CC BY
6
УДК 332
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ОЦ1НКИ ДИНАМ1ЧНОТ ЕФЕКТИВНОСТ1 РЕПОНАЛЬНИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
© 2017 ФЕДУЛОВА С. О.
УДК 332
Федулова С. О. Теоретичн основи оцiнки AMHaMÍ4Hoí ефективностi регюнальних соцiально-економiчних систем
Метою cmammi е визначення можливост'! застосування теорИ динам'нного нормативу для оцнки динам1чно1 ефективностi регюнальних соц1ально-економ1чних систем (РСЕС). Розглянуто теоретико-методичн проблеми оцнки динамiчноi ефективностi РСЕС. За основу пропонуеть-сявзятитеорю «динамiчногонормативу». Такий тдюдпередбачаепор'вняннякнуючихумовсистемизпевнимрежимометалонногофункцону-вання господарсько/' системи. Визначено, що под'бна о^нка легко штерпретуеться, дозволяе стиснути великий обсяг нформацИ про досягнутi результати i проводити пор'вняльний анал'в. Отже, норму розвитку РСЕС пропонуемо задавати на основi динамiки показнит. Облк динамiки дозволяе в'др'вняти один вар'шнт розвитку вiд шшого, даний крок вiд подальшого або попереднього. Конструктивтсть такого тдходу для системно/ оцнки норми динамiкигосподарськихсистемвизначаетьсятим, що пропонований формальнийапарат спираетьсянапринципидинам'м-но'1 сумiсностi та динам'мно!ствтдпорядкованостi показнит. Ц принципи можуть бути реал'вован в б'шьшостi можливих випадмв, оскльки темповi характеристики економ'нно! динамiки - це безрозмiрнi пор'внюванi величини (непор'юняннi в статиц характеристики господарства стають пор'внянними в динамц)
Ключов'! слова:регон, регональна соцiально-економiчна система, динамiчний норматив, динамiчна ефектившсть. Рис.: 1. Формул: 8. Б'бл.: 9.
Федулова Свтлана Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, в. о. зав'дувача кафедри теоретично/ та прикладной'економки, Укра/н-ський державнийхiмiко-технологiчний ушверситет (пр. Гагарша, 8, Дн'тро, 49005, Укра/на) E-mail: [email protected]
УДК 332
Федулова С. А. Теоретические основы оценки динамической эффективности региональных социально-экономических систем
Целью статьи является определение возможности применения теории динамического норматива для оценки динамической эффективности региональных социально-экономических систем (РСЭС). Рассмотрены теоретико-методические проблемы оценки динамической эффективности РСЭС. За основу предлагается взять теорию «динамического норматива». Такой подход предполагает сравнение существующих условий системы с определенным режимом эталонного функционирования хозяйственной системы. Определено, что подобная оценка легко интерпретируется, позволяет сжать большой объем информации о достигнутых результатах и проводить сравнительный анализ. Итак, норму развития РСЭС предлагаем задавать на основе динамики показателей. Учет динамики позволяет отличать один вариант развития от другого, данный шаг от дальнейшего или предыдущего. Конструктивность такого подхода для системной оценки нормы динамики хозяйственных систем определяется тем, что предлагаемый формальный аппарат опирается на принципы динамической совместимости и динамической соподчиненности показателей. Эти принципы могут быть реализованы в большинстве возможных случаев, так как темповые характеристики экономической динамики - это безразмерные сравниваемые величины (несопоставимые в статике характеристики хозяйства становятся сопоставимыми в динамике).
Ключевые слова: регион, региональная социально-экономическая система, динамический норматив, динамическая эффективность. Рис.: 1. Формул: 8. Библ.: 9.
Федулова Светлана Александровна - кандидат экономических наук, доцент, и. о. заведующего кафедрой теоретической и прикладной экономики, Украинский государственный химико-технологический университет (пр. Гагарина, 8, Днепр, 49005, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 332
Fedulova S. O. The Theoretical Foundations of Evaluation of the Dynamic Efficiency of the Regional Socio-Economic Systems
The article is aimed at determining the applicability of the dynamic standard theory to evaluate the dynamic efficiency of the regional socio-economic systems (RSESj. The theoretical and methodical issues of evaluating the dynamic efficiency of the RSES were considered. It is suggested that the theory of «dynamic standard» be taken as a basis. This approach implies a comparison of the existing conditions of system with a particular mode of the reference functioning of economic system. It has been determined that such an evaluation is easy to interpret, allows for compressing a large amount of information on the results achieved, and for a comparative analysis. So, we suggest that the RSES development standard be set on the basis of the indicators dynamics. Considering the dynamics allows distinguishing one development option from another, a certain step from the next or previous one. Constructiveness of this approach to the systemic evaluation of the dynamics of economic systems is determined by the fact that the proposed formal apparatus is based on the principles of dynamic compatibility and dynamic subordination of indicators. These principles can be implemented in most possible cases, as the pace characteristics of the economic dynamics are the inconsistent compared values (the characteristics of economies that are not comparable in statics become comparable in dynamicsj.
Keywords: region, regional socio-economic system, dynamic standard, dynamic efficiency. Fig.: 1. Formulae: 8. Bibl.: 9.
