CC BY
27
12. Зайцев Ю.К. Сощшпзацш економши Украши як стратепчна потреба li розвитку : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.01.01 - Економ1чна теорш / Ю.К. Зайцев; КНЕУ. - К., 2002. - 36 с.
13. Зайцев Ю.К. Трансформацшна економжа : навч.-метод. поабн. [для самост. вивч. дисц.] / Ю.К. Зайцев, В.С. Савчук, О.М. Мельник, 1.Й. Малий, А.Е. Фукс. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. -368 с.
14. Капильцова В.В. Сощшпзацш економ1чних вщноснн: аспекти людського розвитку / В.В. Капильцова // Вюник Донецького унiверситету економши та права : зб. наук. праць. - 2013. -№ 2. - С. 80-84.
15. Куценко В.1. Сощальна сфера: реальшсть i контури майбутнього (питання теори i практики) : монографiя / В.1. Куценко; Нац. акад. наук Украши, Рада по вивч. прод. сил Украши. - Hi-жин : Вид-во "Аспект-Пол^аф", 2008. - 818 с.
16. Стеблянко 1.О. Соцiалiзацiя економши як наукове поняття генезису свггово! теори доб-робуту / 1.О. Стеблянко // Вiсник Дншропетровського ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа Украши : полггико-екожмчний журнал. - 2013. - Вип. 7. - С. 155-159.
17. Яворська Л.М. Соцiалiзацiя економжи та капталу: причини, сутн1сть, напрями i форми реалiзацil в Украхш та свiтi / Л.М. Яворська, О.В. Попадинець // Вiсник Нащонального ушверсите-ту "Юридична академiя Украши ш. Ярослава Мудрого" : зб. наук. праць. - 2013. - № 2. - С. 41-50.
Башнянин Г.И., Гончарук Л.Я., Мартын О.М., Москва М.Г. Влияние процессов социализации на переходные микроэкономические системы
Проведен научный анализ влияния процессов социализации на переходные микроэкономические системы. Рассмотрена сущность микроэкономической социализации и со-циализационного равновесия микроэкономических систем. Исследовано влияние процессов социализации на микроэкономические системы в кратковременном, длительном и гипердлительном рыночных периодах. Определены текущие, отдаленные и гиперотдаленные эффекты социализации, а именно - в кратковременном рыночном периоде - отрицательный обратный социализационный эффект, в длительном периоде - нейтральный, а в гипердлительном периоде - положительный обратный социализационный эффект.
Ключевые слова: социализация, микроэкономическая социализация, социализаци-онное равновесие, социализационные издержки, обратный эффект социализации.
Bashnyanin G.I., Goncharuk L. Уа., Martyn O.M., Moskva M.H. Socialization Equilibrium of the Microeconomic Systems in the Context of Socialization Effect
The scientific analyses of the impact of socialization processes on transition microeconomic system are made. The essence of microeconomic socialization and socialization equilibrium of microeconomic system is considered. The processes of socialization and their impact on the microeconomic system in the short, long and hiperlong market periods are investigated. Current, remote and hiperremote economic effects of socialization, in the short term market -the reverse negative socialization effect, in the long term - the reverse neutral socialization effect, in the hiperlong period - the reverse positive socialization effect are determined.
Key words: socialization, microeconomic socialization, socialization equilibrium, social development costs, the reverse effect of socialization.
УДК 336.748 Проф. О.А. Бiтер, д-р екон. наук; доц. Л.Д. Чалапко,
канд. екон. наук; студ. 1.1. Кобзарук - Львiвська ДФА
АКТУАЛЬШ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБ1ЛЬНОСТ1 НАЦЮНАЛЬНО'1 ГРОШОВО1 ОДИНИЦ1 УКРАШИ
Дослщжено змшу валютного курсу вщповщно до полггично! ситуацп в Укршш. Проведено поргвняльний аналiз курсу гривш до сощально-щштично! нестабшьност i досль джено сучасний стан гривш. Визначено основш фактори, яю впливають на формування курсу национально! валюти Украши, та чинники, на щдсташ яких можна дослщити змши валютних курсив. Розроблено шдходи до стабшзацл валюти; проаналiзовано прогнози що-
до виведення гривнi iз кризового становища. Для забезпечення динамики обмiнного курсу державi необхiдно здiйснювати низку заходш щодо зменшення впливу кон'юнктурних (стихшних) фактс^в на курс валюти, шляхом законодавчого регулювання.
