CC BY
9
УДК 330.341.2
Ф1НАНС1АЛ1ЗАЦ1Я В КОНТЕКСТ1 ЕБОЛЮЦИ СУМ1СНО-РОЗД1ЛЕНО1 ПРИРОДИ РЕАЛЬНОГО ТА Ф1НАНСОвОгО СЕкТОР1в
© 2016 КОРН1ВСЬКА В. О.
УДК 330.341.2
Коржвська В. О. Фiнансiалiзацiя в KOHTeKCTi еволюцм сумiсно-роздiленоi природи реального та фшансового ceKTopiB
У роботi систематизовано основн прояви фшанаал'ваци на глобальному, макро- та м1кроеконом1чному р1внях економЫноi взаемодП; охарактеризовано розповсюдження фiнансових моделей поведiнки в rnmeMi реальноi економки як фактор деформацП' // тституцшно)' системи i ство-рення довгострокового трансмiсiйного механ'вму для руху ресурсв в'д реального сектора до сектора фшанав. Об(рунтовано сум^но-роздмену природу взаемодП реального та фшансового сектор'в, при цьому показано ф'танаал'вацж як етап загострення суперечностей мiж реальною економкою та сферою ф'танав. Охарактеризовано европейське ф'тансово-'тституцшне реформування в контекстi подолання ф'танаал'вацш-них прояв'в та зроблено висновки в'дносно його суперечностей в аспектiформування умов посткризового розвитку. Ключов'! слова: фшанаал'ващя, реальний сектор, фшансовий сектор, сум'кно-розд'шена природа, комплементаршсть. №п.: 15.
Коршвська Валер'т Олегiвна - кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник в'ддшу економiчноi теори, 1нститут економки та прогнозування НАН Украни (вул. Панаса Мирного, 26, Ки/в, 01011, Украна)
УДК 330.341.2
Корнивская В. О. Финансиализация в контексте эволюции совместно-разделенной природы реального и финансового секторов
В работе систематизированы основные проявления финансиализации на глобальном, макро- и микроэкономическом уровнях экономического взаимодействия; охарактеризовано распространение финансовых моделей поведения в системе реальной экономики как фактор деформации ее институциональной системы и создания долгосрочного трансмиссионного механизма для движения ресурсов от реального сектора к сектору финансов. Обоснована совместно-разделенная природа взаимодействия реального и финансового секторов, при этом финансиализация показана как этап обострения противоречий между реальной экономикой и сферой финансов. Охарактеризовано европейское финансово-институциональное реформирование в контексте преодоления финансиализационных тенденций, сделаны выводы относительно его противоречивости в аспекте формирования условий посткризисного развития.
Ключевые слова: финансиализация, реальный сектор, финансовый сектор, совместно-разделенная природа, комплементарность. Библ.: 15.
Корнивская Валерия Олеговна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник отдела экономической теории, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина)
UDC 330.341.2
Kornivska V. 0. Financialization in the Context of Evolution of the Common-Divided Nature of the Real and the Financial Sectors
The publication systematizes the basic manifestations of financialization on the global, macro- and micro-economic levels of economic cooperation; distribution of financial models of conduct in the real economy system has been characterized as a factor of deformation of its institutional system and the establishment of a long-term transmission mechanism for movement of resources from the real sector of the financial sector. The common-divided nature of interaction between the real and financial sectors has been substantiated, while the financialization is shown as the stage of exacerbation of contradictions between the real economy and financial sphere. The European financial-institutional reforming has been characterized in the context of overcoming financialization trends, conclusions about its inconsistency in terms of forming conditions for the post-crisis development have been drawn. Keywords: financialization, real sector, financial sector, common-divided nature, complementarity. Bibl.: 15.
Kornivska Valeria 0. - PhD (Economics), Senior Research Fellow of the Department of Economic Theory, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str, Kyiv, 01011, Ukraine)
Феномен довгостроково! нестабкьноси е одшею з найбкьш складних проблем сучасно! еконо-м1чно! науки. Велика рецесш, що почалася у 2008 рощ, повною м1рою не подолана, прогнози щодо св1то-вого економ1чного в1дновлення невтшш, бвропа втра-чае не ткьки економ1чш, а й шституцшт та соцюгума-ттарт 1мпульси для посткризового розвитку. Супереч-ност1 м1ж глобальним та нацюнальними р1внями опера-цшно! активност зростають: св1тов1 гравщ посилюють владу на фот явних втрат нацюнальних економ1чних систем1; фшансов1 ринки, що стали катал1затором св1то-во! загальноеконом1чно! та гуматтарно! нестабкьносй, продовжують займати домшантне положення в систем! економ1чних зв'язюв, незважаючи на структуры та об-межувальт реформи фшансового простору. На р1вш нацюнальних господарств зростае безроб1ття, тод1 як на р1вш операцшно! активносп ТНК ккьюсть зайнятих збкьшуеться. Глобальна економ1чна система з и потоками глобально! л1кв1дност1 сприймаеться не шакше, як
джерело формування кризових умов для нацюнальних господарств, при цьому нестабкьшсть, диспропорци та суперечносп стають нормою для нашого економiчного уявлення.
1 Доклад про свпх^ швестицп за 2015 р. свщчив, що, незважаючи на триваючу глобальну несгабтьшсть у 2014 р., мнжнародне ви-робництво продовжуе розширюватися, при цьому обсяг продажiв i активи у зарубiжних ф№ транснацюнальних шдприемств збтьшуються швидше, шж у Тх вiтчизняних компанiй: обсяг продажiв i створена додана варткть зросли вiдповiдно на 7,6%
i 4,2%. Число зайнятих на закордонних ф^ях досягло 75 млн оаб. Тривае покращення фiнансових результатiв дiяльностi зарубiжних фiлiй у приймаючих краТнах, зокрема рiвень прибутковостi по вве-зених П11 збiльшився з 6,1% у 2013 р. до 6,4% у 2014 р. (хоча вш, як i ранше, нижче в порiвняннi iз середнiм докризовим рiвнем у 2005-2007 рр.). На шець 2014 р. запаси готiвки приблизно 5000 транснацюнальних тдприемств оцiнювалися в розмiрi 4,4 трлн дол., що на 40% бтьше в порiвняннi з кризовим перiодом 2008-2009 рр.
