CC BY
26
УДК 504:631.1
Черевко М.В., кандидат бюлопчних наук, доцент © Буцяк Г.А., кандидат сшьськогосподарських наук, асистент Сухорська О.П., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ПРО ДЕЯК1 АКТУАЛЬН1 ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ АГРАРНОГО ГОСПОДАРСТВА ЛЬВ1ВЩИНИ
Розкритг осноеы причини, що зумоеили необхгдтсть перебудоеи аграрного еиробництеа на еколог1чних засадах I збалансоеаност1 галузей. Видтеш й обгрунтоеан фактори, що негативно еплиеають на ефектиетсть функцюнуеання сшьськогосподарських об'ект1е.Наголошено на необхгдностг едосконалення ноеих форм господарюеання, ощнки ефектиеност1 дгяльностг за еколого- I сощально-економ1чними показниками.
Ключо^^ слова: агроландшафт, агроекосистема, земельн сгльськогосподарськг уггддя, еколог1чн1 принципи.
Негативш наслщки хiмiзацil та штенсифжацп сшьськогосподарського виробництва й масштаби його впливу на навколишне середовище й дос не втрачають актуальности на що наголошуеться багатьма спещалютами галузi [1, 2, 4, 5].Процес трансформаци природних ландшаф^в у агро-, урбо- та техногенш ландшафти вимагае розробки наукових основ для формування й оптимiзацil функцiонування. Вся дiяльнiсть людини, спрямована на окультурення природних ландшафив, передбачае створення антропогенних (штучних) екосистем i ефективне управлiння 1хньою продуктивнiстю та якiстю продукцп. Вона повинна поеднюватись iз необхiднiстю збереження розма1ття, гармони та рiвноваги у природi за умови мiнiмiзацil руйшвного впливу. Варто наголосити, що активна цшеспрямована, частково нерегульована перебудова природних ландшафив спричинила змiну рельефу появою техногенних форм. Внаслiдок цього в атмосферi пiдвищився вмiст токсичних твердих i газоподiбних домiшок; змiнена гiдрографiчна сiтка i якiсть води; зруйноваш сiльськогосподарськi угiддя та родючi грунти - такий спадок отримала Львiвщина.
Гостро постало питання про докоршш змiни форм господарювання i переходу дiяльностi та розвитку АПК на еколопчш принципи господарювання. Пiдвищилась роль i вiдповiдальнiсть людини в перетворенш й використаннi природних екосистем, яку англшський еколог Ч.Елтон оцiнив так: „Якщо дика природа вiдступае, ми повинш навчитися передавати частину И цшност й багатства ландшафтам земель, з яких збираемо врожай".
© Черевко М.В., Буцяк Г.А., Сухорська О.П., 2010
289
Методика дослщжень. Робота носить анал^ичний характер i базуеться на узагальненш л^ературних вiдомостей, штерпретованих i доповнених власними спостереженнями i зауваженнями.
Об'ектом дослiджень вибранi найбшьш гострi проблеми в аграрному секторi Львiвсько! областi й шляхи !х розв'язання.
Результати дослщження.
У галузевш лiтературi накопичений багатий фактичний матерiал, що стосуеться конструювання й функщонування агроценозiв, практичних рекомендацiй щодо пщвищення ефективностi галузей рослинництва й тваринництва, економiчно! оцiнки дiяльностi сiльськогосподарських пщприемств рiзних форм власностi [5,10,11]. Однак стан у агропромисловому секторi незадовшьний i навiть тривожний. Причин об'ективних i суб'ективних вдосталь, а з них вимальовуються проблеми, що потребують невiдкладного вирiшення. Ще й дос не розроблений кiнцевий варiант грошово! та агрохiмiчно! оцiнки землi, в тому чи^ й нашого регюну, земельний кадастр та iншi базовi основи точно! та яюсно! характеристики земельного фонду, необхщш для його ращонального цiльового використання. А.1.Шувар, С.В.Бучелюк, В.М.Тарасюк наголошують на необхiдностi вдосконалення методики нормативно! грошово! оцiнки землi стосовно агровиробничих груп i конкретних господарств. Земля - основа сшьськогосподарського виробництва, вiд !! стану, характеру господарювання i рацiонального використання залежить успiх, ефективнiсть та рiвень оплати земельного податку.
