CC BY
21
дян, проведенням науково-практичних конференцш i ceMiHapiB, оргашзащею виставок та iнших заходiв щодо пропаганди екологiчних знань, виданням по-лiграфiчноl продукцп з еколопчно! тематики. Зазначимо, що у Львiвськiй обл. у 2006 р. на щ заходи видшено лише 249,0 тис. грн [3].
Застосування економiчного мехашзму природокористування як на рiв-ш держави, так i на рiвнi областi повинно здiйснюватися шляхом не адмшю-тративного тиску, а за рахунок створення таких умов для виробничо-госпо-дарсько! дiяльностi, за яких шдприемствам стало б вигiдним ращональне ви-користання природних ресурсiв та досягнення еколопчних цiлей. З щею метою потрiбно належним чином сформувати законодавче та нормативно-пра-вове забезпечення таких добровшьних iнструментiв захисту навколишнього середовища як екологiчний менеджмент i екоаудит.
Лiтература
1. Закон УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1268-XII вщ 26.06.1991 р. з1 змшами i доповненнями: Станом на 11.10.2008 р. [Електронний ресурс]. -Доступний з: http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1264-12.
2. Васюта О. А. Еколопчна полiтика Украши на зламi тисячолт : монографiя / О. А. Ва-сюта. - К. : Вид-во КМУ, 2003. - 306 с.
3. Веклич О.О. Потрiбен "евроремонт" економiчного механiзму екологiчного регулю-вання / О.О. Веклич, В.В. Бугас // Вюник НАН Укра!ни. - 2006. - № 3. - С. 49-57.
4. Державне управлшня еколопчною безпекою Л^вщини : поабник. - Львiв : Вид-во "Сполом", 2004. - 45 с.
5. Довкшля Льв1вщини у 2007 р. - Львiв : Головне упр. стат. у Львiвськiй обл., 2008. -С. 82-95.
6. Довкшля Льв1вщини у 2006 р. - Львiв : Головне упр. стат. у Львiвськiй обл., 2007.
7. Еколопчна полггика у Львiвськiй обласп: проблеми, здобутки, перспективи. (Анаш-тичш та програмнi матерiали) / за ред. В.С. Кравщва. - Л^в, 2000. - 145 с.
8. Економ1чш засади природокористування // Еколопя Львiвщини 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ekology.lviv.ua/file/eko_lviv_2006/Book/11.html.
9. Реал1защя держ. екол. пол^ики на Львiвщинi // Екологiя Львiвщини 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ekology.lviv.Ua/file/eko_lviv_2006/Book/1.html.
УДК339.188.4 Доц. Н.Т. Гришв, канд. екон. наук; студ. Н.М. noMipKo-
НУ "Львiвська полiтехнiка"
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП УПРАВЛ1ННЯ ПРОБЛЕМНИМИ ПОБУТОВИМИ В1ДХОДАМИ
На ochobí опрацьованих i проаналiзованиx останшх дослiджень i публшацш розглянуто нагальну проблему вiдходiв в Укршш та cbítí вщ моменту ix виникнення до моменту ix нагромадження та перероблення чи уташзацп. Наведено мiжнародний та украшський досвiд поводження та управлiння вщходами, сучаснi шляхи 1'хнього перероблення та уташзацп.
Ключов1 слова: вiдxоди, еколопчна проблема, нагромадження, перероблення, утишзащя, сортування, управлiння вiдxодами.
Assoc. prof. N.T. Gryniv; stud. N.M. Pomirko -NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Current problem domestic waste management tendencies
In this article, based on refined and analysed latest efforts and publications, considered waste burning issue in Ukraine and in the world from its beginning to accumulation
and its processing or utilization, gived international and Ukrainian waste running and managing experience, its processing and utilization modern ways.
Keywords: waste, ecological problem, accumulation, processing, utilization, separation, waste management.
Постановка проблеми. Звична, але проблемна, навггь на pÏBHÏ cïm'ï, ситуащя - щодня n0ipi6H0 винести смггтя з дому. Але чи замислюемося ми про подальшу долю цього смггтя? "Порядок денний на ХХ1 столптя", вже ic-торичний документ Конференци 1992 р. в Рю-де-Жанейро, визнав проблему твердих вiдходiв одшею з таких, що перешкоджають сталому розвитку св^о-вого господарства. До питання вiдходiв часто звертаються впчизнят фахiвцi, вченi, громадcькi дiячi та оргашзацп не тiльки екологiчного профшю, ЗМ1. Iноземнi фахiвцi вважають, що через два-три роки Укрш'ш загрожуе справ-жня cмiгтева катастрофа. Ïï невпинне посилення простежуеться вже сьогод-нi - мicькi cмiгтезвалища переповнеш, ïхнi кордони пiдiйшли впритул до житлових маcивiв. У ciльcькiй мюцевосл - те саме: пiд кожним кущем - сти-хiйний смгтник. Пластиковими пляшками й полiетиленовими пакетами рясно вЫяно береги рiчок. Страждае атмосфера, шдземш води, куди просочуеться отрута. Катастрофа й cправдi буде неминучою, якщо не почати виршувати цю проблему cьогоднi [1].
