CC BY
14
2. 1гнатенко О.П. Економiко-екологiчнi аспекти рециклу вторресурав з твердих побу-тових вiдходiв // Екологiя i ресурси : зб. наук. праць. - К. : Вид-во УШС. - 2002. - № 3. -С. 115-120.
3. Байцар Р.1. Еколопчш аспекти сощально!' вiдповiдальностi в частит промислових вiдходiв / Байцар Р.1., Депко Х.1. // Стратегия качества у промышленности и образовании : матер. IV Мiжнар. конф. - Варна, Болгария, 2008. - Vol. 1. - С. 59-61.
4. Депко Х.1. Мжнародне i нащональне законодавство у сферi управлшня твердша вщ-ходами / Депко Х.1., Байцар Р.1. // Пол^они твердих побутових вiдходiв: проектування та експлуатащя, вимоги Свропейського Союзу, Юотський протокол : матер. Науково-технiчноï конф.. - Славське, Украша, 2008. - С. 157-162.
5. Кульчицька-Жигайло Л. Стандарти €С та чинш в Украш норми i правила проектування та експлуатацп пол^ошв твердих побутових вiдходiв // Полiгони твердих побутових вiдходiв: проектування та експлуатащя, вимоги Свропейського Союзу, Юотський протокол : матер. наук.-техн. конф. - Славське, Украша, 2008. - С. 145-155.
6. Закон УкраУни "Про ввдходи", Ст. 1.5, М 187/98-ВР ввд 05,03.1998. 6. Постанова Ка-бшету Мiнiстрiв Украïни вiд 4 березня 2004 р., № 265. Про затвердження Програми пово-дження з твердими побутовими вiдходами // Урядовий кур'ер вiд 24.03.2004. - № 55.
Дулин И.С., Роса Т.В. Законодательно-нормативное обеспечение эколого-безопасного обращения с твердыми бытовыми отходами
Рассмотрена действующая в Украине нормативно-правовая база относительно обращения с твердыми бытовыми отходами. Очерчены основные направления ее усовершенствования, как одно из средств обеспечения эколого-безопасного поведения с ТПВ. Установлено, что обеспечение постоянного функционирования сферы поведения из ТПВ будет способствовать уменьшению загрязнения окружающей естественной среды, повышения ресурсного потенциала страны, от использования отсортированной части ТПВ, эффективного использования территории, природных ресурсов, улучшения, санитарно эпидемиологического состоянию и тому подобное.
Ключевые слова: твердые бытовые отходы, экологически безопасное обращение с твердыми бытовыми отходами.
Dulyn I.S., Rosa Т.В. Legislative-normative ensuring of environmentally safe waste conduct
The efficient normative - legal base of Ukraine concerning the environmentally safe waste conduct is investigated in the paper. The basic trends of its improvement as one of the means of the environmentally safe waste conduct insuring is considered. It is set that providing of the permanent functioning of sphere of conduct from hard domestic wastes (HDW) will be instrumental in diminishing of contamination of natural environment, increase of resource potential of country, from the use of the assorted part of HDW, effective use of territories, natural resources, improvement, sanitary epidemiology to the state and others like that.
Keywords: household solid waste, environmentally safe waste conduct.
УДК 504.03 Доц. Ю.В. Зима, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СВ1ТОГЛЯДН1 АСПЕКТИ ЗАПОБ1ГАННЯ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ СМГГТСЗВАЛИЩ НА ДОВК1ЛЛЯ
Розглянуто концепщю управлшня вщходами, яка грунтусться на економщ знань та еколопчнш просвт. Проблему знешкодження вiдходiв не виршують наймодершшими шдус^альними засобами i техшчними ршеннями. Це не означав вщмови вщ 1х поглиблених пошуюв. Останш мають синхрошзуватися зi св^огляд-ним переглядом поведшки людини у довкшль Це неймовiрно важко, але необхщно для забезпечення сталого розвитку людсько'1 спшьноти.
Ключов1 слова: твердi побутовi вщходи, см^езвалища, знешкодження вщхо-дiв, iерархiя управлiння вiдходами, сталий розвиток, проектування для довкшля.
На початку наведемо лише один iз чисельних прикладiв негативного впливу на довкшля сучасного поводження людини з вщходами.
