CC BY
18
УДК 336.71
ТЕНДЕНЦП ТА СУПЕРЕЧНОСТ1 РОЗВИТКУ Ф1НАНСОВОГО РИНКУ В УМОВАХ 1НТЕГРАЦИ
© 2016
КРАСНОВА I. В.
УДК 336.71
Краснова I. В. Тенденцп та cynepe4H0CTi розвитку фшансового ринку в умовах iнтеграцii'
Досл'джуються тенденцИ функцшнування свтового фшансового ринку з метою виявлення структурних та функцональних деформацй у його розвитку та !х урахування в економiчнiй полтиц держави на шляху ф'тансовоi штеграци. Систематизовано та узагальнено основш закономiр-ност'> розвитку свтового фшансового ринку, серед яких виокремлено: деформа^я економiчноi рол'>; зростання значущостi; структурш зрушення; розвиток спекулятивних операцй; перетворення фшансового ринку в епцентр нестаб'шьностi, збурень та криз. Показано, що проблема вдриву фшансового ринку вд реального сектора економ'жи виявляеться в тому, що в'дбуваеться змщення його функционально! спрямованостi &д об-слуговування реальноi економки до самостшноi сфери, що продукуе непродуктивний (ф'штивний) каптал. Наведено статистику масштаб'ю фшансових актитв, що обертаються на свтовому ф'шансовому ринку та е об'ектом спекулятивних угод. Зазначено, що !х обсяг та динамiка спровокували виникнення нового типу економки, в якй домiнуючi позицИзаймае ф'шансовий ринок. Вид'шено ф'шансот дисбаланси, сформованi Ыд впливом штеграцйних процеав на фшансових ринках. Розглянуто змiни в структур фшансового ринку щодо фшансових посередни^в та мiкроструктури ринку.
Ключов'! слова: ф'шансовий ринок, реальна економка, ф'шансовий актив, фшансовi посередники, дисбаланси, деривативи. Рис.: 4. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Краснова 1рина BiKmopiBHa - кандидат економiчниx наук, доцент, професор кафедри менеджменту банювськоi д'тльност'!, Кивський нацональ-ний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки!в, 03680, Украша) E-mail: iryna_krasnova@i.ua
УДК 336.71
Краснова И. В. Тенденции и противоречия развития финансового рынка в условиях интеграции
Исследуются тенденции функционирования мирового финансового рынка с целью выявления структурных и функциональных деформаций в его развитии и ориентации на них при обосновании и проведении экономической политики государства на пути финансовой интеграции. Систематизированы и обобщены основные закономерности развития мирового рынка, среди которых выделены: деформация экономической роли; рост значимости; структурные сдвиги; развитие спекулятивных операций; преобразования рынка в эпицентр нестабильности, возмущений и кризисов. Показано, что проблема отрыва финансового рынка от реального сектора экономики проявляется в том, что происходит смещение его функциональной направленности от обслуживания реальной экономики в сторону формирования самостоятельной сферы, которая производит непродуктивный (фиктивный) капитал. Приведена статистика масштабов финансовых активов, которые обращаются на мировом финансовом рынке и выступают как объект спекулятивных сделок. Указано, что их объем и динамика спровоцировали возникновение нового типа экономики, в которой доминирующие позиции занимает финансовый рынок. Выделены финансовые дисбалансы, сложившиеся под влиянием интеграционных процессов на финансовых рынках. Рассмотрены изменения в структуре рынка касательно финансовых посредников и микроструктуры рынка. Ключевые слова: финансовый рынок, реальная экономика, финансовый актив, финансовые посредники, дисбалансы, деривативы. Рис.: 4. Табл.: 1. Библ.: 15.
Краснова Ирина Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры менеджмента банковской деятельности, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: iryna_krasnova@i.ua
UDC 336.71
Krasnova I. V. The Tendencies and Contradictions of Development of the Financial Market in the Conditions of Integration
The tendencies of functioning of the global financial market are studied with a view to identifying structural and functional deformities in its development and commitment to them in substantiating and conducting the economic policy of the State towards the financial integration. The main regularities in the development of the world market have been systematized and generalized, among which the following have been allocated: deformity of economic role; growing importance; structural changes; development of speculative operations; transformation of market to an epicenter of instability, disturbances, and crises. It has been displayed that the problem of detachment of the financial market from the real sector of economy consists in a shifting its functional direction from servicing the real economy in the direction of forming an autonomous sphere, which produces unproductive (fake) capital. The article provides statistics on the extent of financial assets that are traded at the world's financial market and serve as the object of speculative transactions. It is specified that their volume and dynamics have provoked emerging of a new type of economy, in which a dominant position is taken by the financial market. The financial imbalances have been allocated, which were created under the influence of integration processes in the financial markets. The changes in the structure of the market regarding the financial intermediaries and the market microstructure have been considered.
Keywords: financial market, real economy, financial asset, financial intermediaries, imbalances, derivatives. Fig.: 4. Tabl.: 1. Bibl.: 15.
