CC BY
51
9. Банкчвськч операцп: Пiдручник/ А.М. Мороз, М.1. Савлук, С.Ф. Пуховкша та iH.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 311.
10. Лущв Б.Л. Банювська дiяльнiсть у сферi швестицш. - Тернопiль: Економiчна думка, Карт-бланш, 2001. - 320 с.
11. Банковское дело: Учебник/ Под. ред. О.И. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 672 с. _
УДК336.7:338.1(477) Здобувач О.О. Перепьолкта1 -Львiвська КА
ВПЛИВ МОНЕТАРНО1 ПОЛ1ТИКИ НБУ НА МАКРОЕКОНОМ1ЧНУ ДИНАМ1КУ В УКРА1Н1
Дослщжуеться вплив заходiв грошово-кредитного регулювання на стабшза-цшш процеси у вiтчизнянiй економiцi та визначаеться i'x роль у забезпеченш еконо-мiчного зростання в Укрш'ш. Аналiз здiйснено у три етапи: 1) 1991 рш - вересень 1996 року; 2) кшець 1996 року - 1999 рш; 3) з 2000 року, коли вперше за роки неза-лежностi в Укрш'ш було зафiксоване економiчне зростання. Зроблено висновки щодо ефективностi монетарно'' полiтики НБУ на рiзних етапах ii реалiзацii.
Competitor О.О. Perepyolkina - Commercial Academy of Lviv
The Influence of the Monetary Politics of NBU on the Macroeconomics
Dynamics in Ukraine
The article investigates the influence of the means of monetary credit regulations on the stabilization processes in the home economics and defines their role in maintenance of economic growth in Ukraine. The analysis is done in three stages: 1) 1991 - the end of 1996; 2) the end of 1996-1999; 3) from 2000, when for the first time during the years of independence the economics growth was fixed in Ukraine. The conclusions are made as to effectiveness of monetary politics of NBU on different stages of its realisation.
Економ1чне зростання залежить вщ комплексу чинниюв як економ1ч-ного, так i сощального характеру. Деяк з них здшснюють лише опосередко-ваний вплив i не можуть гарантувати стале зростання економ1чно'' системи. Ефект даних чинниюв здатен лише доповнити дда фактор1в, що характеризуются високим ступенем впливу на економ1чне зростання. Одним 1з фактор1в, що здшснюють виршальний вплив на забезпечення економ1чного зростання, е ефективна монетарна полггика держави, оскшьки високий р1вень розвитку i стабшьшсть грошово-кредитного сектора нацюнально'' економжи е мщним шдгрунтям для ii зростання. Таким чином, детальний анал1з впливу монетар-но'' пол1тики НБУ на стабшзацш макроекономiчноi ситуаци в Укра"ш дасть змогу запропонувати напрямки стимулювання штенсивного шднесення в1т-чизняно'' економши. При цьому важливо врахувати специфшу перехщного ета-пу розвитку економши Украши, на якому використання Центральним банком ринкових шструменпв впливу на економ1чну систему мае певш особливость
Проводячи анал1з грошово-кредитноi пол1тики НБУ необхщно видши-ти наступш етапи в ii реал1заци: 1) 1991 рш - вересень 1996 року, коли вщбу-валася шдготовка та в об1г було запроваджено нацюнальну грошову одини-цю - гривню; 2) кшець 1996 року - 1999 рщ 3) з 2000 року, коли вперше за роки незалежност в Укра"ш було зафжсоване економ1чне зростання. Розгля-
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук, зав. кафедрою економ1чно! теори - Льв1вська КА
немо детально характер монетарно! полiтики та динамжу основних макро-економiчних показникiв на кожному з цих еташв.
1з здобуттям незалежностi у 1991 рощ Украша розпочала нову сторiнку у розбудовi власно! державностi. Разом iз полiтичними змiнами прийшов час створення ринкового економiчного середовища, в якому необхщно було опа-нувати новi механiзми та важелi управлiння економжою, створити вiдповiднi шституци та ринкову шфраструктуру. Вiдсутнiсть досвiду зробила цей шлях важким та iнодi болюним. Економiка нашо! держави в трансформацшний перь од постраждала вiд велико! кшькосп суб'ективних помилок та прорахунюв, i зiткнулася з низкою об'ективних проблем i перешкод, що потребували не-гайного вирiшення та подолання. Завдання розбудови грошово-кредитного сектора економжи незалежно! Украши було покладено на НБУ. Нацбанк повинен був забезпечити ефективний вплив монетарное' пол^ики через використан-ня 11 важелiв та контроль за дiяльнiстю економiчних суб'екпв у грошово-кре-дитному секторi з метою досягнення економiчного зростання у кра'ш.
Руйнацiя економiчних вщносин з кра'нами колишнього СРСР призве-ла до масового припинення виробництва i виникнення кризово!' ситуаци у вггчизнянш економiцi. Про це свщчить невпинне падiння вiдносно 1990 року таких макроекономiчних показникiв як ВВП, обсяг виробництва товарiв народного споживання та швестици в основш фонди (рис. 1). Особливе занепо-коення викликав той факт, що обсяги каштальних вкладень у в^чизнянш економiцi (у порiвняльних цiнах) скорочувалися значно бiльшими темпами, нiж обсяги ВВП та виробництва товарiв народного споживання. Рiзке скоро-чення швестицшно! активностi не лише пiдтверджувало i заглиблювало кризу на цьому етат, але й перекреслювало перспективи швидкого вiдродження в^чизняно! економiки.
Рис. 1. Динамка основних макроекономiчних показнишв Украти у 1990-1996рр.
(% до 1990р.) [3, с. 24]
Iншi економiчнi показники також попршувалися (див. табл. 1). Еконо-мiчний занепад та масове скорочення виробництва призвели до рiзкого зростання дефщиту зведеного бюджету, який у 1992 рощ склав 13,8 % ВВП i впродовж наступних 4-х роюв не був доведений до прийнятного рiвня (3 %
ВВП у крашах Захщно! Свропи). У пошуку шляхiв вирiшення проблеми бюджетного дефщиту уряд виршуе провести грошову емiсiю.
Табл. 1. Показники економiчного становища Украти у 1 1992-1996рр. [3, с 24,26,27,42]
Показники 1992 1993 1994 1995 1996
Реальний ВВП, % до попереднього року 90,1 85,8 77,1 87,8 90,0
1ндекс споживчих цш, рази (у 1996 рощ - % до грудня 1995 року) 21,0 102,6 5,0 2,8 139,7
Доходи зведеного бюджету, % до ВВП 24,4 33,5 43,5 38 37,1
Видатки зведеного бюджету, % до ВВП 38,1 38,6 52,4 44,6 41,9
Дефщит зведеного бюджету, % до ВВП 13,8 5,1 8,9 6,6 4,9
Грошова маса (М3), % до попереднього року 11 р. 19 р. 7 р. 213 135
Ем1с1я гот1вки, % до попереднього року 2974 622 300 148
Вiдсутнiсть необхiдних повноважень у НБУ та умов для прийняття ним самостшних ршень щодо обсяпв емюи призвели до неконтрольованого випуску грошей для покриття бюджетного дефщиту. Частка позичок, нада-них уряду, у загальнш кшькосп кредитiв, наданих банювською системою у цей перюд зростала з кожним роком i у 1995-96 рр. перевищила 50 %. Однак цей шлях був небезпечним. Свгговий досвщ доводить, що у данiй ситуаци ефективними е лише капiталовкладення iнвестицiйного характеру, здатнi за-безпечити розширене вiдтворення. Емiсiйне покриття дефiциту бюджету в Укрш'ш призвело до гшершфляци, надзвичайно висок темпи яко! вiдсунули проблему економiчного зростання на другий план (див. табл. 1). Знещнення нащонально! валюти, а разом iз нею й уЫх заощаджень населення завдали руйшвного удару по вiтчизнянiй економiцi.