В УкраА'т щорiчно утворюеться близько 46 млн м твердих побутових вiдходiв (ТПВ), вони захоронюються на 4,5 тис. смiттезвалищах та пол^онах, на яких, внаслiдок бiохiмiчних процесiв на полiгонi ТПВ шд час анаеробного розкладання оргашчно! складово! ТПВ, утворюеться бiогаз, приблизний склад якого: метан - 40-60 %, двооксид вуглецю - 30-45 %, азот, сiрководень, кисень, водень та ш. гази - 5-10 %. Внаслщок утворення бiогазу з'являеться загроза виникнення вибухiв та пожеж, а також парникового ефекту, що сприяе глобальному потеплшню на планетi (з офщшного сайту Мшжитлоко-мунгоспу Украши, 26.01.2009 р.).
Визначення так звано! проблеми твердих побутових вiдходiв супрово-джуеться, зазвичай, аналiзом трьох и аспектiв - технiчного, нормативно-правового чи оргашзацшного та фiнансового, тсля чого скромно заявляють про необхщшсть забезпечення освiтньо-виховного шдгрунтя для реашзацп вщпо-вiдних проектiв-рiшень. Ми спробуемо наголосити на особливш значимостi перегляду св^оглядних аспектiв проблеми, перспективи виршення яко! про-довжують залишатися невизначеними.
Первiсно (у другш половинi минулого столiття) цю проблему форму-лювали як "кризу звалищ", що виникла через перенавантаження чинних мюць захоронення вiдходiв i наростаючi труднощi з набуттям нових земель-них дiлянок для таких цшей. Це був перший сигнал щодо необхiдностi перегляду традицiйного способу поводження з вщходами шляхом 1хнього складу-вання на звалищах i запровадження дорожчих iндустрiальних методiв !х об-роблення та перероблення. Вiдтодi i розпочала свою "трiумфальну ходу" планетою непохитна вiра в усшшшсть машино-технiчних рiшень проблеми, основною метою яких була мiнiмiзацiя потоку вiдходiв, якi скеровуються на смггтезвалища.
Однак сумна практика сьогодення не св^ить про поширену ефектив-нiсть застосування iндустрiальних методiв поводження з комунальними вщ-ходами - обсяги потоюв вiдходiв не скорочуються, а навпаки - зростають. Мiж дiевiстю/ефектнiстю технiчних рiшень та 1хнього ефективнiстю iснуе, м'яко кажучи, невщповщшсть, що проявляеться у неможливост досягнути за 1х допомогою генерально! мети - усунути ризики забруднення довкшля та загрози здоровш i безпечнiй життедiяльностi людини. "Не юнуе надiйних, не пов'язаних з ризиками технологш позбавляння вiд вiдходiв. Тшь проблеми токсичностi постiйно падае на юнуючу систему управлiння вiдходами, i ця тiнь нiде не зникне" [1].
На наш розсуд, одним з найпрюрггетшших завдань цшсно! системи поводження з ТПВ в Укра1ш е поширення i засвоення мешканцями якнайпов-шшо! шформацп про сутшсть проблеми ТПВ i вироблення на цш основi зро-зумiлих цившзованих правил поведiнки не з вщходами..., а з продуктами ви-робництва i споживання. I починати по^бно з понятiйного апарату, оскшьки довкола ще! проблеми нагромадилося чимало словоблуддя, яке перешкоджае глибшому й ширшому усвiдомленню актуальностi проблеми та вщнайденню вiдповiдних способiв И виршення. Щодо комунальних вiдходiв термiн чи по-
няття "проблема вiдходiв" е недоречним - повинно йтися про алопчне й амо-
ральне перетворення людиною вiдходiв споживання у непо^б, причому не-
безпечний непо^б, про неефективне використання природних ресурЫв. 1н-
ша термiнологiчна недоречшсть проявляеться пiд час частого використовува-
ного означення комунальних вiдходiв як смггтя. Те, що ми впродовж трива-
лих десятилiть "поназахоронювали" на десятках тисяч "смггтезвалищ", якi
чомусь школи називаемо полiгонами ТПВ, не наважуемося назвати смггтям
(смiття - дрiбнi, переважно сухi покидьки; те, що не мае значення, щнност
тощо - з тлумачного словника украшсько! мови).
