CC BY
7
УДК 37.018:316.422
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 СУТНОСТ1 ОСВ1ТНЬОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
© 2017
КОМАРОВА О. А.
УДК 37.018:316.422
Комарова О. А. Теоретичн аспекти вивчення eK0H0Mi4H0i cyTHOCTi ocBiTHboro потенцiалу
Метою cmammi е об(рунтування сутностi освтнього потенц/алу на п/дстав/ виокремлення його кшьшсних та як/сних характеристик через dia-лектичне поеднання фонду освти (як кшьшсного виразу осв/тнього потенц/алу) та неречових елемент/в освтнього потенц/алу, виявлених на п/дставi його розгляду в iнформацйному, економ/чному та особистсному аспектах. Об(рунтовано, що осв'тнш потенц/ал людини е набагато ширшим поняттям пор/вняно з фондом освти, оск/льки поеднуеяк кшьшсш, так iяшсшхарактеристики. Визначено, що iндив/дуальний осв'тнш потенц/ал - це сукупн/сть знань, ум/нь, навичок окремоi людини, здобутих нею в процеа тзнавально! та освтньоi д/яльностi, практичного до-св'ду, якi визначають и гумаштарш характеристики, щннсно-мотивац/йний та творчий потенц/али, соц/альний iнтелект та спричиняють прямий вплив на продуктивн/сть и прац1 що знаходить свш прояв у розм/рi доход/в. Перспективами подальших досл/джень у даному напрямi е розробка науково-методичних засад ощнки освтнього потенц/алу та виявлення сучасних тенденц/й i законом/рностей його розвитку. Ключов'! слова: осв'тнш потенц/ал, нтелектуальний кап/тал, людський кап/тал, соц/альний кап/тал, людський фактор. Шп.: 29.
Комарова Ольга Альберт'юна - доктор економ/чних наук, професор, професор кафедри ф'танав та планування, К/ровоградський нац/ональний техн/чний ун/верситет (пр. Утверситетський, 8, Кропивницький, 25006, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 37.018:316.422 Комарова О. А. Теоретические аспекты изучения экономической сущности образовательного потенциала
Целью статьи является обоснование сущности образовательного потенциала на основании выделения его количественных и качественных характеристик путем диалектического сочетания фонда образования (как количественного выражения образовательного потенциала) и невещественных элементов образовательного потенциала, выявленных на основании его рассмотрения в информационном, экономическом и личностном аспектах. Обосновано, что образовательный потенциал человека - намного более широкое понятие по сравнению с фондом образования, поскольку объединяет как количественные, так и качественные характеристики. Определено, что индивидуальный образовательный потенциал - это совокупность знаний, умений, привычек отдельного человека, приобретенных им в процессе познавательной и образовательной деятельности, практического опыта, которые определяют его гуманитарные характеристики, ценностно-мотивационный и творческий потенциалы, социальный интеллект и служат причиной прямого влияния на производительность его труда, находящей свое проявление в размере доходов. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является разработка научно-методических основ оценки образовательного потенциала, выявление современных тенденций и закономерностей его развития.
Ключевые слова: образовательный потенциал, интеллектуальный капитал, человеческий капитал, человеческий фактор. Библ.: 29.
Комарова Ольга Альбертовна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов и планирования, Кировоградский национальный технический университет (пр. Университетский, 8, Кропивницкий, 25006, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 37.018:316.422
Komarova O. A. The Theoretical Aspects of Studying the Economic Essence of the Educational Potential
The article is aimed at substantiation of essence of the educational potential on the basis of allocation of its quantitative and qualitative characteristics by means of the dialectical combination of the education fund (as a quantifying of the educational potential) and the incorporeal elements of the educational potential, identified on the basis of its consideration in the informational, economic, and personal aspects. It has been substantiated that the educational potential of an individual is much more broad term compared to the education fund, because it combines both quantitative and qualitative characteristics. It has been determined that the individual educational potential represents a totality of knowledge, skills, habits of an individual, which were acquired in the process of the cognitive and educational activities, practical experience, which define its humanitarian characteristics, the value-motivational and creative capacities, social intelligence, and cause a direct impact on the labor productivity, finding its expression in the level of income. Prospects for further research in this direction will be development of the scientific-methodical foundations for evaluation of the educational potential, identifying the current trends and laws of its development. Keywords: educational potential, intellectual capital, human capital, human factor. Bibl.: 29.
Komarova Olha A. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Finance and Planning, Kirovograd National Technical University (8 Universytetskyi Ave., Kropyvnytskyi, 25006, Ukraine) E-mail: [email protected]
Вумовах становлення шформацшного суспкь-ства, зростання економiчноí значущост освпи, загострення питань зайнятост населення шдви-щуеться роль освтнього потенщалу як чинника сусшль-ного розвитку. Сьогодш освггнш потенщал виступае запорукою соцiально-економiчного, шновацшного та культурного розвитку держави, гарантом и нащонально! безпеки. Довгий час науковщ ототожнювали освгтнш потенщал з фондом освпи ^ таким чином, розглядали лише ккьюсш аспекти його розвитку та нагромаджен-ня. Проте в умовах штелектуалiзащí пращ шдвищуеться значущкть яюсних характеристик людських ресурйв,
що обумовлено перетворенням людини в головну про-дуктивну силу, а знань та шформаци - у фактор вироб-ництва поряд iз землею, працею та кашталом.
У сучаснш економiчнiй лиерату^ бкьшкть авто-рiв зосереджують увагу на дослцженш окремих яюсних характеристик освптого потенщалу як головного чинника соцiально-економiчного розвитку в межах кон-цепцш штелектуального капталу (Е. Бруюнг, О. Бутшк-Оверський, В. Гойло, А. Кузьмш, В. Хорос, Р. Цвилев та ш.), людського капталу (Г. Беккер, О. Гршнова, Р. Дорн-буш, Р. Капелюшшков, С. Курганський, О. Носик, С. ФЬ-шер, Р. Шмаленз^ Т. Шульц та ш.), людського фактора
(Л. Бляхман, М. Ковригин, В. Сидоров та ш.). Водночас сутшсть поняття освГтнього потенщалу в сукупностi його ккьюсних та якiсних характеристик залишаеться недостатньо вивченою, що i зумовлюе актуальнiсть до-слiдження.
Метою стати е визначення сутност освiтнього потенщалу на пiдставi виокремлення його ильюсних та якiсних характеристик через дiалектичне поеднан-ня фонду освiти як ккьюсного виразу освiтнього потенщалу та неречових елементiв освiтнього потенщалу, виявлених на пiдставi його розгляду в тформацшному аспектi - через проекцш штелектуального та сощаль-ного каМталГв, в економiчному аспектi - через проекцш людського капiталу, в особи^сному аспектi - через проекцш людського фактора. Кожна проекцш сприяе з'ясуванню внутршньо! сутностi освiтнього потенщалу, його субстанцюнального складу.
