CC BY
13«етушшшм-лшшау» #мш, 2021 / agricultural sciences
21
AGRICULTURAL SCIENCES
УДК: 543. 628. 1
Гловин Н. М.
ВП НУБ1П Украти «Бережанський агротехтчний тститут» доцент кафедри екологИ, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористу-вання вгдокремленого тдроздшу Нацюнального унгверситету бюресурав i природокористування Украти
«Бережанського агротехнiчного iнституту» DOI: 10.24412/2520-2480-2021-390-21-26 ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ АГРОЕКОСИСТЕМ ТА ЕКОЛОГ1ЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ТРАДИЦ1ЙНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВУ
Glovin N. M.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine "Berezhany Agrotechnical Institute" Associate professor of Ecology Department of National University of Life and Environmental Sciences of
Ukraine "Berezhany Agrotechnical Institute"
THEORETICAL ASPECTS OF AGROECOSYSTEMS AND ECOLOGICAL AGRICULTURE AS AN ALTERNATIVE TO TRADITIONAL AGRICULTURE
Анотацш.
Важливу роль на шляху еколог1зацИ сыьськогосподарськог галузi мають вiдiгравати системи еколо-гiчного землеробства, як базуються на використанн суто органiчних добрив, методах нехiмiчного контролю за поширенням бур 'ятв, штднитв, хвороб, збер^анш nродуктiв харчування i кормiв без синтети-чних добавок; спираютися на передовi технологи, гарантувати високу яюсть продуктiв харчування, еко-номно та ефективно використовувати ресурси землi, пiдтримувати природний баланс в аграрному землекористувант. Мета до^дження полягае у теоретичному обтрунтуванш та розробц практичних рекомендацш, що спрямованi на удосконалення формування системи екобезпечного альськогосподар-ського землекористування. Пiдхiд до оцтки екологiчноi ефективностi виробництва екобезпечно'1 аграрное продукцИ] що, на вiдмiну вiд iснуючих, передбачае урахування соцiальних, екологiчних та вiдновлюваних ефектiв, яю утворюються в ргзних сферах аграрного виробництва та суспшьного життя i визначення доцiльностi впровадження екобезпечного землекористування.
Abstract.
An important role in the greening of the agricultural sector should be played by organic farming systems based on the use ofpurely organic fertilizers, methods of non-chemical control of weeds, pests, diseases, storage offood and feed without synthetic additives; rely on advanced technologies, guarantee high quality food, economically and efficiently use land resources, maintain the natural balance in agricultural land use. The purpose of the study is to theoretically substantiate and develop practical recommendations aimed at improving the formation of a system of environmentally friendly agricultural land use. An approach to assessing the environmental efficiency of ecologically safe agricultural products, which, in contrast to existing ones, takes into account the social, environmental and renewable effects that are formed in various spheres of agricultural production and social life and determine the feasibility of ecologically safe land use.
Ключовi слова: агроекосистема, бiологiзацiя, агрохiмiкати, асимшяцшний азот, органiчнi добрива, сидерати, бюпрепарати.
Keywords: agroecosystem, biologization, agrochemicals, assimilation nitrogen, organic fertilizers, green manures, biological products.
За останш 100-120 рошв грунти Укра!ни втра-тили 8-10% гумусу. Ниш вмют поживних речовин в орному шарi зменшився у 2,5-3 рази. Внаслщок штенсивного обробггку земл^ використання агрохь ткапв i далi виснажуеться, тоншае И родючий шар. ^iM того, рослини, вирощеш на деградованих грунтах, вражаються багатьма хворобами. Спожива-ючи таш продукти, сшввичизники наражають на небезпеку свое здоров'я [1, с. 242].