Ключовг слова: валютний курс, валютне регулювання, кризовий стан, валютний паритет, плайжний баланс, золотовалютш резерви, емюш.
Постановка проблеми. В умовах ринкових вiдносин в Украíнi необидною передумовою структурно1 перебудови економДки краши е вдосконалення валютного ринку та врегулювання полiтичних проблем. Останшм часом важли-вого значения набувае питання подальшого розвитку валютного регулювання та переходу до гнучкого обмшного курсу. Валютний курс е вагомим iнсIрументом державно1 полiтики, ефективне регулювання якого е Дстотним фактором створен-ня сприятливих умов для нарощування виробництва та зростання чистого ек-спорту - визначального фактора економiчного розвитку краши.
Валютний курс е шдикатором економiчних вiдносин, який впливае на со-цiально-економiчний розвиток краши. Вiн вiдображае взаемодДю нацiональноí та свггово1 економiк, регулюе дiяльнiсть багатьох економiчних сфер. Проте змiни валютного курсу не завжди е явищем позитивним i можуть призвести до непе-редбачуваних наслiдкiв у рiзних сферах економiки. На сьогоднi актуальнДсть цього дослiдження е як школи очевидною, адже рiзке падiння курсу гривш пот-ребуе дослiдження ще1 проблеми та визначення реальних передумов знещнення нацiональноí валюти.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Проблеми, пов'язаш з врегу-люванням нащонально1 валюти, широко висвилено в науковiй лДтературД. Серед вiтчизняних дослДдникДв, в роботах яких розглянуто питання управлiння валют-ним курсом, варто виокремити В. Ющенка, А. Гальчинського, В. Юрчишина, I. Платонова. Постшний аналiз та керування курсоутворювальним процесом здiйснюе Нащональний банк Украши.
Метою роботи е аналiз актуальних проблем забезпечення стабшьностД нанiональноí грошово! одинищ Украши в сучасних кризових умовах.
Результати дослщження. Внаслiдок здiйсненого дослiдження отримано таю науковД результати: проведено пор1вняльний аналiз курсу гривш до соцДаль-но-полггично1 нестабiльностi в краíнi Д сучасний стан гривш; розроблено шдходи до стабшзацп валюти; проаналДзовано прогнози щодо виведення гривш Дз кризового становища. Важливим елементом валютно1 системи е валютний курс, ос-кДльки розвиток МЕВ вимагае вимДрювання вартДсного сшввДдношення валют рДзних краш. Валютний курс - сшввДдношення мДж грошовими одиницями двох краш, яке використовуеться для обмДну валют при здшсненш валютних та Днших економДчних операцш.
Як вДдомо, бшьшкть украшських вчених економДстДв дотримуються сшльно1 думки щодо визначення груп чинникДв Д видДляють двД групи, якД впли-вають на формування курсу нащонально1 валюти.
1. Структурш (довгостроковi) - фактори, яы вiдображають реальний стан еко-номiки краши, як1 мають вплив на величини та динамжу обмiнного курсу, бiльш Грунтовно та довгостроково визначають мiсце нацюнально!' грошово'1 одиницi у валютнiй ieрархil. До основних структурних факторiв впливу на формування нацюнальноК валюти вiдносять показники: економiчного розвитку, обсяг грошово'1 маси, iнфляцiя, показники рiшень облжовоК ставки,
стан i структура платiжного балансу, обсяг дефiциту державного бюджету, платоспроможнiсть краши та довiра до нацюнально!' валюти на зовшшньо-му та внутршньому ринках, обсяг внутрiшнiх та зовшшшх запозичень.
