CC BY
75
УДК 332.145
AHAЛiЗ С0Ц1АЛЬН0-ЕК0Н0М1ЧИ0Г0 РОЗВИТКУ ПРОБЛЕМНИХ РЕГ10Н1В КРА1И
СВРОПЕЙСЬКОГО союзу
® 2014 ЯРОШЕНКО I. В.
УДК 332.145
Ярошенко I. В.
Аналiз соцiально-економiчного розвитку проблемних регiонiв краТн Свропейського Союзу
У роботi здшснено анал'в проблем соц1ально-економ1чного розвитку регтшв кра/н £С, зокрема Польщi, що е запорукою ефективного управлшня та запобгання кризових ситуацй ур'вних сферахжиттед'тльностiрегону. Згдно з проведеним анал'вом виявлено, що регони кран £С (NUTS 1-го рвня - державний р'вень) дуже в'др'вняються за адмiнiстративно-територiальною оргатзащю. КрiM цього, кра/ни £С також дуже диференцi-йоват як за кмькшю населення i територп, так i за основними соцiально-економiчним показниками розвитку (ВВП на одиницю населення, р'юень безробiття, видатки на НДДКР). Ще б'шьша диферен^а^я соцiально-економiчного розвитку регшкв у кранах ЕСспостергаеться при аналiзi показ-ниюв NUTS 2-го та 3-го р'втв, що енатдком великихрозб'жностей адмiнiстративно-територiального устрою кра/н та /хсоцiально-економiчного розвитку, обумовлених /х духовно-моральними, шоричними, культурними, еттчними, со^альними, економiчними та iншими чинниками. На прикладЧ регшкв Польщi виявлено значну диферен^ацю i нер'вном'ршсть соцiально-економiчного розвитку як всередит кра/ни, так i у пор'внянт iз середшми показниками по Европейському Союзу. Значн розриви в рiвнi розвитку територш здатн призвести до полтично/ роз'еднаностi та нестаб'шьностi й економiчно'i дезштеграци та кризи. Дана проблема е особливо значущою для кра/н Сюдно/' та Центрально/ Европи, як входили до со^алстичного простору, зокрема, для Укра/ни.
Ключов'! слова: соцiально-економiчний розвиток, регон, регюни рiвня NUTS, диферен^а^я, нер'вном'ршсть, непропор^йнють, проблеми розвитку, проблемы! регюни Рис.: 2. Табл.: 5. Ббл.: 9.
Ярошенко 1гор Васильович - науковий ствробтник, в'ддш проблем розвитку регонально/ економки, Науково-дотдний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Укра/ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 шд'/'зд, 8 поверх, Харщ 61022, Укра/на)
УДК 332.145
Ярошенко И. В. Анализ социально-экономического развития проблемных регионов стран Европейского Союза
В работе проведен анализ проблем социально-экономического развития регионов стран ЕС, в частности Польши, что является залогом эффективного управления и предотвращения кризисных ситуаций в разных сферах жизнедеятельности региона. Согласно с проведенным анализом выявлено, что регионы стран ЕС (NUTS 1-го уровня - государственный уровень) очень отличаются по административно-территориальной организации. Кроме этого, страны ЕС также очень дифференцированы как по количеству населения и территории, так и по основным социально-экономическим показателям развития (ВВП на единицу населения, уровень безработицы, расходы на НИОКР). Еще большая дифференциация социально-экономического развития регионов в странах ЕС наблюдается при анализе показателей NUTS 2-го и 3-го уровней, что является следствием больших расхождений административно-территориального устройства стран и их социально-экономического развития, обусловленных их духовно-моральными, историческими, культурными, этническими, социальными, экономическими и другими факторами. На примере регионов Польши выявлена значительная дифференциация и неравномерность социально-экономического развития как в середине страны, так и в сравнении со средними показателями по Европейскому Союзу. Значительные разрывы в уровнях развития территорий способны привести к политической разобщенности и нестабильности, а также к экономической дезинтеграции и кризису. Данная проблема является особенно значимой для стран Восточной и Центральной Европы, которые входили в социалистическое пространство, в частности, для Украины.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, регион, регионы уровня NUTS, дифференциация, неравномерность, непропорциональность, проблемы развития, проблемные регионы Рис.: 2. Табл.: 5. Библ.: 9.
Ярошенко Игорь Васильевич - научный сотрудник, отдел проблем развития региональной экономики, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Го-спром, 7 подъезд, 8 эт., Харьков, 61022, Украина)
UDC 332.145
Yaroshenko I. V. Analysis of the Socioeconomic Development of Problematic Regions of the European Union Countries
The work is an analysis of problems of the socioeconomic development of regions of EU countries, in particular Poland, which is a prerequisite to effective management and prevention of crises in various activities of a region. The conducted analysis demonstrates that regions of EU countries (NUTS 1 level - state level) are quite different in terms of administrative-territorial organization. In addition, EU countries are quite varied in terms of both population and territory size and primary socioeconomic development indices (GDP per capita, unemployment rates, R&D spending). Still greater variances in the socioeconomic development of regions in EU countries are observed while analyzing NUTS 2 and 3 level indices, which is a consequence of significant differences in the administrative-territorial organization of the countries and their socioeconomic development driven by spiritual and moral, historical, cultural, ethnic, social, economic, and other factors. Using regions of Poland as an example, significant variance and irregularity of socioeconomic development are revealed both within the country and in comparison with average European Union indices. Significant gaps in the territory development levels are capable of causing political disunity and instability, as well as economic disintegration and crisis. This problem is especially significant for the countries of Eastern and Central Europe which used to be a part of the socialist space, in particular, for Ukraine.
