CC BY
100
The attention is also drawn to the fact that the progress in scientific research, scientific development of this subject may be observed. In addition to the classical presentation of issues of the protection's peaceful forms are increasingly beginning to be explored, as well as the other protective activities of the people. In some cases, attempts to distinguish protective forms of non-peaceful activities from crime are being done.
The author comes to the conclusion that the protection activity of people may be characterized by some general and special features, which makes it possible to provide the authors' definition of the term «protection activity of the people».
Keywords: the direct exercise of power by the people, people's sovereignty, government by the people.
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
В УКРА1Н1
УДК 342.553(4-6ЕС)(045)
Ю. В. Бойко, О. Б. Циклаур1
еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д ОРГАШЗАЦП М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У КОНТЕКСТЕ МУН1ЦИПАЛЬНО1 РЕФОРМИ В
УКРА1Н1
У статтi розглядаються актуальн питания реформування м^цевого самоврядування в крагнах-членах €С. Зi вступом до Свропейського Союзу перед Украгною постае складне завдання щодо проведення важливих структурних, функцюнальних та оргатзацтних реформ систем оргатзаци влади на м^цях. Ц реформи стосуються рiзних територiальних рiвнiв управлтня, вони зачтають вiдносини мiж мшцевими та центральними органами влади, мiж рiзними рiвнями м^цевого i регюнального управлтня та самоврядування. На засадах аналiзу результативностi проведених реформ европейських крагн та виявлених проблем визначено пропозици щодо подальшог модершзаци та розвитку м^цевого самоврядування в Украгш.
Зроблено висновок про те, що результати проведення широкого комплексу заходiв, спрямованих на реформування м^цевого самоврядування не можливi без формування повноцтного ефективного самоврядування на базовому, районному та регюнальному рiвнях з утворенням вiдповiдних iнститутiв; оптимiзацlг чинног моделi територiально'г оргатзаци влади; запровадження механiзмiв демократы на м1сцях та приведення гх у вiдповiднiсть до европейських i свтових стандартiв м^цевого самоврядування.
Ключов^ слова: реформа м^цевого самоврядування, структуры реформи, функцюнальш реформи, оргатзацтн реформи, фiнансовi реформи, демократизащя, децентралiзацiя, субсидiарнiсть, транскордонне ствробтництво.
Постановка проблеми. Мюцеве самоврядування е найважлившою ланкою публiчноi влади, що доповнюе i змщнюе державну владу, але за своею природою е незалежним шститутом. В силу того, що воно найбшьш наближене до населення,
мюцеве самоврядування здатне значно бшьш повною мiрою забезпечувати реалiзацiю потреб громадян, якi мешкають на конкретнш територп, порiвняно з iншими формами публiчноi влади.
У цьому зв'язку сьогодш осо6ливо'1 актуальностi набувае дослщження рiзних аспектiв розвитку мiсцевого самоврядування в Укршш в контекстi 1'х порiвняльного аналiзу з тенденцiями розвитку мюцевого самоврядування в зарубiжних крашах i, насамперед, у крашах-членах Свропейського Союзу. Застосування позитивного досвiду реалiзащi Свропейсько'1' Хартп мiсцевого самоврядування в нащональнш практицi дасть змогу досягти грунтовних i суттевих змiн у сферi мiсцевого самоврядування, пiдвищити роль оргашв мiсцевого самоврядування на основi принципу шституцшно!' оргашзацп держави i суспiльства.
Метою даног роботи е обгрунтування впровадження европейського досвiду оргашзацп мiсцевого самоврядування та територiальноi оргашзацп влади в Укршш у контекст реформування мунiципальноi влади на сучасному еташ.
Аналгз останнгх дослгджень г публгкацгй. Питання застосування зарубiжного досвщу реформування мiсцевого самоврядування, визначення його особливостей, проблем розподшу повноважень мiж iнституцiями державного, регiонального, мiсцевого рiвнiв у процесi децентралiзацii висвiтлили у працях таю вчеш, як М. Баймуратов, О. Батанов, I. Бутко, I. Грицяк, О. 1гнатенко, В. Князев, В. Куйбща, О. Лазор, О. Лебединська, В. Мамонова, Н. Нижник, М. Пухтинський, С. Телешун, А. Чемерис, Ю. Шаров, Ю. Шемчушенко, О. Яцунська та шшь
Варто зазначити, що аналiз робгг вiдомих вiтчизняних та зарубiжних дослщниюв допомiг простежити органiзацiю сучасних моделей мюцевого самоврядування, а також виявити основш тенденцп реформування мiсцевого самоврядування. Однак, в умовах державотворення Украши дос спостерiгаеться вiдсутнiсть комплексних роб^ у галузi мунiципального права, присвячених впливу саме iнтеграцiйних процесiв европейських стандартв мiсцевого самоврядування у процес мунщипального реформування влади.
