CC BY
7
УДК 330.341.2
Ф1НАНСОВО-1НСТИТУЦ1ЙНА СТРУКТУРА ЕКОНОМ1К СВРОПБИСЬКИХ КРА1Н. УКРА1НИ ТА РОС11 в КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ ПРОЦЕС1В ДОВГОСТРОКОВОГО 1НВЕСТУВАННЯ
КОРИЮСЬКА В. о.
УДК 330.341.2
Коршвська В. О. Фшансово-шституцшна структура eKOHOMiK свропейських краТн, УкраТни та Роем в контекст
розвитку процеав довгострокового iнвeстувaння
У статт'1 об(рунтовано необх/дн/сть впровадження довгострокових нвестицшних проект'>в як фактор подолання б1фуркацшного стану св'>-тово} економки та формування основ посткризового розвитку. Показано актуальну проблемшсть пошуку джерел фiнансування довгострокових проектiв. На основiхарактеристики ф'шансово-'шституцшно}структури економ'ш окремих свропейських кра}н, Украни та Рой'}доведено адекваттсть використання банювських механiзмiв кредитно-'швестицшного ф'шансування. Об(рунтовано необхiднiсть створення державних цльових ф'шансово-кредитнихустанов за прикладом Федеральних агентств в США, головною щлю якихмае бути ф'шансування пр'юритетних сектор'в економки шляхом тльгового кредитування.
Ключов'! слова: фшансовiринки Рос} Украни та £С, посткризове в'дновлення, довгостроковi iнвестицi¡ Рис.: 3. Табл.: 5. Ббл.: 9.
Коршвська Валер'т Олегiвна - кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник в'ддшу економ'тно'}теори, 1нститут економки та прогнозування НАН Украни (вул. Панаса Мирного, 26, Кию, 01011, Украна)
УДК 330.341.2
Корнивская В. О. Финансово-институциональная структура экономик европейских стран, Украины и России в контексте развития процессов долгосрочного инвестирования
В статье обоснована необходимость реализации долгосрочных инвестиционных проектов как фактор преодоления бифуркационного состояния мировой экономики и формирования основ посткризисного развития. Показана актуальная проблематичность поиска источников финансирования долгосрочных проектов. На основехарактеристи-ки финансово-институциональной структуры экономик отдельных европейских стран, Украины и России доказана адекватность использования банковских механизмов кредитно-инвестиционного финансирования. Обоснована необходимость создания государственных целевых финансово-кредитных учреждений по примеру Федеральных агентств в США, главной целью которых должно быть финансирование приоритетных секторов экономики путем льготного кредитования. Ключевые слова: финансовые рынки России, Украины и ЕС, посткризисное восстановление, долгосрочные инвестиции. Рис.: 3. Табл.: 5. Библ.: 9.
Корнивская Валерия Олеговна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник отдела экономической теории, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина)
UDC 330.341.2
Kornivska V. O. Financial and Institutional Structure of Economies of European Countries, Ukraine and Russia in the Context of Development of Processes of Long-Term Investing
The article justifies a necessity of realisation of long-term investment projects as a factor of overcoming the bifurcation state of the world economy and formation of foundations of the post-crisis development. It shows the topical problems of the search for the sources of financing long-term projects. On the basis of characteristic of the financial and institutional structure of economies of some European countries and Ukraine and Russia, the article proves adequate use of the banking mechanisms of the credit-investment financing. It justifies a necessity of creation of state target-oriented financial and credit institutions following the example of Federal Agencies in the US, the main goal of which should be financing priority sectors of the economy through concessional lending.
Key words: financial markets of Russia and Ukraine and EU, post-crisis restoration, long-term investing. Pic.: 3. Tabl.: 5. Bibl.: 9.
