CC BY
39
4. Дюран В. Кластерный анализ / В. Дюран, П. Сделп. - М. : Вид-во "Статистика", 1977. -422 с.
5. Таха Х. Введение в исследование операции : пер. с англ. / Х. Таха. - В 2-ох кн. - М. : Изд-во "Мир", 1985. - 378 с.
Надтшла до редакцп 18.10.2016р.
Побережная Л.Я. Ранжирование территории города Калуш по уровню потенциальных экологических рисков
К наиболее опасным экзогенным процессам, с которыми связаны риски освоения территорий и функционирования природно-технических систем в рамках ликвидированных горно-химических предприятий Прикарпатья, относятся механическая суффозия, сульфатный карст, оползни, подтопления почв, набухание почвы, проседание почвы, засоление почв. Проведено ранжирование кластеров по проценту застроеннос-ти, плотности заселения и наличию объектов повышенной опасности. Выбраны характеристические показатели и проведен риск-анализ исследуемых территорий. Осуществлено ранжирование территории Калуша по уровню потенциальных рисков для населения.
Ключевые слова: ранжирование территорий, кластеризация территорий, горно-химические предприятия, экологическая безопасность.
Poberezhna L. Ya. Ranking of Kalush City Territory in Terms of Potential Environmental Risks
The most dangerous exogenous processes, which are associated with the risks of land development and operation of natural-technical systems within the framework of the liquidated mining and chemical enterprises of Carpathian include mechanical suffusion, sulphate karst, landslides, flooding soils, swelling of soil, land subsidence, and salinization. Ranking of the clusters is based on the percentage of built-up, the settlement density and the presence of high-risk. Joined characteristic indicators and conducting risk analysis of study areas. Ranking the city of Kalush in the level of potential risks to the population is made.
Keywords: area ranking, area clustering, mining and chemical plants, environmental safety.
УДК 628.3.03
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОЛОПЧНО1 БЕЗПЕКИ У СИСТЕМ1 "ТВЕРД1 ПОБУТОВ1 В1ДХОДИ - НАВКОЛИШН6 СЕРЕДОВИЩЕ - ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ" 1.В. CmmiHCbKd
Проаналiзовано проблему нагромадження та поводження iз твердими побутовими вщходами (ТПВ) в Украгш, на прикладi Дергачiвського полигону ТПВ. Доведено, що одним з найб^ш небезпечних факторш забруднення в мюцях депонування вiдходiв е фшьтрат, що в^^зняеться рiзноманiттям забруднювальних речовин уих класш небез-пеки. Показано, що Дергачiвський полион ТПВ е джерелом значного, зростаючого, еколопчно небезпечного навантаження на довкшля. Запропоновано прюритетний нап-рям для Украши щодо поводження з ТПВ.
Ключовi слова: еколопчна безпека, твердi побутовi вiдходи, навколишне природне середовище, здоров'я людини, фiльтрат, бюгаз.
Проблема нагромадження та поводження з ввдходами в УкраЫ за своею актуальнктю посiдае перше мiсце серед шших природоохоронних проблем. На-самперед, це пов'язано i3 збiльшенням темшв зростання населения i матерiаль-ного виробництва, споживчо!' активностi населення, нерацюнального викорис-
1 доц. 1.В. Сталшська, канд. техн. наук - Харкгвський НУ м1ського господарства iM. О.М. Бекетова
тання мшерально! сировини, обмеженого залучення вторинних pecypciB у мате-рiальне виробництво та вщсутшстю дiючих органiзацiйно-економiчних меха-rn3MiB стимулювання перероблення вiдходiв.
Наслiдком такого становища до питань поводження з вдаодами стало ут-ворення великих обсяпв неконтрольованих мiсць нагромадження твердих побу-тових вiдходiв (ТПВ) i вiдсyтностi протягом тривалого часу адекватно! реакцп на створювану ними небезпеку. Як результат, ТПВ е джерелами значного i зростаючого екологiчно небезпечного антропогенного навантаження на навко-лишне природне середовище (НПС).
Нинi основним способом знешкодження ТПВ в Укрш'ш залишаеться !'х за-хоронення на пол^онах або смiттезвалищах, експлyатацiю яких ведуть без вра-хування сучасних екологiчних вимог (детальнiше в робот [1]). Бiльшiсть поль гонiв ТПВ не вщповщають бyдiвельним i саштарним вимогам, що призводить до збшьшення антропогенного навантаження на всi компоненти екосистем: по-верхневi i шдземш води, атмосферне повiтря, грунти, бюту та здоров'я населен-ня, яке проживае поблизу.
