CC BY
24
"Principal European Economic Indicator". http://epp.euro-stat.ec.europa.eu/portal/page/portal/euroindicators/peeis
Transformatsiia struktury hospodarstva Ukrainy. Rehionalnyi aspekt [The transformation of the structure of the economy of Ukraine. The regional aspect]. Kyiv, 2003.
"Ukraina posila 100-te mistse u mizhnarodnomu indeksi shchastia" [Ukraine ranked 100th place in the international happiness index]. http://infolight.org.ua/content/ukrayina-posila-100 -te-misce-u-mizhnarodnomu-indeksi-shchastya
Umanets, T. V. "Metodolohichni aspekty upravlinnia ekono-michnym rozvytkom rehionu" [Methodological aspects of management of economic development of the region]. Rehionalna ekonomika, no. 1 (39) (2006): 22-35.
Zhyliaiev, I. B. "Vyznachennia istorychnoho chasu zaversh-ennia transformatsii sotsialno-ekonomichnoi systemy Ukrainy" [The definition of a historical time of completion of transformation of the socio-economic system of Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, no. 6 (2007): 5-8.
УДК 332.145
ОЩНМ I АНАЛ1З ТЕНДЕНЦ1Й СОЩАльНО-ЕШОМННОГО РОЗвИТкУ ОкРЕМИх ГРУП KPAÏH eВРOПЕЙCЬKOГO COЮЗУ ТА IX РЕГЮН1В В У1ШАХ ЙйГй РйЗШИРЕННЯ
© 2016
СЕМИГУЯ1НА I. Б.
УДК 332.145
Семигулiна I. Б. Оцшка i аналiз тенденцiй соцiально-економiчного розвитку окремих груп краТн Свропейського Союзу
та Ух регюшв в умовах його розширення
У статт'1 здшснено анал'в i ощнку тенден^й соц1ально-економ1чного розвитку регюшв «старих» i «нових» краш - члекв £С за пертд 2003-2012 рр. Оцмено р'вень сощально-економ/чного розвитку регюшв у межах в'дпов'дно!групи краш i в пор'внянт iз середньоевропейськими значення-ми показнит. Проанал'вовано ефектившсть регональноi полтики бвропейського Союзу на основi пор'вняльного анал'ву окремих показнит соцiально-економiчного розвитку регшшв окремих груп кран £С та динам'жи р/вня нерiвномiрностi '¡х розвитку в умовах розширення та струк-турних змш бвропейського Союзу. Розглянуто можливкть застосування кращих практик для Украни.
Ключов'! слова: соцiально-економiчний розвиток, регон, Европейський Союз, регональна полтика, нер'вном'ршсть, диспропорцЦ со^ально-економiчнi показники, розвиток територш, крани ЕС. Рис.: 6. Ббл.: 19.
Семигулiна 1рина Бориавна - молодший науковий ствробтник в'дд'шу проблем розвитку регональноi економки, Науково-дотдний центр шду-стр'шльних проблем розвитку НАН Укра'ти (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 шдЪд, 8 поверх, Харщ 61022, Украна)
УДК 332.145
Семигулина И. Б. Оценка и анализ тенденций социально-экономического развития отдельных групп стран Европейского Союза и их регионов в условиях его расширения
В статье осуществлены анализ и оценка тенденций социально-экономического развития регионов «старых» и «новых» стран - членов ЕС за период 2003-2012 гг. Оценен уровень социально-экономического развития регионов в пределах соответствующей группы стран и в сравнении со среднеевропейскими значениями показателей. Проанализирована эффективность региональной политики Европейского Союза на основе сравнительного анализа отдельных показателей социально-экономического развития регионов отдельных групп стран ЕС и динамики уровня неравномерности их развития в условиях расширения и структурных изменений Европейского Союза. Рассмотрена возможность применения лучших практик для Украины. Ключевые слова: социально-экономическое развитие, регион, Европейский Союз, региональная политика, неравномерность, диспропорции, социально-экономические показатели, развитие территорий, страны ЕС. Рис.: 6. Библ.: 19.
Семигулина Ирина Борисовна - младший научный сотрудник отдела проблемразвитиярегиональнойэкономики,Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
UDC 332.145
Semigulina I. B. Evaluation and Analysis of Trends in Socio-Economic Development of Selected Groups of the European Union Member States and Their Regions in the Context of the EU Expansion
The article carries out analysis and evaluation of trends in socio-economic development of regions of the «older» and «newer» EU Member States for the period of 2003-2012. The level of socio-economic development of the regions has been evaluated within the specified group of the Member States as well as in comparison with average European indicators. Efficiency of the regional policy of the European Union has been analyzed on the basis of comparative analysis of selected indicators of socio-economic development of regions of selected groups of the EU Member States together with the dynamics of the level of inequality of their development in terms of expansion and structural changes of the European Union. The possibility of application of the best practices for Ukraine has been considered.
Keywords: socio-economic development, region, the European Union, regional policy, inequality, disparities, socio-economic indicators, development of territories, the EU Member States. Fig.: 6. Bibl.: 19.
Semigulina Irina B. - Junior Researcher of the Department of Regional Economic Problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, Derzhprom, 5 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
Аосягнення сталого розвитку европейських кра-ïh на фош подолання проблемност та вцста-лост територш, скорочення непропорцшносп но-економiчних показниюв, створення умов для розвитку конкурентоздатного економiчного середови-ща регюшв i досягнення високого рiвня життя населен-ня формують основш напрямки регюнально'1 политики бвропейського Союзу.
Детальне вивчення досвцу формування европей-сько'1 регюнально'1 полтики, позитивних приклaдiв i тенденцш окремих краш 6С, що досягли економiчного зростання територш та покращення добробуту жите-лiв, е актуальними для розвитку сучасно'1 Украши та ïï регюшв в перюд триваючих евроштеграцшних про-цеав, впровадження реформаторских суспкьно-еко-номiчних змш та становлення власно'1 нацюнально'1 регюнально'1 полижи.
Проблемн питання регюнального розвитку та основн напрями регюнально! полiтики в кра!нах свпу, кра!нах бвропейського Союзу та в УкраМ тривалий час дослiджyються вiтчизняними i зaрyбiжними науковця-ми та практиками. Розкриттю ще! теми присвячен ро-боти Долiшнього М. I., Кизима М. О., Вaрнaлiя З. С., Мо-кiя А. I., Новжово! О. Ф., Романюк О. Ф., Романюк С. А., А. В. Кузнецова, А. Ф. Ткачука та шших [1-16].
