CC BY
17
УДК 347.463
О. Д. Неамко
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", доц. кафедри цившьного права та процесу
Т1Н1ЗАЦ1Я ГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЯК ЕКОНОМ1ЧНА НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ УКРА1НИ
© Несгмко О. Д., 2016
Необхвдно пам'ятати, що бiльшiсть економiчних злочинiв в1дбуваеться у тшьовш економни, яка в силу певних об'ективних та суб'ективних причин важко пщдаеться контролю 3i сторони юридичних структур. Посилення тшьово! економiчноí дiяльностi у свгговш економ1ц1 викликае занепокоення владних та правоохоронних оргашв розвинутих держав свiту, спонукае до пошуку спшьних форм протистояння ii негативним насл1дкам. Розглянуто тiньову економiчну дiяльнiсть п1дприемств та ii вплив на державу.
Ключовi слова: тШзащя, вщмивання, шахрайство, фжтивне п1дприемництво, обдурювання замовникчв, недобросовкна конкуренц1я, небезпека, безпека тощ о.
О. Д. Несимко
ТЕНИЗАЦИЯ ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ, КАК ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ОПАСНОСТЬ ДЛЯ УКРАИНЫ
Необходимо помнить, что подавляющее большинство экономических преступлений совершается в теневой экономике, в силу определенных объективных и субъективных причин трудно поддается контролю со стороны юридических структур. Усиление теневой экономической деятельности в мировой экономике вызывает беспокойство властных и правоохранительных органов развитых государств мира, побуждает к поиску совместных форм противостояния ее негативных последствий. В статье рассматривается теневая экономическая деятельность предприятий и ее влияние на государство.
Ключевые слова: тенизация, отмывание, мошенничество, фиктивное предпринимательство, обман заказчиков, недобросовестная конкуренция, опасность, безопасность.
О. D. Nesimko
SHADOW ENTITIES AS ECONOMIC DANGER TO UKRAINE
It must be remembered that the vast majority of economic crimes happening in the informal economy, which is due to certain objective and subjective reasons difficult to control on the part of legal entities. Strengthening of shadow economy in the world economy is a concern of government and law enforcement agencies of developed countries in the world, leads to the search for common forms of opposition to its negative effects. In the article the shadow economic activities of enterprises and its impact on the state.
Key words: shadow, money laundering, fraud, fictitious business, cheating customers, unfair competition, risk, security and so on.
Постановка проблеми. В Украт тшьова економiчна дмльшсть набула значних масштабiв та специфiчних форм вияву на етат переходу ввд адмiнiстративно-командноi економши до ринковоi' i вщкрила широке поле дмльносл для юриспв ушх спещальностей. Усе це зумовлюе необхвдшсть окремого вивчення цього питання.
Мета дослщження: визначення основних пiдходiв та особливостей ттзацй господарсько!' дiяльностi як елемента небезпеки держави.
Стан дослщження: Вагомий внесок у дослщження проблеми економiчноi безпеки краши зробили вчет: З. Варналш, О. Турчинов, Б. Губський, З. Герасимчук, Н. Вавдток, В. Тка-ченко, А. Базилюк, З. Варналiй, О. Засанська, I. Мазур, В. Попович та ш. Поширення офшорних зон вивчали таю вчет, як: О. Горбунова, Л. Грязнова, Т. Данько, Н. Кузнецова, О. Мещерякова, З. Округ, В. Островський, Дж. Пеппер, Б. Пшяев, Д. Стеченко та
Викладення основних положень. В останш роки, за ощнками впчизняних та зарубiжних дослвдниюв, рiвень тiнiзацii укра'нсько'' економiки сягае 40-60 % ВВП, що значно перевищуе рiвень розвинутих кра'н свiту [1].
Бшьше того, за ощнками мiжнародноi органiзацii у боротьбi з корупщею, легалiзащею та "ввдмиванням" брудних грошей, отриманих злочинним шляхом, - БАТБ, Укра'на належить до держав iз високим рiвнем економiчноi злочинностi [2].
Такий iмiдж Украiни ускладнюе 1й входження в Свропейський Союз та iншi мiжнароднi органiзацii на принципах партнерства, ввдлякуе iноземних iнвесторiв вiд того, щоб укладати сво! капiтали в розвиток украись^ економiки.
