CC BY
528
УДК 342.26 EiKTopiH Сергнвна Штефан,
здобувачка
Нацюнальний юридичний утверситет iMeni Ярослава Мудрого, м. Харюв
ДОСВ1Д ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1Н-ЧЛЕШВ СБРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У РЕФОРМУВАНН1 АДМ1Н1СТРАТИВНО-ТЕРИТОР1АЛЬНОГО УСТРОЮ
Дослiджено досвiд зарубiжних кра'н-члешв Свропейського Союзу у реформуванш адмiнiстративно-територiального устрою, проаналiзованi проблеми сучасного територiального устрою Укра'ни та поставлено питання про необхщшсть внесення вщповщних змiн до законодавства Укра'ни.
Ключовi слова: адмiнiстративно-територiальний устрiй, адмшютративно-територiальнi одиницi, мiсцеве самоврядування, мiсцевi населеш пункти.
Однieю з умов вступу до Свропейського Союзу (далi - €С) е проведення адмiнiстративно-територiальних реформ у крашах-кандидатах та формування адмiнiстративно-територiальних одиниць вiдповiдно до Номенклатури статистичних територiальних одиниць (NUTS), розроблено'! для надання певним територiям фшансово'! допомоги СС. Розвиток СС передбачае постшне тдвищення ролi регiонiв, усунення незбалансованосп мiж мiськими населеними пунктами рiзного пiдпорядкування, реформування регюнально'! полiтики.
Метою статп е дослiдження основних закономiрностей реформування територiального устрою та мюцевого самоврядування в европейських кранах та пошук оптимально'!' моделi адмiнiстративного-територiального устрою для Украши. Ми розглянемо шляхи визначення ращонально'! просторово'! основи оргашзацп публiчноi влади для забезпечення доступносп й якостi надання соцiальних та адмшютративних послуг, ефективного використання публiчних ресурсiв, сталого розвитку територiй, здатност адекватно реагувати на соцiальнi та економiчнi виклики, а також реалiзацii державно! регионально'! полiтики.
Проблеми та перспективи розвитку територiального устрою европейських кра!'н знайшли свое вiдображення у наукових працях таких укра!'нських учених, як: П. Любченко, С. Серьогша, В. Куйбiда, В. Новик, В. Павленко, А. Ткачук, I. Кресша й шших. Вiдповiднi науковi дослщження проводили також i росiйськi вчеш, зокрема В. Бутов, Р. Снгибарян, В. 1гнатов, В. Чiркин та ш.
Сплеск конституцiйних реформ, що спостерiгаеться нинi в багатьох кра'нах свiту, пов'язаний iз багатьма причинами. Що стосуеться европейських кра!'н, та о^м тих змiн, якi !'м довелось внести пiсля вступу до Свропейського Союзу, наступш реформи були викликаш до життя необхiднiстю модершзацп державного механiзму [5, с. 162].
На основi адмiнiстративно-територiального подiлу держави базуеться розподш !'!' територп на складовi частини. При цьому бшьшють держав зараховуе до свого складу рiзну кiлькiсть адмiнiстративно-територiальних одиниць (ступешв, ланок). У свiтi !'х чимала кшьюсть, як-то: областi, штати, султанати, провшцп, губернаторства, землi, автономнi республши, округи, райони та iн. Оскшьки в адмiнiстративно-територiальному подiлi кра!'н св^у спостерiгаеться велика розматсть, яка е наслщком iсторичних традицiй й економiчноi доцiльностi, характерною рисою мiсцевого самоврядування е надзвичайна строкатють органiзацiйних форм його побудови [19].
Бшьш шж 30 рокiв тому агенцiею статистики СС було розроблено класифшащю адмiнiстративно-територiальних одиниць (NUTS) для вироблення гарантшних пiдходiв до розвитку територiй. З 1 травня 2004 р. регюни 10 нових кра!'н-члешв СС були додаш до системи класифшацп NUTS.
