CC BY
32
УДК 342.26
ЗАКОНОДАВЧ1 АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРПВ КЛАСИФ1КАЦП М1СЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В
Дослгджено особливостг правового регулювання розвитку сучасних мгських населених пункт1в та критери 1х класифтаци. Проанал1зовано втчизняне та закордонне законодавство з цього питання. Наголошено на необх1дност1 законодавчого закртлення науково обхрунтованих критерив вгднесення населених пункт1в до т1ег чи ¡ншог категори (села, селища, мгста) та встановлення основних критерив вгднесення населених пунктгв до категори м1ських.
Ключов1 слова: мюью населеш пункти, критерп класифшацп, правовий статус населених пункпв, класифшащя мюьких населених пункпв.
Проблеми розвитку сучасних мюьких населених пункпв недостатньо дослщжеш в науковш лггератур1, а в чинному законодавств1 практично не вщображено специфжу !х правового статусу, немае достатньо чггких критерив !х класифжаци, не конкретизовано компетенцш, повноваження та вщповщальнють м1ж мюцевими органами державно!' влади та органами мюцевого самоврядування у сфер1 регулювання вщносин щодо мюьких населених пункпв. Визначення ж критерив класифжаци населених пункпв набувае сьогодш все бшьшо! актуальности
Так, на законодавчому р1вш визначено прсью, курортш, юторичш населен пункти, як займають окреме мюце серед шших. Законодавча суперечливють 1 низка законодавчо не врегульованих питань адмшютративно-територ1ального устрою держави спричиняють багато проблем та перешкод для економ1чно-сощального розвитку вщповщних мют, територш, регюшв тощо. Сьогодш в Укра!ш велика кшькють населених пункпв (сш, селищ, мют районного значення) приеднано до мют республшанського (в Автономнш
Республщ Крим) та обласного значення 3i збереженням ïx як самостшних адмiнiстративно-територiальниx одиниць («мюькради»). Вщсутнють единого пiдxоду при вирiшеннi питань щодо встановлення та змiни конституцшно-правового статусу окремих адмiнiстративно-територiальниx одиниць призводить до проблем територiальноï оргашзацп влади у мiськиx населених пунктах (як, наприклад, Велика Ялта («мюькрада»), до складу якоï входять 21 селище мюького типу).
Загальнi питання класифшацп населених пунктiв та ïx вiднесення до адмiнiстративно-територiальниx одиниць чи вщповщних категорiй розглядали у своïx працях такi вченi, як I. I. Бодрова, В. С. Куйбща, О. Д. Лазор, О. Я. Лазор, Я. П. Павлович, С. О. Телешун, М. П. Хонда, В. М. Шкабаро та ш. Водночас комплексы науковi дослiдження проблем визначення критерпв вiднесення мiськиx населених пунклв до певно!' категорiï у сферi адмiнiстративно-територiального устрою фактично залишилися поза увагою науковцiв-конституцiоналiстiв.
Метою cmammi е визначення критерпв, що мають бути покладенi в основу класифшацп та змiни статусу населених пунклв Украши, зокрема мiськиx.
Чинне законодавство, що регулюе питання адмшютративно-територiального устрою в нашiй державi, представлене Конститущею Украши [1] та Положенням «Про порядок виршення питань адмшютративно-територiального устрою Украшсько1' РСР» [2], яке наразi е застарiлим i не враховуе iснуючi реалiï. Дане Положення мютить класифiкацiю адмiнiстративно-територiальниx одиниць Украши, вiдповiдно до п. 7 якого до категорП Micm обласного тдпорядкування належать мюта, котрi е економiчними й культурними центрами, мають розвинуту промисловють, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кшьюстю населення понад 50 тис. чол., якщо для дальшого економiчного i сощального розвитку цих мiст доцшьно встановити безпосередне керiвництво ними з боку обласних оргашзацш. В окремих випадках до категорп мiст обласного
тдпорядкування може бути вщнесено мюта з кшькютю населення менш як 50 тис. чол., якщо вони мають важливе промислове, сотально-культурне та iсторичне значення, близьку перспективу дальшого економiчного i соцiального розвитку, зростання юлькосл населення.
Сьогоднi мюта обласного значення дуже рiзняться. Наприклад, у м. Яремче Iвано-Франкiвськоi обл. мешкае 8065 тис. осiб, а у м. Дншродзержинськ Днiпропетровськоi обл. - 242646 тис., хоча обидва мають однаковий статус. Це дозволяе дшти висновку, що для вщнесення мют до категорш обласного, республшанського (для АРК) значення iснуючий критерш за кiлькiстю населення навряд чи вщповщае сучасним умовам.
