CC BY
57
приемствами в цшому i потужностями цих суб'екпв, зокрема. 1снування значних коливань у piBHi забезпеченост окремих областей торговельними шдприемствами, ïx площами, пiдприемствами ресторанного господарства i мюцями в них; шдприемствами ринюв i створеними на них торговими мюця-ми без ув'язки з територiею i густотою населення регюну свiдчить про нега-тивнi наслiдки вiдсутностi у цей час единого методичного шдходу до плану-вання розвитку i розмщення торговельно-обслуговуючоï мережi. У контекстi проведеного анашзу, актуальним залишаеться питання динамжи ефективнос-тi комерцiйного бiзнесу на даному еташ його розвитку, що i може бути предметом подальших дослiджень.
Лiтература
1. Економпчний розвиток Украïни/ Мш-во економши та з питань европ. штегр. Украши - К.: М1н-во економши та з питань европ. штегр. Украïни, 2004. - 24 с.
2. Комерцшна д1яльн1сть на ринку товар1в i послуг (за ред. проф. В.В. Апотя, проф. Я. А. Гончарука). - Льв1в, 2001. - 269 с.
3. Споживча кооперащя Украши: Проблеми сучасного розвитку. - Монограф1я/ Ред-кол. С.Г. Бабенко, I.I. Лукiнов, Ю.С. Шемшученко, Я. А. Гончарук, Апопш В.В. - Льв1в: Ко-опосв1та, 1999. - 366 с.
4. Трансформащя модел1 економши Украши (щеолопя, протир1ччя, перспективи) / В.М. Гейць, Б.С. Кваснюк, M.I. Зверяков та шшь - К.: Вид-во Логос, 2000. - 498 с.
5. Мочерний С.В., Устенко ОА., Чеботар С.1. Основи пщприемницько!' д1яльносп : По-абник. - К.: Вид. центр "Академ1я", 2001. - 280 с.
6. Апопш В. Формування сучасно'1 шфраструктури ринку продовольства Украши // Региональна економша. - 1999, № 3. - С. 18-25.
7. Роздр1бна торгова мережа на 1 ачня 2003 року/ Держком. статистики Украши. - К: ГМУС ДКС. - 93 с.
8. Спец1ал1зац1я роздр1бно'1 торгово'1 мережi Украши на 1 ачня 2003 року/ Держком. статистики Украши. - К: ГМУС ДКС. - 107 с.
УДК 334.72:657.471 Acnip. А.М. Дiдик1 - НУ "Львiвська полтехмка "
ПРОЦЕС ПЛАНУВАННЯ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ У КОРПОРАЦП
Запропоновано послщовшсть реалiзацii процесу планування поточних витрат у корпорацп. Охарактеризовано кожен з етатв планування поточних витрат та вщо-бражено лопку ix взаeмозв'язкiв.
Ключов1 слова: класифiкацiя витрат, управлiння витратами, поточш витрати.
DoctorateА.М. Didyk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Process of current outlays planning in a corporation
The sequence of realization of process of planning of current outlays is offered in a corporation. Each of stages of planning of current outlays is described and represented logic of their intercommunications.
Keywords: classification of charges, managements by charges, current outlays.
Чисельна бшьшють в1тчизняних корпоративних структур характеризуются недостатшм р1внем ефективносл ix д1яльност1, низькою конкурен-тоспроможшстю продукцп, неплатоспроможшстю тощо. Ц проблеми тюно
1 Проф. О.1. Кузьмш, д-р екон. наук, заввдувач кафедри м1жнародного менеджменту i шдприемництва - НУ "Льв1вська полiтеxнiка".