Ринковi вiдносини внесли кардинальш змiни у сферу землекористування. Надання переваги перемiнному перiодичному ринковому попиту призвело до зниження рiвня задоволення потреб населення у життево-необхщних продуктах харчування. Так, пiдвищення попиту на енергетичш культури стало причиною витюнення з полiв важливих продовольчих культур i виснаження грунту. Зокрема, вщ вирощування рiпаку в багатьох господарствах Львiвськоl областi економiчний ефект виявився низьким, оскiльки не були враховаш його еколого-бiологiчнi особливост та технологiя вирощування.
Через аналопчш причини на Львiвщинi та й в шших регiонах Укра!ни значно скоротились площi пiд цiнними культурами - гречкою, деякими зерновими (жито). Слщ наголосити також на тривожний сигнал щодо згасання традицшно! галузi льонарства, скорочення площ пiд поави цукрового буряка та iншими овочевими культурами. Останш у зв'язку з цим iмпортують iз Китаю та кра!н СНД. Не можна втрачати нашi традицiйнi культури, а потрiбно вдосконалювати технологiю !х вирощування з метою пщвищення рентабельности
Згiдно даних Львiвського обласного управлiння земельними ресурсами станом на 1.01.2009 року, земельний фонд нашо! област складав 2183,1 тис.га. З них, на сшьськогосподарсью угщдя припадае 1267,8 тис.га (58,7%) територи областi, а на лки - 31,2%. На долю селянських (фермерських) господарств припадае трохи бшьше 4% iз 68,5%, наданих у власшсть та користування громадянам [3]. В област розроблена програма „Збереження, вiдтворення та
290
забезпечення ращонального використання земельних ресурав". Однак i3 рiзних причин, в тому чи^ i недофшансування передбачених видiв робiт, вона реалiзуeться дуже повiльно. Це стосуеться насамперед протиерозiйних заходiв та рекультиваци земель порушених i зруйнованих у процес гiрничовидобувних робiт i системи протиповеневого захисту.
Незадовiльними залишаються рiвень i культура використання сiльськогосподарських земель за цшьовим призначенням. Адже значна частина площ залишаеться необробленою i перетворюеться у перелоги i розсадники бур'янiв. Такi дiлянки з часом заростають кущами i пiдлягають вилученню iз групи орних земель.А це вже злочин, адже земельний фонд густонаселено! Львiвщини, придатний для вирощування сшьськогосподарських культур, обмежений i потребуе систематичних агромелюративних заходiв (вапнування та шших).
До факторiв, що негативно впливають на рацiональне використання грунтових ресурЫв областi слiд вiднести також недосконалу систему паювання i умов оренди землi. Земля повинна належати дбайливому господарю.Що стосуеться земельних надшв селянським фермерським господарствам, то тут ще так багато невирiшених питань, не розкритих у Закош „Про фермерське (селянське) господарство" [5]. Спещалкти аграрного сектора працюють над розробкою наукових основ i практичних порад фермерам у веденнi виробничо! дiяльностi на обмеженiй територи. Йдеться про розробку короткоротацiйних спецiальних сiвозмiн та технологи вирощування окремих сiльськогосподарських культур на основi вимог сьогодення [9]. Заслуговують схвалення спецiальнi курси для фермерiв як ефективна форма виршення багатьох конкретних завдань щодо ефективност ведення господарства в нових умовах i на еколопчних засадах. Та чи працюють вони?
Ринковi вщносини висунули на переднiй план ощнку ефективностi виробництв за еколого-економiчними i соцiально-економiчними показниками. Не можна розривати цшсшсть системи „грунт - рослина - тварина - людина i навколишне середовище". В цьому полягае суть комплексного екосистемного пщходу. На практищ переважае прагматизм, комерцiйний пщхщ, iгнорування встановлених агроекологiчних природних закошв, якi визначають допустимi рiвнi експлуатаци агроекосистем рiзного призначення та основш принципи ïx формування i оптимiзацiï. Впровадження прогресивних теxнологiй, замкнутий цикл виробництва, врахування сукупноï дп факторiв, ощадливе використання ресурсiв - це прямий шлях до устху i конкурентноспроможност господарств.