Яшсш параметри рослинницько! продукцп ви-значаються низкою агроеколопчних факторiв. По-перше, кшьшсш параметри якосп продукци зале-жать ввд грунтових i ктматичних особливостей аг-
роекосистеми; по-друге, - ввд виду rie! чи шшо! аг-ротехнологи вирощування та строив i своечасносл виконання складових певних операцшних систем; по-трете, - ввд сорту, лши чи пбриду, за умов !х своечасного оновлення тощо. Забезпечити високу урожайшсть альськогосподарських культур за яш-сними показниками шляхом поеднання найважли-вших факторiв, що !х зумовлюють, досить складно: в динамщ (у авозмш) щ показники будуть ютотно рiзнитися. Проте тенденщя, зазвичай, збертати-меться, порiвняно з варiантами, на яких аналопч-них агротехнологш не застосовано або недотри-мана своeчаснiсть !х виконання. Впровадження до
традицiйних агротехнологiй вирощування сшьсь-когосподарських культур шляхом додавання елеме-нтiв бюлопзаци дае можливiсть розв'язати питання з полiпшення якостi рослинницько! продукци та вь дновити еколопчний стан агроекосистеми, проте непередбачуванi фактори (погодно-ктматичш ано-малп, агротехнiчнi о^хи) можуть призводити до вiдсутностi бажаних результатiв. Агрохiмiкати, будучи активними хiмiчними речовинами, можуть впливати на бюлопчш процеси, яш протiкають в рослинах, змшюють 1х зовнiшнiй вигляд, смаковi якостi та бiологiчну цшшсть продуктiв харчування. Небезпеку для здоров'я людини становлять не тiльки залишковi кiлькостi отрутохiмiкатiв, а й продукта 1х розпаду, як1 в деяких випадках, можуть бути навиъ бiльш токсичними, нiж самi препарати.
Метою забезпечення ввдновлення стану агрое-косистем та рацiонального природокористування важливе значения мае переход аграрного сектора економiки Укра!ни на модель сталого розвитку та подальше функцiонування на цих засадах [8, с.39]. Рацюнальне використання природо-ресурсного по-тенцiалу сприяе гармошзацп продуктивних сил, за-безпеченню потреб усiх членiв суспiлъства за умови збереження та поетапного ввдтворення цшс-ностi довк1лля [4, с. 20]. У даному випадку, еколо-гiчна спрямованiсть аграрного виробництва, а та-кож подолання насл1дк1в хiмiко-техногенного шляху штенсифжаци сiльського господарства Ук-ра!ни е одним з найбшьш важливих напрямiв на су-часному етапi його розвитку.
Тому, важливу роль на шляху еколопзаци сшь-ськогосподарсько! галузi мають вiдiгравати сис-теми екологiчного землеробства, як1 базуються на використаннi суто органiчних добрив, методах не-хiмiчного контролю за поширенням бур'янiв, шквд-ник1в, хвороб, збер^анш продуктiв харчування i ко-рмiв без синтетичних добавок; спираються на пере-довi технологи, гарантують високу як1сть продуктiв харчування, економно та ефективно використову-ють ресурси земл1, шдтримуючи природний баланс в аграрному землекористуванш [9].
Водночас аналiз наукових праць щодо розв'язання еколопчних проблем аграрного земле-користування сввдчить, що на сучасному етапi розвитку альського господарства потребують узагаль-нення та поглиблення теоретико-методичнi пвдходи до земель сiлъськогосподарського призначення. Актуальшсть обумовила визначення мети досл1-дження.
Метою е обгрунтування екологiчних пiдходiв та аналiз практичних рекомендацiй щодо форму-вання механiзму розвитку екобезпечного землероб-ства.
Об'ектом до^дження е агроекосистеми та шновацшш засади екобезпечного сшьськогоспо-дарського землекористування.
Методи дослщження. Методологiчною основою дослщження е сучаснi фундаментальнi та при-кладнi положення агроекологи, екологп та охорони навколишнього середовища.
Методи: системний аналiз було використано для вивчення закономiрностей та систематизацп
наукових положень щодо еколопзаци сшьськогос-подарського виробництва i землекористування в Укра!ш та свт; аналiз нормативних документiв з питань екобезпечного сiльськогосподарського землекористування; комплексний аналiз застосовува-вся для ощнювання ефективностi використання сiльськогосподарських угiдь та розробки напрямiв пiдвищення екологiчностi землекористування; еко-лого-статистичнi методи використовувалися для оцшки потенцiалу земель сiльськогосподарського призначення в аграрному землекористуванш та мо-жливостей еколопзаци аграрного землеробства; метод аналогш i порiвнянь було застосовано для обгрунтування перспективних напрямiв сшьськогос-подарського землекористування.