Як слушно зазначае у своему дисертацiйному дослщженш В. С. Куйбiда, конституцiйно-правовий статус мюта обласного значення визначаеться об'емом повноважень, яким надшяеться мюька територiальна громада та мiськi самовряднi органи. Також, проаналiзувавши iсторичний аспект територiальноi органiзацii Украiни, вiн говорить про те, що для неi характерна наявнють мiст, правовий статус яких обумовлюеться виконанням стимулюючих функцiй розвитку окремих регютв; корiннi змiни в державно--управлшських, сотально-економiчних та шших вiдносинах обумовлюють трансформацiю правового статусу територiальних громад мiст та ix представницьких органiв; характерною ознакою мiста обласного значення е збалансованють сотально-економiчного розвитку його територп [3, с. 4, 18].
Зауважимо, що для всебiчноi характеристики мюта потрiбно враховувати не лише кшькюний показник населення, проживае в ньому, а й i^ географiчне розташування, iсторичне походження, економiчний розвиток, специфiчнi функцп тощо. Адже вiд рiвня розвитку кожного мiста залежить i розвиток краiни в цiлому. Тому пропонуемо в майбутньому законi передбачити необхщш критерп з числа вже реально юнуючих для нормативного закршлення статусу цих мiст.
Критерiями вщнесення населених пунктiв до категорп мют районного тдпорядкування, зазначеними в п. 8 вищезгаданого Положення, е наявнють у
них промислових тдприемств, комунального господарства, мереж1 сощально-культурних заклащв 1 тдприемств побуту, а також кшькють населення яких перевищуе 10 тис. ос1б, з них не менш шж дв1 третини становлять робггники, службовц та члени !х с1мей. Однак у дшсносп бачимо зовс1м шшу картину, адже понад 50 мют мають населення менше 10 тис. чол., тобто нижче загальновизначеного критерш, а близько 20 мют - взагал1 до 2,5 тис. чол. Арха!чнють адмшютративно-територ1ального устрою в Укра!ш тдтверджуеться й такими прикладами, коли мюта загальнодержавного й обласного значення мають у своему склад1 шш1 населен пункти [4, с. 10]. Очевидно, що в реальному житп досить часто виникае така ситуащя, коли мюто районного тдпорядкування входить до району, центром якого е селище мюького типу, й чисельнють населення у цих мютах школи е меншою шж у селищах мюького типу.
Наприклад, в Укра!н1 таких м1ст нал1чуеться 89, що становить 32 % ус1х м1ст районного значення. Так, лише 4 з 24 мют районного значення Донецько! обл. е районними центрами; у Луганськш обл. - 6 з 23; Дншропетровськш - 3 з 7; Льв1вськш - 17 з 35 1 т.д. У Житомирськш, Закарпатськш, Микола!вськ1й, Р1вненськш, Хмельницьк1й та Черкаськ1й областях ус1 м1ста районного значення е районними центрами [5, с. 10].
Незважаючи на вщсутнють в КонституцИ' Укра!ни такого населеного пункту як селище мюького типу, теоретично селище мюького типу можна вважати м1ським поселенням, яке за функцюнальним призначенням у загальнш систем1 адм1н1стративно-територ1ального устрою Укра!ни пос1дае пром1жне м1сце м1ж сшьським населеним пунктом 1 м1стом, але в обл1ку населення в1дноситься до мюького.
В Укра!ш станом на 01.01.2015 р. нал1чуеться 29733 населених пункпв, де 460 м1ст та 885 селищ мюького типу, яю становлять мюью поселення [6]. Хоча де-юре немае таких адмшютративно-територ1альних одиниць як селище мюького типу, однак статистика цих одиниць е. Серед 885 селищ мюького типу, населення яких складае 3850797 мешканшв, 519 за кшькютю населення е
бшьшими, шж найменшi мюта, тобто таких селищ бшьш шж 55 %.
Я. П. Павлович стверджуе, що iндивiдуальнi ознаки, як зумовлюють спецiальний статус населеного пункту, можуть бути притаманними не лише мютам, а й селищам i селам. Очевидно, що закрiпити в одному закош пiдстави та умови надання спецiального статусу населеним пунктам в Укра1ш неможливо, адже кожний населений пункт, що претендуе на такий статус, по-своему унiкальний. А це означае, що змют спещального статусу в кожному населеному пункт може бути рiзним, залежно вщ критерiю, на пiдставi якого вш надаеться. Таким чином, можна виокремити рiзновиди спецiального статусу населених пункпв. Наприклад, спецiальний статус мiста-столицi, военного центру, юторичного населеного пункту, населеного пункту з природно-рекреацiйним потенщалом, економiчним потенцiалом тощо [7, с. 125].