Виклад основного матергалу. Обгрунтувати об'ективнiсть мунiципальноi реформи в Укршш неможливо без ч^кого усвiдомлення ступеня важливостi змiн як повинна зазнати дiюча система мюцевого самоврядування, основних негативних наслiдкiв юнуючих в 11 структурi, та глибини сутносп необхiдних перетворень. Саме вибiр Укршною европейського вектора розвитку укршнсько!' держави вимагае побудови ново! системи оргашзацп публiчноi влади на мюцях, що мае стати гаслом проведення докоршно'1 реформи мiсцевого самоврядування на основi фундаментальних принципiв, таких як демократизм, децентралiзацiя та субсидiарнiсть.
Проведення в Укршш широкомасштабнох реформи мюцевого самоврядування та реформи адмiнiстративно-територiального устрою, повинно вщбуватися на засадах та принципах европейського стандарту. Використання европейських правових стандартв побудови мюцевого самоврядування, що прийнят i застосовуються у крашах Свропи, можуть бути використаш для впровадження найбiльш прийнятно'1 моделi мiсцевого самоврядування в Укршш [1, с. 386].
При розкритп мiжнародних стандартiв мiсцевого самоврядування варто звернути увагу на стандарти краш-члешв €С. 07 лютого 1992 року в Маастрихт було пiдписано Договiр про Свропейський Союз (Маастрихтський договiр), який був одноголосно ратифшований всiма державами-членами Европейських ствтовариств i 01 листопада 1993 р. вступив в силу. Як стверджуе Ю. О. Волошин, европейська мiждержавна штегращя, активно заглиблюючись пiсля прийняття Единого европейського акту i Маастрихтських угод, спричинила багатогранш i комплекснi конституцiйнi i мунщипальш реформи децентралiзацii i деконцентрацп владних повноважень центральних органiв виконшвчо!' влади держав-члешв ЕС, якi привели до
реriоналiзащi вказаних повноважень. Такi реформи не лише зумовили змщнення шститу^в локально'1 демократа в державах-членах €С, а також вплинули на мунщипальш системи в крашах-кандидатах на вступ в €С [2, с. 46].
Беручи до уваги безпосередньо досвщ реформування мюцевого самоврядування зарубiжних кранах в лiтературi пропонуються кiлька класифшацш мунiципальних реформ за способами 1'х проведення. В залежностi вiд 1'х основного змiсту можна видiлити функщональш, процедурнi та структурнi реформи [3, с. 60]. Така класифшащя була запропонована украшськими дослiдниками В. В. Кравченко та М. В. Штциком, як вважають, що сучаснi мунщипальш реформи характеризуются проведенням важливих структурних, функщональних та органiзацiйних реформ систем оргашзацп влади на мiсцях. Ц реформи стосуються рiзних територiальних рiвнiв управлiння, вони зачiпають вiдносини мiж мiсцевими та центральними органами влади, мiж рiзними рiвнями мiсцевого i регiонального управлiння та самоврядування.
1. Структуры реформи мають а мет органiзацiю вiдносин мiж рiзними рiвнями мiсцевого управлiння. До таких належать територiальнi реформи мiсцевих одиниць, а також визначення регюнального рiвня управлшня.
2. Функцiональнi реформи спрямованi на перерозподш функцiональних вiдносин мiж мюцевими, регiональними та центральними рiвнями управлшня. Таю реформи найчаспше зв'язувалися з поняттями централiзацii i децентралiзацii. Ц поняття, у свою чергу, включають стутнь свободи, яку органи мюцевого самоврядування мають в унiтарнiй державi або в суб'ектi федерацп.
Функщональш реформи ведуть до перерозподшу прав, обов'язюв, компетенцп, вiдповiдальностi i найчаспше здiйснюються на законодавчому рiвнi. Ц реформи завжди супроводжуються перерозподiлом фшансових ресурсiв, що вiдпускаються державою на потреби мюцевого управлiння з центрального бюджету i мiсцевих надходжень.
3. Оргашзацшш реформи стосуються внутршньо'1 оргашзацп оргашв влади i управлiння на мюцях. Такi реформи зачiпають вiдносини мiж мiсцевими представницькими установами та виконавчими органами.
4. Фiнансовi реформи передбачають збшьшення обсягiв власних ресурсiв в розпорядженш мунiципальних влад для ефективного впровадження програм розвитку регiонi у рiзних сферах життедiяльностi суспiльства.
Ва перерахованi вище види реформ в бшьшш або меншiй мiрi торкнулися значного числа краш-члешв СС.
Так, тсля пiдписання Маастрихтського договору нам^ились структурн1 реформи, якi пов'язанi з реформуванням системи адмiнiстративно-територiального устрою держави, а також запровадженням самоврядування на регюнальному рiвнi.
Серед характерних рис зазначених реформи виокремлюють наступнi:
1) структуры реформи носять комплексний характер, що стосуються оргашзацшних вiдносин мiж рiзними рiвнями мiсцевого управлiння. Вони пов'язаш з реформуванням системи адмiнiстративно-територiального устрою держави, а також запровадженням самоврядування на регюнальному рiвнi;
2) у процеа структурних реформ на змшу класичним управлiнським вертикалям приходить децентралiзоване i деконцентроване управлiння;
3) надання публiчних послуг покладаеться на децентралiзованi установи, якi, використовуючи ринковi механiзми, бiльш ефективно, нiж традицшш державнi структури, працюють iз споживачами таких послуг - громадянами i юридичними особами.
