CC BY
46
Ф1НАНСИ ТА БАНК1ВСЬКА СПРАВА
УДК 336.717.8
Дiяльнiсть БАНК1В У СФЕР1 МЕ30Н1НН0Г0 Ф1НАНСУВАННЯ
® 2014 КРАВЧУК I. С.
УДК 336.717.8
Кравчук I. С. iяльнiсть 6aHKiB у сферi Me30HiHHoro фiнансування
Зниження фшансово! стшкост'! тдприемств призвело до звуження можливостей отримання «класичного» фшансування, що зменшило кльксть прийнятних об'ект'ю для кредитування та ¡нвестування банювськими 'шститутами. У статтi об(рунтовуеться необхШшсть диверсиф'жаци продуктового ряду банюв на основi впровадження мезоншного фшансування, яке дозволить банкам використовувати додатков'! важелi щодо управ-лння кредитним ризиком, а компашям отримати необхiднi ф'тансовiресурси для реал'заци iнновацiйно-iнвестицiйних проект'в. Метою статт'> е визначення переваг i недолЫв мезоншного фшансування, здшснення аналзу сучасного стану розвитку цього типу фшансування в мiжнароднiй прак-тиц та розробка пропози^й з його впровадження на национальному ринку каттал'ю. На основi анал'ву м'жнародного досв'ду розвитку мезоншного фшансування у статт'> запропоновано створення банками в УкраЫ нацонального мезон'ш-сегменту ф'шансового ринку як на основi розробки мезо-н'шнихкредитних продукт'в (субординованих кредит'в з правом участ'> в прибутках компани-рецитента), активноi спiвпрацiзреальним сектором економки щодо конструювання мезошнуз допомогою цшних папер'в (конвертованих обл^ацш або боргових цшних папер'в з варрантами), так iна основi створення дочршх квал'фкованих кредитних фонд'в у сферi мезоншного фшансування. Для забезпечення розвитку мезоншного фшансування в УкраЫ об(рунтовуеться необхiднiсть тдтримки з боку держави в нормативно-правовому аспектi щодо створення умов з упровадження мезо-н'шних 'шструмент'ю i в напрямi використання ресурав державших бант або в розробц програми мезоншного фшансування малого та середнього б'знесу за участю мiжнародних фшансово-кредитних iнституцiй через Державну iнновацiйну фшансово-кредитну установу. Кпючов'1 слова: мезошнне фшансування, банк, кредитний фонд, субординований борг, кредит, цiннi папери, варрант, мал'> та середш тдпри-емства
Табл.: 1. Ббл.: 15.
Кравчук 1гор Святославович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент, кафедра бантського менеджменту та облку, Тернотльський нацо-нальний економ'мний утверситет (вул. Льв'вська, 11, Тернотль, 46020, Украша) Email: ikravchuk@ukr.net
УДК 336.717.8
Кравчук И. С. Деятельность банков в сфере мезонинного финансирования
Снижение финансовой устойчивости предприятий привело к сужению возможностей получения «классического» финансирования, что уменьшило количество приемлемых объектов для кредитования и инвестирования банковскими институтами. В статье обосновывается необходимость диверсификации продуктового ряда банков на основании внедрения мезонинного финансирования, которое позволит банкам использовать дополнительные рычаги для управления кредитным риском, а компаниям получить необходимые ресурсы для реализации инновационно-инвестиционных проектов. Цель статьи состоит в определении преимуществ и недостатков мезонинного финансирования, в анализе современного состояния развития этого типа финансирования в международной практике и в разработке предложений по его внедрению на национальном рынке капиталов. В результате анализа международного опыта развития мезонинного финансирования в статье предложено создание банками в Украине национального мезонин-сегмента финансового рынка как на основании разработки мезонинных кредитных продуктов (субординированных кредитов с правом участия в прибыли компании-реципиента), активного сотрудничества с реальным сектором экономики по конструированию мезонина с помощью ценных бумаг (конвертированных облигаций или долговых ценных бумаг с варрантами), инвестиций в эти финансовые инструменты, так и на основании создания дочерних квалифицированных кредитных фондов в сфере мезонинного финансирования. Для обеспечения развития мезонинного финансирования в Украине обосновывается необходимость поддержки со стороны государства в нормативно-правовом аспекте по созданию условий по внедрению мезонинных инструментов и в направлении использования ресурсов государственных банков или в разработке программы мезонинного финансирования малого и среднего бизнеса при участии международных финансово-кредитных институций через Государственное инновационное финансово-кредитное учреждение.
