CC BY
2
УДК 338:69 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.18
Т. М. ЗАГОЛА
Ушверситет Григорiя Сковороди в Переяславi
ORCID: 0000-0002-3722-0811
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «М1ЖНАРОДНА БЕЗПЕКА», «КОЛЕКТИВНА БЕЗПЕКА» ТА «ГЛОБАЛЬНА БЕЗПЕКА»
У cmammi аналгзуються теоретичш засади до^дження сniввiдношення понять «мiжнародна безпека», «колективна безпека» та «глобальна безпека». Автором з'ясовано, що мiжнародна безпека - це такий стан мiжнародних вiдносин, при якому створюються умови, необхiднi для кнування та функцiонування держав при забезпеченнi Их повного сувереттету, полiтичноi та економiчноi незалежностi, можливостi вiдсiчi вшськово-полiтичному тиску та агреси, ixрiвноправних вiдносин з iншими державами. Водночас, глобальна безпека перед-бачае дещо ширше значення, адже охоплюе не лише забезпечення мiжнародну безпеку, а й екологiчну глобальну безпеку, енергетичну глобальну безпеку та iн.
Звернуто увагу на те, що у щлому колективна безпека фокусуеувагу на вiйськово-стратегiчниx проблемах i не спрямована на вирiшення тших аспектiв мiжнародноi безпеки (економiчниx, суспшьних, екологiчниx проблем). Це обмежуе можливостi використання цiеi моделi в сучасних умовах. Таким чином, колективна безпека - це система заxодiв, врегульованих мiжнародними договорами та спрямованi на забезпечення захисту вiд коректурних видiв загроз та небезпек. Колективна безпека е специфiчним видом безпеки, яка Трунтуеться на чинних мiжна-родних нормативно-правових документах та чткш регламентаци.
Глобальна безпека складаеться з багатьох сфер життедiяльностi, що мають свтове значення, зокрема: полiтична, економiчна, екологiчна, вшськова, продовольча безпеки, а також проблеми демографiчного характеру, господарсько'1' дiяльностi, зростання людського потен^алу та безпеки кожноi особи. Визначено, що глобальна безпека - система заxодiв, спрямованих на запоб^ання та мiнiмiзацiю глобальних небезпек та виклиюв та формування мирного спiвiснування на планетi.
З'ясовано, що поняття «глобальна безпека» ширше поняття «нацюнальна безпека», «колективна безпека» та «мiжнародна безпека», адже глобальна безпека - це такий стан захисту свтового спiвтовариства, при якому створюються безпечнi умови кнування, розвитку життедiяльностi всього людства, яка варiюеться у широкому дiапазонi, включаючи аспекти вiд вшськового контролю, роззброення i непоширення збро'1', до врегулювання конфлiктiв, миротворчих мсй i пост-конфлжтних дiалогiв.
Ключовi слова: безпека, глобальна безпека, мiжнародна безпека, мiжнароднi вiдносини, колективна безпека, продовольча безпека.
T. М. ZAHOLA
Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav
ORCID: 0000-0002-3722-0811
THEORETICAL APPROACHES TO THE STUDY OF THE RELATIONSHIP BETWEEN THE CONCEPTS OF "INTERNATIONAL SECURITY", "COLLECTIVE SECURITY"
AND "GLOBAL SECURITY"
The article analyzes the theoretical foundations of the study of the relationship between the concepts of «international security», «collective security» and «global security». The author clarified that international security is a state of international relations in which the conditions necessary for the existence and functioning of states are created while ensuring their full sovereignty, political and economic independence, the ability to resist military and political pressure and aggression, their equal relations with other states. At the same time, global security assumes a somewhat broader meaning, because it covers not only ensuring international security, but also environmental global security, energy global security, etc.
The author drew attention to the fact that, in general, collective securityfocuses attention on military-strategic problems and is not aimed at solving other aspects of international security (economic, social, environmental problems). This limits the possibilities of using this model in modern conditions. Thus, collective security is a system of measures regulated by international treaties and aimed at ensuring protection against corrective types of threats and dangers. Collective security is a specific type of security that is based on current international legal documents and clear regulations.
Global security consists of many spheres of life of global importance, in particular: political, economic, ecological, military, food security, as well as problems of a demographic nature, economic activity, growth of human potential and security of each person. The article defines that global security is a system of measures aimed at preventing and minimizing global dangers and challenges and the formation ofpeaceful coexistence on the planet.
