CC BY
27
УДК 332.145
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ОЦ1НКИ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ КРА1Н ТА IX РЕГ1ОН1В
© 2016
ГОРБАТОВ В. М., ЯРОШЕНКО I. В.
УДК 332.145
Горбатов В. М., Ярошенко I. В. Свiтовий досвiд оцiнки соцiально-економiчного розвитку краУн та ix perioHiB
Мета cmammi - вивчення свтового досв1ду оцнки ефективност'! розвитку регтнальних соц1ально-економ1чних систем, виокремлення значення системного nidxody та рiзноманiтностi факторiв соцiально-економiчного розвитку на пошук шляж ефективного управлтня територiальним розвитком, встановлення доцiльностiзастосування кращих тоземних приклад'ю для Украни. Проанал'вовано переваги свтових практик о^нки розвитку соцiально-економiчниx процеав, ix вплив на побудову системи управл'шня прогресивним регональним розвитком. Оцнено можливостi використання вивченого досвiдудля формування новихпiдxодiв вуправл'шшрегональним соцiально-економiчнимрозвитком, вибору прюритет'ю i напрямiв реал'ваци ефективноi державноi регюнально! полтики в УкраЫ. Зроблено висновок, що необxiдною й актуальною складовою анал'>-зу соцiально-економiчного розвитку рего^в е запровадження постйного поточного монторингу основних показнит соцiально-економiчного розвитку. Дослдження вказаних вище напрямт е предметом подальших наукових дотджень щодо вдосконалення державного управл'тня соцiально-економiчними процесами на р'вт регошв.
Ключов'! слова: соцiально-економiчний розвиток, о^нка, система управл'тня, соцiально-економiчнi показники, управл'тня територ'шльним розвитком, сощально-економ'нт системи, регональний розвиток, св'тов'! тдекси. Вбл.: 17.
Горбатов Валерй Миронович - доктор економiчниx наук, старший науковий ствроб'тник Науково-досл'дного центру тдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 шд'Ы, 8 поверх, Харж, 61022, Украна)
Ярошенко 1гор Васильович - кандидат економiчниx наук, зав'дувач в'дд'шу проблем розвитку регюнально! економ'жи, Науково-досл'дний центр тдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 шдЪд, 8 поверх, Харж, 61022, Украна) E-mail: iyaroshenko@i.ua
УДК 332.145
Горбатов В. М., Ярошенко И. В. Мировой опыт оценки социально-экономических развития стран и их регионов
Цель статьи - изучение мирового опыта оценки эффективности развития региональных социально-экономических систем, выделение значения системного подхода и разнообразия факторов социально-экономического развития на поиск путей эффективного управления территориальным развитием, установление целесообразности применения лучших иностранных примеров для Украины. Проанализированы преимущества мировых практик оценки развития социально-экономических процессов, их влияние на построение системы управления прогрессивным региональным развитием. Оценены возможности использования изученного опыта для формирования новых подходов в управлении региональным социально-экономическим развитием, выбора приоритетов и направлений реализации эффективной государственной региональной политики в Украине. Сделан вывод, что необходимой и актуальной составляющей анализа социально-экономического развития регионов является внедрение постоянного текущего мониторинга основных показателей социально-экономического развития. Исследование указанных выше направлений является предметом дальнейших научных исследований относительно усовершенствования государственного управления социально-экономическими процессами на уровне регионов. Ключевые слова: социально-экономическое развитие, оценка, система управления, социально-экономические показатели, управление территориальным развитием, социально-экономические системы, региональное развитие, мировые индексы. Библ.: 17.
Горбатов Валерий Миронович - доктор экономических наук, старший научный сотрудник Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
Ярошенко Игорь Васильевич - кандидат экономических наук, заведующий отделом проблем развития региональной экономики, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: iyaroshenko@i.ua
UDC 332.145
Horbatov V. M., Yaroshenko I. V. Global Experience as to Evaluation
of the Socio-Economic Development of Countries and their Regions
The article is aimed at studying the world experience as to evaluating efficiency of the development of regional socio-economic systems, allocation of the meaning of system approach along with the diversity of socio-economic development factors in the search for effective management of territorial development, establishing the feasibility of applying the best foreign samples to Ukraine. Advantages of global practices of evaluating the development of socio-economic processes, their impact on building the system for management of the progressive regional development have been analyzed. Possibilities of using the studied experience for the formation of new approaches in the management of regional socio-economic development, choice of priorities and directions for realization of the efficient State regional policy in Ukraine have been evaluated. It is concluded that the necessary and relevant component in the analysis of socio-economic development of regions is the introduction of continuous current monitoring of the major indicators of socio-economic development. Research on the above indicated directions is the subject of further scientific researches as to improving the State management of socioeconomic processes at the regional level.
Keywords: socio-economic development, evaluation, management system, socio-economic indicators, management of territorial development, socioeconomic systems, regional development, world indices. Bibl.: 17.
Horbatov Valerii M. - D. Sc. (Economics), Senior Research Fellow of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, Derzhprom, 5 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) Yaroshenko Igor V. - PhD (Economics), Head of Department of Regional Economic Problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, Derzhprom, 5 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: iyaroshenko@i.ua
Прогресивний розвиток кожно! кра!ни е результатом ефективно! системи управлiння на вск рiвнях господарювання. Особливого значення набувае регюнальний (територiальний) розвиток, обу-мовлений зростанням ролi регiонального управлшня, становленням мiсцевого самоврядування, впливом гро-мадсько! оргашзацй влади на соцiально-економiчний розвиток територiй.
