CC BY
7
УДК 332.145
РЕЗУЛЬТАТИВЖСТЬ УПРАВЛ1ННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИМ РЕГ1ОНАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ У КРАЖАХ СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ДИНАМ1КА, ТЕНДЕНЦН, АНАЛ1З СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ пОКАЗНИК1в ЕфЕКТИвНОСТ! РЕГ1ОНАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ
© 2016
ЯРОШЕНКО I. В., СЕМИГУЛ1ИА I. Б.
УДК 332.145
Ярошенко I. В., Семигулна I. Б. Результатившсть управлння coi^iaßbHO-eKOHOMiHHUM регюнальним розвитком у кранах Европейського Союзу: динамка, тенденцн, анал'>з соцiально-економiчнихпоказнишв ефективностiрегюнально'/ полтики
У cmammi здшснено анал/з та ощнку тенденцй соц/ально-економ/чного розвитку регюшв у кранах Европейського Союзу за пер'юд 2000-2012 рр. На основi пор'юняльного анал/зу визначено результативтсть окремих державних рег'юнальних полтик щодо подолання диференцацП та нер'в-ном/рност/ соцально-економ/чного розвитку власних територй. Оцнено необх/дтсть та можлив/сть застосування цих практик для Украни. Ключов'1 слова: соц/ально-економ/чний розвиток, Европейський союз, регюни, регюнальна полтика, диспропорцЦ нер'вном'рност'!, сощально-економ/чт показники, тенденци. Рис.: 1. Табл.: 4. Ббл.: 19.
Ярошенко 1гор Васильович - кандидат економ'мних наук, зав'дувач в'дд'шу макроеконом'мноi полтики та регюнального розвитку, Науково-дотдний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд7зд, 8 поверх, Харк/в, 61022, Украна) E-mail: iyaroshenko@i.ua
Семигулiна 1рина Бориавна - молодший науковий ствроб'тник в'дд'шу макроекономЫноi полтики та регюнального розвитку, Науково-досл'дний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 шдЪд, 8 поверх, Харк/в, 61022, Укра'ша)
УДК 332.145
Ярошенко И. В., Семигулина И. Б. Результативность управления социально-экономическим региональным развитием в странах Европейского Союза: динамика, тенденции, анализ социально-экономических показателей эффективности региональной политики
В статье осуществлены анализ и оценка тенденций социально-экономического развития регионов в странах Европейского Союза за период 2000-2012 гг. На основе сравнительного анализа определена результативность отдельных государственных региональных политик относительно преодоления дифференциации и неравномерности социально-экономического развития собственных территорий. Оценена необходимость и возможность применения этих практик для Украины. Ключевые слова: социально-экономическое развитие, Европейский союз, регионы, региональная политика, диспропорции, неравномерности, социально-экономические показатели, тенденции. Рис.: 1. Табл.: 4. Библ.: 19.
Ярошенко Игорь Васильевич - кандидат экономических наук, заведующий отделом макроэкономической политики и регионального развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: iyaroshenko@i.ua
Семигулина Ирина Борисовна - младший научный сотрудник отдела макроэкономической политики и регионального развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
UDC 332.145
Yaroshenko I. V., Semigulina I. B. Effectiveness of the Socio-Economic Regional Development in the European Union Member States: Dynamics, Trends, Analysis of the Socio-Economic Indicators of the Efficiency of Regional Policy
The article analyzes and evaluates trends in the socio-economic development of the regions in the European Union Member States for the period of 20002012. On the basis of comparative analysis, the effectiveness of the individual State-defined regional policies for overcoming differentiation and inequalities of the socio-economic development of the own territories has been determined. Necessity and possibility to apply these practices for Ukraine has been estimated.
Keywords: socio-economic development, the European Union, regions, regional policy, disparities, inequalities, socio-economic indicators, trends. Fig.: 1. Tabl.: 4. Bibl.: 19.
Yaroshenko Igor V. - PhD (Economics), Head of Department of Macroeco-nomic Policy and Regional Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, Derzhprom, 5 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: iyaroshenko@i.ua
Semigulina Irina B. - Junior Researcher of the Department of Macroeconom-ic Policy and Regional Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, Derzhprom, 5 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
Регюнальна политика кра'1н бвропейського Союзу спрямована на шдвищення р1вня добробуту власних територш, вирiвнювання мiжрегiональних диспропорцш мiж ними шляхом скорочення економiч-ного i сощального вцставання та шдтримки проблем-них i слаборозвинених територш.
Внутршш особливосп територiального сощально-економiчного розвитку краш - члешв 6С визначають причини виникнення нерiвномiрностi, рiвень 1х вцмш-ностей, стушнь взаемного впливу i можливост змши ситуаци. Тому дослцження результапв европейсько'1 регюнально! полижи щодо вирiвнювання мiжрегiо-нальних диспропорцш соцiально-економiчного розвит-
ку окремо для рiзних европейських краш е важливим i корисним для Украши, особливо в умовах штеграци краши в бвропейське сшвтовариство.
Вивченням проблем розвитку регюнш, напрямiв i тенденцш регюнально! политики в кра!нах свгту, бвро-пейського Союзу та в УкраМ займалися вiдомi вгтчизняш та зарубiжнi науковщ та практики. Зазначенш темi при-свячеш пращ: Долшнього М. I., Кизима М. О. , Варна-лш З. С., Мокш А. I., Новково! О. Ф., Романюк О. Ф., Ро-манюк С. А., Кузнецова А. В., Ткачука А. Ф. та ш. [1-16].
Дослцження диспропорцш розвитку регюшвв кра!ш е важливою складовою державно! полiтики. Ви-вчення шдив^уальних особливостей розвитку регюшв,
оцшка величини мшрегюнальних р1зниць та причин 1х виникнення дозволяе не лише визначити потенщали майбутнього розвитку окремих територ1й, а й оц1нити напрями регюнально1 пол1тики держави щодо подолан-ня нер1вном1рност1, проблемност1 та в1дсталост1 влас-них територ1й.
Пошук шлях1в вир1шення сучасних проблем ре-гюнального розвитку в УкраМ, що характеризуются зростанням диспропорц1й соц1ально-економ1чних показниюв, збкьшенням юлькост проблемних i вГд-сталих територiй, загостренням мiжрегiонально'1 сощ-ально-полiтично'1 напруженостi, робить актуальним питання вивчення досвГду регiонально'1 полiтики кра1н 6С i можливостей застосування кращих европейських практик для формування нацюнально'1 регiонально'1 по-лiтики на засадах принцишв децентралiзацГ1 та змiни адмiнiстративно-територiального устрою в кра'1нi.
Мета стати - здГйснити аналiз i оцшку тенденцiй соцiально-економiчного розвитку регiонiв в середин кра1н бвропейського Союзу за перюд 2000-2012 рр., визначити результатившсть окремих державних регю-нальних полит щодо подолання диференцiацi'1 та не-рГвномГрностГ соцiально-економiчного розвитку влас-них територiй i необхiднiсть та можливГсть застосуван-ня цих практик для Укра1ни.
