CC BY
89
УДК 340.12+341.17
теоретичн1 основи
свропейсько1
штеграцп I. В. ЯКОВЮК,
д-р юрид. наук, доц., професор кафедри мiжнародного права, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Досл1джено поняття «европейська штегращя», виокремлено гг ознаки, визначено системи критерив, як1 дозволяють пор1внювати ттеграцтт об'еднання залежно eid ступеня втшення в них наднацiональностi.
Ключов1 слова: европейська штегращя, поняття i ознаки европейськой штеграци, Свропейський Союз.
/л |Ы|
Iнтеграцiя е одним i3 найбiльш динамiчних напрямiв дiяльностi сучасних европейських держав, про що свщчать змiни, якi вiдбуваються в ii змiстi пiд впливом трансформацii цiлей i завдань, форм, методiв, способiв, засобiв i результатiв реалiзацii процесу мiждержавного об'еднання [8, с. 465]. Вона передбачае постшний пошук гнучких, але водночас переконливих i довгострокових пiдстав, здатних переорiентувати вiдносини мiж колишнiми суперниками чи навiть ворогами зi стану конфлiкту на лояльне, а в щеаш -партнерське ставлення. Регюнальна iнтеграцiя виступае одшею iз сучасних загальних тенденцiй суспшьного розвитку, що передбачають трансформацiю державно-правових систем.
Наприкшщ ХХ ст. проблема штеграци як юторичного, суперечливого за змютом i перспективами явища перейшла зi сфери абстрактних теоретичних конструкцш у сферу цтеспрямованой державно-правовой практики. Ниш штегращя - це не певний набiр вивiрених шаблонiв, засновницею яких була Захщна Свропа, а жива рухлива субстанщя, до процесу творення якой долучилися народи вЫх континентiв. Внутрiшня строкатiсть регiональних
версш заважае усвщомити штеграцшт процеси як типологiчно спорщнеш. Тож обговорювати проблему мiждержавноï штеграци можливо тодi, коли perioH, що iнтегруеться, виступае консолiдованим суб'ектом, що володiе правосуб'ектнiстю i легiтимнiстю, мати владш iнститути, при цьому необов'язково наднащональш [16].
Термiн «штегращя» походить вщ латинського integer i означае: а) стан пов'язаност окремих диференцшованих частин в цiле; б) процес вщновлення
цiлiсностi, взаемного зближення i утворення взаемозв'язюв, який призводить до
|\ lin
такого стану [12, с. 133]. Такий тдхщ до визначення даноï категорiï дозволяе тлумачити ïï змiст ув широкому дiапазонi. Крiм того, аналiз лггератури з проблем iнтеграцiï дозволяе дшти висновку, що «штегращя» належить до понять, яким властиво з часом змшювати змют, демонструвати часткове або повне змщення семантики [10, с. 27-45].
/ / ^ 11!. /1\ I \ II У1п%г \
Iнтеграцiя як економiчне явище зароджуеться в серединi XIX ст., але як
•»« \ \\ //жТ^^а'^я Га \
процес, що остаточно сформувався, iснуе лише з друго1' половини ХХ ст. [9,
с. 58]. У глосарш полiтичноï науки поняття «штегращя» запроваджуеться у
20-х рр. ХХ ст. Р. Шмедом, Х. Кельзеном та Д. Шиндлером, розробки яких
спиралися на дослщження 1'х попередникiв, зокрема Е. Дюркгейма.
Переносячи поняття «штегращя» до сфери аналiзу суспiльниx вiдносин,
вказанi автори мали на увазi об'еднання людей або навггь держав у певну
сощально-пол^ичну спiльноту.
Пiсля Друго1' свггово1" вiйни проблематикою европейсько1' iнтеграцiï
JHJ / I 1 i '' ■ " ■ '
займалися К. Дейч, Дж. Капоразо, Е. Моравчик, Д. Пучала, П. Тейлор, У. Уоллес, Х. Уоллес, К. Уебб, Е. Хаас та iншi науковщ, кожен з яких зробив певний внесок у розробку понять «штегращя» i «европейська штегращя».
