CC BY
54
О.В. Матюшин, к.е.н.
КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1: ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ
РОЗВИТКУ
Останнi роки були складними для укра1нсько1 економши та И банювсько1 системи. Негативний вплив св^ово1 фшансово-економiчноl кризи, попршення кон'юнктури на зовнiшнiх ринках, зниження внутрiшнього попиту i зменшення швестицшно1 активностi суб'eктiв господарювання спричинили зниження обсяпв реального валового внутрiшнього продукту та промислового виробництва, що, у свою чергу, негативно позначилося на процесах розвитку кредитних процесiв у промисловость
Проблеми вдосконалення механiзмiв фшансового забезпечення економiки через свою актуальшсть знаходяться у полi зору як втизняних, так i зарубiжних дослщниюв. Серед вiтчизняних фахiвцiв слiд назвати О. Амошу, В. Вишневського, А. Даниленка, Л. Збаразську, Г. Панасенко, Н. Рекову, Н. Шелудько та ш.
Так, О. Амоша, В. Вишневський, Л. Збаразська, обгрунтовують концепцш шновацшно1 неоiндустрiалiзацil, яка мае бути реалiзована шляхом матрично! промислово! пол^ики. Заходи з фiнансового забезпечення промисловост розробляються на рiвнi И горизонтальное' складово1 [1]. А. Даниленко обгрунтовуе необхiднiсть переходу к моделi управлшня економiкою на основi виокремлення нащональних прiоритетiв i прiоритетних iнновацiйно-iнвестицiйних проекив iз побудовою фiнансового механiзму забезпечення цих прiоритетiв [2; 3]. Г. Панасенко дослщжуе особливостi формування ресурсного потенщалу банкiвських установ та можливост його реалiзацil для iнвестування пщприемств [4]. Н. Рекова та ш. дослiджують механiзми впливу банкiвського кредитування промислових пiдприемств на економiчне зростання.
Сучасш механiзми оновлення промисловостi, довгострокового кредитування виробничо1 дiяльностi дослiджуються у роботах росшських фахiвцiв С. Глазьева, Б. Замараева [6; 7]. В основi цих механiзмiв - формування грошово1 пропозицп у взаемозв'язку iз завданнями промислово1 полiтики, прiоритетнiсть використання внутршшх джерел фiнансування, удосконалення механiзмiв рефшансування кредитних iнститутiв, якi забезпечують швестування реального сектора економiки. Отже принципова актуальнiсть та значущiсть проблеми кредитного забезпечення промисловост вимагае подальших дослщжень у цiй сферi.
Метою статт е аналiз проблем i перспектив розвитку кредитного забезпечення промисловост з урахуванням iнституцiональних особливостей банкiвського сектора Украши.
Найбiльшi обсяги банкiвського кредитування промисловост припадають на переробну промисловють: 86,6% у 2008 р., 84,7% у 2009 р., 82,6 % у 2010 р., 80,3% у 2011 р., 77,2% у 2012 р. вщ загального обсягу (див. табл. 1).
Протягом 2008-2012 рр. найбшьший обсяг кредиив надходив до харчово1 промисловост (27,4% вiд усiх кредиив у переробну промисловiсть у середньому за перiод), машинобудування (22,1%), металурги (17,8%), хiмiчного виробництва (9,0%), виробництва шшо1 неметалево1 мшерально1 продукци (6,8%). Частки банювського кредитування iнших пщгалузей не перевищували 6%.
Строкова структура кредиив у промисловий сектор е незбалансованою: переважна 1'х бiльшiсть е короткостроковими (табл. 2), що свщчить про спрямування кредитiв на поповнення оборотних кошив пiдприемств. Фiнансування ж швестицшно-шновацшних заходiв здiйснюеться за рахунок довгострокових кредитiв, частка яких у структурi кредитування промисловостi залишаеться низькою.
Процентнi ставки за кредитами, наданими банками промисловому сектору, залишаються високими; у 2006-2012 рр. спостер^алась тенденщя до 1'х зростання (табл. 3).