Надзвичайно висою темпи зростання обсяпв грошово! маси та го^вки в об^у (див. табл. 1) збiльшували лише номшальш доходи населення. Насправдi добробут населення значно попршився, довiра до украшських карбованцiв, котрi згiдно iз спiльною постановою Мiнфiну та НБУ "Про реформу грошово! системи Украши" були единим законним засобом платежу на територй Укра-!ни з 16 листопада 1992 року, була знищена гшершфлящею [12, с. 87]. Наслщ-ком цього стала хвиля доларизаци вггчизняно! економiки та розкшт бартерних вiдносин мiж суб'ектами господарювання, як в такий спосiб намагалися висто-яти в умовах макрофшансово! нестабiльностi. Неабиякими зусиллями у наступ-нi роки буде вирiшуватися проблема бартеризацй, а розповсюдження доларо-вих розрахунюв е проблемою, невирiшеною остаточно i сьогоднi.
В. Стельмах, ощнюючи ситуацiю, що склалася у монетарнш сферi в тi роки, пише: "украшська економiка перших рокiв незалежност немов потра-пила у "зачароване коло" - у ситуацiю, коли зростання емюи та грошово! маси посилювало iнфляцiйнi очiкування, що у свою чергу спричиняло ще бшь-ше зростання цiн i у пiдсумку - до падшня обсягiв виробництва" [13, с. 2].
Загострювала i без того непросту ситуащю необхiднiсть пiдвищення заробггно! плати пращвникам, спричинена швидким зростанням щн. З цiею метою НБУ був змушений нарощувати обсяги грошово! маси. У кшцевому результатi темпи И зростання досягли небувалого рiвня. Економжа потрапила у спiраль "зарплата - щни". Щоб забезпечити скорочення грошово! маси, Нацбанку довелося вдатися до абсолютного обмеження обсяпв кредитування
банкiвськими установами. Зроблеш Нацбанком кроки носили жорстко адмь нiстративний характер. Проте ситуащя, в якiй вони були здшснеш, потребу-вала таких рiшень. В умовах перехщно! економiки адмiнiстративнi методи iнодi е единим джерелом недопущення економiчного краху, оскiльки ринковi важелi монетарно! полiтики в таких умовах не ддать, а механiзми 1х викорис-тання ще не налагоджеш.
Загальний рiвень макроекономiчних показникiв у 1993 рощ досяг кри-тичних значень. Необхщшсть змiн у монетарнш полiтицi була очевидною. Вiдтак НБУ прийняв ршення змiнити експансiонiстський характер монетар-но! полiтики перших роюв незалежностi на жорсткий рестрикцiйний. Ефект вщ реаизаци даного рiшення не змусив довго чекати: у 1994 р. ютотно скоро-тилися темпи зростання грошово! маси i го^вки в обiгу (див. табл. 1): темпи зростання грошово! маси зменшились майже у 3 рази, а го^вки - бiльше, нiж у 4,5 рази (з 2974 % у 1993 р. до 622 % у 1994 р.). Дана тенденщя збереглася i у наступш роки. Вражаючим було також скорочення темшв росту шдексу споживчих щн: у грудш 1994 р. його прирют склав 5,0 разiв порiвняно з груд-нем 1993 р., коли його збшьшення становило 102,6 разiв (див. табл. 1).
При цьому рiвень монетизаци за перюд з 1992 по 1996 роки ютотно ско-ротився, проте, необхщно зазначити, що з 1995 року темпи його скорочення вщчутно уповшьнились. Динамiка коефiцiентiв монетизаци (коефiцiентiв Маршала) в цей перюд негативна за ушма видами грошових агрега^в (див. табл. 2).
Перiод М0/ВВП М1/ВВП М2/ВВП М3/ВВП
1992 10,0 42,0 50,0 —
1993 8,6 22,5 32,4 -
1994 6,6 15,5 26,7 —
1995 4,8 8,6 12,6 12,7
1996 4,9 7,7 11,1 11,5
Така тенденщя вочевидь не сприяла росту вггчизняно1 економжи. Од-нак, це було продиктовано тогочасними реалiями економiки: НБУ вимуше-ний був стримувати гшершфлящю.
Досягненням рестрикцiйноï полiтики НБУ було забезпечення зростання номiнального ВВП бшьшими темпами, нiж темпи зростання грошовоï маси, що уповiльнило знещнення нацiональноï валюти та пiдтримувало стабшза-цiйнi тенденцiï, котрi були вкрай необхщними економiцi того перiоду (рис. 2).
Розрив мiж темпами зростання двох величин ютотно скоротився лише у 2002 рощ i склав 14,6 разiв. Дане скорочення стало можливим завдяки до-сягненню економжою значного рiвня макрофiнансовоï стабiлiзацiï та пози-тивних темпiв зростання.
Прогресивним кроком на валютному ринку було скасування ршення НБУ про фжсований курс карбованця до долара США, негативний вплив якого спричинив зниження ефективност експорту, зменшення надходжень шоземно1" валюти на внутршнш ринок. За ршенням НБУ з жовтня 1994 року ушфжований курс карбованця, щодо iноземних валют визначався за результатами торпв на Украшськш мiжбанкiвськiй валютнiй бiржi.
1993 1994 1995 1996
Рис. 2. Динамша номтального ВВП та грошово'1 маси в Украну 1993 -1996рр.
[10, с. 387]
Розглянемо детальшше показники грошового ринку Укра!ни у цей пе-рюд (див. табл. 3). Як вщомо грошова структура в Укршт складаеться з таких грошових агрега^в: М0 - готiвка поза банками; М1 = М0 + кошти на роз-рахункових та поточних рахунках у нащональнш валютi; М2 = М1 + строковi кошти в нащональнш валют та валютш кошти; М3 = М2 + кошти кшенпв за трастовими операщями банкiв та цiннi папери власного боргу банюв. Осюль-ки величина грошового агрегату М3 до 1995 року не вiдрiзнялась вiд величи-ни М2, то можна зробити висновок, що друга складова агрегату М3 (кошти клiентiв за трастовими операщями банюв та щнш папери власного боргу банюв) була вщсутня. Це говорить про низький рiвень розвитку грошового ринку, що не може забезпечити ефективну дiяльнiсть грошово-кредитного сектора економжи держави. К^м того, з даних таблиц видно, що питома вага го-^вки у структурi грошово! маси значно вища вiд оптимального рiвня, що притаманний ринковiй економщь При цьому даний показник характеризуемся стiйкою тенденцiею до зростання: з 20 % у 1992 рощ частка го^вки збшьшилась до 43 % у 1996 рощ.
Табл. 3. Показники грошового ринку Украти у 1992-1996 рр. [3, с. 42, 44]
Показники 1992 1993 1994 1995 1996
Грош1 поза банками (М0), млн. грн. 5 128 793 2623 4041
Грошова маса (М1), млн. грн. 21 334 1860 4682 6315
Грошова маса (М2), млн. грн. 25 482 3216 6846 9023
Грошова маса (М3), млн. грн. 25 482 3216 6930 9364
Питома вага гот1вки у М3, % 20 25 25 38 43
Грошова база, млн. грн. 6 269 1523 3538 4882
Швидшсть обертання грошово! маси 3,67 5,85 6,51 10,75 10,01
Грошовий мультиплшатор 4,17 1,79 2,11 1,96 1,92
Девальващя (-), ревальвацiя (+) гривт, % до попереднього року х -1870 -726 -72 -5
Позитивним е стале збшьшення грошово! бази та зростання швидкост об^у грошей, проте бшьшють дослщниюв причиною зростання швидкост обiгу грошей за перюд з 1991 по 1996 роки називають недостатню кiлькiсть грошей в об^у. Пiдтвердженням цього е уповшьнення швидкостi обiгу пiсля
1996 року, коли грошова маса почала зростати. Спадна динамжа грошового мультиплжатора, що встановилася з 1994 року була наслщком рестрикцшно! полiтики НБУ, що шляхом подорожчання вартост грошових ресурЫв повинна була призвести до скорочення темшв росту грошово! маси в об^у.
