CC BY
86
Блакыта Г.В. Стратегическая сегментация факторов внешней финансовой среды объектов торговли
Проведена сегментация факторов внешней финансовой среды, осуществляющих влияние на стратегическое финансовое развитие торговых предприятий. В частности, выделены макро-, меза- и микросегменты этих факторов. Предложено использование при осуществлении диагностирования стратегических возможностей финансового развития торговых предприятий региона.
Ключевые слова: торговое предприятие, внешняя финансовая среда, факторы, стратегическая сегментация.
Blakyta G.V. Strategic segmentation of the factors of external financial environment of trading enterprises
A segmentation of external financial environment factors is hold, which is influence to the strategic financial development of trading enterprises. In particular, the macro-mesa-and micro segments of these factors are defined. The usage during the diagnosing realization of strategic possibilities of trading enterprising financial development offered.
Keywords: trading enterprise, internal financial environment, factors, strategic segmentation.
УДК 336.75 Доц. Н.Б. Бiдник, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехшка";
магктрант Х.В. Кузь - Львiвський НУ м. 1вана Франка
КУРСОВ1 КОЛИВАННЯ: ФАКТОРИ ТА IX ВПЛИВ
НА ЕКОНОМ1КУ
Розглянуто вплив кон'юнктурних та структурних чинниюв на валютний курс в умовах штеграцшних та глобалiзацiйних процеав. Здшснено аналiз динамши основ-них макроекономiчних факторiв тд час економiчноi кризи в Укрш'ш. Дослщжено наслщки зростання рiвня доларизацп для економши Украши. Обгрунтовано доцшь-нють ревальвацп нащонально! грошово! одинищ, вплив девальвацп на конкурентос-проможшсть вiтчизняних товарiв на мiжнародних ринках.
Ключов1 слова: валютний курс, режим гнучкого курсоутворення, паритет купь вельно! спроможностi, кон'юнктурнi фактори, структурнi фактори, рiвень доларизацп.
Постановка проблеми. Коливання валютного курсу, що особливо характеры в умовах глобалiзацii, значно впливають на економжу краiни, зокре-ма на конкурентоспроможнiсть 11 товарiв на мiжнародних ринках, швести-цшш рiшення суб'еклв господарювання, соцiальну сферу. Наприклад близь-ко 30 % доходiв або збиткiв вiд вкладень iнвесторiв в iноземнi акцii зумовле-нi коливаннями валютних курсiв. Таю курсовi коливання зумовленi насампе-ред динамжою основних макроекономiчних показникiв, таких як: стан пла-тiжного балансу, рiвень iнфляцii, обсяг валютних резервiв, рiвень вщсотко-вих ставок та шш^ якi в сукупностi забезпечують фшансово-кредитну ста-бiльнiсть краши.
Курсова динамжа е досить актуальною для Украши, де з 2000 р. зап-роваджено гнучкий режим курсоутворення, який характеризуеться волатиль-шстю обмшного курсу. Економiчна криза 2008 р. стала викликом курсовiй полiтицi Украши, коли основш курсоутворювальнi макроекономiчнi показни-ки досягали сво!'х найбiльш негативних юторичних екстремумiв. Крiм цього, залежшсть притоку валюти вiд експортних операцш та високий рiвень доларизацп робить залежною Украшу вiд кон'юнктури свiтових ринкiв, що може спричинити кризовi явища валютного ринку.
Аналiз дослщжень та публiкацiй з проблеми. Численш працi як за-рубiжних, так i вiтчизняних провiдних економiстiв i практикiв були присвя-ченi проблемам впливу курсу нащонально! грошово! одинищ на економiку держави, теоретичним засадам валютного курсоутворення, ефективност ва-лютно-курсово! полiтики та 11 оптимiзащL Серед зарубiжних авторiв потрiб-но видшити працi А. Маршала, Р. Дорнбуша, Р. Лукаса, М. Мусси, Р. М1зи, К. Макконнелла та С. Брю, Б. Баласса та П. Самуельсона, Д. Багват^ Дж. Кейнса, Г. Дженкшса та iн. Впродовж останшх рокiв опублiковано низку дослщжень втизняних економiстiв, присвячених цш проблематицi. Зокрема, досить широко питання динамжи валютних курсiв та факторiв, якi вплива-ють на цей процес, висвгглеш у роботах: Ф. Журавки, Н. Горського, О. Берес-лавсько!, О. Барановського, А. Гальчинського, О. Дзюблюка, Т. Вахнен-ко, А. Золотова, В. Мщенка, В. Ющенка, Ф. Рогача та Ю. Курзи, I. Крючко-во!, в. Драчко-Срмоленка та I. Сакуново! та ш.
