CC BY
14УДК 330.101.541
Федоров 1.О.,
к.е.н., доцент, ТНУ ¡меш В.1. Вернадського
Шевченко С.О.,
астрант, ТНУ 1меш В.1. Вернадського
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МАКРОЕКОНОМ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ЯК Ц1ЛЬОВ1 ОР1СНТИРИ ГРОШОВО-КРЕДИТНО1 ПОЛ1ТИКИ
Розглянуто основш цшьов! ор1ентири грошово-кредитно! пол1тики та теоретичш шдходи щодо формування кожного з них. Проанатзовано взаемодда грошово! маси, валютного курсу, шфляци м1ж собою та шшими макроеконом!чними показниками, що формуються в результат! р!вноваги на товарному, грошовому ринках, ринках пращ 1 кашталу. Зроблено висновки про можливють застосування грошово! маси, фшсованого валютного курсу та !ндексу споживчих ц!н в якост! цшьо-вих ор!ентир!в грошово-кредитно! пол!тики.
Ключовг слова: грошово-кредитна пол!тика, таргетування, грошова маса, шфлящя, валютний курс.
ВСТУП
В останш роки проблеми забезпечення збалансовано! грошово-кредитно! пол!тики централь-них банюв набувають все б!льшо! актуальност!. Вступ Укра!ни до Св!тово! орган!зац!!' торпвл!, св!това ф!нансова криза 2007-2009 рр., боргова криза Грец!!, Португал!!, 1спани, 1тал!! та !нших европейських держав, проблеми життездатност! едино! европейсько! валюти формують нов! зав-дання, що стоять перед науковцями, кер!вниками Нащонального банку Укра!ни, та пов'язан! з реатзащею ефективно! та збалансовано! грошово-кредитно! пол!тики. Якщо 5-7 рок!в тому актуальною проблемою у сфер! реал!заци грошово-кредитно! пол!тики було забезпечення щново! ста-б!льност!, недопущення переходу шфляци з стану пом!рно! в стан галопуючо!, то в 2012 рощ низью темпи !нфляц!! супроводжуються п!двищенням ном!нально! ставки в!дсотка, внаслщок чого реальна ставка в!дсотка часом досягае 20% р!чних.
Проблема тдвищення ефективност! грошово-кредитно! пол!тики за допомогою використання ц!льових ор!ентир!в !! реашзаци досл!джувалися як в!тчизняними, так ! заруб!жними вченими. Серед них варто видшити роботи В. М!щенко, С. Мщенко, С. Мо!сеева, В. Стельмаха, Т. Смов-женко [1-6]. Разом з тим недостатньо дослщженими е питання взаемоди макроеконом!чних показниюв, як! е ц!льовими ор!ентирами монетарно! пол!тики, !х впливу на дшову активн!сть, вало-вий внутр!шн!й продукт, дефщит бюджету, державний борг та шш! макроеконом!чн! показники, що характеризують стан ! розвиток нац!онального господарства.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
У сво!й робот! ми зупинимося на теоретичних питаннях взаемоди макроеконом!чних показ-ник!в, як! е цшьовими ор!ентирами грошово-кредитно! пол!тики, процесах !х формування та опи-су макроеконом!чних взаемозв'язк!в.
Метою роботи е дослщження теоретичних п!дход!в до формування макроеконом!чних показ-ник!в, що використовуються як цшьов! ор!ентири грошово-кредитно! пол!тики.
РЕЗУЛЬТАТИ
Встановлення ц!льових ор!ентир!в (таргетування) грошово-кредитно! пол!тики е невщ'емною складовою д!яльност! центральних банк!в. Лауреат Нобел!всько! прем!! з економ!ки Р. Манделл на конференци «Проблеми валютно! пол!тики та роль центральних банюв у забезпеченн! ст!йкост! нац!ональних валют» стверджував: «Якщо ваша мета — досягти грошово-фшансово! стабшь-ност!, вам потр!бен !нструмент для досягнення ще! мети — потр!бно ф!ксувати або кшьюсть грошей в обшу (що не сприяе розвитку торпвл!), або курс обм!ну валют, або вартють товарно! корзи-ни. Можна фшсувати лише один з фактор!в, але якщо ви не фшсуете жодного з них, вам школи не домогтися грошово! стаб!льност!» [7, с. 8].