UDC 336.717.8
Kravchuk I. S. Banks' Activities in the Field of Mezzanine Financing
Reduction of the financial stability of enterprises has led to narrowing of opportunities for the "classic" financing, which reduced the number of suitable sites for giving loans and investment by banking institutions. The article explains the need to diversify the product line of banks by establishing mezzanine financing, which will allow banks to use additional tools for credit risk management and companies to obtain the necessary resources for the implementation of innovation and investment projects. The purpose of the article is to determine the advantages and disadvantages of mezzanine financing, to analyze the current state of development of this type of financing in international practice and to develop proposals for its implementation at the national capital market. As a result of the analysis of international experience in mezzanine financing development, the author suggests the banks in Ukraine to create a national mezzanine segment of the financial market as a basis for the development of mezzanine loan products (subordinated loans with the right to participate in the profits of the company recipient), the active cooperation with the real economy on the construction of a mezzanine using securities (convertible bonds or debt securities with warrants), investments in these financial instruments and also on the basis of establishing qualified loan funds subsidiaries in mezzanine financing. To ensure the development of mezzanine financing in Ukraine the government support is grounded in the legal aspect of creating the conditions for the implementation of mezzanine instruments and towards the use of state-owned banks or resources to develop a program mezzanine financing to small and medium-sized businesses with the participation of international financial and credit institutions through State Innovation Finance Institution.
Key words: Mezzanine financing, bank, credit fund, subordinated debt, loan, securities, warrants, small and medium enterprises Tabl.: 1. Bibl.: 15.
Ключевые слова: мезонинное финансирование, банк, кредитный фонд, субординированный долг, кредит, ценные бумаги, варрант, малые и средние предприятия Табл.: 1. Библ.: 15.
Кравчук Игорь Святославович - кандидат экономических наук, доцент, доцент, кафедра банковского менеджмента и учета, Тернополь-ский национальный экономическмй университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) Email: ikravchuk@ukr.net
Kravchuk Igor S. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor, Department of Banking and Management Accounting, Ternopil National Economic University (vul. Lvivska, 11, Ternopil, 46020, Ukraine)
Email: ikravchuk@ukr.net
Вступ. Зниження фшансово! стшкост тдприемств реального сектора економши призвело до звуження мож-ливостей отримання «класичних» банивських кредитш та випуску облиащй з прийнятними процентними витратами щодо обслуговування. З шшого боку, банкшсью установи для здшснення активних операцш при взаемов^носинах з корпоративними Рентами все бкьше уваги придкяють використанню ефективних систем ризик-менеджменту для уникнення реалiзащí ймовiрностi дефолту контраген-тiв, що призводить до зменшення кiлькостi прийнятних об'ектiв для кредитування.
А тому як перед корпоративними юиентами, так i перед банками повстало завдання пошуку нових спосо-бiв фiнансування дiяльностi розвитку реального сектора економжи.
Одним з напрямш диверсифшацп продуктового ряду банив для корпоративних юиенпв е впровадження мезоншного фiнансування, яке дозволить банкам вико-ристовувати додатковi важелi щодо управлшня кредитним ризиком, а компашям отримати необхiднi фiнансовi ресур-си для реалiзацil iнновацiйно-iнвестицiйних проектш та сприяти досягненню iнших цкей, передбачених стратепею корпоративного розвитку.
Дослiдження сутностi мезонiнного фшансування та механiзму його реалiзацil у фшансово-кредитнш сфе-рi здiйснюють переважно шоземш фахiвцi - Л. Васкеску (Vasilescu), З. Курилек (Kurylek), А. Робшсон (Robinson), I. Ферт (Fert), Д. Вебб (Webb), К. Олбернагел (Silbernagel), Д. Вайткунас (Vaitkunas), Я. T^i (Giddy), 6. Петрiкова. В УкраМ питання розвитку мезонiнного фшансування розглянуто устатт М. Миколишин.
Однак в УкраШ не мае публiчних результатiв комп-лексних дослiджень ролi мезонiнного фiнансування в дь яльност iнститутiв реального сектора економiки та про-позицiй щодо впровадження цього варiанту кредитування у вiтчизнянiй банкшськш практицi.
Основною метою дослiдження е визначення переваг та недолiкiв мезоншного фшансування, здшснення аналiзу сучасного стану розвитку цього типу фшансування в мiж-народнш практицi та розробка пропозицш iз впровадження мезоншного фшансування на нащональному ринку ка-пiталiв.