Кардинальнi змiни у сферi землекористування вимагають iстотноï перебудови системи планування збалансованого розвитку галузей виробництва аграрного сектора. Збалансоване поеднання галузей тваринництва i рослинництва у системГ'поле-ферма", тобто кормова база, поголiв'я тварин i удобрення грунту, сприяе пiдвищенню врожайност та якостi сiльськогосподарськиx, в тому чи^ й польових кормових культур i продуктивной тваринництва. З щею метою необxiдно чiтко розрахувати реальну можливiсть кормовоï бази господарства i стосовно ^ï певну
291
чисельшсть поголiв'я тварин.Практика показала, що надмiрне навантаження на кормовi угщдя, пасовища в нашому регiонi (вище 3-4 голiв на 1 га) призвело до зниження якост травостою i поступово! деградаци пасовищних екосистем [5,
7].
Заслуговуе на увагу незбалансованiсть спiввiдношення рiллi i нерозораних природних угiдь, що в середньому повинне становити 1:2. Високий рiвень розораностi сiльськогосподарських земель, зокрема природних кормових угщь, замша !х низькоякiсними поверхнево полiпшеними негативно вплинули на розвиток тваринництва i рацiональне використання земельних ресурсiв.
Здшснення цих заходiв стало причиною рiзкого скорочення видового розма!ття рослинного i тваринного свiту. Нiчим не виправдати повне зникнення заплавних лук - основного осередка зростання майже 80% вцщв трав'янисто! флори регiонiв, серед яких цшш лiкарськi, медоноснi та кормов^ Вони були джерелом високояюсного корму для сiльськогосподарських тварин та пщвищення !х життездатностi.
Проблем у агропромисловому секторi вдосталь, виникненню !х сприяли як суб'ективнi антропогеннi, так i об'ективнi причини. Сдиним шляхом !х вирiшення е чiтке усвщомлення того, що основою сучасного аграрного господарства е агроекосистеми i дотримання еколопчних принципiв !х створення.Агроекосистеми виникли на базi окультурених природних або створених за проектами спещалюив.
Основним компонентом польових агроценозiв е культурш рослини, селекцiонованi людиною. Створення для них оптимальних грунтових умов, врахування екологiчних вимог i бiологiчних особливостей, алелопатичних впливiв у змiшаних поЫвах, стiйкостi до шкiдникiв i хвороб, продуктивной та адаптивностi до конкретних агро^матичних умов - це и вимоги, якi слiд враховувати при виборi основних сiльськогосподарських культур. Перевагу слщ надавати цiнним, випробуваним, максимально адаптованим мiсцевим сортам.
Зберегти родючiсть грунту як агроекотопу, не допустити його виснаження можливо лише шляхом дотримання авозмш та впровадження контурного землеробства. Це особливо проблемно здшснити дрiбним фермерським i селянським господарствам на невеликих площах землi i потребуе розробки спещальних короткоротацiйних сiвозмiн.
Одним iз важливих принципiв еколопзаци агропромислового виробництва е екологiчна безпека продукцп та мiнiмiзацiя несприятливого впливу на навколишне середовище i здоров'я людей. Тому альтернативою сучасному землеробству, яке в нашому регюш все ще широко i не завжди грамотно використовуе мшеральш добрива, хiмiчнi засоби боротьби з бур'янами i захисту рослин вiд шкiдникiв i паразиив та iншi агрохiмiкати - стимулятори росту й продуктивностi, е поступовий i швидкий перехiд на шлях еколопзаци та бюлопзаци. Це особливо актуально зараз, коли в агроекосистеми проникають генномодифжоваш сорти, у рацюн тварин включають гормональнi бiодобавки. У погош за прибутком приватнi пщприемщ часто iгнорують встановленi
292
еколопчним законодавством правовi норми i правила, створюючи загрозу для здоров'я людей i ризиковi ситуаци. У регюш здшснюеться мошторинг стосовно якост сiльськогосподарськоï продукцiï [9], але ще нерегулярно та вибiрково.
