CC BY
43
market regulation of securities and derivatives is formed by the following main aspects: securities trading, limitation on trade using insider information, supervision for insider activities, monitoring of market manipulation of securities, securities merger and acquisitions, the formation of an integrated system of financial supervision, strengthening of investor protection, increase in transparency and strengthening measures against money laundering.
Key words: regulation of the economy, state economic policy of Germany, the regulation of the securities market and derivatives in Germany, regional and national regulations, the Federal Service for Financial Supervision in Germany, the Federal Supervisory Agency on Securities Trading in Germany, the Federal Supervisory Authority of the Credit File in Germany, the Federal supervisory authority of the insurance business in Germany.
УДК 339.9
О.М. Галушка
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВАЛЮТНОГО КАНАЛУ ТРАНСМ1С1ЙНОГО
МЕХАН1ЗМУ В СТАБШ1ЗАЩЙНИХ ЗАХОДАХ ВЕЛИКИХ I МАЛИХ
ЕКОНОМ1К
У cmammi оц1нено фактори ефективност1 впливу грошово-кредитног полтики на реальну економту через канал валютного курсу, проаналiзовано вплив змти валютного курсу на макроекономiчнi показники, визначено особливостi та вiдмiнностi ди каналу обмшного курсу у малт та великт економщ, до^джено мехатзми впливу великих економт на малi через проведення девальваци резервних валют.
Клю^о^^ слова: трансмшйний мехатзм, канал валютного курсу, девальващя, ревальващя, макроекономiчнi показники, монетарна полтика держави
Постановка проблеми. В умовах посткризового перюду, що характеризусться сповшьненням економiчного зростання бшьшосп кра!н, особливо важливим для монетарно! полггики держав е ефективне використання ycix !! трансмiсiйних каналiв, за посередництвом яких трансформуються показники реально! економши - рiвень зайнятосп, рiвень шфляцп, обсяг виробництва тощо. Серед каналiв трансмiсiйного мехашзму валютний канал ввдграе значну роль, адже через змшу курсу нащонально! валюти впливае на платсжний баланс дано! кра!ни та, вщповщно, баланси !! партнерiв, на рiвень внyтрiшнiх цiн у крш'ш, на державнi доходи та видатки. Дослщження та детальне вивчення мехашзму дп цього каналу необхщне не лише для формування ефективно! монетарно! полiтики держави, але й для швидкого реагування на заходи грошово-кредитно! полiтики iнших держав, особливо ri, що можуть трактуватись як експансюшстсью.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Рiзнi аспекти дослщження монетарного трансмiсiйного механiзмy i зокрема каналу валютного курсу дослщжено у працях втизняних наyковцiв та економютсв. Так, на дослiдженнi особливостей функщонування каналу валютного курсу в Укрш'ш зосереджуються Мiщенко В.1. [1] та Аржевтн С.М. [2]. Сомик А.В. дослщжуе дiю валютного каналу в кризовий перюд [3, 4], Андрущак С.М. - мiсце каналу валютного курсу в передавальних мехашзмах монетарних полiтик зарyбiжних кра!н [5], Пустовшт Р.Ф. та Овчарук В.П. провели аналiз впливу монетарно! полiтики на макроекономiчнi показники за посередництвом
валютного курсу в трансформацшнш економiцi [6], Алiмmев С.В. у свош роботi дослщжував мiсце каналу валютного курсу при поеднанш рiзних каналiв монетарно'1 трансмюп iз погляду часово'1 узгодженостi впливу цих каналiв [7].
Вид1лення невир1шени\ ран1ше частин загальноУ проблеми. На нашу думку, у вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi залишаеться не достатньо розкритим визначення через канал валютного курсу нерiвнозначностi ефектсв вiд девальвацп нацюнальноi валюти для великих i малих економш.
Таким чином, науковою метою дано'1' статтi е дослiдження системи екзогенних i ендогенних чинникiв, що впливае на ефективнiсть каналу валютного курсу для великих i малих економiк.
