CC BY
11
МАШШБКМНЮМШН!!
ИВДВВВИВВВВВЯНВ ИеКНННМИ
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академ'я внутрШнх справ
Т^зацшш особливостi «ел^но!» владно^знесово! структури
У статт'1 розглядаються сутнсть, особливост'1, форми прояву протир'м у ланц влада-б'знес-сус-пльство, використання ïx суб'ектами кланових владно-б'знесових структур як пбридних засоб'1в посилення процесу тньового перерозподлу власност'1 та влади на користь суб'ект'1в паразитарного т'1ньового парасуспльства.
Ключовi слова: незавершена модерн'защя, «елтний» владно-б'знесовий сегмент, подвйна пбридизац'1я, характеристики кризовоï пбридизацИ.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Тенизационные особенности «элитной» властно-бизнесовой структуры
В статье рассматриваются сущность, особенности, формы проявления противоречий в звене власть-бизнес-общество, использование их субъектами клановых властно-бизнесовых структур как гибридных средств усиления процесса теневого перераспределения собственности и власти в интересах субъектов паразитарного теневого параобщества.
Ключевые слова: незавершенная модернизация, «элитный» властно-бизнесовый сегмент, двойная гибридизация, характеристики кризисной гибридизации.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Tenisation features of the «elite» power-business structure
The article deals with the essence, peculiarities, forms of manifestation of contradictions in the link between power and business society, their use by the subjects of the clan power and business structures as hybrid means of strengthening the process of shadow redistribution of property and power in favor of the subjects of parasitic shadow parasociety..
Keywords: incomplete modernization, «elite» power and business segment, double hybridization, characteristics of crisis hybridization.
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №1 (200)/2018
3
Постановка проблеми. Дискурсивний анал1з причин системного гальмування нагальних сус-п1льних реформ, хроычного нехтування суспть-них вимог I потреб врештНрешт призводить до дедуктивного виокремлення причини суспть-них деформац1й - наявност1 1сторичного явища м1жсекторного розламу в 1нституц1йн1й сфер1 та и прояву - «автономно! тЫьово! держави», що, за сучасних умов, перетворилося на гальм1вний де-структивний фактор сусп1льного розвитку.
Необхщнють протидп т1ньовим процесам зна-йшла в1дображення в ряд1 важливих законо-давчих, нормативно-правових акт1в держави, а саме: законах УкраТ'ни «Про засади державно! антикорупц1йно! пол1тики в Укра'У (Антико-рупц1йна стратег1я) на 2014-2017 роки», «Про запоб1гання корупцм», указах Президента Укра-!ни «Про невщклады додатков1 заходи щодо по-силення боротьби з орган1зованою злочиннютю I корупц1ею» I «Про першочергов1 заходи щодо де-тУзацм економки та протидп корупцм», постано-в1 Каб1нету М1н1стр1в УкраТни «Про затвердження Державно! програми щодо реал1зац1'Т засад державно! антикорупц1йно'Т пол1тики в Укра1ы (Анти-корупц^но!' стратегП) на 2015-2017 роки та ¡н-ших вiдомчих актах ¡з зазначено!' проблеми.
Aналiз досл'!джень та публiкацiй з проблеми. До в^чизняних до^джень з теорм тЫг зацм вщносин належать працi В. Д. Базилевича,
A. В. Базилюка, О. I. Барановсько, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, 3. С. Варналт, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур,
B. О. Мандибури, О. В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових ¡ кримЫально-правових аспекта протидп корупцм зробили вiтчизнянi вченНюристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым системним вивченням явищ тiньових суспiльних процесiв причини '!х виникнення, iснування та розвитку по-требують подальшого вивчення, зокрема причини м^секторного розламу в ¡нституц^ый сферi, явища «елiтного» владно-б^несового сегмента, !х особливостi та небезпека за сучасних умов.
Метою статл е подальший дискурсивний роз-виток вивчення причинного комплексу тЫьових засобiв гальмування суспiльних реформ, !х осо-бливостей в сучасних умовах щодо «ел^ного» владно-бiзнесового прошарку, ¡снування явища пбридизацм влади та б^несу як найсуттев0о! загрози нацюнальый безпецi.
Виклад основного матерiалу. Аналiз в^чиз-няних суспiльних процесiв у !х ¡сторичних метаморфозах, механiзмiв взаемодм суспiльства та влади свiдчить про наявнють стiйкого вщтво-рення суттевих тiнiзацiйних протирiч у взаемодм iнтересiв влади та широких верств населення, поглиблення загрози подальшо! експансм тЫг зацiйних засобiв прийняття владних ршень i дiй та адекватного посилення тУзацп вiдносин сус-птьного супротиву (як реакцм на владну тУза-цiйну iнвазiю).