Завдання статтi: проаналiзувати тенденцГ1 сощ-ально-економiчного розвитку регГонГв у межах кра1н -членГв 6С за перГод 2000-2012 рр.; ощнити регюналь-ний рГвень соцГально-економГчного розвитку в окремш краМ та порГвняти Гз середньоевропейськими показ-никами; проаналГзувати ефективнГсть державних регю-нальних полггик кра1н 6С на основГ порГвняльного ана-лГзу окремих соцГально-економГчних показниюв регГонГв усередиш кра1ни та динамки рГвня нерГвномГрностГ 1х розвитку; ощнити можливГсть застосування кращих практик для Укра1ни.
Актуальним для досидження регГонально'1 полГ-тики 6С е часовий перГод з 2000 р. до 2012 р. (по-вна шформацГя бвростат для регГонГв NUTS 2 на 01.01.2016), тривалГсть якого вГдповГдае межам фшан-сових перюдш регГонально'1 полГтики згуртування 6С (2000-2006 рр. i 2007-2013 рр.), характеризуеться ккь-кГсним розширенням кра1н-членГв та 1х регГонГв (до 2004 р. - 214 регГонГв для 6С-15, з 2004 р. - 256 регГонГв 6С-25, з 2007 р. - 270 регГонГв 6С- 27, 2013 р. - 272 регюни 6С-28) та дае можливГсть проаналГзувати змГни в сощально-економГчному розвитку регГонГв для кожно1 з кра1н та 1х вплив на мГжрегГональнГ вГдносини всерединГ 6С.
РегГональна структура 6С сформована значно1 ккьюстю територГальних одиниць (на юнець 2012 р. 270 регГонГв NUTS 2 для 6С-27 [19]) зГ сво1ми Гсторич-ними, культурними, етшчними, соцГальними, економГч-ними, полГтичними та Гншими особливостями розвитку, що призводить до нерГвномГрностГ в показниках адмГ-нГстративно-територГального устрою, соцГального та економГчного розвитку територГй.
ВнутрГшнГ мГжрегГональнГ нерГвномГрностГ пев-ною мГрою мають мГсце в кожнГй европейськГй краМ. Причини 1х утворення досить рГзш: особливГ умови Гс-
торичного розвитку економжи (ЗахГдна i СхГдна Гер-манГя), спецГалГзацГя (ПГвнГчна, Центральна i ПГвденна 1талГя), етнГчне рГзноманГття. Особливкстю окремих територГй е низька щгльшсть населення (ПГвнГчна бвропа) i наявнГсть островГв (низька транспортна можливГсть для розвитку економжи). КонцентрацГя фшансових, людських, економГчних ресурсГв у столичних територГ-ях, що утворилася внаслГдок вертикально1 централГзацГ1 повноважень i ресурсГв, е причиною Гснування диспро-порцГ1 розвитку пострадянських кра1н Центрально1 та СхГдно1 бвропи [11].
Величина Гснуючих вГдхилень показникГв соцГ-ально-економГчного розвитку та 1х динамГка про-тягом певного часового перГоду характеризують рГвень ефективностГ та результативностГ державно1 регюнально! полГтики в окремш краМ.
АналГз тенденцГй мГжрегГональних диспропорцГй всерединГ кра1н 6Сза перГод 2000-2012 рр. показав, що сощально-економГчний розвиток територГй у межах кра1н залишаеться досить диференцшованим.
ДинамГка диспропорцГй у сощально-економГчних показниках по регГонах рГвня NUTS 2 в кра1нах 6С за перГод 2000-2012 рр. представлена в табл. 1.
1нформацГя по кра1нах, адмшГстративно-терито-рГальна структура яких представлена одним регюном рГвня NUTS 2 (ЕстонГя, КГпр, ЛатвГя, Литва, Мальта, Люксембург) [19], для дослГдження мГжрегГональних диспропорцГй у межах кра1н не використовувалася.
Найменш диференцГйованими за площею тери-торГ1 е 1рландГя (1,1 разу), СловенГя (1,5 разу), БолгарГя (1,5 разу), Угорщина (2,7 разу). НайбГльшГ диспропорцГ1 мають мГсце в 1спанГ1 (7,0 тис. разГв), ФшляндГя (143,6 разу), ВеликобританГя (128 разГв), ФранцГя (74,1 разу) i Шмеччина (70,3 разу).
РГзниця в показниках розселення (щкьносй) жи-телГв на територГ1 кра1н 6С також е значною. Найменша нерГвномГрнГсть за 2012 р. спостерГгаеться переваж-но в кра1нах Гз незначною кГлькГстю адмшктративно-територГальних одиниць, таких, наприклад як, СловенГя (1,4 разу), БолгарГя (2,4 разу), 1рландГя (2,4 разу), Словач-чина (3,6 разу).
Найбкьш1 мГжрегГональнГ вГдхилення в показниках щкьносп населення мають мГсце у ВеликобританГ1 (895,3 разу), ФранцГ1 (342,3 разу), 1спанГ1 (231,9 разу), БельгГ1 (116,0 разГв).
За 2000-2012 рр. практично для всГх кра1н 6С, крГм ФранцГ1, 1талГ1, 1рландГ1 та ПольщГ, характерне збГльшен-ня диспропорцГй у показниках щГльностГ населення на територГях рГвня NUTS 2, найбкьше у ВеликобританГ1 -на 74,2 пункту (з 821,1 разу в 2000 р. до 895,3 разу у 2012 р.), ШвецГ1 - на 13,6 пункту (з 84,3 разу до 97,9 разу), БельгГ1 -на 8,9 пункту (з 107,1 разГв до 116,0 разГв), 1спанГ1 - на 7,6 пункту (з 224,3 разГв до 231,9 разГв).
РГзш мГжрегГональнГ можливостГ для забезпечен-ня населення роботою найбкьш характерш (2012 р.) для БельгГ1 (4,5 разу) Г ФранцГ1 (4,3 разу), найменшГ нерГвно-мГрностГ показника мають мГсце в ДанГ1 (1,2 разу) та 1р-ландГ1 (1,2 разу).