Багато в чому глобальна турбулентшсть виклика-на зростаючою фiнансiалiзацieю економiки та суспкь-ства, тому увага наукового сшвтовариства i у cBiTi, i в УкраМ привернута до цього феномена.
Фiнансiалiзацiя в кiлькiсному аспект визначаеть-ся як зростання показника фшансово! глибини глобального економiчному простору, iнакше - зростання долi фiнансового сектора у свiтовому ВВП. У теоретико-методологiчному контекстi фiнансiалiзацiя - це домь нування фшансових вiдносин у системi економiчних зв'язюв. У соцiогуманiтарному планi - розповсюдження фшансово! культури далеко за межi фiнансiв та вихiд фiнансових паттершв поведiнки в непрофiльнi сфери. Доходи фшансових корпорацш можуть зростати навГть в перiоди криз, лiквiднi ресурси, потрапляючи у сферу фiнансових операцш, не досягають реального сектора, фшансове посередництво представляе найбкьший интерес з точки зору професшно! реалшаци, фiнансовi мо-делi поведiнки - отримання максимального ефекту вiд операци в короткостроковому перiодi, прагнення максимально! лжвцносй активу - поступово вживлюються у сфери звичайного економiчного та суспкьного життя, зумовлюючи значш iнституцiйнi трансформаци. Слуш-но виразив емоцшний бiк проблеми Дж. Стилщ: «щось йде не так, i це мае бути очевидним: фшансовий сектор покликаний служити рештi секторiв економiки, а не на-впаки» [1, с. 163].
Eкономiчнi прояви та наслГдки фшансГалГзаци до-слджено в багатьох роботах як захГдних, так i укра'1нських науковцiв. Дж. Епштейн розглядае фь нансiалiзацiю як момент формування постшдустрГаль-но! економки [2]. Г. Крiппнер аналiзуе процеси формування фiнансiалiзацiйних тенденцiй в контекст транс-формацiй американсько'1 економки [3]. Р. Доре досль джуе економiчнi мотиваци, що призводять до фшансГалГзаци, та ll вплив на зростання нерiвностi в суспiльствi [4]. Д. Асса у свои роботах доводить кнування зв'язку мГж рiвнем фшансГалГзаци та безробiттям [5]. Широко представлен роботи, що мають полГтичний вГдтГнок та демонструють корупцшш механiзми, якГ призвели до домшування фшансово! шдустри [6]. Активно аналГзу-еться питання вiдновлення позитивного взаемозв'язку мГж реальним i фiнансовим секторами та реформи свь тового фшансового простору, обгрунтовуються шляхи подолання нерГвностГ та пГдвищення сощально! мобГль-ностГ в контекстГ мш1шзаци наслГдкГв фшансГалГзаци [1]. У роботах укра!нських учених розглядаються проблеми вГдтворення та структурних деформацГй у зв'язку з до-мГнуванням фГнансових ринкГв [7]. П. бщенко та Н. Сам-ко дослГджують так звану bubble economics - економку фГнансових спекуляцГй та вГдтворення Гррацюнального виробництва [8].
Метою дано! стати е систематизац1я сутшсних фе-номенГв фшансГалГзаци в контекстГ розвитку сушсно-роз-дкено! природи реально! економки та сфери фшансш.
Прояви фшансклГзаци розвиваються як на глобальному рГвш, так i в системГ макро- та мкроеконо-мГчно! економГчно! взаемодГ!. Базовими феноменами фшанаалГзацп е: деформацГ! глобального вГдтворення та
перерозпод1л економ1чно1 влади, довгостроков1 ризики рентоор1ентовано! повед1нки та нер1вност1, соцюшсти-туц1йн1 викривлення та ц1нн1сн1 провали - в1д глобального ршня через макрор1вень до р1вня домогосподарств.
У загальному вигляЫ щ феномени пов'язат з дисбалансами в системi руху ресурав та розповсюдження iнститутiв мiж реальним та фшансовим секторами економши, коли ресурси в умовах домшанти доходностi операцш спрямовуються переважно в систему фшансових операцш, водночас «взамн» фнансово-знекровлений реальний сектор «отримуе» фнансову культуру та ф^ нансовi стереотипи поведшки, що значно деформують шституцшну систему реальноI економши та домогосподарств i створюють довгостроковий трансмкшний мехатзм для подальшого руху ресурав вiд реального сектора до сектору фшанав.
Головним ризиком глобального характеру, що зу-мовлюе фшанс1ал1зац1я, е ризик фшансового зне-кровлення реального сектора у св1товому масштабу що створюе умови для значних викривлень у в1дтво-рювальних процесах. Як вцзначае академк Бкорус О., «особливо важливим 1мперативом глобального порядку денного ХХ1 ст. будуть питання про меж1 подальшого стихшного розширеного самов1дтворення та примно-ження глобального фшансового кашталу, а також про систему контролю в1дтворення, злояюсного нарощення й перенакопичення фктивного фшансового кашталу. Альтернативою такш систем! контролю е штенсив-ний розвиток процейв гшерфшанс!ал!защ! економки та надспоживання фктивних фшансових ресурйв, що призведе до дегенераци св1тових вцтворювальних про-цейв. Реальшсть ще! загрози не викликае сумшв1в, адже стратег!! глобальних корпорац1й, ккьюсть яких у ХХ1 ст. перевищить 100 тис., передбачають втечу з1 сфери реально! економки та розширене вцтворення (гшер-в1дтворення) й накопичення ф1ктивно-спекулятивних ф1нансових ресурйв. Зазначене становить найвищий економ1чний !нтерес, е головною метою та функщею бкьшосп ТНК, котр1 контролюватимуть 85-90 % глобального фшансового кашталу» [7, с. 8].