Мета роботи. Аналiз впливу макроекономiчних факторiв на валютний курс, дослщження наслiдкiв ревальваци та девальваци для економiки кра!ни.
Виклад основного матерiалу. Як вiдомо, валютний курс - це вартють грошово! одинищ одте! кра!ни, виражена у грошових одиницях iнших кра!н або мiжнародних платiжних засобах, що визначаеться попитом i пропозищею на валютному ринку та по сут е коефщентом перерахунку одше! валюти в шшу. Вiн вiдображае динамiку основних макроекономiчних показникiв та сам впливае на !хню змiну[7, с. 317]. Валютний курс мае неабияке значення для економжи: через мехашзм валютного курсу перерозподшяеться нащ-ональний продукт мiж кра!нами; валютний курс е засобом штернащоналiзащl грошових вiдносин; на основi валютного курсу здiйснюеться порiвняння щ-нових структур окремих кра!н, результат виробничого вiдтворення, торго-вельного i платiжного балансiв [4].
Процес формування курсу передбачае порiвняння кутвельно! спро-можностi рiзних нацiональних валют. Кушвельна спроможнiсть кожно! нащ-онально! валюти виражаеться сумою товарiв i послуг, що !х можна придбати на цю грошову одиницю. Стввщношення кутвельно! спроможностi валют стосовно певно! групи товарiв i послуг у двох кра!нах визначае паритет куш-вельно! спроможностi. Доктрина паритету кушвельно! спроможностi грун-туеться на допущеш взаемозв'язку мiж динамiкою обмiнного курсу та дина-мiкою цiн у рiзних кра!нах [10, с. 56].
Найпопуляршшою теорiею щодо причин вщхилення обмiнного курсу вiд паритету кушвельно! спроможностi, що грунтуеться на факторах пропози-ци економiчних ресурсiв, е гшотеза Баласси-Самуельсона. Вiдомi вчеш-еко-номюти Б. Баласс i П. Самуельсон довели, що технолопчний прогрес бшьше властивий виробництву товарiв, якi е об'ектами мiжнародноl торгiвлi, i що кра!ни, якi переживають швидкi технолопчш нововведення, мають вищi значення реального обмшного курсу. При цьому багат кра!ни мають не просто вищий абсолютний рiвень продуктивностi порiвняно з бiдними кра!нами, але й вищий вщносний рiвень продуктивностi у сектор^ який виробляе товари, як е об'ектами мiжнародноl торгiвлi. Частина економжи, що працюе виключ-но на внутршнш ринок вiдзначаеться своею трудомютюстю, а тому можли-вост для запровадження технологiчних нововведень тут обмежеш [12, с. 21].
Втизняний економют Ф. Журавка систематизував та класифжував фактори курсоутворення на двi основш групи: кон'юнктурнi (короткостроко-вi) та структуры (довготермiновi) фактори.
Кон'юнктурнi (короткотермшов^ фактори або фактори стану вплива-ють на динамiку валютного курсу вщповщно до короткочасних змiн дшово! активностi та не пов'язанi з тими чи шшими зрушеннями у реальному секторi господарства. До таких факторiв можна вiднести такi як: змша представниць-ко! влади та рiвень довiри до не! з боку суб'еклв ринку; полiтичнi ршення, що можуть позначитися на грошовш i валютнiй системi кра!ни; поширення через засоби масово! шформаци чуток, прогнозiв i здогадок, що породжують ажютаж на валютному ринку; наявшсть i рiвень суперечностей мiж рiзними полiтичними силами кра!ни; стабiльнiсть чинност законодавчо! бази та рь вень виконання закошв в економiчнiй сферц песимiстичнi настро! в суспшь-сга щодо перспектив подальшого економiчного розвитку i наявнiсть шфля-цiйних та девальвацшних очiкувань; психологiчнi та iншi чинники [6, с. 91].
