CC BY
15
пильного виробництва виокремлюються статтi "Сировина за гуртовими цiнами" та "Транспортно-заготiвельнi витрати".
У меблевому сершному виробництвi актуальнi "Витрати, пов'язаш з тдго-товкою та освоенням виробництва продукци". Вони ввдносяться до витрат майбу-тнiх перiодiв i включаються до собiвартостi виробiв частинами протягом певного (але не бшьше двохрiчного) строку з моменту початку 1х серiйного виробництва. При виготовленш меблiв на замовлення витрати на шдготовку виробництва ввд-носяться повшстю на собiвартiсть вiдповiдного виробу чи парти виробiв.
Метою подальшого дослiдження е вивчення досв^ управлшня витратами на деревообробних пiдприемствах та пошук шляхiв зниження собiвартостi продукци.
Лiтература
1. Типове положения з планування, облiку i калькулювання собiвартостi продукци (робгг, послуг) у промисловость Затверджена Постановою КМУ вщ 26.04.96 № 473. - КиТв, 1996. - 207 с.
2. Закон Укра'ши "Про оподаткування прибутку тдприемств". Прийнятий на 2-iй сеси ВР Украни 28 грудня 1994 р. - К.: Украна, 1995. - 44 с.
3. Правила застосування Закону Укршни "Про оподаткування прибутку тдприемств". Вь сник податковоТ служби Украши, № 3, 1995. - С. 4-30.
4. Економжа тдприемства: Пiдручник/ За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, пере-роб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528_с._
УДК684:338.45+65.66 Дои. С.О. Козловський, к.е.н.;М.В. Малтовсыш - УкрДЛТУ
ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОНОМЕТРИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА МЕБЛ1В
Розглядаються особливостi побудови економетричних моделей виробництва мебле-вих виробiв: вимоги щодо формування вхiдних даних; фактори, що впливають на меблеве виробництво; необхiднiсть врахування стану економiки переходного перiоду.
Doc. S. Kozlovskyy, M. Malynovska - USUFWT
Some peculiarities of furniture production econometric modeling
Furniture goods production econometric modeling peculiarities are considered: input data conditions; factors which have influence on the furniture production necessity taking into consideration of transition economy's position.
Проввдною галуззю лкопромислового комплексу Укра'ши е меблева про-мисловшть. Як ввдомо, виготовлення меблiв е одним з традицшних для Укра'ши виробництв. Довгий час воно розвивалось як ремесло, переважала кустарна про-мисловiсть. Iндустрiя галузi в центральних, схiдних i твденних областях Укра'ши була проведена в 30-х роках, а в захвдних - наприкшщ 40-х i в 50-х роках ХХ сто-лггтя. Наприкiнцi 50-х рокiв, у зв'язку i3 початком масового житлового будiв-ництва в колишньому СРСР, що вимагало рiзкого збiльшення виробництва меб-лiв, розпочались реконструкцiя i будiвництво нових меблевих пiдприемств майже у вих областях Укра'ши, якi ввдбувались прискореними темпами протягом 60-х i 70-х роив. В результата з початку 70-х роив виробництво меблiв набуло масового характеру, протягом 70-х i 80-х роив розвивалось високими темпами i досягнуло свого тку на рубежi 80-х i 90-х роив. Шсля 1989-1991 рр. у меблевш промисло-воста розпочався тривалий спад виробництва, який перейшов у середиш 90-х роив у важку економiчну кризу (табл. 1, рис. 1, 2).
Види меблiв 1970 1975 1980 1985 1990 1993 1995 1996 1997 1998
Столи 2885 3820 3718 3520 4230 2629 713 366 331 319
Стiльцi та крюла 10331 12414 9697 8786 7902 2957 855 663 860 1094
Шафи 1138 1816 1942 2455 2856 2782 997 521 320 270
Дивани i кушетки 195 100 90 65 43 30 13,6 5,2 26,3 20,7
Дивани-йжка 846 1037 1064 1055 1197 692 166 76,8 79,2 80
Гapнiтуpи i набори меблiв, тис.компл. 311(1) J2> _(2> 895 1123 1155 361 183 136 119
12,
- офщшш статистичш даш вщсутш
-Столи
- Ст1лыд та кр1сла Шафи
Дивани i кушетки
-Дивани-лЬкка
-Гарттури i набори мебл!Б
^ # ^ ^ # # # # # # Роки
Рис. 1. Диналпка виробництва меблгв за 1970-1991 pp.