Мета дослвдження - це спроба проанашзувати сучасну cитуацiю з по-бутовими вщходами у cвiтi та в Укршт, оцiнити оcновнi пiдходи до виршен-ня проблеми i, головне, започаткувати дискусш навколо цього актуального питання та розбудити свщомють суспшьства.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Упродовж останнього деся-тилiття з'явилась значна кiлькicть публiкацiй i статей, в яких доcлiджено та проаналiзовано як на мiжнародному, так i на державному рiвнях, нагальну проблему цього десятилптя - вiдходи. Серед авторiв, якi виcвiтлюють проблематику вiдходiв, виокремимо таких: проф. Ю.1. Стадницький, проф. О.1. Амоша , Б. Данилишин, Ю. Березовська, К. Левицький, Л. Срьоменко, А. Борисенко, О. Супруненко, Я. Логшов та ш. Великого розголосу набула проблема вiдходiв i на рiвнi держави: почали вносити змши до закошв, стави-ти вищi вимоги до роботи промислових шдприемств, посилилась дiяльнicть органiзацiй захисту навколишнього середовища та громадських оргашзацш.
Виклад основного матерiалу. Для чiткого розумiння проблеми побу-тових вiдходiв, насамперед, визначимося з термшолопею. Твердi вiдходи (е ще й рiдкi, i газоподiбнi) подшяють на двi неоднаковi групи: на вiдходи ви-робництва та вдаоди споживання. Пiд вiдходами виробництва мають на увазi вiдходи, що утворюються внаcлiдок функцiонування основних промислових галузей - видобутку та збагачення корисних копалин, енергетики, металургiï, хiмiï та кокcохiмiï, машинобудування та металооброблення, деревооброблен-ня та целюлозно-паперового виробництва, легко1' промиcловоcтi, будiвельноï iндуcтрiï тощо. I хоча на цю групу припадае 90 % обсягу твердих вiдходiв, проте через низку причин увагу в робот акцентовано не на них. Решту 10 % становлять вдаоди споживання, як за шшою класифшащею належать до твердих побутових вiдходiв (ТПВ). ТПВ - вдаоди, якi утворюються як безпо-
середньо в домашшх господарствах, так i в комунальнш сферi загалом. Ос-новш компоненти вiдходiв споживання - використана упаковка, харчовi реш-тки, вщпрацьоваш товари та матерiали (зокрема небезпечш - акумулятори, батарейки, ртутнi та звичайш лампи розжарювання, побутова хiмiя), зношенi автомобiльнi шини, вуличне смггтя, зрiзанi гiлки, листя тощо [1].
Можна констатувати, що чим бшьше людство долучаеться до благ ци-вшзаци, тим iз бiльшими проблемами зштовхуеться. I справдi, приблизно до середини XIX ст. велика частина людства не знала проблеми вiдходiв. Смгття не створювало проблем: у т часи харчовi рештки майже повшстю пощала худоба, а що залишалось - скидалось у дальнш кут подвiр,я або ж зводилось за околищ, де усшшно розкладалось пiд дощами i поглиналось землею. Проте мешканцям великих промислових мют епохи ранньо! шдус^^заци, де майже не юнувало власних дворiв, зате набирало обертiв надвиробництво лег-кодоступних товарiв, уже наприкiнцi XIX столбя вiдходи стали створювати незручность У повоенний час в крашах Заходу ситуацiя набула ознак катас-трофiчноl. На початку 60-х роюв один пересiчний американець щодня вики-дав близько 1 кг побутових вiдходiв, що в масштабах США становило близь-ко 100 млн т ТПВ на рж. Наприюнщ 60-х - на початку 70-х роюв шд впливом екологiчного руху законодавцi США визнали надвиробництво смотя нащ-ональною проблемою. Сьогоднi на одного мешканця Сполучених Штатiв що-денно припадае близько 2 кг смотя, тобто понад 700 кг на рж. Це рекордна величина, але i в iнших розвинених крашах показники чималi - у Бельгй, Великобритании Нiмеччинi, Япони на одну людину щороку припадае 340-440 кг побутових вiдходiв, в Австрй та Фшлянди - понад 600 кг. За шдрахунками ек-спертiв, у США кiлькiсть побутових вiдходiв на душу населення зростае на 10 % кожних 10 роюв, ситуащя в шших розвинених крашах аналопчна [1].
Ситуащя з вiдходами в Укрш'т далеко невтшна. На 1 млрд грн ВВП припадае до 6 млн т вiдходiв. На звалищах нинi нагромаджено 27 млрд т смптя. Щороку ця юльюсть приростае майже на один мшьярд. Рiзноманiтнi джерела запевняють: побутове смiття разом iз промисловими вводами лише в Укра1т вже досягло обсягу 30-35 млрд т. У перерахунку на душу населення це становить понад 600-700 т. Украша ризикуе просто зникнути шд горами промислового та побутового смотя, якщо буде продовжувати видшяти полшони й вивозити на них вщходи однiею змшаною масою. Вiдома у свгто-вш практицi криза вiдходiв iз И серйозними еколопчними проблемами давно прийшла в нашу крашу i реально загрожуе поглинути з труднощами за-войованi досягнення в економiчнiй i соцiальнiй сферi. Рiк у рж обсяг вiдходiв катастрофiчно збiльшуеться. За найскромшшими пiдрахунками, щорiчно в Укрш'ш утворюеться 900 млн т (деяю фахiвцi констатують, що 1,5 млрд т) таких вiдходiв. При цьому уташзуеться лише 5-8 %. У крашах, котрi прийнято називати цившзованими, аналогiчний показник дорiвнюе 65 %. Зрозумшо, не залишаються там без уваги й вiдходи, що не шдлягають повторному засто-суванню. 1х переробляють, подрiбнюють, пресують, пакетують у спещальш тюки, якi вже не е загрозою для екологй, i вiдправляють на полiгони. Зайве, напевно, казати, що й мюця, пристосоваш для збереження цих недолтв цивь
2. Екологiя довкiлля
57
лiзаци, невдовз^ пiсля виконання потрiбних природоохоронних заходiв, пе-ретворюються на цiлком природш на вигляд галявини та гайки, що радують очi й душу [2].