У фiнальному звiтi бвропейсько! комiсil «Мезонiнне фiнансування» (за результатами круглого столу мгж пред-ставниками банкш та малих i середнк компанiй) зазначе-но, що мезоншне фiнансування (mezzanine finance) - це об'еднаний термш для гiбридних форм фшансування, як мають особливостi як боргу (debt), так i катталу (equity) [11].
У звiтi щодо альтернативних iнвестицiй Оргашзаци з еко-номiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) [6] мезоншне фшансування також визначаеться як комбшащя бор-гового та капитального фiнансування. При його реалiзацil iнвестор у мезонiн приймае бкьший ризик, нiж провайдер (кредитор) старшого боргу, але отримуе вищу дохiднiсть. Пiд капiтальним фiнансуванням тут сл^ розумiти випуск акцiй та використання шших способiв щодо формування власного катталу (equity) компани, а тд старшим боргом (senior debt - борг першо! черги) - зобов'язання з пога-шення «класичних» банкшських кредитiв або звичайних облиацш. У статтi М. Миколишин мезонш трактуеться як капiтал, який не е чгтко визначеним типом фшансового iнструмента, що мае ознаки як позикового, так i власного катталу, i, залежно вiд конкретного шструмента, наближа-еться то до одного полюсу (позиковий каттал), то до шшого (акщонерний капiтал) [2; 147].
К. Олбернагел та Д. Вайткунас вважають, що в широкому розумшш мезоншний борг може бути представлений у формi конвертованого боргу, субординованого до старшого боргу або як «мезоншш» цшш папери (борг з варрантами або привкейованими акщями) [14].
У робот З. Курилека [9; 205] мезонш агреговано у двi групи: 1) мезонш-борг (субординована позика, позика участ та незабезпечена позика); 2) мезонш-каттал (привь лейованi акцп, «тиха» участь в компани).
В европейськш практищ (згiдно зi звiтом бвропейсько! комiсil) до iнструментiв мезонiнного фшансування в^носяться: субординованi кредити, кредити участ (пар-тисипативнi), «тиха» участь, конвертоваш облтгацп, права участi в прибутках.
Субординоваш кредити (subordinated debt) - це не-забезпеченi кредити (молодшi - junior debt), за якими ви-моги кредиторш у випадку банкрутства задовольняються пiсля погашення борпв провайдерам старших кредитш, але ранше вимог акцiонерiв. Перiодична вiдсоткова ставка за кредитом е фжсованою i не залежить вiд фшансового стану компани-позичальника.
Партисипативнi кредити - це звичайш кредити, але платежi за ними не е фжсованими, а залежать вiд результатов роботи позичальника. Незважаючи на участь у прибутках, частку власност в компани-рецитенп коштш кредитор не отримуе i участi в розподш збиткш не бере.
«Тиха» участь передбачае участь iнвесторiв у влас-ностi компани, без прийняття в^пов^альност перед кредиторами, «тиха» участь впливае лише на внутршш в^носини у компани i участь у прибутках гнучко структу-руеться.
Конвертованi обличи - це борговi цiннi папери, яи надають '1х власникам право отримання в^соткових платежш та повернення номшалу, а також право на придбання акцш замiсть платежш при погашеннi облiгацiй. Рiзнови-дом даного виду боргових цшних паперш е облнаци з варрантами (надають право на кутвлю акцш), яи на вiдмiну вiд прав у конвертованих облiгацiях, можуть самостшно обертатися на ринку.
Права участi у прибутках передбачають, що '1х влас-ник при вкладенш коштiв у компанiю отримуе право участ в розподiлi прибутив, однак не мае права голосу та участ в управлiннi компашею.
У матерiалах ОЕСР до шструментш мезонiнного фь нансування також в^носяться права участi у продажах, тобто виплати швестору залежать вiд обсягу виручки або шших надходжень компани, одже це розширений варiант прав участ в прибутках. Крiм того, в контрактах мезоншного фшансування можуть бути передбачеш додатковi права (в тому чи^ у виглядi варрантш) на отримання ш-вестором (кредитором) акцш. Таю права називаються фон-довi додатковi виплати (equity «kickers»).
Зпдно з К. Олбернагелом, Д. Вайткунасом та Я. Пд-дi [14] в американськiй практищ базовими формами, що використовуються в бкьшост при мезонiнному фшансуванш, е субординованi ноти з варрантами для приватних компанш та високодох^ш облиаци (junk bonds) або при-вiлейованi акци для публiчних компанш. Дойд кредитора при мезонiнному фшансуванш складаеться з двох частин: поточних платежш, що сплачуються перюдично, та в^кла-дених платежiв, якi здшснюються при завершеннi термiну ди мезоншного фшансування.