-Столи
- Ст1льц1 та кркла Шафи
Дивани i кушетки -Дивани-лЬкка -Гарнтурга набори мебл1Е
1992 1993 1994 1995 199й 1997 1998 Роки
Рис. 2. Динамта виробництва меблЬв за 1992-1998pp.
Деяк e^HoMi4Hi прoблеми деревooбрoбнoï прoмиcлoвocтi
99
Важливим науковим iнструментом аналiзу тенденцiй i дина]шки меблевого виробництва в умовах змши соцiально-економiчних станiв (першим станом е ме-блева промисловiсть Укра'ни як складова частина единого народногосподарсько-го комплексу СРСР, другим - як частина окремо'1 кра'ни з перехвдною економiко) е економетричнi методи i моделi.
Адекватнiсть економетричних моделей ^ вiдповiдно, точнiсть i надiйнiсть отриманих за допомогою економетричного аналiзу i прогнозування результатiв залежить вiд двох основних факторiв. Першим з них е яюсть вхiдних даних (спо-стережень), якi формують змiннi економетричт моделi. Другим фактором е яюсть специфшаци моделi, тобто правильний вибiр юлькоста змiнних та використання найбшьш вiдповiдних математичних залежностей (вибiр найкращо! аналогично!' форми моделi).
Вхiднi даш повиннi вiдповiдати вимогам повноти, однорвдноста, об'ектив-ностi i достовiрностi, а також ввдсутноста мультиколiнеарностi, гетероскедастич-носта та автокореляци.
Повнота означае наявшсть репрезентативностi по вiдношенню до економь чного об'екту просторово-часово! вибiрки з обсягом, достатшм для отримання статистично значущих результатiв.
Однорiднiсть вхiдних даних означае !х однаковий ступiнь агрегатування, однi й тi ж самi методи розрахунку показниюв у часi, використання порiвняльних цiн, однаковi зовнiшнi економiчнi умови. При цьому однорiднiсть спостережень мае як юльюсну так i яюсну сторони. Остання визначаеться однотипнiстю соща-льно-економiчних умов функцiонування.
Об'ективнiсть i достовiрнiсть вхщно!' iнформацii полягае, по-перше, у засто-суваннi тiльки перевiрених, точних даних, i по-друге, у правильноста вираження факторiв i передумов у виглядi конкретних економiчних i технiчних показникiв.
Перевiрка економетричних моделей на мультиколшеаршсть, гетероскедас-тичнiсть та автокорелящю здiйснюеться за допомогою спещальних тестiв.
Для забезпечення якiсно'i специфшаци економетричних моделей необхiдно правильно визначити фактори, що вирiшальною мiрою впливають на виробницт-во меблiв, а потам щ фактори виразити через конкретш показники. До цих факто-рiв i показникiв належать таю:
1. Загальна макроекономiчна ситуащя, яка виражаеться з допомогою показниюв нацюнального доходу (НД) та валового внутршнього продукту (ВВП) краши та на нашу думку населення.
2. Життевий рiвень населення, який виражаеться показниками реальних грошових доходiв, витрат i заощаджень, у тому чи^ на купiвлю товарiв i оплату послуг.
3. Обсяги житлового будiвництва, найважливiшими показниками якого е введення в експлуатащю загально'1 площi житлових будинкiв та кiлькiсть збудо-ваних квартир.
4. Науково-техтчний прогрес (НТП) у меблевш промисловостi та сумiж-них галузях, що виготовляють сировину i матерiали (фурнiтура, плитнi i лакофар-бовi матерiали, тканина, кле'1, фанера, шпон, пиломатерiали тощо) та устаткування й шструмент. Цей фактор може бути виршений узагальненим показником НТП в
обласл конструкцшних матерiалiв та узагальненим показником технiчного розви-тку в галузi [ 1, ст. 220-224].
5. Яюсть меблiв, !х конкурентоспроможшсть на внутрiшньому i зовшш-ньому ринках, яка може бути виражена узагальненим показником якост продук-ц11 [10, ст. 60; 11, ст. 200; 2; 4].