© О.В. Матюшин, 2012
Таблиця 1
Кредиты, надат у промисловгсть, млн грн1
Показники Роки
2008 2009 2010 2011 2012
Промисловютъ всього, у тому числг 122 343 123 931 147 111 154 774 163 088
Переробна промисловютъ, у тому числг 106 029 (100 %) 104 951 (100 %) 121 526 (100 %) 124 314 (100%) 125 880 (100%)
харчова промисловютъ 27723 (26,1%) 27693 (26,4%) 29935 (24,6%) 36811 (29,6%) 38017 (30,2%)
легка промисловютъ 2613 (2,5%) 2905 (2,8%) 2995 (2,5%) 2394 (1,9%) 2451 (1,9%)
деревообробна промисловютъ 1328 (1,3%) 1406 (1,3%) 1256 (1,0%) 1594 (1,3%) 1499 (1,2%)
целюлозно-паперове виробництво; видавнича д1ялънютъ 4482 (4,2%) 4615 (4,4%) 4088 (3,4%) 3717 (3,0%) 4180 (3,3%)
виробництво коксу, продуктов нафтопереробка 1429 (1,3%) 1601 (1,5%) 1959 (1,6%) 2283 (1,8%) 2900 (2,3%)
х1м1чне виробництво 7496 (7,0%) 7687 (7,3%) 12311 (10,1%) 13462 (10,8%) 12309 (9,8%)
виробництво гумових та пластмасових вироб1в 5411 (5,1%) 5359 (5,1%) 5498 (4,5%) 6465 (5,2%) 5887 (4,7%)
виробництво 1ншо! неметалево! продукцп 8363 (7,9%) 7593 (7,2%) 8483 (7,0%) 8040 (6,5%) 6675 (5,3%)
Металурпя 18596 (17,5%) 18416 (17,5%) 25256 (20,8%) 21010 (16,9%) 20456 (16,3%)
Машинобудування 25205 (23,7%) 24533 (23,4%) 26728 (22,0%) 24637 (19,8%) 27466 (21,8%)
виробництво 1ншо! продукцп 1688 (1,6%) 1476 (1,4%) 1293 (1,0%) 1350 (1,1%) 1136 (0,9%)
оброблення в1дход1в 1693 (1,6%) 1667 (1,6%) 1722 (1,4%) 2211 (1,8%) 2047 (1,6%)
Добувна промисловютъ 7 684 9 607 12 883 11 483 15 726
Виробництво та розподтення електроенергп, газу та води 8 630 9 373 12 702 18 977 21 483
Таблиця 2
Кредиты, надаш промысловому сектору,
за строками погашення, млн грн
Р1к/строк Добувна Переробна Виробництво та розподшення
погашення промисловютъ промисловютъ електроенергп, газу та води
2008 р. усъого, 7 684 (100%) 106 029 (100%) 8 630 (100%)
у тому числ1 до 1 р. в1д 1 р. до 5 р. бшъше 5 р. 4 700 (61,1%) 2 404 (31,2%) 580 (7,5%) 45 453 (42,8%) 48 800 (46,0%) 11 776 (11,1%) 5 240 (60,7%) 2 905 (33,6%) 484 (5,6%)
2009 р. усъого, 9 607 (100%) 104 951 (100%) 9 273 (100%)
у тому числ1 до 1 р. в1д 1 р. до 5 р. бшъше 5 р. 6 278 (65,3%) 2 599 (27,0%) 730 (7,6%) 39 585 (37,7%) 48 933 (46,6%) 16 433 (15,6%) 5 949 (64,1%) 3 133 (33,8%) 191 (2,0%)
2010 р. усъого, 12 883 (100%) 121 526 (100%) 12 702 (100%)
у тому числ1 до 1 р. 8 422 (65,3%) 45 598 (37,5%) 9 632 (75,8%)
1 Тут i д^ розраховано за даними статистичних бюлетешв НБУ за 2008-2012 рр. http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id= 71195.
в1д 1 р. до 5 р. бшьше 5 р. 3 591 (27,8%) 870 (6,7%) 56 996 (46,9%) 18 932 (15,5%) 2 780 (21,9%) 291 (2,3%)
2011 р. усього, у тому числ1 до 1 р. в1д 1 р. до 5 р. бшьше 5 р. 11 483 (100%) 8 737 (76,1%) 2 123 (18,5%) 624 (5,4%) 124 314 (100%) 43 578 (35,1%) 59 101 (47,5%) 21 635 (17,4%) 18 977 (100%) 10 272 (54,1%) 3 896 (20,5%) 4 809 (25,4%)
2012 р. усього, у тому числ1 до 1 р. в1д 1 р. до 5 р. бшьше 5 р. 15 726 (100%) 11 162 (80,0%) 2 228 (14,2%) 2337 (5,8%) 128 880 (100%) 48 591 (37,7%) 60 355 (46,8%) 16 934 (15,5%) 21 483 (100%) 10 370 (48,3%) 5 928 (27,6%) 5 185 (24,1%)
Таблиця 3
Процентт ставки за кредитами, наданими банками _промисловому сектору, %о1_
Галуз1 промисловосп Роки
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
добувна промисловють 12,6 13,3 15,7 14,5 14,1 11,2 13,8
переробна промисловють 12,2 12,3 15,8 16,4 13,8 13,5 13,7
виробництво та розподшення електроенерги, газу та води 15,2 13,8 16,1 21,4 15,3 16,3 17,3
1 Середньозважеш ставки у р1чному обчисленш.