Fedulova Svitlana O. - PhD (Economicsj, Associate Professor, Acting Head of the Department of Theoretical and Applied Economics, Ukrainian State University of Chemical Technology (8 Haharina Ave, Dnipro, 49005, Ukrainej E-mail: [email protected]
Завдання оцшки р1вня c0^aAbH0-eK0H0MÍ4H0ro розвитку регюшв дой e достатньо складним i не мае задовкьного ршення, що потребуе пошуку нових пiдходiв i методiв. Для аналiзу стану економiчноí та сощально! сфер регюшв використовують pi3rn показ-ники, кожен з них вцображае певний аспект дiяльностi
регюну. Однак порiвняння регюшв на !х основi - важке завдання, осккьки за рiзними показниками часто спо-стертаються рiзнi лцери [1]. Необхцно знайти такий спойб штеграци найважливших показниюв сощально-економiчного розвитку, який би найменшою мiрою поддавав !х обробщ. Такий метод був запропонований I. М. Си-
роежиним [2], який запропонував дослГдження на осно-вi «динамiчного нормативу» для оцшювання кiнцевих результатiв функцiонування господарських систем ще за часiв Радянського Союзу.
Питання використання системного аналГзу в управ-лiннi економiкою вцображеш в працях таких фахiвцiв, як О. I. Амоша, В. Л. Абрамов, В. Д. Андрiанов, М. П. Вой-наренко, В. М. Волкова, А. Д. Денисов, В. I. Дубницький, С. Г. Светуньков та Гн. Проблеми регулювання регюналь-но! економiки з позицГ! системност та багатовимГрно-стi параметрш регюну детально розглянуто в працях В. М. Василенко [3]. Але юнування умов нестацюнарносй соцiально-економiчних систем вимагае детально! роз-робки методiв та шдходГв до оценки та управлшня тери-торiальним розвитком, що мае динамiчний характер.
Динамiчний норматив - це сукупшсть показни-кiв, упорядкованих за темпами зростання так, що шд-тримка цього порядку на тривалому iнтервалi часу за-безпечуе найкращий режим функцiонування господар-сько! системи [4].
Складовими ефективного управлшня регюналь-ними соцiально-економiчними системами (РСЕС) мож-на назвати такi:
+ методологiя розробки управлiнських рiшень; + аналiз i наукове обгрунтування прийняття управ-
лiнських рiшень у сферi управлiння ресурсами; + оперативнiсть i гнучкiсть управлiння; + стратегiя та яюсть в управлiннi ресурсами.
Таким чином, назрiвае питання вибору методiв дослiдження, якi дозволять об'еднати характеристики ефективност управлiння РСЕС. За ме-тодологiчну основа дослiдження РСЕС ми пропонуемо прийняти теорш динамiчного нормативу (ДН) - пiдходу до оцшки фактичного режиму дiяльностi, заснованого на формуванш певного набору показниюв, нормативно впорядкованих по руху вГдносно один одного. Динамiка показникiв е основною характеристикою РСЕС в юную-чш нестабiльностi економiки.
Метою стати е визначення можливост застосу-вання теорГ! динамiчного нормативу для оцшки динамГч-но! ефективностi регiональних соцiально-економiчних систем.
Отже, норму розвитку РСЕС слГд задавати на основi динамiки показниюв. Регюнальш сощально-еко-номiчнi системи постшно розвиваються, причому на кожному новому еташ змiнюються кiнцевi результати !х дiяльностi. Урахування динамiки дозволяе вГдрГзняти один варiант розвитку вiд шшого, даний крок вiд по-дальшого або попереднього.
Конструктившсть такого пiдходу для системно! оцшки норми динамки господарських систем визнача-еться тим, що пропонований формальний апарат спира-еться на принципи динамiчно'! сушсноси та динамiчно'! спiвпiдпорядкованостi показникiв. Щ принципи можуть бути реалiзованi в бкьшост можливих випадкiв, осккь-ки темповi характеристики економiчно'! динамiки -це безрозмiрнi порiвняннi величини (непорiвняннi в статицi характеристики господарства стають порГвнян-ними в динамiцi). Метод ДН припускае завдання норми
розвитку (еталонний розвиток - еталонний порядок) РСЕС за кожним показником окремо.
Динамiчний норматив виступае в ролi дГагностич-но! нормативно! динамiчно'! моделi. СлГд звернути увагу на те, що ДН - це не просто набiр або сукупшсть показниюв, це саме система показниюв, що володiе емер-джентними властивостями.
Удинамiчному нормативi присутш вихiднi зна-чення показникiв, !х розмiрнiсть, водночас вГд-бита динамка кожного з iндикаторiв, що значно полегшуе аналiз отримано! за допомогою нього оцiнки ефективностi функцiонування господарсько! системи. Ефективнiсть в динамiчному нормативi оцiнюеться за ступенем вiдхилення фактичного порядку зростання показниюв вГд еталонного. Еталонний (нормативний) порядок зростання показниюв задаеться аналГтиком, виходячи з його знань економiчних закономiрностей, стадГ! розвитку дослГджувано! системи, а також цкей, що стоять перед дослГдником.