Отже, принципова система економетричних моделей виробництва меблiв за видами, що враховуе ус вищевказанi фактори та показники, що !х виражають, може бути сформульована так (нелшшш функци шляхом простих перетворень можуть бути зведенi до лшшних [7, ст. 138-157; 8, ст. 87]:
У г = в01 + в11 Х1 + в21 Х2 + в31 Х3 + в41 Х4 + в51Х5 + (1)
+ в61Х6 + в71Х7 + в81 Х8 + в91Х9 + в101 Х10 + ЕI > ' = 1 ,т
де: у - виробництво меблевих виробiв i -го виду, результуючi змiннi; х1 - НД на думку населения у порiвняльних цiнах; х2 - ВВП на душу населення у порiвняних цшах; х3 - реальш грошовi доходи населення; х4 - витрати i заощадження у порь вняних цiнах; х5 - витрати на кутвлю товарiв i оплату послуг у порiвняних цiнах; х6 - введення в експлуатацiю загально! площi житлових будинюв; х7 - кшьюсть збудованих квартир; х8 - узагальнений показник НТП в областа конструкцiйних матерiалiв; х9 - узагальнений показник поширення технiчного розвитку в галузц х10 - узагальнений показник якоста групи меблевих виробiв i -го виду; в0, вц, в21, вз,-, ви, в5/, вб,-, въ, в81, вк, в\0[- оцiнки коефiцieнтiв рiвнянь регресiй; де: е1 - випадковi комплекси; т - кшьюсть видiв меблевих виробiв.
Виходячи з вимоги повноти вхвдно! шформаци доцiльно побудувати моде-лi (1) за весь перюд спостережень виробництва меблiв за видами, тобто за 19701998 рр. Проте, при цьому для деяких показниюв не виконуеться вимога однорвд-ностi даних. Так, дат про вироблений НД е за 1970-1994 рр., а ВВП - за 19901998 рр. Отже, змшш х1 та х2 (ввдповщно НД та ВВП на душу населення у порiв-няних цшах) не можуть бути розглянуп спшьно i повиннi бути вилучеш iз систе-ми моделей (1) для всього перюду спостережень. Даш про грошовi доходи населення у фактичних цiнах е тшьки за 1985-1995 рр. Тому змшна х3 також не може бути включена до моделей (1) за весь перюд 1970-1998 рр. Даш про витрати i за-ощадження населення та кутвлю товарiв i оплату послуг у фактичних цшах е за 1985-1998 рр. Але дат про шдекси споживчих цш е тiльки за 1991-1998 рр., тодi як наприкiнцi 80-х роив спостершались досить висока шфлящя на фонi майже повного розбалансування товарно-грошового ринку СРСР. Отже, однорвдт i об'-ективнi данi для змшних х4 та х5 е тшьки за перюд 1991-1998 рр. Крiм того, мiж незалежними змшними i iснуе сильний кореляцiйний зв'язок, що сввдчить про на-явшсть мультиколiнеарностi. Данi про введення в експлуатащю загально! площi житлових будинюв (х6) та кiлькiсть збудованих квартир (х7) вiдповiдають умм вимогам до вхщно! iнформацii за виключенням мультиколiнеарностi (мiж незалежними змшними х6 та х7 шнуе сильний кореляцiйний зв'язок.
Крiм обмежень щодо iнформацii, при визначеннi специфшацш системи моделей виробництва меблiв за видами ми стикаемось з обмеженнями методично-
го i технiчного характеру. Зокрема, основними напрямками НТП у меблевiй та сумiжних галузях промисловостi (показники четвертого фактора) е автоматизацк i комплексна мехатзащя, застосування нових видiв енерги, матерiалiв, техноло-гiй, iнформацiйних систем, захист довюлля тощо. Визначення показникiв, що ха-рактеризують данi напрямки а також рiвня НТП в цшому е складною методологь чною i методичною задачею, яка виходить за рамки даного дослiдження. Тому включення показникiв НТП (змiннi х8 та х9) до системи економетричних моделей
(1) на даному етат неможливо.
Рiвень якостi меблiв (п'ятий фактор) визначаеться за допомогою показни-юв призначення, надiйностi (довговiчностi), ергономiчностi, естетичностi, станда-ртизаци та ушфшаци, технологiчностi, транспортабельностi. За спецiальною методикою можна визначити узагальнюючi показники якосп конкретних меблевих виробiв. Проте, визначення рiвня якостi групи меблiв даного виду вимагае над-звичайно великих обсяпв первинно! iнформацii з уих пiдприемств, де виготовля-ються дат мебл^ а також потребуе дуже трудомiстких розрахункiв. Тому включення узагальнюючого показника якостi меблiв (змiнна х10) до системи економетричних моделей (1) техтчно не представляеться можливим.
Крiм того, даш про виробництво гарнiтурiв i наборiв меблiв е тiльки за 1985-1998 рр.