Результатом дп сукупностi кон'юнктурних факторiв е перемщення потокiв капiталiв, якi безпосередньо пов'язаш з полiтичними подiями в кра-!т. Саме внутрiшньополiтична нестабшьшсть в кра!ш часто породжуе вщтж капiталу. Вiдтiк капiталу - це активне вивезення резидентами i нерезидентами сво!х капiталiв за кордон, зумовлене ймовiрнiстю зниження вартостi при-ватних iнвестицiй або зазнавання прямих збитюв вiд розмiщення коштiв у ва-лютi певно! кра!ни. Це зумовлюе зростання попиту на шоземну валюту та де-вальвацiю нацюнально!.
Структурнi (довготермiновi) фактори вiдображають реальний стан економiки кра!ни, внутрiшнi особливос^ функцiонування яко! та участь у свгговому господарствi мають безпосереднiй вплив на величину i динамiку обмшного курсу. Це, зокрема, такi фактори, як: економiчний розвиток кра!ни i темпи зростання II ВВП; темпи iнфляцiI в краIнi; динамiка грошово! маси; рiвень вiдсоткових ставок; стан пла^жного балансу кра!ни; державне регу-лювання валютного курсу; ступiнь довiри до валюти на нацiональному i свi-товому ринках, а також спекулятивш потоки капiталiв.
Збiльшення ВВП кра!ни спричинюе подорожчання !! нацюнально! валюти, а зменшення - здешевлення. Зпдно з теорiею чисто! конкуренци збiль-шення ВВП кра!ни на 1 %, за шших рiвних умов, може спричинити подорожчання нацюнально! валюти на 1 %. Зниження обсяпв ВВП зумовлюе вщпо-вщне знецiнення валют. Чим бшьш розвиненою е економiка, передуЫм у пла-нi наявностi у нш налагоджених ринкових механiзмiв, тим мщшшою е нацi-ональна валюта.
Найнижчими темпи зростання ВВП в Укра!ш були в 2008 р., тодi як найвищими - у 2004 р. Одшею з основних причин рiзкого зниження ВВП е уповшьнення темпiв зростання реальних швестицш в основний капiтал. До негативних факторiв варто також вiднести шдвищення цiн на енергоресурси, полiтичну невизначешсть, посилення iнфляцiйних процесiв, низький рiвень продуктивностi працi тощо.
Зазначимо, що Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни заклав у бюджет зростання ВВП Укра!ни у 2010 р. на 3,7 % шсля його падшня у 2009 р. на 15,1 %. За сь
чень-травень 2010 р. ВВП зрю, порiвняно з аналопчним перiодом 2009 р., на 6,1 %. Така динамша е сприятливим поштовхом до шдвищення курсу гривш.
Вiдомий економiст Ф. Рогач визначив прямий та зворотний зв'язок мiж економiчним розвитком держави та и валютним курсом. Прямий зв'язок, що одержав назву "ефект Баласса", описали Д. Рiкардо та Р. Харродом як за-лежнiсть валютного курсу вщ рiвня якостi економжи та обсягiв ВВП на душу населення, його якост i цш. Чим бiльше i якiснiше наповнення грошово! оди-ницi, тим вищий курс валюти. З розвитком економжи (випередженням iнших краш в економiчному зростаннi) проявляються тенденцii до шдвищення валютного курсу [5, ^ 227].
Суть зворотного зв'язку полягае у тому, що штучне завищення номь нального валютного курсу через мехашзм обмiну валют сприяе iмпорту та пригнiчуе внутрiшне виробництво та експорт, знижуе рентабельшсть, конку-рентоспроможшсть i ресурси розвитку внутрiшнього виробництва, спричи-няе вiдтiк фiнансiв, зменшуе ВВП, породжуе фшансову нестабiльнiсть, ш-фляцiю, актуалiзуе соцiальнi проблеми. I навпаки, штучне заниження номь нального валютного курсу, пригнiчуе iмпорт та сприяе внутршньому вироб-ництву та експорту, тобто мае абсолютно протилежш наслщки.