Пагпр, картон Текстиль Шюра, гума Дерево
6% "X 7% г 3% ^^^ 3%
1нше \ Метали
2% \ \ \ 'I — ' 3%
Харчов! вщходи 30%
Вщав, шсок, земля 9%
Садов1 11 вщходи 14%
Пластмаса, J шивка
10%
Камшня, шлак
4%
Скло 9%
Рис. 1. Усереднений морфологiчний склад ТПВ м. Червонограда
Придивiмося пильнiше до дiаграми морфологiчного складу ТПВ -смотя там не видно, а якщо й видно, то у формi так званого продукту вулич-ного замiтання. "Смггтева проблема" не спричинювала б санiтарно-епiдемiч-них ризикiв у тому випадку, коли б люди не звалювали в одну кучу все, що 1м стало чомусь зайвим, непо^бним (особливо таких вiдходiв, якi станов-лять очевидну небезпеку для довкшля). Високий рiвень еколопчно! культури тд час поводження людини з вщходами стае нинi синонiмом гтешчно! культури. Однак у цьому контекст людську поведшку iнакше як екологiчно тупою окреслити важко. Подолання проявiв тако! повсюдно поширено! еко-лопчно! тупост i мае бути мiсiею фахових освггньо-виховних та пропаган-дистських програм як на нащональному, так i на регiональному рiвнях.
Перешкодою еколопчному просвiтництву щодо поводження з выходами е певнi усталенi через технократичну зарозумшсть мiфи. Мiф перший -про те, що змшаш ТПВ можна ефективно переробити сучасними шдус^аль-ними засобами. Переробити дшсно можна. Але про економiчну ефектившсть такого перероблення мало що вщомо. Перероблення окремих морфологiчних складових ТПВ можна розглядати економiчно доцiльним, проте й у цьому випадку наводять безлiч прикладiв щодо нерентабельност тако! шдприемниць-ко! дiяльностi. Стосовно ж спроб шженерного генiя - промислово переробля-ти зiбранi з наших домiвок вiдходи - хочеться лише пожалкувати над марнот-ратством цього штелекту, оскiльки його титашчш зусилля стають "сiзiфовою" працею - такий завод, як ненажера, потребуватиме неперервного постачання "свое!" сировини, вш не сприятиме зменшенню обсяпв утворення вiдходiв.
Другий м1ф пов'язаний з частими твердженнями про те, що на "смггтепереробщ" можна "ще й заробляти". Про "смггтевих ол1гарх1в" поки що шчого не чути, а от про постшну потребу в дотащях для сякого-такого господарювання ТПВ говорять { довол1 часто й гучно. Дшсно "на смгга" у нас дехто й заробляе, але цей заробггок не е наслщком реал1заци грунтовних класичних економ1чних шдход1в. Вш швидше досягаеться завдяки заплута-ност схем розрахунюв за вщповщш комунальш послуги та вщсутност ладу у формуванш тариф1в на вивезення смггтя. Як не парадоксально це звучати-ме, але щ заробггки також е швидше вислщом нашо! суспшьно! еколопчно! тупоси, шж економ1чно вмотивованих розрахунюв. Тому управлшсью аспекти обговорювано! проблеми е винятково актуальними { прюритетними.
Одна з грунтовних засад сучасного европейського управлшня выходами полягае в тому, що стратепчш плани господарювання ними на конкретнш територи не розробляються поза контекстом цшсно! стратеги розвитку ц1е! територи. Таким чином, проблему вщход1в розглядають як невщдшьну { зов-Ым не другорядну складову проблем стратепчного розвитку { зокрема як важливу складову швестицшно! привабливост територи.
Зазвичай нар1жним каменем стратегш розвитку територш вважаеться !хтй економ1чний розвиток, можливост якого пов'язаш з наявшстю вщпо-вщних ресурЫв 1, не останньою чергою - природних, як не е безмежними. Проте не слщ перебшьшувати рол1 економ1чного чинника у процес розвитку людства. Якщо розглядати цей процес як повсюдне утворення вщход1в унас-лщок виробництва та споживання, то не таким уже бездискусшним буде зда-ватися твердження про особливу визначальшсть економжи для поступу людства. Вражаючим е той встановлений факт, що економ1чне зростання мае супровщ, який швелюе його позитивш наслщки. Йдеться про паритетшсть зростання обсяпв вщход1в та економ1чного приросту (наприкшщ минулого стол1ття 40 %-й прирют ВВП розвинених кра!н Свропи супроводжувався 40 %-м збшьшенням обсяпв мунщипальних вщход1в).
