CC BY
20
Л.М. Логачова
1НВЕСТИЦШШ П1ДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СОЦ1АЛЬНО1 1НФРАСТРУКТУРИ
Непослiдовнiсть i певною мiрою популiстський характер державно! сощально'' полiтики призвели до руйнування сощально'1 iнфраструктури i не змiнили залишкового принципу фiнансування соцiальних потреб. Ситуащя, що склалася iз фiнансуванням сощально'1 iнфраструктури, обумовлена не лише вщсутнютю фiнансових i матерiально-технiчних ресурсiв, але i тими змiнами, якi вщбулися у вiдносинах власностi та перерозподш владних повноважень. Виправлення тако'1 ситуаци та створення передумов для розвитку сощально'' iнфраструктури потребуе встановлення прюрите^в розвитку, пошуку додаткових джерел зростання та шляхiв диверсифшацп джерел фшансування.
Виходячи з того, що сощальна сфера робить суттевий внесок у соцiально-економiчний розвиток, а iнфраструктура е одним iз головних потенцiйних факторiв регiонального розвитку, виникае нагальна потреба у вирiшеннi проблеми багатоканального фшансування сощально'' iнфраструктури, яка характеризуеться недостатньою iнвестицiйною привабливiстю для бiзнесу через довгостроковий перiод окупносп iнвестицiй та 'х низьку прибутковють, що е значно меншою, шж iнвестицГi у фiнансовi iнструменти та реальний сектор економжи.
У зв'язку з цим залишаеться актуальною проблема наукового обгрунтування оптимального сполучення шляхiв фiнансування сощально'' шфраструктури, яке мае полягати в ефективному використанш коштiв державного та мюцевих бюджетiв, корпоративного сектору та шших
суб'ектiв ринково'' iнфраструктури, зокрема небанювських фшансово-кредитних iнститутiв. Актуальнiсть ще'' проблеми пiдвищуеться в умовах поширення фшансово'' кризи,
скорочення обсягiв виробництва та викликаного цим гальмування швестицшних процесiв на
тдприемствах. За таких умов iнвестування кош^в у соцiальну iнфраструктуру може стати одним iз вагомих iнструментiв призупинення кризових явищ у сощально-економiчному становищi кра'ни та й регюшв.
Метою дано'' статтi е виявлення тенденцш швестицшно'' дiяльностi у галузях сощально'' iнфраструктури й обгрунтування дощльносп та можливостi диверсифiкацГi шляхiв залучення швестицшних ресурав.
Розгалуженiсть сфери сощально'' iнфраструктури, зростаючий попит на й послуги i задоволення життевих потреб населення унеможливлюють подальше домшування бюджетного фiнансування для забезпечення динамiчного розвитку ще'' сфери. Аналiз обсягiв i структури iнвестицiй в основний капггал за окремими видами економiчноi' дiяльностi довiв, що частка швестицш, яка направляласяся у торпвлю, дiяльнiсть транспорту та зв'язку, освпу, охорону здоров'я, надання комунальних послуг тощо, зменшилася у 2007 р. порiвняно з 2001 р. з 32,9 до 29,1% (див. таблицю).
Незважаючи на позитивну динамжу залучення прямих iноземних iнвестицiй в економку Укра'ни, слiд зазначити, що шоземш iнвестицГi здебiльшого направлялися на розвиток
експортоорiентованих галузей, а не
© Логачова Людмила Микола1вна - кандидат економ1чних наук. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
шфраструктури, тим бшьше сощально'1 iнфраструктури. Так,
Таблиця. Структура швестицш в основний каптал в Украгш за окремими видами економгчног дгяльностг, %
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Усього, млн. грн. 32573 37178 51011 75714 93096 125254 188486
Частка в загальному обсязi швестицш 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Торпвля; ремонт автомобiлiв, побутових виробiв i предметiв особистого вжитку 3,9 5,4 6,4 7,0 8,2 9,3 9,4
Торпвля автомобшями та
мотоциклами, 1х техшчне
обслуговування та ремонт 0,7 0,9 0,8 0,9 1,2 1,6 1,4
Оптова торпвля i посередництво в оптовiй торгiвлi 2,0 2,8 3,7 4,2 4,2 4,3 4,0
Роздрiбна торгiвля; ремонт побутових виробiв i предметiв особистого вжитку 1,3 1,7 1,9 1,9 2,7 3,4 4,0
Дiяльнiсть готелiв i ресторанiв 1,4 1,2 1,3 1,4 1,6 1,2 1,4
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку 22,9 18,8 20,0 19,8 18,1 16,2 16,8
Дiяльнiсть наземного транспорту 11,0 8,4 8,2 6,2 5,8 5,3 6,0
Дiяльнiсть водного транспорту 0,3 0,3 0,2 0,1 0,1 0,03 0,03
Дiяльнiсть авiацiйного транспорту 0,1 0,2 0,3 3,5 0,1 0,1 0,2
Додатковi транспортнi послуги та допомiжнi операци 4,6 3,4 4,2 5,7 2,9 2,9 4,0
Дiяльнiсть пошти та зв'язку 6,8 6,6 7,2 7,5 9,2 7,9 6,6
Освгга 1,2 1,6 1,3 1,2 0,9 0,9 0,9
Охорона здоров'я та надання сощ-
ально'1 допомоги 1,4 1,6 2,1 1,9 1,4 1,5 1,3
Надання комунальних та
шдивщуальних послуг, дiяльнiсть у сферi культури та спорту 2,1 2,0 2,4 2,6 2,0 2,3 2,1
Розраховано за даними [1, 211].
