CC BY
70
Teoрiя i ^anma eкoнoмiки тa yпрaвлiння прoмиcлoвими пiдприeмcтвaми
УДК 657.1
В1ДХОДИ ЯК ОБ'еКТ УПРАВЛ1ННЯ ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВ
Д.О. Грицишeн, к^.н., дoц.
Житомирський державний meхнoлoгiчнuй утверситет, Житомир, Укра'та
Прюритетними напрямами розвитку еконо-мшо-еколопчно! безпеки великих проми-слових пiдприeмств Укра1ни е управлшня вiдходами, як1 чинять антропогенний вплив на навколишне середовище. Так, «Департамент еколопчно! безпеки Мiнiстерства екологп та природних ресурсiв оцiнюе концентрацш в Укра1т всiх видiв вiдходiв обсягом близько 35 млрд. т, причому 2,6 млрд. т е високотоксич-ними. Щорiчно за даними Мшстерства загальний обсяг побутових вiдходiв збiльшуеться на 50 млн. куб. м. або 14 млн. т. (300-400 кг в рш на людину), а промислових вiдходiв - на 175 млн. куб.м. Ц показники е одними з найви-щих у свiтi. Фактично, твердими побутовими выходами зайнято бiльше 160 тис. га украшських земель» [1]. В цшому, у свiтi «загальна маса вщхо-дiв сучасного людського господарства та продук-тiв техносфери (за винятком кисню, азоту, парiв води) становить близько 140 Гт на рщ у тому чи^ 35 Гт (25%) викидаеться в атмосферу, 15 Гт (11%) скидаеться зi стiчними водами, 90 Гт (64%) потрапляе на поверхню землi i надра, головним чином у виглядi твердих вiдходiв» [2]. Це актуалiзуе проблеми управлiння вiдходами та обгрунтування органiзацiйно-методологiчного за-безпечення бухгалтерського облшу операцiй по-водження з выходами.
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Зазначенi проблемнi питання стали об'ектом наукового дослщження вiтчизняних та зарубiжних вчених. Зокрема, особливостi управлшня выходами на рiзних рiвнях розвитку економiчних систем пiднiмали у дисертацшних дослiдженнях наступнi вiтчизнянi вчеш: Берлiнг Р.З., Горобець О.В., 1гнатенко О.П., Самойлiк М.С., Хижнякова Н.О., Шевченко Т.1. та iн. Окремi ас-пекти управлiння вiдходами висвилено в публь кацiях вiтчизняних дослщнишв: Андрейченко А.В., Сиволап А.В., Довга Т.М., Замула 1.В., Пилитв Н.1., Максимiв Ю.В., Руденко О.В., Шу-лаева Ю.Е. та ш. Зарубiжнi вченi розглядали управлiння выходами в контекстi циркулярно! економ^, зокрема: Б. Майс (B. Muys), Гей-сер К. (Geiser K.) та ш. Пращ зазначених вчених стали поштовхом до розробки теоретико-мето-долопчних основ циркулярно! економiки, яка базуеться на впровадженш ефективних механiзмiв управлшня господарською дiяльнiстю тд-приемств направлених на рацiональне вико-
ГрицишенД.О. Bidxodu як об'ект управлiння економжо-екологiчною безпекою промислових тдприемств.
У статт визначено специфшу сучасного стану управлшня вщходами та обгрунтовано напрями його удосконалення як основи забезпечення економжо-еколопчно! безпеки великих промислових шдприемств. На основ! проведеного дослщження сутносп поняття «вщходи» було видшено критери визнання вщход1в економ1чними ресурсами. Охарактеризовано сутшсть вщход1в як об'екту управлшня економжо-еколопчною безпекою промислового шдприемства, що е теоретико-методолопчною основою 1х облжового вщображення, а також обгрунтовано сутшсть, склад та специфжу операцш поводження з вщходами як основи управлшня економжо-еколопчною безпекою шдприемств та визначення 1х мкця в систем! об'етв бухгалтерського облжу.
Ключовi слова: вщходи, управлшня вщходами, поводження з вщходами, рециклшг, економжо-еколопчна безпека
Грицишен Д.А. Отходы как объект управления экономико-экологической безопасностью промышленных предприятий.
В статье определена специфика современного состояния управления отходами и обоснованы направления его совершенствования как основы обеспечения экономико-экологической безопасности крупных промышленных предприятий. На основе проведенного исследования сущности понятия «отходы» было выделено критерии признания отходов экономическими ресурсами. Дана характеристика сущности отходов как объекта управления экономико-экологической безопасностью промышленного предприятия, что также является теоретико-методологической основой их (отходов) учетного отображения. Обосновано сущность, состав и специфику операций обращения с отходами как основы управления экономико-экологической безопасностью предприятий и определено их место в системе объектов бухгалтерского учета.
Ключевые слова: отходы, управление отходами, обращение с отходами, рециклинг, экономико-экологическая безопасность
Grytsyshen D.O. Waste management facility as economic and ecological .security industry.
The article defines the specificity of the current state of waste management and the directions of its improvement as the basis of ensuring the economic and ecological safety of large industrial enterprises. Based on the study of essence of concept "waste" has been allocated the recognition criteria waste of economic resources. The characteristic nature of the waste management facility as economic and environmental security of industrial enterprise, which is also the theoretical and methodological basis of accounting display. Justified by the nature, composition and specificity of operations of waste management as a basis for economic and environmental security of enterprises and to determine their place in the system of accounting objects.
Keywords: waste, waste management, recycling, economic and ecological security
ристання природних ресурав, шляхом повторного використання вiдходiв утворених в результапв бiзнес-процесiв на шдприемств^
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Вiтчизнянi та зарубiжнi вчеш зробили вагомий внесок в розвиток теоретичних, методологiчних та органiзацiйних положень бухгалтерського облшу операцiй з управлшня з вiдходами. Проте, на сьогодш, залишаються ряд проблем теоретичного та оргашзацшно-методолопчного характеру, як1 потребують виршення на великих промислових пiдприeмствах для забезпечення !х сталого роз-витку та дотримання положень циркулярно! економiки. Зокрема, вирiшення потребують на-ступш проблеми:
— визначення специфiки сучасного стану управлшня выходами в Укрш'ш та свiтi та обгрунтування напрямiв його удосконалення в забезпеченш економшо-еколопчно1 безпеки великих промислових шдприемств;
— обгрунтування сутностi вiдходiв як об'екту управлiння економiко-екологiчною безпекою промислового пiдприeмства, що е теоретико-методолопчною основою !х облiкового вiдо-браження;
— визначення сутносп, складу та специфiки операцiй поводження з вiдходами як основи управлшня економшо-еколопчною безпекою тдприемства та обгрунтування !х мiсця в системi об'ектiв бухгалтерського облiку. Метою статтi е дослiдження сутностi вщхо-
дiв та операцiй з !х поводження як невiд'емних складових системи управлшня економшо-еколо-гiчною безпекою великих промислових тд-приемств.