пов'язаш з обсягами та структурою витрат товариств. Варто зауважити, що у промисловост Украши приблизно двi третини собiвартостi продукцп станов-лять матерiальнi витрати i одну-третину - нематерiальнi, що зумовлюеться матерiаломiсткими типами виробництва, нестачею ресурсоекономних техно-логiй, вщсутшстю сучасно! технiки, обладнання тощо. Але в окремих галузях промисловостi структура собiвартостi продукцп iстотно iнша. Так, у вугшь-нiй промисловостi матерiальнi витрати становлять приблизно одну третину загального обсягу витрат, а заробггна плата - близько 60 %. У той же час у легкш i харчовiй промисловостi матерiальнi витрати становлять понад 90 %, досягаючи на окремих пiдприемствах 98 % собiвартостi. У гiдроенергетицi на амортизацшш вiдрахування припадае вiд 70 до 90 % собiвартостi електро-енергп. У виробництвi алюмiнiю витрати на електроенерпю становлять по-над 60 % собiвартостi [3, с. 276-277]. Дослщження дiяльностi значно! кшькос-тi украшських пiдприемств рiзних оргашзацшних форм, аналiз фактолопчно-го матерiалу у перiодичнiй, економiчнiй та дшовш пресi дозволили Л.1. Феду-ловш узагальнити характернi проблемнi зони (сфери) оргашзацп та ведення бiзнесу в Укршт, серед яких одними iз ключових проблем е: висока собiвар-тiсть в^чизняно1 продукцп, вiдсутнiсть фшансових ресурсiв для розвитку, вiдсутнiсть системи управлшського облiку, адекватного потребам управлшня тощо [8, с. 192-193]. Усе це вимагае вщ керiвникiв корпорацш впровадження та застосування сучасних технологш управлiння витратами, !х економп та за-побiгання втрат. Потужна методолопчна та методична база стосовно плану-вання, прогнозування, облiку, аналiзу, регулювання витрат, яка функцюнува-ла за чаЫв командно-адмшютративно1 економiки у сучасних умовах е малоп-ридатною. 1ноземний досвiд у цiй сферi не завжди е адекватним украшським реалiям, що зумовлюе неприпустимiсть його "слшого копiюванням. Вiтчизня-нi розробки у сферi управлiння витратами, зазвичай, дублюють радянськi та iноземнi з певною !х комбiнацiею, що не завжди приводить до бажаних нас-лщюв. З огляду на це виникае необхщшсть в удосконаленнi положень насам-перед щодо обгрунтованого планування витрат корпорацш, оскшьки резуль-тати даного процесу впливають надалi на щноутворення, визначення резуль-тативностi, планування грошових потокiв та платоспроможностi тощо.
За радянських часiв на пiдприемствах формувались п,ятирiчнi плани !х дiяльностi з подальшою деталiзацiею. Базовим рiчним планом був техпром-фiнплан, який складався з таких роздiлiв: виробництво i реалiзацiя продукцд1; технiчний розвиток i органiзацiя виробництва; показники пiдвищення еконо-мiчноl ефективностi виробництва; норми i нормативи; капiтальнi вкладення i каштальне будiвництво; матерiально-технiчне забезпечення; праця i кадри; со-бiвартiсть, прибуток i рентабельнiсть виробництва; фонди економiчного сти-мулювання; фiнансовий план; соцiальний розвиток колективу; охорона приро-ди i рацiональне використання природних ресурсiв. Практично у кожному роз-дiлi формувались вщповщш витрати, якi надалi зводились за економiчними елементами (для формування загального кошторису витрат) та за калькуля-цiйними статтями (для визначення собiвартостi). Розроблення плану собiвар-тост^ прибутку i рентабельностi передбачало виконання таких завдань у зада-
нiй послщовносп: aHanÏ3 вартiсних показникiв виробничо1 дiяльностi шдприемства в цiлому i окремих його пiдроздiлiв; виявлення можливостей i уточ-нення розмiрiв зниження собiвaртостi у плановому роцi; складання калькуля-цiй собiвaртостi основних видiв продукцiï; виявлення недоцiльних та непро-дуктивних витрат i розробка зaходiв щодо ïx лiквiдaцiï; визначення рентабель-ностi продукцiï та виробництва; ощнювання впливу на собiвaртiсть, прибуток i рентабельшсть збiльшення витрат на освоення виробництва новоï продукцiï; формування бази для розроблення гуртових та роздрiбниx цiн тощо [6, с. 6, 150]. Технолопя формування теxпромфiнплaну та, вщповщно, планування витрат на шдприемствах, характеризувались науковою обгрунтованютю, широким застосуванням нормативно:' бази, комплексшстю, вщслщковуванням взaемозв,язкiв мiж усiмa сферами дiяльностi оргaнiзaцiï тощо. Але у сучасних умовах застосування дaноï методики ускладнюеться через нерозробленiсть ринково-адекватного нормативного забезпечення, вщсутшсть фaxiвцiв-еконо-мiстiв, велику трудомютюсть планових робiт тощо.
