CC BY
9
УДК 630*118 Директор 1.В. Ф1зик, канд. с.-г. наук -
ДП "Клеванське лЬсове господарство "
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ УН1Ф1КАЦП ВЕДЕНИЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА У КОМУНАЛЬНИХ Л1САХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослiджено особливосп видового складу деревостанiв pi3Horo вшу комуналь-них лiсiв Захiдного Полюся. Наведено порiвняльну характеристику окремих такса-цiйних показникiв деревостанiв комунальних та державних лiсiв. Визначено напрям-ки ведення наближеного до природи люового господарства.
Director I. V. Fizyk - SE "Klevan Forestry "
Theoretical aspects of standardization of running forestry are in the forests of Western Polissia
We are research peculiarities of communal plantations in Western Polissia. Communal forests were compared with State forests and we use the rating indexes. The right direction was defined in forestry.
На територи Р1вненсько1 та Волинсько1 областей, як розташоваш в межах двох люогосподарських областей - Полюся i Люостепу, сформувались оптимальш умови для вирощування високопродуктивних i бюлопчно стшких деревосташв за участю багатьох деревних порiд. У швшчнш ïx частинi люо-вий фонд найбшьш представлений сосновими та сосново-дубовими насаджен-ня борового та суборового комплекЫв рiзниx варiантiв зволоження (рис. 1) [7]. Кшмат району Полюся помiрний, вологий з м'якою зимою, частими вщли-гами, неспекотним лггом, значними опадами. Перiод активно1 вегетацiï сягае 160 днiв. Типи Грунлв на Полiссi iстотно змiнюються зi заходу на сxiд, що зу-мовлене змшою ктмату, ге-оморфологiчною будовою, рельефом мiсцевостi та тд-стилаючими материнськими породами. Найпоширетши-ми тут е дерново-слаботдзо-листi та меншою мiрою дер-ново-сильнопiдзолистi грун-ти. Меншу площу займають болотнi, торфово-болотш та торф,янi. Незначну частку займають лiсовi грунти та опiдзоленi чорноземи [1]. На вщносно багатих грунтах формуються вологi та свiжi сосново-грабовi судiброви високоï продуктивность
У швденнш частинi аналiзованиx областей розташована Волинська височина, кшмат якоï - вологий i теплий, зима - м'яка з частими вщлигами, а лгго - тепле з достатньою кшьюстю опадiв. Тут зосередженi найбiльшi плошд
Рис. 1. Сосновий деревостан в умовах борового типу
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
цiнних родючих грунпв. З-помiж деревних порiд, як беруть участь у форму-ванш деревостанiв, найбiльшу площу займають дуб звичайний (до 42 %), граб звичайний (18 %о), сосна звичайна (до 15 %о), вшьха чорна (10 %о), осика (5 %), береза поникла (6 %), а також бук люовий, ясен звичайний, клен гос-тролистий, липа дрiбнолиста, тополя та ш. [1]. Найпредставлешшими у межах Волинсько! височини типами люу е свiжi та волоп грабовi судiброви та дiброви, свiжi i вологi грабово-сосновi судiброви, вiльшини, субучини, а в ок-ремих мiсцях - бучини (рис. 2) [3, 4].
Вщповщно до загаль-них даних про люовий фонд Рiвненськоl областi площа земель люового фонду на 01.01.2002 р. становить 849,8 тис. га, зокрема вкрит люо-вою рослиннiстю землi сяга-ють 731,7 тис. га. Вщповщ-но, державний лiсовий фонд област становить 688,2 тис. га, зокрема 582,9 тис. га вкритих люовою рослиншс-тю земель з загальним запасом 110,91 млн м . Значну площу (понад 78 тис. га зi за-гальним запасом 9,17 млн м ) на Рiвненщинi займають лiсовi насадження, якi належать до комунальних лiсiв i пiдпорядкованi мшютерству аграрно! полiтики Укра!ни, що становить майже 15 % плошд державного люового фонду областi. Бiльшiсть люових на-саджень (понад 60 тис га) комунальних спещашзованих лiсогосподарських шдприемств зосередженi у полiськiй зонi [5-7].
Загальна площа земель люового фонду Волинсько! областi на 01.01.2002 р. становить 702,5 тис. га., зокрема вкрит люовою рослиннiстю землi сягають 622,0 тис. га. Вщповщно, державний лiсовий фонд областi становить 502,3 тис. га, зокрема 441,5 тис. га вкритих люовою рослиншстю земель зi загальним запасом 82,72 млн м3. Середня люистють в областi становить 32,6 %. Серед деревних порщ найбшьш поширеними е сосновi люостани (58 %), м,яколистянi - 27 % та твердолистяш - 15 %. Значно бшьшу площу, понад 200 тис. га, що становить бшьше 40 % площд державного люового фонду Волинсько! област^ займають комунальнi лiси.