Виклад основного матерiалу дослiдження
В умовах динамiчного розвитку науки та техшки виникае потреба в трансформацп еконо-мiчних вщносин на рiзних рiвнях економiчних систем та взаемовщносин «людина-природа». Особливо це стосуеться в частит управлiння выходами. «Утворення вiдходiв - це неперебор-ний процес, який неминуче супроводжуеться людською життедiяльнiстю. При найдоскона-лших технологiях запобiгти виникненню вiдходiв неможливо. Високий рiвень !х освiти е наслщком неефективного використання у виробничш дiяль-ностi природних ресурсiв. Досвщ розвинених держав показав, що людство може успiшно розвиватися, значно скоротивши споживання природних ресурсiв на одиницю продукцп» [3].
Проблема вiдходiв та управлiння ними е не новою, проте найбшьшого розвитку вона набула в умовах сьогодення. Варто наголосити, що вперше проблема поводження з выходами виникла за багато столиъ до нашо! ери, зокрема 3000-1000 рошв до н.е. на островi Крит та 2500 рок1в до н.е. в Грецп.
На сьогодшшнш день, вiдходи - це не лише
поняття з природничих, техшчних або геологiчних наук, а економiчна категорiя. При чому дана категорiя випливае не лише з бухгалтерсько! термшологп, вiдходи - це економiчний об'ект вiд управлiння яким залежить розвиток економiчних систем як окремого тдприемства, так i кра!ни в цшому, а в деяких випадках - окремих регiонiв. Адже вщходи - це невiд'емна складова вироб-ництва та взаемодп пiдприемства з навколишшм середовищем.
Вивчаючи вiдходи, з точки зору !х мiсця в економiчному категорiальному апаратi, необхiдно розглядати !х з двох позицiй: по-перше, вщходи як результат виробництва товарiв (робгг, послуг); подруге, вiдходи як результат взаемодп пiд-приемства з навколишшм середовищем.
Зазначенi пiдходи до дослщження хоча i е суто економiчними, проте, дозволять визначити мюце вiдходiв та операцil з !х поводження в системi об'ектiв бухгалтерського облшу, економiчного аналiзу та контролю, що в свою чергу, може гарантувати налагодження ефективного механiзму управлшня ним в забезпечення економшо-еколо-пчно1 безпеки. При чому, вiдходи як результат виробництва характеризуватимуть економiчну складову, а вiдходи як результат взаемодп тдприемства з навколишшм середовищем - еколо-пчну складову управлшня економшо-еколопчною безпекою великих промислових шдприемств.
Розглянемо кожен з зазначених пiдходiв для визначення напрямiв iнтеграцil в системi облiко-во-аналiтичного забезпечення управлшня економь ко-екологiчною безпекою великих промислових шдприемств. Так, вщходи як результат виробництва розглядаеться в працях багатьох вiтчиз-няних та зарубiжних вчених. Зокрема, С.Г. Шун-това [4] зазначае, що вщходи е неминучим нас-лiдком виробництва, яш включенi у вартiсть товарiв i самi стають товаром, тобто специфiчним продуктом виробництва, оск1льки залученi в структуру системи виробництва, споживання, накопичення. Крiм того, дефiнiцiя вiдходiв в наукових працях зводиться до залишшв мате-рiальних ресурсiв, яш утворилися в процесi виробництва. Стосовно цього, шдходи до сутностi вiдходiв як результату виробництва можна звести до наступних : залишки матерiальних ресурсiв, як1 непридатнi для подальшого користування; вторин-нi ресурси.
Прихильниками першого пiдходу (залишки матерiальних ресурав, яш непридaтнi для подальшого користування) е бшьшють вчених, зокрема Руденко О.В. [5], Реймерс Н.Ф. [6], Стольбер-га Ф.В. [7], Бутинець Ф.Ф. [8], Козловский Е.А. [9]. 1х шдходи е досить дискусшними, зокрема О.В. Руденко [5] зазначае, що «у практиш выходами вважаються п речовини, мaтерiaли та предмети, як1 власник на час !х утворення або використання не мае можливосп позбутися у зв'язку з вiдсутнiстю вiдповiдних умов i зму-шений зберiгaти до певного часу». Таке визначення е дискусшним, виходячи з того, що:
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBjÍHHa npoMucjjoBHMH nignpHeMCTBaMH
no-nepme, He BH3HaHeH0, aKi caMe yMOBH He g03B0jaMTb BjacHHKy ïx no36ymca, Ta H0My caMe bíh Mae ïx no36yBaTuca; no-gpyre, He 3aB®gu BjacHHK BigxogiB 3MymeHHH ïx 36epiraTH, ag®e e BHnagKH, kojh BÍgxogu BÍgpa3y ® BHB03aTbca gja nogajbmoï nepepoÔKH. PeHMepc H.®. [6] nig BÍgxo-gaMH po3yMÍe «HenpugaTHÍ gja внpo6ннцтвa neBHoï npogyкцiï BHgn cupoBHHu, ïï HeBHKopHcraHi 3ajum-kh a6o TaKi, mo BHHHKaroTb y xogi TexHojoriHHHx npo^cÍB penoBHHH (TBepgi, pigKi Ta ra3onogi6Hi) Ta eHepria, aKi He nigjararoTb yTHfli3amï y Bupo6HH^ tbí, mo po3rjagaeTbca; Bigxogu ogHoro bhpo6hh^ TBa M0®yTb cjy®HTH cupoBHHoro gja ÍHmoro». ^,aHHH nigxig po3muproe po3yMiHHa BigxogiB go o6'eKTy KyniBji-npoga^y, ag®e aBTop 3a3Hanae, mo bohh M0®yTb 6yTH chpobhhom gja iHmoro внpo6ннцтвa. npoTe, aBTop po3yMie BÍgxogu jume 3 tohkh 3opy oKpeMoro Bugy BHpo6HH^roa, a He cyKynHocTi внpo6ннцтв, aKi M0®yTb $yHKmoHyBaTH Ha nignpueMcTBi.
