CC BY
18
2. Гришв Л.С. Еколопчна економша : навч. поабник / Л.С. Гришв. - Льв1в : Вид-во "Магнол1я 2006", 2010. - 259 с.
3. Гришв Л.С. 1нновацп у дослщженнях економ1чно'1 теорп сталого розвитку / Л.С. Гришв // Сощально-економ1чш дослщження у перехщний перюд. Проблеми управлшня шнова-цшною д1яльн1стю : зб. наук. праць 1РД НАН Украши. - Льв1в, 2001. - Вип. 4 (XXXV). -С. 27-36.
4. Даш СвропейськоТ служби статистики (Eurostat). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epp.eurostat.ec.europa.eu. - Назва з екрану.
5. М1щенко В. Фшансування природоохоронно'1 сфери (чи е критерш достатносп) / В. Мщенко // Економка Украши. - 2008. - № 8 (561). - С. 46-55.
6. Павлов В.1. 1нновацшний потенщал регiону: д1агностика та реал1защя : монограф1я / В.1. Павлов, Ю.М. Корецький; [Ред. кол.: Дол1шнш М.1. (вщп. ред.), Юрш С.1., Панчи-шин В.Г.]. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2004. - 244 с.
7. Руденко Л.Г. Украша: основш тенденцп взаемодп суспшьства i природи в XX ст.: (Географ1чний аспект) / Леонщ Григорович Руденко та ш.; НАН Украши, 1н-т географп. - К., 2005. - 317 с.
8. Соколов М. Сучасш тенденцп у полчищ оподаткування юридичних i фiзачних осiб / М. Соколов // Економка Украши. - 2009. - № 8 (573). - С. 30-41.
9. Environmental Innovation: A Dialogue on the Role of Government, Law and Regulatory Approaches (Multi-State Working Group on Environmental Performance University of Massachusetts, Lowell Regulatory Policy Program, Mossavar-Rahmani Center for Business and Government, John F. Kennedy School of Government, Harvard University). [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.mswg.org. - Назва з екрану.
Кундрык М. Т. Направления государственной регуляции развития экологически ориентированной инновационной инфраструктуры в Украине
Инновационная инфраструктура владеет потенциалом относительно изменения и совершенствования национальной инновационной системы, в частности в удовлетворении требований экологически сбалансированного развития. Однако формирование экологически ориентированной инновационной инфраструктуры нуждается в государственном стимулировании. Самым эффективным является создание целостной системы регуляции, которая охватывала бы разные этапы и механизмы развития в Украине экологически сбалансированной инновационной деятельности.
Ключевые слова: инновационная инфраструктура, экологически сбалансированная экономика, инновационная и природоохранная политика.
Kundryk M.T. Directions of the state regulation of ecologic pointed innovation infrastructure development in Ukraine
Innovation infrastructure possesses potential of nation innovation system change and improvement, particularly in meeting of the ecologic balanced development requirements. But ecologic pointed innovation infrastructure forming request state stimulation. The most effective is comprehensive regulation system creation, which would include different stages and mechanisms of the development in Ukraine ecologic pointed innovation activity.
Keywords: innovation infrastructure ecologic balanced economics, innovation and ecological policy. _
УДК 35.073.515+628.4.032:047 Асист. Ю.В. Кушмр - НЛТУ Укршни, м. Львiв
АНАЛ1З ДОСВ1ДУ ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1Н В УПРАВЛ1НН1 В1ДХОДАМИ
Проаналiзовано системи управлшня вщходами в рiзних крашах. Особливу ува-гу зосереджено на розподш повноважень щодо управлшня вщходами мiж органами нацюнального, регионального та мюцевого рiвнiв. Встановлено, що вс наведен системи управлшня вщходами е актуальними й ефективно працюють за вщповщних
умов. Вибiр системи управлiння вiдходами уряд кра!ни здiйснюe залежно вiд кшь-кост вiдходiв, ступеня !хньо! He6e3ne4HOCTi та вплив1в на довкiлля.
Ключовi слова: класиф1кащя вiдходiв, система управлiння вщходами, piBeHb управлiння, розподiл повноважень.