Kornivska Valeriya O.-Candidate of Sciences (Economics), Senior Research Fellow of the Department of Economic Theory, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (vul. Panasa Myrnogo, 26, Kyiv, 01011, Ukraine)
Актуальним напрямом досл^джень як для свиово-го, так 1 для вичизняного економ1чного дискурсу сьогодш е питання виходу з транскризового становища та формування основ посткризового розвитку, спрямованого на досягнення довгострокового економ1ч-ного зростання [1]. Шляхом виходу з б1фуркацшного стану вбачаеться реалiзацiя довгостроково! парадигми еко-ном1чного розвитку, засновано! на довгострокових швес-тицшних проектах як прюритетному напряму фшансово-кредитних процеав у глобальнш економщ [2].
Сучасш дослцники роблять спроби ккьюсно ощ-нити майбутш потреби у фшансуванш та визначити бар'ери, яю можуть перешкоджати постачанню довгострокових швестицшних ресурйв для створення основ майбутнього сталого економiчного розвитку. Так, остан-ш дослцження виходять з того, що дев'ять економж, на частку яких проходиться 60 % свиового ВВП, у 2020 р. будуть потребувати приблизно 18,8 трлн дол. довго-
строкового швестування (виходячи з того, що в 2010 р. щ економжи потребували 11,7 трлн дол.) [1].
Насккьки достатшми е кошти для реалiзащí довгострокового швестування - дуже важко в^дповкти, адже потенцшними постачальниками довгострокових ресурав у свгговш практищ е суверенш фонди, пенсшш фонди, страховi компани, водночас на сучасному еташ ресурси суверенних фондiв пов'язаш i3 забезпеченням збалансованост державних фшанйв i покликан шдтри-мувати стабкьшсть бюджетних процейв (так, в азш-ських економжах кошти вц 3 до 4 трлн дол. резервiв центральних банив швестуються в суверенш фонди). Актуальною тенденщею розвитку страхового бiзнесу е обережне ставлення до ризиково'1 складово'1 операцшно! активности особливо у зв'язку з очжуваннями впровадження нових стандарйв Solvency II1, тому довгостро-
1 CBiTOBi стандарти у сферi страхування.
о
ш
сс:
<
т 2
кове 1нвестування, що повязане 31 значними ризиками, може не отримати ресурйв страхового ринку. Отже ви-никае питання про джерела ресурйв для довгостроко-вого швестування та ф1нансов1 1нститути, використання яких е адекватним у контекст1 регшзаци довгостроково! парадигми розвитку.
Метою роботи е обгрунтування сегмент1в фшан-сових ринк1в, що будуть найбкьш прийнятними в кон-текст1 реалшаци довгостроково! парадигми розвитку в Роси, УкраМ та 6С.
Уцьому аспект1 важливим е використання шсти-туц1йного п1дходу, який грунтуеться на 1снуванн1 певно! финансово! традицИ, сталих швестицш-них стереотип1в поведшки у визначеному фшансово-1нституц1йному простора Так, результатом впливу ш-ституцшного фактора на ф1нансовий розвиток е кну-вання континентально! европейсько! модел1 кредитно-1нвестиц1йних процесш, яка е переважно банювською, та англосаксонсько! - фондово!.
Саме тому, досл1джуючи модел1 довгострокового швестування, сл1д усв1домлювати, що в континентальной бврош, Кита! та переважнш бкьшосп кра!н, що розви-ваються, саме банк1вськ1 установи е головним джерелом фшансування. Водночас кредитування здшснюеться в середньостроковому ф1нансовому горизонт!, тому для довгострокових !нвестиц1йних процесш потр1бними будуть ф1нансов1 !нновац!!, спрямован! на цш довгострокового економ1чного зростання, але це повинш бути не ф1нансов1 шноваци, що домшували на передкризовому етап1 розвитку та були спрямован! на долання нормативных обмежень; це мають бути шноваци на основ!
створення закритих простор1в гарантування 1нвестиц1й. Розглянемо це питання докладнше.
Загальн1 даш про стан розвитку ф1нансового сектора в кра!нах бвропи, Рос!! та Укра!ни представлено в таблицях 1 - 5.