Поняття «европейська економiчна штегращя» увшшло в науковий обiг наприкшщ 40-х - на початку 50-х рр. ХХ ст., коли його застосував до процесу формування наднащональних економiчниx ствтовариств в Gвропi американський адмшютратор «плану Маршалла» П. Гофман. У цей же перюд були здшснеш першi фундаментальнi дослiдження з ще1" проблеми, серед яких
слщ назвати пращ Я. Тшбергена, В. Рьопке, А. Маршаля, Г. Джонсона, як мютили як теоретичш розробки «на майбутне», так i аналiз штегращйноi практики Свропейського економiчного спiвтовариства [14, с. 6-7].
Починаючи з 50-х рр. ХХ ст. вщбуваеться змiстовне розмежування поняття «штегращя» i термiнiв, яю досить часто використовувалися як його синошм. Слiд зазначити, що цей процес був непростим, оскшьки тодi iнтеграцiя в тих незавершених формах, в яких вона юнувала, могла бути дослщжена виключно на прикладi Свропейських спiвтовариств [15, с. 79-84].
|\ NX П
Теоретичнi розробки М. Алле, Б. Белаша, М. Бше i Г. Крьомера, Г. Хейлперша були спрямованi на пошук нових форм iнтеграцii, зокрема на пошук механiзмiв, що дозволили б регулювати iнтеграцiйний процес, досягти оптимального сшввщношення державного регулювання i ринкових сил. Фактично вiдбулося визнання того факту, що без втручання держави, яке б
виявилося у створенш наднащональних структур, що вщиравали двояку роль -
•»« \ \\ ТУ, \
з одного боку, iнiцiювали кроки до поглиблення штеграци, а з шшого - не
допускали б надмiрноi концентрацп влади на рiвнi шститу^в Спiвтовариств,
обiйтися неможливо. У цьому зв'язку питання про економiчний або полггичний
характер iнтеграцii переросло в питання визначення прюритетност економiчноi
чи полггично' iнтеграцii.
Слiд звернути увагу на проблему розмежування змюту термшв «загальний» («common») i «единий» («single»), якi характеризують певнi напрямки штеграци й досягнув в пiдсумку результати. В. М. Зуев пропонуе розрiзняти м'який (функцiональний) варiант iнтеграцii, що передбачае вирiшення спшьних проблем переважно нацiональними регулюючими шструментами в загальному форматi програм, тобто об'еднання нащонального в спiльному комуштарному i структурний варiант, заснований на використанш наднацiонального алгоритму з'еднання надбудовних регулюючих iнститутiв, механiзмiв i формування единих економiчних полiтик (злиття нащонального в наднащональному). Якщо зона вшьно' торгiвлi - це спiльний прос^р, вiльний вiд обмежень на торпвлю товарами, то проведення единоi (наднацiональноi)
зовшшньоторговельно: полггаки просувае штегращю на сходинку вперед до Митного союзу; якщо спiльний ринок передбачае «лише» скасування обмежень на перемщення факторiв виробництва, то створення Единого (внутрiшнього) ринку додатково передбачае ще й комплекс единих заходiв, системи правил дiяльностi на цьому ринку, тобто додаеться важлива наднащональна складова; якщо европейська валютна система держав-члешв GC 3i спiльною розрахунковою одиницею «Екю» передбачала збереження нащональних валют, то в межах Валютного союзу створюеться едина валюта; якщо економiчний
|\ уу /I/O
союз передбачае «лише» координащю макроекономiчноi полггики, то повна економiчна iнтеграцiя не обов'язково призведе до розчинення нащональних економiчних полггак в единiй економiчнiй полiтицi, але виведе на домiнуючi позици едину наднацiональну економiчну политику. Отже, спiввiдношення наднацiонального единого, комуштарного спiльного i нацiонального
/ / ^ \ 11 / I\ /I \ II ^ \ л, \
компонентiв визначае сходження штеграцп до бiльш високих li форм [7].