Номенклатура територiальних одиниць для статистики ( фр. nomenclature des units territoriales statistiques, NUTS ) - стандарт територiального подшу краш для статистичних цшей. Стандарт був розроблений Свропейським Союзом i детально охоплюе лише краши GC. Територiальнi одиницi (NUTS-одинищ), якi визначаються даним стандартом, можуть вщповщати адмiнiстративно-територiальним одиницям краш, але в деяких випадках така вщповщнють вщсутня. Система NUTS служить базою для порiвняння рiвнiв сощально-економiчного розвитку. Вона дозволяе оцiнювати i порiвнювати ефективнiсть регiональноï полiтики рiзних територiй. NUTS подiляе територiальнi одинищ GC на 5 категорiй ^вшв). Три з них - NUTS-1 (суб'екти федерацп, автономнi утворення, регюни), NUTS-2 (провшцп, департаменти, урядовi округи), NUTS-3 (графства, префектури), а NUTS-4 i NUTS -5 -мiсцевi одиницi регiональноï статистики GC. До кожного рiвня рекомендована орiентовна кшьюсть населення: NUTS-1 - вiд 3 до 7 млн жшешв; NUTS-2 - вiд 800 тис. до 3 млн жшешв; NUTS-3 - вщ 150 тис. до 800 тис. жителiв вiдповiдно. Пiд NUTS-3, на бiльш деталiзованому рiвнi, знаходяться районш мунiципалiтети, що мають назву «Мiсцевi адмiнiстративнi одинищ» (LAU) [18, с. 12].
Ця класифiкацiя створена для статистичних i фшансових цшей, вона не «скасовуе» адмiнiстративно-територiального розподшу в будь-яких кранах Gвросоюзу. Вона не мютить однакового, обов'язкового для вах держав-членiв, адмшютративно-територiального розподшу, а лише стосуються створення регюнальних адмшютративно-територiальних одиниць, що вщповщають класифшацп NUTS.
Адмiнiстративно-територiальний подiл бшьшосп краш Cxiдноï Gвропи е дворiвневим: вищий - областi (Болгарiя, Угорщина), повiти (Румунiя), райони (Чехiя, Словаччина); нижчий - общини (Болгарiя, Чехiя), комуни (Румунiя), села (Угорщина). Щодо мiст, то в залежностi вщ кiлькостi жителiв ïx прирiвнюють до одного iз ступенiв, а столищ переважно мають особливий статус.
Gвроiнтеграцiйний чинник активно впливае на хщ територiальниx реформ у крашах-кандидатах. На цьому фош у Польщi наприкшщ минулого столiття пройшли конституцiйна та адмiнiстративно-територiальна реформи. Польща мае трирiвневу систему адмiнiстративно-територiального подiлу, де одиницями базованого рiвня е гмiни, пов^и та воеводства, що досить схожим для Украши. Проведення адмiнiстративно-територiальноï реформи в Польщi вимагало одночасно'1 змши адмiнiстративного подiлу, введення самоврядування у пов^ах i воеводствах, перебудови майже 200 д^чих урядових адмiнiстрацiй, шляхом консолщацп i модифшацп принципiв вщповщальносп, ухвалення нових законiв, проведення основних сощальних реформ.
Необxiдно зазначити, що територiальна реформа була досить вартюним заходом. Приблизнi кошти адмiнiстративно-територiальноï реформи у Польщi - утворення 308 земських та 65 мюьких повтв i 16 воеводств, становили приблизно 690 млн злот. (близько 172 млн дол.) [4].
Як слушно зауважуе Чiркiн В., в умовах динамiчно мшливого свiту польський уряд почав реформу мюцевого самоврядування з таких елемешив: скасування конституцiйного принципу ушфшацп державно'1 влади; створення нового демократичного закону про мiсцевi вибори в мiсцевi ради; вiдтворення мунщипальних юридичних осiб/суб'ектiв права i вщновлення майнових прав; створення стабiльноï та контрольовано'1 системи асигнування загальнодержавних кош^в мiсцевим бюджетам, вiльноï вiд волюнтаристських рiшень державно'1 адмшютрацп; обмеження на державне втручання до мiсцевиx справ; перехщ державно'1 адмшютрацп пiд мунщипальний контроль; встановлення права на застосування мiжмунiципальниx об'еднань; встановлення права на оскарження через суд ршень державно! адмЫстрацп [20, c. 127].