В умовах акгившаци процесiв децентргшзаци управлiння, передачi в регiони певних повноважень мiсцевим органам влади та посилення вiдповiдальностi за !х дiяльнiстю iстотно розширюеться сощально-еко-номiчний статус окремих територiй (регюшв), набувае актуальностi оцiнка показникiв соцiально-економiчного розвитку регiону, осккьки оперативнiсть володшня си-туацiею в регiонi безпосередньо впливае на оптимiзацiю регiонального управлшня.
Проблемш особливостi соцiально-економiчних процесiв, перспективы напрямки розвитку та оцiнки ефективност регiональних систем в кра!нах свпу, 6в-ропейського Союзу та в УкраМ вивчалися в працях вь тчизняних i зарубiжних науковцiв: В. М. Гейця, Т. С. Кле-баново!, М. О. Кизима, В. Г. 1гнатова, В. I. Бутова, I. С. Кон-дiус, В. Н. Лексина, А. Н. Швецова, I. Б. Жиляева, В. I. Дар-мограй, Т. В. Уманець та шших [1-11].
Сучаснi свiтовi та европейськi пiдходи до оцшки соцiально-економiчного стану кра!н та !х регiонiв спря-мованi не лише на констатацш фактично! ситуацй звгт-ного перiоду, а й дають змогу ефективно виявляти причини негативних явищ, здiйснювати прогноз можливих проблем соцiально-економiчному розвитку, оцiнювати можливий вибiр управлiнських рiшень щодо забезпе-чення сталого розвитку територiй.
кнування проблем регiонального розвитку в УкраМ з явними ознаками зростання диспропорцш со-цiально-економiчних показникiв, збiльшенням юлькост проблемних i вiдсталих територiй, загостренням мiжре-гюнально! сощально-полiтично! напруженостi робить актуальним питання вивчення свiтового досвцу оцiнки розвитку територiальних соцiально-економiчних систем i можливостей застосування кращих практик для формування власно! регюнально! полiтики на основi ефективного управлшня територiальним розвитком.
Мета статтi - вивчити свиовий досвiд оцiнки ефективност розвитку регiональних сощально-еконо-мiчних систем, визначити значення системного шдходу та рiзноманiтностi факторiв соцiально-економiчного розвитку на пошук шляхiв ефективного управлiння те-риторiальним розвитком, встановити доцiльнiсть застосування кращих шоземних прикладiв для Укра!ни.
Завдання статтi - проаналiзувати переваги свпо вих практик оцшки розвитку соцiально-економiчних процесiв, !х вплив на побудову системи управлiння про-гресивним регiональним розвитком. Оцiнити можли-востi використання вивченого досвiду для формування нових пiдходiв в управлшш регiональним сощально-економiчним розвитком, вибору прюритейв i напрямiв реалiзацil ефективно! державно'1 регюнально! полiтики в УкраМ.
Шд регiоном можна розумiти або окрему терито-рiальну одиницю адмМстративного подку кра!ни, або утворення з деккькох територiй (областей або райошв рiзних областей), пов'язаних господарськими, сощаль-ними, культурними, iсторичними та шшими процесами.
Кожний регiон мае свою специфжу економiчного, соцiального, культурного, етшчного, iсторичного, еко-логiчного функцiонування i е окремим елементом системи управлшня регюнальним розвитком.
Природа будь-якого розвитку мае спрямовану дш на досягнення певно! мети або системи визначених щ-лей. Позитивна спрямовашсть характеризуе прогрес, негативна, навпаки, визначае регрес або депресш.
Прогресивний регюнальний розвиток, своею чертою, потребуе ефективно! системи управлшня адмь нiстративно-територiальним одиницями i характеризу-еться позитивними ккьюсними та якiсними змiнами в уск сферах життедiяльностi кра!ни в цкому та 'й окремих територш.
З погляду сукупностi сощальних i економiчних щ-лей регюнальний розвиток можна розглядати як багато-вимiрний процес, що включае рiзнi аспекти державностi: зростання виробництва i доходiв; змiни в iнституцiйнiй, сощальнш i адмiнiстративнiй структурах суспкьства; змши в суспiльнiй свiдомостi;змiни в традицшх i звич-ках [5].
Значний перелiк сфер системи управлiння регюнальним розвитком робить процес багатоцкьовим i ба-гатокритерiальним. Цкями соцiально-економiчного розвитку регiону е зростання добробуту, ефектившсть системи якiсних адмiнiстративних послуг, полшшення освiти i медицини, покращення навколишнього середови-ща, рiвнiсть можливостей, розширення особисто! свобо-ди, збагачення культурного життя тощо [9].
Регюнальний розвиток розумiеться як режим функцюнування регiонально! системи, який фокусуеть-ся на позитивнш динамiцi параметрiв рiвня та якостi життя населення, забезпеченш сталим, збалансованим i комплексним вцтворенням соцiального, господарсько-го, ресурсного i екологiчного потенцiалiв територй [1].
Сучасш регiональнi системи характеризуються асиметричнiстю (нерiвномiрнiстю, диференцiадiею) сощ-ально економiчного розвитку, тобто типом регюнального розвитку, при якому спостерйаеться збкьшення регю-нальних вiдмiнностей по рiвню економiчного потенщалу, ступеню благополуччя населення, а також шшим характеристикам економiчно! та сощально! сфери регiонiв [2].
В^пов^но до цкей регiонального розвитку буду-еться система критерйв (характеристик розвитку) i по-казникiв, якi вимiрюють !х ефективнiсть. Незважаючи на iснуючi вiдмiнностi мiж кра!нами i регюнами в iерар-хй цiнностей i в цкях розвитку, мiжнароднi оргашзацй оцiнюють ступiнь розвитку кра!н i регiонiв за деякими унiверсальними штегральними, узагальнюючими по-казниками. Разом з штегральними показниками вико-ристовуються й окремi показники розвитку.