Як свщчать дослiдження Г.С. Пантелят, В.В. Гончарука, О.М. Касiмова, В.В. Батiщева, А.1. Кияшкiна, С.О. Довганя, О.А. Шевченка, Е.А. Деркачова, О.В. Рогова, А.М. Гонопольського, А.С. Парфенюка, В.М. Радовенчика, М.Д. Гомел^ Т.П. Шаншо!', Т.А. Сафранова, А.В Сиволапа та шших учених тривале нагромадження ТПВ на звалищах призводить до виникнення неперед-бачуваних фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних процесiв, продуктами яких е чисель-нi токсичнi хiмiчнi сполуки в рщкому, твердому та газоподiбномy станах [2-5].
Проанамзувавши статистичнi дат, виявлено щкавий факт, що протягом останшх двох десятилiть, населення Укра'ни зменшилось майже на 9 млн оаб (чи 17 %) вщ чисельностi майже 52 млн осiб у 1990 р. (рис. 1), причому кiль-кiсть ТПВ не тшьки не зменшуеться (рис. 2), але й навпаки, продовжуе нагро-маджуватися та збiльшyватися, тому з кожним роком площа, зайнята тд полi-гони ТПВ, збiльшyеться [6]. Це пов'язано iз швидким розвитком техшчних за-собiв i тдвищенням добробуту населення, а також зi свiдомiстю населення сто-совно наслщюв задоволення тих чи iнших потреб. Тодi як, наприклад у GC, навпаки, кiлькiсть населення зростае, а нагромадження ТПВ зменшуеться.
Рис. 1. Змта RmbRoemi населення Украти, млн oei6
Рис. 2. Об'емиутворення ТПВ в УкраЫ, млн м3
На сьогодш бiльшiсть населення Укpаïни не соpтye небезпечнi вiдxоди (та-кi як не^одаты для експлyатацiï батаpейки та акyмyлятоpи, зламанi елеюроп-pилади, залишки лакофаpбовиx pечовин y таpi, piзнi добpива або отpyтоxiмiка-ти, пpостpочена побyтова xiмiя, медичнi пpепаpати, теpмометpи на основi pтyтi, енеpгоощаднi лампи i т. ш.) i ТПВ о^емо. Все це потpапляe на пол^они, що становить сеpйознy небезпеку для довкiлля та здоpов,я людини. Таке безкон-тpольне поpyшення вiдбyваeться y кожному мiстi, селищi та селi Укpаïни, зок-pема i в Хаpкiвськiй обл. Хоча k^e Закон Укpаïни мПpо вiдxодим (ст. 35, п. 1), в якому зазначено, що небезпечш вiдxоди y складi ТПВ потpiбно збиpати о^е-мо вiд iншиx видiв ТПВ, а також вiдокpемлювати на етат збиpання чи соpтy-вання i пеpедавати спецiалiзованим пiдпpиeмствам, якi здо6ули лiцензiï на опе-pацiï у сфеpi поводження з небезпечними вщкодами [V].
Вiдзначними особливостями ТПВ вщ iншиx видiв вiдxодiв e: 1) локаизова-не пpостоpове pозташyвання; 2) генетично властива 1'м xiмiчна неодноpiднiсть. До того ж забpyднення маe полiкомпонентний xаpактеp, тобто у НПС, зi стоpо-ни полiгонiв i звалищ ТПВ, piзними шляxами надаодять pечовини досить ш^о-кого спекла. Пpи цьому, чим складншою стаe xiмiчна пpиpода вiдxодiв, тим бшьшу небезпеку вони несуть для здоpов,я людей та НПС. Напpиклад, у зв'язку з пошиpенням викоpистання енеpгоощадниx ламп, якиx в Укpаïнy щоpокy заво-зять до 20 млн, у значник обсягаx yтвоpюються вдаоди, що мiстять pтyть та ïï токсичнi сполуки, а також зpостаe частка полiмеpниx матеpiалiв у складi ТПВ Укpаïни. Загалом, ТПВ мютять пpактично весь комплекс pечовин, як задiянi у господаpськiй дiяльностi на певнш теpитоpiï (pис. 3), pозpаxовyючи викоpистанi складники pесypсiв у ^о^са^ виpобництва i споживання. За даними деякш: дослiдникiв, на цей час у свт наpаxовyeться бiльше 100 тис. найменувань такиx pечовин - вщ iнеpтниx вiдносно оpганiзмy людини до особливо токсичниx [S].