2. Кон'юнктурнi (короткостроковi) - фактори, як! впливають на дииамжу обмш-ного курсу iз короткочасних змш д1лово'1 активностi. Зумовлюються змшами полгшчно!' та вшськово-полгшчно!' ситуаци, до яких належать: спекулятивш валютнi операци, формування валютних очiкувань, частi змши урядiв, лобь ювання у вищих ешелонах влади iнтересiв певних полгшчних та економiчних структур, рiвень розвитку шших секторiв фiнансового ринку [1]. Отже, для забезпечення динамДки обмшного курсу державД необхДдно здшснювати низку заходДв щодо зменшення впливу кон'юнктурних (стихшних) факторДв на курс валюти, шляхом законодавчого регулювання. ОскДльки вДдомо, що частД та спонтанш змДни валютного курсу призводять до загального розба-лансування економДки. Серед перелДчених факторДв, що формують валютний курс, можна виокремити не менш важливД чинники, на шдставД яких можна дос-лДдити змДни валютних курсДв:
1. Темп тфляцп. Чим вищий темп шфляцй' в крш'ш, тим нижчий курс й' валюти, якщо не протидiють iншi чинники.
2. Валютний паритет - сшввщношення мiж двома валютами, яке встанов-люеться в законодавчому порядку на пiдставi офiцiйного вмiсту золота в одинищ валюти, або СПЗ (спещальних прав запозичення), або одше!' зi свi-тових твердих валют (чи кошика валют).
3. Стан платiжного балансу. Розрiзняють активний платiжний баланс, який сприяе пiдвищенню курсу нацюнально!' валюти, оск1льки збiльшуеться попит на не'1 з боку шоземних 6оржник1в. Та пасивний платiжний баланс, який, водночас, породжуе тенденцiю до зниження курсу нацюнально!' валюти, оскшьки боржники о6м1нюють й на шоземну валюту задля погашення своКх зовн1шн1х зобов'язань. Погiршення платiжного балансу вимагае вжи-вання заходiв валютного контролю з боку нацюнального уряду, що веде до посилення контролю за валютними операцiями та збтьшення позик, знижуе попит на валюту, ! отже, й курс. Стабшьно активне сальдо платiжних балан-с1в останнiми роками мають т1льки Япошя та Нiмеччина, що вiдображаегься в стабшьност! курс1в 1хн1х нацiональних валют.
4. Дiяльнiсть валютнихринтв i спекулятивш валютн операцп. Валютш ринки швидко реагують на зм1ни в економщ i пол1тиц1 та на коливання курсових сшвввдношень. Головною метою таких операцш е отримання прибутку в1д руху курсу валют, прискорення руху каштал!в, розширення фiнансового ринку та вир!внювання ц1ни грошей.
5. Ступть використання певног валюти на евроринку i в мiжнародних розра-хунках. Наприклад, той факт, що 60 % операцш евробаныв здшснюються в доларах, визначае масштаби попиту ! пропозицй ще!' валюти.
6. На курсове спiввiдношення валют впливае також прискорення або затримка мiжнародних платежiв. В очшуванш зниження курсу нацюнально!' валюти !мпортери прагнуть прискорити платеж! контрагентам в шоземнш валюта, щоб не нести втрат у разi пiдвищення й курсу. У разi змiцнення нацюнально!' валюти, навпаки, переважае 1х прагнення до затримки платежiв в iноземнiй валютi. Така тактика впливае на платажний баланс i валютний курс.
7. Стутнь довiри до валюты на национальному i свтовых ринках. Курс нащ-онально! валюти визначаеться соцiально-економiчним станом кра'ши.
8. Золотовалютш резервы. Зпдно зi Законом Украши "Про Нацюнальний банк Украши", золотовалютний резерв - резерви Укра!ни, вiдображенi у баланс Нацiонального банку Украши, що включають в себе активи, визнанi свгговим спiвтовариством як мiжнароднi i призначеш для мiжнародних розрахунк1в.
9. Валютна полтыка. Метою розробки та реашзаци валютно! полiтики е шд-тримка макроекономiчноl рiвноваги в кра!ш, забезпечення стшкого еконо-мiчного зростання, шдтримка щново! стабiльностi, рiвноваги платiжного балансу [2].
Золотовалютт резерви на сучасному еташ розвитку банкшсько! системи використовувались, переважно, для пiдIримки курсу нащонально! грошово! оди-ницi, для чого здшснювався продаж Нацiональним банком Украши шоземно! валюти на мiжбанкiвському валютному ринку Украши. Крш цього, зважаючи на дефiцит плапжного балансу, на стан якого значний негативний вплив мала свь това фшансова криза, золотовалютнi резерви Украши використовувались для його балансування.