Маса свгтового потоку побутових вiдходiв становить щорiчно близько 400 млн т, з яких 80 % знешкоджуеться шляхом поховання шд землею. Такий обсяг, без перебшьшення, сягае геологiчних масштабiв: так, зi смiттям у бюс-феру потрапляе близько 85 млн т оргашчного вуглецю. Для порiвняння: при-родне надходження цього елемента в грунтовий шар планети становить 40 млн т на рж. Одна з головних проблем, пов'язаних з похованням вiдходiв, -утворення так званого звалищного газу. При похованш оргашчно! речовини (яко! у смптевш масi в середньому вiд 50 до 70 %) вщбуваеться и бюконвер-сiя з участю мiкроорганiзмiв. Внаслiдок цього процесу утворюеться бюгаз, макрокомпонентами якого е метан (СН4) та дiоксид вуглецю (СО2). Масштаби утворення цього газу також можна вважати геолопчними. За пiдрахунками експертно! групи М1журядово1 комюи зi змши клiмату (1РСС), виконаними в середиш 90-х рокiв, глобальна емiсiя звалищного метану становить 40 млн т на рж, або близько 8 % його загальнопланетного потоку. Для порiвняння, ця величина перевищуе масу метану, який вид^ють вугiльнi шахти. Звалищний метан заведено до реестру основних джерел парникових газiв планети. Питан -ня "спалювати чи ховати вщходи" рiзнi кра!ни вирiшують по^зному, хоча бiльшiсть держав залишаються прибiчниками вiддавання вiдходiв землi. Нез-важаючи на постiйне зростання цiн на землю шд розмiщення звалищ, поховання вiдходiв коштуе дешевше, шж спалювання: наприклад, у Нiмеччинi на поховання 1 тонни вiдходiв витрачаеться 60 дол., тодi як на спалювання -130 дол., у Великобритани - вщповщно 25 i 60, у США - 40 i 60 [1].
I все-таки смггтеспалювальних заводiв (ССЗ) у розвинених кра!нах по-будовано чимало. У Шмеччиш 1х на початку 90-х було 47, i спалюють вони 35 % смггтя, Нiдерландах - 12, спалюють 40 % ТПВ, у США - 168, проте ма-лопотужних - спалюють 16 % побутових вiдходiв, у Япони - 1900 (!), спалюють 75 % смггтя. Велик нади на щ шдприемства покладались у 80-х роках. Проте на початку 90-х у Сврош на смпгеспалювальш заводи значно посилила тиск "зелена" громадсьюсть. На думку експерта, ССЗ - головне джерело ви-кидiв у повiтря дiоксинiв - надстшких органiчних забруднювачiв. Дiоксини руйнують гормональну систему людини, призводять до iмунодефiциту i ос-лаблення захисних сил оргашзму, сприяють розвитку жiночих хвороб, зрос-танню кiлькостi викиднiв та дгтей-швалщв. Боротьба проти дiоксинiв привела до прийняття нових, дуже суворих норм по ССЗ, внаслщок чого бiльшiсть заводiв тепер чекае закриття або реконструкцiя. Пiсля впровадження нових Норм Свропейського Союзу тшьки в Голландil було закрито чотири з дванад-цяти ССЗ, а на переобладнання решти витрачено понад 1 млрд дол. У США рiзке зростання кшькосл ССЗ розпочалось нещодавно - з початку 1980-х ро-кiв до 1993 р. побудовано 142 заводи, або 85 % 1х загально! кiлькостi. За цей час у кра!ш показник спалення ТПВ зрiс iз, практично, нульового до 16 %, що, за рiзницi щн на поховання та спалення на користь першого процесу, здаеться незрозумшим. причина, як вважають, у впливi на суспшьну думку
фiрм-розробникiв проеклв ССЗ. Через зaсоби мaсовоï iнформaцiï протягом кiлькох рокiв нaв,язувaлaсь думга про небезпеку полiгонiв тa потребу ix зaмi-ни смiттeспaлювaнням. Але подaльше поширення ССЗ у США призупинено. У бaгaтьоx штaтax ^aï™ ïx побудову зaборонили пiсля виходу низки зaконiв, скеровaниx нa боротьбу з дюксиновим зaбрудненням. Kрiм цього, коли з'ясу-вaлося, що 5З % (!) вЫх зaгaльниx викидiв дiоксинiв в aтмосферу крaïни при-пaдae нa устaновки при л^рнях, де спaлюють медичнi вiдxоди, - у США бу-ло виршено зaкрити понaд тисячу мaлиx смiттeспaлювaльниx aгрегaтiв [l].
