CC BY
18
Ключевые слова: компьютерная инженерия, методическое обеспечение, техническое обеспечение, микроконтроллеры, одноплатные компьютеры, специализированные компьютерные системы.
Berezsky O.M., Teslyuk V.M., Boreyko O.Yu., MykhailiukA.Yu. Technical and Methodical Support for Engineering Training for Specialty "Computer Systems and Networks"
Technical and methodical support for training students of computer engineering was developed. Technical support is represented by microcontrollers and single board computers where a cycle labs for study subjects and hardware design of modern specialized computer systems. Designed complex will help improve the level of training of students of the direction "Computer Engineering". The work is carried out in the framework of the training project "Development of the stands for computer-aided design of modern specialized computer systems based on microcontrollers and single board computers".
Key words: computer engineering, methodical support, technical support, microcontrollers, single board computers, specialized computer systems.
УДК 340.12 Доц. В.С. Блгхар, д-р фтософ. наук;
ст. викл. В.В. Башук, канд. юрид. наук - Львгвський ДУ внутрШнЪс справ
ФЫОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ I СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1РИ НАЦЮНАЛЬНО'1 БЕЗПЕКИ
Проан^зовано фшософсько-правовий i соцюкультурний вишри обгрунтування нацюнально! безпеки. З'ясовано, що сучасний вишр виршения мiжнародних проблем i тенденцiя змiцнення нового свiтового порядку створили неабияю загрози для безпеки держав, поставивши шд сумнiв питання 1х суверенiтету i теритс^ально! цшсносп та викликавши занепокоення у спроможност сформованих мiжнародних структур ефек-тивно вирiшувати насущнi питання безпечного розвитку держав i народ1в у нових умо-вах. Обгрунтовано, що концептуальш пiдходи до сутностi нацюнально! безпеки сус-пiльства у фiлософсько-правовiй площиш характеризуются визнанням прiоритетностi захисту нацюнальних iнтересiв з одночасною пiдтримкою трансформаци пол^ичних iнститутiв, розвитку громадянського суспшьства та змiною суспшьно! та шдивщуаль-но! свiдомостi в напрямку розвитку 1х правосвiдомостi.
Ключовi слова: громадянин, громадянське суспiльство, демократична i правова держава, нацiональна безпека, суспiльна культура, фшософш права.
Постановка проблеми. 1сторичний перехiд в1д ХХ до ХХ1 ст. ознаменований появою нових тдходш 1 схем трактування безпеки держави. 1х поява зу-мовлена низкою об'ективних 1 суб'ективних чинниюв, серед яких, передовсш, треба назвати: переосмислення уявлень про глобальш проблеми сучасностц ктот-ш змши в геополггичшй ситуаци 1 становления нового свггового порядку; трансформация "холодно!' вшни" в нов1 форми свого вираження та розвитку; зростання загрози м1жнародного тероризму; змщення акценту сустльно! свщомосп в б1к прюритету полггичних засобш у виргшенш м1жнародних проблем тощо.
Сучасш теоретичш шдходи до вивчення нашонально! безпеки, на жаль, вир1зняються невизначешстю в поглядах на безпеку й недоощнкою низки мето-долопчних аспектов формування стратеги нашонально! безпеки, яка передбачае единий алгоритм мислення, прийняття стратепчних ршень 1 д1яльност1 у сфер1 безпеки. Зрозумшо, це вщображаеться 1 в офщйних державних документах, як
не мктять точних визначень основних цшей, об'ектав i методiв забезпечення на-цюнально!' безпеки Украши, обмежуючись нерiдко загальними констатащями i декларациями. Це й зумовило актуальнiсть означено!' проблеми.
Стан дослщжувано! проблеми. Великого значения у розвитку проблеми обфунтування нащонально1 безпеки, у 11 багатоаспектносп, мають пра-цi М.1. Абдулаева, Ю.Ф. Абрамова, В.1. Абрамова, О.Г. Афоншо1, В.А. Бачиш-на, П.Г. Белова, О.А. Белькова, У. Бека, Ж.-Л. Бержеля, ОН. Новшово1', Г.В. Но-вицького та ш., якi у сво1х наукових роботах удосконалили уявлення про структуру нацiональноí безпеки та обгрунтували потребу виокремлення в цьому кон-текстi доцiльностi вивчення засад процесу формування громадянського сусшль-ства як запоруки пiдвищения рiвня нацiональноí безпеки держави.