Keywords: socioeconomic development, region, NUTS level regions, variance, irregularity, disproportionality, development problems, problematic regions Pic.: 2. Tabl.: 5. Bibl.: 9.
Yaroshenko Igor V. - Research Associate, Department of Regional Economic Problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, Kharkiv, 61022, Ukraine)
Одним iз найактуальнiших питань формування по-тенцiалу сталого розвитку майже для вйх кра!н свiту е подолання диференщацп i нерiвномiрностi сощально-економiчного розвитку адмiнiстративно-територiальних одиниць. Важливiсть i актуальнiсть управлiння диспро-порцiями в регюнальному розвитку обумовленi тим, що вони провокують виникнення i наростання суперечностей в узгодженнi економiчних штересш, як власне мiж регюна-ми, так i мiж центром i регiонами. Значнi розриви в рiв-нi розвитку територiй провокують посилення полiтично! роз,еднаностi, економiчну дезiнтеграцiю i соцiальнi вибухи. У зв'язку з цим глобальною метою регюнально! полiтики будь-яко! держави е усунення суттево! нерiвномiрностi мiжрегiонального розвитку, насамперед, за доходами, що виступае важливим чинником перспектив економiчного зростання i добробуту населення на нащональному рiвнi на пiдставi формування потенцiалу сталого розвитку.
Досл^ження нерiвномiрностi розвитку територiй кра!ни е важливою частиною державно! полiтики. Виявлен-ня основних характерних рис диспропорцшност дозволяе не тiльки виявити кнуючу ситуацiю щодо диспропорцш-ност регiональних потенцiалiв сталого розвитку, але й ощ-нити дц уряду, спрямоваш на !х усунення. Регулювання дис-пропорцiй регiонального розвитку е свгговою проблемою. Це твердження обгрунтовано наступним. Очевидно, що такi гострi проблеми, як мiжрегiональнi диспропорцГ! або асиметрiя регiонального розвитку, стимулювали науковi розробки вчених свiту щодо можливостей викриття суп цих проблем та механiзмiв !х подолання. В цьому аспект цiкавим е здобуток вчених кра!н так званих старих демо-кратiй, тобто кра!н Заидно! бвропи - членiв бвропейсько-го Союзу (6С). Проблеми регюнально! диференщацп, яи найчастiше в бврош називають проблемами регюнально! асиметрп, привертають увагу вчених з середини Х1Х сто-лггтя. Незважаючи на те, що за багатьма шдикаторами соцiально-економiчного розвитку кра!ни Запдно! бвропи займають першi мкця у свiтi, регiональна асиметрiя зали-шаеться гостро! проблемою, подолання яко! е провiдною метою загально! регюнально! полiтики 6С.
Необхiдно вiдзначити, що нерiвномiрнiсть сощально-економiчного розвитку адмiнiстративно-територiальних утворень (нацiональних та наднацiональних) являе собою одне з найбкьш актуальних питань розробки економiчно! полiтики для бкьшост кра!н. бвропейська статистична комгая проводить регулярнi дослiдження регiональних диспропорцш для iнформування полiтикiв та сустльства про рiвнi розвитку регiонiв ^ зокрема, про ситуацiю на нижньому кшщ шкали доходш, тобто в найменш розвине-них територiях [4].
Своечасне виявлення нерiвномiрностi стало голо-вним завданням бвростату, Свiтового банку i Мiжнарод-ного валютного фонду. Численш дослiдження Свiтового банку по бкьшосп кра!н свiту до 2012 року в^ображають високий ступiнь диференщацп всередиш кра!н по доходах [4]. За аналiзований перiод близько 80 % кра!н свiту по-казують високий ступiнь роз,еднаностi по показнику вну-трiшньорегiональних доходш, що аналiзуеться на пiдставi iндексу Джинi, який перевищуе 30 вiдсоткiв. А свгговий iндекс Джинi досягае 70 %, що св^чить про дуже високий стутнь неоднорiдностi населення за доходами.
Шд periOHOM у кра!нах 6С вважаеться адмшкт-pативно-тepитоpiальна одиниця держав-членш 6С. Однак оскiльки piBHiB i типш цих одиниць може бути дуже багато i у рГзних кра!нах 6С адмiнiстpативно-тepитоpiальнi одини-щ можуть сильно вiдpiзнятися мiж собою, було розроблено методику визначення регюнш piзних piвнiв. Головним чином ця класифшащя peгiонiв використовуеться в статис-тицi та peгiональнiй полiтицi. Вона отримала назву NUTS (Nomenclature of territorial units for statistics) - номенклатура тepитоpiальних одиниць для статистики.
Такий розподГл дае змогу виршувати таи задачi [1]:
1. Збip, гаpмонiзацiя i розвиток регюнально! статис-тично! iнфоpмацiï в крашах 6С.
2. Соцiально-eкономiчний анамз peгiонiв piзних р1в-нiв.
3. Формування регюнально! полiтики 6С.
З метою проведення Грунтовних peгiональних до-слiджeнь пiд европейськими peгiонами маються на ува-зi peгiони piвня NUTS 2, якi вiдповiдають класифшаци, затверджено! в Постановi вiд 26.05.2003 «Про створен-ня загально! класифшаци тepитоpiальних одиниць для статистики (NUTS)» [1]. Дана класифшащя представляе iеpаpхiчну систему подГлу eкономiчноï територи 6С на 3 piвня:
■ NUTS 1 - основш соцiально-eкономiчнi регюни;
■ NUTS 2 - основш регюни, використовуваш в ре-гюнальнш полГтищ;
■ NUTS 3 - малi областi (мiста) для конкретних анамзш.