Для погодження численних питгнь, викликaниx утворенням величез-них обсяпв вiдxодiв споживaння, у розвинених ^ai'mx створено цiлу госпо-дaрчу гaлузь, якa отримaлa нaзву "waste management" (упрaвлiння вiдxодaми). Ïï дiяльнiсть полягae в сaнiтaрному очищеннi шселених пунктiв, оргaнiзовa-ному збирaннi вторинно1' сировини, придaтноï для використaння, тa знешко-дженнi непридaтного для викориегання смiття. Ha почaтку 90-х роюв у цш га-лузi в розвинених ^arnax тiльки нa переробних пiдприeмствax було зaдiяно понaд З00 тис. прaцiвникiв, якi щорiчно переробляли З00 млн т промислових тa побутових вiдxодiв, повертaючи в економiчний обiг 200 млн т, що дaвaло понaд З0 млрд дол. доходу. Hезaлежно вiд особливостей гaлузi в рiзниx дер-жaвax, головне зaвдaння системи упрaвлiння вiдxодaми - зменшення юлькос-тi тa обсягу ТПВ. В умовax виснaження свггових сировинних ресурсiв укрaй нерaцiонaльно, як з економiчного, тaк i з еколопчного погляду, зaкопувaти в землю готову сировину, придaтну для використaння. Головною ж проблемою використaння ще1" сировини стae ïï вилучення зi смiттeвоï мaси, оскiльки в су-мiшi вонa прaктично непридaтнa для перероблення. З огляду нa неможливють повноцiнного теxнiчного сортувaння побутових вiдxодiв, у системi упрaвлiн-ня ними прюритет нaдaють роздiльному збирaнню вiдxодiв нa етaпi ïx утво-рення. Для цього використовують економiчнi стимули, юридичш зaxоди, ari-тaцiю тa пропaгaнду серед нaселення. Тут вaрто розвiяти мiф, який пaнуe у свщомост укрaïнського обивaтеля, - про повне розв,язaння проблеми смiття "m Зaxодi". Прaктично дaлеко не вс зaxiднi крaïни однaково впорюються тавоть iз проблемою сортувaння вiдxодiв. Тaк, скaжiмо, у США системa роздшь-ного сортувaння прaктично не розвинеш. Все смiття з домaшнix господaрств збирaeться в полiетиленовi мшки тa вивозиться нa полiгони, яких у кршт rn-лiчуeться пошд б тис. Вже безпосередньо m полiгонax чорнороби, прaктично вручну, звшьняють поверхню смiття вiд пляшок, метaлевиx предметiв, небез-печних речей. Велит територiя тa доступ до св^ових ресурсiв дaють змогу Штaтaм поки що не переймaтись рециклiнгом (поверненням у господaрський оборот) вiдxодiв, тому спрaвa ця тaм розвивaeться, швидше, зусиллями зеле-них aктивiстiв, шж через економiчну потребу. 3a рiзними дaними, супердер-жaвa утилiзуe вщ 1З до l7 % влaсниx вiдxодiв [l].
Мaбуть, нaйточнiшим погазником рiвня оргaнiзовaностi i цивiлiзовa-ност крaïни e стaвлення ïï жителiв до проблеми смiття: вiд його виникнення до перероблення чи утилiзaцiï. Порiвнюючи европейський i вiтчизняний дос-вiд поводження з вiдxодaми, доводиться визшти, що ми нa кiлькa десятилiть вiдстaли вiд зaxiдниx ^ata. У США тa вС смотя позбувaються шляхом вто-
ринно1 перероблення 95-97 % вiдходiв. Лише 2 % йде на утишзацш - надхо-дить на екологiчно безпечш полiгони Ï3 поховання вiдходiв або смгттеспалю-вальнi заводи. На Заходi давно зрозумiли, що правильна утитзащя смiття мо-же давати чималу користь: зберiгати первиннi ресурснi джерела, заощаджу-вати енергiю за рахунок перероблення вторинно1 сировини й полшшувати стан довкiлля. Адже нерацiональний шдхщ у поводженнi з вiдходами матиме наслщком екологiчну кризу та нестачу кошта на ïï лiквiдацiю. Наведемо факти, шдтверджеш цифрами з зарубiжного досвiду вирiшення проблеми вщ-ходiв. Норвежцi 70 % смiття використовують як джерело енергiï або вторин-ну сировину. Тiльки 30 % спалюють на заводах без отримання енергп. 50 % тепла, що використовуеться у столицi Норвегiï, отримують за рахунок спалювання вiдходiв. Щороку в Нiмеччинi утворюеться близько 16 млн т вiдходiв. Усе смггтя переробляють - у кра"ш немае полiгонiв для його поховання. Час-тину вiдходiв (у 2007 р. - 336 тис. т) переробляють на швейцарських заводах, однак у Шмеччиш активно будують новi см^епереробш пiдприемства. Сто-лиця Угорщини розбита на так званi см^есортувальш острови - понад 700 майданчиюв з п'ятьма рiзнокольоровими контейнерами для рiзних видiв вторсировини: пластику, бшого та кольорового скла, паперу та металу. В усiх нових житлових будинках Будапешта встановлюють смiгтепроводи з кшько-ма секцiями для рiзних видiв вiдходiв. Лiдерами е Шмеччина, трохи вщста-ють вiд ^ï Австрiя та Нiдерланди. Успiхам шмщв заздрять, ними цiкавляться навiть европейськ сусiди, а певнi моменти 1'хньо1' системи придатнi i для зап-ровадження в Украïнi [3].