На р1вш нацюнальних господарств довгостроков! ризики фшанс!ал!защ! полягають у розповсюдженш та вкор1ненн1 рентоор1ентовано! поведшки (у вск еконо-м1чних сферах, а не ткьки у фшансовш, в1д держави до медичних заклад1в), що викривлюе розподк у суспкь-ств1, стимулюючи нер1вн1сть ! тим самим створюючи базу довгостроково! глобально! нестабкьносй, - вва-жае Дж. Стилщ. У сво!й робот! «Цша нер1вност1» [1, с. 154] вш доводить, що зростання нер1вност1 у свт е головною проблемою як у передкризовий перюд, так ! в сучасний рецесшний, адже вона зумовлюе падшня реального споживчого попиту; така ситуацш «виправ-ляеться» урядами шляхом стимулювання кредитування (!, зокрема, споживчого кредитування) [1, с. 156], яке, перш за все, служить мотивацшм фшансових посередни-юв. При цьому зростання фшансово-шституцшно! залу-ченост1 населення, вир1шуючи короткостроков! завдан-ня збкьшення споживання, не вир1шуе проблеми по-кращення соц1ального статусу або зростання сощально!
мобкьносп, адже «бГдш змушенГ запозичувати бкьше, внаслГдок чого вони залишаються бГдними ...» [1, с. 170]. При цьому зростання кредитування сучасного поколш-ня частГше за все переносить кредитну залежшсть i на наступш поколГння, там самим розповсюджуючи нерГв-нГсть i обмежуючи вибГр альтернатив.
Сощальш викривлення, що виникають при до-мГнуваннГ фГнансово! шдустри, не обмежуються проблемами зростаючо! нерГвностГ, вони допо-внюються деформацшми в частиш оплати працГ, якГ зу-мовлюють виникнення значних цГннГсних провалГв. Так дослГдження Томаса Фкшпона та АрГеля Решефа [9] до-водять, що в США в перюд до 1930-х та шсля 1980-х рр. робочГ мГсця у фГнансовГй шдустри оплачувалися вище, нГж в будь-якш ГншГй сферГ; дослГдження детермГнант ще! тенденцГ! показали, що фГнансове дерегулювання i корпоративнГ заходи, пов'язанГ з IPO, плюс зростання обсяпв кредитування економки зумовили збГльшення попиту на спещгшстш у фГнансовГй сферГ. Розрив мГж заробГтною платою у фшансовому секторГ та Гнших час-тинах приватного сектора складав 30-50 %. НашГ дослГдження у 2012 р. показали, що в украшськш економщ розрив складав десятки, а то i сотш тисяч гривень, адже середня заробГтна плата в скьському господарствГ скла-дала 2420 грн, у промисловостГ - 4098 грн, при цьому вищий менеджмент банювських структур отримував вГд 4 до 20 тис. дол. [10, с. 66-85]. Як результат нерГвностГ в оплатГ пращ в умовах вГдкритого шформацшного простору та доступностГ даних про рГвень споживан-ня представникГв «високооплачуваних професГй» виникають фшансшацшш стереотипи поведГнки. Засоби масово! шформаци надактивно включенГ в процеси ви-свГтлення життя «селебрт», тому культура споживання заможного класу, стаючи надбанням широкого загалу, спонукае представникГв незаможного класу до необду-маних кредитних операцГй для покращення свого ко-роткострокового споживання.
Сфера фГнансових вГдносин у частинГ правил, сте-реотишв, паттернГв стала частиною не ткьки економГч-но! поведГнки, вона досягла сфер звичайного мислення, причому не найкращою своею частиною. Саме тому суто фшансова криза поступово торкнулася практично всГх рГвшв економГчного та суспкьного життя, i сьогод-нГ навГть представники фГнансових елГт стверджують про необхГдшсть «...чистки заржавко! сфери фГнансГв, яка перетворила економку в гГгантське казино з 1970 року. Це означало б поставити велию банки Уолл-стргг в рГвш умови з уйма Гншими, щоб вони конкурували, не маючи доступу до дешевих кредипв ФРС або до страху-вання вкладГв. Банки зможуть приймати вклади i давати комерцГйнГ кредити, але !м буде заборонена торгГвля, страхування i управлГння капГталом в усГх його формах» [6]. СподГваючись на можливГсть подолання кризи не-ефективностГ банкГвських систем, !м вторять економГч-нГ Гсторики: «Можливо, саме зараз час заснувати старий добрий комерцшний банк, який ставив би вГдношення з клГентами вище гонитви за угодами i намагався на-жити довГру, насткьки безславно розтрачену багатьма рашше поважними закладами» [11, с. 378]. Сьогодш
й представники наукового дискурсу, i представники бГзнес-середовища вкрай защкавлеш у вГдновленнГ тю-ного позитивного взаемозв'язку мГж банками та шдпри-емствами, мГж фГнансовим i реальним секторами еконо-мГки. Для того, щоб прояснити, насккьки цГ прагнення реалктичш, потрГбно розглянути природу взаемодГ! фГнансових ГнститутГв та шституйв реального сектора.