1нформацшну базу дослвдження становлять за-конодавчi та нормативно- правовi акти Укра!ни, що регламентують екологiчнi засади в системi землекористування, матерiали i методичш рекомендацп iнших наукових установ, Головного управлшня статистики у Тернопiльськiй обласп, працi вггчиз-няних i заруб1жних учених з проблематики досль дження.
Наукова новизна. Полягае у теоретичному обгрунтуванш та розробцi практичних рекоменда-цiй, що спрямованi на удосконалення формування системи екобезпечного сiльськогосподарського зе-млекористування.
Результати дослщження.
Рiзниця в еколопчному i традицiйному земле-робствi, яка i розкривае суть екологiчного землеробства. Переваги оргашчного землеробства над традицшним, з екологiчних позицiй роль людини як виду Homo Sapiens в екосистемах полягае в тому, що вона бере таку ж саму участь в обмш речови-ною й енерпею як i будь-який iнший бiологiчний вид. Але, якщо оперувати категорiями бюгеографп, такими як «ареал», «екотоп», то «ареал поширення» людини, порiвняно з шшими видами, визначаеться не чiтко. З глобально! точки зору провести межi (¿з позицiй !хньо! двомiрностi) екосистеми людини практично неможливо. Агроекосистема оргашзо-вана людиною для самопрокорму. В нш, як i в при-родних екосистемах iснують продуценти, консуме-нти i редуценти. Проте, якщо в природних екосистемах потоки речовини й енерги з певною часткою наближення приуроченi до конкретно! територи, то в агроекосистемах значна частина бюмаси ввдчужу-еться ввд територi! i у бiльшостi випадшв мiгруе для споживання за багато кiлометрiв вiд мiсця, де вона вироблена. Сдиним екологiчно вагомим результатом юнування людини як виду Homo Sapiens е грунт, що являе собою продукт життедiяльностi продуценпв, консуменпв i редуцентiв, як1 розвива-ються в агроекосистемах [5, с. 27]. Просторовi меж1 агроекосистем формувались поступово в процессi сiльськогосподарського освоення людиною нових територiй. Але загальною його рисою для всiх кра!н i природних зон е те, що початково не людина, а рельеф визначав структуру альськогосподарських упдь, i, отже, спiввiдношення мiж продуцентами i консументами в агроекосистемах. Людина, як кон-
«етушшшм-лшшау» #мш, 2©21 / agricultural sciences
23
сумент вищого гатунку, шби задавала функцп кож-нiй з дшянок територп, формуючи функцiональне (з еколопчних позицiй) використання земель. Так, продовольчi культури (або тi, що екологiчно ввдпо-вiдають продуцентам) виавались на дiлянках рельефу крутизною до 3-5о [10]. Фуражнi культури (для первинних консуменпв) до 5-7о. А територй' на кру-тих схилах понад 7о використовувалися як сшожап i пасовища. Таким чином, дотримуючись певного спiввiдношення сiльськогосподарських упдь, лю-дина штучно окреслювала екотоп як свш так i ш-ших типiв органiзмiв (продуцентiв та консуменпв) в «сво!й» екосистемi. Оргашзащя альськогоспо-дарсько! територп е першим етапом на шляху пере-творення природно! екосистеми в агроекосистему, а меж1 типiв оргашзацп сшьськогосподарсько! територй' формують природнi кордони агроекосистем [2, 3].
Результати дослiджень описаш при отриманнi i аналiзу даних щодо стану дослвджуваних агроекосистем, а саме: дослiдження агроекосистем у ТзОВ «Жива земля Потутори» (оргашчний метод земле-робства); екологiчна оцшка стану грунтiв сшьсько-господарських тдприемств ТзОВ «Жива Земля Потутори» с. Потутори, Бережанського району Терно-пшьсько! областi та ТОВ «Крона» с. Жушв Бережанського району Терношльсько! областi. Проводилась агроекологiчна оцiнка земель за еко-лого-агрохiмiчними показниками дослвджуваних агроекосистем [6].