Глибина проникнення фшансово! !ндустр!! в еко-ном1чне середовище кра!ни може бути оцшена шляхом розрахунку в1дношення певних фшансових актив1в до ВВП. Дан1 табл. 1 св1дчать про !стотний вплив банюв-ського кредитування на економ1чний розвиток кра!н бврозони та 6С в цкому як в1дображення загально! структури ф1нансового ринку континентально! 6вро-пи, в як1й банк1вська модель швестицшного процесу дом1нуе на фондовою (про що св1дчить стабкьне пере-вищення показника кредитування економ1ки банками в ВВП (див. табл. 1) над показником каштгшзаци фондового ринку в ВВП (див. табл. 2)).
З 2005 по 2010 рр. тривало стабкьне зростання показника банювських кредитов у ВВП: в 6С - з 121,8 % у 2005 р. до 159,9 % у 2010 р.; в бврозош - з 121,2 % у 2005 р. до 155,8 % у 2010 р.
При цьому анал1з европейського фшансового простору та т1е! його частини, що представляе 6С та його складову - бврозону, св1дчить про досить строкату картину (див. даш табл. 3, рис. 1): е л1дери банювського кредитування економки, таю як Ктр (265,6 % ВВП), 1рландш (228,2 % ВВП), Данш (208,1 % ВВП), Великобритан1я (205,3 % ВВП), 1спанш (203,7 % ВВП), Н1дерланди (201,9 % ВВП), Люксембург (184 % ВВП), Португалш (179 % ВВП). 6 кра!ни з невисоким р1внем банк1вського кредитування Румун1я -37,3 %, Польща - 43,2 %, Словаччина 44,7 %, Чех1я - 50,2 %.
Таблиця 1
Обсяги кредитування економки банками в ВВП (%)
КраТна 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Росiя 27,9 25,7 22,1 22,5 24,4 23,9 33,7 38,4 39,5
УкраТна 33,1 31,7 33,2 45,7 61,1 82,1 88,6 79,5 73,4
еврозона 121,2 122,3 127,3 131,2 138,3 142,8 152,6 155,8 153,5
ее 121,8 124,1 127,3 131,2 142,1 148,4 158,2 159,9 156,5
Свiт 163,5 162 162 162,2 160,6 155,2 169 167,3 165,4
СО
=л <
X
Джерело: Данi свiтового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator [3].
Капiталiзацiя фондового ринку в ВВП (%)
Таблиця 2
Рш Каштал1зац1я фондового ринку в ВВП Сврозони, % Каштал1зац1я фондового ринку в ВВП Роси, % Каштал1зац1я фондового ринку в ВВП УкраТни, %
2005 62,67522751 71,80628272 29,021848
2006 80,42004748 106,79543 39,813277
2007 84,68174455 115,6416264 78,335751
2008 38,06201673 79,58594596 13,556158
2009 49,60352521 70,45363833 14,331169
2010 51,98747808 67,53034423 28,923602
2011 41,91940572 42,8672779 15,466731
<
2 ш
Джерело: на основi даних Свiтового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/CM.MKT. LCAP.CD/countries/RU-UA-XC-EU?display=graph [4].
Таблиця 3
OKpeMi характеристики розвитку банмвських систем свропейських краТн, РосИ' та УкраТни у 2008 - 2010 рр.
КраТна Кредит приватному сектору (% ВВП) Кшьмсть банмвських рахунмв на 1000 оаб дорослого населення Спред м1ж кредитною та депозитною ставкою (%)
Авс^я 120,5 1401,2
Бельпя 94,4
Фiнляндiя 89,6
Франтя 109,7
Германiя 109,1
lспанiя 203,7 801,1
lрландiя 228,2
lталiя 108,9 1221,2
Люксембург 184
НЛдерланди 201,9 1762,5 0,2
Португалiя 179 2774,9
Грецiя 98,6 3799,7
Словенiя 88,6 3,6
Ктр 265,6
Мальта 127,6 3561,8
Словаччина 44,7 2
Естонiя 101,8 1925,4 4,7
Шве^я 124,3
Чехiя 50,2 4,7
Польща 43,2
Угорщина 65,2 1027,5 2,7
Данiя 208,1
Латвiя 88,1 1230,7 7,1
Лпъа 66,4 2,2
Великобританiя 205,3
Болгарiя 63,7 1988,7 6,2
Румунiя 37,3 5,8
Росiя 41,3 6
Украша 66 3176,4 6,7
Норвегiя 513,6 1,9
Швейцарiя 169,6 2,8
Джерело: Global financial development report 2013. - р.15 // Офщшний сайт Свггового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://siteresources.worldbank.org/EXTGLOBALFINREPORT/Resources/8816096-1346865433023/8827078-1346865457422/ GDF_2013_Report.pdf [5].