Ha gyMKy ®.B. Crojb6epra [7], Bigxogu - <^e HeBHKopucTaHi y bhpo6hh^tbí npogyKmï oKpeMi KoMnoHeHTH chpobhhh a6o peH0BHHH, mo bhhh-KaroTb y xogi TexHojoriHHux npoцeciв, i eHepria, mo He niggaroTbca yTHfli3amï b цb0мy bhpo6hh^tbí». ^ucKyciHHicTb nigxogy BH3HaHeHa, b nepmy Hepry, thm mo Bigxogu цe He 3aB®gu oKpeMi KoMnoHeHTH cupoBHHH a6o penoBHHH, iHogi b pe3yjbraTi Bupo6-ннцтвa M0®e yTBopuTuca 3obcím iHma peH0BHHa, aKy He mo®jhbo igemu^iKyBaTH 3 neBHHM BugoM cupoBHHH. nigxig, aKoro npmpHMyroTbca ®.®. By-тннeцb, T.B. ^aBugMK, 3.®. KaHypHa, H.M. Majora, .H.B. ^H^eBcbKa [8] (3ajumKH cupoBHHu, mA-TepiajiB, HaniB$a6puKaTiB Tomo, aKi yTBopujuca b npoцeci внpo6ннцтвa npogyKmï a6o BHK0HaHHa po6iT i BTpaTHjH mmoM a6o HacTK0B0 BuxigHi cno®HBHÍ BjacTHBocTi) TaKo® He BignoBigae cyHacHHM BHMoraM go ynpaBjÍHHa BigxogaMH, BuxogaHH 3 3a3HaHeHoro gucKyciHHoro nojo®eHHa.
,3,e$imma E.A. Ko3jobckoto [9] «HeBHKopHcraHi npogyKTH Bugo6yTKy Ta nepepo6KH MÎHepajbHoï cupoBHHH, aKi M0®Ha BugijHTH 3 Macu Bugo6yTux KopucHux KonajHH (ripHHHoï Macu) y npoцecax po3po6KH pogoBum, 36araHeHHa Ta xÍMÍKo-MeTajyp-tîhhoï nepepo6KH» cTocyeTbca cyTo nignpueMcTB, aKi 3aHMaroTbca Bugo6yTK0M kophchhx KonajHH, a ToMy He MaroTb yHÍBepcajbHoro 3HaHeHHa i M0®yTb crocyBaTuca jume oKpeMux cKjagoBux BigxogiB.
Cjig TaKo® 3a3HaHHTH, mo jume b oKpeMux HopMaTHBHHx aKTax noHarra BigxogiB: no-nepme, noB'a3yroTb i3 BnjHB0M Ha HaBKojumHe cepego-Bume: ,3,ep®aBHHH Kjacu^ÍKaTop BigxogiB, ^CTy 2156-93 «Be3neHHicTb np0Mucj0BHx nignpueMcTB. TepMiHH Ta BH3HaHeHHa»; no-gpyre, HagaroTb 3HaHeHHa btophhhíh chpobhhhí: 3aKoH yKpaïHu «npo ajbTepHaTHBHi Bugu pigKoro Ta ra3oBoro na-jHBa»; no-TpeTe, po3mHproroTb g®epeja yTBopeHHa BigxogiB: ^,ep®aBHHH Kjacu^ÍKaTop BigxogiB.
3a3HaHeHe 3HaHHo po3muproe cneKTp ynpaBjÍHHa BigxogaMH Ta nigxogu go ïx cyTHicHoro HanoBHeHHa aK eKoHoMiHHoï KaTeropiï, mo b cbom Hepry BnjHBae Ha ^opMyBaHHa cucreMH 06mK0B0-aHamTHHH0r0
3a6e3neHeHHa ynpaBjÍHHa eK0H0MÍK0-eK0fl0riHH0ro 6e3neKoro npoMucjoBux nignpueMcTB. Ag®e po3mu-proe cneKTp onepamñ noBog®eHHa 3 BigxogaMH h BignoBigHo BnjHBae Ha crpyKTypy o6'eKTiB 6yxrajTepcbKoro o6jiKy Ta eKoHoMiHHoro aHaji3y.
Bigxogu aK btophhhí pecypcu BH3HaHaTb nujuniB H.I., MaKcuMiB ro.B. (««Bigxogu» Mo®Ha po3rjagaTH 3 gBox tohok 3opy: 3 ogHoro 6oKy - aK BTopuHHi MaTepiajbHi pecypcu, aKi Mo®yTb 6yTH mHHoro BTopuHHoM chpobhhom gja внpo6ннцтвa neBHoï npogyKmï; a 3 iHmoro 6oKy - aK BTpaTH, aKi He nigjararoTb btophhhíh nepepo6цi» [10]) Ta nonoBa O.ro., 3apHaHcbKa G.B. («Bigxogu Bupo6-ннцтвa Heo6xigHo po3yMÍTH aK 6ygb-aKi peHoBHHu a6o MaTepiaju, mo yTBopujuca b npoцeci rocnog-gapcbKoï giajbHocTÍ Ta BTpaTHju noBHÍcTM a6o HacTKoBo cboï nepBÍcHÍ cno®HBHÍ BjacTHBocTÍ, ogHaK, Mo®yTb 3acTocoByBaTuca noBTopHo y внpo6ннцтвi aK BuxigHa cupoBHHa npu HaaBHocTÍ BÍgnoBÍgHux TexHojorÍH, eKoHoMÎHHoï goцiJbнocтi 3ajyHeHHa go rocnogapcbKoï giajbHocTÍ hh nojinmeHHa eKojorÍH-Horo craHoBuma» [11]).
^,ocjig®yMHH BjacHe noHarra btophhhí pe-cypcu, cjig BÍg3HaHHTH, mo ïx tícho noB'a3yroTb 3 BigxogaMH BHpo6HH^rea. KpÍM Toro, 3HaHeHHa BTopuHHux pecypcÍB b cyHacHux yMoBax 3HaHHo 3pocTaroTb, ag®e bohh e ochobom 3a6e3neHeHHa cTajoro po3BHTKy Ta BKjMHem b ochobhí nojo-®eHHa цнpкyJapнoï eKoHoMÍKH, a ïx BHKopucTaHHa go3Bojae nigBHmuTH eKoHoMÍHHHH e$eKT rocnogapcbKoï giajbHocri nignpueMcTBa Ta 3HH3HTH ïï BnjHB Ha HaBKojumHe cepegoBume, mjaxoM 3MeHmeHHa o6carÍB BHKopucTaHHa npupogHux pecypcÍB.