Система критерйв оцшки соцiально-економiчного розвитку визначаеться вцповцно до довгострокових i короткострокових цкей розвитку кра!ни та й територш.
До довгострокових стратепчних цкей можна взнести таю, як становлення i розвиток постшдустрГаль-ного, неоiндустрiaльного суспкьства, створення робо-чих мiсць вищо! квалГфжаци для майбутнгх поколiнь, шдвищення рiвня життя всгх громадян краши, включа-ючи рiвень охорони здоров'я, освiти i культури.
Серед короткострокових можна розглядати, на-приклад, подолання кризи i досягнення конкретних величин приросту валового нацюнального продукту на-ступного року, кварталу, мiсяця, шше [5].
Тактичними цглями регiонaльного розвитку ви-ступають промiжнi завдання, що вiдiгрaють роль необ-хiдних умов успшного розвитку регiону: залучення нового бiзнесу; розширення iснуючого бiзнесу; розвиток малого бiзнесу; розвиток центру регюну; зростання промисловостi; розширення сфери послуг; шдвищення рiвня зaйнятостi населення; шше.
Отже, оцiнкa рiвня соцiaльно-економiчного розвитку регiону мае бути шдпорядкована цкям оцiнки i Грунтуватися на рiзних вихiдних даних про функцюнування регiону, виходячи з мети i рiвня упрaвлiння.
Переважна ккьюсть методик оцiнки сощально-економiчного розвитку регюшв на рiвнях розгляду як окремих кра'1н, так i певних одиниць всерединi кра'1н ба-зуеться на використанш порiвняння та упорядкуванш регiонiв за значеннями рейтингiв.
У сучасному свт реaлiзуеться безлiч проектгв, метою яких е порiвняння та оцiнкa рiзних кра'1н свпу мiж собою. Предметом дослiдження виступають практично всi напрямки, пов'язaнi з життедiяльнiстю людини.
Мiжнaродними оргaнiзaцiями розраховуються свiтовi iндекси, якi характеризують економiчнi, полГтич-нi, культурнi, соцiaльнi позици рiзних кра'1н свiту. Най-бкьш популярними е тaкi [14]:
f 1ндекс держав, що зазнали поразки (Failed State Index, FSI) - один iз ключових мiжнaродних соцiaльно-полiтичних покaзникiв, оснований на порiвняннi базових умов i обов'язкiв урядiв держав, характеризуе основнi сощальш, економГч-нi та полiтичнi характеристики краши. 1ндекс розраховуеться aнaлiтичним центром Fund for Peace i журналом Foreign Policy щороку з 2005 р., aнaлiзуються 177 краш, яю е членами ООН.
1ндекс формуеться з 12 показниюв: соцшльних -«Демогрaфiчний тиск», «Масовий рух бiженцiв й вну-трiшне перемiщення населення», «Наявшсть тих, хто бажае групово'1 помсти» та «Вiдтiк мiзкiв»; eKOHOMi4HUX -«Нерiвномiрнiсть економiчного розвитку груп» i «Бгд-нiсть й економiчний спад»; полтичних - «Кримшалша-цiя/легiтимнiсть держави», «Погiршення громадських послуг», «Забезпечення людських прав», «Система без-пеки працюе як «держава в державЬ, «Прaвлячi елiти живуть для себе» та «Зовшшш впливи».
f 1ндекс свтовог конкурентоспроможнот (Global Competitiveness Report) е результатом глобального дослдження економГчно! конкуренто-спроможностi краш свГту. Вiн розраховуеться за
методикою Всесвгтнього економiчного форуму з 2004 р.
1ндекс свГтово! конкурентоспроможностi склада-еться 1з 113 змiнних, об'еднаних у 12 покaзникiв, якi ви-значають нaцiонaльну конкурентоспроможнiсть: «Якiсть шститутгв», «1нфраструктура», «Мaкроекономiчнa ста-бiльнiсть», «Здоров'я i початкова освiтa», «Вища освГта i професiйнa пiдготовкa», «Ефективнiсть ринку товaрiв i послуг», «Ефективнiсть ринку пращ», «Розвинешсть фiнaнсового ринку», «РГвень технологiчного розвитку», «Розмiр внутрiшнього ринку», «Ккьюсть компaнiй» та «Iнновaцiйний потенщал». Кожен показник оцшюеть-ся за шкалою вгд 0 до 7 бaлiв. Вищий бал свiдчить про бкьш позитивну ситуaцiю у краМ.
f 1ндекс глобалiзацii (KOF Index of Globalization) впорядковуе краши за мiрою !хнгх глобальних зв'язкiв, штеграци та незaлежностi в економГч-нш, соцiaльнiй, технологiчнiй, культурнiй, полГ-тичнш та екологiчнiй сферах; створений у 2002 р. фaхiвцями Швейцарського економiчного шсти-туту (Swiss Economic Institute) i Швейцарського федерального технолопчного гнституту (Swiss Federal Institute of Technology).
Рейтингова позицiя кра'1ни за iндексом глобалГзаци визначаеться по 24 показниках, об'еднаних у три категори - eкономiчна глобалiзацiя (торпвля, 1нвестицГ1, бар'ери на Гмпорт, середнiй рiвень тaрифiв, податки на мГжна-родну торгГвлю, обмеження рахунку), сощальна глоба-лiзацiя (телефонний трафж, надсилання грошей, мГжна-родний туризм, шоземне населення, мiжнaроднi листи, ккьюсть користувaчiв 1нтернету, телебачення, торпвля газетами, ккьюсть ресторaнiв «МакДональд'с», торпвля книгами) та полтична глобалiзацiя (посольства в кра'1-ш, членство в мГжнародних оргaнiзaцiях, участь в мГсГях Ради безпеки ООН, мiжнaроднi домовленосй).
f 1ндекс легкот ведення бiзнeсу (Ease of doing business Index) характеризуе дослдження мож-ливо'1 реалГзаци шдприемницько! дГяльностГ; формуеться з 2002 р. СвГтовим банком.