Найбшьш передовою та дiевою у виршенш проблеми вiдходiв е так звана "Дуальна система Шмеччини". Передова система поводження з побуто-вими вщходами мае не таку вже й давню юторда. Наприкiнцi 80-х у ФРН щороку утворювалось близько 17 млн т вiдходiв, з яких 12 млн т (70 %), завдяки щедро упакованш на вимоги маркетолопв продукци, припадало саме на упаковку. Уташзацп тодi пiдлягало не бiльше 30 % таких вiдходiв. Для виршен-ня проблеми 1990 р. представники промисловост та торгiвлi створили акщ-онерну компашю "Дуальна система Нiмеччини". Перед компашею стояло зав-дання впровадити в загальнодержавному масштабi програму "Der Grune Punkt" ("Зелена крапка"), яку розробляли 600 компанш i фiрм з виробництва та перероблення упаковки, дослщницьких та фiнансових органiзацiй. Суть програми полягала в продажi "Дуальною системою" шдприемцям лiцензiï на використання знаку "Der Grune Punkt", яка б звшьняла ix вiд необхiдностi обов'язкового прийому та утилiзацiï своеï упаковки. На початку продажу ль цензи "Дуальна система" зiбрала кшька мiльярдiв марок. Крiм того, за першi шiсть рокiв дiяльностi в "Дуальну систему" iнвестовано 6 млрд марок. 80 % кошта витрачаеться на укладання конграктiв зi спецiалiзованими фiрмами зi збирання, сортування та первинноï перероблення смiття. Пiсля збирання та сортування вщходи надходять на шдприемства, що здшснюють ïx переробку, використовуючи вщходи як вторинну сировину. В ефективнш дiяльностi "Ду-альноï системи" провiдну роль зiграла суспшьна свiдомiсть населення, на яке покладено завдання добровiльно сортувати смiття. Для цього на вулицях ш-
мецьких MiCT стоять контейнери для ргзних видiв вiдходiв. Як правило, це щ-лий ряд емностей pi3Horo кольору для чгткого розрiзнення ïx призначення -окремо для паперу, полiмерниx вiдxодiв та органiки. Для скла призначеш ргз-нокольоровi контейнери (бш, зеленi та коричневi для вiдповiдноï склотари). Слiд зазначити: система заставноï тари, як i система збирання макулатури та iншоï сировини за плату, в Шмеччиш розвинена слабо. Тому паперов^ склянi та полiмернi вiдxоди скидають у контейнери без оплати. Натомють у краïнi ю-нуе жорстка система, що не дае змогу викинути смiття в непризначене для цього мюце. Особливо це стосуеться таких небезпечних вiдxодiв, як акумуля-тори, елементи живлення, автопокришки тощо. Система штрафiв та пропаганда змушують мвласникiвм цих вiдxодiв здавати ïx у спещальш пункти прийому. Бiльше того, за прийом вщ них староï електрошки, xолодильникiв, побутовоï теxнiки власники самi сплачують певнi грошi, якими покривають витрати на неприбуткову утилiзацiю. За роки своеï дiяльностi товариство "Дуальна система Шмеччини" створило 17 тис. додаткових робочих мюць та 320 сортувальних пунктiв. Кiлькiсть зiбраноï та переробленоï упаковки сягае 5 млн т щороку. Загальна юльюсть побутового смiття за роки функщонування "Дуальноï системи" скоротилась у Шмеччиш на 15 % [1].