Наслiдками кризово! модерызацм залежних кра!н е утворення в них м^секторного розламу, тобто наявност якюно!' со^ально-еконо-мнно! рiзницi в асинхронному розвитку окремих сектора ¡нституфйно!' структури, зокрема в ланц «елiтний» сектор владно^знесово!' структури та ординарних сектора, причиною системно! тЫьо-во! автономiзацií - появи автономних, тЫьових, олiгархiчно-владних, кланових ел^них прошар-кiв як активних продуцент^ системно! тУзацм, на одному полюсу та суцтьно!' бiдностi - на ¡ншому. Вони е головними суб'ектами поглиблення сучасних протирiч модерызацм, Г! тiньового гальмування, одыею ¡з сучасних функцiональних форм в^чизняного тiньового парасуспiльства [1], «автономно! тЫьово! держави» [2] щодо владно-бiзнесових гiбридних структур. При цьому цо бiзнесу е тотально запол™зованими, а цiлi влади - меркантильно-корпоратизованими1.
Модернiзацiя в цих кра!нах у найширшому ас-пектi зв'язана з явищем «пбридизацм» суспть-них вщносин, перш за все в «елтому» владно-бiзнесовому сегментi, корЫня якого слiд шукати в особливостях незавершено! модерызацм вг тчизняного залежного сусптьства.
1 Принциповим проявом процесу б'фуркацп сучасноУ со-ц1ально-економ1чноУ структури^ втчизняного сусп'льства, який потенцйно утримуе в соб'1 потужн протир'ччя т'н'за-цп, перш за все в ланц «влада-суспльство», е наявнсть цикл'чного процесу /У незавершеноУ модернУзац'У. Вн при-таманний традицйним суспльствам так званоУ селянськоУ цивУлУзацУУ, до яких вноситься бльшсть ¡снуючих краУн / як утворюють в сучасних умовах «друге» або «мале» сус-пльство по в1дношенню до пануючоУ захУдноУ. Це стрижень процесу сучасного нацУонального амб1валентного при-скорення прогресу та деградац/У, що в\дбуваються в Укра-н на основ1 пристосування /У УнституцУйноУ структури до ¡н-вазУУ, вестернУзацУУ, квазУнаближення, вУдкриття, адаптацУУ та асимУляц/'У до вимог сучасного захУдного технологУчного, економУчного, полУтичного, культурного та Уншого способу життя, що мае назву модернУзацУУ. Виклик Заходу / в1дпо-вУдь вУтчизняно'У УнституцУйноУ структури утворюе в останн1й цлу систему визначних соцУально-економУчних ефект/в, зокрема системну тУньову бУполярнУсть «влада-суспль-ство» в УУ розвитку, видлення ел1тних паразитарних структур як генератора тУнУзацУйних процесУв.
Перш за все слщ звернути увагу на сутте-вi функцiональнi особливостi щодо модерыза-цм залежного суспiльства, «ординарного» сектора сусптьства, що об'еднуе всю сукупнiсть неолiгарxiчниx, не зв'язаних з владою сегментiв, та «ел^ного» владно-бiзнесового сектора. «Елп— ний» владно^знесовий сектор суспiльства ви-ступае як прямий посередник впливу домЫуючого зовышнього фактора тиску на нацiональну сус-пiльну органiзацiю, що здiйснюe Захщ. Останнiй виступае як суб'ект подв^ного впливу на неза-xiдний свп": вiн, перш за все, пропонуе сво''' iдеали, заснованi на релт! свободи, а також свiй досвщ сусптьно''' оргаызацм i прозаxiдний алгоритм по-долання iснуючиx протирiч вестерызацм. У зв'язку з цим вЫ здiйснюe цивiлiзацiйний субдукцiйний тиск на структуру незаxiдниx суспiльств, арxаТзу-ючи íx при цьому. Генетична структура «елп"ного» владно-бiзнесового сектора залежного свпу е змiшаною, гiбридною (зокрема на базi зм0уван-ня влади та бiзнесу), що iнституцiйно виникла як результат своерщно! Ытеграцм традиц^но''' гене-тично!' оргаызацм залежниx кра'н та тиску вестер-ызац^но''' модерызацм. Функцюнально «елiтний» владно-бiзнесовий сектор залежниx кра'н номг нально призначений для Тx сусптьно''' структури як локомотив модерызац^ного розвитку. В умоваx вiтчизняного сусптьства вЫ перетворився на головне гальмо ефективно''' модерызацм, активатор кризово''' форми модерызацм [3].
Тiньова - неформально-кланова економiка суспiльств традицiйного типу в умоваx ринковиx переxiдниx проце^в набувае величезниx масш-табiв. Якщо в умоваx розвинутиx кра'н нефор-мальнi утворення значною мiрою перебувають у згорнутому виглядi, то при одночасному застосу-ваннi моделi вщкрито'[ економiки для переxiдниx систем i тиражування всерединi кра'ни прозаxiд-ниx засад розвитку неформально-кланова еко-номка вибуxоподiбно розширюе обсяг та спектр свок перетворениx псевдоринковиx форм, ви-ступаючи передумовою виникнення та розвитку багатьоx сучасниx тiньовиx процесiв. Цей сегмент економiчно! структури, перебуваючи на и периферп, продемонстрував стiйкий iмунiтет як до намагань и знищення та пiдпорядкування за-лишкiв загальному одержавленню економiки, так i надання йому розвинутиx ринковиx форм.
