CC BY
43
Архетипний аналiз сучасного стану мiжнародноï безпеки Укра'ши Archetypal Analysis of the Current State of International Security of Ukraine
1рина Яремко 1, Юрiй Мазур2, Веронiка Карковська1, Уляна Лукашевська 1 Iryna Yaremko, Yuriy Mazur, Veronika Karkovska, Ulyana Lukashevska
1 Lviv Polytechnic National University
12 Stepana Bandery Street, Lviv, 79013, Ukraine
2 Company "Trial"
122 Zamarstynivska Street, Lviv, 79058, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.63-5 JEL Classification: K40
Received 20.09.2020 Accepted 26.10.2020 Published online 31.10.2020
Corresponding Author: Ulyana Lukashevska ulya_brodka@ukr.net
© 2020 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. Розкрито змют i сучасний стан 1^жнародноГ безпеки з урахуванням дина1^чного зростання нових виклиюв та загроз, набуття нових ознак "традицшно" визнаним. Архетипний аналiз сучасного стану нацюнальноТ та мiжнародноT безпеки як одые'Т з глобальних проблем людства, дослщження змюту i координат категорiй "нацiональна безпека" та "сучаснi загрози та виклики нацюнальнш безпецi" потребують бiльш детального дослщження, зокрема конкретизовашшоТ формалiзацíl'. Динамiчно зростаючий спектр нових загроз i викликiв вимушено спричинили те, що уряди багатьох краТн переглядають традицшш пiдходи до розв'язання проблем безпеки. Наведено i визначено iснуючi проблеми у формуванн ефективних i дíeвих засобiв та механiзмiв забезпечення мiжнародноT безпеки. В умовах глобалiзацíГ основы загрози можуть мати негативы наслщки не лише для окремоТ держави, а й для вае'Г свтовоТ спiльноти, оскiльки зникають небезпеки для окремих шдивщв та конкретних краТн, а натомють з'являються небезпеки для окремих регюжв та глобально! свтовоТ системи загалом. Проаналiзовано дieвiсть шститу^в забезпечення мiжнародноT i нацюнальноТ безпеки, наведено фактори i сфери виклиюв i загроз та вiдзначено динамíзм Тхнього зростання. Важливим засобом стримування виклиюв i загроз вважаеться мíжнародне право, яке в органiзацíГ свтового правопорядку завжди визнавалося вагомою складовою загального механiзму безпеки. Норми цього права в сучасних умовах висуваються на перший план у мiжнароднiй безпековш системi як дiевий зааб установлення правопорядку в складнiй конф^урацТ мiжнародних вiдносин. Мiжнародне право у процес свого розвитку само по ^i стае складною багатогалузевою системою, безпосередньо зазнаючи якiсних змiн i у системi безпеки загалом, а також i в характерi його використання в рíзних сферах. Узагальнено сучасний стан мíжнародноT безпеки, сформульовано висновки про необхщнють вироблення суттево нового пщходу до пiдвищення мíжнародноT безпеки краТни та запропоновано окремí аспекти удосконалення механiзмiв попередження, подолання i послаблення сили впливу юнуючих викликiв i загроз.
Ключовi слова: архетипний аналíз; безпека; виклики; загрози; фактори; сфери; мíжнародна безпека; система засобíв; мiждержавнi iнститути; громадськi оргажзацп.
Abstract. The content and the current state of international security are revealed, taking into account the dynamic growth of new challenges and threats, the acquisition of new features «traditionally» recognized. Archetypal analysis of the current state of national and international security as one of the global problems of mankind, the study of the content and the coordinates of the categories «national security» and «current threats and challenges to national security» require more detailed research, including more specific formalization. The rapidly growing range of new threats and challenges has forced a lot of governments to reconsider traditional approaches to security. The existing problems in the formation of effective and efficient means and mechanisms
for ensuring international security are presented and identified. In the context of globalization, the main threats can have negative consequences not only for an individual state, but also for the entire world community, as dangers for individuals and specific countries disappear, and instead there appear dangers for individual regions and the global system as a whole. The effectiveness of the institutions of international and national security is analyzed, the factors and spheres of challenges and threats are given and the dynamism of their growth is noted. An important means of deterring challenges and threats are international law, which has always been recognized as an important component of the overall security mechanism in the organization of the world order. The norms of this law in modern conditions come to the fore in the international security system as an effective means of establishing law and order in the complex configuration of international relations. International law in the process of its development in itself becomes a complex multi-sectoral system, directly undergoing qualitative changes in the security system in general, as well as its use in various fields. The current state of international security is summarized, conclusions on the need to develop a significantly new approach to improving the country's international security are formulated and some aspects of improving mechanisms to prevent, overcome and reduce the impact of existing challenges and threats are proposed.