Осюльки до ефективноï системи управлiння вводами розвинений За-xiд почав переходити нещодавно i зi змiнним усшхом, то Украïна мае шанс не вщстати бодай у цiй галузь В Украïнi европейський досвiд тшьки почина-ють застосовувати, однак вже е значш результати. Навпаки, украшщ, в про-цесi вирiшення проблеми вiдxодiв, зумiли перетворити вiдxоди у доходи. Су-дiть самi: 320 млн грн заробили минулого року суб'екти господарювання, яю займаються транспортуванням смгття. Середнiй тариф на вивезення смггтя, за даними Держкомгтету житлового господарства, минулого року становив: для
3 • 3
населення - 5,75 грн/м , для бюджетних оргашзацш - 7,43 грн/м , для шд-приемств - 8,22 грн/м . Найзначшшу частину у витратах транспортувальни-кгв становить плата за утилгзацгю ТПВ на полггонг, яка в середньому по Ук-раж становить близько 4 грн/м . Тому багато дргбних суб'ектгв господарювання оптимгзують витрати, звалюючи смгття на пустирях, у парках i лгсопо-садках. За шдсумками минулого року, у Киевi утворилося близько 3,6 млн т побутових вгдходгв, з них 0,6 млн т потрапило на смгттепереробний завод "Енерпя", 1,4 млн т шшло на п'ятий i шостий полшони, решта 1,6 млн т зник-ли, а мгсто платило за них 15,6 грн/м . кргм цього, процвгтае приватне вивезення вгдходгв. Десятки автопiдприемств надають послуги з транспортування будiвельного смгття. Але це - сезонний 6гз^с. При цьому розщнки подг6них агенцiй за будiвельне смгття становлять 150-180 грн за одну по1'здку (за побу-товг вщходи 250 грн), вага i габарити смгття при цьому перевiзника не щкав-лять. I це не дивно, адже одшею з нових можливостей для 6гз^су е форму-вання й освоення светового ринку екологiчниx товарiв i послуг, яю швидко розвиваються [4]. Експерти одностайно ощнюють свгтовий ринок еколопч-них товарiв i послуг як дуже мюткий (як мшмум, у розмгрг 500 млрд дол.) i як найдинамiчнiший i швидко оновлюваний. Його щоргчний прирют становить понад 5 %, в окремих крашах темпи приросту прогнозуються ще вищи-
ми. Зокрема, у крашах Балти - до 8 % на piK, у Канадi - на piBHi 10 % у наступи п'ять роюв. Ринок екологiчних товаpiв i послуг у крашах Схщно1 Свро-пи, включаючи СНД, ощнюеться приблизно в 20 млрд дол., його середньо-piчний пpиpiст - понад 1 %.У пеpшiй пoлoвинi XXI ст., зпдно з прогнозами, до 40 % светового виробництва становитиме продукщя i технологи, пoв,язанi з еколопею та енергетикою. Отже, компанй, якi pанiше за iнших усвiдoмили й заклали у сво! стратеги новГ мoжливoстi використання еколопчно1 складо-boi бiзнесу, отримають pеальнi переваги [5].
Повертаючись до згадано! вище системи упpавлiння вiдхoдами, в Ук-рш'ш те, що зi значною натяжкою можна назвати вГтчизняною системою уп-pавлiння вiдхoдами, складаеться з таких елемента [1].
1. Саштарне очищення та видалення вiдхoдiв. Збирають та видаляють смiття 56 спецiалiзoваних автoпiдпpиемств та 650 цехiв у складi виробничих упpавлiнь житлово-комунального господарства, задiянo понад 7,5 тисячi смптезбиральних машин та близько 35 тис. пращвниюв. У poбoтi галузi простежуються двi пpoтилежнi тенденцп. З одного боку, через незадовшьне фiнансування з боку комунальних opганiв i неоплату населенням комуналь-них послуг система саштарного очищення значною мipoю руйнуеться. Так, сьогодш мунiципальним обслуговуванням охоплено лише 52 % населення краши. У бшьшост невеликих мiст i в абсoлютнiй бiльшoстi сiл ця система не дiе. Смiття тут вивозять нерегулярно, при цьому часто не на санкщоноваш звалища, а на стихшш смiтники. З шшого боку, у великих мiстах (Кшв, Хар-кiв, Львiв, Одеса та ряд шших) вивезення смiття стае прибутковою справою. За умови вчасних розрахунюв, фipма, яка вивозить смггтя, мае 10-12 % рентабельности до чого виявляють зацiкавлення як вГтчизняш, так i закopдoннi шдприемщ. Зазвичай, вс кoмеpцiйнi фГрми використовують застарш, але по-тужш й надшш смiттевoзи iнoземнoгo виробництва, здатш перевозити наба-гато бшьшГ обсяги смптя, шж pадянськi, росшсью та впчизняш машини. Цим, а також ефективною оргашзащею пpацi i дешевою робочою силою, до-сягаеться екoнoмiчний усшх.
2. Утилiзацiя та рециклшг щнно1 вторинно1 сировини. Обсяги заготь вель вторинно1 сировини у кра1ш постшно скорочуються. Пiдpахoванo, що з вводами екoнoмiка краши щороку втрачае 3,3 млн т макулатури, 550 тис. т металiв, 660 тис. т пoлiмеpiв, 770 тис. т скла, 550 тис. т текстилю. Бшьшу час-тину цих матеpiалiв Украша Гмпортуе, i це при тому, що наявш технологи уможливлюють переробку практично вЫх складових компонента побутових вщходГв.
3. Загoтiвлю вторинних матеpiалiв здiйснюе виpoбничo-екoлoгiчне об'еднання "Укрвторма" - мережа з 45 заготаельних пiдпpиемств, 950 прий-мальних пункта та 12 шдприемств Гз перероблення вторинно1 сировини. Про ll ефектившсть можна судити з таких даних: 1990 р. в Укра1ш радянський по-передник системи заготовив 731 тис. т вторинно1 сировини, зокрема 416 тис. т макулатури. У 1998 р. обсяги використання вторинно1 сировини реформова-ним об'еднанням становили 27 % вщ рГвня 1990 р., зокрема заготаля макулатури скоротилась на 75 %, полГмерно1 сировини - на 80 %.
4. Приймають вторинну сировину i приватш шдприемства та особи. Зазвичай, сфера ïx зацiкавлення - макулатура, е прецеденти кушвлГ у насе-лення полiмерниx вщходГв. Однак аналiз 1'х роботи свГдчить про незначнi масштаби дГяльносп.