«CborogHÍ b npoMucjoBo-po3BHHeHux KpaïHax cBÍTy BÍg6yBaeTbca ycBÍgoMjeHHa, mo nporpec o3HaHae He TÍjbKH 36ijbmeHHa npogyKTHBHocTÍ npam, aje i 36ijbmeHHa npogyKTHBHocTÍ BHKopu-cToByBaHux MaTepiajbHux pecypcÍB npu ogHoHac-HoMy 3MeHmeHHÍ ïx cno®HBaHHa. KpaïHu, mo BojogÍMTb 3HaHHHMH 3anacaMH npupogHux pecypcÍB, b ocTaHHÍ poKH nparHyTb 3HH3HTH ïx Bugo6yToK. Ekohomíhho BurigHÍme cTae nepepo6jaTH BjacHÍ btophhhí pecypcu hí® po3po6jaTH hobí pogoBuma. TaK, paguKajbHe pimeHHa pecypcHux npo6jeM MeTajypriï Ta BgocKoHajeHHa cTpyKTypu Bupo6-ннцтвa HopHux MeTajÍB b CfflA nepeg6aHae 36ijbmeHHa BHKopucTaHHa 6pyxTy i BÍgxogÍB aK ochobhoï ajbTepHaTHBH nepBHHHÍH 3ajÍ3opygHÍH cupoBHHÍ. TexHojorÍHHa e^eKTHBHÍcTb nepepo6KH btophhhoï cupoBHHH He BHKjHKae cyMHÍBÍB. BuKopucTaHHa 1 t nigroToBjeHoro 6pyxTy hophhx MeTajÍB go3Bojae eKoHoMHTH noHag 1,8 t pygu, arjoMepaTy Ta o6KoTumÍB, 0,5 t KoKcy, 45 kt ^jmcíb, 6jH3bKo 100 Ky6.M. ra3y. npu цb0мy eKoHoMHTbca 6ijbme nojoBHHH eHepriï, Heo6xigHoï Ha BunjaBKy cTaji b pa3Í nocjigoBHoï nepepo6KH cupoBHHH (3aji3Hoï pygu)» [12]. B цiJ0мy, xapaKTepu3yroHH 3a3HaHeHÍ nigxogu, BapTo Harojo-chth, mo BÍgxogu po3raagaroTbca 0gH06ÍHH0, He HarojomyMHH yBaru Ha ïx 3HaHeHHa b eK0H0MÍK0-eK0j0rÍHH0My ynpaBjÍHHÍ Ta He BH3HaHaroHH HanpaMH ynpaBjÍHHa hhmh. Cjig 3a3HaHHTH, mo
вщходи, сьогоднi, це не лише залишки мате-рiальних ресурсiв, це результат вiдповiдного процесу пов'язаного з використанням комплексу економiчних ресурсiв, як1, в свою чергу, можуть приносити економiчнi вигоди суб'ектам господа-рювання. Вважаемо за доцшьне, дослiдити вiдходи як залишки матерiальних ресурсiв та вториннi ресурси визначати як результат певного виробничого процесу, що пов'язаний з вико-
ристанням комплексу економiчних ресурсiв. Зокрема, до таких ресурав варто вiднести: при-роднi ресурси, трудовi ресурси, фiнансовi ресурси. При чому, коли мова вдеться про вщходи як результат виробництва, варто наголосити ще й на тому, що вони можуть виступати активами для промислового пiдприемства за умови отримання економiчних вигiд вiд !х використання (рис. 1).
Вториннi
Природн1
Tpydoei
Фiнансовi
ВИРОБНИЦТВО
ЦЕ
процес залучення, використання, переробки
РЕСУРС1В
ДЛЯ
задоволення економiчних, сощальних та тших потреб
Ф
в результат! чого отримуемо
товары, послуги, роботи
В1ДХОДИ
ЯК1 ^
використовуються
суб 'ектами господ-ння домогосподарствами
в результат! чого
Пpомысловi
Побymовi
г
ЯК1 Захоронюються або
Уmылiзyюmься або
Перероблюються
Рис. 1. Вщходи як результат виробництва промислово! продукцп
Вщходи як результат виробництва е окремим об'ектом управлшня господарською дiяльнiстю промислового тдприемства, адже може виступати вщповщним ресурсом в його подальшш дiяль-ностi, або ж операцп з ними призводять до певних витрат, як1 несе тдприемство в ходi поводження з ними. Поводження з выходами можуть полягати в комплексi операцiй пов'язаних з утилiзацiею, переробкою (рециклiнгом) або захороненням. Все це вказуе на необхщшсть розробки комплексно! системи облiково-аналiтичного забезпечення управлiння вiдходами з метою дотримання основ-них положень циркулярно! економiки, що забез-печить економiко-екологiчну безпеку тд-приемств. В свою чергу, система управлшня економшо-еколопчною безпекою промислових пiдприемств повинна бути направлена на дотримання комплексу соцiально-економiчних штереав як бiзнесу так i суспшьства.
«Як вiдомо, економiчнi процеси слщ розгля-дати з точки зору виробництва i споживання, i кожна з цих сфер використовуе в тш чи шшш мiрi ресурси навколишнього середовища i створюе вiдходи. Значна к1льк1сть матерiальних вiдходiв може бути повернутою у виробництво, а iнша частина залишитися непереробленою. Значна частина матерiальних вiдходiв може бути повернута назад у виробництво за допомогою рiзних видiв впливу, наприклад, повторно! переробки, а компоненти, яш не вдалося тддати переробцi,
пiдлягають спалюванню чи похованню на спе-шально обладнаних для цього майданчиках. Для тдвищення ефективностi взаемодi! економiки та навколишнього середовища необхiдна розробка таких економiчних механiзмiв, як1 дозволили б, з одного боку, знизити негативний еколопчний вплив дiяльностi з управлшня выходами спо-живання на навколишне середовище, а з iншого боку тдвищити економiчну ефективнiсть дано! дiяльностi» [13].
Таким чином, вiдходи будучи результатом виробництва можуть, в свою чергу, виступати економiчним ресурсом як для промислового тдприемства шляхом повторного використання, так i для шших промислових тдприемств. Крiм того, управлшня выходами пов'язане зi ство-ренням валового внутрiшнього продукту в сферi послуг, адже дiяльнiсть пiдприемств утилiзаторiв вiдходiв е досить прибутковою та формуе особливий спектр послуг. Це дозволяе говорити про новий продукт - послугу з утилiзацi! / переробки (рециклшгу).
Даний вид послуг е досить поширеним та прибутковим, зокрема, за кордоном. Вагомий дос-ввд з оргашзаци даного виду бiзнесу мае Швейцарiя. Так, «Швейцарiя переробляе близько 80% сво!х вiдходiв. 1снуе 7 великих органiзацiй iз переробки смiття: FERRO-Recycling (бляшанки), IGORA (побутовий алюмiнiй), INOBAT (побутовi батарейки), PET-Recycling Switzerland (пляшки),
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
the SENS Foundation (електричне й електротех-нiчне обладнання), TEXAID (текстиль) та VetroSwiss (скло), як1 об'еднанi в Swiss Recycling. У Швейцарп дiе велика шльшсть смггтеспалю-вальних заводiв, а також фабрик iз переробки смiття» [14].