Огляд соцiально-економiчних дослiджень, при-свячених освiтньому потенщалу в рiзних нау-ково-практичних i прикладних аспектах показав, що за радянських часiв його ототожнювали з фондом освiти. Так, В. А. Жамш, С. Л. Костанян, В. К. Розов, С. Н. Усанов та iншi розглядають освинш потенщ-ал як елемент нацюнального духовного багатства, яке включае: по-перше, загальну суму знань та умшь сус-пкьства, тобто сукупшсть досвiду та науки, а також необхГдш для !х використання теоретичш та практичнi знання; по-друге, сукупшсть духовно-культурних, ес-тетичних i лiтературних цiнностей та здiбностей, що е в розпорядженш суспкьства. Духовне нацiональне ба-гатство, а вГдповГдно й освiтнiй потенцiал, створюються через духовне виробництво. На думку зазначених до-слiдникiв, освiтнiй потенцiал може бути вираженим як у натуральнш формi як кiлькiсть людино-рокiв освiти, нагромаджено! всiма зайнятими в народному господар-ствi, так i у варткнш формi - як загальш народногоспо-дарськi витрати на навчання робочо! сили (фонд освiти) [25, с. 50-53]. Д. Б. Ескеров визначае освггнш потенщал як ккьюсний показник, який вiдображае освiтнiй рiвень кадрiв i змiни в складност та якостi працi [26, с. 62]. На думку В. I. Марцинкевича та I. В. Соболево!, освгшш потенщал - основоположний компонент нематерiального нагромадження. Його параметри зумовлюють результата та можливост розвитку штелектуального потенщалу держави. ВГдзначаючи кнування натурально! та вартк-но! форм освiтнього потенцiалу, зазначенi дослiдники наголошують, що фонд освiти - варткна оцiнка не ткь-ки нагромаджених робочою силою знань, але й навичок i досвiду [19, с. 173]. Отже, незважаючи на вцмшносй теоретичних аспектш вивчення освiтнього потенцiалу, зазначенi автори дають йому звужену характеристику за рахунок вГднесення нагромаджених людино-рокiв освь ти чи витрат на навчання робочо! сили ткьки на зайня-те в галузях економiки населення та розглядаючи лише як ккьюсний показник.
Визначення субстанцюнально! сутностi освГтньо-го потенцiалу вимагае його переосмислення через про-екцГ! iнтелектуального, людського та сощального каш-талiв, людського фактора та людського потенщалу.
ДослГдники штелектуального капталу наголошують, що завдяки iнформацГ! 6удь-якГ умови виробництва можуть набувати властивостей кашталу. Це пов'язано з тим, що, як стверджуе Р. Цвилев, «осевим принципом» економiчно'! еволюцГ! е iнформацiя. З часом вона на-бувае визначного характеру в економiчному процесi та перетворюеться, по суп, в головний каштал. При цьому капiтал, якщо мати на увазi його речову природу, являе собою уречевлену шформацш, а капiтал у грошовГй фор-мГ - нагромаджену iнформацiю про його речову форму. Праця набувае економГчного сенсу лише тодГ, коли Г! суб'ект - робоча сила - е носГем шформацГ! (квалГфжо-вана праця) або ж переносником шформацГ! у випадку просто! неквалГфжовано! пращ [24, с. 13].
Дшсно, саме завдяки високому освГтньому та про-фесГйно-квалГфГкацГйному рГвню ГндивГда забезпечуеться найвища його вГддача в процесГ працГ, тобто коефГцГент корисно! дГ!, та створюеться додатковий продукт. Отже, людина, що е носГем освГтнього потенцГалу, водночас е носГем Г власником штелектуального кашталу.
Розглядаючи штелектуальний каптал, в основГ яко-
го лежить володшня ГнформацГею, нагромадже-
ною в процесГ освГтньо! дшльностГ доцГльно шд-креслити, що в постшдустрГальну епоху вГн охоплюе всю матерГальну та фГнансову структуру економГки. БГльше того, завдяки ньому модифГкуеться сучасний розклад суспкьних сил за рахунок перетворення суб'ектГв ште-лектуального кашталу в перманентних творцГв економГчного прогресу. В умовах прискорено! штелектуаль зацГ! працГ вГдбуваеться переорГентацш виробництва з речово! форми, засновано! на фГзичнш працГ, на науко-емш технолог!!.
СучаснГ автори наголошують увагу на тому, що штелектуальний каштал поступово перетворюеться на найщншший ресурс виробництва, забезпечуючи кашта-лГзацш суб'ектГв господарювання, становлення Г розви-ток креативних, або, як !х ще називають, «штелкентних пГдприемств» [22, с. 85-87].
Поява теорГ! Гнтелектуального кашталу пов'язана, насамперед, з переходом вГд техногенного до антропо-техногенного типу виробництва, при якому провГдним засобом забезпечення ефективно! дшльност остан-нього стають штелектуальш здГбностГ людини. ВГдбуваеться перетворення просто людини - виробника матерГальних Г духовних благ на найважливший фактор ГнформацГйно! економГки. Роль людини у виробничому процесГ починае розглядатися з точки зору володшня нею шформацшними ресурсами, яю е результатом пГз-навально! й освГтньо! дГяльностГ кожного ГндивГда та складають серцевину Гнтелектуального капталу.
У науковш лГтературГ вГдсутне однозначне тракту-вання поняття «Гнтелектуальний капГтал». Так, А. С. Кузь-мГн та О. П. Рогожин виводять сутшсть Гнтелектуального кашталу на шдставГ попереднього аналГзу Гнтелектуального потенцГалу як шдсумку всГх видГв ГнформацГйного, кадрового, техшчно-шфраструктурного забезпечення науково!, освГтянсько! та шженерно! дшльност в кра!нГ. При цьому, зпдно з !х поглядами, частка Гнтелектуального потенцГалу, яка реально використовуеться для ви-
робництва знань, е штелектуальним капталом. ВГдпо-вГдно, якГсний Г ккьюсний склад кадрового забезпечен-ня науково!, освГтянсько! та Гнженерно-технологГчно! дшльностГ - кадровим штелектуальним потенщалом [17, с. 33-37]. О. Бутшк-Оверський до Гнтелектуального капталу вГдносить продукт розумово!, Гнтелектуально! пращ, творчих зусиль [5, с. 20].
Коломша О. Б. визначае штелектуальний капГтал як знання, навички та досвГд конкретних людей, якГ використовуються з метою максимГзацГ! прибутку, та суму знань пращвниюв компанГй, яю забезпечують !х конкурентоздатнГсть [14, с. 210]. Проте штелектуальний каптал не обмежуеться одпею складовою у виглядГ знань, умГнь, навичок та досвГду. ОстаннГ виступають неодмГнною умовою формування шших його складових. У цьому план! е досить плГдною точка зору шших авто-рГв. Так, Зьолко О. О. зазначае, що «штелектуальний каптал - це сукупшсть Гнтелектуальних ресурсГв людей, шдприемств та органГзацГй (знання, умшня Г творчГ обдарування ГндивГдГв, !хнш освГтньо-квалГфГкацГйний рГвень, об'екти Гнтелектуально! власностГ, машиннГ ш-телектуальнГ засоби, оргашзацшш структури), якГ е результатом попередньо! творчо! дшльносп людини Г яких використовують суб'екти пГдприемництва для ви-конання поставлених цкей» [9, с. 17]. Кендюхов О. В., розглядаючи штелектуальний каштал, шдкреслюе, що «це здатш створювати нову вартГсть штелектуальш ре-сурси пГдприемства, представлен! людським Г машин-ним Гнтелектом, а також штелектуальними продуктами, виробленими самостшно чи залученими з Гнших джерел (куплен!, орендоваш) як засоби створення ново! вартос-тГ» [12, с. 16]. Е. Брукшг виокремлюе в штелектуальному капГталГ пГдприемства чотири складов!: ринков! активи; Гнтелектуальну власнГсть; шфраструктурш активи; люд-ськГ активи. РинковГ активи - це той потенщал, який за-безпечуеться нематерГальними активами, пов'язаними з ринковими операцшми (рГзш марочнГ назви товару, покупцГ з !х перевагами цим марочним назвам, повто-рюванГсть угод тощо). 1нтелектуальна власнГсть вклю-чае ноу-хау, торгов! секрети, патенти та авторсью права. 1нфраструктурш активи - це и технолог!!, методи та процеси, яю роблять роботу пГдприемства загалом можливою (наприклад, корпоративна культура, методи оцГнки ризику, методи управлГння персоналом тощо). Людсью активи - сукупшсть колективних знань сшв-робГтникГв пГдприемства, !х творчих здГбностей, умш-ня виршувати проблеми, лГдерських якостей, шдпри-емницьких та управлГнських навичок, психометричних характеристик [4, с. 31-35]. Ми цкком подкяемо думку цих авторГв стосовно того, що людина та !! знання - най-цшнший актив пГдприемства, першоджерело його усш-ху та конкурентоспроможностГ.