У 2010 р., внаслщок поступового укршлення банкiвського сектора, зумовленого поверненням депозиив та вiдновленням довiри до банювсько1 системи з боку фiзичних i юридичних осiб, вщбулось зниження кредитних ставок для вах галузей промисловостi.
За останнi два роки вщбувся несуттевий перерозподiл кредиив мiж пiдприемствами промисловостi: знизилася кшькють кредитiв, виданих пiдприемствам добувно1 промисловостс, металургп, зайнятим виробництвом транспортних засобiв, автомобiлiв. Разом з тим бшьшу кiлькiсть кредитiв одержали виробництво харчових продуктiв, напо1в, тютюнових виробiв та виробництво i розподiлення електроенергп, газу та води.
У 2010 р. не вс пщприемства змогли виконати сво1 борговi зобов'язання перед банками, внаслщок чого вщбулося зростання заборгованост по прострочених кредитах. Так, суми прострочених кредитiв у цiлому до попереднього року скоротилися на 16,5%, у тому чи^ в нацюнальнш валют - на 9,6%, в шоземнш - на 23,3%. Найбшьшу питому вагу простроченi кредити займають у сферi торгiвлi, ремонту автомобЫв, побутових приладiв i предметiв особистого вжитку - 33%, переробно1 галузi - 25%, операцiй з нерухомим майном, оренди, iнжинiрингу i надання послуг пiдприемцям - 18%.
Порiвняно з попереднiм роком залишок за простроченими кредитами збiльшився в хiмiчнiй промисловостi на 72%, у сферi виробництва коксу i продукив нафтопереробки - на 28,8%, виробництва та розподшення електроенергп, газу та води - на 20%. За шшими видами економiчноl дiяльностi в 2010 р. спостер^алося зниження залишюв за простроченими кредитами.
Отже останнiми роками найбшьша кiлькiсть кредитiв була надана пщприемствам, зайнятим у сферi торгiвлi та ремонту; пiдприемства промисловостi одержали кредитсв менше. Найбiльшу питому вагу в загальному обсязi кредитiв, виданих переробнш галузi, займають кредити харчово1 промисловостi та металургп. Це пояснюеться тим, що сьогоднi високими темпами розвиваеться сфера послуг, у якш ускладняеться виробництво, розробляються новi шформацшш технологи, ринок насичуеться новими товарами та послугами. Зростаючi потреби споживачiв, наявнiсть великих площ чорноземних грунив i природних пасовищ забезпечують розвиток харчово1 промисловостi, дозволяючи вирiшити продовольчу проблему,
що шнуе в pядi кpaïн cвiту. Однaк, як cвiдчить доcвiд, у довгоcтpоковому пepiодi зa пeвниx умов можe cклacтиcя cитуaцiя, зa яко! пiдпpиeмcтвaм нeобxiдно будe виживaти та cвiтовому pинку. У зв'язку з цим вiдcтeжeння бaнкaми тeндeнцiй pозвитку окpeмиx гaлузeй пpомиcловоcтi мae вiдбувaтиcя в тicному взaeмозв'язку з вiдcтeжeнням тeндeнцiй pозвитку cвiтового pинку, геопол^ичноИ cитуaцiï, цiновоï кон'юнктуpи тощо.