В уЫх кра!нах е проблеми, пов'язаш з вводами [1-3]. Виршення цих проблем потребуе виваженого пщходу до прийняття вщповщних пол^ичних ршень. Брак таких заход1в може призвести до неправильного регулювання, практичний результат чого буде шкщливим i небезпечним. Одним з найефек-тившших шлях1в виршення проблеми в1дход1в у сучасних умовах е побудова комплексно! системи управлшня вщходами.
Важливо взяти до уваги той факт, що р1зн1 в1дходи можуть потребува-ти р1зних систем управлшня. Вщповщно до класифжацп, наведено! у Порядку денному на ХХ1 ст. (Agenda 21), управлшня радюактивними, небезпечни-ми та безпечними в1дходами здшснюеться по-р1зному.
У бшьшосп кра!н е законодавство щодо поводження з радюактивними вщходами нацюнального або федерального р1вня. Законодавчий орган ке-руе вЫма д1ями у сфер1 поводження з такими вщходами й очолюе агентства з регуляторними повноваженнями. Агентства, як управляють радюактивними вщходами, зазвичай, е урядовими, тобто ддать на нацюнальному р1вш.
Радюактивш вщходи подшяють на дв1 категори - низького та високо-го р1вня радюактивносл, причому останш мають значно довший перюд роз-паду. До вщход1в високого р1вня радюактивносл переважно вщносять вщ-працьоване радюактивне паливо. До складу в1дход1в низького р1вня радюак-тивност належать залишки вщ промислових процешв, забруднювальш мате-р1али, що виникають пщ час роботи силових (енергетичних) установок, ме-дичш вщходи та вщходи вщ видобування урану.
Пол1тика у сфер1 поводження з небезпечними вщходами переважно регулюеться на нацюнальному р1вш, однак у деяких кра!нах щ повноваження делеговаш регюнальнш або мюцевш владь Нацюнальне законодавство може забезпечувати докладшш1 шструкци та д1яльн1сть на регюнальному чи мюце-вому р1внях, таю як шспектування i контроль. Поводження з безпечними вщходами у бшьшосп кра!н регулюеться на регюнальному або мюцевому р1в-нях. У дослщженш проанал1зовано д1юч1 нацюнальш системи управлшня вщходами Канади, Китаю та Норвеги. Р1вень управлшня залежить вщ типу в1дход1в.
Як кра!на, яка використовуе радюактивш речовини, Канада розробила цшсний мехашзм контролю за радюактивними вщходами (рис. 1) [4], вико-ристовуючи на практищ принцип вщповщальносл власниюв i виробниюв цих вiдходiв за !хне кiнцеве розмiщення. Бшьшють федеральних агентств i вь домств (мшютерств) дiлять однаково вiдповiдальнi за ршення, пов,язанi з радюактивними вiдходами.
Незалежна урядова комiсiя з радюактивно! безпеки Канади вiдповiдае за регулювання атомно! промисловостi, вона видае дозволи на перероблення радюактивних вiдходiв у спiвпрацi з агентством, яке спецiалiзуеться на оць нюваннi впливiв на довкiлля. До цього процесу залучене також Мiнiстерство
транспорту в частиш регулювання безпечного перевезення радюактивних вiдходiв територiею краши.
[одним атомним реактором)} [ атомним реактором)
Рис. 1. Система управлтня радюактивними вiдходами Канади
Мшютерство управлiння радiоактивними вiдходами нижчо! ланки вщ-повщае за розроблення i реалiзацiю нащонально! полiтики щодо управлiння вiдходами на нижчому рiвнi. Це вiдомство надае послуги з розмщення ра-дiоактивних вiдходiв (користувач платить), оргашзовуе прибирання й очи-щення територи вiд застарiлих вiдходiв i, за потреби, надае шдтримку пiд час плануваннi дiяльностi. Оргашзащя з управлiння вiдходами надае консульта-ци енергетичним корпорацiям з виробництва атомно! енерги щодо управлш-ня i розмiщення радiоактивних вiдходiв. Ця органiзацiя пiдпорядкована М1-нiстерству природних ресурЫв Канади. Виробниками вiдходiв високого рiвня радiоактивностi у Канадi е переважно силовi генератори, якi належать мюце-вим органам влади.
У Канадi вiдповiдальнiсть федерального уряду за поводження з небез-печними вiдходами переважно обмежена !х транспортуванням. Мюцева вла-да передусiм вiдповiдае за управлшня небезпечними вiдходами у межах свое! компетенци, внесення додаткових проекпв законiв на федеральний рiвень i видачу дозволiв на розмiщення виробничих потужностей. Нижня межа вщпо-вщальност за належне поводження з небезпечними вщходами лежить на ви-робниках вiдходiв i власниках мiсць розмщення вiдходiв.