А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, А.А. Турило зазначають, що на сучасно-му етат на рiвнi пiдприемствa видiляють перспективне i поточне планування витрат. Перспективне планування витрат вщбуваеться на стади довгостроко-вого планування дiяльностi шдприемства, поточне - на стади короткостроко-вого планування. Точнiсть довгострокового планування невелика, оскшьки вона пiдпaдaе тд вплив зовнiшнix чинникiв: iнфляцiï, економiчноï полiтики держави, нaуково-теxнiчного прогресу тощо. Короткостроковi плани витрат е точними. Ц ж автори наголошують, що особливост планування витрат зу-мовлюються тим, до якого виду вони належать: однорaзовi та поточнi. При цьому планування одноразових витрат - це процес aнaлiзу потенцшних вкла-день в основнi засоби та немaтерiaльнi активи. Основними етапами планування одноразових витрат е [7, с. 87-89]:
• анал1з майбуттх грошових потошв ввд проекту, у тому чист к1нцево1 вартос-ri актив1в тсля завершения життевого циклу проекту;
• оцшка ступеня ризику проекту;
• оцшка вартост катталу, на яку потр1бно дисконтувати грошов1 потоки, ви-ходячи з визначеного ризику проекту;
• доведення грошових потошв до сучасного значення для визначення реально! вартоси актив1в проекту;
• пор1вняння зведего1 вартоси оч1куваних грошових надходжень з витратами на реал1зацш проекту для визначення його ефективностц
• порiвияльиий анал1з альтернативних вар1аппв швестищйних проекпв та ви-б1р шйефективтшого проекту;
• складання плану одноразових витрат та фшансового плану шдприемства.
Варто зауважити, що тд плануванням одноразових витрат А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, А.А. Турило по сут розумшть планування каттальних витрат. Недоцшьно ототожнювати щ витрати, тому, що однорaзовi витрати мо-жуть мати i некаштальний характер, а поточний (наприклад, однорaзовi витрати на рекламу, патентування, лщензування, презентaцiю тощо).
Планування поточних витрат шдприемства пов'язане з плануванням його оперaцiйноï дiяльностi. Основними етапами планування поточних витрат е [7, с. 90]:
• iнформацiйне забезпечення планування поточних витрат;
• прогнозування змiн чиннишв впливу на поточнi витрати;
• розробка кошторишв витрат за центрами ввдповвдальносп;
• розробка планово1 калькуляцй' окремих виробiв та зведено1 калькуляцп то-
варно1 (валовой продукцй.
Формування зведеного кошторису витрат на виробництво продукцй'. Г.О. Партин, А.Г. Загороднш видшяють, так як i попередш автори, довгос-трокове (стратегiчне) планування витрат i поточне планування (бюджетуван-ня). Водночас бюджетування розглядаеться як планування майбутшх опера-цiй фiрми та оформлення його результата у виглядi системи бюджетiв [4, с. 143-144]. Бюджетування з 90-х рр. ХХ ст. активно почало впроваджуватись у корпоративних структурах пострадянських краш. У Росп позитивний дос-вiд застосування ще1 технологи мають такi корпорацп, як ВАТ "Норильський нiкельм, ЗАТ "Сотова компанiя", ВАТ "Заволжський завод гусеничних тяга-чiв", ВАТ "Нижньотагильський металургiйний комбiнат" та iншi. В Укршт ïï застосовують у свош дiяльностi ЗАТ "Жидачiвський целюлозно-паперовий комбшат", ЗАТ "Автонавантажувач", ВАТ "Укрнафта", ВАТ "Львiвхлiб" та iншi акцiонернi товариства. Варто зауважити, що керiвники цих тдприемств визнають ефектом вiд впровадження бюджетування зменшення втрат, опти-мiзацiю витрат, покращення ситуацiï iз платоспроможшстю тощо.
A.1. Iльiн зазначае, що технолопчний процес планування витрат охоп-люе такi етапи [1, с. 544]:
• анал1з витрат (фактичних витрат, резерв1в i невикористаних можливостей);
• планування зниження витрат за чинниками;
• розрахунок планових калькуляцш;
• розрахунок планового кошторису витрат;
• зведення витрат на виробництво;
• розрахунок планово1 соб1вартост1 продукцй.
Вищенаведена послiдовнiсть базуеться на плануванш витрат "вiд до-сягнутого", тобто по сут мова йде про коригування суттевих даних.