Heздaтнicть дeякиx пiдпpиeмcтв виконувaти cвоï зобов'язaння в чacтинi погaшeння зaбоpговaноcтeй по кpeдитax пpизвeлa в 2009 p. до зpоcтaння обcягiв пpоcтpочeниx кpeдитiв як у нaцiонaльнiй, тaк i в iнозeмнiй вaлютax. У 2010 p. cитуaцiя почaлa cтaбiлiзувaтиcя. Як вщомо, пpи нecплaтi вiдcоткiв бaнки втpaчaють cвiй доxiд, a пpи нeповepнeннi оcновного боpгу - cпиcують бeзнaдiйну позику у видaтки i вщповщно зaзнaють збиткiв зa кpeдитною угодою. Тому ключовим eлeмeнтом в eфeктивному упpaвлiннi бaнкiвcькою дiяльнicтю е контpоль зa кpeдитaми й оцiнкa cxy^™ кpeдитниx pизикiв, тобто aнaлiз pизикiв кpeдитувaння, в тому чиcлi i кpeдитувaння гaлузeй eкономiки, зacновaний та peзультaтax доcлiджeння ïx pозвитку з уpaxувaнням cпeцифiки й оcобливоcтeй функцiонувaння в cучacниx pинковиx умовax.
Свiтовa фiнaнcовa кpизa у 2008 p. змуcилa уpяди бaгaтьоx кpaïн вжити зaxоди для вiдновлeння кpeдитувaння бaнкaми peaльного ceктоpa. Taк, у Hiмeччинi з лиcтопaдa 2008 p. дie пpогpaмa допомоги нeфiнaнcовому ceктоpу, згщно з якою 21 тиc. пщ^иемств отpимaли дepжaвнi позики нa зaгaльну cуму 40 млpд. eвpо. У ^peï дepжaвний Екcпоpтно-iмпоpтний бaнк у лиcтопaдi 2010 p. pозпочaв пpогpaму допомоги 200 пiдпpиeмcтвaм-виpобникaм мзeлeноïм пpодукцiï у щоpiчному pозмipi 20 млpд. дол. США до 2020 p. У Япони тpивae пpогpaмa "кaпiтaльниx iн'eкцiйм, згiдно з якою уpяд вжe нaддaв бaнкaм 12 тpлн. ieн для фiнaнcувaння мaлиx тa cepeднix пiдпpиeмcтв. Уpяд РФ у 2010 p. в^овадив пpогpaму допомоги малому та cepeдньому бiзнecу, згщно з якою бaнкaм-пapтнepaм Роciйcького банку pозвитку було видiлeно 80 млpд. pуб. на гapaнтiï малому бiзнecу та 100 млpд. pуб. на позики в^обничим та iнновaцiйним пщ^иемствам малого та cepeднього бiзнecу [1].
Фaxiвцi Gвpопeйcькоï комiciï вiдзнaчaють ^овщну pоль дepжaви у зaлучeннi фшажування для pозвитку виpобництвa [9]. Так pозвиток пpомиcловоcтi повинeн rpунтувaтиcя на ^em^ira^H i викоpиcтaннi piзниx джepeл фiнaнcувaння. Поpяд iз зaгaльнодepжaвними джepeлaми нeобxiдно викоpиcтовувaти потeнцiaл пpивaтного фшажування. Слiд вecти пошук i pозpобляти cтpaтeгiю життездатного фiнaнcового iнжинipингу, що викоpиcтовуe можливоcтi влacного i позикового фшажування i вiдповiднi зacоби гapaнтувaння.
Роль дepжaвного peгулювaння фiнaнcувaння pозвитку пpомиcловоcтi повинна полягати в поcилeннi зaлучeння пpивaтниx iнвecтицiй в cтpaтeгiчнi пepeдовi виpобництвa. Цe мае доcягaтиcь шляxом eфeктивнiшого викоpиcтaння i комбiнувaння iнcтpумeнтiв фiнaнcувaння (гpaнтiв, фicкaльниx cтимулiв, мexaнiзмiв гapaнтувaння i пiдтpимки pизикового кaпiтaлу) i значним поcилeнням зв'язюв мiж пpивaтними i cуcпiльними до^щницькими зуcиллями.
Для пiдвищeння eлacтичноcтi й eфeктивноcтi фiнaнcовиx pинкiв мають бути cтвоpeнi пpaвильнi cтимули для фшатеування peaльноï eкономiки i iнвecтицiй. ^и peгулювaннi фiнaнcового pинку cлiд corara cтpaxувaнню pизикiв фiнaнcувaння потpeб peaльноï eкономiки.
Отжe, cвiтовий доcвiд cвiдчить пpо тe, що в умовax, коли кpeдитувaння пpомиcлового ceктоpa для банюв зaлишaeтьcя нeвигiдним чepeз вишю pизики, його вiдновлeння можливe за умови зaоxочувaльноï полiтики дepжaви.