Незважаючи на те, що федеральний рiвень у Канадi несе обмежену вщповщальшсть у сферi поводження з небезпечними вщходами, на цьому рiвнi все ж проводиться певне залучення вiдповiдних учасникiв (рис. 2) [4].
Мшютерство транспорту сшвпрацюе з М1шстерством охорони довкш-ля у справах контролю за рухом небезпечних вiдходiв територiею Канади i через И кордони. Мiнiстерство охорони довкшля вiдповiдае за оприлюднення системи поводження з вводами, роботу з оповщення про перемiщення вщ-ходiв через кордони краши, пiдтримання зв'язку з провiнцiями щодо мiжна-родних перевезень, а також за забезпечення узгодженост iз законодавством.
Мшютерство Мшютерство
транспорту 4+ охорони
Канади довкшля Канади
к V \ t
Орган
управлшня
вщходами
Федеральний законодавчий орган Палата громад (Парламент)
Рада мшютерства охорони довкшля Канади
I ± 1 г
Робоча група з небезпечних вщход1в
Мшютерство рибальства \ океашв Канади
Провшцшний р1вень
Умовш позначення:
_Федеральний /
нащональний ршень Провшщиний / репоналъний р1вень
Мушцнпальний / мкцевий р!вень -----Приватний сектор
! Мунщипальний р1вснь|
! Приватний сектор 1 Рис. 2. Система управлшня небезпечними вiдходами Канади
Мшютерство охорони довкшля управляе розмщенням небезпечних вщход1в, як утворюються федеральними виробничими потужностями на фе-деральних землях, контролюе звалювання вщход1в в океан, а також коорди-нуе д1яльшсть з управлшня вщходами федерального уряду через д1яльшсть органу управлшня в1дходами. Мшютерство рибальства й океашв Канади за-безпечуе узгоджешсть 1з законодавством для запоб1гання потраплянню шюд-ливих речовин у водне середовище.
Рада мшютерства охорони довкшля Канади виконуе функщю м1журя-дових збор1в, на яких обговорюються впливи небезпечних в1дход1в на довкшля та здоров'я людини. Рада заснувала Робочу групу з небезпечних вщход1в для роботи з1 створення системи управлшня небезпечними в1дходами 1 небезпечними речовинами вщ вторинного перероблення, залежно вщ обрано! поль тики поводження з ними (спалювання, ф1зичш, терм1чш, бюлопчш методи).
У Канад1 бшьшють дш, як стосуються управлшня безпечними вщхо-дами, регулюються на регюнальному р1вш - провшцшному чи територ1аль-ному (рис. 3) [4]. Ц агентства чи органи видають дозволи на розмщення вщ-ход1в у визначених мюцях залежно вщ типу вщход1в, кшькост1, яку можна прийняти для складування у цьому м1сщ, а також умовами довкшля у мющ розмщення вщход1в. На вс мюця розмщення вщход1в мають бути видаш дозволи, вони повинш вщповщати вЫм вимогам до тако! д1яльносл. Агентства розвивають програму обмшу в1дходами (пол1тика, не законодавча вимо-га), яка е базою даних уЫх виробниюв в1дход1в, тишв { кшькост вщход1в. Таким чином, потенцшш власники вщход1в можуть контактувати м1ж собою з питань вторинного перероблення чи використання вщход1в. Окр1м цього, агентства чи регулятивш органи створюють законодавче шдгрунтя для реаль зацп програм 1з вторинного перероблення, за допомогою яких видшяють потоки вщход1в, як виникають у процес вторинного перероблення (пашр, метали, буд1вельш матер1али).
Федералышй законодавчий орган Палата громад (Парламент)
Мшютерство охорони довюлля Канади
Мшютерство рибальства 1 океашв Канади
Вигщ шстанцп з аудиту
1 Провшцшний р1вень ] ! Мушципальнии р1вень| ! Приватний сектор I
Умовш позначення:
-Федеральний /маишпалмшй ршепь
---Провшцшний / репоналышй рпичи.