ВГдповГдно до Постанови [1] кpитepiем групування тepитоpiй виступае чисельшсть населення, тобто: NUTS 1 -вГд 3-х до 7-и мгльйонш житeлiв; NUTS 2 - вГд 800 тисяч до 3-х мгльйонш; NUTS 3 - вГд 150 до 800 тисяч жителш.
Деяи з кра!н 6С, наприклад, Великобриташя, Поль-ща, Нiмeччина, застосовують й бгльш дрГбш формування, що вГдповГдають четвертому та п'ятому рГвням NUTS, або рГвням мiсцeвоï peгiональноï статистики.
На початок 2013 року до складу бвропейського Союзу входило 27 краш, рГзних за ильистю населення, тери-тоpiею, piвнeм соцiально-eкономiчного розвитку.
Чисeльнiсть peгiонiв бвропейського Союзу за NUTS представлен в табл. 1. Класифшащя регюнш у крашах 6С за NUTS наведена в табл. 2.
Як видно з наведених в таблицях 1, 2 даних, регюни краш 6С дуже вГдрГзняються за адмшютративно-тери-тоpiальною оргашзащею.
КрГм цього, кра!ни 6С також дуже диференцшова-ш як по ккькосп населення i територи, так i по основним соцiально-eкономiчним показникам розвитку (ВВП на оди-ницю населення, рГвень безробГття, видатки на НДДКР) (табл. 3).
Загальна ильисть людей, яка проживае в крашах 6в-росоюзу, складае бГльше 500 млн осГб. При цьому чисельшсть населення в окремих крашах коливаеться в межах вГд 417,5 тис. осГб (Кшр) до 81,8 млн осГб (Шмеччина) або у 196 рази.
Загальна площа територГ! 6С складае бГльше 4,4 млн кв. км, i по окремих крашах коливаеться вГд 316 кв. км (Мальта) до 632,8 тис. кв. км (Франщя) або в 2 тис. разГв.
Таблиця 1
Кшьккть регiонiв ШТБ в кражах €С (на початок 2013 року) [9]
Код краТни Назва краТни Репони ШТБ 1-го рiвня Репони ШТБ 2-го рiвня Репони ШТБ 3-го рiвня
ВЕ Бельгiя 3 11 44
Вв Болгарiя 2 6 28
О. Чехiя 1 8 14
йК Даыя 1 5 11
йЕ Hiмеччина 16 39 429
ЕЕ Eстонiя 1 1 5
вв Грецiя 4 13 51
ЕБ lспанiя 7 19 59
РВ Франтя 9 26 100
1Е lрландiя 1 2 8
1Т lталiя 5 21 107
СУ Kiпр 1 1 1
1.А Латвiя 1 1 6
И Литва 1 1 10
ш Люксембург 1 1 1
ни Угорщина 3 7 20
МТ Мальта 1 1 2
N1 Ыдерланди 4 12 40
АТ Авс^я 3 9 35
Р1_ Польща 6 16 66
РТ Португалiя 3 7 30
ВО Pумунiя 4 8 42
Б1 Словенiя 1 2 12
БК Словаччина 1 4 8
Р1 Фiнляндiя 2 5 20
БЕ Шве^я 3 8 21
ик Bеликобританiя 12 37 133
Усього 96 271 1303
Таблиця2
Класифiкацiя регiонiв €С за ШТБ [2]
Рiвень Чисельнкть населення в адмшктративно-терт^альних одиницях, оаб Репони Кшьккть репожв в СС, одиниць
NUTБ 1 3 000 0000 -7 000 000 Землi Ымеччини, Бельпя, Дашя, Шве^я, lрландiя, Уельс, Шотландiя, Болгарп, Грецп, 1спаыя, Франтя, lталiя, Угорщина, Hiдерланди, Авс^я, Польща, Португалiя, Pумунiя, Фiнляндiя, Шве^я, Bеликобританiя 96
NUTБ 2 800 000 -3 000 000 Автономнi регiони в 1спанп та Францп, включаючи вiддаленi територп, провiнцií в БельгГГ та Дани, ггалшсью регiони, воеводства у Польщь первиннi адмiнiстративнi субрегiони тощо 271
NUTБ 3 150 000 -800 000 Первинн локальнi формування або департаменти 1303
ТаблицяЗ
Соцiально-економiчнi показники по кражам €С i perioHaM NUTS 1-го рiвня (державний piBeHb) [3]
Назва краУни Населення, тис. oci6, 2012 р. Тертая, кв. км, 2012 р. ВВП, млрд евро, 2011 р. ВВП на оди-ницю населення, % вщ €С-27, 2011 р. ВВП на одини-цю населення, по ППС, % вщ €С-27, 2011 р. Рiвeнь безробгс-тя, %, 2012 р. Видатки на НДДКР в 2011 р., % ВВП
Усього еС-27 501592,4 4406051,4 12667,5 100,0 100,0 10,4 2,05
Бельгiя 11094,9 30528,0 369,3 134 120 7,5 2,21
Болгарiя 7327,2 110899,7 38,5 21 47 12,3 0,57
Чехiя 10505,4 78866,0 155,5 59 81 7,0 1,64
Данiя 5580,5 42894,8 240,5 172 126 7,5 2,98
Hiмеччина 81843,7 357137,2 2609,9 127 123 5,5 2,89
Eстонiя 1325,2 45227,0 16,2 48 69 10,2 2,37
Грецiя 11123,0 131957,0 208,5 74 80 24,2 0,67
1спаыя 46818,2 505990,7 1046,3 90 96 25,0 1,36
Францiя 65297,0 632833,6 2001,4 123 109 10,2 2,25
lрландiя 4582,7 69797,0 162,6 142 129 14,7 1,66
lталiя 59394,2 301336,0 1580,4 104 102 10,7 1,25
Kinp 862,0 9251,0 18,0 84 94 11,8 0,50