В умовax вкpaй обмeжeниx можливоcтeй бюджeтноï пiдтpимки, дeфiциту влacниx pecуpciв пpомиcловиx пiдпpиeмcтв, нepозвинeноcтi вiтчизняного фондового pинку бaнкiвcькe кpeдитувaння зaлишaeтьcя единим значущим мexaнiзмом фiнaнcового зaбeзпeчeння пpомиcловоcтi. Алe, як зазначають вiтчизнянi фaxiвцi потeнцiaл бaнкiвcькоï cиcтeми у кpeдитувaннi пpомиcловоcтi викоpиcтовуeтьcя нe повною мipою [10; 11]. Так частка кpeдитiв у ^ом^лов^^ у загальному обcязi кpeдитiв cтaном на кiнeць гpудня 2012 p. становила 27%.
Оcновними чинниками, що гальмують нapощувaння обcягiв кpeдитувaння банками пpомиcлового ceктоpa, е таю:
нeдоcтaтнiй piвeнь кaпiтaлiзaцiï бaнкiвcького ceктоpa: якщо у 2009 p. cукупний влacний кaпiтaл укpaïнcькиx бaнкiв cклaдaв 13,1% ВВП (120,2 млpд грн), то у ^изовому 2010 p. вш
скоротився до 12,6% ВВП (137,7 млрд грн), а у 2012 р. - до 12,2% ВВП (171,9 млрд грн). Не дивлячись на дещо оптимштичш ощнки НБУ з цього приводу [12], слщ зазначити, що такий рiвень власного катталу дорiвнюe обсягу власного капiталу одного европейського банку середнього рiвня i набагато нижче обсягу власного катталу найбшьших банкiв розвинених краш св^ (наприклад, у РФ цей показник становить 37%, а у крашах Центральное' Свропи -близько 40 %ВВП) [11];
погiршення якостi активiв банкiв через наявнiсть порiвняно великое' частки проблемних кредитiв (у 2008 р. частка прострочених кредиив, наданих нефiнансовим корпорацiям, склала 2,3%, у 2009 р. - 11,3%, у 2010 р. - 13,1%, у 2011 р. - 9,5%, у 2012 р. - 8,6%);
високий рiвень ризиюв, пов'язаних з кредитуванням малих i середшх пiдприемств, що зумовлено низькими кредитоспроможшстю та фшансовою стiйкiстю цих пiдприемств;
нестабiльнiсть валютно-курсово1 динамiки, високi iнфляцiйнi ризики в Укршш, що призводить, з одного боку, до необхщност компенсацп цих ризиюв банками шляхом пщвищення вщсоткових ставок за кредитами i формування додаткових резервiв на покриття можливих втрат, а з iншого - до невизначеност щодо можливостей погашення заборгованостi пiдприемствами.
Висновки. Модернiзацiя iндустрiальноï бази та ïï iнфраструктури вимагае ютотних фiнансових вкладень, додаткового залучення капiталу для виробничих iнвестицiй. Особливо це стосуеться фшансування новостворюваних пщприемств, динамiчно зростаючих та iнновацiйних фiрм, фiнансування яких не може бути здшсненим тiльки за рахунок власних кошив. В умовах подолання наслщюв фiнансово-економiчноï кризи доступ до фшанав залишаеться головною проблемою для бiзнесу малих i середнiх промислових пщприемств.
Для полегшення доступу украïнських промислових пщприемств до фшансових i кредитних ринкiв, у тому числi мiжнародних, у середньостроковт перспективi потрiбне:
удосконалення методiв управлiння кредитними ризиками у банках за рахунок впровадження мехашзму регулювання галузево1' концентрацп кредитних ризиюв у портфелях банюв;
створення економiчних умов для пiдвищення в активах банюв частки довгострокового кредитування iнвестицiйноï спрямованостi, зокрема за рахунок запровадження податкових пiльг для банкiв, яю здiйснюють довгострокове кредитування промислових пщприемств;
запровадження механiзмiв державного, приватного та синдикованого гарантування iнвестицiйних кредитiв та визначення критерив надання державних гарантш;
активiзацiя дiяльностi спецiалiзованого банку реконструкци та розвитку для пiдтримки промислових пщприемств, яю мають стратегiчне значення для економжи Украши, збiльшення впливу та ефективност державних банкiв у напрямку швестицшного кредитування за рахунок пшьгових умов щодо ïx рефшансування, надання державних гарантiй тощо;
вдосконалення системи гарантування банкiвських вкладiв для формування надiйноï ресурсноï бази банюв;
розвиток венчурного фшансування малих та середшх пщприемств за рахунок надання державних гарантш.
