CC BY
24
УДК 332.142.2
ПОЛ1ТИКА ВИР1ВНЮВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В
В СВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗ1
© 2016 козирева о. в., тур о. в.
УДК 332.142.2
Козирева О. В., Тур О. В. Политика в^внювання соцiально-економiчного розвитку perioHiB в Свропейському Союзi
Метою cmammi е дослдження особливостей регюнально! полтики Европейського Союзу (ЕС) та узагальнення його doceidy щодо вир'внювання соц1ально-економ1чного розвитку регютв. Дослджено процес становлення регюнально!полтики ЕС, який складаеться з певних етатв. Почат-ковий етап пов'язаний з розробкою середньострокових програм економ'мно!полтики ЕС. Наступний етап пов'язаний зi створенням структур щодо ф'шансування захоЫв регюнально!полтики, тобто комтет'ю i фонд'ю, якi д'тли в рамках бюджету ЕС. Сучасний етап регюнально!полтики ЕСпередбачае спрощення процедур для бшьшо!результативностi програм та проект'ю; концентра^ю уваги на перел'шу ор'кнтир'ю в рамках стратеги«Европа-2020»; встановлення нових партнерськихв'дносин для змщнення cпiврoбiтництва м/ж кранами - членами ЕС. Нововведенням нового етапу регюнально! полтики ЕС став також тдюд до 'дентиф'шаци проблемних регютв. П'дтримка проблемних регютв е напрямом дi-яльностi ЕС, який з плином часу набувае все б'шьшого значення, оскльки розширення ствтовариства характеризуеться вступом кра!н з низьким р'юнем coцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку i потребуе тдпотдних заход'ю наднацюнально! полтики. Ключов'! слова: проблемний регюн, регюнальна полтика, Европейський Союз, coцiальнo-екoнoмiчний розвиток. Табл.: 1. Шл.: 8.
Козирева Олена BaduMiBHa - кандидат екoнoмiчних наук, доцент, докторант, Науково-дослдний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Укра!ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд'!зд, 8 поверх, Харюв, 61022, Укра!на) E-mail: [email protected]
Тур Олена Васил'юна - кандидат екoнoмiчних наук, науковий ствробтник в'ддшу макрoекoнoмiчнo'i полтики та рег'юнального розвитку, Науково-дотдний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Укра!ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЪд, 8 поверх, Харт, 61022, Укра!на) E-mail: [email protected]
УДК 332.142.2
Козырева Е. В., Тур Е. В. Политика выравнивания социально-экономического развития регионов в Европейском Союзе
Целью статьи является исследование особенностей региональной политики Европейского Союза (ЕС) и обобщение его опыта по выравниванию социально-экономического развития регионов. Проанализирован процесс становления региональной политики ЕС, который состоит из определенных этапов. Начальный этап связан с разработкой среднесрочных программ экономической политики ЕС. Следующий этап связан с созданием структур по финансированию мероприятий региональной политики, то есть комитетов и фондов, которые действовали в рамках бюджета ЕС. Современный этап региональной политики ЕС предусматривает унификацию мероприятий для повышения эффективности программ и проектов; акцент на соответствии составляющим стратегии «Европа-2020»; установление новых партнерских отношений для укрепления взаимодействия между странами - членами ЕС. Нововведением нового этапа региональной политики ЕС стал также подход к идентификации проблемных регионов. Поддержка проблемных регионов является направлением деятельности ЕС, которое с течением времени приобретает все большее значение, поскольку расширение сообщества характеризуется вступлением стран с низким уровнем социально-экономического развития и требует соответствующих мер наднациональной политики. Ключевые слова: проблемный регион, региональная политика, Европейский Союз, социально-экономическое развитие. Табл.: 1. Библ.: 8.
Козырева Елена Вадимовна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7подъезд, 8этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Тур Елена Васильевна - кандидат экономических наук, научный сотрудник отдела макроэкономической политики и регионального развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 332.142.2
Kozyrieva O. V., Tur O. V. The Policy of Aligning the Socio-Economic Development of the Regions in the European Union
The article is aimed at studying features of the regional policy in the European Union (EU), and generalizing its experience in aligning the socio-economic development of regions. The process of establishing the regional policy in the EU, which consists of certain stages, has been analyzed. The initial stage is associated with development of the medium-term programs of the economic policy of the EU. The next stage is associated with creating the structures for financing activities of regional policy, that is, committees and foundations, which are operating within the EU budget. The current stage of the regional policy of the EU provides for harmonization of activities for improving efficiency of programs and projects; emphasis on compliance with components of the strategy of «Europe-2020»; establishing new partnerships in order to enhance the interaction between the Member States of the European Union. An innovation of the new stage of the regional policy of the EU is also the approach to identifying the problematic regions. Supporting the problematic regions is the direction of activity of the EU, which over time becomes increasingly important, since the expansion of the Union is characterized by the accession of countries with a low level of the socio-economic development and thus requires appropriate activities of supranational policy. Keywords: problematic region, regional policy, European Union, socio-economic development. Tabl.: 1. Bibl.: 8.