Викладення основного матер1алу. Для формування ефективно'1' макроекономiчноi полiтики держави необхщним е правильне розумiння впливу грошово-кредитно'1' полiтики на реальний сектор економши. В той час як у розвинених економiках вплив монетарно'1' пол^ики на реальну економiку е лопчним та прогнозованим, то в крашах, що розвиваються, наслiдок дп того чи iншого iнструменту грошово-кредитно'1 полiтики не завжди передбачуваний, що часто спричинене недосконалютю фiнансових систем, непослщовшстю бюджетно-податково'1 полiтики, високим рiвнем "пшзацп економiки тощо. У досягненш стратегiчних цiлей - повно'1 зайнятосп, цшово!' стабiльностi, економiчного зростання - реалiзуються тактичнi завдання, якi полягають у змiнi процентно! ставки, обсягу грошово! маси, курсу нацiональноi валюти та шших iнструментiв монетарнох пол^ики. Сукупнiсть iнститутiв та механiзмiв, яю задiянi у виконаннi цих завдань, е каналами трансмiсiйного механiзму, результатом роботи якого е передача iмпульсiв монетарноi полiтики на реальну економшу.
Iнiцiатор введення термiну «трансмюшний мехашзм» в економiчний лексикон -Дж.М. Кейнс вважав, що в передавальному механiзмi функщонуе лише один канал -вщсотковий. В той же час, сучасш вченi та науковщ, крiм процентного, видiляють ще таю канали: кредитний, шфляцшний, цiн активiв, валютного курсу, довiри (очiкувань) та ш. Ефективнiсть кожного каналу залежить вщ рiвня розвитку економiки.
Канал валютного курсу е сукупнютю показниюв макроекономiчних змiнних, якi iлюструють вплив монетарноi полiтики на реальну економшу через змiну курсу нацiональноi валюти. Ефективне регулювання курсу нацiональноi валюти спрямоване на створення сприятливих умов для нарощування виробництва та зростання чистого експорту - одного iз визначальних факторiв економiчного розвитку краши. Змiна курсу нацiональноi валюти впливае на ряд макроекономiчних показникiв: рiвень внутрiшнiх цiн, плат1жний баланс, державш видатки, державнi надходження, а також реальний сектор економши.
Валютний канал е одним iз основних каналiв трансмiсii для кряХн з вщкритою економiкою - ФранцП, Нiмеччини, Бельгл, АвстрП, Фiнляндii, Нiдерландiв [8, с. 43], а також для краш СНД - Украши, Казахстану, Росп та iн. [9, с. 13]. В той же час, у закритих економшах, яю мало залучеш до свiтовоi торгiвлi - як Швшчна Корея, валютний канал не ввдграе суттевоi ролi, тому не береться до уваги керiвництвом центрального банку i або дослiдниками при визначенш впливу монетарноi полiтики на реальну економшу.
Дiя цього каналу трансмiсiйного механiзму виглядае наступним чином. Зниження курсу нацiональноi валюти краши призводить до п здешевлення вщносно iнших валют. Таким чином товари, яю експортуються з даноi краши закордон, стають дешевшими, а, отже, i привабливiшими на iноземних ринках. В той же час шоземш товари, що ввозяться у цю крашу, дорожчають, а попит на них зменшуеться. Внаслщок цього зростае чистий експорт краши, а також п сукупний попит. Це, в свою чергу, веде до
збiльшення виробництва нащональними виробниками.
Схематично дiю каналу валютного курсу для економши краши можна зобразити так:| обмiнного курсу нащонально! валюти ^ [ щн на iноземних ринках на товари, що експортуються ^ | чистого експорту ^ | сукупного попиту.
I навпаки - при зростанш курсу нащонально! валюти вiтчизнянi товари стають дорожчими вiдносно iноземних, що спричиняе скорочення обсягiв експорту краши та збшьшення - iмпорту, внаслщок чого зменшуеться 11 сукупний попит.
Вплив змши валютного курсу на платсжний баланс краши складаеться iз двох показникiв: впливу змiни курсу на рахунок поточних операцiй - розширений торговельний баланс, а також впливу на рахунок операцш з катталом i фiнансовими iнструментами.