The author found out that the concept of «global security» is broader than the concepts of «national security», «collective security» and «international security», because global security is a state ofprotection of the world community that creates safe conditions for the existence and development of life activities of all mankind , which varies widely, including aspects from military control, disarmament and non-proliferation, to conflict resolution, peacekeeping missions and post-conflict dialogues.
Key words: security, global security, international security, international relations, collective security, food security.
Постановка проблеми
Повномасштабне вторгнення pociï на територш Украши, свггова енергетична криза, яка була спричинена щею вшною, еколопчна криза, змша ктмату, проблеми продовольчоï безпеки - це все вимагае системного вивчення та виршення проблем глобально1 безпеки. Саме переосмислення контексту системи безпекового середовища у свт е основою подальшо1 життедiяльностi светового ствтовариства у мирi та еколопчнш безпещ.
Сучасна глобалiзацiя, все глибше проникаючи у суспшьне життя держав та народiв планети, крiм штеграцш-них тенденцш, сприяе солидарному розвитку на новому яшсному рiвнi мiждержавних економiчних, екологiчних, продовольчих, культурних та мiжконфесiйних зв'язк1в, що породжуе i тенденцш глобальноï небезпеки, загрози нацiональному державному суверенитету та цiлiсностi краïни. Розглядаючи глобалiзацiю як системний феномен на нацюнальну безпеку сучасноï держави, що примушуе ïï до новоï стратеги захисту своïх геополiтичних штер-еав, правомiрно порушити питання iснування глобальних загроз, як1 змушенi враховувати у свош стратегiï кожна держава. Глобальш загрози е протилежним iнтеграцiï вектором впливу глобалiзацiï на безпеку сучасних держав.
Таким чином, доцшьно у дослвдженш аналiзувати глобальний характер забезпечення безпеки держав та свiту в цшому. Адже вiйськовi дiï на територи Украïни, екологiчна та продовольча криза, яш буди викликанi военними дiями росiï, продемонстрували уразливiсть шших краïн свiту та порушення гармоншних ввдносин мiж крашами.
Aнaлiз останшх досл1джень i публiкацiй
Проблеми м1жнародно1, колективно1, нацiональноï, глобально1' безпеки аналiзують наступнi науковцi: О. Бiлорус, С. Галака, О. Головань, В. Грубов, М. Каттоненко, В. Константинов, Р. Кривонос, Д. Лук'яненко, М. Митрофанов, I. Мшгазутдшов, I. Погорська та ш. Водночас, проблеми глобально1' безпеки аналiзуються фрагментарно, так автори аналiзують проблеми м1жнародно1 екологiчноï безпеки, зауважують на европейськ1й колективнiй безпецi в умовах глобалiзацiï, аналiзують проблеми сшвввдношення глобалiзацiï i безпека розвитку та ш. Водночас, вiдсутнi системнi дослвдження проблеми забезпечення глобально1' безпеки в умовах невизначеносп та надзвичайних ситуащях.
Формулювання цiлей CTaTTi (постановка завдання)
Метою дослiдження е системний аналiз понять «мiжнародна безпека», «колективна безпека» та «глобальна безпека», виокремлення стльних та вщмшних рис, обгрунтування поняття «глобальна безпека».
Викладення основного мaтерiaлу дослiдження
Проаналiзуемо науковi пiдходи до визначення поняття «м1жнародна безпека», оскшьки дуже часто поняття м1жнародно1' безпеки ототожнюють з поняттям «глобальна безпека».
Мiжнародна безпека в теорiï та на практищ розглядаеться як усунення або взагалi вiдсутнiсть безпосередньо1' загрози для держав. Це розумшня можна назвати традицiйним, але можна видшити два суттевих моменти, якi взаемо виключають один одного. Перший момент пов'язаний з фiзичним виживанням держави та ïï включенням до мiжнародноï системи, перш за все спираючись на свiй суверенiтет. Але на практищ, сильна держава здатна на користь своï'х iнтересiв до порушення колективноï безпеки. А другий момент заключаеться в тому, що гаранту-еться пiдтримка миру усiма державами, але при цьому не зазначаеться на якш основi, крiм прагнень учасник1в пвдтримуватиметься мир i як буде гарантуватися протягом тривалого часу [1, с. 35].
На думку Г. Васильева, м1жнародна безпека - це система м1жнародних ввдносин, заснована на додержаннi усiма краï'нами загальновизнаних принцитв та норм мiжнародного права, що виключае вирiшення спiрних питань та розб1жностей м1ж ними за допомогою сили або погрози [с. 158].