У теорГ! фшанйв е три базовГ пГдходи до визначен-ня Гсторичного взаемозв'язку мГж реальним i фГнансовим секторами та домшантност цих секторГв у контек-стГ позитивного впливу на економГчний розвиток. ОднГ дослГдники вважають, що економГчне зростання - це функцш активностГ фГнансових посередникГв та насиче-ностГ фГнансового простору необхГдними послугами та Гнструментами, ГншГ - що розвиток фГнансових вГдно-син е похГдним вГд загальносистемних процесГв, якГ ма-ють витоки в реальнш економГцГ. 6 й шший погляд, який знГмае суперечностГ полярност попереднк пГдходГв та доводить, що мають ращю як ствердження, що усклад-нення кредитних процесГв шдштовхнуло економГку до розвитку, так i аргументацш щодо економГчного зростання як фактора зростання фГнансових посередникГв; адже «скорше за все щ процеси розвивалися незалеж-но один вГд одного i черпали сили зГ сво!х внутршнк джерел» [11, с. 66]. Х. Мшсю у сво!х працях доводив, що як виробництво передуе обмшу, так фшансування пере-дуе виробництву, тому кредит та фшанси знаходяться в центрГ капГталГстичного виробництва. КрГм того, вш вважав, що фГнансова структура е центральним фактором, що визначае поведшку капГталГстично! економГки [12]. Водночас його теорш показувала, що «в кашталь стичнГй економГцГ грошГ пов'язанГ Гз процесом створен-ня каштальних активГв i контролю над ними» [13, с. 223], при цьому «грошова маса визначаеться значною мГрою всередиш економГки, осккьки !! змши вГдображають очГкування майбутньо! кон'юнктури з боку шдприемств та банкГв» [13, с. 118]. Таким чином, незважаючи на те, що фГнансова структура е базовим фактором поведГнки економГки, грошГ як вихГдш вГдносини визначаються ре-альними економГчними процесами.
РГзш погляди на еволюцГю взаемодГ! фГнансового та реального секторГв е не ткьки вГдображенням еташв Гсторичного руху !х взаемовпливу з до-мшуванням то реального, то фГнансового сектора, але сутшсним феноменом !х сумкно-роздкено! природи 2. Сумкно-роздыена природа фшансового та реального ceKmopiB реалiзуeться в логш-кторичному руа 'ix комплементарной, яка розвиваеться вГд первГсно! едност фГнансового та реального секторГв у процей виробництва благ через вГдмшностГ, що виникають в процесГ швестування (трансформуючись у виробничий капГтал, фшансовГ ресурси беруть участь у виробництвГ реальних благ, водночас, якщо швестування не супро-воджуеться зустрГчним рухом елементГв виробничого капГталу, а лишаеться у формГ фГнансового активу, то прямого впливу на реальш економГчш процеси тут не
2 Обфунтування сумiсно-роздiленоí природи фiнансового та реального ceKTopiB - на 0CH0Bi методологи Гриценка А. А.
в1дбуваеться), 1 завершуеться розвитком протир1ччя до-м1нування ф1нансового сектора в систем! економ1чних в1дносин. Отже, ми знаходимося сьогодш на етап1 роз-витку протир1ччя комплементарност1 ф1нансового та реального сектор1в економ1ки, що на поверхш економ1ч-них явищ представлено процесами фшанс1ал1заци.
Передкризова пол1тика у сфер1 ф1нанс1в св1дчила про першочергове стимулювання розвитку ф1-нансових ринк1в, що було викликано, у першу чергу, тим, що вони являли собою важливий мехашзм реал1зац1! докризово! загальноеконом1чно! пол1тики. Теоретичн1 п1дходи, що обгрунтовували переважно по-зитивний вплив розвитку фшансових ринк1в на реальн1 економ1чш процеси, були частиною парадигми сощаль-но! держави, спрямовано! на всеб1чну п1дтримку пропо-зиц11 та попиту шляхом державного сприяння б1знесу та забезпечення соц1альних гарант1й у середовищ1 до-могосподарств, що супроводжувалося, з одного боку, зменшенням державного регуляторного впливу, а з ш-шого, - активною шдтримкою кредитно-1нвестиц1йного процесу в б1знес-середовищ1 та стимулюванням попиту, у тому числ1 шляхом зростання споживчого кредиту-вання. Зменшення державного регулюючого впливу на б1знес-процеси при очевидному зростанш стимулюючо! складово! економ1чно! пол1тики найбкьш яскраво про-явилося у фшансово-шституцшному простор1, в якому розвивалася л1берал1зац1я 1 зниження процентних ставок на тл1 наповнення св1тового ф1нансового простору л1кв1дн1стю. Низх1дн1 тенденци руху процентних ставок 1 наявшсть великих обсяг1в л1кв1дност1 меншою м1рою служили розвитку реального сектора економжи, а бкь-ше всього - фшансовим ринкам, стимулюючи !х активне зростання, появу нових фшансових шструменпв 1 про-гресуюч1 ф1нансов1 шноваци, що в сукупност1 обумов-лювало розвиток процейв фшансизаци.
Ф1нансовий ринок поступово перетворювався в «шститут в собЬ>, а система финансового посередництва поступово втрачала свою функц1ональну спрямова-н1сть, що полягае в перерозподш ф1нансових актив1в в1д суб'ект1в з профицитом бюджету до суб'ект1в з дефицитом бюджету. Л1кв1дн1сть, потрапляючи в систему фшансових ринкш, меншою частиною поверталася в реальний сектор економжи, а бкьшою - лишалася у форм1 ф1нансових ак-тив1в внасл1док ст1йкого розриву дох1дност1 ф1нансового та реального сектор1в. У пер1од кризи протир1ччя фшан-сового та реального сектор1в проявилося, у тому числ1, в непродуктивному рефшансуванн банкшсько! системи, негативний характер якого полягае в тому, що центральш банки для фшансово! стабшзаци та виходу реально! еко-номки з рецеси наповнюють банкшську систему л1кв1д-н1стю, що мало впливае на реальн1 економ1чш процеси, але забезпечуе зростання фшансових ринкш.
Наочним проявом розриву комплементарност на сучасному еташ розвитку стае автономшсть функцюну-вання ф1нансових ринюв по в1дношенню до реального сектора економжи, яка проявляться не ткьки в пад1нн1 кредитно-1нвестиц1йного ф1нансування реальних еко-ном1чних процейв з боку банювсько! системи, а й у зростанш незалежност1 формування ресурсно! бази ф1-
нансових посередник1в в1д джерел реального сектора в умовах активного рефшансування з боку держави.