Латвiя 2044,8 64562,0 20,2 39 60 15,0 0,70
Литва 3003,6 65300,0 31,0 41 68 13,4 0,91
Люксембург 524,9 2586,0 41,7 320 266 5,1 -
Угорщина 9931,9 93023,7 98,9 40 67 10,9 1,22
Мальта 417,5 316,0 6,6 64 86 6,4 0,72
Ыдерланди 16730,3 41540,4 599,0 143 129 5,3 2,03
Aвстрiя 8408,1 83879,0 299,2 142 129 4,3 2,77
Польща 38538,4 312679,0 370,9 38 65 10,1 0,76
Португалiя 10542,4 92211,9 171,1 64 77 15,7 1,52
Pумунiя 20096,0 238390,7 131,5 25 49 7,0 0,50
Словеыя 2055,5 20273,0 36,2 70 84 8,8 2,47
Словаччина 5404,3 49036,0 69,0 51 75 14,0 0,68
Фiнляндiя 5401,3 338432,1 188,7 140 116 7,7 3,80
Шве^я 9482,9 438575,8 385,5 163 125 8,0 3,39
Bеликобританiя 63256,1 248527,8 1770,9 113 105 7,9 1,78
Сума ВВП у 2011 рощ по кра'нам бвросоюзу в щ-лому склала 12,7 трлн евро, коливання показника склало 395 разiв BiA 6,6 млрд евро (Мальта) до 2,6 трлн евро (Hi-меччина).
Рiвень безробггтя в 2012 роцi по 6С склав 10,4 %, при цьому найнижчий ршень - 4,3 % (Австрiя), а найвищий -25,0 % (1спашя), рiзниця - у 5,8 рази. Видатки на НДДКР в 2011 рощ (в % до ВВП) при середньому показнику по 6С 2,05 % коливались в^ 0,5 % (Румушя) до 3,8 % (Фiнляндiя) або у 7,6 рази.
Ще бкьша диференцiацiя соцiально-економiчного розвитку регюшв в кра!нах 6С спостерiгаеться при ана-лiзi показникiв NUTS 2-го та 3-го ршнш, що е насл^ком
великих розб1жностей адмiнiстративно-територiального устрою кра!н та !х соцiально-економiчного розвитку, обу-мовлених 1х духовно-моральними, кторичними, культур-ними, етнiчними, соцiальними, економiчними та iншими чинниками.
Впроваджена в 6С класифiкацiя регiонiв дозволяе не ткьки унiфiкувати статистичний облiк територiальних одиниць, але й виокремлювати прiоритетнi напрями фь нансування проблемних регiонiв. У в^пов^ност до цiлей европейсько'1 структурно! регюнально! полiтики прюри-тетними е проекти, що фшансуються на ршш NUTS 1, 2, 3. Але з точки зору державно! тдтримки проблемних регь онш найважливiшим е рiвень 2, адже саме на цьому рiвнi
здшснюеться розробка програм регюнального розвитку та освоення кoштiв структурних фoндiв.
Отже, гарантовану державну фшансову пiдтpимку отримують тi peгioну бС, що належать до проблемних, а саме:
■ слаборозвинуп територГ!;
■ територГ!, сoцiaльнo-eкoнoмiчний розвиток яких залежить вiд стану одше! чи дeкiлькoх галузей економши, що занепадають;
■ мaлoзaсeлeнi територГ!.
Свiтoвi aнaлiтичнi оргашзаци, в тому числi статис-тична служба бвропейського Союзу (бвростат), вказують, що piвeнь eкoнoмiчнoгo розвитку peгioну, як правило, ви-ражаеться через його валовий внутpiшнiй продукт (ВВП) (в Укра!ш - валовий peгioнaльний продукт (ВРП)). Цей по-казник часто використовуеться в якост основи для порГв-няння мiж свiтoвими i нащональними peгioнaми. Оскiльки piзнoмaнiтнi peгioни володшть piзними ресурсними мож-ливостями, i, як нaслiдoк, досягають piзних рГвшв регю-нального ВВП, порГвняння мГж peгioнaми рекомендуеться проводити з використанням регюнального ВВП, зважено-го на чисельшсть населення peгioну [5, с. 74]. КрГм того, бвростат, у зв'язку з piзними валютами кра!н, використо-вуе для порГвняльного aнaлiзу розвитку европейських ре-гioнiв ВРП, виражений за допомогою паритету кушвельно! спpoмoжнoстi (ПКС).
Рeгioнaльний aнaлiз бвростат охоплюе кра!ни бС-27, а також кра!ни-кандидати, тaкi як Хopвaтiя, Чopнoгopiя, колишня югославська Рeспублiкa Мaкeдoнiя, Сepбiя i Ту-реччина. Пiсля ратифшацп договору приеднання, Хopвaтiя стала 28 державою-членом бС з 1 липня 2013 року, але ана-лiз хорватських регюнально! даних представлений поряд з крашами-кандидатами.
Вiдпoвiднo до останнього регюнального щорГчни-ка бвростат, в 2010 рощ piзниця мiж найбкьш високими i найнижчими значеннями регюнального ВВП на душу населення (за ПКС) для регюшв рГвня NUTS 2 становить 12,3 paзiв (сepeднiй ВВП по бС-27 - 24500 ППС) [7, с. 22].
