CC BY
55
О. К. Авдей
м.Запоргжжя
ВПЛИВ КУРСОВО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ НА ЕФЕКТИВШСТЬ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ Ф1НАНСОВИХ РЕСУРС1В ШДПРИвМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
Постановка проблеми. Машиноб^вельний комплекс е одним iз провщних галузей промисловостi Украши, успiшний розвиток якого вплине на ефективне функцю-нування супутн1х йому галузей. Виходячи з того наскшьки ефективно та дiево Украина проводить свою полггику на-стшьки ефективна буде д1яльнють промисловостi Укра!-ни. Так, курсова полiтика Украши в контекс^ монетарной полiтики мае у своему розпорядженш досить дiевi важел^ як1 можуть як посприяти, так i нанести шкоди економiцi кра!ни в цшому, та економiцi пщприемств окремо, в за-лежностi вщ напрямку !х економiчноl дiяльностi.
Шдприемства машинобудiвельного комплексу За-порiзького регюну експортноорiентованi, тому змiна валютного курсу в бж девальвацп чи ревальвацп змь нюе економiчне становище шдприемства, цшу товару, структуру фiнансових ресурав, це по-перше, а по-друге не стабшьний валютний курс робить крашу-виробника не привабливою у сферi залучення iнвестицiй та мiжна-родно! торпвль
Мета статт1. Визначити вплив курсово! полiтики на формування та ефективне використання фшансових ресурсiв пiдприемств запорiзького регiону на прикладi ВАТ «Запорiзького заводу «Шеретворювач».
Виклад основного матер1алу. Для аналiзу впливу курсово! полггики на формування та ефективне використання фшансових ресуршв ВАТ «Запорiзького заводу «Шеретворювач» перш за все необхщно дослiдити динамiку валютного курсу гривш, визначити якi шстру-менти курсово! полiтики та яким чином вплинули на формування валютного курсу; шсля цього необхiдно видшити показники за якими визначатиметься ефек-тивнiсть формування та використання фшансових ре-сурсiв пiдприемства.
Так, утримуючи стабшьним офiцiйний курс грив-ш щодо долара США протягом 2007 року вщповщно до попереднього року, Нацюнальний банк Украши не за-стосовував жорстко! фжсацп обмiнних курав, якi фор-мувалися на валютному ринку Украши. Валютний курс вщображав змшу попиту та пропозицй на валютному ринку, де спостертлося перевищення пропозицй iно-земно! валюти над попитом, тому Нацюнальний банк Украши врiвноважував валютний курс переважно через кутвлю шоземно! валюти (рис.1).
У 2008 рощ динамжа валютного курсу гривш до до-лару США характеризувалася б1льшою гнучкiстю, так протягом ачня — серпня на валютному ринку спосте-рiгався сталий девальвацшний тиск на гривню, але вже починаючи з вересня ситуащя змшилася. На фонi того, що в УкраМ поглибилася свiтова фiнансова криза вщ-булося скорочення експортних доходiв разом iз усклад-ненням доступу до зовшшшх запозичень, що призвело у свою чергу до дефщиту шоземно! валюти на внутрiш-ньому ринку. Вщбулося зниження як офщшного курсу гривнi, так i курсу на мiжбанкiвському та готiвковому ринках. В цшому за 2008 рж офiцiйний курс гривнi до
Рис. 1. Динамка зм1н ргвня валютного курсу гривш за перюд 2006-2009рр. [2-4]
долара США знизився на 52,5% та становив 526,72 грн. за 100 дол. США. Починаючи з листопада 2008р. курс гривш до основних шоземних валют с^мко почав зни-жатися та на кшець грудня 2008 р. становив 770,00 грн. за 100 дол. США [3, с. 53].