5. Пiдприемств з перероблення вторинно! сировини в Украïнi замало. Об'ектГв заxiдного зразка, з комплексною переробкою одразу кшькох видГв вщходГв, з отриманням рiзнорiдноï продукцп (наприклад, на входГ - несорто-ванi вГдходи, на виходГ - металобрухт, полiмернi гранули, макулатура, под-рiбнене скло та компост) взагалi немае. Однак, зпдно з численними повщом-леннями, вГтчизняш пiдприемцi i виробники обладнання досить усшшно ви-ршують питання утилiзацiï вторсировини на локальному рГвш, причому ïxнi технологи в кшька разiв дешевшi, шж закордоннi.
6. Термiчне оброблення побутових вщходГв. На наше щастя, на вщмь ну вщ заxiдниx краïн, цей споЫб не набув у нас великого поширення. Всього до отримання незалежност в Украïнi було побудовано чотири ССЗ - в КиевГ, Севастополе Харковi та Днiпропетровську. Сумарна проектна потужшсть чо-тирьох украïнськиx ССЗ становить 1,2 млн т вщходГв на рж, або 12 % вщ ïxнього загального обсягу. Ще один завод було спроектовано 1991 р. у До-нецьку, проте через стрГмке погiршення економiчноï ситуаци та екологiчну небезпеку, яка супроводжуе дГяльшсть такого об'екта, його не побудували. Вс чотири ССЗ фГзично i морально застарiлi. Пiдприемства вже давно не працюють на повну потужшсть. Так, продуктившсть кшвського заводу зни-зилася до 45 % проектноï потужносл, дГяльшсть Кримського (Севастополь) заводу практично зупинена, Харювський ССЗ останш роки працюе на 15 % своеï потужносп, експлуатацiя Дншропетровського ССЗ ведеться на 40 % по-тужностГ. Постшно погiршуеться яюсть роботи пiдприемств - через подо-рожчання газу, потрГбного для спалення вщходГв, його намагаються економи-ти, внаслщок чого смГття не спалюеться до стану шлаку. Фактично, кшцевою продукщею ССЗ стае обгоргле смгття замють попелу та шлаку. Спецоблад-нання на побудованих за радянських часГв украïнськиx ССЗ не розраховане на ефективну боротьбу з забрудненнями, зокрема й дюксинами. Загалом, дь яльшсть вГтчизняних смгттеспалювальних заводГв офщшно визнана небезпеч-ною. КрГм цього, дорогий природний газ та електроенерпя роблять дГяль-шсть вГтчизняних шдприемств збитковою. ïx закриття вважають справою часу, i лише вщсутшсть коштГв на альтернативш методи поводження з выходами е причиною того, що ССЗ усе ще працюють.
7. Розмщення та поховання побутових вгдходГв. Домшантним методом поводження з побутовими вщходами в Украш було i залишаеться розмщення та поховання ТПВ на смГттезвалищах i спещальних полшонах, яких офщшно сьогодш налГчуеться понад 770. Переважна бшьшють звалищ (вщ 80 до 90 %) працюють у режимГ перевантаження, з давно порушеними проектними показ-никами щодо обсяпв надходження вГдходГв, без дотримання запобГжних захо-дГв щодо забруднення шдземних вод та повГтряного басейну. Полшони щ роз-мщет поблизу мют i приймають, вщповщно, мюью вГдходи. Щодо сгл, то в переважнш бшьшостГ смгття там просто вивозять за околиц i скидають у при-
роднi заглиблення (ярки, рови тощо). Дуже поширена практика вивезення смiгтя на лiсовi галявини, поля, iншi об'екти, не передбачеш до використання як смотезвалища. Тiльки великих стиxiйниx нагромаджень смотя нарахо-вуеться близько 1000, що становить до 66 % ушх смотезвалищ в Украïнi.