Kozyrieva Olena V. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, Derzhprom, 5 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Tur Olena V. - PhD (Economics), Researcher of the Department of Macro-economic Policy and Regional Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, Derzhprom, 5 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Усучасних умовах активГзацГ! глобалiзацiйних та штеграцшних процесiв важливого значення на-бувае формування заходiв регюнально! полiтики, адекватних вимогам сучасностi. Необхiднiсть подолан-ня проявiв свГтово! кризи та обмеженост фiнансових ресурсiв актуалiзуe здiйснення реформ саме на регю-нальному рiвнi як основи прискорення сощально-еко-номiчного розвитку держави. У зв'язку з цим на особли-ву увагу заслуговуе дослiдження досвiду бвропейського Союзу (6С) щодо формування та реалшаци регюнально! полiтики та И трансформацГ! пiд впливом зовшшнГх та внутршнГх викликiв.
Дослiдженню рiзних аспектiв регюнально! полпики 6С, зокрема обгрунтуванню необхiдностi вирГвню-вання соцiально-економiчного розвитку регюшв та шд-тримки проблемних територiй, присвячено працi таких вГтчизняних i зарубiжних вчених, як В. Адамик, М. Ба-рановський, В. Галяс, А. Гусейнов, А. Кузнецов, Д. Лук'я-ненко, А. Мельник, 6. Сидорова, С. Федонюк, В. Чужи-ков, Г. Яровий та Гн.
Метою статтi е дослГдження особливостей регю-нально'1 полiтики 6С та узагальнення його досвГду щодо вирiвнювання соцiально-економiчного розвитку регiонiв.
Таке штеграцшне об'еднання, як 6С, на початку свого юнування включало кра!ни з високим рiвнем розвитку ринково'1 економiки. Подальше приеднання кра!н, що мають низький та середнш рiвень розвитку, обумови-ло необхГдшсть побудови тако'1 полiтики 6С, що мютить заходи щодо згладжування наявних диспропорцiй розвитку кра!н-члешв з метою змщнення стану об'еднання загалом. Усвiдомлення розробки едино! полiтики 6С було викликано також низкою обставин, що полягали в таких економiчних проблемах, як свГтова енергетич-на криза, високий рiвень Гнфляци та безробiття, зане-пад деяких галузей економiки. Цш 6С формувалися переважно з метою усунення надмiрних регiональних диспропорцiй, про що свГдчить питома вага бюджетних коштiв 6С, що спрямовувалися на цш конвергенцГ'.
бвропейський Союз мае защкавлешсть в знижен-нi регюнальних вiдмiнностей та пiдтримцi проблемних регюшв, оскГльки був заснований у першу чергу з метою економГчно! штеграци кра!н-члешв. Тому регiональна полiтика 6С була спрямована на забезпечення единого ринку та досягнення «чотирьох свобод»: свободи пе-ресування людей, кашталГв, товарiв та послуг [1]. Вве-дення единого ринку поряд з позитивними моментами мало певнi негативнi наслiдки. Зокрема, стала реальною загроза того, що найбГльш конкурентоспроможш галузi економiки сконцентруються в одних регюнах, внаслiдок чого соцiально-економiчний розвиток iнших попршить-ся. ДоцГльшсть здiйснення регюнально! полiтики була обумовлена також тим, що зниження рiвня безробптя та Гнфляци за рахунок шдтримки проблемних регiонiв позитивно впливатиме на стан усього 6С.
У наукових дослГдженнях регiональна полГтика доволi часто ототожнюеться з такими поняттями, як «структурна полГтика» та «полГтика згуртування». Слiд пiдкреслити, що регюнальна полiтика мае за мету шд-вищення рiвня регiонального розвитку та шдтягування економiки б1льш слабких регiонiв до рiвня б1льш силь-
них. Здiйснення регiональноl полiтики вцбуваеться на вс1х рiвнях европейського управлшня - вiд мiсцевого до державного. При цьому на кожному рiвнi кнують влас-нi засоби та мехашзми реал1зацИ. На державному рiвнi одним з основних принципiв досягнення поставлених ц1лей е принцип перерозподку доходiв мiж регiонами-донорами та регюнами-рецишентами.