Ефект впливу на торговельний баланс залежатиме вщ умов попиту та пропозицп в крш'ш, яка девальвуе свою валюту, та у решт св^у. Передбачаеться, що девальвацiя знижуе щни на вiтчизнянi товари закордоном пропорцшно до зниження вартостi валюти. Проте, дешевi товари е привабливими для шоземних покупцiв, отже попит на них зростае, що, в свою чергу, спричиняе пщвищення щн на щ товари. Те, на скшьки цiни зростуть та чи досягнуть переддевальвацшного рiвня, залежить вщ еластичностi попиту на експортованi блага в цш крш'ш та пропозицп товарiв у крш'ш-виробнику. Зi сторони iмпортера, вплив виглядае так само: первинним ефектом девальвацп е пщвищення цiн на iмпортнi товари, яке спричиняе зниження попиту на шоземну продукщю, що, в свою чергу, може супроводжуватися зниженням св^ово! щни на блага, що iмпортуються. Рiвень реакцп залежатиме вiд еластичностi внутршнього попиту на товари, що iмпортуються - якщо попит на iмпортнi товари е еластичним, значить навт невелика змiна обмiнного курсу призведе до суттевих змiн в обсягах iмпорту, якщо ж попит на iмпорт е нееластичним, то змша обмiнного курсу не матиме вщчутного впливу на змiну обсягiв товарiв, що ввозяться у крашу.
Вплив змши валютного курсу на фшансовий рахунок платсжного балансу вiдбуваеться наступним чином. Дешева валюта втрачае привабливють серед закордонних iнвесторiв, тодi як дорога - навпаки, 11 здобувае. Таким чином при проведеннi крш'ною девальвацп, вiдбудеться вiдтiк капiталу закордон - у краши iз сильшшою та стабiльнiшою валютою, в той час як ревальващя привабить приплив шоземного капiталу. Що стосуеться погашення iноземних кредитiв, то в цьому випадку змiна курсу дiе наступним чином: при подорожчанш нащонально! валюти в^чизняш суб'екти економiки мають бшьше можливостей покрити сво! зобов'язання в шоземнш валютi, адже за одну одиницю нащонально! вони отримують тепер бшьше шоземно'!. I навпаки - при здешевленш нащонально! валюти у вщношенш до шоземно'!, суб'ектам економши доведеться витратити бiльше грошей за вщшкодування свое! заборгованостi. В той же час, на нашу думку, за умови здешевлення нащонально! валюти, попршуеться економiчний стан суб'ектiв господарювання, яю мають зобов'язання в шоземнш валют^ та не володiють необхщним обсягом активiв у цiй же валют^ яким змогли б покрити сво! зобов'язанням. Натомiсть тi суб'екти господарювання, що тримають заощадження в шоземнш валют^ зможуть виграти вщ такого заходу монетарно! полiтики.
Вплив змши валютного курсу на рiвень внутршшх цiн вiдбуваеться через три канали: прямий, непрямий, а також канал припливу прямих шоземних швестицш. Вплив через прямий канал здшснюеться шляхом змши щни на внутршньому ринку iмпортних промiжних 1 готових товарiв унаслiдок коливань обмiнного курсу. Вплив через непрямий канал вщбуваеться за рахунок взаемозамщення нацiональних та iмпортних товарiв. У випадку девальвацп нащонально! валюти, населення ймовiрно скоротить споживання дорожчих iмпортних товарiв, натомють збiльшить споживання
дешевших благ нащонального виробництва, хоч i нижчо! якостi. Збiльшення попиту на в^чизняш товари призведе до пiдвищення цши на них.
Пристосування цiн до змши валютного курсу через канал прямих iноземних iнвестицiй мае мюце у довгостроковому перiодi i вщбуваеться за такою схемою: при девальвацп курсу нацюнально! валюти попит на бшьшють iмпортних товарiв зменшуеться. Аби не втрачати ринки збуту продукцп, компанп переносять свою виробничу дiяльнiсть у кра!'ну, де спостерiгалася девальващя, вiдкриваючи там фш! 1 меншi компанп. 31 зростанням виробництва збшьшуеться попит на робочу силу, що веде до збiльшення зароб^но! плати, внаслщок чого зростають цiни [10].
Змша валютного курсу впливае також i на державнi доходи та видатки. Державш доходи - це грошовi вiдносини iз формування фшансових ресурсiв держави шляхом розподiлу та перерозподшу ВВП. Вiдповiдно, вплив змши валютного курсу на чистий експорт перебувае у прямому зв'язку iз впливом на державш доходи.