З огляду на це, мета дослщження - дати характеристику фшософсько-правовому i соцiокультурному вимiрам обгрунтування нацiональноí безпеки.
Виклад основних положень. Свiтовий проспр зазнае фундаментальних i динамiчних змш, що глибоко зачiпають iнтереси Украши та 11 громадян у пи-таннях нацiональноí безпеки. Поряд iз позитивними змiнами (для прикладу -змщненням позицiй Украши на мiжнароднш аренi), виявилися й негативи, яю потрiбно враховувати при забезпеченнi национально! безпеки держави. У такому випадку, на думку Г. Новицького, акт^зуеться р1вень забезпечення реалiза-цц усього комплексу внутрiшнiх i зовшшшх iитересiв держави [13, с. 102].
У мiжнароднiй практицi iнтереси держави реалiзовуються за допомогою системи нацюнально! безпеки. Тривалий час безпеку Украши розглядали як за-хист держави ввд зовнiшньоí загрози i, бшьшою мiрою, у полiтичному або вшськовому аспектах, оскiльки питання безпеки входили до компетенцп сило-вих структур i вiдомств. Сьогоднi треба констатувати переосмислення поняття нацiональноí безпеки з урахуванням свiтового i внутрiшньодержавного досвщу. Щобiльше, загроза суспiльнiй стабiльностi може приховувати не тшьки зовшш-ш елементи, а й деструктивнi явища внутрiшнього змiсту. Звiдси можемо при-пустити, що безпека - це сукупнкть заходiв, система гарантiй, що забезпечуе захист об'екта вiд потенцшно можливих i реально наявних внутртшх i зовшш-нiх небезпек, що можуть завдати шкоди його життево важливим iитересам.
Класифiкувати види безпеки можна вiдповiдно до рiзних шдходав. Виок-ремлюють, скаж1мо, такi види безпеки: економiчна, екологiчна, продовольча, технолопчна, полiтична, iдеологiчна, вiйськова, геополiтична, прикордонна, со-цiальна, демографiчна, медико-бiологiчна, ешдемюлопчна, генетична, духовно-моральна, iнформацiйна i навiть захист людини вiд державного свавшля. Серед причин розбiжностей щодо класифiкацií видiв безпеки е ткний взаемозв'язок рiзних об'ектiв, а також загроза !х безпецi [9, с. 91-94].
Маемо констатувати, що сучасна фшософк безпеки держави передбачае врахування нових тенденцiй у розвитку свггового спiвтовариства, розумне поеднання мiжнародних i нацiональних чинникiв гарантування безпечного розвитку держав, узгодженкть iнтересiв i взаемну вiдповiдальнiсть суспшьства, держави i громадян у вирiшеннi нацiональних проблем безпеки. Тому актуаль-нiсть власне фшософсько-правового осмислення поняття "нацiональна безпека" випливае з того факту, що, попри велику кшьккть наявних формулювань цього
поняття, його недостатньо осмислено у вичизнянш фшософсько-правовш док-тринi. Це пов'язано, насамперед, з тим, що "нацiональна безпека" стосуеться радше категорiй полiтологií, шж фiлософií права.
До дослiдження проблем, пов'язаних iз фiлософсько-правовим вимiром забезпечення нацiональноí безпеки Украши, зверталося чимало полiтологiв, юристав, соцiологiв фiлософiв, економкпв та iнших фах1вц1в. Однак розгляд процесу утворення фiлософсько-правового вимiру забезпечення нащонально! безпеки в контекстi фшософських i юридичних доктринальних пiдходiв, концеп-туально-правових тдстав 1х генезису ще не був системним та шстигуцшним, не враховував нових глобальних загроз, скажiмо, тероризму i сепаратизму.