ДинамГчний норматив дозволяе давати оцГнку ефективност залежно вГд мГнливих з часом прюритеив за рахунок змГни еталонного порядку зростання показниюв, що перетворюе основний недолк методу в його пдшсть. Якщо по ВРП на душу населення ми можемо в цкому судити про рiвень розвитку регюну, то динамГч-ний норматив дозволяе нам розкрити динамку, оцшити темпи його розвитку, ефектившсть його дшльносй за аналiзований перюд на основГ врахування внутршнГх процейв. У результатi стае ясно, в якому регюш висо-кий рiвень розвитку зумовлено сприятливою свГтовою кон'юнктурою цГн на ресурси, а де вш е результат дш-сних зусиль господарюючих суб'ектiв.
Динамiчний норматив вГдображае еталонний режим дшльносй дослiджувано! системи. Будь-який фак-тичний порядок зростання показниюв можна порГвняти з нормативним. Перевага даного методу полягае в тому, що вш дозволяе спкьно провести оцшку, дiагностику та аналiз ефективностi. КрГм того, порГвняння станiв системи здшснюеться за набором показникiв, згортка яких проводиться шляхом !х ранжування. Це дозволяе кожному показнику зберегти свою власну роль, уникнути ефекту взаемопогашення «позитивних» г «негативних» змГн !х значень. НедолГк методу «динамГчного нормативу» - необхГдшсть обгрунтування вибору показникГв та !х нормативного упорядкування [5].
НеобхГдно вибрати найбГльш важливГ параметри, що охоплюють основнГ аспекти функцГонування регю-ну, що дозволить сформувати компактну Г комплексну модель.
Тобто регюн як система розглядаеться на основГ моделГ «чорно! скриньки» з притаманними !й входом Г виходом Гз системи. Кожен з показникГв у динамГчному нормативГ повинен бути змГстовно обгрунтований.
Будемо вважати, що еталонна динамГка у виглядГ ординального порядку темпових характеристик еко-номГки РСЕС являе собою формалГзований вигляд Г! Гдеального (бажаного для регюну) стану. При цьому ди-намГчна модель (динамГчний норматив), з одного боку, е Гнструментом досягнення такого стану Г вектором змЬ-
ни стратеггчних пргоритетгв в управлгннг реггональним розвитком, завдяки можливостГ контролю за динамГ-кою нормативних елементГв, а з шшого - комплексним вГдображенням реальних Г потенцГйних можливостей регюнально! економГки.
У дослГдженнГ кГльюсних аспектГв управлГння за-звичай видГляються три рГвш: + вимГр;
+ математичне моделювання; + прийняття рГшень.
РГвень вимГрювання - це кГльюсне представлення змГнних Г юльюсних закономГрностей. Математичне моделювання - опис результатГв вимГрювання математич-ними залежностями (побудова математичних моделей). Прийняття рГшень - пошук значень змГнних, якГ оптиш-зують об'екти в заданому напрямку. УсГ три рГвнГ взаемно обумовлюють Г доповнюють один одного. Будь-яка модель господарсько! системи спираеться на певну систему економГчних вимГрювачГв (продукцГ!, ресурсГв Г т. п.).
Будь-яку шкалу або показник можна розглядати як своерГдну математичну (в разГ економГчного ви-мГру - економжо-математичну) модель, яка вГдо-бражатиме ктотш зв'язки дослГджуваного об'екта. ВимГрювання - найдавнший вид модельного дослГдження. Як вимГр, так Г моделювання - засГб перекладу економГч-но! проблеми на мову математики. Основна проблема як вимГрювання, так Г моделювання - к1льюсне вГдобра-ження об'екта в цГлому та його Гстотних характеристик. Тому проблеми економГчно! дГагностики регюнального розвитку включають в себе як проблеми вимГрювання, так Г проблеми моделювання.
ЕкономГчш величини мають ряд особливостей, що вГдрГзняють !х вГд величин фГзичних.
Першою особливГстю е !х неспостережуватсть. СпецифГка дГагностики економГчних величин обумовле-на, перш за все, тим, що вони вГдображають кГльюсш ас-пекти суспГльних вГдносин. ЕкономГчнГ явища не мають зовншнгх чуттевих обрисГв, вони неспостережуванГ. Безпосередньо неспостережуванГ, «приховаш» власти-востГ називаються латентними. ВимГрювання тако! величини здшснюеться шляхом вимГрювання ГндикаторГв (опосередковано).
Другою особливГстю е неадитивтсть. Величина адитивна, якщо на множит об'ектГв вимГрювання !й може бути надано сенс операцГ! додавання. Наприклад, ефектившсть системи не може бути зведена до суми часткових показниюв (ефективностГ !"! шдроздшв), тому вона е неадитивною величиною. Багато економГчних величини неадитивш.
Третя особливГсть кГльюсного представлення економГчних величин - норматившсть. Норматившсть передбачае, що суспГльство виробило певну позицГю щодо бажаного напрямку змши економГчно! величини. НормативнГсть економГчних вимГрювань проявляеть-ся в конструюванш особливих вимГрникГв, що грають роль критерГ!в в управлГннГ при виборГ шляхГв Г оцГнцГ результатГв функцюнування та розвитку господарських систем.