Krasnova Iryna V. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Management of banking activities, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: iryna_krasnova@i.ua
Сучасний стан шновацшного розвитку фшансового ринку, поряд 3i скасуванням обмежень щодо глобального руху кашталу та розвитком шфор-мацшних технологш, характеризуемся посиленням процейв фшансово! штеграци та наростанням супереч-ностей що 11 насладив. 1нтеграцшш процеси носять всеохоплюючий та об'ективний характер, зумовлюючи зростання взаемозв'язюв i взаемопроникнення нащо-нальних фшансових ринюв i формування единого цшс-
ного ринкового простору. Процес штеграци кнував за-довго до появи фшансових ринюв, проте з 1х утворенням тенденцiя набула нового i бкьш штенсивного розвитку. Глобалiзацiйнi змши вступили в протирiччя з префе-ренщями нацюнальних фшансових ринюв. 1нтегроваш ринки, формуючи умови рiвного доступу до фшансових послуг суспкьства, шститупв i шдприемств, почали: вциравати важливу роль у формуванш щш фшансових активiв; виступати важливим мехашзмом стимулюван-
ня заощаджень, швестицш, 1 тим самим - економ1чного зростання; спонукати до ринково! дисципл1ни та шфор-мацшно! ефективност1; створювати в1дпов1дн1 умови для досягнення цшово! ефективност1 ф1нансових посе-редницьких послуг. Усе це знайшло свое в1дображення у трансформац1йних змшах у структур1 та процесах, що в1дбуваються на ф1нансовому ринку.
Метою стати е досл1дження структурних 1 функцю-нальних особливостей 1 реалш функц1онування фшан-сового ринку, з метою врахування виявлених тенденц1й в економ1чнш пол1тиц1 держави на шляху штеграци до св1тового ф1нансового простору.
Теоретичне шдгрунтя досл1дження фшансово-го ринку та процейв фшансово! штеграци закладено у працях в1тчизняних вчених-економ1ст1в В. Базилевича, О. Вовчак, А. бшфанова, О. Колод1зева, Д. Лунякова, В.Унинець-Ходаювсько'!, I. Школьник, Ф. Павелки, О.При-мостки та 1н. Сучасш економ1чн1 трансформаци, глобаль-н1 фшансов1 дисбаланси та глобальна ф1нансова криза досл1джувалися в роботах I. Козюка, Д. Лук'яненка, I. Пу-занова, Я. Столярчук, К. Стрижиченко, С. Циганова, В. Шевчука та ш.
У сучасних умовах розвиток процейв фшансово'! штеграци засв1дчуе 1снування багатьох недостатньо ви-р1шених проблем, що суттево знижують потенц1ал ф1-нансового ринку в забезпечеш економ1чного зростання, акумуляци ним грошових кошт1в з урахуванням прибут-ковост1, безпечност1 та л1кв1дност1
Як зазначае Стрижиченко К.: «св1това ф1нансова криза продемонструвала наявш проблеми регулювання ф1нансового ринку у свгговш економ1ц1, а саме: незабез-печен1сть ф1нансових ресурйв реальним сектором; не-ефективн1сть економ1чно! пол1тики у сфер1 забезпечення ст1йкого функц1онування фшансового ринку; збкьшення св1тово! асиметрп розвитку м1ж розвиненими кра!нами та шшим св1том; нев1дпов1дн1сть кредитних рейтинг1в кра!н реальному стану !х економ1к; неадекватне до зм1н зовн1шнього середовища регулювання фшансового ринку; формування фшансових «пузир1в» [1, с. 170-171].
Фшансов1 ринки протягом останнк двадцяти роив зазнали суттевих як1сних зм1н, що в1дбу-валися у двох площинах: 1нтеграц1я фшансово'! шдустри та змши у технолог1ях надання ф1нансових послуг. Сл1д зауважити, що процес фшансово'! штеграци та розвитку у сфер1 ф1нанс1в амб1валентн1: як фшансова ш-теграц1я зм1нюе умови функцюнування фшансово'! сфе-ри, так само змшюються й шновацИ у фшансовш сфер1, з'являються нов1 види послуг, удосконалення системи управл1ння ризиками надае процесу фшансово'! штеграци нового 1мпульсу. Руш1йн1 сили фшансово'! штеграци в1дображають системн1 зм1ни глобального фшансового середовища 1 спрямованють на формування штегрова-них форм функц1онування фшансових ринюв: + поглиблення м1жнародно'! торпвлц + зростаюча м1жнародна мобкьшсть кашталу,
переважно спекулятивного характеру; + концентрац1я, консол1дац1я та транснацюналь зац1я ф1нансових 1нститут1в, розвиток фшансових супермакет1в та конгломерат1в;
+ розвиток глобально! фшансово'! 1нфраструктури: м1жнародн1 б1рж1, м1жнародн1 плат1жн1 системи, м1жнародш системи фшансових транзакций; + впровадження сучасних електронних техноло-
г1й, засоб1в комушкаци та шформатизаци; + зростання рол1 ф1нансових 1нновац1й та обсяпв
операц1й з деривативами; + розширення ккькост та обсягу трансгранич-них за природою ф1нансових 1нструмент1в 1 шдсистем м1жнародних ф1нанс1в (наприклад, еврооблиаци, глобальн1 депозитарн1 розписки, м1жнародн1 плат1жш системи, м1жнародне пере-страхування, м1жнародш страхов1 пол1си тощо); + створення штеграцшних об'еднань в уск регю-нах св1ту.