До поточних платежiв в^носяться:
1) вiдсотковий платiж (cash interest) - перюдичний фiксований або плаваючий плапж, який визнача-еться як высоток вiд основно! суми фшансування;
2) поступове погашення основно! суми боргу (амор-тизацiйний платiж), яке може бути передбачено контрактом;
3) роялт - гнучи платежi, розмiр яких визначаеться за певною формулою в залежност в^ фiнансових показникiв компани (виручки, валового або чистого прибутку, EBITDA).
До в^кладених платежш в^носяться:
1) Р1К (payment in kind) - це плапж, який нарахову-еться перiодично як певний высоток вiд основно! суми боргу, але сплачуеться при погашенш мезоншного боргу, i нарахованi вiдсотковi платежi на протязi ди фшансування накопичуються на основi капiталiзацi! (компаундингу - нарахування склад-них в^соткш);
2) бонус - це фшсований або варiативний платiж, який визначаеться у процеа переговорш мiж учасниками фшансування, при цьому варiатив-ний плапж розраховуеться в залежностi в^ змiни вартостi компани у процеа реалiзацi! мезонiнного фiнансування;
3) участь у власному каттам включае отримання кредитором варранпв або конвертованих боргових фшансових iнструментiв, що дають право придбати акци компани-позичальника.
У ceKTopi кра!н EMEA (Europe, the Middle East and Africa) за тдсумками I mврiччя 2012 року в банивських установ при мезоншному фшансуванш у сферi нерухомос-Ti поточна процента ставка становила 5-7 %, а Р1К - 0-6 %. Для порiвняння, у компанш з управлшня активами верхня межа поточно! в^сотково! ставки становила 14 %, а Р1К -15 % [10].
У практищ США мезоншш швестори очiкують на до-хiднiсть на рiвнi 18-20 % IRR (внутршня ставка дохiдностi) поршняно з 25-35% вiд вкладень в шструменти власного капiталу компанiï-реципieнта [12].
Таким чином, мезоншне фiнансування у свош осно-вi е борговим i здшснюеться у формi отримання кредиту або акумулящ! коштiв на основi емiсiï облiгацiй. А додатко-вими елементами, якi визначають ключову рису мезонiну, е встановлення участ кредитора у власному капiталi або потоках доходiв позичальника.
На думку 6. Петршово!, мезонiнний кредит е способом фшансування швестицшних проекпв, при якому: 1) iнвестор не може розраховувати на проектне фшансування через нестачу власних кошпв у проекту 2) кредити i позики для компани недоступш через юнуюче боргове навантаження за проектом; 3) кредитор надае додатковi кошти власнику (без додаткового заставного забезпечення для банку) тд бкьш високi кредитш ставки, шж за старшим боргом [3; 40].
Банкшсью установи можуть здшснювати як надання мезоншних кредипв, так i купiвлю облнацш, якими може бути оформлено мезоншне фшансування.
На основi працi Л. Ваалеску [15] та звiту бвропейсько! комiсiï [11] можна окреслити переваги та недолши мезонiнного катталу як для отримувачш (реципiентiв) ко-штiв, так i провайдерiв (в тому чи^ банкiв) фiнансування.
Перевагами мезоншного фшансування для рецит-ентш фiнансових ресурсiв е:
1) покращення структури балансу;
2) надання доступу до додаткового боргового фшансування або джерел формування власних ресурсш, осккьки довiра провайдера мезонiнного катталу тдвищуе iмiдж компанiï-реципiента;
3) бкьша пiдприемницька свобода для компани та обмежене право мезоншного швестора щодо консультування та участi в управлшш компани-реципiента, але в порiвняннi з борговим фшансу-ванням мезонш-провайдери бiльш готовi надати рекомендацй та корисну стратепчну допомогу, особливо, коли !х дохiд е частково залежним вiд ефективностi роботи компанiï-реципiента;
4) збкьшення фiнансування без розмивання часток власниив компани;
5) стабiльнiсть фшансування в довгостроковш пер-спективi;
6) гнучка оплата за використання мезоншного фь нансування (наявнiсть фiксованоï та варiативноï компоненти);
7) вартiсть мезонiнного боргу е меншою, нiж для «чистого» власного катталу;
8) вiдсотковi платежi деяких типiв мезонiнного фiнансування виключаються з бази оподатку-вання;
9) бкьшкть форм мезонiнного фiнансування не ви-магають забезпечення.
