CC BY
23
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
нлты
УКРЛ1НИ
wi/ган
Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270501
Article received 22.06.2017 р. Article accepted 29.06.2017 р.
УДК 630*5:582.632.2(477.46)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author V. B. Bychenko vladimirbb@i.ua
П. I. Лакида, В. Б. Биченко
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв, Украта
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПРИДН1ПРОВСЬКОГО ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ
На основi повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект" проаналзовано лiсiвничо-таксацiйнi особливостi розподiлу площ дубових деревостанiв Приднiпровського Правобережного лгсостепу за вжом, типами лiсорослинних умов, повнотою, бонiтетом та походженням. Розраховано середнi таксацiйнi показники дубнякiв цього регiону: вж, вiдносну повноту, запас, змшу запасу, бонiтет, висоту, дiаметр, частку участi в запасi дуба. Загальна площа регiону дослiджень становить 217,6 тис. га, площа укритих лгсовою рослиннiстю дшянок - 60,2 тис. га, середня лiсистiсть доолджувано! територп -близько 27,7 %. У Приднiпровському Правобережному лiсостепу склалися оптимальнi клiматичнi, rрунтовi та пдролопчш умови для росту та розвитку дуба звичайного ^иегст гоЬиг L.). Насадження дуба займають площу 40,4 тис. га (67,1 %), з них штучних насаджень - близько 61,7 %. Основним типом люу тут е свiжа грабова даброва. Дубняки мають близький до оптимального розподш за вгком, високий середнш вiк - 73 роки, досить високий середнiй запас - 263 м3га-1, середню ввд-носну повноту - 0,76 та середнш боштет - 1,5. Частка пристиглих, стиглих та перестиглих деревостанiв становить 27,9 % за площею. Наведенi дат буде використано для проведення подальших дослiджень сортиментно-сортно1 структури дубових деревосташв Приднiпровського Правобережного лiсостепу, розробки та впровадження регiональних нормативiв для облжу деревних ресурсiв.
Ключовi слова: середт таксацiйнi показники; розподiл площ; сортиментно-сортна структура; деревнi ресурси.
Вступ. В умовах переходу лкового господарства Укра1ни на ринковi умови управлiння на засадах стало-го розвитку, одним з головних завдань е рацюнальне використання лiсових ресурсiв i, передуам, деревини. Без И детального облжу неможливе планування та ращ-ональне ведення господарства, забезпечення його при-бутковостi на рiвнi пiдприемства. Головною компонентою для виршення цього питання е розроблення та впровадження на региональному рiвнi нових, бшьш де-талiзованих нормативiв та методiв таксацп лiсосiк для визначення сортиментно-сортно! структури люоматерь алiв.
Одним з важливих регiонiв, де сконцентрованi знач-нi площi дубових лiсiв, е Придшпровський Правобе-режний лiсостеп, який за районуванням С. Генсiрука (Hensiruk, 2002) входить до 13-го лкогосподарського району (Центрального лiсостепового Придшпровсько1 височини) IV люогосподарського округу (Дшстровсь-ко-Дншровського).
Лiсовi масиви на територп Центрального люостепо-вого району Придшпровсько! височини розташованi не-рiвномiрно. У захщнш його частинi (Iллiнцi, Христи-нiвка, Умань, Тальне, Лисянка, Звенигородка) та на тв-ночi (Бша Церква, Богуслав) лiсовi дiлянки фрагментар-
нi та чергуються зi значними площами сшьськогоспо-дарських угiдь. З наближенням до Днiпра, у схщнш частинi, сконцентрованi основнi площi дубових лгав цього люогосподарського району.
Регюн дослщжень розташований на територп таких адмшстративних районiв Черкасько! обл.: Городи-щенського, Смiлянського, Кам'янського та Чигиринсь-кого. Його схiдна границя проходить по меж1 Центрального лшостепового району Придшпровсько1 височини ввд Чигирина по р. Тясмин - 1рдинь до Деренк1вця. За-хщна межа проходить по лшп Дереншвець - Городище - Цвiтково - Ротмистрiвка - Вербiвка - Бандурово. Шв-денна межа також збпаеться з межею Центрального т-состепового району Придшпровсько1 височини.