На нашу думку, питання визначення чпких i сучасних критерпв вщнесення населених пунктiв до вщповщних сiльськиx або мiськиx мають велике значення для врегулювання багатьох проблем адмшютративно-територiального устрою держави.
Розглянемо законодавчо визначеш критерп вiднесення населених пункпв до категорп гiрськиx. Так, зпдно зi ст. 1 Закону Украши «Про статус прських населених пункпв в Укра1ш» до прських населених пункпв належать мюта, селища мюького типу, селища, сшьсью населен пункти, якi розташованi у прськш мiсцевостi, мають недостатньо розвинутi сферу застосування пращ та систему сощально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступнють. Основними критерiями вiднесення населених пунктiв до категорп гiрськиx законодавець встановлюе: розташування населеного пункту або частини його, на якш проживае бiльш як третина мешканщв цього населеного пункту, на висоп 400 м i вище над рiвнем моря на територп, рельеф яко!' дуже розчленований байраками, водотоками тощо, та розмщення 50 i бiльше вiдсоткiв сшьськогосподарських угiдь у межах цього пункту на схилах крутизною 12 градушв i бiльше; якщо на одного жителя припадае менш як 0,25 га рши, або при ii вiдсутностi - менш як 0,60 га сшьськогосподарських
упдь; cyBopi кмматичш умови: холодна i довга зима (середня тривалють - не менше 115 дшв, середньодобова температура пoвiтpя в ci4Hi не перевищуе мшус 4 градуси за Цельшем), прохолодне коротке лгго (середня тpивалicть - не бшьше двох мicяцiв, середньодобова температура у липш не перевишуе 20 градушв за Цельciем), велика кшькють oпадiв (cеpедньopiчна сума oпадiв у редкому i твердому cтанi - не менше 600 мм), мають мюце cелевi явища, пoвенi, впровали, cнiгoвi намети, cейcмiчнicть землi. Населен пункти, якi poзташoванi на висоп 400 м i вище над piвнем моря i вiдпoвiдають двом кpитеpiям та не менш як двом показникам третього критерш - «сувор1 кшматичш умови» ше!' статп, набувають статусу гipcьких [8].
Отже, кpитеpiями для вiднеcення населених пункпв до категори гipcьких у зазначеному Закош е розташування населеного пункту, кшькють мешканщв, площа земельнoi дшянки, клiматичнi умови, висота над piвнем моря тошо.
Окрема стаття цього Закону спрямована на врегулювання порядку надання населеним пунктам статусу прських. Вiдпoвiднo, пропозици щодо надання населеним пунктам статусу прських подаються Радою мiнicтpiв Автoнoмнoi Республши Крим та обласними державними адмшютращями Кабiнетy Мiнicтpiв Укpаiни; пеpелiк населених пункпв, яким надаеться статус прських, затверджуеться Кабiнетoм Мiнicтpiв Укpаiни; у pазi лiквiдацii, перейменування, об'еднання, подшу населених пyнктiв, яким надано статус прських, або створення нових зазначений перелш уточнюеться в такому ж порядку.
Виходячи з цього, слщ тдкреслити вагому роль Кабiнетy Мiнicтpiв Украши у виpiшеннi зазначених питань. Загальний порядок утворення теpитopiальних одиниць i тpанcфopмацiйнi змiни 1'х статусу регулюються положеннями Конституци Украши, Закону Украши «Про мюцеве самоврядування», Положення про виршення питань адмшютративно-теpитopiальнoгo устрою УРСР та правовими пoзицiями Конституцшного Суду Украши, якi виcлoвленi у ршеннях № 11-рп/2001 вiд 13.07.2001 р., № 21-рп/2003 вщ 25.12.2003 р., № 9-рп/2005 вщ 13.10.2005 р. Виpiшення питань щодо
надання селу статусу селища, об'еднання декшькох сш в одне село (селище), змша меж сш та селищ, припинення юнування села (шляхом виключення з облшових даних) належить до компетенцп обласних рад. Селище мае змогу отримати статус мюта районного значення за ршенням (постановою) Верховно1' Ради Украши. З вщповщним клопотанням мае звернутися обласна рада (обласна державна адмшютращя), на територп яко! знаходиться селище. Аналопчно за рiшенням парламенту мiсто районного значення може отримати статус мюта обласного значення. До компетенцп парламенту також вщнесено питання встановлення i змши меж районiв i мют, а також перейменування сш, селищ, мют та райошв. Областi утворюються в результат ухвалення Верховною Радою Украши закону про внесення змш до ст. 133 Основного Закону, що визначено Роздшом XIII Конституцп Украши. Про вс змiни в адмiнiстративно-територiальному устро1' офiцiйно повiдомляеться Управлшня у зв'язках з мiсцевими органами влади та органами мюцевого самоврядування Апарату Верховно1' Ради Украши [9, с. 118].