Невтiшними були показники девальвацй нащонально! валюти, проте необхщно вiдмiтити, що знецiнення нащонально! валюти вщбувалось дедалi меншими темпами у дослщжуваному перiодi з кожним наступним роком.
У тк гшершфляци норма обов'язкових резервiв становила 25 %. Зрос-таюча величина облшово! ставки НБУ не характеризувалася як ефективний важшь, оскiльки мала вiд,емне значення (була нижчою за рiвень шфляци). Операци на вiдкритому ринку також не були дiевим iнструментом грошово-кредитно! полiтики, причиною цього була практична вщсутшсть втизняно-го фондового ринку i зокрема ринку державних цiнних паперiв. У 1996 рощ обсяг операцш з розмiщення державних щнних паперiв на вторинному ринку склав 1913,1 млн. грн., при цьому частка операцш здшснених на торгах орга-нiзаторiв торгiвлi становить лише третину позабiржового обсягу.
З 1995 року вщбулось iстотне покращення макроекономiчних показ-никiв в^чизняно! господарсько! системи: дефiцит зведеного бюджету склав лише 6,6 % ВВП, а у 1996 рощ цей показник зменшився до рiвня 4,9 %, уряд спром^ся скоротити видатки зведеного бюджету, була приборкана гшерш-флящя, уповшьнились темпи падшня реального ВВП (див. табл. 1). К^м того, НБУ у 1995 рощ вщмовився вщ надання грошових ресурЫв для пшьгово-го кредитування, що у сполученш з низкою структурних реформ у в^чизня-нiй економщ шляхом забезпечення належного рiвня макрофшансово! стабь лiзацil створило умови для здшснення у вереснi 1996 року грошово! рефор-ми - введення в об^ нащонально! грошово! одиницi - гривнi.
Думки економю^в з приводу своечасностi грошово! реформи роздши-лись. Деякi з них вважають, що реформа проведена iз запiзненням i в^чизня-на економжа втратила як мiнiмум рiк функщонування з власною грошовою одиницею, котра вщновила усi функци грошей, проте, на нашу думку, квап-ливють у цьому питаннi не завжди виправдовуеться. У випадку, якщо б стабь лiзацiйнi тенденцп 1995 року не продовжилися у наступш роки, ефект вщ грошово! реформи м^ бути повнiстю знiвельованим. Виваженiсть кроюв НБУ у 1995 i 1996 роках дала змогу мiнiмiзувати ризики функщонування гривш, яка започаткувала яюсно новий етап у розвитку вггчизняно! економь ки. Мiцнiсть i стабшьшсть нащонально! валюти стала вирiшальною переду-мовою зростання економiчноl системи краши.
Пiдсумовуючи аналiз монетарно! полiтики перших роюв незалежностi нашо! держави та з'ясовуючи И вплив на економiчне зростання, необхiдно зазначити наступне:
1) м'яка грошово-кредитна полiтика, що здшснювалася до 1994 року, за своею природою була "квазiекспансiонiстською", оскiльки И заходи здшснювались не стiльки з метою шдвищення дшово! активностi шляхом збшьшення грошово! маси в об^у, стiльки для фiнансування дефiциту державного бюджету шд тиском уряду. У цей перюд кожен крок у сферi моне-
тарного регулювання в1д ем1С1Йного кредитування уряду до в1тчизняних ку-пон1в, що не виконували функцп грошей, був немов "голом у власш ворота". Ринков1 шструменти не д1яли на повну силу: величина облжово! ставки мала вщ'емне значення (була нижчою за р1вень шфляци), а фондовий ринок практично не юнував. Наслщком цього була гшершфлящя, подальше зростання бюджетного дефщиту i зовшшнього боргу держави, небувалий спад вироб-ництва, знецiнення нацiональних грошей i заощаджень населення, а також зниження загального рiвня добробуту громадян;
2) рестикцшна монетарна полiтика, запроваджена Нацбанком з 1994 року дала змогу зупинити негативну динамжу макроекономiчних показ-никiв, чим створила передумови для грошово! реформи вересня 1996 року;
3) свгговий досвiд господарювання св^ить, що саме експансiонiстська монетарна пол^ика сприяе економiчному зростанню, а рестрикцшна - навпа-ки уповшьнюе процеси розширеного вiдтворення. Проте, виходячи з особли-вих умов господарювання в^чизняно! економiки, жорстка грошово-кредитна полiтика НБУ 1994-1996 роюв не була перешкодою економiчного зростання, а навпаки - була чи не единим шляхом до макрофшансово! стабшзаци втизня-но! економiки того перiоду, без яко! економiчне зростання е неможливим.
Другим етапом дослщження е перiод з кшця 1996 року до 1999 року включно. Грошова реформа, якою розпочався даний етап, вiдкрила перед вгг-чизняною економiкою широкi можливост та перспективи, надала шанс на вщродження, котрим не можна було знехтувати. Реформа стала вщправним пунктом вггчизняного економiчного розвитку, передумовою розбудови шдва-лин нацiональноï господарсько! системи. Введення в об^ нацiональноï гро-шово1 одиницi не лише забезпечило виконання уЫх функцiй грошей, укрш-лення банкiвськоï системи, зростання довiри до нацiональноï валюти, що ста-бiлiзувало фiнансовий сектор економiки, але й створило мiцне шдгрунтя для загальноï макроекономiчноï стабiлiзацiï у держав^ про що свiдчить динамiка вщповщних показникiв того перiоду (див. табл. 4).
Табл. 4. Динамша MaupoeKOHOMi4Hux показнишв розвитку Украгни у
Роки Реальний ВВП 1ндекс споживчих цш Реальт доходи населення
1996 90,0 139,7 82,9
1997 97,0 110,1 106,3
1998 98,1 120,0 98,4
1999 99,8 119,2 92,0
Даш табл. 4 свщчать про ютотне скорочення темшв падшня реального ВВП та темшв шфляци. Гшершфлящя залишилась в минулому. Вперше зрос-ли у 1997 рощ, порiвняно з попередшм роком, реальнi доходи населення, що було дуже позитивним, адже збагачення громадян дае змогу повшше забезпе-чити 1'х потреби. Досягнення рестрикцiйноï монетарно1' полiтики у подоланш iнфляцiï, котра у 1997 рощ знизилась до 10,1 % порiвняно з 39,7 % у 1996 рощ, а за вiсiм мiсяцiв 1998 р. склала лише 2,3 %, були знищеш серпневою фь нансовою кризою, коли рiвень внутрiшньоï iнфляцiï досяг 20 %, проте завдя-ки низцi обмежувальних заходiв (збiльшення облiковоï i ломбардно!" ставок,
пiдвищення вимог до резервних коштв, введення валютного коридору у рамках 2,5-3,5 грн./дол. США, заборона купiвлi банками валюти за рахунок вщ-крито! валютно! позицп, посилений контроль за валютними операцiями ко-мерцiйних банюв тощо) Нацбанку та уряду вдалось утримати стабшьшсть гривнi [13, с. 5].
Таким чином, хоча азiатська фшансова криза, яка здiйснила вплив i на укра!нську економiку, завадила подальшому розвитку позитивних тенденцiй у динамщ дослiджуваних показникiв, проте глобально! руйнаци економiч-них досягнень не вщбулося, економiка Укра!ни встояла перед негативним впливом цього зовшшнього чинника, поступившись вщносно незначною величиною власних здобутюв.