Керiвництво мунiципалiтетами здiйснюють ради, члени яких обираються в одномандатних виборчих округах в мунщипал^етах з кiлькiстю мешканщв менше 40 тис. осiб; велик мунiципалiтети дiляться на багатомандатнi округи, де проводяться пропорцшш вибори. Виконавчою владою е мунщипальш адмшютраци, яю очолюються мерами. Мера
призначае рада, але не обов'язково з числа cboïx члешв. Мер також скликае засiдання ради, проте для головування на його засщаннях рада обирае co6i голову. Рада обирае також комюю, яка складаеться з мера, заступниюв мера i до п'яти шших члешв, яю обираються з числа членiв само'1 ради. Мунщипальш комiтети формуються радою i виршують питання свого чисельного складу та функцш. До комiтетiв можуть призначатися новообраш експерти, однак ïx кiлькiсть не може перевищувати 50 % вщ кiлькостi членiв ради. Кандидатура головного адмшютратора висуваеться мером i затверджуеться радою, шсля чого вш пiдпорядковуеться меру [7, с. 18-19].
У перюд першого десяташття свое'1 ново'1 державностi Польща першою серед держав Центрально'1 та Схщно'1 Свропи ефективно впоралася з щеолопею перебудови попереднього перiоду, створивши вщповщш iнститути та умови для будiвництва ново'1 держави. Це, звичайно ж, не означае, що практичш реоргашзацшш роботи на рiзних рiвнях адмшютративного устрою Польщi завершенi, але основш рiшення у цiй галузi на конституцшному i законодавчому рiвнi були прийнять Але навiть найбiльш детально розроблеш адмiнiстративнi реформи великого масштабу таю, як введення самоврядування в гмшах в 1990 р. або введення самоврядування повтв i воеводств в 1998 р., свщчать тшьки про встановлення правових умов та оргашзацшних меж, наповнення яких залежить вщ активности i позитивного пщходу цивiльних елiт i адмiнiстративних кадрiв [10].
На нашу думку, концепщя територiальноï реформи Польщi здебiльшого формувалася на одному з основних европейських принцишв - децентралiзацiï центрально'1' влади шляхом ïï змiцнення на рiвнi мiсцевого самоврядування та запровадження регионального рiвня самоврядування. Отже, децентралiзацiя державно'1 влади шляхом передачi функцiй i вщповщальносп на новостворенi рiвнi мюцевого самоврядування дозволила звiльнити центральну виконавчу владу вщ обов'язкiв локального адмшютрування, водночас тим самим надiливши ïï бшьшим обсягом повноважень для ефективного управлшня кра'1'ною в цiлому.
Досить щкавим прикладом для запозичення досвщу органiзацiï мiсцевого самоврядування е приклад Францп, де запроваджено централiзовану мунщипальну модель. Укра'на та Францiя схож1 за розмiрами територiï та кшьюстю населення. Францiя - складна уштарна держава з трьома рiвнями адмiнiстративно-територiального подiлу: регiон, департамент, мунiципалiтет (комуна). До ïï складу входять 27 регюшв (в тому чи^ 5 заморських), 101 департамент, майже 37 тис. комун. Зауважимо, що Франщя не обмежилась реформами адмiнiстративно-територiального устрою, а запровадила мехашзми для ефективного реформування мюцевого самоврядування шляхом запровадження адмiнiстративно-територiальних одиниць промiжного рiвня (округи, кантони). Основною задачею ïx е представництво центрально'' влади та передача ïï розпоряджень на нижчi рiвнi.