Визнаючи безперечну складнiсть видiлення передусiм просторових меж
«екосистеми людини» в класичнiй екологп свь домо ввдмежувались вiд пошушв «того, що не ю-нуе», посилаючись на те, що це зовам вщмшт за своею суттю системи: «Також абсолютно вiдмiннi (можна сказати, антагонiстичнi) поняття «екосис-тема» i «агроекосистема», «мiська екосистема» i т.i. Стiйкий екологiчний розвиток не здшсненний в таких антропогенних системах пiсля перевищення меж1 знищення елементарних регуляторiв навколи-шнього середовища. В них можна лише понижу-вати рiвень екологiчних порушень за допомогою оргашзацшних i технологiчних заходiв»[7, с. 104].
Але грунтуючись на положенш цих же авторiв про те, що «ландшафти, як1 ввдповщають вимозi щ-лiсностi i однорвдносп, повиннi територiально збь гатися з екосистемою» Проте, навiть використову-ючи традицшш екосистемнi пiдходи при досль дженнi агроекосистем, !хня головна ознака -наявнiсть обмiнних речовинно-енерго-шформацш-них потоков - зберiгаеться i встановлюеться.
На вiдмiну вiд усталеного уявлення про агроекосистему, як вороже бiосферi утворення, наше ро-зумшня агроекосистеми припускае можливiсть ра-хувати !! саме як природну еколопчну нiшу «Homo Sapiens» [7, с. 105].
Агроекосистема — природний ландшафт, час-тково або докорiнно перетворений людиною (пере-дусiм з позицш речовинно-енергетичного обмiну) наближений за своею еколопчною суттю до штучно! екосистеми, в якш потоки речовини й енергп
свiдомо спрямовуються в бш максимiзацi! отри-мання i подальшого ввдчуження бiомаси. На допов-нення до положень екологi! про те, що «людина створила свою — штучну екосистему» (М.Голу-бець), наш погляд на проблему таксономп залучае до аналiзу передусiм просторовий компонент еко-системи.
Людина створюе ввдповщш «пастки» для часу (тривале збертання бiомаси у холодильниках, кон-сервованих продуктах та ш. замiсть розкладання !х редуцентами безпосередньо пiсля ввдмирання), «пастки» для простору (у виглядi сiвозмiн, типiв сiльськогосподарського використання земель, контурно- мелюративних систем землеробства та ш.), зокрема швидкого збшьшення бiомаси при застосу-ваннi добрив чи бюлопчних кормових домiшок). Отже, протягом тривалого перiоду (з неолтгу) екотоп Homo Sapiens змшюеться екотоном [7, с. 106].
Таким чином, агроекосистема не е чимось ан-тагошстичним стосовно природно! екосистеми, а е !! «просторовим продовженням».
У 2007 року укра!нець 1ван Бойко i швейцарець Райнер Закс заснували ТзОВ «Жива земля Потутори» (тепершнш власник п1дприемства — асоща-цiя «Жива земля Швейцари»).
Укра!нськ1 реалi! з типовими для наших сш дорогами i з ландшафтом, що трохи схожий швей-царцям на !хню батьк1вщину, накладаються на дещо шший, нiж у наших селян, споаб життя. 300 гектарiв землi, з яких 200 — орно!, 34 дшш корови, город з овочами i травами — про це господарство дбають 15 оаб, двое з яких — швейцарщ (Ел1ас де Бур та Крютша Лiбергер). Тут не просто дотриму-ються принципiв органiчного виробництва, а й за-стосовують систему бiодинамiчного сiльського го-сподарства, що и розробив австрiйський фiлософ-мiстик Рудольф Штайнер, вiдомий зокрема як тво-рець вальдорфсько! педагогiки. Свiтоглядно бюди-намiчне землеробство передбачае сприйняття ферми як цiлiсного органiзму, трактування грунту як живого й застосування натуральних, спецiальним чином виготовлених матерiалiв для роботи з грунтом, компостом i рослинами.