Цiкавими е дослщження Макаренка М.1. зв'язку мiж шдексом цiн спо-живчого ринку та деякими економiчними показниками друго! половини 90-х роюв (див. табл. 5). Розраховаш автором коефiцiенти кореляци за п,ятирiчний перiод свiдчать про тюний взаемозв'язок мiж дослiджуваними показниками. Особливютю дослiдження Макаренка е виокремлення докризового i шсляк-ризового етапiв, що дало змогу побачити реальну картину взаемозв'язку ш-дексу споживчих цш з грошовими агрегатами, номiнальним курсом долара, обсягом роздрiбного товарообiгу, який вщображае рiвень iнфляцiйних очжу-вань громадян, та середньомюячною номшально! заробггною платою.
Табл. 5. Коеф^ент кореляци мiж шдексом споживчих цш та деякими
економiчними показниками у 1996-2000 рр. [11, с. 49]
Показники 1996-2000 рр. 01.1996-08.1998 рр. 09.1998-12.2000 рр.
Грошова маса М0 0,9691 0,9268 0,9524
Грошова маса М1 0,9823 0,9258 0,9660
Грошова маса М2 0,9893 0,9297 0,9793
Грошова маса М3 0,9904 0,9369 0,9821
Номшальиий курс долара 0,9626 0,6132 0,9351
Обсяг роздр1бного товарообну 0,9117 0,6535 0,8666
Середньомшячна иомь нальна зарплата 0,9218 0,8771 0,8927
Висновком даного дослщження е нашстотшший зв'язок динамжи гро-шово! маси М3 iз змiною iндексу цiн споживчого ринку, що шдтверджуе тезу монетариста про залежнiсть кушвельно! спроможностi грошово! одиницi i кiлькостi грошей в об^у, яка знайшла свое вщображення у базовому рiвняннi монетаристiв - формулi Фiшера. Неоднаковi темпи зростання грошей i цiн Макаренко пояснюе поступовим уповшьненням швидкостi об^у грошей та вико-ристанням !х не тiльки для трансакцiй, але й з метою заощаджень [11, с. 50].
Ситуащя з монетизащею в^чизняно! економiки пiсля вводу гривш змiнилась на краще. Починаючи з 1997 року ус коефiцiенти монетизаци ха-рактеризувалися позитивною зростаючою динамжою (див. табл. 6).
Абсолютно справедливим, на наш погляд, е зауваження Гейця В .М. про юнування не лише теоретичного рiвня монетизаци, але й фактичного (реального) рiвня. Для з'ясування останнього автор пропонуе скоригувати отри-манi коефщенти, врахувавши такi явища як "пшзащя, бартеризацiя, доларизацiя
вiтчизняноï економiки, а також криза неплатежiв. Розрахунок реального по-казника монетизаци за грошовим агрегатом М1, який характеризуе забезпе-ченiсть економiки пла^жними засобами, показав, що реальний рiвень монетизаци у 1997 та 1998 рр. приблизно у 3 рази перевищував номшальний, а у 1999 р. вш був бшьше нiж у шiсть разiв вище теоретичного рiвня монетизаци (див. табл. 7).
Табл. 6. Коефпцкнти Маршала для економжи Украгни (1997-1999 рр.) [7, с. 293]
Перюд М0/ВВП М1/ВВП М2/ВВП М3/ВВП
1997 6,6 9,7 13,3 13,4
1998 6,9 10,1 15,1 15,3
1999 7,5 11,1 17,1 17,4
Вщтак, побоювання щодо недостатнього забезпечення економжи гро-шима, враховуючи фактичний рiвень монетизаци, е безтдставними. Зростання рiвня монетизаци у перюд з 1997 по 1999 рж вщбувалося абсолютно адек-ватними темпами i потреби в 1'х прискореннi, на котрому наполягали деякi економiсти, не юнувало, оскiльки зазначений рiвень монетизаци давав змогу робити першi кроки до розширеного вщтворення, при якому б не вщбувалось розкручування iнфляцiйноï сшраш.
Табл. 7. Розрахунок реального показника монетизаци (1997-1999 рр.) [7, с. 294],
(по грошовому агрегату М1)
Показники 1997 1998 1999
Номшальний ВВП, млн. грн. 93365 102593 127126
Грошова маса М1, млн. грн. 9050 10331 14094
Валюта поза банками, млн. дол. США 8000 10000 11000
Валютний курс, грн./дол. США, середнш за перюд 1,86 2,45 4,13
Ощнка тшьового сектора, % ввд ВВП 57 59 60
Бартер, % ввд обсягу промислового виробництва 42,4 42,5 40,8
Обсяг промислового виробництва, млн. грн. 75061 82862 107080
Дебггорська заборговатсть, млн. грн. 74085 102976 170000
Монетизащя теоретична, % 9,7 10,1 11,1
Монетизащя фактична, % 27,0 35,2 64,2
Показники грошового ринку у перюд з 1997 по 1999 рж свщчать про поступове зростання грошово1' бази та грошово1' маси у розрiзi уЫх ïï агрега-Позитивним е зменшення питомо1' ваги го^вки iз надзвичайно високо1' вщмггки - 49 % у 1996 рощ до 46 % - у 1997 i до 43 % - у 1999 рощ. Проте структура грошово1' маси все ще не оптимальна. Частка го^вки у розмiрi 43 % перевищуе аналопчний показник у крашах з ринковою економжою приблизно у 6 разiв (див. табл. 8).
Азiатська фiнансова криза 1998 року похитнула нащональну валюту, спричинивши ïï девальващю: у 1998 роцi вiдносно 1997 р. девальващя гривнi склала 80 %, що не додало впевненос^ у надшнос^ заощаджень населення, спонукало до нового витка доларизацй' та розвитку тшьового сектора еконо-мжи. Це у свою чергу не створило передумов до зниження питомоï ваги го-тiвки, частка якоï у наступнi роки не була нижче 40 %. Негативним було упо-вшьнення швидкостi обертання грошовоï маси, котре аналiтики пов'язують з
вiдтоком грошей у тшьовий сектор. Грошовий мультиплжатор у дослщжува-ному перiодi поступово зростав i у 1999 рощ досяг величини 1,84.
Табл. 8. Показники грошового ринку Укрални у 1997-1999 рр. [3, с. 42, 44, 45; а 16, с. 17]
Показники 1997 1998 1999
Грош1 поза банками (М0), млн. грн. 6132 7158 9583
Грошова маса (М1), млн. грн. 9050 10331 14094
Грошова маса (М2), млн. грн. 12448 15432 21714
Грошова маса (М3), млн. грн. 12541 15705 22070
Питома вага гот1вки у М3, % 49 46 43
Грошова база, млн. грн. 7058 8625 11988
Швидкшть обертання грошово! маси 8,52 7,26 6,91
Грошовий мультиплшатор 1,78 1,82 1,84
Номшальна девальващя (-) гривт, % до попереднього року -1 -80 -52
Реальна девальващя (-), ревальващя (+) гривт, % до попереднього року +8,7 -50,4 -27,8
Реальна кушвельна спроможшсть гривнi виглядае бiльш оптимютично, нiж номiнальна. У 1997 р. номшальна девальвацiя гривнi супроводжуеться реальною ревальващею (див. табл. 8). Недоощнений курс гривнi й на сьогодш е досить дискусiйним питанням. Частина економютв вважае за потрiбне здiйснювати постiйну та поступову девальващю курсу гривнi вiдносно долара США з метою шдтримки конкурентоспроможних щн вiтчизняних експорте-рiв. 1х опоненти наголошують на тому, що експортоорiентована економiка, в якiй лише коло 40 % ВВП забезпечуеться внутршшм ринком, - це далеко не щеальна ситуащя. Вони виступають проти девальваци гривнi i пропонують шляхи !! природно! ревальваци до рiвня реально! кушвельно! спроможностi, наслiдком яко! повинно стати змiцнення та розвиток внутршнього ринку.