Дшсно, аналiз законодавства свщчить, що найбiльш широкий перелш повноважень з питань адмiнiстративно-територiального устрою Украши (утворення територiальниx одиниць та змша статусу) мають обласш ради. На жаль, питання встановлення чпких та реальних критерпв вщнесення населених пункпв до тiеi чи шшо1' категорп наразi не врегульовано.
Для штенсивного розвитку мiськиx населених пункпв потрiбно враховувати конкретнi регiональнi характеристики кожного з них, що передбачае необхщнють ix класифшацп. У науковш лiтературi знаходимо рiзнi погляди на критерп класифiкацii мiст. Наприклад, О. Д. Лазор та О. Я. Лазор видшяють таю ознаки: за адмшютративно-полггичним значенням (столиця держави, обласш центри, районш центри); за адмшютративно-правовим статусом (мiста загальнодержавного значення, мюта обласного та республшанського значення, мюта районного значення); за чисельнютю населення (май мiста - до 50 тис. ошб, середнi - вщ 50 до 100 тис., велию - вiд 100 до 500 тис., дуже великi - вщ 500 тис. до 1 млн. та мюта-мшьонери - бiльше
1 млн oci6); за типом господарських функцш (промисловi центри, HayKOBi центри, транспорты вузли, курортш та бaльнеологiчнi центри, бaгaтофyнкцiонaльнi та монофункщональш); за формою розселення (взаемопов'язаного та автономного розвитку); за природними та юторичними умовами (гiрськa мюцевють, кyрортнi зони, розташування у певнш клiмaтичнiй зонi та iн.) [10, с. 140].
В. М. Шкабаро пропонуе клaсифiкyвaти мiстa з урахуванням правових ознак за такими крш^ями: чисельнiсть населення, фyнкцiонaльне призначення, адмшютративна iерaрхiя, внyтрiшнiй територiaльний yстрiй, форма управлшня мiськими справами, час i причини виникнення мiст. Також вона виокремлюе мiстa зi статусом спещальних (вiльних) економiчних зон (Яворiв, Харюв, Трускавець, Микола!в, Славутич); мiстa-полiгони державно-правового експерименту (м. 1ртнь); мюта-державш iсторико-кyльтyрнi зaповiдники (Глyхiв, Дубно, Жовква); мюта-зони надзвичайно! ситуацп техногенного i природного характеру (Чорнобиль); мiстa-гiрськi населен пункти (Рaхiв, Яремча, Косiв) [11, с. 101]. Безумовно, така класифжащя мют е досить щкавою i заслуговуе на увагу. Але вона мае i буде мати виключно науковий характер, оскiльки клaсифiкaцiя мют (за винятком Киева та Севастополя, як вже, зпдно iз Конститущею Украши, е мiстaми зi спещальним статусом) повинна отримати свое нормативне закршлення в майбутньому зaконi про aдмiнiстрaтивно-територiaльний yстрiй Украши.
Слiд згадати класифшащю aдмiнiстрaтивно-територiaльних одиниць (NUTS) для вироблення гарантшних пiдходiв до розвитку територш, яка була розроблена агенщею статистики GC бiльш нiж 30 роюв тому. Ця клaсифiкaцiя створена для статистичних i фiнaнсових цшей, вона не «скасовуе» aдмiнiстрaтивно-територiaльного розподшу в будь-яких крашах Свросоюзу. Вона не мютить однакового, обов'язкового для вшх держaв-членiв, aдмiнiстрaтивно-територiaльного розподiлy, а лише стосуеться створення регюнальних aдмiнiстрaтивно-територiaльних одиниць, що вiдповiдaють клaсифiкaцii NUTS. Система NUTS слугуе базою для порiвняння рiвнiв
соцiально-економiчного розвитку та подшяе TepmopianbHi одинищ GC на 5 категорш ^вшв). Три з них - NUTS-1 (суб'екти федерацп, автономш утворення, регiони), NUTS-2 (провiнцii, департаменти, урядовi округи), NUTS-3 (графства, префектури), а NUTS-4 i NUTS-5 - мiсцевi одиницi регiональноi статистики СС. До кожного рiвня рекомендована орiентовна кiлькiсть населення: NUTS-1 - вщ 3 до 7 млн жителiв; NUTS-2 - вiд 800 тис. до 3 млн жт^в; NUTS-3 - вiд 150 тис. до 800 тис. жшеив вщповщно. Пiд NUTS-3, на бiльш детаизованому рiвнi, знаходяться районнi мунiципалiтети, що мають назву «Мюцев1 адмiнiстративнi одинищ» (LAU).