ЕК0Н0М1КА
СП 00
ЗАК0РД0ННИЙ Д0СВ1Д
Динамка диспропорцш в соц1ально-економ1чних показникахпо репонам р1вня МУТБ 2 в кражах СС за перюд 2000-2012 рр., рази
Таблиця 1
Назва краТни Територ1я, кв. км Щшьшсть населения, оаб на 1 кв. км Р1вень безробггтя, % ВВП по ПКС, млрд евро ВВП по ПКС на одиницю населения (% в1д середин ьо го по СС) ВВП / площа територм, млн евро на 1 кв. км Видатки на НДДКР/ ВВП,%
2012 2000 2012 Вщх. 2000 2012 Вщх. 2000 2012 Вщх. 2000 2012 Вщх. 2000 2012 Вщх. 2011
Бельпя 27,6 107,1 116,0 8,9 5,1 4,5 -0,6 - 11,8 - - 2,7 - - 308,9 - 20,5
Болгарт 1,5 1,9 2,4 0,5 1,0 2,2 1,2 3,3 6,7 3,4 1,8 2,6 0,8 2,8 6,3 3,5 7,5
Чеська Республка 35,5 35,4 36,2 0,8 3,8 3,5 -0,3 2,5 3,0 0,5 2,6 2,7 0,1 74,9 87,3 12,4 8,5
Дант 5,1 - 9,2 - - 1,2 - 3,8 4,4 0,6 1,7 1,8 0,1 11,8 13,5 1,7 4,4
НПмеччина 70,3 49,4 56,2 6,8 6,7 4,0 -2,7 - 14,7 - - 2,3 - - 79,5 - 10,9
1рландт 1,1 2,5 2,4 -0,1 1,5 1,2 -0,3 4,6 4,7 0,1 1,6 1,7 0,1 4,2 4,3 0,1 1,0
Грецт 8,3 32,8 33,9 1,1 2,7 2,0 -0,7 33,9 34,1 0,2 1,8 2,0 0,2 49,1 54,8 5,7 6,2
1спант 7031,8 224,3 231,9 7,6 5,8 2,4 -3,4 132,4 142,2 9,8 2,1 2,0 -0,1 266,6 255,1 -11,5 27,1
Францт 74,1 460,4 342,3 -118,1 3,5 4,3 0,8 212,4 162,2 -50,2 3,2 3,3 0,1 1477,1 1128,3 -348,8 13,5
1талт 7,9 11,6 11,0 -0,6 11,4 4,7 -6,7 - 78,4 - - 2,5 - - 13,9 - 4,1
Угорщина 2,7 5,8 6,5 0,7 2,3 2,1 -0,2 5,9 7,6 1,7 2,4 2,7 0,3 12,0 15,6 3,6 2,8
НПдерланди 4,0 6,7 6,8 0,1 2,1 2,1 0,0 - 11,9 - - 2,0 - - 12,8 - 6,1
Австрт 46,2 73,3 76,8 3,5 2,7 3,2 0,5 12,1 11,2 -0,9 2,1 1,9 -0,2 115,3 106,8 -8,5 5,1
Польща 3,8 6,5 6,4 -0,1 1,9 1,7 -0,2 8,8 10,3 1,5 2,1 2,3 0,2 9,3 9,3 0,0 8,5
Португалт 39,5 35,8 39,5 3,7 2,9 1,5 -1,4 19,5 17,5 -2 1,8 1,7 -0,1 55,8 59,5 3,7 6,6
Румушя 20,2 20,1 22,4 2,3 1,8 2,3 0,5 2,6 3,5 0,9 3,2 3,8 0,6 41,9 55,7 13,8 9,8
Словент 1,5 1,3 1,4 0,1 1,6 1,3 -0,3 1,2 1,3 0,1 1,4 1,4 0,0 1,8 1,9 0,1 1,8
Словаччина 7,9 3,6 3,6 0,0 3,3 3,3 0,0 1,6 1,7 0,1 2,9 3,5 0,6 9,5 11,0 1,5 3,5
Фшляндт 143,6 23,8 26,8 3,0 1,0 1,5 0,5 62,3 57,8 -4,5 1,8 1,6 -0,2 44,0 45,3 1,3 8,8
Швецш 24,2 84,3 97,9 13,6 2,8 1,4 -1,4 7,6 9,1 1,5 1,7 1,7 0,0 141,2 145,1 3,9 5,2
Великобриташя 128,0 821,1 895,3 74,2 4,3 2,5 -1,8 25,7 28,2 2,5 4,5 4,9 0,4 2962,4 3566,3 603,9 5,2
15 кра'Гн €С «старих члешв» 16924,2 4392,9 3549,9 -843 14,4 13,7 -0,7 553,3 516,5 -36,8 5,7 6,2 0,5 27356,6 20992,6 -6364 99,2
12 кра'Гн €С «нових члеьпв» 206,6 75,8 84,0 8,2 6,2 6,1 -0,1 15,0 23,8 8,8 8,2 6,4 -1,8 342,0 528,4 186,4 28,4
и
е о
■О
ю СП
м о
СП
Джерело:укладено авторамм за даними [17].
Рiзниця мiж найбагатшими i найбiднiшими тери-торiями всерединi краши за рiвнем ВВП по ПКС на ю-нець 2012 р. коливаеться вц найбкьшо! у Франци (162,2 разу) та 1спанГ1 (142,2 разу) до найменшо'1 у Словаччинi (1,7 разу) i Словени (1,3 разу). За перюд 2000-2012 рр. зростання мiжрегiональних диспропорцiй допустили практично всi краши 6С, крiм Франци, Ф1нляндГ1, Ав-стрй, Португали.
Вiдмiнностi в показниках економiчноí забезпече-ностi окремих територш (ВВП на 1 кв. км за 2012 р.) мають мкце вiд найбкьших у Великобритани (3,6 тис. разу) i Франци (1,1 тис. разу) до найменших у Словени (1,9 разу) та 1рландГ1 (4,3 разу). З 2000 р. до 2012 р. збкь-
шення рiзниць показникiв характерне практично для вск кра'1н 6С, крiм Франци, 1спани i Австри.
Порiвняння рiвня життя населення (за показни-ком ВВП по ПКС на одиницю населення % вц середнього по 6С) по регiонах ЫиТБ 2 в межах кожно'1 окремо'1 краши також вказуе на значш територь альнi вiдмiнностi (табл. 2).
Найменш диференцiйованi за рiвнем ВВП по ПКС на одиницю населення (% в1д середнього по 6С) Слове-нiя (1,4 рази), Фiнляндiя (1,6 рази), 1рландш, Португалiя i Швецш (1,7 рази) (див. табл. 2).
Таблиця 2
Аналiз мiжрегiональних диспропорцiй всерединi краТн-члешв €С за показником ВВП по ПКС на одиницю населення
(% вщ середнього по €С)
Назва краши Столичний регiон краТни (МиТБ 2), довiдково ВВП по ПКС на одиницю населення, % вш середнього по €С у 2012 р. Максимальний показник до мЫмального, рази Показник столичного репону до середнього, рази
Мiнiмальний показник Середшй показник Максималь-ний показник Показник столичного репону
Бельпя Столичний регiон Брюссель 78 114 209 209 2,7 1,8
Болгарiя ^вденно-Захщний 28 40 73 73 2,6 1,8
Чеська Республка Прага 62 82 171 171 2,7 2,1
Данiя Столична область 85 114 155 155 1,8 1,4
Нiмеччина Гамбург 84 118 196 196 2,3 1,7
Естонiя (один регюн) Естоыя - - - 71 - -
lрландiя Пiвдень i Схiд 84 115 146 146 1,7 1,3
Грецiя Атша 52 63 101 101 2,0 1,6
lспанiя Мадрид 64 90 129 129 2,0 1,4
Францiя 1ль де Франс 53 90 175 175 3,3 2,0
И^я Автономна провш^я Больцано 60 99 148 148 2,5 1,5
Кiпр (один регiон) Кiпр - - - 93 - -
Латвiя (один регюн) Латвiя - - - 60 - -
Литва (один регюн) Литва - - - 69 - -
Люксембург (один регюн) Люксембург - - - 263 - -
Угорщина Центральна Угорщина 38 56 105 105 2,7 1,9
Мальта (один регюн) Мальта - - - 85 - -
Ыдерланди Гротшген 92 123 181 181 2,0 1,5
Авс^я Вена 87 125 162 162 1,9 1,3
Польща Мазовецьке воеводство 46 59 104 104 2,3 1,8
Порту^я Лксабон 61 74 105 105 1,7 1,4
Румунiя Бухарест - 1лфов 33 55 126 126 3,8 2,3
Словенiя Захiдна Словенiя 68 82 97 97 1,4 1,2
Словаччина Братиславський Край 50 89 178 178 3,5 2,0
Фiнляндiя Хельсинки - Уусимаа 94 119 150 150 1,6 1,3
Шве^я Стокгольм 103 119 176 176 1,7 1,5
Великобританiя Внутршнш Лондон 66 99 322 322 4,9 3,3
Е? т
О
о
о ^
о <
со
<
О ш
Джерело: укладено авторами за даними [17].