Четверта особливГсть економГчних величин - !х велика рiзнорiднiсть, що накладае певнГ обмеження на можливостГ !х вимГрювання та порГвняння. ОднорГд-нГсть порГвнюваних явищ - одне з найважливших умов порГвняння, на якому базуеться дГагностика Г аналГз.
П'ята особливГсть латентних економГчних величин - неоднозначтсть ттерпретаци 1х понять, а та-кож вимiряних значень iндикаторiв. Виявлеш особли-востГ економГчних величин накладають свш вГдбиток на вирГшення фундаментальних проблем кГльюсного представлення величин, а також породжують шшГ методоло-гГчнГ проблеми економГко-математичного моделювання критерГ!в управлГння, якГ необхГдно вирГшувати в про-цесГ формування дГагностичних моделей.
НайбГльш поширеним методом ординального прямого вимГру е ранжування. Результатом ран-жирування е присвоювання кожному об'екту числа - рангу, що е його номером в упорядкуванш. При упорядкуванш економГчних величин найчастше вико-ристовуються динамГчнГ характеристики, такГ як темпи зростання (приросту) або темпи темшв зростання рГз-них показниюв Г т. п., що дозволяють виявити ставлен-ня «швидше». Характеризуючи сшввГдношення темпГв (показникГв динамГки першого порядку) Г темшв темшв (показниюв динамГки другого порядку) зростання показникГв, необхГдно вГдзначити таке. У динамГчних характеристиках будь-якого показника вГдбиваеться той творчий пошук, який здшснюють розпорядники в про-цесГ свое! господарсько! дГяльностГ. У темпах зростання показника домшують ГнерцГйнГ моменти над моментами творчими, а в темпах темшв зростання творчГ моменти домшують над шерцшними. МГра руху показника другого порядку служить характеристикою, що уточнюе тенденцГ! в змш господарсько! системи, що вГдбива-ються в темпГ зростання показника. Вона характеризуе активний вплив розпорядниюв на ГнерцГйнГ тенденцГ! в системЬ Таким чином, вибГр Г обгрунтування динамГчних характеристик об'ектГв вимГрювання е ще одшею важливою проблемою ординального вимГрювання.
Для порГвняння економГчних величин, яю вислов-люються набором або системою ГндикаторГв (показникГв), необхГдна згортка останнГх. Ранжування показникГв - неметрична згортка. Ранжируваний ряд заходГв руху показникГв дозволяе висловити динамку показникГв в !х взаемному вГдношенш, тобто дозволяе оцшити властивГсть системи, яка жодним з показникГв окремо оцшена бути не може. При цьому кожен показник збе-рГгае свою власну роль. У таюй згортщ вГдсутнГй ефект взаемопогашення «позитивних» Г «негативних» змГн, що вловлюються рГзними показниками.
Залежно вГд типу використовуваних шкал видГляються метричнГ та неметричш моделГ. ПГд метричною моделлю розумГють математичний алгоритм, що зв'язуе мГж собою значення неспостережувано! (латентно!) змшно! та спостережуваних параметрГв (ГндикаторГв), що !! визначають. НеметричнГ моделГ вГдображають структурнГ характеристики та вГдносини мГж явищами, що вивчаються. У силу неадитивностГ багатьох еконо-
мiчних величин адекватними моделями можуть бути, в основному, ткьки неметричш модел1
Якщо iснуe принципова можливiсть виявлення кращого з яких-небудь мiркувань динамiчного стану мо-дельовано1 економiчноí величини, що виражаеться порядком заходiв руху вiдповiдних шдикаторш (показниюв), то такий порядок називаеться нормативним. Нор-мативний порядок показникiв виступае в ролi стандарту. Такий стандарт являе собою «цеальну модель» руху еко-номiчноl величини, яка служить точкою в1длшу - крите-рiем - при оцiнцi 11 фактичного динамiчного стану.
Логiка використання ординально'1 шкали така, що мале число показниюв в упорядкуваннi дае за-надто грубу оцiнку, яка мае досить велию роз-риви при незначних змiнах у спiввiдношеннях темшв, i навпаки, дуже велике число включених у впорядкування показникiв призводить до втрати чутливост штеграль-но'1 оцiнки до змiн спiввiдношень темшв зростання окремих показниюв. Досвц використання такого роду шкал показуе, що мае сенс розглядати упорядкування (нормативш моделi) з юльюстю 22 показника вiд 6 до 25. Фахiвцi зi збалансованих систем показникiв рекоменду-ють включати в систему 10-12 показникiв [6].
Формування моделi послiдовно проходить три стади (рис. 1): концептуалiзацiю, формалiзацiю, опера-цiоналiзацiю.
На етапi концептуалiзащí даеться визначення яви-ща, яке моделюеться. Адекватною моделлю режиму дЬ-яльностi виступае ранжируваний ряд темпiв зростання показникiв, який вiдображае нерiвномiрнiсть розвитку рiзних аспектiв дiяльностi господарсько'1 системи в !х взаемному вдношенш. Такий еталонний порядок темшв зростання показникiв називаеться динамiчним нормативом, як уже було описано вище.