Темпи шфляци е одним з основних факторiв, якi впливають на куш-вельну спроможнiсть валюти. 1нфляцшне знецiнення грошей у краш спричи-нюе зниження 1х ^гавельно:' спроможностi та сприяе зниженню курсу нащ-ональнох' валюти щодо валют краш, у яких темпи шфляци нижчь Значне шд-вищення внутршшх цiн на товари i послуги спричинюе намагання суб'ектiв ринку купувати дешевшi iноземнi товари i скорочення попиту на вггчизняш товари за кордоном. Це призводить до зниження пропозици iноземноi валюти на внутршньому валютному ринку та подальшого знецшення нацiональноi валюти. Таким чином, чим вишд темпи iнфляцii, тим нижчий курс нацiональноi валюти. Цей чинник особливо актуальний для Украши, де значно висок темпи шфляци. Це зумовлювалося двома причинами: зростанням цш на товари укра-шського експорту й збiльшенням обсягiв припливу капiталу в Украiну. Почи-наючи з 2003 р. показник шфляци став рiзко зростати, оскiльки приплив шо-земноi валюти на внутршнш ринок значно збiльшився. У 2001-2002 рр. рiвень iнфляцii в Украш мав тенденцiю до зниження, а у 2002 р. спостер^алася на-вiть дефляцiя. Так, за даними Держкомстату темпи шфляци в Украш у 2009 р. становили 12,3 %, а у 2008 р. цей показник сягнув 22,3 %, що стало одним iз найважливших факторiв знецшення гривш вщносно долара США на 52,5 % i на 54,8 % вщносно евро [3, ^ 12]. У 2010 р. темпи шфляци в Украт становили 9,1 %, що вплинуло також на стабшзацш валютного ринку.
Високий рiвень шфляци в Украт зумовлений низкою факторiв, серед яких: зростання цш на продукти харчування; шдвищення цш виробниюв; зростання як свггових, так i внутршшх цiн на ресурси, що зумовлюе iмпорто-вану iнфляцiю; пiдвищення вартос^ послуг, зокрема у сферi житлово-кому-нального господарства, транспорту; пiдвищення рiвня доходiв населення, що зумовлено зростанням заробiтноi плати, споживчого кредитування.
Мiж рiвнем iнфляцii в довготермiновому перiодi iснуе безпосереднiй зв'язок з пропозищею грошей, яка е ще одним фактором курсоутворення. Шок грошово! пропозици впливае на шфляцшну динамiку. При цьому в мiру
збшьшення темтв шфляци ïï залежнiсть вiд темшв зростання грошово1 про-позицiï набувае дедалi вразливiшого характеру. В Укра].ш протягом 20022009 рр. спостер^алися досить високi темпи зростання грошовоï пропозицiï -у середньому 142,7 % за рж, що в багатьох випадках викликано збшьшенням припливу шоземно1" валюти на внутрiшнiй ринок. У Ычш-жовтш 2010 р. зпд-но Ï3 даними НБУ, грошова маса в Украïнi збiльшилася на 18,3 % - до 576,6 млрд грн, а монетарна база на 13,6 % - до 221,6 млрд грн [13].
Результатом скорочення грошово1' маси е зниження щн i подорожчан-ня нащонально1" валюти внаслщок шдвищення ïï купiвельноï спроможностi, а збiльшення маси грошей в об^у мае протилежний вплив на обмшний курс, оскiльки спричиняе зростання щн, а отже, i зниження купiвельноï спромож-ностi грошовоï одиницi. Обсяг грошовоï маси безпосередньо впливае на кон'юнктуру внутрiшнього валютного ринку краши, оскiльки змiни обсяпв пропозицiï на ньому нацiональноï валюти, що визначаються масштабами емь сiйноï дiяльностi банкiвськоï системи, позначаються i на зовшшнш вартостi грошовоï одинищ краши. Аналiз грошовоï маси в Украш свiдчить про зростання, починаючи з 2003 р., кош^в в iноземнiй валютi. За умов гнучкого кур-соутворення така тенденщя зумовлюе пiдвищення валютного ризику.