Мета до^дження - встановити та проаналiзувати лгавничо-таксацшш особливостi дубових деревостанiв Приднiпровського Правобережного люостепу для проведення подальших дослвджень !х сортиментно-сортно1 структури.
Матерiали та методика дослiдження. Для аналiзу лiсового фонду регiону дослвджень використано пови-дiльну базу даних таксацшно1 характеристики лiсiв ВО "Укрдержлiспроект" люового фонду Украши станом на 01.01.2011 р.
1нформацт про aBTopiB:
Лакида Петро 1ванович, д-р с.-г. наук. Email: lakyda@nublp.edu.ua Биченко Володимир Борисович, здобувач. Email: vladimirbb@i.ua
Цитування за ДСТУ: Лакида П. I., Биченко В. Б. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика дубових деревостаыв Приднiпровського
правобережного лiсостепу. Науковий вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(5). С. 1-14. Citation APA: Lakyda, P. I., & Bychenko, V. B. (2017). Forestry-mensuration characteristic of oak forest stands of Pridneprovsk right bank forest-steppe. Scientific Bulletin of UNFU, 27(5), 1-14. https://doi.org/10.15421/40270501
Загальна площа земель люового фонду Черкасько! обл. становить 345 тис. га. З них, у користуванш Державного агентства люових ресуршв Украши перебувае 81,0 % або 279,5 тис. га люових земель, як е значш за площею л1сов1 масиви (Lakyda & Моггашк, 2011). Для дослщжения л1с1вничо-таксац1йно1 структури л1с1в Придншровського Правобережного люостепу проаналь зовано люи державних л1согосподарських тдприемств (табл. 1).
Табл. 1. Розподш земель Лсового фонду регiону
№ з/п Пщприемство Люництво Загальна площа, га
1 ДП "Кам'янський люгосп" Грушювське 4860,0
2 ДП "Кам'янський люгосп" Тимош1вське 5559,0
3 ДП "Кам'янський люгосп" Креселецьке 6818,0
4 ДП "Смшянський люгосп" Будянське 4637,5
5 ДП "Смшянський люгосп" Володимир1вське 6139,1
6 ДП "Смшянський люгосп" Городищенське 6663,9
7 ДП "Смшянський люгосп" Мливське 6394,9
8 ДП "Смшянський люгосп" См1лянське 4248,5
9 ДП "Смшянський люгосп" Сунк1вське 8060,3
10 ДП "Чигиринський люгосп" Матв1Увське 6081,5
11 ДП "Чигиринський люгосп" Яничанське 5455,8
Разом 64918,5
З noB^rnbHoï бази даних вщбрано вкрит люовою рослиншстю дшянки трьох державних л1согосподарсь-ких тдприемств та 1мпортовано у табличний процесор Microsoft Office Excel. Для розрахунку та вiзуалiзацiï ль сiвничо-таксацiйноï характеристики дубових деревоста-тв регiону дослiджень використано наявнi в Excel ма-тематичнi i статистичш функцiï та iнструменти побудо-ви дiаграм.
Результата дослîдження. Загальна площа регюну дослiджень становить 217,6 тис. га, площа укритих ль совою рослиншстю дiлянок - 60,2 тис. га, тобто серед-ня люистють дослiджуваноï територiï становить близь-ко 27,7 %. Головним лiсотвiрним деревним видом е дуб звичайний, його насадження становлять 40,4 тис. га (67,1 %) (рис. 1). Досить значну частку лiсiв займають деревостани з участю: акацп бiлоï - 5,6 тис. га (9,4 %), сосни звичайноï - 5,0 тис. га (8,4 %) та ясена звичайно-го - 3,4 тис. га (5,6 %).