Недолiки мезонiнного фшансування для компанш-реципieнтiв:
1) мезоншний борг е бiльш дорогим, шж боргове фiнансування, а тому повинен використовувати-ся як додаткове джерело до традицiйного борго-вого катталу i акумулюватися лише у випадках, коли обсяги необх^ного для дiяльностi компани капiталу е бкьшими, шж можливостi отримання «класичного» боргового фшансування та залу-чення власного катталу;
2) ресурси на основi мезоншного фшансування часто важко доступт для малих компанiй, оскiльки к-нують жорсткi транспарентнi вимоги щодо отримання кошпв;
3) при певних конструкщях мезонiнного фшансуван-ня при погашенш позики до основно! суми дода-ють накопиченi вiдсотки методом компаундингу;
4) мезонiнна форма фшансування е неприйнятною для певних компанш та фаз бiзнес-циклу, зокрема мезонш не може використовуватися при фшан-совiй реструктуризацп, для компанiй зi слабкою ринковою позицiею та негативними перспективами розвитку, з неадекватною фшансовою та облшовою функцiями, з високим левериджем та малим розмiром власного капiталу.
Банк, як провайдер (швестор) мезонiнного фшансу-вання, може отримати наступш вигоди:
1) доступ до нового кредитно-швестицшного сегмента фшансового ринку;
2) iнвестицiйна платформа не залежить вiд ринку ак-цiй чи облiгацiй;
3) оптимальш можливостi для диверсифшацп;
4) дох1д вiд надання мезонiнного кредиту е вищим, нiж при реалiзацil звичайних кредитних продукпв для корпоративних кментав;
5) нижчий ризик та кращий захист наданого на принципах мезоншу капiталу, нiж при швестищях в ак-цп компани, осильки при мезонiнному фшансу-ваннi контракт передбачае повернення основно! суми вкладення та процентш платежi за нада-ними ресурсами, покритi грошовими потоками компани-рецишента.
До недолiкiв використання банками мезоншних про-дуктiв можна взнести:
1) складнiсть дострокового виходу з проекту, а та-кож невiрна оцiнка кредитоспроможностi може призвести до зниження дох^ност вiд реамзаци продукту;
2) мезонш, як правило, е незабезпеченим та суборди-нованим, що ускладнюе повернення фшансування при дефолт компани-рецишента, а тому значна увага банивських менеджеров на передконтрак-тнiй стадп мае бути зосереджена на прогнозуванш майбутнiх грошових потоив та стабкьност в ро-ботi отримувача фшансування.
На сучасному етат в УкраМ серед п'ятнадцяти най-бкьших банив ткьки на сайтi «Дельта Банку» е шформа-цiя про можливють надання мезонiнного фiнансування.
В 2011 рощ була публiчна iнформацiя, що бвропейський банк реконструкцп та розвитку 6БРР може надати пакет допомоги «Концерну Галнафтогаз» обсягом до 110 млн дол., в тому чи^ субординовного мезоншного фшансування на 20 млн дол. [1].
Основними напрямами розвитку мезоншного фшансування банками Укра'ни е надання ресурсш для: 1) реаль заци шновацш малих та середнiх пiдприемств на стадп екс-панси, коли вже можна спрогнозувати позитивнi грошовi потоки (на посгвнш стади фiнансування здшснюеться за ра-хунок венчурних швестицш); 2) фiнансування будiвництва, як правило, в якост додаткового, а не основного, джерела ресурсiв; 3) фшансування викупу компани власним менеджментом; 4) фшансування злиття та поглинань (M&A) тощо.
При виходi в сектор мезоншного фшансування бан-кшським менеджерам необхiдно враховувати, що цей тип фшансування для компанш не е основним, а використову-еться лише у випадках, коли виникае геп в структур катталу мiж борговим та власним катталом i не мае можли-вост за рахунок основних джерел катталу профшансува-ти дiяльнiсть компани. У мiжнароднiй практицi зростання мезонiнного фшансування в^булося саме в перiод свггово! фшансово'1 кризи, оскiльки основнi шструменти нарощен-ня капiталу стали менш доступними.
При впровадженнi вiтчизняними банками схем мезоншного фшансування сл1д враховувати мiжнародну практику, що банкгвсьи iнститути не е основними учас-никами цього сегмента фiнансового ринку i для них це е лише одним iз складових продуктового ряду фшансування реального сектора економши, проте важливим елементом, що дае можливють розширити клiентську базу.