B.1. Осипов зазначае, що на практищ застосовуються два методи планування витрат: чинний i кошторисний. Чинний метод дае змогу розрахувати укрупнено змшу базового рiвня витрат на виробництво i реалiзацiю продукцiï в розрiзi технiко-економiчних чинникiв, що мають вплив на тдприемствь Кошторисно-нормативнi розрахунки величини необхщних витрат дають змогу повшше врахувати конкретнi умови дiяльностi пiдприемства i точнiше визначити величини необхщних витрат на виробництво i реалiзацiю продук-цiï, а також ращональшше органiзувати внутрiшньовиробничi економiчнi вщ-носини i контроль за витратами [3, с. 279-280].
Огляд та аналiз лiтературних джерел [1-9] свщчить про iснування рiз-номанiтних пiдходiв до видiлення видiв планування витрат та послщовнос^ здiйснення планування залежно вiд рiзновидiв витрат. При цьому не юнуе комплексного пiдходу, який би забезпечив лопчну послiдовнiсть планування рiзних видiв витрат пiдприемства залежно вщ ix економiчного змiсту та який би вщображав взаемозв'язок мiж усiма аспектами дiяльностi корпорацiй та враховував би специфжу ïx функщонування.
З огляду на вищезазначене основною цiллю статл е розроблення пос-лiдовностi здшснення планування поточних витрат у корпораци та характеристика кожного iз етапiв даного процесу.
Як свщчать проведенi дослiдження, планування витрат переважно здшснюеться у короткотермiновому перiодi (до 1 року), тобто е складовою тактичного (поточного i оперативного) планування дiяльностi оргашзаци. Це пояснюеться насамперед кшьюсним точним характером процесiв планування витрат, що можливе тiльки за умов стабшьного середовища функцiонування та вщносно невеликого горизонту планування. Доцшьно зауважити, що всi витрати шдприемства подiляються на поточнi та каштальш. Поточнi витрати закладаються у собiвартiсть та компенсуються шляхом кругообiгу через от-римання виторгу вiд ре^зацй. Капiтальнi витрати фiнансуються з рiзних джерел (прибутку, амортизацiйного фонду, швестицш, кредитiв) та, як правило, пов'язаш безпосередньо iз рухом грошових потокiв. Планування каш-тальних витрат ютотно вiдрiзняеться вiд планування поточних витрат, що пов'язано iз вщмшностями !х економiчного змiсту, спрямування та призна-чення, ролi, джерел фшансування тощо.
Оскiльки планування поточних витрат охоплюе процеси визначення структури, обсяпв витрат на одиницю продукцй та загалом для корпорацil, то його доцшьно здшснювати у запропонованiй лопчнш послiдовностi (рис. 1).
Рис. 1. Процес планування поточних витрат корпораци
1нформацшною базою планування поточних витрат е [2, с. 118-119]: плановi обсяги виробництва, придбання та реалiзацil продукцй (товарiв, ро-бiт, послуг) в натуральному та вартюному виразах; обсяги каштальних iнвес-тицiй щодо забезпечення обсяпв господарсько1 дiяльностi; норми витрат ма-
терiальниx ресурсiв для здiйснення господарсько1' дiяльностi та розрахунок потреби в ресурсах у натуральному виразц цiни на матерiально-теxнiчнi ре-сурси та послуги стороншх органiзацiй, необxiдниx для господарсько1' дiяль-ностi; облiковi цiни тдприемства на ресурси, необxiднi для здшснення господаре^ дiяльностi; норми затрат пращ, розрахунки чисельност та профе-сiйного складу працiвникiв, умови оплати 1'хньо1' працi, що визначаються на пiдприемствi; економiчнi нормативи: норми амортизацшних вiдраxувань, ставки вiдраxувань на сощальт заходи, податковi платежi тощо; плани орга-нiзацiйно-теxнiчниx заxодiв щодо економй матерiальниx цiнностей, необ^о-вих активiв.
Основною цiллю планування витрат на пiдприемствi е оптимiзацiя поточних витрат тдприемства, що забезпечуе необхщт темпи зростання при-бутку та рентабельност на основi рацiонального використання ресурЫв [1, с. 540-541]. При цьому необхщно наголосити на тому, що формування поточних витрат безпосередньо не пов'язане iз виникненням грошових потокiв, а тому i прибуток по сут вiдображае негрошове зростання "добробуту" тд-приемства. Оптимiзацiя поточних витрат насамперед пов'язана iз ïx знижен-ням за релевантного дiапазону дiловоï активностi, пошуком резервiв економй витрат, лiквiдацiï необгрунтованих та непродуктивних витрат тощо.