Найбiльш прийнятним прикладом структурних реформ для Украши може слугувати досвщ Польсько'1 Республiки, яка у 1989 рощ здшснила адмiнiстративну та
адмiнiстративно-територiальну реформи. Вони проходили у кшька етапiв:
I. Вiдродження самоврядування на рiвнi гмiн (1989 р.);
II. Прийняття закону «Про територiальне самоврядування» вiд 8.03.1990 р.;
III. Реалiзацiя програми розширення повноважень великих мют (1994-1996 р р.);
IV. Реформа адмшютративно-терш^ального устрою (1998-1999 р р.) [4, с. 18].
Проведена реформа забезпечила децентралiзацiю та гарантувала право
територiальних громад на самостшне виршення мiсцевих справ. У ст. 15 чинно!' Конституцп Республiки Польща зазначаеться, що територiальний устрiй держави забезпечуе децентралiзацiю публiчноi влади. А вщповщно до ст. 16 Конституцп, населення кожно'1 територiальноi одиницi Республши Польща становить самоврядну громаду (територiальний колектив); мiсцеве самоврядування бере участь у здшсненш публiчноi влади; публiчнi завдання, що належать мiсцевому самоврядуванню, воно виконуе вiд власного iменi i пiд власну вiдповiдальнiсть [5].
Важливим напрямами реформ були також визначеш розвиток регюнально! демократ! та становлення регионального самоврядування в кра'нах-членах ЕС. Промiжний рiвень урядування змщнювався для розв'язання проблем, пов'язаних iз зростаючою урбанiзацiею i необхiднiстю надання нових титв послуг. Вiн давав змогу приймати рiшення та здшснювати дiяльнiсть у масштабах, що перевищують розмiри мунiципалiтету (громади), а також слугував ефективним шструментом для просторового територiального планування тощо [6, с. 644].
Так суттевi змiни, здшснеш в Португалп i деяких шших европейських кра'нах в кiнцi XX ст. передбачали формування третього рiвня територiальноi оргашзацп. Для деяких держав трирiвневий адмiнiстративно-територiальний розподiл е традицшним, але в бiльшостi випадкiв створення нових крупних територiальних одиниць пов'язане низкою сучасних чинниюв. По-перше, старi адмiнiстративно-територiальнi одиницi виявилися дуже маленькими для ефективного економiчного планування, яке стае важливим аспектом дiяльностi держави з 1950-х р р. майже у вах кра'нах. По-друге, в результат децентралiзацii влади створенi рашше штучнi територiальнi одиницi (департаменти, райони, провшцп) отримали право на самоврядування. В зазначених умовах держава часто прагне створити крупнiшi територiальнi утворення для контролю над самоврядними територiями i координацп 1'х дiяльностi. Нарешт, в кра'нах Захщно!' Европи створення регюнального рiвня територiальноi оргашзацп стимулюеться втручанням наднащональних органiв Европейського союзу (^ ранiше, Европейського спiвтовариства). Багато европейських програм в обов'язковому порядку передбачають наявшсть регюшв, що вщповщають певним географiчним характеристикам. У результат створюються новi територiальнi одиницi: регюни в Португалii, Францii, Iталii, а також периферп в Грецii i управлiнськi округи в землях ФРН.
Аналiз основних законiв европейських держав дозволяе визначити декшька рис конституцшно-правового регулювання адмiнiстративно-територiального устрою.
1. Щодо формально-юридичного закрiплення конституцiйно-правових норм у текст основного закону.
Конституцiйно-правовi норми, присвячеш регулюванню вiдносин адмiнiстративно-територiального устрою, можуть:
а) виокремлюватися у спещальний роздiл основного закону (конституцii Бельгп вiд 17 лютого 1994 р. (Частина 1 «Про Бельгiйську Федеращю, 11 складовi частини i територ^»), Iталiйськоi Республiки вiд 22 грудня 1947 р. (Глава V «Регюни, провшцп, комуни»), Королiвства Iспанiя вщ 27 грудня 1978 р. (Роздш 8. «Про територiальний устрiй держави»);
б) включатися до роздшу конституцп, присвяченого загальним положенням: конституцп Швецп (Форма правлшня. Прийнята 27.02.1974 р. (Глава 1. «Основи
державного ладу»), Латвшсько'1 Республiки вщ 15.02.1922 р. (Частина I. «Загальш положення»); Угорщини вiд 25 кв^ня 2011 р.);
в) мiститися у роздш основного закону, що визначае статус мюцевого самоврядування (конституцп Польщi вiд 17.10.1992 р. (Глава 5. «Мюцеве самоврядування»); Французько'1 Республiки 04.10.1958 р. (Роздш XII. «Про територiальнi колективи»), Хорватп вiд 22.12.1990 р. (Роздш VI. «Оргашзащя мiсцевого самоврядування та управлшня»); Словаччини вiд 01.09.1992 р. (Частина четверта. «Органи мюцевого самоврядування»); Чехп (Роздiл 7. «Мюцеве самоврядування»); Естонп вiд 28.06.1992 р. (Глава 14. «Млсцеве самоврядування»); Болгарп вiд 12.07.1991 р. (Глава 7. «Мюцеве самоврядування та мiсцева адмшютращя»); Македонп вiд 17.11.1991 р. («V. Мюцеве самоврядування»); Молдови вiд 29.06.1994 р. (Глава VIII. «Публiчне управлшня»).