Активiзацiя банювського кредитування промисловост зумовлюе необхiднiсть поступовоï реалiзацiï стратег1чних заходiв по реформуванню грошово-кредитноï та банкiвськоï системи:
позбавлення вщ однобiчноï залежностi вiд свiтових емiсiйних центрiв, розширення попиту на нащональну валюту;
подальшого зниження облiковоï ставки НБУ, що сприятиме зниженню процентних ставок банкiв за кредитами та пожвавленню кредитування, зокрема за рахунок посилення ролi уряду в безпосередньому управлшш банкiвською системою (по аналоги з росшським досвiдом [13]);
скорочення кiлькостi учасникiв банкiвського ринку, зокрема за рахунок пщвищення вимог, щодо капiталiзацiï банювських установ, консолiдацiя банювських установ через синдиковане кредитування, створення банювських об'еднань, злиття та реоргашзацш банюв;
вдосконалення мехашзму регулювання доступу шоземних банюв на в^чизняний ринок, зокрема законодавче за^плення обов'язку для шоземних банюв мати у своему портфелi активiв певну частку довгострокових кредитiв, виданих нацiональним пiдприемствам
шновацшно! спрямованость
Реалiзацiя зазначених заходiв може розглядатись як шляхи перспективних дослщжень у напрямку активiзащl кредитного забезпечення промисловостг
Л1тература
1. Амоша А.И. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины / А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А. Збаразская // Економша промисловостг - 2012. - № 1-2. - С. 3-32.
2. Даниленко А.И. Совершенствование модели управления экономикой и финансовые механизмы её реализации / А.И. Даниленко // Экономика Украины. - 2013. - № 5. - С.4-29.
3. Даниленко А.1. Грошово-кредитний ринок Укра!ни: кризовi уроки та короткостроковi перспективи / А.1. Даниленко, Н.М. Шелудько // Економжа та прогнозування. - 2010. - № 1. -С. 9-19.
4. Панасенко Г.О. Банк. Ресурси. Каттал: [монографiя] / Г.О. Панасенко. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2012.-352 с.
5. Рекова Н.Ю. Вплив банювсько! системи на розвиток нащонально! економжи: монографiя; за заг. ред. Н.Ю. Реково! / Н.Ю. Рекова, 1.В. Ситнiк, В.О. Тiтieвська, В.Б. Саенко, Ю.В. Дерев'янко / ДонДУУ. - Донецьк: Вид-во «Ноулщж» (донецьке вщдшення), 2012. - 431 с.
6. Глазьев С.Ю. О стратегии развития экономики Росии (научный доклад) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://glazev.ru/upload/iblock/8a6/8a63702e97b94aa7a2142750f8038a8a.pdf
7. Борисова И. Растущая российская экономика на фоне растущей внешней напряжённости / И. Борисова, Б. Замараев, А. Киюцевская, А. Назарова, Е. Суханов // Вопросы экономики. - 2012. - № 6. - С.4-32.
8. OECD and UNCTAD's "Fifth Report on G 20 Investment Measures", 24 May 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unctad.org/en/docs/unctad_oecd2011d5_en.pdf
9. Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. - European Commission, 2002, COM (2010) 2020 final [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.eu-ropa.eu/eu2020/pdf/C0MPLET%20EN%20BARR0S0%20%20% 20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf.
10. Промислова пол^ика як чинник тслякризового вщновлення економши Укра!ни [Електронний ресурс]. - К.:ШСД, 2012. - 41 с. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/public/ File/2012_nauk_an_rozrobku/prompolitika.pdf.
11. Щодо фшансових механiзмiв структурних змш у промисловому секторi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/460/.
12. Нацбанк вважае достатшм рiвень капiталiзацil банювсько! системи Укра!ни [Електронний ресурс] // Сайт "Finance.Ua". - Режим доступу http://news.finance.ua/ua/~/1/0/ all/2012/11/29/292200.
13. Законопроект «О внесении изменений в Федеральный закон "О Центральном банке Российской Федерации (Банке России)" (в части ограничения независимости Банка России при осуществлении своих функций за счёт расширения полномочий Правительства Российской федерации)» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://asozd2.duma.gov.ru/ main.nsf/(Spravka)?0penAgent&RN=130800-6.
Надшшла до редакци 10.08.2012 р.