Основным чинником, що забезпечуе зростання розмiрiв золотовалютних резервiв, е !х використання як певного страхового фонду з метою захисту нащ-ональних валютних систем вiд спекулятивного перемiщення капiталiв на глобальному фiнансовому ринку. Тобто проста математика, баланс грошових кош-тiв i шчого бшьше. I вiйна - не виправдання нестабiльностi нацiональноí валюти. Нехай НБУ не хоче витрачати золотовалютт резерви, але першi три пункти нiкуди не подiнеш. Складаеться думка, що курс нащонально! валюти фор-муеться тiльки на основi спекулятивних настро'в i все! Тодi питання, якщо ми так формуемо курс нащонально! валюти, то навiщо нам НБУ взагалi треба?
Отже, серед найважливтих чинникiв, якi вплинули на курс валют: емк1я гривнi, спричинена незбалансованою бюджетною полiтикою, напружена ситу-ащя на Сходi, вимоги МВФ i спекуляцií на валютному ринку, надавати ефектив-ну протидiю яким Нацбанк або не вмiе, або не хоче. Сьогодшшш дií НБУ не зможуть утримати гривню ввд падiння. Таким чином, формування валютного курсу е багатофакторним процесом, а сам валютний курс е динамiчним показни-ком, який впливае на стан економжи загалом. Оскiльки валютний курс мае важ-ливе економiчне значения, тому захист i забезпечення стабшьносп грошово! одиницi покладено Конститущею на Нацiональний банк Украши. Вш здшснюе наданi йому повноваження для захисту грошово! одиницi, як i всiеí грошово! системи в УкраЫ, узгоджуючи сво! дií з шшими суб'ектами державно! влади, виходячи iз завдань грошово-кредитно! полiтики держави, макроекономiчного аналiзу та платiжного балансу, вживае необхiдних заходiв, щоб ефективно впли-вати на загальну кредитно-грошову ситуащю в економiцi.
Для реалiзацií цього завдання Нацiональний банк Украши надалений вщ-повiдними повноваженнями згiдно з Законом Украши "Про банки i банкшську дiяльнiсть" вiд 20 березня 1991 р. (з наступними змшами та доповненнями). Зок-рема, ст. 8 цього Закону встановлюе, що Нащональний банк е единим емiсiйним центром, вщповвдальним за проведення едино! державно! полиики в галузi грошового об^у, кредиту, змiцнення грошово! одиницi. Вiн визначае курс грошово! одиницi вiдносно валют iнших краш, йому належить монопольне право на ви-
пуск грошей в обДг, а також випуск нащональних грошових знакДв за рДшенням Верховно* Ради Украши.
За НацДональним банком Украши ним законом закршлено право визна-чення виду грошових знакДв, íх номшалу, особливих ознак Д системи захисту. Право НацДонального банку видавати нормативш акти з питань, що входять до його повноважень, шдкреслюе його визначальну роль у забезпеченш стабДльнос-тД нащонально1 грошово1 одиницД. ЗгДдно зД ст. 6 Закону Украши про Нащональ-ний банк Украши при виконанш свое* основно1 функцп НацДональний банк мае виходити Дз прюритетностД досягнення та шдтримки щново1 стабДльностД держа-ви. НацДональний банк також сприяе дотриманню стДйких темпДв економДчного зростання та шдтримуе економДчну политику Кабшету МДшстрш Украши за умо-ви, що це не перешкоджае досягненню щлей [3]. Знецшення нащонально1 валю-ти можна розрДзняти за трьома категорДями:
1) фундаментальне - це падшня промислового виробництва, стагнацiя ВВП, зростання дефщиту поточного рахунку та бюджету, скорочення прямих шо-земних швестицш;
2) комерцшне - це можливкть заробити на р1зниц1 офщшного та ринкового курс1в або мiжбанкiвського й гот1вкового курс1в. До ще! категорп також входить виведення капiталу з крайни фiнансово-промисловими групами;
3) сощально-полтичне - до щеТ категорп причин в1дносять кризу влади, Свро-майдан, Революцiю г1дност1.