Конституцп Словенп та Литви мютять вiдповiднi норми як в роздшах щодо загальних положень, так i оргашзацп мiсцевого самоврядування (Конституцiя Словенп вiд 23.12.1991 р. (Частина 1. «Вступ» та Частина V. «Самоврядування»); Конститущя Литви вiд 25.10.1992 р. (Глава 1. «Литовська держава» та Глава X. «Мюцеве самоврядування та управлшня»).
2. Щодо закршлення системи адмiнiстративно-територiальних одиниць.
Ступiнь деталiзацii правового регулювання системи адмшютративно-
територiальних одиниць застосовуеться рiзний:
а) поiменний перелш адмiнiстративно-територiальних одиниць, як правило, на конституцшному рiвнi не визначаеться, оскшьки це консервуе таку систему та ускладнюе утворення, реоргашзащю та лшвщащю одиниць. Виняток становлять конституцп окремих держав, що закршлюють окремi адмiнiстративно-територiальнi одиницi регiонального рiвня, якi утворюють так званий «каркас» адмшютративно-територiального устрою (конституцп Французько'1 Республiки, 1талшсько'1 Республiки, Бельгп, Конституцiя австршсько!' Республши. Федеративний конституцiйний закон вiд 10.11.1920 р.);
б) визначаються види адмiнiстративно-територiальних одиниць та окремi елементи 1'х правового статусу (конституцп ^лш^ко!' Республши, Королiвства Iспанiя, Угорщини, Бельгп, Португальсько! Республiки, Королiвства Нiдерланди);
в) виокремлюються лише основш адмiнiстративно-територiальнi одиницi та встановлюються вщсилочш до спецiального закону норми, яким можуть встановлюватися й iншi види адмiнiстративно-територiальних одиниць (конституцп Французь^ Республiки, Польщi, Чехи, Болгарп, Молдови, Фшлянди, Естонп, Литви, Словаччини).
3. Щодо конституцшно-правового регулювання процедурно-процесуальних аспекпв вiдносин адмiнiстративно-територiального устрою.
Конституцшна регламентацiя порядку вирiшення питань адмшютративно-територiального устрою здебiльшого мае звужений характер:
а) закршлюючи окремi загального характеру вимоги, у тому чист й можливють утворення об'еднаних адмшютративних одиниць, в процедурно-процесуальних аспектах вщсилае до спецiального закону (конституцп Французь^ Республiки, Польщi, Естонп, Болгарп, Фшляндп, Словенп, Хорватп, Чехп);
б) встановлюються критерп та порядок формування та реоргашзацп адмiнiстративно-територiальних одиниць (Основний Закон Федеративноi Республiки Нiмеччина) [7, с. 48].
Оновлення конституцшно-правового регулювання стало запорукою ефективносп реформ у крашах схщно!' та Центральноi Свропи, де Основний Закон заклав необхщш основи територiальноi оргашзацп влади.
Досвщ зарубiжних держав вказуе на проведення функцюнальних реформ, якi включають в себе комплекс заходiв, спрямованих на децентралiзацiю повноважень органiв державно'! влади та 1'х передачу органам мюцевого самоврядування.
Характерними рисами зазначених реформ е:
1) спрямованiсть на перерозподш функцiональних вiдносин мiж мюцевими, регiональними та центральними органами публiчноi влади на засадах децентралiзацii, деконцентрацп, субсидiарностi;
2) розширення компетенцп регюнальних та мiсцевих органiв влади, тобто децентралiзацiя управлiння, пiд якою розум^ть передачу центральною владою окремих владних повноважень органам мюцевого самоврядування;
3) 1'х проведення здiйснювалося одночасно iз структурними реформами.
Так, процес децентралiзацii у Францп почався 2003 року, тсля проведення конституцшно'! реформи, що закрiпила децентралiзованную органiзацiю Францп i принцип самоврядування територiальних утворень, i була продовжена передачею нових повноважень [8].
Передача повноважень територiальним утворенням проводиться вщповщно до двох принцитв:
1. Принцип «блоку повноважень» передбачае надання власних (виняткових) повноважень територiальним утворенням за окремими сферами дiяльностi. Так, наприклад, у сферi управлшня освiтнiми установами регiон був надшений повноваженнями по управлiнню лiцеями, департамент - коледжами i комуни -початковими школами.