Рiвень вiдсоткових ставок е фактором, який визначае мiжнародний рух капiталiв, що позначаеться на динамщ обмiнного курсу. Шдвищення вщ-соткових ставок за депозитами робить швестици у валют певноï краïни бiльш привабливими, а отже, е засобом залучення шоземного капiталу, що сприяе пiдвищенню курсу нацiональноï валюти. I навпаки, зниження ринко-вих ставок вiдсотка зумовлюе вщтш iноземних капiталiв за кордон, що приз-водить до зниження попиту на нащональну валюту та ïï здешевлення. Крiм цього, рiвень вiдсоткових ставок впливае на операци на валютному ринку i ринку позичкових каппашв. Збiльшення вiдсоткових ставок як заЫб впливу на динамжу валютного курсу мае своï меж^ оскiльки зростання курсу нащ-ональноï валюти послаблюе позицiï нацiональних експортерiв, зокрема, й через збшьшення щни ïхньоï продукцiï внаслiдок здорожчання кашталу як одного з факторiв виробництва. Крiм цього, штенсивний рух спекулятивних ка-пiталiв посилюе нестабшьшсть платiжного балансу i зовнiшньоекономiчноï дiяльностi [6, c. 94].
Стан пла^жного балансу краïни е фундаментальним фактором валютного курсу. Активне сальдо пла^жного балансу сприяе шдвищенню обмшно-го курсу нацiональноï валюти, оскшьки збiльшуеться попит на не1' з боку шо-земних боржниюв для погашення ïхнiх зобов'язань перед нащональними ек-спортерами i кредиторами. Пасивне сальдо пла^жного балансу зумовлюе зниження валютою курсу, оскшьки зростае попит на шоземну валюту з боку нащональних боржниюв.
Власне дефщит торговельного балансу означае низьку конкурентос-проможшсть нацiональних товарiв на зовтштх ринках i пiдвищення попиту на шоземш товари на внутрiшньому ринку краши, що призводить до зниження курсу ïï нацiональноï валюти, адже попит на шоземну валюту значно пере-вищуе ïï пропозищю, зумовлюючи стшку тенденцiю девальваци.
Змша курсу нацiональноï грошовоï одиницi вщчутно впливае на сальдо торговельного балансу та конкурентоспроможшсть краïни на св^ових
ринках. Так, зростання валютного курсу, зумовлюючи падшня рентабельнос-т експорту, уповiльнення темшв його зростання, здешевлення та розширення iмпорту спричиняе зниження цiновоï конкурентоспроможност i негативно впливае на зовшшньоторговельний баланс держави. Водночас таке зростання сприяе зниженню вiдпливу капiталу та стимулюе приплив iноземних швести-цш, оскiльки полегшуеться доступ iнвесторiв до внутршшх ресурсiв, що ш-велюе ïï негативний вплив на сальдо пла^жного балансу [8, с. 52].
Зазначимо, що Украша е експортно-залежною краïною, ïï частка експорту у структурi ВВП становить близько 47 %. У структурi експорту найбшьшу частку займае чорна i кольорова металурпя, хiмiчна i нафтохiмiч-на продукцiя, що свiдчить про сировинну спрямованiсть нашоï економiчноï системи. Тому кон'юнктура свiтових ринюв значно впливае на економiчну ситуащю в Украïнi. Так, у 2008 р. негативне сальдо поточного рахунку досяг -ло свого негативного юторичного максимуму -12763 млн дол., у 2009 р. негативне сальдо дещо знизилося до -1732 млн дол. Якщо у 2006 р. негативне сальдо становило всього 1,5 % до ВВП, то вже у першому пiврiччi 2008 р. зросло до 7,9 % ВВП. Таке стрiмке зростання зумовлене насамперед ютотним зростанням iмпорту, падшням попиту i цш на мiжнародних товарних ринках, а також змщненням курсу гривш.
У 2010 р. за Ычень-листопад профщит капитального та фшансового ра-хункiв досяг 7,4 млрд дол. США, тодi як за 11 мюящв 2009 р. дефщит стано-вив 12,4 млрд дол. США. За Ычень-листопад 2010 р. дефщит поточного рахунку досяг 1,6 млрд дол. США порiвняно з 1,1 млрд дол. США у вщповщно-му перiодi минулого року.
До шших вагомих довготермшових факторiв належать наявнiсть ре-сурсiв, якi можна експортувати, динамжа експорту-iмпорту послуг, зокрема фiнансових, 1Т-програмування, операцiï з давальницькою сировиною. Яскра-вим прикладом впливу фундаментальних факторiв е Японiя - краïна без влас-них ресурсiв, проте з високорозвиненими технолопями. Це дае змогу ш бра-ти активну участь у мiжнародному обмiнi, експортуючи продукщю з висо-кою доданою вартютю - електронiку й автомобiлi, та iмпортувати сировину з низькою доданою вартютю. Внаслiдок, це забезпечуе порiвняно високий об-мiнний курс ени i, вщповщно, високий рiвень життя населення.
