзащя та рециклшг транспортних засобiв: тенденщ! та перспективи розвитку. Наукоемт технологи. 2016. № 2 (30). С. 221-227.
10. Сагайдак-Шютюк Р.В. Лопстика управлшня вщходами фармацевтично! галузк монографiя. Харюв, 2010. 291 с.
11. Starostka-Patyk М., Grabara J.K. Reverse logistics processes in industrial waste management as an element of sustainable development. Annales Universitatis Apulensis Series Oeconomica. 2010. 12(2). P. 698—707.
12. McLeod Fraser, Hickford Adrian, Maynard Sarah, Cherrett Tom, Allen Julian. Developing innovative and more sustainable approaches to reverse logistics for the collection, recycling and disposal of waste products from urban centres: Literature review and identification of opportunities. Access mode: www.greenlogistics.org.
13. Reverse logistics. URL: http://www.greenlogistics. org/themesandoutputs/wm10/index.htm.
14. Смирнов 1.Г. Лопстика утктзацп вiдходiв: польський досвщ. URL: http://www.rusnauka.com/ 23_SND_2008/Economics/26680.doc.htm.
15. Кочешкова 1.М., Трушюна Н.В. Стан повод-ження з промисловими вщходами в старопромислових репонах. Социально-экономическое развитие регионов: монография. Plovdiv, Bulgaria, 2017. С. 61—72.
References
1. Bublyk M.I., Koropetska T.O. Reversyvna lohisty-ka yak element mekhanizmu rehuliuvannia tekhnohennykh zbytkiv promyslovykh pidpryiemstv [Reverse logistics as an element of the mechanism of regulation of industrial losses of industrial enterprises]. (n.d.). Retrieved from http: //ena.lp.edu.ua:8080/ bitstream/ ntb/16725/1/24-Bublyk-40-42.pdf [in Ukrainian].
2. Voronina R. M. (2008). Lohistyka retsyklinhu [Logistics of recycling]. Lohistyka — Logistics, 623, рр. 28—33 [in Ukrainian].
3. Hryhorak M.Yu., Chychkan-Khlipovka Yu.M. (2007). Teoretychni zasady reversyvnoi lohistyky [Theoretical foundations of reverse logistics]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» — Bulletin of Lviv Polytechnic National University, 580: Logistics, рр. 36—42 [in Ukrainian].
4. Hrytsenko S.I. (2017). Mozhlyvosti marketynhu ta lohistyky v stalomu rozvytku rehioniv Ukrainy [Opportunities of Marketing and Logistics within Sustainable Development of Ukrainian Regions]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (32), рр. 36—39 [in Ukrainian].
5. Koblianska I.I. (2010). Systema otsinky efektyv-nosti upravlinnia promyslovymy pidpryiemstvamy na zasadakh ekoloho-oriientovanoi lohistyky [System for assessing the effectiveness of management by industrial enterprises on the basis of ecologically-oriented logistics]. Visnyk Skhidnoievropeiskoho universytetu ekonomiky i menedzhmentu. Seriia Ekonomika i menedzhment — Bulletin of the East European University of Economics and Management. Series Economics and Management, 1 (7), рр. 169— 176 [in Ukrainian].
6. Mishenin Ye. V., Koblianska I.I. (2012). Lohistychne upravlinnia promyslovym vyrobnytstvom u konteksti rozvytku «zelenoi» ekonomiky v Ukraini [Logistic management of industrial production in the context of the development of the "green" economy in Ukraine]. Ekonomist — Economist, 1, pp. 8—12 [in Ukrainian].
7. Monin Ya.G. (2014). Ispol'zovaniye reversivnoy lo—gistiki v otraslyakh utilizatsii vtorichnykh materialov v regionakh [The use of reverse logistics in recycling industries in the regions]. Risk: resursy, informatsiya,, snabzheniye, konkurentsiya — Risk: resources, information, supply, competition, 1, pp. 94—97 [in Russian].
8. Pavlikha N.V. (2004). Zastosuvannia lohistych-noho pidkhodu z metoiu upravlinnia potokamy vidkhodiv v rehioni [Application of a logistic approach for managing waste streams in the region]. Nauchnye trudy DonNTU — Scientific works of DonNTU, Issue 75, pp. 139—145 [in Ukrainian].
9. Boichenko S., Leida K., Ivanchenko O. (2016). Ekolohistyka, utylizatsiia ta retsyklinh transportnykh zasobiv: tendentsii ta perspektyvy rozvytku [Ecology, utilization and recycling of vehicles: trends and prospects of development]. Naukoiemni tekhnolohii — Knowledge-based technologies, 2 (30), pp. 221—227 [in Ukrainian].