Що стосуеться структурно! полiтики, то вона пе-редбачае створення спещальних механiзмiв, що спри-яють регюнальному розвитку з метою шдтримки ре-структуризацй економiки. Окрiм ф^ангово'^ допомоги з боку 6С, структурною полпикою передбачаеться мобi-лiзацiя внутршнк регiональних ресурсiв та !х ефектив-не використання разом з ресурсами певно! держави та 6С. Це вцбуваеться за допомогою умов, яю висувають-ся до регiонiв кра!н - членiв 6С для отримання фшан-сових ресурсiв зi структурних фондiв, кошти яких спря-мовуються не на регулярну шдтримку регюну, а на певнi проекти щодо змши структури регiонально! економiки. Структурш фонди 6С, а саме: два скьськогосподар-ських фонди (Фонд гарантш i Фонд розвитку села), бвропейський сощальний фонд, бвропейський фонд ре-гiонального розвитку, Фiнансовий шструмент регулю-вання рибальства i Фонд згуртування, були сформоваш не ткьки для того, щоб досягти бкьшо! солiдарностi всерединi 6С, але й здшснити реструктуризацiю еконо-мiки вц старопромислового чи с1льськогосподарського характеру до постiндустрiальноl економiки послуг та економжи знань.
Першим дiевим iнструментом структурно! полiти-ки 6С став бвропейський фонд регюнального розвитку. Основну частину кошпв фонду отримували проблемнi регюни 1талГ1, ФранцЦ, ВеликобританИ, 1рландП та Гре-цГ1. До 1984 р. 5% кошпв фонду являли собою неквото-ване фiнансування, що дозоляло 6С спрямовувати !х на шдтримку будь-якого регюну у виглядГ спещальних заходiв або програм [2]. Згодом квоти було замшено на гнучку схему розподку кошпв, яка передбачала га-рантований мГнГмум для кожно! кра!ни при вчасному наданнi правильно заповнених заявок з перенесенням невикористаного залишку на наступний рГк, та максимум, який можна отримати на конкурснш основГ залеж-но вгд прiоритетiв 6С. Почали реалiзовуватися мiждер-жавнi галузевi програми, а саме: «Стар» - створення в депресивних районах систем комушкацш, «Валорен» -освоення енергетичного потенщалу вцсталих терито-рГй, «Реневаль» - шдтримка судно6удГвних районiв та «Резидер» - структурна переорiентацiя регiонiв з роз-винутою чорною металургiею.
Aктивiзацiя евроштеграцшних процесiв викли-кала необхiднiсть реформування структурних фондГв, удосконалення механiзмiв реалiзацi! та iнструментарiю полГтики 6С, уточнення !! ц1лей та задач. Подальший розвиток iнтеграцi! не змГнив базово! мети полГтики 6С, що полягала у скороченнi розриву мГж ре-гiонами в рГвнях розвитку для посилення економГчного та соцГального згуртування. У зв'язку з цим широко ужи-ваним стало поняття «полГтика згуртування», яка передбачала сприяння гармоншному розвитку 6С на основГ
створення умов для економГчного та сощального збли-ження регГонГв та краш-члешв. Така полГтка базуеться на необхГдноста згуртування нових членГв 6С шсля кожного розширення. 6С мае прикладати зусиль до згуртування та досягнення единого економГчного простору на всш територГ! 6С в результата приеднання нових кра!н.
Таким чином, мехашзми та цш реформування економГчних структур е основним шструментом реалГзацГ! регГонально! полГтики 6С з метою бГль-шого соцГально-економГчного та територГального згуртування. Тому можна вважати, що регюнальна полГтика, структурна полГтика та полГтика згуртування 6С мають загальну мету - вирГвнювання сощально-економГчного розвитку регГонГв 6С та можуть застосовуватися як то-тожш поняття.