ОсвГтнГй потенщал та штелектуальний каштал, на наш погляд, мають однакову природу по-ходження: обидва е результатом пГзнаваль-но! дшльностГ людини. Тому можна вважати, що якщо основою Гнтелектуального кашталу, як трактують його дослГдники, е людський розум, то останнш е основою й освГтнього потенцГалу. Вивчаючи природу людського
розуму, В. Гойло дшшов висновку, згГдно з яким вш мае притаманний ткьки йому сощально-економГчний змГст, який набуваеться як генетично, так Г виробляеться про-тягом всГе! життедшльносп людини. Без наявностГ такого змГсту людський розум був би нездатним виконувати свою найскладншу суспкьну мГсГю - дослГджувати та пГзнавати оточуючий свГт, узагальнювати наш! знання, зГставляти !х з практикою та дшсшстю, виробляти прак-тичнГ рекомендацГ!, публГкувати про це шформащю та в результат! виршальним чином брати участь у перевла-штуваннГ природи та суспкьства [6, с. 71].
Завдяки активнГй дшльностГ людського розуму створюеться штелект, який е свого роду похГдним вГд пГз-навально! д1яльностГ людини, а отже, е неречовою сутшс-тю освГтнього потенцГалу та Гнтелектуального кашталу.
Ми згодш з Романовою I. А., яка, узагальнюючи теоретичш шдходи до визначення сутностГ поняття ш-телекту, дГйшла висновку, згГдно з яким штелект прояв-ляеться як загальна здатнГсть розумових процесГв адап-туватися до рГшення рГзних завдань, пропонованих лю-динГ навколишнГм середовищем, що мае значний вплив на усшшшсть !! професГйно! д1яльностГ. При цьому скла-довими Гнтелекту е: мислення в рГзних аспектах його прояву; розумовГ здатностГ людини; здатнГсть ставити й виршувати нов! завдання; загальна пошформовашсть, рГвень навченостГ; система шзнавальних процесГв (у широкому змГстГ); адаптивна система, що забезпечуе ефек-тивнГсть взаемодГ! Гз середовищем [21, с. 158]. В умовах шновацшно! економжи саме Гнтелект перетворюе пра-цю в новий якГсний стан: при створеннГ продукту пер-шочергове значення набувають так! чинники виробни-цтва, як знання та володшня ГнформацГею.
1нтелект - це вГдносно стГйка, цГлеспрямована структура формування й розвитку розумових здГбностей шдивГда, його морально! позицГ! та активностГ в дГ-яльностГ, сшлкуванш, поведГнцГ на баз! знань, умшь Г навичок. 1нтелект ототожнюеться з першим (чуттевим) Г другим (лопчним) ступенем шзнавально! д1яльностГ (1 - сприйняття, увага, пам'ять; 2 - мислення, мовлення, увага). Розвиток Гнтелекту забезпечуеться сукупшстю розумових операцш: спостережливостГ, узагальнення, порГвняння тощо. Саме щ розумовГ операцГ! формують так! неречовГ компоненти Гнтелекту, як початков! су-дження, уявлення, поняття, позицГ!, концепцГ!, теорГ!, вчення. Наведена послГдовнГсть компоненпв Гнтелекту вГдображае поступове зростання складностГ !х змГсту та важливостГ функцюнальних ролей в Гнтелектуальному виробництвГ, а також вГдповГдае об'ективному генезису становлення розуму кожно! людини зГ дня !! появи на свГт Г принципам вГдомо! теорГ! пГзнання природи та сус-пГльства [7, с. 139]. Поява та розвиток найвищих Герар-хГчних компонентГв Гнтелекту, тобто концепцш, теорГй та вчень е проявом освГтнього потенцГалу людини (гру-пи людей), якш вГн належить. Адже тГльки високоосвГ-чена людина здатна, по-перше, узагальнити емпГричнГ поняття й позицГ! та сформулювати вГдповГдш ктинш пГдходи до певних предметГв, явищ або процесГв, тобто розробити концепцш; по-друге, - створити систему уза-гальненого достовГрного знання про той чи шший фраг-
мент дшсносп, тобто - теорш; по-трете, - розробити рекомендаци, що можуть бути практично реалiзованi стосовно дослцження будь-якого об'екта, тобто - вчен-ня. Отже, освiта е основою перетворення шформащ! суб'ективного характеру в справжш знання, якi стають шформацшними ресурсами людини.
Пiзнавальна та освиня дiяльнiсть, пiд впливом яких вцбуваеться формування iнтелекту, обумовлюють також й iншi його неречовi компоненти, що характеризуют освiтнiй потенцiал та штелектуальний капiтал, -це моральш, етичнi, естетичнi та особистiснi властивос-тi людини.
На сучасному еташ розвитку шформацшно! еко-номiки особисткш властивостi штелектуально-го капiталу набувають особливо! актуальност у зв'язку з необхцшстю постiйного налагодження й здш-снення прямих i зворотних потоюв шформащ!. На базi особистiсних якостей формуеться сощальний iнтелект -глобальна здатшсть людини забезпечити готовнiсть i реалiзацiю сощально! взаемоди (спккування) та спкь-но! дiяльностi до розробки, прийняття, регшзаци управ-лiнських ршень i досягнення при цьому в поведшщ гармони з собою та навколишшм середовищем.
Соцiальний штелект, будучи неречовим компонентом штелектуального капiталу та освiтнього потенщалу, виступае основою формування соцiального кашталу. Основоположниками теори соцiального кашталу е П. Бурдье, Р. Путнам i Дж. Коулман. На думку П. Бурдье, сощальний каптал - це «ресурси, заснованi на родинних вiдносинах i вiдносинах в груш членства» [28, р. 241]. Дж. Коулман розуше шд соцiальним катталом велику кiлькiсть сутностей, якi виявляються через двi основнi характеристики: вй вони мiстять в собi той або шший аспект сощально! структури та посилюють певнi ди людей, що знаходяться в цiй структура вiн наголошуе на необхiдностi розгляду сощального капiталу з позицiй взаемно! довiри та взаемодопомоги [16, с. 124-127]. На доцкьноси розгляду сощального кашталу з позищй на-явност довiри мiж членами суспкьства, вцкритосй та готовностi до колективно! сшвпращ акцентують увагу й Л. А. Беляева та О. М. Собко [2, с. 63; 22, с. 119-120.]
Сощальний каштал як сукупшсть суспкьних в1дно-син, що виникають у колективi (групi людей) сприяе мь нiмiзацil витрат у масштабах вае! економки. Це досяга-еться ефектом привласнення результайв подку пращ як основно! форм прояву сощального штелекту. Соцiальний iнтелект вiдображае потенцшш можливостi економiчно-го розвитку держави через розвиток сощальних зв'язкiв.