Зазначимо, що девальвацiя курсу нацiональноï валюти мае i позитивш сторони, зокрема надае вiтчизняним товаровиробникам цiновi конкурентнi переваги як на зовшшньому, так i на внутршньому ринках та зумовлюе зростання експорту товарiв i послуг, отримання експортного виторгу суб'ектами зовнiшньоекономiчноï дiяльностi за рахунок зростання купiвельноï спромож-ностi iноземноï грошовоï одиницi. Проте зниження курсу нацiональноï гро-шовоï одиницi забезпечуе короткотермiнове посилення цiновоï конкурентос-проможностi, яке тимчасово усувае потребу техшчного переоснащення ви-робництва. Зазначимо, що шсля тривалого перюду девальвацiя спричиняе зростання внутрiшнiх цш i прирiст iнфляцiï в державь
Незважаючи на те, що в економiчнiй лiтературi превалюе думка, згщно з якою зростання вартостi нацiональноï грошовоï одиницi та ïï купiвельноï спроможностi забезпечуе зниження цiн i уповшьнення темпiв iнфляцiï, прак-тичний досвщ свiдчить, що ревальвацiя курсу вiтчизняноï валюти не завжди
сприяе процесам фшансового оздоровлення, оскшьки породжуе "ефект храповика", згiдно з яким ревальващя не спричиняе зниження цш. Експерти (О. Бе-реславська, С. Шумська) стверджують, що дефляцiя на рiвнi 2 % спостерь гаеться в крашах iз ринковою економжою та на рiвнi 1 % - у крашах, що роз-виваються, за умови ревальвацп курсу впчизняно1" валюти на 10 % [8, с. 51].
Коливання валютного курсу також впливае на обсяг зовшшньо1" забор-гованость Внаслiдок ревальвацп здешевлюеться обслуговування зовнiшнього боргу та зменшуеться загальна сума зобов'язань. У разi девальвацп спостерь гаються протилежш тенденцп - краши, перебуваючи у фшансовш кризi, яка здебiльшого супроводжуеться знецшенням нацiональноï валюти, задля стабь лiзацiï економiчноï ситуацп ще бшьше посилюють боргове навантаження шляхом додаткового залучення зовнiшнiх запозичень.
Волатильнiсть валютного курсу як результат реалiзацiï валютно-кур-сово1' полiтики впливае i на бюджет держави, зокрема на його дохщну й ви-даткову частини. Змша фiзичних величин експорту й iмпорту товарiв i послуг позначаеться на дохщнш частинi бюджету, одшею iз статей яко" е податки на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, а саме: експортне та iмпортне мито, акциз-ний збiр з iмпортних товарiв, ПДВ з операцiй iз ввезення.
Ще одним чинником валютних коливань, який е актуальним для Украши, е високий рiвень доларизацп економжи, що пов'язаний з шдривом довiри до гривнi. Рiвень доларизацп в Укра"ш зрiс вiд 30,73 % у 2008 р. до 37,24 % у 2009 р. Це означае, що грошовий обш у кра"ш ютотно залежить вщ обiгу шо-земноï валюти на внутршньому ринку. Доларизацiя економiки проявляеться через втрату доходiв вiд сеньйоражу й шфляцшне фiнансування державного бюджету. Крiм цього, високий рiвень доларизацп зумовлюе: зростання чутли-востi обмшного курсу до змiн грошовоï пропозици; додатковий тиск на золо-товалютш резерви внаслiдок виникнення потреби у проведенш валютних iн-тервенцiй НБУ, що пов'язано з пiдвищенням попиту суб'екпв ринку на iно-земну валюту; зниження дiевостi облiковоï ставки як шструменту регулюван-ня грошовоï маси; посилення чутливостi структури й обсяпв грошовоï маси до коливань обмшного курсу нацiональноï валюти й девальвацшних очiку-вань [9, с. 83]. Зазначимо, що у 2009 р. кредити в шоземнш валю^ становили 52,36 %, а депозити - 48,59 %. Таю показники е причиною перевищення попиту на валюту над ïï пропозищею протягом 2010 р.