у 2007 р. частка прямих шоземних швестицш у галузi сощально'1 шфраструктури становила 17,8% вщ загального обсягу швестицш [1, 273].
Необхщнють диверсифшаци джерел фшансування та залучення швестицшних ресурав у розвиток сощально'1 iнфраструктури обумовлена специфiкою 1! галузей та об'екпв, що полягае у такому:
значний обсяг послуг, багаточисель-нють споживачiв i зростаючий попит на якюш послуги;
гарантований збут послуг i стабiльнiсть доходiв об'екпв сощально'1 iнфраструктури;
наявнiсть заборгованостi за спожит послуги у деяких галузях сощально'1 iнфраструктури;
державне регулювання сощально значимих послуг шляхом вщповщно! тарифно! полiтики;
трансформацiя вщносин власностi на об'екти соцiальноi шфраструктури;
значнi за розмiром первиннi катталовкладення та поточнi витрати протягом термшу функцiонування;
тривалий життевий цикл об'екпв соцiальноi iнфраструктури та термiн окупносп iнвестованого в них капiталу;
низька доходнють iнвестицiй у розвиток об'екпв iнфраструктури;
правова невизначенiсть пайового швестування у сферi житлового будiвництва та розвитку житлово-комунального господарства.
Тому актуальним постае питання залучення потужних внутршшх швестицшних ресурсiв. В умовах поширення ф^н^во! кризи та нестабшьносп бан^сь^' системи в УкраЛш створюються передумови для залучення iнвестицiйних ресурав небанкiвських фiнансово-кредитних iнститутiв (НБФК1), яю за своею сутнiстю е спецiалiзованими
фiнансовими посередниками на ринку фшансових послуг. Спiльною ознакою практично для вах краш е участь небанювського фiнансового сектору в процесах соцiально-економiчного
розвитку та посилення впливу на економiчне зростання. Дана тенденцiя цшком притаманна i вiтчизняному ринку фшансових послуг, на якому спостер^аеться зростання кшькосп та обсягiв операцiй цих установ.
Небанювсью фiнансово-кредитнi iнститути акумулюють грошовi доходи, капiтали та заощадження населення i пiдприемств i розмщують 1х у доходнi активи. Найпоширешшими установами такого типу е страховi компани, пенсiйнi фонди, кредитнi спшки, iнститути спiльного iнвестування, фiнансовi
компани, лiзинговi та факторинговi компани. Характерною рисою, яка вiдрiзняе цi установи вщ банкiвських, е те, що кошти зазвичай вкладають на тривалий, заздалегщь визначений термiн, i тому власники кош^в не можуть ними вшьно скористатися, як, наприклад, поточними банювськими рахунками. 1нша особливiсть небанкiвських фшансових установ полягае в тому, що кожнш iз цих установ притаманш рiзнi функцii, мета iснування, джерела надходжень, активи, оргашзацшш форми тощо.
Так, головним джерелом надходжень страхових компанiй е страховi внески, якi, як правило, дають змогу страховим компанiям здiйснювати довгостроковi iнвестицii. Пенсiйнi фонди можуть функщонувати як самостiйнi юридичнi особи, однак часпше перебувають пiд контролем корпорацш, що 1х створили, або у довiрчому управлiннi траст-вiддiлiв страхових компанш чи банкiв. Як i страховi компанП, пенсiйнi фонди залучають значш кошти на тривалi термiни. Проте пенсшш внески мають бiльш прогнозований характер, i тому пенсiйнi фонди можуть швестувати в довгостроковi активи. Пенсшш фонди виконують важливу сощальну функщю: акумулюючи кошти корпорацiй, тдприемств i працiвникiв, вони забезпечують виплати пенсш
громадянам.