На еташ формал1зацГ1 формуеться конструктивна модель режиму функцюнування регюнально! сощально-економiчноl системи. Системнi характеристики - це функцш, вхiд, вихд, процесор.
Функцш - якiсна характеристика системи, тому не-мае показниюв, що и вiдображають. Процесор представ-ляеться як еднiсть чотирьох складових: оснащення, впо-рядкованостi, каталiзатора та суб'ективного фактора.
Вимоги до ефективного режиму дiяльностi можна сформулювати, виходячи з таких основних положень: + регюнальна соцiально-економiчна система у своему розвитку орiентуеться на свою мiсiю (функцш) - регюнальний людський розвиток; + головними критерiями успiшностi функцю-нування РСЕС е обсяги обороту роздрiбноl торгiвлi, обсяги реал1зовано! промислово! про-дукци та обсяги послуг, наданих населенню, за регiонами;
+ крш мюи та критерю орiентиром в упорядку-ваннi показникiв служить економiчна ефектив-нiсть, орiентацiя на штенсивний шлях розвитку.
Засобом вираження вимог до режиму функцюнування РСЕС в еталоннш моделi служить нормативне впорядкування його системних характеристик.
Введемо позначення: Вх - параметри входу; Вих -параметри виходу; Осн - параметри оснащення; Вп - параметри впорядкованостц Кат - параметри каталiзато-ра; Сф - параметри суб'ективного фактора; Т (...)- темп зростання будь-якого параметра (показника).
Зростання цих показниюв означае шдвищення ефективност функцюнування господарсько1 системи, отже, в iдеалi - при еталонному режимi дiяльностi гос-подарсько1 системи повиннi виконуватися умови:
Т(Вих) > Т(Вх) > Т(Осн) > Т(Кат) > Т(Сф) > Т(Вп). (1)
В|д61р та формування системи показникт
Розрахунок темпт зростання показникт
!■! = о
си
го
£
Побудова графа еталонного впорядкування
Економтна ¡нтерпретацт динамтних сптвщношень
Формування лшшного динамыного нормативу Формування нел¡н¡йного динам¡чного нормативу
* У
Розрахунок л¡н¡йного динамыного нормативу Розрахунок нелшшного динам¡чного нормативу
> 1 > 1
Економ¡чна ¡нтерпретац¡я результат¡в
.2
С §
5
о ©
.2
С §
.о
с &
с О
Рис. 1. Структурно-лопчна схема формування нормативно'!' динамiчноi' моделi для оцiнки розвитку репональноТ
соцiально-економiчноi' системи
Джерело: авторська розробка.
Сформована конструктивна модель може бути названа типовим динамГчним нормативом, що представляе собою сукупшсть системних характеристик РСЕС, упо-рядкованих за темпами зростання. ПГдтримка цього порядку на тривалому ГнтервалГ часу у фактично! д1яльностГ РСЕС забезпечуе найкращий режим !! функцГонування.
ТретГй етап - операцюналГзацш моделГ режиму функцГонування РСЕС - включае в себе: 1) формування велико! юлькосп показникГв; 2) економГчну штерпре-тацГю !х спГввГдношень; 3) нормативне впорядкування вГддбраних показникГв; 4) економГчну ГнтерпретацГю ш-тегральних оцГнок.
Сформований динамГчний норматив е основою для розрахунку штегральних оцшок. У ролГ основно! ште-грально! оцГнки виступае оцГнка близькостГ фактичного Г заданого в динамГчному нормативГ упорядкування показникГв.
Практично стввГднести мГж собою фактичнГ та нормативы швидкостГ змГни складових економГчно! дГа-гностично! моделГ, що характеризуе рГвень сощально-економГчного розвитку РСЕС, можливо за допомогою використання коефщГентш рангово! кореляцГ! Кендала Г Сшрмена, якГ поеднуються в Гнтегральну оцшку динамГч-но! ефективностГ (коефГцГент !х скалярного згортання).
Розглянемо бГльш детально шструментарш рангово! кореляцГ!, який використовуеться в разГ засто-сування лшшного динамГчного нормативу, зокре-ма коефщенти рангово! кореляцГ! за вГдхиленнями (коефГцГент СпГрмена), за шверсшми (коефГцГент Кендала) та коефГцГент !х скалярного згортання.
КоефГцГент рангово! кореляцГ! за вГдхиленнями (коефГцГент СпГрмена) розраховуеться за формулою [7]:
Кдн = 1 —
стр
6 • 2 (А2)
I = 1
(2)
п(п2 — 1) п - число показникГв у ДН; Б - рГзниця мГж рангами за двома змГнним для кожного показника;
де
2 (А2)
■ сума квадратгв ргзниць ранггв.
1=1
К„ =1 —-
де
Р-
п{п — 1)
п
т
1=1
■р,
(3)
(4)
де Р - число неузгоджених пар (ГнверсГй);
т1 - кГльюсть ГнверсГй (перестановок) у фактичному порядку в порГвнянш з нормативним; п - число показникГв порядку. Для вимГрювання ступеня узгодженостГ Кендал запропонував такий варГант розрахунку коефщента [8]: 2(Б — Р) 4
Кк =—-1 = 1---
п(п — 1) п(п — 1)
де 5 - число узгоджених пар, .