Головними принципами регГонально! полГтики 6С
е таю:
+ принцип партнерства, який полягае в тому, що як на етат планування, так Г на етапГ реалГза-цГ1 мають бути задшш ва зацкавлеш соцГальнГ партнери. Це вимагае сшвпращ мГж бвропей-ською Комгаею та вГдповГдними державними органами кожно! кра!ни на нацГональному, регю-нальному та локальному рГвнГ, а також сшвпращ з економГчними та сощальними партнерами; + принцип додатковости фонди бвропейського Союзу повиннГ доповнювати фшансовГ кошти кра!н-членГв 6С, а не замшювати !х. ДГ1 6С повиннГ не витГсняти Г замшяти дшльнкть на нацГональному та регюнальному рГвнях, а збага-чувати Г змщнювати 'й; + принцип субсидiарностi: ва заходи повиннГ здшснюватися на якомога нижчому рГвнГ. Ор-гани 6С мають реалГзувати певш завдання ткь-ки в тому випадку, якщо вони не можуть бути ефективно виконаш самостГйно регюнами або кра'нами-членами 6С; + принцип концентраци: обмеження допомо-ги ткьки тими видами дшльноста, якГ мають велике значення для сощально-економГчного згуртування 6С. Мова йде, наприклад, про тд-тримку регГонГв, яю перебувають у найбкьш складнГй ситуацГ!. Цей принцип означае, що допомога з фондГв не повинна бути розпороше-ною, а мае зосереджуватися на небагатьох чГтко встановлених цкях, Тому фшансова допомога 6С спрямована на невелику ккьюсть точно ви-значених цкей Г проектГв; + принцип програмування: органи 6С здшснюють мониторинг використання коштГв Г забезпечу-ють вГдповГдшсть загальнГй полГтицГ 6С Г кон-кретних директив бвропейсько! Комки. Зпдно з цим принципом, повиннГ бути розроблеш офГ-цГйнГ процедури узгодження мГж регГональними органами з метою визначення та впровадження регГональних стратеги розвитку; + принцип координаци: регулювання дшльноста структурних фондГв. Його мета - прагнення до зосередження дш Г засобГв регГонально! полГти-
ки на прюритетах, якГ мають фундаментальне значення для соцГально-економГчного згуртування 6С. Проявом цього принципу е дГ1 КомГ-сГ1 зГ спрямування коштГв структурних фондГв на обмежену ккьюсть регГонГв, якГ борються з найбкьш серйозними проблемами, обраних на шдставГ вГдповГдних критерГ'в. Значна роль у вирГвнюванш соцГально-економГчного розвитку регГонГв в 6С належить бюджетш полГ-тицГ, осккьки вона визначае розмГр коштГв, що спрямо-вуються на здшснення наднацГонального регулювання. Бюджетна полГтика являе собою ключовий шструмент макроекономГчно! полГтики, що покликана шдтримува-ти стабкьне зростання, протидшти кризам та шфляци, а також забезпечувати високу ступшь зайнятостГ люд-ських ресурсГв. Загальний бюджет 6С е ушкальним спкьним проектом велико! юлькоста кра!н, якГ об'еднали сво! ресурси для виршення спкьних задач.
Загальний бюджет 6С складаеться з урахуванням п'яти принцишв, а саме: принцип eдностi - ва витрати Г доходи зведеш в один документ; принцип утверсальнот - ва витрати чГтко розписаш по статтях бюджету; принцип щорiчностi - операцГ!, роз-рахованГ на ряд роив, шдроздкяються на стадГ!, що вГд-повГдають бюджетним рокам; принцип рiвноваги - без-дефГцитнГсть бюджету; принцип специфшаци - витрати розписаш за конкретними завданнями, щоб гарантува-ти цкьове використання коштГв [3].
Для ефективного виконання бюджету кнуе мож-ливкть трансфертГв мГж його окремими статтями. КрГм перерахованих вище, е ще один принцип, прийнятий у 1999 р.: усГ статтГ бюджету обчислюються в единий валюта (евро).
Загальний бюджет 6С став першим наднацю-нальним механГзмом регулювання диспропорцГй в со-цГально-економГчному розвитку кра!н-членГв. Вперше був створений мехашзм формування мГжбюджетних потоюв через загальну структуру. У колГ кра!н «старо! бвропи» (6С-15) дшсно вдалося скоротити рГзницю мГж сильшшими Г слабшими економГками до обопкьно! вигоди. Проте, слГд зазначити, що успк Загального бюджету був передбачений, осккьки кра!ни - члени 6С-15 вГдзначалися практично однаковим рГвнем соцГально-економГчного розвитку. Ситуацш змшилася пГсля 2004 р., осккьки бкьшкть нових членГв 6С суттево поступала-ся кра'нам-засновникам за рГвнем розвитку.
У Загальному бюджетГ 6С основна частина надхо-джень припадае на валовий нацГональний дохГд (ВНД), який, зпдно з прийнятим в 6С визначенням, належить до категорГ! «додаткових» ресурсГв [3]. Кра!ни - члени 6С перераховують в Загальний бюджет частку ВНД за вГдповГдною ставкою. Що стосуеться «власних ресурсГв» бюджету, то до них належать збори на Гмпортова-ш товари скьського господарства; податковГ збори на цукор, глюкозу та шшГ моносахариди, а також шулш; митнГ збори на Гмпорт скьськогосподарсько! продук-цГ1 з кра!н, що не входять до 6С; вГдрахування вГд ПДВ, яю визначаються за единою ставкою з гармошзовано! за правилами 6С оподатковувано! бази кожно! з кра!н-
члешв. Також до доходно! частини бюджету належить прибуток вiд адмшстративно! дшльносп наднацюналь-них iнститутiв; прибутковий податок, що стягуеться з !х ствробиниив; вiдсотки i штрафи за прострочеш пла-тежi попереднк рокiв; перенесет з попереднього року залишки та iншi другоряднi надходження [3].