Протягом 2009 року офщшний курс гривш до до-лару США знизився на 3,7% порiвняно з 2008 роком [4, с. 50]. Необхщно зазначити, що в цшому динамжа курсу гривш зазнала значних коливань, так на початку року спостертлося падшня курсу гривш, влггку — певна його стабшзащя, а восени знову вщновився девальвацшний тиск на гривню. Це було зумовлено рядом причин, зокрема:
низька емнють внутршнього ринку для компенса-цп спаду зовшшнього попиту;
неефективне використання зовшшшх кредилв, яю були спрямоваш переважно на пщтримку приватного споживання;
спад виробництва, зорiентованого на виготовлення традицшно! товарно! групи вггчизняного експорту;
зменшення валютних надходжень за зовшшшми кредитами та депозитами нерезиденлв;
пiдвищення ризикiв, пов'язаних з кредитуванням резидентiв Укра!ни;
вiдтiк шоземно! валюти до нерезидентiв з Украши у виглядi переказiв для погашення ранiше отриманих вiд них кредилв.
Також, оцiнюючи динамiку валютного курсу грив-нi, необхiдно зазначити, що протягом останшх рокiв спостерiгалася суттеве здороження iмпортованих енер-гоносйв, а також цикичне пiдвищення полiтичноl на-пруженостi, що призвело не тшьки до погiршення iн-фляцiйних очжувань, але й одночасно до перевищення попиту над пропозищею на шоземну валюту. У такому випадку можна говорити про знецiнення нацiональноl грошово! одиницi, що призводить до негативних рин-кових очiкувань, а це веде за собою до зниження швес-тицшно! привабливостi вiтчизняноl економжи, а також конкурентних переваг украшських виробникiв.
2012/№1
15
Що стосуеться iнструментiв, яю використовували-ся НБУ для пщтримкп стабшьним валютний курс гривну то це були переважно валютш обмеження, валютний контроль та валютш штервенцп. Валютнi обмеження та валютний контроль застосовувалися на мiжбанкiвському ринку для кутвльпродажу шоземног валюти як для нерезидент крайни, так i для комерцiйних банкiв по спо-товим та форвардним операцiям. Це дало змогу знизити рiвень спекуляцiй на мiжбанкiвському ринку пщ час най-вищо! девальвацп гривш, яка спостерiгалася у лютому 2009 року, та трохи урiвноважити коливання валютного курсу гривш.
Але все ж таки на го^вковому ринку спостертвся суттевий розрив м1ж пропозищею та попитом на шо-земну валюту. Перш за все це було зумовлено тим, що населення не довiряе гривш, як засобу накопичення, та вщдае перевагу шоземнш валют для збереження сво!х заощаджень. А по-друге, населення скуповуе шоземну валюту для повернення кредитiв, яю були взятi до того, як гривня почала девальвувати.
Також НБУ використовував валютш штервенцп для згладжування валютних коливань та пщтримував пщ час змiцнення нащонально1 одиницi. Так, протя-гом 2006—2007 рокiв спостертлась позитивна дина-мiка змiн обсяпв валютних iнтервенцiй, якi проводив НБУ. Зокрема, в 2007 рощ сальдо валютних штервенцш Нацiонального банку Украши становило майже 7.6 проти 0.9 млрд. дол. США у 2006 рощ [2, с. 62—63] (рис. 2).
Починаючи з грудня 2008 року з метою пщвищення прозорост валютних штервенцш Нащональним банком Украши були запроваджеш валютш аукщони, яю спри-яли пiдтриманню кредитних зобов'язань населення в шоземнш валюту на яких здшснювався продаж доларiв США, евро та швейцарських франюв. Протягом 2009 року на цих аукщонах було продано 1,4 млрд. дол. США, регулярне проведення яких мало позитивний вплив на стабшзащю ринкових очжувань, попит на шоземну го-твку та загальний стан валютного ринку
Так, для мiнiмiзацil девальвацшного тиску на грив-ню та для стабшзацп ринкових очiкувань НБУ активно продавав iноземну валюту, обсяги яких становили у 2008 рощ 3,9 млрд. дол. США, а в 2009 10,4 млрд. дол. США [4, с. 52]. Валютш штервенцп також використовувались для продажу шоземно! валюти резидентам для шдтрим-ки зовшшшх платежiв за 1х борговими зобов'язаннями
Динамика обсяпв валютних штервенцш ЕП>3
ю
роки
Рис. 2. Динамка змш обсягiв валютних штервенцш за перюд 2006-2009рр.[2-4]
та розрахунками за критично важливими iмпортними контрактами.