Основними причинами падшня курсу гривнД стали:
1. р1ст внутр1шнього та зовн1шнього державного боргу, за останш 1,5 року бшьш н1ж на 80 млрд грн;
2. Скорочення майже половини золотовалютного запасу краши, за три роки на 15 млрд дол.;
3. Збшьшення грошово" маси для обслуговування державних кредитiв, внут-ршшх - 10-13 %, а зовшшшх - 8-10 %;
4. Негативне сальдо зовншнього торгiвельного балансу - перевага 1мпорту над експортом товарiв та послуг у розм1р1 15 млрд дол., що, водночас, спри-яло в1дтоку доларiв з краши;
5. Зменшення о6сяг1в розмiщення прямих шоземних iнвестицiй та згортання iнвестицiйноi' д1яльност1 значного числа iноземних компанш, як1 працювали в украшськш економщ;
6. Сповiльнення темпiв приросту ВВП, за даними Держкомстату ркт ВВП ста-новив нульовий прир1ст, а в промисловост падiння становило 5-6 % [10]. Основними наслДдками падшня курсу гривнД стануть подорожчання Дм-
портних товарДв та послуг, за якД постачальники розраховуються валютою, а зго-дом продукцп, що за галузевою структурою тДсно пов'язана з шпортом. Також варто очДкувати обмеження Днвестицшно1 дДяльностД та довгострокового креди-тування, а значнД коливання курсу вносять непевшсть для суб'ектш господарю-вання у прийняттД управлшських рДшень, звДдси витДкае сповшьнення економДч-но1 активностД.
Для змiниення национально* грошово* одиницД потрДбш структурш еконо-мДчнД змши, якД передбачають бездефщитний бюджет, тобто зменшення витрат на другорядш статтД, зростання виробництва, позитивне торгДвельне сальдо ек-спортно-Дмпортних операцш, зниження ресурсно* залежностД та оркнтащя на
розвиток шновацшних конкурентоспроможного виробництва, зрештою грамотна прогнозована монетарна полiтика Нацбанку. Тшьки фундаментальнi фактори визначають курс, а вони не запрацюють без завершення полiтичноí кризи та формування або коалщйного, або технiчного уряду - команди, яка зможе провести базовi соцiально-економiчнi реформи.
Ситуащя на валютному ринку Украши прямо залежить вiд полiтичних подай. Оскшьки валютнi ринки швидко реагують на економiчнi та полiтичнi змiни, тому складаеться думка, що курс нацюнально! валюти формуеться тшьки на осно-вi спекулятивних настрош. Як тшьки вiдбуваеться чергове загострення i конфлжт влади i опозицií - курс рiзко зростае, але через пару дшв починае стихати i опус-катися. Полiтична нестабiльнiсть у краЫ насамперед позначаеться на валютному ринку. Оскшьки громадяни побоюються падiння курсу гривш, намагаються кон-вертувати сво! грошi в бшьш тверду валюту, наприклад, американськi долари. Очевидно, що тдвищення попиту призводить до тдвищення курсу валют.
Негативна полiтична обстановка, конфлжт на сходi Украши впливае на економiку та на сусшльство, проте вплив куди сильнiше виражено в напрямку економiки загалом. З ще! причини iнвестори волiють залишити межi Украши, виводять сво! грош^ а тi компанií, якi ще зберiгають кошти на украшському ринку, включають у вартiсть сво!х товарiв та послуг нацiнку, покликану компенсу-вати ризик знецiнення нацюнально! валюти.