Розвиток бiзнесу в сферi утилiзацi! / переробки (рециклiнгу) е основою: по-перше, з екологiчно! точки зору, стабшзацп екологiчно! ситуацi! та тдвищення ефективностi використання природ-них ресурав; по-друге, збiльшення кiлькостi промислових тдприемств малого та середнього бiзнесу, утворення нових робочих мiсць, збiль-шення надходжень до державного бюджету. Зокрема, в Шмеччиш дiяльнiсть пiдприемств з утилiзацi! та переробки (рециклiнгу) вiдходiв досягае 80 млрд. евро в рш. В свою чергу, в США даним видом бiзнесу займаеться 122 тисячi пiдприемств, на яких працюе понад 1,6 млн. чоловш.
Однак, сформованi на сьогоднiшнiй день мехашзми управлiння вiдходами не завжди ефективнi, адже система управлiння выходами промислових пiдприемств повинна бути направлена на забезпечення зниження !х впливу на природнi ресурси, зокрема, водних, люових, повiтряних (атмосферних), земельних. Крiм того, дана система мае бути оргашзована в напрямах забезпечення положень циркулярно! економiки. Зазначене дозволяе говорити про систему управ-лiння вiдходами як складово! сталого розвитку промислового пiдприемства, що е основою забезпечення його економшо-еколопчно! безпеки.
В цшому ж, в умовах формування положень циркулярно! економ1ки та необхщносп переходу до концепцп сталого розвитку, тд выходами, сьогодш, варто розумии економ1чний ресурс, адже ефективне управлшня ними дозволить отримати економ1чш вигоди для суб'екпв господарювання, зокрема, великих промислових тдприемств. Кр1м того, управлшня выходами у вщповщносп з положеннями циркулярно! еконо-м1ки та концепшею сталого розвитку дозволить отримати вагомий еколопчний ефект. Це вказуе на те, що для управлшня выходами е важливим не стшьки вщходи, як операцп поводження з ними, що обумовлюе необхщшсть розширення складо-вих системи об'екпв бухгалтерського облшу та економ1чного анал1зу для формування шформа-цшного забезпечення управлшня економшо-еколопчною безпекою великого промислового тдприемства. У зв'язку з цим, виникае потреба розширення тлумачення поняття «управлшня выходами», та понять «вщходи» як економ1чних ресурав i «операцш поводження з выходами» як об'екту бухгалтерського облшу.
На основi цього визначимо мiсце вiдходiв в склащ економiчних ресурсiв як на рiвнi окремого пiдприемства, так i на рiвнi мiжгосподарських економiчних вщносин. Для цього необхщним е визначення критерпв вщповщносп в1дход1в поняттю економ1чш ресурав, що в подальшому, сприятиме формуванню мехашзму !х визнання об'ектами бухгалтерського облшу (табл. 1).
Таблиця 1. Визнання в1дход1в ресурсами
Джерело | nidxid | BidnoeidHicmb
Критерт eidnoeidHocmi 1: можливiсть контролю
Микитюк С.О. [15] 1 «контролюються ф1рмою» | Контролюються
Критерт eidnoeidHocmi 2: можлиысть використання
Микитюк С.О. [15] 1 «можна використати в раз1 потреби» | Використовуються
Критерт визнання 3: забезпечення господарських процеЫв / господарсько1 дiяльнocmi
Борисов А.Б. [16] «забезпечують стабiльну дiяльнiсть компанц за основними видами ïï дiяльностi» Забезпечення раних mdie гоеподарсьжл di^bmcrni — забезпечують рiзнi види господарськоï дiяльностi при ïх використання як вторинних ресурав; — е статутним видом дiяльностi тдприемств-утилiзаторiв (переробникiв) вiдходiв
Коноплшська В.А., Фшша Г.1. [17] «можуть бути застосоваш в господарськш д1яльностЬ> Забезпечення раних mdie господарсько1 di^bmani
Райзберг Б.А. та ш. [18] «забезпечують стабтьтсть дяльносп ф1рми, основних видв ïï дальности та отримання прибутку» Забезпечення раних mdie господарсько1 di^bmcrni
Пантелеев В.П., Стжко О.С. [19] «джерела забезпечення процесу виробництва» Забезпечення процесу виробництва — е основою виробничого процесу тдприемства утитзатора; — використовуються як вториннi ресурси в процеа ïх рециклшгу на промисловому тдприемств
Гончаров С.М., Куштр Н.Б. [20] «можуть бути використаш за потреби на створення продукцп, надання послуг» Забезпечення процесу виробництва
Зубко Н.М. [21] «можуть бути направлен на виробництво матерiальних i нематерiальних благ» Забезпечення процесу виробництва
Прикш Б.В. та ш. [22] «використовуеться в процеи виробництва i розповсюдження товарiв i послуг» Забезпечення процесу виробництва i реалiзацiï
Подовження таблиц 1.
Критерт визнання 4: отримання результату
Ларша Я.С. та îh. [23] «використовуються для конкретних цшей екожмчного розвитку» Забезпечення отримання економгчногорезультату — реатзащя промислових вiдxодiв на сторону е одним з джерел отримання екожмчних випд промисловим пiдприемством
Мочерний С.В. [24] «використовуються для конкретних цшей екожмчного розвитку» Забезпечення отримання економгчногорезультату
Гончаров С.М., Кушнр Н.Б. [25] «одержання додатково1 вартосл» Забезпечення отримання економгчногорезультату
Райзберг Б.А. та îh. [18] «забезпечують стабшьтсть дяльносп фiрми, основних видв ïï дшльносп та отримання прибутку» Забезпечення отримання економгчногорезультату — е основним джерелом отримання прибутку тдприемства-утилiзaторiв вiдxодiв
Зуб А. [25] «для здшснення будь-яко1 роботи та отримання ïï результата» Забезпечення отримання економгчногорезультату
Критерт визнання 5: можливiсть реалiзацiï
Острошенко В.В. [26] «можна реaлiзувaти при iснуючиx технолопях та соцiaльно- економiчниx вiдносинax» — вдаоди реaлiзуються як вториннi ресурси; — тдприемство-утитзатор реaлiзуе послуги
Критерт визнання 4: можливiсть розпорядження
Бережной И.Г. та in. [27] «знаходяться в його (пiдприемствa) розпорядженнi» — тдприемство розпоряджаеться незалежно вiд того визнаш активом чи иi
Таким чином, до складу критерпв визнання вiдходiв економiчними ресурсами вiднесено нaступнi: можливiсть контролю; можливють розпорядження, забезпечення господарських процесiв / господарсько1 дiяльностi, отримання результату, можливiсть використання, можливють реaлiзaцil. З представлено1 тaблицi 1 випливае, що вiдходи вiдповiдaють вам зазначеним критерiям. Проте, в умовах формування концепцп сталого розвитку та в шлях забезпечення економшо-еколопчно1 безпеки промислових пiдприемств, пропонуемо визначити чикий склад критерпв, що, в свою чергу, дозволить визначити функцп управ-лiння вiдходaми.