Рис. 3. Усереднений моpфологiчний склад ТПВ в Укрш'м, %
Бiоxiмiчнi ^оцеси, що вщбуваються у масi ТПВ i сyпpоводжyють зволо-ження вiдxодiв атмосфеpними опадами, пpизводять до складник пеpетвоpень pечовини з yтвоpенням синтезовант шкiдливиx pечовин i piдкоï фази фис. 4), що вiдpiзняeться piзноманiттям забpyднювальниx pечовин yсix класiв небезпе-ки i маe назву фiльтpат.
Фiльтpат мiстить численнi компоненти pозпадy оpганiчниx i мiнеpальниx pечовин, з^днання миш'яку, кадмiю, xpомy, свинцю, pтyтi, нiкелю та pядy iн-шш: токсичниx pечовин, якi пpактично на жодному зi смiттeзвалищ не знешко-
джуються, а шфшьтруються у грунт i потрапляють у rрунтовi води, а звщти заб-руднення прямуе до водного об'екта прилегло'' до полiгону ТПВ територií та як наслiдок е фактором еколопчно'' небезпеки та еколого-ппетчного ризику.
— Джерела утворення фшьтрату
Атмосферш опади
Початкова волопсть окремих компоненте
Волога, що утворилась у результат! бюх1м1чних процеав у тш псшгошв ТПВ
Видшення вщжимно! вологи при утворенш вщход1в
—► Стоки вщ миття контейнер! в 1 господарсько! зони Рис. 4. Основт джерела утворення фтьтрату полиона ТПВ [9]
У робоп вивчено хiмiчний склад фтьтрату Дергачiвського полiгону ТПВ, Харювсько'' обл. (табл. 1). Цей пол^он експлуатуеться з 1973 р. i на цей час мае схему в 4 черги. Пол^он ТПВ не був оснащений надшним iзоляцiйним шаром, системою збирання бюгазу i фiльтрату. Таким чином щ черги е потенцiальною загрозою забруднення НПС. Результати лабораторного анаизу питно' води з мiсця розташування Дергачiвского полiгону ТПВ наведено у табл. 2.
Табл. 1. Хiмiчний склад фтьтрату Дергачiвського полигону ТПВ
Компонент Кiлькiсть Од. вимiрювання
Завиом речовини 1098 мг/дм3
рН 7,8
БСКз 702,6 мг О2/дм3
ХСК 1142 мг О2/дм3
Окиснювашсть 121,7 мг О2/дм3
Лужнiсть 16 моль/м3
Жорсткiсть 15,4 моль/мг/дм3
Сухий залишок 112 мг/дм3
Залiзо 6,94 мг/дм3
Сульфати 103,5 мг/дм3
Хлориди 322,6 мг/дм3
Кальцiй 8 моль/мг/дм3
Магнш 7,1 моль/мг/дм3
Загальна мiнералiзацiя 1725,12 мг/дм3
Азот амонiйний 32 мг/дм3
Штрити 0,004 мг/дм3
Нiтрати 0,2 мг/дм3
СПАР 0,1 мг/дм3
Нафтопродукти 0,36 мг/дм3
Свинець 0,029 мг/дм3
Цинк 0,0007 мг/дм3
Марганець 0,1 мг/дм3
Мщь 0,02 мг/дм3
Табл. 2. Лабораторний аналiз питног води з мкця розташування Дергачiвського
полигону ТПВ, 2014 р.