Регюнальна политика бвропейського Союзу фор-мувалася шд впливом структурних змiн i розширен-ня меж об'еднання та мала рiзний вплив на показники соцiaльно-економiчного розвитку окремих груп кра!н та !х регiони. Анaлiз нерiвномiрностi розвитку територiй рiзних груп, встановлення основних характерних рис асиметри дозволяе не ткьки визначити iснyючий стан диспропорцшносй регiонaльних потенцiaлiв розвитку, але й оцiнити напрямки регюнально! политики, спрямо-вaнi на !х усунення.
евроштеграцшний напрямок розвитку Укра!ни шдтверджуе aктyaльнiсть детального вивчення досвiдy регюнально! полiтики кра'1н 6С, особливо кращих практик кра'1н Центрально! та Схцно! бвропи, якi демонструють стабкьш позитивнi змiни в соцiaльно-економiчномy розвитку, та доцкьшсть його використання для формування та реaлiзaцil власно'1 регюнально! полiтики з урахуванням европейських прин-ципiв оргашзаци yпрaвлiння регюнальним i мiсцевим розвитком i розбудови мкцевого самоврядування.
Мета cmammi - провести aнaлiз тенденцiй сощ-aльно-економiчного розвитку регiонiв кра!н 6С в умо-вах розширення меж бвропейського Союзу за перiод 2003-2012 рр., оцiнити ефективнiсть регюнально! полижи для регiонiв рiзних груп краш - члешв 6С щодо подолання диференщаци та нерiвномiрностi сощально-економiчного розвитку з метою подальшого застосу-вання кращих практик для Укра!ни.
Завдання cmammi: здiйснити aнaлiз i оцiнкy тен-денцiй соцiaльно-економiчного розвитку регюшв «ста-рих» i «нових» кра!н - членiв 6С за перюд 2003-2012 рр.; оцiнити рiвень соцiaльно-економiчного розвитку регю-нiв в межах вцповцно! групи кра!н i в порiвняннi iз се-редньоевропейськими значеннями показниюв; проана-лiзyвaти ефектившсть регюнально! полiтики бвропей-ського Союзу на основi порiвняльного aнaлiзy окремих показниюв соцiaльно-економiчного розвитку регiонiв окремих груп краш 6С та динамки рiвня нерiвномiр-ностi !х розвитку в умовах розширення та структурних змш бвропейського Союзу; розглянути можливють за-стосування кращих практик для Украши.
Вимоги до реформування адмшстративно-тери-торiaльного устрою кра!н - члешв 6С вiдповiдно до едино! системи облжу регiонiв (NUTS 1, 2, 3) [18], з одного боку, сприяе зменшенню мiжрегiонaльних диспропорцш кiлькiсних покaзникiв, з iншого боку, контрасти в рiвнях соцiaльно-економiчного розвитку окремих територш за-лишаються значними, !х скорочення визначае основнi напрями регюнально! полiтики на певнi чaсовi перiоди.
Актуальним для досл1дження впливу регюнально! полижи на соцiaльно-економiчний розвиток окремих
територш та мiжрегiонaльнi взаемовцносини всере-динi бвропейського Союзу е перюд структурних змш, пов'язаний iз розширенням кiлькостi крa!н-членiв (NUTS 1) i регiонiв (NUTS 2): до 2004 р. - 15 кра!н (214 регюшв), 2004-2006 рр. - 25 кра!н (256 регюшв), 2007-2012 рр. -27 кра!н (270 регюшв), з 2013 р. - 28 кра!н (272 регюни).
Умовно, з метою проведення дослцження, кра!ни -члени 6С можна роздкити на двi групи: 15 «старих» кра!н (214 регiонiв), якi формували 6С до 2004 р., i 13 «нових» кра!н (58 регюшв) Центрально! та Сходно! 6в-ропи (2004 р. - 10 кра!н (42 регюни), 2007 р. - 2 кра!ни (14 регюшв), 2013 р. - 1 кра!на (2 регюни), яю увшшли до складу 6С, починаючи з 2004 р.
Значна мiжрегiонaльнa диференцiaцiя (з 2013 р. 272 регюни NUTS 2), внутршш особливост розвитку (iсторичнi, культурш, етнiчнi, соцiaльнi, економiчнi, полiтичнi) окремих територш i !х груп е причинами ю-нування нерiвномiрностi соцiaльно-економiчного розвитку та визначають актуальшсть детального вивчення досвiдy европейсько! регюнально! полiтики щодо подолання внутршни диспропорцiй i соцiaльно-економiчно! вiдстaлостi територш.
Особливост мiжрегiонaльних рiзниць «старих» кра!н 6С обyмовленi нaявнiстю територiй з рiз-ною iсторiею розвитку економки (наприклад, Зaхiднa i Схiднa Германш), спецiaлiзaцiею (наприклад, Пiвнiчнa, Центральна i Пiвденнa 1талш), рiзномaнiтни-ми етшчними причинами. Проблемами розвитку окремих територш е низька щкьшсть населення (Швшчна бвропа) та iндивiдyaльнi особливост островiв (низька транспортна можливiсть для розвитку економки) [11].
Причиною диспропорци «нових» кра!н - членiв 6С е однобокiсть розвитку столичних територш на основi концентраци територiaльних потенцiaлiв (фiнaнсових, людських, економiчних), що утворилась внaслiдок вертикально! центрaлiзaцi! повноважень i ресyрсiв [11].
Рiзницi щодо початкових умов i внутршнк особли-востей розвитку европейських територiй визначають причини виникнення нерiвномiрностi, рiвень !х вiдмiнностей, стyпiнь взаемного впливу i можливостi змши ситуаци, що робить актуальним досидження питань регюнально! полижи 6С щодо виршнювання мiжрегiонaльних дис-пропорцiй соцiaльно-економiчного розвитку регюншдля рiзних груп («стaрi» i «новЬ>) кра!н - членiв 6С.
Дослкження проведено на основi aнaлiзy показниюв соцiaльно-економiчного розвитку регiонiв з урахуванням групового розподку кра!н - членiв 6С («ста-рк i «новi» кра!ни) за перюд з 2003 р. (останнш рк до початку змiн щодо розширення 6С) до 2012 р. (повна шформацш бвростат для регiонiв NUTS 2).
До «старих» в дослцженш умовно вцнесеш кра!-ни - члени 6С (15 кра!н у склaдi 214 регiонiв рiвня NUTS 2), що сформували склад бвропейського Союзу до 2004 р.
На юнець 2012 р. у 15 «старих» кра!нах - членах 6С проживало 401,5 млн осiб (майже 80 % вк показника по 6С-27 - 502,4 млн ойб). Чисельнiсть населення ре-гiонiв NUTS 2 коливалася в межах вк 28,5 тис. осiб на Аландських островах (Фiнляндiя) до 12 млн ойб на 1ль де Франс (Францш), тобто рiзниця складала бкьше, нiж 419 рaзiв [17].
