CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 22 (61). 2009 г. № 2. С. 160-166.
УДК 330.322+373.61
АНАЛ1З МЕТОД1В ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 ШВЕСТИЦШ
В Б1ЗНЕС-ОСВ1ТУ
Коцюбайло Н. О.
Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, Симферополь, Украина E-mail: [email protected]
У статп проаналiзованi методи оцшки ефективносп iнвестицiй в бiзнес-освп'у, вказанi джерела формування освпнього капiталу робiтникiв на тдприемствах, а також виявлено, що освiтнiй каштал вадображаеться в показнику валового внутршнього продукту як за доходами, так i за витратами. Ключовi слова: бiзнес-освiта, швестици, ефектившсть, людський каптал.
Постановка проблеми у загальному виглядi та й зв'язок з важливими практичними завданнями. 1нвестици в бiзнес-освiту мають велике значения для досягнення стшкого екоиомiчиого зростання Укра!ни. За статистикою у розвинених кра!нах Свропи кожен рiк, витрачений на навчання, в середньому, супроводжусться пiдвищеииям заробггао! плати працiвиикiв на 9-10%. Розрахунки втизняних та зарубiжиих вчених дають тдставу стверджувати, що внесок осв^и в прирiст ВВП досягае майже 30%. Ця обставина спонукае керiвництво бiльшостi краХн свiту вкладати величезш кошти у формування людського кашталу. В доповiдi Свiтового банку зазначалося, що продовження тривалостi навчання лише на один рш збiльшуе валовий внутрiшнiй продукт на 9%, а кожний додатковий рiк навчання забезпечуе його зростання на 4% [1, c. 27].
1нвестування в людський каттал викликало створення чисельних методiв оцiнювання його обсягу, економiчноX' ефективносп. Бiльшiсть впроваджених методiв стосуються оцшки ефективносп iнвестицiй в освiту, що й визначило актуальнють теми дано! статтi.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. У захiднiй економiчнiй лiтературi Бекер Г. першим виконав статистично коректний розрахунок економiчноX' ефективностi освгш. Для визначення доходу, наприклад, вщ вищо! освiти: вiд суми довГчно! зароб^но! плати тих, хто мае вищу освiту, вiднiмали вiдповiднi значения зароб^но! плати тих, хто вищо! освiти не мае. Витрати на навчання визначалися як плата навчання, «упущений дохщ» - дохщ, недоотриманий за роки навчання. Користь вщ швестицш у навчання була визначена як вщношення доходiв вiд навчання до вщповщних витрат. Бекер Г. отримав показник економiчноl ефективностi вкладень в освггу на рiвнi 12-14% рiчного прибутку [2, с. 212].
Перший у вггчизнянш економiчнiй лiтературi розрахунок окупностi освiти i витрат на здобуття квалiфiкацil був виконаний академшом Струмiлiним С.Г. Згiдно даному шдходу iснуе твердження, що величина людського кашталу оцшюеться як каштатзована рента, тобто те доповнення до зароб^ку, що дае освiта [3, с. 25].
Таким чином, метою дано! статп е анатз методiв оцiнки ефективностi iнвестицiй в бiзнес-освiту.
Виклад основного матерiалу. Оцiнюючи економiчну ефективнiсть людського капiталу чи швестицш в освггу, необхiдно насамперед ч^ко сформулювати
проблему i заздалепдь передбачити складносп, яю виникнуть при И виршенш. У першу чергу мова йде про вибiр порiвнюваних об'екпв, в якостi яких можуть бути розглянутк
- працiвник або фахiвець як носiй людського капiталу;
- навчальний заклад, навчальна група, що випустила визначену кiлькiсть фахiвцiв;
- тдприемство, на якому зайнятi керiвники i фахiвцi - мiкроекономiчний рiвень;
- нацiональна економiка в цшому - макроекономiчний рiвень.
Аналiз переваг i недолiкiв використання кожного з названих об'eктiв приводить до висновку про наявшсть труднощiв формалiзацil факторiв, що впливають на ефективнiсть освгги, про неточнiсть i неповноту даних для аналiзу i розрахункiв. Так, для вимiру обсягу iнвестицiй у людський капiтал приймалася загальна по кра!ш кiлькiсть рокiв освiти, отримана активним населенням на початок даного року. Мiрою корисного ефекту був прийнятий прирют нацiонального доходу чи чистого прибутку, отриманого з лагом у кшька рокiв (найчастiше 12). Проте, можна уникнути неточнiсть i неповноту даних. Наприклад, на шдприемсга кiлькiсну оцiнку ефективностi давали самi слухачi i викладачi в рамках експертизи змши професiйних якостей тд впливом перепiдготовки (диференцiйовано по кожнш якостi окремо). Оцiнка експерта показувала, у скшьки разiв (у вщсотках) пiдвищуeться та чи iнша яюсть у результатi пройдено! перепiдготовки (табл. 1). Загальний висновок полягае в тому, що единий об'ект, по якому може бути досить точно визначена суспшьна економiчна ефективнiсть курсу навчання - навчальна група [4].
