CC BY
11
УДК 338.262.7 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-7-14
П1ДХОДИ ДО РОЗРОБКИ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ НЕФ1НАНСОВИХ ПОКАЗНИК1В ЩОДО П1ДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧА ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Козорiз Л.О.
Предметом дошдження е процес подготовки здобувачiв вищоУосв'оти в розр'оз'о оцнки його ефективносто.
Мета статто - на основ снуючих напрацювань застосування ключових показник'ов ефективностi розробити подходи щодо формування збалансованоУ системи неф/'нансових показник'ов, придатних для анал'озу витрат на подготовку здобувач'ов вищоУ осв'оти.
Метод чи методолог'оя проведення роботи. Застосован'о загальнонауков'о методи (наукова абстрак^я, порiвняння, анал'оз, синтез, узагальнення) та специф/'чний метод ключових показниюв ефективнот (КР1).
Результати роботи: охарактеризовано сучасн'о подходи до розумiння явища неф/'нансових показниюв у застосуванно до анал'озу ефективностi системи ос&ти УкраТни, зокрема - питань ефективностi подготовки здобувач'ов вищоТ ос&ти. Розглянуто ключово елементи стратег'очних цлей осв/тн/'х закладов. Обфунтовано основн'о етапи формування збалансованоУ системи неф/'нансових показник'ов, включаючи формування стратеги, визначення найважлив'оших чинниюв усп'оху, визначення показниюв ефективностi та розробка Ух системи, що в'одпов'одае потребам та можливостям закладу вищоУ ос&ти. Досл'оджено основн'о ризики та особливосто впровадження неф/'нансових показник'ов. Запропоновано ор/'ентовний перелiк показник/'в, як можуть стати базою для ефективного монторингу ефективнот витрат на подготовку здобувача вищоУ осв'оти.
Застосування результатов: при розробц стратеги управл'оння вищою осв'отою на макро- та м/крор/внях державними о регiональними органами влади.
Висновки. Метод ключових показник'ов ефективностi е прийнятним для анал'озу ефективностi витрат на подготовку здобувач'ов вищоУ осв'оти. 1снуюч'о методологiчнi подходи дають змогу розгорнути систему анал'озу ефективнот як на макрорiвнi (анал'оз все вищоУ школи), так о на ровно окремих закладов. За допомогою розробленоУ системи показник'ов оснуе можлив'ость вийти за меж'о наУвноУ ктькюноУ о^нки показник'ов та досягти реального оцнювання в'оддач'о вод ¡нвестиц^й держави у подготовку кадров.
Ключовi слова: ключовi показники ефективност^ оц/нка витрат на освту, реформування системи освти.
ПОДХОДЫ К РАЗРАБОТКЕ МЕТОДИКИ ОПРЕДЕЛЕНИЯ НЕФИНАНСОВЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПРИ ПОДГОТОВКЕ СОИСКАТЕЛЕЙ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ
Козориз Л.А.
Предметом исследования является процесс подготовки соискателей высшего образования в разрезе оценки его эффективности.
© Козорiз Л.О., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
7
Цель статьи - на основе существующих наработок применения ключевых показателей эффективности разработать подходы по формированию сбалансированной системы нефинансовых показателей, пригодных для анализа затрат на подготовку соискателей высшего образования.
Метод или методология проведения работы. Применены общенаучные методы (научная абстракция, сравнение, анализ, синтез, обобщение) и специфический метод ключевых показателей эффективности (KPI).
Результаты работы: охарактеризованы современные подходы к пониманию явления нефинансовых показателей в применении к анализу эффективности системы образования Украины, в частности -по эффективности подготовки соискателей высшего образования. Рассмотрены ключевые элементы стратегических целей образовательных учреждений. Обоснованы основные этапы формирования сбалансированной системы нефинансовых показателей, включая формирование стратегии, определение важнейших факторов успеха, определение показателей эффективности и разработка их системы, отвечающей потребностям и возможностям учреждения высшего образования. Исследованы основные риски и особенности внедрения нефинансовых показателей. Предложено ориентировочный перечень показателей, которые могут стать базой для эффективного мониторинга эффективности затрат на подготовку соискателя высшего образования.
Применение результатов: при разработке стратегии управления высшим образованием на макро-и микроуровне государственными и региональными органами власти.
Выводы. Метод ключевых показателей эффективности является приемлемым для анализа эффективности затрат на подготовку соискателей высшего образования. Существующие методологические подходы позволяют развернуть систему анализа эффективности как на макроуровне (анализ всей высшей школы), так и на уровне отдельных учреждений. С помощью разработанной системы показателей существует возможность выйти за пределы наивной количественной оценки показателей и достичь реального оценивания отдачи от инвестиций государства в подготовку кадров.
Ключевые слова: ключевые показатели эффективности, оценка расходов на образование, реформирования системы образования.
APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF NON-FINANCIAL INDICATORS DETERMINING METHOD AT THE PREPARATION OF THE APPLICANTS FOR HIGHER EDUCATION
Kozoriz L.O.