Диспропорци соцiaльно-економiчних покaзникiв рiвня NUTS 2 по 15 «старих» кра!нах - членах 6С за 2012 р. представлен на рис. 1.
Площатериторицихкра!нстановить3,3млнкм2(або 75,3 % вГд 6С-27 - 4,4 млн км2) i коливаеться вк 13,4 км2 iспaнського автономного мюта Мелкья до 226,8 тис. км2 Швннно-Схкно! Фшлянди, тобто рГзниця - e 16,9 тис. рaзiв.
Середня щкьшсть населення на територГ! «старих» кра!н - члешв у 2012 р. становила 121 особу на 1 км2, що е вищою за загальний показник по 6С (116,9 ойб на 1 км2). Нерiвномiрнiсть розмiщення населення по територи регюшв досягае бкьше 3,5 тис. рaзiв, вк наймен-шого показника 2,9 оаб на 1 км2 у Гвкн (Францш) до 10,3 тис. ойб на 1 км2 на територи Внутршнього Лондону (Великобританш).
Сума ВВП по ПКС у 2012 р., що приходиться на регюни цих кра!н, у цкому склала 11,6 трлн евро (або 87 % вк 6С-27 - 13,4 трлн евро), коливання показника перевищуе 516 рaзiв - вк 1,1 млрд евро на Аландських островах (Фшляндш) до 555,3 млрд евро на 1ль де Франс (Францш).
Piвень економiчного розвитку територГ! «старих» кра!н - членiв становить 29 тис. евро ВВП по ПКС на одиницю населення i перевищуе середнш показник по 6С (26,5 тис. евро). Диспропорцш мГж регю-нами склала 6,2 разу, нaйбiднiшими е територГ! ЕпГр i Схiднa Мaкедонiя, Фракш (52 %) у ГрецГ!, найбагатшим е СхГдний Лондон ВеликобританГ! (322 %).
Середнш рiвень безробiття у 2012 р. по регюнах «старих» кра!н - члешв склав 10,6 % при середньому по-казнику по 6С - 10, 4%, найнижчий рiвень 2,7 % зарее-стровано на шмецьких територшх (Тюбiнген, Верхня Баварш, ТрГр), найвищий - 37 % - в юпанському автономному мюл Сеута, рГзниця становить 13,7 разу.
Видатки на НдДкР у 2011 р. (у % до ВВП) стано-вили 2,06 % при середньому показнику по 6С 1,98 %, не-рГвномГрнГсть показника мала мГсце вГд 7,82 % у бельгш-ськГй провшци Валлонський Брабант до вГдсутностГ ви-трат для розвитку наукових дослГджень на французьких територшх (МартГнГка, ГвГана, Реюньон).
Оцшити ефективнГсть регюнально! полГтики згур-тування 6С у частинГ вирГвнювання диспропор-цГй по рГвню сощально-економкного розвитку територГй можна шляхом порГвняння розподку регюнгв за соцГальними й економГчними показниками в рГзнГ ча-совГ перГоди.
СтруктурнГ змГни в складГ бвропейського Союзу за перюд з 2003 р. (останнГй рк до початку розширення 6С) до 2012 р. (остання наявна повна шформацш по регюнах рГвня NUTS 2 в базГ бвростат) мали рГзний вплив на сощально-економкн показники розвитку окремих груп кра!н та !х регГони.
СоцГально-економГчний розвиток 15 «старих» кра-!н - члешв 6С за перГод 2003-2012 рр. характеризуеться покращенням економГчного стану територГй (зростання в 1,2 разу ВВП по ПКС на 1 км2 у середньому по цих кра!-нах, з 3,0 млн евро у 2003 р. до 3,7 млн евро у 2012 р.) i шдвищенням добробуту населення (зростання в 1,2 разу ВВП по ПКС на одиницю населення, з 24,3 евро у 2003 р. до 29,0 евро у 2012 р.) [17].
Результатом регюнально! полГтики групи «старих» кра!н за цей час е, в основному, скорочення диспропор-цш сощально-економГчних показниюв рГвня NUTS 2.
Динамка диспропорци сощально-економГчних показниюв рГвня NUTS 2 по 15 «старих» кра!нах - членах 6С за перюд 2003-2012 рр. представлена на рис. 2.
Зменшення диспропорцш мае мГсце в показниках чисельностГ населення - на 11,4 пункту (з 430,7 разу у 2003 р. до 419,4 разу у 2012 р.), щкьносй - на 400,9 пункту (з 3,9 тис. разу до 3,5 тис. разу), ршню безробГття - на 3,9 пункту (з 17,6 разу до 13,7 разу) та ВВП на 1 км2 - на 1,0 тис. пунктш (з 22,0 тис. разш до 21,0 тис. разш).
ЗбГльшення нершномГрностГ вГдбулося по показниках ВВП по ПКС - на 15,2 пункту (з 501,4 разу до 516,5 разу), ВВП по ПКС на одиницю населення (% до серед-нього по 6С) - на 0,6 пункту (з 5,7 разу до 6,2 разу) та видатках на НДДКР на одного жителя - на 16,6 пункту (з 192,7 разу у 2003 р. до 209,4 разу у 2012 р.).
Тенденщею до скорочення диспропорцш сощ-ально-економкних показниюв регюшв рГвня NUTS 2 для 15 «старих» кра!н - члешв 6С у рамках реалГзацГ!
Територт Щтьшсть населения ВВП ПКС Населения Ртень безроб1ття ВВП ПКС на 1 особу
354 9,9
Э 516,5 3 419,4 13,7 6,2
16924,2
0 5000 10000 15000 20000
Вщношення максимального показника до мЫмального, рази
Рис. 1. Диспропорци соцiально-економiчних показниюв piBHq NUTS 2 по 15 «старих» кражах - членах €С за 2012 р. Джерело: укладено автором за даними [17].
] 16,6
] 15,2
0,6
-3,9
-11,4
Видатки на НДДКР на 1 особу ВВП ПКС
ВВП ПКС на 1 особу Ртень безроб1ття Населення Щтьшсть населення ВВП /площа територп
-1 200 -1 000 -800 -600 -400 -200 0 200
Змши показнимв диспропорцш за перюд 2003-2012 pp., рази
Рис. 2. Динамка диспропорцп' соцiально-економiчних показнимв piBHq NUTS 2 по 15 «старих» кражах - членах €С
за перюд 2003-2012 рр.
Джерело: укладено автором за даними [17].
полижи згуртування характеризуеться i перiод 2007— 2012 рр., що i представлено на рис. 3.
