CC BY
12
5. ДСТУ 4405:2005. Якють Грунту. Визначання рухомих сполук фосфору i калiю за методом Юрсанова в модифжацп ННЦ1ГА. Чинний вiд 30.05.05. - К. : Держстандарт Укра1ни, 2005. - С. 8-10.
6. ДСТУ ISO 10390:2007. Якють Грунту. Визначення рН. Чинний вщ 24.12.07. - К. : Держстандарт Укра1ни, 2007. - С. 3-7.
7. Иванов А.Ф. Рост древесных растений и кислотность почв / А.Ф. Иванов. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1970. - 216 с.
8. Методические указания по определению щелочногидролизуемого азота в почве по методу Корнфилда. - М. : Изд-во ЦИНАО, 1985. - 8 с.
9. Методическое пособие по аналитическим работам для агрохимической службы Украинской ССР. - К., 1989. - Ч. 1. - 118 с.
10. Орлов О.Л. Гумусовий склад грунпв як вщображення бюгеоценотичного бiорiзно-машття / О.Л. Орлов // Науковi записки Державного природознавчого музею. - Львiв, 2005. -Т. 21. - С. 183-190.
11. Погребняк П.С. Люова еколопя i типолопя лгав: вибраш пращ / П.С. Погребняк. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 496 с.
12. Пастернак П.С. Лiсовi Грунти Украшських Карпат / П.С. Пастернак. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1967. - 169 с.
13. Голубец М.А. Украинские Карпаты. Природа / М.А. Голубец, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 208 с.
Лавный В.В. Физико-химические свойства почв на некоторых ветровальных участках Украинских Карпат
Исследованы физико-химические свойства почв на трех ветровальных участках на территории ГП "Осмолодское лесное хозяйство" и под пологом прилегающих к ним древостоев. На всех участках были очень сильнокислые почвы с высоким содержанием гумуса в верхнем слое почвы. Степень обеспеченности почвы подвижным фосфором Р2О5 был очень низким на всех участках. Установлено значительное расхождение по содержанию обменного калия (К2О5), щелочногидролизуемого азота, суммы впитанных основ и влажности почвы на отдельных участках.
Ключевые слова: почвы, ветровальные участки, ГП "Осмолодское лесное хозяйство".
Lavnyy V. V. Рhisical-сhemical property of soils on some windthrow areas in the Ukrainian Carpathians
The physical-chemical properties of soils on three windthrow areas in the SE "Osmo-loda Forestry District" and under a tent adjacent forest stands have been investigated. On all areas were very acid soils with high humus content in the topsoil. The degree of soil mobile phosphorus P2O5 was very low in all areas. It was found a significant difference regarding the content of exchange potassium (K2O5), alkaline-hydrolyzable nitrogen, amount absorbed bases and soil moisture in some areas.
Keywords: forest soils, windthrow areas, SE "Osmoloda Forestry District".
УДК 631.15 Ст. наук. спшроб. П.П. Мельник, канд. екон. наук;
ст. наук. спЫроб. О.1. Дребот, канд. екон. наук -1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. Кшв
СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д В ЕКОЛОГ1ЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТ АГРОЕКОСИСТЕМ
Розглянуто питання системного шдходу щодо визначення еколопчного менеджменту в агроекосистемах iз погляду загально! теорп систем. Тому проблеми в сшьськогосподарському виробнищта на сьогодш, потрiбно визначати на осжга системного шдходу еколопчного менеджменту, що задовольняе потреби сусшльства з обов'язковим збереженням навколишнього природного середовища.
Ключовг слова: охорона навколишнього природного середовища, агроекосис-теми, еколопчний менеджмент, системний шдхщ.
Ниш проблеми екологл привертають увагу вiтчизняних i зарубiжних дослiдникiв. Надмiрне навантаження на земельш ресурси призвело до комплексу глобальних i регiональних еколопчних проблем у сшьськогосподарсь-кому виробництвг Особливо великих обсягiв набули подальший розвиток ерозiйних процесiв. Завданi збитки вiд ерозп rрунтiв е значним тягарем не лише для економжи тдприемств, а й загалом для кра1ни. Втрати вiд не1 вимь ряються мiльйонами гривень. Загалом тенденщею е те, що людство втрачае вiковi здобутки природи - щнш найродючiшi шари Грунту, включаючи його складову гумус.