The subject of the study is the process of preparing applicants for higher education in the context of assessing its effectiveness.
The purpose of the study is to develop a balanced system of non-financial indicators suitable for analyzing the costs of training applicants for higher education.
Method or methodology of the work. General scientific methods (scientific abstraction, comparison, analysis, synthesis, generalization) and a specific method of key performance indicators (KPI).
The results. The article describes modern approaches to understanding the phenomenon of nonfinancial indicators applied to the education system effectiveness analysis in Ukraine, in particular it deals with the issues of the higher education applicants training effectiveness. The key elements of the strategic goals of educational institutions are considered. Author reveals basic stages of non-financial indicators balanced system formation including formation of strategy, determination of the most important factors of success, definition of efficiency indicators system, which corresponds to the needs and opportunities of the institution of higher education. The main risks and peculiarities of the implementation of non-financial indicators are investigated. An indicative list of key performance indicators is proposed, which can become the basis for effective monitoring of the cost effectiveness of training for higher education.
Scope of the results: for development of a strategy for managing higher education at the macro and micro levels by state and regional authorities.
Conclusions. The method of key performance indicators is acceptable for analyzing the cost-effectiveness of training applicants for higher education. Existing methodological approaches allow to develop a system of efficiency analysis both at the macro level (analysis of the entire higher school) and at the level of individual institutions. Using developed system of indicators, it is possible to go beyond the naive quantitative assessment of indicators and to achieve a real assessment of the return on state investment in training.
Key words: non-financial indicators, cost estimates, training for higher education, reforming the education system, key performance indicators, KPI, balanced indicators.
Актуальшсть. В останш роки система осв^и знаходиться у стаж постшного реформування та вдосконалення. Зокрема реформування направляеться на оптимiзацiю фшансування подготовки здобувачiв вищо'Г осв^и i3 одночасним шдвищенням критерпв якост освгги. Здебтьшого здшснюються спроби провести оцшку якост функцюнування системи осв^и через фiнансовi та фактичш кшькюы показники. В наслщок такого пщходу адекватна оцшка якост шдмшюеться загальними ктькюними метриками, як не мають прямого вщношення до реально' якост осв^и та доцшьносп здшснюваних витрат. У зв'язку з цим автором розглянуто пщходи до створення перелку нефшансових показнимв, ям використовуються для оцшки витрат на подготовку здобувача вищо' осв^и. Методика ключових показниш ефективност (KPI) широко використовуеться у
комерцiйному сегменту а отже може бути адаптована i для ефективного монiторингу доцшьносп витрат у сферi освiти за рахунок збалансованоТ системи цифрових метрик.
Стушнь дослiдження дано! проблеми вченими. Проблематика оцшки ефективностi витрат за допомогою ключових показникiв ефективностi та шших фiнансових i нефiнансових метрик дослщжувалась у працях таких вгтчизняних i зарубiжних науковцiв, як В. Вгтлшський, Д. Дерлоу, А. №ган, А. Клочков, М. Мейер, Д. Оуенс та ш. У цих працях детально розроблеш методологiчнi подходи щодо встановлення KPI та управлшня на Тх основi, а також здшснено адаптацiю зарубiжних пiдходiв до управлшня ефективност в украТнських реалiях. Однак аналiз наукових надбань свОдчить про недостатнiсть розроблення методологiТ застосування нефшансових ключових показникiв ефективностi саме з метою оцшки витрат на подготовку здобувача вищоТ освiти. А отже питання застосування ключових показниш ефективност у застосуваннi до вищоТ школи е актуальним та потребуе дослОдження.
Мета CTaTTi - на основi iснуючих напрацювань застосування ключових показниш ефективност розробити пiдходи щодо формування збалансованоТ системи нефшансових показниш, придатних для аналiзу витрат на подготовку здобувачiв вищоТ освiти.
Виклад основного матерiалу. Згiдно iз середньостроковим планом прюритетних дiй Уряду до 2020 року, затверджених Розпорядженням КМУ вОд 3 квггня 2017 р. № 275-р, одним з важливих прiоритетiв е розвиток людського капггалу шляхом проведення реформи системи охорони здоров'я, освОти, полОпшення надання державноТ соцОальноТ пОдтримки, розвитку культури i спорту дасть змогу забезпечити полОпшення якост життя, освОти i зростання продуктивност працО [1, 3].
ВОдповОдно до цього прОоритету сформульована стратепчна цОль щодо вищоТ освОти: забезпечення якост вищоТ освОти шляхом створення нових освггшх програм вОдповОдно до нових стандартов вищоТ освОти; пОдвищення рОвня та оптимОзацОя результатов науковоТ та академОчноТ дОяльностО, пОдтримка процесу ствердження академОчноТ доброчесност у вищих навчальних закладах та наукових установах.