Показник Кiлькiсть ГДК Од. вимiру
Запах 3, затхлий <3 бали
Присмак 61,5 <3 бали
рН 6,4 6,5-8,5
Перманганатна окиснюванiсть 22,0 <5 мг/дм3
Нiтрити 0,01 <3,3 мг/дм3
Нiтрати 0,15 <50 мг/дм3
Жорстюсть загальна 13,45 1,5-7 ммоль/ дм3
Сухий залишок 1236 200-500 мг/дм3
Хлориди 360,5 <350 мг/дм3
Сульфати 78,1 <500 мг/дм3
Затзо 38,7 <1 мг/дм3
Кальцiй 394,4 25-75 мг/дм3
Фтор 0,26 0,7-1,2 мг/дм3
Марганець 0,16 <0,5 мг/дм3
Лужшсть загальна 7,0 0,5-6,5 ммоль/ дм3
Магнiй 80 10-50 мг/дм3
Кр1м цього, у фшьтрап мктяться важт метали, як1 впливають на проник-нкть кттинних мембран, змшюють структуру бшкгв, утворюють комплекси з фосфолМдами та спричиняють виражеш мутагенш, ембрютоксичш 1 канцеро-генш ефекти в живих оргашзмах. Особлива небезпека забруднення екосистем важкими металами полягае в тому, що вони здатш акумулюватися в оргашзм1 людини, а перюд !х природно! нейтрал1зацп у природ1 становить в1д 70 (цинк, кадмш) до 1500-5900 (мдь, свинець) роюв.
Також тд час дослвдження Дергач1вського полкону надано результати анал1зу Харкксько! обласно! санетдемстанцп проб питних вод з артез1ансько1 свердловини № 10, що розташована поряд з самим полконом ТПВ [10]. Зпдно з даними табл. 2 щодо вмкту забруднювальних речовин у питних водах у м. Дергач!, бшьшкть показникк перевищуе ГДК питних вод, 1 таю води не придатш для споживання людиною. Так, через вживання забруднено! води юльккть он-козахворювань населения зросла на 92 % [11]. Тому, на сьогодш, жител1 м. Дергач! отримують питну воду, що доставляеться транспортними засобами.
У тш звалища проходять процеси трансформацп оргашчно1 речовини, що супроводжуються видшенням газопод1бних продуктк (т. зв. бюгазу), що заб-руднюють атмосферне пов1тря, оскшьки полкон не обладнаний системою в1д-ведення бюгазу. До того ж, оскшьки складоваш ТПВ характеризуються висо-кою концетращею вуглецевмкних матер1алк (пашр, полктилен, пластик, дерево, гума), на Дергачкському полкош вщбуваеться !х часте загоряння. Внасль док пожеж1 вщбуваеться видалення газк, що мктять токсичш сполуки: дюкси-ни, фурани, хлористий 1 фтористий водень, окиси вуглецю, азоту, йрчаний ан-пдрид, а також летючу золу.
Внаслщок наявносп в ТПВ дуже велико!' кшькосп патогенно!' мкрофлори, ввдбуваеться бактерюлопчне забруднення грунту, що може спричинити ешде-м1чне зараження населення. М1крооргашзми, що виявляються в ТПВ, е збудни-
ками таких небезпечних захворювань, як туберкульоз, гепатит, дизентерiя, аскаридоз тощо. Очевидно, що Дергачiвський полiгон ТПВ, о^м вiдчуження велико' площi земл^ е джерелом забруднення довктля вельми токсичними еле-ментами, якi не можуть бути включеними до природних циклiв кругообiгу ре-човин. Рухаючись трофiчними ланцюгами, вони потрапляють до оргашзму лю-дини, завдаючи йому незворотних змiн. Отже, вкрай нагально сто'йъ проблема антропогенного навантаження у системi мтвердi побутовi вщходи - навколишне середовище - здоров'я населення" та приведення полiгонiв твердих побутових вiдходiв в екологiчно безпечний стан.
Звичайно, за того обсягу вiдходiв, що утворюеться, захоронення ще досить довго буде одним з основних методiв поводження з вiдходами в Укра'М. Однак небезпечний вплив на людський оргашзм можна зменшити, впровадивши чiтке законодавчо обгрунтоване регулювання дiяльностi органiзацiй, що обслугову-ють полггон, лiквiдувавши несанкцiонованi звалища та дотримуючись усiх роз-роблених стандартiв розмщення, обладнання та закриття полiгонiв. Не меншо'' уваги потребують i закрил полiгони, якi е джерелами тривалого отруення дов-кiлля. 1стотною ввдшншстю щодо поводження з ТПВ у крашах СС, е чiткiший контроль за станом НПС тд час експлуатацп полiгону та абсолютно шший тд-хiд, який полягае у запоб^анш розмiщення ТПВ на пол^онах, використовуючи бiльш перспективнi методи (рис. 5), що докладшше пояснено Директивою СС "Про вщходи" [12].