Слад зазначити, що юнуе багато пiдходiв до визначення поняття «м1жнародна безпека». Так, мiжнародна безпека - це:
система м1жнародних вщносин, що базуеться на дотриманш всiма державами загальновизнаних принципiв та норм мiжнародного права, що виключае виршення спiрних питань та суперечок мiж ними за допомогою сили або погрози силою [2];
система м1жнародних вщносин, базована на дотриманш вама державами загальновизнаних принципiв та норм м1жнародного права, що виключае виршення спорiв мiж ними за допомогою сили чи ïï погрозою [3];
система мiжнародних договорiв та угод, що забезпечуе збереження миру на основi визнання суверенiтету, недоторканносл кордонiв та територiальноï' цiлiсностi держав, ввдмови в1д застосування сили або ïï погрози у виршенш мiжнародних суперечок [4];
система м1жнародних вщносин, яка базована на дотриманнi вама державами (та/або iншими мiжнарод-ними акторами) загальновизнаних принцитв та норм мiжнародного права (та взятих на себе мiжнародних
зобов'язань),що виключае виршення стрних питань та розбiжностей за допомогою сили чи погрози ïï засто-сування [5, с. 89].
Щд поняттям "системи мiжнародноï безпеки" слад розумiти комплекс взаемопов'язаних м1ждержавних ввдносин та оргашзацш, полiтичних, дипломатичних, економiчних, вiйськових i суспшьних заходiв, що спрямованi на забезпечення колективноï' безпеки держав i народiв. Основними елементами системи мiжнародноï' безпеки е основнi принципи безпеки, мiждержавнi механiзми та структури, мiжнародно-правовi норми, багатостороннi договори, яш створюються, приймаються та функцiонують з метою запоб^ання вiйськовим зiткненням, ï\ локалiзацiï', врегулю-ванню полiтичних, екожмчних i военних-стратегiчних протирiч полiтичним шляхом, а також спецiальний режим контролю за м1жнародною, особливо вiйськовою д1яльшстю та вiдповiдний режим шформаци [6, с. 94].
Проведений аналiз дае тдстави зазначити, що мiжнародна безпека - це такий стан мiжнародних ввдносин, при якому створюються умови, необхвдш для iснування та функцюнування держав при забезпеченнi ï\ повного суверенитету, полiтичноï та економiчноï незалежносп, можливостi вiдсiчi вiйськово-полiтичному тиску та агреси, 1х рiвноправних вiдносин з шшими державами.
Водночас, глобальна безпека передбачае дещо ширше значения, адже охоплюе не лише забезпечення мiжна-родну безпеку, а й еколопчну глобальну безпеку, енергетичну глобальну безпеку та ш.
Окремо у контексп нашого дослвдження слвд проаналiзувати науковi подходи до поняття «колективна безпека», яку часто ототожнюють з м1жнародною безпекою або вважають, що колективна безпека е частиною мiжнародноï безпеки.
Колективна безпека е системою спшьних дш держав свiту або певного регюну для запобiгання загроз загаль-ному миру, придушення агресiï' чи шших порушень миру у свт чи регюш [7, с. 94].
Створення мiжнародних механiзмiв колективноï безпеки е життево важливою потребою. Ïï реалiзацiя полегшу-еться загальною защкавлешстю краïн в об'еднаинi зусиль з урегулювання збройних конфлiктiв, охорони державних кордонiв, ввдновлення ефективноï' спiвпрацi у вах сферах, у тому числ у забезпеченнi колективноï' безпеки, у пвд-тримцi боездатносп армiï та флоту тощо. Поряд iз названими причинами iснуе багато iнших факторiв, як1 е переду-мовами для об'еднання зусиль щодо захисту нацюнальних iнтересiв та забезпечення колективноï' безпеки [8].
Сприймаючи систему колективноï безпеки через призму ефективносп, слiд визнати, що: 1. Колективна безпека пвдвищуе можливють того, що агресор зштовхнеться з коалiцiею держав, що мають переважаючу мiць. Щорiв-няно з цим без колективноï безпеки агресори могли б очiкувати у найпршому випадку, приблизно рiвне проти-стояння. 2. Колективна безпека створюе оргашзацп, що самi по собi будуть сприяти створенню умов, сприятливих для збереження миру: шляхом надання шформаци, корисноï для скорочення занепокоеностi стосовно експансю-нiстських намiрiв iнших держав, а також шляхом створення м1жнародних форумiв з обмiну iдеями та змщнення спiльних цiнностей. 3. Колективна безпека сприяе регламентуванню дилем безпеки. Держави потребують мен-шого наступального потенцiалу в зв'язку з тим, що ва учасники колективноï безпеки роблять свш наступальний внесок у перемогу над агресором. Транспарентнiсть, що надаеться органiзацiями колективноï безпеки допомагае скорочувати непевнiсть стосовно потенцiалу окремих держав, тим самим зменшуеться невiрне тлумачення намь рiв та ввдпадае необхiднiсть у попереджувальних заходах з превентивного нарощування сили [7, с. 95].