- Р,
(5)
КоефГцГент кореляцГ! рангГв, запропонований К. Сшрменом, вГдноситься до непараметричних показникГв зв'язку мГж змГнними, вимГрюваними в ранговш шкалГ. При розрахунку цього коефщента не потрГбно ншких припущень про характер розподшв ознак у ге-неральнГй сукупностГ. Цей коефГцГент визначае ступшь тГсноти зв'язку порядкових ознак, якими в цьому випад-ку е ранги порГвнюваних величин.
КоефГцГент рангово! кореляцГ! за шверйями (коефГцГент Кендала) розраховуеться за формулою [8]:
4
Таким чином, коефГцГент Кендала (лшшно пов'я-
п
заний з Р, тобто 2т1) можна вважати мГрою невпо-1=1
рядкованостГ друго! послГдовностГ щодо першо!.
Даний коефГцГент застосовуеться для виявлення взаемозв'язку мГж кГлькГсними або яюсними показни-ками, якщо !х можна ранжувати. У математичнГй стати-стицГ цей коефГцГент розраховуеться на рГвш а = 0,05 та оцшюеться його значимГсть на заданому рГвш за допомогою таблищ функцГ! Лапласа. Також, вГдповГдно до положень математично! статистики, коефГцГент Кендела приймае значення з вГдрГзку [-1; 1].
РГвшсть Кк = 1 вказуе на сувору пряму лшГйну за-лежнГсть, а Кк = -1 - на зворотну. Це е фГзичною штер-претацГею даного коефщента. Якщо ж застосовувати даний коефГцГент у економГчних дослГдженнях, то еконо-мГчна Гнтерпретац1я динамГчного нормативу, розрахова-ного за коефГцГентом Кендала, полягае в тому, що коли ми сформували динамГчний норматив для регюнально! сощально-економГчно! системи у виглядГ регГону, то ми мали на увазГ еталонний ефективний розвиток дано! системи [9]. А вГдхилення фактичних рангГв вГд норматив-них, якГ ми можемо отримати при розрахунках, будуть вказувати не на вгдсутшсть зв'язку мГж змГнними, або вцсутшсть значимостГ, а на вГдхилення регГонального розвитку вГд заданого ефективного вектора розвитку.
Тобто в даному дослцженш ми не шукаемо вза-емозв'язок мГж змГнними значеннями рангГв, а ви-являемо ступГнь вГдхилення регГонального розвитку вГд заданого еталонного, виконання якого могли б дати найефектившше функцГонування та використання територГ! та людини на данш територГ! з !! потребами. Тому отримаш розрахованГ значення коефщента Кендела будуть вказувати на ефектившсть системи в !'! регюнальному розвитку.
ДослГдники С. Г. Светуньков, А. В. Заграновська, I. С. Светуньков у [5] пропонують таку ГнтерпретацГю даного коефщента, а саме: вони звужують його значення до вГдрГзку [0; 1]. Це зрозумГло, бо вГд'емш значення коефщента мають тГльки фГзичну ГнтерпретацГю Г не мають ншко! економГчно! штерпретацГ! [5]. Принципова формула розрахунку ефективностГ системи господарю-вання, згГдно з !х перетвореннями, мае вигляд [5]:
К
дн
к.еф.
= 1— 2-
2 т
1=1 п(п — 1)
(6)
п
або
кдн = 2 _ лк.еф А
n
2 a
7=1
(7)
п(п — 1)
де i = 1...и;
и - число показниюв у ДН; mi - кiлькiсть iнверсiй (перестановок) у фактичному порядку в порiвняннi з ДН;
а - виконаш нормативы спiввiдношення у фактичному режимь
Чим ближче значення коефщента (Кднеф) ефек-тивност динамiчного нормативу за iнверсiями (розра-хованого на основi коефiцiента Кендала) буде наближа-тися до значення 1, тим вище ефективнiсть функщону-вання регюнально1 соцiально-економiчноl системи по
заданому нормативу, i навпаки. При значенш Кд"еф = 0
зрозумко, що система розвиваеться не за заданим курсом, а якимось невдомим чином, що не може бути ефек-тивним.
Величина коефщента кореляци Сшрмена також лежить в iнтервалi [-1; 1]. За законами математично1 статистики також визначаеться значимiсть коефщенпв при а = 0,05 та а = 0,01. Але, як було зазначено вище, у нашому дослджеш нас цiкавить ткьки в^^зок [0; 1].
Кiлькiсть виконаних нормативних спiввiдношень Ц) знаходиться таким чином: для кожного показника визначаеться, сккьки разш фактичний ранг нижчих показ-никiв бкьше фактичного рангу розглянутого показника [5]. Щоб знайти кiлькiсть iнверсiй (mi), потрiбно визна-чити, сккьки разш фактичний ранг нижчих показниюв менше фактичного рангу розглянутого показника [5].