Разом Оз тим дос чинна Нацюнальна стратегОя розвитку освОти в УкраТн на перОод до 2021 року схвалена Указом Президента УкраТни вод 25 червня 2013 року № 344/2013 визначае наступн стратепчш цОлО:
• реформування системи освОти, в основу якоТ покладатиметься принцип прюритетносп людини;
• оновлення згОдно з вимогами часу нормативноТ бази системи освОти;
• модершзацОя структури, змюту та оргашзаци освОти на засадах компетентнюного пОдходу;
• створення та забезпечення можливостей для реалОзаци рОзноманОтних освОтнОх моделей, створення навчальних закладОв рОзних типОв i форм власносп;
• побудова ефективноТ системи нацюнального виховання, розвитку i соцОалОзаци дОтей та молодО;
• забезпечення доступност та безперервностО освОти протягом усього життя;
• формування безпечного освггнього середовища, еколопзаци освОти;
• розвиток науковоТ та шновацшноТ дОяльностО в освт, пОдвищення якостО освОти на шновацшнш основО;
• шформатизацОя освОти, вдосконалення бОблОотечного та шформацшно-ресурсного забезпечення освОти i науки;
• забезпечення проведення нацюнального мониторингу системи освОти;
• пОдвищення соцОального статусу педагопчних i науково-педагогОчних працОвникОв;
• створення сучасноТ матерОально-технОчноТ бази системи освОти [2].
Даш документи мають досить нечгш та загальн визначення стратепчних цОлей, тому е необхОдним складення бОльш чОткого набору нефшансових критерпв, якО дадуть змогу оцшити ефективнОсть витрат на подготовку здобувача вищоТ освОти. Для цього необхОдно використати широко розповсюджений метод ключових показниш ефективност (KPI). Розглянемо специфОку та можпивосл застосування даного методу у системО вищоТ освОти.
КлючовО показники ефективностО (англ. Key Performance Indicators - KPI) - система оцшки, яка допомагае визначити досягнення стратепчноТ i тактично!' (операцшноТ) цтей [4]. Тх використання дае можливють оцОнити стан i допомагае в оцшц реалОзацОТ стратеги. При цьому стратегОя може впроваджуватися як на локальному рОвш (на рОвнО окремого навчального закладу), так i на рОвш певного напряму освОти або ваеТ системи вищоТ школи вцтому.
KPI - це Онструмент вимОрювання поставленоТ цОлО. Якщо показник, який виведено не пов'язаний з метою, тобто не вОдповОдае IT змюту, то такий термш не можна використовувати. Технологи постановки, перегляду i контролю цтО та задач лягли в основу концепци, яка стала основою сучасного управлшня проектами i називаеться управлшням за цтями.
Управлшня за цтями - метод управлшськоТ дОяльностО, який передбачае оптимальний результат з можливих результатов дОяльностО i планування шляхОв Тх досягнення. KPI i мотивацОя персоналу стали нерозривними поняттями, оскОльки за допомогою даних показниюв можна створити найдосконалОшу i ефективну систему мотивацОТ i стимулювання [8]. При цьому з точки зору системи освОти юнуе два рОвнО мотивацп:
• МотивацОя закладОв щодо досягнення поставлених на макрорОвш цтей
• МотивацОя працОвниш окремих закладОв для досягнення цтей, актуальних для окремого закладу на мОкрорОвж.
Залежно вОд стратегОТ розрОзняють рОзнО KPI. В основному Тх застосовують для визначення результативносп роботи адмшютративно-управлшського персоналу [5]. KPI - це ключовО Ондикатори успОху. КлючовО показники
можна, зокрема, роздтити на випереджаючi i Ti, що запiзнюються. Показники, що запГзнюються, вiдображають результати дiяльностi пiсля зашчення перiоду. Випереджаючi ж дають можливють управляти ситуацieю в межах званого перiоду з метою досягнення заданих результат по його закiнченнi.
Ключовi показники е частиною системи збалансованих показниш (Balanced Scorecard), в якш встановлюються причинно-наслiдковi зв'язки мiж метою i показниками для того, щоб бачити закономiрностi i взаемнi чинники впливу - залежнють одних показниш (результалв дiяльностi) вiд iнших [7].
Стратепя, визначення цiлей i задач е привтеем i обов'язком вищоТ управлшськоТ ланки, тодi як реалiзовувати стратегiю доводиться працiвникам оргашзаци на рiвнi структурних пiдроздiлiв. Значну небезпеку для розвитку системи освГти представляе недостатнш обмiн iнформацiею мiж и керiвництвом i працiвниками. Обумовлено це, перш за все, iнформацiйною перевантаженютю керiвництва, що не дае можливосл адекватно оцiнювати iнформацiю i, як наслщок, робить неможливим контроль за виконанням поставлених стратепчних задач на мiкрорiвнi.
Але вiдсутнiсть конкретно'' стратепчноТ цiлi у персоналу та вщповщноТ системи мотивацп призводять до того, що виконавц не координують своТ дм з глобальною метою закладу та системи вищо'Г освiти в цтому i не мають нагоди орiентуватися в стратегiчних настановах. Така «дезорiентацiя» часто призводить до витрати ресурав на виконання другорядних задач або неефективного використання людських та матерiальних ресурсiв. Дана проблема характерна для системи освгти та окремих освГтшх закладiв як в УкраМ, так i за кордоном.