2. О^м передачi «блокiв повноважень», держава надшила кожний тип територiальних утворень «загальними повноваженнями». На дш це означае, що кожна територiальна освiта може перейняти на себе будь-яю повноваження по питаннях, що знаходяться у сферi його ведення. Так, комуна вщповщае за «питання мiсцевого значення». Саме виходячи з цього принципу деяю питання (наприклад, у сферi культури) можуть знаходитися в спшьному веденнi територiальних утворень декшькох рiвнiв.
Але передача повноважень територiальним утворенням не стала б справжньою децентралiзацiею без гарантп самостшного управлiння територiальних утворень. Саме на основi цього принципу територiальнi утворення управляються самостшно, без нагляду як з боку держави, так i з боку шшо'1 територiальноi осв^и. Саме тому принцип самоврядностi, зафшсований в ст. 72 Конституцп, е основою процесу децентралiзацii [9]. Чинне законодавство Францп повною мiрою регулюе вс питання оргашзацп та дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування, що функцюнують на всiх рiвнях територiального устрою. ^ закони об'еднанi в Адмшютративний кодекс, що фактично е «конститущею» мiсцевого самоврядування.
Конституцiйна реформа Ггалп 2001 року сприяла децентралiзацii щоб в свою чергу посилити:
1) стабшьшсть мюцевого управлiння (прямi вибори мера, президент1в провiнцiй (1993 р.) i президентiв регiонiв (2000 р.));
2) фiнансову незалежнiсть мiсцевого управлшня («фюкальний федералiзм») передача фiнансових повноважень держави мюцевим органам самоврядування в питаннях збору мюцевих податкiв або учасп в стягуваннi основних державних податюв (ПДВ, податок на доходи));
3) автономiю мiсцевих i регiональних органiв влади (свобода у встановлення сво'Хх норм для функцюнування мiсцевих структур i для регламентацп 1х адмiнiстративноi дiяльностi) [10].
Вщповщно до Конституцп Iталiйськоi Республiки вщ 1947 р. (у редакцii
Конституцшного закону № 3 вщ 18.10.2001 р.) комуни (громади, iT. Comuni, анг. Municipalities), провшцп, столичш мюта та областi, якi е територiальними одиницями, що складають aдмiнiстрaтивно-територiaльний устрiй 1талп, е «автономними утвореннями з власним статусом, повноваженнями i функщями» (ст. 114). Конституцiя визначае, що законодавча влада належить держaвi та областям, встановлюючи при цьому сфери ix виключно', а також конкуруючо'' компетенцп (ст. 117). В основу розмежування компетенцп мiж громадами, провшщями, столичними мiстaми, регiонaми та державою покладено принципи «субсидiaрностi, диференщацп i пропорцiйностi» (ч. 1 ст. 118). Так, до вщання комун належить виконання вах aдмiнiстрaтивниx функцш, за винятком тих, якi для забезпечення ix однакового виконання надаш провшщям, столичним мiстaм, областям та держaвi (ч. 1 ст. 118).
Проaнaлiзувaвши положення Конституцп 1талп, доходимо висновку, що для оргашзацп самоврядування у цш держaвi застосовано модель автономп, оскiльки всi територiaльнi одинищ визнаються автономними утвореннями з власним статусом. Водночас юнуе aдмiнiстрaтивнa децентрaлiзaцiя, що е якiсною характеристикою системи державно'1 влади. Про це свщчить наведене вище конституцiйне положення -«повною мiрою здiйснюе aдмiнiстрaтивну децентрaлiзaцiю в залежних вiд держави службах» (ст. 5) [11].
Оргашзацшш реформи - змша внутр^ньо'' структури територiaльниx одиниць -здiйснювaлися здебiльшого тд значним впливом центрально'1 влади.
Характеры риси таких реформ полягають у наступному:
1) розширення учaстi громадськосп у прийняттi рiшень;
2) посилення ролi мерiв i рад;
3) надання процесовi прийняття рiшень бшьш вiдкритого, публiчного й демократичного характеру;
4) запровадження обов'язкових «рaцiонaльниx» методiв планування; змша у склaдi мiсцевого персоналу i мiсцевиx правил оргашзацп.
Змiст розпочато'1 у Великiй Британи в 1996 р. та проведено'1 до 2000-х роюв реформи мiсцевого самоврядування зводиться до того, щоб:
1) видшити з територп Графств мiстa з прилеглими територiями;
2) на основi видiлениx мiськиx територiй формуються новi одиницi - Унiтaрнi утворення зi сво'1'ми органами МС Унiтaрними Радами, повноваженнями, ресурсами, при цьому новi одинищ займають лише частину територп краши, на рештi територп продовжуе дiяти стара система: Графство - Округ;
3) в останшх 34 Графствах реальш aдмiнiстрaтивнi функцii i повноваження МС передаються Округам (територiaльнa основа - виборчi округи);
4) таким чином, традицшш Графства залишаються в основному на кaртi, в щлому задумана двурiвневa система мюцевого самоврядування, зaмiсть iснуючоi трирiвневоi;
5) мюто Лондон утворюе сaмостiйну одиницю зi сво'1'ми органами мiсцевого самоврядування (всенародно обираються Асамблея Великого Лондона, що складаеться з 25 оаб i Мера) i повноваженнями: соцiaльно-економiчне планування, транспорт, полiцiя та ш. Лондон в свою чергу дшиться на Округи;
6) Низова територiaльно-aдмiнiстрaтивнa одиниця в Англii - Прихщ (запозичено вiд церковно'1 оргaнiзaцii населення) або Мюька Рада (town council). Прихщ вщповщае Селища/ Маленькому мюту з прилеглою територiею [12].