Найвищий рiвень регiонального ВВП по ПКС на одиницю населення перевищуе найнижчий бГльше, нiж у три рази: у Великобритани (4,9 разу), Румуни (3,8 разу), Словаччинi (3,5 разу) та ФранцГ1 (3,3 разу); бГльше, нiж у два рази: в Бельги (2,7 разу), Чеськiй Республiцi (2,7 разу), Угорщиш (2,7 разу), БолгарГ1 (2,6 разу), 1талГ1 (2,5 разу), Нiмеччинi (2,3 разу) та Польщi (2,3 разу).
Диспропорци регюшв рiвня ЫиТБ 2 всерединi краш - членiв 6С за показником ВВП по ПКС на одиницю населення (% вГд середнього по 6С) у 2012 р. представлен на рис. 1.
Протягом 2000-2012 рр. найменш диференцшова-ними кра'1нами за рiвнем регюнального ВВП по ПКС на одиницю населення (% до середнього показника по 6С) залишаються Словенiя (2000 р. i 2012 р. - 1,4 разу), Фш-ляндiя (2000 р. - 1,8 разу; 2012 р. - 1,6 разу), Швецш (2000 р. i 2012 р. - 1,7 разу), 1рландш (2000 р. - 1,6 разу; 2012 р. -1,7 разу) i Португалш (2000 р. - 1,8 разу; 2012 р. - 1,7 разу) (див. табл. 1).
Скорочення диспропорцш показника за перюд 2000-2012 рр. мае мкце на 0,1 пункту - в 1спанГ1 i Пор-тугалГ1, на 0,2 пункту - в АвстрГ1 i Фшлянди, для решти кра'1н 6С характерним е зростання територiальних вГд-хилень.
Серед «старих» кра'1н - члешв 6С (формували 6С до 2004 р.) зростання рiзницi мiж розвиненими i слабо-розвиненими регiонами мало мксце в ДанГ1 - на 0,1 пункту (з 1,7 разу у 2000 р. до 1,8 разу у 2012 р.), 1рландГ1 -на 0,1 пункту (з 1,6 разу до 1,7 разу вГдповГдно), ГрецГ1 -на 0,2 пункту (з 1,8 разу до 2,0 разiв), Франци - на 0,1 пункту (з 3,2 разу до 3,3 разу) i Великобритани - на 0,4 пункту (з 4,5 разу до 4,9 разу).
ЗбГльшення регюнальних диспропорцш протягом 2000-2012 рр. е бГльш характерним усередиш «нових» кра'1н - члешв 6С (увшшли до складу 6С, починаючи з 2004 р.): Болгари - на 0,8 пункти (з 1,8 рази до 2,6 рази), Чеськш республщ - на 0,1 пункти (з 2,6 рази до 2,7 рази), Угорщиш - на 0,3 пункти (з 2,4 рази до 2,7 рази), Польщi - на 0,2 пункти (з 2,1 рази до 2,3 рази), Румуни -на 0,6 пункти (з 3,2 рази до 3,8 рази), Словаччиш - на 0,6 пункти (з 2,9 рази до 3,5 рази).
Зростання мiжрегiональних рiзниць мiж макси-мальним i мшмальним значеннями по ВВП по ПКС на одиницю населення в бкьшост краш 6С е наслГдком динамiчного соцiального-економiчного розвитку столичних регiонiв i, як наслiдок, природно'1 мираци населення на бГльш економiчно та шновацшно-розвинутi територГ1 в пошуках умов для зростання рiвня життя та добробуту.
У 2012 р. по всГх кра'1нах - членах 6С у столицях був найвищий ВВП по ПКС на одиницю населення (% до середнього по 6С). Найбiльшi диспропорцГ1 мiж серед-нiм показником кра'ши i столичним регiоном мають мк-це у Великобританй (3,3 разу), Румуни (2,3 разу), Чеськш Республщ (2,1 разу), Франци та Словаччиш (2,0 разу). Найменша рiзниця в показниках у Словени (1,2 разу), Фшлянди, 1рландГ1 та Австри (1,3 разу).
Соцiально-економiчний розвиток краш - члешв 6С та 1х регiонiв вiдбуваеться на фош розширення можливостей щодо вГльного руху товарiв, послуг, людей г кашталу, пГд впливом сучасно'1 регГонально'1 полггики згуртування Г фГнансово'1 фондово'1 допомоги 6С. Проте ефективнГсть застосування зазначених важелГв впливу
Рази
6,0 5,0 4,0 3,0 2,0 1,0 0,0
3,5 3,3
2,7 2,7 2,7 2,6 25
2,3 2,3
2,0 2,0 2,0 1,
1,8 1,7 1,7 1,7
1,6 1,4
I
Ю О
ш т
о и
©
ш ш
ю с
3
ср о
га
о ш
I
га ф
О
5
'и
ГС I
ос ^
I
КраТна
о и
□ Вщношення максимального показника до м1шмального • Вщношення показника столичного регюну до середнього в краТн
Рис. 1. Диспропорци регiонiв рiвня ШТБ 2 всерединi краТн - членiв €С за показником ВВП по ПКС на одиницю населення
(% вщ середнього по €С) у 2012 р.
Джерело: укладено авторами за даними [17].
потребуе використання кожною кра!ною власного вну-трiшнього потенцiалу для розвитку.
Прикладом вдалого використання регюнально! полiтики для успшного соцiально-економiчного розвитку власних територш е Iрландiя, яка з най-бкншо! захкноевропейсько! кра'1ни на початок вступу в 6С (ВВП на одиницю населення в 1973 р. - 2,4 тис. дол. США [18]) перетворилася на сучасну високорозвинуту крашу (ВВП на одиницю населення в 2000 р. - 26,3 тис. дол. США, у 2012 р. - 49,0 тис. дол. США [18]). Показни-ки ВВП по ПКС на одиницю населення (% вц середнього показника по 6С) мають стшку динамку до зростання i перевищують середньоевропейсью: за 2000 р. - 113 %, за 2012 р. - 129% [17].
Висою результати соцiально-економiчного розвитку кра!ни в цкому та "й територш забезпечеш завдяки по-еднанню довгострокового фiнансуванняз фондiв 6С на реалiзацiю регюнально! полiтики в доповнення до ефек-тивного використання внутршнк умов для розвитку. Володшня англiйською мовою жителями практично вск регiонiв кра!ни сприяло активному залученню iноземних iнвестицiй в умовах комфортного бiзнес-середовища та економи витрат на труд^ ресурси [13].