Ц
стану фи
' 1 фактори визначають нов1тш функц1ональн1 та структурн1 зм1ни, притаманш 1нтегрованим ф1-. нансовим ринкам. Разом з тим анал1з сучасного ршансового ринку доводить, що на сучасному ш-теграц1йному етап1 розвитку ринок перейшов на новий р1вень функц1онування, який характеризуеться певними суперечностями, що позначаються на формуванн1 шве-стиц1йних стратег1й (рис. 1). Коротко розглянемо прояви згаданих суперечностей.
Деформащя економiчно'i ролi ф^нсового ринку проявляеться у розвитку та поглиблеш пр1рви м1ж ф1-нансовим 1 реальним секторами економжи. Основу гшо-тези в1дриву ф1нансового сектора в1д реального стано-вить перевищення темп1в зростання показник1в фшан-сових ринк1в над аналог1чними показниками реально! економжи, спричинене стр1мким збкьшенням частки фшансових актив1в у сукупних фшансових транзакц1ях. Збкьшення частки ф1нансових актив1 у свою чергу про-вокуе поглиблення фшансових ризиюв та виникнення системних ризик1в. У механ1зм1 функцюнування фшансового ринку в1дбуваеться змщення акцент1в 1з забезпечення трансформацГ! заощаджень в швестици в бж функцГ! перерозподку ризик1в. Це, своею чергою, обу-мовлюе зростання волатильност ф1нансового ринку, що дозволяе отримувати прибуток за рахунок спекуля-цш, а не за рахунок використання фшансових ресурйв у реальному сектор1 економ1ки. Дана тенденц1я набувае загрозливих масштаб1в.
Якщо в 1980 р. сукупна номшальна варт1сть пер-винних ф1нансових актив1в (акц1й, обл1гац1й, боргу 1 позик) становила менше половини св1тового валового внутр1шнього продукту, то наприкшщ 1990-х рок1в вона майже зр1внялась з1 св1товим ВВП, а з 2007 р. (за виклю-ченням кризових 2008-2009 рр.) перевищуе останнш бкьш н1ж утрич1. Станом на кшець кв1тня 2015 р. об-сяг св1тового ВВП був менший в1д кап1тал1зацГ! обсяг1в ткьки одного виду ф1нансових актив1в - акцш, без ура-хування шших клайв актив1в (рис. 2).
Така ситуац1я унеможливлюе нормальне виконан-ня фшансовим ринком сво!х функц1й. Як справедливо пом1чае М. бршов, «виникла ситуац1я, коли ф1нансовий ринок, будучи пох1дним, вторинним в1дносно економь ки, чинить на не! виршальну дда. Бкьше того, на нинш-ньому еташ в1н часто в змоз1 нав1ть бкьше впливати на
Рис. 1. Сучасн тенденцм та суперечност розвитку штегрованих фiнансових ринмв Джерело: авторська розробка.
Трлн дол. США
80 78 76 74 72 70 -i
74,7
74,5
ж
V
Цша акц|й на Bcix фондових ринках cBiTy
Свтовий ВВП
Рис. 2. Свгговий фондовий ринок та ВВП (трлн дол. США) станом на 30.04.2015 р. Джерело: авторська розробка.
економжу, шж вона - на фшансовий ринок» [2, с. 5]. В1д-пов1дно, фшансовий ринок з рангу обслуговуючого сектора економжи стае дом1нуючим, самостшним, б!льш того, самодостатн1м економ1чним середовищем.
Випереджаюче зростання ф1нансового ринку спри-яло появ1 не ткьки нових 1нституц1ональних учас-ник1в (пенс1йн1 фонди, фонди спкьних 1нвестиц1й, страхов1 компани, суверенн1 фонди, хедж-фонди, фонди прямих швестицш), але 1 появ1 нових вид1в ф1нансових актив1в, що уособлюють «економжу запайв». В1дбува-еться формування «ново! економ1ки», економша стае складовою фшансовоИ економши - «фшансономши», у якш нарощуеться розрив м1ж реальним кап1талом 1 його ринковою оцшкою. За цих умов ринков1 цши ф1нансових актив1в в1дхиляються в1д !х фундаментально! вартост1, збкьшуеться волатильн1сть цш ф1нансових актив1в, мо-бкьшсть портфельного 1 прямого швестування, зростае нестабкьшсть финансового ринку та збкьшуеться ймо-в1рн1сть та частота настання кризових явищ.