------Мун1ципальний /мкцевий р1вень
-----Приватний сектор
Рис. 3. Система управлшня побутовими вiдходами Канади
На мюцевому рiвнi у Канадi мунщипалпети забезпечують надання де-яких послуг з управлшня вщходами i нагляд за виконанням особливих послуг вщповщно до контракту (наприклад, збирання вiдходiв у житловiй зонi), мо-жуть керувати розмщенням вiдходiв або централiзованими програмами i ви-робничими потужностями з компостування оргашчних вiдходiв. Приватний сектор у Канадi здшснюе бшьшють робiт iз збирання i транспортування вщ-ходiв та !х вторинного перероблення, керуе розмiщенням виробничих потуж-ностей, переносними станцiями i виробничими потужностями, що займають-ся вторинним переробленням.
У деяких кра!нах рiзне законодавство регулюе поводження з рiзними типами вiдходiв, але це не обов'язково вiдображаеться в оргашзацшнш струк-турi. Наприклад, у Кита! одна й та ж оргашзацшна структура застосовуеться до радюактивних, небезпечних i безпечних вiдходiв (рис. 4) [4].
Рис. 4. Система управлшня вiдходами Китаю (зокрема радюактивними вiдходами)
Нацiональний народний конгрес Китаю (законодавчий орган) обгово-рюе й голосуе за проекти закошв i вiдповiдних актiв, перевiряе ефективнiсть функцiонування i розробляе стратепю розвитку нацiональноï економiки, со-щальний план розвитку, контролюе i перевiряе дотримання урядом законiв, якi стосуються охорони довкiлля.
Державна рада (центральний уряд) забезпечуе адмiнiстративне регу-лювання, пiдтримуе Нацiональний загальний план з охорони довкшля i забезпечуе виконання закошв, правил i полггичних ршень. Подальша вщповщаль-нiсть подшена мiж трьома урядовими органами. Державне агентство з охорони довкшля здшснюе загальнонащональний контроль за вводами, забезпечуе виконання адмiнiстративних функцiй, встановлюе стандарти з якостi довкiлля i стосовно поводження з вводами, а також оргашзовуе виконання вимог вщ-повiдних стандартiв, систем i припишв.
Державна комiсiя з економiки й торгiвлi здiйснюе управлiння викорис-танням ресурсiв вторинного перероблення i координуе питання з охорони довкшля у промисловостi, а також розвиток галузей, пов'язаних з його охороною. Мiнiстерство будiвництва консультуе i контролюе будiвництво мiськоï ш-фраструктури i розмщення побутових вiдходiв домогосподарств.
Yd три урядовi органи мають мiсцевi представництва. У Китаï е три рiвнi мiсцевого уряду: провiнцiйний (автономний регюн, центральний муш-ципалiтет), мюький i окружний. Мiсцевi уряди у Китаï мають такi повнова-ження: мiсцевi агентства з охорони довкшля перевiряють i керують дiяльнiс-тю з розмiщення вiдходiв на мюцевш територiï, забезпечують дотримання вiдповiдних правил i реалiзацiю можливостей щодо охорони довкшля, вста-новлюють мiсцевi стандарти з охорони довкшля i оргашзовують виконання вщповщних законiв i правил. Мiсцевi комiсiï з економiки й торгiвлi керують процесом комплексного використання ресуршв вторинного перероблення i координують процес охорони довкшля та розвиток галузей промисловосл, пов'язаних з його охороною в регюнах. Мiсцевi агентства з оздоровлення довкшля надають консультаци з будiвництва природоохоронних потужнос-тей, а також контролюють i керують розмщенням побутових вiдходiв домогосподарств на мюцях.
Рiзнi мiсцевi урядовi органи регулюють дй' з продукування вiдходiв залежно вiд того, ким е виробник вiдходiв - промисловють, комерцiйна структура, малий бiзнес чи домогосподарства. Домогосподарства е обов'язко-вими споживачами послуг з уташзаци вiдходiв, якi надае мiсцева органiзацiя. Вони е також об'ектами управлшня мюцевого агентства з оздоровлення довкшля та мiсцевоï комiсiï з економши й торгiвлi. Промисловi пiдприемства вщповщальш за власнi вiдходи i перебувають шд наглядом вiдповiдних уря-дових установ - мюцевого агентства з охорони довкшля та мiсцевоï комiсiï з економiки й торгiвлi.