Державш видатки - обсяг кош^в, який держава витрачае в процес виконання сво!'х функцш. Державш видатки подшяються на поточш та розвитку. Поточш видатки забезпечують державне споживання (кутвля товарiв та послуг), передбаченi законодавством виплати населенню, перекази закордон, державш субсидп, дотацп, субвенцп (трансферти) тощо. Видатки розвитку - це витрати бюдже^в на фiнансування швестицшно! та шновацшно! дiяльностi, зокрема фiнансування каттальних вкладень виробничого i невиробничого призначення, фшансування структурно!' перебудови нацюнально! економши та iншi видатки, пов'язанi iз розширеним вiдтворенням. Вiдповiдно, змiна валютного курсу мае значний вплив на державш видатки. У випадку, коли державою проводиться девальващя нацюнально! валюти, видатки у нацюнальнш валют на перекази державного кашталу закордон, платеж за зовшшшми позиками, перекази грошей мiжнародним органiзацiям зростають. Коли ж держава проводить ревальващю свое!' валюти, то ^м зменшення видаткiв у нацюнальнш валют на вищезгаданi перекази, економша кра!'ни стае бiльш привабливою для шоземних iнвестицiй, за рахунок чого державш видатки на швестицшну та шновацшну дiяльнiсть можуть бути зменшеш.
Ефективнiсть впливу грошово-кредитно! полггики на реальну економiку через канал валютного курсу залежить вщ таких факторiв як: ступiнь мобiльностi кашталу, частка iмпортованих товарiв в споживчому кошику та структурi виробництва, режим валютного курсу, розмiр економiки та ш.
У разi високо! мобшьносп капiталу дiя каналу валютного курсу посилюеться, адже потоки кашталу е надчутливими до змш курсу валюти, змши процентно! ставки та шших процеав, що мають мiсце в економщ внаслiдок цього. Зi зменшенням ступеня мобшьносп капiталу вплив цього каналу слабшае.
Вагомим показником е i те, чи економша кра!ни е iмпорто- чи експортоорiентованою. У випадку, якщо кра!на багато iмпортуе - сировини чи енергонос^в, наприклад, то вона защкавлена в утримуванш високого курсу свое! нацiональноi валюти, адже це забезпечить вщносну дешевизну iмпортних товарiв, i навпаки. Таким чином будь-яка змша обмшного курсу нацюнально! валюти матиме вiдчутний вплив на обсяги виробництва та споживання.
Режим валютного курсу залежить вщ рiвня розвитку економши кра!ни. Економiчна ситуацiя у кра'нах, що розвиваються, характеризуеться, як правило, високим рiвнем шфляцп, високою амплiтудою коливання шфляцшних очiкувань. Кра!ни, що розвиваються, бшьше пiддаються впливу зовнiшньоекономiчних факторiв, мають обмежений доступ до св^ових ринюв боргових iнструментiв, слабо диверсифiкованi шоземш активи, i, як правило, фшсують курс свое! валюти. Для розвинених кра!н бiльш характерна проблема перерву фiнансових ринкiв та iнфляцii,
що iмпортуеться [11, с. 6].
При режимi фiксованого валютного курсу передавальний мехашзм в традицiйному розумiннi як такий не працюе, адже прюритетним завданням грошово-кредитно! полiтики кра!ни е власне утримання курсу валюти шляхом здшснення регулярних iнтервенцiй центробанком. А вже в свою чергу фасований валютний курс забезпечуе стабшьтсть зовнiшньоекономiчноi дiяльностi кра!ни, мiнiмiзуе фактор неочшуваносп та невизначеностi при прийняттi суб'ектами господарювання рiшень, мiнiмiзуе iнфляцiйнi процеси нацюнально!' валюти, забезпечуе бiльше довiри до не!.
В той же час фасований курс не може розглядатись як оперативний шструмент монетарно! полiтики, адже вiн формуеться не тд впливом ринкових сил попиту та пропозицп, а за ршенням монетарно! влади кра!ни i його неочшувана змiна може призвести до значного спаду дшово! активностi фiрм i домогосподарств.