Велике значення у поглиблеш в1дриву фшансово-го сектора в1д реального в1д1грали ф1нансов1 деривати-ви, через фшансову в1ртуал1зац1ю кап1талу. У результат! фжтивний (в1ртуальний) каптал шдпорядковуе проце-си виробництва, керуючи реальним капталом, незалеж-но в1д його стану та ефективност [3, с. 102].
В1дрив фшансового ринку в1д реально! економь ки став основним катал1затором сучасно! фшансово-економ1чно! кризи (саме на це звертають увагу укра!н-сью вчеш О. Барановський, А. Гальчинський, А. Гриценко та шш1) [4-6]. Фжтивний каштал, який обертаеться на св1товому фшансовому ринку, в ккька раз1в переви-
щуе ВВП не ткьки кра!н i3 розвиненою економжою, а й тих, що розвиваються, що спотворюе мехашзм цшоут-ворення актив1в. Така ситуац1я вимагае посилення державного регулятивного впливу.
Динамка розвитку штегрованого фшансового ринку на сучасному еташ представляеться нам не у ви-гляд1 лшшно!, а скорше за все, експоненщально! залеж-ност1 Ця проявляеться в самих р1зних аспектах: трива-лост часових перюд1в, появ1 елеменпв !нфраструктури ринку, впровадження нових шдход1в до регулювання ринку, зростання числа угод та учасниюв, появ1 нових фшансових теорш. Сукупшсть цих детермшант обумов-люе зростання 3Ha4yrnpcmi штегрованого ф^нсо-вого ринку, що виявляеться в таких аспектах.
Зростання ролi та доступнот фшансових по-слуг. За останш десятилггтя внесок фшансових посеред-ниюв у формування св1тово! економжи, вим1рюваний як вцношення додано! вартосй, створено! в фшансовому сектор!, до глобального ВВП зрк у 1,2-2 рази. Так, у США цей показник доходить до 8-9%, а разом !з су-путшми галузями - до 15-20 %. Нередко статистика роз-винених кра!н включае до фшансового сектора угоди з нерухомктю, оренду, л1зинг, i в такому випадку частка фшанйв сягае третини ВВП.
Шдвищення частки фшансового сектора в загаль-нй сумi доходiв. Фшансовий сектор, у тому числ1 й за рахунок спекулятивних операций, акумулюе зростаючу частину корпоративних прибутюв. Так, частка доходов фшансового сектору в загальнш суш доход1в корпорацш США подво!лася - з 17 до 35%. Одночасно вцбуваеться збкьшенш частки фшансових шструменпв в структур! заощаджень населення за зменшення частки банювських депозипв i реальних актив1в. Частка нацюнального доходу, що перерозподкяеться через вй ланки фшансово! системи, у р1зних кра!нах становить в1д 35 до 50%.
З розвитком шформацшно-комушкацшних техно-логш збкьшуеться доступшсть фшансових ресурйв, що сприяе зростанню частки фшансових актив1в у балансах шдприемств i норми заощаджень [7].
Збыьшення фшансовоИ глибини економши та ак-тивiзацiя торгiвлi деривативами. За оцшками експер-т1в «McKinsey Global Institute», фшансова глибина еко-номжи як варткть фшансових актив1в у процентному вцношенш до ВВП збкьшилася по експонент! з1 161% у 1990 р. до 356% у 2010 р. [8]. За останшми даними, вар-ткть сукупних фшансових актив1в зросла !з 42 трлн дол.
США у 1990 р. до 294 трлн дол. у 2014 р. Фшансова гли-бина шдвищилось до 379 %. Даний процес розпочався ще з 1970-х рр. завдяки неолiберальнiй полiтицi, основною метою яко! була дерегуляцiя фiнансових ринюв [9, с. 5]. Так, загальносвГтовий показник акцiй вирiс з 18 мiльярдiв в день у 1977 р. до 2,9 трильйошв станом на 9 квггня у 2015 р. Обсяг валютних трансакцiй збкьшив-ся з 0,1 трильонiв доларiв у 1977 р. до 5,3 трильйошв у 2015 р.. Ще бГльш вражаючим е ринок операцш з дери-вативами, абсолютна варткть яких (уже здiйснених i ще вГдкритих угод) склала на юнець 2014 р. 693,9 трильйошв доларiв - у сотнi разiв бГльше, нiж загальна щорiчна варткть всГх товарiв i послуг у свт. В iнформацiйних мережах Рейтер щомит оновлюеться iнформацiя про 2 тисячi котирувань, торговi термiнали Блумберг щодня працюють з 2 мГльйонами акцiй.