Досвiд валютно-курсово! пол^ики деяких кра!н доводить, що для до-сягнення стiйких темпiв економiчного зростання найбiльш ефективною е ста-бiльнiсть курсу нацiонально! валюти: економжа Китаю сьогоднi демонструе однi з найвищих у свт темпiв зростання, а курс !х нацiонально! валюти зали-шаеться незмiнним ось уже понад 8 роюв, при чому розрив з реальним курсом, розрахованим зпдно з паритетом кушвельно! спроможностi, збшь-шуеться щороку.
Ще одним невтiшним наслiдком фiнансово! кризи для Укра!ни було рiзке зростання величини !! зовнiшнього боргу, на цю динамжу негативно вплинуло також юнування бюджетного дефiциту, який провокували ще й численнi бюджетнi субсиди i дотацi! (рис. 3).
На нашу думку, позитивш кроки рестрикцшно! грошово-кредитно! по-лiтики, що були здшснеш з метою досягнення макрофшансово! стабiлiзацi! у цей перiод, руйнувалися м'якими заходами фiскально! полiтики, котр^ перед-бачивши у правовому полi велику кiлькiсть користувачiв податкових пшьг, створили широкi можливостi для ухилення вщ сплати податкiв iншими суб'ектами господарського процесу, що не забезпечило належного наповнен-ня державного бюджету i спонукало уряд до пошуку джерел його покриття, котрi, як вщомо, далеко не завжди е ефективними.
50,9
52,1
28,2
25,2
1998
1999
37,1
25
30,4 30,1
1996
1997
□ Державний борг □ Доходи зведеного бюджету
Рис. 3. Динамша державного боргу та доходiв бюджету у 1996-1999 рр. (% вiд
ВВП) [9, с. 25; 15, с. 9]
Таким чином, державний борг у 1999 рощ сягнув рекордного рiвня -52,1 % ВВП, що змусило державних урядовщв серйозно замислитись. Змше-ний на рестрикцшний, характер фюкально! пол^ики наступних роюв вже не перешкоджав заходам монетарно! полггики у стабшзащ! вггчизняно! еконо-мiки. Також одшею з причин юнування значно! величини державного боргу був великий обсяг прострочено! дебггорсько! заборгованост мiж тд-приемствами, що постшно зростала у дослiджуваному перiодi i у 1999 р. до-сягла 75 млрд. грн. (рис. 4).
Несвоечасш розрахунки мiж суб'ектами господарювання уповшьню-ють швидкiсть обертання грошей i не сприяють розвитку економжи. Великий обсяг дебiторсько! та кредиторсько! заборгованостi - це негативний показник як для макрорiвня, де не забезпечуеться динамiчний рух товарiв та послуг, а також грошових потокiв, так i для мiкрорiвня, що вiдображаеться на низькiй ефективност дiяльностi фiрм, непоодиноким наслiдком чого е банкрутство.
Державний борг, млрд. грн.
Прострочена дебггорська заборгованють пщприемств УкраТни (млрд. грн. без врахування списаних борпв)
90 80 70 . 60
1 50
2 40 с
2 30 20 10 -0
1996 1997 1998 1999
Рис. 4. Державний борг та прострочена дебШорська заборговашсть мiж мдприемствами у 1996-1999 рр. [6, с. 40]
Одним з найголовшших негативних наслщюв фшансово! кризи було ю-тотне зменшення золотовалютних резервiв НБУ. Загальна !х сума у другш по-ловинi 1996 року становила приблизно 1300 млн. дол. США, поступово зрос-
таючи на початку 1998 року величина резервiв Нацбанку досягла 2500 млн. дол. США.
Намагаючись не допустити дефолту нащонально! валюти, НБУ здшс-нював продаж валютних резервiв з метою задоволення зростаючого попиту на шоземт грошовi знаки через панiку на валютному ринку, в наслщок чого обсяг золотовалютних резервiв скоротився до 600 млн. дол. США (рис. 5).
З початком 1999 року, коли ситуащя на валютному ринку стабшзува-лася, НБУ вщновив заходи з нарощення обсягу золотовалютних резервiв як запоруки фшансово! стшкосп вггчизняних грошей.
Рис. 5. Золотовалютш резерви НБУ, млн. дол. США (II пол. 1996-1999рр.) [6, с. 48]
Загальний обсяг валютного ринку Украши у 1997-1999 рр. скоротився приблизно у три рази. На Украшський мiжбанкiвський валютний ринок припадала найбшьша частка у продажi доларiв США, нiмецьких марок i росшсь-ких рублiв. У перюд фшансово1' кризи 1998 року обсяги продажу шоземно1* готiвковоï валюти були найвищими порiвняно з 1997 та 1999 роками i стано-вили 20,3 % у структурi валютного ринку (див. табл. 9).
Табл. 9. Обсяги та структура валютного ринку Украхни у розрiзi основних _валют (1997-1999 рр.) [16, с. 18]_
Показник 1997 1998 1999
Обсяг валютного ринку, млн. дол. США 31924 26612 11563
У тому чи^ - реалiзацiя валюти через УМВБ, % 9,9 15,6 9,1
- реалiзацiя валюти через УМВР, % 70,4 64,0 81,3
- реалiзацiя гопвково! валюти, % 19,7 20,3 9,6
Структура валютного ринку у розрiзi основних валют: - обсяги продажу USD, млн. дол. США 28309 23781 9468
- питома вага у загальному обсязi ре^зовано! валюти, % 88,7 89,4 81,9
- обсяги продажу DM, млн. дол. США 1388 1023 389
- питома вага у загальному обсязi ре^зовано! валюти, % 4,3 3,8 3,4
- обсяги продажу RUR, млн. дол. США 2227 1809 1708
- питома вага у загальному обсязi ре^зовано! валюти, % 6,97 6,8 14,8
Анашз вггчизняного валютного ринку у розрiзi основних валют шд-тверджуе пашвну позищю американського долара на свгговому фшансовому ринку. Його частка у структурi валютного ринку Украши не знижувалась бшьше, нiж до 81,9 %. Збшьшення питомо1' ваги росiйського рубля у структу-рi основних валют вггчизняного валютного ринку у 1999 рощ спричинене
розвитком партнерських вщносин та зростаючою юльюстю зовшшньоеконо-мiчних угод мiж Укра!ною та Росiйською Федерацiею.
Заходи рестрикцшно! монетарно! полiтики, що вживались в умовах нестабшьно! ситуацi! пiсля серпнево! кризи, знайшли свое вiдображення у ви-користанi не лише адмшютративних, а й ринкових важелiв: вщбулося збшь-шення облiково! ставки та норм обов'язкових резервiв. На вггчизняному фондовому ринку вiдбулись позитивш зрушення. Вони були обумовленi високою доходнiстю ОВДП та своечаснiстю !х погашення. Залучення до роботи на вггчизняному фондовому ринку шоземних iнвесторiв покращило ситуацiю i дало змогу зменшити бюджетний дефщит. Пiсля серпнево! фiнансово! кризи стан фондового ринку значно попршився: припинились вкладення в ОВДП iноземних iнвесторiв, а придбанi ранiше облiгацi! були продаш, внаслiдок чо-го вщбувся значний вiдтiк iноземного капiталу.
З 1999 року тсля подолання кризових негараздав у нацiональнiй економь щ почали вiдновлюватися стабiлiзацiйнi процеси: темпи росту реального ВВП досягли 99,6 %, а внутрiшня iнфляцiя знизилась до 19,2 % (див. табл. 4), рiвень монетизацi! зрiс до 11,1 % (див. табл. 7), зросла грошова база та грошовий муль-типлiкатор, уповiльнилась девальвацiя нащонально! валюти (див. табл. 18).