10. Sahaidak-Nikitiuk R.V. (2010). Lohistyka upravlinnia vidkhodamy farmatsevtychnoi haluzi [Logistics
of waste management in the pharmaceutical industry: monograph]. Kharkiv [in Ukrainian].
11. Starostka-Patyk M., Grabara J.K. (2010). Reverse logistics processes in industrial waste management as an element of sustainable development. Annales Universitatis Apulensis Series Oeconomica, 12(2), pp. 698—707.
12. McLeod Fraser, Hickford Adrian, Maynard Sarah, Cherrett Tom, Allen Julian. Developing innovative and more sustainable approaches to reverse logistics for the collection, recycling and disposal of waste products from urban centres: Literature review and identification of opportunities. Retrieved from www.greenlogistics.org.
13. Reverse logistics. Retrieved from http: //www.greenlogistics.org/themesandoutputs/wm10/ index. htm.
14. Smyrnov I.H. Lohistyka utylizatsii vidkhodiv: polskyi dosvid [Logistics of waste utilization: Polish experience]. (n.d.). Retrieved from_http://www.rusnauka. com/ 23_SND_2008/Economics/26680.doc.htm [in Ukrainian].
15. Kocheshkova I.M., Trushkina N.V. (2017). Stan povodzhennia z promyslovymy vidkhodamy v staropro-myslovykh rehionakh [State of industrial waste management in the old industrial regions]. Sotsial'no-ekonomicheskoye razvitiye regionov — Socio-economic development of regions. Plovdiv, Bulgaria.
Г. В. Криворучко,
XapKiecbKuü нацюнальний утверситет бyдiвництва та архтектури
ТЕХНОЛОГ1Я БЛОКЧЕЙН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ÏÏ ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОЦЕС1 БЮДЖЕТУВАННЯ, ОР1€НТОВАНОГО НА РЕЗУЛЬТАТ
Постановка проблеми. В умовах турбулентного се-редовища виникае необхщтсть збертння та пщви-щення ефективноси управлшня бюджетним процесом бущвельного пщприемства. Одним з шструменив, який дозволяе управляти ефектившстю та результа-тившстю за допомогою своечасного коригування бюджета, е система бюджетування, що орiентована на результат (БОР), яка мае бути побудована з викорис-танням сучасних ГГ-технологш. Використання 1Т-технологш у сферi фшанав обумовлено великим об-сягом оперативно! та аналггачно! шформацп, яка формуеться в процес дiяльностi будiвельного пщприемства. Пропонована ГГ-технологш повинна не тшьки вщображати оперативнi результати дiяльностi, нести аналiтичну iнформацiю стосовно дiяльностi, доступу до ресурсi та визначення ступеня ризикованосп, але й контролювати та забезпечувати безпеку системи вщ втрати даних або шахрайства. Таким вимогам вщповь дае технологiя Blockchain. Визначення сутностi технологи Blockchain та можливють використання технолога Blockchain в системi управлiння бюджетуванням, орiентованим на результат, в процес розрахункiв з по-стачальниками ресуретв i е предметом розгляду в да-ному дослiдженнi.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй з обрано! тематики дозволив встановити, що юнують роботи, в яких розглядаеться технолопя Blockchain. Наприклад у роботi [8] дослщжено можливостi вирiшення де-яких проблем управлiння державними фiнансами за
допомогою впровадження шновацшно! технолог!! Blockchain; охарактеризовано сутшсть та особливостi технолог!! Blockchain; розглянуто питання удоскона-лення системи державних закутвель, управлiння державними швестищями, ведення державних реeстрiв за рахунок переваг, якi надае технологiя Blockchain. Автор роботи [10], який е засновником 1нституту блок-чейн-дослiдження (Institute for Blockchain Studies), бшьш детальнше розглянув можливосп використання та провадження технологи Blockchain. В робота [13, с. 88] обГрунтовано необхщтсть формування принци-пово ново! системи управлшня економжою кра!ни i зокрема земельними ресурсами на пiдставi технолог!! Blockchain, яка гарантуватиме значне зниження варто-сп операцш кутвльпродажу i прозорють ринкового цшоутворення. Використання оновлено! системи управлшня дасть можливють знизити ризики банкрут-ства i нелегальних маншуляцш у процес передач! прав власноси на земельш ресурси.
Мета статп полягае в дослщженш можливостей i сучасно! практики впровадження новгтньо! технолог!! Blockchain для удосконалення системи управлiння бу-дiвельним пiдприeмством на основ! бюджетування, що орieнтоване на результат (БОР).
Виклад основного MaTepi&iy. Для устшно! реаль зац1! будь-якого будiвельного швестицшного проекту потр16но пост1йно контролювати та управляти зм1-нами в самому проеки, конфiгурацieю складових ш-вестицшного проекту, документообiгом, контрактами
1G8
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ ф