Серед основних тенденцiй розвитку светового ринку деривативi виокремемо таю:
+ незважаючи на уповГльнення темпiв зростання операцiй з деривативами, ринок похГдних фГ-нансових iнструментiв залишаеться суттевою складовою iнтегрованого фiнансового ринку i перетворюеться на фiнансовий Гнститут цшо-утворення;
+ розширення спектра шструменпв на ринку де-ривативiв, що забезпечуеться стрiмким розвит-ком шдустрГ! фiнансового iнжинiрингу; + роль каталiзатора процесiв популяризацГ! та впровадження фшансових деривативiв у по-всякденну д1яльшсть суб'ектiв ринкових вГдно-син продовжуе зберГгатися за банками; + переважання позабiржового ринку над бГржо-вим, а бiржового ринку фшансових деривативiв над товарними деривативами; + зростання обсягiв процентних i валютних де-риватiв у поеднанш зi скороченням обсягiв операцш з кредитними деривативами, вказуе на вГдновлення ринком свое! основно! функцГ! -хеджування фiнансових та господарських ризи-кiв [10, с. 1077] на противагу спекулятивны.
За умов економГчно! кризи, перерозподГлу влас-ност та полпично! нестабiльностi спекулятивнi тенденцГ! стають домiнуючими у сферi економГчно! дiяльностi в цГлому [11, с. 53]. Сценарш, за якого фь нансова динамiка екстраполюеться без змГн у майбутне, сприяв би подальшому величезному вiдриву фiнансових активiв вiд реально! економiки. Фондовi кризи 19971998, 2000-2002, 2007-2008 рр. збивали експоненщаль-не зростання, приводили його до динамки фiнансових
активiв, наближено! до лiнiйного тренду. Подiбний сце-нарiй («експонента - криза - уповГльнення динамiки») буде широко вГдтворюватися i в подальшому з приско-реною амплiтудою коливань.
Зростання ролi фiнансового ринку виявляеться у його здатносп брати участь у розвитку ролi рiзного роду фшансових тновацш. В умовах штеграцГ! фшансових ринюв на перший план виходить така шновац1я, як сек'юритизацГя, перетворення все бГльшо! частини товарних i грошових активiв у фiнансовi iнструменти, що обертаються на ринку (табл. 1).
Загалом сек'юритизацГя оцшюеться як найбГльша фГнансова iнновацiя минулого столптя, завдяки якiй ши-роке коло iнвесторiв дiстало можливiсть активного ви-ходу на регiональнi та свiтовi фiнансовi ринки диверси-фГкуючи фiнансовi ризики. Але, вважаемо, що розвиток фшансових ГнновацГй внаслiдок сек'юритизацГ! на прак-тицi обертаеться нарощуванням системних ризикiв.
УцГлому зростання значущост фiнансового ринку провокуе виникнення глобальних дисбалансiв у фiнансовiй сферi, яю призводять до макроеко-номiчно! дестабшзацГ! та нестабiльностi у кра!нах, що штегроваш у мiжнароднi фiнансовi зв'язки [13]:
+ формування полюсiв iз низькими i стабГльно високими процентними ставками; виникнення полюса iз високим рiвнем валютних резервiв i полюса зi значним дефщитом поточного рахунку плайжного балансу; формування високого рiвня суверенних боргiв у кра!нах з високорозвиненими економжами з одночасним зниженням темшв економiчного зростання у цих кра!нах; виникнення валютно-курсового дисбалансу; зростання нерiвностi в розподiлi власниюв ак-тивiв на класи за «матрицею добробуту».
Асиметричнi наслiдки глобально! фшансово! Гн-теграцГ! поглиблюють дисбаланси мiж сощально-еко-номiчним рiвнем розвитку кра!н. Найбагатшi кра!ни, через гнучю механiзми фiнансово! iнтеграцi!, переорГ-ентовують значш фiнансовi потоки до сво!х нацюналь-них ринкГв, формуючи для себе наявний швестицшний ресурс та можливоси споживати вГдносний надлишок благ. Водночас менш iнтегрованi та економiчно некон-курентоспроможнi кра!ни вiдчувають нестачу фшансових ресурйв та знаходяться на межi 6ГдностГ. Перероз-подГл фiнансових потокГв г невпевненiсть у стабГльному зростаннi економГки призводять до того, що доходи концентруються в кра!нах, економГчш суб'екти яких звикли зберГгати грошГ.
+
+
+ +
Таблиця 1
Зрушення у структурi свiтових фiнансових активiв, викликанi сек'юритизацкю [12]
Показник Частка у глобальних < >шансових активах,%
1980 р. 1990 р. 2000 р. 2007 р. 2008 р. 2015 р.