На думку фахiвцiв, протистояння тiньовiй економiчнiй дiяльностi повинно ввдбуватися не тшьки у правовш (практичнiй), але й у науковш (теоретичнiй) сферах [3, с. 41].
Остання повинна працювати на випередження, передбачаючи виникнення нових видiв тшьово!' економiчноi дiяльностi, використовуючи запобiжнi заходи щодо зниження або повно!' лшввдацй 11 негативних наслiдкiв, розробляти i пропонувати владним структурам, правоохоронним органам i юристам дiевi механiзми щодо боротьби з тшьовою економiчною дмльшстю.
Сучасна економiчна теорм та практика господарювання мають великий досввд протистояння тшьовш економiчнiй дiяльностi. Однак низка питань потребуе поглибленого дослiдження та чпгсого висвiтлення в економiчнiй лгтератур^ Зокрема, досi в рiзних впчизняних i зарубiжних публiкацiях використовуються не тшьки рiзнi термiни щодо визначення тшьово! економiчноi дiяльностi, але й неоднозначш тлумачення сутностi iдентичних понять. Це вносить певну плутанину пвд час дослiдження процесiв, пов'язаних iз формуванням явищ, якi сприяють розвитковi тiньовоi еко-номiчноi дiяльностi, ускладнюе пошук шляхiв зниження й негативного впливу на розвиток нащо-нально! економiки. Проблемними залишаються питання, що пов'язаш з визначенням тих видiв економiчноi дiяльностi, якi слiд зараховувати до тiньовоi. Нинi в економiчних публiкацiях використовуються десятки термтв, якi з рiзних позицiй характеризують тiньову економiчну дiяльнiсть [4, с. 60]. Зрозумшо, що така ситуацм не сприяе ефективнiй роботi юриста в цьому напрямку.
Можна погодитися iз характеристикою тшьово! економiки, яку приводить У. Тюсен, котрий уважае, що "тiньова економiка" охоплюе всю економiчну дiяльнiсть, яка з будь-яких причин не враховуеться офщшною статистикою i не потрапляе до валового нащонального продукту. Згiдно з дослвдженнями цього автора, економiчну дiяльнiсть у будь-якш державi можна подшити на двi основнi групи: легальну i нелегальну [5, с. 60-77].
У зарубiжнiй лiтературi, починаючи з друго! половини XX ст., спостерiгаеться активiзацiя дослiджень у сферi виявлення факторiв, що сприяють розвитковi тiньовоi економши у крашах iз ринковими мехашзмами господарювання. Серед вiдомих фахiвцiв захвдних краiн, якi дослiджували специфiку тшьово! економiчноi дiяльностi, слiд вiдзначити науковi працi К. Котке, У. Тюсена, Т. Тосуняна та iнших [6].
На думку захвдних фахiвцiв, тшьова економiчна дiяльнiсть потребуе не тшьки поглибленого вивчення, але й розроблення спецiальноi методологй дослiдження. Передусiм йдеться про запровадження достовiрних методiв аналiзу та кiлькiсного вимiру рiвня тшьово!' економiчноi
дмльносп. Саме в цих напрямах ведуться шгенсивш пошуки пвдвищення достов1рност1 результата, пов'язаних i3 визначенням р1вня тшЬаци економ1чно!' дiяльностi.
Найповшшу характеристику тшьово!' економiчноï дiяльностi з видшенням ïï рiзновидiв висвiтлено в дослiдженнях Т. Корягiноï [7, с. 60-65].
На нашу думку, сучасний юрист насамперед повинен спрямовувати своï професiйнi зусилля у сферi боротьби з тшьовою економшою на такi аспекти, як: ухилення вiд сплати податкiв шляхом заниження результата господарювання, створення нелегальних фiрм; "ввдмивання" доходiв тiньового походження в легальнш економiчнiй дiяльностi; виробництво та розповсюдження серед населення заборонених чинним законодавством краши продукци та послуг, якi завдають шкоди здоров'ю людини; виготовлення та збут тдроблених грошей, цiнних паперiв, документiв; шах-райство та обдурювання споживачiв; фштивне пiдприемництво; обдурювання замовникiв, недобро-совюна конкуренцм тощо.