Зменшення диспропорцш мае мiсце в показниках чисельност населення - на 10,0 пункту (з 429,4 разу у 2007 р. до 419,4 разу у 2012 р.) та щкьност - на 103,5 пункту (з 3,6 тис. разу до 3,5 тис. разу), а також по показниках добробуту: ВВП по ПКС - на 13,8 пункту (з 530,3 разу до 516,5 разу) i ВВП по ПКС на одиницю населення (% до середнього по ЕС) - на 0,1 пункту (з 6,3 разу до 6,2 разу), ВВП на 1 км2 - на 2,9 тис. пунктов (з 23,9 тис. разу до 21,0 тис. разiв).
Збкьшення нерiвномiрностi водбулося по рiвню безробггтя - на 2,2 пункту (з 11,5 разу до 13,7 разу) та видатках на НДДКР на одного жителя - на 118,3 пункту (з 91,0 разу у 2007 р. до 209,4 разу у 2012 р.).
Водночас, на фош загальних тенденцш скорочен-ня мiжрегiональних диспропорцш у показниках рiвня NUTS 2 по визначенш груш кра'ш, невиршеною зали-шаеться проблема найвОдсталших територш, яю через водсутшсть власних ресурсов для розвитку, перифершне положення, мограцш квалiфiкованих кадрiв у велико моста, неефективнiсть мосцевого управлiння та iншi причи-
ни постшно залишаються в категорil менш розвинутих регiонiв (ВВП по ПКС на одиницю населення нижче 75 % вод середнього по 6С)[19].
За даними 2012 р., iз 214 регюшв NUTS 2 по 15 «старих» кра'шах - членах 6С 16 % (34 регюни) належать до категори менш розвинутих (ВВП по ПКС на душу населення нижче 75 % вод середнього по 6С), 26 % (56 регюшв) - до переходного типу (ВВП по ПКС на душу населення вод 75 % до 90 % вод середнього по 6С) i 58% (124 регюни) - до бкьш розвинутих регюшв (ВВП по ПКС на душу населення бкьше 90 % вод середнього по 6С) [19].
Проведений аналiз змш ВВП по ПКС на одиницю населення за перюд 2007-2012 рр. для територш з показником бкьшим 75 % вод середнього по-казника по 6С (регюни переходного типу i бкьш розви-нутi) виявив скорочення або незмшшсть диспропорцiй у 55 % регюшв i збкьшення, але не критичне (не нижче рiвня 75 %) на шшш частинi (45 %) територш.
Для водсталих територш (ВВП по ПКС на одиницю населення менше 75 % вод середнього по 6С) картина шша. 1з 34 регюшв, яко водносяться до категори менш
-2864,0 Е
3118,3 2,2
-0,1 -10,0 -13,8 -103,50
Видатки на НДДКР на 1 особу Р1вень безроб1ття ВВП ПКС на 1 особу Населення ВВП ПКС
Щтьшсть населення ВВП /площа територп
-4 000 -3 000 -2 000 -1 000 0 1 000
Змши показншв диспропорцш за перюд 2007-2012 pp., рази
Рис. 3. Динамка диспропорцп соцiально-економiчних показнимв рiвня NUTS 2 по 15 «старих» краУнах - членах €С
за перюд 2007-2012 рр.
Джерело: укладено автором за даними [17].
Е? со о о
о ^
о_
о <
со
<
о
ш
розвинутих (за 2012 р.), для всгх (кром французьких Гва-делупи i Гвоани) характерно збкьшення вгдставання вод середнього ровня 6С, у тому число кожний третш регюн (29,4 %, або 10 регюшв) понизив свой статус з переходного ровня (за 2007 р.) до менш розвинутого (за 2012 р.).
Найбкьш вгдсталими (протягом 2003-2012 рр.) постшно залишаються 11 регюшв ГрецГ1, 3 - 1спанГ1, 4 -ФранцГ1, 7 - 1талГ1, 5 - ПортугалГ1, 4 - ВеликобританГ1, бкьша частина яких е остргвними або автономними територгями з характерними ознаками високого ргвня безробгття (больше 20 %) i низьким ргвнем шновацшного розвитку (видатки на НДДКР менше 1 % ВВП).
Отже, проблеми нергвномгрностГ соцгального i економГчного розвитку окремих територгй «старих» кра1н - члешв 6С залишаються i надалг актуаль-ними, фшансово'1 пгдтримки з фондГв 6С не достатньо для подолання 1х вГдсталостГ. В умовах високо1 мГжреп-онально1 конкуренцГ1 необхГдним залишаеться проведен-ня ГнституцГйних перетворень, спрямованих на сприяння шновацшному розвитку економжи територГй з урахуван-ням зовшшнк факторГв та внутршнк територГальних, шторичних i економГчних особливостей розвитку.
«Новими» кра1нами - членами 6С в дослгдженш визначено 12 кра1н у складГ 56 регГонГв Центрально1 та СхГдно'1 бвропи, що приедналися до бвропейського Союзу, починаючи з 2004 р. Регюнальна структура кра1н ЕстонГя, ЛатвГя, Литва, КГпр i Мальта вГдповГдае 1 регю-ну рГвня NUTS 2 [18].
МГжрегГональнГ диспропорцГ1 сощально-економГч-них показникГв рГвня NUTS 2 по 12 «нових» кра1нах -членах 6С за 2012 р. представлено на рис. 4.
У 2012 р. на територГ1 «нових» кра1н - члешв проживало 100,9 млн оаб (20 % вгд показника по 6С-27 -502,4 млн оаб). ЧисельнГсть населення регГонГв NUTS 2 коливаеться в межах вГд 421,4 тис. ойб (Мальта) до 5,3 млн ойб у Мазовецькому воеводствГ (Польща), рГзниця становить 12,5 разу [17].
ЗагальнаплощатериторГ1кра1нстановить1,1млнкм2 (24,7 % вГд 6С-27 - 4,4 млн км2) i в регГональному роз-мГрГ коливаеться вГд 0,3 тис. км2 Мальти до 65,3 тис. км2 Литви, рГзниця - у 206,6 разу.
Середня щкьшсть населення на територГ1 «нових» кра1н - членш 6С у 2012 р. становила 92,7 особи на 1 км2, що е нижчою за загальний показник по 6С (116,9 особи на 1 км2). НерГвномГршсть розмгщення населення по територГ1 регГонГв становить 84,0 рази, вгд най-меншого показника 30,5 особи на 1 км2 в ЕстонГ1 до 2,6 тис. особи на 1 км2 на територГ1 Праги (Чеська республка).