Плаваючий валютний курс формуеться тд впливом попиту та пропозицп на нацiональну валюту. Це дозволяе монетарнш полiтицi мати гнучкий шструмент оперативного впливу на реальний сектор, який постшно пщдаеться корегуванню тд дiею зовнiшнiх факторiв. Недолши плаваючого валютного курсу для монетарно! пол^ики полягають в тому, що юнуе ризик невизначеностi у мiжнароднiй торгiвлi через непередбачуванiсть зовтшньо! дiяльностi, е суттева залежнiсть експорту та iмпорту вiд змiн валютних курав, що може призвести до посилення ци^чносп розвитку економiки [12, с.5], може посилитись iнфляцiя та недовiра до нацюнально! валюти.
В той же час варто брати до уваги, що змша валютного курсу навт при плаваючому режимi не обов'язково матиме для вiтчизняного виробництва наслщки, до яких мала би привести девальващя або ревальвацiя нацюнально! валюти. Це пояснюеться тим, що уряд держави володiе адмшютративними iнструментами впливу -так званими нетарифними методами регулювання зовтшньо! торпвл^ до яких належить мита, квоти, субсиди та ш., що дозволяе мiнiмiзувати або й зовам твелювати небажанi наслщки змш обмiнного курсу.
Дуже важливим показником впливу змiни валютного курсу на нащональну економiку е !! приналежнiсть велико! чи мало! економши.
Мала вiдкрита економiка — це нащональна економiка, якiй притаманнi таю ознаки: незначна частка у свгговому експорт та iмпортi; обмежений вплив на св^овий ринок; значна залежтсть нацiональноi вiдсотковоi ставки вiд св^ових вiдсоткових ставок. Малими економiками е майже уа кра!'ни, що розвиваються, кра!'ни iз перехiдною економiкою, а також частина розвинених кра!н.
Девальващя нацюнально! валюти в малш економщ характеризуеться такими ознаками:
- е ефективною лише в комплекс з шшими iнструментами бюджетно-фiскальноi та грошово-кредитно! полiтики;
- за умов фшсованого валютного курсу i високого ступеня або абсолютно! мобшьносп капiталу бюджетно-фюкальна полiтика разом з девальвацiею та стимулювальною монетарною пол^икою матиме позитивний вплив на зростання нащонального доходу;
- за умов плаваючого валютного курсу та при обмеженш мобшьносп катталу заходи стимулювально! полiтики разом iз використанням девальвацй призведуть до пщвищення нацiонального доходу, тобто збшьшення виробництва, а також зниження процентно!ставки;
- призводить до попршення економiчного стану суб'ектiв господарювання, яю мають зобов'язання в iноземнiй валют, та не волод^ть необхiдним для !'х покриття обсягом активiв у цш же валютi;
- призводить до подорожчання iмпортних товарiв, тобто знижуе кутвельну
спроможнiсть населення;
- допомагае забезпечити профiцит або ж скоротити дефщит торговельного балансу дано! кра!ни;
- знижуе привабливють нацюнально! валюти серед iнвесторiв - як закордонних, так i втизняних.
Вiдповiдно, при проведеннi малою економшою ревальвацп свое! валюти досягаються протилежш результати.
Велика вiдкрита економiка - це нащональна економiка, експорт та iмпорт яко! становлять значну частину вщповщних свiтових показникiв. Економiчнi процеси, що в нш вiдбуваються, значно впливають на свггогосподарсью. Так, великими економшами, якi мають вплив на св^ову економiку, вважаються Сполученi Штати Америки, Японiя, Свросоюз, Велика Бриташя. Економiки великих кра!н характеризуються такими ознаками - наукомютке виробництво, сповшьнеш темпи зростання, розвиненiсть первинного та вторинного фшансових ринкiв, доступнiсть мiжнародних кредитiв тощо. Валюти цих уах цих кра!н та союзiв е резервними.
З огляду на це очевидно, що результати проведення девальвацп нацюнально! валюти велико! економши для ще! кра!ни i для щлого свiтового господарства будуть дещо шшими, анiж коли девальвацiю проводить мала економша. Необхiднiсть забезпечення мiжнародно! лшвщносп вимагае курсово! стабiльностi резервно! валюти
- непередбачуване !! знецiнення призводить не лише до вщносного зниження рiвня цiн в кра!ш у порiвняннi iз цiнами на св^овому ринку, але й до знещнення валютних резервiв кра!н, що збер^ають дану валюту, таким чином роблячи !х бiднiшими у вiдношеннi до тих кра!н, у чи!х золотовалютних резервах питома вага валюти, яка девальвуеться, е нижчою. Такими дiями фшансового керiвництва великих держав створюеться загроза валютнш стабiльностi як на нащональному, так i на глобальному рiвнях св^ово! валютно! системи.