Яскравим прикладом цього е французький закон, який надае статус мюько! громади 14 новоствореним великим метропольним територiям (за винятком Парижа). Закон надае статус агломерацшно! громади для менших урбашзованих територш, яких ниш налiчуеться 164 [13, с. 114].
На сьогодш законодавство Францiï повшстю регулюе всi питання, що стосуються оргашзацп та дiяльностi мiсцевого самоврядування на вах рiвнях адмiнiстративно-територiального устрою. Всi цi закони об'еднаш в адмiнiстративний кодекс, який фактично е «конститущею» мiсцевого самоврядування у Францп.
Досвщ iнших кра'н, наприклад Великобритании свiдчить, що не можна обштися без створення единого органу державно'1 пщтримки мiсцевого самоврядування - мшютерства чи державного комiтету у справах мюцевого самоврядування, який би комплексно виршував питання органiзацiï та дiяльностi самоврядування територiальних громад [14, с. 517].
Адмiнiстративно-територiальний подiл кра'н СС формувався тд впливом рiзноманiтних факторiв, серед яких географiчний, економiчний, демографiчний, iсторичний та iн. Адмiнiстративно-територiальний устрiй е основною базою для оргашзацп
сучасного державного управлшня, формування оргашв влади в державГ, розбудови мiсцевого самоврядування.
Реформування мюцевого самоврядування базуеться на принципах Свропейсько!' хартп мiсцевого самоврядування та нащональному законодавствi. Слiд нагадати, що 15 липня 1997 р. Верховною Радою Украши було ратифГковано Свропейську хартГю мiсцевого самоврядування, яка закршлюе основнi принципи його оргашзацп та функцiонування. Вiдповiдно до ст. 3 Свропейсь^' хартп про мюцеве самоврядування, мiсцеве самоврядування - це право та спроможшсть органiв мюцевого самоврядування регламентувати значну частину державних справ i керувати нею, дГючи в межах закону, пiд свою вщповщальшсть i в iнтересах мюцевого населення. Це право здiйснюеться радами або зборами, що складаються з члешв, обраних шляхом вiльного, таемного, рiвного, прямого i загального голосування. Рада або збори можуть мати тдзвГтт або виконавчi органи. Це положення не включае звернень до зборiв громадян, референдуму або якоьнебудь iншоï форми прямо1 участi громадян там, де це дозволяеться законом [1, c. 3].
Що стосуеться Украши, то ми маемо безлiч проблем. Зокрема е невирГшеною проблема матерiально-фiнансового забезпечення у сферi дiяльностi мiсцевого самоврядування. Питання розмежування державних та мюцевих бюджетiв тiсно пов'язане з розмежуванням повноважень мiж органами державноï влади та органами мюцевого самоврядування. Основною причиною та^ складноï ситуацГï е недосконалiсть та суперечливють нормативно-правовоï бази Украши. Удосконалення, а можливо навiть створення новоï правовоï бази регулювання вГдносин у сферi адмшГстративно-територiального устрою та мюцевого самоврядування е основною задачею на шляху взаемодп громадянського суспiльства та держави. Укршна сьогоднГ знаходиться на етат, коли вкрай необхiдно провести реформування адмiнiстративно-територiального устрою. I зарубiжний досвГд реформування адмiнiстративно-територiального устрою буде у нагодГ для створення ефективного мехашзму взаемоузгоджено'1' спiвпрацi всГх оргашв влади та виведення краши з полггично'1' кризи.
СьогоднГ в Укрш'ш питання необхщносп проведення реформ зумовлюються високим рГвнем недовГри населення до влади та конфлГктносп в цш сферГ. Не е секретом той факт, що у сшьських населених пунктах ситуащя катастрофГчно занедбана: зникають села через ïx неперспективнГсть; немае достатньо'1' пГдтримки з державного бюджету; селищам, малим мютам та селам доводиться просто виживати, адже потреби простих людей зовсГм не враховуються, зокрема у сферГ охорони здоров'я (ситуащя, коли найближча лшарня знаходиться за 30 км, досить реальна), у сферГ освГти, житлово-комунально'1' сфери та ш. I якщо ситуащя у мютах обласного рГвня ще досить пристойна, то у мГстах районного рГвня, селищах нагадуе тслявоенш часи. Переважна бГльшГсть територГальних громад малих мют та селищ не мають належно'1' матерГально-технГчно'1' бази для забезпечення належного сощального рГвня.