Рoзмip ВВП на душу населення в ППС у высотках до середнього показника по бС-27, який в абсолютному ви-раженш склав 24500 ППС у 2010 рощ, в порГвнянш з 23500 ППС у 2009 рощ, проте все ще нижче piвня 2008 року до фшансово-економГчно! кризи, який становив 25000 ППС. Також представлений aнaлiз показуе, що в 2010 рощ ВРП на душу населення в 68 регюнах piвня NUTS 2 був менше 75 % вГд середнього по бС-27.
Отже, серед регюнГв ршня NUTS 2 ВВП на душу населення по бС-27 в 2010 рощ коливався вГд 6500 ПКС (27 % вГд середнього показника по бС-27) у швшчно-захГдному регюш БолгарГ! до 80300 ПКС (328 % вГд середнього показника по бС-27) у столичному регюш Внутршнш Лондон у ВеликобританГ!. ТенденцГ! дeсятиpiчнoгo перюду за 2000 - 2010 pp. вказують на динaмiчнe зростання еконо-мГки в peгioнaх бС-15 особливо в peгioнaх таких кра!н як Гpeцiя, Iспaнiя, Ipлaндiя i деяких peгioнaх ВеликобританГ!, ФГнляндГ! та ШвецГ!. Однак нeoбхiднo зазначити, що такий розвиток поеднуеться зГ зниженням темпу розвитку у бГль-шостГ регГонГв БельгГ!, НГмеччини, ФранцГ!, 1талГ1, АвстрГ! та ПортугалГ! [7, с. 21 - 24].
З шшого боку, якщо звузити рамки аналГзу до самих кра!н, тобто розглядати регюнальш вГдмГнностГ в рамках кожно! окремо! кра!ни, то можна спостерГгати також значнГ регГональнГ вГдмГнностГ. У такому аналГзГ слГд враховувати, що в деяких кра!нах рГвню NUTS 2 вГдповГдае тГльки 1 ре-гГон (ЕстонГя, КГпр, ЛатвГя, Литва, Люксембург i Мальта), отже, аналГз мГжрегюнально! нерГвномГрност неможливий.
1снують велик вГдмГнностГ у розмГрГ ВВП на одного жителя на рГвш NUTS 2 в межах областей одше! держави-члена бС.
У багатьох кра!нах-членах бС в столицГ був найви-щий ВВП на душу населення (в 18 з 22 кра!н), окрГм НГмеччини, 1спанГ1, 1талГ! та ШдерландГв. НГмеччина була единою державою-членом, в якому ВВП на душу населення в столичному регюш на рГвш NUTS 2 був нижче, нГж середнГй рГвень по краМ.
У 2010 рощ найвищий р1вень регГонального ВВП на душу населення мшмум в три рази вище, нГж найнижчий pi-вень у ВеликобританГ!, РумунГ!, Словаччиш та ФранцГ!, в той час як вш був б1льш шж в два рази вище в БолгарГ!, БельгГ!, ЧеськГй РеспублГцГ, Угорщиш, НГмеччини, ПольщГ та 1талГ!. Найменша рГзниця була в СловенГ! (в 1,4 рази), а найбГль-ша - у ВеликобританГ! (в 4,7 рази). У багатьох крашах-членах бС, в столичному регюш на рГвш NUTS 2 був найвищий ВВП на душу населення (у ПКС) ця ситуащя склалася в усГхх державах-членах, за винятком НГмеччини, 1спанГ!, 1талГ! та ШдерландГв i це також мало мкце в Хорваты [7, с. 24].
БГльш докладний аналГз тенденцГй змГни регГональ-них диспропорщй всерединГ кра!н бвросоюзу в перюд 2000 - 2010 роив показав, що економГчний розвиток регГонГв навГть у межах одше! кра!ни може бути досить ди-ференцГйованим. Протягом аналГзованих рокГв найбГльша диференцГацГя спостерГгалася в СловаччинГ, ГрецГ!, ЧехГ! та БельгГ!. У цих кра!нах рГзниця мГж розвиненими i слабо-розвиненими регГонами е приблизно на 30 % бГльшою, шж у середньому по кра!нах бС-27. Словешя i ДанГя навпаки, е найменш диференщйованими кра!нами за рГвнем ВРП на душу населення. Важливо зазначити, що в бгльшосп кра-!н бС-27 збГльшення розриву мГж полярними значеннями ВРП на душу населення стало головним результатом дина-мГчного зростання столичних регГонГв [6].
МГжрегюнальна нерГвномГрнГсть всерединГ кра!н свГту пГдтверджуються дослГдженнями МГжнародного валютного фонду, якГ шдкреслюють, що за два десятилГття (1980 - 2005 pp.), виходячи зГ змши коефГцГентГв ДжинГ, нерГвномГрнГсть значно посилилася у кра!нах, що розви-ваються, кра!нах АзГ!, кра!нах бвропи, в яких формуеться ринок, Латинськш Америщ, Нових ГндустрГальних кра!нах [8, с. 145]. АналГз питомо! ваги доходГв рГзних груп регГонГв у загальному обсязГ доходГв кра!н свГту показав, що джере-лом нерГвномГрностГ виступае збГльшення частки доходГв багатих регГонГв, в той час як прибутковкть бГдних регГонГв залишаеться практично незмшною [8, с. 146 - 147].
Розглянемо на прикладГ ПольщГ (спГвставна з Укра-!ною) показники сощально-економГчного розвитку кра!ни та 'й регГонГв в бвропейському СоюзГ (табл. 1.4).