Коефщент скалярного згортання визначаеться на основi двох попереднк коефiцiентiв [8]:
КШт = С1 + ККНеф. ) 'С1 + КСыр ) 14>
(8)
де кНт - штегральний коефiцieнт динамiчноï ефек-
тт
тивностц
гдн
К к.еф. - коефiцieнт ефективност динамiчного нор-
мативу за шверсшми;
дн
Ксшр - коефiцiент Спiрмена.
Цей коефщент скалярного згортання е штеграль-ною оцiнкою ефективностi соцiально-економiчного роз-витку РСЕС. Чим вище значення Кштдн, тим вище ефек-тившсть.
ВИСНОВКИ
Таким чином, ступiнь досягнення еталонно1 дина-мiки (1) виражаеться единим штегральним показником. Подiбна оцшка легко iнтерпретуеться, дозволяе стисну-ти великий обсяг шформаци про досягнут результати та дозволяе проводити порiвняльний аналiз з iншими регiональними соцiально-економiчними системами.
Треба вiдмiтити, що в основi побудови штеграль-но! оцшки ефективностi розвитку РСЕС закладено ма-
тематичний апарат теори матриць. Граф еталонного впорядкування в матричнiй формi як результат госпо-дарювання РСЕС може мати вигляд: a ^ d ^ b ^ 1 ^ с.
Тут закладено лшшний порядок тому, що значення темшв зростання е рацiональними числами та ïx можна мiж собою порiвняти. Для фактичного порядку будуеться аналопчна матриця, ткьки замiсть планових темпiв оцiнюються фактичнi. Чим бкьше сшв-вiдношень «швидше» вдаеться виявити, тим «бкьш» комплексною i системною буде нормативна динамiчна модель (НДМ). В реальному випадку штерпретують-ся i впорядковуються всi можливi пари показниюв, у результат чого в графi кожна вершина виявляеться пов'язаною дугами з усiма iншими. У цьому випадку ви-ходить суворе (лшшне) впорядкування показникiв, коли кожному показнику може бути присвоено ранг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрианов В. Д. Теория функциональных экономических систем. Маркетинг. 2004. № 6 (79). С. 3-15.
2. Сыроежин И. М. Совершенствование системы показателей эффективности и качества. М.: Экономика, 1980. 192 с.
3. Василенко В. Н. Многомерность параметров региона: территории, системы, пространства: монография. Дружковка: Юго-Восток, 2016. 408 с.
4. Погостинская Н. Н., Погостинский Ю. А. Системный подход в экономико-математическом моделировании: учеб. пособ. СПб.: Изд-во СПбГУЭФ. 1999. 74 с.
5. Светуньков С. Г., Заграновская А. В., Светуньков И. С. Комплекснозначный анализ и моделирование неравномерности социально- экономического развития регионов России. СПб., 2012. 129 с.
6. Гейман О. А. Нелинейность экономики и неравномерность развития регионов. Харьков: ФЛП Либуркина Л. М.; ИД ИНЖЭК, 2009. 427 с.
7. Лугинин О. Е., Фомишина В. Н. Экономико-математические методы и модели. Теория и практика с решением задач. Ростов-на-Дону: Феникс, 2009. 440 с.
8. Кобзарь А. И. Прикладная математическая статистика. М.: Физматлит, 2006. 816 с.
9. Федулова С. О. Проблеми оцшки рiвня со^ально-економiчного розвитку регюшв i моделювання ïx нелшшноТ динамки // Економiчна юбернетика: моделювання со^ально-економiчниx систем: колективна монографiя/за заг. ред. Л. М. Савчук, К. Ф. Ковальчука. Днтро: Пороги, 2017. С. 305-317.
REFERENCES
Andrianov, V. D. "Teoriya funktsionalnykh ekonomicheskikh sistem" [The theory of functional economic systems]. Marketing, no. 6 (79) (2004): 3-15.
Fedulova, S. O. "Problemy otsinky rivnia sotsialno-ekonom-ichnoho rozvytku rehioniv i modeliuvannia yikh neliniinoi dyna-miky" [The problem of assessment of socio-economic development of regions and modeling their nonlinear dynamics]. In Ekonom-ichna kibernetyka: modeliuvannia sotsialno-ekonomichnykh system, 305-317. Dnipro: Porohy, 2017.
Geyman, O. A. Nelineynost ekonomiki i neravnomernost raz-vitiya regionov [The nonlinearity of the economy and the uneven development of regions]. Kharkiv: FLP Liburkina L. M.; INZhEK, 2009.
Kobzar, A. I. Prikladnaya matematicheskaya statistika [Applied mathematical statistics]. Moscow: Fizmatlit, 2006.
Luginin, O. E., and Fomishina, V. N. Ekonomiko-matematiches-kiye metody i modeli. Teoriya i praktika s resheniyem zadach [Economic-mathematical methods and models. Theory and practice objectives]. Rostov n/D: Feniks, 2009.
Pogostinskaya, N. N., and Pogostinskiy, Yu. A. Sistemnyy pod-khod v ekonomiko-matematicheskom modelirovanii [A systematic approach to mathematical modelling]. St. Petersburg: Izd-vo SPb-GUEF, 1999.