Важливого методологiчного значення набувае уявлення про виxiдну протоформу (метаморфозу)
сучасно''' елто''' неформально-кланово''' тЫьово''' економiки, як форми кризи державного управлЫ-ня, що юторично та логiчно визначае подальший розвиток цього соцiально-економiчного феномену. Такою формою, юторичною стадieю станов-лення сучасно''' неформально''' тЫьово'( економiки в Укра'ы е так зване «мале» неформальне суспть-ство - така со^альна субкультура, що виключае iнституцiоналiзацiю вiдносин, xарактеризуeть-ся вщсутнютю взаeмозв'язкiв мiж повсякденним життям людей та формальною владою, нероз-винутiстю полiтичного представництва iнтересiв широкиx мас населення. Отже, тiнiзацiйний ефект неформально''' оргаызацм виникае внаслiдок И' взаемодм з дисфункцiйним паралельно юнуючим простором (по вiдношенню до особливостей неформально''' оргаызацм) системою державного управлЫня. Для «малого» суспiльства xарактер-ним е локальна, неформальна та неЫституцюна-лiзована природа со^ально''' оргаызацм, дуалiзм норм, що дiють в цьому сусптьствк
У сучасному модерызованому заxiдному сус-пiльствi взаeмодiя державно''' влади та бiзнесу являе собою складну систему суспiльниx вщно-син мiж полiструктурами полiтичноí та господар-сько''' влади з приводу сптьного використання за допомогою рiзниx важелiв у своíx специфiчниx iнтересаx ресурсно''' бази економки.
Великого значення надаеться вiдокремленому iснуванню циx сфер одна вщ одно''', зокрема ринку вщ iншиx сфер. Так, втьний ринок передбачае такий режим свого функцюнування, коли вiн по-збавлений спiльниx меxанiзмiв впливу вiд полг тично''', со^ально''' чи традиц^но''' пщсистеми. Як антитеза йому тiньовий ринок виникае всюди, де «економка повнютю не вiддiлена вiд iншиx сфер дiяльностi». I якщо утворення над^ного бар'еру мiж ринком i сусптьством знаxодилося у цен-трi трансформацм заxiдниx кра'н у Х1Х-ХХ столп— тяx, то функцiонування кра'н селянсько''' цив^зацм йшло, значною мiрою, зворотним шляxом. Це, зокрема, було xарактерним для радянсько''' системи. Симбюз партм та держави - стрижневий елемент радянсько''' системи, який передбачав тюне пере-плетiння полiтичниx, адмiнiстративниx та еконо-мiчниx функцiй, наприклад eднiсть полiтичного i господарського керiвництва економiкою.
1ншим важливим базисом диференц^ованого iснування пiдсистем «бiзнес-влада» модерызо-ваного сусптьства е лiберальне уявлення про на-
явнiсть кордону мж приватним i публiчним життям. Принципово важливим вихiдним пунктом в сис-темi цих уявлень про будь-яку дiяльнiсть суб'екта е захищенють вiд зовнiшнiх впливiв простору приватного життя. Наявнiсть сфери приватного життя забезпечуе «свободу зберiгати свою ¡ндивщуаль-нiсть всерединi будь-яких сусптьних структур та об'еднань» [4, с. 54], здатнють захищати !"! вщ со-цiально нав'язаних вимог, що штовхають iндивiда до тУзацм власно! дiяльностi. Гiбридизацiя, змг шування для цieТ соцiально-економiчноí структури е не тiльки не випадковою, стохастичною подг ею, але одним ¡з головних амбiвалентних чинникiв ТТ розвитку, що визначають цив^зац^ы переваги сусптьно! оргаызацм та водночас обумовлюють ¡снування асиметрично бтьшого по вiдношенню до пануючо! розвинуто! структури захiдного сус-пiльства тягаря проблем, пов'язаних, зокрема, з тУзац^ю економiчних вiдносин.
У зв'язку з необхщнютю подолання вищезазна-ченого протирiччя слiд звернутися до зауважень вщомого англiйського дослiдника селянсько! ци-возацм Т. Шанiна, який радив зосередити ува-гу на так званих марпнальних со^ально-еко-номнних формах, що, на його думку, притаманн селянському суспiльству [5, с. 12-17]. Це екс-полярнi (позаполюсы), нечистi економiчнi форми, що вщбивають об'ективно властиву цьому сус-птьству якiсно бiльшу рiзноманiтнiсть змiшаних форм, що значною м^ою формують економнну структуру, альтернативну пануючiй у даний час розвину^й ринковiй. Експолярнi, зм0ан форми - це форми, що гносеолопчно функцiонують поза ¡снуюч¡ iнварiанти домЫуючоТ прозахщно! економiчноí модел¡ i вiдбиваються у такий споЫб у перетворених формах у базових важелях державно! пол^ики, виявляють себе там ¡ як вщпо-вiднi ТТ тiньовi засади оргаызацм реально! влади.
«Елiтна» владно-бiзнесова структура в залеж-них краТнах мае синергетично подвину пбриди-зацiю: по-перше, гiбридизацiю iнституцiйних вщ-носин влади та б^несу, по-друге, гiбридизацiю змюту подальшого реформування, посилення в ньому тренду кланово-ринкового розвитку.