Також вщповщно до умов Меморандуму про еконо-мiчну та фшансову програми «Стенд-бай» Нащональним банком Украши з квггня 2009 року було започатко-вано встановлення офщшного курсу гривнi до долара США на рiвнi середньозваженого курсу продавщв i по-купщв на мiжбанкiвському валютному ринку Украши за попереднш робочий день з можливим вiдхиленням +/-2%. Це активно сприяло пщтриманню стабшьним курс гривш та його змщненню як на м1жбанювському та готiвковому валютних ринках Украши.
Крiм цього Нацiональним банком Украши починаючи з 2007 року було продовжено вдосконалення норм валютного регулювання, пов'язаних з експортом та iмпортом катталу, зокрема розширення сфери ви-користання нащонально1 валюти та пщвищення загаль-ного попиту на не! за рахунок запровадження в Укршш програми фiнансування кредитних проеклв для укра!н-ських суб'еклв пiдприемницькоl дiяльностi в гривнi.
Що стосуеться визначення джерел формування та ефективносл використання фiнансових ресурсiв пщ-приемств, необхiдно перш за все зробити ощнку струк-тури фшансових ресурсiв на прикладi ВАТ «Запорiзький завод «Перетворювач» (табл.1) та видшити показники з якими буде визначатися ефективнють використання за умов на валютному ринку краши.
Для ощнки формування структури фiнансових ресур-шв п1дприемства Воробйов Ю. М. та Холод Б. пропонують використовувати таю показники, най значушд з яких:
питома вага власних фшансових ресурав у сукуп-них фiнансових ресурсах пщприемства;
питома вага позикових кош^в у сукупних фiнансо-вих ресурсах пщприемства [5, с. 132].
Так, протягом 2007—2009 роюв обсяг фшансових ресурав ВАТ «Запорiзький завод «Перетворювач», в т. ч. власних, позичених та залучених зрiз у 2008 р. на 31616,1 тис. грн. порiвняно з 2007 р., та у 2009 р. на 8138 тис. грн. порiвняно з 2008 р. незважаючи на те, що Украшу у жовтш 2008 р. настигла свггова фшансова криза та укра-шська гривня почала рiзко девальвувати. Але все ж таки темпи зростання обсяпв фшансових ресурав пщприемства знизилися.
Що стосуеться ощнки формування структури фь нансових ресуршв пщприемства за показниками Во-робйова Ю. М. та Холода Б., то питома вага власних фшансових ресурав у сукупних фшансових ресурав склала 71% у 2007 рощ, у 2008—2009 роках склала 67%, а вщповщно питома вага позикових кош^в у сукупних фшансових ресурсах пщприемства у 2007 рощ склала 29%, а в 2008-2009 роках зросла до 31% (рис. 3).
Це свщчить про те, що фшансовий стан пщприемства е досить стшкий, хоча вже в 2008-2009 роках частка
Таблиця 1
Оцшка структури фшансових ресурав ВАТ «Запор1зький завод «Перетворювач» за 2007—2009 роки (тис. грн.)
Показники 2007 2008 2009
власш фiнансовi ресурси 88951,4 105919,5 110451,5
позичеш фiнансовi ресурси 36699 51347 54953
залучеш фiнансовi ресурси 0 0 0
Усього фшансових ресурсiв 125650,4 157266,5 165404,5
16
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ
Рис. 3. Структура фтансовихресурав ВЛТ«Запор!зъкий завод «Перетворювач»» за 2007—2009рр.