На piBHi цих кра1н знаходиться Росш - 41,3 %. Укра1на за piBHeM фшансово'1 глибини банювського кре-дитування в eKOHOMi4HOMy сepeдовищi знаходиться по-переду Pocii - 66 % ВВП i на piBrn Литви (66,4 %) i Угор-щини (65,2 %).
Кiлькicть банкшських pахyнкiв на 1000 ociб дорос-лого населення з наведених даних в УкраМ знаходиться на досить високому ршш (3176,4), що близько до показ-никiв Греци та Мальти. Водночас в европейських кронах, значно вищих за загальнoeкoнoмiчним piвнeм розвитку, показник наявност банкiвcьких pахyнкiв нижчий за украшський (див. данi табл. 3) (так, у високорозвине-
нГй Норвегп показник наявност банкiвcьких рахункш на 1000 оаб - 513,6, в 1спанп - 807,1, в Австри - 1401, 2).
За рГвжм cпpeдiв мГж кредитними та депозитни-ми ставками комерцшних банкiв Украша також знахо-дилась серед европейських лг^рГв (6,7 %), що свГдчить про несталкть фiнанcoвo-iнcтитyцiйнoгo простору укра'1нсько'1 економжи та його низький piвeнь розвитку (див. табл. 3).
В умовах боргово'1 кризи та кризи лкв^ност в 6в-рош в 2011 р. значення показника кредитування еконо-мГки почало падати (див. даш табл. 1 (в 6С - з 159 % ВВП у 2010 р. до 156,5 % ВВП у 2011 р., в бврозош - з 155,8 %
<С
X
<
о
ш
ВВП у 2010 р. до 153,5 % ВВП у 2011 р.), що спостериа-еться на фош очевидних тенденцiй залежностi креди-тування економжи вiд рефiнансування комерцiйних банив Центральними банками. Крiм того, значною проблемою для европейського банивського простору стало зростання частки кредипв, що не обслуговуваються,-з 1,8 % в1д загального обсягу виданих кредитiв у 2007 р. до 6,1 % у 2011 р. (даш табл. 4).
Що стосуеться розвитку фондового сегменту европейського фшансового ринку, то тут ми також бачимо його значну неоднорцшсть, як i у випадку iз банювськи-ми системами европейських краш (див. рис. 2) Вид^-ються лiдери за капiталiзацiею ринку акцш та сукупною вартiстю боргових цшних паперiв в ВВП, - це Швейца-рiя, Данiя, Люксембург, Швецш, Великобританiя. В той же час е краши, що знаходяться далеко позаду за рiвнем кашталшаци: це Латвш, Литва, Румунiя, Болгарiя, Угор-щина, Польща, Чехiя.
Якщо порiвнювати фондовi простори европейських кра'1н, Роси та Украши, то в передкризовому 2006 р. су-
купна кашташацш фондового ринку (КФР) кра'1н бврозони бкьше, н1ж у 8 разш перевищувала КФР Росп та в 201 раз перевищувала КФР Украши. У кризовому 2007 р. сшввцно-шення показникiв капп^зацп мiж крашами бврозони, Роси та Украши, дещо зменшилося - до 6 разiв та 93 разш вцповцно. На етапi загострення кризових тенденций, коли криза вирувала у свт, КФР бврозони перевищувала КФР Росп лише в 3,8 раза. Водночас КФР Украши та сукуп-на КФР краш бврозони в^знялися в 211 разш. У 2009 р. рiзниця мiж КФР краш бврозони та Украши досягла свого пжу: в бврозош КФР була в 365 разш бкьша за украшську. У сучасних умовах (данi 2011 р.) КФР бврозони перевищуе КФР Роси в 6,88 разш та Украши - в 214 разiв.