Крiм цього, великим економiкам не е обов'язково змшювати курс свое! валюти з метою досягнення профщиту пла^жного балансу за рахунок збiльшення позитивного сальдо торговельного балансу, як це роблять малi економши. Так, кра!ни з перехiдною економiкою або ж кра!ни, що розвиваються, здебiльшого е малопривабливими для шоземних iнвесторiв, якщо вони не завищують сво! процентш ставки з метою припливу спекулятивного катталу з-за кордону. Тому часто единим варiантом для них забезпечити позитивне сальдо платижного балансу е профщит торговельного.
В той же час, серед економю^в вважаеться, що в умовах нормально зростаючо! св^ово! економiки, кра!ни, чия валюта використовуеться як зааб мiжнародних розрахункiв, повинш мати дефiцит платiжного балансу з поточних операцш, адже зростаюча економша потребуе нагромадження грошових залишкiв, необхщних для укладання мiжнародних угод, i сама створюе структуру мiжнародного обмшу, здатного забезпечити додатковий приплив св^ових грошей. Оскiльки бiльша частина св^ових грошей мае форму банкiвських депозшив або казначейських векселiв у резервнш валютi, зростаючий попит на свiтовi грошi з боку всiх шших кра!н породжуе дефiцит мiжнародних розрахунюв кра!ни резервно! валюти.
Дефiцит торговельного балансу для велико! економши мае покриватись профщитом фiнансового рахунку, адже у велику стабшьну економiку вкладають швестори, що шукають надiйних активiв, а також такi економiки мають кращий доступ до кредитних ресурав. Але на практищ, особливо у посткризовий перюд, показники е шшими.
Так, до прикладу, Сполучеш Штати Америки починаючи з 1971 р. мають дефщит торговельного балансу, що пояснюеться активним просуванням на ринок ще! кра!ни мiжнародних конкурешив з виробництва товарiв пiдвищено! складностi (Япошя,
Захiдна Свропа, HoBi iндустрiальнi кра!ни), а також заповнення внутршшх ринкiв США дешевими товарами, виготовленими у Кита!. Величина дефщиту торговельного балансу США у 2011 р. становила - 457.73 млрд. дол. США, а в 2012 р. знизилась до 440.42 млрд. дол. США. Китаю, в свою чергу, вдаеться отримувати конкуренты переваги на св^овому ринку якраз за рахунок недоощненого юаню - у 2011 р. профщит його торговельного балансу досяг 136.1 млрд. дол США, а в 2012 р. зрю до 193 млрд. дол. США [13]. В той же час в 2011 р. сальдо рахунку катталу США також було негативним, а дефщит становив 1.21 млрд. дол. США, а вже у 2012 р. з'явився профщит, який дoрiвнював 6.96 млрд. дол. США. В той же час показники фшансового рахунку платжного балансу Китаю становили 5.45 млрд. дол США i 4.27 млрд. дол. США вщповщно [14]. Це означае, що при виплат шоземцям за iмпoртoванi товари доларами США, в економшу Сполучених Штатв поверталась лише невелика частина дoларiв у виглядi швестищй, решта, здебшьшого, залишалась в шоземних кра!нах у виглядi особистих заощаджень, iнвестицiй (особливо у доларизованих економшах), збiльшень золотовалютних резервiв тощо. Звiдси випливае, що велик екoнoмiки, чи! валюти е резервними, можуть бути защкавлеш використовувати курси сво!х валют не так для забезпечення профщиту торговельного балансу i конкурентних переваг у мiжнарoднiй торпвл^ як для встановлення бiльш широкого впливу на малi екoнoмiки через високий рiвень використання у них цих резервних валют.