Таким чином, тенденщя до зростання обсяпв iноземноï валюти шдри-вае нацюнальш штереси краши, сприяе незаконному вщпливу кашталу за кордон, призводить до втрати iнвестицiйного потенцiалу, збiднюе суспiль-ство та державу, штучно знецшюе та деформуе структуру грошового обшу.
Важливу роль у гарантуванш фiнансовоï безпеки держави вщграе обсяг та достатшсть валютних резервiв. Здiйснюючи штервенцп на валютному ринку, центральний банк забезпечуе згладжування ампл^уди курсових коливань та гарантуе стабшьшсть вiтчизняноï валюти, змiцнення ïï курсу, зниження шфляцшних i девальвацiйних очжувань. Тому зростання кiлькiсноï вели-чини мiжнародних резервiв держави та змщнення показникiв ïx достатностi, зокрема показниюв, якi вiдображають покриття обсягу iмпорту товарiв та послуг, грошовоï бази та зовшшнього боргу, гарантуе не лише змщнення та ревальвацш нацiональноï валюти вiдносно грошових одиниць шших держав,
а й шдвищення довiри до вiтчизняноï валюти. На юнець 2010 р. резерви ста-новили 34,576 млрд дол., тобто на 9,29 млрд зросли порiвняно з Ычнем цього ж року, або на 36,7 %. Така тенденщя засвщчуе певну стабшзащю на валютному ринку. Зазначимо, що у 2009 р. НБУ для тдтримки курсу гривш продав валюту в загальнш сумi 10432,1 млн дол. Таю ди помггно зменшили резерви НБУ, якi в середньому протягом року становили 27,37 млрд дол.
У нишшнш нестабшьнш ситуаци у краïнi окремо1' уваги заслуговуе та-кий фактор, як спекулятивш потоки капiталiв, якi можуть вплинути на дина-мiку обмшного курсу в тому разi, якщо центральний банк намагаеться утри-мувати його на певному рiвнi на противагу ди ринкових сил. Якщо курс пев-но1' нацiональноï валюти мае тенденщю до зниження, то фiрми i банки нама-гаються завчасно продати ïï в обмш на CTirnrni валюти, розраховуючи через певний час провести зворотну операщю за нижчим курсом. Рiзниця таким чином утворюе спекулятивний дохщ. Таю операци iстотно послаблюють курс нацiональноï валюти, а зусилля центрального банку в шдсумку виявля-ються марними [5, с. 228].
Враховуючи низький рiвень розвитку шструменив хеджування, суб'екти господарювання можуть знижувати валютнi ризики, перекладаючи ix на цiну товарiв, що матиме негативний вплив на рiвень iнфляцiï та темпи економiчного розвитку краïни. За наявностi полiтичноï невизначеностi ек-спортери намагатимуться знизити збитки вщ курсових коливань шляхом притримування виторгу вiд реалiзацiï продукци за кордоном, що вiдбувалося, наприклад, у 2004 р.
Висновки. Здшснеш дослiдження показали, що сприятлива щнова ди-намiка на зовнiшнix ринках, помiрний рiвень iнфляцiï, активне сальдо пла-тiжного балансу, нагромадження мiжнародниx резервiв i скорочення зовшш-шх зобов'язань створюють об,ективнi передумови для ревальвацп нащональ-ноï грошовоï одинищ. Завдяки стабiльним показникам економiчного зростання ревальващя нацiональноï валюти призводить до забезпечення притоку шо-земних швестицш, зниження темпiв iнфляцiï та вщсоткових ставок, зростання споживання та iмпорту, здешевлення обслуговування зовшшнього боргу, зростання реального ВВП у середньотермшовому перiодi, полiпшення струк-тури виробництва. Оскшьки ревальващя стимулюе нагромадження зовшшшх борпв, то необxiдно скоротити приплив короткотермшового iноземного капi-талу та масштабне залучення зовнiшнix позик для зменшення вразливосл на-цiональноï економiки до збiльшення iноземноï валюти на валютному ринку.