При плануванш поточних витрат необхщно вирiшити перелж завдань [1-9]: проаналiзувати та обгрунтувати показники виробничо-господарсько1' дь яльностi тдприемства в цшому та його шдроздшв (центрiв вщповщальнос-тi); акумулювати шформащю про суттевi та плановi обсяги витрат за центрами вщповщальност^ видами дiяльностi, операцiями, у корпорацп загалом; виявити можливостi та уточнити обсяги зниження собiвартостi продукцй' у плановому перюдц виявити непродуктивнi витрати та розробити заходи щодо ïx лжвщацй; визначити рентабельшсть видiв продукцй, виробництва та реалiзацiï; оцшити чинний вплив очiкуваниx органiзацiйниx змш на собiвар-тiсть продукцй, структуру та обсяги витрат корпорацй; створити базу для щ-ноутворення тощо. При плануванш витрат особливу увагу необхщно зверну-ти на виявлення резервiв зниження собiвартостi, а також обсягу та причин виникнення витрат, не обумовлених ефективною оргашзащею виробничого процесу: необгрунтованим понаднормованим використанням матерiалiв, си-ровини, палива та енергй, втратами часу, втратами, пов'язаними iз недозаван-таженням виробничих потужностей, аварiями, браком, порушенням техноло-гiчноï та трудовоï дисциплiни тощо [1, с. 541].
При плануванш поточних витрат важливе значення вадграе калькулю-вання собiвартостi та формування кошторисiв. Калькулювання собiвартостi передбачае розрахунок у грошовому виразi витрат на виготовлення певного об'екта калькулювання (одиницi продукцй, робгт чи послуг) [4, с. 72]. Калькулювання собiвартостi продукцй здшснюеться за калькуляцiйними статтями: сировина та матерiали, купiвельнi напiвфабрикати та комплектування, пали-во й енергiя на технолопчш цiлi, основна заробiтна плата, додаткова заробгт-на плата, вщрахування на соцiальнi заходи, витрати на утримання та експлуа-тацiю обладнання, загальновиробничi витрати, загальногосподарськi витрати, позавиробничi витрати.
Найбiльш поширеними на практицi е чотири методи калькулювання витрат: позамовний, по-передiльний, по-процесний i нормативний [9, с. 259]. При цьому у процес калькуляцшних розрахунюв використовуються такi спо-соби обчислення витрат [4, с. 72; 9, с. 258-259]: нагромадження витрат (собь вартють об'екта калькулювання визначають пiдсумовуванням витрат за видами продукци, процесами, передiлами); розподiл витрат (використовуеться на шдприемствах, якi виробляють декiлька видiв продукци, при цьому витрати розподiляються пропорцiйно до обгрунтовано-вибрано! бази розподiлу: пло-щi, маси, витрат пращ тощо); прямий розрахунок витрат (сукупш витрати ви-робництва загалом чи за окремими статтями калькуляци дiлять на кiлькiсть одиниць виготовлено! продукци); вилучення витрат (застосовують при роз-межуваннi витрат та визначенш собiвартостi основно! i супутньо! продукци, отримувано! в одному виробничому процеЫ).
Табл. 1. Класифпкащя Memodieуправлшня витратами [5, с. 6]
Методи Критери класифшаци
Характер методу Характер застосування методу Горизонт використання
Методи структурування Цшеспря-моват методи Дискрет-m мето-ди Постшт методи Довгос-троковий Корот-костро-ковий
Стандарт-костинг + + — —
Директ-костинг + + — —
Абзорпшн-костинг + + — —
CVP-аналiз + + +
Метод АВС + + - —
Таргет-костинг + + +
Кайзен-костинг + + +
Бенчмаркшг витрат + + +
Кост-кiллiнг + + +
LCC-аналiз + + +
Метод VCC + + +
Ю.С. Погорелов наголошуе на розма!тост методiв управлiння витратами та пропонуе 1хню класифiкацiю за трьома ознаками: характер методу, характер застосування методу й горизонт використання методу (табл. 1). При цьому, якщо метод передбачае постановку мети i процедуру впливу на про-цес витрат, то його варто вважати цшеспрямованим. Якщо ж метод переваж-но мютить шформащю про витрати, то його доцшьно вщносити до методiв структурування. Дискретнiсть застосування методу припускае, що пiсля до-сягнення поставлено! мети чи одержання заданого результату застосування методу або припиняеться, або може бути продовжено у нових умовах чи при постановщ ново! мети. Методи постшного застосування використовуються в управлшш витратами шдприемства постiйно. За критерiем "горизонт використання" можна систематизувати тшьки методи дискретного застосування. Для методiв безупинного застосування, ^м кайзен-костингу та методу УСС, дати часову характеристику неможливо [5, с. 6-7].