Перiод 2000-2012 рр. характеризуеться стабкь-ним зростанням добробуту краши за показником ВВП по ПКС - в 1,6 разу (з 97,4 млн евро у 2000 р. до157,6 млн евро у 2012 р.), рiвня розвитку територш за показником ВВП на 1 кв. км - в 1,6 разу (з 1544,5 тис. евро до 2475,1 тис. евро) i рiвня життя населення за показником ВВП по ПКС на одиницю населення - в 1,3 разу (з 25,6 тис. евро до 34,3 тис. евро на 1 особу) [17].
Незначна диференцшовашсть (адмшстративно-територiальна структура 1рланди включае двi одинищ рiвня NUTS 2 - Центр i Захк, Швшч i Схк [19]) та ста-бкьний соцiально-економiчний розвиток регюшв практично не змiнюють iснуючi мiжрегiональнi диспропорщ! розвитку територiй протягом аналiзованого перiоду.
Незначне скорочення нерiвномiрностi мае мiсце в показниках: чисельност населення - на 0,1 пункту (з 2,8 разу у 2000 р. до 2,7 разу у 2012 р.), щкьност населення - на 0,1 пункту (з 2,5 разу до 2,4 разу) i рiвня безробггтя - на 0,3 пункту (з 1,5 разу до 1,2 разу).
Збкьшенням в межах 0,1 пункту характеризуются рiзницi показниюв ВВП по ПКС (з 4,6 разу до 4,7 разу), ВВП по ПКС на 1 одиницю населення (з 1,6 разу до 1,7 разу), ВВП на 1 кв. км (з 4,2 разу до 4,3 разу).
1ншим прикладом ефективно'1 регюнально! политики можна вважати Польщу, темпи зростання показниюв соцiально-економiчного розвитку регюшв яко! забезпечеш на фош проведення адмiнiстративно-територiально! реформи вцповкно до вимог регюнально! полижи 6С (об'еднання великих мют або мюьких агломерацш i пе-рифершних проблемних регюшв ршня NUTS 3 у 16 воеводств, яю вiдповiдають рiвню NUTS 2 6С [19]) в комп-лексi зi структурними змшами економiки кра!ни.
Динамiка соцiально-економiчних показникш Поль-щi та ll регюшв за перюд 2003-2012 рр. представлена в табл. 3.
Перюд з 2003 р. (рк до вступу в 6С) до 2012 р. характеризуеться зростанням добробуту краши за показ-
ником ВВП по ПКС - у 1,7 разу (з 387,9 млн евро у 2003 р. до 669,9 млн евро у 2012 р.), рiвня розвитку територш за показником ВВП на 1 кв. км - у 2,0 разу (з 614,9 тис. евро до 1235,0 тис. евро на 1 кв. км), рiвня життя населення за показником ВВП по ПКС на одиницю населення - у 1,7 разу (з 10,2 тис. евро до 17,4 тис. евро на 1 особу), скоро-ченням безробнтя - в 1,9 разу (з 19,4% до 10,1%).
Фшансова допомога структурних фондiв 6С, доступ до внутршнього ринку розвинутих кра!н бвропи сприяли загальному розвитку польських територш. В1д-ставання краши в1д середньоевропейського рiвня ско-ротилося в 1,5 разу (з 42% у 2003 р. до 65% у 2012 р.) за показником ВВП по ПКС на одиницю населення (% в1д середнього по 6С). Шдвищення рiвня життя населення уск регюшв вцбулося в межах 1,4-1,7 разу.
Концентрацк умов економiчного зростання в столичному регюш, з одного боку, сприяла перевищенню середньоевропейського рiвня показника ВВП по ПКС на одиницю населення в Мазовецькому воеводствi (з 63% у 2003 р. до 104% у 2012 р.), а з шшого, - спричинила зростання мiжрегiональних диспропорцш всередиш краши.
Отже, надалi для регюнально! полiтики в краш актуальним проблемним питанням, яке потре-буе виршення, залишаеться зростання нершно-мiрностi по бкьшосп соцiально-економiчних показни-кiв: чисельност населення - на 0,4 пункту (з 5,1 разу у 2003 р. до 5,5 разу у 2012 рощ), рiвню безробптя - на 0,1 пункту (з 1,7 разу до 1,8 разу), ВВП по ПКС - на 1,1 пункту (з 9,2 разу до 10,3 разу), ВВП по ПКС на 1 одиницю населення - на 0,2 пункту (з 2,1 разу до 2,3 разу), ВВП на 1 кв. км - на 0,1 пункту (з 9,2 разу до 9,3 разу).
Прикладом тимчасовост позитивно! динам^ розвитку краши та ll територш в умовах впровадження заходiв регiонально! полiтики 6С е Грецш, статистика показниюв сощально-економкного розвитку яко! шд-тверджуе наявшсть внутршнк проблем у краМ по те-першнш час.
Використання европейськоl фiнансово! допомоги на значне розширення державного сектора забезпечили швидке зростання ВВП Грецп в штучний споаб, тодi як вiдсутнiсть довготермiново! бази для розвитку регiональ-ного господарства, особливо на фош свито! економнно! кризи, призвели в пiдсумку до попршення економiчних i соцiальних показникш кра!ни та ll регiонiв [13].
Аналiз соцiально-економiчних показникiв кра!ни-та ll регiонiв за рiзнi часовi iнтервали вказуе на тимча-совють позитивно! динамiки розвитку, яка мала мюце до кiнця 2007 р. Надалi перiод 2007-2012 рр. характеризуеться падшням показникiв ВВП по ПКС - в 1,2 разу (з 262,9 млн евро у 2007 р. до 201,72 млн евро у 2012 р.), ВВП на 1 кв. км - в 1,2 разу (з 1764,4 тис. евро до 1471,1 тис. евро на 1 кв. км), ВВП по ПКС на одиницю насе-лення - в 1,2 разу (з 23,5 тис. евро до 19,6 тис. евро на 1 особу), зростанням ршня безробптя - у 2,9 разу (з 8,4% до 24,4%). Негативш тенденци е характерними для вск регюшв кра!ни.
Динамка сощально-економкних показниюв Гре-ци та ll регюшв за перюд 2000-2012 рр. представлена в табл. 4.
СП м
ЕК0Н0М1КА ЗАК0РД0ННИЙ досвщ
Таблиця 3
Динамка соц1ально-економ1чних показнимв по репонах МУТБ 2 Полыщ за перюд 2003-2012 рр.