Keywords: archetypal analysis; security; challenges; threats; factors; spheres; international security; a system of means; interstate institutions; public organizations.
ВСТУП
Проблеми забезпечення необхщного рiвня й тдтримання безпеки певного територiаль-ного простору були актуальними протягом усього кнування людства. На сучасному ци-вШзацшному етат з низки сукупних факто-рiв таю проблеми для кожно! кра!ни стали одшею з центральних як всередиш, так i в мiжнародному вимiрi. Iснуючi проблеми iз формування ефективних та дieвих засобiв i механiзмiв забезпечення мiжнародноi безпеки на фон зростаючих виклиюв та загроз ак-ту^зують вироблення теоретико-прикладного змкту адекватних систем для практичного втыення захисних функцш рiз-ного типу. Участь у розробщ таких програм, ^м державних шституцш, беруть як окремi тащативш громадяни, так i певнi соцiальнi групи чи громадсью органiзацГi рiзних кра!н, а також мiжнароднi органiзацГi, втягуючи у щ процеси свiтове спiвтовариство загалом. Як соцiально-економiчне та полiтичне явище, система мiжнародноi безпеки обслуговуе ш-тереси та потреби быьшост держав мiжна-родно! спiльноти, стаючи на тепершнш час прiоритетом в головних мотивах цившзацш-ного поступу.
Динамiчно зростаючий спектр нових загроз i виклиюв вимушено спричинили те, що уряди багатьох кра!н переглядають традицiйнi пщ-ходи до розв'язання проблем безпеки. Синтез рiзних факторiв впливу на безпеку змушуе держави змiнювати не тыьки сво! пiдходи до
визначення суп нових загроз i виклиюв, а й розробляти новi шструменти 'х нейтралiзащi'. Новi загрози носять транснащональний характер, а тому боротися з якими одна кра'на просто не може. Тому питання мiжнародноi' безпеки сьогодш е актуальним як нiколи.
Актyалiзацiя питань щодо попередження, ус-унення та подолання сучасних загроз та виклиюв в нацiональнiй чи мiжнароднiй безпе-цi у геополiтичнiй cферi отримали найбыьш об'емного розкриття, як це визнаеться у пре-дметнiй cферi теоретико-прикладних знань, у працях таких вгтчизняних доcлiдникiв: I. Бiлаcа, О. Коломшця, М. Кyлiнiч, А. Падерша, Г. Перепелицi, Г. Ситника, Р. Скриньковського, Т. Стародуб, Н. Титаренко, В. Щватого та Л. Чекаленко. Проблемами вироблення адекватних механiзмiв i заcобiв подолання загроз та виклиюв сучаснш мiжнароднiй безпецi ро-зкритi i в розробках багатьох зарyбiжних дос-лiдникiв, зокрема таких, як Е. Азер, А. Ахарiя, А. Беттлер, С. Браун, Б. Бродь А. Возжешков, А. Волферс, М. Каплан, Д. Кауфман, У. Лшман, Г. Моргентау, О. Прохожев, 6. Ротшильд, С. Стрендж, Д. Тренш, К. Холсту С. Хофманн та шшь
Попри велику юльюсть рiзноcпрямованих доcлiджень щодо появи нових в контекст з icнyючими викликами i загрозами безпеки, та з урахуванням ранiше сформульованих тео-ризованих напрацювань, багато невирiшених проблем залишаються як у cамiй теорп, так ще бiльшою мiрою в практичнш оргашзацп
мГжнародно'' безпеки. Проблематичшсть ви-ршення ситуацп ускладнюе, насамперед, вщ-cyTHicTb системностi стосовно самого змГсто-вого наповнення понятiйного апарату у цiй сферi. У сучаснш науцi поняття мГжнародно'' безпеки стае усе бГльш складним, багатог-ранним, не мае чГтких меж i структури, едино визнаного рiвня вагомост кожного окремого елемента в системГ Цю проблематику слiд вважати базовою i такою, що створюе пере-пону до вироблення рiзними внутршньоде-ржавними i мiжнародними суб'ектами едино-узгоджених i обГрунтованих пропозицiй що-до доцiльностi впровадження тих чи шших конкретних методiв та моделей управлшня безпекою на нацiональному й глобальному рiвнях.
Метою cmammi е архетипний аналiз складо-вих i щншсних засад сучасного стану нащо-нально'' та мГжнародно'' безпеки, як одше'' з глобальних проблем людства.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Дослiдження змiсту i координат категорш "нацiональна безпека" та "сучасш загрози та виклики нацюнальнш безпещ" потребують бiльш детального дослщження, зокрема кон-кретизовашшо'' формалiзацГï. Зважаючи на глобальнi змГни, якГ виникли в епоху глобаль зацп, коли свит став 6Гльш взаемопов'язаним та взаемозалежним [4], питання транснащо-нально'' координацп у сферi безпеки набуло особливо'' гостроти. Передуам значимим стае завдання класифжацп причин, якГ впливають на стан нишшньо'' системи мГжнародно'' безпеки. Тобто, потреба системно дослщити цю вагому для свГтово' спГльноти проблему. На-працювати ефективш заходи для ïï розв'язання, що забезпечить стабГльшсть i мир в умовах зростання мГжнародно'' напруги [6, с. 3], стала невщкладною.