60 70 Частка, %
Рис. 1. Розподш площ1 л1с1в регюну за головними люотв1рними деревними видами
Варто зауважити, що акацiевi лiси вiдiграють винят-ково захисш функцiï, ïх створено штучно на яружно-балкових еродованих землях та передано у структуру управлшня держлiсгоспiв вiд колишшх колективних сiльськогосподарських пiдприемств.
Найбiльшi площi соснових насаджень (близько 4,1 тис. га) розташоваш на борових терасах у Млпвсь-кому лiсництвi, як е частиною Черкаського бору.
Ясеневi лiси займають вiдносно невелику площу (3,4 тис. га), але поширеш практично по всьому регь ону. Окрiм цього, у змiшаних насадженнях ясен займае перший ярус, i його частка в складi дубиягав iнколи до-рiвнюе частцi дуба.
Грабовi деревостани займають площу 2,3 тис. га (3,9 %) та мають середнш вiк 55 рогав, причому вiком 50-80 рокiв 1,4 тис. га (60,9 %). Грабняки - це похiднi деревостани, що утворились на мiсцi незалiснених ви-рубок. ïх середнiй вiк св^ить, що основнi площi утворились в повоенш роки Другоï свiтовоï вiйни при вщ-новленнi економши краïни. Звичайно, i в повоеннш ю-торiï були перiоди безвщповщального, безгосподарсь-кого ставлення до люовщновлення, що спричинило ут-ворення насаджень з другорядних, малоцiнних дерев-них видiв. На сьогоднi ïх реконструкщя - це потенцiал для полiпшення якiсного складу лiсiв регiону.
Насадження липи серцелистоï займають незначнi площi (1,2 %) як i решти деревних видiв (3,9 %), таких як береза повисла, берест, верба бша, в'яз гладкий, в'яз дрiбнолистий, гледичiя колюча, горiх грецький, горiх чорний, дуб червоний, клен гостролистий, модрина европейська, черешня, ялина европейська та ще близько 30 деревних та чагарникових видiв, вказують на опти-мальнi умови для розвитку мшаних широколистяних, бюлопчно стiйких лiсiв у регiонi дослщжень.
Найпоширенiшим типом лiсорослинних умов (ТЛУ) у дубових деревостанах регюну е свiжа дiброва (D2) -94,3 % за площею. Основним типом люу е свiжа грабо-ва дiброва. У цих деревостанах перший ярус утворюе дуб звичайний, школи з незначною домiшкою ясена звичайного. У другому ярусi росте граб звичайний, клен гостролистий, липа серцелиста та iншi супутники дуба.
Сухi дiброви (D1) трапляються рiдко (1,9 % за площею) i представлеш сухою грабовою дiбровою. Тага ти-пи лiсу притаманнi вододшам та пiдвищеним мiсцям рельефу. Майже половина цих насаджень низькопов-нотш (вiдносна повнота 0,6 i нижче) з добре розвине-ним тдлюком.
Свiжi судiброви (С2) поширенi тшьки на 2,7 % (1,1 тис. га) площi дубнякiв, вони здебшьшого трапляються в пониженнях рельефу - балках, ярах i заплавах рiчок. Типи лiсу тут представлеш, в основному, свiжим грабово-дубовим сугрудом. Свiжа грабова судiброва займае площу тшьки 90,2 га (8,2 %).
Як вщомо, лiси Украïни характеризуются нерiвно-мiрним розподiлом деревостанiв за групами вiку. Особ-ливiстю вiковоï структури дубових лiсiв Украïни е пе-реважання молоднякiв (15,5 %) i середньовiкових (68,8 %) з вщносно невеликою часткою пристиглих (10,7 %), стиглих та перестиглих (5,0 %) деревостанiв (Dovidnyk lisovoho fondu Ukrainy, 2012). Розподiл площi дубових насаджень регюну дослщжень (рис. 2) бшьш рiвномiрний. Молодняки становлять 9,1 %, середньовi-ковi - 63,0 %, пристиглi - 22,9 %, стиглi та перестиглi -5,0 %.