Для прикладу, О. Бельков визначае нащональну безпеку як "стан, тен-денци розвитку та умови життедiяльностi наци..., що гарантують... 11 виживан-ня, вiльне, незалежне функцiонування при збережент сво1х фундаментальних цiнностей та шституцш i процвiтання" [9, с. 91]. Водночас, нащональна безпека характеризуеться як достатня за рiвнем i характером захищенiсть нацiональних ресурсiв i цiнностей, а також державних, громадських та особистих iнтересiв вiд внутртшх i зовнiшнiх загроз [6, с. 19-22]. Неодноразово зазначаеться, що поняття "безпека" у вичизнянш лiтературi "найчастше пов'язане з дiяльнiстю держави", арми, мiнiстерства внутрiшнiх справ, розвiдки, контррозввдки то-що [4, с. 169-177]. В. Машлов характеризуе нацiональну безпеку як систему, складовими елементами яко! е загрози, iнтереси та фактори впливу на них, а також методи забезпечення нащонально! безпеки [11, с. 17].
Слушним вважаемо зауваження О. Новiковоí, що "частина авторiв обме-жуеться визначенням безпеки як ввдсутносп вiйськовоí загрози або захисту наци вщ знищення ззовнi чи нападу" [12, с. 4]. Бшьше того, з наведених визначень все ж таки не зрозумшо, якi саме "iнтереси, загрози i фактори" стосуються "на-щонально! безпеки" i як "методи забезпечення нащонально! безпеки" можна назвати "нащональною безпекою" тощо.
Бiльш широке визначення нацiональноí безпеки дають окремi автори: це "... стан захищеносп життево важливих iнтересiв особистостi, суспiльства i держави у всiх сферах !'х життедiяльностi вiд внутрiшнiх i зовшштх небезпек та загроз, що характеризуеться таким станом краши, при якому забезпечуеться И цiлiснiсть i внутрiшня стабiльнiсть, суверенна. розвиток, можливiсть висту-пати самостiйним i повноправним суб'ектом мiжнародних вiдносин" [3, с. 4-5].
Як i в наведених вище визначеннях, у багатьох наукових працях з дослi-дження нацiональноí безпеки поняття "безпека" дуже часто визначають тiльки як захищенiсть (стан захищеносп) життево важливих iнтересiв особистостi, сусшльства i держави вiд внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз. При цьому шд iнтере-сами розумхють, як правило, сукупшсть потреб (без вiдповiдних здiбностей) того чи iншого суб'екта безпеки (особистосп, суспiльства, держави тощо). Далi йдеться про види безпеки, яких видiляють не один десяток, а ввдтак i про знач-ну кiлькiсть загроз. У масивi "вид1в", зазвичай, залишаеться поза увагою проблема визначення самого поняття "захищешсть", його змкту й обсягу [10, с. 79]. Окр1м цього, не обфунтовано введення тих чи шших видiв загроз, безпеки, ш-тересу. Досi вiдкритими е ще питания: з чого випливають щ види, як це узго-
джуеться з логДкою об'екта i реальнiстю предмета. Дехто з дослДдникДв вважае достатшм покликатися на визначення iз Закону Верховно!' Ради Украши "Про основи нащонально! безпеки Украши".
Безпека, фактично, за жодних обставин, не е станом захищеностД Днтере-сДв суб'екта, як i не е "станом" загалом. Безпека - це система умов Дснування суб'екта та вiдповiдного матерiального добробуту, що уможливлюе статус суб'екта. Перебування суб'екта у безпецД - це перебування в таких безпечних умовах, за яких суб'ект завдяки наявним у нього силам i засобам реалiзовуе свою мету та залишаеться власне суб'ектом.
Забезпечення безпеки, водночас, - це процес створення i збереження суб'ектом умов свого "суб'ектного" iснування, за яких реалiзовувалися б його штереси, здайснювалися б поставленi ним цш, в основi яких лежить ДерархДя цiнностей, зумовлених рiзним рiвнем значущостД для нього тих чи шших речей у контекстi самореалiзацií. Отож безпека - це система таких умов, за яких суб'ект зберкае особисту крархда цшностей.
Загалом, фiлософiя безпеки держави крiзь призму наявних на сьогоднi пiдходiв зберiгае властивi сутнiснi характеристики, хоча й мктить рiзнi погляди щодо спiввiдношення мiжнародних i нацiональних чинникiв, форм i способДв 11 забезпечення. Дискусií iз проблем безпеки за останнi роки призвели до деяких фундаментальних змш в осмисленнi не тiльки теоретичних основ, на яких буду-валося традицiйне розумiння безпеки держави, а й ешстемолопчних пiдходiв до проблеми безпеки загалом.