Висновки. Укра1ш варто врахувати чужий досвiд, причому не тшьки розвинених краш, а й держав "третього свiту" - ешзодичш успixи е й там, причому коштують вони значно дешевше. А головне - розвивати власну систему поводження з вводами, залучивши до цього профшьш шститути, дер-жавнi та комунальнi структури, що вщповщають за вiдxоди (Мшекобезпеки, Державний комiтет будiвництва, арxiтектури та житловоï полiтики, мiсцевi управлiння ЖКГ), громадськi органiзацiï. Немае пiдстав стверджувати, що та-ка робота не ведеться. З огляду на досвщ провщних закордонних систем, на-самперед "Дуальноï системи Нiмеччини", ще 1998 р. при Мiнiстерствi еконо-мжи Украши було засновано державну компашю "Укртарапереробка". За за-думами, компашя мала виконувати аналогiчнi "Дуальнiй систем^' функци: акумулювати кошти, зiбранi з виробниюв та iмпортерiв продукци в упаковщ i тарi, вiдповiдно до спещально розроблених тарифiв. Кошти, своею чергою, мали скеровуватись на розгортання системи шдприемств, зокрема комплек-сних, що перероблятимуть вторинну сировину; на впровадження в краш системи роздшьного збирання вiдxодiв (на першому еташ - шляхом встановлен-ня спещальних контейнерiв з написами "Картон, патр", "Метал", "Пластма-са", "Скло", "Комбiнованi матерiали", "Текстиль" тощо, з подальшим вдоско-наленням системи); на стимулювання збирання вторинноï сировини шд-приемствами та фiзичними особами. Проте через неприйняття низкою шд-приемщв, насамперед виробниками напо1в та iншоï фасованоï продукци, нового, як вони вважають, податку та лобшвання ними сво1х iнтересiв, вщпо-вщт постанови Кабмiну було скасовано. Дос спецiальниx податкiв на упаковку i тару, як i на iншi предмети й матерiали, що стають побутовими выходами, у вгтчизнянш практицi немае. Без головного джерела фшансування функцiонування "Укртарапереробка" обмежилось розробкою концепцш та пропозицiй, як важко реалiзувати на практицi. Власне бачення розв'язання проблеми ТПВ регулярно подае Державний комгтет будiвництва, арх^ектури та житловоï полiтики Украши. Проте i його остання, 1999 р., "Концепщя поводження з побутовими вщходами в Укра1ш", i попередш не вiдмовляються вiд iдеï розгортання в кра1ш смiгтеспалювальниx заводiв. А досвщ, як закор-донний, так i власний, свщчить: спалювання смотя - шлях хибний, еколопч-но небезпечний та економiчно невигiдний. Водночас впчизняш фаxiвцi ма-ють достатньо пропозицш щодо знешкодження непридатноï для перероблення маси смотя, таю як оргашзащя полiгонiв нового типу, запровадження мас-штабних пiролiзниx установок, переведення вiдxодiв у паливо тощо. Частина розроблень уже впроваджуеться, проте без ефективноï системи фшансування цей процес може затягтись надовго [1].
Однак треба також розумгти, що головну увагу у будь-якш програмi поводження з побутовими вводами по^бно придшяти роботi з населен-ням. Саме його активна позищя - запорука успiшноï дiяльностi в одних захщ-
них крашах, тодi як байдужiсть зводить нашвець зусилля в iнших. Робота з населенням, як це дивно, потребуе i найбшьших витрат. Досвiд запроваджен-ня системи роздiльного збирання вiдходiв у п'яти нових федеральних землях ФРН засвщчив, що на виховання населення (зокрема й на навчальну роботу в дитячих садках, школах, професшних та вищих навчальних закладах та пропаганду нагальносл роздшьного збирання вiдходiв у засобах масово! шфор-мацп) було витрачено 70 % коштв, на створення системи (ч^ко1 структури, здатно1 ефективно поводитися з вщходами) - 20 %, на виршення технiчних проблем (впровадження ефективних технологш перероблення вiдходiв) -10 %. Украшським ентузiастам запровадження ефективно1 системи роздшь-ного збирання та перероблення вiдходiв не варто недоощнювати потенцiалу власно1 краши. Адже, з одного боку, навпъ у Сврош не всi держави вже нала-годили функцiонування таких систем. З шшого - програма, яка добре осмис-лена населенням, працюе попри початковий скепсис [1].
Лггература
1. Олег Супруненко. См1ттева ера: вщ св1тання до смеркання // Дзеркало тижня. - 2001. - № 34 (358).
2. Анатолш Срьоменко. Велика таемниця Мсм1ттевого податку" // Дзеркало тижня. -2004. - № 27 (352).
3. 1гор Сущенко. Смптя як корисний продукт // Дзеркало тижня. - 2008. - № 35 (714).
4. Юл1я Березовська. Цившзащя см1ття // Галицью контакти. - 2005. - № 33.
5. Ольга Попова. Еколопя входить у ринок // Дзеркало тижня. - 2001. - № 40 (364).
УДК 697.91 Доц. С.В. Шкжта, канд. xiM. наук; ст. викл. С.1. Вуколова; ст. викл. С.М. Шолойко; асист Р. О. Голiяд - НПУ M. М.П. Драгоманова;
ст. викл. О.В. Омельчук - НУ "Львiвська nолiтехнiка"
ПОНЯТТЯ ПРО Ф1З1ОЛОГ1ЧНУ ПОВНОЦ1ННУ ВОДУ ЯК СКЛАДОВУ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ ВЧИТЕЛ1В Х1М11
Розглянуто фiзюлоriчш та гшешчш норми, певною мiрою макро- i мшроеле-ментний склад питно'1 води. Залучено нову норму захисту природи - "еколопчну норму" якосп поверхнево'1 води. Це поняття взято до уваги кшьюсною цiннiстю гiд-рофiзики, гiдрохiмii та гiдробiологii, певнi шдекси, якi визначають природний стан водних об'екпв.
Assoc. prof. C.V. Nikitina; senior lecturer S.I. Vukolova; senior lecturer S.M. Sholoyko; assist. R.O. Goliyad-National pedagogical university named after M.P. Dragomanov, Kyiv; senior lecturer O.V. Omel'chuk-NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Norms of physiology full noter as a part of ecological education chemistry teachers
In this article the hygienically norms of physiology full value are offered macro- and microelement composition of drinking-water. A new nature protection norm - "ecological norm" of quality of surface-water was inculcated. This concept is taken into account by the quantitative value of hydro physics, hydro chemists, and hydro biological, specific indexes which determine the natural state of water objects.