•»« \\ //^МЗз/^ Тс. I
Важливе значення в шзнанш змiсту европейсько1 iнтеграцii мае
виокремлення ii ознак, що е доволi складним завданням, оскiльки термш
«iнтеграцiя» виявився настiльки монополiзованим Евросоюзом, що прихований
у ньому сенс опинився в прямш залежност вщ розвитку подiй в GC. М1ж тим
стало звичкою сам Союз ощнювати з точки зору того, як розвиваеться в ньому
процес штегрування. Це породжуе методолопчну проблему, оскшьки таке
розумiння iнтеграцii ускладнюе порiвняння Евросоюзу з будь-яким шшим
мiждержавним iнтеграцiйним утворенням. Зазначимо, якщо в економiчнiй
наущ це питання достатньо розроблене, то в юридичнш i полiтологiчнiй досить
рщко зустрiчаються такi розробки [17, с. 255; 18, с. 329] - зазвичай вони
уникають питання стосовно визначення таких ознак. Ще одшею особливютю
ще!" проблеми е те, що т ознаки, як автори виводять з аналiзу GC, не тшьки не
завжди притаманш iншим iнтеграцiйним утворенням [13, с. 3-4], що в щлому
можна пояснити наявшстю в них певнох специфiки, але й не повною мiрою
вiдповiдають самому Союзу. Проаналiзуемо ознаки, що традицiйно вказуються
як таю, що властивi iнтеграцiйному об'еднанню (на прикладi GC).
1. 1нтеграцшне об'еднання виокремлюеться з решти свггу i вщособлюеться вiд нього [2, с. 137]. Визнання дано! ознаки на перший погляд виглядае неочевидним. Однак справа в тому, що природа штеграцй за своею сутшстю багатоаспектна, а отже, i неоднозначна. З одного боку, очевидно, що вона виступае фактором, який об'ективно сприяе розвитковi глобаизацп, створюючи сприятливi умови для вшьно! реаизацп чотирьох свобод, обумовлюючи посилення взаемозалежностi нацiональних економж у процесi створення единого ринку в рамках регюну. З шшого - регiональна iнтеграцiя е своерщним захисним механiзмом вiд негативних наслщюв ие1 ж глобаизацй шляхом запровадження преференщального економiчного, торговельного i полггичного режиму для держав-членiв, який розмивае ушверсальш регуляторнi iнструменти. Головними шструментами такого вiдособлення виступае система щнностей (ст. 2 ДСС), заснованi на нш Копенгагенськi
критерй набуття членства в Союзi, право СС, Економiчний i валютний союз, що
i !Iitjt'Q?^tci'
передбачае проведення скоординовано! економiчноl i валютно! полггики
державами-членами СС, Шенгенська зона, митна та енергетична полiтики.
2. Наявшсть наднацiональних iнститутiв прийнято вважати ще однiею з обов'язкових ознак европейсько1 штеграцй [18, с. 329]. Це, однак, не виключае iснування в шституцшному механiзмi мiжурядових iнститутiв i органiв. Вагомiсть ще1 ознаки для СС певною мiрою ставиться шд сумнiв А. Байковим, на думку якого немае принципово1 вiдмiнностi мiж СС i Схiдно-Азiйським спiвтовариством (дай - САС), оскiльки як у наднащональному СС, так i в мiжурядовому САС у^ рiшення насправдi приймаються керiвниками нащональних урядiв [1, с. 6]. Вважаемо такий висновок некоректним. Не визнавати рiзницю мiж наднацiональною i мiжурядовою формами штеграцй можна було б за умови, що юнували конкретш приклади, коли остання форма штеграцй призвела б до наслщюв, яю можна було б зiставити з результатами европейсько1 штеграцй. Доки ж таких прикладiв не iснуе, вважаемо цю ознаку такою, що мае принциповий характер».
