CC BY
26
УДК 658.152:330.322.7
теоретичне обГрунтування значень мультиплшаторш для стратег1чного планування д1яльност1 шдприсмства
Л.Р. Швед
Нацюнальний утверситет «Львгвська полгтехнгка», Льв1в, Украта
Швед Л.Р. Теоретичне обГрунтування значень MynbmunniKamopie для стратегiчного планування дiяльностi тдприемства.
У статт розглянуто причину утворення дво1стих категорш, якi можна розглядати як екожмчний показник, що мае одиницю вимiрювання, i як безрозмiрний показник (мультиплжатор). Це важливо тому, що мультиплжатори е базовим елементом для стратепчного планування дiяльностi пiдприемства, при якому використовуеться кейнсiанський хрест.
Ключовi слова: екожмчна категорiя, мультиплiкатор, стратегiчне планування, кейнаанський хрест
Швед Л.Р. Теоретическое обоснование значений мультипликаторов для стратегического планирования деятельности предприятия.
В статье рассмотрены причины образования двойственных категорий, которые можно рассматривать как экономический показатель, единица измерения, и как безразмерный показатель (мультипликатор). Это важно потому, что мультипликаторы является базовым элементом для стратегического планирования деятельности предприятия, при котором используется кейнсианский крест.
Ключевые слова: экономическая категория, мультипликатор, стратегическое планирование, кейнсианский крест
Shved L.R. Theoretical substantiation values multipliers for strategic planning of the company.
In the article the Causes of dual categories that can be seen as an economic indicator that a unit of measurement and a dimensionless parameter (multiplier). This is important because the multiplier is a basic element for strategic planning of the company, which uses Keynesian cross.
Keywords: economic category, multiplier, strategic planning, Keynesian Cross
Запровадження в економ1чну теорш такого показника як «мультиплжатор» вщграло важливу роль у розумшня багатьох економ1чних процеав. Це сприяло покращенню макроеконом1чного плануванню i прийняттю економ1чних ршень.
Проте застосування мультиплiкаторiв в економiчнiй практиц планування, i особливо на рiвнi окремого тдприемства, не набуло належного розповсюдження. Це, на нашу думку, пояснюеться тим, що в економiчнiй теорiï i прикладних економiках не створено належних умов для ïx впровадження. Щ умови мають складатися i3 таких основних трьох елементiв: здiйснення класифжацп всix видiв мультиплiкаторiв i встановлення ïx основних особливостей -економiчниx, математичних тощо; визначення основних умов ïx виникнення та застосування; створення теоретично обгрунтованих методик для визначення значения рiзниx видiв мультиплiкаторiв. Без реалiзацiï цих трьох основних етатв реалiзувати впровадження мультиплiкаторiв в економiчну практику, на нашу думку, практично не можливо.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
1снуе значна шльшсть мультиплiкаторiв, яка застосовуеться в економiчниx дослiдженняx. Проте практично ва вони застосовуються виключно в макроекономщ [1, 2], а в мжроекономщ вони майже не використовуеться. Тому зробити огляд останнix дослiджень на цю тему практично неможливо.
Метою cmammi е: створення методичних пiдxодiв до теоретичного обгрунтування значень мультиплiкаторiв для стратегiчного планування тдприемства.
Виклад основного матерiалу
Перед тим як приступити до вивчення застосування мультиплiкаторiв в економiчнiй теорiï та практит, треба передусiм встановити сутшсть цього показника i мiсце, яке вш займае серед iншиx подiбниx економiчниx показник1в i категорiй.