Серед деревних порщ, якi беруть участь у формуванш деревостанiв комунальних лiсiв, найбшьшу частку займае сосна звичайна (майже 65 %), дещо менше насаджень сформовано за участю берези поникло! (понад 13 %), вiльхи чорно! (8,8 %), дуба звичайного (4,9 %), граба звичайного (майже 5 %) та незначну площу займають насадження за участю осики (0,6 %), ялини европейсько! (0,2 %), ясена звичайного (0,3 %) i тополi (0,1 %). Подiбна ситу-ацiя характерна для Волинсько! область
Рис. 2. Сосново-дубовий деревостан у сугрудових умовах
3
Ми виявили щкаву тенденцiю динамiки видового складу деревосташв у сугрудових та грудових умовах рiзних лiсництв регiону дослщжень. Зокре-ма, найбiльшу кiлькiсть рiзноманiтних деревних порiд у складi люових наса-джень в умовах волого! грабово! судiброви та дiброви облжовано в люниц-твах, розташованих у межах Волинсько! височини. Так, у вщ до 10 рокiв, по-ряд з дубом звичайним, який у складi деревостану займае 37-43 %, вщзначе-но 13 супутшх та другорядних деревних порiд (Г, Ял, Кл, Бк, Т, Лп, Яс, Мд, Чш, Яв, Б, Вб, Дч). Дещо iншу особливють вiдзначено у лiсорослинних умовах полюько! зони. В окремих люництвах у вiцi до 10 роюв у деревостанах свiжого та вологого дубового суборiв сосна звичайна займае у складi 1318 %, а кшьюсть супутнiх та другорядних деревних порщ тут становить три (Б, Ос, Сб). Натомють у складi цих деревостанiв майже вщсутнш дуб зви-чайний, який виконуе у цих умовах важливу еколопчну функцiю i повинен бути представлений як характерна кшматична домiшка [2]. Варто зазначити, що у тих люництвах, де облiковано бшьшу кiлькiсть супутнiх та другорядних деревних порщ у деревостанах молодого вшу, значно бшьше !х залишаеться i у вiцi стиглостi i, зазвичай, у таких люостанах частiше вщбуваеться змiна деревних порiд. У бшьшосп проаналiзованих лiсництв полюько! зони спостерь гаеться стабiльна тенденцiя поступового зростання вщсотково! участi сосни звичайно! у складi деревостанiв старших вжових груп.
Варто вiдзначити, що деревостани комунальних лiсiв характеризують-ся значно меншим запасом i нижчою повнотою порiвняно з iдентичними де-ревостанами державного люового фонду. Так, сосновий деревостан складом 10С у квартал № 1 вид. 15 Маневицького мiжгосподарського люгоспу в умовах свiжого дубового субору у вщ 70 рокiв, повнотою 0,3 сягае запасу 80 м /га, в той час, як насадження свiжого дубового субору державного люо-вого фонду характеризуються значно вищою повнотою та запасом (табл.). Здебшьшого сосновi деревостани комунальних лiсiв формуються за участю р1зновжового шдросту сосни, який внаслщок штенсив-них нерегульованих вибiр-кових рубок, з'являеться у достатнiй кiлькостi пiд наметом розрщжених стиглих лiсостанiв (рис. 3).
Ефективне його вико-ристання для вiдновлення корiнних деревостанiв дасть змогу не тшьки значно змен-шити витрати на вiдтворення люових насаджень, а й спри-ятиме ютотному зростанню !х продуктивность Заоща-дження значних коштiв внас-лщок iстотного зменшення
Рис. 3. РЬновЫовий мдр^т сосни звичайно'1 тд наметом розрiджених соснових деревосташв
UJ о w LO О P
' < а\ а о
00 и. и) и) <_, д- &
55,7 71-80 61-70 51-60 41-50 31-40 21-30 11-20 0-10 Група вжу, рсшв
О и. ю Ю ю и) и. Кшыасть д1лянок, шт.