Але якщо проаналiзувати фондовий сегмент у контекст окремих краш [6], то ми побачимо, що показник капп^заци фондового ринку Роси навггь у кризовому 2009 р. знаходився на рiвнi, близькому до найрозвинуй-ших кра'1н бврозони (Франци, Германи), i сьогоднi фондовий сегмент в Роси активно зростае. Що стосуеться Украши, то за показником обсягу фондового простору
300
250
200
£ 150
О ш сс:
<С со
2
100 -
50 -
'Ч'Ег'х х "Е^'е^ g- ЧДс 'э"х Е Ь ^'х':э">< 3"5x'm Р
^ r-> 1-1 и С- ^ ^ r^l— о j u ^ d о С
и
□ кредит приватному сектору (% ВВП)
- ¡If 4
о
с
U
ор По
КраТна
55 гс гс 15 ш i 'о-'х' то го >
Щ
о к и
с
е В
Ж го °'<о
о <U > ш
£2
□с <
X
Рис. 1. Загальний обсяг кредипв приватному сектору (% ВВП) Джерело: побудовано на 0CH0Bi даних Global financial development report 2013. - р.15 // Офщшний сайт CBiTOBoro банку [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://siteresources.worldbank.org/EXTGLOBALFINREPORT/Resources/8816096-1346865433023/8827078-1346865457422/GDF_2013_Report.pdf [5]
Таблиця 4
<
ш
Кредити, що не обслуговуваються (% BiA загальноТ суми виданих кредилв)
КраТна 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роая 5,0 3,8 2,6 2,4 2,5 3,8 9,5 8,2 8,0
Укра'ша 28,3 30 19,6 4,0 3,0 3,9 13,7 15,3 15,4
еврозона 2,8 2,5 2,1 2,5 1,8 2,5 3,6 4,0 5,2
ее 2,6 2,3 2,1 2,0 1,8 2,6 4,2 5,6 6,1
Свiт 6,3 4,2 3,5 3,1 2,7 3,0 4,2 4,0
Джерело: Данi свiтового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator [3].
0
300 250 200 I 150 100 50 0
с
Кража
лЛ
LnnJ
□ катталвацЫ ринку акцм та сукупна варткть приватних боргових цшних папергё (у % до ВВП)
Рис. 2. Капiталiзацiя ринку акцiй та сукупна ваpтiсть боргових цшних папеpiв ( % ВВП). Джерело: побудовано на основi даних Global financial development report 2013. - р.15 // Офщмний сайт Свггового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://siteresources.worldbank.org/EXTGL0BALFINREP0RT/Resources/8816096-1346865433023/8827078-1346865457422/GDF_2013_Report.pdf [5].
кра!ни бврозони Г! значно обганяють, кр1м Словаччини, СловенГ! та ЕстонГ!. Якщо ми проанал1зуемо темпи зрос-тання/пад1ння фондових ринюв (динам1ку кап1тал1зацГ! фондового ринку) кра!н бврозони, РосГ! та Укра!ни, та побачимо, що европейський фондовий ринок у 2008 р. «падав» значно сильнше, н1ж росшський, що зумовлено глибокою 1нтегрован1стю фондового ринку бврозони в глобальну систему фшансових операц1й, його значною залежшстю в1д цикл1в глобально! л1кв1дност1 та в1дсут-н1стю д1йових механ1зм1в захисту нацюнальних систем в1д св1тово! фшансово! нестабкьностЬ Якщо в 2007 р. в1дбулося зростання фондового ринку бврозони до 121 % р1вня каштал1зацГ! попереднього року, то в 2008 р. кат-тал1зац1я фондового ринку кра!н бврозони впала 1 за рж досягла в1дм1тки лише 49 % в1д попереднього р1вня [4] (рис. 3). У РосГ! в 2008 р. фондовий ринок впав лише на 13 % [4]. У 2009 та в 2010 рр. европейський фондовий ринок дещо зростав, тод1 як в 2011 р. через боргову кризу
в1дбулося його чергове падшня. Динамка каштал1зацГ! росшського фондового ринку з 2007 р. також не е ста-бкьною, не кажучи вже про Укра!ну, яка демонструвала и демонструе найбкьш1 показники динамжи катталь зацГ! фондового ринку, що перш за все пов'язано 1з не-сформовашстю, несталою 1нституц1йною структурою та значною екзогенною залежн1стю укра!нського фонового ринку (див. рис. 3).