Для моделювання економiчниx процесiв найбiльш зручно застосовувати формалiзований економiчний категорiйний апарат, який запропо-нований 1.Б. Скворцовим [3, 4]. Вiдповiдною прогалиною цього категоршного апарату е те, що
недостатньо дослiджено Bei 6e3po3MipHi показники, яш тепер застосовуються в економiцi. Це передусiм таю: «норма» (норма прибутку, норми витрат матерiалiв, заробггно! плати тощо), «мультиплшатор» (мультиплiкатори Кейнса, автономних витрат, податковий, збалансованого бюджету тощо), «акселератор», «важшь (леверидж)» (важелi операцiйний, фiнансовий). Ва цi показники тепер застосовуються в багатьох економiчних дослiдженнях. Однак теоретичних дослiджень, у яких показуеться, що 1х об'еднуе, а чим вони вiдрiзняються, практично не iснуе. О^м того, треба, на нашу думку, встановити статус цих показнишв - 1х можна розглядати як економiчнi категорп, чи нi?
В публшащях 1.Б. Скворцова [3, 4] вживаеться тiльки один iз цих вир^в - це «норма», яку вш розглядае як економiчний показник (норма пращ, швестицшна норма прибутку тощо). Однак запропонована ним же система шльшсних економiчних категорiй стверджуе, що ва «економiчнi показники» мають утворюватись як
об'еднання двох економiчних елеменпв -«категорп» i «поняття». Тодi виходить, що термiн «норма» е к1льк1сною економiчною категорieю, а уточнюючi слова е «економiчними поняттями».
Проте виникае наступне питання, що робити з шшими економiчними показниками, яш також претендують на статус «економiчних категорiй» -це стосуеться термшв «мультиплiкатор», «акселератор», «важ1ль (леверидж)» тощо. Як !х можна узгодити з вже iснуючою безрозмiрною категорiею «норма»?
Виконане дослщження показало, що, по-перше, всi економiчнi категорп можна подшити на три групи - яш мають одиницi вимiрювання (основна група), без одиниць вимiрювання (числовi коефiцiенти i показники) i третя група, в яку входять окремi категорп, як1 можна розглядати як двобiчнi. - так1, що мають одинищ вимiрювання, або !х не мають; по-друге, всi категорп без одиниць вимiрювання об'еднуються у три основш групи - коефiцiенти, норми i мультиплiкатори (рис. 1).
1) в аналтичтй економщ застосовувати будь-як «коефщенти» заборонено, OKpiM вказаних випадтв — iнтегрування або диференцювання;
2) норми: швестицшна норма прибутку, норми витрат матеpiалiв, норми часу, норми прибутку (УПВ, УЗВ тощо);
3) мультиплжатори: мультиплжатор Кейнса, акселератор, операцшний i фшансовий важелi тощо;
4) спе^альна група — двобiчнi категорН (фондовiддача, фондоозброШсть)
Рис. 1. Класифшащя шльшсних економiчних категорш (власне угрупування)
Традицшне вживання терм^ «норма» можна показати такими прикладами:
1) коли показник розглядаеться вщносно одинищ: норма споживання людьми вщповщно! продукцп (тобто сшльки ще! продукцп споживае одна середньостатистична людина протягом року); норма замщення ресурсiв (к1льк1сть j-ого ресурсу замiщуе одиницю i-ого); норма витрат
матерiалiв (к1льк1сть j-ого матерiалу витрачаеться на одиницю i-ого) тощо;
2) коли сума норм дорiвнюе одинищ - норма умовно-постшних витрат Нупв, норма умовно-змiнних витрат Нузв i норма прибутку Нпр, сума яких дорiвнюе 1;
3) як нормативний показник, наприклад, «швестицшна норма прибутку» е константний
безрозм1рний показник, нормативне (теоретично обгрунтоване) значения якого дор1внюе 1,5 [1, с. 186].
Термш «мультиплшатор», що означае «множник», набув популярносп шсля опублшування головно1 прац Д.М. Кейнса «Загальна теор1я зайнятосп, проценту та грошей», яка вийшла в свгг у 1936 р. Шзшше в макроекономщ був введений показник «акселератор», який значною м1рою доповнював «мультиплшатор Кейнса».
В мшроекономщ, як вже зазначалось, термш «мультиплшатор» не вживаеться. Натомють набув популярносп термши «важ1ль», або в англомовнш штерпретацп «леверидж». 1снуе два основних вид1в «важел1в (левериджу)» - операцшний i фшансовий.