288,0 28,5 34,8 32,0 00 00 о\ Ъ-) о и. Площа, га
70780,0 8320,0 10940,0 7790,0 23410,0 19340,0 ю О о О о Фактичний запас на • 3 ВС1И ПЛ0Щ1, м
245,8 291,9 314,4 243,4 286,2 ю о у. и! 144,4 р\ Середтй фактичний запас, м3/га
3,89 4,84 4,43 6,36 5,87 5,78 и> и) Середтй фактичний приршт, м3/га
ы 00 -НИ ^ 9С1Б 7СЗБ+Д 10С+Б 9С1Б+Д 8С1Б1Д 8С2Б 5С5Б склад деревостану К Р м а К н
4,99 4,64 5,09 6,92 6,53 6,25 5,50 ¿о о о середтй при-ршт, м3/га [Й типол еталон
о о о о о о о о
00 о 00 о 00 ю и) 00 00 1 повнота о ч
277,7 348,0 331,0 381,0 294,0 ю ю у. о 165,0 00 о запас, м3/га -П к к КС
79974,0 9918,0 11518,8 12192,0 24049,2 21172,5 1039,5 84,0 Потенщинии запас на • 3 ВС1И ПЛ0Щ1, м
88,5 00 и) у. о и) и> и> 00 Ъл 83,3 | Частка використання типолопчного потенциалу, %
г
р4
£
§
©
ГУ Л
а а а<
а
¿о
© «
о а-
5
?? ®
К. гу 06 ©
° л
?! ^ 8
©
06 ©
а
-К в*
я ©
ГУ ©
Ьа
О
а а .а
5
06 &
п>
* П)
Я К X
н р
со
й *
2 й
Запровадження цих заходiв сприятиме:
• збшьшенню лшоресурсного потенщалу регюну дослвджень;
• зменшенню площ1 низькопродуктивних, порушених та забруднених земель;
• тдвищенню продуктивност та стшкоси насаджень внасл1док зам1ни низькопродуктивних та похщних деревосташв на високопродуктивт 1 кор1нн1;
• оптимiзацii вшово! структури люових насаджень;
• збагаченню бiорiзноманiття рослинного та тваринного свггу;
А __• • и
• посиленню позитивного впливу тсових екосистем на екологiчнии стан нав-колишнього природного середовища;
• забезпеченню нагромадження ресурсiв чисто! води;
• вирощуванню екологiчно чисто! шльськогосподарсько! продукцii;
• покращенню стану навколишнього природного середовища.
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. -
452 с.
2. Гршченко В.В., Рибак В.О., Грищенко А.О. Вщновлення коршного типу деревосташв - важливий захщ пщвищення продуктивност та бюлопчно! сгшкосп соснових насаджень // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 14.5. - С. 47-50.
3. Генс1рук С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи Захщного регюну Укра!ни. - Льв1в : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
4. Геренчук К.1. Природа Ровенсько! обласп. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1976. -
156 с.
5. Копий Л.1., Ф1зик 1.В. Оптим1защя люистосп в агроландшафтах твшчно-схщно! час-тини Волинсько! височини. - Льв1в : Вид-во НТШ, 1999. - 141 с.
6. Копш Л.1., Ф1зик 1.В. Принципи формування оптимально! люистосп в умовах гор-бистих ландшафтсв Волинсько! височини // Лшвнича академ1я наук Укра!ни : науков1 пращ. -Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська пол^ехшка". - 2007. - Вип. 5. - С. 69-73.
7. Ф1зик 1.В. Перспективи реформування комунальних л1с1в Р1вненщини // Науковий вюник НС1 : зб. наук. праць. - Березне : Вид-во НС1. - 2007. - Вип. 1. - С. 32-34.
УДК 630*176.322.2:630*228 Здобувач Я.П. Целень - НЛТУ Украни, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА СТРУКТУРА БУКОВИХ Л1С1В ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ ЗАХ1ДНО-ПОД1ЛЬСЬКОГО ГОРБОГ1Р'Я У ЛЬВЮСЬКШ ОБЛАСТ1
Охарактеризовано 6yKOBi лiси центрального Захщно-Подшьського горбогiр'я у Львiвськiй обласп. Виявлено розподiл букових лiсостанiв за класами боштетсв, повнотою, типами люу. Вивчено осо6ливостi поширення насаджень бука европейського за експозицiями i стрiмкiстю схилiв. Загалом встановлено, що в центральному Захщ-но-Подiльськомy горбопр'! переважаючими е середньовiковi та пристигаюч^ високо-6онiтетнi та високоповнотнi бyковi деревостани, якi вiдзначаються значною продуктивною i 6iологiчною стiйкiстю.
Competitor Ya.P. Celen'-NUFWTof Ukraine, L'viv
The forestry and taxation structure of the beech forests stands of central part of hill-height-lend of Western Podillia in the L'viv region
The beech forests stands of central hill-height-lend of Western Podilla in the L'viv region are described. Found out distributing of beech forests stands after the classes of stocking, plenitude, types of the forest. The features of distribution of planting of beech are