1ндекс представлений 9 показниками: «Вгдкриття бiзнесу», «Робота з дозволами на будДвництво», «Реестра-цгя майна», «Отримання кредиту», «Захист прав швесто-р1в», «Сплата податюв», «Мiжнaроднa торгГвля», «Забезпечення контракпв» та «Закриття пiдприемствa».
f 1ндекс eкономiчноi свободи (Index of Economic Freedom) aнaлiзуе частоту й штенсившсть державного регулювання економГчно! дГяльностГ, розраховуеться щороку журналом Wall Street Journal i Heritage Foundation з 1995 р., рейтинг включае 179 краш.
1ндекс базуеться на 10 шдексах за шкалою вГд 0 до 100 (показник 100 вГдповГдае максимальнш свободГ): «Свобода бГзнесу», «Свобода торгшлЬ, «Податкова свобода», «ДержавнГ витрати», «Грошова свобода», «Свобода швестицш», «ФГнансова свобода», «Захист прав власностЬ, «Свобода вГд корупци», «Свобода трудових стосункГв». ВГдповГдно до рейтингу краши подГляють на «Вкьш», «Загалом вкьш», «ВГдносно вкьш», «Швидше невкьш» та «Репресоваш».
Популярними серед cbîtoboï спкьноти е 1ндекс сприйняття корупци (Corruption Perceptions Index, CPI), який вказуе на ступшь корумпованост краши; розрахо-вуеться з 2005 р. оргашзащею Transparency International; Глобальний тдекс миру (Global Peace Index, GPI), що до-слiджуе вiдносне становище краш та регiонiв з позицiй безпеки та миролюбносп; 1ндекс свободи преси (Press Freedom Index, PFI), який дослджуе рiвень автономностi та редакцшно'1 незалежностi медiа краш [14].
Враховуючи, що основни мiндикатором еконо-мiчного розвитку кожно'1 краши та ïï територiй е зростання рiвня добробуту i покращення якостi життя населення, важливiсть економiчних i соцiальних характеристик мае однакове значення для оцшки розвитку будь-якого регюну.
Поряд з такими показниками, як шдвищення до-ходiв, полiпшення здоров'я населення, шдвищення рiвня освiти, усе бкьшого значення надаеться таким показни-кам якост життя, як: створення умов, сприяючих зро-станню самоповаги людей у результата формування сощ-ально'1, полiтичноï, економiчноï та iнституцiйноï систем, орiентованих на пошану людсько'1 пдностц збкьшення свободи людей, зокрема ïx економiчноï свободи, тощо.
Соцiальний iндикатор е показником, що характе-ризуе рiвень збереження стабiльностi, розвиток суспкь-них i культурних систем, вказуе на зменшення кiлькостi конфлiктiв у суспiльствi тощо.
Стандартним iнструментом порiвняння рiвня життя громадян рiзниx держав i регюшв е тдекс розвитку людського потенцшлу (Human Development Index, HDI) - штегральний показник, що розраховуеться що-року по 187 крашах Програмою розвитку Оргашзаци Об'еднаних Нацiй [14].
Основу шдексу складають три показники: середня очшувана тривалiсть життя при народженнi в краМ; рЬ-вень освiченостi дорослого населення та коефщент тих, хто отримуе осшту в початкових, середни i вищих на-вчальних закладах; внутршнш валовий продукт краши.
Вцповцно до значення iндексу краши подкяють-ся на чотири категорш держави з дуже високим рiвнем розвитку, високим рiвнем розвитку, середнiм рiвнем розвитку та низьким рiвнем розвитку.
1ндекс якостi життя (Quality-of-life Index) визна-чае краши, якi мають кращi можливостi для здорового, безпечного i благополучного життя [13]. Вперше шдекс був пiдраxований у кшщ 2005 р. по 111 крашах Economist Intelligence Unit (EIU) - аналiтичним пiдроздiлом журналу The Economist.
1ндекс якостi життя включае 11 статистичних по-казникiв: економiчне становище (ВВП на душу населення); очжувана тривалiсть життя при народженш; якiсть сiмейного життя, яке грунтуеться, перш за все, на ккь-костi розлучень, наявностi полпичних свобод; клiмат (змiна температури i ккьюсть опадiв); рейтинг особи-сто'1 фiзичноï безпеки (базуеться на кiлькостi вбивств, статистики злочинiв i загрози тероризму), якост життя суспкьства (участь у житт громадських органiзацiй); управлшня державою (рейтинг корупци); гендерна рiв-
шсть (вимiрюeться часткою мiсць, яку займають жiнки у парламент^.
Мiжнародний тдекс щастя (Happy Planet Index) вцображае добробут людей та стан навколишнього се-редовища в pi3Hrn: крашах свiту, запропонований New Economics Foundation (NEF) у липнi 2006 р. [15].
Для розрахунку шдексу «реального« добробуту наци використовують три основш показники: суб'ективна задоволешсть життям, очiкувана тривалiсть життя та еколопчне забруднення з розрахунку на одну особу.
Розглянут iндекси та рейтинги використовуються для порiвняння краш, але '¿х елементи можуть викори-стовуватися i для оцiнки соцiально-економiчного розвитку регiонiв однiei краши за умови доступност даних складових iндексу в регiональному розрiзi.
Водночас використання експертних даних для формування значно'' частини показникiв вищеназваних рей-тингiв знижуе рiвень об'ективност проведених оцiнок.