Виконане нами дослщження показало, що всi щ макроекономiчнi показники (мультиплiкатор та акселератор) i мiкроекономiчний важ1ль (леверидж) слщ об'еднати в одну к1льк1сну категорш «мультиплiкатор». Це пояснюеться тим, що ва вони визначають числове значення вiдповiдного множника, на який зростае розглянуте економiчне явище (макроекономiчне чи мiкроекономiчне). I головна проблема полягае не в назвi цих показнишв, а в правильному методi визначення ïx величини i способу застосування.
Самими складними «категорiями-
мультиплiкаторами» е двобiчнi показники, як1 мають двоюгу природу утворення i двоïсте застосування. Треба вщмггити, що таких економiчниx показник1в е досить багато - це «фондовщдача», «оборотнiсть оборотних фондiв»,
«норма амортизацiï», «банк1вський вщсоток» тощо. Практично всi вони вже давно застосовуються в економiчнiй практицi, але ïx сутшсть, як економiчниx категорш, ретельно не дослщжувалась.
Найбiльша частина таких «показнишв-перевертнiв» ототожнюеться iз категорiею «оборотнiсть». Це зумовлено тим, що природа цiеï категорiï особлива - вона фактично визначае шльшсну змiну (економiчний рух) одного явища або процесу стосовно iншого базового. Тому цю категорiю можна розглядати двояко:
а) як економiчний показник, що мае розмiрнiсть (одиницю вимiрювання):
Е _ П К
(1)
де Е - оборотшсть вартостi з одиницею вимiрювання 1/рiк;
П - продуктившсть (потiк) вартостi; К - загальна величина вартосп (запас), яка вщповщае базовому значенню об'екта порiвияния. б) як показник без одиниць вимiрювання:
Д =
(2)
де д - мультиплiкатор без одиниць вимiрювання,
К1 - вартiсть показника, рух якого дослщжуеться;
К2 - варпсть показника, вiдносно якого розглядаеться рух К1.
Як приклад такого двоюгого трактування можна розглянути традицiйне розумiния двох економiчниx показнишв, яке даеться в економiчнiй лiтературi (табл. 1).
Таблиця 1. Приклад двоюгого трактування подiбниx показник1в
Назва показника Фондоввддача Оборотшсть оборотних засобiв
Метод визначення Вiдношеиия рiчного обсягу продукцiï до середньорiчиоï вартосп «основних засобiв» Вдаошення рiчного обсягу продукцiï до середньорiчиоï вартосп «оборотних засобiв»
Формула розрахунку К прод дфв К оз Е _ Ппрод ( 1 >) ^ Коб.з 1 рiк J
Сутшсть показника Показуе скiльки продукцп (в грн.) припадае на одну гривню основних засобiв Показуе скшьки раз оборотш засоби за рш обертаються вiдносио обсягу продукцiï
Обернений показник Фоидомiсткiсть Перюд обороту
Формула розрахунку 1 Тоб.з _ Е M Еоб.з
Сутшсть показника Показуе скшьки основних засобiв (в грн.) припадае на одну гривню продукцп Показуе перiод обороту оборотних засобiв
Примтка: власне угрупування
З табл. 1 видно, що метод визначення цих показнишв однаковий (видшено темним фоном). Вiдрiзняються вони тшьки словами, що взятi в лапки. Тому виникае лопчне питання: як це може вщбуватися, що метод визначення показнишв однаковий, а отримаш результати рiзнi.
Причина такоï двоюгосп така: недолiком традицiйного економiчного категоршного апарату е те, що вш утворювався не з використанням формалiзованиx (математизованих) методiв, а на
вербальних (мовних) засадах. Тому фраза «рiчний обсяг продукцп» може трактуватись двояко: у виглядi «запасу вартостi» (К) i у виглядi «потоку вартосп» (П). У першому випадку показники утворюватимуть систему безрозмiрниx мультиплiкаторiв, а у другому формалiзовану категорiю «оборотшсть» Е, яка мае одиницю вимiрювання рш1 або 1/рiк.