Що стосуеться витратно! частини Загального бюджету 6С, то протягом тривалого часу основною стат-тею витрат була загальна скьськогосподарська полiтика (ЗСП), осюльки iншi сфери не були в достатнш мiрi роз-винеш, а ЗСП ставала з року в рж усе дорожче. До кшця 1980-х рокiв швидкими темпами зростали витрати на сiльськогосподарськi потреби. Розширення 6С збкь-шило стушнь диференщаци соцiально-економiчного розвитку краш-члешв, що потребувало перерозподку коштiв i концентраци видаткiв на заходи структурного характеру. На даний час перше мкце у структурi видат-кiв Загального фонду 6С займае фiнансування вирiвню-вання соцiально-економiчного розвитку регiонiв через Структуры фонди та Фонд згуртування (майже 45%). На частку скьського господарства припадае близько 40%. Витрати на внутршню полiтику, зовнiшньоекономiч-ну i зовнiшньополiтичну дiяльнiсть, управлiння та iншi статтi вельми незначнi.
Процес становлення регюнально! полiтики 6С складаеться з певних етапiв та характеризуемся поступовiстю. Спочатку нацiональнi уряди концентрували увагу на розробцi власно! регюнально! полiтики без урахування загальних тенденцiй евроште-грацiйного угрупування. Проте посилення диспропорцiй розвитку краш - члешв 6С викликало необхiднiсть роз-робки едино! наднацюнально! полiтики 6С з метою ви-значення заходiв щодо пiдтримки проблемних регiонiв.
Ураховуючи вищенаведене, першим етапом фор-мування регюнально! полiтики 6С можна вважати 60-70-тi роки минулого столггтя, тобто перiод несприятли-во! економiчноl кон'юнктури та загострення конкурен-ци. У цей перiод регiональна полiтика стала складовою середньострокових програм економiчно! полiтики 6С, якi передбачали кращу координацiю регюнально! поль тики кожно! кра!ни для забезпечення iнтересiв сшвто-вариства загалом та вiдповiдальностi 6С за регюналь-ний розвиток краш-члешв.
Наступний етап становлення регюнально! поль тики 6С (1975-1988 рр.) пов'язаний зi створенням структур щодо фшансування 'й заходiв, а саме: Комитету з регюнально! полiтики при Радi Мiнiстрiв 6ЕС та 6в-ропейського фонду регюнального розвитку, якi д1яли в рамках бюджету 6С.
Протягом третього етапу формування регюнально! полiтики 6С (1988-1999 рр.) заходи регюнально! полiтики були спрямованi на шдтримку регiонiв, що характеризувалися такими рисами: значне вцставання за рiвнем розвитку; занепад мюцево! промисловостi; ви-сокий рiвень безробiття; необхiднiсть у пристосуванш робочо! сили до змш у функцiонуваннi виробництва; незадовкьний стан скьського та рибного господарства; низька щкьшсть населення (до 8 ойб/км2).
Наступний етап регюнально! полiтики 6С (20002006 рр.) вiдзначався скороченням !! основних напрямiв, що було пов'язано з усвiдомленням необхiдностi бкьш чiткого та емного представлення цкей, якi полягали у такому [4]:
1. «Шдтягування» рiвня економiчного розвитку менш розвинутих регiонiв (валовий регюнальний продукт (ВРП) на душу населення менше 75% вiд середнього значення по 6С за паритетом кушвельно! спроможностi (КПС)).
2. Сприяння економiчним та соцiальним перетво-ренням у регюнах зi «структурними труднощами».
3. Модершзац1я системи професшно! пiдготовки та працевлаштування.
Слц зазначити, що для виршення питання спря-мування ресурсiв на «п1дтягування» рiвня еко-номiчного розвитку менш розвинутих регюшв враховувалися такi показники соцiально-економiчного розвитку кра!н - члешв 6С: чисельнiсть населення; по-казник регiонального розвитку - середнiй ВРП на душу населення регюшв-рецишенйв за ПКС; показник еконо-мiчного розвитку - ВВП на душу населення краш-члешв 6С за ПКС; рiвень безробптя. Розмiр бюджетних коштiв для шдтримки проблемних регiонiв визначався в розра-хунку на душу населення, що мешкае на певнш територи.