3. Принциповою вщмшшстю европейсько1 штеграцй, яка безпосередньо
обумовлена попередньою ознакою, е практика делегування державами-членами шститутам GC права реаизаци окремих суверенних прав i широкого спектру повноважень. Ця ознака лопчно випливае з наднащонального характеру Союзу i з ще! точки зору !х слiд визнати взаемообумовленими. Необхщно зазначити, що у свт не iснуе iншого iнтеграцiйного об'еднання, яке можна було б порiвняти з Европейським Союзом за ступенем реаизаци даноi ознаки.
4. Не менш значущою характеристикою европейськоi штеграцп слiд вважати наднацiональне за своею природою право об'еднання, яке стало
\\ /i
основою для формування регiональноi правовоi системи. Право виступае основою мiждержавних контактiв, легалiзуе всi аспекти прояву функцп мiждержавноi iнтеграцii, мiстить гарантii дотримання умов (передуЫм забезпечення суверенiтету держав-членiв; дотримання цшей iнтеграцii; нормативне визначення принципiв, на яких вона здiйснюватиметься; узгодження процедур прийняття спiльних рiшень i сфер 1х застосування; визначення правових засобiв, застосування яких сприяе розвитковi iнтеграцiйного процесу в одних сферах i перешкоджае в шших), на яких засновуеться штеграцшний процес. Зазначимо, що формування цшсно1 правовоi системи може вiдбутися за сприятливих умов лише в окремих випадках i на певному етат розвитку iнтеграцiйного процесу.
5. 1нтегращя характеризуеться спрямованiстю свого розвитку. Дослщження спрямованостi розвитку евроiнтеграцii розкриваеться шляхом аналiзу ряду проблем.
ч\ч I | ш И ¡р | 71 ■ в! 11 | ж .„с--"
По-перше, проблема визначення окремих напрямiв i форм розвитку, розкриття !х спiввiдношення, що у свою чергу передбачае розгляд питання про можливють змiни напрямiв (питання не лише визначення прюритетних напрямiв iнтеграцii на конкретному еташ, але й можливост прояву регресивних тенденцiй, наприклад, концепщя «Европи вiтчизн» або концепцiя «Европи регiонiв») i форм розвитку (питання сшввщношення наднацiональноi i мiжурядовоi форм ствробггаицтва).
По-друге, проблема спрямованостi розвитку потребуе дослiдження
питань про сташсть, спадковють, зворотшсть i незворотшсть, наявшсть заборон i обмежень, що обумовлюють вiдповiдний напрям процесу розвитку СС як системи. Упорядкованiсть i усталена послiдовнiсть змiни якiсного стану системи свщчать про сталiсть iнтеграцiйного процесу. У процес iсторичного розвитку штеграци реаизуеться двояка сталiсть: а) у межах досягнутого рiвня органiзацiï; б) на основi перетворення органiзацiï i мехашзму здiйснення влади в мiру переходу мiждержавного об'еднання до бшьш високого рiвня органiзацiï. З приводу зворотност i незворотностi розвитку слщ зазначити таке.
\\ /у Î
Незворотнiсть являе собою усталенiсть перетворень оргашзацп i механiзму функцiонування влади Союзу, появу i збереження в процес розвитку того нового, що сприяе накопиченню проявiв наднацiональностi в СС [6, с. 15]. Зазначену характеристику прийнято розглядати як передумову поступального характеру змш у механiзмi органiзацiï й функцюнування СС. Чим складнiшою
/jsT/v \ / \\ ■ \ //
стае оргашзащя i механiзм функцiонування СС, чим бшьший вiдрiзок
•»« Ь^^^Л \\ , Д \
штеграцшного розвитку вiн проходить, тим менш вiрогiдною стае можливiсть
зворотного процесу. Незворотшсть штеграцшного процесу забезпечують
iснуючi в СС заборони i обмеження, що обумовлеш досягнутим рiвнем
штеграци i передбачають певнi обмеження на можливють вибору напрямiв
подальшого розвитку. К^м того, слiд зважувати на те, що Свросоюз мае
спшьне надбання (acquis communautaire), яке зобов'язаш берегти i
примножувати всi члени Союзу. Установчi договори також закршлюють
обов'язок держав-членiв не вдаватися до кроюв, якi б знизили рiвень iнтеграцiï.