Особливютю е те, що на мюцевому рiвнi подiл влади на представницью i виконaвчi органи вiдсутнi (що, загалом, не порушуе основних принцитв, визначених Свропейською Хaртiею мiсцевого самоврядування»).
Скасовуються так зваш комiтети по стандартам з функщями нагляду за дiяльнiстю депутатв мiсцевиx рад. Натомють вводиться закон, що встановлюе
кримшальну вiдповiдальнiсть мунiципальних депутатiв за приховування власних штереав i зловживання повноваженнями [13, с. 177].
!нший тип реформ, яю вiдбувалися в европейських кра'нах - ф1нансов1 реформи, яю зазвичай включали збiльшення обсяпв ресурсiв, що 1'х центр надае органам мюцево'! влади, зокрема для розрахунюв за соцiальними програмами.
З метою посилення фшансово'! самостiйностi, в наслщок проведення реформи мiсцевого самоврядування, в Дани було впроваджено: а) високий рiвень самофшансування; б) зменшення кiлькостi цiльових субсидiй; в) бшьше економiчних обов'язкiв i бiльш тюний зв'язок мiж компетенцiею i економiчною вiдповiдальнiстю; г) зростання самостiйностi щодо вибору органами мюцевого самоврядування те'! чи шшо'1 дiяльностi
У Францп основною метою реформи було надання децентралiзованим рiвням управлiння високого ступеню автономп в управлiннi власними справами. Скасування правових норм щодо асигнування конкретних ресурав на капiталовкладення розширило фшансову автономiю мiсцевих громад [14, с. 55].
Реформуванш системи мюцевих фiнансiв та мiжбюджетних вiдносин повинно базуватися на «европе'Хзацп» мiсцевих бюджетв УкраХни. Европе'Хзащя розглядаеться як визначальний процес, який спроможний втшити якюш змiни в полiтичнiй системi та економiчному життi. Iнституцiйна европе'Хзащя, зосереджена насамперед на органах державного управлшня та 1'х iнституцiях в бюджетнiй системi, мае здiйснюватись на основi нормативного пiдходу шляхом прийняття сукупносп спiльних прав i зобов'язань, обов'язкових до виконання кра'нами, якi прагнуть стати членами ЕС. Укра'на вже почала впроваджувати законодавство ЕС у бюджетнш сферi з урахуванням зобов'язань, узятих на себе стосовно реалiзацii умов щодо повноважень органiв мюцевого самоврядування, розширення можливостей транскордонного ствроб^ництва, впровадження програмно-цiльового методу управлiння мюцевими бюджетами тощо. Важливо скористатись шструментами, запропонованими ЕС, з метою змщнення iнституцiйного потенцiалу та приведення засад дiяльностi фiскальних iнститутiв у вщповщшсть з европейськими стандартами [15, с. 18].
Здшснено першi кроки до реформ у бюджетно-податковш сферi «Про внесення змш до Бюджетного кодексу Укра'ни (щодо реформи мiжбюджетних вщносин)» (реестр. № 5078 вiд 15.09.2014 р.), який встановлюе новий порядок бюджетних правовщносин, в основi якого: децентралiзацiя фiнансiв, розширення повноважень територiальних громад, розширення прибутково'1 частини мюцевих бюджетiв шляхом закрiплення (або збшьшення вiдсотка) окремих податкових платеж1в та зборiв за мiсцевими бюджетами тощо.
Досвщ зарубiжних держав свiдчить про юнування кiлькох пiдходiв до оргашзаци самоврядування - залежно вiд його стввщношення з державною владою i обсягу покладених на нього повноважень. Формування системи мюцевого самоврядування в УкраХш та його правових основ вщбуваеться з великими труднощами як об'ективного, так i суб'ективного характеру. I серед них слiд назвати, з одного боку, неузгоджешсть, несистематизовашсть, неповноту i непослiдовнiсть законодавства про мюцеве самоврядування, а, з шшого, проблем в його практичному застосуванш.