На противагу калькулящям кошториси у корпоращях формуються, зазвичай, за економiчними елементами: матерiальнi витрати, витрати на оплату пращ, вщрахування на сощальш заходи, амортизацiя, iншi витрати. Але вони можуть формуватись за шдивщуально розробленою для цшей управлш-ня корпоращею структурою. Кошториси дають змогу узагальнити всi витрати, незалежно вiд рiвня диверсифiкацiï дiяльностi, що створюе можливост для вивчення та аналiзу структури витрат, визначення тенденцш динамiчниx та структурних змiн. Зведений кошторис витрат корпорацп надалi може слу-гувати безпосередньою базою для формування бюджету доxодiв i витрат, та побiчно використовуватись при розробленш бюджетiв руху грошових коштiв та активiв i пасивiв.
Формування кiнцевоï шаxiвки порiвняння витрат за калькуляцшними статтями та економiчними елементами (чи iндивiдуально розробленим групу-ванням витрат) дае змогу врахувати сукупшсть взаемозв'язюв та визначити прогалини у неврахуванш окремих витрат при формуваннi собiвартостi.
Планування поточних витрат характеризуеться високою точшстю, охопленням усix сфер дiяльностi пiдприемства, комплекснiстю та системшс-тю. Точшсть розроблених планiв iстотно залежить вiд якостi iнформацiйного забезпечення зовшшнього та внутрiшнього. З огляду на це перспективами подальших дослiджень е пошук методiв побудови ефективноï багаторiвневоï системи iнформацiйного забезпечення процесу планування поточних витрат.
Лггература
1. Ильин А.1. Планирование на предприятии: Учебник/ А.И. Ильин. - Мн.: Новое знание, 2004. - 5-е изд., стереотип. - 635 с.
2. Орлов О.О. Планування д1яльност1 промислового тдприемства. Пщручник. - К.: Скарби, 2002. - 336 с.
3. Осипов В.1. Економша тдприемства: Шдручник. - Одеса: Маяк, 2005. - 724 с.
4. Партии Г.О. Загородит А.Г. Управлшський облш: Навч. поабник. - Сер1я "Дистан-цшне навчання", № 14. - Льв1в: Видавництво НУ "Льв1вська полгтехшка", 2003. - 194 с.
5. Погорелов Ю.С. Виб1р i обгрунтування метод1в управлшня затратами тдприемства: Автореф. дис.... канд-та екон. наук: 08.06.01/ 1н-т економши промисловост НАН Украши. -Донецьк, 2006. - 18 с.
6. Типовая методика разработки техпромфинплана производственного объединения (комбината), предприятия. - М.: Экономика, 1979. - 448 с.
7. Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управлшня витратами тдприемства: Навч. поабник. - К.: Центр навчально1 л1тератури, 2006. - 120 с.
8. Федулова Л.1. Актуальш проблеми менеджменту в Укршт. - К.: Фен1кс, 2005. - 320 с.
9. Цал-Цалко Ю.С. Витрати тдприемства: Навч. Поабник. - К.: ЦУЛ, 2002. - 656 с.
УДК 331.5(477) Асист. С. С. Гринкевич, канд. екон. наук;
студ. 1.О. Смолярчук-ЛьвiвськаКА
ВАЖЕЛ1 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРА1Ш
Розглянуто основш важелi державного регулювання ринку пращ в Укрш'ш та напрями державного впливу. Здшснено аналiз сучасного стану ринку пращ та зайня-тосп в Украiнi.
Ключов1 слова: державне регулювання, ринок пращ, зайнятють, безроб^я.