Система колективноï' безпеки - це юридично оформлений союз держав та такий стан м1жнародних ввдносин, за якого спiльнi зусилля держав виключають порушення загального миру в свгтовому чи региональному масштабi [9].
Основними ознаками колективноï' безпеки е наступш: 1) це союзи чи коалщи держав, як1 сповiдують спшьш цiнностi та тiсно взаемодшть у рiзних сферах; 2) учасники взаемодшть в рамках конкретних iнститутiв; 3) учасники мають спшьне бачення забезпечення безпеки через ствпрацю зi створення единих военних структур та сил оборони; 4) безпека учаснишв мае забезпечуватись i через поширення стабшьносп на зовнiшне оточення; 5) прюритет спiльних iнтересiв над iндивiдуальними чи нацюнальними; 6) в центрi уваги - безпека людини; 7) акцент на превентивних заходах, а не на усунення наслiдкiв загроз [10].
Колективна безпека - це система спшьних заходв держав усього свпу чи визначеного географiчного району, що були запровадженi для п1дтримання миру, усунення загрози миру та припинення акпв агресiï. Правовою основою колективжй безпеки е багатосторонн1й договiр, конкретний змiст якого визначаеться державами, що беруть участь у ньому. 1снують три обов'язковi умови такого договору: не вдаватися до сили; виршувати спори мирними засобами; спiвпрацювати [11].
Головними елементами колективноï безпеки е наявшсть групи держав, об'еднаних загальною метою (захист себе), та система вшськово-полгтичних заходiв, спрямованих проти потенщального ворога або агресора. Теоретики та практики видшяють види колективноï безпеки, як1 вiдрiзняються за типами мiждержавноï' коалiцiï' та метою, яку ставлять перед собою учасники колективноï безпеки. Це може бути оргашзащя держав, яш мають подiбний сусшльно-полгтичний устрiй, загальнi цiнностi та юторш (наприклад, НАТО, Варшавський договiр, Свропейський Союз). Коалiцiя може виникнути у зв'язку iз зовнiшньою небезпекою, яка загрожуе групi держав, зацiкавлених у колективному захистi в1д спiльного ворога [12, с. 161].
У цшому колективна безпека фокусуе увагу на вшськово-стратепчних проблемах i не спрямована на вирi-шення iнших аспекпв мiжнародноï безпеки (економiчних, суспiльних, еколопчних проблем). Це обмежуе мож-ливосп використання цiеï моделi в сучасних умовах [12, с. 162].
Таким чином, колективна безпека - це система заходiв, врегульованих мiжнародними договорами та спрямо-ваш на забезпечення захисту ввд коректурних видiв загроз та небезпек. Колективна безпека е специфiчним видом безпеки, яка грунтуеться на чинних м1жнародних нормативно-правових документах та читай регламентацiï.
На нашу думку, поняття «глобальна безпека» ширше поняття «нацюнальна безпека», «колективна безпека» та «мiжнародна безпека», адже глобальна безпека - це такий стан захисту светового ствтовариства, при якому створюються безпечш умови юнування, розвитку життедiяльностi всього людства, яка варшеться у широкому дiапазонi, включаючи аспекти вщ вiйськового контролю, роззброення i непоширення збро1, до врегулювання кон-флiктiв, миротворчих мiсiй i пост-конфлшгаих дiалогiв.
Пiд термiном «глобальна безпека» (global security) розумшть безпечний розвиток людства, людсько1 цившза-цiï, екосистеми «Людина - Свiт». Американськ1 дослвдники окреслюють поняття глобальноï безпеки як вид безпеки для всього людства, тобто захист вщ небезпек всесвггаього масштабу, що загрожують юнуванню «людського роду» або здатних призвести до рiзкого погiршення умов життедiяльностi на планетi [13, р. 16].