В умовах становлення iнформацiйного суспкьства освинш потенцiал виступае джерелом прискореного на-громадження соцiального капiталу, оск1льки шформати-зац1я стае виргшальним чинником розвитку сощально! структури сусп1льства. Це виявляеться, по-перше, у по-силеннi впливу шформацшних технологiй на розширен-ня комушкативних можливостей, по-друге, у спрощенш створення географiчно розпод1лених соцiальних груп. Таким чином, неодмшною умовою формування та на-громадження соцiального капталу е суттеве покращен-ня яюсних характеристик освiтнього потенцiалу, та, вц-
повiдно, зб1льшення людського капiталу, адже включен-ня iндивiдiв у сучасш комунiкацiйнi зв'язки е можливим ткьки за умови високого рiвня !х iнформацiйноl культу-ри та комп'ютерно! грамотностi. Соцiальний капiтал, що формуеться сьогодщ в умовах розвитку спъово! форми органiзацil, сприяе пiдвищенню ефективносй внутргш-ньорганiзацiйноl та мiжорганiзацiйноl взаемоди на п1д-ставi максимального використання освiтнього потенцiалу працюючих за допомогою шформацшно-комушкацшних технологiй. Розширення технiчних можливостей налагодження комушкацшних зв'язкiв дозволяе максимально використовувати знання, умiння та навички спшробини-кiв та посилювати на цiй основi конкурентнi переваги як окремих органiзацiй, так i держави.
У зв'язку з визначальною роллю освiти у форму-ванш iнтелектуального та соцiального капiталiв можна стверджувати, що освинш потенцiал - запорука наяв-ностi, нагромадження й розвитку останнк. Крiм того, едшсть природи iнтелектуального й соцiального катта-лiв та освiтнього потенцiалу дозволяе стверджувати, що неречовi компоненти штелектуального й сощального ка-пiталiв тотожш неречовим компонентам освiтнього по-тенщалу. Але у зв'язку з тим, що штелектуальний каптал поряд з неречовими компонентами включае результати iнтелектуальноl дшльносй, вiн е ширшим за освинш по-тенцiал i включае його як провцну свою складову.
Таким чином, проекцш iнтелектуального капiталу дозволяе зробити висновок, зпдно з яким основою формування освигаого потенщалу е люд-ський розум, який завдяки сво!й здатностi до чуттево! та логiчноl пiзнавальноl дiяльностi вцтворюе такi нере-човi компоненти штелекту, як судження, уявлення, по-няття, позици, концепцй, теорй, вчення. Перетворення неречових компонентiв iнтелекту в знання, як головний шформащйний ресурс, вцбуваеться в ходi освiтньоl дiяльностi людини. Саме освинш потенцiал людини у виглядi знань визначае 'й сощальний штелект ^ вiдпо-вiдно, можливосй нагромадження соцiального капiталу та е неодмшною умовою створення та розвитку таких складових штелектуального кашталу, як штелектуальна власшсть, ринковi та шфраструктурш активи.
Знання, сформованi загальноосвiтньою та профе-сiйною пiдготовкою, е основою шнування не т1льки гн-телектуального капiталу, але й людського кашталу, людського фактора та людського потенщалу. Це пояснюеться тим, що знання - ключовий ресурс економжи, особистк-ного, щншсно-мотивацшного та духовного потенцiалiв людини. Отже, знання - чинник, що об'еднуе, створюе едину основу, iнтегруе штелектуальний каштал, люд-ський капiтал, людський фактор i людський потенцiал.
Якщо теорш штелектуального кашталу полягае у визнанш освптаого потенцiалу як продукту шзнаваль-но'1 та освiтньоl дшльносп людини, то теорiя людського кашталу визнае економiчну доцiльнiсть капiталовкла-день в освиу. Виникнення теорй людського кашталу обумовлено появою в 60-х роках XX ст. ново! фундаментально! категори «людського багатства». Робоча сила поступово перестае виконувати роль фактора, що лише «обслуговуе» економiчне зростання. Зi змiною ролi лю-
дини у виробництвГ першорядного значення набувають !! позаекономГчш характеристики - освГтнш та культур-ний рГвень, здоров'я, як формують якГсть робочо! сили, перетворюючи !! в реальний каттал, нову форму сус-пГльного багатства.
В економГчнш лГтературГ пГд людським кашталом розумГеться мГра втГлено! в людиш здатностГ приносити дохГд. Так, Т. Шульц розглядае людський каттал з позицш нагромадження в держав! витрат на вГдтворення робочо! сили незалежно вГд джерела !х покриття. Результатами таких швестицш е нагромадження здГбностей людей до працГ, !х творча д1яльнГсть у суспГльствГ, шдтримка самого життя людей, здоров'я тощо. Т. Шульц шдкреслюе, що людський каштал мае необх1дш ознаки продуктивного характеру, а також властивосй нагромаджуватися та вГд-творюватися на оновленш основ! [29, с. 15].
Носик О. М. визначае людський каптал як Гнте-гративну цшсшсть його базових (капГтал здоров'я, освГтнГй, професГйного навчання, ГнформацГйний, куль-турний, каттали мобГльносп та родинного виховання) Г похГдних (Гнтелектуальний, трудовий, оргашзацшно-пГдприемницький, соцГальний капГтали людини) форм, вГдтворення яких здГйснюеться на основ! прямих Г ГнституцГйно-сощальних швестицш у людину [20, с. 155].
Корицький А. В. шдкреслюе, що «людський капГтал - «найвидшша» частка штелектуального капталу -знання, практичш навички, творчГ та розумовГ здГбностГ людей, !х моральнГ та етичш цГнностГ, культура працГ» [15, с. 89].
У трактуванш Р. I. Капелюшникова людський каптал - «запас знань, здГбностей Г мотивацш, що е у кожного, яю складають каптал, оскГльки формування !х потребуе вГдволжання коштГв за рахунок поточного споживання, але при цьому вони стають джерелом шд-вищення продуктивностГ працГ та заробГткГв у майбут-ньому» [11, с. 25]. Даний автор справедливо шдкреслюе, що основними видами вкладень в людину е освГта, ви-робнича шдготовка, охорона здоров'я, мкрацш, пошук ГнформацГ! на ринку пращ, народження та виховання дГ-тей. При цьому освГта Г пГдготовка на виробництвГ збГль-шують обсяги людського капГталу, охорона здоров'я по-довжуе термГн його «служби», мГграцш та пошук ГнформацГ! на ринку пращ сприяють шдвищенню цш за його послуги [10, с. 8].
Ми згодш з дослГдниками, якГ, розглядаючи людський каштал, акцентують увагу на його про-вГднш ролГ в зростанш не тГльки шдивГдуаль-них доходГв працюючих, але й прибуткГв пГдприемства та економГчного розвитку загалом. Так, С. А. Курган-ський зазначае, що людський каштал - «сформований в результат! швестицш та нагромаджений шдивГдами запас знань, умшь, навичок та Гнших якостей, яю при до-цГльному використаннГ генерують нову вартГсть та потГк доходГв» [18, с. 16].
НайбГльш повне визначення людського капГталу надае О. А. Гршнова, яка на шдставГ ретельного гносео-логГчного аналГзу поглядГв розглядае його як «економГч-ну категорш, яка характеризуе сукупнГсть сформованих Г розвинутих унаслГдок ГнвестицГй продуктивних здГбно-
стей, особистих рис Г мотивацш шдив1дГв, що перебува-ють у !хнш власностГ, використовуються в економГчнш дшльностГ сприяють зростанню продуктивностГ пращ та завдяки цьому впливають на зростання доходГв (заробГткГв) свого власника та нацюнального доходу» [8, с. 16].