Одним iз шляхiв мунiципальноi реформи в Укра'ш е розвиток транскордонного ствроб^ництва на локальному рiвнi шляхом перерозподшу компетенцii та розширення можливостей саме представниюв мiсцевого самоврядування. Аналiз стану правового регулювання регламентацii транскордонного ствроб^ництва, свiдчить про те, що законодавство в зазначенш сферi потребуе подальшого вдосконалення, а також бшьш активних та своечасних дiй з боку оргашв державно'! влади, щодо забезпечення реальних, дiевих i ефективних механiзмiв реалiзацii транскордонного спiвробiтництва, з
урахуванням iнтересiв всiх суб'ектiв. Особливу увагу звернувши на таких суб'екпв транскордонного спiвробiтництва як територiальнi громади, яю мають прерогативну компетенцiю щодо вирiшення окремих питань у цш сферi, якi в Укра'ш, на вщмшу вiд европейського сучасного досвщу, надiленi значно меншою компетенцiею, шж органи державно'' влади.
Висновки. Реформування мюцевого самоврядування пов'язане з цшим комплексом заходiв та передбачае оновлення законодавчо'' бази, зокрема:
- визначення обгрунтовано'' територiальноi основи для дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування та оргашв виконавчо'' влади, здатних забезпечити доступшсть та належну якiсть публiчних послуг, що надаються такими органами, а також необхщно'' для цього ресурсно'' бази;
- створення належних матерiальних, фiнансових та органiзацiйних умов для забезпечення здшснення органами мiсцевого самоврядування власних i делегованих повноважень;
- розмежування повноважень у системi органiв мюцевого самоврядування та органiв виконавчо'' влади на рiзних рiвнях адмiнiстративно-територiального устрою за принципом субсидiарностi, а також мiж органами виконавчо'' влади та органами мюцевого самоврядування на засадах децентралiзацii влади;
- запровадження мехашзму державного контролю за вiдповiднiстю Конституцп та законам Укра'ни рiшень оргашв мюцевого самоврядування i якiстю надання населенню публiчних послуг;
- активiзацii транскордонного спiвробiтництва, як важливо!' складово! мiжнародноi правоздатностi територiальних громад та оргашв мюцевого самоврядування, удосконалення теоретичних засад та розробка методичних рекомендацiй щодо його розвитку на локальному рiвнi;
- максимального залучення населення до прийняття управлшських рiшень, сприяння розвитку форм прямого народовладдя та ш.
Таким чином, проведення широкого комплексу заходiв, спрямованих на реформування мюцевого самоврядування та територiальноi оргашзацп влади, без реалiзацii державно'' полiтики щодо децентралiзацii та деконцентрацп владних повноважень неможливе подолання кризових явищ у соцiально-економiчному i полiтичному життi Укра'ни.
Список використано'1 л1тератури
1. Демченко I. С. Система джерел европейських правових стандартв мiсцевого самоврядування / I. С. Демченко // Вюник Харювського нацiонального унiверситету iм. В. Н. Каразша. Серiя : Право. - 2011. - № 988. - С. 386-390.
2. Федерализм и регионализм : приоритеты XXI века : матер. 3-й междунар. науч. конф. (г. Владикавказ, 23-24 сентября 2011 г.) / под общей редакцией М. А. Миндзаева. Владикавказ : Владикавказский институт управления, 2011. - С. 46-49.
3. Штатина М. А. Зарубежный опыт проведения административных реформ / М. А. Штатина // Административная реформа в России. - М. : Контракт - Инфра-М, 2006. - С. 60-64.
4. Бориславська О. Децентралiзацiя публiчноi влади: досвщ европейських кра'н та перспективи Укра'ни / О. Бориславська, I. Заверуха, Е. Захарченко, та ш. - К. : Софiя, 2012. - 128 с.
5. Конститущя Республши Польща (1997 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/angielski/kon1.htm
6. Пухтинський М. О. Проблеми децентралiзацii: нацюнальний та мiжнародний досвщ: зб. матер. та док. / М. О. Пухтинський. - К. : Атша-Н, 2006. - 744 с.
7. Свропейський досвiд удосконалення мюцевого самоврядування / редкол. Ю. П. Битяк та ш. - Х. : Оберщ 2012. - 64 с.
8. Конститущя Французько'1 Республши (1958 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.assemblee-nationale.fr/english/8ab.asp .
9. Фурши К. Межмуниципальное сотрудничество во Франции : выступл. в России, май, 2010 г. [Электронный ресурс] / К. Фурши // Service Public. - Режим доступа : http://www.senato.it/documenti/repository/istituzione/costituzione_inglese.pdf.
10. Проект «Административная реформа» EuropeAid 113768/D/SV/RU [Электронный ресурс]. - Режим доступа :
http://www.bassanini.it/public/BassaniniRiformaStato_vers_russa.pdf
11. The Constitution of the Italian Republic [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.senato.it/documenti/repository/istituzione/costituzione_inglese.pdf.
12. State government in Scotland, Ulster and Wales [Electronic resource] : Parliament Acts, 1999-2003. - Mode of access: http://www.scottish.parliament.uk
13. Local Government Act. 1972 [Electronic resource] // Local Government (administration) in foreign countries. - Ed. by А. S. Prudnikov. - М. : Unity, 2007. - Mode of access : http://www.scottish.parliament.uk (official site).