Баншсью депозити 45 39 31 29 34 30
Цшш папери 55 61 69 71 66 70
Усього глобальн фiнансовi активи 100 100 100 100 100 100
Невиправдано значний розрив у доходах м1ж ба-гатими 1 б1дними кра!нами загрожуе посиленням гло-бальних шоюв та виникненням системних ризик1в, на тл1 неправом1рного перерозподку нац1ональних актив1в 1 ф1нансових ресурйв. Усе це в1дбуваеться на фон1 шдви-щеного штересу до безризикових актив1в в умовах вола-тильних поток1в кашталу. Як насл1док, в одних кра!нах спостер1гаемо дефляц1ю, в 1нших - шфляцш, а з 1ншого боку, на глобальному ринку в1дчуваеться дефщит св1то-вого попиту, що провокуе подальше зниження до нульо-во! та в1д'емно! в1дм1тки процентно! ставки.
1нтеграц1я як сучасний тренд розвитку фшансо-вих ринюв позначаеться не ткьки на зростанш ккь-к1сних параметр1в ф1нансових ринюв, а й спричиняе структурт зрушення ф^нсового ринку, перш за все у фшансовому посередництв1 та мшроструктур1 ринку. Структуры зрушення в мжроструктур1 ф1нансового ринку стосуються в першу чергу змши в каналах доступу до фшансових продукт1в та у торговельнш шфра-структур1 фшансових ринюв.
У сфер1 ф1нансового посередництва структуры зрушення виявляються у трьох ключових напрямах: 1нтеграц1я кап1тал1в - концентрац1я та консол1дац1я ф1-нансового капталу; територ1альна 1нтеграц1я - штерна-цюнал1зац1я кап1талу та транснац1онал1зац1я ф1нансово! д1яльност1; функц1ональна 1нтеграц1я - конвергенц1я та ушверсал1зацш ф1нансових 1нститут1в (рис. 3).
Рис. 3. Структуры зрушення на фшансовому ринку
1нтеграцшш процеси вимагають в1д учасник1в ф1-нансового ринку високого р1вня адаптивност1, що стае поштовхом до посилення процейв концентраци кашта-лу у банк1вському сектор1 бкьшост кра!н. Додатковим стимулом до концентраци банювського кап1талу е знят-тя регуляторних обмежень на схож1 операци, прагнення забезпечити ф1нансову стшюсть за рахунок каштал1за-ци. Так, м1жнародш стандарти Базельського ком1тету 1з банк1вського нагляду пост1йно п1двищують вимоги до обсяпв банк1вського кап1талу. На ринку страхових послуг Директива ЕС Solvency II, що набула чинност у 2009 р. також передбачае посилення вимог до достат-носи кап1талу.
Оч1кувалось, що таю вимоги спровокують нову хвилю банк1вських злитт1в, п1двищення ц1н на креди-ти i додатков1 послуги. Проте масов1 злиття в1дбулися у 2008-2009 рр. у самий розпал кризи. На глобальному р1вш обсяги процейв злиття i придбання у фшансовш сфер1 зросли з 85 млрд дол. США у 1991 р. до 534 млрд дол. США на початку 2000-х роюв. У 2015 р. загальна вартксть угод М&А у фшансовш сфер1 по всьому св1ту становила 4,7 трлн дол. США, що на 42 % бкьше пор1в-няно з р1внем 2014 р. (рис. 4).
Транснацюнал1зац1я i концентрац1я кашталу фор-мують п1дгрунтя для консолцаци ринку (Market Consolidation) - процес «дозр1вання» ринку (досягнення деяко! стади зркосп), коли компани поглинаються чи об'еднуються з бкьшими або лжвцуються, не витри-мавши конкуренци, у результат! чого на ринку залиша-ються ккька великих домшуючих учасник1в.
З1 скороченням загально! юлькост банк1в поси-люються позицИ великих банюв. Так, ш1сть найб1льших американських банк1в контролюють 97% торговельних актив1в у банк1вськ1й систем1 США i 95% - ус1х пох1дних; 30 глобальних системно важливих банк1в мають частку у 40% в1д кредитування i 52% актив1в по всьому свиу. В умовах ф1нансово! штеграци волатильн1сть п1двищу-еться, i щ банки заробляють втрич1 б1льше, шж ран1ше.
Потужн1 банк1вськ1 установи, що працюють у глобальному середовшщ, тяжшть до конвергенцп та уншерсал1заци фшансово! ¡ндустрп. Об'ективно можливим та еконолично доцкьним процес ун1версал1-заци фшансових шститут1в став можливим завдяки ство-ренню складних штегрованих фшансових продукпв.
Ключовими учасниками на штегрованих фшансових ринках стають фшансов1 конгломерата (Financial Conglomerate) - учасники ринку, б1знес яких поширю-еться не менш н1ж на дв1 з наступних можливих сфер: кредитш та депозитн1 операци, розрахунково-касов1 послуги, страхування, корпоративн1 фшанси, шдписка i розмщення цшних nanepiB, дов1рче управлшня, об-слуговування швестицшних фонд1в або консультуван-ня, роздр1бн1 швестицшш послуги. Або, як уточнюе I. Школьник [15, с. 182], що конгломерат повинен мкти-ти в co6i щонайменше два з наступних тишв фшансових шститупв: банк, страхова компан1я, 1нвестицшна ком-пан1я, л1зингова компан1я.