Так, за результатами першого пiврiччя 2012 року при мезоншному фiнансуваннi сфери нерухомост кра'1н EMEA частка банкш склала 17 %, а леерами е дискрецiйнi фонди з управлшня активами (якi мають право самостшно ви-значати напрями iнвестицiй) - 59 %. У цш сферi операци здiйснювали 31 дискрецiйний фонд i лише 8 банкгв [10]. За даними чиказького швестицшного банку Lincoln Partners, у США функщонуе близько 113 мезоншних кредиторш, частка банив серед яких складае 20 % [12].
Значна увага в европейських до^дженнях [11] ак-центуеться на використанш мезоншного фшансування для малих i середнк компанш (SMEs). Так, за даними 6в-ропейсько'1 комiсil, щорiчно 610 тис. SMEs можуть здшсни-ти трансфер в нове поколшня, потенцiйно впливаючи на 2,4 млн робочих мюць, а тому при впровадженш вггчизня-ними банкгвськими установами цього банкiвського продукту в якост цкьового сегмента можна використовувати сектор SMEs. Передумовою входження банкiв у цей сегмент бiзнесу е створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бiзнесу в Украшь
У звт бвропейсько'1 комiсil [11] пропонуеться ран-жувати SMEs як рецишенпв мезонiнного фiнансування на три рiвнi:
1) вищий ргвень малих i середнк компанiй (Upper-tier SMEs), для яких необх^не фiнансування бкь-ше 2 млн евро.
2) середнш рiвень малих i середшх компанiй (Middle-tier SMEs), для яких необх^не фiнансування вiд 250 тис. до 2 млн евро.
3) нижнш рiвень малих i середнк компанш (Low-tier SMEs), для яких необх^не фiнансування менше 250 тис. евро.
Таке ранжування дозволяе банкам-провайдерам ш-дивiдуалiзувати можливi схеми мезоншного фшансування тд конкретнi потреби на основi врахування вiдмiнностей у фшансовому станi та можливостях SMEs.
Для бкьшо'1 активiзацiï мезонiнного фшансування в сегмент SMEs можна адаптувати м1жнародш схеми спiвпрацi банкш, а також створення державних спецiалiзо-ваних банкiв.
Так, в Канадi функцiонуе Банк Канади з розвитку бiзнесу (BDC), який е державною корпоращею, i надае доступ SMEs до необх^ного фiнансування. Обсяг суборди-нованого фiнансування BDC збкьшився з 46,3 млн дол. в 2009 рощ до 189,8 млн дол. в 2013 рощ [7]. Банк вико-ристовуе гнучку стратепю, i обсяг фшансування може ко-ливатися вк 250 тис. до 10 млн канадських доларш. BDC здшснюе фшансування самостшно або стльно з iншими кредиторами, в бкьшост банками [6].
У Чехи в 1992 рощ за шщативи Мшктерства еконо-мiки було створено Чесько-Моравський банк гарантування та розвитку (CMRZB). У сферi мезонiнного фiнансування
У Францй банк Crédit Agricole з 2002 року створив два мезоншш фонди, тд управлшням яких було 140 млн евро станом на кшець 2010 року. Даними фондами було здшснено 34 транзакцй, а IRR скала 20,7 %, що значно пе-ревищуе доходи вк звичайних активних операцiй банку у сферi кредитування [5].
В Росй в 2011 роцi перший мезоншний фонд був ство-рений 6БРР та НОМОС-Банком в розмiрi 250 млн дол. [4]
Вкчизнян банки також можуть впроваджувати ме-зоншну дiяльнiсть на основi створення спецiалiзованих фондiв, враховуючи набуття чинностi з 2014 року ново'1 ре-дакцй Закону про iнститути спкьного швестування.
Так, банки на основi створення дочiрнiх венчурних фондiв можуть надавати позики, проте ткьки юридичним особам, учасником яких е такий венчурний фонд (не менше 10 % статутного катталу), що значно обмежуе можливост фонду щодо мезоншного фшансування.
У вкповкност до нових законодавчих змш банки можуть заснувати фонди квалiфiкацiйного виду щодо класу кредитних активiв, здшснюючи мезоншне фшансування.