Зазначимо, що в Украш на законодавчому рiвнi поряд з прськими, курортними, iсторичними населеними пунктами та мютами зi спецiальним статусом закршлено також статус малих мют. Вщповщно до положень Закону Украши «Про затвердження Загальнодержавноi програми розвитку малих мют» до категорп малих мют вщнесено мюта з чисельнютю населення до 50 тис. ошб. До реч^ в Законi зазначаеться, що малi мiста е найчисленшшою за кiлькiсним складом групою мют, з ними безпосередньо пов'язане життя майже 22 млн мюьких та сшьських жителiв. Значна частина цих мют - це адмшютративш центри райошв. Станом на 01.01.2003 р. в Украш нараховувалося 350 малих мют (3/4 загальноi кiлькостi мют Украши), в яких проживало майже 13 % населення краши (близько 19 % мюького населення). Зокрема, наичувалося 15 мют з чисельнютю населення до 5 тис. ошб, 66 мют - вщ 5 тис. до 10 тис. ошб, 160 мют - вщ 10 тис. до 20 тис. ошб, 109 мют - вщ 20 тис. до 50 тис. ошб [12].
Варто вщзначити, що вщповщно до затвердженоi Законом Украiни Генеральноi схеми планування територп Украши [13] май мiста мають власну класифжацш й подiляються на вiдповiднi типи:
- мюта, що прилягають до центрiв систем розселення;
- мюта, що мають значш рекреацiйний та оздоровчий потенщали;
- мiста, що мають значш природний та юторико-культурний потенщали;
- мюта - центри сшьськогосподарських райошв;
- монофункщональш мюта.
KpiM цього, вони класифжуються за питомою вагою населення, зайнятого в рiзних сферах економiчноi дiяльностi:
- мюта з переважно промисловими функщями;
- транспортнi вузли;
- санаторно-курортш та рекреацiйнi центри;
- юторичш, iсторико-архiтектурнi, культурнi та туристичш центри;
- адмiнiстративнi центри райошв;
- господарськi центри мiсцевого значення;
- центри низових локальних систем розселення, що виконують функцп з надання сощально-культурних, комунально-побутових та шших послуг населенню.
Малi мiста е найбiльш поширеними в Украiнi, якi належать до категори центрiв низових локальних систем розселення та господарських центрiв мюцевого значення (майже 50 % загальноi кiлькостi).
З часу прийняття Закону (де наведено даш станом на 01.01.2003 р.) чисельнють малих мiст зросла на 14 одиниць, а 9 iз них стали малими в результат зменшення кiлькостi населення (Жовтi Води, Марганець Днiпропетровськоi обл.; Фаспв - Kиiвськоi; Свiтловодськ - Юровоградськоц Брянка - Луганськоц Лубни - Полтавськоц Охтирка, Ромни - Сумськоц Нова Каховка - Херсонсько1); 6 стали малими мiстами внаслщок отримання статусу мiста (Липовець Вшницько1' обл.; Микола1'вка - Донецькоц Олевськ -Житомирськоц Перечин - Закарпатськоц Буча - Кшвськоц Новий Калишв -Львiвськоi). Втратив статус малого мюта 1нгулець, який приеднано до Кривого Рогу. Населення малих мют за цей же перюд збшьшилося на 266,2 тис. ошб. Слщ зазначити, що таке зростання в ушх областях, крiм Рiвненськоi та мюта 1нкерман (вiдноситься до Севастопольсько1' мiськради), вiдбулося лише за рахунок зростання юлькосл малих мiст. Наразi в Украiнi налiчуеться 364 малих мюта, в яких проживае понад 6370 тис. населення, а середньостатистичне мале мюто мае населення 17,5 тис. ошб, найменший цей показник у Чершвецькш областi - 8,1 тис., найбшьший - у Дншропетровськш - 25,6 тис. осiб [14].