Уточнения складу критерпв визнання вiдходiв економiчними ресурсами пропонуемо здшснювати шляхом розширення одних критерпв та групуван-ня шших. Крiм того, варто зазначити, що критерп повиннi стосуватися визнання i якостi еконо-мiчних ресурсiв не суто як об'ект вiдходiв, а цшим комплексом оперaцiй пов'язаних з !х поводжен-ням. Авторське бачення формування критерпв визнання вiдходiв економiчними ресурсами з метою формування системи управлшня еконо-мiко-екологiчною безпекою, зважаючи на основнi положення концепцп сталого розвитку та необхщносп впровадження циркулярное' еконо-мiки е наступним:
— по-перше, згрупувати критерiй можливостей контролю, розпорядження та використання до критерш - нaявнiсть права влaсностi на еконо-мiчний ресурс. Даний критерш е економшо-правовим, адже визначае порядок здшснення економiчних оперaцiй виходячи правово1 форми та мае безпосереднш вплив на управ-лiння выходами промислових пiдприемств як
основи забезпечення ïx економiко-екологiчноï безпеки. KpiM того, визначае напрями формування ïx вщображення в системi бухгалтер-ського облшу як промислового пiдприемства, результатом дiяльностi якого е як вщходи, так i пiдприемства-утилiзатора, а також порядок взаемодп даних суб'ектiв господарювання;
— по-друге, виходячи з критерш наявносп права власностi на економiчний ресурс випливае критерiй можливостi реалiзацiï. Фактично даний критерiй можливий лише при наявностi права власносп. В свою чергу, всi вщходи можуть бути реалiзованi на сторону. Проте, процес реалiзацiï вiдxодiв е досить специ-фiчним, адже не завжди дана реалiзацiя пов'язана з отриманням доходу. Так, окремi види вiдxодiв можуть бути переданi на безоплатнш основi iншим пiдприемствам, в тому чи^ й пiдприемствам-утилiзаторам. Крiм того, е вiдxоди вiд яких пiдприемство прагне позбутися у зв'язку з 1'х небезпекою для навколишнього середовища та здоров'я люди-ни. Тому критерш реалiзацiï не варто ототож-нювати з процесом реалiзацiï' на промисловому пiдприемствi;
— по-трете, критерiй забезпечення господар-ських процеав / господaрськоï дiяльностi е досить широким, адже поеднуе в собi всi види дiяльностi (основна, фшансова, iнвестицiйнi та iншa) та господарськ процеси (придбання, виробництво, реaлiзaцiя). Даний критерш пропонуемо роздшити на два, а саме: забезпечення видiв господарсь^' дiяльностi та забезпечення господарських процесiв. Такий подiл обумов-лено тим, що даш критерiï визначають процес
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBJiHHa npoMHcjjoBHMH nignpueMcTBaMH
BHHHKHeHHH BigxogiB i npoiec ïx 3acTocyBaHHa b giajbHOCTÍ nignpueMcTBa, a TaRo® Ro®eH 3 hhx noB'a3aHHH 3 cyRynHicTb onepaim noBog®eHHa 3 BigxogaMH, aRi Mo®yTb 6yTH noB'a3aHi 3 pi3HHMH BugaMH giajbHocri Ta rocnogapcbRHMu npoieca-mh;
— no-neTBepTe, Rpurepiñ orpuMaHHa pe3yjbTaTy b HayRoBin eRoHoMiHHin jiTeparypi, noB'a3aHHH 3 oTpuMaHHaM npuôyTRy b pe3yjbTaTi BHRopucraH-Ha eRoHoMinHHx pecypciB. npoTe, b yMoBax cborogeHHa, eRoHoMiHHa cRjagoBa ^yHRiioHy-BaHHa npoMucjoBoro nignpueMcTBa noBHHHa
rapMomroBaTH 3 eRojorinHoro, a oT®e, nig-npHGMcTBo noBHHHo oTpHMyBaTH eRoHoMMHi Burogu Ta eRojoriHHHH e$eRT. ^ BRa3ye Ha Heo6xigHicTb BugijeHHa gBox RpuTepiÏB, a caMe: oTpuMaHHa eRoHoMiHHHx Burig Ta orpuMaHHa eRojorinHoro e^eRTy, npu noMy nepmun Ta gpyrun RpuTepiï Mo®yTb MaTH aR no3HTHBHe 3HaneHHa TaR i HeraTHBHe. Bce цe 3aje®HTb Big Hajarog®eHHa cucreMH ynpaBjiHHa BigxogaMH. B cbom nepry, BapTo 3a3HanHTH, mo Rprneprn eRojorinHoro e^eRTy BunjHBae 3 oÔMe^eHocri pecypciB.
BI^XO^H - eKOHOMÍHHUü pecypc
Bidxodu - цe eRoHoMwHHH pecypc, hrhh yraopeHHH b pe3yjjbTaTi rocnogapcbRoï giajjbHocri cyô'eRriB rocnogaproBaHHa aR noÔmHHH npogyRT, hrhh npaMo a6o onocepegRoBaHo BnuBae Ha HaBRojjumHe cepegoBHme Ta Moxe a6o He Moxe 6yTH noBTopHo bhrophctbhhh cy6'eRToM rocnogaproBaHHa Ha aRoMy yTBopeHHH a6o nigjjarae BHRopucraHHro nignpHeMcTBoM, aRe Hagae nocjjyru noBogaceHHa 3 BigxogaMH, mo b npH3BogHTb go eRoHoMHHHx BigHocuH, aRi go3BojjaTb orpuMaru eRoHoMWHHH ra eRojjoriHHHH pe3yjjbraTH
yTBoproeTbca b pe3yjjbTaTi rocnogapcbRoï giajjbHocri >- Ynpaenmrn eidxodaMu noeodweHm 3 ' \ nocjyru 3 noBogxeHHa 3 npoMHcjoBHMH BigxogaMH
niflnPHeMCTBO-BHPOBHHK ni^nPHGMCTBO-yTH^I3ATOP
eidxodaMu
ünepaqii noeod^eHW 3 BigxogaMH aR cRjagoBa onepaqimoï dinnbwcmi
EKOHOMÍWÍ eidHocuHu noB'a3aHHi 3 noBogxeHHaM 3 BigxogaMH
r
ünepai¡ii noeodweHHM 3 BigxogaMH aR nocya, nepedôaneHa cmamymoM
Onenamï noBoa^eHHH 3 BÍaxoaaMH
KOMnneKCHuü 06 'eKm 6yxгanтеpcbкoгo o6nÍKy
cvKvnmemh 6imee npouecie
BH3HaHHa / HeBH3HaHHa aRTHBoM Ymeopennn eióxoóie
BHTpaTH Ha 3ÔepiraHHa 36epi¿annn eióxoóie
BHTpaTH Ha TpaHcnopTyBaHHa Tpancnopmveannn eióxoóie
BHTpaTH Ha peuHRnmr nepepoôua eióxoóie
B-TH / ruara. 3a yTHni3aiiro ymurniauÍH eióxoóie
B-TH / nnara. 3a 3axopoHeHHa 3axoponeHHH eióxoóie
BigxogH BHcrynaroTb:
BTopHHHoro cupoBHHoro;
— oô'ektom yTHji3aiiï.