Отже, державна стратег1я поводження з вщходами мае передбачати змен-шення обсягу вiдходiв, що потрапляють на звалища. 1снуюча система управлш-ня мунщипальними вiдходами в Украíнi не передбачае перероблення i вторинне використання щнних компонентiв. Унаслiдок цього значнi кошти мiського бюджету йдуть на утримання економiчно невигiдних та еколопчно небезпечних полiгонiв. При цьому значш сировиннi та енергетичнi ресурси, яю е складови-ми компонентами ТПВ, не використовуються i пiдлягають захороненню на по-лiгонах.
Рис. 5. Схема прiоритетiв поводження з вiдходами у кратах €С
Запровадивши сортування та перероблення бшьшо'* частини вiдходiв перед вивезенням ''х на звалище, можна попередити не ттьки зменшення кiлькостi
Рекомендований виб1р
Найменш
рекомендований
виб1р
ТПВ, а й надходження до НПС небезпечних речовин. Це дасть змогу не пере-вантажувати полкони, отримувати прибутки вiд реалiзацií вторинно!' сировини та шдвищити ршень екологiчноí безпеки в ra^Mi "твердi побутовi вiдходи-навколишне середовище-здоров'я людини".
Лiтература
1. Варнавська 1.В. Аналiз методов очищения фшьтрату полiгонiв ТПВ / 1.В. Варнавська, М.В. Яцков // Пдромелюращя та гiдротехнiчне буд1вництво : Мiжвiд. наук.-техн. зб. - Р]вне. -2009. - Вип. 34. - С. 279-287.
2. Касимов А.М. Твердые бытовые отходы. Проблемы и решения. Технологии, оборудование : учебн. пособ. / А.М. Касимов, В.Т. Семенов, А.Н. Александров, А.М. Коваленко. - Харьков : Изд-во ХНАПХ, 2006. - 301 с.
3. Шашна Т.П. Управлшня та поводження з вщходами : шдручник / Т.П. Шашна, О.Р. Губанова, М.О. Клименко та ш. / за ред. Т.А. Сафранова, М.О. Клименко. - Одеса : Вид-во ТЕС, 2012. - 272 с.
4. Парфенюк А.С. Альтернативное решение проблемы твердых бытовых отходов в Украине / А.С. Парфенюк, С.И. Антонюк, А.А. Топоров // Экотехнологии и ресурсосбережение : сб. науч. тр. - 2002. - № 4. - С. 36-41.
5. Стан сфери поводження з побутовими вщходами в Укралш за 2014 рж. / Мш. регюн. роз-витку, бущвництва та житл.-комун. господарства Укрални. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minregion.gov.ua/base-law/norm-akts.
6. Систер В.П. Твердые бытовые отходы: справочник / В.П. Систер, А.Н. Мирный, Л.Ф. Скворцов и др. - М. : Изд-во АКХ им. К.Д. Панфилова, 2001. - 319 с.
7. Закон Укрални "Про вщходн" вщ 5.03.1998 р., № 187/98-ВР iз змшами та доповненнями.
8. Вострецов С.П. Анализ данных по технологиям и оборудованию для очистки сточных вод полигона ТБО / С.П. Вострецов // Сотрудничество для решения проблемы отходов : матер. IV Междунар. конф., 31 января - 1 февраля 2007 г., г. Харьков. - Харьков, 2007. - С. 238-240.
9. Варнавская И.В. Анализ условий образования и состава сточных вод полигонов твердых бытовых отходов / И.В. Варнавская // Экология и промышленность : сб. науч. тр. - 2008. - № 1. -С. 39-43.
10. Офщшний сайт Харьювсько! мiськоl ради, мiського голови, виконавчого комитету. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.city.kharkov.ua.
11. Назарчук О. Функцюнування виа сфери поводження з вщходами впливае на стан саш-тарно-етдемюлопчного благополуччя населення / О. Назарчук // Рщна природа : зб. наук. праць. - 2002. - № 2. - С. 56-59.
12. Директива Европейского Парламента и Совета 2006/12/ЕС об отходах: 5 апреля 2006 г. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://eurlex.europa.eu.
Надтшла до редакцп 06.10.2016р.
Сталинская И.В. Аспекты экологической безопасности в системе "твердые бытовые отходы - окружающая среда - здоровье человека"
Проанализирована проблема накопления и обращения с твердыми бытовыми отходами (ТБО) в Украине, на примере Дергачевского полигона ТБО. Доказано, что одним из самых опасных факторов загрязнения в местах депонирования отходов является фильтрат, который отличается многообразием загрязняющих веществ всех классов опасности. Показано, что Дергачевский полигон ТБО является источником значительной, растущей, экологически опасной нагрузки на окружающую среду. Предложено приоритетное направление для Украины по обращению с ТБО.