Стратепя не е самодостатньою. КерГвництво прагне досягнення стратепчноТ цглг i досягае цього шляхом поставлення задач i контролю за Тх виконанням [5]. Ланцюг вгдносин у процесi реалiзацiТ стратеги складаеться з двох елеменлв взаемодп керiвництва i персоналу оргашзаци (або пiдлеглоТ оргашзаци), що е циклом управлГння:
• Вертикаль «керГвництво - персонал». Тут вiдбуваеться визначення керГвництвом задачi, доведено' до персоналу або пщлеглих органiзацiй у виглядГ конкретних настанов, i контроль за виконанням на основГ постгйно поновлюваноТ iнформацiТ вгд виконавцiв. потгм здшснюеться коректування задачi i, як подальша стадiя, доведення до персоналу уточнено' задачк
• Вертикаль «персонал - керГвництво». Персонал або пiдлегла оргашза^я одержуе задачу, проводить роботу з и реалiзацiТ та iнформуе керГвництво про результати. За принципом зворотного зв'язку, наступною стадiею е отримання у вщповщь реакцiТ керiвництва i коректування власних дгй.
Найслабшою ланкою в данм системi е Гнформацшш канали зв'язку мгж керiвництвом i пiдлеглими. Якщо вони не працюють, то прийняття управлiнського рiшення буде засновано на неповноцЫшй Гнформацп. Багато керГвниш вважають, що, отримавши максимальний об'ем даних, вони застерГгають себе вщ прийняття невiрного рiшення [4]. Саме в цьому випадку «бтьше» не означае «краще», оскгльки збтьшуеться час на пгдготовку Гнформацп i прийняття рiшення, отже, затягуеться прийняття ршення, знижуеться його якгсть i своечаснiсть
Керiвництву органiзацiТ необхiдний шструментарш, який дозволив би наповнити процес прийняття ршення адекватною i достатньою шформа^ею. Такими iнструментами е система KPI i система збалансованих показниш, що отримала широке розповсюдження в практик управлiння проектами.
пгд системою KPI розумГеться система фiнансових i нефiнансових показникiв, що впливають на кшькюну або якгсну змгну результалв по вiдношенню до стратегiчноТ цтГ (або очiкуваного результату) [6]. Система збалансованих показниш включае KPI, як необхщш для кожного об'екта контролю (структурний пщроздт), i методику Тх оцгнки. Данi системи або методики складають основу пщ час ухвалення рГшень, базуються на оцгнцг ефективност дгяльностг органiзацiТ i направленi на досягнення стратепчноТ ц^ оргашзаци. Для системи освгти особливе значення мае саме нефшансова система оцгнки, яка дае змогу якюно оцгнити ефективнють здГйснюваних державою ГнвестицГй у людський каштал.
ОцГнка ефективностГ - саме той Гнструмент, який дозволяе визначити, насктьки управлГння вГдповГдае рГвню досягнення стратепчноТ цл зокрема, змГцненню i зростанню ринковоТ вартостГ оргашзаци [9]. Варто вщзначити, що ця методика - лише Гнструмент, який полегшуе процес прийняття управлГнських рГшень за рахунок забезпечення керГвництва повноцГнною ГнформацГею, але вона зовсГм не е панацеею пщ час рГшення системних проблем. Дана методика дозволяе щентифкувати факт i область виникнення проблеми, але не дае готових рГшень.
Йдеться про управлГння, засноване на ефективностГ. Нарощування обсягу випуску кадрГв та пщвищення лише ктькюних показниш в даний час вже недостатш для сучасного ринку, i тому е потреба у переходГ на новГ прогресивнГ методи управлГння. ЦГ методи дозволяють своечасно реагувати на змшу умов на ринку.
Задача системи KpI i збалансованих показниш полягае в перекладГ стратегГТ системи вищоТ освГти в комплексний набГр показникГв ТТ дГяльностГ, що визначае основы параметри системи вимГрювання i управлГння. НабГр показникГв задае основу для формування стратегГТ оргашзаци i включае кГлькГснГ характеристики для шформування пГдлеглих про основнГ Гндикатори усшху в теперГшньому i майбутньому часк Формулюючи очГкуванГ результати, система ставить цть i створюе умови для ТТ реалГзацГТ, а керГвництво направляе енерпю, здатностГ i знання ствпрацГвниш на вирГшення задач довгостроковоТ перспективи.
В шформацп повинно бути рГвшв стГльки, скГльки необхГдно для аналГзу; набагато важливГше, щоб вона була об'ективною, точною i надходила у визначений термш.
Базова постановка концепци збалансованих показникГв полягае в тому, що традицшш фшансово-економГчнГ показники е недостатшми для визначення стратепчного успГху. Для вирГшення цГеТ задачГ необхГдно мати бГльш «збалансований набГр» показникГв дГяльностГ в рГзних площинах, який дозволяе контролювати чинники, що впливають на цГ показники, а не просто вщстежувати результати. Для усшшного мошторингу
процесу в досягненш стратепчноТ цiлi не слщ всю увагу загострювати на оцшках минулоТ дiяльностi. Необхiдно розглядати т показники, якi впливатимуть на результати в майбутньому.