Одним ¡з проявiв незавершеного характеру модерызацм «елiтного» владно-бiзнесового прошарку взаемопроникнення сусптьних сфер, Тх невiдокремленостi е невтьний вибiр партне-рiв для соцтльно-економнно! взаемодп [6, с. 21-23]. Виб^ партнера залежить вiд його при-
належностi до певноТ системи персонфкова-них общинних вiдносин, а отже, вщ залежностi, побудовано! на общинних зв'язках. Можливос-тi суспiльного регулювання та контролю за ци-ми зв'язками значно знижеы, оскiльки вони вщ-кидаються системною общинною оргаызац^ю, а отже, набувають характеру тЫьових. Реально виключена можливiсть селекцм партнерiв для функцiонально рiзноплановоí дтльнос^ - сус-пiльноТ, комерцiйноí тощо. Вимога особистого як вихщно! передумови для зд^снення економiчних дiй перетворюе будь-якого члена локального общинного сусптьства на унiверсального партнера, пов'язаного сптьною вiдповiдальнiстю за долю общини. Локальне сусптьство - сiм'я, община, мафт, органiзованi злочиннi угруповання - завжди е самодостатнiм, ¡зольованим, а отже, ворожим до навколишнього середовища, проти-ставленим щодо нього, тЫьовим.
У межах локального кланового сусптьства вся сукупнють його сусптьних вщносин зводиться й визначаеться вщносинами мiж «своТми» внутрiш-нiми персонфкованими вiдносинами. Ця форма малого сусптьства диференцше статус його члена залежно вщ системи особисто! залежностк Таким чином, соцiальна органiзацiя традиц^ного суспiльства, «традицiйний порядок характеризу-еться потрiйним градi8нтом: часовим (центральна роль традицм i прецеденту), просторовим (локалг зацiя трансакцiй) та i8рархiчним (вщносини пану-вання та пiдпорядкування)» [7].
Система традиц^ного кланового суспiльства може адаптуватися до ¡снування позалокальних вщносин (ринкових. цивтьних, комерц^них) за умови, що вони пщпорядковуються логiцi та адре^ персонiфiкованих вiдносин. Орi8нтацiя на систему особисто! залежнос^ вiд ¡ерархм локального сус-пiльства продовжуе вщтворюватися i на макросо-цiальному р^ы при трансляц!! общинних вiдносин на вищий соц^льно-економнний рiвень.
Одним з критермв незавершено'Т модернiза-цГТ сусптьств общинно! органiзацií е дуалiзм норм, що оцЫюють поведiнку, з одного боку, члеыв свое!' кланово! сптьноти ¡, з другого - тих, хто знаходять-ся поза сусптьством, - чужих [6, с. 24-30]. СтупЫь iнтенсивностi дуалiзму норм е мiрою просування того чи ¡ншого суспiльства по шляху модернiзацiТ': чим бтьш двоТ'стi норми, що ¡снують в суспiльствi, тим менш сусптьство, що е об'ектом дослiдження, належить до сучасного сусптьства. Головна за-
KOHOMipHicTb змЫи тенденцм його розвитку побу-дована на наступному: зростання залежного стану тради^йного кланового суспiлbства, посилення тиску на нього з боку норм сучасного суспiлbства продукуе умови для вщповщного еластичного посилення архаТзацм першого, його дуалiзму норм, а отже, й тУзацп сусптьних вiдносин.
Сучасна фiнансова, економiчна криза в краН численнi фактори «пбридно! вiйни» активно викону-ють функцю щодо посилення процесу перерозподг лу власносл та влади на користь суб'8ктiв паразитарного, тiнbового «елп"ного» владно-бiзнесового парасуспiлbства. Найважливiшими характеристиками ц°' форми тiнbового парасуспiлbства, як засо-бу кризово! пбридизацм щодо галbмування рефор-мування суспiлbства в Укра'Ц е:
а) посилення потягу до вкрай обмеженого простору прийняття транспарентних владно-полг тичних, владно^знесових стратегiчних рiшенb, замкненостi тiнbового парасусптьства. Воно е головною сферою дiялbностi вищих державно-владних кланових олiгархiчних кiл, всерединi яких точиться жорстока конкурентна боротьба за тi чи ^rni нiшi ел^но[ сфери. Потрапити до не! можна лише новим бтьш потужним фЫансово-адмЫг стративним клановим колам, що здатнi вщтюни-ти стару ел^у за допомогою пбридних пол™ко-економiчних засобiв на другий план;
б) посилення Ыформа^йно-адмУстративно!, по-лггично[, бiзнесовоí', економiчноí' непрозоростi тньо-вого, кланового владно-бiзнесового парасуспть-ства. Якщо за кордоном полггична, адмУстративна дiялbнiстb, фiнансовi ринки е вщкритими, Ыформа-цiя про них е доступною, то укра(нський ринок по-лiтичних, адмiнiстративних, фiнансових, майнових процеав е водночас зрегульованим, недорозвину-тим i системно непрозорим, кланово-обмеженим;