Отже, громадянське суспiльство iснуе i функщонуе в дiалектичнiй едностi з державою: за демократичного режиму - ткно взаемодк з державою, за авторитарних - перебувае в пасивнiй або активнш опозицií до режиму. У зв'язку з цим викликають деяке застереження висловлювання деяких нинiшнiх полДтикДв i полiтичних оглядачiв (а заразом i деяких дослiдникiв проблеми гро-мадянського суспiльства) стосовно того, що в Радянському Союзi не кнувало громадянського суспiльства, тож зараз його доводиться створювати " з нуля".
Зокрема, В. Бачинш в Енциклопедичному словнику з полiтологií ствер-джуе, що "в соцiумi можуть iснувати розрiзненi цивiльнi спштовариства, але са-ме громадянське суспiльство може бути вДдсутшм" [5, с. 58]. Зi свого боку, за-уважимо, що не iснувати громадянське сусшльство не може, можна тiльки вести мову про його розвиненкть або нерозвиненкть. Держава, звiсно, може знач-но обмежити життедiяльнiсть громадянського сусшльства, але зруйнувати, "скасувати" його не здатне, оскшьки громадянське сусшльство е первинним щодо держави, так би мовити, ц фундаментом. Водночас, громадянське сус-пiльство може ктотно обмежити функцií держави, але замшити, а тим паче ска-сувати його також не здатне.
Останшм часом у нашому суспiльствi зросло розумiння необхiдностi збалансованого пiдходу до спiввiдношення безпеки суспiльства, держави та особистосп, взаемозв'язку мiжнародноí, регiональноí i нацiональноí систем безпеки в забезпеченш нандональних iнтересiв кра!ни, ролi держави як головного суб'екта безпеки, функцюнально вiдповiдального за забезпечення балансу ште-ресiв суспiльства, держави й особистосп, вираження Д захист нащональних прД-оритетiв у системД мДжнародно! Д внутрДшньо! полДтики. На вДдмДну вДд сучасних
свiтових (захвдних) тенденцiй, державницькi традицií в УкраЫ в усiх сферах i видах безпеки i надалi превалюють, що е наслдаом нерозвиненостi громадянсь-кого сусшльства i низького рiвия довiри до влади з боку переважно!' частини населення краши, вiдсутностi соцiально-полiтичноí й духовнох едностi народу.
Зауважимо, що в науковiй лiтературi сформувалися основнi тдходи дос-лiджения рiзних вимiрiв проблеми правових i полггичних засобiв забезпечення нацiональноí безпеки в межах вiдповiдних дисциплiнарних рамок. Щодо шсти-туцiйного аналiзу, то вш дае змогу подолати вузькодисциплiнарнi межi досль дження на основi системного вивчення цiеí проблеми з урахуванням ц полии-ко-правовоí значущостi i затребуваностi.
Державну правову полiтику у сферi забезпечення нацiональноí безпеки iнституцiоналiзовано в "Концепцц нацiональноí безпеки Украши", де визначено нацiональнi iнтереси краши, цiлi та завдання щодо íх захисту. Вони грунтуються на юридичних та полiтичних принципах конституцiоналiзму, национального су-веренiтету i демократизму, що забезпечують полiтичну стабiльнiсть i еднкть правового простору, законнiсть i правопорядок, а також нейтралiзацiю причин та умов, що сприяють виникненню полггичного i релiгiйного екстремiзму, етносе-паратизму та íхнiх наслiдкiв - сощальних, мiжетнiчних i релiгiйних конфлiктiв, тероризму i втрати територiальноí цiлiсностi держави. Нацюнально-державш ш-тереси зумовлюють змкт сучасного полiтико-правового процесу, у який вони ш-тегрованi програмними цшьовими установками суб'ектiв полiтики, що визнача-ють стутнь важливостi нащональних шгереот, прiоритетнiсть íх реалiзацií вiд-повщними правовими i полiтичними iнститутами й органами державноí влади.