Загальний аналiз i оцiнка землекористування свiдчать, що сшьськогос-подарське виробництво в Украш зорiентовано на досягнення максимальних економiчних вигод без вщповщних заходiв щодо тдвищення родючостi Грунтiв та землеохоронних витрат. Здшснюються iстотнi порушення в науко-во обгрунтованих чергуваннях сiльськогосподарських культур, що призво-дить виснаження Грунту, збшьшення чисельностi шкiдливих органiзмiв у по-сiвних площах.
Зниженням загально! культури землеробства, що зумовлене нехтуван-ням сiвозмiн i вiдсутнiстю матерiально-технiчних засобiв в останнi роки, призвело до виснажливого характеру використання земл^ розвитку небува-лих ерозiйних процеив, погiршення якiсного стану сiльськогосподарських упдь, негативних наслiдкiв розвитку агропродовольчо! сфери. Площа дегра-дованих Грунтiв щорiчно зростае на 80 тис. га. Ниш 32,8 % орних земель Ук-ра!ни зазнали водно!, а 54,2 % - вирово! ерозп. Особливо зазнають вiд ерозп схиловi сiльськогосподарськi угiддя, на яких ниш розташовано понад 1/3 рш-л1 Щорiчнi втрати Грунту в Укра!ш становлять приблизно 600 млн т, зокрема понад 20 млн т гумусу. Вмют одного з основних елеменпв живлення фосфору зменшився на 3-3,2 мг на 100 г Грунту [1]. Це потребуе вщ кожного керiв-ника рiзного рангу знаходити новi шляхи ефективного впливу на стан приро-докористування в агроекосистемах, а отже, застосовувати новi пiдходи уп-равлiння господарською дiяльнiстю господарств. Прикладом такого управ-лiння може бути система еколопчного менеджменту (ЕМ).
Екологiчний менеджмент, по суп, е сучасною методологiею в умовах ринково! економжи. На вщм^ вiд iнших менеджментiв, ЕМ мае свое цшьо-ве завдання - ращональне використання та вiдновлення природних ресуршв i охорона навколишнього природного середовища (НПС) тощо. Нинi на перюд нашого дослiдження уже сформульовано положення, а також полiтичнi, еко-номiчнi, соцiальнi й екологiчнi аспекти реалiзацil сшьськогосподарсько! поль тики у контексп Концепцп сталого розвитку Укра!ни. Разом з тим, екологiчнi наслщки, пов'язанi з виробничою дiяльнiстю, продовжують мати негативний соцiальний напрям (здоров'я населення i працiвникiв у процеш трудово! дь яльностi). С окремi важливi питання, якi необхiдно вирiшувати ще тривалий перiод - фшансування робiт з охорони НПС, очистка сшьськогосподарських угiдь ранiше забруднених радюнуктдами, пошук суб'екта, який взяв би на себе зобов'язання швестувати кошти для усунення проблемних питань з опустелювання / ерозп земель, проведення люомелюративних робiт тощо.
2. Еколопя довкiлля
71
Полiтика певно! категорп господарств щодо природокористування в агроекосистемах передбачае: зменшити витрати на виробництво сшьськогосподарсько! продукцп за рахунок методiв виробництва, оскiльки технологи вщстають вiд мiжнародних стандарпв; виробництво екобезпечно! продукцп; високу ефективнiсть господарювання трудового колективу в його галузц дот-римуватись вимогам ДСТУ ISO тощо.
Завдання, яке поставлене Урядом Укра!ни перед керiвництвом сшьсь-когосподарського тдприемства, полягае в тому, щоб вивести систему ЕМ на рiвень сучасних методiв, якi обгрунтовано мiжнародними стандартами ДСТУ ISO 14001: 2006; ДСТУ ISO 14004: 2006; ДСТУ ISO 14011: 97, а також на ос-новi вичизняного досвщу передових господарств. Вiдповiдно ефективнiсть системи ЕМ у контексп розвитку повинна мати сво! передумови:
• еколого-економ1чна i техшчна компетентшсть;
• оргашзацшна компетентнiсть; пiдзвiтнiсть;
• участь громадськостц передбачуванiсть; прозорiсть;
• дотримання принципу передбачуваностц
• визначення прiоритетiв вщповщно до ранше обраних критерив;
• чггкий розподiл функцш i вщповщальносп мiж кергвниками галузей;
• врахування мгсцево1 i нацюнально1 специфiки виробництва.