Норвепя мае лiмiтовану кiлькiсть кожного типу радюактивних вiдхо-дiв, якi легко шддаються обробленню, тому одне мшютерство вщповщае за всi напрями управлшня цими вщходами (рис. 5) [4].
Рис. 5. Система управлтня радюактивними вiдходами Норвеги
Урядове агентство регулюе використання радюактивних речовин, за-безпечуе фахову базову шдтримку для прийняття рiшень Мшютерством охо-рони здоров'я щодо надання лщензи на виконання дiяльностi та нарощування виробничих потужностей, а також здшснюе монiторинг, iнспектування та контроль. 1нститут енергетичних технологiй керуе нащональним заводом, який займаеться обробленням вiдходiв з низьким рiвнем радiоактивностi, а також виробничими потужностями для 1хнього складування. У Норвеги роз-подш вiдповiдальностi мiж органами управлiння (рис. 6) [4] щодо виробниюв небезпечних вiдходiв залежить вiд того, ким е цей виробник.
Рис. 6. Система управлтня безпечними i небезпечними вiдходами Норвеги
Якщо виробником вiдходiв е промисловють, тодi уряд контролюе таку дiяльнiсть шляхом залучення вщповщного контролювального органу. Цей орган забезпечуе професшну базу для прийняття ршень Мiнiстерством з
охоpони довкшля щодо впливiв зaбpyднення, видae дозволи ^омисловим i тоpговим пiдпpиeмствaм, контpолюe дiяльнiсть i здiйснюe пеpевipки.
У Hоpвегiï yпpaвлiння вiдходaми домогосподapств здiйснюeться на мiсцевомy piвнi, тодi як у^авлшня вiдходaми пpомисловостi здiйснюeться на нацюнальному piвнi, незалежно вiд того, чи це побутов^ чи небезпечш вiдходи. З iншого боку, якщо небезпечш вщходи ствоpюють домогосподap-ства, мюцева влада зобов'язана надавати 1'м пiдтpимкy у питаннях pозмiщен-ня цих вiдходiв.
Упpaвлiння вiдходaми e важливою складовою сучасно1' iнфpaстpyктy-p^ яка зaбезпечye охоpонy довкiлля i здоpов,я людей. Це не тшьки технiчнa пpоблемa чи пpоблемa стану довкшля, але й значною мipою пpоблемa поль тична. Упpaвлiння вщходами тюно пов'язане з багатьма соцiaльно-економiч-ними i кyльтypними чинниками, такими як ypбaнiзaцiя населених пyнктiв, моделi споживання pесypсiв, зaйнятiсть населення i piвень життя та багато ш-ших. Piзнi типи вiдходiв потpебyють piзних способiв пеpеpоблення, ipa^ споpтyвaння, зaхоpонення. Цю пpоблемy допомaгae в^шити соpтyвaння вiдходiв. Чим дpiбнiший потж соpтовaних вiдходiв, тим легше знайти йому кшцеве застосування.
Щодо piвнiв yпpaвлiння, то основною вимогою тут e узгоджешсть по-лiтичних piшень i дiй у веpтикaльнiй erpy^ypi та тiснa спiвпpaця мiж вщпо-вiдними оpгaнaми одного piвня. ^обхщно також зазначити, що нaцiонaльне законодавство щодо вiдходiв повинно обов'язково узгоджуватись iз мiжнa-pодним. У цьому контекст доцiльно пpaцювaти над ^ийняттям глобального пpaвового акта, такого як Еколопчна конститyцiя Землi, у paмкaх якого в^ь шення пpоблеми вiдходiв вiдбyвaтиметься на якiсно вищому piвнi.
Позитивний вплив на yпpaвлiння вщходами мae залучення пpивaтного сектоpy на мюцевому piвнi. Пpивaтнi пiдпpиeмствa можуть надавати послуги комеpцiйним чи ^омисловим виpобникaм вiдходiв, пpaцювaти за rampa^ том або надавати послуги мюцевш влaдi щодо yпpaвлiння вiдходaми (зб^ан-ня, тpaнспоpтyвaння, втоpинне пеpеpоблення, кшцеве pозмiщення).
Таким чином, всi наведеш системи yпpaвлiння вiдходaми e актуальни-ми й ефективно пpaцюють за вщповщних умов. Bибip системи у^авлшня вiдходaми ypяд кpaïни здiйснюe залежно вщ кiлькостi вiдходiв, ступеня 1'хньо1' небезпечностi та впливiв на довкiлля.