Разом з тим шший лауреат Нобел!всько! прем!! з економши, засновник монетаризму М. Фрщмен писав: «Ц!нов! ор!ентири приносять шкоду, ! тим б!льший, н!ж бшьш чесно в них в!рити» [8, с. 126]. Це було пов'язано з тим, що монетаристське трактування шфляци як виключно грошового феномена, тобто визнання наявносп стшко! залежносп м!ж р!внем шфляци та змшами грошових агре-
93
гапв, а також наявносп тимчасових лапв м1ж грошовими зрушеннями { р1внем цш, що роблять конкретний ефект вщ монетарних акцш слабо передбачуваним, приводили до висновку про не-доцшьшсть безпосереднього контролю за цшами [7, с. 6].
Проведення дискрецшно! монетарно! пол1тики без планового ор1ентира можливо за умови, по-перше, стабшьних { розвинених фшансових ринюв, здатних до самооргашзаци, по-друге, при стабшьних шфляцшних очшуваннях, що знаходяться на досить низькому р!вш, по-трете, при наявносп високого ступеня дов1ри з боку громадськост до суб'екпв державно! економ1чно! пол1ти-ки [7, с. 14]. Кчого ¿з вищезгаданого в сучасних умовах функцюнування екожмчно! системи Ук-ра!ни не спостер1гаеться. Бшьш того, свггова фшансова криза 2007-2009 рр. показала, що за видимою стабшьшстю фшансово! системи та валютного курсу ховаються проблеми, як можуть протя-гом пор1вняно короткого перюду привести до виникнення значних фшансових дисбаланшв. Врахо-вуючи тривалу юторда вггчизняно! шфляцп в 1990-2009 рр., динамша яко! носила нестабшьний характер, тривалий спад реального ВВП в 1991-1999 рр. { сер1ю криз, можна стверджувати, що шфляцшш та шш макроекожмчш очшування, як визначають швестицшний кл1мат, з урахуван-ням !х досить великий шерцшносп, можна погасити тшьки за умови ч1тко визначеного ор1ентира грошово! полггики { значного перюду досягнення публ1чно проголошених планових показниюв. Пол1тика, побудована на серп показниюв, кожен з яких носить здебшьшого характер прогнозу, а не зобов'язання, навряд чи зможе забезпечити нормальне фшансове середовище для економ1чного зро-стання. Пов'язано це нав1ть не з потенцшною можливютю нових криз, а з тим, що економ1чш агенти звикли сприймати сферу грошового об1гу як щось нестшке, тобто вщсутня можливють планування господарсько! д1яльност1 { здшснення швестицш на сюльки-небудь тривалий термш. Звщси при-родний низький р1вень швестицш, необхщних для модершзаци економши [7].
При встановленш цшьових ор1ентир1в грошово-кредитно! пол1тики центрального банку вико-ристовуються наступш види таргетування:
1) таргетування валютного курсу;
2) таргетування грошово! маси;
3) таргетування шфляцп.
Пол1тика таргетування грошово-кредитно! пол1тики найчаспше заснована на використанш певних макроеконом1чних показниюв, яю е юльюсним !ндикатором цшьових ор1ентир1в. Такими на наш погляд слщ вважати:
1) шдикатор валютного курсу — курс нацюнально! валюти по вщношенню до долара США (грн. / $);
2) шдикатор грошово! маси — М2 або М3 (млрд. грн.);
3) ¡ндикатор шфляцп — ¡ндекс споживчих цш (% у р1к).
Дал1 перейдемо до розгляду теоретичних шдход1в до формування представлених вище юльюсних !ндикатор1в { !х взаемоди м1ж собою та шшими основними макроеконом1чними показ-никами, такими як ВВП, р1вень безроб1ття, процентш ставки. У макроекономщ розглядають юлька тишв взаемопов'язаних ринюв, серед яких видшяють:
1) ринок благ (товарний ринок);
2) ринок пращ;
3) ринок грошей (грошовий ринок);
4) ринок каштал1в.
Даш ринки е традицшними, з точки зору розвитку макроекономши як науки, перелшу основ-них макроеконом1чних показниюв, яю пов'язаш з даними ринками, { змюту шдручниюв { на-вчальних програм з макроекономши.
Сучасш тенденци макроеконом1чного розвитку дозволяють стверджувати, що слщ придшяти увагу й шшим ринкам, таким як ринок нерухомост1, фшансовий ринок, валютний ринок та шшим, яю роблять безпосереднш вплив на стан традицшних ринюв { динамшу основних макропоказ-ниюв. Сукупшсть представлених вище ринюв можна вщнести до ринюв актив1в або до ринюв каштал1в. На кожному !з зазначених вище ринюв розглядаються макроеконом1чш показники, що характеризують !х стан { вщображають його р1вновагу. Одн1 з них характеризують кшьюсш пара-метри ринку, шш! ц1нов1.