Не можна не погодитися з Р. I. Капелюшниковим та А. Л. Лукьяновою, яю обгрунтовують позитивний вплив людського капГталу на добробут суспГльства виходячи з таких трьох механГзмГв: а) шдтримка запасу «старих», давно освоених знань шляхом передач! !х з поколГння в поко-лГння; б) забезпечення бГльш швидкого доступу до рашше невГдомих знань, якГ нещодавно з'явилися; в) активГзацГя виробництва нових, ще не кснуючих знань [11, с. 11].
ПодГбшсть людського капГталу та «звичайного» капГталу виявляеться в тому, що обидва е благом тривалого користування, можуть застарГва-ти задовго до свого фГзичного зносу, вимагають витрат для шдтримки та «ремонту». Водночас !х аналогш не носить абсолютного характеру, оскГльки, на вГдмГну вГд засобГв виробництва або пакета акцш, людина не може бути предметом купГвлГ-продажу. ВартГсть людини як власника людського капГталу встановлюеться через ставку заробГтно! плати, яка вГдображае цГну «оренди» людського капГталу.
Фундатори та послГдовники теорГ! людського каш-талу пГдкреслюють, що формування бГльш квалГфГкова-но! та продуктивно! робочо! сили забезпечуеться освГ-тою. ПрацГвники з бГльш високим рГвнем освГти мають у середньому Г бГльш високГ доходи. Такий кореляцГйний зв'язок шдтверджуеться такими даними: у США, напри-клад, працГвники, якГ закГнчили лише середню школу, заробляють в 1,5-2 рази менше, нГж !х однолГтки, якГ мають диплом бакалавра, Г майже утричГ менше, нГж тГ, хто мае диплом доктора. Приблизно така ж пропорцш в кра!нах бвропи [15, с. 120].
Регулятором розподГлу ГнвестицГй мГж рГзними типами та рГвнями освГти виступае норма вГддачГ Гнвес-тицГй. Це пояснюеться тим, що учнГ та !х батьки, при-ймаючи рГшення про капГталовкладення в освГту, орГ-ентуються насамперед на !х рацГональнГсть на шдставГ спГввГдношення очГкуваних вигГд Г витрат. Отже, !х пове-дГнка аналогГчна поведГнцГ пГдприемцГв, якГ здГйснюють ГнвестицГ!, наприклад, у закупку нового обладнання та порГвнюють граничну норму вГддачГ вГд таких вкладень з нормою вГддачГ за альтернативними вкладеннями.
Розглядаючи високий рГвень доходГв працГвника як похГдний вГд його рГвня освГти, ми погоджуемося з Р. Цвилевим, який зазначае, що високопрофесшний працГвник як носГй ГнформацГ! високо! вартостГ при Гн-ших рГвних умовах мае право претендувати на задово-лення певно! суми сво!х потреб, якГ будуть вГдрГзнятися, наприклад, вГд потреб неквалГфжованого працГвника. Мова йде не про якусь загальну тенденцГю зростання потреб. «ПГднесення потреб» викликано, насамперед, зростанням освгшього рГвня працГвникГв. Виходячи з цього Р. Цвилев робить висновок, що в умовах Гнфор-мацшно! економГки в основ! вартостГ робочо! сили ле-жить не вартГсть життевих благ у суш Гз загальною вар-тГстю додаткових благ «пГднесення потреб», а вартГсть
набуто! пращвником шформацй (знань), яку не можна вцокремити вiд суб'екта, носш знань [24, с. 16]. Такий висновок, на наш погляд, вцображае взаемозв'язок ш-телектуального та людського кашталу: саме власники високого освптого потенцiалу, якi «володiють» зна-чними шформацшними ресурсами, одержують бкьш висою доходи порiвняно з особами, яю е носшми бкьш низького освинього потенцiалу.
Визнання економiчноl доцiльностi кашталовкла-день в освiту наочно кюструеться такими даними. До-слiдження, проведен ще в 60-х роках минулого столптя в США показують, що реальна норма вiддачi iнвестицiй в освиу дорiвнювала бкьше 10%. Фактична норма вц-дачi вкладень в акцй в США дорiвнювала майже 6% на рж, а в облиаци - майже 2% [23, с. 306]. У зв'язку з цим провцш кра!ни свiту придкяють велику увагу нарощу-ванню людського кашталу. Так, якщо на початок XX ст. у найбкьш розвинутих кра!нах основнi фонди (або матерiально-речовий капiтал) за вартiстю бкьше шж удвiчi перевищували розмiри нагромаджених швести-цiй в людину, то ниш сшввцношення зазначених ком-понентiв сукупного капталу iнше. На початку XXI ст. у провцних кра!нах Захцно! бвропи 80% нацюнально-го багатства зосереджено у формi людського кашталу -знань та квалiфiкацi! i лише 20% - у формi фiзичного ка-пiталу [27, с. 146].
Освиня складова людського кашталу значною мiрою детермiнована такою його складовою, як здоров'я, осккьки, по-перше, можливост на-громадження та оновлення знань, умшь, навичок люди-ни значною мiрою визначаються станом його здоров'я; по-друге, реалiзацiя освпто! складово! людського каш-талу в певнш сферi професшно! дiяльностi напряму за-лежить вiд психофiзiологiчних характеристик людини, адже сукупш здiбностi людини до пращ, до економiчно! дiяльностi визначаються поряд ¡з запасом знань, навичок, мотивацш запасом здоров'я. Крш того, можливостi зниження ступеня фiзичного та морального зносу людського кашталу визначаються швестицшми як в освиу людей, так i в охорону '1х здоров'я. При цьому швести-цй в охорону здоров'я значно збкьшують «вкьний вiд хвороб час» ^ таким чином, шдвищують норму вiддачi iнвестицiй як в освиу, так i в охорону здоров'я. Отже, освиа та охорона здоров'я, будучи галузями, що змщню-ють якiснi характеристики людини, створюють еконо-мiчнi ресурси тривалого користування: якщо освиа за-безпечуе здатшсть людини до складно!, квалiфiковано! та яюсно! працi, то охорона здоров'я подовжуе термш використання нагромадженого шдивцом потенцiалу та сприяе зростанню штенсивност його використання як у професшнш дiяльностi, так i у повсякденному житт1
Таким чином, проекцш людського кашталу вцо-бражае економiчну ефектившсть вкладень у розвиток освiтнього потенщалу: знання, умiння, навички людини -важливе джерело додатково! вартостi, тобто каптал. При цьому витрати на формування i розвиток освiтньо-го потенщалу слц розглядати як швестици - людина витрачае певнi кошти в короткостроковому перiодi з метою одержання в майбутньому вцповцних доходiв.
Вумовах сучасно! економiки людина як носш комплексу виробничих здiбностей виступае не т!льки найважливiшим об'ектом соцiально-економiчних вiдносин, але й як активний елемент продуктивних сил суспкьства, е головним творчим суб'ектом, через жит-тевi iнтереси й мотиви дшльносй якого розвиваеться вся система суспкьного вiдтворення. Ця обставина об'ективно потребуе в рамках аналiзу теоретичних пiд-ходiв до освiтнього потенщалу розглянути його особис-тiснi властивосй, якi забезпечують здатнiсть людини до ефективно! та доц1льно! творчо! пращ. Найбкьш повно цi властивостi одержали свое вцображення в наукових працях 80-х - початку 90-х роив XX ст., присвячених вивченню людського фактора.
Теорш людського фактора в деякому сенй близька до теори людського капiталу: поняття «людський фактор» передбачае розгляд уск властивостей людини та вси видiв 'й дiяльностi в економiчному вимiрi. Однак, на вiдмiну вц теорй людського капiталу, в теорй людського фактора так i не були визначеш iнструменти й шляхи ви-мiру його освiтньо! та шших складових.