На пiдставi порiвняння тiньовоï економiчноï дiяльностi в умовах адмiнiстративно-командноï та ринково!' систем господарювання можна видшити не тшьки рiзнi форми ïï прояву, але й спшьш ознакк. Зокрема, такi:
- тшьова економiка сприяе реалiзацiï корисливих цшей окремих осiб, якi оргашзовують тiньову дiяльнiсть в обхiд чинноï законодавчоï бази;
- тiньова економша як супутник офiцiйноï економiчноï дмльносп набувае розвитку саме в тих сферах, як найменш захищенi законодавчою базою держави або недостатньою мiрою контролюються нею;
- прiоритетними напрямами розвитку тiньовоï економiчноï дiяльностi виступають: мож-ливють швидкого збагачення, отримання надприбуткiв ввд незаконноï дiяльностi;
- наявнiсть високого рiвня тiнiзацiï в економiчнiй дмльносп сприяе формуванню кримь нальних структур щодо ïï обслуговування та зрощуванню кримiнальних суб'ектiв з офiцiйними посадовими особами [8].
Дослвдження тiньових аспекта економiчноï' дiяльностi набувае особливоï' актуальносп для Украïни, економiка якоï перебувае в станi реформування i яка як порiвняно молода держава не мае належного досвщу протистояння тшьовш дмльносп, а боротьба з тшьовою економiчною дiяльнiстю в державi здшснюеться у двох напрямах:
- створення сприятливих умов щодо розвитку шдприемництва в офщшнш економiцi;
- посилення контролю за дмльшстю тiньових пвдприемницьких структур.
Як i в першому, так i в другому випадку досягти успiхiв можна лише за умови ефективноï' професiйноï дiяльностi юриста, котрi працюють в економiчнiй сфер1
Економiчна дiяльнiсть юриста повною мiрою проявляеться пiд час роботи у вшьних економiчних зонах, якi в недалекому минулому широко використовувалися на територи нашоï держави.
Створення спецiальноï (вiльноï) економiчноï' зони на територи будь-я^ держави пов'язане передусiм iз зростанням вiдкритостi певноï територiï держави (визначеноï' законом як спецiальноï') та ïï суб'екпв пiдприемницькоï дiяльностi, ди свiтових законiв ринковоï' економiки, жорст^ конкуренцiï тощо, а також iз тим фактом, що в умовах недостатньоï розвинутостi ринкових вiд-носин може створюватися реальна небезпека витюнення вггчизняних товаровиробникiв iноземними з внутршнього ринку краïни та доведення "х до банкрутства. Формування ВЕЗ передбачае на визначених територ1ях значного зменшення державного втручання в економiку такоï територiï та збгльшення впливу регушвних механiзмiв зовнiшнього ринку, що пов'язане зi зростанням ïï вiдкритостi. Ввдкриткть економiки передбачае в]льне перемiщення товарiв, капiталiв, робочоï сили, а зввдси й жорсткiшоï конкуренцiï на таких територ1ях мiж вiтчизняними та шоземними виробниками за максимiзацiю своïх доходiв. Усе це потребуе застосування державою ввдповвдних заходiв, спрямованих на гарантування економiчноï безпеки вiтчизняних пiдприемств в умовах
ввдкритосп свгговому ринку, дотримання вiдповiдного законодавства, а значить зростання ролi юриста тд час виконання службових обов'язюв.
Економiчна безпека пiдприемництва у будь-якш цивiлiзованiй державi означае незалежнiсть суб'ектш пiдприемницькоi дiяльностi вiд недобросовiсноi конкуренцй пiдприемств-монополiстiв, непередбачуваних договорами дш тдприемств-постачальниюв i торговельних органiзацiй, нера-цiональноi економiчноi i правовоi полiтики держави та шших чинникiв, що дае змогу привласнювати бшьшу частину законних прибутюв.
Головними передумовами економiчноi безпеки тдприемництва е: оптимальне поеднання реальних ринкових i державних економiчних механiзмiв; створення рацiонального та ефективного правового поля, що забезпечуе компенсащю ввдповвдних загроз та пiдтримуе комерцiйнi ризики на мтмальному рiвнi; вiдсутнiсть злочинно!' дiяльностi, що пiдривае економiку держави; наявшсть сучасного фiзичного та техшчного захисту; функцiонування iнфраструктури, що ввдповщае завданням конкретного бiзнесу; реальний плюралiзм форм власностi тощо.