Особливiстю формування величини фiнансових ресурав була оцiнка потреби у вирiвнюваннi рiвня розвитку та можливостей бюджету. Для оцшки потреби певно! територи у пiдтримцi розраховувалася рiзниця мiж величиною ВВП на душу населення за ПКС у проблемному регюш та середшм рiвнем за 6С. Необхiдно пiдкреслити, що розмiр ресурсiв для пiдтримки, по-перше, залежав вiд ступеню вцсталосй територи, та, по-друге, вiд системи ставок компенсаци на основi «Бер-лiнського принципу». За цим принципом вй кра!ни -потенцiйнi одержувачi допомоги для пiдвищення рiвня розвитку - розподкяються на групи в1дпов1дно до в1д-ношення величини ВРП на душу населення за ПКС до середнього за 6С значення ВРП (табл. 1).
Таблиця 1
Принципи €С щодо виокремлення бюджетних коштiв на пiдтримку проблемних регюшв [4]
Сшвв^ношення мiж середнiм ВВП на душу населення за €С та середнiм ВРП у проблемних регюнах, % менше 75 75-90 бшьше 90
Розмф допомоги (вщсоток вiд рiзницi мiж середнiм ВВП на душу населення за £С та середым ВРП у проблемних регюнах) 5 4 3
Так, наприклад, якщо зазначене вцношення скла-дае менше 75%, то вцповцна кра!на отримуватиме ком-пенсацiю, розмiр яко! дорiвнюе 5% вiд рiзницi мiж середшм ВВП на душу населення за 6С та середшм ВРП у проблемних регюнах ще! кра!ни.
Е? со о о
о ^
о <
со
<
о
ш
Як було зазначено вище, для визначення необхГд-ностГ фшансування певного регюну з боку 6С викорис-товувався показник рГвня безробГття. Коли середнш рГвень безробГття у проблемних регюнах у складГ кра!-ни - члена 6С був вищим за середнш показник за всГма проблемними регюнами, то така кра!на мала право на отримання рГчно! шдтримки у розмГрГ 100 евро на кожного зареестрованого безробГтного [4].
Поряд з цим з метою регулювання величини структурних фондГв 6С було запроваджено «мГру граничного поглинання» [4], якою передбачено обмеження обсягу фшансування на цш конвергенцГ!, а саме - пев-но! частки вГд ВВП кра!ни-реципГента. Що стосуеться регюнально! полГтики 6С у 2000-2006 рр., то зазначене обмеження дорГвнювало 4% ВВП. Тобто у випадку, коли кра!на зпдно з «БерлГнським принципом» мала право на шдтримку певного розмГру, що перевищуе 4% !! ВВП, вона може розраховувати не бкьше, нГж на 4% ВВП.
Як вГдомо, кра!ни, що штегрувалися у 6С протягом 2004-2006 рр., характеризувалися рГвнем ВВП, який вГдповГдав вимогам щодо надання фшан-сово! допомоги. Таке становище служило передумовою виникнення так званого «статистичного ефекту» [4], за якого низка регюшв 6С, що мали право на отримання допомоги зГ структурних фондГв, формально виявилася позбавленою цього права, осюльки середне значення ВВП кра!н - членГв 6С знизилося внаслГдок приеднання кра!н з порГвняно низьким рГвнем розвитку. Зазначене стало поштовхом для перегляду засад здшснення реп-онально! полГтики на наступному еташ, часовГ рамки якого обмеженГ 2007-2013 рр. Акцентами регюнально! полГтики 6С у цьому перюдГ були таю напрями [5]:
1. Конвергенцш: шдтримка збкьшення та ство-рення робочих мГсць у проблемних регГонах кра!н - членГв 6С.
2. Регюнальна конкурентоспроможнГсть та зайня-тють (досягнення повно! зайнятостГ, пГдвищення про-дуктивностГ працГ та якостГ робочих мГсць, боротьба Гз соцГальним вГдчуженням).
3. бвропейське територГальне спГвробГтництво у виглядГ транскордонно! та транснацГонально! програм.
Таким чином, головна вГдмшшсть регюнально! полГтики 6С на новому еташ полягала в 'й розумГннГ не лише як засобу подолання регюнальних диспропорцш, але й як засобу шдтримки конкурентоспроможностГ ре-гГонГв. Тобто регюнальна полГтика набула спрямованостГ на створення умов для повно! реалГзацГ! регюнами наяв-ного потенцГалу та отримання конкурентних переваг [6].