Модель аналГзу безпеки в контекстГ загроз вимагае все ж певних уточнень та поправок. Часто загрози сприймаються як дуже широка група явищ, що негативно оцшюються. Проте частина явищ мае характер не реальних загроз, а виклиюв для безпеки окремих держав. Але, якщо вчасно не вщреагувати на них, то вони можуть трансформуватися у загрози для безпеки цГлих народГв та держав i мати негативний вплив на формування свгтово' безпеки. Об'ективне визначення загроз пе-
редбачае чГтке усвщомлення параметрГв, поза межами яких певне явище втрачае можливо-ст саморегуляцп та потребуе зовнГшнього втручання для збереження стабГльностГ сощ-ально'' системи нГвелювання факторГв загрози [12, с. 181].
Традицшно мГжнародну безпеку переважно класифжують за: а) масштабами - безпека нащональна та регюнальна; б) сферами забезпечення - безпека у вшськовш, полГтич-нГй, економГчнГй, гуманГтарнГй; в) суб'ектившстю -безпека людини, суспГльства, держави. У будь-якому разГ поняття "безпека" втГлюе у собГ комплекс полГтичних, економГч-них, екологГчних, ГнформацГйних, гумаштар-них та шших аспектГв, що розкривають його змГст. Залежно вГд масштабГв вимГру розрГз-нюють нацГональний, регюнальний i глоба-льний рГвнГ сучасно'' цивыГзащйно'' безпеки. Така типологГя пов'язана з найважлившими просторовими категорГями геополпично'' те-орГ', до яких належать державна територГя, геостратегГчний регГон, геополГтичний регГон i свГтовий геополГтичний проспр [11].
В узагальненому розумГннГ сучасний змГст "мГжнародно'' безпеки" ототожнюеться з ор-ганГзацГею такого типу свГтового порядку, у якому створенГ нормальш мГжнароднГ (тран-снацГональнГ) умови для вГльного розвитку держав та шших суб'ектГв мГжнародного права. Незаперечним i загальновизнаним е факт, що у XXI ст. змшилися уявлення про змГст безпеки як у свщомост науковщв, полГтикГв, представникГв оргашв державно'' влади, так i на суспГльно-побутовому рГвнГ: гГбриднГсть загроз не е новелою, а ось розумшня того, що повернення до життя "по-старому" уже не бу-де, е абсолютним трендом. Криза системи ль берального устрою замшюеться як на нащо-нальному, так i мГжнародному рГвнях.
На теперГшнГй час дГапазон загроз глобаль-нГй, регГональнГй, у тому числГ i европейськГй безпецГ, змшився повнГстю. Як приклад, до нових виклиюв наводяться факти неконтро-льовано'' мГграцп або демографГчнГ диспропорций якГ розглядаються взаемопов'язано з ш-шими проблемами. Так само, проблему орга-шзовано'' злочинностГ дуже важко вщокре-мити вГд проблеми вГдмивання грошей i ко-рупцГ'. Тобто бГльшГсть загроз та викликГв часто е взаемопов'язаними та взаемозалежни-ми [8, с. 19], що й вимагае перегляду вае'1' системи забезпечення мГжнародно'' безпеки.
Новий пщхщ до проблем безпеки передбачае i нове розумшня ïï комплексного характеру. Поняття "безпека" у найбыьш загальному значенш характеризуе конкретний стан i стутнь захищеностi будь-я^ держави та ïï спроможнiсть протистояти внутрiшнiм i зов-нiшнiм викликам i загрозам. Водночас тд безпекою розумiють дiяльнiсть людей, сусш-льства, держави, свiтового ствтовариства щодо виявлення, запобiгання, послаблення, усунення та вiдвернення загрози, здатно'1' спричинити значш матерiальнi та духовнi збитки, негативно вплинути на подальший розвиток [7].
В умовах глобалiзацiï основш загрози можуть мати негативнi наслщки не лише для окремоï держави, а й для всiеï свiтовоï спiльноти. Оскiльки зникають небезпеки для окремих шдив^в та конкретних краш, а натомiсть з'являються небезпеки для окремих регiонiв та глобaльноï свiтовоï системи загалом. Простим доказом цього можуть бути навггь внут-рiшнi державнi конфлiкти, якi привертають увагу перш за все держав-сус^в. Часто приз-водять до втручання мiжнародних оргашза-цiй у врегулювання з метою недопущення ïx ескалацп, що призводить до появи таких же конфлiктiв в iнших крашах, якi мають подiбнi проблеми.