З урахуванням вищенаведених зауважень початкова система економетрич-них моделей (1) виробництва меблевих виробiв за видами перетворюеться у декь лька систем моделей:
• для перюду 1970-1998 рр.:
У = в01 + в61 хб + е?1 х7 +е,-» ' =1,т -1, (2)
• дляперiоду 1970-1994 рр.:
У = в01 + вих1 + в61Х6 + в71х7 + е,- >' =1,т -1, (3)
• для перюду 1991-1998 рр.:
У = в01 + в21 х2 + в41х4 + в 51 х5 + в61 х6 + в71 х7 + = 1,т , (4)
Вище вказувалось, що незалежнi змiннi х6 i х7 мають мiж собою сильний кореляцшний зв'язок. Отже, системи моделей (2), (3) i (4) будуть мультиколшеар-ними. Для уникнення мультиколшеарноста необхiдно кожну iз систем моделей
(2), (3) i (4) розбити на двi пiдсистеми, тобто окремо дослiдити вплив кожно! з не-залежних змiнних житлового будiвництва на виробництво меблiв г -го виду.
Отже, система моделей (2) - (4) перетворюеться на тдсистеми:
• для перюду 1970-1998 рр.:
У\ = 4 + в6X + Е'¡>' = 1,т -1, (21)
У2 = е01 + в71 х7 + е 2 >' = 1,т , (211)
• дляперiоду 1970-1994 рр.:
у' = 4 + 4 х1 + в61 х6 =1,т -1, (31)
у2 = в^и + 4х1 + в71 х7 +£2,1 = 1,т — 1, (311)
• для перiоду 1991-1998 рр.:
у1 = 4 + 4 х2 + 4 х4 + 4 х5 + вб,- хб + е1 =1,т, (41)
■У,2 = 4 + 4 Х2 + 4 Х4 + 4 Х5 + в7 Х7 + е 1>' = 1,т , (411)
Системи моделей (21), (211), (31), (311) охоплюють два принципово рiзних пе-рiоди в розвитку меблево! промисловостi Укра!ни: з 1970 р. до 1991 р. - як скла-дово! частини народногосподарського комплексу СРСР в умовах планово! центра-лiзовано'i економiки; тсля 1991 р. - як незалежно! кра!ни з перехiдною економь кою. Даш до табл. 1 i рис. 1,2 сввдчать, що для бшьшоста меблевих виробiв перелом у лшях тренду вiдбувся саме у 1991 р., а незначш коливання навколо пiкових обсягiв виробництва окремих виробiв не носять лагового характеру. Змша геопо-лiтичного та соцiально-економiчного стану Укра!ни на рубежi 1991-1992 рр., i вiдповiдний перелом у лшях тренду виробництва меблiв можуть бути адекватно враховаш в системах економетричних моделей за допомогою фштивних змiнних. Для цього в системi моделей (21), (211), (31), (311) повиннi бути введенi фштивш змiннi х11, х12, х13 з вiдповiдними кутовими коефiцiентами вп,, в12,, в13,,
де,х11- фiктивна змiнна, час до 1991 р., значення х11 у 1970-1990 рр. змшю-ються вiд - 21 до -1, а х12 в цей перюд дорiвнюе 0; х12 - фштивна змiнна, час у пе-рехiдному перiодi економiки, значення х12 у 1991-1998 рр. змiнюеться ввд 1 до 6, а х11 в цей перiод дорiвнюе 0; х13 - додаткова фiктивна змшна, що враховуе лама-нiсть тренду, яка приймае значення 0 - для першого перюду, i значення 1 - для другого перюду розвитку економши Укра!ни.
Отже, принциповi системи моделей з урахуванням фактору змши соцiаль-но-економiчного стану Укра!ни шляхом введення фiктивних змiнних мають такий вигляд:
• для перюду 1970-1998 рр.:
У! = 4 + вб;хб + 4; х11 + епIх12 + 4; х13 + е1 >1 =1,т -1, (5)
у2 = 4+в71 х7 + 4,- хи+е2ш х12 + 4,- хи+е2 > г =1,т -1, (6)
• для перюду з 1970-1994 рр.:
У1 = 4 + 4х1 + вбIхб + е1пх11 + е121 х12 + 4,-х13 +е'> г =1,т -1, (7)
У1 = 4 + 4 х1 + в7 i х7 + в111 х11 + в12 i х12 + 4,- х13 + Е i'i = l,m - 1. (8) Лiтература
1. Глазьев С.Ю. Экономическая теория технического развития. - М.: Наука, 1990. - 232 с.
2. ГОСТ 15467-79. Управление качеством продукции. Основные положения. Термины и определения. - М.: Изд-во стандартов, 1984. - 18 с.
3. Доучерти К. Введение в эконометрику. - М.: МНФРЛ, 1997. - 402 с. Пер. с англ.
4. ДСТУ2925-94. Яюсть продукци. Ощнка якост1. Термши та визначення. - К., 1994. - 19 с.