Ключевые слова: экологическая безопасность, твердые бытовые отходы, окружающая среда, здоровье человека, фильтрат, биогаз.
Stalinska I. V. Some Aspects of Ecological Safety in the System "Municipal Solid Waste - Environment - Human Health"
The problem of accumulation and disposal of municipal solid waste (MSW) in Ukraine using the example of Dergachi landfill is analyzed in the article. One of the most dangerous factors of pollution in places of waste deposit is proved to be the filtrate. The filtrate is cha-
racterized by a variety of pollutants of all classes of danger. Dergachevsky landfill is shown to be a source of significant, increasing, and ecologically dangerous load on the environment. The priority direction for Ukraine in solid waste management is proposed.
Keywords: ecological safety, municipal solid waste, environment, human health, the filtrate, the biogas.
УДК 614.8.084:796.525(477:292.452)
ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й В УМОВАХ ЗИМОВОГО СХОДЖЕННЯ НА Г1РСЬК1 ВЕРШИНИ УКРАШСЬКИХ
КАРПАТ
А.Б. Ховалко1, В.Р. Монастирський2
Проаншизовано сучасний стан зимового рекреацшного туризму в Украшських Карпатах, визначено основш проблеми, що перешкоджають його розвитку на украшському i свiтовому ринках. Висв^лено тенденци розвитку зимових сходжень на прсью верши-ни, зокрема на гору Говерла. Запропоновано шляхи удосконалення системи управления i провадження зимовими сходженнями, зокрема шляхом пiдвищення вимог до вибору спорядження та безпеки зимових сходжень. Усi небезпечнi чинники, якi супроводжу-ють зимовi 0 не тiльки) сходження в умовах Украшських Карпат, подшено на п'ять груп: 1) попередньо зумовленi суб'ективш причини нещасних випадкiв у горах; 2) неп-равильне психологiчне налаштування; 3) набутi пiд час сходження негативш психоло-гiчнi стани; 4) недостатня пiдготовленiсть учасникiв сходження; 5) вщсутшсть а^ма-тизаци. 1х врахування дасть змогу iстотно зменшити ймовiрнiсть виникнення надзви-чайних ситуацiй шд час зимового сходження на прсью вершини Карпат.
Ключовi слова: зимовi сходження, пiшохiдний туризм, рекреацiйний туризм, турис-тична iндустрiя, внутрiшнiй туризм, мiжнародний туризм, природоохороннi територи.
Вступ. У сучасному свiтi актуалiзуються питання регулювання й оргашза-цií вшьного часу як об'ективних складових елеменпв органiзацií життя сусшль-ства i людини. Але, на вiдмiну вiд проблем регулювання й органiзацií робочого часу, проблеми регулювання та оргашзацц вшьного часу почали висвилювати у науковш лiтературi поршняно недавно. Активний вiдпочинок у горах, на свiжо-му повiтрi, в екологiчно чистш мiсцевостi надзвичайно корисний для здоров'я людини. Помiрнi фiзичнi навантаження на свiжому повiтрi пiсля тривалого " си-дiння" в офiсi перед монiтором, - а саме так проводить робочий (а часто i поза-робочий) час основна частина працюючого населения, що працюе, - не тальки стають приемним вщпочинком вiд рутини, а й помггно полiпшують самопочут-тя [1].
Освоювати прсью територц для задоволення сво!'х невiдкладних потреб -господарювання, полювання, вiйськових дiй люди почали ще з прадавнiх часiв. Потрапивши в гори, люди у вс пори року вiдчували велич гiрськоí природи. А чиесь серце вони заполонили настшьки, що намагались або поеднати свою роботу з горами, або ж назавжди переселитись у прську мкцевкть. З часом люди набували досвiду поведiнки у горах, багато хто з них - щною власного життя. Розповвд про красу пр, íх неповторнiсть зворушували серця ромаитикiв i при-
1 доц. А.Б. Ховалко, канд. геогр. наук - Львгвський НУ ш. 1вана Франка;
2 доц. В.Р. Монастирський, канд. геогр. наук - Льв1вський НУ ш. 1вана Франка