Орieнтир на показники, що характеризують лише одну область дiяльностi, може негативно вiдобразитися на кшцевому результатi. Тому система збалансованих показниш вкпючае чотири основнi аспекти:
• фiнансову дiяльнiсть;
• вщносини iз споживачем;
• внутрiшню виробничу дiяльнiсть;
• навчання i розвиток.
Впровадження системи КР1 у системi вищоТ освiти мае проходити в дектька етапiв. Послiдовнiсть етапiв е визначальною, i Т7 змiна негативно вщбиваеться на працездатностi системи.
Етап 1. Формування стратеги
Ч^ко сформульована стратепя описуе основнi кроки, ям слiд зробити для досягнення поставлено! ц^ i бажаних результатiв. Стратепя повинна бути розбита на конкретн стратепчш iнiцiативи, в рамках яких видтеш задачi для окремих структурних пiдроздiлiв. Найважпивiшим елементом даного етапу е визначення прюрите^в стратегiчних ^^атив i координацiя мiж пiдроздiлами та шдлеглими органiзацiями. Це дозволяе значно економити засоби i час.
Етап 2. Визначення найважливших чинниюв успху
На другому еташ визначаються найважливш чинники успiху, тобто параметри аспек^в дiяльностi системи вищоТ освiти, ям е життево важливими для реалiзацiТТТ стратегiТ.
Етап 3. Визначення ключових показник'т ефективнот
На даному еташ вiдбуваеться вiдбiр заходiв щодо реалiзацiТ стратегiТ. 1нструментом для визначення найважливiших чинникiв успiху е КР1, якi, як кiлькiсний показник виражаються в цифровому виглядi. Необхiдно концентруватися лише на найютотшших з них, вщакаючи всi другоряднi, скорочуючи Тх кiлькiсть до, так званих, «ключових». Кiлькiсть КР1 повиннi бути обмеженими (для реальносп Тх виконання i якостi монiторингу). Крiм того, вибран КР1 повиннi стимулювати працiвникiв на здшснення вiдповiдних дiй.
Основнi вимоги, ям висуваються до КР1:
• обмежена ктькють;
• еднiсть для ваеТ системи;
• вимiрнiсть, можливють дати показник в цифровому вираз^
• прямий зв'язок з найважлившими iндикаторами успiху;
• пiдконтрольнiсть, тобто можливють впливати на чинники;
• стимул для пщлеглоТ' оргашзаци або персоналу.
Етап 4. Розробка / ои^нка збалансованоУ системи показник'т.
На даному еташ розробляеться узагальнена система фшансових i нефiнансових показникiв. Таким чином, визначаеться важливють цього рiвня, оскiльки комбiнацiя показникiв, Тх шформативнють i достатнiсть впливатимуть на прийняття управлшського рiшення.
Об'еднання КР1 в систему збалансованих показниш визначаеться дектькома умовами, перш за все, об'ектом контролю, в ролi якого може виступити структурний шдроздт, а також необхiднiстю оцiнки ключових чинникiв усшху для вирiшення стратегiчноТ задачi, встановленоТ для даного пiдроздiлу. Це звужуе список КР1 i залишае ттьки тi показники, якi важливi для оцшки.
Етап 5. Ви&р технчного рiшення для впровадження КР1
На даному еташ вщбуваеться визначення джерела даних для шформацшного наповнення показниш, яке задовольняе умовам достатносп, об'ективносп, своечасносп i надiйностi.
Як i будь-яка змiна системи управлiння, впровадження системи КР1 також наражаеться на обмеження i протидiю. Причин тому дектька:
• по-перше, це неготовнють працiвникiв структури впроваджувати систему КР1;
• по-друге, потенцiйне ослаблення позицш керiвництва, оскiльки його дiяльнiсть стае бтьш прозорою i керiвники староТ формацiТ можуть сприйняти дану систему як шструмент тиску;
• по-трете, наявнють iнформацiйних систем. Роль даного чинника не може бути недооцшеною;
• по-четверте, чинник постшного використовування системи КР1. Якщо система КР1 не використовуеться на регулярнiй основу то ТТ ефект зводиться до нуля;
• по-п'яте, необхщно враховувати, що система КР1 не замшюе управлiнську звiтнiсть для управлiння оперативною дiяльнiстю органiзацiТ.