Спад курсу долара пояснюеться насамперед проблемною економiкою. Постiйне нарощування борпв, падiния резервов Нацiонального Банку Украши -головна причина тепертньо1 ситуацп у краЫ. Обсяги торпв на мiжбанкiвському валютному ринку зростають в мiру того, як загострюеться полiтична криза в кра-1Ш. Протягом травня-червня цього року обсяг скорочення золотовалютних резер-вiв сягнув 2 млрд 056 млн 200 тис. дол., сягнувши показникiв шестирiчноí дав-ностi. Це скорочення зумовлене значними витратами Нацiонального банку, ят були спрямованi на утримання курсу нацюнально! валюти та погашення зов-нiшиього боргу, також на зменшення обсяг1в золотовалютного резерву значний вплив мають скорочення надходжень капiталу в крашу. Водночас, варто зазначи-ти, що в подальшому значнi кошти будуть спрямованi на утримання нацюнально! валюти, адже зважаючи на скорочення виробництва (податкових надходжень вiд-повiдно), девальвацiйних очiкуваиь громадян та скорочення надходжень кап1талу до крахни, гривня втрачатиме власну куп1вельну спроможнiсть [6]. Цшком зрозу-м1ло, коли в краМ закiичуються мiжнароднi золотовалютш резерви, вона виму-шена вдатися до девальваций Для поповнень золотовалютних запаав та утриман-ня курсу гривш Нацбанк повинен вдаватися до шдвищення контролю за надхо-дженням валюти до Украíни та подальшо! коивертацií й' у гривню.
Девальващя повинна сприяти зовнiшнiй торгiвлi, але рiч у тому, що наш експорт надзвичайно сильно залежить ввд 1мпортних постачань, комплектуючих для багатьох галузей виробництва. Тому за рахунок експорту немае змоги активно наповнювати золотовалютнi резерви Украíни, що, водночас, означае, що мож-ливостi шдтримки гривнi за рахунок резервiв украй обмежеш. За останнiми да-ними, з'явилась певна стабiльнiсть золотовалютних резервiв, при тому що НБУ, по суп, вiдмовився вiд значних штервенцш на п1дтримку гривн1.
Отже, курс нацюнально1 грошово* одиницД залежить вДд валютних Днтер-венцДй НБУ Д вДдображае стан усДе1 економДки Д платДжного балансу держави. Хоч Д НБУ намагаеться утримувати курс гривш, проте якщо не зупинити деваль-вацДю - це призведе до шдвищення роздрДбних цш. Платоспроможнкть населен-ня на низькому рДвш, тому така негативна ситуащя погДршуе добробут украшщв. Озброене протистояння на СходД Украши спричиняе безперервне попршення економДчних показникДв розвитку Донецько1 та Лугансько1 областей, який суп-роводжуеться також втратою значно1 частини активДв [7].
Тиск на гривню також чинить торгова вДйна з РосДею. Заборона на поставки укра1нських продуктДв на росшський ринок негативно позначилась на платДж-ному баланс краши, в якому е значна частка товарного експорту з РосДею. Це спричиняе зниження виторгу за експортними операцДями, що, водночас, змен-шуе оборот шоземно1 валюти Д призведе до п дефщиту Д подорожчання курсу до-лара до гривш. Отже, спекулятивш настро1 таки позначаються на стабДльностД економДки. Як тДльки виникае полиичне напруження - гривня повДльно та впев-нено знещнюеться. Очевидно, що майбутня ситуацДя з нащональною валютою залежить тшьки вДд того, як розвиватимуться поди на СходД Украши. Якщо до кшця року ситуацДя покращиться Д вшськовД дп припиняться, то можна сподДва-тися на стабшзацда нащонально1 валюти.
Сусшльно-полиичне та економДчне становище в УкраЫ характери-зуеться невизначешстю щодо подальшого розвитку ситуацп на територп Украши. ТеперДшне протистояння е переломним моментом для нашо1 краши. Для того, щоб знищити напружешсть, вирДшити економДчш проблеми та врегулювати ситуацда на валютному ринку Украши, потрДбно запровадити заходи щодо ста-бшзацп грошово-кредитного та валютного ринкДв Украши.
Для стабшзацп та змщнення гривш недостатньо робочих нарад та адмД-нктративних заходДв. Спершу для цього потрДбш припинення вшни на ДонбасД, налагодження нормально1 роботи промисловостД, залучення швесторДв та фшан-сово1 допомоги вДд мДжнародних донорДв. Важливим фактором, що спричинив знецшення гривш, е припинення надходжень швестицш. ОстаннД нововведення НацДонального банку на валютному ринку, включаючи скасування обмежень на розрахунки шпортерДв та проведення аукщошв для визначення рДвноважного курсу, сприятимуть стабшзацп ринку Д змщненню гривш.