Доля населення ПольщГ в бС (в 2012 р.) складае 7,7 %, територГ! 7,1 %. Питома вага ВВП кра!ни в 2011 рощ до-рГвнюе 2,9 % в бС-27, ВВП на одиницю населення - 38 % вГд бС-27, ВВП на одиницю населення по ППС - 65 % вГд
еС-27. Рiвень безробiття в Польщi в 2012 рощ склав 10,1 % проти 10,4 % по еС, видатки на НДДКР - 0,76 % в1д ВВП проти 2,05 % по еС. Тобто незважаючи на те, що Поль-ща з 2004 року е членом еС, а проведення реформ у кра-М почалось у 1989 рощ, спостертаеться вiдставання и соцiально-економiчного розвитку у порiвняннi iз середнь ми показниками по евросоюзу.
З 16 воеводств Польщi жодне не мае 75 % в^ серед-нього по еС показника ВВП на одиницю населення i ткь-ки одне (Мазовецьке) мае рiвень ВВП на одиницю населення по ППС в еС 107 %. ^м того, бкьше середнього показника у кра!ш по ВВП на одиницю населення в^ еС мають тiльки 4 воеводства (Мазовецьке, Олезьке, Велико-польське, Нижньоселезьке). Показники ВВП на одиницю населення менше 30 % в^ еС i ВВП на одиницю населення по ППС менше 50% в^ еС мають 5 воеводств (Люблш-ське та Шдкарпатське - 26 % i 44 % в^пов^но, Подляське та Вармiно-Мазурське - 28 % i 47 %, Свентокшишське -29 % i 49 %).
По видатках на НДДКР у 2011 рощ (% у ВВП) ткьки 3 воеводства (Мазовецьке - 1,37 %, Малопольське - 1,06 %, Шд-
карпатське - 0,95 %) мають показники вищ середнк по краШ (0,76 %), але '1х ршень все ршно значно нижчш по еС (2,05 %).
Позитивним фактором являеться низький рiвень безробггтя в Польщi (10,1%), який менший нiж в еС (10,4%). При цьому по 8 воеводствах ршень безробггтя перевищуе показники еС. Слiд зауважити, що в щлому по краш цей показник коливаеться в межах в1д 8,0% (Мазовецьке) до 13,2% (Шдкарпатське).
Найбкьш значущим в Польщi е Мазовецьке воеводство, частка якого в населенш складае 13,7 %, за терито-рiею - 11,4 %, за ВВП - 22,4 млрд евро, по ВВП на одиницю населення - 63 % в^ еС, по ВВП на одиницю населення по ППС - 107 % в1д еС, по рiвню безробгття - 8,0 %, по видат-кам на НДДКР - 1,37 % у ВВП.
Для встановлення юнуючих диспропорцш регю-нального розвитку територiальних одиниць Польщi про-ведемо детальний аналiз показникш адмшютративно-територiального устрою кра'ни i соцiально-економiчного розвитку 'й територiй.
Показники адмiнiстративно-територiального устрою Польщi та И регiонiв у 2012 роцi наведено в табл. 5 [3].
Таблиця 4
Соцiально-економiчнi показники Польщi та и регiонiв по ШТБ 2-го рiвня [3]
ВВП на ВВП на
Назва кражи Насе-лення, тис. оаб, 2012 р. Тертая, кв. км, 2012 р. ВВП, млрд евро, 2011 р. Ранг одиницю населення, % вщ ЕС-27, 2011р. Ранг одиницю населення, по ППС % вщ ЕС-27, 2011р. Ранг Рiвень безроб^тя, %, 2012 р. Ранг Видатки на НДДКР в 2011 р., % ВВП Ранг
Усього еС-27 501592,4 4406051,4 12667,5 X 100,0 X 100,0 X 10,4 X 2,05 X
Польща - усього 38538,4 312679,0 370,9 X 38 X 65 X 10,1 X 0,76 X
воеводства
Лодзинське 2533,7 18219 22,6 6 36 6 60 6 11,1 12 0,62 7
Мазовецьке 5285,6 35558 82,9 1 63 1 107 1 8,0 1 1,37 1
Малопольське 3346,8 15183 27,7 5 33 7 56 7 10,4 8 1,06 2
Стезьке 4626,4 12333 48,1 2 41 3 70 3 9,4 5 0,52 9
Люблшське 2171,9 25122 14,2 9 26 15 44 15 10,5 9 0,65 5
Пiдкарпатське 2128,7 17846 13,8 11 26 15 44 15 13,2 16 0,95 3
Свентокшишсь-ке 1278,1 11711 9,2 13 29 12 49 12 13,1 15 0,38 12
Подляське 1201,0 20187 8,3 14 28 13 47 13 9,2 4 0,41 11
Великопольске 3455,5 29826 34,6 3 40 4 68 4 8,5 2 0,64 6
Захщно-Поморське 1722,7 22892 14,0 10 32 8 55 8 10,9 10 0,34 13
Любуське 1023,2 13988 8,1 15 32 8 54 9 9,0 3 0,17 16
HижньоСiлезьке 2916,6 19947 31,8 4 44 2 74 2 11,1 12 0,55 8
Опольске 1014,0 9412 7,8 16 31 11 52 11 9,5 6 0,26 15
Куявсько-Поморське 2098,4 17972 16,6 8 32 8 54 9 11,9 14 0,27 14
Вармiно-Мазурське 1452,6 24173 10,1 12 28 13 47 13 11,0 11 0,48 10
Поморське 2283,5 18310 20,9 7 37 5 62 5 9,5 6 0,73 4
=1 "о
о
а
ь ®
Ф Ж О X
о
г
5"
5
ю о
Таблиця.5
Показники адмшктративно-територ1ального устрою Полыщ та и ремонт у 2012 рощ [3]