З метою здшснення ощнки соцiально-економiчного становища малих мют i селищ, своечасного виявлення негативних тенденцш !'х розвитку, а також тдвищення рiвня обгрунтованост адекватних управлiнських ршень Кабiнет Мiнiстрiв Украши у 2009 р., передбачивчи недiездатнiсть Програми, прийняв постанову Кабшету Мiнiстрiв «Про затвердження Порядку проведення мониторингу соцiально-економiчного розвитку малих мют i селищ Украши» № 288 [98], а згодом постанову «Деяк питання проведення мониторингу
Концепцii Державно!' цiльовоi програми шдтримки соцiально-економiчного розвитку малих мiст на 2011 - 2015 роки» № 1695-р [16], що складаеться з двох еташв i мае на мет створення органiзацiйних, нормативно-правових та економiчних механiзмiв забезпечення позитивних зрушень у сощально-економiчному розвитку малих мют.
На нашу думку, цш та завдання, визначеш у програмах рiзних рокiв, мають узагальнений характер. На сучасному еташ актуальною була б розробка зовшм ново! програми розвитку малих мют на перюд до 2030 р., яка мютила б чпко визначенi завдання, заходи та остаточний конкретний результат. З огляду на те, що бшьшють малих мют е монофункцюнальними, необхщно запровадити державну пiдтримку для створення ново! шфраструктури мiста.
В реал1ях сьогодення питання формування критерiiв адмшютративно-територiальних одиниць рiзного рiвня адмiнiстративно-територiального устрою держави окресленi в Концепцп реформування мiсцевого самоврядування та територiальноi органiзацii влади в Украiнi, ухвалено! Кабiнетом Мiнiстрiв Украши у 2014 р. [17]. У Концепцп пропонуеться запровадження трирiвневоi системи адмiнiстративно-територiального устрою Украши: базовий (адмiнiстративно-територiальнi одиницi - громади); районний (адмiнiстративно-територiальнi одиницi - райони); регiональний (адмiнiстративно-територiальнi одиницi - Автономна Республша Крим, областi, мюта Кшв i Севастополь); територiя адмiнiстративно-територiальноi одиницi е
нерозривною; у межах адмiнiстративно-територiальноi одинищ не може бути шших адмiнiстративно-територiальних одиниць того ж рiвня; територiя адмiнiстративно-територiальноi одиницi базового рiвня визначаеться з урахуванням доступностi основних публiчних послуг, що надаються на територп громади (час прибуття для надання швидко! медично1' допомоги в ургентних випадках та пожежно1' допомоги не мае перевищувати 30 хвилин). У цьому документ також визначено функцюнування вiдповiдних органiв мiсцевого самоврядування та оргашв виконавчо1' влади на кожному рiвнi адмiнiстративно-територiального устрою. Отже, на базовому рiвнi функцiонуе сшьська, селищна, мiська ради та !х виконавчi органи, представництва (представники) окремих оргашв виконавчо1' влади; на районному рiвнi - районнi ради та !х виконавчi органи, райдержадмiнiстрацii, територiальнi органи центральних органiв виконавчо1' влади; на регюнальному рiвнi - Рада мiнiстрiв Автономно! Республiки Крим, обласш ради та !х виконавчi органи, облдержадмшютрацп, Кшвська та Севастопольська мюью ради та !х виконавчi органи, Кшвська та Севастопольська мiськi держадмшютрацп, територiальнi органи центральних органiв виконавчо1' влади. Проаналiзувавши норми Концепцп, доходимо висновку про вщсутшсть чiтких i реальних критерив вiднесення населених пункпв до вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць.
Наразi процес реформування вщносин у сферi мюцевого самоврядування активiзувався. Так, 17.06.2014 р. був прийнятий Закон Украши «Про сшвробггництво територiальних громад», в якому мютяться положення щодо нормування мехашзму об'еднання ресурсiв територiальних громад для реаизацп спiльних проектiв та визначення умов надання державно1' пiдтримки таким проектам.
У майбутньому Закош Украiнi «Про адмiнiстративно-територiальний устрiй» необхiдно закласти науково обгрунтоваш критерп вiднесення населених пунктiв до пе1' чи iншоi категори (села, селища, мюта) та встановити чпта критерп вiднесення населених пунктiв до категори мюьких. По-перше,
встановити, що такими е мюта та селища. По-друге, до категорп мют необхщно вщнести мюта зi спещальним статусом (кшькють яких може змшюватись); мiста обласного шдпорядкування (привести у реальнi межi та вщповщш критерп чисельностi мешканцiв); мюта районного шдпорядкування (скоротити заявлен законодавцем ниш критерп вiд 10 тис. до 6 тис ошб).