Таким чином, даючи оцiнку грошово-кредитно! полгтики НБУ у перь од з вересня 1996 року до 1999 року включно, необхщно вiдзначити !! гра-мотнiсть, оперативнiсть та дiевiсть:
1) на початку дослiджуваного перюду Нацбанк широко використову-вав вигоди та перспективи щодо вiтчизняного економiчного вiдродження, от-риманi завдяки грамотно проведенш грошовiй реформi;
2) швидка реакщя на Азiатську фiнансову кризу 1998 року шляхом ви-користання адмшютративних та ринкових важелiв монетарно! пол^ики дала змогу не допустити економiчно! кризи у державi та зменшити !! негативний вплив на функщонування вiтчизняно! господарсько! системи;
3) правильшсть вибору заходiв монетарно! полггаки НБУ на користь першочергового забезпечення стабшьносп нацiонально! валюти, яка е необхщ-ною умовою економiчного зростання, була доведена на практицi у виглядi зростаючо! динамiки макроекономiчних показниюв та зареестрованого вперше з чашв незалежностi Укра!ни довгоочiкуваного економiчного росту у 2000 рощ.
З приходом нового тисячолтя втизняна економiка здобула характеру зростаючо! господарсько! системи. Дев'ять роюв економжа незалежно! Укра!ни долала низку внутрiшнiх та зовшшшх перешкод на шляху до стало-го економiчного зростання, яке притаманне третьому етапу даного дослщж-ення, що охоплюе перюд з 2000 до 2004 року. Про усшхи вгтчизняно! еконо-мiки свiдчить динамжа макроекономiчних показникiв, що вiдображае значш досягнення у ключових галузях економiчно! системи (див. табл. 10).
Провщна роль у досягненнi зазначених темшв економiчного зростання належить безумовно виваженш грошово-кредитнiй полiтицi НБУ. Зафiксова-не вперше у 2000 рощ економiчне зростання на рiвнi 5,9 % це не випадко-вiсть, а початок вщродження нацiонально! економiки: у продовж наступних роюв господарська система продемонструвала доволi високi темпи росту.
Табл. 10. Макроeкономiчнi показники розвитку Украхни у 2000-2003 рр. [4, с. 5], _(% до попереднього року)_
Показники 2000 2001 2002 2003
ВВП 105,9 109,2 105,2 109,3
Обсяг промислово1 продукцй' 113,2 114,2 107,0 115,8
Виробництво товар1в народного споживання 124,5 117,7 108,4 120,4
Виробництво продукцй машинобудування 115,3 118,8 111,3 135,8
Обсяг продукцй сшьського господарства 109,8 110,2 101,2 89,9
1нвестицй в основний каттал 114,4 120,8 108,9 127,7
Оборот роздр1бно1 торпвл1 106,6 114,8 116,6 120,1
Доходи населення 131,2 122,7 117,1 113,7
Реальна зароб1тна плата 99,1 119,3 118,2 115,2
Експорт товар1в i послуг 112,8 109,5 110,7 124,0
1мпорт товар1в i послуг 117,8 114,2 105,0 128,3
1ндекс споживчих щн 128,2 112,0 100,8 105,2
Державний борг, % до ВВП 37,0 31,0 30,0 29,4
Золотовалютш резерви, млн. дол. 1475,5 3089,5 4417,0 6937,4
Сальдо поточного рахунку платжного балансу, млн. дол. 1481 1402 3173 2940
Доходи зведеного бюджету, % до ВВП 28,9 26,9 27,4 28,5
Видатки зведеного бюджету, % до ВВП 28,3 27,2 26,7 28,7
Сальдо зведеного бюджету, % до ВВП 0,6 -0,3 0,7 0,2
З даних, що у табл. 10 видно, що великий внесок у збшьшення реального ВВП зробили машинобудування, виробництво промислово! продукцй, товарiв народного споживання. Украшська економжа стала привабливою для шоземних iнвесторiв, це позначилось на небувало високих темпах росту ш-вестицш в основний капiтал. Зростання реально! заробггно! плати, а вiдтак i доходiв населення, iстотно пiдвищило платоспроможний попит. Це шдтвер-джуе стабшьне щорiчне нарощення обороту роздрiбноl торпвл^ а також зростаючий обсяг експортно^мпортних операцiй. При цьому сальдо плалж-ного балансу залишаеться позитивним, що забезпечуе приплив шоземно! валюти на внутршнш ринок. Надзвичайно позитивним е те, що щ процеси суп-роводжуються незначним збiльшенням шдексу споживчих цiн, iнфляцiйнi очiкування не притаманш економiцi даного перiоду.
П'ятдесятивщсотковий обов'язковий продаж валютно! виручки вггчиз-няних експортерiв дав змогу Нацбанку поповнити власш золотовалютнi ре-зерви, котрi вже у 2003 рощ у 4,7 рази перевищили аналопчний показник 1999 року. Деяк економюти негативно ставляться до таких дш з боку Нацбанку. На !х переконання витрачання коштiв на купiвлю такого обсягу шо-земно! валюти було зайвим i перешкоджало "природнiй" девальвацй гривнi.
На наш погляд, дй НБУ е цiлком обгрунтованими, оскiльки ситуацiя на вггчизняному фiнансовому ринку у даному перiодi хоча й була стабшь-ною, проте за непередбачуваних економiчних, полггичних та iнших обставин iснувала велика ймовiрнiсть поширення панiки на валютному ринку, що могло призвести до краху нащонально! грошово! одинищ. У такому випадку ре-зерви Нацбанку допомогли б гривш безболюно вийти з кризово! ситуацil. Ще одним досягненням нацiональноl економiки у новому тисячолгт було подо-лання проблеми бюджетного дефщиту, в окремi роки було зафжсовано навiть
бюджетний профiцит. Стабiлiзацiйнi тенденцi! економiки Укра!ни дали змогу щорiчно зменшувати обсяг зовшшнього боргу.
Тривають суперечки щодо необхiдностi дострокового погашення за-боргованост за кредитами МВФ: на однш чашi терезiв - пiдвищення довiри нерезидентiв до вiтчизняно! економiки, зростаючий позитивний iмiдж держа-ви на мiжнароднiй аренi, а на другш - ймовiрнiсть рiзкого скорочення золо-товалютних резервiв НБУ. Виходячи з умов макрофшансово! стабшзаци Нацбанк вивчае можливють дострокового погашення заборгованостi за кредитами МВФ, здшснення якого попередньо було заплановано до 2009 року включно (див. табл. 11).
Табл. 11. Погашення заборгованостi за кредитами МВФ
(2003-2009 рр.) [5, с. 11], (млн. дол.)
Показники 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Залишок заборгованост1, включаючи процент, на початок року 2083 1799 1486 1177 773 378 79
Погашення та обслуговування кредиту 239 313 309 404 395 299 79
Прогноз резерв1в НБУ 7450 7237 7778 7374 7279 7280 7700
Питома вага илатеж1в у резервах НБУ, % 3,2 4,3 4,0 5,5 5,4 4,1 1,0
Доказом не випадковост eK0H0Mi4H0r0 зростання та стабшзацшних тенденцш у втизнянш економiцi е порiвняння показникiв бюджетного дефь циту, темшв iнфляцiï та величини зовнiшнього боргу Украши з Маастрихтсь-кими критерiями вже у 2001 роцi. Лише рiвень iнфляцiï не вiдповiдае вищезаз-наченим критерiям, а от величина бюджетного дефщиту та зовнiшнього боргу е вдвiчi кращою вiд аналопчних показникiв краïн Свросоюзу (див. табл. 12).
Табл. 12. Економша Украгни у 2001 рощ: eidnoeidHicmb до Маастрихтських
критерИ'в [8, с. 601]
Рiвень шфляци, % Дефщит державного бюджету, % до ВВП Зовтшнш державний борг, % до ВВП
Рекомендован показники 2 (+1,5) -3,0 60,0
€С 15 загалом 2,3 -0,8 63,1
Украша 6,1 -0,3 31,9
Позитивними були й показники фшансового сектора економши Украши, де вщбулося скорочення частки позичок, наданих уряду, у загальнш кiлькостi кредитiв, що надаш банкiвською системою. Натомiсть впевнено зростала частка позичок, спрямованих у нацюнальну економiку. Величина кредитiв, наданих комерцшними банками, перевищила 20 % ВВП. Зростаючi обсяги депозитiв в украшських комерцiйних банках - одне з найяскравших свiдчень макрофшан-совоï стабiлiзацiï у державi. У перюд з 2000 до 2003 рр. зменшилась швидюсть обертання грошей, проте зрю грошовий мультиплiкатор (див. табл. 13).