Метою оцiнки ефективност розвитку сощально-економiчниx систем будь-якого рiвня е встановлення певних закономiрностей i тенденцiй розвитку даноi сис-теми для прийняття на ix основi оптимальних управлш-ських ршень, формування науково обгрунтованих по-точних i перспективних планiв i здшснення контролю за ix виконанням [12]. Отже, оцшка ефективностi розвитку кнуючих регiональниx систем безпосередньо пов'язана з управлшською функцiею.
eвроiнтеграцiйний вектор розвитку сучасно'' Укра'ни пiдкреслюе актуальнiсть дослдження досвiду iншиx краш щодо оцшки ефективносп розвитку кнуючих економiчниx, полггичних i сощаль-них систем, вивчення навиюв цкеспрямованого управ-лiння цими системами i '¿х наслiдки.
Прикладом ефективно органiзованоi системи оцш-ки рiвня соцiально-економiчного розвитку краш та '¿х територiй, яка базуеться на даних офщшно'' статистики високо'' якосп, е бвропейський Союз.
Дiюча система мониторингу статистичних показ-никiв, що проводиться в крашах бвропейського Союзу, дае змогу узагальнити загальнi тенденци економiчного розвитку, е надiйним джерелом для оцшки сощально-економiчниx явищ: iнфляцii, змiн в економiцi, дкового циклу макроекономiчниx подiй, соцiальниx тенденцш, екологiчниx перетворень тощо, вiдiграе важливу роль у координаци економiчноi политики краш - членiв бвро-пейського Союзу.
З метою мониторингу економiчноi активностi суб'ектш господарювання статистичнi органи краш Евросоюзу акумулюють статистичш данi за так званими прюритетними статистичними показниками макрорiв-ня, якi отримали назву PEEI (Principal European Economic Indicator). Головним джерелом отримання в1дпов1дних статистичних показниюв е аналгтичш матерiали статис-тичного порталу бвропейсько'' комки (бвростат) [16].
У 2002 р. бвростатом був започаткований перелiк iз 19 основних показникiв, який в подальшому був роз-ширений до 26. На сьогодш використовуються 22 показники, яю характеризують споживчi настро'' (2 шдикато-ри), нацюнальш рахунки (4), бiзнес (7), ринок пращ (5),
зовшшньоекономГчну дГяльшсть (1), житловий сектор (3). Результати мошторингу регулярно публГкуються, зна-чення показникГв розмГщенГ для загального доступу на статистичному порталГ бвропейсько! комга! (бвростат). ВизначенГ показники характеризують економГчну актив-нГсть в кра!нах бвросоюзу, у тому числГ по кра!нах, якГ входять до сфери обГгу евро, поновлюються щомГсячно.
Мониторинг економГчно! активностГ в кра!нах 6С здГйснюеться за основними макропоказниками [16, 17]: f валовий внутрГшнГй продукт (GDP - Gross domestic product); f валова додана вартГсть (Gross value added); f приватне споживання (Household and npish final consumption expenditure - шдивгдуальне споживання в домогосподарствах); f швестищ! в основний каштал (GFCF - Gross
fixed capital formation); f торгГвельний баланс (International trade balance);
f внутрГшнГй попит (Domestic demand); f Гндекс коштГв зайнятостГ загалом по економГцГ (Labour cost index - витрати на оплату пращ та шш витрати роботодавця, повязан Гз зайнятГ-стю пращвника (нарахування та вГдрахування Гз фонду заробГтно! плати, страховГ внески тощо) в перерахунку на одну вгдпрацьовану годину за короткий перюд часу (квартал); f гармонГзований рГвень безробГття (Harmonised unemployment rate - розраховуеться як сшввгд-ношення чисельностГ безробГтних до чисель-ностГ економГчно активного населення, тобто чисельностГ зайнятих i безробГтних у праце-здатному вщ); f гармонГзований Гндекс споживчих щн (Harmonized Indices of Consumer Prices (HICPs); f обсяг промислово! продукцГ! (Industrial production);
f цГни виробникГв промислово! продукцГ! (Industrial producer prices on the domestic market); f новГ замовлення в промисловостГ (Industrial new orders - вгдображае попит на товари i по-слуги, розраховуеться для ощнки продукцГ!, що надГйде на ринок у майбутньому (тобто замовлення). Ид замовленням маеться на увазГ вартГсть контракпв, що пов'язують виробника та третю сторону в процесГ постачання товарГв та послуг. Даш стосуються окремих роздшв сек-цГ1 D (роздгли КВЕД: 17.18.21.24.27-35). Мето-дологГчнГ пояснення наведен в анкетГ до News Release, номер 135, вгд 26.11.2003); f продукцГя в будГвництвГ (Production in the construction);
f роздрГбний товарооборот (Turnover in real trade); f зовнГшньоторговельний оборот (External trade turnover).
Бгльшкть статистичних показникГв макрорГвня, що продукуються статистичними органами кра!н 6С, мають вГдповГднГ аналоги в системГ показникГв Державно! служби статистики Укра!ни.
По окремих показниках кнують He3Ha4HÍ вцмш-hoctí у представлены вищенаведених статистичних да-них неметодолопчного характеру, наприклад, повнiстю вiдповiдними е статистичнi данi щодо: ВВП по УкраМ та кра!нах 6С, зовншньоторговельного обороту (однак по Укра!нi представлен у доларах США, а по кра!нах 6С - в евро), рiвень безробiття (при розрахунку дано-го показника по Укра!нi береться до уваги чисельшсть безробiтних, яю зареестрованi у вiдповiдних державних службах зайнятосп, а по кра!нах 6С - усе незайняте економiчно активне населення).