ВИСНОВКИ
Зважаючи на проведений анал1з, можемо конста-тувати, що в сучасних умовах для европейських кра!н та кра!н з перехцною економ1кою (у тому числ1 й для УкраТни) характерною буде орган1зац1я довгострокових швес-тиц1йних проектов саме через банювський сегмент, для ев-ропейського финансового простору це зумовлено значною залежшстю фондового сегмента в1д глобальних тренд1в 1 його волатильшстю, що е несум1сним 1з розвитком дов-
Таблиця 5
Капiталiзацiя фондового ринку краТн бврозони, РосГТ та УкраТни
Pix Капп^за^я фондового ринку краТн бврозони, млрд дол. Капп^за^я фондового ринку Росп, млрд дол. Капп^за^я фондового ринку УкраТни, млрд дол.
2005 6357,3 548,6 25,0
2006 8651,3 1057,2 42,9
2007 10474,6 1503,0 111,8
2008 5154,6 1321,8 24,4
2009 6147,6 861,4 16,8
2010 6276,9 1004,524 39,457
2011 5483,0 796,375 25,558
О ш сс:
<С
CQ 2
со □с <с
X
<
о
ш
Джерело: на основi даних Свггового банку [Електронний ресурс]. LCAP.CD/countries/RU-UA-XC-EU?display=graph [4].
Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/CM.MKT.
—♦—Динамка кап1тал1зацй'
фондового ринку Еврозони
—■—Динамка катталвацп' фондового ринку Роем
—А—Динамка катталвацп' фондового ринку Украши
Рис. 3. Динамта каmталiзацN фондового ринку краж (%) Джерело: на основi даних Свггового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/CM.MKT. 1_САР.С0/соитпе$/В11-11А-ХС-Е1^1$р1ау=дгар1п [4].
гострокового швестування, для Укра!ни це пов'язано 1з загальною нерозвинен1стю фондового сегмента.
У Роса будуть розвиватися дещо 1нш1 тенденци. Коли ми звертаемось до показник1в сп1вв1дношення каштал1защ! фондового ринку та ВВП, то бачимо роз-виток важливих для економжи Роси процейв - зрос-тання р1вня каштал1заци в ВВП, що означае подолання трансформац1йного характеру И фшансового ринку та виходу на шлях сталого розвитку (див. табл. 2). Маеться на уваз1 той факт, що в перех1дних економжах завжди дом1нуе боргове фшансування як основний напрям кредитно-1нвестиц1йних процейв. Коли ж економ1ка до-лае трансформацшний пер1од розвитку, одн1ею з ознак е зростання фондового сегмента та вих1д на св1тов1 ринки. Щ тенденци означають стабкьний рух Роси до фор-мування М1жнародного ф1нансового центру (МФЦ), що зумовить диверсифжацш 1нвестиц1йних джерел, 1 мож-лив1сть використання як банювського, так 1 фондового швестування, адже створення МФЦ дасть змогу форму-вати та адекватно реагувати на тренди розвитку св1то-вих фондових ринк1в.