Таким чином, вщходи суспшьного виробництва { споживання стають антиподом економ1чного зростання. Причина тако! аномали суб'ективна - у нечастих випадках в1дходи виступають як "р1вноправний" економ1чний об'ект. Вщходи не розглядае виробник як оргашчну складову вартост про-дукци - вони, звичайно, присутш, !х бачать, але, так би мовити, "поза собь вартютю". Бшьшють вщход1в виробництва 1, передуЫм, комунальш в1дходи не вщносилися "господарниками" до числа прюритетних об'екпв д1яльност1 -!х найчастше прагнули просто позбутися, видалити за меж1 мюць !хнього утворення { забути. Й дос поширеним е контроверсшний погляд на вщходи, як на зло, але як на зло необхщне. Причиною такого очевидного 1гнорування вщпадово! складово! в економ1чних розрахунках шдприемщв, вочевидь, е погляд на економжу тшьки, як на зас1б мультиплжаци прибутюв. Напевне, погляд такий е хибний. Економ1чне зростання, як основа суспшьного добро-буту, мае сенс лише у короткотермшовш перспектив^ Суспшьш цшност1, що закладаються у довготермшову стратепчну перспективу, повинш обов'язково м1стити еколопчш складов1 [2].
Саме такш стратепчнш перспектив! мають вщповщати шють вщомих принцитв сталого розвитку, що закладаються у визначений порядок дш шд час стратепчного планування господарювання в1дходами. Це означае, що су-часне управлшня в1дходами повинно передбачати таку послщовшсть наших дш у контекст! поводження з вщходами виробництва i споживання. Насампе-ред потр1бно вжити ушх можливих заход1в для запоб1гання утворенню вщхо-д1в. Шсля вичерпання зусиль першоï дiï докладаються зусилля для мш!м!заци обсяпв утворення останшх. Наступна д1я передбачае оргашзащю повторного вжитку вироб1в, як вже використовував ринок. Шсля цього настають стади оргашзаци перероблення окремих складових ТПВ та видобутку з ïx енерги (р!зш види терм1чного та бюлопчного оброблення). Завершальною д1ею у цш 1ерарх1чн1й послщовност е еколопчно безпечне складування тих частин ТПВ, до яких з об'ективних причин не були застосоваш дiï' вищого порядку. На жаль, саме так зваш об'ективш причини, за якими завжди стоггь Паш еко-ном1чна доцшьшсть, практично не дають можливост цшком шдпорядкувати поводження людини з ТПВ цш про- еколопчнш трамщ дш.
Маемо визнати, що гонитва за прибутками (тут теж не обходиться без економiчноï' доцшьност!) у сучасному свт породила так звану масову культуру споживання - "Людина юнуе, якщо вона споживае. Чим бшьше вона споживае, тим краще iснуе". Вiдбуваеться постiйне загравання з бажаннями людини, без ïx повного задоволення. Реклама постшно генеруе нов! бажання та цш. Поки людина незадоволена, доти вона буде споживати й купувати. Вщтак, споживацька матерiальна культура побудована на псевдоцшностях, як! врештьрешт призводять до морально: деградаци людини [3].
Споживацька культура призводить до прискореного виснаження при-родних ресурЫв, адже людство споживае бшьше, шж це необxiдно для задоволення потреб вЫх людей на планер. У всьому свт мода на речi змь нюеться, щоб змусити людину не користуватися "застаршою" р!ччю, а нато-мють придбати соб! нову. Саме цим, а не техшчним прогресом, зумовлена невпинна поява нових моделей телефошв, ав^вок, одягу, меблiв, обчислю-вально1 теxнiки та шших товарiв [3]. За щею невпинною появою нових моделей лавиноподiбно зростае кшьюсть вщход!в. Людська заxланнiсть створюе економжу, яка загрожуе довкшлю. Така економжа суперечить ïï головнш мет - досягненню високого р!вня добробуту i комфортност суспiльства.
Ш!сть наведених вище принцишв сталого розвитку не е жодним know how пор!вняно з мудрютю наших предкiв, не зшсованих розкошами так званого науково-техшчного прогресу. Бо щ принципи е похщними мудрост не лише украшського народу, приказка якого каже: "Чисто не там, де прибира-ють, а там де не смггять!".