У дослщжуваному перiодi уповшьнились темпи зростання готiвки, збiльшилась грошова база, швидкими темпами зростав рiвень монетизацiï. Сприятливим для активiзацiï економiчноï дiяльностi було скорочення маржi мiж ставками комерцiйних банкiв за кредитами (з урахуванням овердрафту) i депозитами. Небувалу стабiльнiсть зберiгав i валютний курс гривнi вiдносно долара США, спостер^алась незначна ревальвацiя нацiональноï валюти.
Табл. 13. Показники фшансового сектора економши Украти _(2000-2003 рр.) [2, с. 45; 15, с. 10]_
Показники 2000 2001 2002 2003
Частка позичок, наданих уряду, у загальнш к1лькос-т! кредит1в, наданих баншвською системою, % 35,5 27,3 20,3 13,5
Частка позичок, спрямованих в економ1ку, у загальнш кшькосп кредит1в, наданих банк1вською системою, % 64,5 72,7 79,7 86,5
Надат банками кредити, % 11,6 14,0 18,7 25,7
Депозити у банках, млрд. грн. 18,7 25,7 37,7 61,4
Темпи зростання готовки, % 133,6 152,1 135,8 125,3
Грошова база, млрд. грн. 16,78 23,06 30,81 40,09
Р1вень монетизацй, % 15,5 19,3 25,0 30,4
Швидкшть обертання грошово! маси 6,26 5,24 3,99 3,34
Грошовий мультиплшатор 1,92 1,98 2,11 2,37
Середньор1чний курс гривт щодо долара США, грн./дол. 5,4402 5,3721 5,3266 5,3327
Маржа м1ж ставками банк1в за кредитами (з урахуванням овердрафту) 1 депозитами, % пункти 21,9 16,2 13,4 10,7
Варто зауважити, що деяк автори вважають вщсутшсть девальвацй нацюнально! валюти перешкодою та гальмом економiчного зростання. Так, Л.М. Борщ вказуе, що зниження темшв шфляцй та утримання обмшного курсу не створюе жодних передумов для економiчного зростання та шдривае конкурентоспроможнiсть експортних галузей економiки [1, с. 236]. Також на користь девальвацй виступають Ю. Харазшвш, О. Зарiцький, В. Заводник, називаючи и ефективним iнструментом стимулювання економiчного зростання [14, с. 67]. Ми не погоджуемось з цими авторами, оскшьки на нашу думку, знецшення нацюнально! валюти не кращий шлях до економiчного процвгган-ня i не забезпечить належного добробуту громадян через вiдсутнiсть довiри до нацiональних грошей та знецшення !х гривневих заощаджень. Це створюе передумови для формування виключно експортоорiентованоl економiки, тодi як економiчне зростання мае бути зорiентоване у першу чергу на внутршнш ринок. Ми погоджуемось, що незначш темпи шфляцй допомагають активiза-цй процесiв зростання, проте свщоме знецiнення нацюнально! валюти вва-жаемо вкрай небажаним заходом. З шшого боку, ми не маемо права забувати про реалй сучасно! економiки Украши, де експортоорiентованi галузi забез-печують понад 60 % вггчизняного ВВП. Вiдтак рiзкi кроки у бiк ревальвацй гривш також можуть становити загрозу для економiчного зростання. Таким чином, найбшьш прiоритетним шляхом ми вважаемо шдтримку стабiльного курсу нацюнально! валюти, що забезпечить комфортш умови для дiяльностi економiчних агентiв. На наш погляд, не можна цшковито вiдмовлятись вщ ще! ревальвацй з метою наближення номшального курсу гривнi до реального, який зпдно з паритетом кушвельно! спроможностi за рiзними оцшками знаходиться на рiвнi 3,9 грн./дол. США. Проте важливо усвщомити, що про-цеси ревальвацil повиннi проходити поступово i по можливостi природним шляхом, а управлшня економiкою "в ручному режим^' з метою "змщнення" нацiональноl валюти, на нашу думку, е неприпустимим i може призвести до значного дисбалансу у вггчизнянш економщ, наслiдки якого неможливо бу-де усунути протягом довгого перюду часу.
Структура наявно!" грошово!" маси в об^у у дослiджуваному перiодi виглядала наступним чином (див. табл. 14): обсяг уЫх грошових агрегатiв поступово збшьшувався з року в рiк, що особливо важливо враховуючи висок темпи росту реального ВВП i ВВП на душу населення. Позитивним було поступове зменшення частки готвкових кошта у структурi грошово1' маси та паралельне збiльшення частки строкових коштiв у нацiональнiй валютi та шоземних коштiв. При цьому необхщно визнати вiдсутнiсть покращення роз-витку трастових операцш комерцiйних банкiв i операцш з цiнними паперами власного боргу банюв, частка яких у М3 не перевищуе 1 %.
Табл. 14. Структура наявно'1 грошово'1 маси в обнгу у 2000-2004 рр. [9, с. 28]
Показники 2000 2001 2002 2003
Гот1вка, млн. грн. 12799 19465 26434 31318
- темпи зростання до попереднього перюду, % 134 152 136 93
- питома вага у М3, % 40 43 41 36
Кошти на розрахункових i поточних рахунках у нац1ональн1й валют!, млн. грн. 7936 10309 13810 18150
- темпи зростання до попереднього перюду, % 176 130 134 102
- питома вага у М3, % 25 23 21 21
Строков1 кошти в нацюнальнш валют! та валютт кошти, млн. грн. 10655 15224 23747 38184
- темпи зростання до попереднього перюду, % 140 143 156 103
- питома вага у М3, % 33 33 37 43
Кошти кл1енпв за трастовими операщями баншв та цшт папери власного боргу баншв, млн. грн. 697 558 541 643
- темпи зростання до попереднього перюду, % 196 80 97 106
- питома вага у М3, % 2 1 1 1
Грошова маса (М3), млн. грн. 32087 45555 64532 88295
- темпи зростання до попереднього перюду, % 145 142 142 102
За умов фшансово1' стабшьност у 2000-03 рр. та мщного положення нацюнально1' валюти НБУ вживае заходи експансюшстсько1' грошово-кредит-но1' полiтики, що вщображалось у поступовому зменшенi норм резервування та облжово1' ставки. Тiльки у 2004 рощ облжова ставка зросла на 0,5 % внас-лщок побоювання НБУ вiдносно темпiв шфляци, як пiдвищувалися, вщобра-жаючи нестабшьну полiтичну ситуацiю перед Президентськими виборами.
Обсяг операцш з розмщення державних щнних паперiв на вторинно-му ринку у 2000-03 рр. скорочувався, проте у 2004 р. вщбулося пожвавлення у реалiзацiï ОВДП. Найбшьш ймовiрними причинами цього була потреба покриття бюджетного дефщиту, який виник внаслщок занадто довгого ви-борчого процесу, а також необхщнють недопущення значних шфляцшних сплескiв через рiзке збiльшення грошово1' маси в об^у.
2004 рiк охарактеризувався найвищими темпами економiчного зростання вiтчизняноï економжи, що склали 12,4 % [2, с. 3]. Проте, на вщмшу вщ попереднiх рокiв, це зростання здебшьшого було спричинене факторами ек-стенсивного характеру. Не останню роль у цьому з^рала полiтична ситуащя у краïнi: передвиборчi перегони, що супроводжувались швидкими темпами зростання грошово1' маси в обiгу, негативно вплинули на шфляцшну динамi-ку, що у грудш 2004 року склала 112,3 % [2, с. 38].