Зважаючи на триваючу кризову ситуацш в бан-к1вському сектор1, 1н1ц1атором розвитку довгостроко-во! парадигми розвитку в УкраМ мае стати держава, першими довгостроковими швестицшними проектами повинш бути соц1ально значущ1 та 1нфраструктурн1 проекти; держава повинна виступати довгостроковим гарантом при реал1заци цих проект1в. Для фшансуван-ня довгострокових 1нвестиц1йних проект1в банк1вський сектор мае зазнати певних трансформац1й: у його систе-м1 мають бути сформованими кредитш шституци нового вз1рця - державн1 цкьов1 фшансово-кредитш установи за прикладом Федеральних агентств в США [7, с. 54], головною цклю яких повинно бути фшансування прю-ритетних сектор1в економ1ки шляхом пкьгового креди-тування; кошти для ф1нансування мають бути отрима-н1 при емки боргових ц1нних папер1в (обл1гац1й) цими
фшансово-кредитними iнституцiями. Розповсюдження облiгацiй можливо проводити серед населення, для яко-го швестицшне вкладення в TaKi цшш папери стане не ткьки розмщенням власних коштiв у активи з невисо-ким ризиком (адже погашення та процентнi виплати за цими щнними паперами будуть гaрaнтовaнi державою), але буде мати важливе сощальне значення - участь у посткризовому вцновленш економiки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Доповщь «Довгострокове iнвестування та eK0H0Mi4-не зростання» // Long-termFinanceandEconomicGrowth [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.group30.org/ rpt_65.shtml
2. Коршвська В. О. Сучаснi тенденцГ|" розвитку глобального економ^очнституцмного простору / В. О. Коршвська // Економiчна теорiя. - 2011. - № 3 - С. 36 - 45.
3. Сайт Свтового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator
4. Сайт Свтового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/CM.MKT. LCAP.CD/countries/RU-UA-XC-EU?display=graph
5. Джерело: побудовано на основi даних Global financial development report 2013. - р. 15 // Офщмний сайт Свтового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://siteresources.worldbank.org/EXTGLOBALFINREPORT/ Resources/8816096-1346865433023/8827078-1346865457422/GDF_2013_Report.pdf [5]
6. Даш 1АССЕП РАН [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.cemi.rssi.ru/isepweb/index.htm
7. Кидуэлл Д. С. Финансовые институты, рынки и деньги / Д. С. Кидуэлл, Р. Л. Петерсон, Д. У. Блэкуэлл. - С-Пб. : Издательство «Питер», 2000. - 752 с.
8. Evans, G. W., Honkapohja S. «Expectations, Learning and Monetary Policy: An Overview of Recent Research» // Centre For Dynamic Macroeconomic Analysis, Working Paper Series, CDMA 08/02, 2008.
REFERENCES
"Dopovid «Dovhostrokove investuvannia ta ekonom-ichne zrostannia»" [The report "Long-term investment and economic growth"]. http://www.group30.org/rpt_65.shtml
"Dzherelo: pobudovano na osnovi danykh Global financial development report 2013.- r. 15" [Source: based on data from Global financial development report 2013. -15].http://siteresources.worldbank.org/EXTGLOBALFIN-REPORT/Resources/8816096-1346865433023/8827078-1346865457422/GDF_2013_Report.pdf> [5].
"Dani IASSEP RAN" [These IASSEP RAS]. http://data.cemi. rssi.ru/isepweb/index.htm
Evans, G. W., and Honkapohja, S.. "Expectations, Learning and Monetary Policy: An Overview of Recent Research". Centre For Dynamic Macroeconomic Analysis, Working Paper Series, CDMA 08/02, 2008. 2008.
Kornivska, V. O. "Suchasni tendentsii rozvytku hlobal-noho ekonomiko-instytutsiinoho prostoru" [Modern trends in global economic and institutional space]. Ekonomichna teoriia, no. 3 (2011): 36-45.
Kiduell, D. S., Peterson, R. L., and Blekuell, D. U. Finans-ovye instituty, rynki i dengi [Financial institutions, markets and money]. St. Petersburg: Piter, 2000.
Sait Svitovoho banku. http://data.worldbank.org/indicator Sait Svitovoho banku. http://data.worldbank.org/indica-tor/CM.MKT.LCAP.CD/countries/RU-UA-XC-EU?display=graph
УДК 330.101.541:336.153.2
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ Ф1СКАЛЬН01 П0Л1ТИКИ НА ЕКОНОМ1ЧНИИ РОЗВИТОК
АЛЕКСАНДРОВА М. М.