Складшсть розв'язання вище перелiчених за-гроз зумовлюе вироблення узагальнених принцишв, на яких вибудовуеться базова основа - сучасна система мiжнародноï безпеки. Витоки формулювання сучaсноï концепцп мiжнародноï безпеки випливають iз загаль-ного характеру загрозливих явищ. Тобто од-накового рiвня 1хнього впливу на безпеку для вах краш, незалежно вщ ïхньоï ролi на œiTO-вiй аренi i стосуються мiжнародного сшвро-бiтництва у виршенш проблеми безпеки та колективнiсть дш щодо ïx усунення. При цьому вщзначаеться недостатнiсть тiльки одних силових засобiв пiдтримання миру. Ак-центуеться на важливостi побудови основи i досягнення високого ступеня довiри в мiжнa-родних стосунках, вiдкритостi у мiжнароднiй полiтицi, системному xарактерi побудови безпеки [1].
Важливим засобом стримування виклиюв i загроз вважаеться мiжнародне право, яке в оргашзацп свггового правопорядку завжди визнавалася вагомою складовою загального меxанiзму безпеки. Норми цього права в су-
часних умовах висуваються на перший план у мiжнароднiй безпековiй системi як дiевий за-сiб установлення правопорядку в складнш конфкурацп мiжнародниx вiдносин. Мiжна-родне право у процесi свого розвитку само по собi стае складною багатогалузевою системою, безпосередньо зазнаючи яюсних змш i у системi безпеки загалом, а також i в xарактерi його використання в рiзниx сферах. Разом з тим, для практичного втыення його припиав мiжнaродним спiвтовариством вiдсутнiй дiе-вий наддержавний орган, здатний реально примушувати окремi мiждержaвнi суб'екти чи держави як таю до дотримання норм цього права. бдиний шструмент глобального характеру (Оргашзащя Об'еднаних Нацш), де-дaлi быьше втрачае можливостi реального втiлення на практищ сво1х статутних завдань. Основною метою цього утворення е тдтрим-ка мiжнaродного миру та безпеки, вживання ефективних колективних зaxодiв для вщвер-нення та усунення загрози миру, придушення aктiв aгресiï або шших порушень миру, вирi-шування мирними засобами мiжнaродниx су-перечок.
Сформована у глобальному просторi система мiжнaродноï безпеки за останш роки неодноразово шддавалася серйозним випробуван-ням, - свгг потрясали економiчнi та полггичш кризи, соцiaльно-етичнi революцiï з викорис-танням вiйськовиx конфлiктiв. Виходячи з низки реально кнуючих фaкторiв (напри-клад, aнексiя укра1нського Криму Роаею), не-спроможностi дiï норм мiжнaродного права у багатьох випадках (аналггичш виступи полi-тикiв i державних оаб, нaуковi публiкaцiï) пi-дкреслюеться, що мiжнaродне спiвтовaрист-во мае колективну вщповщальшсть за вiдно-влення поваги до мiжнaродного права та по-шуку тривалих рiшень найнагальшших за-гроз глобальному миру та безпеки. Тому ос-таточна вiдповiдaльнiсть Ради Безпеки поля-гае в тому, щоб докласти всix зусиль, аби до-сягти цiеï зaгaльноï мети та довести, що система боротьби з розповсюдженням ЗМЗ ефе-ктивно працюе. При цьому можна вщзначити, що питанню адаптацп мiжнaродного права i мiжнaродного врегулювання вiдносин до реально кнуючих викликiв придыяеться знач-на увага i окреслеш контури посилення його дiï (наприклад, система санкцш проти Рос11).
У теоретико-прикладних оглядах видыяють характерну особливкть сучaсноï системи мiжнaродноï безпеки. В контексп розгляду
протистояння двох тенденцш: фрагментащя i регюналГзащя мГжнародно'' безпеки, результатом чого е напружешсть i суперництво; прагнення до глобально'' стратепчного взае-мозв'язку. Саме тому, проблематика станов-лення якГсно ново'' системи мГжнародно'' безпеки постае критично гострою i дедалГ актуа-льнГшою. Пояснюеться не тГльки ïï абсолют-ним значенням для збереження стабГльного функцГонування свГтового спГвтовариства, але й важливою основою для збереження людсько'' цивГлГзацп як тако'' загалом.