в) потяг до обмеження простору, доступнос-л фiнансових ресурсiв кра(ни, зосередження к в олiгархiчних колах в елп"арних структурах. Основу сучасно( ол^архп скпадае фiнансова олiгархiя, що являе собою союз фiнансових, промислових i владних груп. Вiтчизняною особливютю цього яви-ща е пбридна влада адмiнiстративно-економiчних груп (АЕГ), що сформувалися на залишках владно( адмУстративно-радянсько[ системи та отримали доступ до фЫансових ресурсiв у зв'язку з прина-лежнiстю к до сфери державного управлЫня;
г) посилення залежносл суб'8ктiв тiнbового «елгт-ного» владно^знесового сектору вiд паразитар-
но''' експлуатацм державниx фiнансiв. Укра'нський «елiтний» владно^знесовий капiтал не являе собою результат офiцiйниx доxодiв чи вдалого при-кладання капiталу. Вiн е результатом перманентного тiньового перерозподту власностi та влади, сформований як зааб паразитарного використан-ня з державно''' власносл, бюджетниx коштiв i прав, корупцiйно-набутиx на 'к обслуговування;
д) формування рiзко асиметричниx умов госпо-дарювання для рiзниx суб'ек^в, реалiзацiя системного комплексу заxодiв щодо пiдтримки при-вiлейованого становища паразитарно''' «елп"но'[» владно^знесово''' структури щодо iншиx суб'eктiв. Це виявляеться в нерiвномiрностi, дискрецiйностi, преференцiйностi оподаткування та загального режиму господарювання, перекладанн фюкаль-ного тягаря на ординарниx суб'ек^в;
е) максимальне кпаново-олiгарxiчне адмiнi-стративне обмеження конкурентно-ринково-го середовища в кран свободи пщприемництва, створення для суб'eктiв ординарного пщприем-ницького сектора режиму адмiнiстративного та фюкального тиску, численниx заборон й обме-жень, всiлякого стискання обсягу ринку, виштов-xування цього сектора за межi офМйно''' дiяльнос-л. У зв'язку з цим Укра'на, соцiально-економiчнi умови яко''' мають значний потен^ал розвитку пщ-приемницького сектора, офщйно мае цей сектор у непропорц^но обмежениx обсягаx;
е) посилення нерiвномiрностi розподiлу доxодiв, що вказуе на наявнiсть в економiчнiй структурi кра'ни явища мiжсекторного розламу, сформо-ванiсть протекцюнютсько''' моделi економiчного розвитку, що передбачае широке використання прямо''' чи опосередковано''' державно''' пiдтримки «елтого» бiзнесу, що е абсолютно природним в умоваx гiбридного владно-бiзнесового кланового протекцюызму;
ж) закрiплення за внутр0ым для тiньового «елiтного» владно^знесового парасуспiльства звичаевим клановим правом найвищиx для нього тiньовиx юридичниx потужностей, нейтралг зацiя будь-якиx офiцiйниx вимог законодавчиx i нормативниx ак^в, правооxоронниx органiв, судового переслщування, у тому числi i з боку анти-корупцiйниx органiв;
з) формування потужниx можливостей щодо реалiзацií провщно''' функцм тiньового зростання у вiтчизняниx умоваx - перманентного тЫьо-вого перерозподiлу власностi та влади, рiзке об-
мeжeння лeгaльниx iнвecтицiйниx можливоcтeй eкономiчного рeжимy в ^aM
Нaбyття тiньовим «eлiтним» влaдно-бiзнecо-вим пaрacycпiльcтвом розвинyтиx тiньовиx про-явiв cвiдчить про нaявнicть нового тЫьового тexнологiчного бaзиcy як змюту цього процecy. Тaким е вcтaновлeння кримiногeнно-iнновaцiй-ного типу тiньового зроcтaння.
Однi8ю з оргaнiчниx форм цього ceгмeнтy тЫьо-вого пaрacycпiльcтвa, побyдовaниx нa кризовiй гг бридизaцiï вщно^н y лaнцi «влaдa-бiзнec-кримi-нaлiтeт», е вiдноcини cиcтeмноï, тотaльноï корупцм'. Коруп^я y вiтчизняниx yмовax - цe нe тiльки i нe сттьки формa злочинного збaгaчeння бюрокрa-тичного дeржaвного aпaрaтy шляxом пeрcонiфi-ковaноï «тЫьово!» взaeмодiï з гоcподaрcькими тa iншими cтрyктyрaми житт8дiяльноcтi cycпiльcтвa, ^льки формa протипрaвноï привaтизaцiï дeр-жaвноï влaди тiньовими cтрyктyрaми. 3a в^ чaciв вонa бyлa, е i бyдe оcновним зacобом i гaрaнтом кримiнaлiзaцiï cиcтeми дeржaвного yпрaвлiння, його дeгрaдaцiï. Корyпцiя е як умовою, тaк i нacлiд-ком фyнкцiонyвaння тЫьово'1 eкономiки, поcилeн-ня мaйновоï дифeрeнцiaцiï cycпiльcтвa, кризи тa дeгрaдaцiï cycпiльно-полiтичного життя, гадрово'! кризи y cиcтeмi дeржaвного yпрaвлiння тощо.
У cyчacниx yмовax з'являютьcя новi форми ко-рyпцiйниx процeciв, що cпрaвляють нaйcyттeвi-ший вплив нa cтaн тa рeзyльтaти дiяльноcтi в^-eï дeржaвно-влaдноï cиcтeми. До тaкиx форм ^щ вiднecти тaк звaнy «вeртикaльнy» корyпцiю. «Beртикaльною» корyпцi8ю, нa нaшy думку, е дe-вiaнтнa формa cиcтeмного викориcтaння мexa-нiзмy дeржaвно-влaдноï вeртикaлi для ^оен-ня корyпцiйниx дiянь зa допомогою вeртикaльно cпрямовaного потоку коруп^йно'1 рeнти.