— nignpueMcTBo Hece: BHTpaTH noB'a3aHHi 3 no-Bog®eHHa 3 BigxogaMH
BigxogH BHcrynaroTb:
gaBajbHH^Roro cupoBH-Horo;
— oô'ektom RynÍBJÍ-npoga^y;
— oô'ektom nocjyr yTHji3aiiï (3ÔepiraHHa, 3axopoHeHHa, TpaHcnopTyBaHHa)
nocjjyru 3ÔepiraHHa
nocjjyru TpaHcnopTyBaHHa
nocjjyru nepepoÔRH
nocjjyru 3 yTHjji3aLiiï
nocjjyru 3 3axopoHeHHa
Ka^bKyaMBaHHH noray:
yTHji3aiiï;
— nepepoÔRH;
— 3axopoHeHHa;
— 3ÔepiraHHa TpaHcnopTyBaHHa
06'eumu 6yx¿anmepcbKo¿o oôjùkv
Phc. 2. KaTeropiajbHHH anapaT ynpaBjiHHa Ta 6yxrajTepcbRoro oÔjiRy BigxogiB Ta onepaim noBog®eHHa 3 BigxogaMH
В цшому, запропоноваш критерп визнання вiдходiв економiчними ресурсами (наявшсть права власностi, можливiсть реатзаци, отримання економiчних вигiд та отримання екологiчного ефекту) е основою нового розумшня даного економiчного поняття та базисом для формування поведiнки економiчних агентiв щодо поводження з выходами. Зважаючи на це виникае необхщшсть формування нових пiдходiв управлiння выходами як складово! економшо-еколопчно! безпеки про-мислових пiдприемств й, вiдповiдно, розробки органiзацiйно-методологiчних положень облшово-аналiтичного забезпечення.
Запропоноваш критерп мають вагомий вплив на формування системи бухгалтерського облшу вiдходiв та операцiй поводження з ними. Проте, не ва вщходи, як1 визнанi економiчними ресурсами можуть визнаватися активами для 1'х воображения в балансi, навiть при 1'х вiдповiдностi зазначеним критерiям. Визнання вiдходiв об'ектами бухгалтерського облiку необхщно розглядати в сукупностi з операшями поводження з вiдходами, що дасть можливють в комплексi пiдiйти до оргашзацшно-методичних положень облiкового вiдображення. При чому, критерп визнання в бухгалтерському облшу будуть залежати як вщ економiчних так i фiзичних властивостей вiдходiв.
В цiлому, в процеа проведеного дослiдження, варто визначитися iз сутнiстю вiдходiв як економiчних ресурав та як об'екту бухгалтерського облшу, а також iз економiчним змiстом поняття «операцп поводження з выходами». Наголосимо, що зважаючи на те що вщходи можуть бути об'ектом бухгалтерського облшу пiдприемства-виробника та тдприемства утилiза-тора, 1'х сутшсть необхiдно також розрiзняти. На рис. 2 представлено власне бачення категорiаль-ного апарату управлшня вiдходами в забезпечення економшо-еколопчно! безпеки пiдприемства.
Як видно, з даних представлених на рис. 2, зазначений шдхщ до удосконалення категорiаль-ного апарату управлшня та бухгалтерського облшу вiдходiв направлений на узгодження еконо-
мiчного та бухгалтерського тлумачення вiдходiв, що значно розширюе 1'х розумiния та управлшня ними в забезпеченш економiко-екологiчноl безпеки промислового пiдприемствa.
Висновки
Таким чином, було запропоновано авторський шдхщ до розвитку кaтегорiaльного апарату, який носить не лише суто теоретичний характер, але й мае практичне значення. Зокрема, окремi категорп пропонуемо нормативно зaкрiпити на законо-давчому рiвнi. Це стосуеться:
— бухгалтерського та податкового законодавств в частиш понять операцп поводження з выходами, витрати на поводження з выходами, кaпiтaльнi та поточш витрати на поводження з выходами та витрат в розрiзi технолопчних процесiв поводження з вiдходaми, давальни-цька сировина (вiдходи), калькулювання послуги з утилiзaцil, переробки, захоронення: 1нструкщя про застосування Плану рахунк1в бухгалтерського облшу; П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 9 «Запаси», П(С)БО 7 «Основш засо-би», Податковий кодекс Украши, Наказ Мiнiс-терства охорони навколишнього природного середовища Украши «Про затвердження ти-пово! форми первинно! о6лшово! документацп N 1-ВТ «Облш вiдходiв та пакувальних мате-рiaлiв i тари» та 1нструкцп щодо 11 запов-нення», Методичнi рекомендацп з формування собiвaртостi продукцп (робгт, послуг) у про-мисловостi;
— господарського законодавства в частиш на-ступних понять: поводження з выходами, операцп поводження з вiдходaми, управлшня выходами, утилiзaцiя вiдходiв, транспор-тування вiдходiв, зберiгaння вiдходiв, захоронення вiдходiв, рециклiнг вiдходiв, переробка вiдходiв, плата за утилiзaцiю, як1 вважаемо за доцшьне зaкрiпити в: Господарському кодека Украши, Закон Украши «Про вщходи», Класи-фiкaтор вiдходiв ДК 005-96.
Список л^ератури:
1. Смитево-побутова катастрофа Украши [Електронний ресурс] : (головний експерт житлово-комунального господарства Украши) / М. Цатурян // Украша комунальна. - 2012. - Режим доступу до журн.: http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/smttevo-pobutova-katastrofa-30699. -Назва з екрана.