Щобiльше, саме аксюлопчний вимiр уможливлюе введення виразного показника (критерхю) ефективностi дiяльностi структур забезпечення безпеки. Це понад усе сприятиме взаемопов'язаному трактуванню напрямiв нащональ-них загроз, якi зараз виникають i стають бiльш розподiленими (рашше вони були сконцентрованими). Найбшьш актуальними з-помiж загроз сьогодення е на-рощування низкою краíн стратепчних ядерних сил, формування в односто-ронньому порядку глобальноí системи протиракетноí оборони i мiлiтаризацií навколоземного космiчного простору, а також поширення ядерних, хiмiчних, бiологiчних техиологiй.
Варто наголосити на дестабшзацп обстановки на Кавказ^ в Пiвденнiй i Центральнiй Ази, на Близькому Сходi. Тамтешнi держави е джерелом незакон-ноí м^ацп, пiратства, транзитними зонами для наркотрафжу та незаконного обiгу зброí, торгiвлi людьми, притулком для терористiв, що створюють небез-пеку порушень суверештету, територiальноí цiлiсностi, змiни конституцiйного ладу, вщтак перешкоджають реалiзацií нацiональних штере^, сприяють роз-мивання нацiональних цшностей i руйнуванню основних пiдвалин життя, здiйснюють негативний iнформацiйний та шформацшно-психолопчний вплив.
При цьому багато процеав набувають транскордонного характеру, що означае зниження контролю традицдйних акторiв свiтовоí полiтики над внут-рiшнiми i зовнiшньополiтичними процесами. Як наслiдок, цi процеси сприйма-ються як загроза нацiональним iнтересам держави та п безпеки. Зауважимо, що важливо розробити критерц i показники нацiональноí безпеки, адже вони дають
змогу визначати напрямки концентрацп зусиль органДв державно! влади щодо виявлення й усунення тих чи Днших загроз, мшмДзацц íхнiх насладив, а також сприяють уточнению й коригуванню прюритетДв державно-управлшсько! дДяль-ностД у сферД забезпечення нацюнально! безпеки [8, с. 168].
ПДд критерДями розумДють, зазвичай, ктотш ознаки (оцДнки, судження), на основД яких аналДзуються тД чи ДншД факти. У цьому сенсД критерп национально! безпеки - це ознаки, сторони, вияви, за допомогою аналДзу яких можна визначати рДвень Д якДсть захищеностД особистостД, суспДльства Д держави вДд рДзних небезпек Д загроз. Це вДдрДзняе критерп вДд показникДв, якД розкривають мДру, кшьккш параметри вДдповДдних ознак, граней тощо. РДвнД (стушнь величини, розвитку) критерпв забезпечення нацюнально! безпеки вДдображають Д розкривають результати та ефективнДсть !! забезпечення.
До загальних критерпв сталого розвитку сусшльно-державно! системи, сощально-полггично! безпеки всередиш кра!ни вДдносимо:
• орieнтацiю економiки на досягнення високо! якостi життя населения, створення iнститутiв i механiзмiв, що дають змогу поеднувати економiчну ефективтсть i соцiальну справедливють; створення високоефективно! та гнучко! економiки, орiентованоí, насамперед, на забезпечення штереив людини i сустльства;
• зростання "середнього класу", згладжування невиправдано високих розривiв мiж вищими i нижчими (за доходами) групами населення;
• досягнення громадянського миру i нацюнально! злагоди, а вщтак - компромiсу iнтересiв рiзних соцiальних груп, нацюнально! злагоди;
• наявтсть у суспiльствi едино! державно! щеологп, засновано! на принципах патрютизму й ще! спiльностi юторично! долi народiв, що населяють Росiю;
• реалiзацiю принципу верховенства закону, наявтсть правових механiзмiв забезпечення i реалiзацií прiоритету прав i свобод людини та громадянина; наявтсть системи цивiльного контролю за д1яльтстю державно! влади тощо.