УДК 330.101.541:336.153.2
Александрова М. М. Моделювання впливу фккально!' пол^ики на економ1чний розвиток
У статт/ охарактеризовано макроеконом/чну модель, що описуе динамку впливу ф/скального навантаження на економ/чний розвиток Укроти.
На основi статистичних даних за 2000 - 2012 рр. розраховано параметри модели Проанал/зовано фккальне навантаження Укра/ни: його опти-
мальний р/вень для економ/чного розвитку крани складае 19,29 % ВВП. Проведено оцнку i сп/вставлення розрахунк/в податкового навантаження,
просл/дковано його динам'шу, зд/йснено пор/вняльну оцнку з аналог/чними показниками розвинутих кран св/ту. Проанал/зовано перспективи за-
стосування запропонованого шдходу для прогнозування розвитку национально!економ'жи.
Ключов'! слова: ф/скальна полтика, економ/чний розвиток, державне регулювання, фккальне навантаження.
Рис.: 1. Табл.: 3. Формул: 5. Б'бл.: 18.
Александрова Марiя Миколавна - асп/рантка, кафедра макроеконом/ки та державного управл/ння, Ки/вський нац/ональний економ/чний ун/вер-ситет /м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 03068, Укра/на) E-mail: aleksandrovam@ukr.net
УДК 330.101.541:336.153.2 Александрова М. Н. Моделирование влияния фискальной политики на экономическое развитие
В статье охарактеризована макроэкономическая модель, описывающая динамику влияния фискальной нагрузки на экономическое развитие Украины. На основе статистических данных за 2000 - 2012 гг. рассчитаны параметры модели. Проанализирована фискальная нагрузка Украины: ее оптимальный уровень для экономического развития страны составляет 19,29% ВВП. Проведены оценка и сопоставление расчетов налоговой нагрузки, прослежена ее динамика, осуществлена сравнительная оценка с аналогичными показателями развитых стран мира. Проанализированы перспективы применения предложенного подхода для прогнозирования развития национальной экономики. Ключевые слова: фискальная политика, экономическое развитие, государственное регулирование, фискальная нагрузка. Рис.: 1. Табл.: 3. Формул: 5. Библ.: 18.
Александрова Мария Николаевна - аспирантка, кафедра макроэкономики и государственного управления, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: aleksandrovam@ukr.net
UDC 330.101.541:336.153.2 Aleksandrova M. M. Modelling Influence of Fiscal Policy upon Economic Development
The article characterises a macro-economic model, which describes dynamics of influence of fiscal load upon economic development of Ukraine. Parameters of the model are calculated on the basis of statistical data for 2000 -2012. The article analyses fiscal load of Ukraine: its optimal level for economic development of the country is 19.29% of GDP. It assesses and compares calculations of the taxation load, traces its dynamics and compares results with analogous indicators of the developed countries of the world. It analyses prospects of application of the proposed approach for forecasting development of the national economy.
Key words: fiscal policy, economic development, state regulation, fiscal load. Pic.: 1. Tabl.: 3. Formulae: 5. Bibl.: 18.
Aleksandrova Mariya M.- Postgraduate Student, Department of Macroeconomics and Public Administration, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: aleksandrovam@ukr.net
A ieBicTb i стшюсть фкжально'1 системи як основи / \ досягнення збалансованост державних фшанав, Л V акумулювання ресурсного потенщалу для забез-ПеченнЯ финансово! стабкьносп економiчного розвитку в цкому формуеться через закршлення у нормативно-правовой базi механiзмiв державного управлшня. Ак-туальшсть досл1дження впливу фокально! полпики на економiчний розвиток обумовлена поглибленням бю-
джетних проблем через: зростання державних витрат i недостатшсть доходiв бюджету; уповкьнення темтв еко-номiчного зростання; нарощення внутршнк i зовншшх державних i корпоративних борг1в; вцсутшсть належ-но! системи попередження утворення ризиюв i загроз у бюджетноподатковш сферi та шших фшансових сферах, а також нестачу фшансових ресурс1в для здшснення за-ходiв з пом'якшення !х впливу на економiчну стабкьшсть