Розглянемо параметри макроеконом1чно! р1вноваги на кожному ринку. На товарному ринку р1вновага встановлюеться шляхом взаемоди сукупного попиту { сукупно! пропозиц1!, в результат! чого формуеться р!вноважний р!вень ц!н ! р!вноважний реальний обсяг нац!онального виробниц-тва (реальний ВВП). Пщ д!ею нецшових фактор!в параметри р!вноваги зм!щуються, при цьому
94
спостер1гаються таю макроеконом!чш динам!чш явища як економ1чне зростання (або спад) 1 шфля-щя (або дефлящя). Економ1чне зростання мае мюце внаслщок збшьшення реального ВВП в по-р!внянш з попередшм перюдом. 1нфлящя являе собою тдвищення загального р1вня щн, яке мае мюце у випадку, якщо р1вень щн попереднього перюду перевищуе аналопчний показник попе-реднього. В Укра!ш р1вень шфляци визначаеться щомюячно на основ! ¿ндексу споживчих щн, реальний ВВП розраховуеться щоквартально.
Р1вновага на ринку пращ встановлюеться шляхом взаемоди попиту на працю 1 пропозицп пращ, в результат! чого формуеться р!вноважна чисельн!сть зайнятих в економщ ! р!вноважна заробгг-на плата. На шдстав! чисельност! зайнятих ! економ!чно активного населення визначаеться чи-сельн!сть безроб!тних ! р!вень безроб!ття. Р!вновага на грошовому ринку та ринку катталу, як! е складовими фшансового ринку, встановлюеться шляхом взаемоди попиту ! пропозиц!! на грош! (або каттал), в результат! чого формуеться р!вноважна ставка в!дсотка на кожному з ринюв ! р!вноважна грошова маса.
При цьому м!ж показниками, що характеризують р!вновагу на кожному з описаних ринюв, юнують ст!йк! взаемозв'язки, як! можна описати наступними положеннями:
1) ВВП е одним з нещнових чинниюв, що визначають попит на грош!, а значить впливае на р!вновагу на грошовому ринку, що дозволяе стверджувати про залежшсть (причому прямо!) м!ж ВВП, грошовою масою ! процентною ставкою. Вплив ВВП на грошову масу засноване на р!внянш Фшера: М г V = Р г У, яке е основою монетаристського шдходу, що характеризуе стшкий взаемо-зв'язок м!ж ВВП ! грошовою масою (М2);
2) грошова маса е одним з нещнових фактор!в сукупного попиту, а значить впливае на р!внова-гу на товарному ринку, що також дозволяе стверджувати про пряму залежшсть м!ж грошовою масою, ВВП та р!внем щн. Р!вняння Ф!шера також розглядаеться як умова одночасно! р!вноваги на товарному ! грошовому ринках;
3) зароб!тна плата, будучи з одного боку найважлившою складовою наивного доходу, який в свою чергу належить до найважливших нещнових фактор!в сукупного попиту, а, з шшого боку, витратами шдприемщв, пов'язаними з використанням наймано! пращ, ! таким чином представля-ючи собою нещново! фактор сукупного пропозиц!!, впливае на р!вновагу на товарному ринку. Причому як нещновий фактор одночасно ! сукупного попиту ! сукупно! пропозиц!! зароб!тна плата р!зноспрямовано впливае на р!вноважний ВВП ! однонаправлен! на р!вень щн;
4) р!вень !нфляц!! впливае на валютний курс в тому випадку, коли вш вщр!зняеться в!д вщпо-в!дного показника в !нш!й держав! (або груш держав), у вщношенш до нащонально! валюти якого цей курс розраховуеться. При застосуванш системи плаваючих валютних куршв р!зниця в темпах шфляци м!ж державами мае безпосереднш вплив на поточн! котирування нац!ональних валют. При застосуванн! системи фшсованих валютних курс!в р!зниця в темпах шфляци не робить безпосереднш вплив на поточн! котирування нащональних валют, проте в майбутньому приходить до !х змши в результат! коригування фшсованих курс!в;
5) процентна ставка (реальна) безпосередньо впливае на попит на швестици !, отже, впливае на сукупний попит, змшюючи при цьому параметри р!вноваги на грошовому ринку.