Ми приеднуемось до думки, що не варто ризикувати i захоплюватись застосуванням агроxiмiкатiв та плодами генноï iнженерiï, оскiльки вони е потенцшною загрозою появи нових мутацiй чи новими мутагенами, якими вже пересичене зовшшне середовище [8,10].
Дотримання еколопчних нормативiв i норм екологiчного законодавства е обов'язковим для державних i приватних пщприемщв усix галузей сшьськогосподарського виробництва.
Бiологiчне землеробство i досконалi теxнологiï переробки сiльськогосподарськоï сировини забезпечать виробництво
конкурентноспроможноï продукцiï та усшшний розвиток агропромислових галузей [2].
Пiдсумовуючи викладену шформацш, пропонуемо для вирiшення екологiчниx та виробничих проблем i оптимiзацiï дiяльностi сiльськогосподарськиx галузей i об'ектiв врахувати наступне:
1. Сучасне рослинництво i тваринництво повинно базуватись на екологiчниx засадах i агроекосистемних законах.
2. Важливими принципами оргашзаци i функцiонування аграрного виробництва повинш бути збалансованiсть його галузей i допустиме нормування навантаження на агроекосистеми.
3. Безцiнне матерiальне багатство - грунт, повинен використовуватись ефективно i за цшьовим призначенням.
4. Ринковий попит i конкуренщя повинш поеднуватись iз збереженням бiорiзноманiття, традицш землеробства регiону i задоволення населення в якюнш продукцiï рослинництва i тваринництва.
5. Для ефективного розвитку агропромислового комплексу необxiднi новi, адаптоваш до особливостей регiону i еколопчних наукових засад форми господарювання.
6. Оцiнювати ефектившсть дiяльностi господарських об'ектiв не за кшькютю, а за якiстю продукцп, розмiрами матерiально-енергетичниx затрат i характером впливу на навколишне середовище.
Л1тература
1. Бомба М.Я. Подбаймо про проблеми Карпатського регюну // Сшьський господар, 2003. - № 11-12.
2.Дегодюк Е.Г., Сайко В.Ф., Корншчук М.С. Вирощування еколопчно чистоï продукцiï рослинництва. - К. Урожай, 1992. - 320 с.
3.Еколопя Львiвщини 2008. - Львiв ЗУКЦ, 2009. - С.41-45.
4.Кисшь В.1. Бiологiчне землеробство: тенденцiï в свт та позицiя Украïни // Вкник аграрноï науки, 1997. - № 10. - С.9-13.
5.Кравщв Р.Й., Черевко М.В. Екологiчнi основи фермерських господарств. Теоретичш принципи i практичш поради. - Львiв: ТеРус, 2008. -240 с.
293
6.Кравщв Р.Й., Буцяк В.1., Колотницький А.Г. Трансгеноз у тваринництвк що це? // Сшьський господар, 2008. - № 1-2. - С.6-10.
7.Швторак Я.1., Гордшчук Н.М. Високопродуктивнi молочнi корови -годiвля та технологiя утримання // Сшьський господар, 2008. - № 3-4. - С.38-41.
8.Смаглш О.Ф., Кардашов А.Т., Литвак П.В. та ш. Агроекологiя. - К.: Вища освiта, 2006. - 671.
9.Турчин 1.М., Сливка Н.Б. Монiторинг молочно! сировини захiдного регiону Укра!ни // Сшьський господар, 2008. - № 3-4. - С.26-29.
10. Шувар 1.А. Бiологiчне землеробство на шляху вдосконалення енергетично! системи „грунт-добрива-рослина" // Сiльський господар, 2003. - № 11-12.
11. Шувар I., Бучелюк С.,Тарасюк В. Вдосконалення методики нормативно! грошово! оцiнки сiльськогосподарських угщь // Сiльський господар, 2008. - № 11-12. - С.12-16.
Summary
Cherevko M.V., Bucyak A.A., Sukhorska O.P.
ABOUT SOME ECOLOGICAL ISSUES OF THE DAY OF AGRARIAN
ECONOMY OF LVOV
Authors mark on the regional ecological issues of the day, which have a considerable influence on efficiency of production activity of agricultural enterprises and industries and on the necessity of its alteration on ecological principles and agroekosistemnikh laws, recognition regional features and new forms of menage.
Стаття надшшла доредакцИ 9.09.2010
294