До критерД!в ефективностД системи забезпечення нацюнально! безпеки загалом пропонуемо зарахувати:
• здаттсть органiв державно! влади оперативного виявляти та прогнозувати внутршт i зовнiшнi загрози надiональнiй безпещ, здiйснювати комплекс захо-дiв з профшактики та нейтралiзацi! !хтх джерел;
• здаттсть до розроблення прийнятних варiантiв управлiння системою национально! безпеки у повсякденних умовах i в надзвичайних ситуадiяx;
• здаттсть до формування й пiдтримання ефективно! системи i рiвноправниx вiд-носин;
• забезпечення послщовно активного захисту життево важливих iнтересiв осо-бистостi, сустльства i держави.
Висновки. Очевидно, що критерп национально! безпеки можуть вмщу-вати декДлька показникДв. Оптимальнкть, скажДмо, входить до критерДю кДль-костД показникДв Д визначаеться числом, зД збДльшенням якого (тобто кДлькостД показникДв) оцДнка дослДджуваного явища не змшюеться. При цьому критерДй -це впорядкована сукупнДсть тако! кДлькостД показникДв, коли введення додатко-вих або контрольних показникДв уже не змшюе оцДнки.
Основу для оцiиювания стану нацюнально! безпеки становлять критерп, а кшьккний вмДст !х виражаеться показниками. Критерп та показники дають змогу ощнювати стан й ефективнДсть системи нацюнально! безпеки у часД та
просторi. Система науково обгрунтованих критерив i показнитв нацiональноi' безпеки е засобом вишрювання ií результатiв, характеризуючи íх з кшьккного та якiсного боку.
Отже, критерп та показники забезпечення нацiональноi' безпеки мають, з одного боку, фшсувати ступiнь вiдхиления вiд науково обгрунтованих критерш i показникiв нацiональноi' безпеки, а з iншого - вказувати на ефективнкть ви-роблених i реалiзованих заходав щодо мiнiмiзацii' небезпек i загроз.
Лiтература
1. Абдулаев М.И. Теория государства и права / М.И. Абдулаев. - М. : Изд-во "Финансовый контроль", 2004. - 410 с.
2. Абрамов Ю.Ф. На пути к глобальному регионализму / Ю.Ф. Абрамов, И.И. Арсентьева.
- Иркутск : Изд-во ИГУ, 2005. - 182 с.
3. Абрамов В.1. Национальна безпека як фшософська категорш / В.1. Абрамов, О.Г. Афонша // Державне управления : теорш та практика. - 2010. - № 1. - С. 1-7.
4. Андреев А.П. Национальная безопасность как философская категория / А.П. Андреев // София : альманах. - Уфа : Изд-во "Здравоохранение Башкортостана". - 2005. - Выш. 1. - С. 169-177.
5. Бачинин В.А. Морально-правовая философия / В.А. Бачинин. - Харьков : Изд-во "Кон-сум", 2000. - 208 с.
6. Бек У. Общество риска: на пути к другому модерну / У. Бек. - М. : Изд-во "Прогресс-Традиция", 2000. - 383 с.
7. Бек У. Власть и ее оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия / У. Бек. - М. : Изд-во "Прогресс-Традиция", 2007. - 460 с.
8. Белов П.Г. Методологические аспекта национальной безопасности России / П.Г. Белов.
- М. : Изд-во "Безопасность", 2001. - 300 с.
9. Бельков О.А. Понятийно-категориальный аппарат концепции национальной безопасности / О.А. Бельков // Безопасность : информац. сб. - 2004. - .№ 3. - С. 91-94.
10. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Ж.-Л. Бержель. - М. : Изд-во Ко1аБепе, 2000. - 576 с.
11. Манилов В.Л. Безопасность в эпоху партнерства / В.Л. Манилов. - М. : Изд-во "Терра", 1999. - 368 с.
12. Новикова О.Н. Концепция "национальной безопасности" в современной американской политологии : науч.-аналит. обзор / О.Н. Новикова. - М. : Изд-во ИНИОН РАН, 1994. - 72 с.
13. Новицький Г.В. Теоретико-правов1 основи забезпечення национально! безпеки Украши / Г.В. Новицький. - К. : Вид-во "1нтертехнологш", 2008. - 495 с.