На думку К. Дювел'е, глобальна безпека стае можливою тiльки при виникненш единого глобального полггач-ного й економiчного простору. Система глобально1' безпеки мае загально-планетарний характер i здшснюеться на нацiональному, регiональному й глобальному рiвнях.... В умовах нинiшньоï глобальноï взаемодiï й взаемозалеж-носп, коли, поряд з державами, усе актившшими дшчими особами стають недержавш актори, мова повинна йти про глобальну безпеку як сферу забезпечення життево важливих iнтересiв усього людства - держав, груп держав, «акторiв поза суверенiтетом», у тому чи^ й iндивiдiв» [13, р. 17].
Англшський вчений А. Ешворт (A. Ashworth) зазначае, що «.глобальну безпеку можна визначити як комплекс мiжнародних домовленостей та iнституцiональних структур, за яких кожнiй державi - члену свишо1' спшь-ноти забезпечуеться можливiсть вiльно обирати i здшснювати свою стратегiю розвитку вiдповiдно до принцитв демократично1' глобалiзацiï» [13]. Отже, з урахуванням вищевикладених мiркувань та з деяким допущенням, глобальну безпеку можна визначити як сукупшсть загроз i засобiв протидiï ш, якi стосуються ввдносин учасник1в свiтовоï взаемодiï, у першу чергу, держав, а також аналопчних внутрiшнiх процеав, як1 за сво1'ми масштабами i впливом виходять за нацюнальш кордони i здатш впливати на безпеку шших держав [14].
Глобальна безпека складаеться з багатьох сфер життедiяльностi, що мають свiтове значення. До таких слщ ввднести: полiтичну, економiчну, екологiчну, вiйськову, продовольчу безпеки, а також проблеми демографiчного характеру, господарсько1' дiяльностi, зростання людського потенцiалу та безпеки кожно1' особи [15].
На нашу думку, глобальна безпека - система заходiв, спрямованих на запобтання та мiнiмiзацiю глобальних небезпек та виклишв та формування мирного сшвюнування на планетi.
Висновки
У дослщження проаналiзованi науковi пiдходи до понять «мiжнародна безпека», «колективна безпека», «глобальна безпека». Внаслщок загально1', глобально1' взаемозалежностi свiту безпеку необхiдно трактувати, виходячи з глобально^ а не нацюнально1' чи навiть мiжнародноï перспективи. Свгт настiльки взаемопов'язаний та штегро-ваний, що роззброення та безпеку неможливо обмежити нацiональними кордонами.
Друге глобальне уявлення вщноситься до змюту та сутностi безпеки, як1 мають бути розширеш далеко за меж1 традицшного вiйськового вимiру. Глобальна безпека повинна охоплювати, у рамках сво1'х легiтимних цiлей, взаемопов'язанi вiйськовi, полггачш, економiчнi, екологiчнi та iншi загрози життевим iнтересам планети.
Трете глобальне уявлення про безпеку, що мае суперечливий характер, стосуеться регюшв, в яких юнують проблеми, пов'язаш з безпекою. Зокрема, продовольча безпека деяких регюшв, еколопчна безпека тощо.
Список використано'1 лiтератури
1. Грищенко Д. Ю. Теоретические проблемы безопасности государства. М.: МГОУ, 2005. 35 с.
2. Прохоров А.М. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд., перераб. и доп. М.:Норинт, 2004. 1456 с.
3. Политична енциклопедiя (2011) / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ш. К.: Пар-ламентське видавництво. 808 с.
4. Социология: Энциклопедия / Сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко. Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2003. 1312 с.
5. Шамраева В. М. Основш теоретичш тдходи до дослщження еволюцп концепту мiжнародна безпека. BicHUKХНУ iMeHi В.Н. KapasiHa. Серiя «Мiжнароднi eidmcmu. EKOHOMim. Краезнавство. Туризм». Вип. 8, 2018. С. 88-94.
6. Чернега О. Б., 1ваненко I. А. НАТО та система м1жнародно1' безпеки [Текст] : навч. поаб. для студ. вищ. навч. закл.; Донецький нацюнальний ун-т економши i торгiвлi iм. Михайла Туган-Барановського. Донецьк : [б.в.], 2009. 228 с.
7. Украïна у системi м1жнародно1' безпеки. Монографiя. За ред. О.С. Власюка. Киïв, Фолiант; Стилос, 2009. С. 94.
8. Примуш Р. Б. Система колективно1' безпеки як основа нацюнально1' та мiжнародноï безпеки. 1нвестицИ': практика та doceid. 2022. № 5-6. С. 71-75.