Як переконуе зарубiжний досвiд, вузька спецiалiзацiя, рiзноманiтнiсть шструмеш^в, умов i методiв акумулювання та вкладення грошових ресурсiв роблять небанювський сектор дуже сприятливим для розроблення, випробування i впровадження
фшансових шновацш, що е стимулом для розвитку фшансових послуг загалом.
Результати аналiзу стану ринюв небанкiвських фшансових послуг в Укра'ш вказують на продовження тенденцш щодо подальшого зростання кшькосп небанкiвських фiнансових установ i збiльшення обсягiв та асортименту послуг, якi надаються ними вiдповiдно до законодавства.
Станом на 01.01.2008 р. у Державному реес^ налiчувалось 1 907 фшансових установ, серед яких 840 кредитних установ, 446 страхових компанш, 165 фшансових компанш, 96 недержавних пенсшних фондiв.
Разом iз кiлькiсними зростають i якiснi показники дiяльностi
небанкiвських фiнансових установ. Так, загальний обсяг активiв небанкiвських фшансових установ на початок 2008 р. становив
45,2 млрд. грн. (прирют порiвняно з 2007 р. становив 38,2%). Випереджальни-ми темпами продовжують нарощувати активи недержавш пенсшш фонди (прирют 98%). Активи найвагомшого сектору небанювських фiнансових послуг - сектору страхування - зросли з початку року на 34%.
Питома вага активiв небанювських фшансових установ в активах фшансового сектору становила 7%.
Найбшьш динамiчним серед ринкiв небанювських фiнансових послуг залишаеться ринок недержавного пенсiйного забезпечення, про що свiдчить стрiмке зростання не лише активiв недержав-
них пенсшних фондiв, але i кiлькiсть 'х учасникiв, а також обсяги пенсшних внесюв i виплат. Так, на 44% зросла чисельнють учасникiв недержавних пенсшних фондiв. Завдяки цьому протягом 2007 р. майже вдвiчi збшьшився обсяг пенсiйних внескiв i пенсiйних активiв, якi на 01.01.2008 р. становили вщповщно 234,4 та 280,7 млн.грн. [2].
Переважними напрямами
швестування пенсшних активiв залишаються депозити в банках (40% iнвестованих активiв), акцй (26%) та обл^ацй (25%) пiдприемств, яю е резидентами Укра'ни.
Суттевим фактором, що впливае на розмiр швестицшного доходу, е те, що розмiр залучених пенсiйних внескiв е незначним для забезпечення можливосп здiйснення диверсифшацп пенсiйних активiв у доходнi фiнансовi iнструменти. Крiм того, державш ц1нн1 папери, ц1нн1 папери мгсцевих рад як основт гнструменти вкладення пенсшних кошт1в не мають широкого попиту серед управляючих компанш у зв'язку з низьким рiвнем доходность
Основш показники дiяльностi недержавних пенсшних фондiв свщчать про поступове збiльшення уваги до них з боку роботодавщв i населення, що забезпечуе подальший розвиток накопичувально'' системи пенсшного забезпечення в Украi'нi та створюе передумови для формування потужного внутршнього iнвестицiйного ресурсу.
Саме пенсшш фонди, у яких акумулюються так зваш "довп грошi", спроможш надати значнi довгостроковi та дешевi фiнансовi ресурси для реального швестування в розвиток вп^чизнянох економiки, й соцiальноi' сфери i, зокрема, сощально'' iнфраструктури.
Згiдно iз законодавством про недержавне пенсшне забезпечення в Укра'ш можуть бути створенi вiдкритi, професшш та корпоративнi недержавнi пенсiйнi фонди (НПФ). Кожен iз зазначених титв пенсiйних фондiв мае сво'' особливосп формування, проте вже iснуюча практика створення НПФ у кра':1ш тдтверджуе наявнiсть тако'' 'х риси, як регюнальна прив'язка. Здебiльшого ця риса характерна для професшних i корпоративних НПФ.
Отже, пенсшш активи, сформоваш цими фондами, можуть бути залучеш у здшсненш регюнально! швестицшно! дiяльностi з метою розвитку економiчного потенцiалу та сощально! сфери регiону.
Здатнiсть коштiв пенсшних фондiв до активного використання в iнвестицiйнiй дiяльностi пiдтверджуеться такими !х характерними особливостями:
довготривалий термш накопичення пенсiйних внескiв;
значний розрив у час мiж формуванням накопичень i сплатою пенсiй;
можливiсть детального фшансового планування на довгострокову
перспективу;
ритмiчнiсть надходжень внескiв i виплати пенсiй;
низький рiвень швестицшних ризиюв, обумовлений вимогами до розмщення пенсiйних активiв;
законодавчо встановленi умови диверсифжаци пенсiйних активiв i спрямованють на iнвестицiйну дiяльнiсть;
неможливiсть використання
пенсшних активiв для кредитування фiзичних i юридичних осiб.