власних фшансових ресурав у повному обсязi фшансо-вих ресурав пщприемства знизилися на 3%, що свщ-чить про зниження ступеню фшансово! незалежностi пщприемства вiд зовнiшнiх кредиторiв.
Також це зумовлено рядом причин, внутрiшнього та зовшшнього характеру, зокрема: зросла частка позик, кредитсв, кредиторсько! заборгованостi та поточних зобов'язань за розрахунками у статтях позичених фь нансових ресурав, знизився валовий дохщ; Украшу на-крила хвиля свггово! фшансово! кризи, украшська грив-ня девальвувала вщносно долара США, що призвело за собою подорожчання зовшшшх запозичень, а в деяких випадках зовам зупинилося кредитування.
Необхщно зазначити, що вливання кашталу у ви-глядi позик чи кредита е позитивним явищем, яке стимулюе розвиток дiяльностi пщприемств та еко-номiки кра!ни в щлому, але цiна повернення цих позик чи кредита повинна бути розумною, бо в шшому випадку пiдприемство буде працювати тшьки на по-гашення зобов'язань. Також це призводить до того, що рентабельшсть активiв пiдприемства знижуеться внаслщок того, що залучення позикових фшансових ресурав вимагае здiйснення витрат на виплату вщсо-ткiв за кредит, отже заздалегщь зменшуе суму чистого прибутку пщприемства. Ще призводить до зниження рiвня фшансово! стiйкостi та платоспроможност пщ-приемства.
Для бшьш детально! оцiнки ефективностi викорис-тання фшансових ресурав ВАТ «Зaпорiзького заводу «Перетворювач» нами розраховано показники ефективносл використання власних та позикових фшансових ресурав (табл. 2).
Таблиця 2
Показники розрахунку ефективносл використання фшансових ресурав ВАТ «Зaпорiзького заводу «Перетворювач» за 2007-2009 рр.
Показники 1 2007 I 1 2008 1 2009
Ефективнють використання власних фшансових ресуршв
рентабельшсть власних фшансових ресурсiв 0,69 0,20 0,0003
коефiцiент оборотносл власних Фiнaнсових ресурсiв 0,01 0,77 0,87
Ефективнiсть використання позикових фшансових ресурсiв
рентaбельнiсть позикових фшансових ресурсiв 0,38 0,13 0,33
коефiцiент оборотносл позикових фiнaнсових ресурсiв 1,79 1,32 1,17
коефiцiент оборотносл поточних зобов'язань 2,45 1,92 1,48
коефiцiент оборотностi кредитор-сько! зaборговaностi за товари 60,11 19,85 11,25
З таблищ видно, що використання власних фшансових ресурав було не досить ефективними, хоча й роз-раховаш показники > 0. Так показник рентабельной власного кашталу iз року в рж зменшуеться, що свщ-чить про те, що прибуток вщ дiяльностi пiдприемствa знижуеться та пщприемство зазнае збиткiв. Показники коефщенту оборотностi власних фiнaнсових ресурав збшьшуеться з кожним роком, це свщчить про те, що ефективно використовуються оборотнi кошти. Що сто-суеться рентaбельностi позикових фiнaнсових ресурав, то найбшьш ефективно вони використовувалися у 2007 роцi, а в 2008 рощ цей показник значно впав, та вже на-ступного року почав знову зростати, але ще не досяг достатнього рiвня пюля ризького струсу свггово! фшан-сово! кризи в Укршш, коли раптом перестали надавати позики, кредити та пщвищилася щна !х повернення.
Для комплексно! ощнки ефективностi процеав використання фiнaнсових ресурсiв пщприемства доцшьно залучити наступну систему критерпв [1, с. 50]:
1). Економiчнa ефективнiсть використання фшан-сових ресурав.
2). Пщвищення економiчноi ефективностi використання фшансових ресурав.