Ключовими iндикаторами усшшноТ реалiзацiТ системи КР1 е:
• попередня розробка стратеги, яка е визначальним чинником усшху. Система ключових показниш ефективносл - це е лише шструмент шформацмного забезпечення процесу прийняття управлшського ршення;
• визначення ц^ з урахуванням того, насктьки досягнення поставленоТ ц^ збiльшуе видатки;
• наявнють шформацшноТ системи, що е джерелом даних i базою для визначення ключових показниш ефективносп;
• шдтримка керiвництва, змiна стилю корпоративного управлшня i системи стимулювання персоналу. Пщ час оцiнки ефективносп роботи вiдбуваеться перегляд принципiв стимулювання (премшвання)
спiвпрацiвникiв, осктьки система оцiнки ключових показникiв ефективностГ виходить на оцiнку дiяльностi конкретного сшвробГтника;
• постiйне використовування системи, введення ïï як необхiдного шструменту в дiяльностi керiвництва.
Позитивний ефект упровадження системи KPI обумовлений пщвищенням загальноТ' ефективностi
дiяльностi, оскiльки при дieвостi системи кожен учасник системи усвщомлюе зв'язок мiж своТ'ми конкретними обов'язками i стратепчними цiлями. Керiвники, володiючи механiзмом пiдтримки прийнятого рГшення, мають нагоду визначити ефективнiсть роботи кожного пщроздту i можуть впливати на процес реалiзацiï стратегiï.
Принциповим моментом в застосуванш системи KPI в управлiннi системою освiти е чiтке розумiння призначення даноТ' методики та ïï обмежень i е ефективним шструментом для iнформацiйного забезпечення процесу прийняття рГшень.
Але важливо не лише мати систему KPI, а й постшно використовувати ïï на практицi, здiйснюючи контроль за виконанням поставлених стратепчних задач.
Основною метою впровадження ключових показниш ефективностГ в системi вищоТ' освiти е:
• стимулювання ефективностi i якосп роботи вiдомств та освiтнiх закладiв, Тх пiдроздiлiв i окремих пра^вниш;
• аналiз вiдповiдностi функцiй системи вищоТ' освiти суспiльним потребам;
• створення системи зворотного зв'язку освГтян з «Рентами» (перш за все з оргашзацГями, що працевлаштовують випускниш);
• пiдвищення прозоростi дiяльностi освГтшх органiв.
Впровадження KPI дозволяе збтьшити контроль за дiяльнiстю системи освГти з боку суспiльства, оскiльки дозволяе збудувати ефективну систему управлшня, направлену на результат. Результат повинен бути позначений в рамках вимiрюваних сусптьством цтей, поставлених урядом та сусптьством перед освiтянами. Впровадження технологiï KPI дозволяе визначити результативнють освiтнiх структур, Тх пщрозд^в i окремих пра^вниш. Технологiя KPI фунтуеться на стратепчнш метi системи освiти.
Не дивлячись на те, що процес розробки ключових показниш не складний, багато державних структур все одно вщчувають певш труднощi при Тх визначенш у зв'язку з вщсутнютю достатнього досвщу i практики. Причиною цього може служити той факт, що вони не концентруються на основних чинниках, що впливають на функцюнування оргашзаци, i не призначають вщповщальних оаб для кожного з ключових показниш ефективностГ; для вирГшення подiбних проблем пiд час використовування методики KPI необхГдно враховувати такi правила:
• KPI повинш вимiрюватися за одшею схемою;
• KPI повинш фунтуватися на достовiрних даних;
• KPI повинш бути зрозумтими i простими у використаннi;
• KPI повинш вщповщати тому, що вони вимiрюють.
Пiд час реалiзацiï кадровоТ технологи' KPI дуже важливо, щоб показники, ям використовуються, були зрозумтГ всГм спiвробiтникам, що беруть участь в процеск KPI дозволяе звести уявлення про те, як потрг6но функцюнувати, зокрема, виконувати проект, до единого розумшня, додати цГльову спрямованють дГяльностГ спГвро6ГтникГв i пГдроздГлГв. Загальна для вах система координат дозволяе орГентуватися в процесГ прийняття i виконання рГшень, пщвищити ефективнГсть дГяльностГ держустанови i направити зусилля державних службовцГв на досягнення стратепчноТ' цтГ оргашзаци.
Отже, якщо перейти до першого етапу розробки KPI, необхГдно сформулювати стратепчш цГлГ. Щоб конкретизувати зпдно вимог KPI наявнГ стратепчш цт^ що встановлено державою перед системою вищоТ освГти вГдповГдно до вимог сусптьства, Тх можна сформулювати наступним чином:
• Забезпечення економГки держави кадрами необхщноТ' квалГфГкацГТ у достатнш кГлькостГ
• Забезпечення пдного майбутнього для випускникГв ВНЗ при умовГ Тх працевлаштування за спецГальшстю
• Забезпечення зростання загальноТ вартост людського потенцГалу в УкраТнГ за рахунок пщвищення квалГфГкацГТ населення.
Виходячи з цих цтей, можна видтити наступш показники успГшностГ (що е другим етапом визначення
KPI):
• УспГшнють засвоення здобувачами вищоТ освГти матерГалу та здобуття необхГдних знань, навичок та вмшь для працГ за фахом.
• УспГшнГсть заповнення вакантних позицш, що потребують кадрГв Гз вищою освГтою.
• УспГшнГсть виконання випускниками ВНЗ своТ'х службових обов'язкГв на робочих мГсцях.