Необхiднiсть забезпечення високо! надiйностi та доходностi операцш з пенсiйними активами викликана потребою у збереженш та примноженнi пенсшних кош^в за рахунок 1х використання в швестицшнш дiяльностi. Проте залучення пенсшних активiв для iнвестування розвитку сощально! шфраструктури стикаеться з проблемами, наявнють яких ускладнюе забезпечення певного рiвня доходносп iнвестицiй у галузi та об'екти сощально! iнфраструктури.
Наявнють заборгованосп населення за спожитi послуги у сферi житлово-комунального господарства знижуе прибутковiсть ще! сфери та 11
iнвестицiйну привабливють. Не сприяе пiдвищенню швестицшно! привабливосп також державне регулювання тарифiв та 1х обмеження на споживання сощально значимих послуг. Для залучення пенсшних активiв як швестицшних ресурав у реформування та розвиток ще! галузi сощально! iнфраструктури перш за все необхщно створити умови, за яких прибутковють iнвестицiй у
довгостроковому перiодi була б не нижчою, шж доходнiсть iнвестицiй в iнших галузях нащонально! економiки.
Створення в регюш широко! мережi недержавних пенсiйних фондiв дозволить:
диверсифiкувати та
демонополiзувати фiнансову базу розвитку як об'екпв i галузей сощально! шфраструктури, так i економжи регiону в цiлому;
розширити асортимент фшансових послуг i створити конкурентне середовище на ринку капiталiв;
залучити в об^ вiльнi кошти населення, яю не залученi до банювсько! системи i не використовуються як ресурси кредитування;
направити накопичення населення на розвиток нащонально! економжи, промислово!, транспортно! та соцiальноi iнфраструктури.
1нвестицшна полiтика вiдкритих недержавних пенсiйних фондiв не мае чiтких регiональних переваг, а визначаеться здебшьшого намаганням забезпечити максимiзацiю
iнвестицiйного доходу, безпеку та прибутковють швестування. Щодо професiйних i корпоративних пенсiйних фондiв, то вони можуть у межах загально! швестицшно! стратегii встановлювати прiоритети з швестування активiв у фiнансовi iнструменти та реальний сектор iз метою забезпечення регюнального людського та соцiального розвитку.
Залучення пенсшних aKTOBÏB як швестицшних ресурав дозволяе збалансувати iнтереси населення, яке, з одного боку, е швестором i тому зацiкавлене у MaKOTMi3a^ï прибутку об'ектiв iнвестування, а з шшого - е споживачем товарiв i послуг i зацiкавлене в мiнiмiзащï цiн i тарифiв.
Висновки. У ринкових умовах система управлшня сощальною iнфраструктурою регiону охоплюе таю структурш елементи: власники об'ектiв сощально'1' iнфраструктури; замовники соцiальних послуг; тдприемства, оргашзацп, установи, якi надають послуги; споживачi послуг. Управлiння соцiальною шфраструктурою в регiонi з урахуванням наявносп вищезазначених структурних елементiв потребуе створення багаторiвневоï системи та вiдповiдно багатоканального
фшансування.
Свiтовий досвiд свiдчить, що найпотужшшим внутрiшнiм
iнвестицiйним ресурсом е активи пенсшних фондiв, проте не виключае використання iнвестицiйного потенцiалу банювського сектору, коштiв
пiдприемств, грантiв мiжнародних i мiжурядових органiзацiй.
Вищевикладене переконливо
свщчить про те, що пенсшш накопичення у недержавних пенсшних фондах е одним iз вагомих потенцшних джерел довгострокових швестицш в об'екти та галузi сощально'1' iнфраструктури. Реалiзацiя потужного iнвестицiйного потенцiалу пенсiйних активiв системи недержавного пенсiйного забезпечення потребуе створення вщповщних iнституцiйних передумов для
ефективного управлшня пенсшними ресурсами та гарантування повернення вкладених кош^в.
В умовах фшансово'1' кризи i нестабшьносп банювсько'1' системи залучення кош^в фiнансових
небанкiвських установ, у першу чергу недержавних пенсшних фондiв, може стати одним iз прiоритетних напрямiв ïx використання як iнвестицiйниx ресурав для розвитку галузей та об'екпв транспортно'1' i сощально'1'
iнфраструктури.
Лггература
1. Статистичний щорiчник Украши за 2007 рк / Держкомстат Украши. - К., 2008. - 572 с.
2. 1нформащя про Розвиток системи недержавного пенсшного забезпечення в Укра'1'ш у 2007 роцi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dfp. gov.ua/fileadmin/downloads/Inform_NPF_ 2007.pdf.