На фермi використовують бiодинамiчнi пре-парати коров'ячi роги (!х беруть на бойш) заповню-ють гноем i закопують восени в землю. Шд дiею ма-гнiтного поля землi та космосу, пiд впливом сонця, мiсяця, планет органiчне добриво стае бюлопчно активною речовиною. Навеснi його викопують, ви-тягують iз рогу, розчиняють у необхiднiй кiлькостi води й динашзують. З допомогою ввдповвдних ске-рованих рухiв препарат вимiшують, i пiд час цього процесу вiн набувае енергi!, динамiзуеться. Комусь видасться дивним, у який споаб гнш, напханий через рн- корови, може давати якийсь ефект, але проводили дослвдження, яш пiдтверджують вплив бiо-динамiчних препарапв». Бiодинамiчне виробниц-тво нинi — не бiзнес, а спосiб життя, метод господарювання, який може рухатися в напрямi бi-знесу. На фермi «Жива земля Потутори» ниш е три напрями, як1 активно й ефективно розвивають: рос-линництво, розведення молочних корiв, вирощу-
вання трав. Орегано, любисток, шавтя, м'ята, ме-л1са, мальва, ромашка, чебрець, фенхель, базилш, майоран та iншi рослини ростуть на впорядкова-ному городi: тут чергуються грядки i двадцятисан-тиметровi стежки мгж ними. Бiодинамiчне земле-робство у вирощуванш трав полягае в тому, що ви-користовують компост i багато ручно! працi.
Градащя за ступенем забезпеченостi грунтiв агрохiмiчними показниками, затверджена Центрде-ржродючостi в 2020 рощ (табл.1 i 2).
Гумус як найб№ш репрезентативний та стш-кий агрохiмiчний показник найбшьшою мiрою вь дображае родючiсть грунту.
Таблиця - 1
Шифр Показник Пдролггична кислотнють, мг-екв/100 г грунту Стутнь кислотносп
1 < 4.1 > 6,0 Дуже сильнокисл
2 4,1 - 4,5 5,1 - 6,0 Сильноки^
3 4,6 - 5,0 4,1 - 5,0 Середньоки^
4 5,1 - 5,5 3,1 - 4,0 Слабоки^
5 5,6 - 6,0 2,1 - 3,0 Близью до нейтральних
6 > 6,0 < 2,1 Нейтральнi
Таблиця- 2
Групування грунпв за вмгётом гумусу та макроелементiв_
Шифр Вмют гу- мусу,% Обмший калш Рухомий фосфор Вмют Лужнопдро лiзований азот мг/кг грунту Вмют
мг/кг грунту
1 < 1,1 < 40 < 25 дуже низь-кий < 100 дуже низкий
2 1,1 - 2,0 41 - 80 26 - 50 низький 101 - 150 низький
3 2,1 - 3,0 81 - 120 51 - 100 середнш 151 - 200 середнш
4 3,1 - 4,0 121 - 170 101 - 150 тдвищений > 200
5 4,1 - 5,0 171 - 250 151 - 250 високий
6 > 5 > 250 > 250 дуже високий
Таблиця - 3
Агрохiмiчнi показники грут!в сiльськогосподарських угiдь ТзОВ «Жива Земля Потутори»
№ поля Глибина ввд- бору зразшв, см Обсте-жена площа, га Вмют гу- мусу,% рН со-льо-вий Пдролгтична кислотшсть Лужнопд-ролiзований азот Рухомий фосфор Обмшний калш
мг/кг грунту
1 25 - 30 53,50 2,35 6,3 1,81 133 74 123
2 83,40 2,48 6,4 1,62 124 62 120
3 29,60 2,40 6,6 1,37 138 113 131
4 9,70 1,86 6,3 1,74 136 77 145
5 13,30 2,24 6,4 1,63 130 80 165
6 24,70 2,40 5,4 3,26 144 57 161
7 13,10 2,34 5,8 2,46 125 38 158
Всього по госпо-дарству 309,60
Таблиця - 4
Агрохiмiчнi показники грунтiв сiльськогосподарських пiдприcмств ТОВ «Крона»
№ поля Глибина ввд- бору зразшв, см Обсте жена площа, га Вмют гумусу, % рН со-льо-вий Пдролгш- чна кисло-тнють Лужнопд-ролiзований азот Рухомий фосфор Обмшний калш
мг/кг грунту
1 25 - 30 53,00 2,90 6,0 2,15 114 117 106
2 30,00 2,15 5,4 3,26 108 80 136
3 46,00 3,04 6,1 1,13 125 144 134
