CC BY
18
Наукрвий вкник, 2001, вип. 11.3
3. Загвойська Л. Analysis of multi-stage transfer line systems using simulation// Gaps and solutions in managerial economics. Prague, May, 13-15, 1999. Р.239-243.
4. Загвойська Л. Д. До питания стабшьност функцюнування виробничих систем// Науко-вий вюник УкрДЛТУ -1999. Вип. 9.5. - C. 266-271
5. Загвойська Л. Д. Дослщження стабшьност виробничих систем з паралельними i посл> довними зв'язками структурних пщрозцшв// Науковий вiсник УкрДЛТУ. -1999. Вип. 9.11. - С. 220-228
6. Imíi uiiímiic моцелювання гнучких автоматизованих лiнiй у лiсовиробничому комплекса Ред. Дуцюка Д.Л. - К.: 1СДО, 1996. - 140 с.
7. Carroll J.M. Simulation using personal computer. 1985. - 194. p.
8. Freeman M.C. The effects of breakdowns and integrated storage on the production line capacity// Journal ofthe industrial engineering. - 1964. № 17. - P.651.
9. Koenigsberg E. Production lines and internal storage// Management Science. - 1956. № 5. -
P. 410.
10. Masso, J., Smith M.L. Interstage storages for the three stage lines subject to stochastic failures// Transactions of the A.I.I.E. -1974. № 6. - P. 354.
11. Okamura K., Yamashina H. Analysis of the effects of buffer storage capacity in transfer line systems// Transaction of the A.I.I.E. - 1977. № 9, 2.
12. Okamura K., Yamashina H. Computer simulation of the effect of buffer storage capacity in transfer line systems// Japanese Journal of Precision Engineering. - 1977. № 43, 2.
13. Okamura K., Yamashina H. Analysis of in-process for multi-stage transfer line systems// International Journal of Production Research. - 1983. Vol. 21. № 2. - P. 183-195.
УДК 630.3.338 Дои. Р.Я. Ктдрат, к.е.н. - УкрДЛТУ
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ ВИТРАТАМИ НА ДЕРЕВООБРОБНИХ ШДПРЖМСТВАХ
Дано визначення управлшня витратами та шдкреслено його актуальнють в ринковш економщ. Зазначено функцюнальний та оргашзацшний аспекти цього поняття та показано галузевi особливост управлшня витратами на деревообробних шдприемствах, зокрема, при калькулюванш собiвартостi продукци.
Doc. R. Kindrat - USUFWT Theoretical aspects of timber enterprises costs management
This article presents the definition of costs management stressing the point of modern market economy vital problem. This concept functional aspects and problem of organization have been attributed. Branch peculiarities of timber enterprises costs management specifically in production costs calculating have been shown.
В умовах переходу промислових тдприемств Украши до ринкових ввдно-син кожне тдприемство зобов'язано працювати беззбитково, повшстю покривати bcí витрати та отримувати прибуток. Шдприемства повинт змщнювати свш фь нансовий стан та брати участь у формуванш державного бюджету.
Саме тому велика увага придшяеться питанню зниження виробничих ви-трат, що досягаеться шляхом оптимального управлшня ними. Зокрема, останшм часом прийнято низку законодавчих та нормативних документав, в яких регламе-нтуеться змшт, значення та методи управлшня витратами [1-3].
Управлшня витратами - це процес цшеспрямованого формування витрат за мшцем виникнення i рiзновидами продукци при постшному контролi рiвня витрат i стимулювання ix зниження [4].
Управлшня витратами складаеться з двох понять: управлшня та витрати. Як ввдомо, функц1ями управлшня е нормування, планування, координування, стимулювання, контроль, облш та анатз. Витрати характеризують використання в
Деяк e^HoMi4Hi прoблеми деревooбрoбнoï прoмиcлoвocтi
95
процесi господарювання рiзних елементiв виробництва: предметiв пращ, засобiв працi та само! пращ. Тому функщонально управлiння витратами мштить норму-вання, планування i координування витрат, контроль та аналiз 1х використання, органiзацiю i стимулювання 1х зниження.
Таким чином, система управлшня витратами та пiдприeмствi мае функщо-нальний та органiзацiйний аспекти. Вона мiстить такi функцiональнi пiдсистеми: нормування витрат ресурив; планування витрат за !х видами; облiк та анатз витрат; пошук та виявлення чинниюв економи ресурсiв; стимулювання економи ресур-сiв i зниження витрат. Такими шдсистемами керують вiдповiднi структурн шдроз-дiли пiдприемства залежно вщ його розмiру (видiли, бюро, групи, виконавцi).