Сума ВВП по ПКС у 2012 р., що припадае на реп-они цих кра1н у цкому, склала 1,7 трлн евро (або 13 % вГд 6С-27 - 13,4 трлн евро), коливання показникГв рГвня NUTS 2 становить 23,8 разу - вгд 6,2 млрд евро в Швшчно-захгдному регюн БолгарГ1 до 146,5 млрд евро в Мазовецькому воеводствГ Польщ1
Середнш рГвень економГчного розвитку терито-рГ1 «нових» кра1н - члешв 6С становить 17,1 тис. евро ВВП по ПКС на одиницю населення, що в 1,6 разу нижче середнього показника по 6С (26,5 тис. евро). Диспро-порцГя мГж регГонами склала 6,4 разу, найбгдшшим е ПГвнГчно-ЗахГдний регюн у БолгарГ1 (28 % вгд середнього показника по 6С), найбагатшим - Братиславський край у Словаки (178 %).
Середнш рГвень безробГття у 2012 р. по регюнах склав 10,0 % (при середньому в 6С-27 10,4 %), при цьому найнижчий рГвень - 3,1 % - в ЕстонГ1 та Схгднш Слове-нГ1, а найвищий - 19% - у Схгднш Словаччиш, рГзниця складае 6,1 разу.
Видатки на НДДКР у 2012 р. (у % до ВВП) стано-вили 0,9 % при середньому показнику по 6С 1,98 %, не-рГвномГрнГсть показника мала мюце вГд 0,1 % у Швшчно-центральному регГонГ (БолгарГя), ПГвнГчно-ЗахГднГй Ол-тенГ1 та Швшчно-Схгдному регГонГ (РумунГя) до 3,1 % у Захгднш СловенГ1, рГзниця - 35,9 разу.
Сощально-економГчний розвиток 12 «нових» кра-1н - члешв 6С за перГод 2003-2012 рр. характеризуеться покращенням економГчного стану територГй (зростання в 1,9 разу ВВП по ПКС на 1 км2 у середньому по цих кронах, з 0,5 млн евро у 2003 р. до 0,9 млн евро у 2012 р.), пгдвищенням добробуту населення (зростання в 1,6 разу ВВП по ПКС на одиницю населення, 10,4 тис. евро у 2003 р. до 17,1 тис. евро у 2012 р.), скороченням рГвня безробГття (на 2,4 % у середньому по цих кра1нах, з 12,4 % у 2003 р. до 10,0 % у 2012 р.).
ВВП /площа територп i Територт S Щты-лсть населения £
Видатки НДДКР / ВВП SO 35,9 ВВП ПКС -ИЗ 23,8 Населення 3 12,5 ВВП ПКС на 1 особу S 6,4 Р1вень безроб1ття р 6,1
8
4,0
3 206,6
528,4
0 100 200 300 400 500
Вщношення максимального показника до мЫмального, рази
Рис. 4. Диспропорцп соцiально-економiчних показнимв рiвня NUTS 2 по 12 «нових» краУнах - членах €С за 2012 р. Джерело: укладено автором за даними [17].
Динамка змш диспропорцш розвитку окремих макроекономкних показникiв за часовий перiод 2003— 2012 рр., аналогiчний вищенаведеному в дослкженш вiдносно регiонiв «старих» краш, дае можливiсть оцши-ти результати регюнально! полiтики 6С та И вплив на сощально-економкний розвиток «нових» територiй.
Розрахунки показникiв соцiально-економiчного розвитку регюнш «нових» краш - члешв 6С та !х змiни протягом аналiзованого часового перю-ду проведено для однаково! кiлькостi регiонiв (у порш-няльних умовах для 6С-12), незалежно вiд дати вступу краши до 6С (2004 р. - 10 краш, 2007 р. - 2 краши).
За перюд з 2003 р. (до вступу в 6С) до 2012 р. для 12 «нових» краш - члешв 6С характерне збкьшення диспропорцш мiж ркнями ЫиТБ 2 по таких показни-ках, як ВВП по ПКС - на 9,7 пункту (з 14,1 разу до 23,8 разу), ВВП на 1 км2 - на 107,8 тис. пунктш (з 420,6 разу до 528,4 разу) та щкьшсть населення - на 8,5 пункту (з 75,5 разу у 2003 р. до 84,0 разш у 2012 р.).
Незначне скорочення нерiвномiрностi вкбулося по показниках: чисельшсть населення - на 0,3 пункту (з 12,8 разу у 2003 р. до 12,5 разу у 2012 р.) та ршень без-робптя - на 0,4 пункту (з 6,5 разу до 6,1 разу), а також по показниках добробуту: ВВП по ПКС на одиницю населення (% вк середнього по 6С) - на 1,2 пункту (з 7,6 разу до 6,4 разу за розрахунками бвростат для 6С-28) i видатках на НДДКР (у % до ВВП) - на 6,1 пункту (з 42,1 разу до 35,9 разу).
Динамка мiжрегiональних диспропорцш сощ-ально-економкних показниюв ршня ЫиТБ 2 по 12 «нових» крашах - членах 6С за перюд 2003-2012 рр. представлена на рис. 5.
Перюд 2007-2012 рр. для регюнш 12 «нових» кра-ш - члешв 6С у рамках реалiзацií регюнально! полижи згуртування характеризуеться уповкьненням тенден-цш, характерних для початково'1 стади вступу краш до бвропейського Союзу (на фонi отримання фшансово! допомоги з фондш 6С - це можливють розширення iнновацiйного розвитку, скорочення безробптя, шдви-щення добробуту населення, а також вкьна мiграцiя до розвинутих кра'1н 6С).
З 2007 р. до 2012 р. мае мюце збкьшення диспропорцш по ВВП по ПКС - на 7,0 пунктш (з 16,9 разу до 23,8 разу), ВВП на 1 км2 - на 15,9 тис. пунктш (з 512,6 разу до 528,4 разу), щкьноск населення - на 5,0 пунктш (з 79,0 разш до 84,0 разш) та видатках на НДДКР (у % до ВВП) - на 4,3 пункту (з 31,6 разу у 2007 р. до 35,9 разу у 2012 р.).
Незначним е зменшення нерiвномiрностi в показниках чисельност населення - на 0,2 пункту (з 12,7 разу у 2007 р. до 12,5 разу у 2012 р.), ршня безробггтя - на 0,2 пункту (з 6,4 разу до 6,1 разу) i ВВП по ПКС на одиницю населення (% вк середнього по 6С) - на 0,6 пункту (з 7,0 разш до 6,4 разу).
Динамка диспропорцш соцкльно-економкних показниюв ршня ЫиТБ 2 по 12 «нових» крашах - членах 6С за перюд 2007-2012 рр. представлена на рис. 6.
Водночас проблема вксталоск територш, яю через вксутшсть власних ресурсш для розвитку, пери-фершне положення, постшну мирацш квалiфiко-ваних кадрш у велик мюта, неефектившсть мюцевого управлшня та iншi географкних, юторичш та економк-ш причини постшно залишаються в категори менш розвинутих регюнш (ВВП по ПКС на одиницю населення нижче 75 % вк середнього по 6С) [19], е характерною для цих регюшв.