3). Оптимальна ефективнють використання фшансових ресурав.
Так, за першим критерiем середньорiчний розмiр чистого прибутку, що залишаеться в розпорядженнi пщ-приемства шсля сплати подaткiв та iнших плaтежiв у
2007 р. складае 0,23, у 2008 р. - 0,22; у 2009р. - 0,24, яю > 0, тому можна говорити про пщвищення економiчноi ефективнють використання фшансових ресурав у 2009 рощ до попереднього року, та зниження ефективносл у
2008 рощ до попереднього року як видно з показниюв за другим критерiем (табл. 3).
Таблиця 3
Критерп комплексно! оцшки ефективносл процеав використання фшансових ресурсiв ВАТ «Зaпорiзький завод «Перетворювач» за 2007-2009 рр.
Показники 2007 2008 2009
1. Економiчнa ефективнють використання фшансових ресурсiв 0,23 0,22 0,24
2. Шдвищення економiчноi ефективносл використання фшансових ресуршв. - < >
3. Оптимально! ефективносл використання фшансових ресурсiв. тах тт тах
За тре^м крш^ем оптимальна ефективнють використання фшансових ресурав буде виконуватися за умов коли ефективнють використання фшансових ресурав прагнутиме до максимального значення. Так, за даними у 2007 та 2009 роках фiнaнсовi ресурси викорис-товувалися ефективно.
Розрахувавши ефективнють формування та використання фшансових ресурав пщприемства та про-слщивши динам^ валютного курсу гривш протягом 2007—2009 роюв можна зробити графж, який буде по-казувати пряму залежнють цих показниюв та вщобра-жати реальну картину впливу курсово! полггики крaiни на ефективнiсть формування та використання фшансових ресурав ВАТ «Зaпорiзький завод «Перетворювач» (рис. 4).
2012/№1
17
БАГРОВА I. В, ТИЩЕНКО Т. I.
■■'■^■■динам1ка валютного курсу гривш до дол. США *^$1Ирентабельшсть
власних фшансових pecypciB :ш!;;др!;;рентабельшсть
позичених фшансових pecypciB
Рис. 4. Залежшсть рентабельност1 власних та позичених фшансовихресурав ВАТ«Запор!зький завод «Перетворювач» вгд зм1ни валютного курсу гривш за 2007-2009роки.
Висновки. Курсова полпика краши прямо впливае на джерела формування фiнансових pecypciB, вартгсть позикового капiталy, peнтабeльнicть ix використання, обоpотнicть фiнанcовиx pecypciв, поточних зобов'язань та кредиторсько'1' забоpгованоcтi за товари. Чим бгльше та швидше в кpаiнi вiдбyваетьcя дeвальвацiя нацгональ-
ноi одиницi тим не стшкгшим стае фiнанcовe положен-ня пщприемства, тим воно стае бгльш залежним вiд зо-внiшнього фiнанcyвання, а за умов cвiтовоi фiнанcовоi кризи таке фiнанcyвання обходиться дорого та не всг позичальники хочуть pизикyвати сво'1'м капiталом, тому не вливають його у крашу з нестгйкою eкономiчною та полiтичною cитyацiею.
Лггература
1. Кравцова А.М. Оцiнка ефективностг процесу використання фiнанcовиx ресурсгв пiдпpиемcтва / Кравцова А.М. // Економгка Криму. — 2006. — №16. — С. 47-50.
2. Рiчний звгт НБУ за 2007 ргк [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://www.bank.gov.ua
3. Рiчний звiт НБУ за 2008 ргк [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://www.bank.gov.ua
4. Рiчний звгг НБУ за 2009 piк [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.bank.gov.ua
5. Управлгння ресурсами пщприемства : навч. по-сгб. / Воробйов Ю. М., Холод Б. i гн. — К. : Центр на-вчально'1' лгтератури, 2004. — 288 с.
0 ""■:::-'.......
2007 2008 2009
18
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