9. Цевельов О.£. Колективна система безпеки: сучасш тдходи та проблеми. Вчеш записки ТНУ iменi В.1. Вернадського. Серiя: Державне управлтня. 2020. Том 31 (70). № 6. С. 98-104.
10. Горбулш В. Вкрай складний юпит або Що заважае Укра!ш стати повнощнним вшськово-полггичним союзником НАТО? День. 2010. № 211. 18 листопада. URL: http://www.day.kiev.ua/316974.
11. Чехович Т. В. Забезпечення м1жнародно! безпеки м1жнародно-правовими засобами. Науковий вiсник Нацiональноi академИ внутрiшнix справ. 2013. № 1. С. 277-283.
12. Васильев Г. Ю. Пвдтримка м1жнародно! безпеки - глобальна проблема людства. Вкник Нацiонального утверситету «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Мудрого». 2014. № 2 (21). С. 155-166.
13. Global food security / editor: Angela N. Rivera. N.Y. : Nova Science Publishers, 2010. 152 p.
14. Забарна Ю.В. Понятшно-категоршна сутшсть глобально! продовольчо! безпеки. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Economica/article/viewFile/460/436.
15. Головко В.А. Современные проблемы национальной безопасности. Философия права. 2016. № 4 (77). С. 82-87.
References
1. Hryshchenko D. Yu. Teoretycheskye problemy bezopasnosty hosudarstva. М.: MHOU, 2005. 35 s.
2. Prokhorov A.M. Bolshoi эntsyklopedycheskyi slovar. 2-e yzd., pererab. y dop. M.:Norynt, 2004. 1456 s.
3. Politychna entsyklopediia (2011) / redkol.: Yu. Levenets (holova), Yu. Shapoval (zast. holovy) ta in. K.: Parlamentske vydavnytstvo. 808 s.
4. Sotsyolohyia: Entsyklopedyia / Sost. A. A. Hrytsanov, V. L. Abushenko, H. M. Evelkyn, H. N. Sokolova, O. V. Tereshchenko. Mynsk: Ynterpresservys; Knyzhnyi Dom, 2003. 1312 s.
5. Shamraieva V M. Osnovni teoretychni pidkhody do doslidzhennia evoliutsii kontseptu mizhnarodna bezpeka. Visnyk KhNU imeni V.N. Karazina. Seriia «Mizhnarodni vidnosyny. Ekonomika. Kraieznavstvo. Turyzm». Vyp. 8, 2018. S. 88-94.
6. Cherneha O. B., Ivanenko I. A. NATO ta systema mizhnarodnoi bezpeky [Tekst] : navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl.; Donetskyi natsionalnyi un-t ekonomiky i torhivli im. Mykhaila Tuhan-Baranovskoho. Donetsk : [b.v.], 2009. 228 s.
7. Ukraina u systemi mizhnarodnoi bezpeky. Monohrafiia. Za red. O.S. Vlasiuka. Kyiv, Foliant; Stylos, 2009. S. 94.
8. Prymush R. B. Systema kolektyvnoi bezpeky yak osnova natsionalnoi ta mizhnarodnoi bezpeky. Investytsii: praktyka ta dosvid. 2022. № 5-6. S. 71-75.
9. Tsevelov O.Ie. Kolektyvna systema bezpeky: suchasni pidkhody ta problemy. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 2020. Tom 31 (70). № 6. S. 98-104.
10. Horbulin V. Vkrai skladnyi ispyt abo Shcho zavazhaie Ukraini staty povnotsinnym viiskovo-politychnym soiuznykom NATO? Den. 2010. № 211. 18 lystopada. URL: http://www.day.kiev.ua/316974.
11. Chekhovych T. V. Zabezpechennia mizhnarodnoi bezpeky mizhnarodno-pravovymy zasobamy. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav. 2013. № 1. S. 277-283.
12. Vasyliev H. Yu. Pidtrymka mizhnarodnoi bezpeky - hlobalna problema liudstva. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». 2014. № 2 (21). S. 155-166.
13. Global food security / editor: Angela N. Rivera. N.Y. : Nova Science Publishers, 2010. 152 p.
14. Zabarna Yu.V. Poniatiino-katehoriina sutnist hlobalnoi prodovolchoi bezpeky. URL: http://journals.nubip.edu.ua/ index.php/Economica/article/viewFile/460/436.
15. Holovko V.A. Sovremennye problemy natsyonalnoi bezopasnosty. Fylosofyia prava. 2016. №4 (77). S. 82-87.