2. Акимова Т. А. Экология. Человек - Экономика - Биота - Среда [Текст] : учебник для студ. вузов / Т. А. Акимова, В. В. Хаскин. - 2. изд., перераб. и доп. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 566 с.: рис. - Библиогр.: с. 546-549. - ISBN 5-238-00190-8
3. Кусраева О.С. Формирование механизма управления рециклингом отходов промышленных предприятий: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. эконом. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Кусраева Олеся Славиковна; С-Петербург. ун-т гос. противопожар. службы МЧС России. Санкт-Петербург, 2007. - 18 с.: ил. -Библиогр..с.17 - 18.
4. Шунтова С. Г. Органiзацiйно-економiчний мехашзм управлшня твердими выходами виробництва та споживання продовольчо! продукцп: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
Tеорiя i практика економжи та yправлiння промисловими пiдприeмсIвами
канд. екон. наук: спец. 08.08.01 «Економша природокористування та охорони навколишнього середовища» / Шунтова Свiтлана Георгпвна ; - Одеса, 2006. - 21 с.
5. Руденко О. В. Вщходи прничо-збагачувального виробництва: особливостi привизнаннi !х об'ектом облшу / О. В. Руденко // £вропейський вектор економiчного розвитку. 2011. № 1 (10). -С. 202-207
6. Реймерс Н. Ф. Природопользование: словарь-справочник / Николай Федорович Реймерс. - М.: Мысль, 1990. - 637 с.
7. Экология города / Под общ. ред. Ф. В. Стольберга. - К.: Либра, 2000. - 464 с.
8. Бутинець Ф.Ф. та ш. Бухгалтерський управлшський облш: Шдручник для студенпв спещальносп «Облш i аудит» вищих навчальних закладiв. / Ф. Ф. Бутинець, Т. В. Давидюк,
3. Ф. Канурна, Н. М. Малюга, Л. В. Чижевська; За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - 3-те вид., доп. i персроб. - Житомир: ПП «Рута», 2005. - 480 с.
9. Горная энциклопедия: в 5-ти томах / Е. А. Козловский. - М.: Советская энциклопедия, 1989. - Т.
4. - С. 336-337.
10. Пилитв Н. I., Максимiв Ю. В. Економiчна сутшсть та класифжащя вiдходiв для воображения !х в облiку на деревообробних тдприемствах / Н. I. Пилитв, Ю. В. Максимiв // Вкник ЖДТУ. 2010 р., № 3 (53). - С. 201-205
11. Попова О. Ю., Зарчанська £. В. Сутшсть та види вiдходiв в господарськ1й дiяльностi тдприемств / О. Ю. Попова, £. В. Зарчанська // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. 2009 р. - Выпуск 35-1. - С. 87-93
12. Удальцова Н. Л. Организационно-экономический механизм функционирования сферы переработки вторичного сырья (на примере лома и отходов черных металлов): автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук. Специальность: 08.00.05 - «Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами - промышленность)». Москва. - 2012. - 26 с.
13. Колотырин К. П. Управление развитием эколого-экономических систем в сфере обращения с отходами потребления: автореф. дис. на соискание уч. степени д.э.н : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (экономика природопользования)» / Колотырин Константин Павлович; Сарат. гос. аграр. ун-т им. Н. И. Вавилова. - Саратов, 2010. -40 с.
14. Утилiзацiя твердих побутових вiдходiв - досвщ Швейцарп [Електронний ресурс] : Studway / Ю. Закутня // 2014. - Режим доступу: http://studway.com.ua/swiss-experience/ - Назва з екрана.
15. Микитюк С. О. Витоки наукових основ ресурсного тдходу [Електронний ресурс] / С. О. Микитюк // Педагопка, психолопя та методико-педагопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2010. - № 2. - С. 83-88. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/ soc_gum/ppmb/texts/2010_2/ 10msabrh.pdf.
16. Борисов А. Б. Большой экономический словарь [Текст] : словарь / А. Б. Борисов. - М. : Книжный мир, 2002. - 895 с. - ISBN 5-8041-0049-1 : 173.80 р.
17. Коноплшська В. А. Економiчний словник: тлумачно-термшолопчний / В. А. Коноплшська, Г. I. Фшна. - К.:КНТ, 2007. - 580 с.
18. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь [Електронний ресурс] / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. - [5-е изд., перераб. и доп.] - М.: ИНФРА-М, 2006. - 495 с. - Режим доступу: http://slovari.yandex.ru.
19. Пантелеев В. П. Словник бухгалтера та аудитора / В. П. Пантелеев, О. С. Сшжко. - К.: ДП «1нформ.- аналгг. Агентство», 2009. - 239 с.
20. Гончаров С. М. Тлумачний словник економюта / С. М. Гончаров, Н. Б. Кушшр. - К.: Центр навч. лгг., 2009. - 264 с.
21. Зубко Н. М. Экономическая теория / Н. М. Зубко. - Мн.: «НТЦ АПИ», 1998. - 311 с.
22. Микроэкономика в таблицах и графиках: учебник для вузов / Б. В. Прыкин, Т. Б. Прыкина, Н. Д. Эриашвили, С. В. Захаров; под ред. проф. Б. В. Прыкина. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. -503 с.
23. Економiчний енциклопедичний словник / С. В. Мочерний, Я. С. Ларша, О. А. Устенко, С. I. Юрщ за ред. С. В. Мочерного. - [У 2 т. Т. 1]. - Львiв: Свгг, 2005. - 616 с.
24. Мочерний С. В. Економiчна енциклопедiя / С. В. Мочерний. - [У трьох томах. Т. 2]. - К.: Видавничий центр «Академiя», 2001. - 848 с.
25. Зуб А. Стратегический менеджмент: глоссарий по книге [Електронний ресурс] / А. Зуб, 2002. -Режим доступу: http://www.vocable.ru/dictionary/ 641/word/%D0%E5%F1%F3%F0%F1%FB.
26. Острошенко В. В. Краткий словарь основных лесоводственно-экономических терминов [Електронний ресурс] / В. В. Острошенко. - Режим доступу: http://www.vocable.ru/dictionary/79/ word/ %С0%Е5% F1%F3% F0%F1%FB.
27. Организация производства и обслуживания на предприятиях общественного питания: учебник для технол. фак. торг. вузов / И. Г. Бережной, В. Н. Маргелов, Г. А. Петров, В. И. Семенов, М. И. Беляев. - [2-е изд. перераб. и доп]. - М.: Экономика, 1980. - 296 с.
Надано до редакцп 12.12.2014
Грицишен Димитрш Олександрович / Dymytrii O. Grytsyshen
gritsishen-do@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Bidxodu як об'ект уnравлiння економiко-екологiчною безпекою промысловых тдприемств [Електронный ресурс] / Д.О. Грицишен //EKOHOMiKa: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 2 (18). — С. 72-81. — Режим доступу до журн. : http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n2. html