Банювська система стае автономною по в1дно-шенню до реального попиту на банювсью продукти та послуги, вона створюе пропозицш, яка мало в1дображае потреби реального сектора економжи. На сьогодшшнш день банк1вська система сприяе негативному перероз-подку глобального багатства та через розвиток споживчого кредитування попршуе сощальну структуру суспкьства: в умовах активного рефшансування з боку центральних банив банювська система не потребуе (як бази операцшно! активносй) зростання депозит1в, тому м1цн1сть фшансових шститут1в уже не залежить в1д чи-сельност1 середнього класу як постачальника ф1нансо-вих ресурйв, навпаки, бкьш ц1кавим напрямом банк1в-ського б1знесу е кредитна активн1сть серед незаможного населення. Отже, фшансов1 ринки сьогодш - це джерело стратепчних економ1чних та соц1альних ризик1в.
Взаемод1я ф1нансового ринку та реального сектора економжи мае антагон1стичний характер. Водночас, сьогодш фшансов1 ринки ще можуть бути оздоровлеш в контекст1 подолання розриву комп-лементарност1 з реальним сектором економ1ки, 1 тод1 сформуеться !х едн1сть на новому р1вш. Або такого не станеться, 1 л1кв1дш ресурси будуть прямувати до фшансових ринюв аж до юнцевого розриву м1ж секторами; обов'язково настане момент реваншу реального сектора, але то вже буде зовйм шший, новий, переважно мережевий реальний сектор, який не буде потребувати циркуляци л1кв1дност1, вт1м, це прогнози на довгостро-кову перспективу.
Сьогодш ж, якщо ми подивимося на шституцш-н1 реформи фшансового сектора, то вони проходять не просто складно та неоднозначно, а виявляють все б1льше 1 бкьше суперечностей структурного характеру. Особливо це стосуеться европейського фшансово-шституцшного простору, який чи не найбкьше серед ус1х розвинутих кра!н потерпав в1д кризи та рецеси. Долю 6С сьогодн1 складно спрогнозувати через тяжю випробування не ткьки фшансово-економ1чного характеру, а й соцю-шституцшного та гуман1тарного. Справа тут не ткьки в спадаючш шституцшнш ефективност1 наднац1онального регулювання, зростаючих проблемах безроб1ття, нер1вност1, м1грацГ1, як1 важко виршити як на р1вн1 нацюнальних держав, так 1 на р1вш 6С. Велика рецейя спровокувала глибок1 зрушення, як1 мало вiдповiдають основним принципам та базовим ш-ститутам, як формували европейське економiчне та сустльне середовище. Проблема поглиблюеться тим, що реформування, яке покликане створити умови для посткризового в1дновлення, призводить до швелюван-ня глибинних европейських принцишв та деформаци базових 1нститут1в, обходячи при цьому структурш ва-ди фшансових ринюв, що викликали кризу. Мова йде про принцип вкьно! конкуренци та занепад банк1всько! системи як одше! з базових систем шституцшного се-редовища континентально! бвропи.
Довгостроковим ризиком в1дновлення для бвропи сьогодш стае падтня шституцшноИ ефективнот дер-
жави, що, у тому числи виражаеться I в активти взаемоди з фтатсовими операторами. Традицшно держава виходить на фiнансовi ринки в перюди економiчноí не-стабiльностi, коли подолання умов бiфуркацií потребуе 'А активного впливу на ринкову ситуацiю. Водночас не слiд забувати, що участь держави на фшансових ринках в континентальной бврош до кризи чгтко обмежувалася регулюючими процедурами. Держава завжди була регулятором, але не була оператором фшансового ринку. Ця принцишальна позиц1я пiдтримувалася реалiзацiею принципу незалежностi бвропейського центрального банку, мандат якого четко визначав неможливкть опе-рацiй з державними цшними паперами, та особливою практикою рефшансування, що передбачала прийняття як забезпечення по операц1ях цiнних паперiв ткьки не-державних емiтентiв - корпорацш. Криза створила умо-ви для кардинально'' змши такого пiдходу: 6ЦБ почав викуп суверенних цiнних паперiв, а iнститути грошового ринку сьогодш активно оперують цiнними паперами державного боргу та кредитують державу.
Уа цi процеси значно деформують принцип выь-но! коткуретцИ, покладений в остову всгх ттеграцшних процеав. Адже рано чи шзно европейський фшансовий простар буде чiтко подкятися на тих операторiв, що пра-цюють з державою i мають певнi преференци, та на тих, хто лишаеться поза такого взаемозв'язку, як це мае мк-це в американський системi фiнансово-iнституцiйних координат.
1сторично невтручання держави у функцiонування европейських континентальних фiнансових ринкiв було пов'язане з активною лiбералiзацiею европей-ського фшансово-шституцшного простору. Причому важливо, що лiбералiзацiя, яка заклала фундамент ш-тегрованим фiнансам континентально'1 бвропи, сфор-мувала чiткi механiзми фшансово'' взаемоди, якi за-довкьно функцiонували задовго до реалшаци едино'' грошово-кредитно'1 полiтики 6ЦБ. У цьому полягала тверсшнкть процесу створення еврозони [14]: форму-вання единого монетарного простору реалiзувалося вже в дшчому лiбералiзованому фшансовому просторi, що зумовлювало певнi шституцшш викривлення, якi по-вною мiрою показали себе пiд час кризи. 6ЦБ створив ефективну прозору, транспарентну систему взаемоди 6ЦБ - МИ (шститути грошового ринку). Втiм, процеси розвитку фондового простору, зокрема ринку евроо-блиацш та ринку суверенних борпв, були поза межами впливу 6ЦБ, однак впливали на його полижу, осккьки унiверсальнi европейськi банки е активними учасника-ми ринку облиацш. Тому адекватно вiдреагувавши на перший етап кризи, що був пов'язаний iз глобальною фшансовою турбулентнiстю, 6ЦБ вiдчув значнi усклад-нення шд час розвитку внутрiшньо-европейських проблем - боргово'1 кризи европейських держав. I якщо на першому еташ вiн проводив полiтику зваженого зро-стання рефiнансування, то на еташ кризи суверенних борпв вдався до значних фшансових вливань у банюв-ську систему, у тому чи^ шляхом операцш викупу бор-гових цiнних паперiв на вторинному ринку.