Система ЕМ е мехашзмом системного процесу, який може задiяти ве-ликi обсяги ресурсiв у сшьськогосподарське виробництво - природнi, еконо-мiчнi, соцiальнi, iнтелекгуальнi та iн. Тому основними завданнями в процеш вдосконалення системи ЕМ на державному рiвнi е:
• удосконалення гснуючо1 структури, форм i мегодiв управлiння, яю стають частиною системного управлшня природокористуванням в агроекосистемах;
• реформування, перегляд, удосконалення полгтичних пiдходiв щодо природокористуванням суб'ектами господарсько! дiяльносгi рiзноl форми власносгi;
• зобов'язати суб'екти господарсько1 дiяльносгi рiзноl форми власносл дотримання науково обгрунтованих сшозмш та вiдновлення використаних природ-них ресурсiв, що забезпечуе збiльшення врожайност сiльськогосподарських культур, тдвищення родючоста грунпв, а також захист його вщ ерози;
• тдвищення полiтичного ршня наукових установ i навчальних закладш з пи-тань охорони НПС;
• розроблення i корегування законодавства з екологiчних питань в сшьськогос-подарському виробництвi;
• визначення прюритетав у розвитку галузей сшьськогосподарського вироб-ництва i охорони НПС;
• тдвищення державного фшансування для виршення екологiчних проблем;
• впровадження екологiчних критерив та шструменпв у систем ЕМ;
• участь у мпжнародних, республжанських, регiональних рiвнях процесгв iз принцитв сталого (збалансованого) розвитку, що декларують потреби сус-пшьства та природи тощо.
Ниш юнуе декiлька пiдходiв до управлiння, зокрема i системний. За-лежно вщ виду дiяльностi сiльськогосподарського виробництва, специфiчних особливостей окремих галузей i конкретноl ситуацн, можливе застосування того чи шшого методiв або !х штегращя.
Системний пiдхiд передбачае сукупнiсть взаемопов'язаних складових управлiння, якi спрямованi на використання економiчноl теорп, синергетики,
природш та сусmльно-науковi тдходи, статистику тощо. Крiм того, систем стосовно оргашзацп i управлiння [2]. Не врахування одного з них призводить до порушення природокористуванням в агроекосистемах. Отож, швидке по-гiршення ситуацп в сшьському господарствi призвели до зменшення застосу-вання органiчних i мiнеральних добрив та пестицидiв для захисту рослин, лжвщацп великих державних ферм i стрiмкого скорочення площ зрошуваних земель. Така ситуащя сприяла зменшенню забруднення НПС. Водночас не було враховано негативш наслщки цих процесiв щодо виробництва продукцп та вiдновлення природних ресуршв. Вiдсутнiсть збалансованостi системи удобрення призвели до зниження родючосп Грунту. Тому для ще! ситуацп ефективнють галузi потребуе насамперед забезпечення збалансованого вико-ристання земельних ресурсiв у сшьському господарст згiдно з "Концепщею сталого розвитку агроекосистем в Укра!ш".
Особливо! велико! уваги в системi ЕМ заслуговуе системне охоплення факторiв урожаю сiльськогосподарських культур в агроекосистемах. За Дмитренко [3], поняття фактора врожаю в загальному сенсi е символiчне поз-начення причини або одше! з важливих умов його формування. Уявлення про фактори врожаю можна вщобразити за системним тдходом таким виразом:
у = у (х, Р, Кх, КРх, ЯхР, у, О, 0, де: у - урожай - система множини внутршшх елеменпв х, що утворюють внутршню структуру та пов'язана iз зовнiшнiм середовищем iснування Р вщношеннями прямо! ЯРх та зворотно! Кхр взаемодп; х - множина х = (хь... хп) - внутршш елементи хг, ..., хп системи у; Р - множина Р = (Р, ..., Рп) -зовнiшне середовище системи у, що складаеться iз зовшшшх елементiв Рп; Ях - множина вщношень мiж елементами х системи у, !! внутршня структура; ЯРх - множина вщношень мiж елементами множин Р та х - структура зовшшнього впливу середовища Р на систему у; Кхр - множина вщношень мiж елементами множин х на Р - структура зворотних впливiв системи у на середовище Р; у - вхщ у систему; О - вихщ iз системи; / - час.