Економiчна безпека шдприемництва, як правило, повинна здшснюватися на двох рiвнях -макроекономiчному та мiкроекономiчному (суб'ектiв пiдприемницькоi дмльносп залежно вiд внутрiшнього i зовшшнього ринкового середовища та необхiдного ступеня вимог конфвден-цiйностi).
Економiчноi безпеки на макрорiвнi досягають унаслiдок:
1) посилення державноi пiдтримки пiдприемництва i створення в краiнi (регiонi, мгсп) тако!' полiтичноi, щеолопчно!' та правово!' атмосфери, яка б за рiвних для суб'ектiв господарювання умов забезпечувала розвиток економiки i необхiднi передумови для максимiзацii прибуткiв i формування виробничих вiдносин у межах ствпращ приватного, акцiонерного, колективного та шших видiв капiталу;
2) комплексу соцiально-економiчних, органiзацiйно-правових та iнших заходiв, що реалiзуються за единою державною програмою, спрямованою на лiквiдацiю засад економiчноi злочинностi та формування цивiлiзованого ринку;
3) проведення центральним банком кра'ни та його структурами на мюцях единоi економiчно обгрунтованоi нацiональноi монетарноi полiтики;
4) захисту державою бiзнесу вiд недобросовкно!' конкуренци, надання необхвдних марке-тингових i правових послуг та достовiрноi шформаци;
5) пвдвищення рiвня економiчноi та юридично!' подготовки пiдприемцiв за допомогою рiзних форм самотдготовки, враховуючи функцiонування бiзнес-iнкубаторiв, бiзнес-клубiв, iнновацiйних центрiв, телевiзiйних бiзнес-каналiв, консалтинпв, бiзнес-iнтернет клубiв тощо.
Порiвнюючи критерй функцiонування пiдприемництва на незональнiй територи Укра'ни з тими, що дтоть у вшьних економiчних зонах, треба ввдзначити, що в економiчних юрисдикцмх для вiтчизняних суб'ектiв господарсько!' дмльносл створюються значно жорсткiшi економiчнi умови функцiонування порiвняно з iноземними фiрмами, а отже, зростае рiвень економiчноi небезпеки.
По-перше, вшьна економiчна зона найбшьш вiдкрита для дii закошв свiтового ринку та конкуренцii, тут менше втручання держави, але бшьше дiють ринковi механiзми i регулятори, як вимагають унiверсально-адекватних правил економiчноi гри, з якими бiльшiсть пвдприемщв не знайома й отримати необхвдну консультацiю доволi проблематично.
По-друге, законодавчими актами Укра'ни про створення то!' чи iншоi вшьно!' економiчноi зони передбачено надання податкових або шших пшьг за умови учасп в реалiзацii прiоритетних державних iнвестицiйних проект, якi мають високу вартiсть.
По-трете, нерозвинетсть ринково!' iнфраструктури Укра'ни, успадкованоi вiд командно-адмтстративно!' економiки, не дае вггчизняним суб'ектам пiдприемництва на територи вшьно!' економiчноi зони дмти з мiнiмальним ризиком для бiзнесу, тодi як такi переваги мають 'хш iноземнi партнери [9, с. 92].
На економiчну безпеку пвдприемництва негативний вплив мають i неплатежi населення за спожип газ, воду, електроенергiю, тепло тощо. Правоохоронш та судовi органи проводять певну роботу з покращення ситуаци, проте ефективнiсть таких дш е надто низькою i, на наш погляд, вона буде залишатися такою до того часу, доки в ïï виршенш не будуть защкавлет керiвники та спецiалiсти усiх провiдних галузей. Парадигма зловживань тут побудована на взаемнш защ-кавленосл як продавця, так i покупщв послуг (споживачiв), а тому мае надто живучi коренi, якi не пвд силу розв'язати навiть висококвалiфiкованим юристам, адже вони "ходять по замкненому колу". Ввд такоï' "гармонiйноï злочинноï коалiцiï" несе великi фiнансовi збитки як держава загалом, так i кожен громадянин - платник податюв [10, с. 262].
У свгговш практищ бiльшiсть економiчних небезпек належать до категори типових i подшяються на небезпеки окремiй особi чи певним об'ектам. Небезпека окремш особi чи групам осiб виходить здебшьшого вiд органiзованих кримiнальних структур, випадкових подш та нещасних випадюв, а також стихiйного лиха й недотримання застережень правоохоронних оргашв. Небезпека тдприемницьким об'ектам та ïхньому майну може виникати зi сторони конкурента, недобросовюних i нечесних працiвникiв, партнерiв або обслуговчих органiзацiй [11, с. 126].