Початок XXI ст. характеризуються прогресу-ючим у всьому свт зростанням кГлькостГ со-цГальних, економГчних, техногенних та еко-логГчних загроз рГзного рГвня й рГзнохаракте-рного типу. Формат сучасно'' безпеки харак-терний дедалГ зростаючою складнГстю суку-пних виклиюв i загроз, обумовлених синтезом технолопчних, фшансових i полГтичних взаемозв'язкГв в соцГально-економГчних системах рГзного рГвня. За сво'м контуром таю системи стають все бГльш непередбачувани-ми з появою у них нових комбшацш у зрос-таючому параметрГ ризику та загроз i, вщпо-вГдно, масштабГв 'х наслГдкГв. КрГм того, виклики i загрози все бГльше перетворюються в самотдтримуючий процес, у якому зростае невизначешсть причин i причинно-наслГдкових зв'язкГв. Поява нових титв загроз безпеки, 'х джерел та масштабГв вимагае нових пщходГв до оргашзацп систем протистояння 'м. Безперечно чГткий подГл титв безпеки на традицшш i новГ виклики та загрози е досить умовним, осюльки i загрози, що Гснували ранГше можуть набувати нового змГсту.
На перший план в узагальненому розглядГ архетипного аналГзу мГжнародно'' безпеки висуваються такГ виклики i загрози: внутрГ-шньодержавнГ конфлжти та громадянськГ вГйни; мГждержавнГ конфлжти за участ не менше як двох суверенних держав; поширен-ня збро'' масового знищення та звичайних озброень; оргашзована злочиннГсть, що включае торпвлю наркотиками i дГе у глобальному масштабу тероризм, що виступае у формГ недержавних озброених груп; глобаль-нГ загрози i виклики, що включають конфлж-ти за доступ до обмежених енергетичних ре-сурав, змГни клГмату, руйнування довкГлля, природы катастрофи, вщмивання грошей, бГднГсть, епщемп тощо [9].
У сучасному свт найочевидшшими визна-ються такГ загрози: мГжнародний тероризм, екологГчнГ проблеми, ядерна небезпека, етш-чнГ i релГгшш конфлГкти, неконтрольована мГграцГя, а також оргашзована злочиннГсть. ТакГ загрози i виклики часто взаемопов'язаш та взаемозалежнГ Вони мають транснащона-льний характер i спричиняють небезпеку не тГльки яюйсь конкретнГй кра'ш, а й усьому европейському та мГжнародному ствтовари-ству. Саме динамГзм i непрогнозовашсть поя-ви нових загроз i виклиюв змусила уряди ба-гатьох кра'н переглянути традицГйнГ пГдходи до розв'язання проблем свое'' безпеки. Глоба-лГзащя змушуе держави змГнити не тГльки сво'' пГдходи до визнання i визначення суп нових загроз i виклиюв, а й розробити новГ шструменти 'х нейтралГзацп. Укра'на, як са-мостГйна держава, також долучена до процесу регулювання глобальних проблем мГжнарод-но'' безпеки. СвГтове спГвтовариство, формую-чи новГ мГждержавш шституцп, визначае но-вий формат правил i принцитв, адекватних для подолання загроз i виклиюв сучасного глобального простору.
Гостроту проблеми та невщкладшсть ïï вирь шення засвщчуе традицГйна МГжнародна конференцГя (лютий 2018 року, Мюнхен) з питань политики та безпеки. За своею суттю це мГжнародний дискусшний форум, який збирае полгтиюв, дипломатГв, вГйськових, бГ-знесменГв, наукових i громадських дГячГв з багатьох кра'н (учасникГв НАТО i Евросоюзу, а також держав, що грають важливу роль на свгтовш аренГ). ВГн передбачений для обгово-рення актуальних полГтичних й сощально-екологГчних проблем, що стосуються балансу сил в мГжнародних вщносинах, змГцнення системи мГжнародного права i демократичного свгтопорядку, вплив технологш на розвиток демократичних ГнститутГв, ядерна й еколоп-чна безпека i т. д. Результати цього форуму, як i низки шших мГжнародних заходГв подГб-ного спрямування i тематики, виразно за-свщчують, що в сучасному свГтовому глобаль зацГйному процес стае очевидною потреба вдосконалення мехашзмГв мГжнародного правового регулювання, якГ дозволять свое-часно й ефективно вщповщати на виклики та загрози. При цьому визнано, що система мГжнародного права потребуе вдосконалення та динамжи для набуття здатност своечасно Гдентифжувати загрози i виклики, створюва-
ти ефективш прaвовi та шституцшш засоби 1хньо1 протидп [5].