Особливу увагу при проведенш реформування слщ звернути на статус селищ. На нашу думку, до них треба вщнести малi мiста, якi не вщповщають статусу мiста та села з розвинутою соцiально-економiчною iнфраструктурою, як розвиваються у бiк мiст та кшькють мешканщв яких становить понад 5 тис. Пюля набрання чинност цим Законом необхiдно привести у вщповщнють з ним iснуючi населен пункти. У перспективi це призведе до переходу певно!' частини мют до статусу селищ, селищ - до статусу мют, а сш - до статусу селищ. Також трансформацшш змши у статус вщповщних населених пунктiв можливi у зв'язку з !х подальшим розвитком.
Наголошуемо на необхiдностi визначення критерпв, як потрiбнi для безперешкодного переходу мют районного шдпорядкування в обласне (в Автономнш Республщ Крим - республшансью). Вiдповiдна норма закону, в разi ii безумовного виконання, буде призводити й до переходу мют iз республшанського пiдпорядкування в районне (в Автономнш Республщ Крим), що стане важливим стимулом для розвитку вщповщних мют.
Визначення правового мехашзму, який би передбачав трансформацп статусу населених пунклв Укра1'ни, мае стати завданням ефективно1' реалiзацii адмiнiстративно-територiальноi реформи. Чгтке законодавче закрiплення правового статусу адмiнiстративно-територiальних одиниць, в першу чергу мюьких населених пунктiв, шляхом встановлення основних критерпв подiлу населених пунктiв на сшьсью та мiськi сприятиме усуненню багатьох законодавчих суперечок та вщповщатиме вимогам чинно! Конституцп Укра1'ни.
Список лггератури:
1. Конституц1я Укра'1ни : прийнята на п'ятш сесй Верховно'1 Ради Укра'1ни 28 червня 1996 р. - К. : Преса Украши, 1996. - 80 с.
2. Положения про порядок вир1шення питань адмш1стративно-територ1ального
устрою Укра'1нсько1 РСР : затв. Указом Президп Верховно'1 Ради УРСР вщ 12.03.1981 р. (Ъ змiнами, внесеними згiдно Ï3 Законом № 4865-VI вщ 24.05.2012 р. // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2013 - № 17. - Ст. 150.
3. Куйб1да В. С. Конституцiйно-правовi основи самоврядування в мютах обласного значення : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / В. С. Куйбща ; Нац. юрид. акад. Украши iм. Я. Мудрого. - Х., 2001. - 20 с.
4. Телешун С. Окремi аспекти реформування адмiнiстративно-територiального устрою в контекст останнiх урядових пропозицш / С. Телешун // Право Украши. - 2003. - № 1. -С. 8-11.
5. Мюта районного значення Украши: проблеми соцiально-економiчного розвитку : анал^ична доповщь. - К. : Н1СД. - 2009. - 45 с.
6. Адмiнiстративно-територiальний устрш Украши (за даними Мшютерства регiонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства Украши) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minregion.gov.ua/attachments/content-attachments/1659/ATU.pdf.
7. Павлович Я. П. Особливосп адмшютративно-правового статусу населених пункпв / Я. П. Павлович // Науковий вюник Днiпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. - 2007. - № 2. - С. 120-126.
8. Про статус прських населених пункпв в Укрш'ш [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 15.02.1995 р. № 56/95 / Верховна Рада Украши. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80/conv.
9. Конституцшне право Украши : поаб. для пщготовки до юпиту / Ю. Г. Барабаш, Л. К. Байрачна, I. I. Дахова та ш. ; за заг. ред. Ю. Г. Барабаша. - Х. : Право, 2012. - 304 с.
10. Лазор О. Д. Терш^альна оргашзащя влади в Укрш'ш : навч. поаб. / О. Д. Лазор, О. Я. Лазор, А. О. Чемерис. - К. : Дакор, 2007. - 576 с.
11. Шкабаро В. М. Критерп класифшацп мют / В. М. Шкабаро // Бюлетень Мшютерства юстицп Укра'1'ни. - 2010. - № 4-5. - С. 100-107.
12. Про затвердження Загальнодержавно'1 програми розвитку малих мют [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 04.03.2004 р. № 1580-IV / Верховна Рада Украши. -Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1580-15.