На нашу думку, Украша i надалi мае бути орiентована на мiжнароднi ринки, однак продукщя ïï експорту повинна переорiентуватися iз сировинноï складовоï на готову продукщю i мати високу яюсть. Застарiла структура виробництва, яка наразi iснуе, гальмуе процес переходу до наукомютких вироб-ництв. Тому необхщно покращити iнвестицiйний кшмат для стимулювання iмпорту передових технологш, що сприятиме зростанню нацiональноï грошо-воï одиницi та зниженню щн.
Лiтература
1. Бараиовський О.1. Актуальш проблеми функц1онування валютних ринкiв / O.I. Ба-рановський // Фшанси Укра1'ни. - 2009. - № 4. - С. 13-32.
2. Береславська О.1. Актуальн1 проблеми курсово'1 пол1тики Укра1'ни // В1сник НБУ. -2010. - № 2. - С. 16-20.
3. Береславська О.1. Чинники курсово'1 нестабiльностi в УкраЫ / О.1. Береславська // Вюник НБУ. - 2009. - № 2. - С. 8-14.
4. Драчко-Срмоленко С. Деяю математичш пiдходи до прогнозування валютного курсу / С. Драчко-Срмоленко, I. Сакунова // Економют. - 2008. - № 6. - С. 38-41.
5. Жмурко Н. Визначальш фактори утворення валютного курсу держави як головного елементу реалiзащi й валютно-курсово'1 полiтики / Н. Жмурко. - Сер.: Формування ринково'1 економши в Украiнi. - Львiв : Вид-во ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2009. - С. 224-230 .
6. Журавка Ф.О. Валютна политика в умовах трансформацшних змш економiки Украiни : монографiя / Ф.О. Журавка. - Суми : Дiловi перспективи; ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 334 с.
7. Грошi i кредит : навч. поабн. / за ред. д-ра екон. наук, проф. M.I. Крупки. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2010. - 408 с.
8. Мелих О. Валютно-курсова полiтика та ii вплив на фiнансову безпеку держави / О. Мелих // Вюник НБУ. - 2008. - № 8. - С. 50-53.
9. Нщзельська 1.А. Вплив валютного регулювання на розвиток в^чизняно'1 економши / I.A. Нщзельська // Фшанси Украiни. - 2010. - № 2. - С. 83-88.
10. Рогач Ф. До системи валютних курав / Ф. Рогач, Ю. Курза // Вюник НБУ. - 2008. -№ 4. - С. 56-60.
11. Ющенко В.А. Валютне регулювання : навч. поабн. / В.А. Ющенко, В.1. Мщенко. -К. : Вид-во "Знання", 1999. - 359 с.
12. Balassa B. The Purchasing Power Parity Doctorine: A Reappraisal // Journal of Political Economy. - 1964. - № 72. - Р. 584-596.
13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/.
Биднык Н.Б., Кузь Х.В. Курсовые колебания: факторы и их влияние на экономику
Рассмотрено влияние конъюнктурных и структурных факторов на валютный курс в условиях интеграционных и глобализационных процессов. Осуществлен анализ динамики основных макроэкономических факторов во время экономического кризиса в Украине. Исследованы последствия роста уровня доллара для экономики Украины. Обоснована целесообразность ревальвации национальной денежной единицы, влияние девальвации на конкурентоспособность отечественных товаров на международных рынках.
Ключевые слова: валютный курс, режим гибкого курсообразования, паритет покупательной способности, конъюнктурные факторы, структурные факторы, уровень доллара.
Bidnik N.B., Kuz Kh.V. Course vibrations: factors and their influence are on economy
This article considers influence of market and structure factors on exchange rate in environment of integration and globalization. Dynamics of main macroeconomic factors during economic crises in Ukraine is analysed. The effects of increasing dollarization rate of Ukrainian economics is examined. Expediency of national currency revaluation and influence of devaluation on national goods competitiveness at international markets are proved.
Keywords: exchange rate, regime of flexible formation of exchange rate, purchasing power parity, market factors, structure factors, dollarization rate.
УДК 336.74 (477) Асист. М.Я. Вiрт, канд. екон. наук; доц. П. О. Куцик,
канд. екон. наук - Львiвська КА
РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО КУРСУ ТА ЙОГО ОПТИМАЛЬНИЙ РЕЖИМ ДЛЯ УКРА1НИ
Визначено теоретичш аспекти валютно-курсовоi пол1тики. Здшснено анал1з су-часних систем регулювання валютного курсу. Встановлено критерп вибору опти-