Таблиця 1
Середня змша якостей керiвника i фахiвця в результатi перешдготовки, _% (по групi безробггних)_
Якiсть Покращання
Рiвень професшно! шдготовки 146,3
Рiвень спещально! пiдготовки 144,0
Пiдприемницькi здiбностi 130,0
Дисциплiнованiсть i пунктуальнiсть 127,0
Прагнення до професшного росту 130,8
Загальна ерудицiя 135,3
Орiентованiсть в адмiнiстративнiй 115,5
структурi пiдприемства
Узагальнюючий показник 134,8
Аналiз ефективностi iнвестицiй починаеться з оцiнювання витрат та очшуваних зискiв (вигiд) вiд отримання освгги. До витрат, що пов'язанi з вкладеннями в освiту можна вщнести:
1. Прям1 матерiальнi витрати, або витрати роб^ника, пiдприeмства чи держави у виглядi плати за навчання та iншi витрати на освггу (витрати на пiдручники, послуги бiблiотеки, копiювання), змiну мiсця проживання (вартiсть житла, транспортнi витрати, збшьшення витрат на харчуванням у зв'язку з вщокремлешстю вiд cîm'ï);
2. Втрачений зароб^ок, оскiльки отримання осв^и в бiльшостi випадкiв вимагае вщсторонення вiд трудовоï дiяльностi. Кiлькiсно «втрачеш зароб^ки» можна визначити як зароб^ки на роботi, яку могла б мати людина або на якш би вона працювала у звичайному режим^ якби не навчалася. Якщо, наприклад, на час пiдвищення кватфшаци за людиною зберiгаеться ïï зароб^на плата за мiсцем роботи, то людина не мае «втрачених зароб^юв», а цю частину витрат несе швестор (той, який зберiгае зарплату або виплачуе стипендда);
3. Моральний збиток, який виявляеться у втрап вiльного часу (навчання, як правило, забирае бiльше часу, нiж нормальний робочий день). Навчання нерщко бувае важким i виснажливим, супроводжуеться стресовими ситуащями пiд час iспитiв. Змша мiсця проживання заради одержання осв^и змушуе змiнювати звичне соцiальне оточення людини.
Очiкувана користь вiд швестицш в осв^у складаеться з трьох груп доходiв:
1. Прямi матерiальнi зиски, що виявляються у вищому рiвнi заробiткiв протягом життя, бшьшш можливостi брати участь у прибутках компанп та мати персонiфiкованi умови оплати пращ, рiзноманiтнi пiльги, преми, надбавки, пенсiйне, медичне страхування за рахунок шдприемства;
2. Непрямi матерiальнi зиски, серед яких: бiльша можливють отримати подальшi iнвестицiï у власний людський каттал з боку роботодавця (шдвищення квалiфiкацiï, перепiдготовка, отримання шшо1' освiти), оскiльки освiта збiльшуе швестицшну привабливiсть найманого працiвника; оздоровлення за рахунок шдприемства бшьш вiрогiдне для висококвалiфiкованого працiвника, тому що вш е дорожчим людським капiталом порiвняно з низькоквалiфiкованими працiвниками, i, вщповщно, про його здоров'я роботодавець шклуеться бiльше; висококвалiфiкованi працiвники, як правило, мають кращi умови працi та вщпочинку; цiннi працiвники частiше отримують пiльговi кредити та iншу допомогу вщ роботодавця для створення достойних умов життя (житло, автомобiль, телекомушкаци);
3. Моральнi зиски: задоволення вщ обрано1' професiï протягом життя (престиж, досягнення певного сощального статусу, самореатзащя); доступ до цiкавих видiв дiяльностi, професiйна творчiсть; висока конкурентоспроможнiсть на ринку пращ, вщчуття стабiльностi та впевненосп в майбутньому; задоволення вщ способу життя студентiв, вiд самого процесу навчання та вщ успiхiв у ньому; спiвробiтництво з розумними i перспективними людьми тощо.