Норми витрат усiх видiв ресурсiв (матерiальних, енергетичних, трудових тощо) розробляються вiдповiдно до певних оргатзацшно-техтчних рiшень та умов. Установленi норми витрат - це граничн витрати окремих видiв ресурсiв за даними оргашзацшно-техшчних умов виробництва. Вони е важливим чинником забезпечення режиму жорстко! економи i вiдповiдно конкурентоспроможностi продукци пiдприемства. В процесi планування встановлюються допустимi загаль-нi витрати в окремих шдроздшах i в щлому по пiдприемству (кошториси витрат) та на одиницю продукци (калькуляци собiвартостi). Фактичний рiвень витрат об-числюеться з допомогою облiку.
В процес аналiзу шляхом порiвняння фактичних витрат з плановими (або нормативними) з'являеться можливють оцiнювати роботу пiдроздiлiв з використання ресурив та з'ясовувати причини вщхилень фактичних витрат вщ планових i вiдповiдно стимулювати пращвниюв пiдприемства до !х зниження. Виявлення й використання чинниюв в економи ресурмв та зниження витрат е обов'язком кожного пращвника тдприемства, передусiм спецiалiстiв i керiвникiв уих рiвнiв.
Витрати на виготовлення i збут продукци становлять 11 собiвартiсть. Собь вартiсть продукци, робiт чи послуг - це виражен в грошовш формi поточнi витрати тдприемства на тдготовку 11 виробництва, виготовлення i збут.
Вiдображаючи рiвень витрат на виробництво, собiвартiсть комплексно хара-ктеризуе ступiнь використання усх ресурсiв пiдприемства, а значить, i рiвень технь ки, технологи та оргатзаци виробництва. Чим краще працюе шдприемство, штенси-внiше використовуе виробничi ресурси, технологию i органiзацiю виробництва, тим нижча собiвартiсть продукци. Тому собiвартiсть е одним з важливих показниюв ефективностi виробництва. Собiвартiсть продукци мае тюний зв'язок з 11 цiною - со-бiвартiсть слугуе базою цiни товару i 11 нижньою межею для виробництва (нхто не випускатиме продукци, ринкова щна яко'1 е нижчою за 11 собiвартiсть).
Для обчислення собiвартостi продукци важливе значення мае визначення складу витрат, яю в не1 включають. Як вiдомо, витрати пiдприемства вщшкодо-вуються за рахунок двох власних джерел: собiвартостi i прибутку. Тому питання про склад витрат, яю включаються в собiвартiсть, е питаннями розмежування мiж зазначеними джерелами вщшкодування. Загальний подiл цього розподiлу полягае в тому, що через собiвартiсть повиннi вiдшкодовуватись тi витрати тдприемства, яю забезпечують просте вiдтворення вих елементiв виробництва: предметiв правд, засобiв працi, робочо1 сили, а також природних ресурив.
Необхiдно зазначити, що з рiзних причин на практищ немае повно1 вщпо-ввдносл мiж дiйсними витратами на виробництво i собiвартiстю продукци. Так, зпдно з iснуючим порядком не включаються у собiвартiсть продукци, а ввдшко-
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
довуються за рахунок прибутку, або шших джерел, витрати на тдготовку i осво-ення ново! продукци серiйного i масового виробництва. Це, зокрема, вiдноситься до продукци меблевого виробництва, яка виготовляеться сершно. Виняток стано-вить виготовлення меблiв на замовлення, яке вщноситься до одиничного або дрь бносерiйного виробництва. В цьому випадку вс витрати, пов'язаш з пiдготовкою виробництва, вiдразу ввдносяться на собiвартiсть дано1 продукци.
Разом з тим, е витрати, яю включаються у собiвартiсть, але не мають прямого зв'язку з виробництвом: оплата часу виконання державних обов'язюв пра-щвниками пiдприемства, скорочення робочого дня пiдлiткiв, матерiв та шшь
Склад витрат, якi включаються у собiвартiсть продукци, може змшюватись з рiзних практичних мiркувань. Але загальною тенденцiею таких змiн повинно бути повшше вiдображення у собiвартостi дiйсних витрат на виробництво продукци. Це стосуеться, зокрема, собiвартостi продукци за умов повного калькулю-вання витрат.
Калькулювання займае важливе мкце в системi технiко-економiчних роз-рахункiв, пов'язаних з управлшням витратами на шдприемствь Калькуляци вико-ристовуються для вивчення та виявлення резервiв зниження собiвартостi продукци, встановлення науково обгрунтованих цiн, визначення економiчно! ефективно-сл органiзацiйно-технiчних заходiв.
Пiд калькулюванням розу]шемо розрахунок розмiру витрат у грошовому вираз^ який припадае на одиницю продукци, або виконаних робiт. Калькулюван-ня потрiбно також для виршення таких економiчних завдань, як обгрунтування цiн на вироби та обчислення !х рентабельностi, аналiзу витрат та виробництво од-накових виробiв на рiзних пiдприемствах.
Залежно вiд конкретних галузевих особливостей деревообробного виробництва i продукци, калькулювання може здiйснюватись рiзними методами i, вщ-поввдно до цього, можна використовувати рiзного виду калькуляц11. Зокрема, для деревообробних тдприемств характернi так1 методи калькулювання.