6. Важливою ознакою европейсько1' iнтеграцiï е чггке визначення цiлей i
вiдповiдно послщовнють здiйснюваних етапiв зближення полiтико-правових i
соцiально-економiчних систем держав-членiв. Розвиток европейсько1' штеграци
передбачае послiдовне проходження таких еташв:
1) укладення преференцiальних торговельних угод, як пiдписувалися мiж
штеграцшним об'еднанням i окремими крашами або 1'х групами. Оскiльки
преференцiальнi угоди передбачають збереження нацiональних митних
тарифiв, то ïx укладення вважають не початковим, а шдготовчим етапом
штеграцшного процесу. Таю угоди використовуються як на початковому, так i на наступних етапах економiчноi штеграци;
2) створення Зони вшьно1 торгiвлi (1958 - 1966 рр.). Цей етап передбачав скасування тарифiв i кiлькiсних обмежень на шляху руху товарiв усерединi Сшвтовариства. Водночас кожна краiна зберiгае автономшсть своеi митно!" полiтики стосовно тре^х краiн, а тому вправi проводити власну зовшшньоторговельну полiтику;
3) запровадження Митного союзу (1968 - 1986 рр.) ознаменувалося встановленням единого тарифу в торгiвлi з третiми краiнами та початком штеграци у валютно-фшансовш сферi;
4) заснування Спшьного ринку (1987 - 1992 рр.) спричиняе остаточне скасування тарифних i нетарифних обмежень у взаемнш торгiвлi товарами та
послугами, лшшдацдо всiх обмежень на рух кашталу всерединi ЕС, усунення
/ JD>* ¡^ \.\| / |\ / \ 111 V \ ^ \ нацюнальних обмежень iмпорту промислових товарiв з трета краiн тощо;
•»« /S \\\ Igyr^r j/Ж ТУ, \
5) запровадження Економiчного i валютного союзу (з 1993 р. i по
сьогоднi) обумовило узгодження нацiональноi економiчноi, фiнансовоi та валютноi полггаки, запровадження европейськоi валюти i створення наднацюнального за сво'м статусом Европейського центрального банку;
6) утворення полгтичного союзу (1992 р. i дотепер) передбачае визнання единое' правосуб'ектностi ЕС, удосконалення органiзацii i механiзму функцюнування iнституцiйноi системи, розширення сфери застосування процедури прийняття рiшень квалiфiкованою бшьшютю голосiв, реформування
'"■■ ¿1 11 ш 11/1 11 1 1 1 1 L
правових механiзмiв зовнiшньополiтичноi дiяльностi, узгодження полiтики у сферi безпеки, внутршшх справ i юстицii.
Практика економiчного розвитку останнiх десятилiть змушуе переглянути уявлення про сутшсть i етапи розвитку регiональних iнтеграцiйних об'еднань. Схема послщовносп етапiв iнтеграцiйного процесу (зона вшьно1 торгiвлi ^ митний союз ^ спiльний ринок ^ валютний союз ^ полiтична штегращя) повною мiрою на сьогоднi може бути застосована виключно до Евросоюзу. Хоча у свт нараховуеться близько 30 штеграцшних систем, однак
створення eK0H0Mi4H0r0 i валютного союзу досяг тшьки СС. Решта об'еднань зупинилися на початкових або промiжних етапах штеграцй [11, с. 10].