Для пояснення i пiдтверджения цих тверджень, розглянемо такий приклад. Припустимо, що на
тдприемстш спостерiгаються так показники: рiчний обсяг продукцп - 10 млн. грн.; середньорiчна вартють основних i оборотних засобiв - 40 i 2,5 млн. грн. вщповщно. Треба визначити !х оборотшсть i перiоди обертання.
Якщо застосувати формалiзований економiчний категорiйний апарат, то визначення цих показник1в не викликатиме жодних труднощiв. Треба тшьки обсяг продукцп розглядати як потiк, тобто Ппрод = 10 млн. грн./рш.
Внаслiдок цього можна отримати таш значения оборотности
— для основних засобiв:
П
F = -
^ оз
прод
К„,
10 млн.грн./piK 025 1
40 млн.грн.
piK
— для оборотних засоб1в:
П
"об.з
К
прод 10 млн.грн./piK 4 1
^обз 2,5 млн.грн. piк
Тобто основш засоби обертатимуться на 0,25 оберту за р1к вщносно потоку виготовлено! продукцп, а оборотш засоби за р1к обертатимуться аж 4 рази.
Обернений показник до оборотносп визначатиме перюд !х обертання:
1 —— = 4 (роки),
Т =-оз F,
0,25
Тоб з = —-— = 1 = 0,25 (р°ку) = 3 м1сящ . —об.з 4
Тобто основнi засоби обертаються вiдносно виготовлено1 продукцп аж за 4 роки, а оборотш засоби лише за 3 мюящ Але важливо те, що щ показники, по-перше, визначаються за единим методичним пiдходом, а по-друге, показують, що можна визначати оборотнiсть будь-якого «запасу», коли вш розглядаеться вщносно вiдповiдного «потоку».
Коли «рiчний обсяг продукцп» розглядати як «запас» Кпрод = 10 млн. грн., то можна визначити значення мультиплiкаторiв. Щкаво те, що числовi значення цих мультиплiкаторiв збiгатимуться iз значеннями рашше розрахованими показниками «оборотностi», але у такому разi не матимуть одиниць вимiрювання: — для основних засобiв:
К
^фв.оз
прод 10 млн.грн. 40 млн.грн.
К
= 0,25
— для оборотних засоб1в:
К
^фв.об.:
прод 10 млн.грн.
К
= 4
^одз 2,5 млн.грн. де дфв.оз - «мультиплшатор фондовщдачп» основних засоб1в;
цфв.оз - «мультиилшатор фондовщдачп» оборотних засоб1в.
Сутшсть цих мультиил1катор1в полягае в тому, що вони показують, яка шльшсть чисельника припадае на одиницю знаменника (як це фактично
розглядаеться в традицiйнiй економiцi, але тшьки вiдносно основних засобiв).
Завдання стратегiчного планування ускладнюеться тим, що у такому разi вiн мае охоплювати практично всi види дiяльностi, як1 застосовуються на пiдприемствi. До основних таких видiв вiдносять три базових: операцшну, iнвестицiйну (iнновацiйну) i фiнансову. Вiдповiдним недолiком iснуючих методiв стратегiчного планування дiяльностi пiдприемства е те, що в бшьшосп публшацп цi види дiяльностi розглядаються вщокремлено. Тобто iснують так1 публшацп, у яких розглядають окремi види дiяльностi - операцiйну [5], iнвестицiйну [6] або фшансову [7]. Публiкацiй, у яких комплексно дослщжуеться стратегiчне планування дiяльностi пiдприемства, е надзвичайно мало [8, 9]. I то в цих комплексних дослщженнях практично не застосовують модел^ як1 б охоплювали хоча б два види дiяльностi. У бiльшостi випадк1в просто стверджуеться, що показники одного виду дiяльностi треба враховувати в iнших видах. Але як це мае моделюватись i визначатись в межах одно1 узагальнюючо1 моделi практично не наводять.