Однак для транспарентного розвитку мезоншного фшансування в УкраМ необхкно вдосконалення нормативно-правового забезпечення, зокрема прийняття
цей спецiалiзований банкiвський iнститут з 2005 року ре-алiзуе програму PROGRESS, яка початково фшансувалася виключно з державного бюджету, а з 2007 року - також за рахунок европейських структурних фондiв. Загальний обсяг фшансування склав 160 млн евро за станом на кшець 2011 року. Проте в 2012 рощ ця програма тимчасово при-зупинена для узгодження фшансування з боку 6С [6]. По-дiбнi програми щодо мезоншного фшансування зi сторони спецiалiзованих фiнансово-кредитних установ дшть у ба-гатьох крашах 6С (наприклад, KredEx - в Естонп, OSEO -в Францй), а також у США (програма SBIC).
В УкраШ таке фшансування можна розвивати або на основi використання ресурав державних банкш, або запус-тити вкповкну програму при тдтримщ мiжнародних ш-ституцiй (6БРР, бвропейського iнвестицiйного банку) через Державну шноващйну фiнансово-кредитну установу.
Банки також беруть учать у розвитку мезоншного фь нансування, створюючи спецiалiзованi дочiрнi фонди. Так, один з найбкьших банкiв свiту Goldman Sachs з 1996 року заснував п'ять мезоншних фондш (табл. 1), розмiр остан-нього склав 13 млрд дол. i передбачае надання фшансування в^ 250 до 800 млн дол., тобто стратепя фонду орiенто-вана на великих корпоративних ^ентш.
тдзаконних актiв Нацiональною комiсiею з щнних паперiв та фондового ринку щодо чггкого роз'яснення можливостi використання симбюзу боргового фiнансування з можли-вим входженням у власний каттал компанй при створен-нi кредитних квалiфiкацiйних фондiв. Крiм того, в Украш досi не мае нормативно-правового визначення сутносп та порядку обиу варрантiв, якi е одними з необх^них елемен-тiв реалiзацiï деяких схем мезоншного фшансування.
Висновок. Таким чином, зважаючи на мiжнародну практику розвитку мезоншного фшансування, в УкраМ цей комплекс фшансових шструменпв може бути затребу-ваний з боку реального сектора економжи, а тому вггчиз-няш банкiвськi iнститути повинш створити нацiональний мезонiн-сегмент фiнансового ринку як на основi розробки мезоншних кредитних продуктш, активно'1 спiвпрацi з ре-альним сектором економiки щодо конструювання мезоншу за допомогою щнних паперш, швестищй у такi фiнансовi iнструменти, так i на основi створення дочiрнiх iнвести-цiйних фондш у сферi мезонiнного фiнансування. Але така дiяльнiсть можлива лише при тдтримщ зi сторони держа-ви, хоча б в нормативно-правовому аспект для створення умов iз впровадження мезоншного фшансування.
Таблиця 1
Мезоншш фонди Goldman Sachs [8]
Критер^ GS Mezzanine Partners GS Mezzanine Partners II GS Mezzanine Partners III GS Mezzanine Partners 2006 GS Mezzanine Partners V
Розмф, млрд дол. 1,2 1,4 3,5 9,25 13,0
PiK заснування 1996 2000 2003 2006 2007
Географiя дiяльностi Америка / Европа Америка / Европа Америка / Европа Америка / Европа Америка / Европа
Статус Лтвщований Лтвщований Отримуе надход-ження Отримуе надход-ження Здшснюе швестицп
Л1ТЕРАТУРА
1. ЕБРР може дати «Галнафтогазу» до 110 мтыйоыв до-ларiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. epravda.com.ua/news/2011/05/6/285064
2. Миколишин M. Мезоншне фiнансування як гiбридне джерело залучення капталу банком / Марта Миколишин // Bi-сник Нацюналыного уыверситету водного господарства та при-родокористування. - 2012. - Вип. 4. - С. 144 - 152.
3. Петрикова Е. Мезонинный кредит как альтернатива проектного финансирования инвестиционных проектов / Е. Петрикова // Финансы и кредит. - 2013. - № 28. - С. 39 - 47.
4. Создан первый в РФ фонд мезонинного финансирования целевым объемом 250 млн долларов [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.banki.ru/news/ lenta/?id=3026425
5. A look at 2011. Crédit Agricole Private Equity [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу : http://www.omnescapital.com/ sites/default/files/ RACP010_ UK._1.pdf
6. Alternative Financing Instruments for SMEs and Entrepreneurs: the Case of Mezzanine Finance. Final Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search.oecd. org/officialdocuments/publicdisplaydocumentpdf/?cote=CFE/ SME(2012)9/FINAL&docLanguage=En
7. BDC Annual Report 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bdc.ca/EN/Documents/annualreport/ BDC_AnnualReport_2013.pdf
8. Direct private investing credit - GS Mezzanine Partners [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. goldmansachs.com/what-we-do/investing-and-lending/direct-private-investing/credit-folder/gs-mezzanine-partners.html
9. Kurytek Z. Wartosc przedsiçbiorstwa w kontekscie finansowania w formie mezzanine / Zbigniew Kurytek // Zeszyty naukowe uniwersytetu szczecinskiego. - 2014. - № 802. - S. 201 -213.