До ознак штеграцй А. Етзонш вiдносить наявнiсть ефективного контролю за застосуванням заходiв примусового характеру [18, с. 329]. Однак дана ознака не зустрiчаеться в шших дослщженнях штеграцй, оскiльки вона не властива сучасним iнтеграцiйним об'еднанням, якi позбавленi можливостi самостiйно здшснювати контроль i особливо примус.
Анаиз наведених ознак европейсько! штеграцй дозволяе висловити згоду
|\ /i
iз запропонованим Д. Корбi визначенням поняття «европейська штегращя» як процесу, за допомогою якого окремi держави передають право реаизацй сво!х суверенних прав створенш i единiй для них у^х наднацiональнiй iнституцiйнiй структурi заради того, щоб забезпечити врахування i реалiзацiю спiльних iнтересiв [17, с. 255].
Iсторiя европейсько! штеграцй переконливо доводить, що вона е явищем неодномiрним i неоднозначним, оскiльки допускае досить суттевi вiдмiнностi у змют^ цiлях, iнституцiйнiй структурi, нормативному оформленш, характерi взаемовiдносин тощо. Процес штеграцй в Свропi мае як об'ективну, так i суб'ективну сторони. Перша передбачае розгляд штеграцй як цшком закономiрного iсторичного процесу, обумовленого зростанням взаемозалежност держав унаслiдок активiзацil фiнансових потокiв мiж крашами, розповсюдження шформацй i технологiй, збiльшення обсягу товарiв i послуг, виникнення дефщиту енергоносйв тощо. Другий аспект - це розгляд процесу штеграцй як своерщного геостратегiчного мехашзму утримання i змiцнення позицiй провщних европейських держав у регiонi шляхом запровадження нового регюнального економiчного i правового порядку, а також розширення сфер свого впливу за рахунок краш-сусдав, що в пiдсумку сприяе перетворенню Свропи на один з цен^в сили в свiтi, здатний на рiвних конкурувати зi США, Китаем, РоЫею i Японiею.
1нтегращю не варто розглядати як односпрямований процес, оскшьки за наявностi певних об'ективних i суб'ективних факторiв штегращю завжди може
змшити дезштегращя. Справедливють останнього твердження шдтверджуе сучасна фшансова криза окремих держав-членiв ЕС (передуЫм Грецiя i Кiпр, а також 1спани, Iрландii, Iталii), що загрожуе фшансовш кризi всього Союзу, внаслщок чого аналiтики почала обговорювати рiзнi сценарii розвитку несприятливих подiй, зокрема вихщ держав з зони евро та/або з Шенгенськоi зони. Реалiзацiя цих сценарiiв стала б реальним кроком до дезинтеграцii не лише фiнансовоi системи ЕС, але й всього штеграцшного проекту пiд назвою Европейський Союз. Разом з тим загроза дезштеграци може спонукати прибiчникiв збереження об'еднаноi Европи пiти на бшьш смiливi iнтеграцiйнi iнiцiативи.
Для порiвняння iнтеграцiйних об'еднань з точки зору оцшки успiшностi втiлення штеграцшних iнiцiатив необхiдно визначити систему критерив. Аналiз органiзацii i функцiонування штеграцшних об'еднань, а також лгтератури [5;
14, с. 102-123, 250-280], присвяченоi цш проблемi, дозволяе запропонувати
•»« \\ I¡Г^Ю^/Л \
таку систему критерiiв:
- штегращя здiйснюеться в рамках певного чпко окресленого регiону, який утворюють територи держав-членiв. Такий регiон мае вщповщати таким характеристикам: спiльнiсть iсторичноi дол^ властивоi лише цiй групi народiв як носiям певноi культури чи навпъ цивiлiзацii; географiчна еднiсть територи; однотиповють нацiональних економiчних, полiтичних i соцiальних систем; приналежнiсть до одних й тих самих регюнальних оргашзацш економiчного i вiйськово-полiтичного спрямування;
- формування наднацiональноi за сво'м характером регiональноi iдентичностi. Наявнiсть такоi iдентичностi забезпечуе лояльнiсть громадян держав-члешв вiдносно iнтеграцiйних iнститутiв влади. Крiм того, ii формування дозволяе уникнути конфлшту нацiональних iдентичностей, який зазвичай виникае тод^ коли двi чи бшьше нацiональнi групи претендують на одну й ту саму територш, проявом чого е вшськово-полггачш зазiхання на спiрнi географiчнi територii;
- соцiально-економiчна однорiднiсть краiн-учасниць об'еднання.