Методи економiчноï оцiнки ефективностi iнвестування в людський каттал використовуються на стащях: прийняття рiшень про доцiльнiсть швестування саме в людський капiтал чи альтернативного використання; ощнювання ефективностi катталовкладень унаслiдок отримання фактично1' вiддачi вщ здiйснення iнвестування людського капiталу.
Як правило, дослщники ефективносп швестицш в людський капiтал звертаються до технiки аналiзу «витрати - вигоди» [5, с. 42]. За щею технiкою аналiз здiйснюегься в три етапи:
1. 1дентифшащя випд (зискiв) та вартiсна !х оцшка iз врахуванням фактора часу;
2. 1дентифшащя витрат та !х вартiсна ощнка ^з врахуванням фактору часу);
3. Порiвняння величини вигод iз величиною витрат.
Для розрахунку випд та витрат необхщно провести прогресивне дисконтування вигiд та витрат, очiкуваних у майбутньому. Дисконтуванням е приведення один до одного потоюв вигiд i витрат на основi ставки дисконту з метою отримання поточно! (тепершньо!) вартосп майбутнiх доходiв.
В основi розумiння процесу дисконтування лежить визначення е^валентно! вартостi капiталу в рiзнi перiоди часу (тобто, якщо швестор мае капiтал у обсязi В0, то при ставцi банкiвського проценту г, вш буде еквiвалентний через рш обсягу капiталу В1 (В1=В0+В0г).
За цим методом тепершня майбутня вартiсть визначаеться так:
п в
А-(|)
де В0 - поточна вартiсть; г - процентна ставка (ставка дисконтування); Вг - вигода (дох1д), отриманий у перюд п - кшьюсть перiодiв часу.
Додатковi доходи вщ отримання освiти для багатьох людей та тдприемств е стимулом для швестицш у освпу. Сумарш додатковi витрати, пов'язанi з отриманням освпи, повиннi набагато перевищувати швестици в освiту, оскiльки дисконтування майбутшх доходiв зменшуе !х величину при приведены до теперiшнього моменту часу. Таким чином, швестици в освпу випдш, якщо:
в, „
' > С,, (2)
I
t=0(1 + Г)
де Ct - величина витрат на освпу у перюд t; г - процентна ставка (ставка дисконтування); Bt - вигода (дохщ), отриманий у перюд t; n - кiлькiсть перiодiв часу.
1снуе два критерii оцшки ефективностi iнвестицiй в освiту.
1. Метод приведення до поточноi вартосп, що включае: вибiр ставки дисконтування або ii визначення; пiдсумовування поточноi вартостi очiкуваних у майбутньому випд; тдсумовування поточноi вартостi iнвестицiйних витрат; порiвняння загально1' вiддачi з швестицшними витратами. Якщо поточна вартiсть витрат перекривае таю витрати, вкладення можна вважати випдними.
Чиста приведена вартють (net present value) - найбшьш точний критерiй доцiльностi iнвестицiйного проекту.
NPV = £ Bt -C< (3)
't ^t ы> (1 + г У
де NPV- чиста приведена вартють; Ct - величина витрат на освпу у перюд t; r -процентна ставка (ставка дисконтування); Bt - вигода (дохiд) вщ iнвестицiй, отриманий у перiод t; n - кiлькiсть перiодiв часу.
За цим критерiем iнвестицiï в освпу е доцiльними, якщо значення NPV е додатшм, тобто, якщо поточна вартють майбутшх вигiд (грошових та моральних) бiльша або ж дорiвнюе витратам.
2. Метод внутршньо1' норми вiддачi, що включае: ощнку майбутнiх вигiд; оцiнку iнвестицiйних витрат; розрахунок ставки дисконтування, що зрiвнюе поточну вартють вигщ з швестицшними витратами.
Внутрiшня норма вiддачi r являе собою таку норму вщсотка, при якш приведена вартють майбутшх випд дорiвнюе приведенш вартостi витрат.
де Ct - величина витрат на освпу у перiод t; r - процентна ставка (ставка дисконтування); Bt - вигода (дохщ) вщ швестицш, отриманий у перюд t; n -кшькють перiодiв часу.
Якщо майбутня вiддача вiд конкретного ршення про iнвестування в людський каттал настшьки велика, що внутршня норма вiддачi перевищуе норму вiддачi вiд альтернативних iнвестицiй, то таке ршення може вважатися вигiдним.
У випадку дослiдження ефективностi iнвестицiй для людини використовують також метод порiвняння доходiв людини при рiзних рiвнях освiти (наприклад, вищо1' та середньоГ). Для оцiнки ефективностi людського кашталу особливо щодо людини використовують наступш формули .