За шдрахунками аналiтикiв бвропейського центрального банку, держава i платники податюв на 86 % покрили втрати свiтового фiнансового сектора. У розвинутих кра'1нах вiд 20 % (Герман1я) [15] до 47 % (Грец1я, 1спан1я, Португал1я) домогосподарств понесли фiнансовi втрати як у результата фшансово! кризи, так i в результатi подальших фiнансових проблем у зв'язку з реформуванням державно'' бюджетно'1 та сощально! полiтики внаслiдок кризи. Водночас фiнансовi операто-ри, отримавши безпрецедентну пiдтримку держави, за-йняли нейтральну позицiю по вцношенню до процесiв вiдновлення в еврозош та 6С. Б1льше того, зменшуючи кредитування нефiнансових корпорацiй, iнститути грошового ринку (МИ) розвивають активну кредитну та швестицшну взаемодш з державою, купуючи суверенш борговi цшш папери. Як ми демонстрували в попередни роботах 3, циркуляцiя лжвцноста вiд держави до фiнан-сових ринкiв та навпаки створюе хибне коло: по-перше, вона спотворюе конкурентне середовище, адже залежна вiд фшансових ринюв держава - це осередок корупци та банкiвського лобi, яке буде значно заважати проце-сам реформування, а, по-друге, банк1вськ1 установи, що отримали найб1льшу державну допомогу, знаходяться в преференцшному положенн1 (антиконкурентному) по вцношенню до шших операторiв ринку У скорше за все, будуть звикати до такого несамостшного кнування, по-силюючи довгостроковi системш ризики.
Нашi недавнi дослiдження 4 показують, що таке неефективне функцюнування европейсько'! континентально'1 банкiвськоl системи наднацюнальш органи 6С та еврозони намагаються подолати шляхом активного фiнансово-iнституцiйного реформування, яке проводиться шляхом впровадження нових вимог достатно-сй банкiвського кашталу Базель III, шляхом заснуван-ня Банювського Союзу та Союзу Ринюв Кашталу. Щ системи заходiв спрямоваш на створення б1льш мiцноl банювсько! системи, на розрив негативного зв'язку мiж фiнансовими установами та державами, на створення нових, альтернативних банювським, механiзмам вве-дення лiквiдностi в реальну економiку.
Водночас слiд враховувати, що активне впоряд-кування та реформування европейського банювського простору розгортаеться в умовах зростання тшьово! банювсько! системи (нерегульованих банкiвських опе-рацш за участю як банкiвських, так i небанкiвських фiнансових установ), яке виглядае як формування нового сегмента фшансового ринку на основi кнуючо! кредитно! системи. У новш банкiвський системi задо-вольняеться попит на операци трансформацй ризикiв за допомогою похцних цiнних паперiв, активно розвива-еться сек'юритизац1я, i немае мкця традицiйному бан-кiвському кредитуванню, яке стае в умовах зростання вимог до кашталу витратною послугою. У цьому зв'язку активш реформаторсью заходи можуть призвести до непередбачуваних результатав, коли офiцiйний банкiнг
3 Коршвська В., Яременко В. Актуальш трансформацГ| фiнансово-iнституцiйного простору еврозони. Проблеми економ'жи. 2016. № 3. С. 15-23.
4 Там само.
поступово буде втрачати конкуренты позицГ! в умовах падшня як пропозици, так 1 попиту на традицшш бан-к1вськ1 послуги. Створення Союзу ринюв кап1талу (СРК) також додае умов для ктотних трансформац1й у систем! традицшно! банк1всько! системи. З одного боку, такий кардинальний наступ на банювську систему - це гло-бальний п1дх1д, спрямований на подолання банювсько! неефективност1 та створення бкьш стабкьного зв'язку «ф1нанси - реальний сектор». З 1ншого боку, для евро-пейсько! континентально! ф1нансово! традицГ! заходи з ф1нансово-1нституц1йного реформування створять умо-ви негативно! конкуренц1! м1ж традиц1йним банк1нгом, т1ньовою банк1всько! системою та ринком капталу. Це може стати початком кшця переважно банювсько! мо-дел1 !нвестиц1йного ф1нансування, яка, зародившись в епоху Середньовнчя, зумовлювала економ1чний розви-ток бвропи багато столпъ поспкь, була базовим шсти-тутом европейського континенту, вир1шальним практично у вск !сторичних под1ях епохального значення (в1д промислово! революцГ!, до в1йн Наполеона, свко-вих в1йн та п1слявоенного п1дйому бвропи).