Дотримання ще1 вимоги е запорукою швидких темтв формування единого ринку, економiчного i валютного союзу;
- наявшсть права об'еднання, що забезпечуе його ефективне функцюнування, сприяе розширенню i поглибленню об'еднавчого процесу;
- формування шституцшного мехашзму для керiвництва iнтеграцiйним процесом;
- здатнють забезпечити на вiдповiдних етапах синхрошзацш процесiв економiчноl i сощально1, економiчноl та пол^ично1 штеграци держав-членiв
\\ /i
об'еднання з метою виходу за межi секторально: штеграци i створення сталого i потужного геополггичного утворення;
- передбачення певно1 послщовност етапiв мiждержавного зближення;
- вироблення i реалiзацiя узгоджено1, а в iдеалi - спшьно1 зовшшньо1 i
оборонно1 полiтики. Здатнiсть об'еднання сформувати i втiлити спiльну
/ ¿¡> П^У HI / 1\ / \ II \У\ \
зовнiшню полiтику, а також полiтику у сферi безпеки i оборони засвiдчуе
•»« /^уЬгСйА \\ 7п \
досягнення вищого рiвня полiтичноl штеграцй, що може стати пiдставою для
трансформацй мiждержавного об'еднання у федеративне об'еднання.
Очевидно, що саме вщповщнють Свропейського Союзу вказаним
критерiям стало запорукою усшшного розвитку iнтеграцiйного процесу.
Список лггератури:
1. Байков А. А. «Интеграционные маршруты» Западно-Центральной Европы и Восточной Азии / А. А. Байков // Международные процессы. - 2007. - Т. 5. - № 3 (15). -С. 4-17.
2. Бурганова И. Н. Политическая интеграция на постсоветском пространстве: проблемы и перспективы : дис. ... канд. полит. наук : 23.00.04 / Инна Николаевна Бурганова. - СПб., 2007. - 188 с.
3. Буторина О. Понятие региональной интеграции : новые подходы / О. Буторина // Космополис. - 2005. - № 3 (13). - С. 136-145.
4. Вахитова Т. М. Особенности современных интеграционных процессов в условиях глобализации мировой экономики [Электронный ресурс] / Т. М. Вахитова // Проблемы современной экономики. - 2002. - № 1. - Режим доступа : http://www.m-economy .ru/art .php3 ?artid= 11345.
5. Гуляева К. В. Становление интеграционных моделей Европейского Союза и Содружества Независимых Государств : дис. ... канд. полит. наук : 23.00.04 / Ксения Витальевна Гуляева. - СПб., 2010. - 189 с.
6. Дарендорф Р. Объединенная или открытая? Европейская альтернатива / Р. Дарендорф // Прогнозис. - 2007. - № 2 (10). - С. 14-24.
7. Зуев В. Н. Наднациональный механизм как фактор развития экономической
интеграции в Европейском Союзе : автореф. дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.14 [Электронный ресурс] / Владимир Николаевич Зуев. - М., 2011. - 47 с. - Режим доступу: http://www.ieras.ru/diss27.htm.
8. Киреева С. А. Межгосударственная интеграция как внешняя функция Российского государства : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Светлана Александровна Киреева. - Астрахань, 2006. - 499 с.
9. Коростышевская Е. М. Научно-производственная интеграция: политико-экономическое исследование : дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.01 / Елена Михайловна Коростышевская. - СПб., 1999. - 310 с.
10. Лотман Ю. М. Структура художественного текста / Ю. М. Лотман. - М. : Искусство, 1970. - 384 с.