Значна частка, порiвняно iз загальнодержавним по-казником, площ пристиглих, стиглих та перестиглих де-ревосташв (27,9 %) свiдчить про помiрнi в минулому обсяги лiсокористування в регiонi та можливiсть ïх збiльшення у наступнi перiоди (10-30 рогав).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14i>
Клас BÎKy
Рис. 2. Розподш площi дубових лiсiв perioHy за класами в1ку
Важливий показник люового фонду - середнш bîk насаджень. У дубових люах Украïни bîh становлять 68 роюв (Dovidnyk lisovoho fondu Ukrainy, 2012). У на-садженнях дуба Придшпровського Правобережного ль состепу середнш bîk насаджень вищий за половину вжу рубок головного користування та досягае 73 роки (табл. 2), що також свщчигь про позитивну динамжу Bi-ковоï структури.
Табл. 2. Плош та середн1 таксац1йн1 показники дубових л1с1в рег1ону_
Показник Один. вим1ру Походження
на-сшневе штучне на-сшневе природ-не вегета-тивне природ-не разом
Площа лю1в, всього га 24892,6 14497,7 985,3 40375,6
% 61,7 35,9 2,4 100,0
Для деревостану загалом
Вж рокiв 61 94 82 73
Вщносна повнота 0,76 0,76 0,71 0,76
Запас м3га-1 229 323 245 263
Змша запасу м3 3,8 3,4 3,0 3,6
Для частини дуба
Боштет 1,4 1,5 II, 1 I,5
Висота м 20,7 25,6 23,5 22,4
Д1аметр см 26,1 35,4 32,3 29,8
Частка участ в запас 6,3 5,0 4,8 5,7
Як вщомо, бонiтет - це показник продуктивной насадження, що залежить вiд ступеня багатства люорос-линних умов. Цей показник характеризуеться ствв№ ношенням середнього вiкy i середньоï висоти насадження (Orlov, 1911). Клас боштету вказуе на швидюсть на-копичення запасу, адже кнуе пряма залежнiсть мiж се-редньою висотою i запасом деревостану.
Частка дубових люостатв регiонy з класом бонiтетy II i > становить 93,6 %, з середнiм значенням - 1,5 (див. табл. 2). Також на високу продуктивтсть дубових насаджень регюну вказуе середнш запас, який становить 263 м3га-1 (див. табл. 2) (224 м3га-1 по Украïнi (Dovidnyk lisovoho fondu Ukrainy, 2012)).
Якщо боштет дае змогу оцiнити можливу потен-щйну продyктивнiсть насадження, то повнота вщобра-жае величину фактичноï продуктивности Повнота деревостану - це стутнь щiльностi стояння дерев, тобто стутнь використання ними простору. Розрiзняють два види повноти - абсолютну та вiдноснy. Абсолютну пов-ноту визначають як суму площ поперечних перерiзiв дерев на висотi грудей на одиницю площi та вишрюють у м2га-1. Вiдноснy повноту визначають як вщношення абсолютноï повноти деревостану до абсолютноï повно-
ти нормального деревостану i виражають у десяткових частках одинищ. Повнота дае змогу визначити стан насаджень, ощнити запаси деревини, запланувати люогос-подарськi заходи. Вона впливае на продyктивнiсть лiсiв та яюсть вирощеноï деревини. Зниження повноти дере-востану веде до зменшення загального запасу наса-джень у BiHi стиглост та погiршення сортностi люопро-дукцн.
Дyбовi лiси регiонy характеризуються високими повнотами. Так, насадження з повнотою 0,7 i > займа-ють 93,6 % площi зi середнiм значенням 0,76 (див. табл. 2), що з точки зору л^вництва, вiдповiдае опти-мальнiй (Svyrydenko & Shvydenko, 1995).
За походженням 97,6 % площi насаджень у регюш -насiнневi (див. табл. 2), але корiнних лiсiв природного походження - тiльки 35,9 %, що вказуе на значний вплив на них антропогенного фактора в минулих сто-лггтях.