Так, на меблевих тдприемствах на новi меблевi вироби на стади 1х проек-тування та на разовi замовлення складаються кошториснi калькуляци. Особли-вiсть цих калькуляцiй у тому, що обчислення е приблизним внаслвдок вiдсутностi детально! нормативно! бази (в !х основi лежать проектш норми витрат матерiаль-них i трудових ресурсiв).
На лiсопильних пiдприемствах, продукцiя яких розрiзняеться за яюсними характеристиками, розробляються по-сортовi калькуляц11, яю визначають собiвар-тiсть продукц1! окремих сорив пиломатерiалiв.
В умовах однорвдного технологiчного процесу i послiдовних стадш оброб-ки можуть складатись по-стадшт калькуляцЦ, з допомогою яких визначаються витрати на виробництво сухого лущеного шпону i окремо на виробництво обрiз-но1 фанери.
При калькулюваннi витрати групуються за калькуляцiйними статтями, номенклатура яких залежить вiд галузi промисловоста та виду виробництва. Тому по окремих видах виробництва номенклатура калькуляцшних статей вiдхиляеться вiд типово1 з урахуванням специфши виробництва i продукци.
Наприклад, у деревообробнiй промисловостi не використовуеться стаття "Попутна продукцiя" та деяю iншi. Натомiсть при калькулюванш продукц11 лiсо-
Деякi економiчнi проблеми деревообробно'1 промисловостi
97
пильного виробництва виокремлюються статтi "Сировина за гуртовими цiнами" та "Транспортно-заготiвельнi витрати".
У меблевому сершному виробництвi актуальнi "Витрати, пов'язаш з тдго-товкою та освоенням виробництва продукци". Вони ввдносяться до витрат майбу-тнiх перiодiв i включаються до собiвартостi виробiв частинами протягом певного (але не бшьше двохрiчного) строку з моменту початку 1х серiйного виробництва. При виготовленш меблiв на замовлення витрати на шдготовку виробництва ввд-носяться повшстю на собiвартiсть вiдповiдного виробу чи парти виробiв.
Метою подальшого дослiдження е вивчення досв^ управлшня витратами на деревообробних пiдприемствах та пошук шляхiв зниження собiвартостi продукци.
Лiтература
1. Типове положения з планування, облiку i калькулювання собiвартостi продукци (робiт, послуг) у промисловость Затверджена Постановою КМУ вщ 26.04.96 № 473. - КиТв, 1996. - 207 с.
2. Закон Украши "Про оподаткування прибутку тдприемств". Прийнятий на 2-iй сеси ВР Украши 28 грудня 1994 р. - К.: Украина, 1995. - 44 с.
3. Правила застосування Закону Украши "Про оподаткування прибутку тдприемств". Вь сник податковоТ служби Украши, № 3, 1995. - С. 4-30.
4. Економжа шдприемства: Пiдручиик/ За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, пере-роб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528_с._
УДК684:338.45+65.66 Дои. С.О. Козловський, к.е.н.;М.В. Малтовсыш - УкрДЛТУ
ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОНОМЕТРИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА МЕБЛ1В
Розглядаються особливостi побудови економетричних моделей виробництва мебле-вих виробiв: вимоги щодо формування вхiдних даних; фактори, що впливають на меблеве виробництво; необхiднiсть врахування стану економiки переходного перiоду.
Doc. S. Kozlovskyy, M. Malynovska - USUFWT
Some peculiarities of furniture production econometric modeling
Furniture goods production econometric modeling peculiarities are considered: input data conditions; factors which have influence on the furniture production necessity taking into consideration of transition economy's position.
Проввдною галуззю лкопромислового комплексу Украши е меблева про-мисловшть. Як ввдомо, виготовлення меблiв е одним з традицшних для Украши виробництв. Довгий час воно розвивалось як ремесло, переважала кустарна про-мисловiсть. Iндустрiя галузi в центральних, схiдних i твденних областях Украши була проведена в 30-х роках, а в захвдних - наприкшщ 40-х i в 50-х роках ХХ сто-лггтя. Наприкiнцi 50-х рокiв, у зв'язку i3 початком масового житлового будiв-ництва в колишньому СРСР, що вимагало рiзкого збiльшення виробництва меб-лiв, розпочались реконструкцiя i будiвництво нових меблевих пiдприемств майже у вих областях Украши, якi ввдбувались прискореними темпами протягом 60-х i 70-х роив. В результата з початку 70-х роив виробництво меблiв набуло масового характеру, протягом 70-х i 80-х роив розвивалось високими темпами i досягнуло свого тку на рубежi 80-х i 90-х роив. Шсля 1989-1991 рр. у меблевш промисло-воста розпочався тривалий спад виробництва, який перейшов у середиш 90-х роив у важку економiчну кризу (табл. 1, рис. 1, 2).