13. Про Генеральну схему планування територп Украши [Електронний ресурс] : Закон вщ 07.02.2002 р. № 3059-III / Верховна Рада Украши. - Режим доступу : http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/3059-14?nreg=3059- 14&find= 1 &text=%EC%E0%EB%B3+ %EC%B3%F1%F2%E0&x=6&y=5#w11.
14. Бугай С. М. Державна пщтримка розвитку малих мют: проблеми та можливi шляхи вдосконалення [Електронний ресурс] / С. М. Бугай, В. I. Мельничук. - Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/12061/51-Bugay.pdf?sequence=1.
15. Деяю питання проведення мошторингу соцiально-економiчного розвитку малих мiст [Електронний ресурс] : постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 18.07.2012 р. № 750. -Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/750-2012-%D0%BF.
16. Про схвалення Концепцп Державно'1 цшьово'1 програми пiдтримки соцiально-економiчного розвитку малих мiст на 2011 - 2015 роки [Електронний ресурс] : розпорядження Кабшету МЫс^в Украши вщ 18.08.2010 р. № 1695-р. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1695-2010-%D1%80.
17. Про схвалення Концепцп реформування мюцевого самоврядування та територiальноï оргашзацп влади в [...] [Електронний ресурс] : розпорядження Кабшету МЫс^в Украши вщ 01.04.2014 р. № 333-р. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80.
Штефан В. С. Законодательные аспекты определения критериев классификации городских населенных пунктов.
Исследованы особенности правового регулирования развития современных городских
населенных пунктов и критерии их классификации. Проанализированы отечественное и зарубежное законодательства по данному вопросу. Акцентировано внимание на необходимости законодательного закрепления научно обоснованных критериев отнесения населенных пунктов к той или иной категории (села, поселка, города) и установление основных критериев отнесения населенных пунктов к категории городских.
Ключевые слова: городские населенные пункты, критерии классификации, правовой статус населенных пунктов, классификация городских населенных пунктов.
Shtefan V. S. Legal aspects of determination of criteria classification of urban settlements.
The features of the legal adjusting of development of modern urban settlements and criteria of their classification are investigational. A domestic and foreign legislation is analyzed through this question. Focused on the necessity of legislative consolidation of scientific criteria for inclusion of settlements in a particular category (village, settlement, city) and the establishment of basic criteria _ for classifying settlements to the category of city.
Key words: urban settlements, the classification criteria, the legal status of settlements, the classification of urban settlements.
Розширена анотащя статт Штефан BiKTopiï Сергивни на тему: «ЗАКОНОДАВЧ1 АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРIÏВ КЛАСИФIКАЦIÏ М1СЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В»
Shtefan V. S., specialist of Research, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of paper on the subject of: LEGAL ASPECTS OF DETERMINATION OF CRITERIA CLASSIFICATION OF URBAN SETTLEMENTS
Problem setting. Legislative inconsistency and a number of legislative issues not regulated by administrative-territorial structure of the state do a lot of problems and obstacles to economic and social development of the respective cities, territories, regions, regions. The decision of criteria for the classification of settlements has become increasingly a priority. At the legislative level specified mountainous, resort and historical localities, that occupy a special place among others. The lack of uniform approach in matters of establishing and changing the constitutional and legal status of individual administrative units leads to problems of territorial authorities in urban settlements.
Recent research and publication analysis. The general questions of classification of settlements and their contribution to administrative-territorial units or proper categories made the article of research of such scientists, as: Kuybida V.S., Lazor O.D., Shkabaro V.M., Bodrova I.I., Teleshun S. and other. At the same time complex research problems of definition criteria of classification of city settlements to the certain category of administrative-territorial structure remained virtually unnoticed by scholars and constitutionalists.
Paper objective. The problems of modern urban settlements not investigated in the current legislation is almost not reflected specificity of their legal status, there
1
is not enough clear criteria of classification, not specified jurisdiction, powers and responsibilities between local public authorities and organs of local self-government in the governments regulation of relations on urban points. Today in Ukraine a large number of settlements is connected to the cities of Republican (in the Autonomous Republic of Crimea) and of regional importance with the preservation them as separate administrative units ("City Council").
Existing criteria for classification of categories of cities of district, regional, republican value by population does not meet modern requirements. For the intensive development of urban settlements is necessary to consider specific regional characteristics each of them.
Conclusions of the research. Precise legislative consolidation of legal status of administrative territorial units (especially urban settlements) contributes to the removal of many legal disputes. The establishment of basic criteria for determining settlements in rural and urban will meet the requirements of the current Constitution of Ukraine.