У представленому виразi фактор Р або х варто розумгги як елемент системи у, що ютотно впливае на не! загалом або на внутрiшнiй елемент !! структури х. Таю впливи мають певш причинно-наслiдковi зв'язки в систем^ Саме тут вiдбуваеться форматування елеменлв системи. Мiнливiсть природних та антропогенних чинниюв формують мшливють елементiв у системi, включаючи параметри i структуру агроекосистем. Значна частина елеменпв системи, якi задiянi в економщ сiльськогосподарського виробництва, знахо-дяться у просторово-часовому вимiрi, та кожен з них мае свш вплив на формування урожайносп сшьськогосподарських культур. Тому виникае необхщ-шсть проведення певних коректив у технолопчних процесах виробництва сшьськогосподарсько! продукцп.
Видшяючи для дослiдження агроекосистеми, потрiбно звернути увагу на перехiднi зони. В них формуються специфiчнi агроекосистеми, що вiдрiз-няються вiд iнших своею неоднорщнютю, що дае змогу розрiзняти складовi частини системи. Не завжди достатньо мати ютотну iнформацiю про елемен-
2. Екологiя довкiлля
73
ти системи в агроекосистемах. n0Tpi6H0 ще й правильно ïx поеднати мiж собою та встановити мiж ними певш зв'язки. Такi функцiï виконуе система ЕМ, який упорядковуе значну частину елементiв системи у технолопчних проце-сах сiльськогосподарського виробництва. У цих умовах застосування проце-дури ЕМ е необxiднiстю для ефективноï реалiзацiï практично прийнятних економiчниx завдань i обгрунтованих еколого-економiчниx рiшень в сшьсь-когосподарських пiдприемстваx. Це свщчить про високу функцiональну важ-ливють системи ЕМ у вирiшеннi завдань з ефективного розвитку сшьськогос-подарського виробництва в агроекосистемах.
Отже, системний тдхщ ЕМ е невщ'емним елементом в агроекосистемах, який упорядковуе певну множину елементiв системи абютичного похо-дження для отримання урожаю сшьськогосподарських культур.
В основi системного пiдxоду ЕМ передбачаеться сукупнють взаемо-пов'язаних складових управлiння та компоненпв природноï системи, якi спрямоваш на ефективне використання природних ресурив, ïx вiдтворення та охорону навколишнього природного середовища, що забезпечують збалансо-ванiсть (сталють) агроекосистем.
Л1тература
1. Росоха В.В. Економ1чний потенщал земл1 та проблеми його визначення в ринкових умовах господарювання / В.В. Росоха // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. -2009. - № 3. - С. 107-109.
2. Советов Б.Я. Моделирование систем. / Б.Я. Советов, С.А. Яковлев. - М. : Изд-во "Высш. шк." 1985. - 271 с.
3. Дмитренко В.П. Погода, кл1мат i урожай польових / В.П. Дмитренко. - К. : Изд-во "Нка-Центр", 2010. - 620 с.
4. Мельник П.П. Упровадження еколопчного менеджменту й аудиту в аграрне виробництво / редкол.: В.Б. Захожай (гол. ред.) та ш. // Науков1 пращ МАУП : зб. наук. праць. - К. : Вид-во МАУП. - 2010. - Вип. 1(24). - С. 35-40.
Мельнык П.П., Дребот О.И. Системный подход в экологическом менеджменте агроэкосистем
Рассмотрен вопрос системного подхода при определении экологического менеджмента в агроэкосистемах с точки зрения общей теории систем. Поэтому проблемы, которые стоят перед сельскохозяйственным производством на данное время, должны определяться на основе системного подхода экологического менеджмента, который удовлетворяет потребности общества с обязательным сохранением окружающей естественной среды.
Ключевые слова: охрана окружающей естественной среды, агроэкосистемы, экологический менеджмент, системный подход.
Mel'nuk P.P., Drebot O.I. Approach of the systems at determination of ecological management is in agroecosystems
The question of approach of the systems at determination of ecological management in agroecosystems, that is all anymore examined from the point of view of general theory of the systems, is considered. Therefore problems that stand before an agricultural production on this time must be determined on the basis of approach of the systems of ecological management that satisfies the necessities of company with obligatory natural environmental preservation.
Keywords: guard of natural environment, agroecosystem, ecological management, approach of the systems.