Цей зaxiд був максимально використано украшською дипломaтiею не тыьки для до-несення свое! позицп i переговорiв, а й прове-дення рiзномaнiтниx зустрiчей, обмiнiв думками, консультацш i рiзномaнiтниx перего-ворiв, присвячених широкому колу питань. Президент Украши Петро Порошенко у свош промовi наголосив на тому, що Роая веде пб-ридну вшну проти всього свiту. Також була висловлена зaцiкaвленiсть в залученш быь-шо1 практично1 та експертно1 допомоги НАТО для досягнення подальшого прогресу на цьому шляху. Серед безлiчi анонсованих тем увага також була придыена питанням врегулювання ситуацп, що склалася на Донбaсi. Голова Мюнхенсько1 безпеково1 конференцп Вольфганг 1шингер назвав конфлiкт на Сxодi Украши однiею з найбыьших загроз для мiж-народно1 безпеки.
Загалом можна зробити узагальнюючий ви-сновок, що на тепершнш час у зв'язку з поя-вою нових виклиюв i загроз рiзноï форми i конфкурацп забезпечення мiжнaродноï безпеки залишаеться головною i надскладною проблемою сучасность Новi види озброень, включаючи психолого-технолопчного характеру та нарощування "традицшних" не зали-шають жоднiй держaвi можливостей забезпе-чити свою безпеку лише вшськово-теxнiчними засобами. Стало очевидним, що безпека будь-яко1 держави не може бути за-безпечена тiльки за допомогою силових ме-тодiв i зaсобiв, а лише з використанням при цьому полггичних i мiжнaродно-прaвовиx ме-xaнiзмiв [10].
Однiею iз складових безпеки багатьох держав, зокрема й Украши, е трудова мкращя населення в iншi держави, внаслщок чого по-гiршуеться економiчнa, соцiaльнa i разом з ними демогрaфiчнa ситуaцiя.
Скорочення студентiв, особливо тих, що нав-чаються на комерцшнш основi тягне за собою й зменшення фшансування науково-дослiдниx робiт, можливостi проведення ш-ших наукових зaxодiв. Це стосуеться також дiевостi aспiрaнтури i докторантури, науково-дослщно1 дiяльностi навчального закладу. У сукупност вони формують негативний вплив на штелектуальний потенцiaл наци та ште-лектуальну позицiю держави у свгговому просторi. Цей фактор стосуеться не тыьки
Украши, але й багатьох шших краш свггу. У глобальнiй популяцп студентiв, яю навча-ються не в кра'нах свого громадянства, укра-шщ складають трохи бiльше, нiж соту части-
ну.
Окрiм вiдтоку студентiв варто звернути увагу й на сучасну проблему науки, яка полягае в недостатньому матерiальному забезпеченнi науковцiв нашо'1' держави. Розвинутi кра'ни iз потужними економiками сьогоднi ведуть ак-тивну пропаганду щодо залучення високок-валiфiкованих науковцiв до рiзноманiтних iнновацiйних проектв. Реалiзацiя проектiв в найближчому майбутньому дасть можливiсть !'м остаточно закршити за собою ключовi позицп в свгговому рейтингу.
Серед цих краш знаходяться захщш европей-сью кра'ни, США та Канада, очевидно щ кра'-ни цiкавлять мкрантв з двох причин: потуж-на економжа та високий рiвень розвитку науки. Слщом за цими кра'нами активно про-гресують таю кра'ни як Китай, Iндiя, Япошя, незважаючи навiть на культурнi вщмшносп. РФ та кра'ни СНД менш привабливi через по-лiтичнi обставини та нижчий рiвень оплати пращ.
Небезпека для наукового потенщалу нашо'' кра'ни очевидна i вкрай важлива для нащо-нально'' економiки. Зростання академiчноi мобiльностi укра'нських науковцiв та попр-шення 'хнього соцiально-економiчного стану, спричинятиме швидке перемiщення, на быьш вигiднi соцiально-економiчнi та профе-сшш умови. Найталановитiших та високок-валiфiкованих кадрiв через систему мiжнаро-дних наукових оргашзацш, двостороннiх гранив на спiльнi проекти тощо. Ще одним фактором який мае вплив на мкрацшш настро'' науковщв е низький рiвень самореалiзацГi та можливосп вирiшення глобальних наукових задач.
Розвинут кра'ни в яких дiяльностi державно'' политики спрямована саме розвитку науки i освiти активно функцiонуе академiчна мобь льнiсть, а наукова емкращя вiдсутня. Саме академiчна мобiльнiсть позитивно впливае на розвиток науково'' стльноти. Менш роз-виненим кра'нам для досягнення подiбноi високо'' мети, потрiбнi прорахованi та щлесп-рямованi заходи - наукова политика.
Чинник тероризму мае вагомий вплив на урядову та загальну безпеку. Деяю держави
користуються гаслом "боротьба з терориз-мом", а окремi виявляються прихильниками тероризму в шших кра'нах для здобутку осо-бисто' внутршньодержавно'', геополггично'' i репонально'' мети.