ВИСНОВКИ
В1дносини фшансового та реального сектор1в ма-ють сум1сно-розд!лену природу, яка реал1зуеться в ш-торичному рус1 !х комплементарност1. На сучасному еташ в1дбуваеться загострення протир1ччя в систем! в1дносин «ф1нанси - реальна економка», що на поверх-ш економ1чних явищ приймае форму фшанс1ал1зацГ!. I! основними проявами на наднацюнальному р1вн1 е вза-емозумовлен1 процеси деформаци в1дтворення та пере-розподку економ1чно! влади, на нац1ональному р1вш -зростання рентоор1ентовано! повед1нки та посилення нер1вност1, на м1крор1вн1 домогосподарств - розвиток фшансових моделей поведшки. Для в1дновлення ефек-тивних взаемозв'язкш м1ж ф1нансовим 1 реальним сектором економки як у глобальному масштабу так 1 на р1вш нац1ональних економк, активно впроваджуються заходи з реформування фшансових ринюв. Вт1м, т тенденцГ!, що ми сьогодн1 спостер1гаемо в европейськ1й систем! координат, св1дчать про те, що заходи, спрямоват на вгдновлення зростання, ведуть до кардинальной деформаци складових европейсько! шституцшно! системи, що не мае в1дношення до процесш виходу на траекторию усталеного розвитку. Фшансово-шституцшний прост1р дае стих1йн1 та непередбачуваш в1дпов1д1 на пропоно-ваш заходи врегулювання, при цьому фшанс1ал1зацш не долаеться, вона продовжуе внутршньо живитися все новими ресурсами, активами, 1 перекрити канали цього живлення практично неможливо (беручи до уваги хоча б темпи формування т1ньово! банк1всько! системи). У цьому зв'язку виникае питання, чи буде дшсно ефективним у контекст1 м1н1м1зацГ! ф1нанс1ал1зацГ! те реформування ф1-нансового простору, що впроваджуеться сьогодш у св1т1? В1дпов1даючи на це питання, сл1д приймати до уваги, що фшанаал1зацш сьогодн1 - це складний, багатор1вневий процес трансформацГ! глобального св1тоустрою, коли зм1щуються не ткьки економ1чн1 акценти (скаж1мо, з реального сектора на фшансовий, або з нацюнального р1в-
ня операцшно! aKTMBHOCTi на наднацiональний), це авангардна частина вживляння шформацшно-мережевог економши в сучаст iнституцiйнi системи рiзнихpiBmB. Таким чином, фiнaнсiaлiзaцiя, приймаючи pi3Hi форми, поступово еволюцюнуючи, буде ще довго складати ча-стину економiчноl практики. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Стиглиц Дж. Цена неравенства. Чем расслоение общества грозит нашему будущему/пер. с англ. Москва.: ЭКСМО,
2015. 512 с.
2. Epstein G. (ed.). Financialization and the World Economy/ Edward Elgar Publishing, 2005. 400 р.
3. Krippner G. Financialization of the American Economy. URL: https://economicsociologydotorg.files.wordpress.com/ 2015/01/the-financialization-of-the-american-economy.pdf
4. Dore R. Financialization of the global economy. URL: https://myweb.rollins.edu/tlairson/seminar/financeglb.pdf
5. Assa J. Financialization and Its Consequences: the OECD Experience. Finance Research. 2012. No. 1 (1). P. 35-39 UPL: http:// www.academia.edu/1377330/Financialization_and_its_Conse-quences_the_OECD_Experience
6. Stockman D. A. State-Wrecked: The Corruption of Capitalism in America. URL: http://www.riosmauricio.com/wp-content/ uploads/2013/07/The-Great-Deformation_David-A.-Stockman.pdf
7. Бшорус О. Структурна трансформа^я глобального капталу та гiперфiнансiалiзацiя вщтворювальних процеав. Ф'1-нанси Украни. 2016. № 1. С. 7-19.
8. Сщенко П., Самко Н. Фiнансiалiзацiя у водовер^ глобально!' економки. Кив: Знання Укра'ши, 2016. 355 с.
9. Philippon T., Reshef A. Wages and Human Capital in the U.S. Financial Industry: 1909-2006/National bureau of economic research. URL: http://www.nber.org/papers/w14644.pdf
10. Сталий людський розвиток: забезпечення справедливость нацюнальна доповщь/кер. авт. кол. Е. М. Лiбанова/lнсти-тут демографи та соцiальних дослщжень iм. М. В. Птухи. Умань: Видавничо-полiграфiчний центр «Вiзавi», 2012. 412 с.
11. Фергюсон Н. Восхождение денег/пер. с англ. А. Ко-ляндра, И. Файбисовича. Москва: Издательство АСТ: CORPUS,
2016. 378 с.
12. Whalen Ch. J. Hyman Minsky's Theory of Capitalist Development/Institute for Industy Studies, Cornell University. URL: http://www.levyinstitute.org/pubs/wp/277.pdf
13. Minsky H. P. Stabilizing an Unstable Economy. New Haven: Yale University Press, 1986. 223 p.
14. Коржвська В. 1нверсшний характер вдносп европейського монетарного простору. Економка i прогнозування. 2013. № 1. С. 109-122.
15. Bucher-Koenenand T., Ziegelmeyer M. Who Lost the Most? Financial Literacy, Cognitive Abilities, and the Financial Crisis // Conference on «Household Finance and Consumption». URL: www. ecb.europa.eu/events/conferences/html/joint_ecb_lux.en.html
REFERENCES
Assa, J. "Financialization and Its Consequences: the OECD Experience". Finance Research. http://www.academia.edu/1377330/ Financialization_and_its_Consequences_the_OECD_Experience
Bilorus, O. "Strukturna transformatsiia hlobalnoho kapitalu ta hiperfinansializatsiia vidtvoriuvalnykh protsesiv" [Structural transformation of global capital and hyperfinancialisation of the reproduction processes]. Finansy Ukrainy, no. 1 (2016): 7-19.
Bucher-Koenenand, T., and Ziegelmeyer, M. "Who Lost the Most? Financial Literacy, Cognitive Abilities, and the Financial Crisis".
Conference on «Household Finance and Consumption». www.ecb. europa.eu/events/conferences/html/joint_ecb_lux.en.html
Dore, R. "Financialization of the global economy". https://my-web.rollins.edu/tlairson/seminar/financeglb.pdf
Financialization and the World Economy: Edward Elgar Publishing, 2005.
Fergiuson, N. Voskhozhdeniye deneg [The ascent of money]. Moscow: Izd-vo AST: CORPUS, 2016.
Kornivska, V. "Inversiinyi kharakter yednosti yevropeiskoho monetarnoho prostoru" [The inversion character of the unity of the European monetary space]. Ekonomika i prohnozuvannia, no. 1 (2013): 109-122.
Krippner, G. "Financialization of the American Economy". https://economicsociologydotorg.files.wordpress.com/2015/01/ the-financialization-of-the-american-economy.pdf
Minsky, H. P. Stabilizing an Unstable Economy. New Haven: Yale University Press, 1986.