• Стушнь задоволення всГх «клГентГв», тобто як самих випускникГв, так i роботодавцГв, що надали Т'м позици у своТх структурах.
Переходимо до заключного третього етапу формування нефшансових показникГв. На основГ стратегГчних цтей та з урахуванням шдикаторГв усшшносл, можна запропонувати наступнГ нефГнансовГ показники для оцГнки витрат на пщготовку здобувачГв вищоТ освГти (табл. 1).
Для впровадження контролю нефшансових показникГв KPI у системГ освГти необхГдно розробити методолопю збирання та аналГзу окреслених показникГв, провести первинний статистичний аналГз, визначити нормативи та ктькюш цл що можуть слугувати вщображенням встановленоТ мети.
Таблиця 1. Система нефшансових ключових показникiв ефективностi для оцiнки витрат на подготовку здобувача вищо! освiти_
Показник Одиниця вимiру Джерело даних Мотиващя показника
Частка здобувачiв, що усшшно завершили навчання за напрямом % Статистичш даш, що збираються у ВНЗ Показник характеризуе, насктьки запропонована програма, заклад чи вся освггня система здатш забезпечити умови для усшшного отримання квалiфiкацiТ
Середнш рiвень засвоення програми за фаховими дисциплшами Бали Статистичш даш, що збираються у ВНЗ Показник характеризуе рiвень успiшностi засвоення програми, а отже якють пiдготовки фахiвця.
Частка випускниш ВНЗ, що працюють за фахом через 1 рк пюля випуску % Статистичш даш, що збираються у ВНЗ та додатковi статистичш досл^дження Показник характеризуе, насктьки подготовлен здобувачi за дослОджуваною ланкою системи освiти (вiд окремого факультету до системи вцтому) е конкурентоспроможними на ринку працi
Частка випускниш ВНЗ, що працюють за фахом через 5 рош пюля випуску % Статистичш даш, що збираються у ВНЗ та додатковi статистичш досл^дження Показник характеризуе, чи здатш шдготовлеш здобувачi за дослОджуваною ланкою системи освгги будувати систематичну кар'еру у обраному фаховому напрямку
Рiвень задоволення роботодав^в рiвнем подготовки фахiвцiв Бали Опитування роботодав^в, що приймають випускниш Показник характеризуе реальну якють отриманих студентами навичок, знань та вмшь для виконання реальних задач. Мотивуе освггш заклади створювати конкурентоздатш програми, що дають актуальш знання та навички
Рiвень задоволення випускниш своею роботою за фахом Бали Опитування випускниш Показник дае характеристику стану окремих напрямiв навчання.
Середня тривалють прац випускника до першого кар'ерного зростання Ктькють мюя^в Опитування роботодав^в, що приймають випускниш, та самих випускниш Показник демонструе здатнють випускниш до професшного зростання.
Середня тривалють пошуку спе^алюта Ктькють тижшв Опитування роботодав^в, аналiз в^дкритих даних щодо працевлаштування Показник характеризуе, насктьки система освгги здатна задовольняти потреби ринку прац та насктьки структура подготовки фахiвцiв водповодае потребам сусптьства.
Висновки. Отже, метод ключових показникiв ефективност е прийнятним для аналiзу ефективност витрат на пiдготовку здобувачiв вищоТ освiти. lснуючi методологiчнi пiдходи дають змогу розгорнути систему аналiзу ефективност як на макрорiвнi (аналiз вае'Т вищоТ школи), так i на рiвнi окремих закладiв.
Оперуючи розробленою системою нефiнансових ключових показникiв ефективност для оцiнки витрат на подготовку здобувача вищоТ освiти, можна створити збалансований мехашзм оцiнки доцiльностi витрат. За допомогою розробленоТ системи показниш iснуе можливiсть вийти за межi наТвноТ кiлькiсноT оцiнки показникiв та досягти реального оцiнювання вiддачi вод iнвестицiй держави у пiдготовку кадрiв. Однак кожен iз запропонованих iндикаторiв е новим для украТнськоТ системи статистики та потребуе розроблення теоретичних, методолопчних та технолопчних аспектiв щодо збирання, накопичення та аналiзу даних за цим показником, що i складае перспективи для подальшого дослщження.
Список використаних джерел
1. Розпорядження КМУ «Про затвердження середньострокового плану проритетних дй Уряду до 2020 року та плану проритетних дй Уряду на 2017 рк» в'д 03.04.2017 р. № 275-р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/275-2017-%D1%80
2. Указ Президента УкраУни «Про Нацональну стратегю розвитку освти в УкраУн на перод до 2021 року» вд 25.06.2013 року № 344/2013. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
3. Розпорядження КМУ «Про затвердження плану заход'т з реалiзацiУ НацональноУ стратега розвитку освти в УкраУн на перод до 2021 року» в'д 04.09.2013 р. № 686-р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/686-2013-%D1%80
4. Клочков А. К. KPI и мотивация персонала. Полный сборник практических инструментов. Эксмо, 2010. 160 с. ISBN 978-5-699-37901-9.