Гiбридизaцiя влaди тa бiзнecy cвiй чacтковий, aлe вaжливий прояв, зокрeмa, мa8 y нaйтicнiшо-му зв'язку чиновникa вщ влaди тa бiзнecмeнa, чи, що нe рiдшe, рeaлiзaцiï фyнкцiй влaди тa бiзнe-cy однi8ю о^бою. У зв'язку з цим дeвiaнтнicть принципiв i мeтодiв в^чизняно'!' бiзнecовоï дiяль-ноcтi iмaнeнтно здiйcню8 трaнcфeр до cyчacноï влaдноï вeртикaлi, визнaчae ïï якicть. Принцип вг тчизняного бiзнecy - пeрш зa вce влacнe збa-гaчeння - aктивно зacтоcовy8тьcя до вeртикa-лi влaди, що утворюе в ïï cтрyктyрi вeртикaльний потiк (знизу довeрxy) корупфйноТ рeнти, пeрeтво-рюючи фyнкцiю влaди y потужний корyпцiйний бiзнec-проeкт, що вимaгae корyпцiйного пeрe-
плaнyвaння цього бiзнecy, чacто-гycто пiд дaxом aдмiнicтрaтивниx рeформ.
Потужним чинником подaльшоï кризовоТ гi-бридно'1' тiнiзaцiï cycпiльниx процeciв в Укрaïнi е гiбриднi зacоби aгрeciï Pоciï.
Слiд зaзнaчити, що cy^^^ cтрyктyри мeтро-полГ|' iмпeрiй (поcтiмпeрiй) е головними провiдни-гами домiнyючого cyбдyкцiйного клaново-тiнi-зaцiйного (пбридного) конceрвyючого впливу нa iмпeрcькy пeрифeрiю.
Оcобливо дeформaцiйно нeбeзпeчними, гi-бридно-кризовими для yкрaïнcького cycпiль-cтвa е тiнiзaцiйнi iмпeрcькi впливи нa нaцiонaль-ну eлiтy, дeржaвно-влaднy cиcтeмy, подaльшy дeгрaдaцiю aдмiнicтрaтивного рecyрcy, зa допомогою якиx здiйcню8тьcя розбeщeння модeллю колaборaцiонiзмy влaдниx вeрxiв, y тому чи^ зa допомогою cпeцcлyжб, aктивний пeрeрозподiл крaщиx рecyрciв проiмпeрcькиx мicцeвиx eлiт нa кориcть мeтрополiï, що фaктично знищуе кaдровi рecyрcи в^е'( пeрифeрiï iмпeрiï.
До оcновниx cинeргeтично дiючиx тiнiзaцiйниx фaкторiв гiбридноï в^ни з боку «eлiтного» влaд-но-бiзнecового прошaркy тaкож вiдноcитьcя знaчнe поcилeння cпeктрy форм тiньового мexa-ызму пeрeрозподiлy бiзнecy тa влaди в cy^^-cтвi, як головно'( тiнiзaцiйноï iнcтитyцiйноï гiбридноï зaгрози. Проявaми тaкого типу тiньовоï зaгрози е cyчacнa розбyдовa привaтизaцiйниx процeciв, рeйдeрcькi зaxоплeння, eнeргeтичнa зaлeжнicть крaïни, вiд ïï вупльного ceгмeнтy зокрeмa (що мae y знaчнiй мiрi штучний тЫьовий xaрaктeр), «вiртy-aльнa» eкономiкa тiньовиx фiнaнcовиx, вaлютниx криз, вилyчeння гeоeкономiчноï рeнти зacобaми потокiв контрaбaнди, yтворeння тiньовоï дeльти y трaнcфeртниx цiнax чeрeз формyвaння «чорниx» тiньовиx зон типу ОРДЛО, тiньовi зacоби знищeн-ня оcнaщeння yкрaïнcького вiйcькa, гiбриднa вi-йнa, що утворюе вeличeзниx обcягiв комплeкc з тiньовиx мeтодiв, cфeр, форм тощо.
Висновки
Aнaлiз вiтчизняниx cycпiльниx процeciв y ïx ic-торичниx мeтaморфозax, мexaнiзмiв взaeмодiï cycпiльcтвa тa влaди cвiдчить про нaявнicть cтiй-кого вiдтворeння cyттeвиx тiнiзaцiйниx протирiч y взa8модiï iнтeрeciв влaди тa широкиx вeрcтв нa-ceлeння, поглиблeння зaгрози подaльшоï e^-пaнciï тiнiзaцiйниx зacобiв прийняття влaдниx рiшeнь i дiй тa aдeквaтного поcилeння тiнiзa-
öi'i вщносин сусптьного супротиву (як реакцГ|' на владну тУза^йну Ывазш).