Значна частина полДтичних дДячДв вважае, що бвромайдан став головною причиною дестабшзацл нащонально1 валюти. Проте, на нашу думку, ще до Ре-волюцц пдностД протягом тривалого часу гривню утримували штучно - з полД-тичних причин. I масовД демонстрацп мирних жителДв, бвромайдан - це тшьки вивело на поверхню те, що давним-давно намагались приховувати полиичш да-ячД. Це вкотре доводить про нагальну потребу реформування фшансового сектору. Те, що вДдбуваеться у нас зараз на валютному ринку, вДдбулося б незалежно вДд того, чи були у нас протести, революцц чи вшна на Схода. Падання економДки вДдбулося б у будь-якому разД.
Висновки. Головним фактором, який роками тисне на гривню, е викрив-лений торговельний баланс краши, яка купуе набагато бДльше, шж продае. У на-селення краши немае довДри до нащонально1 валюти, за будь-яких коливань валюти люди намагаються обмшяти й на бДльш тверду.
Проведено дослщження змiни курсу гривнi до бвромайдану, пiд час Ре-волюцiï гадносп та на сьогоднi. Очевидно, що ситуацiя на валютному ринку за-лежить вiд полiтичних подiй. Оскшьки грошi в наш час - це шструменти велико1 полiтики. Валютний ринок швидко реагуе на економiчнi та полiтичнi змiни, тому курс нащонально1 валюти формуеться на основi спекулятивних настроïв.
Полiтична криза в УкраМ виснажуе резерви краши та заважае ïï еконо-мiчному розвитку. Для економiки краши вкрай необидна стабiлiзацiя полiтики, вiдсутнiсть локальних конфлiктiв, професiйнi, молодi, енергiйнi та висококваль фiкованi економiсти на ввдповщальних посадах. Украïнi необхiдна правильна та сусшльна вiдповiдальна економiчна полiтика.
Для того, щоб привести гривню до стабшьного функцiонування не тiльки в короткостроковому, а й довготривалому перюд^ щоб максимально пiдвищити довiру до не", Нацiональному банку Украши необхщно змiцнити довiру до його д1яльносп, удосконалити та посилити систему комушкацш з громадськiстю за допомогою бшьш детального роз'яснення цiлей грошово-кредитно!' политики та заходш щодо ïx досягнення. Таким чином вiн зможе отримати суспiльну шд-тримку сво1х дш, а отже, формувати на ринку позитивш очiкування.
Лiтература
1. Ревак О.С. Кон'юнктурш та структуры фактори валютного курсоутворення в УкраШ / О.С. Ревак. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - 236 с.
2. Арбузов С.Г. Банквська енциклопедш / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.1. Мщенко, С.В. Науменкова. - К. : Вид-во "Знання", 2011. - 502 с.
3. Конституцш Украши. Закон Украши "Про банки i банювську дiяльнiсть" вiд 7.12.2000 р., № 2121—III.
4. Конституция Украши. Закон Украши "Про нащональний банк Украши" вщ 20.05.1999 р., № 679-XIV.
5. Александр Охрименко. Обвал гривны - это "подарок" Майдана /Александр Охрименко // Банки и финансы, 3 февраля 2014.
6. Сервер Садыков. "Свромайдан" i девальвация. Що далi? / С. Садыков // Избранное для всех. - К., 2014. - 236 с.
7. Украша // Вшна на Донбаа вже коштувала Украïнi 30 мшьярдш гривень: Украшська правда; ред. 1гор Любшин, Олена Щербина. - К., 12.11.2014.
8. Украша // Вибори пройшли: НБУ вiдпускаe гривню у вшьне плавання: Преса Украши; ред. Илья Скибинский. - К., 3.11.2014.
9. Украша // Гривня у "вшьному" п1ке: Хай Вей; за ред. Сергш Горицвiт. - К. : Вид-во 10.11.2014.
10. Украша // Infi-Light; ред. Назарш Полщук. - К., 06.02.2014.