4 19,80 2,46 6,3 1,08 109 185 134
Всього по господарству 148,80
Як видно з табл. 2, дослщжуваш грунти харак- теризуються середшм вмiстом гумусу - середньоз-
важений показник по всiй обстеженш площi ТзОВ
«Жива Земля Потутори» становить 2,41% та ТОВ «Крона» - 2,73% (за кожним полем по господарст-вах окремо наведено в табл. 3 i 4). Щодо ТзОВ «Жива Земля Потутори» 24,70 га (близько 8%) обстежено! площi характеризуеться пiдвищеним вмь стом гумусу - менше 4,0%, 252,70 га (81,6%) обстежено!' площi характеризуеться середнiм вмiстом гумусу - менше 3,0%, 32,20 га (10,4%) обстежено! площi характеризуеться низьким вмiстом гумусу -менше 2,0%, ТОВ «Крона» 102,8 га (69,1%) - сере-днш, 46,00 га (30,9%) - тдвищений (Lisovyj, 1991).
Лужногiдролiзований азот е показником дина-мiчним, який характеризуеться iстотною часовою i просторовою мiнливiстю протягом вегетацп. Близько 85,9% обстежено! площi ТзОВ «Жива Земля Потутори» характеризуються низьким вмiстом азоту - 124 - 144 мг на 1кг грунту, 14,1% - характеризуються дуже низьким вмютом азоту - 85 - 99 мг на 1кг грунту щодо ТОВ «Крона» - 100% обстежено! площi характеризуються низьким вмютом азоту
- 108-125 мг на 1 кг грунту. Середньозважений вмют азоту, що гiдролiзуеться по всш площi ТзОВ «Жива Земля Потутори», становить 127 мг/кг, ТОВ «Крона» - 116 мг/кг i е недостатшм для отримання високих врожа!в сiльськогосподарських культур. Слiд зазначити значну просторову неоднорщшсть забезпечення азоту навггь у межах одного поля (табл. 3, 4), що вимагае диференцшованого пiдходу гад час розроблення системи щдживлення. У зв'я-зку з гострою нестачею азоту в грунтах вище згада-них шдприемств вiн стае лiмiтуючим фактором i щд час розроблення системи живлення внесення цього елементу мае бути прюритетним. Нестача азоту сильно гальмуе рiст i розвиток рослини. Про-являеться у виглядi хлорозу. Листя стае свгтло-зе-леним, дрiбним передчасно жовтiе з к1нчик1в. У зе-рнових колосових сповiльнюеться кущшня, стебла коротка. На культурах спостертаеться погiршення цвiтiння, ранне опадання зав'язг Також, зважаючи на високу здатнють азоту до повторно! реутилiзацi! та добре розвинуту трав'яну рослиннiсть, можна припустити, що на початку вегетацшного перiоду запаси лужногiдролiзованого азоту в дослвджува-них грунтах можуть зб№шуватись на 15 - 20% по-рiвняно iз зафiксованими показниками. Урожай-нiсть може значно зменшитися, якщо дефiцит азоту супроводжуе весь вегетацшний перiод.
Згiдно iз отриманими даними, рухомий фосфор на сшьськогосподарських упддях ТзОВ «Жива Земля Потутори» мае низький вмiст (2 група забез-печеностi) на 54,40 га (17,6%) обстежено! площг На 209,60 га (67,7%) обстежено! площi вмют цього елементу живлення е середшм (3 група забезпечено-сп), а на 45,60 га (14,7%). Найменший вмiст рухо-мого фосфору зафшсовано на 7,9 обстежених полях
- 38- 35 мг/кг грунту. Найкраще забезпечеш 3 та 13 поля. На 30,0 га (20,2%) обстежено! площi ТОВ «Крона» - середнш вмют забезпеченосл, на площi 99,0 га (66,5%) - тдвищений та на площi 19,8 га (13,3%) - високий. Потреба в фосфорi особливо велика на початку сезону для формування корешв, а також пiзнiше в перюд цвiтiння i зав'язування пло-дiв.