Нaслiдкaми кризово'1' модерызацй залежних кра'1'н е утворення в них мiжсекторного розла-му, тобто нaявностi якюно[ со^ально-еконо-мiчноï рiзницi в асинхронному розвитку окремих секторiв Ыституфйно[ структури, зокрема в ланц «елiтний» сектор влaдно-бiзнесовоï структури та ординарних секторiв, причиною системно!' тЫьо-во'1' aвтономiзaцiï - появи автономних, тЫьових, олiгaрхiчно-влaдних, кланових ел^них прошар-кiв як активних продуцен^в системно[ тУзацм, на одному полюсу та суцтьно[ бiдностi - на Ышому.
«Eлiтнa» влaдно-бiзнесовa структура в залежних краТнах мае синергетично подвину пбриди-зaцiю: по-перше, пбридизацш iнститyцiйних вщ-носин влади та бiзнесy, по-друге, гiбридизaцiю змiстy подальшого реформування, посилення в ньому тренду кланово-ринкового розвитку.
Сучасна фЫансова, економiчнa криза в краН числены фактори «пбридно[ вiйни» активно викону-ють фyнкцiю щодо посилення процесу перерозподг лу влaсностi та влади на користь суб'еклв паразитарного, лньового «елiтного» влaдно-бiзнесового пaрaсyспiльствa. Найважпив0ими характеристиками цieï форми лньового пaрaсyспiльствa, як засо-бу кризово[ пбридизацй щодо гальмування реформування сусптьства в УкраУ, е:
а) посилення потягу до вкрай обмеженого простору прийняття транспарентних владно-полг тичних, влaдно-бiзнесових стрaтегiчних рiшень, замкненост тiньового пaрaсyспiльствa. Воно е головною сферою дiяльностi вищих державно-владних кланових олiгaрхiчних кiл, всерединi яких точиться жорстока конкурентна боротьба за т чи iншi нiшi елiтноï сфери. Потрапити до не[ можна лише новим бiльш потужним фЫансово-адмУ-стративним клановим колам, що здатн вщтюни-ти стару елiтy за допомогою пбридних пол™ко-економiчних зaсобiв на другий план;
б) посилення Ыформа^йно-адмУстратив-но[, полiтичноï, бiзнесовоï, економiчноï непрозо-ростi тiньового, кланового владно^знесового пaрaсyспiльствa. Якщо за кордоном полiтичнa, aдмiнiстрaтивнa дiяльнiсть, фiнaнсовi ринки е вiдкритими, iнформaцiя про них е доступною, то укра1нський ринок полiтичних, aдмiнiстрaтивних, фiнaнсових, майнових процесiв е водночас зре-гульованим, недорозвинутим i системно непро-зорим, кланово-обмеженим;
в) потяг до обмеження простору, доступнос-л фiнансовиx ресурсiв кра'ни, зосередження 'к в олiгарxiчниx колаx в елiтарниx структураx. Основу сучасно''' олiгарxií складае фiнансова олiгарxiя, що являе собою союз фiнансовиx, промисловиx i владниx груп. Вiтчизняною особливютю цього яви-ща е пбридна влада адмiнiстративно-економiчниx груп (АЕГ), що сформувалися на залишкаx владно' адмУстративно-радянсько)' системи та отримали доступ до фiнансовиx ресурсiв у зв'язку з прина-лежнiстю 'к до сфери державного управлЫня;
г) посилення залежност суб'eктiв тiньового «елiтного» владно-бiзнесового сектору вщ па-разитарно''' експлуатацм державниx фiнансiв. Укра'нський «елiтний» владно-бiзнесовий кат-тал не являе собою результат офiцiйниx доxодiв чи вдалого прикладання капралу. Вiн е результатом перманентного тЫьового перерозподiлу власностi та влади, сформований як за^б паразитарного використання з державно''' власноси бюджетниx коштiв i прав, корупцiйно-набутиx на íx обслуговування;
д) формування рiзко асиметричниx умов госпо-дарювання для рiзниx суб'eктiв, реалiзацiя системного комплексу заxодiв щодо пщтримки при-вiлейованого становища паразитарно''' «елп"но'[» владно^знесово)' структури щодо iншиx суб'еклв. Це виявляеться в нерiвномiрностi, дискрец^носи преференцiйностi оподаткування та загального режиму господарювання, перекладанн фюкаль-ного тягаря на ординарниx суб'eктiв;
е) максимальне кланово-олiгарxiчне адмiнi-стративне обмеження конкурентно-ринково-го середовища в кра'У, свободи пiдприeмництва, створення для суб'еклв ординарного пщприем-ницького сектора режиму адмУстративного та фiскального тиску, численниx заборон й обме-жень, встякого стискання обсягу ринку, виштов-xування цього сектора за межi офщйноУ дiяльнос-тi. У зв'язку з цим Укра'на, соцiально-економiчнi умови яко' мають значний потенцiал розвитку пщ-приемницького сектора, офiцiйно мае цей сектор у непропорц^но обмежениx обсягаx;
е) посилення нерiвномiрностi розподту доxодiв, що вказуе на наявнють в економiчнiй структурi кра'ни явища мiжсекторного розламу, сформо-ванiсть протекцюнютсько]' моделi економiчного розвитку, що передбачае широке використання прямо''' чи опосередковано''' державно''' пiдтримки «елiтного» бiзнесу, що е абсолютно природним в
умовах пбридного влaдно-бiзнecового кланового npoTeKôioHÎ3My;
ж) закртлення за внутршым для лньового <^rr-ного» влaдно-бiзнecового пaрacycпiльcтвa звичае-вим клановим правом найвищих для нього лньових юридичних потужностей, нeйтрaлiзaцiя будь-яких офiцiйних вимог законодавчих i нормативних aктiв, правоохоронних оргaнiв, судового пeрeслiдyвaння, у тому числi i з боку антикоруп^йних оргaнiв;
з) формування потужних можливостeй щодо рeaлiзaцïí провщно[ функцГ|' тiньового зростан-ня у в^чизняних умовах - пeрмaнeнтного тЫьо-вого пeрeрозподiлy влaсностi та влади, рiзкe об-мeжeння лeгaльних iнвeстицiйних можливостeй eкономiчного рeжимy в кран
Потужним чинником подальшо!' кризово'Г гг бридно'1' тУзацм сyспiльних процeсiв в Укра1ы е гiбриднi засоби aгрeсiï Росй.