Бюджети мюцевого самоврядування бГльш-менш бездефГцитнГ на рГвш мГст обласного значення, переважно'1' бГльшостГ районних. Значною мГрою це не стшьки ïx заслуга, як результат чинного в Укрш'ш способу формування бюджету. А в селах ситуащя перетворюеться на катастрофу - абсолютна бшьшють територГальних громад не може юнувати без дотацш вирГвнювання з державного бюджету. Тож доволГ часто можна почути, що мюцевого самоврядування в Укршш нема, а е «самоврятування». На думку М. Пухтинського, на сьогоднГ де-факто самоврядування як право мюцевих громад самостшно вирГшувати питання свого життя в Укршш юнуе лише на рГвш середнГх i великих мГст, його практично немае на шших рГвнях [15, c. 9].
Для проведення в Укршш адмiнiстративно-територiальноï реформи е досить вагомим досвГд розвинених европейських кра1н. У европейських кра^нах органи влади всГх рГвнГв виконують не тшьки управлГнськГ функцiï, але й здшснюють управлГння розвитком територГй.
Зрозумшо, що починати доведеться з базового рГвня, залучивши матерГальнГ
важел^ аби за допомогою ïx стимулювати громади до об'еднання i набуття нових функцш, супроводжуючи щ дп змшами у Бюджетному кодексi та податковому законодавсга, спрямованими на передачу ресурав територiальним громадам. Об'ективно це вщповщае iнтересам 1'хшх мешканцiв, бо мае позитивно вплинути на економiчний розвиток [3, с. 11].
Слушну думку висловлюе польський учений-реформатор М. Кулеша, що Укрш'ш не слщ лшвщувати малi громади, ïx треба так чи шше об'еднати на грунт спiвпрацi. Вони могли б делегувати певш повноваження найближчiй громад^ але при цьому не втратили свого статусу. Реформи впроваджуються в штересах людей, мюцевих громад i аж шяк не на шкоду 1'м [11]. Важливим у цьому контекст на територп Укра'ни е законодавче врегулювання цих питань.
Протягом 1998-2013 р. було запропоновано багато щей i варiантiв реформування та вдосконалення територiального устрою Укра'ни. Так, рiзнi моделi адмшютративно-територiального устрою кра'ни пропонували украшсью вченi, полiтики, зокрема Безсмертний Р. П. [2], Дшстрянський М. С. [6], Заець А. П. [17]. Кресша I. О. [13] та ш.
Модель, запропонована В. Малиновським, вщповщае европейським стандартам та збершае трирiвневий подш. На його думку, систему адмiнiстративно-територiального устрою мають становити земл^ повiти, мiста, мiстечка, села. На ïx основi утворюються адмiнiстративно-територiальнi одиницi трьох рiвнiв: 1) землц 2) повiти; 3) громади (мюта, мiстечка, села або об'еднання кшькох населених пунктiв) [12, с. 393].
Автор пропонуе вщмовитися вiд неефективно'1 адмiнiстративно-територiальноï одиницi - район шляхом ïx укрупнення та повернення юторично! назви «повiт». Згiдно з критерiями NUTS адмiнiстративно-територiальний устрiй Укра'ни буде виглядати наступним чином: NUTS-1 - 27 земель (в результат укрупнення або змши меж окремих областей, лшвщацп регiонального статусу мiст Киева та Севастополя); NUTS-2 -136 повтв (укрупнених райошв, яких на сьогодш 490); NUTS-3 - 1400 громад (шляхом об'еднання кшькох населених пункпв чи рад).