Блихар В. С., Башук В.В. Философско-правовое и социокультурное измерения национальной безопасности
Проанализированы философско-правовое и социокультурное измерения обоснования национальной безопасности. Выиснено, что современное измерение решения международных проблем и тенденция укрепления нового мирового порядка создали серьезные угрозы для безопасности государств, поставив под сомнение вопрос их суверенитета и территориальной целостности, вызвав беспокойство в способности сформированных международных структур эффективно решать насущные вопросы безопасного развития государств и народов в новых условиях. Обосновано, что концептуальные подходы к сущности национальной безопасности общества в философско-правовой плоскости характеризуются признанием приоритетности защиты интересов с одновременной поддержкой трансформации политических институтов, развития гражданского общества и изменением общественного и индивидуального сознания в направлении развития их правосознания.
Ключевые слова: гражданин, гражданское общество, демократическое и правовое государство, национальная безопасность, общественная культура, философия права.
Blikhar V.S., Bashuk V. V. Philosophical, Legal and Socio-cultural Dimensions of National Security Justification
Some philosophical, legal and socio-cultural dimensions of national security justification are analysed. A current dimension of international problems solutions and the tendency to strengthen the new world order are defined to pose a serious threat to the security of states, raising serious doubts as to its sovereignty and territorial integrity, causing concern in the ability to form international organizations to effectively solve the pressing problems of safe development of nations and peoples in the new environment. Conceptual approaches to the essence of the national security of the society in philosophical and legal plane are proved to be characterized by the recognition of the priority of protecting the interests of simultaneous support for the transformation of political institutions, civil society development and changes in social and individual consciousness towards the development of their sense of justice.
Key words: citizen, civil society, democratic and legal state, national security, public culture, philosophy of law.
УДК 331.56.432 Здобувач З.В. Конопельський1 -
Львiвський НУ т. 1вана Франка
Д1ЯЛЬН1СТЬ УКРАШСЬКИХ Ф1НАНСОВИХ ШСТИТУЦ1Й ГАЛИЧИНИ (1921-1939 РОКИ)
Проан^зовано дшльшсть украшських фшансових шституцш, зокрема банюв Га-личини. З'ясовано, що основним джерелом швестицш в украшсью шдприемства Гали-чини була система украшських банюв. Дослщжено, що украшсью банки будували свою роботу на глибокому фаховому аналiзi, що давало змогу виявляти негативш тенденцн та 1х причини ^ використовуючи весь потенцiал "Союзу Украшських купщв i шд-приeмцiв" та його фахового часопису "Торпвля i Промисл", долати !х.
Доведено, що украшсью фiнансовi шституцн Галичини, зокрема Пром-Банк, найбшъше забезпечував приватних украшських пiдприeмцiв, особливо щодо надання фiнансово-кредитних послуг та обслуговування заощаджень. Це е актуальним для су-часного розвитку регюналъних фiнансових систем Украши, зокрема Галичини.
Ключовi слова: украшсью банки, гнвестици, Галкина, дiяльнiсть, особливосй, промисловiсть, розвиток, фiнансовi шституци.
Метою роботи е вивчення особливостей дДяльностД украшських фДнан-сових шституцш Галичини, Г! приватно! промисловостД та вплив Днвестицш на !хшй розвиток економДки. В УкраМ на початку ХХ1 ст. цю проблему дослДджу-вали В. Стельмах, I. Дьяконова, I. Сало, П. Сениш, Т. Соколенко, зокрема вис-вилювали дДяльнкть банкДвсько! системи УкраЫ Д Росп початку ХХ ст. ДослДд-ники Б. Лановик, З. Матисякевияч, Р. Матейко, М. Лазарович, М. Крупка вивча-ли систему украшських банюв, однак окремД особливостД украшських банкДв з'ясоваш не повнДстю.
Думка про доцшьнкть заснування укра!нського промислового банку прозвучала у рефератах А. МДлянича та М. Творидла на КонгресД Украшських 1нженерДв у ЛьвовД 15 травня 1932 р. За реалДзацДю задуманого взялася група молодих та енергшних шженерДв на чолД з А. МДляничем [1, с. 3]. Заснувавши пДсля закiичения вищих шкДл кооперативу шженерських робДт, вони на власно-му досввд переконалися, як важко провадити власну справу, не маючи можли-востД отримати вигДдного кредиту [2, с. 30-32].
1 Наук. кергвник-консультант: проф. М.1. Крупка, д-р екон. наук