Проте, незважаючи на новГ прГоритети регюнально! полГтики 6С, спостерГгалося збереження тенденцГ! щодо пГдтримки проблемних регюшв зГ структурних фондГв. Результатом цього стала пропозицш бвропей-сько! комга! щодо збкьшення Загального бюджету до рГвня 1,26% ВВП 6С (1,025 млрд евро) [4]. Таю кра!ни, як Шмеччина, Великобританш, ФранцГя, Шдерланди, Швецш та Австрш, якГ е кра'нами-донорами щодо фГ-нансування розвитку проблемних регюшв, запропону-вали бюджет у розмГрГ до 1% ВВП 6С (815 млрд евро) [4]. Остаточним ршенням було ухвалено бюджет, величина
якого дорГвнювала 862,363 млрд евро, або 1,045% ВВП 6С [4]. СлГд пГдкреслити, що 81,9% коштГв структурних фондГв 6С було призначено для вирГвнювання рГвня розвитку старих Г нових членГв, 15,7% - на шдтримку конкурентоспроможностГ регюшв, 2,4% - на територГальне спГвробГтництво [4]. Поряд з цим залишилася дшсною вимога щодо норми «граничного поглинання», без яко! новим членам 6С необхГдно було спрямувати за 2007-2013 рр. 389 млрд евро [4]. Проте з урахуванням зазначено! норми реальна фшансова допомога складала 200 млрд евро. Також для проблемних регюшв 6С була запроваджена вимога щодо обов'язкового фшансування структурно! пГдтримки, невиконання яко! тягне за собою заборону на надання допомоги.
Таким чином, можна шдсумувати, що регюнальна полГтика 6С протягом третього та четвертого еташв (2000-2006 рр. Г 2007-2013 рр.) переваж-но була спрямована на вирГвнювання показника ВРП на душу населення краш-члешв з акцентом на економГчне зростання проблемних регюшв. Концентрацш уваги на шдтримку конкурентоспроможностГ, що мала мюце при формуванш цкей сшвтовариства европейських кра!н на 2007-2013 рр., можна охарактеризувати як таку, що по-требуе посилення в наступному перюд1
П'ятий етап регюнально! полГтики 6С, який ви-значаеться прийняттям нового семирГчного фГнансового плану на 2014-2020 рр., традицшно супроводжувався переглядом сутностГ основних напрямГв д1яльностГ та роз-мГрГв !х фГнансування. Незважаючи на те, що в новому перюдГ витрати на регюнальну полГтику 6С було змен-шено, вони займають значну питому вагу в обсязГ видат-юв загального бюджету (32,5%) [7]. Серед нововведень слГд також вГдзначити обов'язковшть загальних правил для вс1х европейських бюджетних фондГв з метою пГдвищення ефективностГ !х д1яльностГ. Зокрема, передбачено спрощення процедур для бкьшо! результативностГ програм Г проектгв регГонально! полГтики; концентрацГю уваги на певному перелжу орГентирГв в рамках стратегГ! «бвропа-2020»; закрГплення нових партнерських вГдно-син для встановлення сшвробГтництва мГж кра'нами -членами 6С. Також запропоновано дотримання принципу прямо! залежностГ дозволу на надання коштГв з европейських фондГв вГд виконання кра'нами вимог щодо зменшення дефщиту бюджету та величини державного боргу в рамках бвропейського триместру.
Нововведенням нового етапу регГонально! полГтики 6С став також шдхГд до Гдентифжацй проблемних регюшв. Починаючи з 2014 р., такими, що потребують пГдтримки, вважаються три типи регюшв, а саме: менш розвинуп, ВРП на душу населення яких складае менш, шж 75% вГд середнього по 6С; перехГдш регюни, де Гн-дикатор проблемного стану знаходиться в межах вГд 75 до 90%; бкьш розвинуп регюни, де вш сягае бкьш, нГж 90%. Такий розподГл свГдчить про намагання припинити розпорошення значного обсягу коштГв на регГони, що ма-ють ВРП на душу населення, бкьший за 75-вГдсотковий порт Для найменш розвинутих територГй питома вага коштГв структурних фондГв 6С у фшансуванш полГтики конвергенцГ! мае складати не б!льше 85%, для бкьш розвинутих - 50% [8]. Структурш фондГ дозволяють ре-
ионам отримувати додатковi ресурси для стимулюван-ня розвитку, зменшення рiвня безробптя, активiзацil швестицшно! дiяльностi. При цьому скорочуеться за-лежнiсть краш - члешв 6С вiд фiнансових ресурйв на-цiональних урядiв, що дае шдстави говорити про 6С як про «бвропу регiонiв». Координацш регюнального розвитку з единого европейського центру дозволяе впрова-джувати та шдтримувати на вiдсталих територiях най-передовiшi напрями регюнально! полiтики.