11. Панарина Е. А. Развитие идеи европейской интеграции в первой половине XX века : дис. . канд. ист. наук : 07.00.03 / Елена Александровна Панарина. - Ставрополь, 2006.- 279 с.
12. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. - М. : ИНФРА-М, 1997. - 479 с.
13. Стрежнева М. В. Региональные политические институты: на примере Европейского Союза и Содружества Независимых Государств. Социокультурный аналiз : дис. ... д-ра полит. наук : 23.00.04 / Марина Вадимовна Стрежнева. - М., 2000. - 300 с.
14. Черковец О. В. Развитие региональной и субрегиональной экономической интеграции в современном мире : дис. ... д-ра эконом. наук : 08.00.14 / Олег Викторович Черковец. - М., 1998. - 297 с.
15. Яковюк I. В. Правовi основи штеграцп до ЕС: загальнотеоретичний аналiз / I. В. Яковюк. - Х. : Право, 2013. - 760 с.
16. Beeson M. Regionalism and Globalization in East Asia: Politics, Security, Economic Development / M. Beeson. - New York : Palgrave Macmillan, 2007. - 324 p.
17. Corbey D. Dialectical functionalism: stagnation as a booster of European integration / D. Corbey // International Organization. - 1995. - Vol. 49. - № 2. - Р. 253-284.
18. Etzioni A. Political unification: a comparative study of leaders and forces / А. Etzioni. - New York : Rinehart, 1965. - 329 p.
Яковюк И. В. Теоретические основы европейской интеграции.
Исследовано понятие «европейская интеграция», раскрыты ее признаки, определению системы критериев, позволяющие сравнивать интеграционные объединения в зависимости от степени воплощения в них наднациональности.
Ключевые слова: европейская интеграция, понятие и признаки европейской
интеграции, Европейский Союз.
_
Yakoviyk I. KTheoretical basis of european integration.
The article investigates the concept of «European integration» provision out of its attributes, the definition of criteria that allow you to compare the integration associations depending on the implementation supra them.
Key words: European integration, the concept and characters of European integration, the European Union.
Розширена анотащя статт Яковюка 1вана Васильовича на тему: «Теоретичш основи европейсько'1 штеграци»
Yakoviyk I. V. Doctor of Law, Professor of Department of international law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «Theoretical basis of European Integration»
The article is devoted to the research in theoretical basis of European integration. The stated problem is not quite studied in the domestic legal science that determines its actuality.
The article marks out definite sequence of stages (preferential trade agreements ^ free trade area ^ custom's union ^ common market ^ monetary union ^ political integration) which characterize orientation of European integration. The main approaches to the definition of European integration are studied and its features are marked out (the EU is distinguished from the rest of the world and relatively separates from it; the EU institutional mechanism comprises supranational and intergovernmental institutions, balance of powers of which is determined by the tasks of the stated stage of integration; the EU is based on supranational law which is the background for regional legal system forming; clear definition of the aims and tasks of integration is typical for the EU and, correspondently, there is definite consequence of carried stages of integration of socio-economic and political-legal systems of the Member States).
The author specifies the system of criteria which allows comparing different intergovernmental units: matching a region as the subject which possesses legal subjectiveness; existence of the system of common values as the basis for regional identity formation; socio-economic homogeneity of the Member States; formation of the institutional mechanism with the elements of supranationality; compliance with consequence of the integration stages; developed law of the community; providing
synchronization of the processes of socio-economic and political integration; realization of coordinated and ideally, common foreign and defense policy.
On the basis of the analysis the conclusion about the unifying initiatives spreading on the different countries of different world regions in the end of the XXth century was made. Integration has become one of the basis, and simultaneously objectization of changes in the governmental-legal development of these countries. At the same time integration characteristics of the EU are not always intrinsical to other integration units, and this generates methodological problem for their comparison.
Key words: European integration, the concept and characters of European integration, the European Union.