З цiеï народноï мудрост!, очевидно, починаються засади еколопчного проектування (проектування для довкшля - Design for environment), яке ще називають екодизайном (Ecodesign), проектуванням продукцiï сталого розвитку (Sustainable product designe), зеленим дизайном (Green design), проектування замкненого життевого циклу (Life cycle design), яке зосереджуеться на еколопчних аспектах вироб!в i на анал!з! проблем з перспективи цшого цик-
лу 1хнього життя [4]. Йдеться про проектування для перероблення/рециклш-гу - ключовим елементом якого завжди е рециклшг. Тобто вироби повиннi проектуватися так, щоб максимiзувати в них кшьюсть матерiалiв, придатних для майбутнього рециклшгу, а також таких, якi походять з рециклшгу (ре-циклати). Проектуючи для рециклiнгу, слiд керуватися засадою обмеження кшькосл i рiзнорiдностi застосовуваних матерiалiв, уникати використання таких композитних i багатошарових матерiалiв, якi можуть ускладнювати ре-циклiнг. Максимiзацiя кшькосл матерiалiв, яких надають для рециклшгу (або що походять з рециклшгу) у виробi е ршенням, що приймаеться на ста-д^' проектування, але яке мае вплив на весь цикл його життя передуЫм на його кшцеве використання.
Попередне планування можливост рециклiнгу ще на початковш стади проектування виробу i у процес його виготовлення сприяе збiльшенню кшь-кiсть матерiалiв, що вщновлюються у процесi рециклiнгу, а також полегшуе сам процес рециклшгу, робить його економiчно рентабельним. 1ншими словами, тут мае мюце перенесення екологiчноï вiдповiдальностi за вирiб на його ви-робниюв, що може призвести до вимiрних i в^утних не лише екологiчних, але й економiчних вигод. Щоб ди i видатки у процесi проектування були ефек-тивними, потрiбна еколопчна освiта, а також вiдповiдне управлшня вiдходами.
Поряд з екологiчним проектуванням вдаутну роль у модернiзацiï управлшня вiдходами може вiдiграти еколопстика, побудована на системному пiдходi до розглядуваноï проблеми. Процес господарювання комунальними вiдходами (пiд час його розгляду як единого цшого) можна представити як множину елеменпв з рiзними конкретними функцiями та властивостями, але тюно пов'язаними мiж собою единою спшьною, кiнцевою метою, або призна-ченням/мiсiею. Аналiз процесу поводження з ТПВ у нашш краïнi показуе, що вш, як i зазначено вище, також складаеться з низки елеменпв (збирання, ви-везення, роздшення, складування), якi, однак, функцiонують незалежно один вiд одного, що спричинюе негативнi наслiдки. Саме через вщокремлеш дн суб,ектiв/операторiв у господарствi ТПВ сформувалося досить поширене пе-реконання, що це господарювання е збитковим за самою природою i тому потребуе фшансових дотацiй. Похитнути i навгть змiнити це переконання можна шляхом застосування еколопстики, яка передбачае планування, реаль зацiю i контроль потоку ресурЫв, починаючи вiд мюць 1'хнього утворення i завершуючи кшцевим споживачем, з метою задоволення потреб останнього при ощадному використаннi засобiв i капiталу [5].
У такому контекст^ як потж ресурсiв, розглядаеться потж вiдходiв, якi за лопстикою повиннi бути перемiщеними до мюця/мюць 1'хнього використання як необхiдноï сировини, або уташзоваш, або знешкодженi. Процес перемщення вiдходiв логiстика представляе як комплексний процес, тд час здшснення якого беруть до уваги вш його складовi елементи i поеднуються мiж собою, вщповщ-но до черговост дiй. Це можна представити у вигляд так званого лопстичного постачального ланцюга, сутнiстю якого е послщовшсть подiй, що настають у визначеному порядку. Для господарювання вводами такий ланцюг називають ланцюгом видалення i стисло до його складу можна вщнести суб,ектiв, котрi ут-
ворюють вщходи, суб'екпв, як оргашзовують !хне збирання, перевезення, роз-дшення { перевезення продуктов роздшення до вщпов1дних споживач1в (див. схему). Докладно сформований ланцюг видалення в1дход1в стае "демонстра-цшним майданчиком" ус1х особливостей потоку ТПВ. Вш дае змогу вим1ряти продуктившсть та експлуатацшш витрати в окремих ланках, а також, що дуже важливо, ощнити !хню ефектившсть, виявити слабк мюця в цьому потощ, неп-равильш й обтяжеш надм1рними видатками неефективш ршення.