Отже, темно-сiрi опiдзоленi грунти характеризуються в цiлому задовiльними умовами для одер-жання високих i сталих урожа!в та сировини. Результата дослвджень пiдтверджують, що на альсь-когосподарських пiдприемств Тернопiльсько! обласп Бережанського району ТзОВ «Жива Земля Потутори» та ТОВ «Крона» переважають грунти з низьким (127 мг/кг та 116 мг/кг грунту) ступенем забезпечення азоту в сполуках, що лужнопдрол1зу-ються, середшм (69 мг/кг грунту) та тдвищеним (127 мг/кг) - рухомих фосфапв, високим (125,124 мг/кг грунту) - обмшного калш. Щодо реакцп грунтового розчину на територп господарств - нейтральна. За середньозваженими показниками вмюту гумусу грунти ввдповщають середньому ступеню забезпечення. Лiмiтуючим фактором, який може знизити формування врожайносп до 20% е низька забезпеченють поживними речовинами, а саме спо-луками азоту, що легко гiдролiзуеться. Загалом до-слiджуванi грунти мають задовiльнi властивосп для формування високих екологiчно безпечних i яшс-них урожа!в. Дослвдження показали, що роботи iз визначення агрохiмiчних показник1в грунтiв дають можливють продуктивнiше та рацiонально викори-стовувати кормовi упддя.
Данi обстеження допоможуть встановити най-бiльш оптимальнi дози оргашчних та мiнеральних добрив, вести планомiрну роботу по пiдвищенню родючосп грунту та урожайностi сiльськогоспо-дарських культур.
Еколопзащя використання земель сiльського-сподарського призначення е цiлеспрямованим про-цесом втшення комплексу взаемоузгоджених та взаемопов'язаних економiчних, технологiчних, ор-ганiзацiйних та шших заходiв, а також управлiнсь-ких рiшень, що запобiгають порушенню еколопч-но! рiвноваги в природному середовищг
Завдяки екобезпечному землекористуванню в1дновлюеться як1сть земельних ресурсiв, що залу-ченi до процесу виробництва, внасл1док застосу-вання зелених добрив та методiв бiологiчного зни-щення шк1дник1в, технологiй обробiтку грунту, яш спрямованi на мiнiмальне втручання в екосистеми, зниження ущiльненостi грунтiв та зменшення за-бруднення водойм i атмосферного повiтря. Еконо-мiчний ефект при цьому гарантований, адже спожи-вачi готовi сплачувати бiльшу щну за продукцiю органiчного виробництва та знизиться частина вар-тостi матерiальних ресурсiв, що використовуються у цьому процеа.
Список лiтерaтури:
1. Артиш В. I. Управл1нськ1 аспекти розвитку виробництва екологiчно чисто! продукцй' в сшьсь-кому господарствi Укра!ни / В. I. Артиш // Науко-вий вюник Нацiонального аграрного ушверситету. - 2006. - № 102. - С. 242-247.
2. Берлач Н.А. Розвиток оргашчного напряму у сшьському господарствi Укра!ни (адмiнiстратив-ноправовi основи): автореферат дис. на здобуття ступеня доктора юридичних наук: 12.00.07 «Адмь нiстративне право i процес; фiнансове право; iн-формацiйне право» / Н.А. Берлач. - К., 2010. - 34 с.
3. Дудкша П.А. Дiя локального внесения ор-гано-мiнеральних добрив на щшьнють грунту, И во-дний режим i продуктивнiсть культур / П. А. Дудкша // Бюл. Всерос. наук.-дослщ. ш-ту добрив i аг-рогрунтознавства .- 2001 .- № 114 .- С.83
4. Колонта!в В.М. Проблеми агроекологп та отримання високих стабшьних урожа!в / В. М. Ко-лонта!в, Л. М. Дробишева // Географiя. Бiологiя. Хь мiя.- Тамбов, 1996 .- С.20
5. Леонець В. О. Еколопчш наслвдки сучасно! деградацп природних i антропогенних ландшафпв та основнi напрямки охорони земель // Землевпоря-дний вiсник, № 3,1998. - С. 26-30.