За даними 2012 р., iз 56 регюнш ЫиТБ 2 по 12 «нових» крашах - членах 6С 84 % (47 регюнш) вкносяться до категори менш розвинутих (ВВП по ПКС на душу населення нижче 75 % вк середнього по 6С), 4% (2 регюни) -до перехкного типу (ВВП по ПКС на душу населення вк 75 % до 90 % вк середнього по 6С) i 12% (7 регюнш) - до бкьш розвинутих регюшв (ВВП по ПКС на душу населення бкьше 90 % вк середнього по 6С) [19].
Вищими вк середнього ршня 6С (100%) за добро-бутом е лише 5 регюнш (9 % вк юлькоск регюнш «нових» краш - члешв 6С) - Братиславський край у Сло-ваччини (179 % ВВП по ПКС на одиницю населення вк середнього по 6С), Прага в Чесьюй республщ (172 %), Бухарест-1лфов у Румуни (126 %), Центральна Угорщина (105 %), Мазовецьке воеводство в Польщi (105 %).
107,8 ВВП /площа територп ВВП ПКС Щты-лсть населения
9,7 8,5
-0,3 Населения
-0,4 Р1вень безроб1ття
-1,2 В ВВП ПКС на 1 особу
1 ЕЭ Видатки на НДДКР /ВВП
-10 10 30 50 70 90 110 Змши показнимв диспропорцш за перюд 2003-2012 рр., рази
Рис. 5. Динамка диспропорци соцiально-економiчних показниюв рiвня ШТБ 2 по 12 «нових» кражах - членах €С
за перюд 2003-2012 рр.
Джерело: укладено автором за даними [17].
-0,2 f -0,2 E -0,6 E
7,0
] 4,3
5,0
3 15,9
ВВП /площа територп ВВП ПКС
Щтьшсть населения Видатки на НДДКР /ВВП Населения Ртень безроб1ття ВВП ПКС на 1 особу
-5 0 5 10 15 20
Змши показнимв диспропорцш за перюд 2007-2012 pp., рази
Рис. 6. Динамка диспропорцп соцiально-економiчних показникiв рiвня NUTS 2 по 12 «нових» кражах - членах €С
за перiод 2007-2012 рр.
Джерело: укладено автором за даними [17].
АналГзом змш ВВП по ПКС на одиницю населення (% вгд середнього по 6С) за перюд 2003-2012 рр. вста-новлено скорочення вГдставання вГд середньоевропей-ського показника по всгх (крГм ПГвнГчно-ЗахГдного ре-гГону Чесько1 республГки, ПГвнГчно1 Угорщини, Захгдно'! СловенГ1) територГях NUTS 2 «нових» кра1н - членГв 6С, що е позитивним результатом регГонально1 полГтики.
Для менш розвинутих територГй скорочення дис-пропорцГй вГдбулося в межах вгд 1 % (ПГвнГчно-ЗахГдний i Швденно-Захгдний регГони БолгарГ1) до 62 % (Бухарест-1лфов у РумунГ1).
За перюд членства в 6С лише три регГони «нових» кра1н шдвищили всГй статус з категорГ1 вгдсталих до Гнших категорГй: ПГвнГчно-СхГдний регюн Чесько1 республГки (76 %), Мазовецьке воеводство ПольщГ (105 %) i Бухарест-1лфов у РумунГ1 (126 %).
Найбкьш вГдсталими постГйно залишаються 5 (Гз 6) регГонГв БолгарГ1, 1 - Угорщини, 1 - РумунГ1 з характер-ними ознаками високого рГвня безробГття (до 18 %) i низьким рГвнем ГнновацГйного розвитку (видатки на НДДКР до 0,6 % ВВП).
Уцкому щодо сощально-економГчного розвитку «нових» кра1н - члешв 6С та 1х регГонГв можна сказати, що регГональна полГтика згуртування на основГ фГнансово1 пГдтримки 6С е безперечною допо-могою для розвитку найбкьш вГдсталих i проблемних територГй.
Проте проблеми мГжрегюнальних диспропорцГй i нерГвномГрностГ соцГально-економГчного розвитку е на-далГ актуальними, значна кГлькГсть регГонГв залишаеть-ся в категорГ1 менш розвинутих, потребуе проведення внутрГшнГх ГнституцГйних змГн, пошуку власних точок зростання для сучасного ГнновацГйного розвитку еко-номГки, пГдвищення конкуренцГ1 територГй, покращення рГвня життя населення.
ВИСНОВКИ
Проведений аналГз регГонально'1 полГтики 6С за перГод 2003-2012 рр. на основГ показникГв соцГально-економГчного розвитку регГонГв рГвня NUTS 2 для рГз-
них груп кра1н - члешв 6С дозволяе зробити таю ви-сновки.
1. МГжрегюнальна диференцГацГя i внутрГшнГ особ-ливостГ розвитку (юторичш, культурнГ, етнГчнГ, сощ-альнГ, економГчш, полГтичнГ) територГй впливають на юнування диспропорцГй i нерГвномГрностГ сощально-економГчного розвитку регГонГв NUTS 2 для рГзних груп кра1н - члешв 6С.
ДиспропорцГ1 розвитку мГж регюнами «старих» кра1н - членГв 6С е досить значними (2012 р.): по чи-сельностГ населення - 419,4 разу; площГ територГ1 - 16,9 тис. разГв; щГльностГ населення - 3,5 тис. разГв; ВВП по ПКС - 516,5 разу; ВВП по ПКС на одиницю населення (% вгд середнього по 6С) - 6,2 разу; рГвню безробГття -13,7 разу.
МГжрегюнальш рГзнищ «нових» кра1н - членГв 6С (2012 р.) становлять: по чисельностГ населення - 12,5 разу; площГ територГ1 - 206,6 разу; щГльностГ населення -84,0 рази; ВВП по ПКС - 23,8 разу; ВВП по ПКС на оди-ницю населення (% вгд середнього по 6С) - 6,4 разу; рГв-ню безробГття - 6,1 разу; видатках на НДДКР (у % до ВВП) - 35,9 разу.
2. Структурш змши в складГ 6С за перюд 20032012 рр. мали рГзний вплив на змГни в соцГально-еконо-мГчних показниках розвитку регГонГв окремих груп кра1н.
Регюнальна полГтика «старих» кра1н 6С харак-теризуеться скороченням диспропорцГй показникГв: чисельностГ населення - на 11,4 пункту, щкьност населення - на 400,9 пункту, рГвня безробГття - на 3,9 пункту, ВВП на 1 км2 - на 1,0 тис. пунктГв. ТенденцГя до скорочення диспропорцГй продовжуеться в перГодГ 2007-2012 рр.