Людський фактор являе собою систему зв'язюв i взаемозалежностей, якi виявляються в сукупностi суспкьних вiдносин (виробничих, соцiальних, орга-нiзацiйно-економiчних, управлiнських) i вiдображають-ся в творчий дшльносп людей на пiдставi досягнень науки i техшки, пiдвищення ефективностi використання трудового потенщалу особистосп [13, с. 7].
Учеш-економкти виокремлюють у складi людського фактора сощальш, психологiчнi й бюлопчш властивостi людини, якi визначають й здатнiсть до ви-конання трудових операцiй певно! складностi та зна-ходять свiй прояв у результатах трудово! дiяльностi, а також гумаштарш характеристики: органiзованiсть, вищим проявом яко! е самодисциплiна; iнiцiативнiсть i шдприемливкть, у тому числi поза межами посадових iнструкцiй; ставлення до пращ як до найвищо! соцiаль-но! цiнностi; професiйна чеснiсть i сумлшшсть [3, с. 5]. Крiм того, набувають актуальносй органiзованiсть, вiд-повцальшсть, ретельнiсть. Зазначенi характеристики визначають наявшсть у людини творчого потенцiалу -можливосп i здатностi до перетворювально! продуктивно! дiяльностi, яка в^д^зняеться неповторнiстю (за характером здiйснення та результатом), оригшальшстю та (в певному масштаб^ унiкальнiстю [1, с. 145].
Формування гумаштарних характеристик людини прямо пов'язане з й освиою. Недаремно дослiдники «японського дива» наголошують, що воно криеться в усвiдомленнi провiдно! ролi освiти. Японськi пiдприемцi зробили ставку на безперервне навчання, переподготовку i пiдвищення квалiфiкацi! вс1х категорш працiвникiв з метою максимального використання !х творчого потен-цiалу. У результат з'явилася нова форма пращ - висо-коквалiфiкованого працiвника, який здатний до нестандартного мислення, мае високу внутршню мотивацш до винахцницько! та рацiоналiзаторськоl дiяльностi.
Таким чином, освиа сприяе формуванню гумаштарних характеристик людини, яю, на наш погляд, е невц'емною складовою не ткьки людського фактора, але й освптого потенцiалу та, вцповкно, iнтелектуаль-
ного, людського та соцГального капГталГв. Це тверджен-ня можна обгрунтувати через нормативно-цшшсний аспект (цГнностГ, орГентири, норми поведГнки, життевГ принципи, цГлГ, Гдеали), який забезпечуеться дГяльнГстю всГх освинк ланок Г визначае буття освГтнього потенщ-алу. Саме система цшностей, що прищеплюються в про-цесГ навчання, е запорукою орГентацГ! ГндивГда на висок! моральнГ якостГ й вГдповГдний рГвень особистГсного та освГтнього потенцГалГв. Адже, по-перше, цГнностГ - це образ життя, ланка, яка сприяе взаемодГ! та поеднанню ГндивГда Г суспкьства; по-друге, цГнностГ е свиоглядними (соцГальними, економГчними, полГтичними, моральними тощо) позицГями ГндивГда Г тому е базою для вибору цГ-лей (у тому числГ й виробничих) Г засобГв !х досягнення, а також мотивГв, згГдно з якими вГдбуваеться орГентацш на певш умови та результати дшльностГ; по-трете, су-купнГсть цГнностей ГндивГда виступае цшсною, систе-моутворюючою основою зовнГшнього та внутрГшньо-го (духовного) життя людини. Отже, особистГсний та освГтнГй потенцГал ГндивГда розвиваеться пГд прямим впливом його цГннГсних орГентацГй. ОстаннГ доцГльно виокремити в самостшний блок освГтнього потенцГалу -цГннГсно-мотивацГйний потенцГал.
ВИСНОВКИ
Таким чином, освГтнГй потенцГал - Гнтегральне по-няття, яке вГдображае:
+ проекцю ттелектуального капталу - через наявнГсть у ГндивГда Гнтелекту, стрижнем якого е людський розум, що виробляеться генетич-но та протягом всГе! життедГяльностГ людини; основними компонентами штелекту як неречо-во! сутностГ освГтнього потенцГалу е початковГ судження, уявлення, поняття, позицГ!, теорГ! та вчення, як перетворюються в знання в процесГ освГтньо! дшльностГ та визначають внутршш ГнформацГйнГ ресурси конкретно! особи; + проекцю сощального капталу - через наяв-нГсть у ГндивГдГв соцГального Гнтелекту, що ви-значае !х здатшсть та готовнГсть до реалГзацГ! соцГально! взаемодГ!; + проекцю людського капталу - через вГддачу ка-пГталовкладень в освГту: на особистГсному рГвнГ - у виглядГ заробГтно! плати, вищо! за оплату працГ неквалГфГковано! робочо! сили; на мГкро-рГвнГ (пГдприемство) - у зростанш прибуткш; на макрорГвнГ (держава) - у примноженнГ нацГо-нального багатства; + проекцю людського фактора - через сукуп-нГсть особистГсно-гуманГтарних якостей Гнди-вГду (вГдповГдальшсть, ГнГцГативнГсть, здатнГсть до творчо! пращ тощо), яю е результатом навчання в рГзномаштних ланках освГтньо! сис-теми, завдяки виконанню останнГми функцГй формування цГннГсних орГентацГй особистостГ.
Отже, освГтнш потенцГал е набагато ширшим по-няттям порГвняно з фондом освГти. Освттй потенщал -не просто сукупнГсть суспГльних витрат на загально-освГтню та професГйну пГдготовку робочо! сили, а ед-
шсть !'! ккьюсних (число роюв навчання або загальна вартГсть навчання у всГх ланках освГтньо! системи) та якГсних характеристик, якГ визначають потенцГйнГ мож-ливостГ ГндивГда до ефективно! працГ та життедГяль-ност1 lндивiдуальний освттй потенщал - сукупшсть знань, умшь, навичок окремо! людини, здобутих нею в процесГ пГзнавально! та освГтньо! дшльностГ, практичного досвГду, яю визначають !! гуманГтарнГ характеристики, цГннГсно-мотивацГйний та творчий потенцГал, соцГаль-ний штелект Г спричиняють прямий вплив на продуктив-нГсть !'! пращ, що знаходить свш прояв у розмГрГ доходГв.
Треба вГдзначити, що освГтнш потенцГал як основа формування Гнтелектуального, соцГального та людського кашталГв, людського фактора та людського потенцГалу в сучасному суспГльствГ мае не-однозначний характер Г не зводиться до свого персонГ-фГкованого прояву. ТГльки сукупний освГтнГй потенцГал (колективу пГдприемства, галузГ, регГону, держави) е продуктивною силою, здатною забезпечити кГлькГснГ та якГснГ зрушення в соцГально-економГчному, духовному та полГтичному розвитку. Тому освГтнГй потенцГал, у юнцевому пГдсумку, е штегральною характеристикою сукупностГ здГбностей до складно! та якГсно! працГ, яка визначае можливостГ спкьностГ шдивГдуальних освГтни потенцГалГв примножувати нацГональне багатство.
Перспективами подальших дослГджень у даному напрямГ е розробка науково-методичних засад оцГнки освГтнього потенцГалу та виявлення сучасних тенденцГй Г закономГрностей його розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Барамыков Е. П., Лойко Н. К., Шевченко Л. С. Творческая активность трудящихся и закономерности ее развития. Киев: Вища шк., 1989. 159 с.
2. Беляева Л. А. Культурный и социальный капитал и напряженность социального пространства. Общественные науки и современность. 2013. № 5. С. 51-64.
3. Бляхман Л. С., Сидоров В. А. Качество работы: роль человеческого фактора. М.: Экономика, 1990. 191 с.
4. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал/пер. с англ. под ред. Л. Н. Ковалик. СПб.: Питер, 2001. 288 с.
5. Бутшк-Оверський О. 1нтелектуальний капггал: теоре-тичний аспект. 1нтелектуальний каттал. 2002. № 1. С. 16-27.
6. Гойло В. Интеллектуальный капитал. МЭиМО. 1998. № 11. С. 68-77.
7. Гойло В. Политическая экономия интеллектуального труда. МЭиМО. 1994. № 1. С. 137-144.
8. Гршнова О. А. Людський капрал: формування в сис-темi освгги i професшно! пщготовки: монография. Ки!в: Знання, 2001. 254 с.
9. Зьолко О. О. Сутнкть ттелектуального капралу: походи до визначення. Гумаштарний вкник ЗД1А. 2013. № 53. С. 11-17.
10. Капелюшников Р. И. Сколько стоит человеческий капитал России?: препринт WP3/2012/06. М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2012. 76 с.
11. Капелюшников Р. И., Лукьянова А. Л. Трансформация человеческого капитала в российском обществе (на базе «Российского мониторинга экономического положения и здоровья населения»). М.: Фонд «Либеральная миссия», 2010. 196 с.
12. Кендюхов О. В. 1нтелектуальний каптал пщприсм-ства: гносеологiя eKOHOMiMHoi категорп. Вкник Донецького ун'1-верситету eKOHOMiKU та права. 2011. № 2. С. 12-16.
13. Ковригин М. А. Обновление рабочих кадров. М.: Мысль, 1989. 222 с.
14. Коломина О. Б. Подходы к определению интеллектуального капитала и его сущность. Економ'ша:реали часу. 2014. № 6. С. 206-210.
15. Корицкий А. В. Человеческий капитал как фактор экономического роста регионов России: монография. Новосибирск: Сибирский университет потребительской кооперации, 2010. 368 с.
16. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий. Общественные науки и современность. 2001. № 3. С. 122-138.
17. Кузьмин А., Рогожин А. Проблемы противодействия процессам деградации интеллектуального потенциала в Украине: некоторые подходы к уточнению понятийного аппарата исследования. Персонал. 2002. № 3. С. 33-37.
18. Курганский С. А. Структура человеческого капитала и его оценка на макроуровне. Известия ИГЭА. 2011. № 6. С. 15-22.
19. Марцинкевич В. И., Соболева И. В. Экономика человека: учеб. пособ. М.: Аспект-Пресс, 1995. 286 с.
20. Носик О. М. Форми людського капралу: головы походи до визначення. Вкник Нацюнального унверситету «Юри-дична академ'я Укроти 'менЯрослава Мудрого». 2014. № 3 (18). С. 149-158.
21. Романова I. А. Генеза сутносп поняття «1нтелект». Про-блемишженерно-педагог'шо\ осв'ти. 2012. № 36. С. 152-158.
22. Собко О. М. 1нтелектуальний капрал пщприсмства: концептуалiзацiя - функцюнування - розвиток: монографiя. Тернопть: Крок, 2014. 360 с.
23. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика/ пер. с англ. со 2-го изд. М.: ,Дело ЛТД, 1993. 864 с.
24. Цвылев Р. Метаморфозы индустриальной экономики: проблемы экономических измерений. МЭиМО. 2001. № 2. С. 11-19.
25. Жамин В. А., Костанян С. Л., Розов В. К., Усанов В. Н.
Экономика народного образования: учеб. для студ. пед. вузов. 2-е изд. М.: Просвещение, 1986. 336 с.
26. Эскеров Д. Б. Региональные аспекты воспроизводства трудовых ресурсов. М.: Наука, 1990. 144 с.
27. Юрьев В. М., Касаева Т. В. Императивы воспроизводства человеческого капиталы в России. Социально-экономические явления и процессы. 2014. № 3 (061). С. 143-148.
28. Bourdieu P. The Forms of Capital // Handbook of Theory and Research for Sociology of Education. New York: Greenwood, 1986. P. 241-258.
29. Shulth T. Investment in Human Capital. N. Y.; London: OIRS, 1971. 453 p.
REFERENCES
Baramykov, E. P., Loyko, N. K., and Shevchenko, L. S. Tvorches-kaya aktivnost trudyashchikhsya i zakonomernosti ee razvitiya [Creative activity of workers and patterns of development]. Kyiv: Vysh-cha shkola, 1989.
Beliayeva, L. A. "Kulturnyy i sotsialnyy kapital i napryazhen-nost sotsialnogo prostranstva" [Cultural and social capital and intensity of social space]. Obshchestvennyye nauki i sovremennost, no. 5 (2013): 51-64.
Bliakhman, L. S., and Sidorov, V. A. Kachestvo raboty: rol che-lovecheskogo faktora [Quality of work: the human factor]. Moscow: Ekonomika, 1990.
Bruking, E. Intellektualnyy kapital [Intellectual capital]. St. Petersburg: Piter, 2001.
Butnik-Siverskyi, O. "Intelektualnyi kapital: teoretychnyi aspekt" [Intellectual capital: theoretical aspect]. Intelektualnyi kapital, no. 1 (2002): 16-27.
Bourdieu, P. "The Forms of Capital". In Handbook of Theory and Research for Sociology of Education. New York: Greenwood, 1986.
Eskerov, D. B. Regionalnyye aspekty vosproizvodstva tru-dovykh resursov [Regional aspects of reproduction of labor resources]. Moscow: Nauka, 1990.
Fisher, S., Dornbush, R., and Shmalenzi, R. Ekonomika [Economy]. Moscow: Delo LTD, 1993.
Goylo, V. "Politicheskaya ekonomiya intellektualnogo truda" [The political economy of intellectual work]. MEiMO, no. 1 (1994): 137-144.
Goylo, V. "Intellektualnyy kapital" [Intellectual capital]. MEiMO, no. 11 (1998): 68-77.
Hrishnova, O. A. Liudskyi kapital: formuvannia v systemi osvity i profesiinoi pidhotovky [Human capital: formation in education and training]. Kyiv: Znannia; KOO, 2001.
Kendiukhov, O. V. "Intelektualnyi kapital pidpryiemstva: hnoseolohiia ekonomichnoi katehorii" [Intellectual capital of the enterprise: the epistemology of economic category]. Visnyk Do-netskoho universytetu ekonomiky ta prava, no. 2 (2011): 12-16.
Kovrigin, M. A. Obnovleniye rabochikh kadrov [Update workers]. Moscow: Mysl, 1989.
Kolomina, O. B. "Podkhody opredeleniya intellektualnogo kapitala i ego sushchnost" [Approaches the definition of intellectual capital and its essence]. Ekonomika: realii chasu, no. 6 (2014): 206-210.
Koritskiy, A. V. Chelovecheskiy kapital kak faktor ekonomi-cheskogo rosta regionov Rossii [Human capital as a factor of economic growth of Russian regions]. Novosibirsk: Sibirskiy universitet potrebitelskoy kooperatsii, 2010.
Koulman, Dzh. "Kapital sotsialnyy i chelovecheskiy" [Capital of social and human]. Obshchestvennyye nauki i sovremennost, no. 3 (2001): 122-138.
Kuzmin, A., and Rogozhin, A. "Problemy protivodeystviya protsessam degradatsii intellektualnogo potentsiala v Ukraine: nekotoryye podkhody k utochneniyu ponyatiynogo apparata issle-dovaniya" [Problems of counteraction to degradation of the intellectual potential in Ukraine: some approaches to clarification of the conceptual apparatus of the study]. Personal, no. 3 (2002): 33-37.