За рiвнем впливу тероризму Украша знахо-диться на 17-му мкщ в свiтi (таблиця).
Вiдносно стану глобального тероризму у 2017 р. в шдека The Global Terrorism Index, поширеному 1нститутом економiки та миру 6,557 бали одержала Украша. Максимально небезпечний стан серед уах краш у Сврош мае Украша. НеобхГдно вiдзначити, що мето-ди яга застосовуе 1нститут економiки та миру, вщносить iнциденти агресп Роаею мШтар-них оргaнiзaцiй проти Украши до терористи-чних aктiв. Рiвень впливу тероризму в Укра'ш знизився у порiвняннi з минулорiчним звь
том: Украша була на 11 мкщ i мала 7,1 бала у The Global Terrorism Index 2016 [4].
1з 2014 року Украша входить до двадцятки краш, найбГльше загрожених тероризмом, i мае найвище зростання [13] у реГюш за ми-нулi 15 рогав. Украша е однiею з десяти держав, у яких спостерГгаеться доволi значне по-кращення ситуацп, оскiльки в Укра'ш теро-ристичнi напади здiйснюе лише одна терори-стична група - "ДНР", i вони здебiльшого спрямовaнi проти укра'нських вiйськовикiв.
Свропол видiляе провiднi види сучасного тероризму в залежносп вiд цiлей: - джихадист-ський; - етно-нащоналктичний та сепарати-стський; - "лГвий" та aнaрхiстський; - "пра-вий"; - тероризм одинагав. Цей подiл дозво-ляе виявляти активш терористичнi оргашза-цп та визначати, яга з них являють загрозу в свт та для Украши. Супутниковi знiмки мо-жна отримати у вiльному доступi будь-яко'' мiсцевостi або ймовiрного об'екта терористи-чно'' атаки. Необхiдно видiлити останш тен-денцп щодо використання терористичними оргашзащями новГтнГх технологiй та актив-нГсть у кiберпросторi: здiйснення вербуваль-но'' роботи, поширення пропаганди, тобто це пов'язано Гз виконанням хакерських атак.
ВИСНОВКИ
Шлях до гарантш безпеки кожно'' окремо'' держави лежить через всесвГтне змГцнення загально'' безпеки: "основним Гсторичним парадоксом, з яким найчаспше стикаемося, е те, що незважаючи на збГльшення засобГв i тех-нологГй забезпечення безпеки, гальгасть за-гроз не зменшуеться, а навпаки, зростае" [2, с. 4]. Усеосяжна система мГжнародно'' безпеки висувае потребу вироблення нового тдходу до проблеми забезпечення миру та безпеки на планетГ, зокрема такого у якому взаемо-пов'язано i взаемозалежно застосовуються основш види мГжнародно-правових гарантГй - нормативних, органГзацГйних, матерГаль-них.
Таблиця - Глобальний iндекс тероризму 2017 р.*
№ Кра'на Показник
1 1рак 10,000
2 Афгашстан 9, 441
3 Нiгерiя 9,009
4 Сирiя 8,621
5 Пакистан 8,400
6 Смен 7,877
7 Сомалi 7,654
8 Iндiя 7,534
9 Туреччина 7,519
10 Лiвiя 7,256
11 Египет 7,170
12 Фыштни 7,126
13 Демократична Республжа Конго 6,967
14 Швденний Судан 6,821
15 Камерун 6,757
16 Тайланд 6,509
17 Украша 6,557
18 Судан 6,453
Примаки: укладено на 0CH0Bi [4].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Bilas, I. (2011). OON ta suchasni vyklyky i zahrozy mizhnarodnii spilnoti ta bezpetsi v umovakh hlobalizatsii [The UN and current challenges and threats to the international community and security in the context of globalization]. Aktualniproblemy mizhnarodnykh vidnosyn, 96(1), 3439 (in Ukrainian)
[Быас, I. (2011). ООН та сучасш виклики i загрози мiжнароднiй стльнот та безпещ в умовах глобалiзащi. Актуальш проблеми мгжнародних вгдносин, 96(1), 34-39].
2. Chekalenko, L. (Red.). (2013). Svitovi intehratsiiniprotsesy v umovakh transformatsii mizhnarodnykh
system [World integration processes in the conditions of transformation of international systems]. Kyiv: Dyplomatychna akademiia Ukrainy pry MZS Ukrainy (in Ukrainian) [Чекаленко, Л. (Ред.). (2013). Ceimoei ттеграцшы процеси в умовах трансформаци мгжнародних систем. Ки'в: Дипломатична академiя Украши при МЗС Украши].
3. Filipenko, A. (2002). Tsyvilizatsiini vymiry ekonomichnoho rozvytku [Civilizational dimensions of
economic development]. Kyiv: Znannia Ukrainy (in Ukrainian)
[ФШпенко, А. (2002). Цившзацшш вимгри економгчного розвитку. Ки'в: Знання Украши].