Лiтература
1. Скрипчук П.М. Mенеджмент якостi довкiлля : моногpaфiя. - Piвне : Вид-во БУШИ, 2GG6. - 35G с.
2. Мороз О. Еколопчш аспекти виpiшення еколопчних пpоблем утитзаци твеpдих побутових вiдходiв : моногpaфiя / О. Mоpоз, А. Свентух, О. Свентух. - Biнниця : Вид-во УШ-BЕPСУM-Biнниця, 2GG3. - 11G с.
3. Методы решения экологических ^облем / под pед. д.э.н., ^оф. Л.Г. Mельникa и к.э.н., доц. В.В. Сабадаша, КД. Винниченко. - Сумы : ОАО "СОТ", изд-во '^озадкий вал", 2GG5. - 53G с.
4. INTOSAI Working Group on Environmental Auditing: Towards Auditing Waste Management. - Prepress and printing MacCompaniet, 2GG5. - 97 p.
Кушнир Ю.В. Анализ опыта зарубежных стран в управлении отходами
Проанализированы системы управления отходами в разных странах. Особенное внимание сосредоточено на распределении полномочий относительно управления отходами между органами национального, регионального и местного уровней. Установлено, что вся приведенная система управления отходами является актуальной и эффективно работает при соответствующих условиях. Выбор системы управления отходами правительство страны осуществляет в зависимости от количества отходов, степени их небеспечности и влияний, на окружающую среду.
Ключевые слова: классификация отходов, система управления отходами, уровень управления, распределение полномочий.
Kushnir Yu.V. Case study of waste management in different countries
Annotation: This article gives examples of the waste management systems in several different countries, and focuses on how the structures of authority may be established at the national, regional and local levels. It is set that all resulted control system by wastes is actual and effectively works at the proper terms. The choice of control system by wastes the government of country carries out depending on the amount of wastes, degree of their ununconcern and influences, on an environment.
Keywords: waste classification, waste management system, management level, structures of authority. _
УДК 630.111 (551.55) Докторант В.В. Лавний, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Льв1в
СИЛЬН1 В1ТРИ В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТАХ
За даними 16 метеостанцш проаналiзовано повторювашсть сильних вiтрiв ^ швидюстю в^ру >20 м/с) в Укра!нських Карпатах протягом 1945-1999 рр. Упродовж цього часу в регюш дослщжень було зафшсовано 6631 штормiв, 60 % яких припадало на високопрш метеостанцн Пожижевська i Плай. Рiчна кшьюсть зафшсованих сильних вiтрiв на вах метеостанщях коливалася вщ 83 у 1972 р. до 279 у 1983 р. За перюд дослщжень не було встановлено достовiрного тренду до збшьшення чи змен-шення штормово! активносп у Карпатах. Часпше сильш вггри спостер^алися у зимовий перюд, тодi ж вони мали i бшьшу тривалють. Серед напрямюв сильних вiтрiв домiнували твденно-захщш румби.
Ключов1 слова: Украшсью Карпати, сильш в^ри, ^матолопя.
Вступ. Вггровий режим е важливою характеристикою кшмату терито-ри. Вггер - це горизонтальний рух атмосферного повггря вщносно земно! по-верхш, зумовлений нер1вном1рним розподшом атмосферного тиску \ спрямо-ваний вщ област високого тиску у бш област низького тиску. Вггер характе-ризуеться силою (швидюстю) \ напрямком. За напрямок в1тру беруть точку обрда, звщки вш дуе (в1тер дуе у компас). Швидюсть виру е одшею з мете-оролопчних величин, що мае значний вплив на життя \ д1яльшсть людини.
Вггровий режим Укра!нських Карпат зумовлений макроциркуляцшни-ми процесами в атмосфер1 та положенням баричних центр1в над континентом Свразп та Атлантикою. В окремих регюнах розподш напряму та швидкост в1тру значно змшюеться пщ впливом орограф1чних особливостей мюцевоси \ залежить вщ ор1ентаци р1чкових долин та шших фактор1в.
Вггер е одним з важливих еколопчних фактор1в, що впливае на рют \ розвиток люосташв. Сильш в1три з1 швидюстю >20 м/с часто спричиняють