ВИСНОВКИ
Формування регюнально! полiтики 6С вцбува-лося пiд впливом низки чинниюв, головним з яких е вцмшноси у рiвнях соцiально-економiчного розвитку краш-члешв, а також адмiнiстративно-територiальних одиниць, що входять до '1х складу. Таке становище сут-тево вплинуло на розподк коштiв загального бюджету 6С, значна питома вага яких спрямовуеться на цш кон-вергенци регюшв шляхом визначення критерив '1х проблемного стану порiвняно iз середшм значенням певних показникiв по 6С. Аналiз етапiв регюнально! полiтики 6С дозволяе стверджувати, що пiдтримка проблемних регiонiв е напрямом, який з плином часу набувае все бкьшого значення, осккьки розширення 6С характеризуемся вступом кра!н з низьким рiвнем сощально-економiчного розвитку i потребуе вiдповiдних заходiв наднацюнально! политики. ■
experience and possibilities of its application in Ukraine]. Visnyk KNUimeniTarasaShevchenka, no. 56 (2009): 12-15.
Guseynov, A. G. "Formirovaniye regionalnoy politiki na urov-ne YeS" [The formation of regional policy at EU level]. Fundamental-nyye issledovaniya, no. 8 (2014): 133-140.
Melnik, A., and Adamik, V. "Regionalnaya politika YeS i Ukrainy v usloviyakh uglubleniya protivorechiy globalizatsii" [Regional policy of the EU and Ukraine in the conditions of deepening of the contradictions of globalization]. Zhurnal yevropeyskoy ekono-miki, vol. 12 (1) (2013): 63-85.
Regionalnaya politika stran YeS [Regional policy of the EU]. Moscow: IMEMO RAN, 2009.
Regionalnaya politika: zarubezhnyy opyt i rossiyskiye realii [Regional policy: foreign experience and Russian realities]. Moscow: IMEMO RAN, 2015.
Sidorova, E. A. Osobennosti byudzhetnoy politiki v Yevropey-skomSoiuze [Features of fiscal policy in the European Union]. Moscow: IMEMO RAN, 2012.
Uvarova, E. V., Tyagnibeda, A. V., and Savoshchenko, L. Ya. "Evoliutsiya regionalnoy politiki v YeS: mekhanizmy i rezultaty" [Evolution of regional policy in the EU: mechanisms and results]. Vestnik NGU. Seriya: Sotsialno-ekonomicheskiye nauki, vol. 10, no. 4 (2010): 137-154.
Yarovoy, G., and Belokurova, V. Yevropeyskiy Soyuz dlya re-gionov: chto mozhno i nuzhno znat rossiyskim regionam o YeS [The European Union for regions: what can and should know the Russian regions of the EU]. St. Petersburg: Norma, 2012.
Л1ТЕРАТУРА
1. Яровой Г. Европейский Союз для регионов: что можно и нужно знать российским регионам о ЕС / Г. Яровой, В. Белокурова. - СПб. : Норма, 2012. - 369 с.
2. Региональная политика стран ЕС / Центр европейских исследований ИМЭМО РАН ; отв. редактор А. В. Кузнецов. - М. : ИМЭМО РАН, 2009. - 230 с.
3. Сидорова Е. А. Особенности бюджетной политики в Европейском Союзе / Е. А. Сидорова. - М. : ИМЭМО РАН, 2012. -129 с.
4. Уварова Е. В. Эволюция региональной политики в ЕС: механизмы и результаты / Е. В. Уварова, А. В. Тягнибеда, Л. Я. Са-вощенко // Вестник НГУ. - Серия: Социально-экономические науки. - 2010. - Т. 10. - Вып. 4. - С. 137-154.
5. Гусейнов А. Г. Формирование региональной политики на уровне ЕС / А. Г. Гусейнов // Фундаментальные исследования. - 2014. - № 8. - С. 133-140.
6. Мельник А. Региональная политика ЕС и Украины в условиях углубления противоречий глобализации / Мельник А., Адамик В. // Журнал европейской экономики. - 2013. -Т. 12 (1). - С. 63-85.
7. Региональная политика: зарубежный опыт и российские реалии / Под ред. А. В. Кузнецова, О. В. Кузнецовой. - М. : ИМЭМО РАН, 2015. - 137 с.
8. Барановський М. Депресивы територп як об'скт ре-гюнальноТ полггики: свропейський досвщ i можпивосп його застосування в УкраТ'ы / М. Барановський // Вкник КиТвського нацюнального уыверситету iменi Тараса Шевченка. - 2009. -№ 56. - С. 12-15.
REFERENCES
Baranovskyi, M. "Depresyvni terytorii yak obiekt rehionalnoi polityky: yevropeiskyi dosvid i mozhlyvosti yoho zastosuvannia v Ukraini" [Depressed areas as an object of regional policy: European
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 9 '2016 39
www.business-inform.net
О ш cc:
<C
CQ 2
CO □c <c
X
<
о
Ш