Назва краТни Населения, тис. оаб Ранг Територ1я, км2 Ранг Щшьнкть населения, оаб/ км2 Ранг Кшьккть повялв, одиниць Ранг Кшьккть гмш, одиниць Ранг Кшьккть гмш на 1 повят, одиниць Ранг Площа 1 повята, км2 Ранг Населения 1 повята, оаб Ранг Площа 1 гмши, км2 Ранг Населения 1 гмши, оаб Ранг
Усього еС-27 501592,4 X 4406051,4 X
Польща -усього 38538,4 X 312679 X 123,3 X 379 X 2479 X 6,5 X 825 X 101685 X 126 X 15546 X
воеводства
Лодзинське 2533,7 6 18219 9 139,1 5 24 6 177 5 7,4 4 759 12 105570 5 103 14 14315 9
Мазовецьке 5285,6 1 35558 1 148,6 3 42 1 314 1 7,5 3 847 8 125848 3 113 12 16833 5
Малопольське 3346,8 4 15183 12 220,4 2 22 9 182 4 8,3 2 690 14 152127 1 83 15 18389 3
Стезьке 4626,4 2 12333 14 375,1 1 36 2 167 7 4,6 16 343 16 128510 2 74 16 27703 1
Люблшське 2171,9 8 25122 3 86,5 12 24 6 213 3 8,9 1 1047 4 90494 10 118 10 10197 15
ГПдкарпатське 2128,7 9 17846 11 119,3 7 25 5 160 8 6,4 8 714 13 85147 11 112 13 13304 11
Свентокшишське 1278,1 13 11711 15 109,1 10 14 14 102 14 7,3 5 836 9 91294 8 115 11 12531 12
Подляське 1201,0 14 20187 6 59,5 16 17 13 118 11 6,9 6 1187 1 70646 15 171 3 10178 16
Великопольске 3455,5 3 29826 2 115,9 9 35 3 226 2 6,5 7 852 7 98728 7 132 7 15290 6
Захщно-Поморське 1722,7 11 22892 5 75,3 13 21 10 114 13 5,4 15 1090 3 82035 13 201 2 15112 7
Любуське 1023,2 15 13988 13 73,1 14 14 14 83 15 5,9 11 999 5 73083 14 169 4 12327 14
Нижньостезьке 2916,6 5 19947 7 146,2 4 29 4 169 6 6,3 9 688 15 100572 6 118 9 17258 4
Опольске 1014,0 16 9412 16 107,7 11 12 16 71 16 5,9 12 784 10 84496 12 133 6 14281 10
Куявсько-Поморське 2098,4 10 17972 10 116,8 8 23 8 144 9 6,3 9 781 11 91233 9 125 8 14572 8
Вармшо-Мазурське 1452,6 12 24173 4 60,1 15 21 10 116 12 5,5 14 1151 2 69171 16 208 1 12522 13
Поморське 2283,5 7 18310 8 124,7 6 20 12 123 10 6,2 10 916 6 114175 4 149 5 18565 2
г> га
ш (б
ж о х о г
ш
г
■с
о
13
га
Наявнiсть непрапорцiйностi адмшютративно-територiального устрою регюнш Польщi на основi аналiзу даних табл. 1.5, показано на рис. 1.
За даними 2012 року, рiзниця мiж воеводствами Польщi по илькосп населення i площi територи, на якiй воно проживае, становить 5,21 рази i 3,78 рази в^пов^-
Показник
Щiльнiсть населення, oci6 на 1 км2 Населення, тис. oci6
Кiлькiсть гмiн, одиниць Теритсря, км2 Кiлькiсть повятiв, одиниць Теритсря 1 повята, км2 Територiя 1 гмши, км2 Населення 1 гмши, oci6
Населення 1 повята, оаб Кiлькiсть гмiн на 1 повят, одиниць
:хххххххххххххххххххххххххххххх:14.42
но. Найменшим е Опольське з населенням 1014,0 тис. oci6 i територiею 9 412 кв. км, найбкьшим е Мазовецьке з населенням 5285,6 тис. оаб на територи 35558 кв. км. Щкь-шсть населення у воеводствах коливаеться в^ 59,5 ойб на кв. км (Подляське) до 375,1 оаб на кв. км (Олезьке) або в 6,31 рази.
6.31
3.50
SS]3,47
2,82
2.7
78
0,00
1,00
2,00 3,00 4,00 5,00 6,00 7,00
Вщношення максимального значення до мУмального, рази Рис. 1. Непропорцшнкть адмiнiстративно-територiального устрою perioHiB Польщi в 2012 роцi
За ильистю повiтiв (райони Польщi) вiдрiзняеться в 3,5 рази, вiд 12 - в Опольському воеводствi до 42 - в Ма-зовецькому.
Рiзниця в ккькост гмiн становить 4,42 рази, в^ 71 гмiни (Опольське) до 314 гмш (Мазовецьке).
Юльисть гмiн у структурi повiту коливаеться в^ 4,6 гмiни на 1 повгг (Сiлезьке) до 8,9 гмш на 1 повгг (Лю-блшське ) або в 1,91 рази. Рiзниця в середнiй величинi одного повиу на територи Польщi за кiлькiстю населення, що мешкае на вказанiй територи, становить 2,2 рази в^ 69171 осiб (Вармшо-Мазурське) до 152127 осiб (Малополь-ське). Середня площа територи одного повггу на територи Польщi коливаеться в1д найменшо'1 343 кв. км (Олезьке) до найбЬ\ьшо'1 1 187 кв. км (Подляське) або в 3,47 рази. Середня величина одше'1 гмши по илькосп населення, що мешкае на вказанш територи, вiдрiзняеться в 2,72 рази в^ 10178 оаб (Подляське) до 27703 оаб (Олезьке). Непропорцшшсть се-
Показник
редньо'1 площi територи однiеï гмiни на територи Польщi коливаеться вiд найменшо'1 74 кв. км (Олезьке) до найбкь-шо'1 208 кв. км (Вармшо-Мазурське) або 2,82 рази.