Бкьшксть показникiв е центичними, однак дещо рiзняться перiодом подання та базою сшвставлення: окремi в^чизняш статистичнi данi, що формуються що-мiсячно, зiставляються до грудня попереднього року, а статистичш данi кра!н 6С - з попереднiм мкяцем або ж з аналогiчним перюдом попереднього року.
Разом з тим е i суттевi вiдмiнностi. У в^чизняних друкованих джерелах (щорiчниках) вцсутш такi аналоги показникiв статистичних даних бвро-стату, як «приватне споживання», «внутршнш попит», «iндекс коштiв зайнятостЬ. Не придкяеться належно! уваги такому важливому показнику, як «шдекс нових замовлень в промисловостi», який дае можливкть про-гнозувати майбутне виробництво виходячи з динамiки попиту на продукщю. Результати опитувань, якi що-квартально проводить Нацiональний банк Укра!ни та Державна служба статистики, не поширюються та не аналiзуються в сукупност з об'ективними статистичними даними. Тому наразi вiрогiднiсть очжувань шдпри-емцiв не оцiнювалася.
У вггчизняних публiкацiях вiдсутнiй такий показ-ник, як «iндикатор економiчних настро!в» (ESI, склада-еться на пiдставi опитувань представникiв бiзнесу та спо-живачiв за даними статистично! класифжащ! економiчно! дiяльностi в бвропейському спiвтовариствi (NACE Rev. 2) джерелом DG ECFIN). Це композитний iндикатор, розра-хований з iндикаторiв впевненостi по п'яти сферах жит-тедiяльностi: промисловкть, послуги, споживання, будДв-ництво, роздрiбна торгiвля, який показуе змши реальних настро!в в економiцi кра!ни п1д впливом дiй державного управлiння на бiзнес i споживачiв.
ВИСНОВКИ
Представлена iнформацiя дозволяе зробити певнi висновки.
Наявшсть значно! кiлькостi свiтових iндексiв, яю характеризують показники розвитку та позищ! рiзних кра!н свiту, засвiдчуе актуальшсть i значимiсть уваги свь тово! спкьноти, у тому числi кра!н бвропейського Союзу, до оценки ефективност розвитку регiональних сощально-економiчних систем на основi взаемозв'язкiв економiч-них, полiтичних, соцiальних та шших настро!в суспкь-ства. Кра!ни свiту набули позитивного досв1ду щодо вико-ристання свiтових iндексiв для результативно! оргашзащ! управлшня процесами територiального розвитку.
Розвиток сучасно! Укра!ни потребуе формування комплексного, системного шдходу, врахування рiзно-
маштносл факторiв впливу на соцiально-економiчний розвиток краши та 11 окремих регюшв.
Обгрунтування нових пiAхоAiв до управлшня со-цiально-економiчним розвитком на основi бкьш гли-бокого AOCлiAження потенщалу територiй, вивчення iснуючих проблем i факторiв впливу, визначення прю-ритепв i особливостей 1х розвитку е прiоритетними за-вданнями регюнально! полижи найближчого часу.
Необх1дною й актуальною складовою аналiзу сощ-ально-економiчного розвитку регюнш е запровадження постiйного поточного мониторингу основних показникiв соцiально-економiчного розвитку, який дасть можливкть проводити факторний аналiз регiонального розвитку та встановити постшний контроль за досягненням визначе-них цкей по вск встановлених напрямках, що сприяти-ме шдвищенню ефективностi прийняття управлiнських рiшень при управлшш регiональним розвитком.
ДослiAження вказаних вище напрямкiв е предметом подальших наукових AOCлiAжень щодо вдоскона-лення державного управлiння соцiально-економiчними процесами на рiвнi регiонiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Геець В. М. Моделювання економiчноT' безпеки: держава, регюн, пiдпри£мство / В. М. Геець, Т. С. Клебанова, О. I. Черняк, М. О. Кизим та ш. - Х. : ВД «1НЖЕК«, 2006. - 240 с.
2. Гребенкин А. С. Асимметрия развития регионов: факторы возникновения и регулирование [Электронный ресурс] /
A. С. Гребенкин, Д. Ф. Скрипнюк // Налоги. Инвестиции. Капитал. -
2005. - № 1. - Режим доступа : http://nic.pirit.info/200504
3. Дармограй В. I. Стан та тенденцп соцiалыно-економiч-ного розвитку регюну / В. I. Дармограй // Зб. наук. пр. Черкась-кого держ. технол. ун-ту. Серiя: Економiчнi науки. - Черкаси : ЧДТУ, 2006. - Вип. 16. - С. 152-159.
4. Жиляев I. Б. Визначення iсторичного часу завершення трансформацп соцiалыно-економiчноT' системи УкраТни / I. Б. Жиляев // Економка та держава. - 2007. - № 6. - С. 5-8.
5. Игнатов В. Г. Регионоведение и управление / В. Г. Игнатов, В. И. Бутов. - М. : Тесса, 2000. - 416 с.
6. Кизим Н. А. Неравномерность регионального развития в Украине: теоретико-методические основы и инструментарий оценки : монография / Н. А. Кизим, Е. В. Раевнева, А. Ю. Боб-кова. - Х. : ФЛП Либуркина Л. М.; ИД «ИНЖЭК«, 2011. - 200 с.
7. Кондiус I. С. Методика аналiзу та оцшки со^альноТ' скла-довоТ' спйкого розвитку регюну / I. С. Кондiус // Економiчнi науки. Серiя: Регюнальна економка : зб. наук. пр. / За ред. проф. З. В. Ге-расимчук. - Луцьк : ЛНТУ, 2007. - Вип. 4 (13). - Ч. 1. - С. 170-182.