6. Лунеев Л. Оргашчш продукти: комерщя чи здоров'я? / Леонид Лунеев [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.potrebitel.net.ua./print/2284
7. Сокол Л.М. Еколопчне (орга^чне) земле-робство - складова сталого альського господарс-тва / Сокол Л. М., Стефановська Т. Р., Шдлюнюк В. В.// Екологiчна безпека № 3-4. - 2008. - С. 102109.
8. Писаренко В.М. Система оргашчного зем-леробства агроеколога С.С. Антонця / В.В. Писаренко, А.С. Антонець, Г.В. Лук'яненко, П.В.Писаре-нко. - Полтава. - 2016. - 131с.
9. Федеращя оргашчного руху Украши [Електронний ресурс]. - Режим дос-тупу:http://www.organic.com.ua
10. FAQ - ORGANIC UA [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://organic.ua/uk/organicworld/faq
Ганеева Э.М., Джамбаева А.Д., Бакаева Р. У., Сатучиев А.М
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КУЛЬТУРЫ ГРАНАТА
Ganeeva E.M., Dzhambaeva A.D., Bakaeva R. U., Satuchiev A.M
BIOLOGICAL FEATURES OF THE POMEGRANATE CULTURE
Аннотация.
Указаны биологические особенности культуры граната, использование граната в быту Abstract.
The biological features of the pomegranate culture, the use ofpomegranate in everyday life are indicated
Ключевые слова: гранат, культура, плод, цветение, таннид, урожай Keywords: pomegranate, culture, fruit, flowering, tannid, harvest
Род граната (Punica L.)представлен двумя видами, из которых P. granatum - собственно гранат, его культурные формы и дикие, растущие в Средней Азии, Закавказье, Дагестане. Другой вид protopunica) - дикие формы, дающие несъедобные плоды. Возделывается гранат в Средней Азии, Закавказье (преимущественно в Азербайджане), Краснодарском крае (Сочи), Крымской области, Южном Казахстане. Культурный гранат получен из дикой селекции, отбором лучших форм и высокой агротехникой.
Плоды граната содержит сахара в 14 - 21 %, кислот -0,9- 0 4 %.
В зависимости от кислотности сока граната условно делят на три группы сладки - до 0,9 процентов кислот, кисло-сладкий - от 0,9 до 1,8 процентов и кислое содержание высокий более 1,8 процентов кислот. Плоды граната используется в кондитерское промышленности и медицине. В корки граната много таннидов и красящих веществ, что позволяет использовать её в качестве дубильного вещества, красителя пряжи и для изготовления чернил. Из лепестков цветков добывают стойкие ярко-
красные и пурпурный краски. Из плодов дикорастущего граната добывают лимонную кислоту (её содержится в них дома 4 - 8 %). Высокое содержание таннидов и железа в гранатовом соке позволяет использовать его для лечения артериосклероза и других заболеваний, а отвар коры плодов и корней - при лечении желудочных заболеваний.
Цветение граната растянутое. Массовое цветение происходит с 15 июня до 20-го июля (90 - 95 % всех цветков куста). Первые цветки появляются в начале мая, последние - в сентябре - в октябре. Плоды, завязавшиеся в последние сроки цветения, не вызревают; лучше по размеру и качеству плоды во время первой генерации.
Гранат имеет два типа цветков. Один из них длиннопестичные, крупные, кувшиновидные, с развитой завязью и столбик пестика у них выше пыльников или равен им. Эти цветки дают пыльцу хорошего качества и завязывают плоды. Второй тип -короткопестичные, мелкие цветки, колокольчатой формы, с недоразвитый завязью, столбик пестика у них короткий, ниже пыльников. Плод этих цветков не завязывают, но дают вполне развитую пыльцу.