Основними формами запобiжних засобiв вiд цих небезпек на мiкрорiвнi виступають:
- юридичний i економiчний монiторинг чинних нормативно-правових актiв щодо ïхньоï досконалостi та розроблення можливих альтернативних моделей пiдприемницькоï дiяльностi ввдповвдно до ïхнiх вимог;
- визначення дшового i професiйного рейтингу персоналу за допомогою тестування, атестацiï, ввдповвдносп ï'хньоï' квалiфiкацiï' та досвiду роботи в сучасних умовах ринку, виробництво конкурентоспроможноï, наукоемноï' продукцiï' на основi високих i енергозбережних технологiй, вдосконалення оргашзаци менеджменту;
- диверсифiкацiя виробництва, поставок, достовiрна iнформацiя стосовно полiтичноï i соцiально-економiчноï стабiльностi в крат шоземного партнера тощо;
- поеднання економiчних i захисно-охоронних заходiв пвдприемства щодо профилактики дрiбних злочинiв, крадiжок, пiдробок зi змiцненням трудовоï технологiчноï та виконавчоï дисцип-лiни персоналом компани;
- iдентифiкацiя комерцiйних ризиюв, ïхнiй аналiз, класифiкацiя та розроблення шноващйних методiв ïх упередження або управлшня ними за допомогою сучасноï оргтехнiки та моделювання ризикових ситуащй.
На нашу думку, забезпечення економiчноï безпеки пiдприемства насамперед слiд розглядати через призму упередження рiзних втрат i негативного впливу аспектiв фiнансово-господарськоï' дiяльностi на економiчну безпеку пiдприемництва. Ефективнiсть системи економiчноï безпеки пiдприемництва визначаеться тим, наскшьки оперативно персонал пвдприемства визначае мож-ливiсть виникнення небезпеки i вiдшкодовуе збитки ввд негативних д1й внутрiшнього i зовшшнього середовища [12, с. 38].
Ми подшяемо думку, згiдно з якою "головною метою системи економiчноï безпеки пвдприемництва е забезпечення його стабильного i максимально ефективного функщонування сьогодт i створення високого потенщалу для розвитку в майбутньому", яке досягаеться завдяки "ефек-тивному використанню ресурсiв пiдприемства для виконання його основноï цiлi шляхом упередження загроз негативного впливу на економiчну безпеку пвдприемства" [13, с.140].
Висновки. Економiчна безпека пiдприемництва мае велике значення для змщнення економiчноï' безпеки всiеï' держави, передумов нормального функщонування ïï народного господарства та конкур ентоздатносл пвдприемств, а тому потребуе здшснення комплексного пiд-ходу як на макро-, так i мiкрорiвнi з метою ïï значного пвдвищення та доведення до загаль-носвггових стандарта. Сьогодт в Украт наявнi реальт можливостi щодо значного пiдвищення
eK0H0MÍ4H0i безпеки шдприемництва та стабiлiзацii на цш ochobí соцiального i полггичного життя в державi.