Нарешт1 структурн1 зм1ни на фшансових ринках протягом останнк десятилпъ в1дбулися у структур! ф1-нансового посередництва, а саме - зростання значення небанювських ф1нансових установ (як страхових компа-н1й, пенййних фонд1в, так i пайових фонд1в), як1 спри-яють зростанню потоюв кап1талу i шдвищують значи-м1сть портфельних !нвестиц1й у поширенш шок1в !з кра-!н з ринком, що формуються. У 2015 р. активи страхових i пенсшних фонд1в сягали 200 трлн дол., також зросли масштаби дгяльност! фонд1в грошового ринку, !нвести-цшних та суверенних фонд1в, фонд1в приватних !нвес-тиц1й, хеджевих фонд1в, яю надають ф1нансов1 послуги, але формально не шдпадають п1д контроль банювських регулятор1в. У результат! сукупна питома вага небан-к1вських !нститут1в в активах глобального фшансово-
<
- 30 g
ш -Q _0
13
4-
O
4- 0
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 PiK Рис. 4. Динамка та обсяги щоквартальних угод у фшансовш сферi у cbîtî за 2006-2015 рр., млрд дол США [14]
го ринку зросла з 30 % у 1980-тГ роки до 54 % у 2013 р., вГдповГдно знизилася частка банив.
Проведене у статтГ дослГдження дозволяе дшти висновку, що тенденци, яю мають мГсце на свГ-товому фшансовому ринку свГдчать про функ-цГональну та структурно-ГнституцГйну деформацГю економГчно! ролГ фГнансового ринку, яка породила ви-никнення ланцюгу суперечностей та проблем. Даш про-блеми взаемопов'язаш мГж собою, та визначають певш особливостГ розвитку фГнансових ринкГв в умовах ште-граци та глобалГзаци, появГ нових фГнансових ГнститутГв та шструменив. Прискорений розвиток фГнансового ринку за рахунок здебГльшого спекулятивних операцш спровокував вГдрив фГнансового ринку вГд обслугову-вання реального сектора економши. Це, своею чергою, викликало змщення цГльових акцентГв учасникГв рин-кових вГдносин на досягнення короткостроково! вигоди вГд спекулятивних операцГй, що сприяло нарощуванню в геометричнГй прогреси фжтивного капГталу. 1нтегро-ваний фГнансовий ринок став джерелом циклГчних ко-ливань дГлово! кон'юнктури та дестабшзаци економжи. Усе це в сукупностГ сигналГзуе про настання нового ета-пу в еволюци фГнансового ринку, для якого буде характерно посилення та унГфГкацГя державного регулювання з метою згладжування суперечностей. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Стрижиченко К. А. Змiна економiчно''' парадигми: чи можливо протидiяти фiнансовiй кризi в рамках неокласично''' парадигми? Бiзнес 1нформ. 2016. № 5. С. 170-175.
2. Ершов М. Как обеспечить стабильное развитие в условиях финансовой нестабильности. Вопросы экономики. 2007. № 12. С. 4-20.
3. Ермоленко А. А., Шарапов М. В. Виртуальные факторы развития финансовых рынков. Новые технологии. 2012. № 1. С. 102-106.
4. Барановський О. На шляху до ново!' фшансовоТ apxi-тектури. Всник Национального банку Укроти. 2010. № 11. С. 8-15.
5. Гальчинський А. Свггова грошова криза: витоки, ло-riKa трансформации Дзеркало тижня. 2008. 7 листопада. URL: http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/svitova_groshova_kriza_vitoki,_ logika_transformatsiy.html
6. Гриценко А. А. Противоречия развития мировой экономики и пути их разрешения // В кн.: Проблемы и перспективы международных валютно-кредитных и финансовых отношений: монография/под ред. д. э. н., проф. И. З. Ярыгиной. Москва: Финансовый университет, 2011. 240 с
7. Blanchard O., Milesi-Ferretti O. B. Should Current Account Balances Be Reduced? IMF Staff Discussion Notes. SDN/11/03.2011. URL: http://www.imf.org/external/ pubs/ft/sdn/2011/sdn1103.pdf
8. Roxburgh Ch., Lund S., Piotrovski J. Mapping global capital markets 2011. Mc Kinsey Global Institute. URL: http://www. mckinsey.com/industries/private-equity-and-principal-investors/ our-insights/mapping-global-capital-markets-2011
9. Азаренкова Г., Шкодша I. Основы тенденци розвитку фондового ринку в посткризовий перюд. В'сник Нацонального банку УкраГни. 2012. № 2. С. 3-7.
10. Шмуратко Я. А. Тенденци розвитку свггового та вн тчизняного ринюв похщних фшансових шструмен^в. Глобальн'1 та нацональнi проблеми економiки. 2015. Вип. 8. URL: http:// www.global-national.in.ua/archive/8-2015/225.pdf
11. Примостка Л. О., Краснова I. В. Бiржовий ринок де-ривaтивiв в Украшк iсторiя, сучасшсть, перспективи розвитку. Фiнанси УкраГни. 2014. № 7. С. 49-65.