У сшьських територiальних одиницях з чисельнiстю населення понад 50 оаб, що не е центром громади, для виконання лише власних повноважень доцшьно, на думку Малиновського В., створити шститут старости поселення, який здшснюе управлшсью та представницью функцп [12, с. 376].
Для реформування мунщипально!' моделi Укра'ни Малиновський В. пропонуе скористатися французьким досвщом (провшцп) та на районному рiвнi створити районну раду у складi депутатiв, обраних у вщповщному районi, а також депутатiв ради громади мюта, якi представляють цей район. Формування районних у мют! рад здiйснюеться за тiею ж схемою, що й ради громад в мют! Районш ради та ïx виконавчi органи очолюють голови, яю обираються з числа депутатив рад. Районна в мiстi рада е представницьким органом внутршньомюько!' (районно! в мiстi) громади, яка згщно з Конституцiею Укра'ни не виступае самостшним суб'ектом мiсцевого самоврядування. Обсяг i межi повноважень районних у мю^ рад та ïx виконавчих оргашв мають визначатися вiдповiдними мюькими радами чи узгодженням iз районними у мютах радами з урахуванням загальномюьких iнтересiв та колективних потреб жшешв вiдповiдних районiв у мю^ [12, с. 379].
На шляху оптимiзацiï адмiнiстративно-територiальноï реформи в Укра'ш Серьогiна С.Г. зазначае про необхщшсть запровадження повноцiнного районного та регюнального самоврядування, бо ця форма територiального самоврядування мае чимало вiдмiнностей вщ мiсцевого самоврядування, зокрема за сощальною сутнiстю, полiтико-правовою природою, об'ектом управлшсько!' дiяльностi, територiальною та предметною пщвщомчютю. Такий пiдхiд краще вiдповiдав би i мiжнароднiй практицi [16].
Пщсумовуючи, необхiдно ще раз пiдкреслити вагомють зарубiжного досвiду у реформуваннi адмiнiстративно-територiального устрою Укра'ни. Наразi вищевикладенi питання потребують якнайскоршого вирiшення, адже стримують процеси економiчного розвитку територiй i держави загалом. Поди, яю зараз вщбуваються в Украïнi, ще раз засвщчують кризу полiтичноï влади. Внесення змш до Конституцй Укра'ни, правове
забезпечення адмiнiстративно-територiальноï реформи е важливими складовими на шляху до чГткого розподшу компетенцш мГж рГзними гГлками влади на мюцевому рГвнГ, бГльш ефективного використання бюджетних коштГв, полГпшення сощальних та адмГнГстративних послуг для населення, розвитку сучасних форм безпосередньоï демократа на мюцях тощо. Реформування адмшГстративно-територГального устрою е бГльш нГж актуальним i проведення його не можна вщтермшовувати.
Список лггератури: 1. Актуальные проблемы теории государства и права. Часть 1. Актуальные проблемы теории государства : учебное пособие (2-е изд. стереот.) / С. М. Тимченко, С. К. Бостан и др. - К.: КНТ, 2008. - 288 с. 2. Безсмертний Р. П. Основш засади адмiнiстративно-територiальноï реформи в Укршт / Р. П. Безсмертний // Реформа для людини : зб. матер. про шляхи реалГзаци адмiнiстративно-територiальноï реформи в УкрашГ - К.: Вид-во "Геопринт", 2005. - С. 76-129. 3. Бутко М. П. Регюнальш особливосп економГчних трансформацш в перехщнш економщГ - К.: Знання Украши, 2005. - 476 с. 4. Департамент реформи. Державна канцелярГя. Скшьки що коштуватиме? [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.zachpomorskie.pl/art/reforma/koszty.html. 5. Державно-правовГ конфлшти в теорп та практищ конституцшного права : монографГя. - Х.: Право, 2008. - 220 с. 6. Дшстрянський М. С. ПолГтико-адмшГстративний устрГй Украши: автореф. дис. ... канд. геогр. наук: 11.00.02 / М. С. Дшстрянський. - ЛьвГв, 1995. - 26 с. 7. Евдокимов В. Б. Местные органы власти зарубежных стран: правовые аспекты / В. Б. Евдокимов. - М.: Спарк, 2001. - 251 с. 8. Свропейська хартГя мюцевого самоврядування 1985 р. // ВГче. - 1993. - № 6. 