Рейтинг соцiально-економiчних показниив регiонiв Польщi представлено в табл. 4. [3; 9]. Потенщал сталого соцiально-економiчного розвитку окремих регюшв Поль-щi також вiдрiзняеться один в1д одного. Аналiз даних, на-ведених в табл. 1.4, показав наявшсть непропорцiйностi показниив розвитку воеводств (рис. 2).
Коливання показника ВВП по регюнах Польщi в 2011 рощ склало 7,8 рази в^ 7,8 млрд евро (Опольське воеводство) до 82,9 млрд евро (Мазовецьке воеводство).
За показником ВВП на одиницю населення (% в^ 6С-27) у 2011 рощ в^илення у воеводствах становить 2,42 рази i коливаеться в межах в1д 26 % - в Шдкарпатсько-му i Люблшському до 63 % - в Мазовецькому. Рiзниця показниив ВВП на одиницю населення (по ППС % в^ 6С-27)
Видатки на НДДКР в 2011 р., % ВВП
ВВП в 2011 р., млрд евро
ВВП на одиницю населення в 2011 р., по ППС % вщ еС-27 ВВП на одиницю населення в 2011 р., % вщ ЕС-27
Рiвень безробггтя в 2012 р., %
^6666666666^7.43
<ххххххххх^7 , 42
¿wWwVll.iS
8,06
7,80
0,00 1,00 2,00 3,00 4,00 5,00 6,00 7,00 8,00 9,00 Вiдношення максимального значення до мiнiмального, рази Рис. 1.2. Непропорцшшсть сoцiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку perioHiB Пoльщi
становить 2,43 рази, в1д 44 % (niAKapnaTCbKe i Люблiнське воеводства) до 107 % (Мазовецьке).
Ршень безробггтя в 2012 роцi по регюнах Польщi склав вiд найбкьшого 13,2 % у Шдкарпатському воеводствi до найменшого 8,0 % - у Мазовецькому воеводств^ рiзниця у 1,65 рази. Видатки на НДДКР в 2011 рощ (у % до ВВП) коливались в1д 0,17 % (Любуське) до 1,37 % (Мазовецьке) або у 8,06 рази.
Враховуючи вищенаведене, можна зробити висно-вок, що на сучасному етат свиового розвитку диференщ-ацiя та нерiвномiрнiсть соцiально-економiчного розвитку регiонiв, як на державному рiвнi, так i в розрiзi регiонiв окремо'1 кра'ни, е характерною особливютю. Тому досль дження причин i наслiдкiв нерiвномiрностi та диференща-Ц11 е одним з прюритетних напрямш аналiзу i прогнозуван-ня регiонального розвитку, на основ! якого формуються, удосконалюються i реалiзуються результативнi механiзми та iнструменти його регулювання.
Значнi розриви в р1вш розвитку територiй здатнi призвести до пол1тично'1 роз,еднаностi та нестабiльностi й економiчноl дезштеграци та кризи. Дана проблема е особливо значущою для кра'н сх1дно'1 та Центрально! бвро-пи, як1 входили до сощалютичного простору, зокрема, для Укра'ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабаев В. М. Сучасн полiтичнi практики краТн Европи: досвiд для формування регюнальноТ полпти в УкраТн // Дер-жавне будiвництво. - 2006. - № 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2006-1/ doc/5/01.pdf
2. Офщшний сайт ЕвропейськоТ комо [Електронний ресурс]. - режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/ page/portal/nuts_nomenclature/introduction
3. Oфiцiйний сайт ЕвропейськоТ комiсí'' (Евростат) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa. eu/portal/page/portal/eurostat/
4. Europe in figures: Eurostat yearbook 2011. - Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2011. - 699 p.
5. Eurostat regional yearbook 2010 / Statistical books. -Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2010. -264 p.
6. Eurostat regional yearbook 2012 / Statistical books. -Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2012. -220 p.
7. Eurostat regional yearbook 2013 / Statistical books. -Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2010. -284 p.
8. Rodriguez-Pose A. Convergence or Divergence? Types of regional responses to socio-economic change in Western Europe. -1999. - Vol. 90 (4). - P. 369.
9. Региональная политика стран ЕС / Центр европейских исследований ИМЭМО РАН; [отв. ред. А. В. Кузнецов]. - М. : ИМЭМО РАН, 2009. - 230 с.
REFERENCES
Babaiev, V. M. "Suchasni politychni praktyky krain lEvropy: dosvid dlia formuvannia rehionalnoi polityky v Ukraini" [Modern Political Practice in Europe: the experience to create regional policy in Ukraine]. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2006-1/doc/ 5/01.pdf
Europe in figuresLuxembourg: Publications Office of the European Union, 2011.
Eurostat regional yearbook 2010. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2010.
Eurostat regional yearbook 2012. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2012.
Eurostat regional yearbook 2013. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2010.
Ofitsiinyi sait lEvropeiskoi komisii. http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/page/portal/nuts_nomenclature/introduction
Ofitsiinyi sait lEvropeiskoi komisii (lEvrostat). http://epp. eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/
Rodriguez-Pose, A. "Convergence or Divergence?"Types of regional responses to socio-economic change in Western Europe vol. 90 (4) (1999).
Regionalnaia politika stran ES [Regional policy in the EU]. Moscow: IMEMO RAN, 2009.