Висновки. Правильне використання каналу обмшного курсу трансмiсiйнoгo мехашзму iз врахуванням усiх фактoрiв, що впливають на ефективнiсть його дп, е важливим завданням держави при формуванш свое! монетарно! пол^ики. Це допоможе керiвникам центральних банюв ефективно впливати на макрoекoнoмiчнi показники -таю як внутршш щни, платiжний баланс, реальний сектор економши, державнi доходи та видатки. Крiм цього, це дасть змогу також мiнiмiзувати шоки, що можуть передаватись в нащональну екoнoмiку з-за кордону i якi можуть бути пов'язаш як зi змiнoю курсу валют торпвельних партнерiв кра!ни, так i змiнoю курсiв резервних валют. Адже проведення девальващ! великими екoнoмiками сво!х валют може мати не лише внуршньостабшзащйний характер, але й експансюшстський, до чого малi екoнoмiки повинш бути готовими.
Список використано¥ лггератури
1. Монетарний трансмiсiйний механiзм в Укра!ш: Hаукoвo-аналiтичнi матерiали. Вип. 9 / В.1. Мiщенкo, О.1. Петрик, А.В. Сомик, Р.С. Лисенко та ш. - К.; Нащональний банк Укра!ни. Центр наукових дoслiджень, 2008. - 144 с.
2. С.М. Аржевтн. Валютно-курсова пoлiтика в Укра!ш: цiлi, oсoбливoстi, перспективи // Свропейський вектор екoнoмiчнoгo розвитку. - 2010. - № 2 (9), c. 12-18.
3. Сомик А. Особливосп дп трансмiсiйнoгo механiзму грошово-кредитно! пол^ики в перioд кризи: канали щн активiв, oбмiннoгo курсу та очшувань суб'ектiв ринку // Вiсник Нащонального банку Укра!ни. - 2010. - №11, с. 21-27.
4. А.В. Сомик. Особливосп дп каналу щн активiв трансмiсiйнoгo механiзму грошово-кредитно! пол^ики в Укра!ш в кризовий перюд // Вiсник Укра!нсько! академп банювсько! справи - 2010. - №2 (29), с. 45-51.
5. С.М. Андрущак. Трансмiсiйний механiзм грошово-кредитно! пол^ики в Укра!ш // Екoнoмiка, планування i управлiння галузi. Науковий вюник НЛТУ Укра!ни. - 2011. -Вип. 21.6
6. Р.Ф. Пустовшт, М.П. Овчарук. Специфша трансмiсiйнoгo механiзму грошово-кредитно! пол^ики в трансфoрмацiйних екoнoмiках // Financial Space - 2011. -№ 2 (2), c. 53-59.
7. С. В. Алiмmeв. Cинхронiзацiя каналiв фшансово-монетарно'1 трансмюп в Украшськш економiцi // Економiчний часопис ХХ1. - 2010. - №11-12, с. 46-50.
8. Моисеев С.Р. Трансмиссионный механизм денежно-кредитной политики // Финансы и кредит, №18, 2002, с. 38-51.
9. Монетарний тpансмiсiйний мехашзм в Укршш: Науково-анал^ичш матеpiали. Вип. 9 / В.1. Мщенко, О.1. Петрик, А.В. Сомик, Р.С. Лисенко та ш. - К.; Нащональний банк Укра1ни. Центр наукових дослiджень, 2008. - 144 с.
10. Пюна В.В., Семенов А.А. Особливосп впливу валютного курсу на внутршш цiни в Укрш'ш. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/8_NMIW_2008/Economics/28163.doc.htm - Загол. з екрану.
11. Р.М. Нуреев, М.Ю. Сапьян. Экономический кризис в России: роль канала обменного курса трансмиссионного механизма. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rustem-nureev.ru/wp-content/uploads/2011/05/387.pdf - Загол. з екрану.
12. М.А. Стфанова. Науково-методичш засади класифшаци валютно-курсових pежимiв. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/pprbsu/2010 29/10 29 33.pdf- Загол. з екрану.
13. Current account balance (BoP, current US$). The World Bank. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/BN.CAB.XOKA.CD -Загол. з екрану.
14. Net capital account (BoP, current US$). The World Bank. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/BN.TRF.KOGT.CD - Загол. з екрану.
Стаття надшшла до редакцп 19.05.2014.