9. Кулеша М. Реформа публичной администрации в Польше (1989-1999 гг). Идеи и люди. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.yabloko.ru/Themes/SG/poland89-99.html. 10. Кулеша М. Реформа : страхи в УкрашГ i погляд Гз ПольщГ // Партнери: Мунщипальний бюлетень. - 2005. -Червень. 11. Малиновський В. Я. ТериторГальна оргашзащя влади Украши : концептуальш засади трансформаций монографГя. - Луцьк, 2010. - 451 с. 12. ПравовГ засади оптимГзацп адмшютративно-територГального устрою Украши: монографГя / Кресша I. О., Береза А. В., ВГтман К. М. та ш. / за ред. Кресiноï I. О. - К.: 1н-т держави i права Гм. В. М. Корецького НАН Украши ; Вид. «Логос», 2013. - 296 с. 13. Проблеми реалГзаци Конституци Украши : теорГя i практика / вщп. ред. В. Ф. Погоршко : монографГя. - К.: !н-т держави i права Гм. В. М. Корецького НАН Украши: А.С.К., 2003. - 652 с. 14. Пухтинський М. Мюцеве самоврядування : сучасш проблеми та перспективи / М. Пухтинський, О. Власенко// Аспекти самоврядування. - № 6. - 2005. - С. 8-12. 15. Серьогша С. Г. Напрямки вдосконалення конституцшного регулювання системно-структурноï оргашзацп мюцевого самоврядування в Украш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //cau.in.ua/?p=614. 16. ТериторГальна оргашзащя влади в Украш : статус i повноваження мюцевих оргашв виконавчоï влади та оргашв мюцевого самоврядування / за заг. ред. А. П. Зайця ; уклад.: О. М. Семьоркша, I. I. Чипенко, Л. В. Нефедова ; М-во юстици Украши. - К.: Видавн. ДГм «1н Юре», 2002. - 928 с. 17. Формування полГтики регюнального розвитку : досвГд краш Центральноï та Сxiдноï Свропи в контекстГ вступу до €С / Т. Поткансю, В. Ижнянсю, П. СегварГ - Канадський шститут урбашстики, 2006 - 142 с. 18. Фрицький Ю. Повернення гмши. Польська реформа самоврядування i громадськГ оргашзацп / Ю. Фрицький, Н. !шунша // ВГче. - 2002. - № 6. - С. 34-39. 19. Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран / В. Е. Чиркин. - М.: Юристъ, - 1997. - 568 с.
ОПЫТ ЗАРУБЕЖНЫХ ГОСУДАРСТВ-ЧЛЕНОВ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА В РЕФОРМИРОВАНИИ АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНОГО УСТРОЙСТВА
Штефан В.С.
Исследован опыт зарубежных стран-членов Европейского Союза в реформировании административно-территориального устройства, проанализированы
проблемы современного территориального устройства Украины и поставлен вопрос о необходимости внесения соответствующих изменений в законодательство Украины.
Ключевые слова: административно-территориальное устройство,
административно-территориальные единицы, местное самоуправление, городские населенные пункты.
EXPERIENCE OF FOREIGN COUNTRIES MEMBERS OF THE EUROPEAN UNION IN THE REFORM OF ADMINISTRATIVE-TERRITORIAL STRUCTURE
Shtefan V. S.
Studied the experience of other member countries of the European Union to reform the administrative-territorial structure, analyzed the problems of modern territorial structure is shown to be necessary and appropriate changes to the legislation of Ukraine.
Key words: administrative-territorial structure, administrative-territorial unit, municipal populated units, self-government.
Надтшла доредакцп 01.04.2014р.