5. Дурдинец П.П. Производство и потребление мебели. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 232 с.
6. Козловський С.О., Загвойська Л.Д. Проблеми специфжаци економетричних моделей виробництва мебл1в в Укрш'ш// Економетричш методи i модел1 в економщ: теор1я i практика. Тези допов1дей. Друга мiжнародна економетрична конференцiя. - Львiв, 2000. - 8 с. (Рукопис).
7. Лук'яненко 1.Г., К'расм1кова Л.1. Економетрика: Пiдручник - К.: Тов-во "Знання", 1988. - 494 с.
8. Наконечний С.1., Терещенко Т.О., Романюк Т.П. Економетрiя: Пiдручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 296 с.
9. Народне господарство украшсько'1 РСР у 1970, ..., 1991 рр.: Статистичш щорiчники -
К.: Техтка, 1971, ..., 1992._
10. Свиткин М.З. Управление качеством продукции в лесной и деревообрабатывающей промышленности. - М.: Лесн. пром-сть, 1988. - 224 с.
11. Справочник мебельщика/ Под ред. В.П.Бухтиярова. - М.: Лесн. пром-сть, 1985. - 371 с.
12. Толбатов Ю.А. Економетрика: Шдручник. - К.: Четвертахвиля, 1997. - 320 с.
13. Статистичш inopi'iiiiiKii Украши за 1992, ..., 1998 рр/Мшютерство статистики Укрш'-ни. - К.: Техника, 1993, ..., 1999.
14. Kozlovsky S., Zagvoyska L., Adamovsky A. Econometric Analysis of Furniture Production in Ukraine// Foresury in Transition Reading Book OF ENARECO Project. - Padova, 2000, - P.21 (Working paper, Fccehted).
15. Pindyck R., Rubinfeld D. Econometric Models and Economic Forecasts. - 4 th ed. - Boston, New York: Irwin MeGrow - Hill, 1998. - P. 626._
УДК339.1:630*722 Доц. А.М. Bineeun; ст. О.П. НМтченко - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РИНК1В ПРОДУКЦП З ДЕРЕВИНИ
Дослщжуються ринки продукци з деревини в свт, i зокрема, в тих крш'нах, що е найбiльшими представниками в торгiвлi нею. Розглянуто зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть укра'нських пiдприемств деревообробно'' промисловостi, Надат рекомендацií щодо шля-xiB i'x виходу на зовнiшнi ринки i3 своею продукцiею.
Doc. A. Vichevych; O. Nikitchenko - USUFWT Wood products market research
The aim of the article is the research of wood-processing industry products markets in those countries that are the most representative in the given branch of industry in the world. The article concerns also the questions of state, tendencies and perspectives of development in the field of Ukrainian wood-processing industry. Some recommendations concerning the further export activity of the Ukrainian wood-processing enterprises were given in this article.
Змши демографiчноí структури, еконо]Шчного розвитку кра'!н, переоцшка цшностей споживачiв (усввдомлення сощального добробуту та еколопчних проблем), а також змши смаюв - основш фактори, що впливають на рiвень попиту продукци деревообробних тдприемств.
Компетентш служби ООН передбачають, що населення Земл^ яке на су-часному етат становить 5.7 млрд. чоловш, до 2050 р. зросте до 9.8 млрд. чоловш [1]. При цьому темпи росту будуть найбшьш швидкими в регюнах, що розвива-ються. Нерiвномiрний прирiст населення в рiзних частинах свггу вимагатиме створення нових центрiв споживання продукци деревообробних пiдприeмств, що звичайно матимуть сво! специфiчнi вимоги. У крашах, що розвиваються, специ-фiчнi потреби широких верств населення призведуть до збшьшення попиту на недорогу продукщю середньо! якость У розвинутих крашах, особливо у вврош, но-вi сегменти ринку створюватимуться через стагнацiю темпiв приросту населення. На сучасному етапi будiвництво нових споруд замiнюeться вiдновленням, ремонтом та реконструкщею вже кнуючих будiвель та споруд. Дуже часто вщновлення асоцiюeться iз пiдвищенням якост примiщення, будiвлi тощо i тому для виконан-ня такого типу робгг використовуються високоякiснi, дорогi матерiали. Особливi сегменти та нiшi у розвинутих крашах створюватимуть лiтнi верстви населення та самотш люди.
Другим фактором, що впливае на попит продукци деревообробних шдприемств, е змши в економiчному розвитку кра!н. Економiчний рiст буде значно вщ-чутнiшим у крашах, що розвиваються, шж у розвинутих крашах [2].