Репон Територ1я, тис. кв. км Населения, млн оаб Щшьшсть населения, оаб на 1 кв. км Р1вень безроб1ття, % ВВП по ПКС, млрд евро ВВП по ПКС на 1 особу, тис. евро ВВП по ПКС на 1 особу (% в1д середнього СС) ВВП/площа, тис. евро на 1 кв. км Видатки на НДДКР/ВВП,%
2012 2003 2012 2003 2012 2003 2012 2003 2012 2003 2012 2003 2012 2003 2012 2003 2012
Польща 312,7 38,2 38,1 122,2 121,7 19,4 10,1 387,9 669,9 10,2 17,4 42 65 614,9 1235,0 0,5 0,9
Лодзинське 18,2 2,6 2,5 142,8 138,0 18,9 11,1 24,5 41,0 9,4 16,2 39 61 666,3 1296,1 0,5 0,8
Мазовецьке 35,6 5,1 5,3 144,2 148,1 16,7 8,0 78,9 146,5 15,4 27,7 63 104 1100,2 2374,7 1,2 1,4
Малопольське 15,2 3,3 3,3 213,6 217,8 17,7 10,4 29,5 51,3 9,1 15,3 37 58 961,9 1949,0 0,8 1,3
Стезське 12,3 4,7 4,6 383,0 370,7 19,3 9,4 52,0 85,0 11,0 18,4 45 69 2089,3 3972,6 0,3 0,6
Люблшське 25,1 2,2 2,1 87,4 85,4 15,4 10,5 16,1 26,5 7,3 12,2 30 46 317,7 608,1 0,4 1,0
ГПдкарпатське 17,8 2,1 2,1 117,8 116,8 18,0 13,2 15,9 25,9 7,6 12,2 31 46 441,8 836,2 0,3 1,0
Светокшинське 11,7 1,3 1,3 110,7 107,7 18,0 13,1 10,5 16,6 8,1 13,0 33 49 444,5 818,8 0,1 0,3
Подляське 20,2 1,2 1,2 59,8 58,0 17,4 9,2 9,2 14,9 7,6 12,5 31 47 226,5 426,8 0,2 0,4
Великопольське 29,8 3,4 3,4 112,6 115,1 16,1 8,5 36,0 63,9 10,7 18,5 44 70 598,4 1235,1 0,5 0,9
Захщно-Поморське 22,9 1,7 1,7 74,1 74,1 26,7 10,9 15,9 25,2 9,4 14,6 39 55 344,8 635,2 0,2 0,4
Любушське 14,0 1,0 1,0 72,1 72,2 23,9 9,0 8,9 14,8 8,8 14,5 36 55 313,9 609,3 0,2 0,2
Нижнестезське 19,9 2,9 2,9 145,5 144,2 25,6 11,1 30,1 57,3 10,4 19,7 43 74 747,9 1656,8 0,4 0,7
Опольське 9,4 1,1 1,0 112,4 102,8 20,1 9,5 8,6 14,2 8,1 14,0 33 53 450,5 871,0 0,2 0,2
Куявсько-Поморське 18,0 2,1 2,1 115,1 115,4 21,3 11,9 18,7 29,7 9,0 14,1 37 53 515,1 951,0 0,2 0,4
Варминсько-Мазурське 24,2 1,4 1,4 59,0 59,0 25,0 11,0 11,1 18,1 7,8 12,5 32 47 228,3 431,6 0,2 0,5
Поморське 18,3 2,2 2,3 119,5 123,2 20,8 9,5 22,1 38,9 10,1 17,0 42 64 597,0 1225,0 0,4 1,1
Середнвзначения 19,5 2,4 2,4 129,4 128,0 20,1 10,7 24,2 41,9 9,4 15,8 39 59 627,8 1243,6 0,4 0,7
Мш1мальне 9,4 1,0 1,0 59,0 58,0 15,4 8,0 8,6 14,2 7,3 12,2 30 46 226,5 426,8 0,1 0,2
Максимальне 35,6 5,1 5,3 383,0 370,7 26,7 14,4 78,9 146,5 15,4 27,7 63 104 2089,3 3972,6 1,2 1,4
Рази (мак/мш) 3,8 5,1 5,5 6,5 6,4 1,7 1,8 9,2 10,3 2,1 2,3 2,1 2,3 9,2 9,3 20,9 7,2
СП
^ Джерело:укладено авторами за даними [17].
О
СП
и
Таблиця4
Динамка соц1ально-економ1чних показниювпо репонам МУТБ 2 Грецм за перюд 2000-2012 рр.
Репон Територ1я, тис. кв. км Населения, млн <юб Щмьшсть населения, оаб на 1 кв. км Р1вень безробптя, % ВВП по ПКС, млрд евро ВВП по ПКС на 1 особу, тис. евро ВВП по ПКС на 1 особу (% В1Д середнього СС) ВВП/площа, тис. евро на 1 кв. км
2012 2000 2007 2012 2000 2007 2012 2000 2007 2012 2000 2007 2012 2000 2007 2012 2000 2007 2012 2000 2007 2012
Грещя 132,0 10,8 11,1 11,0 82,7 84,5 84,4 11,2 8,4 24,4 181,6 262,9 217,2 16,6 23,5 19,6 73 91 74 1087,2 1764,4 1471,7
Схщна Македошя, Фраш 14,2 0,6 0,6 0,6 41,6 43,0 43,5 8,8 9,8 22,8 7,6 10,2 8,6 12,5 16,6 13,7 55 64 52 422,4 635,6 540,6
Центральна Македошя 19,1 1,8 1,9 1,9 97,3 100,7 101,5 10,9 9,1 26,2 25,4 36,3 29,2 13,6 18,8 15,3 60 73 58 1049,3 1680,3 1363,6
Захща Македошя 9,5 0,3 0,3 0,3 31,1 31,0 30,5 15,0 12,1 29,7 4,2 6,1 4,8 14,2 21,1 16,8 63 82 63 349,1 574,9 455,4
Фессалю 14,0 0,7 0,7 0,7 52,8 53,1 53,1 13,0 7,8 22,6 9,6 13,2 10,6 12,9 17,5 14,3 57 68 54 540,3 834,1 677,1
Ешр 9,2 0,3 0,3 0,3 37,3 37,9 37,9 10,9 10,0 22,5 4,3 5,7 4,7 12,7 16,4 13,7 56 63 52 372,4 547,6 460,9
1он1чн1 острови 2,3 0,2 0,2 0,2 89,0 90,2 90,8 5,6 9,0 14,7 3,4 4,8 3,8 16,6 23,0 18,0 73 89 68 1178,6 1858,3 1474,6
Захша Еллада 11,4 0,7 0,7 0,7 64,0 62,7 61,9 10,6 9,9 25,6 8,9 12,6 10,2 12,5 18,0 15,0 55 70 56 619,2 984,3 807,3
Центральна Еллада 15,5 0,6 0,6 0,6 36,0 36,0 36,3 14,4 9,4 27,9 9,9 11,9 9,6 17,8 21,1 16,9 78 82 64 502,6 675,0 549,4
Пелопоннес 15,5 0,6 0,6 0,6 37,9 37,8 38,0 9,7 7,3 19,2 8,3 11,1 9,2 13,9 18,8 15,5 61 73 58 420,8 637,1 532,0
Атлка 3,8 3,9 4,0 3,9 1020,4 1047,5 1034,8 12,3 7,8 25,8 82,6 125,8 106,2 21,2 31,3 26,9 93 121 101 17130,3 29263,4 24934,6
ЕгейськаГПвшч 3,8 0,2 0,2 0,2 51,5 51,9 52,3 7,7 8,1 21,8 2,4 3,7 3,1 11,9 18,5 15,0 52 72 56 501,6 862,1 725,8
Егейський ГНвдень 5,3 0,3 0,3 0,3 58,4 62,1 63,3 10,5 9,4 15,4 6,2 8,7 7,0 20,4 26,5 20,2 90 102 76 919,8 1451,4 1180,5
Крит 8,3 0,6 0,6 0,6 69,3 73,3 75,6 7,2 5,4 22,3 8,8 12,7 10,1 15,0 20,5 16,1 66 79 61 838,2 1348,4 1087,7
Середнезначения 10,2 0,8 0,9 0,8 129,7 132,9 132,3 10,5 8,9 22,8 14,0 20,2 16,7 15,0 20,6 16,7 66 80 63 1911,1 3181,0 2676,1
МЫмальне 2,3 0,2 0,2 0,2 31,1 31,0 30,5 5,6 5,4 14,7 2,4 3,7 3,1 11,9 16,4 13,7 52 63 52 349,1 547,6 455,4
Максимальне 19,1 3,9 4,0 3,9 1020,4 1047,5 1034,8 15,0 12,1 29,7 82,6 125,8 106,2 21,2 31,3 26,9 93 121 101 17130,3 29263,4 24934,6
Рази (мак/мш) 8,3 19,8 20,1 19,6 32,8 33,8 33,9 2,7 2,2 2,0 33,9 33,7 34,1 1,8 1,9 2,0 1,8 1,9 2,0 49,1 53,4 54,8
Джерело: укладено авторами за даними [17].