Тому одним iз узагальнюючих завдань викона-ного дослiдження е побудова моделi стратегiчного планування розвитку дiяльностi тдприемства, яка охоплюе два основних И виду - це операцшна та швестицшна дiяльностi (рис. 2), iз якого видно, що основними елементами стратепчного планування розвитком дiяльностi пiдприемства е: застосування моделi Кейнаанського хреста, вико-ристання запропоновано1 системи мультиплшато-рiв i побудова тривимiрного економiчного простору, у якому ва цi показники та процеси дослщжуються.
Для того, щоб бiльш конкретно сформулювати, що ми розумiтимемо тд розвитком дiяльностi пiдприемства, нами пропонуеться таких два економiчних поняття:
«тдтримка дiяльностi пiдприемства» - це реалiзацiя iнвестицiйного проекту, яка здiйснюеться за рахунок амортизацiйних вiд-рахувань (замша обладнання та устаткування) або поточних витрат (капiтальний ремонт i мо-дернiзацiя), головною метою якого е тдтримка його дiяльностi з частковим покращенням технiко-економiчних показник1в; «розвиток дiяльностi пiдприемства» - це реалiзацiя шновацшно-швестицшного проекту, яка здiйснюеться за рахунок чистого прибутку, головною метою якого е покращення технiко-економiчних показнишв його дiяльностi або умов пращ.
Для того, щоб зрозумгги сутшсть запропонова-ного пiдходу, треба пояснити найбшьш складний елемент методики стратепчного планування - це побудова тривимiрного економiчного простору, оск1льки Кейнсiанський хрест i рiзнi мультиплiкатори в економiчнiй лiтературi значною мiрою описанi.
Шдприемство
В и д и
Операцшна
дiяльностi
1нвестицшна
Стратепчне планування розвитку
Б аз о ei з а с о б
t планування
£
U н Э
g ft о
О H
£ CS Й
CS
И
о
К H
о Л
С H
о & ¡Г
CS
ГО
I_
Фшансова
Примтка: складено автором; темним фоном видыено елементи предмета до^дження
Рис. 2. Модель стратепчного планування розвитку д1яльносп шдприемства з позицш единого мшро-
та макроеконом1чних п1дход1в
На рис. 3 показано схему побудови основних емства у тривим1рному економ1чному простора залежностей процесу розвитку д1яльност1 тдпри-
Примтка: власна побудова
Рис. 3. Модель побудови основних залежностей процесу розвитку д1яльносп шдприемства у
тривим1рному економ1чному простор1
Головна перевага цього тривим1рного простору полягае в тому, що в ньому виникае можливють комплексно моделювати i математично описувати ва основнi процеси якi вщбуваються на пiдприемствi. ïx сутнiсть полягае в такому:
— передуам враховуеться юнуючий стан, який спостерiгаеться на шдприемств^ тобто виxiднi данi, що складаються з таких основних елеменпв: первiсна вартiсть основних засобiв (К0), потужнiсть пiдприемства (Пп0), обсяги
випуску (Пв) i реалiзацiï (Пр) продукцiï, ïï co6iBapTicTb (Пс0) та прибуток (Ппр0);
— для здшснення розвитку дiяльностi тдприемс-тва (збiльшення потужностi) припускаеться, що вся величина прибутку (або його частина), який отримують вiд операцiйноï дiяльностi, спрямовуеться на iнвестицiйну дiяльнiсть, як джерело фiнансування;
— внаслщок освоения iнвестицiй (KiH) вщбува-еться реалiзацiя iнвестицiйного проекту, що збшьшуе первiсну вартiсть основних засобiв до нового значення К1;
— реалiзацiя iнвестицiйного (може бути й шнова-цiйного) проекту призводить до зростання по-тужиостi пiдприемства на величину ДПп1 або АПп2 в залежносп вiд рiвия iнновацiйностi ре-алiзованоï технологiï виготовлення продукцiï. Якщо розглядати цей алгоритм без цього простору i запропонованих залежностей, то вш е оче-видним i традицшним. Тому вся складнiсть теоретичного обгрунтування всiх змiн, як вщбувати-муться на пiдприемствi, якраз i полягае не у встановленш цього алгоритму, а у визначенш
Список лператури:
1. Аналiтична економiя: макроекономiка i мiкроекономiка: навч. поаб.: У 2 кн. / за ред.. С. Панчишина i П. Островерхова. - Кн.. 1: Макроекономша - 4-те вид., випр. i доп. - К.: Знання, 2006. - 723 с.