10. Market View. EMEA Mezzanine Lending Market H1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.cbre.eu
11. Mezzanine Finance. Roundtable between bankers and SMEs. Final Report // European Commission [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pedz.uni-mannheim.de/ daten/edz-h/gdb/07/roundtable_ securitisation _ 2007.pdf
12. Mezzanine Finance: Closing The Gap Between Debt and Equity [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. altassets.net/pdfs/Mezzanine_FleetCC.pdf
13. Robinson A., Fert I., Webb D. Mezzanine Finance: Overview / Arthur D. Robinson, Igor Fert, Daniel N. Webb // Practical Law [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// us.practicallaw.com
14. Silbernagel C., Vaitkunas D., Giddy I. Mezzanine Finance / Corry Silbernagel, Davis Vaitkunas, Ian Giddy [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.salvador-montoro.com/ uploads/3/2/0/7/3207272/mezzanine_ finance _2.pdf
15. Vasillescu L. Mezzanine debt: benefits or drawbacks for firm's financing? / Laura Vasillescu // Revista Tinerilor Economisti (The Young Economists Journal). - 2009. - Vol. 1 (12). - P. 14 - 21.
REFERENCES
"A look at 2011. Credit Agricole Private Equity" http://www. omnescapital.com/sites/default/files/RACP010_UK._1.pdf
"Alternative Financing Instruments for SMEs and Entrepreneurs: the Case of Mezzanine Finance. Final Report" http:// search.oecd.org/officialdocuments/publicdisplaydocumentpdf/?c ote=CFE/SME(2012)9/FINAL&docLanguage=En
"BDC Annual Report 2013" http://www.bdc.ca/EN/ Documents/annualreport/BDC_AnnualReport_2013.pdf
"Direct private investing credit - GS Mezzanine Partners" http://www.goldmansachs.com/what-we-do/investing-and-lending/direct-private-investing/credit-folder/gs-mezzanine-partners.html
Kurylek, Z. "Wartosc przedsiebiorstwa w kontekscie finansowania w formie mezzanine"Zeszyty naukowe uniwersytetu szczecinskiego, no. 802 (2014): 201-213.
Mykolyshyn, M. "Mezoninne finansuvannia iak hibrydne dzherelo zaluchennia kapitalu bankom" [Mezzanine financing is a hybrid as a means of attracting capital]. Visnyk NUVHP, no. 4 (2012): 144-152.
"Market View. EMEA Mezzanine Lending Market H1" http:// www.cbre.eu
"Mezzanine Finance. Roundtable between bankers and SMEs. Final Report" European Commission. http://www. pedz.uni-mannheim.de/daten/edz-h/gdb/07/roundtable_ securitisation_2007.pdf
"Mezzanine Finance: Closing The Gap Between Debt and Equity" http://www.altassets.net/pdfs/Mezzanine_FleetCC.pdf
Petrikova, E. "Mezoninnyy kredit kak alternativa proektnogo finansirovaniia investitsionnykh proektov" [Mezzanine loan as an alternative project financing investment projects]. Finansy i kredit, no. 28 (2013): 39-47.
Robinson, A., Fert, I., and Webb, D. "Mezzanine Finance: Overview" http://us.practicallaw.com.
"Sozdan pervyy v RF fond mezoninnogo finansirovaniia tselevym obemom 250 mln dollarov" [The first in the Russian fund mezzanine financing target amount of 250 million dollars]. http:// www.banki.ru/news/lenta/?id=3026425
Silbernagel,C.,Vaitkunas,D., andGiddy,I."MezzanineFinance" http://www.salvador-montoro.com/uploads/3/2/0/7/3207272/ mezzanine_finance_2.pdf
Vasillescu, L. "Mezzanine debt: benefits or drawbacks for firm's financing?"Revista Tinerilor Economisti (The Young Economists Journal), no. 1 (12) (2009): 14-21.
"YeBRR mozhe daty «Halnaftohazu» do 110 milioniv dolariv" [EBRD may provide "Galnaftogaz" for 110 million dollars]. http:// www.epravda.com.ua/news/2011/05/6/285064