1. Бглоус В. Координация боротьби з економгчною злочинтстю /В. Бглоус. - ДПАУ, Академия державно!' податковог служби Украгни. - К., 2002. - 447 с. 2. Биленчук П., Еркенов С., Кофанов А. Транснациональная преступность: состояние и трансформаця : учеб. пособие / под ред. акад. П. Биленчука. - К. : Атика, 1999. - 272 с. 3. Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Методи розрахунку ттьовог економгчног дгяльностг / В. Бородюк, О. Турчинов, Т. Приходько. - Економжа Укроти. - 1997. - № 5. - С. 41. 4. Голжов В. Ттьова економжа як фактор дестабш1зацп економжи / В. Голжов. - Економжа Украгни. - 1996. - № 9. - С. 60. 5. Т1ссен У. Ттьова економжа: методи прог-нозування, проблема кглькгсног оц1нки та висновки для економгчног полтики / У. Тгссен. - Зрушення до ринковог економжи. - К. : Феткс, 1997. - С. 60-77. 6. Тосунян Г., Викулин А. Противодействие легализации (отмыванию) денежных средств в финансово-кредитной системе. Опыт, проблемы, перспективы / А. Викулин, Г. Тосунян. - М. : Дело, 2001. - 254 с. 7. Корягина Т. Услуги теневые и легальные / Т. Корягина. - ЭКО: Экономика и организация промышленного производства. - 1989. -№ 2. - С. 60-65. 8. Економжо-правовг засоби боротьби з економгчною злочинтстю : навч. посгбник. -К. : Украгнська академгя внутргштх справ, 1995. - 124 с. 9. Данько Т. П., Окрут З. М. Свободные экономические зоны в мировом хозяйстве : учеб. пособие. / З. М. Окрут, П. Т. Данько. - М. : ИНФРА-М, 1998. - 168 с. 10.Васенко В. К. ВЫьт економгчт зони: стратеггя розвитку : монография / В. К. Васенко. - Суми : Довкглля, 2004. - 348 с. 11. Бандурка О. М., Петрова К. Я., Удодова В. I. Державне регулювання економжи : тдручник / за ред. О. М. Бандурка. - Харк1в : Вид-во ун-ту внутр. справ. -160 с. 12. Овчарук А. П. Особая экономическая зона: проблемы и перспективы / А. П. Овчарук.- Внешнеэкономический бюллетень. - 1997. - № 3. - С. 38-41. 13. Бандурка О. М., Червяков I. М., Посилкта О. В. Ф1нансово-економ1чний анал1з : тдручник / за ред. О. М. Бандурка. -Харк1в : Ун-т внутр. справ, 1999. - 394 с.
REFERENCES
1. Bilous V. Koordynatsiya borot'by z ekonomichnoyu zlochynnistyu. - DPAU, Akademiya derzhavnoyi podatkovoyi sluzhby Ukrayiny. - Куу\у, 2002. -447р. 2. Bilenchuk P., Erkenov S., Kofanov A. Transnatsional'naya prestupnost': sostoyanie i transformatsiya: Uchebnoe posobie - Куу\у: Atika, 1999. - 272р. 3. Borodyuk V., Turchynov O., Prykhod'ko T. Metody rozrakhunku tin'ovoyi ekonomichnoyi diyal'nosti. - Ekonomika Ukrayiny. - 1997. - vol. 5,-р. 41. 4. Holikov V. Tin'ova ekonomika yak faktor destabilizatsiyi ekonomiky. - 1996. - vol. 9, - р. 60. 5. Tissen U. Tin'ova ekonomika: metody prohno-zuvannya, problema kil'kisnoyi otsinky ta vysnovky dlya ekonomichnoyi polityky. - Zrushennya do ryn-kovoyi ekonomiky. - Куу\у.: Feniks, 1997. - рр. 60-77. 6. Tosunyan G., Vikulin A. Protivodeystvie le-galizatsii (otmyvaniyu) denezhnykh sredstv v finansovo-kreditnoy sisteme. Opyt, problemy, perspektivy.. -M.: Delo, 2001. - 254 p. 7. Koryagina T. Uslugi tenevye i legal'nye . - EKO: Ekonomika i organizatsiya promyshlennogo proizvodstva. - 1989. - vol. 2, - pp. 60-65. 8. Ekonomiko-pravovi zasoby borot'by z ekonomichnoyu zlochynnistyu: Navch. posibnyk. - Куу\у.: Ukrayins'ka akademiya vnutrishnikh sprav, 1995. - 124 р. 9. Dan'ko T. P., Okrut Z. M. Svobodmie эkonomycheskye zonbi v myrovom khozyaystve: Ucheb. posobye. - M.: YNFRA-M,1998. - 168 р. 10. Vasenko V. K. Vil'ni ekonomichni zony: stratehiya rozvytku: Monohrafiya. - Sumy: Dovkillya, 2004. - 348 р. 11. Bandurka O. M., Petrova K. Ya.,Udodo-va V. I. Derzhavne rehulyuvannya ekonomiky: Pidruchnyk. - Kharkiv: Vyd-vo un-tu vnutr. sprav. -160 р. 12. OvcharukA. P. Osobaya эkonomycheskaya zona: problemы y perspektyvbi. - Vneshneэkonomycheskyy byulleten'. - 1997. - vol. 3, - pp. 38-41. 13. Bandurka O. M., Chervyakov I. M., Posylkina O. V. Finansovo-ekonomichnyy analiz: Pidruchnyk. - Kharkiv: Un-t vnutr. sprav, 1999. - 394 p.