2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономша: Пiдручник / За ред.. В.Д. Базилевича. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2005. - 851 с.
3. Скворцов 1.Б. Ефектившсть швестицшного процесу: методолопя, методи i практика: Монографiя / 1.Б. Скворцов - Львiв: Видавництво Нацiонального унiверситету «Львiвська полпехшка», 2003. - 312 с.
4. Скворцов 1.Б. Парадокси, догми i реальшсть економiчноï теорiï: мiкроекономiка для економюпв: Монографiя / 1.Б. Скворцов - Львiв: Видавництво Нацiонального унiверситету «Львiвська полпехшка», 2007. - 340 с.
5. Корецький М.Х. Стратепчне управлшня (текст) : М.Х. Корецький, А.О. Дегтяр, О.1. Данiй. - К. : Центр учбово1' лiтератури, 2007. - 240с.
6. Олекав 1.Б. Теоретичнi аспекти формування стратегiï машинобудiвного пiдприемства з урахуванням iнтересiв груп впливу / 1.Б. Олексiв // Вюник Нацiонального унiверситету «Львiвська полпехшка». Менеджмент та пiдприемництво в Украшг етапи становлення i проблеми розвитку. - 2008. - № 635. - С. 29-33.
7. Л. Фаей Курс МВА по стратегическому менеджменту / Под ред. Л. Фаея, Р. Ренделла; Пер. с англ. - 4-е изд. - М.: Альпина Бiзнес Букс, 2007. - 587 с.
8. Кузьмш О.£. Основи менеджменту :Шдручник / О.£. Кузьмш - вид. 2-ге, вип.. i доп. / О.£. Кузьмш, О.Г.Мельник - К.:Академвидав, 2007. - 464 с.
9. Пастухова В.В. Стратепчне управлшня тдприемством: фiлософiя, полпика, ефектившсть: Монографiя / В.В. Пастухова. - К.: Кшв. Нац. тогр.-екон. ун-т, 2002. - 302 с.
Надано до редакцiï 10.01.2015
shved_lubomir@mail. ru
Швед Любомир Романович / Lyubomyr R. Shved
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Теоретичне обгрунтування значень мультиnлiкаторiв для стратегiчного планування дiяльностi тдприемства [Електронний ресурс] / Л. Р. Швед // Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 2 (18). — С. 250-255. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n2.html
значень окремих залежностей, яш утворюють Кейнаанських хрест (лшп 1 i 2), i обгрунтованому використанш вщповщно1' системи мультиплшато-рiв.
Висновки
Можна зробити такий висновок: в традицшнш економщ багато показнишв створюються як локальнi (наприклад, «оборотнiсть оборотних фондiв» i «фондовщдача основних фондiв»), що значно звужуе 1'х сферу застосування. А виконане нами дослщження показуе, що для створення методики стратегiчного планування дiяльностi пiдприемства необхiдно розробити вiдповiдну систему мультиплiкаторiв. Тiльки на таких засадах можна залучати методику кейнсiанського хреста в мiкроекономiчнi дослiдження.
Найбiльш перспективним напрямком розвитку методiв стратегiчного планування розвитку дiяльностi пiдприемства е створення комплексних формалiзованих моделей, як1 б охоплювали рiзнi види його дiяльностi, передусiм це два основних види - операцiйна та iнвестицiйна (шновацшна).