Для регГонГв «нових» кра1н 6С характерне збкь-шення диспропорцГй по показниках ВВП по ПКС - на 9,7 пункту, ВВП на 1 км2 - на 107,8 тис. пунктГв та щкь-нГсть населення - на 8,5 пункту. УповГльнення тенденцГй (на фон отримання фГнансово1 допомоги з фондГв 6С -це можливГсть розширення ГнновацГйного розвитку, скорочення безробГття, шдвищення добробуту населення, а також вкьна мГграцГя до розвинутих кра1н 6С) мае мГсце у 2007-2012 рр.
3. Гострою залишаеться проблема подолання вГд-сталостi окремих територiй як усередиш 6С, так i в кожнш краш окремо. Менш розвинутими, за даними 2012 р., залишаються 16 % (34 регюни) «старих» кра!н i 84 % (47 регюшв) «нових» кра'1н 6С.
Для вах менш розвинутих регiонiв «старих» краш (крГм французьких Гваделупи i Шани) характерно збкь-шення вiдставання вк середнього ргвня 6С, у тому числГ кожний третгй регiон (29,4 %) понизив свш статус з переходного ршня (за 2007 р.) до менш розвинутого (за 2012 р.).
Найбкьш вксталими (2003-2012 рр.) постгйно залишаються остршш або автономнi територГ! ГрецГ! (11 ре-гiонiв), 1спаш! (3), ФранцГ! (4), 1талГ1 (7), ПортугалГ! (5), Ве-ликобританГ! (4) з характерними ознаками високого рГвня безробiття i низьким рiвнем iнновацiйного розвитку.
За 2003-2012 рр. практично вй менш розвинуй регiони «нових» кра'1н скоротили вiдставання вГд середнього по 6С показника рГвня доходГв на одиницю населення (у межах вГд 1 % до 62 %), проте надалГ (44 Гз 47 регюшв) залишаються в категорГ! менш розвинутих, найбкьш вГдсталими е регюни БолгарГ! (5 регГонГв), Угорщини (1), РумунГ! (1).
4. При позитивних результатах регГонально'1 по-лГтики по вГдношенню до регГонГв «нових» краш за 2003-2012 рр. (покращення економГчного стану терито-рГй, пГдвищення добробуту i скорочення рГвня безробп-тя), !х значна соцГально-економГчна вГдсталГсть на еташ вступу в 6С робить вкрай повГльним процес досягнення рГвня середньоевропейських показникГв i наближення до значно розвинутих територш «старо!» бвропи.
5. Характерне для регГонГв «нових» кра!н - членГв 6С збГльшення нерГвномГрностГ територГального розпо-дГлу ВВП (на 9,7 пункту - ВВП по ПКС; на 107,8 пункту -ВВП на 1 км2) на фош зростання диспропорцш по щГль-ностГ населення (на 8,5 пункту) загострюе загальну проблему 6С щодо збГльшення мГграцГ! населення з вГдста-лих до бГльш розвинутих територГй в пошуках бГльш ви-сокооплачувано! роботи i комфортних умов життя.
6. ПозитивнГ змши показникГв сощально-еконо-мГчного розвитку рГзних груп регГонГв 6С дозволяють зробити висновок, що полГтика згуртування на основГ фГнансово! пГдтримки через структурш фонди досягае певно! мети i е безперечною допомогою для розвитку найбГльш вГдсталих i «нових» територГй 6С.
Проте проблеми мГжрегГональних диспропорцш i нерГвномГрностГ соцГально-економГчного розвитку таких територГй залишаються надалГ актуальними, регГони потребують проведення внутршнк шституцшних змГн, пошуку власних точок зростання для сучасного шнова-цГйного розвитку економки, пГдвищення конкуренцГ! територГй, покращення рГвня життя населення.
7. Запозичення кращого досвГду европейсько! регГонально! полижи 6С для Укра!ни в умовах заго-стрення проблем регГонального розвитку, пов'язаних Гз зростанням вГдхилень сощально-економкних показникГв, збГльшенням ккькоск проблемних територГй тощо, е актуальним на сучасному еташ реформування адмГнГстративно-територГального устрою Г впроваджен-ня принцишв децентралГзацГ! влади в кра!нГ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Долiшнiй М. I. Регюнальна полiтика на рубежi ХХ-ХХ1 столiть: HOBi прiоритети / М. I. Долшнш. - К. : Наукова думка, 2006. - 514 с.
2. Долшжй М. Регюнальна полiтика та механiзм Г! реали зацГГ / М. Долiшнiй, С. Злупко, С. Писаренко / Нац. акад. наук Укра-!ни, 1н-т регiон. дослiджень. - К. : Наукова думка, 2003. - 503 с.
3. Варналш З. С. Регюни УкраГни: проблеми та прюритети соцiально-економiчного розвитку : монографiя / Варналш З. С., Мокш А. I., НовГкова О. Ф. та ш. / Нацiональний Гн-т стратепчних дослiджень. - К. : Знання УкраГни, 2005. - 498 с.
4. Державна регюнальна полГтика УкраГни: особливосп та стратепчш прюритети : монографГя / За ред. З. С. ВарналГя. -К. : Н1СД, 2007. - 820 с.
5. Кизим Н. А. Программно-целевой подход к государственному управлению социальной напряженностью в регионах страны : монография / Н. А. Кизим, В. В. Узунов. - Х. : ИД «ИНЖЕК», 2007. - 204 с.
6. Кизим Н. А. Неравномерность регионального развития в Украине: теоретико-методические основы и инструментарий оценки : монография / Н. А. Кизим, Е. В. Раевнева, А. Ю. Боб-кова. - Х. : ФЛП Либуркина Л. М.; ИД «ИНЖЭК», 2011. - 200 с.
7. ДецентралГзацГя публГчноГ влади: досвГд свропейських краГн та перспективи УкраГни / [Бориславська О., Заверуха I., Захарченко Е., та Гн.]; Швейцарсько-украГнський проект «ПГд-тримка децентралГзацГГ в УкраГн - DESPRO. - К. : ТОВ «СофГя». -2012. - 128 с.
8. Оцшка можливостей розширення i замГщення ринюв збуту для продукцГГ пщпривмств реального сектора УкраГни : монографГя [Електронний ресурс] / За ред. докт. екон. наук, проф. М. О. Кизима, канд. техн. наук, проф. I. Ю. Матюшенка. - Х. : ВД «!НЖЕК», 2014. - 280 с. - Режим доступу : http://ndc-ipr.org/ archive/category/pmonografiyip/page/2/
9. Оцшка наслщш членства УкраГни у СвГговш оргашза-цГГ торпвлГ : монографГя [Електронний ресурс] / За заг. ред. докт. екон. наук, проф. М. О. Кизима, канд. техн. наук, проф. I. Ю. Ма-тюшенка. - Х. : ВД «!НЖЕК», 2014. - 212 с. - Режим доступу : http:// ndc-ipr.org/archive/category/pmonografiyip/page/3/
10. Регюнальна полГтика: правове регулювання. Свгто-вий та украГнський досвГд. - Вид. друге, доп. / За заг. ред. А. Тка-чука. - К. : Леста, 2011. - 260 с.