де yf - дохщ недосвщченого робiтника; YB - дохщ досвщченого робiтника;
Q. - прямi витрати на освiту в рощ i; PVB - приведена до моменту S ощнка
сумарного доходу; PVC- приведена до моменту S ощнка сумарних прямих витрат; у - шдивщуальна ставка дисконтування.
Альтернативш витрати розглядаються в сумарному доходi ( PVB ) зi знаком мшус.
В тому випадку, коли приведена до моменту S ощнка доходу вщ освпи вище, нiж приведена сумарна ощнка витрат, тодi освiта та ïï продовження доцiльнi економiчно [6, с. 44]. Формально правило записуеться таким чином:
(4)
^ yB - Y A
(5)
(6)
У розгорнутому видк
PVB - PVC>0 (7)
YB - YA u c (8)
h (1+7) h (1+/)' Пiдсумовуючи, слiд зауважити, що iнвестицii в людський капiтал мають ряд специфiчних особливостей, розрахованих на майбутню вщдачу:
- Прибутковiсть iнвестицiй в людський каттал прямо залежить вiд майбутнього термшу його використання;
- Процес зносу i амортизацii людського катталу (накопиченого науково-освiтнього потенцiалу) протшае iнакше, нiж у матерiально-речових ресуршв - при використаннi його цшшсть i обсяг не убувають, а збшьшуються;
- По мiрi накопичення людського капiталу, прибутковiсть подальших швестицш може зростати, а не знижуватися, як це характерно для фiзичного катталу. Освпа пiдвищуе ефективнiсть дiяльностi людини не тiльки як пращвника, але i як того, хто навчаеться, тобто прискорюе i полегшуе процес подальшого накопичення знань i навикiв.
До перспектив подальших наукових розробок у цьому напрямку можна вщнести запровадження стимулiв до iндивiдуальних та приватних iнвестицiй у людський капiтал, зокрема, в освпу, пiдвищення професiйного рiвня, зайнятiсть та самозайнятiсть, мале шдприемництво, заходи з охорони та змщнення здоров'я, виплат до фондiв пенсшного та медичного страхування.
Список використаних джерел
1. Стратегiя партнерства з Украшою на перюд 2008-2011 фшансових роюв. — К., 2007. — 171 с. — (документ Светового банку; № 40716-UA).
2. Becker S. Human Capital: theoretical and empirical analysis with special reference to education — [3rd ed. ]. — Chicago: University of Chicago Press, 1993. — 390 p.
3. Струмилин С.Г. Проблемы экономики труда. — М.: Наука, 1982. — 370 с.
4. Кадровий потенщал i шляхи його тдвищення [Електронний ресурс] / Л.Бреслав, Б. Люовик, I. Ломова // Людина i праця — 2003. — № 4. — Режим доступу до журн.: http://www.chelt.ru/2003/4-03/breslav.html
5. Гршнова О. А. Людський каттал: формування в системi освiти i професiйноi пiдготовки. —К.: Знання, 2001. — 254 с.
6. Освгта як фактор збiльшення частки некорпоративного бiзнесу в ВВП: матерiали 1-оi Мiждисциплiн. конф. ["Бар'ери та можливосл розвитку малого та середнього бiзнесу в Украiнi"], (Кшв, 14—15 лют. 2005 р.) / Консорщум iз удосконалення менеджмент-освгти в Украiнi, 1нститут конкурентного суспшьства. — К.: Консорцiум iз удосконалення менеджмент-освгти в Украш, 2005. — 203 с.
Поступила в редакцию 01.12.2009 г.
Коцюбайло Н.А. Анализ методов оценки эффективности инвестиций в бизнес-образование / Н А.
Коцюбайло // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 160-166.
В статье проанализированы методы оценки эффективности инвестиций в бизнес-образование, указаны источники формирования образовательного капитала сотрудников на предприятиях, а также выявлено,
что образовательный капитал отображается в показателе валового внутреннего продукта как по доходам, так и по расходам.
Ключевые слова: бизнес-образование, инвестиции, эффективность, человеческий капитал.
Kotsiubailo N.O. Analysis of methods of investments efficiency evaluation in business education / N.O.
Kotsiubailo // Uchenye zapiski TNU. Series: Economy and management. -2009. - Vol. 22 (61), # 2. - P. 160166.
The methods of investments efficiency evaluation in business education are analysed in the article, the forming sources of educational capital of employees at enterprises are indicated, and also it is exposed, that an educational capital is represented in the index of gross internal product both on profits and on charges. Key words: business education, investments, efficiency, human capital.