Kurganskiy, S. A. "Struktura chelovecheskogo kapitala i ego otsenka na makrourovne" [The structure of human capital and its evaluation at the macro level]. Izvestiya IGEA. http://cyberleninka. ru/article/n/struktura-chelovecheskogo-kapitala-i-ego-otsenka-na-makrourovne%20
Kapelyushnikov, R. I., and Lukyanova, A. L. Transformatsiya chelovecheskogo kapitala vrossiyskom obshchestve (na baze «Rossiy-skogo monitoringa ekonomicheskogo polozheniya i zdorovya na-seleniya») [Transformation of human capital in Russian society (on the basis of "Russian monitoring of economic situation and population health")]. Moscow: Fond «Liberalnaya missiya», 2010.
Kapelyushnikov, R. I. Skolko stoit chelovecheskiy kapital Rossii? [How much is the human capital of Russia?]. Moscow: ID Vysshey shkoly ekonomiki, 2012.
Martsinkevich, V. I., and Soboleva, I. V. Ekonomika cheloveka [The economy of human]. Moscow: Aspekt Press, 1995.
Nosyk, O. M. "Formy liudskoho kapitalu: holovni pidkhody do vyznachennia" [Forms of human capital: the main approaches to the definition of]. VisnykNatsionalnoho universytetu "Yurydych-na akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho", no. 3 (18) (2014): 149-158.
Romanova, I. A. "Geneza sutnosti poniattia "intelekt"" [The Genesis of the notion "intellect"]. Problemy inzhenerno-pedaho-hichnoi osvity. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2012_36_29
Sobko, O. M. Intelektualnyi kapital pidpryiemstva: kontseptu-alizatsiia - funktsionuvannia - rozvytok [Intellectual capital of organization: conceptualization - operation - development]. Ternopil: Krok, 2014.
Shulth, T. Investment in Human Capital. New York; London: OIRS, 1971.
Tsvylev, R. "Metamorfozy industrialnoy ekonomiki: prob-lemy ekonomicheskikh izmereniy" [Metamorphosis of an industrial economy: problems of economic measurement]. MEiMO, no. 2 (2001): 11-19.
Yurev, V. M., and Kasayeva, T. V. "Imperativy vosproizvodstva chelovecheskogo kapitala v Rossii" [The imperatives of the reproduction of human capital in Russia]. Sotsialno-ekonomicheskiye yavleniya i protsessy, no. 3 (061) (2014): 143-148.
Zyolko, O. O. "Sutnist intelektualnoho kapitalu: pidkhody do vyznachennia" [The essence of intellectual capital: approaches to the definition of]. Humanitarnyi visnykZDIA, no. 53 (2013): 11-17.
Zhamin, V. A. Ekonomika narodnogo obrazovaniya [Economics of public education]. Moscow: Prosveshcheniye, 1986.
УДК 330.5; 338.1
ДИНАМ1КА Ф1НАНС0В0-ЕК0Н0М1ЧНИХ РЕЗУЛЬТАТ1В ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КОРПОРАТИВНО!
СИСТЕМИ НАЦ1ОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
© 2017
РЯБОК1НЬ Т. В.
УДК 330.5; 338.1
Рябокшь Т. В. Динамка фiнансово-економiчних результалв функцюнування корпоративно'!' системи
нацiонального господарства
Метою cmammi е анал/з динам/ки ф/нансово-економ/чних результат1в функцюнування национально! корпоративноi системи, виявлення тенденций i'i розвитку. Вид/лення корпоративноi системи як структурованого об'екта та и досл/дження сприятиме осмисленню динам/чних власти-востей як самоi корпоративноi системи, Ii суб'ект/в, так i економ/ки в цлому. Проведено анал/з динам'ши ф/нансово-економ/чних результат/в функцюнування корпоративноi системи нац/онального господарства. Проанал/зовано нац/ональн/ рахунки Украни за 2008-2015 рр., зокрема сектор/в неф'шансових та ф'шансових корпорацй як основних п/дсистем корпоративноi системи. Висв/тлено тенденцИвипуску товар/в iпослуг, пром/жного споживання, валовоi доданоi вартост/, чистоi доданоi вартост/, доход/в, заощадження, чистого кредитування (+), чистого запо-зичення (-). Перспективы! досл/дження мають стосуватися б/льш глибокого анал/зу показник/в д/яльност/ окремих корпорацй, корпоративних структур, як/ входять до складу ядра корпоративноi системи, у тому числ/ ф'шансового ядра, а також ефективност/ державного управл/ння нац/ональним господарством.
Ключов слова: корпорацИ, корпоративн/ структури, корпоративна система, сектор неф/нансових корпорацй, сектор ф/нансових корпорацй. Рис.: 5. Табл.: 3. Ббл.: 16.
Рябокшь Тарас Васильович - старший викладач кафедри економ/чноi теорй, Ун/верситет державноi ф/скальноi служби Украни (вул. Ун/верситет-ська, 31,1рп/нь, Кивська область, 08201, Укра'ша) E-mail: [email protected]
УДК 330.5; 338.1
Рябокинь Т. В. Динамика финансово-экономических результатов функционирования корпоративной системы национального хозяйства
Целью статьи является анализ динамики финансово-экономических результатов функционирования национальной корпоративной системы, выявление тенденций ее развития. Выделение корпоративной системы как структурированного объекта и её исследование будет способствовать пониманию динамических свойств как самой корпоративной системы, ее субъектов, так и экономики в целом. Осуществлен анализ динамики финансово-экономических результатов функционирования корпоративной системы национального хозяйства. Проанализированы национальные счета Украины за 2008-2015 гг., в частности секторов нефинансовых и финансовых корпораций, как основных подсистем корпоративной системы. Освещены тенденции выпуска товаров и услуг, промежуточного потребления, валовой добавленной стоимости, чистой добавленной стоимости, доходов, сбережения, чистого кредитования (+), чистого заимствования (-). Перспективные исследования должны касаться более глубокого анализа показателей деятельности отдельных корпораций, корпоративных структур, входящих в состав ядра корпоративной системы, в том числе финансового ядра, а также эффективности государственного управления национальным хозяйством.
Ключевые слова: корпорации, корпоративные структуры, корпоративная система, сектор нефинансовых корпораций, сектор финансовых корпораций. Рис.: 5. Табл.: 3. Библ.: 16.
Рябокинь Тарас Васильевич - старший преподаватель кафедры экономической теории, Университет государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 330.5; 338.1
Riabokin T. V. The Dynamics of the Economic-Financial Performance of the Corporate System of National Economy
The article is aimed at analyzing the dynamics of the economic-financial performance of the national corporate system, identifying trends in its development. An allocation of the corporate system as a structured object and its research will contribute to understanding of the dynamic properties of the corporate system itself, its actors, and the economy as a whole. An analysis of the dynamics of the economic-financial performance of the corporate system of national economy has been carried out. The national accounts of Ukraine for 2008-2015, in particular, in the sectors of both non-financial and financial corporations as the major subsystems of the corporate system, have been analyzed. Trends as to releasing goods and services, intermediate consumption, gross value added, and net value added, incomes, savings, net lending (+), and net borrowing (-), have been highlighted. Future researches should address a deeper analysis of the performance indicators of individual corporations, the corporate structures, constituting a part of the core corporate system, including the financial core, as well as efficiency of the State administration of national economy.
Keywords: corporations, corporate structures, corporate system, sector of non-financial corporations, sector of financial corporations. Fig.: 5. Tbl.: 3. Bibl.: 16.
Riabokin Taras V. - Senior Lecturer of the Department of Economic Theory, The University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Universytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine) E-mail: [email protected]