11. Региональная политика стран ЕС / Центр европейских исследований ИМЭМО РАН / Отв. ред. А. В. Кузнецов. - М. : ИМЭМО РАН, 2009. - 230 с.
12. Экономика стран ЕС после введения евро: от эйфории 1999 г. до долгового кризиса 2010-х годов / Под ред. А. В. Кузнецова и Е. С. Хесина. - М. : ИМЭМО РАН, 2013. - 250 с.
13. Региональная политика: зарубежный опыт и российские реалии / Под. ред. А. В. Кузнецова, О. В. Кузнецовой. - М. : ИМЭМО РАН, 2015 - 137с.
14. Ярошенко I. В. АналГз соцГально-економГчного розвитку проблемних регГонГв краГн Свропейського Союзу / I. В. Ярошенко // Проблеми економГки. - 2014. - № 3. - С. 45-53.
15. Ярошенко I. В. СвГтовий та вГтчизняний досвГд пГдтримки проблемних регГонГв / I. В. Ярошенко // БГзнес !нформ. -2014. - № 10. - С. 79-86.
16. Полякова О. Ю. ПГдходи до експрес- i фундаментально! дГагностики проблем соцГально-економГчного розвитку регГонГв / О. Ю. Полякова, I. В. Ярошенко, I. Б. Семигулша // БГзнес !нформ. - 2014. - № 6. - С. 52-57.
17. Офщшний сайт Свропейсько! комо (ёвростат) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/
18. Regulation (EC) No 1059/2003 of the European Рar-liament and of the Council of 26 May 2003 on the establishment of
E?
QQ O O
o
Q_
O <
CO
<
s
w
a common classification of territorial units for statistics [Electronic resource]. - Mode of access : http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=CELEX:32003R1059
19. The European Union explained: Regional policy. - Luxembourg : European Commission, 2014. - P. 3.
REFERENCES
Boryslavska, O. Detsentralizatsiia publichnoi vlady: dosvid yevropeiskykh krain taperspektyvy Ukrainy [The decentralization of public authority: European experience and prospects of Ukraine]. Kyiv: Sofiia, 2012.
Dolishnii, M., Zlupko, S., and Pysarenko, S. Rehionalna poli-tyka ta mekhanizmyiirealizatsii [Regional policy and its implementation mechanism]. Kyiv: Naukova dumka, 2003.
Derzhavna rehionalna polityka Ukrainy: osoblyvosti ta strate-hichni priorytety [State Regional Policy of Ukraine: features and strategic priorities]. Kyiv: NISD, 2007.
Dolishnii, M. I. Rehionalna polityka na rubezhiXX- XXIstolit: novipriorytety [Regional policy at the turn of XX - XXI century: new priorities]. Kyiv: Naukova dumka, 2006.
Ekonomika stran ES posle vvedeniya yevro: ot eyforii 1999 g. do dolgovogo krizisa 2010-kh godov [The economy of the EU countries after the introduction of the euro: the euphoria of 1999 to the debt crisis of the 2010s]. Moscow: IMEMO RAN, 2013.
Kizim, N. A., Rayevneva, E. V., and Bobkova, A. Yu. Neravno-mernost regionalnogo razvitiya v Ukraine: teoretiko-metodicheskiye osnovy i instrumentariy otsenki [Uneven regional development in Ukraine: theoretical and methodological framework and assessment tools]. Kharkiv: FLP Liburkina L. M.; INZhEK, 2011.
Kizim, N. A., and Uzunov, V. V. Programmno-tselevoy podk-hod k gosudarstvennomu upravleniyu sotsialnoy napriazhennostyu vregionakh strany [Software and targeted approach to the governance of social tensions in the country]. Kharkiv: INZhEK, 2007.
"Otsinka mozhlyvostei rozshyrennia i zamishchennia rynkiv zbutu dlia produktsii pidpryiemstv realnoho sektora Ukrainy" [Assessment of expansion and replacement markets for the products of the real sector of Ukraine]. http://ndc-ipr.org/archive/category/ pmonografiyip/page/2/
"Otsinka naslidkiv chlenstva Ukrainy u Svitovii orhanizatsii torhivli" [An impact assessment of Ukraine's membership in the World Trade Organization]. Ofitsiinyi sait naukovo-doslidnoho tsentru industrialnykh problem rozvytku NAN Ukrainy. http://ndc-ipr.org/archive/category/pmonografiyip/page/3/
Ofitsiinyi sait Yevropeiskoi komisii (lEvrostat). http://epp.eu-rostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/
Poliakova, O. Yu., Yaroshenko, I. V., and Semyhulina, I. B. "Pidkhody do ekspres- i fundamentalnoi diahnostyky problem sot-sialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv" [Approaches to rapid diagnosis and fundamental problems of socio-economic development]. Biznes Inform, no. 6 (2014): 52-57.
Regionalnaya politika: zarubezhnyy opyt i rossiyskiye realii [Regional policy: foreign experience and the Russian realities]. Moscow: IMEMO RAN, 2015.
Regionalnaya politika stran YeS [Regional policy of the EU]. Moscow: IMEMO RAN, 2009.
Rehionalna polityka: pravove rehuliuvannia. Svitovyi ta ukrain-skyidosvid [Regional policy: regulation. World and Ukrainian experience]. Kyiv: Lesta, 2011.
"Regulation (EC) No 1059/2003 of the European Rarliament and of the Councilof 26 May 2003 on the establishment of a common classification of territorial units for statistics". http://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32003R1059
The European Union explained: Regional policy. Luxembourg: European Commission, 2014.
Varnalii, Z. S. et al. Rehiony Ukrainy: problemy ta priorytety sotsialno-ekonomichnoho rozvytku [Regions of Ukraine: problems and priorities of socio-economic development]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2005.
Yaroshenko, I. V. "Svitovyi ta vitchyznianyi dosvid pidtrymky problemnykh rehioniv" [National and international support to troubled regions]. Biznes Inform, no. 10 (2014): 79-86.
Yaroshenko, I. V. "Analiz sotsialno-ekonomichnoho rozvytku problemnykh rehioniv krain Yevropeiskoho Soiuzu" [Analysis of socio-economic development of problematic regions of the European Union]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2014): 45-53.