На думку економю^в, використання грошово! маси в якосп ц!льового ор!ентира грошово-кре-дитно! пол!тики не забезпечуе ч!ткого розумшня економ!чними агентами напрямку руху тих показниюв, як! представляються ютотними на повсякденному р!вн!, як то р!вень ц!н, обм!нний курс ! процентн! ставки. В!дпов!дно, економ!чна ситуащя як ! ран!ше буде носити слабо передбачува-ний характер як для громадськост!, так, вт!м, ! для самих суб'ект!в регулювання, що шяк не може сприяти оздоровленню економши [6, 7].
Таким чином, найбшьш прийнятними для застосування залишаються два ц!льових ор!ентира реатзаци грошово-кредитно! пол!тики: таргетування валютного курсу ! таргетування !нфляц!!. Режим фшсованого обм!нного курсу з неповним покриттям грошово! бази золотовалютними резервами фактично не розглядаеться в якост! можливого вар!анту в силу накопиченого негативного досв!ду як у св!товому масштаб!, так ! в нов!тнш !стор!! пострадянських держав.
Використання фшсованого валютного курсу в якост! основного ор!ентира грошово-кредитно! пол!тики можливо в тому випадку, коли юнуе достатнш р!вень золотовалютних резерв!в. Фасований валютний курс доц!льно встановлювати для стимулювання експорту та обмеження !мпорту. Встановлений на р!вн! нижче р!вноважного ф!ксований валютний курс може розглядатися як свое-р!дний торговий бар'ер, нав!ть в умовах л!берал!заци економ!чно! д!яльност!. Як в!домо, одним з напрямюв «Нового курсу» Франклша Рузвельта була девальвац!я американського долара. У кв!тш
95
1933 р. з метою стабшзаци та тдйому цш на продукщю реального сектору була проведена де-вальващя долара по вщношенню до встановленого рашше золотому паритету. Акт про золотий резерв, прийнятий у с1чш 1934 р., встановив нову щну золота на р1вш 35 долар1в за тройську унщю. Тим самим мала мюце 59%-ва девальващя долара по вщношенню до його золотого змюту в попереднш перюд [9]. У той час ще д1яла система золотого стандарту, по сут1, система фшсова-них валютних курс1в.
В даний час пол1тика фшсованого валютного курсу, встановленого на р1вш нижче ринкового, активно використовуеться державами з екпортоор1ентованою економшою, насамперед КНР. Р1зке зростання золотовалютних резерв1в КНР, а з 2002 по 2012 рр. валютш запаси Китаю збшьшилися в 11 раз1в { в даний час вони досягли $ 324 млрд. [10], може свщчити як раз про те, що фшсований валютний курс юаня по вщношенню до основних валют був встановлений на р1вш нижче р1вно-важного. Прагнення утримати фшсований валютний курс на р1вш вище р1вноважного призводить до зворотних результапв — р1зкого зниження золотовалютних резерв1в (в 2012 рощ резерви НБУ скоротилися на 7,2 млрд. дол. [11]). Тому використання фшсованого валютного курсу в якосп цшьового ор1ентира грошово-кредитно! пол1тики робить прямий вплив на сальдо плапжного балансу, так як резервш активи е його складовою.
Вщзначимо, що кра!ни можуть поступово переходити вщ фшсованого обмшного курсу до режиму таргетування шфляци. При цьому пром1жним режимом грошово-кредитно! пол1тики може бути комбшащя керованого плавання нацюнально! валюти з неформальною метою по шфляци. Такий режим може виявитися корисним, осюльки дае органам влади час для тдготовки ключо-вих елемент1в, необхщних для повнощнного впровадження шфляцшного таргетування. У той же час на певному еташ органам грошово-кредитного регулювання доведеться в явному вигляд1 вщмо-витися вщ встановлення цшьових ор1ентир1в валютного курсу на користь встановлення цшьових ор1ентир1в шфляци, так як основш вигоди вщ режиму шфляцшного таргетування з'являються лише тсля цього моменту.
Пол1тика щодо валютного курсу при шфляцшному таргетуванш не повинна бути занадто активною. Надм1рний контроль над обмшним курсом може призвести до нестабшьност шстру-мент1в грошово! пол1тики, реального обмшного курсу !, як наслщок, випуску. Пол1тика надм1рно-го контролю за динамшою обмшного курсу може мати сво!м наслщком переключення очшувань населення з шфляци на обмшний курс.
ВИСНОВКИ
Дослщжуючи вплив шфляци { процентно! ставки на валютний курс, слщ уточнити актуальш особливост його формування, яю укладеш в представлених нижче положеннях.