СП
ЕКОНОМ1КА ЗАК0РД0ННИЙ досвщ
Тенденцк зростання р1вня добробуту населення за показником ВВП по ПКС на одиницю населення (% в1д середнього по 6С) у Греци з 73% у 2000 р. (6С-15) до 91% у 2007 р. (6С-27) змшилася щор1чним зниженням - з 87% у 2010 р. (6С-27) до 74% у 2012 р. (6С-27), яке тривае.
Пад1ння показника ВВП по ПКС на одиницю населення (% в1д середнього по 6С) нижче р1вня 2000 р. в1д-булося по вск грецьких рег1онах, кр1м Аттки, Зах1дно! Македони та Зах1дно! Еллади.
В1дсутн1сть ефективно! регюнально! пол1тики в краМ на фон1 внутр1шн1х проблем сощально-еконо-м1чного розвитку власних територш та зовншнк ви-клик1в, що спричинен1 кризовими явищами свково! економки, загострюють проблеми рег1ональних дис-пропорцш всередин1 кра!ни.
Зростання м1жрег1ональних в1дхилень е характер-ним для бкьшоск соц1ально-економ1чних показник1в: щкьноск населення - на 1,1 пункту (з 32,8 разу у 2000 р. до 33,9 разу у 2012 р.), ВВП по ПКС - на 0,2 пункту (з 33,9 разу до 34,1 разу), ВВП по ПКС на одиницю населення -на 0,2 пункту (з 1,8 разу до 2,0 разу), ВВП на 1 кв. км - на 5,7 пункту (з 49,1 разу до 54,8 разу).
Скорочення р1зниць (2000-2012 рр.) у показниках чисельноск населення - на 0,2 пункту (з 19,8 разу до 19,6 разу) i р1вня безроб1ття - на 0,7 пункту (з 2,7 разу до 2,0 разу) в1дбуваеться на фош сощальних регюнальних проблем.
ВИСНОВКИ
Проведений анал1з результативност1 регюнально! пол1тики регюшв кра!н - члешв 6С за перюд 2000-2012 роки на основ1 показниюв сощально-економкного розвитку дозволяе зробити певш висновки.
1. Кра!ни бвропейського Союзу характеризуются шдив1дуальними особливостями розвитку власних територш, що призводить до кнування м1жрегюналь-них р1зниць в адмшктративно-територ1альних i макро-економ1чних показниках як у межах 6С, так i окремо в кожн1й краМ. Величина кнуючих в1дхилень показник1в соц1ально-економ1чного розвитку регюшв та к динамь ка протягом певного часового пер1оду визначають шди-в1дуальн1сть напрям1в та р1вень ефективност1 державно! регюнально! пол1тики.
2. Сощально-економкний розвиток кра!н - члешв 6С та к регюшв в1дбуваеться на фон1 розширення можливостей щодо вкьного руху товар1в, послуг, людей i кап1талу, п1д впливом сучасно! регюнально! пол1тики згуртування i фшансово! фондово! допомоги 6С. Проте ефективнкть застосування зазначених важел1в впливу потребуе використання кожною кра!ною власного вну-тр1шнього потенц1алу для розвитку.
3. 1снування проблеми м1жрег1ональних диспро-порц1й сучасного розвитку як окремо! кра!ни, так i 6в-ропейського Союзув цкому, п1дтверджуе актуальн1сть досл1дження передумов i причин виникнення, насл1дюв нер1вном1рност1 та диференц1ацГ! рег1онального розвитку, удосконалення механ1зм1в та шструментарш його координац!!.
4. Вир1шення питань нер1вном1рност1 в показниках сощально-економкного розвитку рег1он1в у межах
кра!ни на фон1 тенденц1й !х зростання протягом певного часового перюду, що нараз1 е актуальним для кожно! европейсько! кра!ни, потребуе формування власно! державно! рег1онально! полггики з урахуванням шдив1ду-альних особливостей кнуючих регюнальних проблем i досл1дження напрям1в !хусунення.
5. Пошук шляхш вир1шення сучасних проблем ре-гюнального розвитку в Укра!н1, що характеризуються зростанням диспропорцш соц1ально-економ1чних по-казниюв, збкьшенням ккькоск проблемних i в1дсталих територ1й, загостренням м1жрег1онально! сощально-полкично! напруженост1, робить актуальним питання вивчення досв1ду рег1онально! пол1тики кра!н 6С i можливостей застосування кращих европейських практик для формування власно! нащонально! рег1онально! по-л1тики в краМ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Долшшй М. I. Регiональна полiтика на рубежi ХХ-ХХ1 столiть: HOBi прюритети / М. I. Долiшнiй. - К. : Наукова думка, 2006. - 514 с.
2. Долшшй М. Регюнальна полiтика та мехашзм Vi реалн зацп / М. Долшнш, С. Злупко, С. Писаренко / Нац. акад. наук Укра-Тни, 1н-т регiон. дослiджень. - К. : Наукова думка, 2003. - 503 с.
3. Варналш З. С. Регюни УкраТни: проблеми та прюритети соцiально-економiчного розвитку : монографiя / З. С. Варналш, А. I. Мокш, О. Ф. Новкова, О. Ф. Романюк, С. А. Романюк / На-цiональний iн-т стратегiчних дошджень. - К. : Знання УкраТни, 2005. - 498 с.
4. Державна регюнальна политика УкраТни: особливосп та стратегiчнi прiоритети : монографiя / За ред. З. С. Варналiя. -К. : Н1СД, 2007. - 820 с.
5. Кизим Н. А. Программно-целевой подход к государственному управлению социальной напряженностью в регионах страны : монография / Н. А. Кизим, В. В. Узунов. - Х. : ИД «ИНЖЕК», 2007. - 204 с.
6. Кизим Н. А. Неравномерность регионального развития в Украине: теоретико-методические основы и инструментарий оценки : монография / Н. А. Кизим, Е. В. Раевнева, А. Ю. Боб-кова. - Х. : ФЛП Либуркина Л. М.; ИД «ИНЖЭК», 2011. - 200 с.
7. Децентралiзацiя публiчно! влади: досвщ европейських краТн та перспективи УкраТни / [Бориславська О., Заверуха I., Захарченко Е., та ш.]; Швейцарсько-украТнський проект «Пщ-тримка децентралiзацi! в УкраТн - DESPRO. - К. : ТОВ «Софiя», 2012. - 128 с.