Рис. 2. Схема логктики господарювання ТПВ
Лопстика штерпретуе ланцюг видалення як незалежну вщ ланок еди-ну цшсну систему, в межах яко! ус ди повинш шдлягати об'еднаному плану-ванню, единш оргашзаци { досягненню поставлено! мети. Щоб так сталося, повинен юнувати план господарювання в1дходами з визначеними правилами поводження { суб'ектом, який виконуе головш наглядов1 функци (координатором ланцюга), котрий контролюе дотримання прийнятих правил.
Завданням лопстичного шдходу е спонукання управлшня до того, щоб ланцюг видалення, як цшсть, потребував якнайменше засоб1в, ефективно функщонував, { сумарш видатки ланцюга були якомога меншь Щоб цього до-сягнути, потр1бно домагатися штеграци ус1х дш ланцюга видалення, що може дати можливють домогтися самофшансування господарювання ТПВ громадами тих територш, де буде використовуватися цей шдхщ до управлшня выходами. Варто зазначити, що на ефектившсть господарювання в1дходами ютот-но впливають масштаби тако! д1яльност1 або обсяги в1дход1в, як залежать вщ чисельност мешканщв територи. Територ1альнш самовряднш громад1, яка са-мостшно береться до виршення см1тгевих проблем, дуже важко домогтися самофшансування ще! сфери управлшня. Таке стае можливим на територ1ях, заселених десятками або сотнями тисяч мешканщв. Громадам, чисельшстю меншою 50 тис. мешканщв, треба кооперувати сво! зусилля з шшими терито-р1ями для налагодження ефективного системного управлшня вщходами.
Лопстика, завдяки И штердисциплшарносп, охоплення ус1х необхщних дш в однш цшснш систем^ включно з потоками матер1ал1в та супроводжу-
ючими !х потоками iнформацiï i грошей, дае змогу отримати ефекти, яких не добачалося або ж якi неможливi внаслiдок iндивiдуальних i розпорошених дш. Логiстика у сферi управлiння ТПВ передбачае ч^ке географiчне виокремлення територи, оптимiзацiйне визначення мiсць розмiщення на нш усiх об,ектiв, що будуть задiянi у ланцюгу видалення, а також докладний опис усiх шших показ-ниюв територiï, якi безпосередньо вщносяться до утворення й нагромадження вiдходiв (наприклад, демографiчнi, iнфраструктурнi, сощальт й iн.).
Наведенi вище тдходи до поступового вирiшення проблеми знешко-дження ТПВ нинi лише розпочинають торувати шлях до суспшьно! свщомос-тi. Проблема ця мае специфiчний iсторичний характер. Це проблема наро-джена ХХ ст., яку, як небезпечну естафету, змушене прийняти ХХ1 ст. Десятки тисяч звалищ вiдходiв - це (без перебшьшення) одне зi знакових страхiть минулого вжу. Покiрно приймати його разом зi старими пiдходами, обтяже-ними iндустрiальним Гвалтом над природою, було б аморально. Цю проблему не розв'яжуть наймодернiшi технiчнi та iндустрiальнi рiшення. Це не означае вщмови вiд ïхнiх подальших пошукiв. Останш мають синхронiзуватися зi свь тоглядним переглядом поведшки людини у довкшль Це неймовiрно важко, але необхщно вiдмовлятися вiд споживацьких псевдоцiнностей. Грошi не е лише мiрилом уЫх цiнностей. ïхня кiлькiсть не може характеризувати устш-ностi людини. Обсяги споживання не е винятковою ознакою якост життя. Тому маемо бути людьми не обтяженими антропоцентричними надмiрностя-ми у стосунках з природою, а сповненими свое! особливо! вщповщальност та усвщомлення свого високого i невимiрного Божого покликання. Про це говорили багато освiчених i славетних юторичних постатей минулого. Ми не були, на жаль, добрими слухачами. Може врешт станемо.
Лггература
1. Робин Мюррей. Цель - Zero Waste : пер. с англ. - М. : ОМННО "Сонет Гринпис", 2004. - 232 с.