5. Мейер М. В. Оценка эффективности бизнеса. Москва : Изд-во «Вершина», 2008.
6. В'тл'тський В. В., Наконечний С. I., Велико'таненко Г. I. Ризик у менеджмент'!. КиУв :ТОВ «Борисфен-М», 1996. 336 с.
7. Дерлоу Д. Ключовi управлiнськi рiшення. Технологiя прийняття рiшень: пер. з англ. КиТв : Всеувито, Наукова думка, 2001. 242 с. (Сер. «Усе про менеджмент»).
8. Литягин А. А. Реальное целевое управление. Практика реального внедрения и использования GOALтехнологии А. Литягина. Москва: Альпина Паблишерз, 2010. 352 с. ISBN 978-5-9614-1071-6.
9. Introducing KPI in government sector. Possible futures for HR functions. David Owens and Anne Keegan,
2008.
References
1. Rozporyadzhennya KMU «Pro zatverdzhennya seredn'ostrokovoho planu priorytetnykh diy Uryadu do 2020 roku ta planu priorytetnykh diy Uryadu na 2017 rik» vid 03.04.2017 r. № 275-r [The CMU Resolution «On Approval of the Medium-term Plan for Priority Actions of the Government by 2020 and the Plan of Priority Actions of the Government for 2017» dated April 3, 2017 No. 275-p.] URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/275-2017-%D1%80 [in Ukr.].
2. Ukaz Prezydenta Ukrayiny «Pro Natsional'nu stratehiyu rozvytku osvity v Ukrayini na period do 2021 roku» vid 25.06.2013 roku № 344/2013 [Decree of the President of Ukraine «On the National Strategy for the Development of Education in Ukraine until 2021» dated June 25, 2013, No. 344/2013] URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 [in Ukr.].
3. Rozporyadzhennya KMU «Pro zatverdzhennya planu zakhodiv z realizatsiyi Natsional'noyi stratehiyi rozvytku osvity v Ukrayini na period do 2021 roku» vid 04.09.2013 r. № 686-r. [Resolution of the CMU «On Approval of the Plan of Measures for the Implementation of the National Strategy for the Development of Education in Ukraine until 2021» dated 04.09.2013 No. 686-p] URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/686-2013-%D1%80 [in Ukr.].
4. Klochkov A. K. (2010). KPI y motyvatsyya personala. Polnyy sbornyk praktycheskykh ynstrumentov [KPI and staff motivation. A complete collection of practical tools]. Eksmo, ISBN 978-5-699-37901-9 [in Ukr.].
5. Meyer M. V. (2008). Otsinka efektyvnosti biznesu [Business Performance Assessment]. per. z anhl. Moscow: Izd-vo «Vershyna», [in Rus.].
6. Vitlins'kyy V. V., Nakonechnyy S. I. & Velykoivanenko H. I. (1996). Ryzyk u menedzhmenti [Risk in management] Kyiv :TOV «Borysfen-M», 1996. [in Ukr.].
7. Derlou D. (2001). Klyuchovi upravlins'ki rishennya. Tekhnolohiya pryynyattya rishen' [Key management decisions. Technology of decision making: per. from english] Kyiv : Vseuvyto, Naukova dumka (Ser. «Use pro menedzhment») [in Ukr.].
8. Lytyahyn A. A. (2010). Real'noe tselevoe upravlenye. Praktyka real'noho vnedrenyya y yspol'zovanyya GOALtekhnolohyy A. Lytyahyna [Real target management. The practice of real introduction and use of GOAL technologies A. Lityagin]. Mos^w: Al'pyna Pablysherz, ISBN 978-5-9614-1071-6, [in Rus.].
9. David Owens and Anne Keegan (2008). Introducing KPI in government sector. Possible futures for HR functions., [in Eng.].
ДАН1 ПРО АВТОРА
Ko3opi3 Любов Олексан^вна, кандидат економГчних наук, старший науковий сшвробГтник Центру наукових фшансово-економГчних експертиз
ДННУ «АкадемГя фшансового управлГння». e-mail: 654luba159@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Козориз Любовь Александровна, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник Центра научных финансово-экономических экспертиз.
ГУНО «Академия финансового управления» e-mail: 654luba159@ukr.net
INFORMATION ABOUT THE AUTHOR
Kozoriz Liubov Oleksandrivna, PhD of Economics, senior research fellow of the Center of Scientific Financial Economical Expertise
SESO «Academy of Financial Management» e-mail: 654luba159@ukr.net
УДК 332.12. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-14-22
ИННОВАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ РЕГИОНОВ ВЫШЕГРАДСКОЙ ГРУППЫ
Мариуш Чупич
Объект исследования. Основная цель анализа - определить инновационный потенциал и уровень в регионах Вышеградской группы, через 25 лет после начала экономических преобразований. Контрольной точкой в анализе является Европейский союз и его средние значения с точки зрения выбранных показателей, характеризующих инновации.
14
ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 38
© Мариуш Чупич, 2018