12. Mapping Global Capital Markets. McKinsey Global institute Annual Reports. URL: www.isc-global.com
13. Прогноз ИЭЭ. Глобальные финансовые дисбалансы будут усиливаться в 2013 году. URL : http://news.finance.ua/ ru/~/2/0/all/2013/01/14/294704
14. Mergers & Acquisitions review financial advisors, Full Year 2015. URL: http://dmi. thomsonreuters.com/ http://share.thom-sonreuters.com/general/PR/MA-4Q15-(E).pdf_Global_MandA_Fi-nancial_Advisory_Review.pdf
15. Школьник I. О. Фшансовий ринок Укра'ши: сучасний стан i стратепя розвитку: моногрaфiя. Суми: Мрiя, 2008. 348 с.
Q_
LQ
О
CQ О
о о_
о
=п <
<
о
ш
REFERENCES
Azarenkova, H., and Shkodina, I. "Osnovni tendentsii roz-vytku fondovoho rynku v postkryzovyi period" [The main trends of development of the stock market in the post-crisis period]. Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 2 (2012): 3-7.
Baranovskyi, O. "Na shliakhu do novoi finansovoi arkhitek-tury" [Towards a new financial architecture]. Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 11 (2010): 8-15.
Blanchard, O., and Milesi-Ferretti, O. B. "Should Current Account Balances Be Reduced?". http://www.imf.org/external/pubs/ ft/sdn/2011/sdn1103.pdf
Gritsenko, A. A. "Protivorechiya razvitiya mirovoy ekonomiki i puti ikh razresheniya" [The contradictions of the world economy development and ways of their permission]. In Problemy i perspek-tivy mezhdunarodnykh valiutno-kreditnykh i finansovykh otnosheniy. Moscow: Finansovyy universitet, 2011.
Halchynskyi, A. "Svitova hroshova kryza: vytoky, lohika trans-formatsii" [World financial crisis: origins, logic transformation]. Dzerkalo tyzhnia. http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/svitova_gro-shova_kriza_vitoki,_logika_transformatsiy.html
"Mapping Global Capital Markets. McKinsey Global institute Annual Reports". www.isc-global.com
"Mergers & Acquisitions review financial advisors, Full Year 2015" http://dmi.thomsonreuters.com/; http://share.thomsonreu-ters.com/general/PR/MA-4Q15-(E).pdf_Global_MandA_Financial_ Advisory_Review.pdf
Prymostka, L. O., and Krasnova, I. V. "Birzhovyi rynok dery-vatyviv v Ukraini: istoriia, suchasnist, perspektyvy rozvytku" [Ex-
change-traded derivatives market in Ukraine: history, modernity, prospects of development]. Finansy Ukrainy, no. 7 (2014): 49-65.
"Prognoz IEE. Globalnyye finansovyye disbalansy budut usili-vatsya v 2013 godu" [IEE forecast. Global financial imbalances will intensify in 2013]. http://news.finance.ua/ru/~/2/0/all/2013/01/14/ 294704
Roxburgh, Ch., Lund, S., and Piotrovski, J. "Mapping global capital markets 2011". http://www.mckinsey.com/industries/pri-vate-equity-and-principal-investors/our-insights/mapping-global-capital-markets-2011
Shmuratko, Ya. A. "Tendentsii rozvytku svitovoho ta vitchyz-nianoho rynkiv pokhidnykh finansovykh instrumentiv" [Trends in the global and domestic derivatives markets]. Hlobalni ta nat-sionalni problemy ekonomiky. http://www.global-national.in.ua/ archive/8-2015/225.pdf
Stryzhychenko, K. A. "Zmina ekonomichnoi paradyhmy: chy mozhlyvo protydiiaty finansovii kryzi v ramkakh neoklasychnoi paradyhmy?" [The change of the economic paradigm: it is possible to counteract the financial crisis within the framework of the neoclassical paradigm?]. Biznes Inform, no. 5 (2016): 170-175.
Shkolnyk, I. O. Finansovyi rynok Ukrainy: suchasnyi stan i stratehiia rozvytku [The financial market of Ukraine: current state and development strategy]. Sumy: Mriia, 2008.
Yermolenko, A. A., and Sharapov, M. V. "Virtualnyye faktory razvitiya finansovykh rynkov" [Virtual factors of development of financial markets]. Novyye tekhnologii, no. 1 (2012): 102-106.
Yershov, M. "Kak obespechit stabilnoye razvitiye v uslovi-yakh finansovoy nestabilnosti" [How to assure stable development in conditions of financial instability]. Voprosy ekonomiki, no. 12 (2007): 4-20.
<
o
u
290 BI3HECIHQOPM № 10 '2016
www.business-inform.net