8. ОцЫка можливостей розширення i замщення ринюв збуту для продукци пщприемств реального сектора УкраТни : монографiя [Електронний ресурс] / За ред. докт. екон. наук, проф. М. О. Кизима, канд. техн. наук, проф. I. Ю. Матюшенка. -Х. : ВД «!НЖЕК», 2014. - 280 с. - Режим доступу : http://ndc-ipr. org/archive/category/pmonografiyip/page/2/
9. Оцшка нашдюв членства УкраТни у Свгтовш оргаыза-цп торгiвлi : монографiя [Електронний ресурс] / За заг. ред. докт. екон. наук, проф. М. О. Кизима, канд. техн. наук, проф. I. Ю. Матюшенка. - Х. : ВД «!НЖЕК», 2014. - 212 с. - Режим доступу : http:// ndc-ipr.org/archive/category/pmonografiyip/page/3/
10. Регюнальна политика: правове регулювання. Свгтовий та украТнський досвщ / За заг. ред. А. Ткачука. - Вид. 2-е, доп. -К. : Леста, 2011. - 260 с.
11. Региональная политика стран ЕС / Центр европейских исследований ИМЭМО РАН / Отв. ред. А. В. Кузнецов. - М. : ИМЭМО РАН, 2009. - 230 с.
12. Экономика стран ЕС после введения евро: от эйфории 1999 г. до долгового кризиса 2010-х годов / Под ред. А. В. Кузнецова и Е. С. Хесина. - М. : ИМЭМО РАН, 2013. - 250 с.
13. Региональная политика: зарубежный опыт и российские реалии / Под. ред. А. В. Кузнецова, О. В. Кузнецовой. - М. : ИМЭМО РАН, 2015. - 137 с.
14. Ярошенко I. В. Аналiз соцiально-економiчного розви-тку проблемних репоыв кра'ш Свропейського Союзу / I. В. Ярошенко // Проблеми економки. - 2014. - № 3. - С. 45-53.
15. Ярошенко I. В. Свгговий та вггчизняний досвщ пщ-тримки проблемних репоыв / I. В. Ярошенко // Бiзнес 1нформ. -2014. - № 10. - С. 79-86.
16. Полякова О. Ю. Пщходи до експрес- i фундаментально' дiагностики проблем соцiально-економiчного розвитку ре-гюшв / О. Ю. Полякова, I. В. Ярошенко, I. Б. Семигулша // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 6. - С. 52-57.
17. Офщшний сайт £вропейсько''' комо (Свростат) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/
18. Офщшний сайт Свггового банку[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/country/ireland
19. Regulation (EC) No 1059/2003 of the European Рar-liament and of the Council of 26 May 2003 on the establishment of acommon classification of territorial units for statistics [Electronic resource]. - Mode of access : http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=CELEX:32003R1059
REFERENCES
Boryslavska, O. et al. Detsentralizatsiia publichnoi vlady: dos-vid yevropeiskykh krain ta perspektyvy Ukrainy [Decentralization of public power: European experience and prospects of Ukraine]. Kyiv: Sofiia, 2012.
Dolishnii, M., Zlupko, S., and Pysarenko, S. Rehionalna poli-tyka ta mekhanizm yii realizatsii [Regional policy and mechanism for its implementation]. Kyiv: Naukova dumka, 2003.
Derzhavna rehionalna polityka Ukrainy: osoblyvosti ta strate-hichnipriorytety [State regional policy of Ukraine: peculiarities and strategic priorities]. Kyiv: NISD, 2007.
Dolishnii, M. I. Rehionalna polityka na rubezhi XX-XXI stolit: novipriorytety [Regional policy at the turn of XX-XXI centuries: new priorities]. Kyiv: Naukova dumka, 2006.
Ekonomika stran YeS posle vvedeniya yevro: ot eyforii 1999 g. do dolgovogo krizisa 2010-kh godov [The EU economy after the introduction of the Euro: from the euphoria of 1999 to the debt crisis of 2010-ies]. Moscow: IMEMO RAN, 2013.
Kizim, N. A., Rayevneva, E. V., and Bobkova, A. Yu. Neravno-mernost regionalnogo razvitiya v Ukraine: teoretiko-metodicheskiye osnovy i instrumentariy otsenki [The uneven regional development in Ukraine: theoretical and methodological foundations and tools of assessment]. Kharkiv: FLP Liburkina L. M.; ID «INZhEK», 2011.
Kizim, N. A., and Uzunov, V. V. Programmno-tselevoy podk-hod k gosudarstvennomu upravleniyu sotsialnoy napryazhennostyu v regionakh strany [Program and target approach to public management of social tension in the regions of the country]. Kharkiv: INZhEK, 2007.
"Otsinka mozhlyvostei rozshyrennia i zamishchennia rynkiv zbutu dlia produktsii pidpryiemstv realnoho sektora Ukrainy" [Assessment of possibilities of expansion and replacement markets for products of enterprises of the real sector of Ukraine]. http://ndc-ipr. org/archive/category/pmonografiyip/page/2/
"Otsinka naslidkiv chlenstva Ukrainy u Svitovii orhanizatsii torhivli" [Evaluation of consequences of Ukraine's membership in the World trade organization]. http://ndc-ipr.org/archive/category/ pmonografiyip/page/3/
Ofitsiinyi sait Yevropeiskoi komisii (Yevrostat). http://epp. eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/
Ofitsiinyi sait Svitovoho banku. http://data.worldbank.org/ country/ireland
Poliakova, O. Yu., Yaroshenko, I. V., and Semyhulina, I. B. "Pid-khody do ekspres- i fundamentalnoi diahnostyky problem sotsial-no-ekonomichnoho rozvytku rehioniv" [Approaches to a rapid and fundamental diagnose of the problems of socio-economic development of regions]. BiznesInform, no. 6 (2014): 52-57.
Regionalnaya politika: zarubezhnyy opyt i rossiyskiye realii [Regional policy: foreign experience and Russian realities]. Moscow: IMEMO RAN, 2015.
Rehionalna polityka:pravove rehuliuvannia. Svitovyi ta ukrain-skyidosvid [Regional policy: the legal regulation. World and Ukrainian experience]. Kyiv: Lesta, 2011.
Regionalnaya politika stran YeS [Regional policy of the EU]. Moscow: IMEMO RAN, 2009.
"Regulation (EC) No 1059/2003 of the European Rarliament and of the Council of 26 May 2003 on the establishment of acommon classification of territorial units for statistics" http://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32003R1059
Varnalii, Z. S. et al. Rehiony Ukrainy: problemy ta priorytety sotsialno-ekonomichnoho rozvytku [Regions of Ukraine: problems and priorities of socio-economic development]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2005.
Yaroshenko, I. V. "Svitovyi ta vitchyznianyi dosvid pidtrymky problemnykh rehioniv" [World and domestic experience of support for problematic regions]. Biznes Inform, no. 10 (2014): 79-86.
Yaroshenko, I. V. "Analiz sotsialno-ekonomichnoho rozvytku problemnykh rehioniv krain Yevropeiskoho Soiuzu" [Analysis of socio-economic development of problematic regions of the European Union countries]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2014): 45-53.
E?
QQ О О
О ^
Q_
О <
СО
<
о
ш