Штyчнi та природнi деревостани вiдрiзняються се-реднiм вiком та, як наслщок, середнiм запасом, змiною запасу, середньою висотою та середтм дiаметром (див. табл. 2). Дещо нижчий запас та змiнy запасу в люоста-нах вегетативного походження пояснюють нижчим бо-нiтетом та повнотою, що вказуе також i на нижчу продуктивтсть. Штучш деревостани мають найвищу час-тку yчастi у складi дуба (6,3). Варто зазначити, що чис-тих дубових деревостатв в регiонi налiчyеться близько 10,2 % (4,1 тис. га), у свош стрyктyрi це: 92,7 % - на-сiнневi штyчнi, 93,2 % - середньовiковi та пристигла Тiльки 69,5 % чистих дубняюв мають вiдноснy повноту 0,7 i >, що значно нижче вщ середнього показника по регiонy. Очевидно, що в перюд створення них насаджень панувала хибна думка про ïх вищу продуктивтсть, нiж мiшаних. Досвiд свiдчить, о^м цього, що в чистих деревостанах дуба у BiHi стиглост деревина мае нижчу товартсть, у зв'язку з наявтстю грибних ядро-вих п'ятен (початкова стадiя гнилi), що вказуе на ïх низьку бюлопчну стiйкiсть.
Загалом дyбовi лiси регюну до^джень характеризуються однорiднiстю за типами люорослинних умов (D2) та типами люу (свiжа грабова доброва), мають наб-лижений до оптимального розподш за вжом, досить ви-сокi середнiй BiK (73 роки), середнш боттет (1,5), серед-ню повноту (0,76), середнш запас (263 м3га-1), середню змiнy запасу (3,6 м3) та середню долю учат дуба в за-пасi деревостатв (5,7). Висновки
1. У Правобережному Придншровському люостепу скон-центрованi основш масиви лiсiв Правобережжя, завдя-ки чому регiон мае лiсистiсть 27,7 %. У регiонi досль джень склалися оптимальнi клiматичнi, Грyнтовi та пд-рологiчнi умови для росту та розвитку дуба.
2. Дyбовi лiсостани займають 67,1 % укритих лiсовою рослиннiстю дiлянок. Здебiльшого це штучт насадження (близько 61,7 %). Найпоширешший тип лiсy -свiжа грабова дiброва.
3. Насадження дуба мають близький до оптимального розподш за вком та високий середнiй BiK - 73 роки. Штучт насадження дещо молодшi та мають середнш BiK 61 рж. Частка пристиглих, стиглих та перестиглих деревостанiв (27,9 %) свiдчить про можливють збшь-шення обсягiв люокористування у настyпнi перiоди.
4. Чист! дyбовi насадження мають невелику частку за пло-щею - тльки 10,2 %. Повнота цих насаджень значно
нижча за середню у perioHi. Середня частка участ дуба в запам дepeвoстанiв становить 5,7.
Перелiк використаних джерел
Dovidnyk lisovoho fondu Ukrainy. (2012). [Guide Forest Fund of Ukraine according to the materials of the state forest inventory as at 01.01.2011]. Irpin: VO "Ukrderzhlisproekt", 130 p. [in Ukrainian].
Hensiruk, S. A. (2002). Lisy Ukrainy. Lviv: Nauk. tov. im. Shevchen-ka, Ukr. derzh. lisotekhn. univer, 496 p. [in Ukrainian].
Lakyda, P. I., & Moroziuk, O. V. (2011). Lisy Cherkashchyny: biop-roduktyvnist i dynamika: monohrafiia. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP V. M. Havryshenko, 222 p. [in Ukrainian].
Orlov, M. M. (1911). Lesnaja vspomagatelnaja knizhka dlja taksacii i tehnicheskih raschetov. Moscow: Gostehizdat, 760 p.
Svyrydenko, V. I., & Shvydenko, A. I. (1995). Lisivnytstvo. Kyiv: Sil-hosposvita, 364 p. [in Ukrainian].