8. Лексин В. Н. Государство и регионы. Теория и практика государственного регулирования территориального развития /
B. Н. Лексин, А. Н. Швецов. - М. : Эдиториал УРСС, 2003. - 368 с.
9. Трансформа^я структури господарства УкраТни. Регю-нальний аспект / За ред. Г. В. Балабанова, В. П. Напрна, О. М. Ниж-ник. - К., 2003. - 341 с.
10. Уманець Т. В. Методолопчш аспекти управлшня економiчним розвитком регюну / Т. В. Уманець // Регюнальна економка. - Лывiв : !н-т регюнальних дошджень НАН УкраТни,
2006. - № 1 (39). - С. 22-35.
11. Черевко О. В. Методичш основи системного дош-дження соцiалыно-економiчних процеав в регюы / О. В. Черевко // Зб. наук. пр. Черкаського держ. технол. ун-ту. Серiя: Еконо-мiчнi науки. - Черкаси : ЧДТУ, 2005. - Вип. 13. - С. 59-62.
12. Полякова О. Ю. Пщходи до експрес- i фундаментально'' дiагностики проблем соцiалыно-економiчного розвитку ре-
rioHiB / О. Ю. Поялкова, I. В. Ярошенко, I. Б. Семигулша // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 6. - С. 52-57.
13. Краще в УкраТ'ш не народжуватись [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://texty.org.ua/pg/news/jesfor/ read/42149/Krashhe_v_Ukrajini_n (дата публкацп 03.01.2013).
14. Прокопишин Т. УкраТна-2012 у свггових рейтингах [Електронний ресурс] / Т. Прокопишин. - Режим доступу : http:// blogs.tvi.ua/ 2013/01/04/ukrayina_2012_u_svitovykh_indeksakh
15. УкраТна поста 100-те мкце у мiжнарoднoму шдека щастя [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://infolight. org.ua/content/ukrayina-posila-100-te-misce-u-mizhnarodnomu -indeksi-shchastya (дата публкаци 13.09.2013).
16. Principal European Economic Indicator [Electronic resource]. - Mode of access : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/por-tal/page/portal/euroindicators/peeis
17. Офщшний сайт ёвропейськоТ комо (ёвростат) [Електронний ресурс]. - режим доступу : http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/
REFERENCES
Cherevko, O. V. "Metodychni osnovy systemnoho doslid-zhennia sotsialno-ekonomichnykh protsesiv v rehioni" [Methodological bases of system research of social and economic processes in the region]. Zbirnyk naukovykh prats ChDTU. Seriia "Ekonomichni nauky", no. 13 (2005): 59-62.
Darmohrai, V. I. "Stan ta tendentsii sotsialno-ekonomichno-ho rozvytku rehionu" [Status and trends of socio-economic development of the region]. Zbirnyk naukovykh prats ChDTU. Seriia "Ekonomichni nauky", no. 16 (2006): 152-159.
Grebenkin, A. S., and Skripnyuk, D. F. "Asimmetriya razvitiya regionov: faktory vozniknoveniya i regulirovaniye" [The asymmetry of regional development: factors of emergence and regulation]. http://nic.pirit.info/200504
Heiets, V. M. et al. Modeliuvannia ekonomichnoi bezpeky: derzhava, rehion, pidpryiemstvo [Simulation of economic security: state, region, enterprise]. Kharkiv: INZhEK, 2006.
Ignatov, V. G., and Butov, V. I. Regionovedeniye i upravleniye [Area studies and management]. Moscow: Tessa, 2000.
Kizim, N. A., Rayevneva, E. V., and Bobkova, A. Yu. Neravno-mernost regionalnogo razvitiya v Ukraine: teoretiko-metodicheskiye osnovy iinstrumentariy otsenki [The uneven regional development in Ukraine: theoretical and methodical bases and tools for assessment]. Kharkiv: FLP Liburkina L. M.; ID «INZhEK», 2011.
Kondius, I. S. "Metodyka analizu ta otsinky sotsialnoi sklado-voi stiikoho rozvytku rehionu" [The method of analysis and evaluation of the social component of sustainable development of the region]. Ekonomichni nauky. Seriia "Rehionalna ekonomika" vol. 1, no. 4 (13) (2007): 170-182.
"Krashche v Ukraini ne narodzhuvatys" [In Ukraine it is better not to be born]. http://texty.org.ua/pg/news/jesfor/read/42149/ Krashhe_v_Ukrajini_n
Leksin, V. N., and Shvetsov, A. N. Gosudarstvo i regiony. Teoriya i praktika gosudarstvennogo regulirovaniya territorialnogo razvitiya [The state and the regions. Theory and practice of state regulation territorial development]. Moscow: Editorial URSS, 2003.
Ofitsiinyi sait Yevropeiskoi komisii (Yevrostat). http://epp. eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/
Poliakova, O. Yu., Yaroshenko, I. V., and Semyhulina, I. B. "Pid-khody do ekspres- i fundamentalnoi diahnostyky problem sotsial-no-ekonomichnoho rozvytku rehioniv" [Approaches to a rapid and fundamental diagnose of the problems of socio-economic development of regions]. BiznesInform, no. 6 (2014): 52-57.
Prokopyshyn, T. "Ukraina-2012 u svitovykh reitynhakh" [Ukraine-2012 in the world rankings]. http://blogs.tvi.ua/2013/01/04/ ukrayina_2012_u_svitovykh_indeksakh
"Principal European Economic Indicator". http://epp.euro-stat.ec.europa.eu/portal/page/portal/euroindicators/peeis
Transformatsiia struktury hospodarstva Ukrainy. Rehionalnyi aspekt [The transformation of the structure of the economy of Ukraine. The regional aspect]. Kyiv, 2003.