1. Валютний курс, будучи по суп щну активу, залучае на валютний ринок спекулянта, яю прагнуть отримати м1жчасовий дохщ вщ курсово! р1знищ. Тому в короткостроковому перюд1 ди-нам1ка валютного курсу може не мати сильно! залежносп вщ фундаментальних фактор1в, до числа яких безперечно вщноситься р1вень { динамша шфляци та процентно! ставки. Разом з тим в довгостроковому перюд1 фундаментальш макроеконом1чш фактори мають сильний вплив на ва-лютний курс.
2. Вплив р1вня { динамши шфляци та процентних ставок на валютний курс залежить вщ вико-ристовуваного режиму його формування: фшсованого або плаваючого. У раз! фшсованого валютного курсу д1ю фундаментальних фактор1в позначаеться на його динамшу не вщразу ж, а характе-ризуеться ефектом накопичення, який може проявитися в одному з наступних часових перюд1в, причому найчастше мае стрибкопод1бний ефект.
3. Незалежно вщ режиму формування валютного курсу р1вень { динамша шфляци та процентно! ставки впливають на реальний ефективний обмшний курс, який характеризуе умови м1жна-родно! торпвль Висою темпи шфляци в Укра!ш по вщношенню до вщповщних показниюв у €С { США призводять до шдвищення реального ефективного обмшного курсу гривш, що негативно позначаеться на умовах м1жнародно! торпвл1, скорочення чистого експорту { значить чинить нега-тивний вплив на р1вноважний ВВП.
У подальших дослщженнях зупинимось на дослщженш практики використання р1зних режим1в монетарного таргетування в Укра!ш та шших кра!нах с перехщною економшою та макроеконо-м1чних результапв !х застосування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Мщенко, В.1. Роль Нацюнального банку Укра!ни в забезпеченн! стабшьност нацюнально! грошово! одинищ [Текст] / В.1. Мщенко, В.С. Стельмах // Проблеми { перспективи розвитку бан-
96
ювсько! системи Укра!ни : зб. наук. праць / Державний вищий навчальний заклад «Укра!нська академ1я банювсько! справи Нацюнального банку Укра!ни». — Суми, 2004. — Т. 9. — С. 130-137.
2. Монетарна пол1тика Нацюнального банку Укра!ни: сучасний стан та перспективи змш / За ред. В.С.Стельмаха. — К.: Центр наукових дослщжень Нацюнального банку Укра!ни, УБС НБУ, 2009. — 404 с.
3. Формування монетарно! економши i монетарно! пол1тики Нацюнального банку Укра!ни в контекст розвитку св1тово! економ1чно! теори: монограф1я/ авт. кол.; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. Т.С. Смовженко, канд. екон. наук, доц. Г.Я. Стеблш. — К.: УБС НБУ, 2010. — 271 с.
4. Мщенко В.1. Основш принципи координаци монетарно! ! ф!скально! пол!тики [Текст] /
B.1. М!щенко, Т.Ю. Срлша // Вюник Укра!нсько! академ!! банк!всько! справи. — 2007. — №1. —
C. 11-14.
5. М!щенко С. Удосконалення монетарно! пол!тики та регулювання фшансових систем / С. Мщенко // В!сник Нац!онального банку Укра!ни. — 2011. — №5. — С. 21-27.
6. Моисеев С. Макропруденциальная политика: цели, инструменты и применение в России / С. Моисеев // Банковское дело. — 2011. — № 3. — С. 28-34.
7. Хандруев А. Таргетирование инфляции: международный опыт и России / А. Хандруев, Д. Левченко. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bfi.ru/site/rus/develop/ infl_targeting.pdf.
8. Фридмен М. Если бы деньги заговорили / М. Фридмен. — М.: Дело, 2002. — 160 с.
9. Экономический кризис 1929-1933 гг. в США. «Новый курс» администрации президента Ф.Д. Рузвельта. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.iteconomic.com/ ekonomicheskij-krizis-1929%E2%80%931933-gg-v-ssha-novyj-kurs-administracii-prezidenta-f-d-ruzvelta.aspx.
10. С 2002 года валютные запасы КНР увеличились в 11 раз / СМ^РЯй. Деловой журнал про Китай. 2013. — №2 (109). — 14-20 января. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.chinapro.rU/rubrics/1/8434/
11. Аналитик назвал критический для гривни объем резервов НБУ / Интернет-издание «Левый берег». 2013. — 15 января. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://lb.ua/tags/1545_ zolotovalyutnie_rezervi .html
Стаття надшшла до редакцп 01 лютого 2013 року
97