П. И. Лакида, В. Б. Быченко
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
ЛЕСОВОДСТВЕННО-ТАКСАЦИОННАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДУБОВЫХ ДРЕВОСТОЕВ
ПРИДНЕПРОВСКОЙ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ
На основе повыдельной базы данных ПО "Укргослеспроект" проанализированы лесоводственно-таксационные особенности распределения площадей дубовых древостоев Приднепровской Правобережной лесостепи по возрасту, типу лесорас-тительных условий, полноте, бонитету и происхождению. Рассчитаны средние таксационные показатели дубняков этого региона: возраст, относительная полнота, запас, изменение запаса, бонитет, высота, диаметр, долевое участие в запасе дуба. Общая площадь региона исследований составляет 217,6 тыс. га, площадь покрытых лесной растительностью участков -60,2 тыс. га, средняя лесистость исследуемой территории - около 27,7 %. В Приднепровской Правобережной лесостепи сложились оптимальные климатические, почвенные и гидрологические условия для роста и развития дуба обыкновенного (Qu-ercus robur L.). Насаждения дуба занимают площадь 40,4 тыс. га (67,1 %), из них искусственных насаждений около 61,7 %. Основной тип леса - свежая грабовая дубрава. Дубняки имеют близкое к оптимальному распределение по возрасту, высокий средний возраст - 73 года, достаточно высокий средний запас - 263 м3га-1, среднюю относительную полноту - 0,76 и средний бонитет - 1,5. Долевое участие приспевающих, спелых и перестойных древостоев составляет 27,9 % по площади. Приведенные данные будут использованы для проведения дальнейших исследований сортиментно-сортной структуры дубовых древостоев Приднепровской Правобережной лесостепи, разработки и внедрения региональных нормативов для учета древесных ресурсов.
Ключевые слова: средние таксационные показатели; распределение площадей; сортиментно-сортная структура; древесные ресурсы.
P. I. Lakyda, V. B. Bychenko
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
FORESTRY-MENSURATION CHARACTERISTIC OF OAK FOREST STANDS OF PRIDNEPROVSK RIGHT BANK FOREST-STEPPE
One of the priorities for improving the accounting of wood resources is the development and implementation of regional standards and new methods of inventory felled for determining of the assortment sorted timber structure. Based on database of PA "Ukrderzhlisproekt" (production association of Ukrainian government project of forest management) forestry inventory features of the distribution of oak (Quercus robur L.) stands were analyzed in the Pridneprovsk Right-Bank forest-steppe according the age, the types of the forest vegetation conditions, the completeness, the growth class and the origin. The average inventory indexes of oak forests were calculated in this region. The total area of the researching region is 217600 ha, the area covered with forest vegetation is 60200 ha. The average forest covering of researching area is about 27.7 %. In the region of studies optimal climatic, soil and hydrolo-gical conditions for the growth and development of oak have developed. The oak plantations cover an area of 40400 ha (67.1 %). The most common type of forest vegetation conditions in the region of oak stands is a fresh wood (D2) - 94.3 % of the area. The main type of forest is fresh hornbeam trees. The distribution of oak forest according the age is relatively uniform: the young-age trees are 9.1 %, the middle-age trees are 63.0 %, almost ripe trees are 22.9 %, ripe and over-ripe trees are 5.0 %. The average age of oak stands is higher than a half of the age of main felling and it reaches 73 years old indicating a positive trend of the age structure. The oak forest stands with growth class II and > occupy 93.6 % of the area and have an average margin of 263 m3ha-1. The Stands with the relative completeness of 0.7 and > have 93.6 % of the area with the average value of 0.76. According to the origin 97.6 % of the areas are seed plants in the region, but the indigenous forests of natural origin are only 35.9 %. These data will be used for further research of the assortment-sorted structure of the oak stands in the Pridneprovsk Right-bank forest-steppe, development and implementation of regional standards for the accounting of wood resources.
Keywords: average inventory indexes; area distribution; the assortment-sortable structure; wood resources.