Битер А.А., Чалапко Л.Д., Кобзарук И.И. Актуальные проблемы обеспечения стабильности национальной денежной единицы Украины
Исследовано изменение валютного курса в соответствии с политической ситуацией в Украине. Проведен сравнительный анализ курса гривны к социально-политической нестабильности и исследовано современное состояние гривны. Определены основные факторы, которые влияют на формирование курса национальной валюты Украины и факторы, на основании которых можно исследовать изменения валютных курсов. Разработаны подходы к стабилизации валюты; проанализированы прогнозы по выводу гривны из кризисного положения. Для обеспечения динамики обменного курса государству необходимо осуществлять ряд мер по уменьшению воздействия конъюнктурных (стихийных) факторов на курс валюты, путем законодательного регулирования.
Ключевые слова: валютный курс, валютное регулирование, кризисное состояние, валютный паритет, платежный баланс, золотовалютные резервы, эмиссия.
Biter A.A., Chalapko L.D., Kobzaruk I.I. Some Current Problems of Ensuring the Stability of the National Currency of Ukraine in Modern Conditions
The volatility of the exchange rate caused by the political situation in Ukraine is explored. The analysis of the current state of the Hryvnia and its exchange rate fluctuation caused by the socio-political instability in Ukraine is presented. The main factors that influence Ukraine's national currency were identified and researched. Some strategies for stabilizing the currency exchange rate were formulated, and forecasted outcomes of the anti-crisis policies were analyzed. To ensure the positive dynamics of the exchange rate, the government must implement a number of measures that will reduce the impact of external forces on the exchange rate via legislative regulations.
Key words: exchange rate, currency regulation, crisis, currency parity, balance of payments, foreign exchange reserves emissions.
УДК332.122(477.8) Ст. наук. ствроб. 1.В. Андел, канд. екон. наук -
ДУ "1РД т. М.1. Долшнього " НАН Украти
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ МОДЕРН1ЗАЦН ОСНОВНОГО КАП1ТАЛУ У РЕПОН1
Здшснено оцшку оновлення основного кашталу у perioHi, природоохоронного ефекту вщ цього оновлення на прикладi Львiвськоï области Виявлено причини зниження природоохоронно'1 ефективност модершзацп основного кашталу в економщ регюну, у рiзних видах економiчноï дшльносп.
Запропоновано шляхи виведення економiки регюну з кризи через пошук точок зростання у регiонi, прiоритетнiсть швестування у видi дiяльностi, впровадження ново'1 iнвестидiйноï полiтики, пiдвищення ефективного оновлення основного кашталу з одер-жанням належного природоохоронного ефекту.
Ключовi слова: природоохоронна ефектившсть, оновлення основного кашталу, шдприемство, нова iнвестидiйна шштика, точка економiчного зростання.
Одним з найважливших вимiрiв модернiзацiï економжи, модершзацп основного капiталу пiдприeмств е покращення стану навколишнього природного середовища. Gвропейськi аналiтики переконують, що свггова криза мае насампе-ред структурний характер, що призведе до сповшьнення розвитку i глибоко1 ре-цесп, на сьогоднi бракуе нового виробничого капiталу (Gross fixed capital formation), адекватного до реалш сучасного свiту.
Також не завжди ефективна iнвестицiйна полiтика призвела до пришвид-шення зношування основного капiталу, попршення природоохоронного ефекту вiд оновлення основного кашталу. Тому, враховуючи виклики часу, украшсью економiсти, констатуючи такi наслдаи свiтовоï економiчноï кризи, як зниження доходав шдприемств, зменшення кошт1в на оновлення основного кашталу, сповшьнення ^естицшних процесш, пропонують рiзнi шляхи модершзацп шд-приемств для виведення 1х iз стагнацiï. В УкраМ затверджують програмнi доку-менти з метою виведення економжи з кризи, до таких належить Державна прог-рама активiзацiï розвитку економiки на 2013-2014 рр. Одним iз прюритетш цiеï програми, яка е програмним документом iз практичною спрямованiстю, е розви-ток високотехнологiчних перспективних секторiв, що потребуе активiзацiï шно-вацшних процесiв в економiцi. У цш програмi зазначено, що "актуальним зали-шаеться розвиток тих галузей, яю мають потенцiал для iмпортозамiщення або ви-роблення продукцiï з високим ступенем додано!' вартостГ, i що е низка галузей,