O. Halushka
EFFECTIVENESS OF THE EXCHANGE RATE CHANNEL OF MONETARY
TRANSMISSION MECHANISM OF LARGE AND SMALL ECONOMIES
During the post-crisis period it is crucially important for the state financial governance to use effectively all the channels of transmission of monetary actions into macroeconomic indicators, one of which is exchange rate channel. Different aspects of exchange rate channel of monetary transmission were studied by Ukrainian researchers and economists such as V. Mishchenko, S. Arzhevitin, A. Somyk, Ye. Andrushchak, R. Pustoviyt, V. Ovcharuk, Ye. Alimpiyev and others. However, from our point of view, in Ukrainian economic literature not enough attention is paid to the analysis of the efficiency and peculiarities of the exchange rate channel of monetary transmission depending on the size of the economy.
The aim of the paper is to assess the factors of the efficiency of the exchange rate channel of monetary policy transmission mechanism, to analyze the impact of exchange rate changes on macroeconomic indicators - balance of payments, domestic prices, real economy, government spending, government revenues, and to define the specificity of exchange rate channel in small and large economies.
In this paper the mechanism of the exchange rate channel of monetary transmission is studied. There was analyzed the influence of different factors on the operation of exchange rate channel such as: size and level of openness of the economy, capital mobility degree, share of imported goods in the consumer basket and in the structure of production, price elasticity of imported goods at the exchange rate and so on. Characteristics and differences of the exchange rate channel operation in small and large economies were defined.
Detailed study of the mechanism of the action of this channel is necessary not only for the development of the effective monetary policy of the country, but also for the quick respond to the monetary actions of other countries, especially those that can be treated as expansionist.
Key words: transmission mechanism, exchange rate channel, devaluation, revaluation, macroeconomic indicators, monetary policy
УДК 339.9
А. Б. Звездова, В. В. Килин
ФОРМИРОВАНИЕ ЕДИНОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПРОСТРАНСТВА В РАМКАХ ЕВРАЗЭС: ВНЕШНЕТОРГОВЫЕ И ЭКОНОМИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ
В статье исследованы особенности развития региональной экономической интеграции в рамках Евразийского экономического сообщества. Проведен анализ динамики развития внешнеторговой деятельности государств-членов и стран-наблюдателей ЕврАзЭС. Рассмотрены основные изменения показателей внешней и взаимной торговли государств-участников Таможенного союза и Единого экономического пространства. Проанализированы объемы поступления таможенных платежей и результаты внешней торговли России. Отмечены риски, выгоды и преимущества евразийской интеграции. Выдвинуты предложения и рекомендации по совершенствованию торгово-экономического сотрудничества, разработке и реализации комплексных мер для создания Евразийского экономического союза.
Ключевые слова: внешнеторговая деятельность, ЕврАзЭС, Единое экономическое пространство, интеграция, СНГ, таможенные платежи, Таможенный союз.
Масштабные реформы после распада СССР привели к серьезным структурным сдвигам в связях государств в постсоветском пространстве. Во-первых, резко уменьшилась доля обрабатывающих производств, примитивизация экономики привела к полной зависимости стран от выживания сырьевых отраслей. Во-вторых, конкурентное преимущество России, обусловленное более современной структурой хозяйства, было частично утрачено в связи с потерей основных рынков сбыта продукции перерабатывающих отраслей. В-третьих, усилилась гипертрофия отраслей топливно-энергетического комплекса в структуре хозяйственных связей стран. В-четвертых, возникла определенная проблема, угроза деиндустриализации экономики. Опыт Содружества Независимых Государств позволил запустить многоуровневую и разноскоростную интеграцию в постсоветском пространстве [1, с. 9].
Процесс Евразийской интеграции можно условно разделить на три основных этапа. Первым этапом стало образование 10 октября 2000 года Евразийского экономического сообщества (ЕврАзЭС). Вторым - создание 01 января 2010 года Таможенного союза (ТС) между Республикой Беларусь (РБ), Республикой Казахстан (РК) и Российской Федерацией (РФ), который перешел 01 января 2012 года в Единое экономическое пространство (ЕЭП). И, наконец, третий этап страны-союзники намерены достичь в 2015 году, когда должно появиться объединение следующего уровня - Евразийский экономический союз (ЕЭС), который в будущем заменит Евразийское экономическое сообщество [2].
Авторы статьи ставят цель изучить последствия изменений во внешнеторговой и иной внешнеэкономической деятельности в процессе развития Таможенного союза, формирования Единого экономического пространства в рамках Евразийского экономического сообщества и создания в ближайшей перспективе Евразийского экономического союза, и предложить пути, меры, направления деятельности, которые