"Ukraina posila 100-te mistse u mizhnarodnomu indeksi shchastia" [Ukraine ranked 100th place in the international happiness index]. http://infolight.org.ua/content/ukrayina-posila-100 -te-misce-u-mizhnarodnomu-indeksi-shchastya
Umanets, T. V. "Metodolohichni aspekty upravlinnia ekono-michnym rozvytkom rehionu" [Methodological aspects of management of economic development of the region]. Rehionalna ekonomika, no. 1 (39) (2006): 22-35.
Zhyliaiev, I. B. "Vyznachennia istorychnoho chasu zaversh-ennia transformatsii sotsialno-ekonomichnoi systemy Ukrainy" [The definition of a historical time of completion of transformation of the socio-economic system of Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, no. 6 (2007): 5-8.
УДК 332.145
ОЩНМ I АНАЛ1З ТЕНДЕНЦ1Й СОЩАльНО-ЕШОМННОГО РОЗвИТкУ ОкРЕМИх ГРУП KPAÏH eВРOПЕЙCЬKOГO COЮЗУ ТА IX РЕГЮН1В В У1ШАХ ЙйГй РйЗШИРЕННЯ
© 2016
СЕМИГУЯ1НА I. Б.
УДК 332.145
Семигулiна I. Б. Оцшка i аналiз тенденцiй соцiально-економiчного розвитку окремих груп краТн Свропейського Союзу
та Ух регюшв в умовах його розширення
У статт'1 здшснено анал'в i ощнку тенден^й соц1ально-економ1чного розвитку регюшв «старих» i «нових» краш - члекв £С за пертд 2003-2012 рр. Оцмено р'вень сощально-економ/чного розвитку регюшв у межах в'дпов'дно!групи краш i в пор'внянт iз середньоевропейськими значення-ми показнит. Проанал'вовано ефектившсть регональноi полтики бвропейського Союзу на основi пор'вняльного анал'ву окремих показнит соцiально-економiчного розвитку регшшв окремих груп кран £С та динам'жи р/вня нерiвномiрностi '¡х розвитку в умовах розширення та струк-турних змш бвропейського Союзу. Розглянуто можливкть застосування кращих практик для Украни.
Ключов'! слова: соцiально-економiчний розвиток, регон, Европейський Союз, регональна полтика, нер'вном'ршсть, диспропорцЦ со^ально-економiчнi показники, розвиток територш, крани ЕС. Рис.: 6. Ббл.: 19.
Семигулiна 1рина Бориавна - молодший науковий ствробтник в'дд'шу проблем розвитку регональноi економки, Науково-дотдний центр шду-стр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 шдЪд, 8 поверх, Харщ 61022, Украна)
УДК 332.145
Семигулина И. Б. Оценка и анализ тенденций социально-экономического развития отдельных групп стран Европейского Союза и их регионов в условиях его расширения
В статье осуществлены анализ и оценка тенденций социально-экономического развития регионов «старых» и «новых» стран - членов ЕС за период 2003-2012 гг. Оценен уровень социально-экономического развития регионов в пределах соответствующей группы стран и в сравнении со среднеевропейскими значениями показателей. Проанализирована эффективность региональной политики Европейского Союза на основе сравнительного анализа отдельных показателей социально-экономического развития регионов отдельных групп стран ЕС и динамики уровня неравномерности их развития в условиях расширения и структурных изменений Европейского Союза. Рассмотрена возможность применения лучших практик для Украины. Ключевые слова: социально-экономическое развитие, регион, Европейский Союз, региональная политика, неравномерность, диспропорции, социально-экономические показатели, развитие территорий, страны ЕС. Рис.: 6. Библ.: 19.
Семигулина Ирина Борисовна - младший научный сотрудник отдела проблемразвитиярегиональнойэкономики,Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
UDC 332.145
Semigulina I. B. Evaluation and Analysis of Trends in Socio-Economic Development of Selected Groups of the European Union Member States and Their Regions in the Context of the EU Expansion
The article carries out analysis and evaluation of trends in socio-economic development of regions of the «older» and «newer» EU Member States for the period of 2003-2012. The level of socio-economic development of the regions has been evaluated within the specified group of the Member States as well as in comparison with average European indicators. Efficiency of the regional policy of the European Union has been analyzed on the basis of comparative analysis of selected indicators of socio-economic development of regions of selected groups of the EU Member States together with the dynamics of the level of inequality of their development in terms of expansion and structural changes of the European Union. The possibility of application of the best practices for Ukraine has been considered.
Keywords: socio-economic development, region, the European Union, regional policy, inequality, disparities, socio-economic indicators, development of territories, the EU Member States. Fig.: 6. Bibl.: 19.
Semigulina Irina B. - Junior Researcher of the Department of Regional Economic Problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, Derzhprom, 5 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
Аосягнення сталого розвитку eвропейськиx кра-ш на фош подолання проблемност та вцста-лост територш, скорочення непропорцшносп но-економiчниx показниюв, створення умов для розвитку конкyрентоздатного економiчного середови-ща регюшв i досягнення високого рiвня життя населен-ня формують основш напрямки регюнально'1 полггики бвропейського Союзу.
Детальне вивчення досвцу формування eвропей-сько'1 регюнально'1 полтики, позитивна прикладiв i тенденцш окремш: краш 6С, що досягли економiчного зростання територш та покращення добробуту жите-лiв, e актуальними для розвитку сучасно'1 Украши та ïï регюшв в перюд триваючш: eвроiнтеграцiйниx про-цеав, впровадження реформаторськш: суспкьно-еко-номiчниx змш та становлення власно'1 нащонально'1 регюнально'1 полижи.