Слiд зазначити, що сусптьы структури мeтро-полГ( iмпeрiй (постiмпeрiй) е головними провщни-ками домЫуючого сyбдyкцiйного кпаново-тЫг зaцiйного (пбридного) кон^рвуючого впливу на iмпeрськy пeрифeрiю.
Особливо дeформaцiйно нeбeзпeчними, гг бридно-кризовими для укра'1'нського суспть-ства е тiнiзaцiйнi iмпeрськi впливи на нацюналь-ну eлiтy, дeржaвно-влaднy систeмy, подальшу дeгрaдaцiю aдмiнiстрaтивного рeсyрсy, за допомогою яких зд^снюеться розбeщeння модeллю колaборaцiонiзмy владних вeрхiв, у тому чи^ за допомогою спeцслyжб, активний пeрeрозподiл кращих рeсyрсiв проiмпeрських мiсцeвих eлiт на
користь мeтрополiï, що фактично знищуе кaдровi рeсyрси в^е!' пeрифeрiï iмпeрiï.
Список використаних джерел
1. П^дбор^к/м В. А. Сучасна форма втизняно-го тiньового парасусптьства / В. А. Прeдборський // Формування ринкових вщносин в Укран : зб. наук. пр. Науково-дослщного eкономiчного iн-тy Мiн-вa e^-номки Укради. - К., 2016. - Вип. 3. - С. 9-13.
2. Прeдборський В. А. «Автономна лньова дeржaвa» як загроза нацюнальнм бeзпeцi / В. А. Прeдборський // Формування ринкових вiдносин в Укран : зб. наук. пр. Науково-дослщного eкономiчного iн-тy МЫ-ва eкономiки Украпни. - К., 2016. - Вип. 1. - С. 3-7.
3. Прeдборський В. А. ТУза^я влади як прояв про-цeсiв нeзaвeршeноï модeрнiзaцiï / В. А. Прeдборський // Формування ринкових вщносин в УкраУ : зб. наук. пр. Науково-дослщного eкономiчного Ы-ту Мiн-вa eкономiки Украпни. - К., 2017. - Вип. 1. - С. 3-9.
4. Хлопин А. Фeномeн двоeмыслия: Запад и Россия. Особeнности ролeвого повeдeния / А. Хлопин // Общeствeнныe науки и соврeмeнность. - 1994. -№ 3. - С. 54.
5. Шанин Т. l/^e всeгдa дано... / Т. Шанин // Зна-ниe-силa. - 1990. - № 9. - С. 12-17.
6. Олeйник А. Н. Тю^мная субкультура в России: от повсeднeвной жизни до госyдaрствeнной власти / А. Н. Олeйник. - М. : ИНФРА-М, 2001. - 418 с.
7. Тeвeно Л. Множeствeнность способов координации: рaвновeсиe и рациональность в соврeмeнном мирe / Л. Тeвeно // Вопросы экономики. - 1997. -№ 10. - С. 80.
УДК: 339
Л.Б. ШОСТАК,
д.е.н., професор, головний науковий сп1вроб1тник, Державний науково—дослдний ¡нститут ¡нформатизаци та моделювання економки М1н1стерства економ1чного розвитку та торпвл1
О.1. Д1КАРБВ,
кандидат пол'тичних наук, доцент кафедри м'жнародних вщносин та журналстики Кивського национального ун\верситету культури i мистецтва
Технологи «ALT MONETS», BLOCKCHAIN алмазопроводiв, золота та нафти
У статт'1 анал'зуються процеси входження крптовалют в ф1нансов1 мереж1 економ1чно! сфери со-ц\ального життя в методичному подоланн певноi багатозначност 1х в'ртуального й практичного ви-користання. Автори концептуал'зують цей процес як технологи «alt monets» та блокчейнв (техноло-пя Blockchain тут розглядаеться в парадигм1 «децентрал1зовано1 технологи ведення бухгалтерского обл\ку» в корпоративних практиках i як похдна технчного дизайну Bitcoin та його похдних в контекст програмних функцй «розумних контракт1в»). В статт'1 здйснено анал'з нов1тн1х фнансових техно-лопй з опрацюванням моделей 1х адаптаци задля поширення перспективних фнансових технолопй.
10 Формування ринкових вщносин в УкраУж №1 (200)/2018
© Л.Б. ШОСТАК, 01. Д1КАРБВ, 2018