14. Свропейський досвщ удосконалення мюцевого самоврядування : наук. доп. / I. I. Бодрова, П. М. Любченко; редкол. : С. Г. Серьогша (голов. ред.), I. В. Яковюк (заст. голов. ред.) та ш. - Х. : Оберщ 2012. - 62 с.
15. Мюцеве самоврядування в Укрш'ш: сучасний стан та основш напрями модершзацп : наук. доп. / редкол. : Ю. В. Ковбасюк, К. О. Ващенко, В. В. Толкованов та ш. ; за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка. - К. : НАДУ, 2014. - 128 с.
Стаття надшшла до редакцп 21.12.2014 р. Y. V. Boyko, O. B. Tsyklauri
EUROPEAN EXPERIENCE OF THE ORGANIZATION OF LOCAL SELF-GOVERNMENT IN THE CONTEXT OF MUNICIPAL REFORM IN UKRAINE The article deals with current issues of local self-government reform in the EU Member States. With the accession to the European Union in front of Ukraine there is a difficult task concerning the important structural, functional and organizational reforms of systems of the local authorities organization. These reforms relate to different territorial levels of government, they touch on the relationship of local and central authorities, of different levels of the local and regional government and self-government. On the principles of the analysis of the productivity of carried-out reforms in European countries and revealed problems, proposals for further modernization and development of local self-government in Ukraine are defined.
It is concluded that the results of broad package of measures aimed at reforming the local self-government aren't possible without the formation of full-fledged effective self-government at the basic, district and regional levels with formation of the relevant institutes; optimization of the existing model of the territorial organization of the power; implementation of the mechanisms of local democracy and their reductions in compliance with the European and international standards of local self-government.
The noted reforming is connected with a complex of actions, such as: the definition of a reasonable territorial basis for activity of local self-governments and executive authorities;
the establishment of appropriate material, financial and organizational conditions for ensuring implementation of their own and delegated powers;
the separation of powers in the system of local self-government and executive authorities at different levels of administrative-territorial device by the principle of
subsidiarity, and also between the executive authorities and local self-government on the principles of decentralization of the power;
the input of the mechanism of the state control over the compliance of the Constitution and laws of Ukraine, decisions of local self-governments and quality of providing public services to the population;
the activization of cross-border cooperation, as an important component of the international legal capacity of territorial communities and local self-governments, improvements of the theoretical principles and development of methodical recommendations concerning its development at the local level;
the maximum involvement of the population to adoption of administrative decisions, assistance to development of direct democracy forms, etc.
Keywords: reform of local self-government, structural reforms, functional reforms, organizational reforms, financial reforms, democratization, decentralization, subsidiarity, cross-border cooperation.
УДК 352.07:342.553(045)
О. М. Горащенков
ШСТИТУЩЙНА П1ДТРИМКА ПОЛ1ТИКИ ПРЕЗИДЕНТА УКРА1НИ ЩОДО СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
У cmammi розглядаються Koncmumy^uno-npaeoei питания визначення мюця та ролi оргашв тституцтног тдтримки мунщипальног та регюнальног полтики глави держави в питаннях становленн та розвитку м^цевого самоврядування та iмплементацii европейських стандартiв локальног демократа у сучасних умовах европейськог мiждержавноi ттеграци.
Як глава держави, Президент Украгни е найвищою посадовою особою в краш. Саме тому вт надшяеться повноваженнями виступати вiд iменi Украгни як у внутршньому життi крати так i в мiжнародних вiдносинах. Положення Конституци призводять до висновку, що Президент Украгни е найвищою посадовою особою Украгнськог держави, яка мае забезпечувати цшсшсть держави. При цьому будь-яка сучасна европейська держава е досить децентралiзованою, що знаходить свт прояв у змщненш iнституту територiальних громад та здтснюваного вiд гх iменi та в гх ттересах м^цевого самоврядування, з метою, у тому чжл1, найповншого забезпечення мунщипальних прав члетв вiдповiдних територiальних громад.
Вказуеться, що на сучасному етат правового розвитку iнституцiйна тдтримка полтики Президента Украгни щодо становлення та розвитку м^цевого самоврядування - це взаемоузгоджена сукуптсть та дiяльнiсть консультативних, дорадчих та тших допомiжних оргашв i служб, заснування та подальшу координащю дiяльностi яких здтснюе глава держави в межах своег компетенцИ з метою запровадження основ президентськог мунщипальног полтики в Украш та забезпечення посттних комуткацтних зв 'язшв Президента Украгни з мюцевим самоврядуванням.
Ключовi слова: Президент Украгни, глава держави, мюцеве самоврядування, допомiжнi органи, iнституцiйна тдтримка, локальна демократiя.
Постановка проблеми. 1нституцшна тдтримка полтики Президента Украши щодо становлення та розвитку мюцевого самоврядування - це взаемоузгоджена сукупшсть консультативних, дорадчих та шших допомiжниx оргашв i служб,