Philippon, T., and Reshef, A. "Wages and Human Capital in the U. S. Financial Industry: 1909-2006". National bureau of economic research. http://www.nber.org/papers/w14644.pdf
Stockman, D. "A. State-Wrecked: The Corruption of Capitalism in America". http://www.riosmauricio.com/wp-content/uploads/ 2013/07/The-Great-Deformation_David-A.-Stockman.pdf
Stalyi liudskyi rozvytok: zabezpechennia spravedlyvosti: nat-sionalna dopovid [Sustainable human development: ensuring justice: national report]. Uman: Vizavi, 2012.
Stiglits, Dzh. Tsenaneravenstva. Chem rassloeniyeobshchestva grozit nashemu budushchemu [The price of inequality. Than the stratification of society threatens our future]. Moscow: Eksmo, 2015.
Whalen, Ch. J. "Hyman Minsky's Theory of Capitalist Development". http://www.levyinstitute.org/pubs/wp/277.pdf
Yeshchenko, P., and Samko, N. Finansializatsiia u vodoverti hlobalnoi ekonomiky [Financialization in the maelstrom of the global economy]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2016.
УДК 316.334: 330.341.2
1НСТИТУЦ10НАЛЬН1 МАТРИЦ1 СУСП1ЛЬСТВА ТА ТРАНСФОРМАЦ1ЙНА ЕКОНОМ1КА УКРА1НИ
© 2016
БОЛОТ1НА е. В., ШУБНА О. В.
УДК 316.334:330.341.2
Болотша €. В., Шубна О. В. 1нституцюнальш матриц суспшьства та трансформацшна економша Украши
У статт'1 розглядаються термн «iнституцшнальна матриця» i два напрями розвитку економки: ринкова i редистрибутивна. Запропоновано ключ до розумння вiдмiнноcтей мiжХ-матрицею (cxiдною) та Y-матрицею (заюдною). Наукова новизна полягае у виконанш нелшшноi методологи, застосуванн синергетичних принципiв анал'ву проблем нелшшностi сустльного розвитку та його рацональноi оцнки в комплекс теорй та пiдxодiв. Дотдження суперечливих cоцiально-економiчниx процеав у контекстi нелшшноi методологп, соцосинергетики i скрзь призму о^нки со^ального суб'екта - крокуперед у тзнаннi ix сутности Пропонуеться концептуальний шдюд до визначення сутностi та методологя анал'ву iнcтитуцiонально¡матриц суспшьства, об(рунтовуеться системоутворюючий характер 'нституту прац^
Ключов'! слова: iнcтитуцюнальна матриця, 'нститут прац1 базисн 'нститути, в'дчуження, соцшсинергетика, со^альна ентротя, соц'шльно-економiчна система, нелшшна методологiя. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 14.
Болотша Свгешя ВалерП'вна - кандидат фшософських наук, доцент кафедри менеджменту, Донбаська державна машинобуд'вна академiя (вул. Академiчна, 12, Краматорськ, Донецька обл., 84313, Украна) E-mail: twinpiks@inbox.ru
Шубна Олена Васил'юна - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри менеджменту, Донбаська державна машинобуд'вна академiя (вул. Акаде-мiчна, 12, Краматорськ, Донецька обл., 84313, Украна)
УДК 316.334:330.341.2 Болотина Е. В., Шубная Е. В. Институциональные матрицы общества и трансформационная экономика Украины
В статье рассматриваются термин «институциональная матрица» и два направления развития экономики: рыночная и редистрибутив-ная. Предлагается ключ к пониманию различий между Х-матрицей (восточной) и Y-матрицей (западной). Научная новизна связана с обращением к нелинейной методологии, к синергетическим принципам анализа проблем нелинейности общественного развития и его рациональной оценки в комплексе теорий и подходов. Изучение противоречивых социально-экономических процессов в контексте нелинейной методологии, социосинергетики и через призму оценки социального субъекта является определенным шагом вперед в познании их сущности. Предложен концептуальный подход к определению сути и методология анализа институциональной матрицы общества, обосновывается системообразующий характер института труда. Ключевые слова: институциональная матрица, институт труда, базисные институты, отчуждение, социосинергетика, социальная энтропия, социально-экономическая система, нелинейная методология. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 14.
Болотина Евгения Валерьевна - кандидат философских наук, доцент кафедры менеджмента, Донбасская государственная машиностроительная академия (ул. Академическая, 12, Краматорск, Донецкая обл., 84313, Украина) E-mail: twinpiks@inbox.ru
Шубная Елена Васильевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджменту, Донбасская государственная машиностроительная академия (ул. Академическая, 12, Краматорск, Донецкая обл., 84313, Украина)
UDC316.334:330.341.2 Bolotina E. V., Shubnaya E. V. The Institutional Matrices of Society and the Transformational Economy of Ukraine
The article considers the term of «institutional matrix» and two directions of development of economics: market and redistributing. A key to understanding the differences between the X-matrix (Eastern) and the Y-matrix (Western) has been suggested. Scientific novelty consists in addressing to the non-linear methodology, synergetic principles of analysis of the problems of non-linearity of social development and its rational evaluation in the complexity of theories and approaches. Studying the contradicting socio-economic processes in the context of the non-linear methodology, sociosynergetics, and through the prism of evaluating the social subject, is a definite step forward in the knowledge of their substance. A conceptual approach to defining the nature together with a methodology for analyzing the institutional matrix of society have been proposed, the systemically important nature of the institution of labor is substantiated. Keywords: institutional matrix, institution of labor, basic institutions, exclusion, sociosynergetics, social entropy, socio-economic system, non-linear methodology. Fig: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 14.
Bolotina Evgenya V. - PhD (Philosophy), Associate Professor of the Department of Management, Donbass State Academy of Machine Building (72 Aka-demichna Str., Kramatorsk, Donetskaya obl, 84313, Ukraine) E-mail: twinpiks@inbox.ru
Shubna Olena V. - PhD (Economics), Associate Professor, Department of Management, Donbass State Academy of Machine Building (72 Akademichna Str., Kramatorsk, Donetskaya obl., 84313, Ukraine)