Таким чином, проанашзувавши монетарну полiтику Нацбанку за перь од з 2000-04 pp. у контекст eK0H0Mi4H0r0 зростання, ми можемо зробити наступи висновки:
1) заходи НБУ щодо регулювання фiнансового сектора у дослiджуваному пе-piодi характеризувалися послiдовнiстю та своечастстю, що було наслiдком ефективного оперування iнстpумeнтаpiем грошово-кредитно! полiтики та комплексним застосуванням його мeханiзмiв;
2) результатом експансютстсько1 монетарно! полiтики 2000-2003 рр., яка була адекватна умовам функцюнування вiтчизняноï eкономiки, стало досягнення макрофшансово! стабiлiзацiï та стiйкого eкономiчного зростання у кралш;
3) змiцнiлий за остант роки грошово-кредитний сектор нацюнально! економь ки та своечаснi й ефективт заходи НБУ дали змогу уникнути eкономiчноï кризи та краху в^чизняно! банкiвськоï системи, що склалася в наслiдок по-лiтичноï нестабшьносп в Укpаïнi у жовтнi-гpуднi 2004 року. Висновки. Отже, ми спробували дослщити вплив заходiв монетарно1
пол1тики НБУ на стабiлiзацiю макpоeкономiчноï ситуацй в Укpаïнi. Аналiз основних показниюв дiяльностi вiтчизняноï господарсько1' системи дав змогу визначити тюний зв'язок мiж eфeктивнiстю грошово-кредитного регулювання та ростом нацюнально1" eкономiки, а також довiв тезу про те, що економ1ч-не зростання в умовах нестабшьност нацiональноï грошово1' одиницi немож-ливе. Стiйкiсть нацiональноï валюти досягаеться лише при комплексному застосуванш шструментарш монетарно1' полiтики та за умов оперативност та точностi дiï мeханiзмiв грошово-кредитного регулювання. Пщгрунтям цього е розвиток фшансових iнституцiй та розгалужено1' iнфpастpуктуpи у виглядi фондового, валютного та шших сeктоpiв фiнансового ринку.
Лггература
1. Борщ Л.М. Анатз тeндeнцiй грошово-кредитно'1 та курсово1' поллики i ïï вплив на ш-вeстицiйний процес// Економiчнe зростання в Украшк стан та чинники забезпечення: Зб. наук. пр. Кол. авт.: Л.М. Борщ, М.О. Скоромнюк, Р.М. Арзуманов та ш. - К.: Логос, 2003. - С. 228-236.
2. Бюлетень Нащонального банку Украши. - 2005, № 2 (143).
3. Бюлетень Нащонального банку Украши. - 2005, № 4 (145).
4. Гальчинський А., Льовочкш С. Становлення швестицшно'х модeлi eкономiчного зростання Украши// Економша Украши. - 2004, № 6. С. 4-11.
5. Гальчинський А. Стабшьнють гривш та проблема ïï забезпечення// Економiка Украши. - 2004, № 2. С. 4-11.
6. Геець В.М. Економiчна динамша та монетарна полынка// Стpатeгiя монетарнох по-лiтики: проблеми вибору та застосування. Збipннк матepiалiв мiжнаpодноï науково-практич-ноï конференций - К.: 1нститут eкономiчного прогнозування, 2003. - С. 25-51.
7. Економпка Украши: пiдсумкн перетворень та перспективи зростання/ За ред. Гейця В.М. - Форт, 2000. - 422 с.
8. Економжа Украши: стратегия i поллика довгострокового розвитку/ За ред. акад. НАН Укpаïнн В.М. Гейця. - К.: 1нститут еконошчного прогнозування; Фeнiкс, 2003. - 1008 с.
9. З Послання Президента Украши до Вepховноï Ради Украши// Економют. - 2004, № 7. - С. 13-106.
10. Льовочкш С.В. Макрофшансова стабшзащя в Украш у контекст eкономiчного зростання: Моногpафiя. - К.: Наша культура i наука, 2003. - 432 с.
11. Макаренко М.1. Гpошi та щни в кiлькiснiй теори. - Суми: ВВП "Мpiя - 1" ЛТД, Ыщатива, 2001. - 64 с.
12. Стельмах В.С., Сшфанов А.О., Гребенюк Н.1., М1щенко В.1. Грошово-кредит-на полiтнка в УкраЛи/ За ред. В.1. Мiщeнка. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 421 с.
13. Стельмах В.С. Огляд монетарно'1 пол1тики в Украш за 1991-2001 рр.// Вюник НБУ. - 2002, № 7. - С. 2-8.
14. Хараз1швш1 Ю., Зар1цький О., Заводник В. Перспективы економ1чного зростання в 2003-2004 рр.: реальнють та можливосп// Банювська справа. - 2003, № 5. - С. 59-67.
15. Шаповалова М., Срлша Т. Становлення монетарно'1 та фюкальнох политики в Украш// Вюник НБУ. - 2004, № 10. - С. 8-11.
16. Яременко С. Валютно-курсова пол1тика НБУ в перехщний перюд// Економ1чний часопис. - 2001, № 3. - С. 17-19._
УДК 339.138 Астр. С.Б. Романишин - НУ "Льв1вська полтехшка ";
асист У.Р. Сухорська-Кравець - Льв1вська КА
ОЦ1НКА ВИТРАТ ПРИ РОЗРОБЦ1 PEKmMHOÏ СТРАТЕГИ
Проанал1зовано фактори впливу на обсяг рекламних витрат, запропоновано по-дш витрат на постшш та змшш, проранжовано методи визначення рекламного бюджету за ефектившстю та витратами на здшснення.
Doctorate S.B. Romanyshyn - NU "L'vivs'ka Politekhnika"; assist. U.R. Suhorska-Kravec - Commercial Academy of Lviv
Expenditure estimation for advertising strategy formation
Factors influencing advertising budget are analyzed, division of expenditures into changeable and stable is proposed, methods of advertising budget formation are ranged accordingly to their effectiveness and expenditures.
Вступ. Одним iз еташв формування рекламно! стратеги шдприемства е оцшка витрат на рекламш заходи. В Украш обсяг цих витрат постшно зростае. Так, у 2001 р. загальний обсяг вироблених послуг з реклами стано-вив 275,6 млн. грн., у 2002 р. - 522,8 млн. грн., у 2003 р. - 768,9 млн. грн., а реалiзованих послуг (включаючи ПДВ) вщповщно 328,2 млн. грн., 622,5 млн. грн. та 919,8 млн. грн. [1]. При цьому, як свщчить практика, понят-тя рекламного бюджету загалом е нечетким, до рекламних вщносять рiзнi статт витрат на рiзних шдприемствах, при цьому для оптимiзацiï бюджету використовують найпростiшi методики. Тому метою статп е уточнення складу витрат на рекламу та аналiз методiв визначення рекламного бюджету.
Основний матерiал дослвдження. Витрати на рекламу за економiчною сутшстю е поточними витратами. В той же час вони е одним iз факторiв росту обсягу збуту i рентабельносп рекламодавця, часто ефект вдаутний лише через тривалий час тсля здiйснення. Тому цi витрати також можна вважати ш-вестицiями, що подiбно до iнших капiталовкладень, окуповуються роками.
Весь комплекс рiшень iз розробки рекламного бюджету можна подшити на два елементи: визначення загального обсягу грошових коштiв, що видшя-ються на рекламу, та розподш загального обсягу за статтями витрат бюджету. Основш фактори, що впливають на обсяг рекламних витрат: • специфика рекламованого товару. Найб1льш1 обсяги рекламних витрат здшснюються на марочт фасоват продукти харчування, л1карськ1 препара-ти, косметику i тютюнов1 вироби. С1м 1з десяти найб1льших рекламодавщв у св1т1 виробляють саме щ товари. Частка витрат на рекламу в загальному об-сяз1 збуту у них в середньому становить 3-6,5 %;