2. Туниця Ю.Ю. Еко-економша i ринок: подолання суперечностей. - К. : Вид-во "Знан-ня", 2006. - 314 с.
3. Олексш Толкачов. Кшець неол1берального свгту. - День. - № 181, 9 жовтня 2009 р.
4. Anna Lewandowska, Zenon Foltynowicz. Projektowanie dla recyklingu jako jeden z ele-mentow ekoprojektowania // Recykling. - 2006. - № 11(71). - S. 55.
5. Wojciech Przybycin. Logistyczny system gospodarki stalymi odpadami komunalnymi // Recykling. - 2006. - № 11(71). - S. 56-57.
Зыма Ю.В. Мировоззренческие аспекты предотвращения негативного влияния свалок мусора на окружающую среду
Рассмотрена концепция управления отходами, которая основывается на экономике знаний и экологическом просветительстве. Проблему обезвреживания отходов не разрешают самыми модерными индустриальными средствами и техническими решениями. Это не означает отказа от их углубленных поисков. Последние должны синхронизироваться с мировоззренческим пересмотром поведения человека в окружающей среде. Это невероятно трудно, но необходимо для обеспечения устойчивого развития человеческого сообщества.
Ключевые слова: твердые бытовые отходы, свалки мусора, обезвреживание отходов, иерархия управления отходами, устойчивое развитие, проектирование для окружающей среды.
Zyma Yu.V. World outlooked aspects of negative waste landfilling influence on the enviroment
It is looked a conception of waste management that is based on the knowledge economic and ecological education. Waste prevention problem does not solve only with help the most modern technical and industrial solutions. It does not mean a waiver of their follow-up searches. The latter must be synchronized with the philosophical view of human behavior in the world environment. It is incredibly difficult, but necessary to provide the sustainable develepment human society.
Keywords: municipal solid waste, landfill, waste prevention, solid waste management hierarchy, sustainable develepment, ecodesign.
УДК 504:341.2 Мол. наук. ствроб. О. Т. 1ванишин - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕТИКА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТА ВИКЛИКИ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛ1ННЯ
Наведено реальне виршення еколого-економiчних проблем з огляду на удоско-налення людського духу. Розглянуто релЫю як вщдзеркалення буття у свщомосп людей, вплив релшйно! свщомосп на економiчну дiяльнiсть людини. Обгрунтовано питання щодо адаптацп релшйно-фшософського вчення до завдань переоцшки при-роди, та запоб^ання п знищенню.
Ключов1 слова: земля, природа, етика, релшя, християнство, правила охорони природи.
Ми е часткою Земл1, I Земля е часткою нас...
Навчть свогх дтей, що грунт тд гхшми ногами е попелом наших пращуров.
Навчть гх шанувати Землю, розкажть свогм дтям, що вона сповнена
життям наших предк\в, що Земля - наша мати.
Що станеться з Землею - станеться з дтьми Земл1.
З промови верховного вождя 1нд1анських племен Светла (1855)
На запитання про причини попршення якост природного довкшля можна було б коротко вщповюти так: безмежшсть людських потреб \ обме-жешсть природних ресуршв. Але очевидно, що ще задовго до кризи еколопч-но! та економ1чно! виникла духовна криза. Тому, щоб подолати економ1чну кризу, необхщно подолати кризу духовних цшностей.
Людство не усвщомлюе глибинного смислу буття, оскшьки вважае його обмеженим земною, матер1альною сферою, \ не розум1е, що значить свобода воль Насильство заради матер1альних благ викликае негативш еколопч-т ефекти у бюсфер1, як б'ють бумерангом по самш людит. Реальне вирь шення еколого-економ1чних проблем неможливе без удосконалення людського духу. Релтя е вщдзеркаленням буття у свщомосп людей, а релтйна свщомють впливае \ на економ1чну д1яльшсть людини.
Ми потребуемо всеб1чно! еколопчно! етики як невщ'емного контексту замши мотивацш, що призвели до руйнування природного свгту. Виникае питання, як адаптувати релтйно-фшософсью вчення до завдань переоцшки природи, щоб запоб1гти И знищенню? 1сторик-релтезнавець Томас Берр1 до-сить влучно зазначив, що необхщно всеб1чно переоцшити вщносини м1ж Лю-диною й Землею для продовження юнування людського роду на планет! Ви-