4. Institute for Economics & Peace. (2018). The Global Terrorism Index2017: Measuring and
understanding the impact of terrorism. Retrieved September 1, 2020, from
https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/Global%20Terrorism%20Index%202
017%20%284%29.pdf
5. Kolomiiets, O. (2013). Kontseptmizhnarodnoi bezpeky vkonteksti hlobalizatsii [The concept of
international security in the context of globalization]. Kyiv: Vydavnytstvo KMU (in Ukrainian) [Коломiець, О. (2013). Концепт мгжнародно! безпеки в контекстг глобалгзаци. Ки'в: Видавництво КМУ].
6. Nikolaeva, E. (2001). Mezhdunarodno-pravovyeproblemy mezhdunarodnykh nepravitelstvennykh
organizatsii [International legal problems of international non-governmental organizations] (Doctoral dissertation). Moscow (in Russian)
[Николаева, Э. (2001). Международно-правовые проблемы международных неправительственных организаций (Кандидатская диссертация). Москва].
7. Pylypenko, O. (2014). Suchasni problemy mizhnarodnoi bezpeky [Modern problems of international
security]. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, 123, 16-23 (in Ukrainian) [Пилипенко, О. (2014). Сучасш проблеми мiжнародноi безпеки. Актуальт проблеми мгжнародних вгдносин, 123, 16-23].
8. Pyrozhkov, S. (2004). Sotsialnyi prohres i problemy bezpeky [Social progress and security issues].
Stratehichna panorama, 4, 3-9 (in Ukrainian)
[Пирожков, С. (2004). Сощальний прогрес i проблеми безпеки. Стратеггчна панорама, 4, 3-9].
9. Savenko, S. (2017, October 26). Ukraintsi na eksport: sohodni i zavtra trudovoi mihratsii [].
Fainens.yua. Retrieved September 1, 2020, from https://news.finance.ua/ua/news/-/413402/ukrayintsi-na-eksport-sogodni-i-zavtra-trudovoyi-migratsiyi (in Ukrainian) [Савенко, С. (2017, Жовтень 26). Укра'нщ на експорт: сьогодш i завтра трудово' мкрацп. Файненс.юа. Актуально на 01.09.2020. https://news.finance.ua/ua/news/-/413402/ukrayintsi-na-eksport-sogodni-i-zavtra-trudovoyi-migratsiyi].
10. Smozhenko, T., & Skrynnyk, Z. (Ed.). (2015). Ukrainska liudyna v yevropeiskomu sviti: vymiry
identychnosti [Ukrainian man in the European world: dimensions of identity]. Kyiv: UBS NBU (in Ukrainian)
[Сможенко, Т., & Скринник, З. (Ред.). (2015). Укранська людина в европейському свтг: вимгри гдентичностг. Ки'в: УБС НБУ].
11. Trebin, M. (Ed.). (2015). Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Political science encyclopedic
dictionary]. Kharkiv: Pravo.
[Требш, М. (Ред.). (2015). Полтологгчний енциклопедичний словник. Харюв: Право].
12. Yuskiv, Kh. (2016). Novi vyklyky ta zahrozy dlia systemy natsionalnoi bezpeky derzhavy v
umovakh transformatsii systemy mizhnarodnykh vidnosyn na hlobalnomu y rehionalnomu rivniakh: teoretyko-metodolohichni ta prykladni aspekty [New challenges and threats to the national security system in the context of the transformation of the system of international relations at the global and regional levels: theoretical and methodological and applied aspects].
Mizhnarodni vidnosyny, 11. Retrieved September 1, 2020, from http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/2903/2602 (in Ukrainian) [Юсьюв, Х. (2016). Новi виклики та загрози для системи нащонально'' безпеки держави в умовах трансформацп системи мiжнародних вщносин на глобальному й регюнальному рiвнях: теоретико-методолопчш та прикладш аспекти. Мгжнароды вгдносини, 11. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/2903/2602].
13. Zhabin, S., Kazmina, O., & Vasyliuk, O. (2018). Mihratsiini namiry molodykh uchenykh NAN
Ukrainy: za danymy sotsiolohichnoho opytuvannia 2017 roku. Cpilne: zhurnal sotsialnoi krytyky. Retrieved September 1, 2020, from https://commons.com.ua/uk/migracijni-namiri-molodih-uchenih (in Ukrainian)
[Жабш, С., Казьмша, О., & Василюк, О. (2018). Мкрацшш намiри молодих учених НАН Укра'ни: за даними cоцiологiчного опитування 2017 року. Стльне: журнал сощальног критики. URL: https://commons.com.ua/uk/migracijni-namiri-molodih-uchenih].