Svetunkov, S. G., Zagranovskaya, A. V., and Svetunkov, I. S. Kompleksnoznachnyy analiz i modelirovaniye neravnomernosti sot-sialno-ekonomicheskogo razvitiya regionov Rossii [Complex-valued analysis and modeling of uneven socio-economic development of regions of Russia]. St. Petersburg, 2012.
Syroyezhin, I. M. Sovershenstvovaniye sistemy pokazateley effektivnosti i kachestva [Improving the system of indicators of efficiency and quality]. Moscow: Ekonomika, 1980.
Vasilenko, V. N. Mnogomernost parametrov regiona: territorii, sistemy, prostranstva [The multidimensional parameters of the region: territory, system, space]. Druzhkovka: Yugo-Vostok, 2016.
УДК 338.012
1ННОВАЦ1ЙН1 КЛАСТЕРИ. АДАПТАЦ1Я КРАЩОГО СВ1ТОВОГО Д0СВ1ДУ
ДО ВГГЧИЗНЯНИХ РЕАЛ1Й
© 2017 ЯНЧЕНКО З. Б.
УДК 338.012
Янченко З. Б. 1нновацшш кластери. Адаптащя кращого свггового досвщу до вггчизняних реалш
У статт'1 дотджено та узагальнено теоретичн основи кластеризацИ. Запропоновано власне визначення термша «¡нновацйний кластер». Об(рунтовано доцмьнкть створення та функцюнування кластер'ю в УкраЫ, запропоновано шляхи адаптацИ кращих свтових практик тдтри-мання процеав кластеризацИ до втчизняних умов з урахуванням нишшн'1х реалш. Отримаш результати досл'дження можуть бути використанi при формуваннi втчизняних iнновацiних кластерiв.
Ключов'! слова: iнновацiний кластер, свтовий досв'д, державна тдтримка iнновацiйних кластер'в №п.: 9.
Янченко Зтшда Бориавна - заслужений економст Украши, доктор економiчних наук, доцент, зав'дувач кафедри бiзнес-адмшiстрування, М'ж-народний нститут б'внесу (Брест-Литовське шосе, 8а, Кшв, 03179, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.012
Янченко З. Б. Инновационные кластеры. Адаптация лучшего мирового опыта к отечественным реалиям
В статье исследованы и обобщены теоретические основы кластеризации. Предложено собственное определение термина «инновационный кластер». Обоснована целесообразность создания и функционирования кластеров в Украине, предложены пути адаптации лучших мировых практик поддержки процессов кластеризации к отечественным условиям с учетом нынешних реалий. Полученные результаты исследования могут быть использованы при формировании отечественных инновационных кластеров.
Ключевые слова: инновационный кластер, мировой опыт, государственная поддержка инновационных кластеров. Библ.: 9.
Янченко Зинаида Борисовна - заслуженный экономист Украины, доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой бизнес-администрирования, Международный институт бизнеса (Брест-Литовское шоссе, 8а, Киев, 03179, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.012
lanchenko Z. B. The Innovation Clusters. Adapting the Best Global Experience to the Domestic Realities
The article researches and generalizes the theoretical basics of clustering. The author's own definition of the term of «innovation cluster» has been suggested. The feasibility of establishing and operating clusters in Ukraine has been substantiated, ways to adapt the best global practices in supporting the clustering processes to the domestic context have been proposed, taking account of the current realities. The obtained results of research can be used in the formation of the domestic innovation clusters. Keywords: innovation cluster, world experience, State support for innovation clusters. Bibl.: 9.
lanchenko Zinayida B. - Honored economist of Ukraine, D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Business Administration, International Institute of Business (8a Brest-Litovskyi Highway, Kyiv, 03179, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Глобалiзацiя економши, процес подготовки до вхо-дження Украши в единий европейський економiч-ний простр висувае вимоги щодо пошуку нових шдходiв шдвищення конкурентоспроможност шдпри-емств, регюшв, народного господарства. Традицшш шструменти не повною мiрою вцповцають европей-ським умовам господарювання, викликам зовшшньо-го середовища та не дозволяють системно виршувати iснуючi проблеми адаптаци вггчизняних шдприемств до свтових стандарпв. За таких умов затребуваними стають науково-шновацшш ресурси, науковий супровц шдвищення конкурентоспроможност економши, мо-дерншацш шфраструктури. Свтовий досвц показав, що
дiевим шструментом створення нових шституцшних механiзмiв шдвищення ефективност взаемоди бiзнесу, держави, науково-дослцних та освгтянських центрiв в шновацшному процеа е гнучке кластерне об'еднання суб'екпв шновацшно! дшльностЬ
Грунтовними дотдженнями розвитку теори кла-стерiв е роботи всесвптаовцомих науковщв М. Портера [1] та C. Ketels, О. Memedovic [5]. Обгрунтуванню не-обхцносй та окремим аспектам кластеризацИ в УкраМ присвячено пращ С. Соколенко [3], М. Кропивко [7], П. Саблука [7], С. Онишко [8], В. Гейця [9] та ш.
Проте серед учених не кнуе единого шдходу до визначенння поняття «шновацшш кластери», недостат-
